Підготовка до ЗНО з історії України

Козацька України наприкінці

1650-х – 1680 – ті роки

Тема9
• 1658 – Гадяцький договір
• 1659 – Конотопська битва
• 1667 – Андрусівське перемир'я
• 1669 – Корсунська угода
• 1681 – Бахчисарайський мирний
договір
• 1686 – «Вічний мир» між
Московським царством і Річчю
Посполитою, підпорядкування
Київської митрополії
Московському патріархатові
• Слобожанщина – походить від слова «слобода» –
поселення, які заснували переселенці з Правобережної і
Лівобережної України
• Руїна – період в історії України після смерті Б.
Хмельницького, який характеризується розколом України на
дві частини, занепадом й спустошенням українських земель
в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини
за владу й постійної агресії сусідніх держав.
• Займанщина – елемент звичаєвого права, який дозволяв
на підставні першого «займу» володіти землею
• «Великий згін» – руйнування міст і сіл Правобережжя,
насильне переселення мешканців Правобережжя,
Подніпров’я на Лівобережну Україну
• Зимівник – назва житла (хутора) і форма ведення
•
козацького господарства
Сердюки – наймане військо, яке набирав гетьман ;
становило його особисту гвардію; складалося переважно з
козаків, частково з волохів, сербів, поляків
• Компанійці – наймані підрозділи кінноти, які виконували
переважно поліцейську функцію; набиралися з козаків або з
іноземців (волохів, сербів тощо)
• «Бунчукове товариство» – належали діти старшини, які з
юнацьких років, перебували в оточенні гетьмана, готувалися
обійняти керівні посади
 Договірні статті українських
гетьманів з Московською державою
1659 р. Переяслівські статті Ю. Хмельницький
1663 р. Батуринські статті І. Брюховецький
1665 р. Московські статті І. Брюховецький
1669 р. Глухівські статті Д. Многогрішний
1672 р. Конотопські статті І. Самойлович
1674 р. Переяслівські статті І. Самойлович
 Соціальні наслідки
національно- визвольної війни

Чимало козаків, що не Унаслідок невдалої

Тривала війна
отримували платні за Московсько-українські україно-трансільванської
викликала різке
службу, зосереджувалися відносини загострилися воєнної кампанії 1657 р.
погіршення
на Запорозькій Січі, яка внаслідок ігнорування проти Речі Посполитої не
матеріального царським урядом вдалося об’єднати всі
перетворилася на
становища селянства і інтересів України. українські землі в межах
осередок можливого
козаків. козацької України.
соціального вибуху.
 У вересні 1657 р. У жовтні 1657 р. на
Перед смертю Б. Корсунській раді, де
старшинська рада
Хмельницький були присутні
в Чигирині
заповів рядові козаки,
доручила
гетьманську міщани,
генеральному
булаву своєму 16- духовенство та
писареві Івану
річному синові посли іноземних
Виговському держав, Івана
Юрію за
виконувати Виговського
прикладом
гетьманські обрали
європейських
повноваження до повноправним
монархій
повноліття Юрія гетьманом
Іван Виговський

(1657-1659)
Передумови
Особливості гетьманування

1658 р. –
придушення
анти
гетьманського
повстання
опозиції
 Повстання 1658 року
Барабаш і Пушкар підняли заколот проти законно обраного гетьмана.
Пушкар зібрав на Полтавщині у великій кількості так званих
«дейнеків».
До повстанців приєдналися запорожці на чолі з Барабашем.
Заколот поширився на все Подністров'я. 40 тисяч
повстанців на чолі з Пушкарем і Барабашем виступили
проти Виговського. Вони розбили направлені гетьманом війська
під проводом полковників Івана Богуна та Івана Сербина. В облогу
була взята Полтава, біля якої два тижні велися бої.
15 травня бунтівників розбили. З їхнього боку полягло 15 тисяч,
серед них і Мартин Пушкар. Якова Барабаша повісили.
Полтава була спалена.
 Мартин Пушкар
Фрагмент пам'ятного знаку Яків Барабаш
 Причини Гадяцького договору

