ПОЛІТИКА МАЗЕПИ:

ЦІЛІ Й РЕЗУЛЬТАТ.
ПОВНА ЛІКВІДАЦІЯ
АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ
У 18СТ.
Виконали :
Гнідаш Яна
Харченко Влада 1м-20-9
ГЕТЬМАНСЬКА БУЛАВА НА
ЛІВОБЕРЕЖЖІ 1687 Р. ДІСТАЛАСЯ
ГЕНЕРАЛЬНОМУ ОСАВУЛУ І. МАЗЕПІ
(1687— 1708 РР.).
 "Коломацькі статті'
ЗНАЧНО РОЗШИРЮВАЛИ РОСІЙСЬКУ ПРИСУТНІСТЬ В
УКРАЇНІ ТА ОБМЕЖУВАЛИ КОЗАЦЬКУ АВТОНОМІЮ

гетьман не мав в Батурині при Війську козацька Категорично

права без царського гетьмані Запорозькому верхівка мала заборонялося
указу зміщувати з розташовувався заборонялися сприяти говорити про те, що
посад козацьку московський зносини з українсько- "Малороссийский
старшину стрілецький чужоземними російським край гетьманского
полк, державами шлюбам. регимента"

Проте головною його метою було об'єднання в межах однієї держави всіх
українських земель — Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та
Слобожанщини,

"ВІТЧИМ" УКРАЇНИ. Така соціальна політика породжувала

соціальне напруження, негативно
впливала на імідж гетьмана. Народ
називав І. Мазепу "вітчимом" України.
11 літніх та 12
зимових походів.
За цими цифрами стоять матеріальні
збитки, демографічні втрати, різке
збільшення податків, які лягали важким
тягарем на плечі українського народу.
Загалом козацтво та селянство не підтримало гетьмана
 У 1700 р. розпочалася Північна війна
Війна принесла збільшення податків,
примусові фортифікаційні роботи,
нескінченні реквізиції харчів,
розміщення в Україні російських
військ, фактичне припинення
зовнішньої торгівлі.
Перемога будьякої із сторін
І. Мазепа навесні 1709 р.
у російсько-шведському
укладає угоду зі
протистоянні вела до
Швецією
загибелі Української
держави.

 Чи можна вважати усі ці кроки зрадою союзу з

Росією, зрадою українській державності?

російський царат в українських відмова Петра 1- проект Петра І стосовно

землях завжди намагався практично надати ліквідації гетьманщини
підім'яти під себе гетьманську військову підтримку, та козацького устрою
владу України,
 МІНІ- ВИСНОВОК

Отже, І. Мазепа не зраджував союзові з Росією, а сам

неодноразово був зраджений російською стороною. Не
зраджував він і українській державності, тому що відповідно до
його угоди зі Швецією та Польщею, Україна мала стати
великим князівством у складі останньої.

Козацька рада 1710 р.

обирає гетьманом в
еміграції П. Орлика
 Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної незалежної держави,
заснованої на природному праві народу на свободу й самовизначення, модель, що
базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя".

 "Конституція прав і вольностей

Війська Запорозького"

розширення повернення Запорозькій підтвердив права та

обмеженні обмеження
демократичних Січі традиційних вольностей привілеї, свого часу
самовладдя соціальної
засад у і прав та гарантували надані Києву та іншим
гетьмана експлуатації
суспільстві запорожцям гетьманську українським містам
підтримку
 МІНІ- ВИСНОВОК
І хоча ці плани не набули реального втілення в життя, вони відіграли
тоді важливе значення, бо формували у свідомості багатьох українців
ідею, яким саме шляхом за інших обставин міг би піти
державотворчий процес в Україні.

КОЛОНІАЛЬНА
ПОЛІТИКА
РОСІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ ЩОДО
УКРАЇНИ У XVIII СТ.
Перший етап — (1708—1728 рр.) — форсований наступ на
українську автономію.

