You are on page 1of 18

Перевірка знань

1) Який зміст договору про «вічний мир» і як він вплинув на становище


України»? (і)
2) Доведи, що Коломацькі статті були дальшим кроком на шляху підкорення
України Росії. (і)
3) На якій із карт показано повстання Паліївщина? Обгрунтуй свою думку.
Яке повстання зо-бражено на іншій карті? (і)
Актуалізація опорних знань

І. Приведіть у відповідність події та дати:

1. 1687 р. а) Бахчисарайський мирний договір;

2. 1686 р. б) Підписання “Вічного миру”;


3. 1689 р. в) Перший кримський похід;
4. 1681 р. г) Прихід до влади І. Самойловича;
5. 1672 р. д) Другий кримський похід
ІІ. Виберіть правильні судження про політику Івана Мазепи:

а) припинив процес перетворення козаків у підсусідків та


переведення їх у посполиті;
б) забезпечував ранговими нагородами та приватними
маєтностями і посполитими заможної верхівки козацтва;
в) розширив оренди та збільшив розміри і види податків із
селян та міщан;
г) зневажав інтереси освітніх закладів та православної
церкви;
д) підтримував політику реформ Петра І та забезпечував
потреби Росії у війську, провізії, робочій силі;
є) упорядкував систему оренд, податків;
е) зміцнив особисту владу та зміцнив владу гетьмана над
Запорожжям;
ж) сприяв розвитку науки і культури, підтримував церкву.
ІІІ. Позначте правильні твердження
знаком «+», а неправильні знаком — «–».
1. «Вічний мир» був укладений між Туреччиною і Росією у 1687 р.
2. «Вічний мир» суттєво покращив становище лівобережного гетьмана І.
Самойловича і сприяв посиленню його влади у Гетьманщині.
3. Після невдалого Кримського походу 1687 р. старшинська верхівка
передала князю Голіцину листа, в якому звинуватила Самойловича у
зраді.
4. 25 липня 1688 р. на козацькій раді, що відбулася на річці Коломак,
гетьманом лівобережної України було обрано генерального писаря Івана
Мазепу.
5. «Коломацькі статті» регламентували українсько-польські відносини.
6. «Коломацькі статті» значно розширювали російську присутність в Україні
та обмежували козацьку автономію.
7. Іван Мазепа був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати
наслідки руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного
гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і
культурне життя.
8. І. Мазепа хотів розбудувати Україну за західноєвропейським зразком,
УКРАЇНА
В ПОДІЯХ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ”
(1700-1709 рр.)
Полтавська битва 27 червня 1709 р.
Козаки не Потерпали від
утисків Обмеження
отримували станових прав
винагороди за московських
воєначальників козаків
службу

Гетьманщина в
умовах Північної
Використову- війни
вали як дешеву Населення
робочу силу споряджало
козацькі війська

У ряді міст
З України у великій
Гетьманщина
кількості вивозилися
утримувала московські
хліб й інші продукти
гарнізони
Передумови переходу І. Мазепи на бік Карла ХІІ

Перемога царя і польського


короля Августа

Україна була б поділеною між


Польщею та Росією

Петро І Август ІІ Фрідріх

Перемога шведського короля


Карла ХІІ та його ставленика
Станіслава Лещинського

Україна, як союзник Москви,


опинилася б під владою Польщі і
Карл ХІІ втратила автономію С.Лещинський
ВИХІД

Єдиним порятунком
було визволення з-під
влади царя до
завершення війни та
укладення мирного
договору
Причини переходу І. Мазепи на бік
Карла ХІІ

Чутки про
Політика Петра І,
докорінну
спрямована на
реформу України і
підпорядкування
ліквідацію
гетьманської
козацько-
влади російському
гетьманської
урядові
автономії
Воєнно-політичні заходи Петра І
проти українців
2 листопада 1708 р.
Зруйнування російськими військами під
командуванням О. Меншикова гетьманської
резиденції Батурин

6 листопада 1708 р.
Старшинська рада у Глухові – обрання гетьманом
І. Скоропадського.

Листопад 1708 р.
У глухівській Свято-Троїцькій церкві і одночасно у
московському Успенському соборі І. Мазепі було
проголошено анафему

14 травня 1709 р.
Зруйнування Чортомлицької Січі
8 квітня 1709 р.

