1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ»

Відділення - іноземна філологія та зарубіжна література

Секція - німецька мова

Дослідження чинників які впливають на читання газет в

Німеччині
Роботу виконала:
Полякова Неллі Євгенівна
11.12.2007
учениця 9-Б класу
спеціалізованої школи №173,
Солом’янського району, м. Києва
вулиця Михайла Донця 13Б, кв.6
Педагогічний керівник:
Нечипоренко Олена Володимирівна
Спеціалізована школа №173 м. Києва
Учитель німецької мови

КИЇВ - 2023
 2

АНОТАЦІЯ

Дослідження чинників які впливають на читання газет в Німеччині

Полякова Неллі Євгенівна, Київське територіальне відділення Малої академії

наук України, Комунальний позашкільний навчальний заклад «Київська Мала
академія наук учнівської молоді», Спеціалізована школа №173, м.Києва, 9 клас,
місто Київ; педагогічний керівник Нечипоренко Олена Володимирівна,
Спеціалізована школа №173 м. Києва, учитель німецької мови.

У моїй дослідницькій роботі я вивчаю чинники які впливають на читання

газет в Німеччині. Ознайомившись з історією німецьких газет, я дізналася що одні
із перших газет були випущенні в Німеччині. З часом зміст та оформлення газет
значно змінилося, але роль залишається однією – інформування та передання
інформації. Свобода преси та вільне висловлення думки забезпечуються в
Німеччині на високому рівні та захищаються конституцією. Зрівняння кількості
читачів в Німеччині та Україні підтверджують, що в Німеччині відсоток читачів
значно більше. Традиційний вплив та відповідальне відношення видань до читачів
– сформовані історично фактори, що впливають на відсоток людей які читають
печатне ЗМІ, порівняно з іншими країнами.

Ключові слова: газета, ЗМІ, соціальний вплив, продаж, видання, газетний

кіоск, політичний вплив, структура.
 3

Annotation

Die Forschung der Einflussfaktoren auf die Zeitungsnutzung in Deutschland.

Полякова Неллі Євгенівна, Київське територіальне відділення Малої академії

наук України, Комунальний позашкільний навчальний заклад «Київська Мала
академія наук учнівської молоді», Спеціалізована школа №173, м.Києва, 9 клас,
місто Київ; педагогічний керівник Нечипоренко Олена Володимирівна,
Спеціалізована школа №173 м. Києва, учитель німецької мови.
In meiner Forschungsarbeit erlernte ich Faktoren, die das Zeitunglesen in
Deutschland beeinflussen. Wenn ich die Information über die Geschichte der Deutschen
Zeitungen las, erfuhr ich, dass auch die alle erste Zeitungen genau in Deutschland
erschienen. Im Laufe der Zeit veränderte sich der Inhalt und das Design- die Aufgabe
aber nicht. So eine Tageszeitung soll die Bevölkerung informieren und die Ereignisse
analysieren und kommentieren. Die Pressefreiheit und die Meinungsfreiheit werden in
Deutschland zu den wichtigsten Grundlagen des Staates gezählt. Ein Vergleich der
Anzahl von deutschen und ukrainischen Zeitungslesern beweist, dass in Deutschland
man mehr und öfter liest. Traditioneller Einfluss und verantwortungsvolle Haltung
gegenüber den Lesern sind die historische gebildete Faktoren. Diese Faktoren
beeinflussen den Prozentsatz der Zeitungleser im Vergleich zu anderen Ländern, sogar zu
der Ukraine.

Stichwörter: Deutschland, die Ukraine, die Zeitung, Massenmedien, der soziale

Einfluss, der Verkauf, der Verlag, der Zeitungskiosk, der politische Einfluss, die
Struktur.
 4

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………5

РОЗДІЛ I. Історія виникнення газет.

1.1 Історія німецької газети……………………………………………6

1.2 Історія української газети………………………………………….7

РОЗДІЛ II. Зрівняння структури та вмісту перших газет…………….8

РОЗДІЛ III. Вплив газет на населення.

3.1 Загальний вплив ЗМІ на населення……………………………….10

3.2 Конкуренція печатного ЗМІ з інтернет та телекомунікаціями….11

3.3 Перелік популярних німецьких газет……………………………..13

РОЗДІЛ IV. Зрівняння кількості читачів газет в Німеччині та в Україні

РОЗДІЛ V. Чому в Німеччині читають більше?

5.1 Традиційний вплив…………………………………………………17

5.2 Політичний вплив…………………………………………………..18

5.3 Зручність продажу………………………………………………….19

5.4 Психологія читання………………………………………………...20

5.5 Унікальність газет та відношення видань до читачів……………22

ВИСНОВОК…………………………………………………………….23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………24

ДОДАТКИ………………………………………………………………25
 5

ВСТУП

Збирання та використання інформації – одне з найважливіших завдань

людини. Зазвичай ми беремо інформацію чи новини з ЗМІ. Воно поділяється на
печатне та теле-радіо комунікативне. Газета – найголовніший спосіб передавання
інформації та новин в печатному ЗМІ. Вона була актуальна протягом багатьох
десятків років. Але виникає проблема: в деяких країнах, газет стало дуже мало, а
Німеччина (країна в якій зародилася перша європейська газета), й досі залишається
лідером в газетній індустрії. Моє завдання - дослідити чинники, що впливають на
показник читачів в країні, а саме в Німеччині. Предметом дослідження постає
проблема зменшення читачів газет, а об’єктом дослідження є чинники, що
впливають на читання газет в Німеччині. У моїй роботі використані такі методи:
аналітичний, теоретичний, метод індукції та узагальнення.
На мою думку, газети мають право на поширення та існування, але заважає
їм у цьому конкуренція з боку інших ЗМІ. На прикладі Німеччини, зберігання
популярності газет можливе, але за деяких умов. Доброчесність та взаємо повага
видань одне до одного, доставка та зручний сервіс, виборні новини та коментарі, та
багато іншого описані в моїй дослідницькій роботі. Хотілось би щоб люди, зокрема
і в Україні, активно читали газети, тому що це корисно і цікаво!
Мета роботи: дослідження чинників які вплинули на показник читання газет
в Німеччині.
 6

РОЗДІЛ I. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ГАЗЕТ.

