Перша згадка про козаків у

1489 писемних джерелах

1514 Битва у м. Орша

 Заснування князем Дмитром
Вишневецьким на о. Мала
1556 Хортиця першої відомої Січі

Створення пересопницького
1556-1561 Євангеліє
1529 Перший Литовський
статут

Другий Литовський статут

(урівнення в правах
боярства-шляхти з
1566 князівсько-магнатською
аристократією; виборні суди;
система повітових сеймиків)
 Люблінська унія. Утворення Речі
Посполитої (виборний король,
спільний сейм, єдина грошова
система, урівнено в правах польську
1569 та українську шляхту; Литва
зберігала за собою право та суд,
адміністрацію, військо, «руську
мову»)

Реєстрове козацтво
1572 Сигізмунда Августа
 Видання книг І. Федорова
«Апостол» та «Буквар»
1574 (перший друкований
підручник для навчання
грамоти)

Відкриття Острозької слов’яно-

греко-латинської академії (ректор
Г. Смотрицький; викладачі: І.
1576 Княгинецький, Д. Наливайко, К.
Лукаріс та ін., серед вихованців:
М. Смотрицький, П. Конашевич-
Сагайдачний, Й. Борецький)
 Похід І. Підкови на Молдову
1577-1578 (страчений у Львові)

Козацька реформа Стефана

1578 Баторія (600 осіб реєстровців)
 Видання Острозької Біблії І.
1581 Федорова

Запровадження
1582 григоріанського календаря
(папа Григорій XIII)
 Утворення першої братської
(слов’яно-греко-латинської) школи у
м. Львів
(Антіохійський патріарх Йоаким
затвердив Статут Львівського
1586 Успенського братства, згодом воно
отримало право Ставропігії
(підпорядкування
Константинопольському патріарху)

Третій Литовський статут

(селяни, що прожили понад
1588 10 років у пана, ставали
кріпаками)
 «Порядок щодо козаків та
України» (у випадку війни з
Туреччиною кількість
1590 реєстровців зростає,
заборона селянам іти на
Запоріжжя)

Вихід твору Л. Зизанія

1591 «Адельфотес»
 Повстання Криштофа
Косинського (охоплення
1591-1593 району Білої Церкви, Черкас,
Канева; поразка повсталих
від військ В.-К. Острозького
під П’яткою)

Берестейська церковна унія;

утворення Української Греко-
1596 Католицької Церкви (УГКЦ)
 Повстання С. Наливайка
(поразка від військ С.
1596 Жолкевського в Солоницькій
битві поблизу Лубен;
страчений у Варшаві)

Вихід твору Л. Зизанія

1596 «Граматика словенська»
 Заснування Київського
Богоявленського братства
1615 (вступ П. Конашевича-
Сагайдачного з Кошем
Запорозьким)

Здобуття козаками П.
Конашевича-Сагайдачного
м. Кафи (сучасна Феодосія) де
1616
розташовувався
невільничий ринок
 Заснування Луцького
Хрестоздвиженського
1617
братства

Похід козаків під проводом П.

Конашевича-Сагайдачного на
1618 Москву; підписання Деулінських
угод; Річ Посполита отримала
Чернігово-Сіверщину та
Смоленщину
 Битва під Цецорою (поразка
С. Жолкевського від
1620
Туреччини)

Відновлення вищої
православної церковної
ієрархії; висвячення
Феофаном на посаду
1620
митрополита Йова
Борецького (з ініціативи П.
Конашевича-Сагайдачного)
 Хотинська війна (участь
військ гетьмана П.
Конашевича-Сагайдачного
1621 проти Османської імперії
разом із військами С.
Жолкевського; поразка
Османа у війні)

Куруківська угода
(протистояння С.
1625 Конєцпольського з військами
М. Жмайла поблизу м. Бар;
створення 6 полків
реєстровців)
 Повстання нереєстровців під
проводом Т. Федоровича
(Трясила); бій під
1630 Переяславом, «Тарасова ніч»;
підписання Переяславської
угоди (кількість реєстровців
– 8 тис. козаків)

Заснування П. Могилою
1631 Лаврської школи
 «Пункти для заспокоєння
1632 руського народу»

Утворення Києво-
1632 Могилянської колегії
 Захоплення та руйнування І.
Сулимою фортеці Кодак
(збудована французьким
1635 інженером Ґ. Л. де Бопланом
з метою не допускати козаків
у походи на турків і татар)

Повстання під проводом

1637-1638 Павла Павлюка, Якова
Острянина, Дмитра Гуні
 Поразка повсталих під
1637 Кумейками

«Ординації Війська
Запорозького
1638 реєстрового…..», Жовнинська
битва (повсталих козаків
очолювали Я. Остряниця, Д.
Гуня, К. Скидай)
 «Золотий спокій»;
зародження невдоволення
1638-1648
українців польською владою

Видання творів: «Требник» П.

