Тема: Розгортання

національно-визвольної
боротьби в 1648-1649рр.
 АКТУАЛІЗАЦІЯ
ЗНАНЬ
ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ
ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
СЕРЕДИНИ 17ст.
 ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ
ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ
17ст.
➢ зростання володінь польської шляхти на українських
землях і закріпачення селян;
➢ посилення національно-релігійних утисків православних
українців;
➢ обмеження прав козаків, що накладалися на них
польською владою за «Ординацією Війська
запорозького...» 1638 р.
● скасування козацького самоврядування,
● скасування всіх прав і привілеїв реєстрового козацтва
● реєстр 6 тис.
● заборона вступати у козаки

➢ слабкість найвищої державної влади Речі Посполитої

ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНО-
ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ

РУШІЙНІ СИЛИ

ОЧОЛИВ ВІЙНУ

ТРИВАЛА
 ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
➢ Національно-визвольний (проти польської влади)
➢ Релігійний (проти окатоличення)
➢ Соціальний (проти утисків польських панів)

РУШІЙНІ СИЛИ
➢ Козаки
➢ Міщани
➢ Селяни
➢ Православне духовенство

ОЧОЛИВ ВІЙНУ
Богдан Хмельницький
ТРИВАЛА
з 1648 до 1657 р.
Привід до війни:
 Привід до війни:

чигиринський староста Чаплинський

пограбував та зруйнував родинний
хутір Б. Хмельницького Суботів.
Розгортання національно-
визвольної боротьби
в 1648-1649рр.
 У січні 1648 року Б.
Хмельницький оволодів
Микитинською Січчю, він був
обраний гетьманом.
На кінець квітня 1648 р.
Хмельницькому вдалося
зібрати 5 тис. козаків і 6 тис.
кримських татар (Іслям III
Герай).
Проти них виступило польське
військо, очолюване коронним
гетьманом М. Потоцьким, що
налічувало близько 18 тис.
вояків, із яких 6 тис. становили
реєстрові козаки.
 БИТВА НА ЖОВТИХ ВОДАХ 1648 (5-6 травня)
На початок квітня 1648 року, вимагаючи
від великого коронного гетьмана Миколая
Потоцького вивести з України урядові
війська і скасувати «Ординацію Війська
Запорізького», Богдан Хмельницький на
чолі козацького війська виступив із
Запоріжжя.

Дізнавшись, що Хмельницький розпочав

повстання, уряд Речі Посполитої
відправив проти нього двох гетьманів
Потоцького і Калиновського з
військами.

Польські генерали не чекали спротиву і

розділили свої війська.
Потоцький вів військо на Жовті Води.
Кримські татари на чолі з Тугай-беєм, з
яким Хмельницький уклав угоду, напали
на польський табір, однак їх відбили.
Поляки зміцнили свої позиції та
залишались на місці в очікуванні
підкріплення німецьких найманців та
реєстрових козаків.
 БИТВА НА ЖОВТИХ ВОДАХ 1648 (5-6травня)

Водночас основні їхні сили поляків

перебували за 200 км від Жовтих Вод, під
Корсунем. Богдан Хмельницький разом із
татарами використали це та почали штурм.
Він виявився невдалим і українці взяли
ворожий табір в облогу.
Вночі 6 травня польські війська спробували
вийти з оточення. Їх рішуче атакували
козаки Максима Кривоноса та татари. За
наказом Потоцького проти
Хмельницького мали висунутися
реєстрові козаки на чолі з Филоном
Джалалієм, але ті повстали проти шляхти.
Польська армія не отримала підкріплення
та зазнала нищівної поразки. Сам її
очільник Потоцький помер від
вогнепального поранення.
Битва під Жовтими Водами стала
першою великою перемогою українських
козаків над Річчю Посполитою.
Війська Богдана Хмельницького, натхненні
перемогою, наприкінці травня 1648 року
розбили поляків у битві під Корсунем.
Пам'ятник «Героям Визвольної війни українського народу 1648-1654
рр.» у м. Жовті Води Дніпропетровської області
 Битва під Корсунем 1648 (16 травня)
Здобувши перемогу на Жовтих Водах,
Б. Хмельницький вирішив негайно
рухатися під Корсунь (сучасне місто
Корсунь-Шевченківський Черкаської
області), щоб завдати удару основним
польським силам.
Дізнавшись про наближення Б.
Хмельницького, поляки вирішили
рухатися з-під Корсуня до Богуслава.
На їхньому шляху в урочищі Горохова
Діброва козаки, очолювані
черкаським полковником
М. Кривоносом, улаштували засідку.
На світанку 16 травня 1648 р.
польський табір натрапив на завали з
дерев та викопані рови.
Козацько-татарське військо атакувало
табір і прорвало його оборону в трьох
місцях. Кількагодинна битва
завершилася поразкою полського
війська.
 Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким у перших битвах 1648 р.– на Жовтих Водах, під Корсунем, мали важливе
значення для подальшої визвольної боротьби проти польського панування. Військо повстанців швидко зростало
за рахунок селян, міщан. Протягом літа 1648 р. від польської влади було звільнено все Лівобережжя. Війна
поширилася на Правобережжя
У цей самий час українські землі охопив вир селянської війни. Сповнені ненависті до своїх гнобителів, селяни
нищили панів та їхні сім’ї.
 Битва під Пилявцями 1648 (11-13 вересня)