Перші газети набули комерційного значення після винаходу друкарського

верстата, їх почали видавати в Німеччині в 1609 р. У 1622 р. вийшла перша газета
англійською мовою («Weekly News» - «Щотижневі новини»), ред. були Ніколас
Берн і Томас Арчер. Своїм змістом газета привернула увагу всього суспільства.
Газета — періодично виданний документ, що складається з чисел (номерів), що
виходять через певну періодичність і містять офіційні матеріали, оперативну
інформацію, статті з актуальних суспільно-політичних, виробничих, наукових
проблем та літературні твори та рекламну інформацію. На той час ще не було
телебачення та інтернет технологій, тож люди швидко звикли до нових,
інформаційних засобів. Тож перша газета зародилася в Німеччині.
Перші видання 1609 рік – рік народження періодичної преси. Перша газета в
Німеччині видавалася в Страсбурзі та Аугсбурзі в 1609 році. Страсбурзька газета
називалася «Relatio» і розповідала про важливі та надзвичайні події, що
відбувалися у Верхній та Нижній Німеччині, Італії та Франції, Шотландії, Англії,
Іспанії, Угорщині, Польщі, Молдавії та Туреччини в 1609 р. Відомості надруковано
в тому вигляді, в якому вони надійшли. Видавництвом Страсбурзької газети
керував молодий друкар Йоганн Каролус. У тому ж році в Аугсбурзі вийшов ще
один тижневик у видавництві Люка Шульте. Протягом наступних років такі
тижневики поширилися по всій Європі. Практично всі номери німецьких газет
складалися зі статей кореспондентів з різних куточків Європи і розміщувалися
довільно, без зв'язку. Це був простий виклад фактів, у якому не було помічено ані
аналітичної оцінки, ані авторської точки зору. «Сухість» німецьких газет можна
пояснити жорстокою цензурою. Газети в Німеччині не мали певної спрямованості
та тематики, дизайн видання був незавершеним. Якість друку була на низькому
рівні, тексти містили велику кількість друкарських помилок. Але, незважаючи на
всі недоліки, газета здобула велику популярність у суспільстві та набула широкого
розповсюдження. Яскравим прикладом розвитку періодичної преси в Німеччині
 7

стала поява в 1673 р. газети «Кур'єр», засновником якої був Хома фон Вірінген. До
кінця 17 століття тогочасне друкарство завоювало Німеччину. Її корисність і
необхідність вже не викликала сумнівів. Крім того, освічені люди наголошували на
особливому значенні газет. Газети на той час були досить дорогим товаром,
купували їх переважно високопосадовці чи заможні купці.
Коли ми розглядаємо історію перших газет в Україні. У 1749 р. у Львові
вийшов тираж першої в Україні газети («Kurier Lwowski»), а в 1776 р. почала
виходити газета «Gazette de Leopol» (тижневик) – перша регулярна газета в
Україні. У 1811 році у Львові була найстаріша відома на зараз в українській газеті
та найстаріша відома в світі польської газети Gazeta Lwowska, а в 1848 році
першою українською газетою в історії була Зоря Галицька. На Великій Україні, у
свідомості Російської імперії віками закладалося українське слово, початок
друкарства, «Харьковский тижневик (1812)». , Лубни) у Києві виникли
«Громадська думка» (1905-1906) і «Рада» (1906-1914). Катеринослав, Одеса,
Харків та інші великі місця, які закрила «Імперія зла».
 8

РОЗДІЛ II. ЗРІВНЯННЯ СТРУКТУРИ ТА ВМІСТУ ПЕРШИХ ГАЗЕТ.

Дивлячись на старі німецькі газети, не важко помітити, як шрифт і дизайн

перших газет значно відрізняються від сучасних. Газета «Relation» тоді видавалася
англійською мовою, містить сухі факти та події, без коментарів. Сухість написання
пояснюється чинним на той час законом про цензуру слова. Заголовки статей
слугували джерелами інформації, наприклад: «З Риму». Звіти систематизовано і
надруковано в тому порядку, в якому вони надходили до редакції. Тому останні
новини були в кінці газети. Якщо повідомлення ще не надійшло, воно було
надруковане таким чином. На початку XVII століття новини про події доходили до
читачів здебільшого через 2-4 тижні, наприкінці XVIII століття - під час
Французької революції - через 3-7 днів. Повідомлення передано дослівно і в 3 з 4
випадків без коментарів. Політичні новини займали близько половини газети.
Серед них переважали судові звіти. Джерела інформації - дворянські двори -
забезпечували новини для своїх однолітків через газети. Вони часто були для них
посередниками в передачі інформації, особливо для невеликих судів, яких у той
час у Німеччині було так багато, що газети замінили кореспондентську мережу.
Тираж газети був дуже малий. У 1620-х роках франкфуртська газета мала тираж
450 примірників. У середньому газети друкувалися тиражем 350-400 штук.
Найбільший тираж – 1500 – мав гамбурзький тижневик Wöchentliche Zeitung. При
цьому слід зазначити, що зараз вважається, що кожну газету читали приблизно 10
осіб. Газети лежали в кав'ярнях і заїжджих дворах, шинках, спеціальних будинках
новин (нім. Avisenbuden) і читалися публічно навіть у селах. Це означає, що якщо
тираж газети становив 400 примірників, вона охопила приблизно 4000 читачів.
Зважаючи на розміри міст XVII століття, це чимало. Вважається також, що в XVII
столітті про останні новини з преси знали приблизно 1/4 - 1/5 дорослого населення,
під час Французької революції приблизно кожен другий.
Погляньмо на першу українську газету. Львівський кур’єр (пол. Kurjer
Lwowski) — газета польською мовою, що виходила щодня у Львові в 1883–1935
 9

