ІС ТОР І Я

У К Р АЇ НИ
8 клас

Причини та початок Національно-визвольної війни.

Воєнні події 1648–1649 рр.

Причини Національно-визвольної війни:

1. Погіршення становища селянства в умовах засилля магнатів та панщин-
но-фільваркової системи господарювання.
2. Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від при-
ватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців.
3. Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквіда-
цію його як стану.
4. Утиски православної церкви.

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький зібрав перший повстанський загін,

налагодив зв’язок з козаками на Січі і 25 січня заволодів фортецею. Його обрали
гетьманом Війська Запорозького. Заручившись підтримкою Османської імперії,
у лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї козаки домовилися з кримським ханом Іс-
лам-Гіреєм ІІІ про надання військової допомоги. Така угода була важливою, оскільки
козакам бракувало власної кінноти, разом з тим Б. Хмельницький убезпечив тил від
раптового нападу. У квітні 1648 р. розпочався козацький похід. Назустріч повстан-
цям вирушили польські війська на чолі з М. Потоцьким. 5–6 травня 1648 р. від-
булася перша переможна для козаків битва під Жовтими Водами. Після розгрому
20-тисячне польське військо на чолі з великим коронним гетьманом М. Потоцьким
і польним гетьманом М. Калиновським відступило до Корсуня. Туди 14 травня 1648
р. підійшли загони Б. Хмельницького. Гетьман наказав черкаському полковнику М.
Кривоносу влаштувати засідку, до якої і потрапило польське військо. Відбувся запе-
клий бій, який 16 травня закінчився повним розгромом шляхти.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 1

 Битва під Жовтими Водами Корсунська битва

До кінця липня 1648 р. з-під влади поляків було визволено всю територію Ліво-
бережжя, до кінця літа — Брацлавське, Київське, Подільське воєводства на Правобе-
режжі, а також східні й південні частини Волині.
У вересні 1648 р. відбулася Пилявецька битва. У результаті перемоги козаків
було звільнено Волинь і Поділля, активізувався селянський рух у Галичині.
Козацьке військо через Збараж, Тернопіль, Зборів підійшло до Львова та почало
його облогу. Гетьман погодився на виплату великого викупу мешканцями міста та
наказав вирушати до Замостя. У цей час новим королем Речі Посполитої було обра-
но Яна II Казимира. Він розпочав переговори з Б. Хмельницьким. Гетьман погодив-
ся на мирні домовленості, зважаючи на наближення зими, епідемію чуми (від неї
помер М. Кривоніс) та закінчення Тридцятилітньої війни, у якій брала участь Річ
Посполита. Наприкінці листопада Б. Хмельницький зняв облогу Замостя, повівши
армію в Придніпров’я, а в грудні 1648 р. увійшов у Київ.
На початку 1649 р. Богдан Хмельницький окреслив свої плани у війні проти Речі
Посполитої під час переговорів з королівськими послами в Переяславі. Промову
Хмельницького у відповідь на запропоновані поляками умови перемир’я історики
називають програмою розбудови української державності. Гетьман захищав право
українців на створення власної держави в межах етнічного проживання, вважав ко-
зацьку Україну спадкоємицею Київської держави.
Проте сторони не дотримувалися умов перемир’я і навесні 1649 р. відновили во-
єнні дії. Війська Б. Хмельницького оточили містечко Зборів та мали значні перева-
ги. Поляки провели таємні перемовини з ханом і щедрими обіцянками спонукали
натиснути на Хмельницького щодо укладання мирного договору.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 2

 Зборівський договір 1649 р. передбачав перехід під
владу гетьмана земель Київського, Брацлавського
й Чернігівського воєводств. Польський уряд не мав
права розміщувати свої війська на цих територіях,
державні посади могли обіймати лише православні.
До реєстру включали 40 тис. козаків. Усім
учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта
отримувала назад свої володіння, а селяни мусили
повернутися до виконання довоєнних повинностей.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 3