Завдання 1

Установіть хронологічну послідовність подій.

1620 - 1621 Хотинська війна 4

1618 похід 20-тисячного козацького війська 3
П. Сагайдачного до Московії на допомогу
королевичу Владиславу. Деулінське перемир’я

1594 - 1596 козацьке повстання під проводом С. Наливайка 1

1616 взяття козацькими військами фортеці Кафа 2
Завдання 2
Із переліку виберіть назви фортець, на які
здійснювали морські походи українські козаки.

Аккерман; Хотин; Кілія; Ізмаїл;

Трахтемирів; Кам’янець; Кафа; Збараж;
Трапезунд; Синоп; Кодак; Очаків.
 Завдання 3
Дайте відповіді на запитання.

 Чим були спричинені морські

походи козаків перших двох  Чому похід на Москву вважають
десятиліть XVII ст.? Якими виявом дипломатичного хисту
були їхні наслідки? гетьмана П. Сагайдачного?
Якими були результати походу?

 У чому виявлялося піклування

 Як відбувалася та чим закінчилася
П. Сагайдачного про
Хотинська війна? Якими були її
православну церкву? Яке
наслідки?
значення мали заходи щодо її
підтримки?
РОЗДІЛ 2 Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Козацько-селянські повстання
20-30-х років XVII ст.

Історія України
8 клас
«На початку 20-х років XVII ст. загострюються
відносини козацтва з польськими властями. Відігравши
вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща
здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За
умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося
судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім  Охарактеризуйте становище
того, польський уряд не виплатив зароблених козаками українського козацтва на
грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна початку XVII ст.
невідповідність між силою, авторитетом, впливом
козацтва та його реальними правами та привілеями. У  Чому в даний період
відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, зростало невдоволення
демонструючи свою незалежність, активізувало козацтва?
втручання в турецько-татарські справи. ...Вони
заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина  Поясніть слова з документа:
учасників Хотинської війни, яка змушена була «Утворилася значна
повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від невідповідність між силою,
виконання феодальних повинностей. Особливого
розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало авторитетом, впливом
місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно козацтва та його
проголосили свою належність до козацького стану». реальними правами та
Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002 привілеями».
 Передумови козацько-селянських повстань початку
• Польський уряд не виконував обіцянок, даних XVII ст.
ще за доби Сагайдачного щодо платні за службу
у війську, розширення козацького реєстру,
привілеїв для православної церкви, а також
зобов’язання не чинити перешкод для походів
проти турків і татар.
• Посилюється тиск на
Україну з боку польських
феодалів, католицької
церкви.
• Тривають утиски реєстровців,
захоплення православних
храмів і монастирів.

• Триває подальше
закріпачення селян.

• Після завершення Хотинської війни ті

козаки, які були виписані з реєстру,
відмовлялися виконувати накази
королівських урядовців щодо повернення
під владу своїх старих господарів.
Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.

Незважаючи на заборони польського Вели успішні переговори

уряду, відновили морські походи на про союз зі Швецією,
турецькі й татарські міста на узбережжі Іраном, Московією,
Чорного та Азовського морів. Кримським ханством.

