yanina_znohub_hist

УСІ КОЗАЦЬКІ
ГЕТЬМАНИ ТА КОШОВІ
ОТАМАНИ НА НМТ 2024
 ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Гетьман – очільник козацької держави, Гетьманщини, яка

виникла у 1649 р. за умовами Зборівського договору на території
Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.

Після 1660 р. Гетьманщина розпалась на Правобережну та

Лівобережну і з 1663 р. почали окремо обирати гетьманів для
Правобережжя і Лівобережжя.

До 1649 р. гетьманами називали усіх очільників козацтва, проте

частіше ця назва використовується щодо лідерів реєстрових козаків.
Після 1649 р. гетьмани – це лідери Гетьманщини, а кошові отамани
очолювали козаків Запорозької Січі.

У 1649 р. Запорозька Січ

входила до складу Гетьманщини, але
в роки Руїни козаки з Січі перестали
визнавати владу гетьманів. Тому Січ
являла собою окрему частину. ГЕТЬМАНЩИНА

Гетьмана Гетьманщини частіше

всього обирали довічно. Кошового
отамана обирали щороку. Проте ЗАПОРОЗЬКА
СІЧ
багатьох отаманів обирали кілька
років під ряд.

yanina_znohub_hist 2
 ДМИТРО БАЙДА-ВИШНЕВЕЦЬКИЙ

Український магнат на козацький ватажок. Вважається, що саме

він збудував на острові Хортиця першу Запорозьку Січ у 1556 р.
Загинув у Стамбулі. Його було скинуто з високої башти і він зачепився
ребром за гак, що стирчав із стіни, або що його було навмисно
почеплено ребром на гак; що він прожив у такому стані три дні і при
цьому без упину голосно лаяв османів та їхню віру.

КРИШТОФ КОСИНСЬКИЙ

Полковник Війська Запорозького реєстрового, гетьман козаків-

низовиків. Організатор козацького повстання 1591–1593 років проти
руської шляхти й уряду Речі Посполитої на підґрунті майнового
конфлікту з князями Острозькими. Повстання завершилось
поразкою.

СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО

Український військовий діяч, козацький ватажок. Один із

керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій. Повстання
закінчилось розгромом козаків в урочищі Солониця.

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

Полководець, політичний діяч, гетьман

Війська Запорозького, один із засновників
Київського братства та Київської братської школи,
її покровитель і благодійник.
Його доба – це «доба героїчних походів».

yanina_znohub_hist 3
• провів реформи, що перетворили козацькі ватаги на регулярне
озброєне військо.

• нормалізував відносини Січі з польським урядом.

Найвідомішим є похід 1616 р. на Кафу - найбільший

невільницький ринок у Криму. Тоді було визволено кілька тисяч
бранців.
1618 р. - разом з польським військом пішов у похід на Москву.
1621 р. – Хотинська війна, в якій козацькі війська на чолі з
Сагайдачним, воювали разом з поляками проти турків та здобули
перемогу.

МАРКО ЖМАЙЛО

Гетьман реєстрового козацтва (1625), керівник селянсько-

козацького повстання 1625 року.

МИХАЙЛО ДОРОШЕНКО

Під час селянсько-козацького повстання 1625 р. козаки усунули

від влади Марка Жмайла та замість нього гетьманом було обрано
Михайла Дорошенка, який уклав з поляками Куруківську угоду.

ТАРАС ФЕДОРОВИЧ (ТРЯСИЛО)

Козацький ватажок, лідер козацького повстання 1630 р. 15

травня 1630 р. повстанці розгромили «золоту роту» польської еліти –
«Тарасова ніч».
Вирішальні бої відбулись під Переяславом, де козаки здобули
перемогу та підписали Переяславську угоду.

yanina_znohub_hist 4
 ІВАН СУЛИМА

Лідер козацького повстання 1635 р., під час якого було

зруйновано фортецю Кодак. Повстання завершилось розгромом.
Сулиму стратили.

ПАВЛО ПАВЛЮК (БУТ)

Гетьман Війська Запорозького Низового, керівник повстання

1637 року.

ЯКІВ ОСТРЯНИН, ДМИТРО ГУНЯ

Гетьмани та лідери запорізьких нереєстрових козаків, очільники
козацького повстання 1638 р.