Подвійна гра Москви, яка задля

власних інтересів розпалювала
заколот Пушкаря продемонструвала
прагнення московського уряду
У м. Гадячі 16 підкорити Україну.
вересня 1658 р.
між Гетьманською
Україною
та Польщею було Це змусило Виговського вкотре
укладено замислитися над пошуком іншого
договір, що дістав союзника. Після довгих вагань він
назву Гадяцького.
вирішив звернутися до Речі
Посполитої.
 Автор програми
об'єднання України
на державних засадах
з Польщею -
Гадяцького договору
 Гадяцька угода, 1658 р.
 Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою
«Руське князівство» разом з Польським королівством і Великим князівством
Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на правах формально
рівноправного суб’єкта
 Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і
першим сенатором (гетьмана затверджував король)
 Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства
обирали чотирьох претендентів, з-поміж яких король призначав нового гетьмана ·
 За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювалися суд і
судочинство, адміністративно територіальний устрій, що існували до 1648 р.
 Руське князівство не мало право на окремі відносини з іншими державами
 Обрання короля представниками всіх трьох держав
 Козацький реєстр – 30 тисяч
 Скасування церковної унії; надання православним ієрархам місць у сенаті
 Дозвіл на заснування двох академій та необмеженої кількості гімназій, шкіл , друкарень
 Повернення польських феодалів в Україну, відновлення великого землеволодіння,
кріпацтва, повинностей та податків селян і міщан, що існували до 1648 року
Мовою документів

«Україна, тобто землі у воєводствах Чернігівському, Київському і Брацлавському,

стає вільною і незалежною країною і знов єднається із Королівством Польським і
Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського»

Наслідком укладання
угоди стала московсько-
українська війна
 Оцінки
договору

Видатний Підштовхнув
пам’ятник Україну до
державної та Став відмовою соціальних
правової думки, від незалежності конфліктів,
українська України знищивши
національна здобутки Нац.-
програма визв. війни
 Україно – московська війна
1658 – 1659 рр. Конотопська битва
• Росія, прагнучі стати наймогутнішою потугою на сході Європи та у православному
світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити
свою власну державність під захистом Москви, але без реального включення в
російський владний простір.
• Основні події московсько-української війни 1658-1659 рр. розгортались навесні-
влітку 1659 р.
• 20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки
Чернігівського і Ніжинського полку під командуванням ніжинського полковника
Григорія Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу.
• Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман
домовився з кримським ханом про допомогу 40-тисячної орди і загалом мав
близько 60 тис. вояків. Незабаром союзницьке військо виступило на допомогу
оточеним.
• Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під
Конотопом. Вона закінчилася нищівною поразкою московського
війська.
Мовою документів

«… гетьман І. Виговський, прийшовши до Соснівки на переправу, застав велике

царське військо князя Ромадановського, і кілька годин біля переправи бій великий
був…, а хан з ордами з Торговиці рушив до бою,… і багато люду царського
полягло…»
Мовою документів