«Якщо король не задовольнить

наші побажання,
буде біда для Польщі !»
 1625 р. –
повстання під проводом
Марка Жмайла
Учасники: Територія:
козаки, селяни та міщани Подніпров’я
Перебіг подій
У вересні 1625 р. коронний гетьман Станіслав
Конецпольський із 30-тисячним військом вирушив
із Бара на Подніпров’я.
Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом,
зустріли поляків поблизу Курукового озера
(навпроти Кременчука). Понад два тижні козаки
героїчно відбивали атаки коронного війська.
Полякам загрожували нестача харчів і початок
морозів. Це змусило польське командування
вдатися до мирних переговорів, які завершилися
укладенням угоди.
Марко Жмайло-Кульчицький
був обраний гетьманом
козацтва восени 1625 року.
Умови Куруківської угоди 1625 р.
 Козацький реєстр мав збільшитися до 6 тис.
 Ті, хто не увійшов до списку, мусили повернутися
до маєтків своїх власників.
 Реєстровим козакам установлено річну плату за
службу 60 тис. злотих (крім додаткової плати
старшині).
 Одна тисяча козаків мала постійно перебувати на
Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян.
 Було створено шість полків реєстровців:
Білоцерківський, Канівський, Корсунський,
Переяславський, Черкаський і Чигиринський, по
тисячі вояків у кожному.
 «Тарасова ніч»
Куруківська угода посилила Не вщухали конфлікти
суперечності між козаками – тими, на релігійному ґрунті.
хто потрапив до реєстру, і тими
(бл. 40 тис.), хто лишився поза ним.
• Тарас Федорович (?–1639), більше
відомий під прізвиськом Трясило –
козацький гетьман
кримськотатарського походження.
• Один із командирів козацьких
найманців у Тридцятирічній війні.
• Реформував козацьке військо,
посиливши роль кавалерії.
• Організатор походу на Крим (1629),
учасник Смоленської війни
1632 - 1634, керівник
антиурядового козацько-селянського
повстання 1630 р.
Аби втримати населення в покорі,
польський уряд відрядив на Київщину
значну частину коронного війська.
Мешканці міст і сіл бралися до зброї.
Десятки тисяч утікачів збиралися на Січі.
За свідченням джерел, митрополит
Йов Борецький та інші представники
православного духовенства звернулися до
запорожців з листами, закликаючи
козаків захистити православ’я.
Повстання Тараса Трясила вирізняло те, що
козаки вперше сформулювали програму з
вимогами соціально-економічного та
релігійного характеру.
 1630 р. –
повстання під проводом
Тараса Трясила (Федоровича)
Перебіг подій
У березні 1630 р. Т. Федорович із військом підійшов до
Черкас, а звідти рушив до Корсуня, після здобуття якого на
бік повстанців перейшла більшість реєстровців.
Польський уряд на придушення повстання відправив у
каральний похід коронне військо.
20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям
«Тарасову ніч», знищивши «Золоту корогву» –
добірний загін польських офіцерів-шляхтичів.
Протягом трьох тижнів точилися бої між повстанцями й
польським військом під Переяславом. Зазнавши значних
втрат, поляки пішли на переговори.
Тараса Федоровича було усунено від керівництва
козацько-старшинською верхівкою.
Учасники: козаки, селяни та міщани
Територія: Лівобережжя, Подніпров’я,
Брацлавщина, Волинь, Галичина
Переяславська угода
• реєстр збільшився до 8 тисяч козаків;
• нереєстрові козаки були зобов’язані
розійтися по домівках і повернутися
під владу шляхти;
• збереглися привілеї козацької
старшини;
• козакам було заборонено військові
походи;
• учасникам повстання обіцяли амністію.
Перший великий збройний виступ козаків,
який мав національно-визвольну
спрямованість: «боротьба за віру» і проти
польсько-шляхетського панування
Уривок із поеми Т.Г. Шевченка «Тарасова ніч»
Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата,
Прокинулись ляшки-панки –
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки
Та й не повставали.
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.
Який епізод повстання, на вашу
думку, поетично описав Кобзар?
 Славу Тарасу Федоровичу співали сліпі
бандуристи.
 В. Сосюра написав про Тараса Трясила
роман, за яким у 1926 р. було поставлено
фільм "Тарас Трясило" Петра Чардиніна.
Головну роль отамана виконав Амвросій
Бучма. У масовці брали участь – 19 тисяч
козаків.
 У Радянському Союзі стрічку було знищено,
але у Франції її знайшов Любомир Госейко у
1999 р.
 У 1972 р. вийшов роман Василя Шевчука
"Побратими, або Пригоди двох запорожців
на суходолі, в морі та під водою".
 Виступ козаків на чолі з Іваном Сулимою
Протягом 1632 - 1634 рр. тисячі козаків брали участь у
польсько-московській (Смоленській) війні. У 1634 р.
між Москвою та Варшавою було підписано
Полянівський мирний договір і польський уряд знову
вдався до спроби ліквідувати козацтво.

У лютому 1635 р. сейм Речі Посполитої затвердив

спеціальну постанову «Про припинення козацького
свавілля», і на територію Наддніпрянщини було
введено загони коронного війська.

У 1635 році поляки завершили будівництво
Кодацької фортеці на Дніпрі, яка заблокувала рух
утікачів на Запорожжя та рейди запорожців у
верхів’я Дніпра.
Козаки обрали гетьманом Івана Сулиму, який
розробив план зруйнування фортеці й розіслав
універсали із закликом до боротьби.
План Кодацької фортеці Ґ.Боплана, XVII ст.
Фортеця Кодак
• Вирішено було збудувати фортецю на правому
березі Дніпра поблизу Кодацького порогу.
• Фортеця мала б перешкоджати втікачам
потрапити на Січ, а також перекрити постачання
Запорожжя продовольством і боєприпасами.
• Керував будівництвом французький військовий
інженер Гійом де Боплан.
• Споруджена була за чотири місяці.
• У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких
найманців під керівництвом Жана Маріона.
 1635 р. –
повстання під проводом Іван Сулима ( ? – 1635) –
Івана Сулими гетьман запорозьких
козаків. Учасник походів
проти Криму, Туреччини,
Учасники: козаки Територія: фортеця Кодак за що одержав золоту
медаль папи Римського.
Перебіг подій Зруйнував щойно
І. Сулима вирішив скористатися відсутністю коронного збудовану поляками
війська й частини реєстровців, які воювали зі шведами фортецю Кодак (1635 р.).
на Балтиці.
У листопаді 1635 р. справу Сулими та його
У серпні 1635 р. козаки непомітно проникли до фортеці сподвижників було розглянуто на надзвичайному
й швидко захопили її, перебивши гарнізон охорони. сеймі. Івана Сулиму засудили до страти і
Після цього фортецю зруйнували. четвертували.

