Іван Виговський:

Гадяцький договір

ТЕРЗІ АРТЕМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ПЛАН
1. Іван Виговський. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.

2. Гадяцька угода.

3.Умови договору

4.Наслідки Гадяцької угоди. Конотопська битва.

5. Кінець гетьманування Виговського.

 Іван Виговський — ключова постать української історії. Он був
генеральним писарем та найближчим співробітником Богдана
Хмельницького. Його політична активність визначалася прагненням до
незалежності України та її міжнародного визнання. Він заслужив довіру
завдяки своїй відданості і знанням державних справ. Незважаючи на
критику через шляхетське походження, він продовжував політику
Хмельницького й брав активну участь у всіх козацьких походах.
Подвійна гра Москви, яка задля власних інтересів розпалювала
заколот Пушкаря, показала прагнення московського уряду підкорити
Україну. Це змусило Виговського вкотре замислитися над пошуком
іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі
Посполитої.
Неподалік міста Гадяча 6 вересня 1658 р. між Гетьманською Україною
та Польщею було укладено договір, що дістав назву Гадяцького.

Гадяцька
угода.
Умови
договору
Україна входила до складу Річі По­сполитої під назвою Великого князівст­ва Руського
(три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації -
поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським.
Законодавча влада - Рада, яка скла­далася з представників усіх полків, со­тень і міст.
Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король.
Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців.
 Умови
договору

Зрівнювалися в правах православні і католики.

Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя
скарбниця і монета за польським зраз­ком.
Польське військо не мало права пе­реходити кордони України.
Запроваджувалася цілковита свобода слова й друку.
Саме останній пункт значною мірою пояснює не сприйняття Гадяцького
договору значною частиною козацтва і старшини.
Підписання Гадяцького договору спричинило російсько-українську
війну. В ході якої І. Виговський розбив 100-тисячну московську армію
під Конотопом (1659 р.), але через свою непопулярність не зумів
використати результати перемоги.
І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану
старшину, тому російська армія 1659 р., підтримуючи заколотників,
захопила лівобережжя України.
У жовтні 1659 р. Виговський зрікся гетьманської булави, передав її
новому гетьманові Ю. Хмельницькому і виїхав до Польщі. Згодом, у
1664 р., І. Виговський був розстріляний за наказом тодішнього гетьмана
П. Тетері.
Підсумок
Гадяцька угода не вирішувала багатьох соціально-економічних і
політичних проблем. Однак очевидним є те, що в разі вступу в
силу гадяць­ких «пунктів» Україна досягла б якісно нового рівня
державності, остаточно прилучившись до єв­ропейської
цивілізації.
Гадяцький договір був більш виваженим і чітким, ніж договір
1654 р. Та, на жаль, не судилося втілити в життя, тим паче, що
Польща не збиралася дотримуватися його умов.
Наслідки Гадяцької угоди.
Конотопська битва.
Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин.
Основною причиною українсько-російської війни 1658-1659 рр. була
несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого
розвитку двосторонніх відносин: Московія, прагнучи стати наймогутнішою
країною на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати
Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під
захистом Москви, але без включення в російський владний простір.
 Так розпочалася московсько-українська війна 1658-1659 рр.
Основні події московсько-української війни розгортались
навесні-влітку 1659 р.
Наприкінці березня 1659 р. понад 100-тисячна російська
армія на чолі з князем О.Трубецьким рушила на Україну.
20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили
козаки Чернігівського і Ніжинського полку під
командуванням ніжинського полковника Григорія
Гуляницького.
У квітні 1559 р. російське військо на чолі з князем
Трубецьким рушило на Україну і взяло в облогу місто
Конотоп. Вирішальний бій відбувся 18 квітня 1659 - 28 червня
1659 р. у битві під Конотопом.
Кінець гетьманування
Виговського.
Після перемоги під Конотопом в Україні не настала єдність. Поєднати
українців не вдалося, бо кожна група мала свої інтереси.
Юрій Хмельницький очолив нове повстання проти уряду, підтриманий
козаками та селянами, що боялися повернення національних й
релігійних утисків.
Козацька рада відхилила Гадяцький трактат, висловила недовіру
гетьманові Виговському й відмовилася від союзу з польським королем.
Виговський відмовився від булави, щоб уникнути громадянської війни, і
відправився на Волинь, яка була під польським владарем, а Юрій
Хмельницький став новим гетьманом.
Дякую за увагу!