роках. Головними редакторами були Генрик Ревакович (1884—1887), Болеслав

Вислоух (1887—1919), Ян Домбський (1908—1914) і Влодзімеж Ямпольський (з
1922), Й. Гешвінд (з 1927). Перед Першою світовою війною редактором працював
українець Богдан Януш.
У 19 столітті вона була схилена до демократів, а з 1918 року почала
підтримувати народних демократів («Ендекс»). Вони стали переважно газетою
львівської інтелігенції. Серед численних дописувачів був Іван Франко, який
втратив роботу в «Зорі» після конфлікту з лідерами Народного Руху. Співпраця з
«Кур'єром» була для нього найпліднішою серед усіх польських газет — тут він
подав близько 900 публікацій. За словами В. Галика, Адольф Інландер
запропонував Франку роботу (посаду кореспондента) у газеті.
Протягом 1921 – першої половини 1922 рр. виходив щотижневий додаток
«Тиждень Літераскі», де публікувалися новини, науково-популярні статті та
рецензії. У 1931—1935 рр. виходив «Kurier Literacko-Naukowy», основним змістом
якого були науково-популярні статті.
 10

РОЗДІЛ lll. ВПЛИВ ГАЗЕТ НА НАСЕЛЕННЯ

Слід зазначити, що засоби масової комунікації, як один із найважливіших

інститутів сучасного демократичного суспільства, виконують різноманітні функції:
інформують і виховують, популяризують і розважають, тобто відіграють важливу
роль у становленні та розвитку громадської обізнаності. Довіра суспільства до ЗМІ
відіграє велику роль. Не всі постійно вірять новинам. Зазвичай люди довіряють
інформації, яка надходить із надійних джерел. Сьогодні в Інтернеті є велика
кількість інформації, але люди не завжди вірять написаному на сторінках.
Здебільшого довіру викликає міське телебачення чи радіо. За допомогою цих
засобів компанія дізнається не тільки про події в країні, а й про світові та спортивні
новини. Для раціонального поширення інформації на телебаченні створювалися
окремі канали чи радіостанції тієї чи іншої тематики. Таким чином людина може
знайти та отримати необхідну інформацію відповідно до своїх уподобань. Але
якщо ми говоримо про друковані видання, ми не зможемо спеціально відокремити
спортивні новини від світових. Все написано в газеті, доповнено авторськими
примітками та думкою людей. Усі останні новини описані пунктами, і немає
конкретної теми, пов’язаної з описаними там темами. Тому вплив друкованих ЗМІ
менший, ніж телекомунікацій.
Інформація, заснована на фактах, може швидко поширюватися з вуст в
уста. Те, що ви прочитаєте в газеті, може швидко набути популярності завдяки
переказу цієї інформації, але тільки якщо їй вірити. Про політичні події в країні
часто розповідають у новинах, що має дуже великий резонанс. Інформування
людей може спонукати їх щось робити. Багато реклами публікується в
телекомунікаціях і друкується в ЗМІ. Все це означає, що люди, які читають
інформацію і шукають доповнення до неї, можуть зацікавитися іншими
оголошеннями і перейти на оголошення. Отже, як бачимо, якщо в газеті описується
актуальна інформація, яка цікавить читача, то газету читатимуть.
 11

У наш час, з 1939 року, коли з'явилося чорно-біле телебачення, люди почали
масово цікавитися новими винаходами. Вони були не тільки цікавими
технологіями, а й джерелами інформації про всі ті події, про які розповідали
газети. У Європі та СРСР зазвичай було два державних і один регіональний канал.
Це означає, що люди дізнавалися про події і з газет, і з телебачення. Починаючи з
2010 року, коли люди почали все частіше користуватися інтернет-ресурсами та
публікувати та збирати звідти інформацію, друкованим ЗМІ довелося боротися з
конкуренцією не лише з телебаченням, а й з Інтернетом. За даними Statista та
Internet World Stats, у 2010 році кількість користувачів Інтернету у всьому світі
становила понад 1,9 мільярда осіб. Протягом наступних п’яти років ця кількість
зросла на 66% до 3,2 мільярда і продовжує зростати. У 2019 році цифрове
населення світу досягло 4,5 мільярдів, що на 8% більше, ніж у 2018 році. За даними
Statista, кількість користувачів Інтернету продовжить зростати й досягне рівня 5
мільярдів у наступні два роки. Очікується, що до 2025 року кількість користувачів
Інтернету досягне майже 5,6 мільярда. Пропоную прочитати уривок зі статті 2010
року, Німеччина:
Trotz der rasanten Entwicklung des Internets bleibt das Fernsehen das wichtigste
Masseninformationsmittel der Deutschen. Das sind die Ergebnisse einer Studie von
Experten des öffentlich-rechtlichen Rundfunks ARD und ZDF. Nach seinen Angaben
verbrachten die Deutschen im Jahr 2010 täglich durchschnittlich 220 Minuten ihrer Zeit
im Fernsehen, 187 Minuten im Radio und 83 Minuten im Internet. Damit liegt das
Internet an dritter Stelle. Vor fünf Jahren wurde mit 44 Minuten nur halb so viel Zeit im
World Wide Web verbracht. Die Studie ergab außerdem, dass die Deutschen täglich
durchschnittlich 22 Minuten mit dem Lesen von Büchern und etwa gleich viel (23
Minuten) mit dem Lesen von Zeitungen verbringen. Aber das ist das allgemeine Bild.
Betrachtet man die Unterschiede zwischen den Altersgruppen, wird deutlich, dass das
Internet, das Fernsehen bei den Jugendlichen bald in den Hintergrund drängen wird. Die
14- bis 29-Jährigen nutzen täglich 144 Minuten das Internet und 151 Minuten Fernsehen.
Der Unterschied ist minimal. Experten gehen davon aus, dass in fünf Jahren, wenn eine
neue Studie durchgeführt wird, das Internet die Nase vorn haben wird.
 12