Невдовзі завершилася війна на Балтиці, і коронне

військо рушило на українські землі.
Рятуючи власне життя, кілька старшин підступно
схопили І. Сулиму та п’ятьох його сподвижників і
передали полякам.
Козаків конвоювали до Варшави, де й стратили.
 Козацьке повстання 1637 - 1638 рр.
Уряд Речі Посполитої вирішив переглянути
реєстр Війська Запорозького й вилучити з
нього всіх неблагонадійних. Це стало
приводом до нового повстання.
1637 р. – повстання під проводом
Павла Павлюка (Бута)
Учасники:
козаки, селяни
Територія:
Подніпров’я, Брацлавщина
Повстання очолив полковник
реєстровців Павло Павлюк (Бут) –
сподвижник І. Сулими.
Павло Павлюк (Бут) - ( ? – 1638)
учасник повстання І.Сулими, з яким
брав фортецю Кодак (1635 р.). Уникнув
страти. Згодом обраний гетьманом.
Року 1637 очолив нове козацьке
повстання. Після невдалої битви з
коронним військом під Кумейками у
грудні 1637 р. потрапив у полон,
невдовзі був страчений у Варшаві.
 Перебіг подій
Перша битва з коронним військом закінчилася
перемогою повстанців.
6 грудня 1637 р. під Кумейками (неподалік Черкас)
польське військо оточило козаків. Павло Павлюк із
невеликим загоном пробився крізь вороже оточення
й рушив до Чигирина, сподіваючись поповнити там
запаси зброї. Керівництво табором було покладене
на Дмитра Гуню.
Під час чергового штурму козацького табору поляки
підпалили вози з порохом. Потужний вибух
спричинив паніку в лавах повстанців.
Через кілька днів, оточені поляками, залишки загону
П. Павлюка погодилися на переговори.
11 грудня 1637 р. полковник і четверо його
соратників вийшли з табору, щоб узяти участь у
переговорах, але їх по-зрадницькому схопили.
Наслідком поразки повстання стала «Ординація
Війська Запорозького реєстрового, що перебуває
на службі Речі Посполитої»
1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм.
Він ухвалив постанову під назвою «Ординація
Війська Запорозького реєстрового, що перебуває
на службі Речі Посполитої».
 козаки позбавлялися Самоврядування:
очолював військо не гетьман, а спеціальний
королівський комісар, полковниками могли
стати тільки поляки;
 козаки повинні передати полякам артилерію
та клейноди;
 обмежувалася територія розселення
запорожців;
 проголошувалося скорочення реєстру до
6 тис. осіб;
 зменшувалися права козаків;
 не внесені до реєстру повинні повернутися до
своїх власників;
 Запорозька Січ мала бути ліквідована.
Видання «Ординації Війська
!
Запорозького» викликало
нову хвилю обурення
 1638 р. – повстання під проводом
Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні
Учасники: козаки, Територія:
селяни, містяни Київщина, Полтавщина
Перебіг подій
Наприкінці березня 1638 р. кілька загонів козаків,
очолюваних Я. Острянином, Д. Гунею і К. Скиданом,
вийшли із Січі та рушили на Київщину й
Полтавщину. Дорогою до січовиків приєднувалися
численні озброєні загони селян і містян.
1 травня 1638 р. битва під містечком Говтва (нині –
Козельщинський район Полтавської обл.) принесла
повстанцям ще одну перемогу.
Щоб остаточно розбити ворога, Я. Острянин повів
військо на Лубни. Проте, зазнавши численних утрат,
повстанці відійшли до Жовнина й отаборилися там.
Яків Острянин - козацький
гетьман, провідник повстання
1638 р. Під Жовнином у червні
1638 р., втративши надію на
успіх, відступив із частиною
козаків на Слобідську Україну,
де оселився біля Чугуєва.
Дмитро Гуня – учасник
повстання Павлюка. Під
Кумейками вдалим маневром
врятував козацький загін від
розгрому. Влітку 1638 р. був
обраний гетьманом.
Відбиваючись від поляків,
спорудив при впадінні
р. Старець у Сулу неприступний
табір, який врятував повсталих
козаків від цілковитої поразки.
У битві під Жовнином сили повстанців було
розпорошено. Тяжко поранений К. Скидан потрапив
у полон. Я. Острянин із козацькою кіннотою,
відрізаний від табору, перейшов на землі
Слобожанщини.

Повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тис.),

обрали гетьманом Д. Гуню і продовжували боротьбу.

1638 - 1648 рр. –

10 червня Д. Гуня організував відступ 10 тис. козаків.
Над старим Дніпровим річищем, в урочищі Старець,
повстанці заклали новий табір. Близько двох місяців
(червень - липень) козаки вперто билися з ворогом. десятиліття, яке шляхта називала
Командування обох сторін вирішило вдатися до «періодом золотого спокою».
переговорів. Вони завершились укладанням
козацько-польської мирної угоди на основі
«Ординації Війська Запорозького...». В ці роки відбувається ще
жорстокіше соціальне і
національне гноблення
українського населення з боку
Речі Посполитої.
 Причини поразки козацько-селянських повстань
 стихійність повстань;  їх неорганізованість і  не визначена чітко мета
відсутність єдності; повстань;

 погане озброєння
повстанців;
 нечисленність лав повсталих;

 місцевий характер повстань, оскільки

повстанці не хотіли воювати за
межами своєї місцевості;

 соціально-економічні відмінності в
середовищі козацтва спричинили
непослідовність дій повсталих;

 суперечності між козацькою  неузгодженість дій  політика польського уряду,

старшиною та рядовим реєстрового і нереєстрового спрямована на розкол лав
козацтвом; козацтва; повстанців.
 Наслідки козацько-селянських повстань
 каральні загони безжально винищували не  повстання свідчили про наростання
тільки безпосередніх учасників повстань, але опору українського народу Речі
й мирне населення; Посполитої;

 польському уряду не вдалося  козаки здобули величезний досвід боротьби,

ліквідувати козацтво як стан; загартувалися у численних збройних сутичках;

 повстання засвідчили можливість спільних дій

козаків, селян, міщан, дрібної шляхти, серед яких
козацтво перетворювалося на провідну силу
соціальної та національно-визвольної боротьби;

 ухвалення «Ординації Війська Запорозького...»;

скорочення козацького реєстру;

 позбавлення багатьох прав і вольностей

реєстровців; заборона нереєстрового козацтва

 посилювалася феодальна експлуатація та

національний гніт в Україні.
 Значення козацько-селянських повстань
 повстання гальмували процеси ополячення та  виступи козацтва і селян зменшували тиск
окатоличення українців; феодального гніту;

 підвищували авторитет козацтва;

 сприяли накопиченню досвіду

боротьби;

 служили прикладом незламної волі,

мужності й героїзму для майбутніх борців
за визволення народу;

 козацтво перетворилося на велику

суспільну силу, здатну боротися за свої
права.
 Підсумовуємо
вивчене Після перемоги Речі Посполитої в Хотинській
війні загострилися відносини між польською
владою і козаками через невиконання обіцянок
уряду щодо розширення реєстру.

Соціально-економічні та релігійні утиски

українського населення, а також спроба
польської влади позбавити козацтво його
станових прав призвели до спалаху козацьких
повстань 20–30-х років XVII ст.

Намагаючись приборкати козацькі Незважаючи на поразку повстань

повстання, король прийняв «Ординацію 20–30-х років XVII ст., українське
Війська Запорозького...», що передбачала козацтво довело, що є виразником
обмеження прав реєстровців та заборону і захисником інтересів
низового козацтва. українського народу.
Запам'ятовуємо
дати і події
 Хто це?
Козацький гетьман, провідник козаків під час
польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.

Гетьман нереєстрових козаків. У березні

1630 р. очолив антипольське повстання.
Козаки під його керівництвом влаштували Іван Сулима
полякам «Тарасову ніч».

Тарас Трясило
Гетьман запорозьких козаків. Зруйнував
щойно збудовану поляками фортецю Кодак
Марко Жмайло
У 1637 р. очолив нове козацьке повстання. Після
невдалої битви з коронним військом під Павло Павлюк
Кумейками у грудні 1637 р. потрапив у полон.
 Виключіть зайве і поясніть свій вибір
1
 Куруківська угода 1625 р.,
 третій Статут Великого князівства Литовського,
 «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на
службі Речі Посполитої»,
 Переяславська угода 1630 р.

2
Дмитро Гуня, Северин Наливайко, Іван Сулима,
Тарас Федорович, Яків Острянин, Павло Бут
 Складіть запитання до теми уроку,
починаючи кожне такими словами:

Хто ? Що ?
Коли ?

Де ? Чому ? Як ?

Який результат … ?

Звідки ми можемо
дізнатися про …?
 Домашнє завдання
1. Скласти ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ за змістом
комп'ютерної презентації
2. Опрацювати § 14 підручника
3. Виконати завдання № 1 – 5 на стор. 105 (усно)
4. Вивчити дати і події