Гетьманування Івана Виговського (1657 -1659) - переміг Виговський і вже назрівала угода з Московським царем, як останній
1. Обраний в Чигирині на козацькій раді гетьманом, куди не запросили
запорожців
2. продовжив політику Богдана Хмельницького, спрямовану на здобуття
цілковитої незалежності від Московської держави, підтримував дружні
відносин з Кримом, Швецією
3. прагнув задовольнити інтереси старшини і покозаченної шляхти, чим
викликав незадоволення козацьких низів, які сгуртувалися в антигетьманську
опозицію на чолі з Мартином Пушкарем, Яковом Барабашем
4. перший з гетьманів, хто запросив кримських татар для придушення
повстання, пообіцявши їм за це ясир з Полтавщини
5. пограбування кримськими татарами Полтавщини погіршило становище
гетьмана, спричинивши І громадянську війну
6. гетьман шукав нового союзника і почав переговори з Річчю Посполитою
(РП), що завершилися укладанням угоди
Гадяцька угода 1658 р
- Україна в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств під
назвою Велике князівство Руське входить до складу Речі Посполитої як
третя складова федерації — нарівні з Польським королівством і Великим
князівством Литовським
- спільний король, обраний представниками всіх трьох держав
- у ВКР законодавча влада належала раді, в яку входять депутати від усіх
земель, виконавча - гетьману, який обирався довічно «доживотно»
- гетьману заборонялися будь-які зовнішньополітичні відносини з іншими
державами
- польські й литовські війська не мали права перебувати в Україні
- козацький реєстр мав становити 30 тис. осіб та 10 тис найманців
- гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного
полку для надання їм шляхетської гідності
- церковна унія мала бути скасована
- водночас п’ять православних ієрархів отримували місце в сенаті;
- передбачалося створення двох університетів, а також скільки завгодно
колегіумів гімназій шкіл і друкарень
7. через пропольську орієнтацію гетьмана піднялося чергове антигетьманське
повстання, що переросло в ІІ громадянську війну, яка в свою чергу переросла
в україно - московську війну 1658 - 1659 років (причина - різні підходи
гетьмана та російського уряду)
8. 29 вересня 1659 року відбулася вирішальна Конотопська битва україно-
мосовської війни:
- поляки обложили Конотоп, біля Сосновки зустрілися війська Трубецького та
Виговського
дізнався що готується чергове антигетьманське повстання
9. опозиція на чолі з І. Сірком і І. Богуном підняла антигетьманське повстання,
що змусило І. Виговського під Германівкою зректися булави
Юрій Хмельницький (1659-1662рр)
1. обраний гетьманом в 1659 році в Переяславі, підписав з Московським царем
договірні статті
Переяславські статті 1659 р:
- московське військо, крім Києва, розміщується ще в 5 великих містах
України: в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані
- старшина була позбавлена права без дозволу царя переобирати гетьмана
- гетьман втрачав право самостійно призначати, звільняти або засуджувати до
страти старшину й полковників
- заборона зовнішньої політики
- право українців скаржитися до царського уряду
2. Україно-московські війська на чолі з Шереметьєвим та Ю. Хмельницьким
вирушають в спільний похід на Західну Україну та під Чудновим зазнали
поразки – «Чуднівська кампанія» 1660 р, в результаті чого гетьман підписує з
РП угоду
Слободищенський трактат 1660 р (на основі Гадяцьких пунктів):
- було вилучено статтю про Руське князівство
- гетьман був зобов’язаний надавати військову допомогу РП у її війнах з
іншими державами;
- підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику;
- польській шляхті й магнатам поверталися всі маєтності на українських
землях.
Підписання Слободищенського трактату призвело до політичного
розколу українського суспільства.
3. Якщо на Правобережжя підтримало гетьмана, то Лівобережні полки
відмовилися підтримати трактат й обрали своїм наказним гетьманом
переяславського полковника Якима Сомка.
4. це спричинило боротьбу за гетьманську булаву між Я. Сомком та Ю.
Хмельницьким, що
лише погіршило ситуацію, йшла громадянська війна та у 1661 р. майже все
Лівобережжя визнало владу Москви.
