Якою цифрою позначено регіон, що НЕ ВХОДИВ до складу Речі Посполитої впродовж 1569–1795

рр.?

А1
Б2
В3
Г4
Визначте ознаки господарського життя й політичного
устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.

1 використання в сільськогосподарському виробництві праці

кріпосних селян
2 відсутність посади гетьмана
3 поширення в більшості міст магдебурзького права
4 зобов’язання українських переселенців сплачувати податок
на землю та господарські промисли
5 існування полково-сотенного устрою
6 заборона московським «служилим людям» бути
власниками земельних ділянок
7 дія права займанщини
Установіть відповідність між чисельністю козацького
реєстру й назвою договору, у якому її зафіксовано.

1 8 тисяч козаків
2 30 тисяч козаків
3 40 тисяч козаків
4 60 тисяч козаків
А Зборівський договір
Б Гадяцькі пункти
В «Березневі статті»
Г Білоцерківський договір
Д Переяславська угода
Який історико-географічний регіон формується
впродовж XVI-XVII ст. в результаті колонізації
українцями прикордонних земель Речі Посполитої,
Московського царства та Кримського ханства?

А. Правобережна Україна

Б. Південна Україна

В. Слобідська Україна

Г. Лівобережна Україна
• «Ми стоїмо тепер, браття, між двома
проваллями, готовими нас пожерти, коли не
виберемо шляху для себе надійного, щоб їх
обминути. Воюючі між собою монархи, що
зблизили театр війни до кордонів наших, до того
розлючені один на одного, що підвладні їм народи
терплять уже і ще перетерплять безодню лиха
незмірного, а ми між ними є точка або ціль всього
нещастя», - з такою промовою І. Мазепа звернувся
до своїх прихильників, пояснюючи причини
А придушення повстання під проводом С. Палія.
Б підписання Коломацьких статей.
В укладення військового союзу зі Швецією.
Г початку Другого Кримського походу.
• Що було характерним для процесу колонізації
Слобідської України в другій половині XVII ст.?
А початок заселення території Дикого Поля
українськими селянами-втікачами з Правобережної
України та запорозькими козаками
Б активізація переселенського руху, основою якого
були селяни та міщани Лівобережної України, які
рятувалися від утисків польської шляхти
В нова хвиля переселенців із Правобережної та
Лівобережної України пов’язана зі складними
суспільно-політичними обставинами доби Руїни
Г обмеження переселенського руху з
Правобережної України владою Московського
царства у зв’язку з ускладненням відносин із Річчю
Посполитою
• Діяльність якого гетьмана уславлено на
зображеній гравюрі?
А П. Орлика
Б П. Дорошенка
В Д. Апостола
Г І. Мазепи
• Діяльність якого гетьмана можна
характеризувати, спираючись на подану
карту?
А Ю. Хмельницького
Б І. Самойловича
В П. Тетері
Г І. Мазепи
• У якому історичному документі закріплено такі
положення: «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий
отаман і все Військо Запорозьке домовилися і
постановили з ясновельможним гетьманом... щоб із
тими всіма генеральними особами мають радитися
гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без
їхнього дозволу й поради не починати... У гетьманській
резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада: на
Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною
правитиме гетьман з генеральною старшиною»?
А «Березневі статті» Б.Хмельницького
Б «Решетилівські статті» І. Скоропадського
В «Рішительні пункти» Д. Апостола
Г «Конституція» П. Орлика
Відповідно до «Пактів і Конституції прав і
вольностей Війська Запорозького» П. Орлика
А уся повнота влади зосереджувалася в руках
довічно обраного гетьмана.
Б найвища виконавча влада належала гетьманові
та генеральній старшині.
В скасовувалося постійне скликання Генеральної та
Старшинської ради.
Г упроваджувався принцип спадковості
гетьманської посади.
• Якими цифрами на карті позначено
території, на які розповсюджувалася влада І.
Мазепи в 1704 — 1708 рр.?
А 1, 2
Б 1, 3
В 2, 3
Г 1, 2, 3
• Яким роком датується документ, уривок з якого
наведено:
«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і
все Військо Запорозьке, домовилися і постановили з
ясновельможним гетьманом... щоб із тими всіма
генеральними особами мають радитися гетьман і його
наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього
дозволу й поради не починати... У гетьманській
резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада:
на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною
правитиме гетьман з генеральною старшиною...»?
А 1654 р.
Б 1686 р.
В 1710 р.
Г 1764 р.
• Про який період у житті І. Мазепи йдеться в уривку з
історичного джерела?
• «…З італійськими майстрами, яких є кілька в
гетьманській резиденції, говорив італійською мовою…
Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою,
великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями
в своїй резиденції для козацької старшини… Він
належить до тих людей, що воліють або зовсім
мовчати, або говорити й не сказати».
А Від служби у гетьмана П. Дорошенка до підписання
Коломацьких статей.
Б Від підписання Коломацьких статей до руйнування
Батурина.
В Від руйнування Батурина до Полтавської битви.
Г Від Полтавської битви до втечі у турецькі володіння.
 Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1 «Займанщина» 2 «Паланка»
3 «Зимівник» 4 «Панщина»
А Військова, адміністративно-територіальна, господарська
одиниця Запорозької (Нової) Січі.
Б Форма визиску селянства, примусове виконання певного
обсягу робіт на користь землевласника.
В Система правових норм, що визначала залежність
селянина від феодала.
Г Елемент звичаєвого права, що дозволяв на підставі
першості володіти землею.
Д Хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і
землеробством.
Козацьке повстання 1702–1704 рр. під проводом
С. Палія спричинено
А початком Північної війни між Росією та Швецією.
Б зруйнуванням російськими військами
Чортомлицької Січі.
В ліквідацією польським сеймом козацького
устрою на Правобережній Україні.
Г переходом гетьмана І. Мазепи та запорожців на
бік шведського короля
Карла ХІІ.
«Пакти й Конституція прав і вольностей
Війська Запорозького» – угода, укладена
між гетьманом П. Орликом і
А шведським королем і козацькою
старшиною.
Б козацькою старшиною та запорозькими
козаками.
В запорозькими козаками та турецьким
султаном.
Г турецьким султаном і шведським королем.
Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте
відповідь на запитання.
«...За кілька днів після приєднання козацького
головнокомандувача графа Мазепи до шведів князь
Меншиков на чолі численного війська й артилерії пішов на
Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи... Здобувши місто
силою, Меншиков віддав усе живе мечу та вогню...»
Коли відбулися описані події?
А перша половина XVII ст.
Б друга половина XVII ст.
В перша половина XVIII ст.
Г друга половина XVIII ст.
Установіть хронологічну послідовність подій, які відображено в
цитованих документах:

А «...Прибув до Києва святійший патріарх єрусалимський

Феофан. ...поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка
гідного й чесного іменем Йов Борецький...»
Б «...Генералісимус Василь Голіцин сказав козакам, що царі, згідно
зі старим звичаєм, дозволили їм обрати вільними голосами
гетьмана... Згодом почулися голоси, що хочуть вибрати Мазепу...»
В «...Через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло
польське військо. ...господарю ж Василю довелося влаштовувати
весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля...»
Г «Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут князь Вишневецький
поставив колись фортецю... Середину цього місця оточив муром
та огорожею з дубів, зміцнених природою та Богом...»
Установіть послідовність подій, описаних в уривках з історичних
джерел.

А«...Гетьман Орлик пішов за королем у Швецію, де мав привілеї

«шефа союзної армії» і де знайшов разом зі своєю родиною
підтримку навіть після смерті короля...»
Б«Спочатку запанувала коротка тиша, але згодом почулися
голоси, що хочуть вибрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі
почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана...»
В«А запорожці, як злії оси, не боячись нічого, з одними киями і
ножаками лізуть і б’ють Сомкову старшину. Вирвали в Сомка
бунчук і переламали надвоє, одняли й булаву, володарем якої став
Брюховецький...»
Г«Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, неспішно,
чекаючи хана, і тільки той прибув, ми поквапилися, і ставши біля
Соснівської переправи, застали там п’ятнадцять тисяч
московитів... вони почали тікати, а ми... гнати їх аж до
Конотопа...»
За часів гетьманування І. Мазепи для соціально-
економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини
був характерний процес

А ліквідації магдебурзького права.

