Professional Documents
Culture Documents
річ посполита
річ посполита
» (2 частина)
Зміст матеріалу:
Морські походи козаків. Участь українського козацтва у
війнах Речі Посполитої проти Московського царства та
Османської імперії. Козацькі повстання 1620-1630-х рр.
«Ординація Війська Запорозького…».
Дати подій:
1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана Петра
Конашевича-Сагайдачного на м. Москва
1621 р. – Хотинська битва
1625 р. – Куруківська угода
1637-1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка,
Якова Острянина, Дмитра Гуні
Персоналії:
Петро Конашевич-Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван
Сулима.
Поняття і терміни:
Період «золотого спокою»
Морські походи козаків: Більшість з них пов'язані з діяльністю видатного флотоводця, полководця і
На перші десятиліття XVII ст. припадають особливо вдалі політика Петра Конашевича-Сагайдачного:
морські походи козаків, що називають «добою героїчних • реформування козацького війська, перетворення його на регулярне,
походів козацтва». зріс склад козацького флоту;
• вдавався до переговорів і компромісів з польською владою, • Вирішальну роль відіграли козацькі війська під керівництвом видатного
обстоював інтереси українського народу; козацького гетьмана і в Хотинській (польсько-турецькій) битві 1621 p.
• успішні походи проти татар і турків привернули увагу до Козацька піхота під Хотином у 1621 р. допомогла польській армії
козаків у Європі як захисників християнства; перемогти з такими наслідками: зупининено турецьку агресію, Османська
• схильність до активних наступальних дій у військовій і імперія відмовилася від наміру завоювати всю Європу; розвіяно міф про
морській тактиках, використання раптовості; непереможність турецького війська; спричинення внутрішньої кризи в
• найпотужнішого удару турецько-татарським загарбникам Османській імперії, яка разом з Кримським ханством взяла на себе
завдав у 1616 р., коли було здобуто Кафу (Феодосія). зобов'язання не нападати на українські та польські землі. У цій битві
найбільший невільницький ринок у Криму; видатний гетьман був поранений і наступного року помер.
Козацькі повстання 1620-1630-х рр.
Наслідки та значення «доби героїчних морських походів
• Після смерті П. Сагайдачного польська влада пішла на збройне
козацтва»:
придушення могутності козацтва.
• низка європейських країн запрошувала козаків до спільних
• Національно-релігійні та соціальні утиски українського православного
дій проти Османської імперії;
населення викликали ряд повстань. Кульмінацією повстання під
• козацтво здобуло славу захисників християнства, поява
проводом Марка Жмайла стала битва на Куруковому озері. Зазнавши
вимог визнати його окремим станом;
значних втрат, поляки змушені були піти на підписання Куруківської
• загострення відносин між Річчю Посполитою й Османською
угоди (1625 р.):
імперією, що призвело до Хотинської війни.
- зростання козацького ресстру до 6 тис. осіб, козаки поза реестром
мали вернутися під владу панів;
Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої
- козаки зобов'язувалися не втручатися в релігійні справи на тери-
проти Московського царства та османської імперії:
торії України;
• Козацтво за часів гетьманування П. Конашевича- - ресстровцям дозволялося жити і володіти землею лише на
Сагайдачного брало активну участь у тогочасній європейській державних землях;
політиці. - ресстровці збеpігали право обирати гетьмана, але затверджувати
• 1618 р. козаки здійснили похід на Москву, підтримуючи його мав король;
наміри королевича Владислава здобути корону Московської - створення шести територіальних полків - Білоцерківського, Ка-
держави. Похід виявився швидким і вдалим, закінчився нівського, Корсунського, Переяславського, Черкаського, Чигиринського,
підписанням вигідного для Речі Посполитої перемир'я в с. - установлення річної платні за службу в сумі 60 тис. злотих і
Деeуліні: Польща закріпила за собою Смоленську та додаткові виплати старшині.
Чернігово- Сіверську землі, утворилося Чернігівське
• Успішним виявилося повстання 1630 р. під керівництвом Тараса
Федоровича (Трясила). Польська армія програла бій під
Переяславом і було підписано Переяславську угоду, якою ресстр
збільшувався до 8 тис. козаків.
• Для того, щоб на Січ на потрапляли втікачі, влада Речі Посполитої
наказала спорудити фортецю Кодак. У тому ж 1635 р. козаки,
очолювані Іваном Сулимою, оволоділи Кодаком і частково
зруйнували фортецю. Але повстання було придушене, 1. Сулиму
стратили.
• Найбільшим було національно-визвольне повстання 1637-1638 рр.
Спочатку ним керував Павло Павлюк (Бут), але після поразки під
Кумейками він був схоплений і страчений. Провід повстання
перейшов до Якова Острянина та Дмитра Гуні. Після невдачі під
Жовнином Я. Острянин з частиною козаків відійшов на
Слобожанщину. Д. Гуня обороняв табір в урочищі Старець.
Тестові завдання:
«Ординація війська Запорозького…»
• Відповіддю на придушення козацьких повстань стало 1.Козацьке повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) спалахнуло:
ухвалення у 1638 р. сеймової постанови під назвою
«Ординація Війська Запорозького реєстрового, що А в 1621 р.
перебуває на службі Речі Посполитої» Б в 1630 р.
• «На вічні часи» козаків позбавляли права обирати В в 1616 р.
старшин Г в 1638 р.
• Заборонялося також козацьке судочинство.
• Реєстрове військо було обмежене до 6 тис. козаків 2.Спираючись на подану картосхему, можна охарактеризувати
• Без дозволу урядового комісара ніхто не мав права зовнішньополітичну діяльність гетьмана:
йти на Запорожжя.
• Козакам не дозволялося поселятися у містах, крім
прикордонних
• Два полки реєстровців, заступаючи один одного мали
постійно стояти на Запорожжі
1 М. Жмайло
2 Я. Острянин
3 Д. Гуня
4 М. Дорошенко