Семінар із Історії України №2

1. Яким було становище українських земель під владою Великого

князівства Литовського ?
1. Коли Галицько-Волинське князівство почало занепадати, литовські князі
почали захоплювати сусідні українські землі. Приєднання нових земель
відбувалося як шляхом завоювань, так і добровільним переходом руських
князівств під владу Великого князя литовського. Простим людям набридли
постійні сутички між князями, а влада литовського князя забезпечувала мир
та спокій і давала можливість вільно працювати на землі. Велике князівство
Литовське утворилося в середині 13ст. Вся влада в князівстві належала
литовському князеві. Руська мова визнавалася у Литві державною,
православна церква залишалася панівною в духовному житті. Литовці для
управління своїми великими територіями дозволяли українському панству
обіймати важливі державні посади. Виявляючи повагу до місцевих звичаїв,
литовці говорили:«Старого ми не змінюємо, нового не впроваджуємо.»

2. Яким було становище українських земель у складі Речі Посполитої ?

2. У 1569р. у польському місті Любліні було скликано сейм (з’їзд)
польського і литовського панства. Він прийняв рішення про унію
(об’єднання) польського і литовського князівства в одну країну – Річ
Посполиту. Внаслідок унії українські землі перейшли до Польщі. Чим
більше посилювалося польське панування в Україні , тим більших утисків
зазнавали українці. Згідно з польськими законами православним українцям
заборонялося займати будь-які важливі державні посади. У містах українці
могли жити лише на певних вулицях, українські церкви не могли бути
вищими за католицькі. Висміюючи і зневажаючи все українське польська
шляхта вихваляла свої мову, звичаї, школи. Польське панство намагалося
залучити на свій бік заможних українців, які побоюючись втратити свої
багатства все більше переймали польську мову, звичаї, релігію. У 1596р. в
Бересті скликано церковний з’їзд і проголошено церковну унію –
об’єднання православної і католицької церкви під зверхністю папи
римського.
3. Яких козаків називали реєстровими? Які пільги отримали реєстрові
козаки від польського уряду?
3. У 1572р. король Сигізмунд прийняв на державну службу для захисту
кордонів 300 козаків. Їх поіменно записали до спеціального списку –
реєстру. Таких козаків стали називати реєстровими.
Реєстрові козаки отримали від польського уряду такі пільги:
-право на окремий суд;
-звільнялись від сплати податків;
-отримували землю і платню грішми.

4. Розкрийте зміст Кревської унії

4. У 1385р. Великий князь Литовський Ягайло взяв шлюб з польською
королевою Ядвігою і став польським королем, одночасно залишаючись
володарем Литовської держави. За королівський титул Ягайло обіцяв
навернути населення Литви в католицизм. Ця подія відома в історії як
Кревська унія (союз). Після неї становище українських земель змінилося в
гіршу сторону.

5. Якими були причини визвольної війни українського народу середини

17ст.?
5. Основними причинами визвольної війни (1648-1657рр.) були:
- національний гніт: обмеження українців у правах при зайнятті урядових
посад та в органах самоврядування міст ;
-релігійний гніт: наступ католицизму на права та свободи української
православної церкви;
-соціальний гніт: перетворення вільних селян на кріпаків, переслідування
козаків та міщан
6. На яких умовах були підписані польським урядом Зборівський і
Білоцерківський договори ?
6. а) Незабаром було укладено Зборівський мирний договір (1649р).
Його умови:
- Річ Посполита визнала існування козацької України в межах
Київського, Брацлавського, та Чернігівського воєводств, гетьманське
правління в ній та свободу існування православної церкви.