Б узаконення та регламентації панщини.
В обезземелення козацької старшини та шляхти.
Г скорочення землеволодінь російського дворянства.
В уривку з історичного джерела «…Великий
славний муж, що залишився на старі літа без
нащадків і з величезним майном, жертвував
усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині. Він
не завагався зректися всього.., за визволення
рідного краю…» ідеться про

А І. Самойловича.
Б І. Мазепу.
В І. Брюховецького.
Г Ю.Хмельницького.
Установіть послідовність подій, описаних в уривках з
історичних джерел.
А «…рано навесні князь М. Голіцин і бояри… уже вдруге ходили з російським
військом у Крим. …у квітні добралися основними силами і обозом до Самари, де
до них приєднався гетьман І. Мазепа з козаками…»
Б «поляки… удалися до трактатів з росіянами, з’їхавшись… у якомусь селі
Андрусові, виторгували там собі в росіян нас як безсловесну і нічого нетямлячу
худобу, відступивши росіянам… на тринадцять років Смоленщину з усіма
містами…»
В «…гетьман І. Виговський, прийшовши до Сосновки на переправу, застав
велике царське військо князя Ромодановського, і кілька годин біля переправи бій
великий був,.. а хан з ордами з Торговиці рушив до бою,..і багато люду царського
полягло…»
Г «…він [турчин] постановив спершу розорити війною Чигрин. На чолі військ
виправив свого візира Ібрагіма-пашу і розстригу-венжика козацького Юрія
Хмельниченка, який мав надію, що Чигрин з усією Україною… схилиться під
турецьку владу, а його зволить прийняти собі за гетьмана...»
 Поєднайте ім’я історичної особи з
посадою, яку вона обіймала.
1 І. Мазепа 3 К. Гордієнко
2 С. Палій 4 Ф. Прокопович

А гетьман Війська Запорозького

Б полковник Фастівського козацького полку
В президент Малоросійської колегії
Г ректор Києво-Могилянської академії
Д кошовий отаман Війська Запорозького Низового
• Тема.
Гетьманщина і Запоріжжя в 18ст.
Гетьманство І.Скоропадського
1708-1722

• Коли Петро І дізнався про

перехід Мазепи до Карла
ХІІ, він наказав обрати
нового гетьмана.
• Вибір його зупинився на
Скоропадському. Це був
один із найвидатніших
полковників часів Мазепи 
Гетьманство І.Скоропадського
1708-1722
• За традицією звернувся до Петра І з проханням
затвердити «Решетилівські статті». Цар відмовив.
Після Полтави Скоропадський знову звернувся до
Петра з проханням підтвердити вольності України:
• 1) щоб козаки в містах залишалися під командою
своєї старшини, а не московських офіцерів;
• 2) щоб повернули Україні гармати, що взято в
Батурині,
• 3) щоб московські воєводи не втручалися у внутрішнє
управління України,
• 4) щоб не обтяжували населення постоями
московських військ.
• Підсумок – «Рішитєльний указ» ПЕТРА І:
«український народ з ласки царя має стільки
вольностей, як ні один народ на світі».
Гетьманство І.Скоропадського
1708-1722
• Петро І призначив при
гетьманові резидента
Ізмайлова, дав йому таємну
інструкцію: стежити за
гетьманом, прислухатися до
розмов старшин та козаків, про
все доносити.
• Гетьманську столицю
перенесено до Глухова, на
самий кордон з Московією.
Утиски Гетьманщини 1708-1722
• 1720р. заборона українського
друку
• обмежуються або
забороняються торгові
відносини з Західною
Європою, чорноморськими
країнами й Запоріжжям,
• гальмується розвиток
української промисловості ;
економічне і фінансове життя
 Перша Малоросійська
колегія 1722-1727
• Створена для контролю за діяльністю  гетьмана
 і старшини. 
• Складалася із 6 російських офіцерів.
• У цивільних справах підкорялася сенату, а у
військових — головнокомандуючому військами
в Україні.
• очолював бригадний генерал С. Вельяминов.
• Розташовувалася в Глухові. Була найвищою
установою в Україні. Гетьман мав лише
дорадчий голос.
 Перша Малоросійська
колегія 1722-1727
•  Мала приймати від населення скарги на українські
суди, контролювати фінанси, стежити, щоб старшина
не обтяжувала козаків.
• У грамоті до українського народу Петро І заявив, що
Малоросійську Колегію засновано для того, щоб
«народ український не був ні від кого обтяжений —
ані неправими судами, ані утисками старшин».
• Малоросійська Колегія позбавляла гетьмана навіть тієї
влади, яка йому залишалася. І. Скоропадський
пробував протестувати, але марно (3 липня 1722 року
— помер).
Наказний гетьман П.Полуботок
1722-1724
• у січні 1722 року Скоропадський відбув до
Москви, залишив П. Полуботка наказним
гетьманом. Скоропадський повернувся до
України, однак через два дні гетьман.
• Усім полковникам розіслано універсал
генеральної старшини про продовження
наказного гетьманства П. Полуботка поки буде
обрано «повночинного» володаря булави.
• Старшина звернулася до Петра І з проханням
призначити вибори нового гетьмана. Сенат
надіслав грамоту, в якій замовчувалося про
можливість виборів гетьмана, а Полуботок
називався чернігівським полковником.
Діяльність П.Полуботка
1722-1724
 передбачав реформу судочиства, а саме
визначав порядок судових апеляцій та
регламентував процес судочинств
 Фінансова реформа:
 Подання Сенату Російської імперії
колективних клопотань та чолобитних від
імені старшини, козаків і посполитих з
вимогою скасувати фінансове
підпорядкування Гетьманщини
Малоросійській колегії.
 Саботаж фінансових розпоряджень
Малоросійської колегії.
 Діяльність П.Полуботка
• 1723 року ПЕТРО І видав указ про
обмеження прав наказного гетьмана
та збільшення повноважень
Малоросійської колегії. В Україні
почалися заворушення, які
підтримувалися старшиною. 22 травня
Полуботок виїхав до Петербурга,
подав «чолобитну» цареві з
проханням відновити старовинні
• Павло Полуботок «права і вольності» України. У
розмовляє з відповідь Петро І наказав
Петром I у заарештувати сміливців.
Петропавловській • 18 грудня 1724 року П. Полуботок
фортеці помер у в'язниці Петропавлівської
фортеці.
Д. Апостол 1727-1734
• Маючи значний
авторитет серед козаків,
Д. Апостол під час
коронації молодого
імператора Петра II
подав йому петицію з
проханням повернути
права, закріплені в
Березневих статтях
Б. Хмельницького.
«Рішительні пункти»
• На гетьманський запит цар дав відповідь у вигляді
документа з 28 статей, відомого під назвою
«Рішительні пункти»:

• гетьман позбавлявся права на дипломатичні

відносини з іноземними державами без згоди
Петербурга;

• гетьманська столиця - в Глухові;

• українське військо обмежувалося трьома полками і

підпорядковувалося російським воєначальникам;

• генеральну старшину й полководців обирала з-поміж

себе козацька верхівка, але затверджував їх імператор .

«Рішительні пункти» ще більше обмежували права

українців, але царський уряд мусив визнати, хоча й
дуже обмежену, автономію України..
 Реформи Д. Апостола:
• У 1729–1731 р. проведено Генеральне слідство про маєтності :
визначено і повернуто в державне користування рангові землі,
які були безпідставно захоплені в приватне володіння.
• проведено реорганізацію фінансової системи України, вперше
встановивши точний бюджет державних видатків.
• Продовжував судову реформу, розпочату П.Полуботком; в 1730
році видав «Інструкцію українським судам», де встановлювався
порядок апеляції .
• Відстоювались інтереси української торгівлі , зібрав у Глухові
представників купецтва і гостро поставив питання перед рос.
урядом про скасування заборони на експорт традиційних
українських товарів — зерна, воску, шкіри, та інше.
 Реформи Д. Апостола:
• Незважаючи на опір Москви, було відновлено право
гетьмана призначати Генеральну Військову Канцелярію
та полковників.
• Значно зменшено кількість росіян у гетьманській
адміністрації . Їм було заборонено купувати землі в
Україні. Кількість російських полків обмежена до шести.
• Київ з-під влади генерал-губернатора було переведено
під юрисдикцію гетьмана. Під гетьман. владу були
повернуті запорожці. Вони отримали право на
заснування в 1734р. Нової січі на р. Підпільній
Нова Січ (1734-1775р.р.)
Спасо-Преображенська церква
(Великі Сорочинці)

