• 1. Соціально-економічне та політичне становище України в
20 – 30-х роках ХVІІ ст. • 2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р. • 3. Повстання 1630 р. під проводом Тараса Федоровича (Трясила). • 4. Повстання 1635 р. на чолі з Іваном Сулимою. • 5. Козацьке повстання 1637 – 1638 років. • 6. “Ординація Війська Запорозького”. Соціально-економічне та політичне становище України в 20 – 30-х роках ХVІІ ст.
Магнати Міщани Селяни Козаки
• Активне • Змушені були • Панщина • Зазнавали постійних запровадження виконувати різні визначалася утисків з боку фільварків, що польської шляхти і супроводжувалося повинності, особисто перетворювали козаків позбавленням селян зокрема й магнатами і на кріпаків. землі. панщину. часто • Козацький реєстр • Швидке зростання • 1629 р. – єдиний перевищувала свідчив про землеволодіння в загальнодержавний встановлені формальне визнання податок – подимне. законом норми. козацьких прав, але не Україні. вирішував проблеми.
Посилилося насадження католицизму та унії. Здійснювалася
політика полонізації українського народу. Форми протесту: Передумови повстань: Конфлікт з Рішення Зіткнення інтересів польською владою польської влади козаків і польських внаслідок зменшити землевласників у порушення козацький реєстр боротьбі за козаками умов із 40 до 3 тис. осіб володіння Хотинського миру (поновлення та повернення південноукраїнськи усіх виключених ми землями, які морських походів і із нього до намагалася втручання у справи привласнити Кримського попередніх шляхта. ханства). господарів. Сигізмунд ІІІ відмовився Козацькі петиції 1621 і 1622 рр. задовольнити вимоги козаків Вимоги козаків: • Зобов‘язувалися не нападати на володіння Османської імперії. • Прохання зберегти давні вольності. • Збільшити козацький реєстр. • Збільшити і вчасно виплачувати платню. • Надати право селитися і користуватися своїми правами як на королівських землях, так і при панських маєтках. • Вільно найматися з відома короля на службу до сусідніх християнських монархів. • Ліквідувати унію католицької і православної церков, узаконити православну церкву в Україні. • Заборонити розміщення на постой королівських військ на території Київського воєводства. Події козацьких повстань: Охопило майже всю Наддніпрянщину. Польська влада 1625 р. Марко Жмайло намагалася силою ліквідувати «козацьку сваволю» в Україні. Куруківська угода – мирна угода, підписана 26 жовтня 1625 р. в урочищі Ведмежа Лоза біля Курукового озера. Усі учасники повстання отримували амністію. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 до 6 тис. осіб, із яких 1 тис. повинна була перебувати на Запорозькій Січі Станіслав Конецпольський й не допускати туди втікачів із панських маєтків. Встановлювалася річна платня реєстровцям у сумі 60 тис. злотих та додаткові виплати старшині. Козаки, які Реєстровцям дозволялося селитися й володіти залишалися поза реєстром, поверталися під владу землею лише на «королівщинах» (державних панів. Старшина зобов’язувалася не приймати до землях). Ті, хто мешкав у панських маєтках, реєстру виключених із нього і придушувати будь-яке повинні були залишити їх протягом трьох місяців. «свавільство». За козаками зберігалося Реєстровці зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в право обирати гетьмана, але Україні, відмовитися від стосунків з іноземними державами і затверджувати його мав здійснення походів проти Кримського ханства та Османської імперії. король. Події козацьких повстань: Тарас Перший великий збройний виступ козаків, який мав національно- 1630 р. Федорович визвольну спрямованість: «боротьба за віру» і проти (Трясило) польсько-шляхетського панування.
Центральною подією стала
так звана «Тарасова ніч». Травневої ночі невеликий козацький загін непомітно проник у ту частину польського табору, де розташовувався штаб Конецпольського, і повністю винищив його охорону — «Золоту роту» зі 150 молодих шляхтичів із найзнатніших родів. Переяславська угода 1630 р.
Реєстр Козаки не Залишалися в
збільшувався підлягали силі статті із 6 до 8 покаранню за Куруківської тисяч. свій виступ. угоди.
Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, сейм
Речі Посполитої у лютому 1635 р. ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». Відповідно до постанови на правому березі Дніпра напроти першого (Кодацького) порога мали збудувати фортецю. Події козацьких повстань: В середині серпня 1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська.
Спроба запорожців ударемнити
намагання польської влади 1635 р. Іван Сулима ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель. Події козацьких повстань: Павло Бут, 1637 – 1638 Яків Острянин, Дмитро Гуня.
Викликане спробами польської влади
«очистити» реєстр Війська Запорозького від бунтівників. «Ординація Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої» - постанова польського сейму, ухвалена в березні 1638 р. Скасовувалися «на На посаду старшого Війська Запорозького (гетьмана) назавжди заборонялося обирати вічні часи» всі особу з козацького середовища. Замість нього за права та привілеї рекомендацією коронного гетьмана сеймом реєстровців, призначався королівський комісар. «якими вони користувалися в Резиденцією комісара ставало місто нагороду за Трахтемирів, а полковники мали проживати у своїх полках і не залишати їх без дозволу послуги, надані коронного гетьмана. нашим предкам, і яких нині вони Комісар мав складати присягу і підтримувати позбавляються порядок у Війську Запорозькому, придушуючи внаслідок бунту». будь-яке «свавільство козацьке». «Ординація Війська Запорозького» Скасовувалася виборність старшини реєстру і Реєстр складав 6 тис. козацьке судочинство. Полковники і осавули козаків. До нього могли призначалися польською владою з представників увійти ті, хто не брав польської або полонізованої шляхти. Лише сотників і участі у повстаннях. Усі отаманів обирали з козаків, відданих Речі виключені поверталися Посполитій. Уся судова й військова влада в реєстрі до свого попереднього належала комісару. стану. Козакам-реєстровцям дозволялося мешкати лише на Міщанам і селянам під королівщинах у Корсунському, загрозою конфіскації Черкаському і Чигиринському майна заборонялося староствах. На Запоріжжя жоден вступати до козаків і козак не міг потрапити без навіть видавати дочок свідоцтва, виданого комісаром. заміж за козаків. «Ординація Війська Запорозького» Реєстрові полки повинні Необхідність відбудови були «по черзі виступати фортеці Кодак і постійне на Запоріжжя для перебування у ній сильного захисту того регіону і для гарнізону з польських вояків і того, щоб перешкоджати найманців. татарам переправлятися через Дніпро». Вони також мали «попереджувати, щоб Таємні статті передбачали свавілля не створення при комісарі переховувалося на окремого реєстру з островах і річках і звідти підвищеною платнею для не відправлялось у попередження «свавілля». морські походи».