Іван Виговський (?

-1664)
 Практично відразу вжив низку дій з
узурпації влади. На початку вересня 1657 р.
в Чигирині «при закритих воротах»
зібралася старшинська рада, яка передала
гетьманські повноваження І. Виговському
«до змужніння Ю. Хмельницького».
 У жовтні 1657 р. розширена старшинська
рада в Корсуні «при закритих воротах»
обрала І. Виговського гетьманом. Фактично,
це був переворот, оскільки Україна з
монархії перетворилася на олігархічну
республіку за зразком Речі Посполитої.
Легітимність узурпації затверджувалася
присутністю на раді послів низки держав,
включаючи Росію.
Ю́рій Хмельни́цький (1641-1685)
 Враховуючи, що Москва підтримала внутрішню
опозицію, Виговський зрадив Швецію (і Росію) і
пішов 16 вересня 1658 р. на відступ від лінії Б.
Хмельницького, підписавши з Річчю
Посполитою договір у Гадячі. Розробником
його, крім шляхтича Виговського, були:
королівський секретар Павло Тетеря та
інтелектуал і магнат Юрій Немирич, який лише
на початку 1657 р. примкнув до козаків.
 Гадяцький договір визнавав Україну (у складі
Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств)
«Великим князівством Руським», поряд з Короною та
Великим Князівством Литовським – суб’єктом
оновленої Речі Посполитої. Армія князівства мала
налічувати 30 тис. козаків і 10 тис. найманців;
католицьке і православне віросповідання визнавалися
рівноправними; Києво-Могилянська колегія
зрівнювалася в правах з Краківським університетом.