Seit 1964 forschen die öffentlich-rechtlichen Sender ARD und ZDF über die
tägliche Nutzung der Massenmedien durch die Deutschen. Diesmal wurde erstmals ein
Rückgang des Gesamtkonsums von Massenmedien verzeichnet. Verbrachten die
Bürgerinnen und Bürger in Deutschland vor fünf Jahren täglich durchschnittlich zehn
Stunden mit Fernsehen und Co., sind es heute 17 Minuten weniger. Der Leiter der
Medienkommission von ARD und ZDF, Helmut Reitze, sieht eine gewisse Grenze
erreicht. Das bedeutet, dass die Deutschen physisch einfach nicht noch mehr fernsehen
oder das Internet nutzen können – es gibt keine Freizeit.
Als eines der wichtigsten Ergebnisse der Studie nannte Markus Schechter,
Intendant des ZDF, dass es für 95 Prozent wichtig sei, in Zukunft "große Leinwand und
gutes Fernsehen" zu haben. Er glaubt, dass dies der Entwicklung des hochwertigen
digitalen Fernsehens Impulse geben wird. Zudem wünscht sich die Mehrheit der
Befragten (93 Prozent), dass Massenmedien immer und überall verfügbar sind.
Все ж таки для німців читання газет залишається неодмінною часткою
сприйняття інформації. Свобода преси та вільне висловлення думки
забезпечуються в Німеччині на високому рівні та захищаються конституцією. В
статті 5 Основного закону говориться: «Кожен має право висловлювати свою
думку усно, письмово або шляхом зображення, розповсюджувати її, а також без
перешкоди одержувати інформацію із загальнодоступних джерел. (…) Цензури не
існує.» Багатоголосний медіа-простір включає 329 переважно регіональних
щоденних видань, 20 тижневиків, а також 1590 журналів для широкого загалу
(2014). Після Китаю, Індії, Японії та США - Німеччина є п'ятим за величиною
ринком газет і журналів у світі. Щодня тут продається 17,54 млн примірників
щоденних газет і 5 млн примірників тижневиків і недільних журналів (2014 р.).
Водночас ця галузь перебуває в процесі глибоких структурних змін. За
останні 15 років щоденні газети регулярно втрачали в середньому від 1,5 до 2
відсотків свого платного тиражу. Понад 100 газет уже запровадили платний доступ
у відповідь на культуру вільного доступу до Інтернету. Список німецьких газет:
Frankfurter Allgemeine Zeitung — німецька регіональна газета;
 13

Süddeutsche Zeitung — найбільша німецька щоденна газета, що виходить у

Мюнхені;
Die Welt — німецька громадсько-політична газета, що виходить у Берліні;
Frankfurter Rundschau — регіональна газета Німеччини, яка виходить у
Франкфурті-на-Майні;
Handelsblatt — німецька фінансово-економічна, ділова газета;
Focus — сучасний, німецький, громадсько-політичний журнал;
Der Spiegel — німецький, інформаційний тижневик (ілюстрований,
кольоровий), виходить у Гамбурзі;
Die Zeit — німецький тижневик;
Bild — найбільший ілюстрований таблоїд Німеччини.
Що стосується газет в Україні, то вони сьогодні не на піку популярності. І
конкурувати з телебаченням та електронними медіа їм нелегко з кількох причин.
Чисто технологічно вони завжди будуть відставати в ефективності. І фінансово
вони випереджають конкурентів. Бо, якщо десятки телеканалів залишаються
безкоштовними, то й Інтернет дає можливість отримувати інформацію із соцмереж
майже без плати, а от за газети треба платити. У будь-якому разі газетні кіоски
закриють– читачів газет стане менше. Якщо розглянути історію газет в Україні, то
ми побачимо сумну картину, що багато газетних видань нині закриті. Багато
видань перейшли на інтернет-джерела. Тож яке майбутнє друкованих видань? З
одного боку, українці розвивають нові традиції читання журналістських матеріалів
через свої гаджети. З іншого боку, замість підтримки, влада топить традиційні
паперові газети. Якщо влада й надалі ігноруватиме цю проблему, друковані
видання перестануть приходити до читачів, тих, хто любить традиційні газети і не
хоче міняти їх на щось інше. З 2015 року українці стали читати друковані видання
на 74% менше – якщо 6 років тому більше третини населення країни дізнавалися
новини з газет і журналів, то в 2021 році кількість читачів таких видань
становитиме лише 8%. Про це йдеться в дослідженні відкритих даних GlobalLogic
для «Дня журналіста». Пропоную до розгляду слова віце-президента інтернет-
компанії:
 14