"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув
за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в
поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій
Михайлович до народу й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був
несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів! Ще нещодавно Долгорукий
привів до Москви полоненого гетьмана литовського, нещодавно чулися радісні
розмови про торжество Хованського, а зараз Трубецькой, на якого було
найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і
недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох
міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну
безпеку: у серпні за государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні
роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при
роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і
ходила чутка, що государ від'їжджає за Волгу, за Ярославль".
 Наслідки війни
• Цар Олексій Михайлович погодився на відновлення
договору 1654 р.
• Гетьман не зумів скористатися результатами
перемоги, приборкати промосковську налаштовану
старшину.
• Запорозька Січ підняла антигетьманське повстання.
• Московська армія, підтримуючи заколотників,
захопила Лівобережну Україну.
• У жовтні 1659 р. І Виговський зрікся гетьманської
булави, щоб не провокувати громадянську війну, і виїхав
до Польщі.
 Кінець гетьманування
Івана Виговського
 Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж
українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну
кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи передусім власні інтереси.
 Отож одразу після Конотопської битви вибухнуло нове антиурядове повстання,
на чолі якого було поставлено Юрія Хмельницького.
 У вересні 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася козацька рада.
 Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти союзу з
польським королем і висловили недовіру Виговському.
 Після ради Виговський, не бажаючи Україні нового лиха, що заподіяла б
громадянська війна, зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала
під владою польського короля, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.
 Руїна 60-80 рр.XVIIст.
Іван Виговський 1657-59 пропольська
політика
1658р.-Гадяцька угода (федерація 3 держав:
Польщі,Литви,Руського князівства)
Повстання Пушкаря та Барабаша
1659р.-Конотопська битва з Московією (+)
Соснівка,Трубецькой
 Початок Руїни
Руїна розпочалась як наслідок правління Виговського І.
Причини

Виникнення гострих соціальних конфліктів та охоплення значної частини народу протестними настроями

Загострення суперечок у середовищі української державної верхівки з питань внутрішньої і зовнішньої

політики

Відсутність загальнонаціонального лідера і боротьба за гетьманську булаву між різними політичними

силами

Соціальне розшарування, небажання селян і простих козаків коритися шляхті і козацькій старшині

Невигідне міжнародне становище, що характеризувалося іноземною інтервенцією у Гетьманщину з боку Речі

Посполитої, Османської імперії, Московської держави і Кримського ханства
Юрій Хмельницький
(1659—1663 рр.)
21 вересня 1659 року – обрання Юрія Хмельницького
гетьманом на козацькій раді під Германівкою на Київщині
Початок доби Руїни
 Особливості гетьманування

1659 р. – укладання «Переяславських статей» із московським урядом

Умови Переяславських статей

 Заборона козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу московського царя

 Обов'язкове затвердження кандидатури гетьмана московським урядом
 Заборона гетьману підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами
 Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху

Значення «Переяславських статей»

 Фальсифіковані «Березневі статі» дали підстави для наступу на автономію Гетьманщини, адже
саме на їхній основі наступні гетьмани будуть укладати свої угоди з московським царем
 1660 – Чуднівська компанія

1660 р. –Чуднівська воєнна кампанія – похід на чолі україно-московських військ у Західну

Україну
 Розгром московського війська
 Переговори Юрія Хмельницького з поляками
1660 – укладання
Слободищенського трактату
 Згідно зі Слободищенським трактатом відновлювалася чинність Гадяцької угоди. Але Україна
ставала тільки автономною частиною (провінцією) Польщі
 Наслідком укладання стало повстання проти Юрія Хмельницького лівобережних полковників,
які обрали гетьманом Якима Сомко
 спроба придушення повстання завершилася поразкою і визнанням на Лівобережжі влади
Московії
Наслідки правління Ю.
Хмельнцького

 Зречення Юрієм Хмельницьким влади

 Політичний поділ державної території України на Правобережну (пропольську) і Лівобережну
(промосковську) Гетьманщини, де було проголошено окремі гетьманати
Мовою документів

« на Україні настала тепер лиха година. Було таке безладдя, що кожний робив, що
хотів. Із заходу шарпали Україну польські війська, з півночі й від сходу –
московські… а з півдня набігали турки й татари. До того ж Україна розділилася на
дві частини… На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній –
іншого…»

Після зречення від

влади Юрій
Хмельницький
постригся у ченці під
ім’ям Гедеона і став
ігуменом монастиря у
Корсуні
 Руїна 60-80 рр.XVIIст.
Юрій Хмельницький 1659-63рр.
«билинка»

1659- Переяслівські статті з Москвою

(жорсткіший контроль: залоги в 6 містах,
заборона зовн.політики …)
Чуднівська компанія –
похід разом з московитами на Галичину
1660р.- Слободищенські угоди з
Польщею
(втрата автономії)
Підстригся у ченці
Павло Тетеря
(1663—1665 рр.)