БОГДАН-ЗІНОВІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

У січні 1648 р. захопив Січ і почав виступ

проти польської шляхти. У 1649 р. у результаті
багатьох перемог над поляками за умовами
Зборівського договору Богдану Хмельницькому
було передано три воєводства (Київське,
Брацлавське і Чернігівське), на яких було
утворено козацьку державу – Гетьманщину.

Хмельницький намагався установити династичні відносини з

деякими європейськими державами. Проте усі спроби закінчились
невдало. У 1654 р. Хмельницький прийняв протекторат Московії.

yanina_znohub_hist 5
 ІВАН ВИГОВСЬКИЙ
Наступник Богдана Хмельницького. 1658 р. уклав Гадяцький
договір з Річчю Посполитою, за умовами якого Велике Князівство
Руське (Гетьманщина) на рівних правах входила до складу оновленої
федерації Речі Посполитої.

ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Син Богдана Хмельницького. Вперше Юрія було обрано

гетьманом після смерті Богдана Хмельницького у 1657 р. Проте
невдовзі його було усунено від влади до його повноліття.
Друге гетьманування – 1659-1663 рр. Під тиском козацької
старшини уклав Переяславський договір з Москвою.
У результаті воєнних дій 1660 р. між Московією та Річчю
Посполитою за українські землі перемогу здобула Річ Посполита.
Саме тому Юрій підписав з Річчю Посполитою Слободищенський
трактат.
Така політика спричинила розкол серед козацтва та перехід
частини козаків, яких очолив Яким Сомко, на лівий берег Дніпра під
зверхність Московії.
Втретє став гетьманом за сприяння Османської імперії у 1676 р.

ПАВЛО ТЕТЕРЯ
Пропольський гетьман Правобережжя 1663-1665 рр..

ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ
Гетьман Лівобережжя 1663-1668 рр. Обраний гетьманом на
Чорній раді в Ніжині у 1663 р. за сприяння Москви.
Уклав з Москвою Батуринські, а згодом і Московські статті, умови
яких значно обмежували Гетьманщину. Перший особисто відвідав
Москву та московського царя.
За всі поступки та обмеження Гетьманщини отримав боярське
звання та маєтки.

yanina_znohub_hist 6
 ПЕТРО ДОРОШЕНКО

Гетьман Правобережжя 1665-1676 рр..

«Сонце Руїни»
1668 р. - похід на Лівоберіжжя, де на
короткий час став гетьманом обох берегів
Дніпра. За його сприяння гетьмана
Лівобережжя Івана Брюховецького було
страчено.
1669 р. за умовами Корсунської угоди
прийняв підданство Османської імперії.

У 1676 р. після захоплення Правобережжя московсько-

козацькими військами на чолі з І. Самойловичем, зрікся престолу на
користь Самойловича.

ДЕМ’ЯН МНОГОГРІШНИЙ
Гетьман Лівобережжя 1669-1672 рр. Уклав з Москвою Глухівські
статті, які частково розшири привілеї Гетьманщини. 1672 р. засланий в
Сибір.

ІВАН САМОЙЛОВИЧ
Гетьман Лівобережжя 1672-1687 рр.. Уклав Конотопські статті з
Московією.
Захопив Правобережжя та у 1676 р. був проголошений
гетьманом обох берегів Дніпра.
І. Самойлович організував 1678-1679 рр. «Великий згін»,
переселяючи мешканців з Правобережжя на Лівобережжя.

yanina_znohub_hist 7
 ІВАН СІРКО
Кошовий отаман Запорозької Січі в роки Руїни.
Сірко відзначився в боротьбі з турецько-татарськими
загарбниками, здійснив низку вдалих походів на суші та на морі,
зокрема першим форсував Сиваш, роблячи похід на Крим. Ні він, ні
його попередники і наступники не завжди виявляли мудрість і
політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік відвертих
ворогів Української держави.