«Українці з кожним роком все більше віддають перевагу соцмережам та

онлайн-медіа друкованим виданням чи радіо. Тому цифровізація стає викликом для
всіх редакцій України та світу. Наприклад, з 2015 року інженери GlobalLogic
співпрацюють з The Economist над створенням нових цифрових продуктів і послуг.
Зрештою, з кожним роком з’являється більше даних і новин, тому вимоги до їх
використання, перевірки та надсилання зростають», — старший віце-президент з
розробки GlobalLogic.
Щоб дізнатися про події в світі, нам не потрібно щоразу бігти в газетний
кіоск і платити за друковане видання. Ми можемо легко відкрити будь-який сайт
новин і прочитати все, що забажаємо, не виходячи з дому. Крім того, ми не
витратимо на це ні цента. Однак справа не лише в самій газеті. Для виробництва
самого паперу необхідно вирубати велику кількість лісу, щоб отримати необхідний
матеріал. Ще одна перевага використання Інтернету замість газет – захист
природи!
Тож чому в нашій країні спостерігаємо стрімкий занепад преси? Тим часом як в
Німеччині вона й досі зберігає провідне місце в житті місцевих мешканців?
 15

РОЗДІЛ IV. ЗРІВНЯННЯ КІЛЬКОСТІ ЧИТАЧІВ ГАЗЕТ В НІМЕЧЧИНІ ТА В

УКРАЇНІ.

З 2015 року українці стали читати друковані видання на 74% менше – якщо 6
років тому більше третини населення країни дізнавалися новини з газет і журналів,
то в 2021 році кількість читачів таких видань становитиме лише 8%. Про це
йдеться в опитуванні GlobalLogic. Свобода думки та свобода преси вважаються
найвищим благом Німеччини. Газети належать не державі, а видавцям.
Телерадіомовлення здійснюється суспільними мовниками, які зобов'язуються
надавати глядачам і слухачам незалежну інформацію, а також освітній, культурний
і розважальний контент. Кожне домогосподарство в Німеччині платить за це
фіксовану плату. Водночас існує широкий спектр приватних радіо- та телевізійних
станцій, які фінансуються за рахунок реклами. Видавці, редактори та журналісти
несуть велику відповідальність перед суспільством. Вони інформують, формують
думку, захищають свободу думки та викривають зловживання. Журналістський
кодекс поведінки називається Кодексом преси, і його дотримання забезпечує Рада
преси Німеччини. І читачі це цінують: згідно з репрезентативним опитуванням
Інституту вивчення громадської думки Алленсбаха, дев’ять із десяти громадян
Німеччини вважають якісну журналістику найважливішою опорою
демократичного суспільства в Німеччині. В ОБСЄ також із задоволенням
відзначають різноманітність німецького медійного середовища, високі професійні
стандарти журналістів, які успішно борються з впливом «фейкових новин».

Широкий вибір назв газет і журналів відображає різноманіття поглядів: 323

щоденні газети, 23 тижневики та шість недільних газет повідомляють про світові
події та місцеві новини. Їх загальний тираж сягає приблизно 18,3 млн примірників.
Не забувайте про 1626 популярних журналів і список спеціальних видань, який
уже містить близько 5600 позицій. Німеччина є п'ятим за розміром газетним
 16

ринком у світі, поступаючись лише Китаю, Індії, Японії та США. За даними

Федеральної асоціації видавців газет, три чверті німецькомовного населення щодня
читають друковані та цифрові видання газет. З друкованих видань інформацію
отримують 45,5 млн осіб (64,7% респондентів). Такі результати дослідження
асоціації Media-Analyse Tageszeitungen. Рік тому так робили 46,8 мільйона
респондентів (66,6 відсотка).

У той же час німці віддають перевагу читанню газет у форматі E-Paper,

зазначив Герхард Мюллер, голова правління agma. Успішнішими стали і сайти
газетних видань. "Тому можна очікувати невеликого зниження тиражів усіх типів
газет", - цитує Мюллера агентство новин dpa. Але, за словами керівника агми, хоч
багато читачів звертаються до нових форматів, вони продовжують залишатися
вірними такому ЗМІ, як щоденна преса.

Можна порівняти, що в Німеччині газети читають 64,7%, а в Україні лише 8%.

(Додаток 1).
 17

РОЗДІЛ V. ЧОМУ В НІМЕЧЧИНІ ЧИТАЮТЬ БІЛЬШЕ?

Почнемо з того, що німці дуже люблять читати. Ця звичка багато в чому

пов’язана з щоденним читанням газет німцями. Німці явно віддають перевагу
справжнім книгам перед електронними і купують їх досить часто. Згідно з даними,
39% німців читають п'ять книг на рік, а 27% навіть більше десяти книг.
Найпопулярнішими є романи та детективи. Кожен п'ятий читає електронні книги.
Читання книг стимулює розумову діяльність людини, покращує пам'ять і підвищує
творчий потенціал. Книга може надихнути вас на створення проектів, ідей або
отримати будь-який інший цінний досвід. Читання сприяє розширенню
словникового запасу та підвищенню інтелектуального рівня.

