Тема 11: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в другій половині XVIII ст.

:
Передісторія: Козацька старшина вела активну діяльність спрямовану на відновлення
гетьманства. В середині ХVІІІ ст. з’явилася загроза війни Росії з Пруссією. Бажаючи
використати військовий потенціал козацтва, імператриця Єлизавета І прийняла важливе
рішення про відновлення гетьманства.
Гетьманування Кирила Розумовського (1750—1764 рр.):
▪ Обраний старшиною за наказом імператриці Єлизавети в 1750 р.;
молодший брат фаворита імператриці (Олексія Розумовського) та президент
російської академії наук – Кирило
Розумовський;
▪ Резиденцію перенесено до
Батурина, який розбудовано за
європейським зразком;
▪ Запорозька Січ і Київ
підпорядковані гетьманській
К. Розумовський адміністрації;
▪ Отримав право самостійно призначати
полковників та роздавати землі, відновив Палац Кирила Розумовського в
традицію скликання старшинських рад; Батурині. 1799-1803.
▪ 3 України виведені російські війська;
▪ Здійснено військову реформу: уніфіковано зброю та уніформу для козацького війська,
удосконалено артилерію;
▪ Проведено судову реформу: запроваджено шляхетські суди; Гетьманщину поділено на
20 повітів, у кожному з яких засновані суди — земський (для розгляду цивільних справ)
і підкоморський (для розгляду земельних справ);
▪ Збирав старшинські з’їзди — Генеральні зібрання — як прототип шляхетського
парламенту;
▪ Мав плани щодо спадкового гетьманства, з цією метою у 1763 р. до Катерини ІІ було
надіслано чолобитні від старшини;
▪ В 1763 р. Росія вдало завершила Семилітню війну, нова імператриця Катерина ІІ взяла
курс на централізацію та уніфікацію державного устрою. Так, спочатку відправили у
відставку К. Розумовського, згодом 1764 р. видано маніфест про ліквідацію
Гетьманства.
Історичне значення Гетьманщини:
▪ Проіснувала 115 років і відіграла важливу роль у формуванні української держави.
▪ Зупинила процес асиміляції, експлуатації та національно-релігійних утисків із боку
польської влади.
▪ Створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови
й культури.
Діяльність Другої Малоросійської колегії 1764 – 1786 рр:
▪ Мета:
• Ліквідація залишків автономії.
• Закріпачення селян.
• Контроль над економічним розвитком України. Збільшення збору податків із
населення.

@vasyl.histzno 1
 ▪ Складалася з чотирьох російських урядовців та чотирьох представників козацької
генеральної старшини. Очолив граф Петро Румянцев.
▪ Проведення ревізії в Гетьманщині: перепис населення, описано земельну власність,
виявлено ступінь заможності конкретного господаря.
Джерело: «На початку року граф П. Рум’янцев прибув у Глухів. Першим його кроком стало
проведення ревізії людей, худоби, землі, споруд. Її результати, узагальнені майже в тисячі
томах, отримали назву «Генерального опису Малоросії».
▪ Заміна натуральних повинностей грошовим податком.
▪ Запровадження намісництв, загальноросійських судових установ.
▪ Діяльність колегії було зупинено після початку війни з Туреччиною в 1768 р., після
відновлення проіснувала до 1786 р., коли устрій було повністю уніфіковано і потреба в
її існуванні відпала.
Ліквідація залишків автономного устрою на українських землях:
▪ 1765 р. – Ліквідовано козацькі полки Слобожанщини, створена Слобідсько-
Українська губернія.
▪ 1781 р. – Ліквідовано полково-сотенний устрій Лівобережної Гетьманщини та
запроваджено імперський адміністративний поділ на намісництва (Київське,
Чернігівське та Новгород-Сіверське).
▪ 1783 р. – Запровадження кріпацтва на території Лівобережжя та Слобожанщини.
▪ 1785 р. – Жалувана грамота дворянству, що
урівнювала в правах козацьку старшину і російських
дворян.
▪ 1791 р. – на території сучасних українських земель
створено «смугу осілості» - територія, де в містах
могли селитись євреї.
Південна Україна в
другій пол. XVIII ст.:
▪ Запорізька січ в другій пол. ХVІІІ ст.:
• В умовах переслідування російською владою
запорізького козацтва після підтримки ним
Мазепи, козаки змушені були розташовувати січ
або на кордоні з Кримом (Кам’янецька січ), або взагалі на території Кримського
ханату (Олешківська січ).
• Важке становище низового козацтва спричинило проросійські настрою з поміж його
старшини, до того ж Росії потрібні були союзники у назріваючій війні з Туреччиною.
1734 р. – 30 тис. запорожців повернулись назад і заклали на р. Підпільній Нову січ.
Джерело: «1) поки ще з турками до розриву не дійшло, до тих місць, ради приласкання
тамтешнього народу, обрати персону гідну і вірну з малоросіян в гетьмани... 2) суди між
народом малоросійським відправляти їм самим...».
• Нова січ вирізнялася відмінним адміністративно-територіальним устроєм, замість
куренів постали паланки.
Поняття: Паланка – адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі
(Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником.
• Козацька старшина Січі активно сприяла її економічному розвитку, на січі жило бл.
100 тис. людей;