ІВАН МАЗЕПА
Гетьман Лівобережжя 1687-1709 рр. Уклав з
Москвою Коломацькі статті.
Мазепу називали «вітчимом України» за
запровадження панщини, а також за те, що
відправляв селян на будівництво Петербурга.
Прагнув перетворити козацьку старшину на
привілейований соціальний стан – «бунчукові
товариші», «значкові» та «значні військові
товариші» .
Війська гетьмана Івана Мазепи в 1704р. Придушили повстання
Палія і Правобережжя перейшло під владу Мазепи.
1708 р. уклав договір з шведським королем Карлом ХІІ, за
умовами якого козаки мало спільно з Швецією розпочати бойові дії
проти Росії. У разі розгрому Росії Гетьманщина мала б стати повністю
самостійною та незалежною державою.
У 1709 р. під час Полтавської битви Мазепа зазнав поразки та
змушений був втікати до Бендерів.

КОСТЬ ГОРДІЄНКО

Кошовий отаман Запорозької Січі, який підтримав виступ Івана

Мазепи. За перехід на бік Мазепи Петро І знищив Запорозьку Січ у
1709 р.

yanina_znohub_hist 8
 ПИЛИП ОРЛИК
«Гетьман у вигнанні». Пилип Орлик очолив козацтво, яке
залишилося у Бендерах після смерті Мазепи. За сприяння Орлика
було схвалено документ «Пакти і конституції законів і вольностей
Війська Запорізького», який ще називають «Конституцією П. Орлика».
Орлик планував, що «Конституція» стане основним документом
Гетьманщини після розгрому Росії та проголошення самостійності
Гетьманщини. Але так не сталось, тому «Конституція» ніколи не була
чинною в жодній частині Гетьманщини.
Орлик до своєї смерті (1742 р.) намагався створити нову
антимосковську коаліцію, але марно.

ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ

Гетьман Лівобережжя (1709-1722), обраний після усунення І.

Мазепи.
Влада І. Скоропадського була обмежена російським царем
Петром І. При гетьманові постійно перебував резидент – Ізмайлов,
який мав контролювати діяльність Скоропадського.
1722 р. – російським царем для управління Гетьманщиною була
призначена Малоросійська колегія на чолі з С. Вельяміновим (6
московських чиновників).

ПАВЛО ПОЛУБОТОК

Після смерті Івана Скоропадського Петро І заборонив обирати

нового гетьмана. Саме тому козацька старшина обрала «наказним»
гетьманом Павло Полуботка. Наказний (тимчасовий) гетьман П.
Полуботок і старшина намагалися повернути колишні права,
зверталися з проханнями до Петра І (Коломацькі чолобитні), але були
заарештовані. П. Полуботок помер в ув’язненні (1724 р.).

yanina_znohub_hist 9
 ДАНИЛО АПОСТОЛ
Наростання невдоволення діяльністю Малоросійської колегії і
загроза нової війни з Туреччиною спричинили її скасування у 1727 р.
і деяке пом'якшення російської політики в українському питанні.
Було дозволено обрати гетьмана, яким став Данило Апостол
(1727-1734). З ним також не було підписано договору, натомість
гетьман отримав від Петра II «Рішительні пункти».
Провів ревізію земельної власності Гетьманщини (Генеральне слідство про
маєтності), впорядкував бюджет, організував роботу Кодифікаційної комісії, яка
за 15 років ухвалила «Права, за якимисудиться малоросійський народ»,
відновив у 1734 р. Запорозьку Січ на р. Підпільна.

КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ
Останній гетьман Лівобережної
Гетьманщини 1750-1764 рр.

• намагання розширити права старшини, плани

запровадити спадкове гетьманство;
• здійснення військової реформи,
запровадження однакового озброєння й
обмундирування для козаків;
• намагання досягти фінансової автономії, але було встановлено
російський контроль за фінансами України;
• початок судової реформи, за якою Гетьманщина ділилася на 20
повітів зі своїми становими судами;
Звернувся у Глухівській петиції до російського імператорського
уряду з проханням розширити права Гетьманщина та закріпити
гетьманську владу за родом Розумовських. 1764 р. Імператорським
маніфестом Кирила Розумовського позбавили гетьманства.

yanina_znohub_hist 10
 ПЕТРО КАЛНИШЕВСЬКИЙ
Останній кошовий отаман Запорозької Січі. У 1775 р.
заарештований та засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у віці
113 років, переживши термін свого ув’язнення на 3 роки.

ЙОСИП ГЛАДКИЙ
Кошовий отаман Задунайської Січі, який перейшов на бік *осії
під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр..

yanina_znohub_hist 11