Багато медіагруп впливають на друковані ЗМІ. Через нього політичні партії

можуть мати великий вплив на населення, рекламуючи та відзначаючи свої
інтереси та досягнення. Якщо мати на увазі Німеччину, то її ЗМІ, структуровані
відповідно до традицій, утворені медіахолдингами та медіагрупами, що входять до
національних політичних, економічних та промислових груп, міжнародних
медіагруп чи картелів. Відомо, що стосунки між засновниками, власниками
медіахолдингів, лідерами відповідних політичних сил і топ-менеджментом досить
специфічні та складні. Короткий огляд найпопулярніших друкованих ЗМІ
Німеччини може підтвердити це. З метою оптимізації власних фінансових витрат
невеликі локальні видання об’єднуються в так звані видавничі ланцюжки,
вступаючи таким чином у афілійовані відносини з певним видавничим концерном.
Сильніший партнер забезпечує десятки місцевих газет єдиним контентом, який
висвітлює внутрішню та зовнішню політику та публікує тематичні огляди на
національному рівні. Редакціям місцевих видань залишається готувати лише
місцеві новини. Таким чином місцеві газети скорочують фінансові витрати, а
читачі отримують звичне видання. У таких випадках не йдеться про незалежні
 18

видання, оскільки загальна політика формується ззовні, прийнятними термінами

для визначення місцевих видань є «редакційні видання» (redaktionelle Ausgabe) та
«публіцистичні підрозділи» (publizistische Einheiten).

Газети продаються в кіосках, розташованих на вулиці, або в так званих

кіосках. Стенд з продажу газет, напоїв і сигарет. Їх також можна назвати питними
павільйонами та кіосками. Вони зручно розташовані в кожному мікрорайоні.
Виходячи з дому, по дорозі на роботу, людина може легко купити газету і
прочитати останні новини та цікаву інформацію. За підрахунками, на картах
Німеччини налічується щонайменше 1057 газетних кіосків.

Не можуть поскаржитися на життя навіть «стаціонарні» книгарні, яких у

Німеччині близько 4 тис. Однак, за даними Федерального статистичного відомства,
більше третини німців взагалі не купують книжок, віддаючи перевагу газетам і
журналам. Читайте окремі свіжі статті з газет і журналів, не купуючи всю
публікацію або підписуючись на неї – таку можливість пропонує новий онлайн-
кіоск Blendle, який відкрився в Німеччині 14 вересня. У Нідерландах така інтернет-
скринька успішно працює вже рік. Сьогодні її асортимент включає 90 відсотків
засобів масової інформації, що випускаються в усьому світі. І ось компанія Blendle
робить перші кроки на німецькому ринку, де її також чекає успіх. За словами його
засновника та голови Мартена Бланкенштейна, на це є причини. «Найкращі статті
публікують друковані газети та журнали, але багато людей на них не
підписуються. Завдяки Blendle усі газети та журнали будуть доступні для них без
необхідності купувати чи передплачувати ці видання», — цитує Бланкенштейна
берлінська Der Tagesspiegel. Останні публікації 37 видань пропонує читачам
німецький онлайн-кіоск Blendle. Серед них статті з таких відомих журналів і газет,
як Der Spiegel, Stern, Die Zeit, Süddeutsche Zeitung, Tagesspiegel і Die Welt. А тим,
хто хоче прочитати їхній вміст, доведеться заплатити лише за читання конкретного
матеріалу. Ціни коливаються від 15 центів до 1 євро в залежності від обсягу
видання. Якщо читачеві не сподобається якість статті, гроші за прочитання йому
повернуть. У Blendle ми уважно стежимо за тим, які матеріали найкраще купувати
 19

в онлайн-кіоску, і робимо відповідні оцінки. При розробці асортименту також

дослухаються до рекомендацій видатних діячів медіаіндустрії, відомих політиків і
журналістів. Тиражі друкованих видань постійно зменшуються, оскільки все
більше читачів віддають перевагу підписці на цифрові газети. Кожен другий
користувач Інтернету в Німеччині регулярно користується онлайн-сервісами
великих видавництв. Останні реалізують не лише друковані видання, а й майже
700 редакційних сервісів в Інтернеті, включаючи веб-сайти, електронні газети,
додатки для смартфонів, а також поширюють новини через соціальні мережі, такі
як Twitter, Facebook та Snapchat. Близько 1,45 мільйона газет продаються як
електронний папір, і ця тенденція зростає. Майбутнє за цифровим: кожне друге
видавництво вже планує нові редакційні онлайн-пропозиції.

В Україні все частіше використовуються такі онлайн-ресурси, як Telegram-

канали та сайти з різною інформацією. Якщо порівнювати Німеччину та Україну,
то в Україні майже всю інформацію населення шукає на телебаченні та в Інтернеті,
тобто через електронні джерела. На початку бойових дій всю інформацію українці
дізнавалися з інтернет-джерел, особливо з Telegram-каналів про війну. Якщо
розглядати Німеччину, то друковані ЗМІ відіграють велику роль. Також
використовуються інтернет-технології, але якщо в Україні на початок 2022 року
кількість українських інтернет-користувачів становила майже 30 мільйонів, а
населення – 34,5 мільйона. (87%). У Німеччині 66,5 мільйонів людей старше 10
років мають доступ до Інтернету, тому 90% німців є користувачами Інтернету.
Багато німців дізнавалися про війну в Україні з газет. Зовнішньополітичні новини
публікуються в місцевих газетах. Це спонукає населення бути в курсі новин у світі.
Сучасні німецькі газети не можуть бути не цікавими. Якщо порівняти газети
минулого, то побачимо значні зміни. Перш за все, це кольори. Кольорові газети
зацікавлять людей більше, ніж звичайні старі чорно-білі. З часом звичайні чорно-
білі газети перетворилися на журнали з різноманітними додатками та великою
кількістю інформації. Інтерес до читання у людини з'являється за наявності
сенсаційних новин, чітких заголовків і вдало підібраних фактів. Читання газети дає
 20

