Professional Documents
Culture Documents
1523367131Банк Завдань з Української Мови
1523367131Банк Завдань з Української Мови
А 1, 2
Б 1, 3
В 2, 3
Г 1, 2, 3
55. Збільшення польською владою козацького реєстру до 6 тис. осіб і організація шести
територіальних полків стали наслідком козацько-селянського повстання під проводом:
А) К. Косинського
Б) С. Наливайка
В) М. Жмайла
Г) Т. Федоровича
60. Молдавські походи козацького війська 1650, 1652, 1653 рр. здійснювалися з метою:
А) приєднати Молдавське князівство до Війська Запорозького
Б) отримати додаткову військову здобич
В) відкрити шлях для допомоги Туреччини козацькій державі
Г) не допустити дипломатичної ізоляції козацької держави
70. Який період козацької доби історії України характеризує тогочасний вислів: «Що
козак, то був полковник, що сотник — то гетьман»!
А) героїчних (морських) походів козаків
Б) козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст.
В) Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького
Г) «руйнування» козацької держави
71. Що було спільним для Андрусівського перемир'я (1667 р.) і «Вічного миру» (1686
р.)?
А) укладені між Річчю Посполитою і Османською імперією
Б) закріпили передання Поділля під владу турецького султану
В) Запорозька Січ була передана під протекторат Москви
Г) Правобережна Україна підпорядковувалась Речі Посполитій
92. Переможна битва козацьких військ над армією Миколи Калиновського у Горіховій
Діброві поблизу Корсуня відбулась:
А. квітень1648р.;
Б. травень 1648р.;
В. липень 1649р.;
Г. серпень 1649р.
99. Український гетьман, який здобув перемогу над московськими військами під
Конотопом:
А. І. Самойлович;
Б. Б. Хмельницький;
В. І. Виговський;
Г. М. Дорошенко.
102. Стан, який почав відігравати провідну роль у житті суспільства в часи
Національно-визвольної: війни
А. Духовенство;
Б. Козацтво;
В. Міщани;
В. Магнати.
173. Легендарний козацький ватажок, який вісім разів обирався отаманом Запорізької
Січі та виграв близько 60 битв проти Кримського ханства і Туреччини – це:
А. І.Сірко.
Б. П.Тетеря.
В. І.Самойлович.
Г. Ю.Хмельницький.
195. Позначте назву Запорізької Січі з якою була пов'язана діяльність М. Дорошенка:
А) Томаківська;
Б) Чортомлицька;
В) Кам’янська;
Г) Базавлуцька.
196. Укажіть ім’я одного з ватажків козацького повстання 1637—1638 рр., який після
розгрому під Жовнином із залишками свого війська перейшов кордон Московського
царства, оселившись у Слобідській Україні.
А) М. Дорошенко
Б) Д. Гуня
В) Я. Острянин
Г) М. Жмайло
200. Битва під Хотином, у якій польське військо за участю українських козаків
розбило турецьку армію, відбулася:
А) в 1616 р.
Б) в 1621 р.
В) в 1630 р.
Г) в 1638 р.
207.В якому році Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і
збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)
А) в 1452 р.;
Б) в 1552 р.;
В) в 1562 р.;
Г) в 1652 р.
215. Козаки під проводом гетьмана Петра Сагайдачного захопили головне турецьке
місто в Криму — Кафу і звільнили тисячі полонених рабів А) в 1615 р.;
Б) в 1516 р.;
В) в 1555 р.;
Г) в 1616 р.
226. Битва під Батогом. Козаки з татарами знищили 30-тисячне польське військо, що
сприяло укріпленню союзу з Молдовою
А) червень 1649 р.;
Б) червень1650 р.;
В) червень 1651 р.;
Г) червень 1652 р.
240. Що було спільним для Андрусівського перемир’я (1667 р.) та «Вічного миру»
(1686 р.)?
А укладання між Річчю Посполитою та Османською імперією
Б закріплення передання Поділля під владу турецького султана
В передання Запорозької Січі під протекторат Московської держави
Г підпорядкування Правобережної України Речі Посполитій
241.У 1734 р. царський уряд дозволив козакам заснувати Нову Січ на р. Підпільна,
тому що прагнув:
А мати додатковий важіль впливу на Річ Посполиту.