Після безрезультатних мирних переговорів

у вересні 1648 р. воєнні дії відновилися. На
Волині під Чолганським Каменем зосередила
свої сили 40-тисячна польська армія (а з
обозними та слугами вона налічувала 80—
90 тис. осіб). Командували цим військом три
воєначальники: Владислав Домінік
Заславський, Миколай Остророг та
Александр Конецпольський.
Б. Хмельницький рушив їм назустріч із
військом, кількість якого сягала 100—110
тис. осіб, серед яких 50— 60 тис. становили
досвідчені вояки, а решта — «селяни від
плуга».
Битва відбулася під містечком Пилявці
поблизу Старокостянтинова 11—13 вересня
1648 р. і завершилася перемогою
об’єднаного козацько-татарського війська
(5—6 тис. буджацьких татар, що прибули на
допомогу козакам).
 Б. Хмельницький вирішив рухатися на захід у Галичину, сподіваючись примусити владу
визнати Україну рівноправним із Литвою та Польщею суб’єктом Речі Посполитої.
На початку жовтня 1648 козаки на чолі з М. Кривоносом взяли в облогу Львів.
Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Б. Хмельницький погодився зняти облогу за
відносно невеликий викуп.
Після цього Б. Хмельницький рушив до Замостя — важливого міста на шляху до польської
столиці Варшави. Підступивши до його стін, він запропонував жителям здати Замостя за викуп, але
отримав відмову й наказав розпочати штурм. Проте три спроби захопити місто виявилися невдалими.
 Програма побудови Української козацької держави

Наприкінці грудня 1648 р. Б. Хмельницький після завершення походу в Галичину повернувся до Києва.
На переговорах із польською владою 1649р. Б. Хмельницький оприлюднив програму побудови Української
козацької держави. Він проголошував: «виб’ю з лядської неволі весь народ руський, а що перше я воював за шкоду
і кривду свою, тепер буду воювати за нашу віру православну».
Українська козацька держава, на думку Б. Хмельницького, мала виникнути в етнічних межах розселення українського
народу. На переговорах із польськими представниками він казав: «За границю на війну не піду, на турків і
кримських татар шаблі не підніму. Досить нам в Україні й Поділля, і Волині; тепер досить достатку і
прожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич, а ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам:
сидіть, мовчіть, ляхи».
 Програма побудови Української козацької держави

Основою устрою Української

козацької держави мали стати порядки
Війська Запорозького, поширені на все
її населення.
Б. Хмельницький був переконаний,
що Українська козацька держава є
правонаступницею Русі-України.
Гетьман вважав, що польська влада
має визнати Українську козацьку
державу «по тих кордонах, як
володіли благочестиві великі князі,
а ми в підданстві та в неволі бути
в них не хочемо». Правити
Українською козацькою державою, на
думку Б. Хмельницького, мав монарх.
«Правда то є, — казав гетьман, — що
я лихий і малий чоловік, але мені то
Бог дав, що я є єдиновладцем і
самодержцем руським».
 Програма побудови Української козацької держави
Б. Хмельницького

➢ Передбачала створення незалежної держави Військо

Запорізьке на території колишньої Русі-України

➢ На чолі держави мав стояти монарх

➢ Основою устрою Української козацької держави мали стати

порядки Війська Запорозького, поширені на все її населення
 Збаразько-Зборівська  кампанія 1649

Уряд Речі вирішив завдати удару козацькій

Україні об’єднаними силами польської та
литовської армій. У травні 1649 р. польські
загони увійшли на Волинь.
Довідавшись про це, Б. Хмельницький
рушив свої полки на Волинь. Раптова поява
війська гетьмана змусила польську армію
відступити під захист стін Збаразького
замку.