повну інформаційну цінність для останніх новин в державі чи світі, завдяки

невеликому обсягу та зручності покупки саме це стимулює людину до читання.
Ціна газет також впливає на читання газет. Якщо ціна занадто висока, ви можете
ознайомитися з інформацією в Інтернеті безкоштовно. У Німеччині активно
розвиваються газети. Німецькі газети розробляють багато нових технологій.
Наприклад, видання Bild запустило онлайн-продаж газет і новин ще в 2013 році.
Покупці паперової версії Bild зможуть скористатися індивідуальним кодом, який
надасть їм доступ до платних матеріалів сайту на один день.

Газети Німеччини пишуть сенсаційні новини, завдяки чому газета набуває

великої популярності. Так, велика увага приділяється, наприклад, нападу Росії на
Україну. Особливо про це пишуть у газетах. Bild завжди цікавився міжнародними
відносинами. Наприклад, ви можете знайти багато статей про війну в Україні.
Можна вважати ексклюзивним інтерв’ю Володимира Зеленського Bild. «Президент
України Володимир на передовій, захищаючи своє місто, свою країну від
вторгнення Володимира Путіна», – пише німецький Bild. Заступник головного
редактора газети Пол Ронцхаймер зустрівся з Володимиром Зеленським у Києві,
щоб дати ексклюзивне інтерв’ю. НВ публікує переклад повного тексту інтерв'ю.
Емоції та цікаві новини нікого не залишать байдужим. Згідно зі статистикою сайту
«20 хвилин», більшість людей читають негативні новини. Люди все ще хочуть
читати позитивні новини, але з різних причин вони читають лише негатив з усієї
інформації, яка їм надається. В першу чергу, це пов’язано з еволюційними
причинами, адже так вироблено, що коли людина чує про негативні моменти, вона
відразу підсвідомо намагається захиститися. Звичайно, кожному хочеться почитати
щось приємне, але погляд завжди буде прикутий до негативних моментів. Людина
читає такі повідомлення, щоб у разі потреби швидше відповісти. По-друге, чому
людина більше звертає увагу на погані новини, адже вона сприймає життя як
хороше, а потім на фоні всього хорошого – негативні моменти виглядають
чорними плямами. І останнє: коли ми читаємо негативні новини, ми переживаємо
 21

весь негатив, а дочитавши статтю до кінця, ми позбавляємося від усіх негативних

емоцій.

Проте Вернер Д'Інка впевнений, що традиція читання паперових видань

виживе. Використання портативних електронних пристроїв, які замінюють папір,
приносить не тільки зручність. «У відпустку я завжди беру вісім-десять книг.
Одного разу взяв планшет, і він в перший же день впав в пісок. Почалися
проблеми. З книжкою такого б не сталося», – жартує співвидавець
франкфуртського щоденника. Німецькі газети не покладаються на пошту та
кур’єрські служби, а доставляють самі, співпрацюючи одна з одною. Наприклад, у
місті, де F.A.Z. має півсотні передплатників, забезпечує доставку місцевої газети. У
Франкфурті служба доставки F.A.Z. розповсюджує інші видання. Конкуренція в
цьому випадку недоречна – видавці допомагають один одному.

Щодня на шпальтах F.A.Z. він заснований на шістдесяти-сотні фотографій.

Газети почали розміщувати велике фото на першій сторінці лише в 2007 році, і досі
намагаються не публікувати банальні кадри. «Наше видання не публікує фото, на
якому канцлер Меркель потискає руку президенту Обамі», – пояснює Вернер
Д’Інка. – Адже це було по всіх телеканалах. Ми хочемо, щоб нашу газету бачили і
впізнавали у вітрині за сто метрів». Тому кожне фото для публікації відбирає
команда з кількох людей, які шукають підказки: це має бути не просто ілюстрація,
а мати глибший зміст або підтекст. У журналістських матеріалах основна увага
часто приділяється фотографії, а не тексту. У штаті F.A.Z. п'ять фотографів і газета
має власну школу фотожурналістів у Ганновері. Газети мають бути прибутковими,
щоб не потрапити під чийсь вплив. «У хороші роки ми відкладаємо щось на
майбутнє, витрачаємо частину прибутку на освітні проекти», — каже Вернер
Д’Інка. Зараз 90% акцій F.A.Z. належить громадському фонду, решта 10% - п'яти
співвидавцям. Цю частку не можна продати, подарувати чи заповідати: замість
одного зі співвидавців, який так чи інакше залишив компанію, решта четверо
оберуть одного з нагороджених редакційних журналістів зі стажем не менше 25
років. За словами Вернера Д'Інки, писати правду не тільки правильно з моральної
 22

та етичної точки зору, але й вигідно. Згідно з соціологічними дослідженнями, серед

