Тема 10

Українські землі наприкінці 17 ст-у першій половині 18 ст.

Іван Мазепа
 Після усунення Самойловича у
1687 році гетьманом Лівобережжя
стає Іван Мазепа, який підписав
КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687

14.11.2023
 Коломацькі статті
(1687 р.)

• гетьман не мав права без царського указу зміщувати з

посад козацьку старшину, а старшина скидати
гетьмана;
• у Батурині розміщувався полк російських військ;
• гетьману заборонялося мати зносини з іншими
державами;
• заохочувалися шлюби між українцями та росіянами;
• реєстр становив 30 тис. осіб

14.11.2023
І. Мазепа – один з найбагатших феодалів у Європі,

високоосвічена людина. Займався активною культурно-

просвітницькою діяльністю: будував та реставрував православні

храми, побудував корпус Києво-Могилянської колегії й домігся

надання йому у 1701 р. статусу академії. І. Мазепа мріяв про
об’єднання України під своєю владою, сприяв формуванню
аристократичної верхівки українського суспільства, тобто
перетворення козацької старшини на освічену шляхетську
верству – «бунчукових товаришів».

14.11.2023
 мазепа
 У 1701 р. І. Мазепа видав універсал про  Люди називали гетьмана
запровадження на
«вітчимом» України,
 Лівобережжі дводенної на тиждень
панщини, що означало початок
говорили, що душа його в
повернення до закріпачення селян. За це Москві, а в Україні лише
в народі І. Мазепу прозвали
його тіло»
«вітчимом України».

14.11.2023
У 1704 р. війська І. Мазепи,
придушивши антипольське
повстання С. Палія,
зайняли Правобережжя.,
яке перейшло під
владу гетьмана. До 1709 р.
І. Мазепа фактично був
гетьманом
об’єднаної України.
«ДРУГА
ХМЕЛЬНИЧЧИНА»
14.11.2023
 Зовнішня політика І. Мазепи
Протягом 1706 -1708 рр. тривають таємні переговори І. Мазепи зі шведським
королем Карлом ХІІ. У жовтні 1708 р. І. Мазепа разом із кошовим отаманом
Запорозької Січі К. Гордієнком переходить на біК шведського короля Карла ХІІ.
Навесні 1709 р. І. Мазепа та Карл ХІІ укладають договір, за яким І. Мазепа
зобов’язувався допомагати шведам у війні з росіянами, а Карл ХІІ обіцяв уразі
перемоги надати Україні незалежність.

14.11.2023
Причини пошуку Мазепою союзників на початку
Північної війни
 Схильність Петра 1 до політики
жорстокого централізму зводила
нанівець наміри гетьмана
збільшити самойстійність
Гетьманщини
 Стрімке виснаження людського та
економічного потенціалу
Гетьманщики внаслідок Північної
війни
 Відмова заря допомогти гетьману
під час загрози вторгненнч в
Україну союзника шведів
польського короля
 Плани петра 1 стосовно ліквідації
Гетьманщини та козацького
устрою України
14.11.2023
У результаті російські війська у листопаді 1708 р. Вщент
розгромили гетьманську столицю Батурин та 14
травня 1709 р. знищили Чортомлицьку Запорозьку
Січ. Вирішальна битва між російськими військами і
військами шведів та І. Мазепи відбулася 27 червня 1709 р.
під Полтавою. Російські війська здобувають перемогу.
Карл ХІІ та І.Мазепа втікають до Молдовського
князівства у м. Бендери, де у 1709 р. І помирає І.Мазепа.
На нього було накладено АНАФЕМУ(відлучення від
церкви і довічне прокляття)

14.11.2023
 Чому більшість населення Гетьманщини підтримала
перехід І.Мазепи на бік Карла 12?

1. Соціальна політика І.Мазепи упродовж попередніх років позбавила його

популярності серед населення(особливо введеня дводенної панщини)
2. Оскільки угода про українсько-шведський союз була таємною, цей крок для
переважної більшості українців був несподіванним та незрозумілим

14.11.2023
 Втеча у Молдову. Гетьмування у вигнанні Пилипа
Орлика
 За І. Мазепою до Бендер пішло близько 50 представників козацької старшини,
майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тис. запорожців. Після смерті
Мазепи вони обирають у 1710 р. Пилипа Орлика гетьманом у вигнанні.
Обрання відбулося в присутності запорожців, а також турецького султана і
шведського короля.
 У квітні 1710 р. Пилип Орлик укладає з козацькою старшиною та
запорозькими козаками «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська
Запорізького» («Конституція Пилипа Орлика», «Бендерська конституція»).
 Українські історики вважають Конституцію П. Орлика першою конституцією
не тільки в Україні, а й у Європі. Але впровадили в життя Конституцію не
вдалось.
14.11.2023
Вибиралася виборча Генеральна рада-тричі на рік( на свята)
14.11.2023
 Гетьманування Івана
Скоропадського
(1708 – 1722)
У 1708 р. за згодою російського царя Петра І був
обраний гетьманом І.Скоропадський. За його
правління контроль Москви над Україною
підсилився. І.Скоропадський подав прохання Петру
І про підтвердження царем прав та вольностей
Гетьманщини. У результаті в 1709 р. були підписані
«Решетилівські статті», що загально
підтверджували «права та вольності» Гетьманщини
царським указом з обіцянкою їх
конкретизувати.Столиця була перенесана ближче
до росії-до Глухова 14.11.2023
 Малоросійська колегія
 1722 р. Петро І заснував
Малоросійську Колегію, яка
повністю контролювала й
визначала діяльність гетьмана.
 Очолив Малоросійську колегію
генерал С.Вельямінов.
Протести Скоропадського були
відкинуті.