5. Наприкінці 1662 р., зневірившись у можливості об’єднати під своєю
булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в
ченці під ім’ям Гедеона, «клобуком покривши голову»
6. У цей час остаточно склався поділ території України, починається Руїна -
термін, яким позначають процес занепаду й спустошення України під час
громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії
сусідніх держав.
Встановлення окремих гетьманатів
Гетьманування Павла Тетері (1663- 1665 рр)
1. Перший Правобережний Гетьман
2. прагнув об'єднати дві частини України, з цією метою здійснює, спираючись
на підтримку РП та короля Яна ІІ Казиміра похід на Лівобережжя,
прихопивши з собою Івана Богуна
3. Похід виявився невдалим, в програші якого звинуватили Івана Богуна і
розстріляли під Новгород-Сіверським
4. По поверненню гетьмана на Правобережжя, розпочалося антигетьманське
повстання через пропольську орієнтацію гетьмана, в результаті якого
П. Тетеря зрікається булави
Гетьманування Івана Брюховецького (1663-1668)
1. обраний гетьманом на Чорній раді в Ніжині в 1663 році
2. перший Лівобережний гетьман
3. спирався на козацькі низі, чим викликав невдоволення верхів
4. не міг встановити спокій в державі, тому поїхав по допомогу до Москви
5. перший з гетьманів, хто поїхав до Москви «побачити пресвітлі очі
государя», де отримав титул боярина, одружився з бояринею і підписав статті
Московські статті 1665 року
- українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя
- податки стягуються до царської скарбниці, з цією метою планувалося
провести перепис населення
- вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а
гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя
- збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх
великих містах України з правом втручання в судові та адміністративні справи
- дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися
- київську митрополію мав очолити московський ставленик
- гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування
6. Така політика гетьмана викликала обурення населення: «ще зроду серед нас
бояр не було …», що спричинило антигетьманське повстання
7. ситуація ще більше ускладнилася в результаті підписання Андрусівського
перемир’я 1667 р між РП та Московською державою
Андрусівського перемир’я 1667 р (на 13,5 років)
- між Річчю Посполитою та Московською державою на 13,5 років
- оголошувався поділ України по Дніпру:
А) Правобережжя відходить РП
Б) Лівобережжя та Київ на 2 роки – Москві
- Запоріжжя переходить під владу обох держав
Значення:
- юридичне оформила поділ України
- гальмо на шляху політичного об'єднання Правобережної та Лівобережної
України
- занепад козацької держави
8. Занепокоєні такою складною ситуацією в державі, козаки Дорошенка
вбивають гетьмана
Самійло Величко охарактеризував:
«Вони... приговорили та постановили мир на тринадцять років під корисними
умовами для обох монархій; покривджено тільки козаків, оскільки
постановлено в тих пактах, щоб низові запорозькі козаки лишались у
послушенстві обох монархій...»
Гетьманування Петра Дорошенко (1665— 1676 рр.) «Сонце Руїни»
1. обраний гетьманом Правобережжя, яке було в жалюгідному стані, тому
спочатку гетьман підпорядкував своїй владі все Правобережжя, а потім
розпочав реформи:
- відбудовувалися міста, відновлювалися господартво й органи влади
- створив загін сердюків - наймане піхотне військо, особиста гвардія гетьмана
(20 тис.)
2. здійснює «Західний похід» 1667 р. з метою залучення людських ресурсів
західноукраїнських земель, але заручився підтримкою Кримського ханства,
що прирекло похід на невдачу (татари не проминали нагоди брати ясир і
грабувати, що викликало опір населення)
3. метою своєї діяльності вважав об’єднання двох частин України, тому після
вбивства Брюховецького отримав таку можливість:
- був обраний гетьманом обох частин (1668-1669 рр)
- вирушає на Лівобережжя
4. тим часом поляки вдерлися на територію Правобережжя, що змусило
гетьмана залишити на Лівобережжі наказним гетьманом Д. Многогрішного і
вирушити додому
5. на Правобережжі піднялося антигетьманське повстання і частина
Правобережних полків обрала собі наказного гетьмана Михайла Ханенка, а
запорожці за підтримки Кримського хана обрали гетьманом П. Суховія,
опоненти розпочали з Дорошенком боротьбу за владу, погіршуючи становище
України.
