Друга половина XVI – кінець XVIII ст.

Дата Подія
1489 Перша згадка про козаків у писемних джерелах
1514 Битва біля м. Орша
1556 Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі
1556–1561 Створення Пересопницького Євангелія
1529 Перший Литовський статут
Другий Литовський статут (урівнення в правах боярства-шляхти з князівсько-магнатською
1566
аристократією; виборні суди; система повітових сеймиків)
Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний король, спільний сейм, єдина грошова
1569 система, урівнено в правах польську та українську шляхту; Литва зберігала за собою право та
суд, адміністрацію, військо, «руську мову»)
1572 Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа
Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований підручник для навчання
1574
грамоти)
Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії (ректор Г. Смотрицький; викладачі: І.
1576 Княгинецький, Д. Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М. Смотрицький, П.
Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький)
1577–1578 Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові)
1578 Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)
1581 Видання Острозької Біблії І. Федорова
1582 Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII)
Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів
1586 (Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом
воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху)
1588 Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років у пана, ставали кріпаками)
«Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з Туреччиною кількість реєстровців зростає,
1590
заборона селянам іти на Запоріжжя)
1591 Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес»
Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка
1591–1593
повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою)
1596 Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)
Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу
1596
Лубен; страчений у Варшаві)
1596 Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська»
Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. Конашевича-Сагайдачного з Кошем
1615
Запорозьким)
Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи (сучасна Феодосія) де розташовувався
1616
невільничий ринок
1617 Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства
Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; підписання
1618
Деулінських угод; Річ Посполита отримала Чернігово-Сіверщину та Смоленщину
1620 Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини)
Відновлення вищої православної церковної ієрархії; висвячення Феофаном на посаду
1620
митрополита Йова Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного)
Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської
1621
імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні)
Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу м. Бар;
1625
створення 6 полків реєстровців)
Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова
1630
ніч»; підписання Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків)
1631 Заснування П. Могилою Лаврської школи
1632 «Пункти для заспокоєння руського народу»
1632 Утворення Києво-Могилянської колегії
Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована французьким інженером Ґ. Л. де
1635
Бопланом з метою не допускати козаків у походи на турків і татар)
1637–1638 Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні
1637 Поразка повсталих під Кумейками
 «Ординації Війська Запорозького реєстрового…..», Жовнинська битва (повсталих козаків
1638
очолювали Я. Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай)
1638–1648 «Золотий спокій»; зародження невдоволення українців польською владою
1646 Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне сповідання віри» І. Трофимовича
травень 1648 Битва під Жовтими Водами
травень 1648 Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М. Потоцького)
вересень 164
Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення» (шляхетського ополчення)
8
вересень 1648 Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові
Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького зустрічали єрусалимський патріарх
грудень 1648
Паїсій та митрополит Сильвестр Косів)
До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови
лютий 1649
української держави
Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська
1649
козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника)
Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське,
1649
Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч)
1651 Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста
Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість
1651
реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі)
1652 Батозька битва (помста за Берестечко)
1652–1709 Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик
1652 Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога)
1653 Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша
Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення
1653
воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)
Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана
1654
і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)
1654 Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з
1655
Білорусі
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під
січень 1655
Городком
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону
1656
російському царю Олексію)
жовтень 1656 Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави;
1657 капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б.
Хмельницького
1657 Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
1658 Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)
1659 Конотопська битва; московсько-українська війна
1659 Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)
1660 Слободищенська угода
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький)
1663
(Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665 Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови
лютий 1649
української держави
Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська
1649
козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника)
Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське,
1649
Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч)
1651 Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста
Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість
1651
реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі)
1652 Батозька битва (помста за Берестечко)
1652–1709 Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик
1652 Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога)
1653 Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша
 Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення
1653
воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)
Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана
1654
і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)
1654 Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з
1655
Білорусі
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під
січень 1655
Городком
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону
1656
російському царю Олексію)
жовтень 1656 Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави;
1657 капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б.
Хмельницького
1657 Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
1658 Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)
1659 Конотопська битва; московсько-українська війна
1659 Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)
1660 Слободищенська угода
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький)
1663
(Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665 Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення
1653
воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)
Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана
1654
і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)
1654 Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з
1655
Білорусі
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під
січень 1655
Городком
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону
1656
російському царю Олексію)
жовтень 1656 Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави;
1657 капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б.
Хмельницького
1657 Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
1658 Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)
1659 Конотопська битва; московсько-українська війна
1659 Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)
1660 Слободищенська угода
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький)
1663
(Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665 Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення
1653
воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)
Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана
1654
і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)
1654 Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з
1655
Білорусі
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під
січень 1655
Городком
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону
1656
російському царю Олексію)
жовтень 1656 Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави;
1657 капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б.
Хмельницького
 1657 Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
1658 Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)
1659 Конотопська битва; московсько-українська війна
1659 Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)
1660 Слободищенська угода
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький)
1663
(Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665 Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
1663–1664 Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя
1665–1676 П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків»
Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ
1667
України
1668 П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра
Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської
1669
імперії
Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27
1669–1672
пунктів); утворення «компанійців»
І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання
1672–1687 Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками;
церкви Іоанна Предтечі
Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М. Ханенка (його підтримувала Польща) на
1672
Брацлавщині, перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання Бучацького договору
1677–1678 Перший і другий чигиринські походи Туреччини
«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну,
1678–1679
організоване гетьманом І. Самойловичем)
Бахчисарайський мирний договір (сторони договору: Туреччина, Московія); середня Київщина
1681
20 років залишалася незаселеною
«Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою (Брацлавщина та південна
1686 Київщина мали бути нейтральними).