@vasyl.histzno 2
 • Центрами розвитку господарства стали зимівники;
Поняття: Зимівник – велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством,
скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею
• У 1774 р. було підписано Кючук-кайнарджирський мирний договір, як результат
переможної для Росії війни з Туреччиною. Турецька і татарська загрози зникли,
відповідно потреба в Запорозькій січі, яка була свого роду прикордонним
укріпленням, теж зникла. 1775 р. – Катерина ІІ Ліквідувала Запорізьку Січ. П.
Текелій отримав наказ захопити Січ і розігнати запорозьке козацтво. Останнього
кошового отамана Петра Калнишевського було відправлено на заслання в
Соловецький монастир.
• Також причинами остаточної ліквідації були: суперечність між існуванням
автономного Запорожжя та прагненням до уніфікації адміністративно-
територіального устрою Російської імперії і те, що імперський уряд прагнув
запобігти перетворенню Запорожжя на центр визвольного руху українського народу
проти російського володарювання.
Джерело: «…нашому генерал-поручику Текелію з довіреними нашими військами... без будь-
якого опору з боку козаків, тому що були оточені з усіх боків... у цілковитому порядку
…найспокійнішим чином виконати доручену йому справу, уникаючи, наскільки це можливо,
кровопролиття...»
• Частина козаків після цього у 1775 р. заклали нову січ Задунайську у володіннях
Османської імперії і навіть брали участь на стороні турків у Російсько-турецькій
війні 1787 – 1791 рр..
«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький уряд видає
жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на кожну людину видають
жалування по 6 левів на місяць.»
▪ Після ліквідації січі почалося активне господарське освоєння земель Півдня
російськими дворянами та іноземними колоністами. Так з’явилися Нова Сербія
(територія сучасної Кіровоградської області заселялась переважно сербськими
військовими переселенцями), Слов’яно-Сербія (на території сучасної Донецької і
Луганської областей, яку заселяли переважно вихідці з Балканського півострова) .
▪ Основний потік переселенців на південь України — це українські селяни із
Правобережжя та Лівобережжя, а також Слобідської України.
▪ Російсько-турецькі війни другої половини XVIII ст.:
Мета: здобуття Росією виходу до Чорного моря і встановлення контролю на чорноморськими
протоками.
▪ Війна 1768 – 1774 рр. – закінчилася підписанням Кючук-Кайнарджирського мирного
договору:
• Росія приєднала українські землі в межиріччі Дніпра й Південного Бугу до
узбережжя Чорного моря, частину морського узбережжя з фортецями Керч,
Єнікале, Кінбурн, Азов, здобула вихід до Чорного моря. Цифра 3 на карті.

@vasyl.histzno 3
 • Крим мав стати незалежним від Османської імперії (де-факто став залежним
від Росії, в 1783 р. Кримське ханство приєднано до Російської імперії).
Територія на карті під цифрою
1.
• За нейтралітет у цій війні,
Австрія отримала Пн. Буковину
від Росії;
▪ Війна 1787 – 1791 рр.
закінчилася підписанням
Ясського мирного договору:
• Росія приєднала землі між
Південним Бугом і Дністром із
фортецею Очаків. Територія на
карті під цифрою 2.
• Частина козаків, що взяли
участь у цій війні на стороні
Росії, потім отримали дозвіл переселятись на Кубань;
Після остаточного захоплення Півдня України російською владою тут була засновано низку
міст: Єлисаветград (зараз Кропивницький), Херсон, Миколаїв, Одеса та Маріуполь.
Соціально-економічний розвиток українських земель під владою Росії:
• Секуляризація церковних земель – передання їх у власність держави,
ліквідація монастирського володіння;
• Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством;
• Роздача земель Війська Запорозького і Кримського ханства російському
дворянству.