6. з огляду на це, гетьман приймає рішення про перехід під протекторат
Османської імперії, затверджений Генеральною Військовою Радою в м.
Корсуні:

Корсунська угода 1669 року (між Туреччиною та Україною)
- територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до
Путивля
- підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно
- українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь
турецької скарбниці
- на українських землях турки й татари не мали права споруджувати мечеті і
брати ясир
- Туреччина і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з
РП і Московією
- українська православна церква зберігала автономію складі
Константинопільського патріархату
- султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та
українською мовами
7. після підписання угоди Туреччина оголосила РП війну і вирушає на
територію Поділля, а Дорошенко невдовзі з’єднується з силами турків і
вирушають разом після штурму Кам’янця – Подільського на Львів
8. ці обставини змусили короля РП піти на угоду:
Бучацький договір 1672 року (між Туреччиною, РП, Україною)
- Річ Посполита визнавала існування Української козацької держави під
протекторатом турецького султана в межах Брацлавщини та Південної
Київщини.
- Західне Поділля з Кам’янцем переходило під владу Туреччини
- решта Правобережжя - Північна Київщина залишалася під польською
владою
- РП зобов’язувалася сплачувати данину
9. цей договір не відповідав об’єднавчим інтересам гетьмана, боротьба за
владу продовжувалася, до якої долучилися ще й московські війська, Руїна на
Правобережжі поглиблювалася, тому гетьман уникаючи подальшого
кровопролиття зрікається у 1676 році булави
10. Зі зреченням гетьмана П. Дорошенка, на думку деяких істориків,
завершився останній етап Української національної революції, що почалася
1648 р.
Гетьманування Дем’яна Многогрішного (1669-1672 рр)
1. Обраний гетьманом в Глухові, підписав з московською владою статті
Глухівські статті 1669 р.:
- московські воєводи мали перебувати лише в п’яти містах (Київ, Переяслав,
Ніжин, Чернігів, Остер) без права втручання в судові та адміністративні
справи
- збір податків до гетьманської казни
- заборона зовнішньої політики, але його представникам дозволялося бути
присутніми на посольських з’їздах, де вирішувалися питання, пов’язані з
козацькою Україною
- гетьман отримав право на створення найманого кінного війська компанійців
кількістю 1 тис. осіб, для охорони порядку
- Перехід селян у козаки обмежувався
- українцям заборонялося торгувати тютюном і горілкою в московських
містах.
2. Гетьман переніс свою резиденцію із Гадяча до Батурина
3. Для охорони він узяв ще тисячу московських стрільців
4. Завершив добу Руїни на Лівобережжі
5. гетьман узяв курс на відновлення прав козацької України часів
Б. Хмельницького й перестав узгоджувати свою політику з Москвою.
6. Він відновив зв’язки з П. Дорошенком і став надавати йому військову
допомогу, позбавив посад багатьох промосковські налаштованих старшин.
7. У 1672 р. саме ці старшини сфабрикували справу про «зраду» гетьмана,
змовившись із московськими стрільцями, заарештували Многогрішного та
його соратників і відправили до Москви. Після катувань Д. Многогрішного
засудили до страти, яку останньої хвилини замінили на заслання до Сибіру.
Гетьманування Івана Самойловича (1672 – 1687 рр.)
1. Обраний гетьманом в Конотопі, підписав з московською владою статті
Конотопські статті 1672 р. :
- гетьман не мав права звільняти з посад і судити старшину без ради з усією
старшиною
- гетьману заборонялося без царського указу та згоди Старшинської ради
писати до іноземних государів й особливо до гетьмана П. Дорошенка;
- положення про необхідність присутності представників гетьмана на з’їзді
послів при обговоренні справ, що стосувалися України, були вилучені
2. Спирався на старшину, сприяв становленню старшинського
землеволодіння
3. припинив скликання Генеральної Військової Ради, а всі справи вирішував з
старшинською радою
4. започаткував інститут «бунчукових товаришів» - діти старшини, які з
юнацьких років, перебуваючи в оточенні гетьмана, готувалися в майбутньому
обійняти керівні посади.