Б залучити козаків до придушення селянських виступів.
В використати козаків у новій російсько-турецькій війні.
Г налагодити союзницькі стосунки із Кримським ханством.
257. Коронний гетьман, який виступив проти військ Б. Хмельницького у битві
під Жовтими Водами, — це:
А О. Конєцпольський;
Б М. Потоцький;
В М. Калиновський;
Г І. Барабаш.
А) Б.Хмельницький
Б) Ю. Хмельницький
В) І.Виговський
Г) Я Сомко
[1, с.82]
300. Позначте прізвища ватажків селянсько-козацьких повстань 90-х рр. XVI ст.
1 Петро Конашевич-Сагайдачний
2 Криштоф Косинський
3 Григорій Лобода
4 Северин Наливайко
5 Іван Підкова
6 Іван Сулима
7 Матвій Шаула.
Варіанти відповідей:
А 1, 4, 6, 7
Б 2, 4, 6, 7
В 2, 3, 4, 7
Г 3, 4, 5, 6
303. Позначте назву острова, де у 1555 р. була зведена перша відома Січ:
А Зміїний
Б Тендра
В Мала Хортиця
Г Велика Хортиця.
319. Подія, внаслідок якої у 1620 р. відбулось відновлення вищої православної ієрархії:
А Берестейський собор
Б заснування Київського братства
В приїзд до Києва єрусалимського патріарха Феофана
Г Хотинська війна.
321. Країна, на яку в 1618 р. зробило похід 20-тис. козацьке військо на чолі з Петром
Конашевичем-Сагайдачним:
А Кримське ханство
Б Молдова
В Московське царство
Г Річ Посполита.
322. Рік прийняття польським сеймом «Статей для заспокоєння руського народу»:
А 1620
Б 1621
В 1632
Г 1635.
323. Керівники національно-визвольних повстань 1630-1638 рр. (4 правильні
відповіді):
1 Павло Бут (Павлюк)
2 Оліфер Голуб
3 Михайло Дорошенко
4 Петро Конашевич-Сагайдачний
5 Яків Острянин
6 Іван Сулима
7 Тарас Федорович (Трясило)
Варіанти відповідей:
А 1, 5, 6, 7
Б 1,2, 5, 7
В 2, 4, 5, 6
Г 1, 3, 6, 7
324. Установіть послідовність:
А вихід з друкарні Києво-Печерської лаври «Требника» Петра Могили
Б заснування Київського братства
В зруйнування фортеці Кодак
Г Хотинська війна.
Варіанти відповідей:
1 А, Б, Г, В
2 Б, А, Г, В
3 Б, Г, В, А
4 Г, В, Б, А
325. Козацько-польська угода 1625 р.
А Деулінська
Б Кодацька
В Куруківська
Г Переяславська.
326. Роки, які поляки називали «золотим спокоєм»:
А 1608 – 1618
Б 1618 – 1628
В 1628 – 1638
Г 1638 – 1648.
327. Причини, через які козаки вирушали в морські походи:
А захопити частину території Османської імперії
Б здобути собі майно, визволити з рабства невільників
В налагодити торгівельні стосунки з Османською імперією
Г розгромити Кримське ханство.
328. Позначте період української історії, який має назву «Десятиліття золотого.
А період у житті українського народу, коли на чолі України стояв Б.Хмельницький
спокою».
Б доба правління польського короля Яна II Казимира
В період, коли Київську митрополію очолював П.Могила
Г доба від придушення козацьких повстань 30-х рр. XVII ст. до початку національно-
визвольної війни.
331. Позначте місце битви, де разом програли три командири (комісари) польського
війська, яких Б.Хмельницький глузливо назвав «Перина, дитина, латина»
А Батіг
Б Жовті Води
В Корсунь
Г Пилявці.
332. Позначте назву документа, який містить такі слова: «…територія Української
держави обмежувалася Брацлавським, Київським і Чернігівським воєводствами.
Установлювався реєстр у кількості 40 тис. козаків, передбачалось повернення шляхти
до своїх маєтків».