14.11.2023
ДІЯЛЬНІСТЬ НАКАЗНОГО ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА
(1722 - 1724)
У 1722 р. після смерті Скоропадського наказним гетьманом став
чернігівський полковник
Павло Полуботок.
П. Полуботок активно підтримував вимоги старшини ліквідувати
Малоросійську колегію та відновити повноцінне гетьманство. У 1723
р. П.Полуботком були складені Коломацькі петиції (чолобитні) -
звернення до Петра І з вимогою відновлення давніх прав України.
.Полуботок був викликаний до російської столиці м. Санкт-Петербург,
заарештований і
помер у 1724 р. у вʼязниці.

14.11.2023
 Гетьманування Данила Апостола
(1727 – 1734)

У 1725 р. помер Петро І. Небезпека нової

війни з Туреччиною примусили російський
уряд піти назустріч українським вимогам. У
1727 р. була скасована Малоросійська
Колегія. Були проведені
вибори гетьмана. Ним став миргородський
полковник Данило Апостол. Діяльність
гетьмана регламентувалась
«Рішительними пунктами» -
одностороннім царським указом 1727
Значно обмежували діяльність гетьмана

14.11.2023
Апостол провів реформи у сферах судочинства, фінансів, торгівлі й
таким чином тимчасово пригальмував наступ царизму на автономію
України.
За сприяння гетьмана у Глухові розпочала працювати комісія, яка за
15 років розробила звід законів «Права, за якими судиться
малоросійський народ».
Піклувався про розвиток культури: у Глухові було створено
першу в Україні співочу школу, друкарню.
Провів Генеральне слідство про маєтності - це робота з вивчення і ревізії
реальної власності на землю та її законну передачу в спадщину,
проведена за наказом гетьмана Данила Апостола в 1729-1731 роках в
десяти полках Лівобережної України.
У 1734 р. Данило Апостол помер.
14.11.2023
 Правління Гетьманського Уряду
(1734 – 1750)

Після смерті Д.Апостола російська імператриця Анна

Іоаннівна заборонила обирати нового гетьмана й створила так
зване Правління гетьманського уряду. Правління
гетьманського уряду складалося з трьох українців та трьох росіян.
Очолював Правління гетьманського уряду російський
князь О.Шаховський, який одержав таємні інструкції про поступову
ліквідацію залишків Гетьманщини.. Вся влада в цьому органі належала
росіянам . Становище укр земель погіршилось, оскільки було втручання
у внутрішні справи

14.11.2023
 Повернення козаків з турецьких володінь
Після зруйнування у 1709 р. Чортомлицької Січі,
запорожці заснували у 1711 р. Олешківську Січ на
території Кримського ханства (її розташування
зумовлене тим, що козаки боялись, що і цю січ Петро
І накаже знищити).
З дозволу імператриці Анни Іоанівни (вже після
смерті Петра I) у 1734 р. (за сприяння Данила
Апостола) 30 тис. козаків повернулись на Запорізьку
Січ і заснували Нову Січ на р. Підпільній (інша
назва-Підпільненська Січ). Імператриця пообіцяла не
чіпати січ, яку вони збудують: «... Жити запорожцям
у місцях, де розорено в 1709 році їхнє житло.
Користуватися їм промислами...
).
Зберігати їм вірність престолу
російському... Бути їм в залежності від
головнокомандуючого генерала в Малій
Русі визначеного.». (Росії потрібна була
допомога козаків у новій війні з турками
Січ ділилась на паланки.
Для нагляду за діями козаків
імператорський уряд побудував за 2 км від
Нової Січі військове укріплення.
Запорожці висловлювали своє
незадоволення словами: «Засіла нам
московська болячка на печінках».
14.11.2023
 Розвиток культури та освіти
Загальна характеристика української культури другої
половини ХVII – початку XVIII ст.:
 Культура розвивалася в умовах існування української державності – Гетьманщини.
 • Підтримка української культури з боку гетьманів.
 • Тенденція культури до набуття світського характеру.
 • Вплив на українську культуру західноєвропейського бароко.(Мазепинське
бароко)
 • Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва.
 • З початку XVIII ст. активізується наступ російського царизму на українську
культуру.( русифікація)
 • Відтік у XVIII ст. української інтелектуальної еліти до Москви та Петербургу,
перетворення Гетьманщини на
14.11.2023
 російську провінцію.
 Освіта і наука

 У 1674 р. у друкарні Києво-  У першій половині ХVIII ст.

Печерської Лаври був виданий
«Синопсис» - нарис вітчизняної
історії (з російської точки зору),
що фактично став першим
систематизованим підручником з
історії.
з’являються козацькі літописи:
«Літопис Самовидця», Г.
Граб'янки, С. Величка. Козацькі
літописи описують події з
середини ХVII ст. по початок
ХVIII ст.

14.11.2023
 Освіта і наука

 У1701 р. Києво-Могилянській
колегіум отримав статус академії.
 У ХVIII ст. діє Ф. Прокопович –
ректор Києво-Могилянської
академії,математик, фізик, один з
перший в Росії застосував
мікроскоп та телескоп.

14.11.2023
Троїцький собор Іллінського
монастиря, Чернігів

14.11.2023
покровський собор у харкові

14.11.2023
Георгіївський собор (Видубицький
монастир)
Київ

14.11.2023
синагога у Жовкві

14.11.2023
Преображенська церква у
Великих Сорочинцях

14.11.2023
Ікона «Вознесіння Богородиці»
Й. Кондзелевича

14.11.2023
Гравюра «І. Мазепа
серед своїх добрих
справ» І. Мигури.
1706.

14.11.2023