• Спорудження
мурованого храму
розпочалося 1723 і було
викликане бажанням
гетьмана Д. Апостола
облаштувати свою
Сорочинську резиденцію
, яка виконувала роль
неофіційної столиці
гетьманської України.
Які території позначені на карті?
 Правління гетьманського уряду
1734-1750
• уряд, якому після смерті гетьмана Д.Апостола
•  російська імператриця Анна Іоанівна доручила
правління Гетьманщиною.
• До Правління входило шестеро осіб (3 росіянина, 3 
українці). Головою Правління був призначений князь 
О.Шаховський, який ретельно виконував усі таємні
інструкції царського уряду поширювати думку про
неефективність правління гетьмана і вважав, що
«російський уряд надто панькається з українцями».
Гетьманство К. Розумовського
1750-1764р.р.
 Гетьманщину поділено на повіти,
 запроваджено систему
шляхетських судів — земських,
ґродських і підкоморських
війтівських.
 Посади у великих містах
передано козацькій старшині.
 Зросли політичні права старшини,
яка брала участь у старшинських
з'їздах, у «Генеральному зібранні»
для обговорення важливих справ і
проектів державних реформ.
 Гетьманство К. Розумовського
1750-1764р.р.
• дбав про розвиток української
торгівлі й промисловості,
• розпочав широку програму
«національних строєній» (у зв'язку з проектом
перенесення столиці до Батурина),
• реформував козацьке військо («воїнська
екзерциція»),
• планував відкриття університету в Батурині,
сприяв розвиткові української науки,
літератури й мистецтва.
 Палац у Батурині
• Понад 11 років (1755-1767)
проводив то за кордоном,
то в обох російських
столицях. Наостанок
повернувся до Батурина —
прожив там останні 9 років.
Тут він будує для себе
розкішний палац, де
збирає одну з найбагатших
у Європі бібліотек.
• 1725 – 1762 в РОСІЇ це період «палацових
переворотів»
• У червні 1762 р. в Росії відбувся дворцовий
переворот, —    німецька принцеса, жінка
імператора Петра III, усунула за допомоги гвардії
свого чоловіка від влади. Під іменем Катерини II
вона правила Росією 34 роки.

• 1762 – 1796 – правління Катерини ІІ

Ліквідація гетьманства 1764р.
Катерина ІІ, ставши у 1762 р. у влади , намагалась
уніфікувати систему управління по всій країні,
перетворити землі на провінції Росії.
У 1764 р.  викликала К. Розумовського до Петербурга і
під загрозою кари «за зраду» змусила написати
прохання про вивільнення його «от столь тяжелой и
опасной должности», тобто від гетьманства.
Гетьманство ліквідовано.
Розумовський дістав від цариці велику пенсію й чималі
земельні володіння в Україні, чин генерала-
фельдмаршала. 
 Управління Гетьманщиною
• 1722-1727 – І Малоросійська колегія (кер.
Вельямінов)
• 1727- 1734 – гетьманство Д.Апостола
• 1734 – 1750 – Правління гетьманського уряду
(кер. Шаховський)
• 1750-1764 – гетьманство К. Розумовського
• 1765 -1786 – ІІ Малоросійська колегія (кер.
Румянцев)
 Друга Малоросійська колегія
• У 1765 р. Катерина II заснувала
Малоросійську колегію, до складу
якої увійшли 4 росіянина і 4
українських чиновника.
• діяла під керівництвом генерал-
губернатора.
• Першим імператорським намісником
України став полководець і політик
генерал Рум'янцев.
 Друга Малоросійська колегія
• У «секретній» інструкції П. Рум'янцеву щодо управління
краєм Катерина II наполегливо рекомендувала:
• знищити всі залишки української автономії;
• закріпачити селян;
• здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки; 
• усіляко збільшувати збір податків з населення.
Для успішного виконання цих директив генералові-
губернатору Лівобережжя радилося діяти дуже
обережно, «щоб не викликати ненависті до росіян»,
«уміло вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і
вовчий хвіст».
 Друга Малоросійська колегія
• на всіх українських землях був проведений
генеральний опис населення і майна з
метою впорядкування стягування податків
• указ Катерини, який приписував залишкам
козацтва підпорядкування по судах і
посадах загальноросійському військовому
статуту. Це означало остаточну ліквідацію
реєстрових козачих полків.
Ліквідація залишків автономії
Гетьманщини
 Зовнішня політика Катерини ІІ
• Російсько-турецька війна 1768— 1774 рр
завершилася підписанням Кючук-
Кайнарджийського миру.
• До Росії відійшли частина Керченського
півострова, Азов із прилеглими землями,
територія між Дніпром і Південним Бугом.
• 1783 року Катерина II підписала документ про
включення Криму до складу Російської імперії.
Зовнішня політика Катерини ІІ
• російсько-турецька війна 1787—1791 рр.
Захоплено Очаків (1788 р.) фортецю Ізмаїл
(1790 р.). підписано Яську мирну угоду:
• Росії відійшла територія між Південним
Бугом і Дністром, включаючи Очаків.
Туреччина остаточно визнала приєднання
Криму до Росії, а також кордон по р. Кубань
Заснування міст Південної України
• 1776 р. засновано Катеринослав,
• у 1778 — Херсон — перший порт на Чорному
морі, у 1783 — Севастополь.
• 1788 р. Миколаїв, де почали будувати
кораблі Чорноморського флоту,
• у 1794 р. на місці колишньої фортеці
Хаджибей — Одеса, яка стала центром усієї
південноросійської торгівлі.
Останній кошовий отаман Січі
Петро Калнишевський
Келія, де був ув'язнений 25 років
 Політика російського уряду к.18ст