усіх ЗМІ 48% німців найбільше довіряють газетам, 25% – телебаченню, 19% –
радіо і лише 7% – інтернет-виданням. Якщо люди перестануть довіряти газетам,
вони перестануть за них платити. Якщо, наприклад, Volkswagen випускає нову
модель автомобіля з заявою про економічну витрату палива, то співробітники
«автотехнічного» відділу протестують новинку і чесно повідомлять читачам, чи
справді вона витрачає вісім літрів на сто кілометрів. «Ось чому люди довіряють
нам і готові платити 2,20 євро за газету», – каже пан Д’Інка. Переважна більшість
німецьких журналістів отримують свою першу освіту в немедійній сфері, а потім
проходять дворічне добровільне стажування в редакції. Щороку F.A.Z. приймає до
десятка волонтерів, вибираючи їх із близько трьохсот бажаючих. Це робота з
вільним графіком і без обов’язкової норми виробітку, яка дозволяє волонтеру
продемонструвати свій рівень старанності та наполегливості. Під час стажування
редактор з'ясовує, чи підходить їй ця людина, а сам волонтер з'ясовує, чи не
помилився з вибором професії. «У спортивній редакції працюють колишні
спортсмени, які знаються на своєму спорті, — розповідає Вернер Д’Інка. Газети
для освіти. 100-сторінкове недільне видання F.A.Z. кілька разів визнавалася
найкращою недільною газетою у світі. На відміну від щоденного випуску, цей
номер призначений для неквапливого читання. Наприклад, у спортивному розділі
можна побачити не тільки новини, а й навчальні матеріали про альпінізм або вплив
«Формули-1» на життя жителів Бахрейну. Є в недільному випуску й науковий
розділ: фізика, математика, біологія, щось гуманітарне. «До нас часто звертаються
вчителі, які просять надіслати їм певну кількість примірників газет для їхніх
уроків», — каже Вернер Д’Інка. F.A.Z. також запрошує школярів до написання
текстів і в червні видає листівку з найкращими дитячими дописами. Тому видавці
поліграфічних компаній піклуються про своїх читачів і дуже відповідально
підходять до вибору матеріалу та комфорту з боку читачів. Тому не дивно, що
жителі Німеччини люблять читати новий прес-реліз. Просто читання газети,
шурхіт паперу і запах свіжої друкарської фарби - це окреме задоволення, яке не
зрівняється ні з чим, а особливо з вдало підібраними новинками і чудовим
 23

дизайном. Тож, якщо країна та видавці дбатимуть про комфорт читання газет,
розвиватимуть їх, відкриватимуть зручні кіоски та збережуть традицію читання
газет із покоління в покоління – ми бачимо результат, яка країна читає більше
газет. Газети - великий винахід людства. Це одне з перших засобів масової
інформації. Якісний контент завжди буде затребуваний, а традиція читання газет
нікуди не подінеться.

Висновок

У моїй дослідницькій роботі я дослідила тему: «Дослідження чинників які

впливають на читання газет в Німеччині». Результати дослідження показали, що на
читання газет впливають декілька факторів. Основні фактори описані в моїй
дослідницькій роботі – зумовлене видавництвами зручність та переймання щодо
читачів, а також традиції та зміст газети. Відповідальне відношення видань до
читачів є найбільшим скарбом в печатній індустрії. Зручність купівлі, чесний
матеріал та великий вибір продукції, створюють сприятливі умови для надання
переваг читанню газет. Видання не відстають і від новітнього часу, та запускають
електронні видання. Тому людина, якій зручніше використовувати інтернет
ресурси, має змогу дізнаватися газетні новини звідти. Хоч конкуренція з іншими
ЗМІ зростає з кожним роком, видання мають змогу адаптуватися під зміни. До того
ж читання газет навіть є традиційною частиною німецького населення.

Зміст та оформлення газет складалися історично. Це важливий фактор, саме

тому я приділила увагу історії німецької газети, та зрівняла з історією української
газети. Також я не могла не написати про психологію читання газет, адже в
новинах зазвичай описують цікаві та навіть погані новини.
 24

Список використаних джерел

1. https://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/for-the-first-time-in-lviv/5259-
persha-v-ukraini-hazeta-kurier-lwowski
2. https://allref.com.ua/uk/skachaty/
istoriya_zarodjennya_periodichnoyi_presi_v_krayinah_%D0%84vropi_i_SSHA
3. https://www.wiki.uk-ua.nina.az/
%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0.html#%D0%9F
%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D1%83%D0%BA
%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_
%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B8
4. https://kazedu.com/referat/103476
5. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/13935/1/%D0%92%D0%9F
%D0%9B%D0%98%D0%92%20%D0%9C%D0%90%D0%A1%D0%9E
%D0%92%D0%9E%D0%87%20%D0%9A%D0%9E%D0%9C
%D0%A3%D0%9D%D0%86%D0%9A
%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87%20%D0%9D%D0%90%20%D0%9F
%D0%9E%D0%9B%D0%86%D0%A2%D0%98%D0%A7%D0%9D
%D0%A3%20%D0%A1%D0%A4%D0%95%D0%A0%D0%A3%20%D0%9F
%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%A5%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%9E
%D0%93%D0%9E%20%D0%A1%D0%A3%D0%A1%D0%9F
%D0%86%D0%9B%D0%AC%D0%A1%D0%A2%D0%92%D0%90.pdf
6. https://www.wikiwand.com/uk/%D0%9C
%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D
0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%BC
%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8
7. http://www.golos.com.ua/article/324730
8. https://itc.ua/news/doslidzhennya-za-ostanni-6-rokiv-kilkist-chitachiv-drukovanih-
vidan-v-ukraini-zmenshilasya-na-74-a-tih-kto-chitayut-novini-u-soczmerezhah-
zbilshilas-na-20/
 25

9. https://ms.detector.media/maister-klas/post/3972/2013-05-28-frankfurter-
allgemeine-zeitung-nimetskyy-paperovyy-monstr/
Додатки
Додаток 1.

Кількість читачів в Німеччині.

Кількість читачів в Україні.