Могили, «Православне
1646 сповідання віри» І.
Трофимовича
травень 1648 Битва під Жовтими
Водами

Битва під Корсунем

травень 1648 (розгром 20-тисячних
військ М. Потоцького)
 Битва під Пилявцями;
вересень 1648 оголошення «посполитого
рушення» (шляхетського
ополчення)

Захоплення військами М.
вересень 1648 Кривоноса Високого Замку у
Львові
 Урочистий в’їзд Б.
Хмельницького до Києва
грудень 1648 (Хмельницького зустрічали
єрусалимський патріарх
Паїсій та митрополит
Сильвестр Косів)

До Переяслава прибуває
польське посольство,
лютий 1649 виголошення гетьманом
програми розбудови
української держави
 Похід Литовський князя Я.
Радзивілла через Білорусь на
Київ (йому протистояли
1649 війська козацького
полковника М. Кричевського;
бій під Лоєвим; смерть
полковника)

Похід Я. Радзивілла на Київ;

пограбування міста
1651
 Берестецька битва,
Білоцерківський договір (під
владою гетьмана – Київщина,
1651 кількість реєстровців – 20
тисяч; поляки повертаються
на свої землі)

Батозька битва (помста за

1652 Берестечко)
 Існування Чортомлицької
1652-1709 Січі на р. Чортомлик

Заснування І. Дзиковським
слободи Острогозьк (вихідці
1652
з Острога)
 Похід Т. Хмельницького на
Молдову (допомога своєму
1653
тестю); смерть Тимоша

Битва під Жванцем,

Камʼянецький договір
(домовленість поляків і татар
1653
про припинення воєнних дій;
Хмельницький у переговорах
участі не брав)
 Переяславська рада,
українсько-московський
1654 договір («Березневі статті»)
(присяга гетьмана і козаків
на вірність московському
царю Олексію; Конфедерація)

Заснування Харкова.
Існування 5 полків на
1655 Слобожанщині
 Вигнання московсько-
українськими військами під
1655 командуванням І.
Золотаренка поляків з
Білорусі

Охматівська битва; похід на

Галичину; перемога над
січень 1655 польськими військами С.
Потоцького під Городком
 Московсько-польське
Віленське перемир’я
1856 (обіцянка Речі Посполитої
надати корону російському
царю Олексію)

Утворення союзу
Трансільванії та України
жовтень 1656 проти Польщі (Швеція брала
участь у переговорах)
 Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та
військ Антона Ждановича на
Польщу, взяття Варшави;
1657 капітуляція трансильванського
правителя; повернення козаків в
Україну. Смерть Б.
Хмельницького

Корсунська рада (обрання І.

1657 Виговського гетьманом)
 Корсунська рада (обрання І.
1658 Виговського гетьманом)

1659 Конотопська битва;

московсько-українська війна
 Гетьманство Ю.
Хмельницького; Чуднівська
1659 кампанія (граф В.
Шереметьєв)

1660
Слободищенська угода
 Фактичний поділ України на
Правобережну (П. Тетеря); та
1663 Лівобережну (І. Брюховецький)
(Чорна рада в Ніжині); зречення
гетьманства Ю. Хмельницьким

Поїздка І. Брюховецького до
Москви; Московські статті
1665
 Похід П. Тетері з поляками на
Лівобережжя
1663-1664

П. Дорошенко – гетьман
1665-1676 Правобережжя; створення
«сердюків»
 Андрусівський перемир’я між
Московією та Польщею (без
1667 українців); юридичний поділ
України

1668 П. Дорошенко – гетьман

обох боків Дніпра
 Корсунська угода, визнання
1669 Правобережною
Гетьманщиною протекторату
Османської імперії

Д. Многогрішний – (наказний)
гетьман Лівобережжя; підписання
1669-1672 Глухівських статей (27 пунктів);
утворення «компанійців»
 І. Самойлович – гетьман
Лівобережжя. Утворення
бунчукового товариства, укладання
1672-1687 Конотопських статей; забудова
Троїцького собору Густинського
монастиря під Прилуками; церкви
Іоанна Предтечі

Протистояння П. Дорошенка з
Мохамедом IV проти М. Ханенка
1672 (його підтримувала Польща) на
Брацлавщині, перемога П.
Дорошенка, похід на Галичину;
підписання Бучацького договору
 Перший і другий чигиринські
1677-1678 походи Туреччини

Перший і другий чигиринські

1678-1679 походи Туреччини
 Бахчисарайський мирний
договір (сторони договору:
1681 Туреччина, Московія);
середня Київщина 20 років
залишалася незаселеною

«Вічний мир» між

Московським царством і
Річчю Посполитою
1686
(Брацлавщина та південна
Київщина мали бути
нейтральними).