Тим часом із боку Білорусії на українські

землі розпочали наступ війська литовського
гетьмана Януша Радзивілла. Наказний
гетьман М.-С. Кричевський за
розпорядженням Б. Хмельницького
спробував зупинити литовське військо
біля міста Лоєв наприкінці липня 1649 р.,
але зазнав поразки. Отримавши тяжке
поранення, М.-С. Кричевський помер, а
козаки відступили. Однак завдання
Б. Хмельницького вони виконали. Унаслідок
значних втрат Я. Радзивілл відмовився від
вторгнення в Україну.
 Збаразько-Зборівська  кампанія
Під місто Збараж до Б.
Хмельницького
1649
прибула 30—40-тисячна
кримськотатарська орда під проводом
хана Ісляма ІІІ Герая. Гетьман розпочав
наступ у липні, маючи у своєму
розпорядженні 80—90 тис. вояків.
Кількість польського досягала 28 тис.
осіб.
Облога Збаража й запеклі бої під його
стінами тривали майже півтора
місяця.
Від розвідки Б. Хмельницький та Іслям
ІІІ Герай дізналися, що на допомогу
обложеним рухається 35-тисячне військо
короля Яна ІІ Казимира. Щоб не дати
польським силам об’єднатися, було
вирішено розбити коронне військо під
Зборовом. Туди рушили майже 40 тис.
козаків і 20 тис. кримських татар,
очолюваних гетьманом і кримським
ханом.
 Битва під Зборовом відбулася 5 серпня 1649 р. Становище польської армії було
критичним, і військо гетьмана могло здобути перемогу, проте хан Іслям ІІІ Герай не
був зацікавлений у цьому. Він наполіг на припиненні Б. Хмельницьким битви, уклав
із польським королем вигідну для Кримського ханства угоду й примусив гетьмана
погодитися на запропоновані королем умови.
Зборівська битва. Діорама
 Умови Зборівського договору 1649
➢ Україна в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств
під офіційною назвою Військо Запорозьке визнавалася автономією в
межах Речі Посполитої

➢ Кількість реєстрового козацтва -40 тис., решта козаків мали

повернутися у підданство до панів

➢ Шляхта отримала право повернутися до маєтків, відновлювалися

попередні повинності селян і міщан

➢ Державні посади мають право займати лише православні шляхтичі

➢ Учасникам війни оголошувалася амністія

➢ Питання про долю унії та церковне майно мало бути винесено на

найближчий сейм

➢ Євреї та єзуїти мають залишити Україну

Автономія – самоврядування
певної частини держави
Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства –
територія Війська Запорозького
за Зборівським договором
 Результати укладення Зборівського договору:

• Ані Україна, ані Річ Посполита не були

задоволені договором

• Почалися антигетьманські виступи козаків,

які не потрапили до реєстру

• Створено умови для формування української

державності

• Обидві сторони почали підготовку до нового

етапу війни
Дом. завдання: параграф 15, переписати таблицю (у
файлі)
1648-1657 Національно визвольна війна українського
народу середини 17 ст. (під проводом Богдана Хмельницького)

25 січня 1648 Початок Національно-визвольної війни, коли Б. Хмельницький оволодів Микитинською

Січчю

1648 (5-6 травня) Битва на Жовтих Водах (перемога козаків)

1648 (16 травня) Битва під Корсунем (перемога козаків)

1648 (11-13 вересня) Битва під Пилявцями (перемога козаків)

1649 Збаразько-Зборівська  кампанія (закінчилась підписанням Зборівського договору)

1649 Умови Зборівського договору 1649

• Україна в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під
офіційною назвою Військо Запорозьке визнавалася автономією в межах Речі
Посполитої
• Кількість реєстрового козацтва -40 тис., решта козаків мали повернутися у
підданство до панів
• Шляхта отримала право повернутися до маєтків, відновлювалися попередні
повинності селян і міщан
• Державні посади мають право займати лише православні шляхтичі
• Учасникам війни оголошувалася амністія
• Питання про долю унії та церковне майно мало бути винесено на
найближчий сейм
• Євреї та єзуїти мають залишити Україну