Правий
 Особливості
гетьманування:
 Розширення привілеїв
заможних верств
Наслідки гетьманування
суспільства (козацька
Поширення на
Передумови: обраний старшина і шляхта)
Правобережжі масового
гетьманом Правобережної  Прагнув об’єднати
антипольського й
України за підтримки українські землі
антигетьманського руху, що
реєстрового козацтва та  Воєнні дії за
закінчився стратою
покозаченої православної Лівобережжя за
поляками Івана Виговського
шляхти допомогою поляків і
і Івана Богуна та втечею
татар. Поразка через
Павла Тетері до Польщі
спробу повернення
польсько-шляхетських
порядків
 Іван
Брюховецький
(1663—1668 рр.)

Лівий
 Претендентом на булаву були:
Іван Брюховецький до обрання
- Яким Сомко
гетьманом був кошовим отаманом
- Василь Золотаренко
Запорозької Січі.
Яких невдовзі стратили за наказом І.
У 1663 році на «Чорній раді» у Ніжині
Брюховецького.
був обраний гетьманом Лівобережної
«Чорна рада» стала символом Руїни,
України. Причиною перемоги Івана
адже під час виборів гетьмана відбулися
Брюховецького стало втручання Москви і
сутички між козаками, які закінчилися
підтримка найбіднішого козацтва
великим кровопролиттям
 Умови Московських
статей:
 Заборона гетьману
підтримувати
Особливості
дипломатичні стосунки з Наслідки гетьманування
гетьманування:
іншими державами У 1668 році козаки
- Розширення привілеїв
 Проведення виборів виступили проти
старшини
гетьмана лише за згодою Московської держави.
- Значні поступки
населенням Приводом до виступу стало
московському уряду
 Спрямування всіх укладання між Річчю
- 1665 – посольства до
податків до царської Посполитою і Московською
Москви
скарбниці державою Андрусівського
- 1665 – підписання
 Підпорядкування перемир'я
«Московських статей»
Української православної
церкви Московському
патріархату
 • Перемир’я на 13,5 років
• Перехід під владу Речі Посполитої

1667 р.
Правобережної України (крім Києва)

Гетьман загинув
від рук козаків на
раді під Опішнею

• Перехід під владу Московської держави

Лівобережної України і Сіверської землі з
Черніговом і Стародубом
Андрусівське • Перехід Києва з околицями на два роки до
перемир'я Московії
• Перебування Запорозької Січі під спільною
владою обох держав
Мовою документів

« поляки… удалися до трактатів з росіянами, з’їхавшись… у якомусь селі Андрусові,

виторгували там собі в росіян нас як безсловесну і нічого нетмлячу худобу,
відступивши росіянам…. На тринадцять років Смоленщину з усіма містами……»

Гетьман Лівобережної
України Іван
Брюховецький отримав
від царя титул боярина і
великі маєтки
Мовою документів

« Вони … приговорили та постановили мир на 13,5 років під корисними умовами для
обох монархій; покривджено тільки козаків, оскільки постановлено в таких пактах,
щоб низові запорозькі козаки лишались у послушенстві обох монархій…»

Наслідком підписання
«Московських статей»
стало послаблення
автономного статусу
Гетьманщини
Мовою документів

« На стороні його королівської величності – від Дніпра, що під Києвом, і … до

Путивльського рубежу ніякого міста, ні волості… від нинішнього часу належати не
буде. А внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і тамтешні козаки… мають
бути під високою рукою обох великих государів… Місто Київ на сторону Речі
Посполитої має бути віддане… через два роки, від нинішнього договору рахуючи
……»
 Петро Дорошенко
(1665—1676 рр.)

