Створення:

Запорозька Січ виникла у XVI столітті. Брак прямих свідчень залишає дискусійним питання
точного часу, місця її виникнення. М. С. Грушевський появу Січі за дніпровськими порогами
визначив 70—80-ми роками XVI століття, В. О. Голобуцький — 30—50-ми роками XVI
століття, В. О. Щербак — 60—70-ми роками XVI століття.
Ідея створити форпост на південних рубежах Литовсько-Руської держави виникла ще у 20
—30-х роках XVI століття, але реалізувати її вдалося лише князю Дмитру Вишневецькому,
який у 50-х роках XVI століття здійснив експедицію до дніпровських порогів і на
острові Мала Хортиця побудував фортецю. Проживання козаків Д. Вишневецького єдиною
громадою у специфічних умовах Південного Порубіжжя сприяло зародженню військово-
політичної організації запорозького товариства, її моделі. Побудований Дмитром
Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на
острові Томаківка у 60—70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.
Події:
Наприкінці XV ст. відбулись перші спустошливі напади татар на українські землі. Польсько-
Литовська держава не змогла організувати належного захисту степового порубіжжя, оскільки
основні економічні та політичні пріоритети польсько-литовської верхівки стосувалися
Прибалтики. Тому українські землі стали легкою здобиччю степових грабіжників [2].Регулярні
татарські напади тривали аж до кінця XVII ст. і вели до трагічних демографічних і економічних
втрат.
Також з кінця XV ст. зростає новий претендент на домінування в Східній Європі Московське
князівство. Відбулась серія війн між Литвою і Московією.
Принципово важливе значення для розвитку козацтва мало його залучення до збройних
конфліктів Литовсько-Польської держави. Це давало козацтву можливість легальне брати участь
у важливих подіях і набиратися відповідного досвіду, а потім - поступово формувати власну
позицію в міжнародних військово-політичних відносинах.
Першою війною, до якої козаків було залучено державою, стала Лівонська війна (1559-1581).
Формально вона велась за прибалтійські землі, але, по суті, йшлося про продовження
суперництва Литви і Москви за політичне домінування на сході Європи.
 У другій половині XVI—XVII століттях запорозькі козаки здійснили десятки походів до
Очакова, Кілії, Ізмаїлу, Акермана, інших твердинь Османської імперії на Північному
Причорномор'ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець Сінопа і Трапезунда.
Наприкінці XVI — на початку XVII століть запорозькі козаки були втягнуті у війни, що вела Річ
Посполита у Лівонії, Московському царстві. Запорожці брали активну участь у козацько-
селянських повстаннях в Речі Посполитій, так, саме на Січі у 1648 році почалося повстання
Богдана Хмельницького.
У 1709 році запорожці на чолі з кошовим Гордієнком підтримали виступ гетьмана Івана
Мазепи проти Петра I, створивши союз за участі гетьмана Мазепи і шведського
короля Карла XII.
Після поразки Мазепи, московські війська під командуванням Яковлєва та компанійці Гната
Ґалаґана у 1709 р. зруйнували Запорозьку Січ. Низовики-утікачі засновують нову Кам'янську
Січ, яка знищується у 1711 р. військами гетьмана Скоропадського за наказом московської
влади. 
У наслідку невдалого для неї Прутського походу, Росія відмовилася від територій Війська
Запорозького Низового. Відповідно до Прутської мирної угоди (1711) та Адріанопольської
угоди (1713) Московська держава відмовлялась від претензій на Правобережну Україну та
Запоріжжя та визнавала юрисдикцію Туреччини над Запорозькою Січчю. Таким чином
запорозькі землі на 22 роки увійшли до територій так званої Ханської України.
Запорозькі козаки (Олешківська Січ) знаходились під владою Османської імперії
до 1734 року, після чого повернулися до російської протекції, що було закріплено
у Лубенському договорі.
Хронологія найважливіших подій:

 1578: За наказом Баторія супроти запорожців було здійснено каральний похід.

Військам, котрі очолював Василь Костянтин Острозький, так і не вдалося приборкати
низовців.
 1591–1593: Участь у повстанні реєстровців під проводом Кшиштофа Косинського.
 1593: Зруйнування першого осередку Томаківської Січі татарами.
 1594: Візит на Базавлуцьку Січ Еріха Лясоти — посланця імператора Рудольфа II.
 1596: Приєднання до повстання Наливайка.
 1635: Повстання під проводом Івана Сулими.
 1638: Повстання Острянина котре після баталії на Старці завершилося капітуляцією
запорожців. У серпні Базавлуцьку Січ було зруйновано.
 1639: Низовці на чолі з кошовим Лутаєм засновують Микитинську Січ.
 1647: На Січ прибув Богдан Хмельницький.
 1648–1649: Участь у визвольній війні.
 1658: Повстання Пушкаря і Барабаша викликане протестом січовиків проти обрання
гетьманом Івана Виговського.
 1659: Російсько-українська війна. Напад Сірка на союзний Виговському Крим.
 1709: Велика північна війна. Підтримка низовиками, на чолі з
кошовим Гордієнком, самостійницького виступу гетьмана Івана Мазепи. Союз за участі,
гетьмана Мазепи і шведського короля Карла XII.
o 1709, 14 травня: знищення Чортомлицької Січі військами царату під
командуванням Яковлєва та компанійцями Гната Ґалаґана. Низовики-утікачі
засновують нову Кам'янську Січ.
 1711: Знищення Кам'янської Січі військами гетьмана Скоропадського за наказом
московитів. Заснування Олешківської Січі.
 1733: Заснування Нової Січі.
 1734: Підписання Лубенського договору, створення «Вольностей Війська
Запорізького», підпорядкованого Росії

Висновок:

Коли інформація про успіхи та подвиги запорожців у боротьбі проти шляхетської Польщі,
Криму й Туреччини поширилася в Західній Європі, допомоги з боку Січі почали шукати
уряди багатьох західноєвропейських держав. У 1594 р. за дорученням австрійського
імператора Рудольфа ІІ на Січ прибув посол Еріх Лясота, щоб укласти союз проти Туреччини.
Не раз у дипломатичні відносини із Запорозькою Січчю вступав і московський уряд.
Частими були, особливо після 1654 р., дипломатичні відносини з Січчю кримського,
турецького та ін. урядів.