А Білоцерківська угода
Б Зборівська угода
В Травневі універсали Б.Хмельницького
Г Переяславська угода.
335. Позначте прізвище козацького полковника, який у битві під Берестечком очолив
українські війська
А М.Кривоніс
Б Я.Вишневецький
В І.Богун
Г М.Небаба.
339. Позначте гілки (гілку) влади, які (яка) зосереджувалась в руках гетьмана
1 виконавча
2 судова
А правильною є відповідь 1
Б правильною є відповідь 2
В правильними є обидві відповіді
Г обидві відповіді неправильні.
353. Основою господарського життя Запорозької Січі в другій половині XVII ст. був:
А фільварок
Б зимівник
В слобода
Г паланка.
355. Позначте варіант, в якому названо головну мету внутрішньої політики гетьмана
І.Мазепи:
а утвердження спадкової монархії в Україні
б ліквідація козацьких традицій державного життя в Україні
в посилення впливу російського царату в Україні
г об’єднання земель Лівобережжя, Запоріжжя та Слобожанщини в єдиній Україні.
358. Позначте варіант, в якому йдеться про подію 1686 р. у церковному житті України:
А надання самостійності Київській митрополії
Б підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату
В ліквідація греко-католицької церкви в Україні
Г об’єднання православної і греко-католицької церков.
362. Укажіть прізвище діяча, з яким пов'язане відновлення в XVII ст. вищої
православної церковної ієрархії в Речі Посполитій:
А М. Смотрицький;
Б П. Могила;;
В Й. Борецький;
Г Ф. Прокопович.
Варіанти відповіді:
А 1,2,3,6;
Б 2,4,6,7;
В 1,3,5,6;
Г 3,4,5,6.
367. Який період козацької доби історії України характеризує тогочасний вислів:
«що козак, то був полковник, що сотник – то гетьман»?
А «героїчних (морських) походів козаків»
Б козацько-селянських повстань 20-30-х рр.. XVIIст.
В «руйнування» Української козацької держави – Гетьманщини
Г Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького
368. Вкажіть міста, які в різні часи були столицями козацької держави – Гетьманщини:
А Суботів, Гадяч, Київ, Глухів;
Б Чигирин, Переяслав, Батурин, Стародуб;
В Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів;
Г Ніжин, Лубни, Батурин, Миргород.
А 1, 4
Б 1, 2
В 2, 3
Г 3, 4
371. Позначте варіант, в якому правильно поєднані дата і назва найбільшої битви
Національно – визвольної війни українського народу під проводом Б.
Хмельницького, яка була невдалою для козаків:
А. 1648р., Зборівська битва
Б. 1649р., Зборівська битва
В.1650р., Берестецька битва
Г. 1651р., Берестецька битва
377. Позначте прізвище полковника, якого було обрано наказним гетьманом під час
битви під Берестечком:
А. Іван Богун
Б. Іван Виговський
В. Антін Жданович
Г. Мартин Небаба
387. Козацьке повстання 1702 – 1704 рр. під проводом С. Палія спричинено:
А) початком Північної війни між Росією та Швецією;
Б) зруйнуванням російськими військами Чортомлицької Січі;
В) ліквідацією польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні;
Г) переходом гетьмана І. Мазепи та запорожців на бік шведського короля Карла ХІІ.
392. У 1734 р. царський уряд дозволив козакам заснувати Нову Січ на р. Підпільна,
тому що прагнув:
А) мати додатковий важіль впливу на Річ Посполиту;
Б) залучати козаків до придушення селянських виступів;
В) використати козаків у новій російсько-турецькій війні;
Г) налагодити союзницькі стосунки із Кримським ханством.
396. Вкажіть, з ім’ям якого гетьмана пов’язаний договір між козацькою старшиною
та московським царем, який увійшов в історію під назвою “Коломацькі статті”:
А) Д. Многогрішний;
Б) І. Самойлович;
В) І. Мазепа;
Г) Д. Апостол.
397. Укажіть особливість становища Запорозької Січі в роки Руїни (60 – 70-ті рр.
XVII ст.):
А) становила окрему адміністративну одиницю Слобідської України;
Б) входила до складу Правобережної Гетьманщини;
В) перебувала під протекторатом турецького султана;
Г) виступала самостійною військово-політичною силою.