Правий

(1668-1669)
Гетьман обох берегів Дніпра
« Сонце Руїни»

Сердюки – наймане військо, яке набирав гетьман ; становило його

особисту гвардію; складалося переважно з козаків, частково з
волохів, сербів, поляків
 Видатний український військовий,
політичний і державний діяч;
гетьман Правобережної України (1665
– 1676 рр.) , очільник Гетьманщини
(1668 – 1670 рр.); гетьманування що
припало на добу Руїни, провів у
постійних війнах, як із зовнішніми,
так і внутрішніми супротивниками;
був найяскравішою постаттю серед
провідників козацької держави тієї
доби, за що його назвали «Сонцем
Руїни»; за часів Хмельниччини був
полковником Прилуцького полку,
Петро Дорошенко згодом – Черкаського й Чигиринського
обраний полків; перебуваючи в Чигирині, він
правобережними
полковниками мав нагоду познайомитися з
гетьманом державними проблемами та
Правобережної виробити власний погляд на
України
становище в Україні
 Умови Корсунської
Особливості
угоди (1669 р.)
гетьманування:
 Визнання Основні умови
- Основна мета діяльності
Правобережною Бучацького мирного
– об’єднання українських
Україною турецького договору (1672 р.)
земель в одну державу
протекторату  Визнання Польщею
- Зміцнення внутрішнього
 Участь у польсько- незалежності України у
становища держави:
турецькій війні складі Брацлавщини і
заохочення заселення
Наслідком польсько- Південної Київщини
південних районів
турецької війни стало  Перехід Подільського
Правобережжя, відбудова
захоплення турками у 1672 воєводства до Туреччини
міст, захист інтересів
році Кам’янця і укладання  Перехід усіх інших
козацького стану,
Бучацького мирного правобережних земель до
створення постійного
договору між Польщею та складу Польщі
найманого війська -
Туреччиною
сердюків
 Наступ Москви на Правобережжя 1674 р.
1674 р. на Переяславській козацькій раді
гетьманом усієї України проголосили І.
Самойловича, але турки допомогли
відновити владу П. Дорошенка.
Результат: татари і турки грабували
Правобережжя, населення проклинало
гетьмана, П. Дорошенко передав булаву І.
Сіркові.
Наслідки гетьманування:
- Втрата сподівань П.Дорошенко на об’єднання всіх українських
земель
- Відмова Дорошенко від турецького протекторату; зречення
влади
Михайло Ханенко
1669-1674

Правий
Боротьба з Дорошенком

юрисдикція якого розповсюджувалась тільки на

підпольску частину України
 Дем’ян
Многогрішний
(1669—1672 рр.)
Лівий

Компанійці – наймані підрозділи кінноти, які виконували переважно

поліцейську функцію; набиралися з козаків або з іноземців (волохів,
сербів тощо)
 Основні умови
Передумови: «Глухівських статей»
- У 1668-1669 рр. був наказним  Збереження московських
гетьманом Лівобережної … вигукнув «Хто воєвод лише у 5 містах (Київ,
України. Створив наймане зі мною за Переяслав, Чернігів, Ніжин,
військо компанійців. Він компанію…»
Остер)
таємно вів переговори з П.  Надання гетьману права
Дорошенком про Особливості утримувати 1 тисячу осіб
можливість переходу гетьманування: найманого війська
Лівобережжя під  1669 р. – укладання з  Збирання податків
протекторат Туреччини. Під винятково козацькою
тиском старшини
московським урядом
старшиною
проголошений гетьманом «Глухівських статей»  Заборона гетьману
Лівобережжя України. Став підтримувати дипломатичні
жертвою змови козацької стосунки з іноземними
старшини, внаслідок чого державами
був арештований .  Боротьба проти
Засуджений царською Став першим,
засланим до
промосковських настроїв у
владою на довічне Сибіру середовищі козацької
ув’язнення і засланий до старшини
Сибіру  Обстоювання автономії
Гетьманщини
 Іван Самойлович
(1672—1687 рр.)