ОБМЕЖЕННЯ ВЛАДИ ЕКСПЛУАТАЦІЯ

КУЛЬТУРНІ
ГЕТЬМАНА ТА ДЕМОГРАФІЧНОГО
ОБМЕЖЕННЯ
КОНТРОЛЬ ЗА НЕЮ ПОТЕНЦІАЛУ

ЕКОНОМІЧНІ РОСІЯНИ ВПЕРШЕ

ОТРИМАЛИ В УКРАЇНІ
УТИСКИ ВЕЛИКІ
ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
СТВОРЕННЯ 1722 Р.
МАЛОРОСІЙСЬКОЇ
КОЛЕГІЇ

обмежувала українську автономію, була

дієвим дестабілізуючим чинником,
ДРУГИЙ ЕТАП — (1728—1734 РР.) —
ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНІ ЧАСТИНИ ЇЇ
ПРАВ ТА ВОЛЬНОСТЕЙ
скасування 1727 р. Малоросійської колегії
було знову дозволено вибори гетьмана.
Ним став Д. Апостол (1727-1734 рр.).

1728 р. в день коронації Петра II новий

гетьман подав петицію про повернення
Україні колишніх прав та вольностей
згідно з угодою 1654 р.
"Решительн гетьман не мав права вести
дипломатичні переговори;
не пункти": генеральну старшину та
полковників затверджував цар;
для контролю за гетьманськими
фінансами вводилися посади не
одного, а зразу двох підскарбіїв —
росіянина та українця;
мито за товари, які ввозилися до
України, мало йти у царську казну
та ін.
Д. АПОСТОЛУ ДОБИТИСЯ
ПОЗИТИВНИХ ЗРУШЕНЬ:

Генеральне слідство про маєтності, тобто

ревізія землеволодіння (1729-1730 рр.) дала
змогу поповнити державний земельний фонд;
реформа судочинства та заснування скарбниці
забезпечили Гетьманщині перший річний
бюджет;
під владу гетьмана було повернуто Київ;
помітно зменшилося переселення селян на
Правобережжя і, навпаки, зріс потік тих, хто
повертався на Лівобережжя.

Третій етап — (1734—

1750 рр.) — посилення
імперського тиску.
ХАРАКТЕРНИМИ РИСАМИ ЦЬОГО ПЕРІОДУ
БУЛИ СВАВІЛЬНЕ ВТРУЧАННЯ РОСІЙСЬКИХ
ЧИНОВНИКІВ У ВСІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО
ЖИТТЯ, РУСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО
НАСЕЛЕННЯ, ТЕРОР "ТАЄМНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ".
Четвертий етап — (1750—
1764 рр.) — тимчасове
уповільнення процесу
російської експансії.

У 1750 Р. ОСТАННІМ
ГЕТЬМАНОМ СТАЄ — К.
РОЗУМОВСЬКИЙ
 гетьман приділяв багато
уваги Україні:

старшині і 1760—
проведена певна
проведено судову 1761 рр. забороняє з'їзди старшини —
модернізація
реформу переходи селян без Генеральні Збори
війська
письмової згоди
пана,

 БУЛО ВЗЯТО ЖОРСТКИЙ КУРС НА

ЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ ТА РУСИФІКАЦІЮ.
П'ятий етап — (1764—
1783 рр.) — остаточна
-1775 р. було знищено Запорозьку Січ,
ліквідація української
автономії.
-1781 — ліквідовано полкову систему на
Гетьманщині, утворено намісництво за
російським зразком,

-1783 р. юридичне оформлено кріпацтво,

крім того, на селян Лівобережжя і
Слобожанщини поширювалися
загальноросійські закони.
українська знать звільнялася від
військової служби та урівнювалася
у правах з російським
дворянством. Внаслідок цих акцій
було остаточно ліквідовано
українську автономію.
 МІНІ- ВИСНОВОК
Отже, тотальний наступ російського царату на
українські землі у XVIII ст. характеризувався
прогресуючим обмеженням українських прав та
вольностей; посиленням тенденцій централізації,
уніфікації, русифікації; цілеспрямованим розколом
українського суспшьства (заохоченням чвар між
старшиною та гетьманом, підбурюванням селян
проти старшини); хижацькою експлуатацією
людських та матеріальних ресурсів українських
земель.
Дякуємо за увагу!
ЧЕКАЄМО НА ВАШІ ЗАПИТАННЯ