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові
Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі);
1687
мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством
1687 Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою
1689 Другий Кримський похід В. Голіцина
Заворушення в Переяславському, Миргородському, Полтавському полках (переросло в повстання
1692
під проводом П. Іваненка-Петрика)
1698–1712 П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України
Карловицький мир між Польщею та Туреччиною (Правобережна Україна, якою володіли турки (в
1699
основі Поділля), перейшла до Польщі)
Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення
1702–1704
повстання І. Палія
1704–1709 Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи
1708 Україно-шведський союз, зруйнування Батурина
Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський
1708–1722
резидент А. Ізмайлов)
1663–1664 Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя
1665–1676 П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків»
Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ
1667
України
1668 П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра
Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської
1669
імперії
Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27
1669–1672
пунктів); утворення «компанійців»
І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання
1672–1687 Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками;
церкви Іоанна Предтечі
Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М. Ханенка (його підтримувала Польща) на
1672
Брацлавщині, перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання Бучацького договору
1677–1678 Перший і другий чигиринські походи Туреччини
1678–1679 «Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну,
 організоване гетьманом І. Самойловичем)
Бахчисарайський мирний договір (сторони договору: Туреччина, Московія); середня Київщина
1681
20 років залишалася незаселеною
«Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою (Брацлавщина та південна
1686 Київщина мали бути нейтральними).
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові
Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі);
1687
мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством
1687 Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою
1689 Другий Кримський похід В. Голіцина
Заворушення в Переяславському, Миргородському, Полтавському полках (переросло в повстання
1692
під проводом П. Іваненка-Петрика)
1698–1712 П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України
Карловицький мир між Польщею та Туреччиною (Правобережна Україна, якою володіли турки (в
1699
основі Поділля), перейшла до Польщі)
Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення
1702–1704
повстання І. Палія
1704–1709 Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи
1708 Україно-шведський союз, зруйнування Батурина
Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський
1708–1722
резидент А. Ізмайлов)
Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська
1709
битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер
1709 Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва
1710 Смерть І. Мазепи
«Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська
1710
Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П. Орлика гетьманом
Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої Церкви і повернули назад до
1711
Бендер). Прутський похід Петра І
1711–1728 Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства)
1713 Ліквідація козацтва на Правобережній Україні
Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової канцелярії, про укладання
1720
адміністративних документів російською мовою
1722–1727 Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов)
Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу архієпископа Київського та Малої Росії
1722
(призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі)
Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими
1727–1734
судиться малоросійський народ»
Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8
1734
паланок (округів)
1734 Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі
Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних (виборних козаків), та збіднілих
1735
(підпомічників)
1738–1759 Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків»
1751 К. Розумовський – гетьман
Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м. Єлисаветград,
1752 сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська,
частина Донецької областей)
1760 Проведення судової реформи на Гетьманщині
1761 Перетворення Мотрининського монастиря на осередок православного руху
1764 Остаточна ліквідація посади гетьмана
Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний
1764–1782
опис Малоросії)
Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика намагався повернути українській шляхті
1767
старі привілеї
Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська
1709
битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер
1709 Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва
1710 Смерть І. Мазепи
«Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська
1710
Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П. Орлика гетьманом
 Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої Церкви і повернули назад до
1711
Бендер). Прутський похід Петра І
1711–1728 Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства)
1713 Ліквідація козацтва на Правобережній Україні
Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової канцелярії, про укладання
1720
адміністративних документів російською мовою
1722–1727 Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов)
Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу архієпископа Київського та Малої Росії
1722
(призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі)
Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими
1727–1734
судиться малоросійський народ»
Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8
1734
паланок (округів)
1734 Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі
Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних (виборних козаків), та збіднілих
1735
(підпомічників)
1738–1759 Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків»
1751 К. Розумовський – гетьман
Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м. Єлисаветград,
1752 сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська,
частина Донецької областей)
1760 Проведення судової реформи на Гетьманщині
1761 Перетворення Мотрининського монастиря на осередок православного руху
1764 Остаточна ліквідація посади гетьмана
Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний
1764–1782
опис Малоросії)
Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика намагався повернути українській шляхті
1767
старі привілеї
Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-Кайнарджинським договором, кордони Росії
1768–1774
відсунулись на південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської імперії)
Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину,
1768 зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків
відбувалась у м. Кодня)
1772 І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії)
Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ генералові П. Текелі; російська армія
1775 напала і зруйнувала Січ, останній кошовий отаман П. Калнишевський ув’язнений у Соловецький
монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ
1780–1782 Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії
Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом
1781
вони утворили Малоросійське генерал-губернаторство)
Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 Підкорення Російською імперією Кримського ханства
(ліквідований полковий устрій, запроваджено повіти)
1784 Повстання С. Гаркуші (повстання придушене російською владою)
«Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту урівняно в правах з російським
1785
дворянством)
Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним договором, Крим було закріплено в
1787–1791
складі Росії)
Утворення групи автономістів на чолі з В. Капністом (відстоювали автономію Гетьманщини,
1787
виступали за відновлення козацького війська)
1788 Утворення Чорноморського козацького війська
1791 Місія В. Капніста до Берліна, переговори з канцлером Пруссії
Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань, з 1860р. має назву Кубанське козаче
1792
військо
1793 ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під контроль Російської імперії)
ІІІ поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє існування, до Росії відходять землі
1795
західної Волині)