5. Він намагався возз’єднати козацьку Україну силою, спираючись на
московські війська.
6. Щоб виснажити своїх противників, Самойлович руйнував Правобережні
міста й села, а їхнє населення примушував переселятися на лівий берег Дніпра
(«Великий згін» 1678—1679 рр.).
7. Сприяв підпорядкуванню Київської православної митрополії
Московському патріархату в 1686 р.
8. прагнув до одноосібної влади, що не покоїло Москву
9. здійснив з московськими військами І Кримський похід 1687 р, в програші
якого був звинувачений та скинутий з гетьманської булави
10. Історик Д. Дорошенко про І. Самойловича: «Гетьман був, безперечно,
українським патріотом і мріяв про якнайбільшу самостійність України, був
добрим політиком і адміністратором, але занадто честолюбною людиною, яка
не вміла й не хотіла жертвувати інтересами особистої кар’єри для загального
добра.»
Чигиринські походи 1677-1678 рр.
1. після зречення гетьманства П. Дорошенком турецький уряд за допомогою
Ю. Хмельницького спробував утримати під своїм протекторатом
Правобережжя. У 1677 р. султан Мехмед IV вручив йому булаву з гучним
титулом «князя Сарматії та України, володаря Війська Запорозького».
2. оскільки П. Дорошенко віддав булаву І. Самойловичу, якого підтримувала
Московська держава то на Правобережжі зіткнулися інтереси гетьмана та
турків.
Перший Чигиринський похід 1677 р.
1. разом із турецькою армією Ю. Хмельницький з’явився в Україні, проте
населення з недовірою поставилося до його закликів підкоритися туркам і не
виявило готовності йти за новим гетьманом
2. На початку серпня 1677 р. 100-тисячне турецько-татарське військо разом із
загоном прибічників Ю. Хмельницького підійшло до Чигирина та взяло його
в облогу. Спроби Ю. Хмельницького схилити козаків на свій бік були
марними. Штурм міста теж виявився невдалим. Допомогу в обороні Чигирина
надавало україно-московське військо на чолі з князем Г. Ромодановським і
гетьманом І. Самойловичем, турки змушені були зняти облогу й відійти.
Другий Чигиринський похід 1678 р.
1. У липні 1678 р. 200-тисячна турецько-татарська армія знову увірвалася в
Україну та вдруге спробувала захопити Чигирин. Московсько - козацькі
війська мужньо обороняли столицю,Ж але турки за допомогою підкопів
підірвали вал та увірвалися в нижнє місто, вщент його зруйнувавши. Проте
виснажені тривалою облогою, турки вже не змогли захопити все
Правобережжя.
Наслідки походів:
- поглиблення Руїни на Правобережжі
- погіршення економічного становища, знелюднення території
Бахчисарайський мирний договір 1681 року
(між Туреччиною та Московією на 20 років)
Причини:
- бажання Московії та Туреччини закріпити за собою території України
Умови:
1. поділ України по Дніпру:
А) Московії - Лівобережна Україна, Київ із навколишніми містами та
Запорожжя
Б) Туреччині - Південна Київщина й Поділля
2. обидві сторони зобов’язувалися не споруджувати та не відбудовувати
укріплення між Південним Бугом і Дніпром, а також не заселяти ці землі
3. татарські орди могли вільно кочувати в південноукраїнських степах, а
запорозькі козаки та все населення — ловити рибу в Дніпрі, добувати сіль,
полювати й пересуватися річками до Чорного моря
4. турецький султан і кримський хан зобов’язувалися не допомагати ворогам
Московської держави
Наслідки:
-закріплено розорення й спустошення Правобережжя, що стало наочним
втіленням періоду Руїни
- завершилися війни 70-х років за Правобережжя
«Вічний мир» («Трактат про вічний мир») 1686 року
Причини:
- бажання короля РП Ян III Собеського залучити Москву до боротьби з
Османською імперією та закріпити за собою Правобережжя
Умови:
1. Лівобережжя, Запорожжя й Київ з околицями визнавалися за Московією
2. більша частина Право ережжя (Північна Київщина й Волинь) — за Поль-
щею.
3. Московія також визнавала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює
його в Туреччини.