403. Який гетьман очолив першу політичну еміграцію українців в Західній Європі?
А) П. Орлик;
Б) І. Мазепа;
В) Б. Хмельницький;
Г) І. Скоропадський.
404. Царський резидент Ізмайлов розпочав свою діяльність на Україні в:
А) 1715 р.;
Б) 1710 р.;
В) 1712 р.;
Г) 1709 р.
417. Географічні назви Базавлук, Микитин Ріг, Чортомлик, Олешки пов’язані з місцями:
А) основних битв часів козацьких повстань 20-30-х рр. ХVІІ ст.;
Б) розташування турецьких фортець, зруйнованих козаками;
В) головних битв під час козацьких воєн кінця ХVІ ст.;
Г) розташування Запорозьких Січей.
434. Зазначте, хто очолив національно-визвольну війну українського народу проти Речі
Посполитої:
А) Петро Сагайдачний;
Б) Богдан Хмельницький;
В) Іван Виговський;
Г) Іван Мазепа;
459.Хто з видатних героїв визвольної війни 1648-1667 років умів фехтувати двома
шаблями одночасно?
а) Богдан Хмельницький;
б) Іван Богун;
в) Нестор Махно ;
г) Тиміш Хмельницький
478. Яка битва проти турецького війська мала відношення до сім’ї Б. Хмельницького?
1) зруйнування околиць Стамбулу
2) здобуття Кафи
3) битва під Цецорою
4) битва під Хотином
484. Визначіть якого козацького діяча стосується опис: « Козацький гетьман родом з
Брацлавщини, попав в полон до турків, 25 років був невільником на турецькій галері,
підняв повстання та повернувся на Запорожжя»
1) Самійло Кішка
2) Іван Підкова
3) Михайло Дорошенко
4) Богдан Ружицький
485. Військовий генерал який безпосередньо керував військами під час ліквідації
Запорозької Січі в 1775 р.:
1) Григорій Потьомкін
2) Петро Текелій
3) Петро Кричетніков
4) Михайло Кутузов
486. Якого козацького діяча стосуються слова: «…народився у 17 ст., прожив все 18
ст., помер у 19 ст.»:
1) Кирило Розумовський
2) Павло Головатий
3) Петро Калнишевський
4) Йосип Гладкий
Історичні діячі
1. Дмитро Вишневецький
2. Іван Підкова
3. Северин Наливайко
4. Петро Сагайдачний
5. Самійло Кішка
6. Василь( Костянтин ) Острозький
7. Богдан Хмельницький
8. Данило Нечай
9. Максим Кривоніс
10. Іван Виговський
11. Іван Брюховецький
12. Ієремія Вишневецький
13. Іван Сірко
14. Петро Дорошенко
15. Іван Богун
16. Семен Палій
17. Іван Мазепа
18. Іван Скоропадський
19. Петро Могила
20. Іов Борецький
21. Данило Апостол
22. Кирило Розумовський
23. Павло Полуботок
24. Петро Калнишевський
25. Юрій Хмельницький
3. «Нарешті відбулася тая баталія, яка вирішила долю Росії і Швеції, здивувала Європу і
зробила перелом у політиці держав і в долі Королів…» (З «Історії русів»)
4. Запорожці разом із реєстровими козаками прийшли під Білу Церкву, до резиденції та замку
Острозького. Повстанці захопили Білу Церкву, Переяслав, Трипілля. Так розпочалося
народне повстання, яке охопило Волинь, Брацлавщину, Київщину. На Волині біля містечка
П’ятка повсталі зустрілися з добре озброєним загоном Острозького. Вони майже тиждень
на лютому морозі відбивали атаки ворогів, однак зазнали поразки.
6. «Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав
гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа
і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги… Після несподіваного вторгнення
запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній
тривозі, а сам Осман, який ще так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за
нього. Тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища».