Особливості розвитку Правобережної України в другій половині XVIII ст.:

Передісторія: Правобережна Україна після нетривалого перебування під владою І. Мазепи
згодом повернулась під контроль Речі Посполитої.
▪ З поверненням польської влади повернулись і старі порядки:
• Захоплення державних та общинних земель магнатами.
• Збільшення повинностей селян: панщина в чотири-п’ять днів, ремонт і
спорудження панських будинків, шляхів, мостів, натуральні побори (птиця, мед,
гриби тощо).
• Зростання кількості безземельних селян.
• Змушення православних священиків відбувати панщину.
• Хаос та феодальна сваволя через відсутність сильної королівської влади.

Зародження гайдамацького руху:

▪ На початку ХVIII ст. відбуваються поодинокі вилазки запорозьких козаків на
прикордонні території Правобережжя з метою грабунку магнатських маєтків, до них
приєднувались селянські ватаги невдоволенні новими (старими) польськими
порядками, так зародився гайдамацький рух. Поступово він набув масштабніших рис.
▪ 1734—1738 рр. — повстання під проводом козацького полковника Верлана.
▪ 1768 р. – Коліївщина:

@vasyl.histzno 4
 • На хвилі чергового загострення релігійних
конфліктів в Речі Посполитій у 1766 р. було
прийнято ухвалу, яка зрівняла в правах
католиків і православних, з метою не
дозволити реалізувати цей документ
католицька шляхта і магнати утворили в м.
Бар конфедерацію.
• Зібравши військо конфедерати пройшлись
руйнівною силою по Правобережжі. Король,
не маючи сили придушити рух, звернувся по
допомогу Росії, тут ступив корпус російських
військ.
• У відповідь на такі дії в урочищі Холодний
Яр почалась підготовка повстання проти
конфедератів.
Територія поширення Коліївщини • Повстання відбулось в 1768 р., його очолив
Максим Залізняк, згодом ще одним
керівником гайдамаків став Іван Гонта, що перейшов на їхню сторону з
польського війська. Головні події відбулися в м. Умань. Дії повсталих
вирізнялися нечуваною жорстокістю. Було зруйновано костьоли, єзуїтські
школи, шляхетські палаци; загинуло щонайменше 2 тис. осіб, переважно поляків
та євреїв.
• Після втручання російських військ повстання було придушене, І. Гонту
закатували, а М. Залізняка відправили на каторгу, як підданого Російської
імперії.
Джерело: «...Ми, Катерина II, імператриця всеросійська...Об’являємо всім нашим людям, які
живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському,
Волинському... Ми змушені з жалем прийняти до відома, що... кріпаки, відкинувши послух владі
і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною
Війська Запорозького...»
Опришківський рух (Прикарпаття):
Поняття: Опришки — учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті та
Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також
проти австрійської адміністрації.
▪ Опришками ставали здебільшого селяни, які бралися за зброю, щоб позбутися
визиску чужинців. Застосовуючи тактику партизанської війни, вони діяли
невеличкими загонами в Галицькому Прикарпатті, на Буковині та Закарпатті.
▪ Найбільшого піднесення рух зазнав на початку 1740-х, коли його очолив Олекса
Довбуш.
▪ Опришки мали добрі схованки в горах і користувалися підтримкою населення, тому
вважалися невловимими.

@vasyl.histzno 5
Джерело: «...гайдамацтво як форму активного
протесту проти несприятливих умов суспільного
ладу знали також і західноукраїнські землі
Галичина й Буковина».
Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 рр.:
▪ Унаслідок глибокої політичної,
соціально-економічної кризи в Речі
Посполитій, відбулося її ослаблення на
зовнішньополітичній арені, цим
скористалися її сусіди: Росія, Австрія і
Пруссія і поділили її території між собою.
▪ Перший поділ Польщі (1772 р.) – Східна
Галичина відійшла до Австрії. Поділи Польщі
▪ Другий поділ Польщі (1793 р.) – Поділи Речі Посполитої
Правобережна Україна до Росії
▪ Третій поділ Польщі (1795 р.) – Волинь до Росії.
Культура України другої половини XVIII ст.:
▪ Освіта:
• Зменшення мережі початкових шкіл, оскільки селяни не мали коштів на їх
утримання.
• 1786 р. — створення в Гетьманщині чотирикласних (для дворян) і двокласних
(для міщан) російськомовних народних училищ.
• 1774 р. — на західноукраїнських землях (Австрійська імперія)
запроваджена обов’язкова початкова освіта рідною мовою. Повна середня
освіта — у німецькомовних гімназіях.
• Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово
занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1784 р.), де до
1809 р. працював Руський інститут із підготовки греко-католицьких священиків.
▪ Наука:
• Філософія: мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до
самопізнання та морального очищення; розробив учення
про «сродну працю», яка має відповідати природним
здібностям людини та її життєвому покликанню.
Персоналія: Григорій Сковорода (1722—1794) Просвітитель, філософ,
поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські»,
викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах,
мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди.
• Медицина: Н. Амбодик-Максимович — автор перших у
Російській імперії підручників з акушерства й ботаніки; Ю. Мухін —
організатор щеплень від віспи та для профілактичної боротьби з холерою; 1773
р. — у Львові відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів та аптекарів;
1787 р. — перша в Подніпров’ї спеціальна медична школа (Єлисаветград).
• Математика: 1793 р. — викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський
видав підручник «Скорочення змішаної математики», книгу «Теоретична
астрономія». Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь
у створенні Російської академії наук, одним із перших у Росії вів спостереження,
використовуючи телескоп і мікроскоп.
▪ Література:

@vasyl.histzno 6
 • Основний стиль — бароко, з’являються елементи класицизму, сентименталізму,
реалізму.
• Історико-мемуарна проза.
• Поезія: С. Дівович, «Розмова Великоросії з Малоросією». 1798 р. — видання
«Енеїди» І. Котляревського — першого твору, написаного розмовною
українською мовою.
▪ Музика:
• Центри музичної освіти — Глухівська співоча школа та Києво-Могилянська
академія.
• Композитори: М. Березовський (перша українська опера «Демофонт»), Д.
Бортнянський (опери, твори церковної музики), А. Ведель (хорові концерти).
Персоналії: Артем Ведель (1767-1808 рр.) Український композитор, диригент, співак,
скрипаль. Навчався в Києво-Могилянській академії, де був співаком-солістом, пізніше –
диригентом хору. Звідти його силою примусили їхати до Москви, однак через три роки
музикант повернувся в Україну.
Максим Березовський (1745—1777) Композитор, навчався в Києво-Могилянській академії,
продовжив навчання в Італії, де став академіком Болонської філармонічної академії, автор опер
«Демофонт», «Іфігенія», духовних концертів «Отче наш», «Вірую».
Дмитро Бортнянський (1751-1825) Український композитор, співак і диригент, автор 6 опер,
камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів,
херувимських та причасних творів.
▪ Архітектура та мистецтво:
• Видатні архітектори: І. Григорович-Барський (бароко),
С. Ковнір.
Персоналія: Іван Григорович-Барський (1713—1791) Архітектор,
представник українського бароко, побудував надбрамну церкву
Кирилівського монастиря, Покровську церкву в Києві.
• Поширення дерев’яної архітектури, в якій
відображався національний колорит;
• Поширення декоративного ліплення та різьблення, Покровська церква
що прикрашали архітектурні споруди. в Києві. 1766
• Видатні скульптори: І. Пінзель.
• Монументальний живопис представлений храмовими розписами, оздобленням
громадських споруд і палаців.
• Поширення портретного живопису: зображення козацької старшини та
заможних міщан. Д. Левицький.

Собор святого Юра у

Ратуша в Бучачі. 1751 @vasyl.histzno Львові. 1746-1762 7
Андріївська церква у Троїцький собор у
Києві. 1747-1757 Новомосковську. 1773-1778.
Майстер Я. Погребняк

Дати обов’язкові для запамятовування

1750 р. Відновлення гетьманства на Лівобережній Україні. Початок гетьманування К.

Розумовського.

10 листопада 1764 р. Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства в Україні й утворення

Другої Малоросійської колегії.

1765 р. Ліквідація козацького полкового устрою на Слобожанщині.

Травень 1768 р. Початок Коліївщини – гайдамацького національно-визвольного повстання на

Правобережжі.

1772 р. Перший поділ Речі Посполитої.

1775 р. Укладення австрійсько-турецької Константинопольської конвенції. Захоплення

Австрією Буковини.

4 червня 1775 р. Зруйнування російськими військами Нової (Підпільненської) Січі.

Заснування запорожцями, які переселилася до турецьких володінь, Задунайської Січі.

1781 р. Ліквідація козацького полкового устрою на Лівобережній Україні.

8 квітня 1783 р. Указ Катерини II про приєднання до Російської імперії Криму.

З травня 1783 р. Указ Катерини II про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської

України.

1793 р. Другий поділ Речі Посполитої.

1795 р. Третій поділ Речі Посполитої.

@vasyl.histzno 8