- Реєстр козаків- 40тисяч. Селяни які не потрапили до реєстрових

списків, мали повертатися до своїх панів.
б) Основні положення Білоцерківського мирного договору (1651р.) :
- територія гетьманського управління обмежувалася лише Київським
воєводством.
- гетьману заборонялося вести переговори з іноземними державами.
- козацький реєстр скорочувався до 20тис. козаків.
- польська шляхта отримала право повертатися до своїх маєтків.
7. Дайте коротку характеристику органів влади Української козацької
держави.
7. Основним підсумком визвольної війни українського народу стало
відродження Української козацької держави. Вона отримала назву
«Держава Війська Запорізького». Територія козацької держави складалася
із земель Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. Столицею
держави стало місто Чигирин. Територія країни була поділена на полки,
сотні, курені. Очолював козацьку державу гетьман, якого обирали на
Генеральній козацькій раді. При гетьманові існував уряд- Генеральна
військова канцелярія, до складу якої входили генеральні старшини:
генеральний писар, генеральний обозний, генеральний суддя та інші.
Найвищим судовим органом був Генеральний військовий суд. Українська
козацька держава мала власні збройні сили: козацьке військо, основою
якого були реєстрові козаки. Були встановлені дипломатичні відносини із
Польщею, Туреччиною, Московським царством, Швецією. Українська
держава мала власну символіку: прапор малинового кольору та герб із
зображенням козака з рушницею.
8. Назвіть основні положення «Березневих статей» договору між
Україною і Московським царством
8. Остаточно угоду між двома країнами викладено в «Березневих статтях»
1654року. За умовами договору Україна мала право на власне управління,
свій суд, могла обирати гетьмана про обрання якого потрібно було
повідомляти царя, реєстрове військо обмежувалося в 60тис.козаків. Україна
зобовязувалася платити податки до царської скарбниці, а московський цар
обіцяв захищати Україну і надавати їй допомогу. Вже через два роки
московський цар порушив цей договір і підписав перемир’я із Польщею.

9.Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику гетьмана І.

Мазепи.
9. У 1687році гетьманом Лівобережної України було обрано І. Мазепу
(Калединський). Його гетьманування було найтривалішим-22роки. Гетьман
прихильно ставився до культури і науки. На його кошти побудовано 12 та
реставровано 20 храмів. Намагаючись зміцнити своє становище гетьман
зміцнював становище козацької старшини, дарував їй землі, маєтки. Щоб
втримати гетьманську булаву, Мазепа був змушений коритися наказам
російського царя Петра . На початку 18ст. Росія розпочинає війну із
Швецією за північні території. Ця боротьба тривала 21 рік і ввійшла в
історію як Північна війна. Російський цар Петро все частіше вимагав від
гетьмана поставок продовольства, боєприпасів, відправлення козацьких
полків на війну. Тисячі українців гинули в далеких походах, на будівництві
фортець та інших укріплень. Тому Мазепа прагнув визволити український
народ від московського панування і перетворити Україну на сильну
європейську країну. Здійснити свій задум Мазепа прагнув при допомозі
Швеції. Він підписує із шведським королем Карлом 12 угоду. Після
перемоги шведів над Росією Україна мала стати вільною країною.
Більшість населення не підтримала Мазепу. Вони не розуміли дій гетьмана:
ще вчора він був царським слугою, а сьогодні виступає ворогом. На
допомогу Мазепі поспішили тільки запорозькі козаки. Вирішальний бій із
шведами відбувся в червні 1709року під Полтавою. Переміг російський цар
Петро. План Мазепи не вдався. Йому довелося разом із королем Карлом 12
тікати в турецькі володіння. У 1709році Мазепа помер.
10. Дайте загальну характеристику Конституції П.Орлика.

10. Конституція складена гетьманом П. Орликом за кордоном в

1710році. Вона складалася із вступу та 16 статей. Текст
Конституції складений латинською та українською мовами. У
вступі викладено історію руського народу і війська Запорізького.
Основною ідеєю Конституції була вимога обмежити владу
гетьмана і прагнення старшини відігравати основну роль в
політичному житті країни. Державною релігією проголошувалося
православ’я. Державною мовою українська. Столицею козацької
держави було місто Чигирин. Всі важливі державні справи
вирішувалися гетьманом спільно з генеральною старшиною.
Передбачалося тричі на рік у гетьманській столиці скликати
Генеральну козацьку раду. Конституція не була втілена в життя, не
набула сили закону, але є унікальним історичним документом. Цей
документ є своєрідним договором між новообраним гетьманом та
козацтвом щодо бажаного майбутнього устрою України.

11. Розкажіть про ліквідацію російським самодержавством

автономного устрою України в другій половині 18ст.

11. У 1764році Катерина 2 позбавила влади останнього гетьмана

К. Розумовського. Натомість було створено Другу Малоросійську
колегію, якою керував генерал-губернатор Рум’янцев. Основним
завданням колегії було остаточно ліквідувати автономні права,
якими все ще користувалася Лівобережна Україна. Поступово в
Україні запроваджувалися такі порядки як і в Росії. У 1765 році на
території Слобідської України створено Слобідсько-Українську
губернію. За наказом Катерини у 1775р. російські війська оточили і
знищили Запорозьку Січ. Козаки змушені були скласти зброю і
видати козацьку старшину. У 1783році Катерина спеціальним
указом закріпила обов’язкову панщину. Всі селяни в Україні стали
кріпаками. Наприкінці 18ст. Московське царство встигло затерти
всі сліди української державності і перетворило Україну на
звичайну московську провінцію.