7. «Козаки, хоч і мал из поляками багато жорстоких змагань, обіцяли залишитися
вірними їм, аби лише їм повернули старі статути і закони. Поляки це їм обіцли, однак не
дотримали слова, що озлобило козаків. Не згадуючи про інші образи, що їм учинено, скажу
тільки, що від них відібрали багато храмів грецької віри. Навіть гетьманові Хмельницькому
було вчинене велике безчестя. Король дарував йому право побудувати деякі млини, та один
шляштич спалив їх, убив гетьманову дружину разом із сином»
13. Масове обурення викликала поява в Україні 20-тис. польського війська на чолі з
коронним гетьманом М. Калиновським, яке стало табором біля урочища (поблизу теперіш-
нього с.Четвертинівки Вінницької обл.). «Хмельницький боїться нас, — запевняв шляхту
Мартин Калиновський, — настав час готуватися до битви». Коронний гетьман планував
розбити козацькі сили по частинах. Вибір упав на військо, яке вів до Молдови син гетьмана
Тиміш. Для того щоб Калиновський не встиг одержати допомогу від короля, 22 травня 1652
року Богдан Хмельницький з усіх боків оточив ворожий табір і атакував його. Уночі козаки й
татари вдерлися в розташування ворога. Значна частина шляхтичів намагалася втекти.
Скориставшись метушнею, козаки підпалили польський табір.
14. Україна змушена була взяти участь у цій війні. Козаки воювали зі шведами поза
межами України й зазнавали великих втрат. Страшним тягарем було будівництво фортець,
утримання московського війська, збір податків, сума яких у зв'язку з війною значно зросла.
Посилення централізації Московської держави, якої домагався Петро І, суперечило
існуванню автономної України. Цар задумав переселити козацтво на східні землі, а Україну
віддати під управління свого намісника.
15. «Бачу зле, бо видав Хмельницький усіх нас у неволю московському цареві… Сам із
військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранням до того привів, що
присягли всі…»
17. «Подальші події того дня розгорталися так. Польський загін під командуванням
Русиновського у складі кількох хоругов і важко озброєної кавалерії завдав відволікаючого
удару по турках, а козаки, разом з кількома польськими загонами, піднялися в атаку і
надвечір увірвалися до табору Османа ІІ.»
18. Війна Російської держави зі Швецією за вихід у Балтійське море, в якій у різний
час проти Швеції воювали інші європейські держави (Данія, Річ Посполита, Саксонія,
Пруссія та ін.
19. Польсько-турецька війна 1621 р., в якій взяли участь українські реєстрові козаки.
Завершилась поразкою турецьких військ, встановленням кордону вздовж річки Дністер
та передачею фортеці Молдавському князівству.
20. Перші перемоги повсталі здобули в битвах на Жовтих Водах 5-6 травня 1648 p. і
під Корсунем 16 травня 1648 р. Протягом літа 1648 р. повстання охопило території
Київщини, Поділля, Волині та Лівобережної України.
21. Нова спроба домогтися визволення й об'єднання усіх українських земель в межах
національної держави була зроблена зі спробою обпертися на допомогу Росії. 1 жовтня
1653 р. Земський собор у Москві вирішив взяти Військо Запорозьке «під високу государеву
руку». Для юридичного оформлення цього акту в Україну виїхало посольство В. Бутурліна.
8 січні 1654 р. спочатку відбулася старшинська рада, а згодом Генеральна військова рада.
Було вирішено, що Гетьманщина перейде під протекторат Росії при збереженні основних
прав і вольностей Війська Запорозького. Усні домовленості затверджені в березні цього ж
року в Москві, документи утворили систему норм відносин між Гетьманщиною і Росією,
відомі в історії як…
23. Подія, що фактично вперше визнавала державність Козацької України в межах трьох
воєводств: Київського, Брацлавського, Чернігівського. Гетьманське правління в ній та
свободу існування православної церкви. Реєстр козаків мав складати 40 тисяч. Але селяни,
що не потрапили до реєстрових списків, мали повертатися до своїх панів.
24. В урочищі Солониця поблизу Лубен повстанці спорудили міцний табір. Їх становище
ускладнювалось тим, що в таборі перебувала велика кількість поранених, жінок, дітей.
Облога тривала два тижні. Оборона табору на Солониці закінчилась кривавою розправою
над повстанцями.