4. Правобережні землі Подніпров’я, спустошені польськими й турецько-
татарськими військами, мали залишитися незаселеними.
5. Поляки зобов’язувалися забезпечити православ ному населенню на своїй
території вільне віроспові дання.
6. Московія й Польща вступали у спільний військовий союз, спрямований
проти Османської імперії та Кримського ханства
Наслідки:
1. фактичне скасування Бахчисарайського договору
2. узаконення на міжнародному рівні поділу України на частини
3. остаточний розподіл українських земель між двома державами
 Суспільно-політичне та економічне життя Гетьманщини в к. 17 ст.
Особливості:
1. Гетьманщиною в к. 17 ст. називали лише землі Лівобережної України,
оскільки на Правобережжі козацький устрій було ліквідовано в 70-х рр. 17 ст.
2. територія Гетьманщини поділялася на 10 полків
3. зміна столиць - Глухів, Батурин
4. збільшення ролі старшини, поширення старшинського землеволодіння
5. зросла роль Старшинської Ради, яка намагалася обмежити функції гетьмана
6. поява панщини
7. зменшення армії
8. з 1662 року московським урядом запроваджено Малоросійський приказ,
який давав згоду від імені царя на проведення виборів гетьмана, міг
заборонити призначення на посади генеральної старшини і полковників, не
дозволяв самостійних відносин з іншими державами, перебрав на себе вищу
судову владу, контролював духовенство
Суспільно-політичне та економічне життя Слобожанщини в к. 17 ст.
Особливості:
Слобода- засновані на нових землях поселення, що звільнялися від сплати
податків на 30-40 рр., а за це несли військову службу по охороні кордонів
Хвилі заселення Слобідської України:
1. після монголо-татарської навали
2. після козацько-селянських повстань 20-30-х рр. 17 ст.
3. після Білоцерківської угоди
4. з початком доби Руїни
Особливості життя:
1. збереження козацького устрою
2. збереження виборності старшин
3. збереження адміністративно-територіального устрою, тільки 5 полків:
Острогозький, Охтирський, Харківський, Сумський, Ізюмський
4. на чолі полку стояв полковник, який обирався на довічний термін і був
підконтрольний Білгородському воєводі
5. відсутність гетьмана
6. охоронна функція
7. земельне володіння формувалося шляхом «займанщини»
Суспільно-політичне та економічне життя Запорозької Січі в к. 17 ст.
Особливості :
1. з початком Руїни Запорозька Січ починає відігравати самостійну роль
2. дії кошових отаманів не завжди відзначалися політичною далекоглядністю
3. період існування Чортомлицької Січі (1652-1709)
4. відзначився Іван Сірко
Іван Сірко (… - 1680 рр.)
1. учасник морських походів, національно-визвольної війни, доби Руїни
2. не присягнув цареві в 1654 році
3. здійснював набіги на кримських татар та Туреччину, за що названий
«Шайтаном»
4. привів до влади спочатку Ю. Хмельницького, а потім І. Брюховецького, за
що отримав хабаря від московського царя
5. мав слободу Артемівці
6. у 1672 році змагався за гетьманську булаву з І. Самойловичем
7. У 1674 році відбив війська турків під керівництвом Мегмеда, автор листа до
турецького султана, що уславлено на картині І. Репіна «Запорожці пишуть
Листа…»
Юрій Немирич
1. український магнат, державний діяч і дипломат доби Хмельниччини.
2..Автор проекту Гадяцького договору.
3. представник Реформації – аріанин
4. представник козацької старшини, полковник
5. На початку Хмельниччини воював проти Хмельницького як генеральний
полковник Київського воєводства. Будучи прихильником семигородського
князя Ракочія, у 1655 перейшов на бік шведського короля Карла X Густава.
5. Після смерті Хмельницького став Генеральним писарем при Івані
Виговському.
6. Один із творців концепції Великого Князівства Руського, очолював
українську делегацію на сейм 1659 року (для ратифікації Гадяцького договору,
автором проекту якого був).
7. Учасник Конотопської битви 1659 року.
8. автор суспільно-політичних праць, зокрема «Роздуми про війну з
Московією» (1634), та з теології
9. вважається першим українським гуманістом, попередником великого
Сковороди.