Лівий

«Великий згін» – примусове переселення українського населення з

Правобережжя на Лівобережжя
«Бунчукове товариство» – належали діти старшини, які з
юнацьких років, перебували в оточенні гетьмана, готувалися
обійняти керівні посади
 Особливості гетьманування:
1687 р. – участь у першому
 Обстоював інтереси старшини,
вживав заходів, спрямованих на Кримському поході
розширення старшинського московських військ проти
землеволодіння Кримського ханства.
 Прагнув закріпити спадковість
гетьманської влади Завершився поразкою
 Приділяв увагу розвиткові Москвою
Передумови: був обраний культурного життя Наслідки гетьманування
гетьманом Лівобережної  Прагнув об'єднати Лівобережну і
 Послаблення автономії
України на Генеральній Правобережну Україну
 Вороже ставлення до Польщі, Гетьманщини
військовій раді у Козацькій
Османської імперії  За доносом зі
Діброві  Боротьба з правобережними звинуваченням у провалі
гетьманами
 Руйнування міст і сіл першого Кримського
Правобережжя походу був арештований і
 Насильне переселення засланий до Сибіру
мешканців Правобережжя,
 Створення «бунчукових
Подніпров’я на Лівобережну
Україну («Великий згін») товаришів»
 Боротьба з турецькою армією під
час Чигиринських походів
Мовою документів

«… при розумному посередництві могла б (Гетьманщина) прихилитися від турецької

влади під високу руку православного монарха. …Дорошенка заслав у вічну неволю,
Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив, допустив пролитися християнській
крові… Відтак дочекався крайнього занепаду й запустіння Вітчизни нашої…»
 Ставленик Туреччини.
«Князь сарматський, Малої Росії-
України, вождь Війська
Запорізького».
Здійснив з турецько-татарською
армією Чигиринські походи.
Мета: завоювати Правобережну
Україну.

Портрет з музею Івана Гончара,

1840-ві
 Чигиринські походи турецько-татарського війська
1677 – 1678 рр.

Передумова: московсько – турецька війна 1676 – 1681 рр.

Причини: прагнення контролю над Чигирином, який мав важливе

військово-стратегічне значення для контролю над Правобережною
Україною
Юрія
Хмельницького за
наказом
турецького
Особливість: султана отримав
- Відновлення за наказом турецького султану гетьманування на титул «князя
Правобережжі Юрія Хмельницького (1677 – 1681) Сарматії та
- Відсутність підтримки населення України, володаря
Війська
Запорозького»

Наслідки:
- Поразка турків, які не змогли встановити контроль над
Правобережною Україною
- Зруйнування козацької столиці
Турки штурмують Чигирин.
Полковник Ілля Новицький –
один із героїв Чигиринських
походів.
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір

Передумова: війни між Московською державою, Османською імперією і Кримським

ханством за володіння Правобережною Україною

Причини: прагнення іноземних держав поділити між собою українські землі

Умови:
- Мирні відносини між Московією й османською імперією на 20 років
- Закріплення за Москвою Лівобережної України, Києва з кількома правобережними
містами і Запоріжжя
- Закріплення за Османською імперією Південної Київщини і Поділля

Наслідки:
- Посилення позицій московського уряду в Гетьманщині
- Інтереси Москви і Стамбула бали примирені повним розоренням українських земель
між Південним Бугом і Дніпром (20 років)
Мовою документів

«… він (турчин) постановив спершу розорити війною Чигирин. На чолі військ

виправив свого візира Ібрагіма-пашу і розстригу-венжика козацького Юрія
Хмельниченка, який мав надію, що Чигирин з усією Україною…схилитися під
турецьку владу, а його зволить прийняти собі за гетьмана…»
Мовою документів

«… Понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося, ніби знало, доки
стоятиме велична столиця гетьмана Богдана, доти й житиме віра в те, що минується
незгоди…»
 Занепад Правобережжя Спорожніле
Правобережж
я назвали
«страхітливо
пустелею»
1672 - 1683 – перебування значної частини Правобережжя під
владою турків