26. На початку червня російські війська рушили на Січ. 4-го червня вони увійшли у
передмістя Січі, захопили артилерію, козацький флот і оточили січову фортецю.
Старшинська рада за участю духовенства вирішила не розпочинати кровопролитного
бою і капітулювати, хоч багато козаків з цим не погоджувалось. Гарнізон склав зброю.
27. Після першої з двох російсько-турецьких війн другої половини XVIII ст. воюючі
сторони визнали незалежність держави. Лише в релігійних справах вона і надалі мала
підлягати султанові. Але незалежністю народ тішився недовго. Держава залишилась
без союзників. Катерина II підписала указ про приєднання краю до Російської імперії.
28. «Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, яка все пожирає, обернула
найродючішу частину Європи на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті
жителями міста. Отак нині від тієї України залишилося тільки ім’я козацьке. Її населення
розпорошилося, переселившись або понад береги Дніпра, або на землі, що залишаються під
пануванням Москви. Решту вирубали турки або забрали в неволю татари».
(Зі «Спогадів про Україну» Ф.-П. Далерака).
29. «Поляки кинулися тікати назад. Калиновський, бачачи, що військо зовсім не хоче
слухати його, а навіть хоче самого його віддати татарам або Хмельницькому, повернув
гармату на своїх і почав стріляти на тих, що тікали. Тут враз зайнялася скирти сіна, що
стояли серед табору польського; переполох зробився ще більший, а тут ще з-за гори
виткнулися козаки. Страшенна січ почалася. Трохи не все військо польське загинуло або
потопилося в річці — кілька сотень тільки врятувалося; самого Калиновського було вбито,
відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко».
(Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів, 1991. – С. 69).
32. Український народ дивився зовсім не так на обставини, в які потрапив. Як тільки
поширилась звістка про перемогу над польським військом, в усіх кінцях руської землі,
що була під владою Польщі, навіть у Білорусії, спалахнуло повстання. Селяни збиралися
у ватаги, нападали на панські садиби, розоряли їх, убивали власників, сторожу,
винищували католицьке духовенство. Діставалося й уніатам і всім, хто запідозрювався в
прихильності до поляків. Гинули православні ремісники та торговці тільки за те, що
носили польський одяг, і не один франт розквитався життям за те, що голив собі голову
за польським звичаєм. Вбивство супроводжувалось варварським катуванням.
Найжахливішу лють виявляв народ, щодо євреїв: вони були засуджені на остаточне
винищення, і будь-яке співчуття їм, вважалося зрадою. Згортки закону витягували із
синагог, козаки танцювали на них, пили горілку. Тисячі єврейських немовлят було
кинуто до колодязів і засипано землею.
33. Звичка вважати селян своїми рабами, спонукала поляків легковажно ставитись до
війни. «Проти такої наволочі не варто витрачати куль» -- казали пани. Деякі були до того
самовпевнені, що проголошували таку молитву: «Боже, не допомагай ні нам, ні їм, а
тільки дивися як ми вчинемо розправу з цією мужвою». Польський військовий табір
перетворилися на місце збору, куди поляки їхали не битися із супротивниками, а
повеселитися і похизуватися. Один перед одним вони намагалися виставити цінність своїх
коней, багатство упряжі, красу власного одягу. За панами в табір везли величезні склади
посуду, їхали юрби слуг.
Єдиного керівництва не було, кожен з воєначальників вважав себе великим
полководцем і наступав тоді коли хотів.
39. Під тиском визвольного руху польський король змушений піти на поступки,
зокрема в релігійному питанні. Офіційно визнавали існування православної церкви
повертали частину захопленого майна церкві, дозволялися православні єпархії, але
польський уряд міг впливати на обрання православного митрополита.
1. Під час козацької ради 5 квітня 1711р. було схвалено документ «Пакти й
конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Документ складався зі вступу й
16 статей, що проголошували незалежність України від Московії та Речі Посполитої;
обумовлювалися протекція турецького султана та союз із Кримським Ханством; територія
України визначалася згідно з Бучацьким мирним договором 1672р; козакам поверталися
їхні традиційні території в Подніпров’ї; гетьман мав захищати козацтво і все населення від
надмірних податків та повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
15. Уряд Речі Посполитої намагався поширити свою владу на Запорозьку Січ і
приборкати непокірне козацтво. У 1672 році король Сигізмунд IIІ Август видав
універсал про прийняття на державну військову службу 200 козаків , яких записували в
спеціальний список — реєстр. Реєстрове козацьке військо отримувало одяг, зброю,
платню, вправлялось у військовій майстерності. За реєстровими козаками залишалися
права на свободу та волю. На зразок реєстрового козацтва почала перетворюватися
решта козацького війська.
16. Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Лівобережній Україні у 1778
році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту українського населення
в Речі Посполитій.
Очолив це повстання запорожець Северин Наливайко, а його найближчим
сподвижником став Іван Ґонта.
Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху. У відповідь на реакційну
політику Речі Посполитої, зокрема діяння конфедератів, повстанці відповіли масовою
різаниною польських католиків і єврейського населення на Поділлі та Волині. Повстання
було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки —
страчені або заслані на Далекий Схід.
17. 30 січня 1652р. Річ Посполита і Московське царство підписали перемир’я в селі
Андрусово. За угодою війна припинилася на 13.5 років, поляки визнавали Смоленськ і
Лівобережжя володіннями Росії. А росіяни – Правобережжя і Слобожанщину володіннями
Польщі. Землі запорожців були оголошені спільним володінням Кримського ханства і
Московського царства.
18. Андрусівський договір було укладено без згоди українців. Він означав розподіл
українського народу між двома державами і прекреслював надію українців на створення
власної незалежної держави.
20. Козацько-селянські війни кін.16 ст. потерпіли поразку через такі причини:
─ відсутність авторитетних ватажків;
─ козаки виступали лише за свої вузькі станові інтереси;
─ відсутність координації дій між селянами і козаками;
─ мало чисельність повстанців;
─ зраду їх союзників – татар;
─ на придушення повстань польською владою було кинуто регулярну армію;
─ боротьба відразу на два фронти – проти поляків і кримчаків;
23. Перші перемоги козаки здобули в битвах на Жовтих Водах 5-6 січня (5-6 травня)
1648 p. і під Корсунем 16 травня 1648 р. Протягом літа 1648 р. повстання охопило території
Київщини, Полісся (Поділля), Волині та Лівобережної України. 13 вересня 1648 р. козацьке
військо здобуло перемогу над поляками в битві під Пилявцями. Протягом жовтня –
листопада 1648 р. тривала облога Києва (Львова). Козаки, діставши викуп, залишили місто й
рушили далі до польської фортеці Замостя і дійшли до р. Вісли, але, дізнавшись про вибори
нового польського короля, Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я з ним і повернув
козацьку армію до України.
24. 30 січня (9 лютого) 1667 р. в селі Андрусово поблизу Смоленська між Росією і
Річчю Посполитою було укладено договір про перемир'я на дванадцять (тринадцять) з
половиною років. Андрусівський договір завершив російсько-польську війну 1654-1667 рр.,
розпочату через землі, захоплені Польщею в 1609-1611 рр.., та невизнання нею возз'єднання
України з Росією.
25. Згідно з умовами договору Річ Посполита повертала Росії Смоленськ і Чернігівські
воєводства, визнавала возз'єднання Лівобережної України з Росією. Правобережна Україна
і Західна Білорусія залишалися під владою Речі Посполитої. Київ повинен був залишатися
за Польщею (Росією) до 1669 р., однак вона зберегла його за собою і пізніше, сплативши
146 тис. рублів як компенсацію, що було оформлено «Вічним миром» 1687 р. (1686 р.)
Запорізька Січ була оголошена під спільним управлінням обох держав.
26. На Переяславські раді була укладена усна угода щодо союзу. Зміст українсько-
московського договору визначали «Квітневі статті» 1645 р. Богдана Хмельницького. Згідно
з ними гетьмана й старшину козаки мали обирати на сеймі.
27. У червні 1660 року в Ніжині зібралася «Червона Рада». З двох претендентів –
Яким Сомко й Іван Брюховецький – гетьманом Лівобережної України було обрано Якима
Сомка.
29. Би́тва під Бересте́чком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій
Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким
під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським
татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під
командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.