І. Мазепа Шведський король


повинен був захищати
Гетьманщину і
приєднані до неї землі;
Карл ХІІ
І. Мазепа отримував
титул князя із
збереженням всіх
повноважень;
Українські землі
визнавалися
незалежною
територією.
Полтавська битва 27 червня 1709 року
Безпосередньо на полі битви розгорнута армія Петра І нараховувала близько 60 тис. чол. (з них 40 піхотних і 27
кавалерійських полки та ще три драгунські «шквадрони») й 102 гармати. Каролінери(швед.)укр. у фінальній баталії
змогли виставити загалом близько 16 тис. боєздатних вояків — 10 піхотних (главком Левенгаупт), 14 кавалерійських
(главком Крейц) полків та корпус Лейб — драбантів(швед.)укр., рота з 4-х трифунтових гармат під керівництвом
капітана Клекберга мала виконувати сигнальну функцію. Будучи пораненим напередодні, Карл XII передав загальне
командування фельдмаршалу К. Г. Реншільду.
Підсумки уроку
Північна війна лягла важким тягарем на плечі українського
народу. У далеких походах і на будівництвах гинули
українські козаки. Зазнавала розорення економіка України,
населення знемагало від поборів, повинностей і постоїв
царських військ.
У таких умовах проти політики царя виступив гетьман І.
Мазепа. Але у своїх діях він поклався на хитрість,
розрахунок та інтриги, а не героїзм та ентузіазм народу. Як
наслідок виступ Мазепи підтримала не значна частина його
оточення. А в битві під Полтавою (27 червня (8 липня) 1709
р.) між шведами і росіянами вже від гетьмана нічого не
залежало. Поразка шведів стала й поразкою планів
гетьмана по здобуттю незалежності України. Царська влада
доклала всіх зусиль, щоб витравити пам'ять про гетьмана в
українському народі. Йому було проголошено анафему.
«Мазепинством» став називатися в Російській імперії
український національно-визвольний рух. Заслугою
гетьмана стало те, що він створив прецедент виступу
української еліти проти російського центру.
Висновки:
 Північна війна лягла важким тягарем на плечі українського народу.
У таких умовах проти політики царя виступив гетьман І. Мазепа.
 Гетьман у своїх діях покладався на хитрість, розрахунок та інтриги,
а не на героїзм та відданість народу та його провідників. Поразка
шведів у битві під Полтавою (27 червня (8 липня) 1709 р.) стала і
поразкою планів гетьмана на здобуття незалежності України.
 Заслугою гетьмана І. Мазепи стало те, що він створив прецедент
виступу української еліти проти російського центру.
 Царська влада доклала всіх зусиль, щоб витравити пам'ять про
гетьмана в українського народу. Йому було проголошено анафему.
«Мазепинством» став називатися в Російській імперії український
національно-визвольний рух.
 Поразкою завершилися й спроби гетьмана П. Орлика відновити
козацьку державу, поява якої на карті Європи не входила в плани
тодішніх володарів Європи. Проте, завдяки діяльності П. Орлика в
європейських дипломатичних колах стали краще уявляти складнощі
політичної ситуації на українських землях і прагнення українців.
 П. Орлик збагатив українську і світову історію першою
Конституцією в сучасному розумінні цього слова.
Гетьман Пилип Орлик.
Конституція П. Орлика.
16 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада.
Новим гетьманом було обрано найближчого сподвижника
І. Мазепи генерального писаря його уряду Пилипа Орлика
(1672—1742 рр.). Він очолив першу українську політичну
еміграцію в За¬хідній Європі й уряд в екзилі (еміграції).
Під час козацької ради 16 квітня було прийнято написаний
ним документ «Пакти і Конституції законів і вольностей
Війська Запорозького» (пізніше цей документ дістав назву
«Конституція Пилипа Орлика»). Це була угода між
старшиною і запорозькими козаками з одного боку та
гетьманом — з іншого.
Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями
офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, на яких він
отримував владу.
Домашнє завдання

Опрацювати текст §30 С.220-226


Написати твір – роздум “Іван Мазепа: патріот
чи зрадник”

You might also like