1683 – припинення існування Правобережної Гетьманщини

після встановлення польського володарювання Правобережжі

1684 – відновлення польською владою козацтва для швидкого

залюднення спустошених територій

Лідером серед козаків стає Семен Палій (полковник Фастівського полку), який починає
відродження правобережних містечок і сіл. Протягом 1690 – х років триває відродження
козацького ладу, який переростає у збройну боротьбу проти польської шляхти на чолі з Семеном
Палієм і його сподвижниками Самійлом Івановичем (Самусь), Захаром Іскрою
 Створення на землях, визначених польською владою, чотирьох козацьких полків, на
території яких влада належала полковникам, сотникам та іншим представникам
адміністрації
 Поширення в містах і селах органів козацького самоврядування
 На чолі козацької адміністрації – наказний гетьман, якого призначав король

- Активна участь відновлених козацьких

полків у війні з Туреччиною
- Зміцнення козацтва, що призвело до
загострення конфлікту з шляхтою через
земельні володіння
- 1699 р. – ухвалення польським сеймом
рішення про ліквідацію козацького війська
на Правобережжя після підписання
Карловецького перемир’я між Річчю
Посполитою й Османською імперією
Мовою документів

«… Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, що все пожирає, обернула
найродючішу частину Європи на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, що
покинуті жителями міста…»
 Передумова: відновлення Польщею влади над більшою частиною Правобережної України
Московським царством і Річчю
Фактично
«Вічний мир»
Посполитою (1686 р.)

робив
«Вічний мир» між

недійсним
Бахчисарайськ
Причини: прагнення іноземних держав поділити між собою українські землі
ий мирний
договір між
Московією та
Туреччиною;
Умови: для України
- Укладання мирної угоди між Польщею та Московією договір
- Визнання за Московським царством Лівобережної України, Києва. Запоріжжя, Чернігово-
Сіверської землі з Черніговом означав
- Перехід до Польщі Північної Київщини, Волині, Галичини узаконення на
- Обіцянка поляків вільне віросповідання
- Союз проти Туреччини та Кримського ханства міжнародному
рівні її поділу
на дві частини
Наслідки:
- Перетворення на пустку Південної Київщини і Брацлавщини, спустошених турецько-
татарськими і польсько-шляхетськими нападами, що мали стати нейтральною територією між
Московією і Річчю Посполитою
- Остаточне закріплення насильницького поділу українських земель між іноземними
державами
Мовою документів

«… Договорилися ми і постановили… Київ має залишитися на стороні їхньої

царської величності… козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у
володінні її в державі… їхньої царської величності…»
 Запорозька Січ у складі Гетьманщини
 Напружені відносини з гетьманською владою сприяли заснуванню
нової Запорозької Січі на острові Чортомлик, що дістало назву
Чортомлицька Січ (1652 – 1709 рр.)
 Лідер – кошовий отаман Іван Сірко. Здобув славу непереможного
полководця. Був на деякий час засланий до Сибіру через обстоювання
інтересів козацтва
Суспільно – політичне становище
o Збереження статусу автономії у складі Гетьманщини
o Захист південних рубежів
o Походи проти турків і татар
o Непослідовна політична позиція Івана Сірка
o Ініціатива написання листа козаків турецькому султану Мехмеду ІV
Соціально – економічне становище
o Відсутність примусової праці (кріпацтва)
o Основа господарського життя – зимівник
o Основна галузь господарства – конярство
o Активно розвиваються промисли – рибальство, мисливство,
бджільництво
o Найпоширеніші ремесла – ковальство і зброярство
Іван Сірко (1605 (1610) — 1680)
український
полководець, подільський шляхтич, козацький в
атажок, кальницький полковник,
легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й
усього Війська Запорозького Низового. Здобув
перемогу в 65 боях.
Герой багатьох українських пісень і казок.