• 1764р. – ліквідація гетьманства

• 1765 – ліквідація слобідських полків
• 1775 – ліквідація Запорізької Січі
• 1781 – поділ на намісництва
• 1783 – запровадження кріпосного права на
Лівобережжі
• 1785 – «жалувана грамота дворянству»:
зрівняння старшини в правах з дворянством
 Центральний орган російської
адміністрації в XvIII cт. в Лівобережній
Україні — це:
А  магістрат;
Б  козацька рада;
В  Малоросійська колегія;
Г  Дума.
 Основний Закон про державний
устрій та взаємодію громадян і
держави — це:
А  універсал;
Б  Литовський статут;
В  Магдебурзьке право;
Г  конституція.
Позначте рік створення Першої
Малоросійської колегії:
А  1708 р.;
Б  1722 р.;
В  1764 р.;
Г  1775 р.
Позначте  прізвище  гетьмана,  зА  якого 
було  проведено  «Генеральне слідство
про маєтності»:
А  С. Палій;
Б  І. Самойлович;
В  І. Мазепа;
Г  Д. Апостол.
Позначте прізвище президента Першої
Малоросійської колегії:
А  С. Вельямінов;
Б  О. Меншиков;
В  О. Шаховський;
Г  В. Голіцин.
Позначте  положення,  яке  відтворює 
сутність  «Рішительних  пунктів (статей)»:
А  угода між І. Мазепою та Карлом XII;
Б  зобов’язання,  які  взяв  нА  себе  І. 
Скоропадський  нА  Глухівській раді;
В  договірні статті П. Полуботка й Петра I;
Г  договірні статті між Д. Апостолом і
царським урядом.
Позначте захід, проведений гетьманом Д.
Апостолом:
А  повернення багатьох земель у державне
користування;
Б  збільшення кількості російських полків;
В  діяльність судів згідно з російськими
законами;
Г  відновлено збирання податків
російськими представниками.
 Із перелічених тверджень про здобутки політики
гетьмана Д. Апостола виберіть те, що відповідає
дійсності:
А  відновлення  політичних  прав  Гетьманщини  в
межах  «Глухівських статей» Д. Многогрішного;
Б  проведення адміністративних реформ, що
дозволило суттєво зміцнити владу гетьмана й
обмежити права та привілеї старшини;
В  повернення під юрисдикцію гетьмана запорожців;
Г  усунення багатьох чужинців з посад у козацькому
війську та викуп їхніх маєтностей в Україні.
Головною метою дій Петра I в 1708–1709
рр. на Україні було:
А  покарати І. Мазепу;
Б  залякати населення Гетьманщини;
В  об’єднати український народ;
Г  залякати Карла XII.
Одним із наслідків Полтавської битви для
України було:
А  укріплення міжнародного авторитету України;
Б  розширення автономних прав Гетьманщини;
В  обмеження автономних прав Гетьманщини;
Г  відбудова Батуріна та Чортомлицької Січі.
1783 — це рік:
А  зруйнування Січі;
Б  Азовського походу;
В  приєднання Криму до Російської імперії;
Г  виселення греків з Криму.
 Які території сучасної України входили до
складу Слобідської України у другій половині
XvIII ст.?
А  Харківська, Полтавська;
Б  Одеська, Миколаївська, частина Херсонської;
В  Харківська, частина Луганської, Сумська;
Г  Дніпропетровська, Черкаська.
Укажіть територію, яка була приєднана до
Російської імперії у 1783 р.:
А  Кубань;
Б  Крим;
В  Бессарабія;
Г  Приазов’я .
Укажіть прізвище останнього кошового
отамана Запорозької Січі:
А  П. Калнишевський;
Б  К. Розумовський;
В  П. Сагайдачний;
Г  П. Орлик.
Ліквідація гетьманської влади на території
України стала поштовхом до:
А  децентралізації;
Б  централізації;
В  автономізації;
Г  незалежності.