Турки і татари прозвали

сірка Урус-Шайтан (Руський
диявол, Семиголовий
дракон)

Зимівник – назва житла (хутора) і форма ведення козацького

господарства
Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст.
Особливості розвитку
 Скасування податків
 Право на козацьке самоврядування
 Право займанщини – отримання земельної
Початок масової ділянки навколо міста чи села, яку розподіляли
колонізації між поселенцями
 Нанесення військової служби (замість податків)
1651 р. після укладання  Регулювання життя царськими жалуваними
Білоцерківського договору грамотами для закріплення прав поселенців
і повернення польської  У 1650 – ті роки були створені такі полки:
шляхти на землі Острогозький, Охтирський, Сумський, Харківський,
Чернігівського і Ізюмський
 Формування відмінного від інших районів України
Брацлавського воєводств політичного устрою – відсутність гетьмана і
Територія генеральної старшини
 Зосередження всієї повноти влади у полковника,
Сучасні Харківська, якого обирали довічно. Полковник головував в
Сумська, північ Донецької адміністрації, затверджував судові постанови,
і частина Луганської роздавав поселенцям вільні землі, командував
області військом у поході
 Наявність випадків успадкування влади
полковника
 Підпорядкування полковника бєлгородському
воєводі (відсутність посади гетьмана)
Мовою документів

«… Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і

задніпрянських міст в Україну на закликання бєлгородських та курських воєвод,
котрі запевняли нас царськими словом – не відбирати від нас наших вольностей.
Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українські міста по
Белгородській лінії в диких степах на татарських займищах …»

Займанщина – елемент
звичаєвого права, який
дозволяв на підставні
першого «займу» володіти
землею
 Господарське життя
Спільне користування лісами, луками, річками, озерами
Захоплення громадських угідь козацькою старшиною, яка
змушувала дрібних господарів за безцінь продавати свої ділянки
Перетворення старшини на великих землевласників, серед яких
родини Ф.Шидловського, Г.Дінця, Г.Кіндратьєва та ін.
Основне заняття населення – сільське господарство
Успішний розвиток ремесл, промислів, торгівлі
Використання урядом (царським) українських переселенців для
господарського освоєння нових земель
Дія права займанщини, за яким кожен поселенець міг вільно
займати стільки землі, скільки був спроможний обробити
СЛОБІДСЬКА Україна – 5 полків:
Сумський,Харківський,Охтирський,Острогозький,Ізюмський
І. Репін.Запорожці пишуть листа турецькому султану
 Становище Лівобережної України
Особливості політичного та адміністративно-територіального устрою
 Формування республікансько-олігархічної форми правління
 Перетворення Старшинської ради на основний орган влади, що заступає на місце
Генеральної військової ради
 Послаблення влади гетьмана:
- Обирається на Старшинській раді
- Обрання гетьмана схвалюється козацьким військом на генеральній військовій раді
- Гетьман затверджується московським царем
- Повноваження визначалися спеціальними статтями (умовами) між гетьманом і
царем
 Поділ території на 10 полків
 Посилення позиції козацької старшини
- Посідає провідне місце у суспільстві
- Постійно збільшує свої земельні володіння, які були приватні (спадкові) і рангові
(тимчасові)
- Розширює свої землі за рахунок додаткових джерел збагачення – царського
жалування, гетьманської плати та воєнної здобичі
 Становище Лівобережної України
1686 рік – підпорядкування Київської митрополії Московському
патріархату за активної діяльності гетьмана Івана Самойловича і
митрополита Гедеона Четвертинського.
Підпорядкування УПЦ Московському патріархату стало
нищівною поразкою визвольних змагань українців. Церква
більше не надавала ідеологічної підтримки в боротьбі за
державну незалежність України, а навпаки, стала знаряддям
загарбницької політики царату, перетворилася на засіб
русифікації українців.
У добу «Руїни» Україна зникає як суб’єкт міжнародної
політики і стає об’єктом колонізації її агресивних сусідів. Загальну
картину тодішнього становища в Україні можна охарактеризувати
словами А. Потоцького, яку він дав у листі до короля: «… тепер
там себе поїдають, містечко проти містечка воює, син батька,
батько сина грабує …».