Урок № 1

Практичне заняття.
Тема: «Російська пропаганда на
початку Першої світової війни»

Російська листівка
«Що Вільгеша, милий друг...».
Москва, 1914 р.
Джерело: https://kor.ill.in.ua/
m/610x385/2005559.jpg
ВПРАВА 1 ВПРАВА 2
Опис. Пропонуємо чотири вправи, які розкривають тему пропаганди Росії на «Аналіз маніфесту та «Аналіз пропагандистської
початку Першої світової війни. Кожна з них розвиває вміння розпізнавати прояви
пропаганди, стереотипи, мову ворожнечі. Щоб досягти цього, учні аналізують різні відозви» карти»
джерела: маніфести, промови, карти, листівки, плакати. Під час заняття рекомендуємо
застосовувати пам’ятку, розроблену IREX, — про ознаки й методи впливу пропаганди.
ВПРАВА 3
Кожна вправа самодостатня й може бути використана окремо на розсуд учителя (тоді ВПРАВА 4
вона забере близько 10 хв), а може бути частиною цілісного практичного заняття. Слід «Навішування ярликів
«Аналіз пропагандистських
зазначити, що ця розробка доповнює іншу з курсу всесвітньої історії, про фейки у і посилання на
листівок та плакатів»
Першій світовій війні (в ній ідеться про пропаганду Великої Британії). авторитети»
Вправи є випереджальним завданням для груп/окремих учнів (це суттєво зекономить
час на уроці). За тиждень до уроку вчитель розміщує завдання та допоміжні матеріали для аналізу на гугл-диску й надає учням доступ. Всі завдання потрібно розмістити
в одній папці. Деякі учні можуть зацікавитися темою та виконати/переглянути всі завдання. На уроці учні презентують свої дослідження. Всі завдання мають чіткий
алгоритм виконання. В кінці уроку обов’язково має бути узагальнення та підсумовування.

Учень має знати Учень має розуміти Учень має вміти

» сутність «українського питання» напередодні » поняття: Перша світова війна, » показувати на карті зони геополітичних зазіхань
війни; геополітичних планів країн Антанти геополітичні інтереси. держав — членів Антанти і Троїстого союзу;
й Центральних держав щодо українських » використовувати карту як джерело інформації про
земель. події Першої світової війни.

1
 Історія України 2

Вступна частина (до всіх вправ)

Для приміток:
ЗАПИТАЙТЕ. Що потрібно для того, щоб держава перемогла у війні? (Сильна, боєздатна і вмотивована армія,
техніка, підтримка народу тощо.)
СКАЖІТЬ. Один зі способів боротьби з ворогом під час війни — інформаційне протистояння. Під час Першої світової
війни сторони, які ворогували, здійснювали інформаційно-психологічний тиск на суспільство через пропаганду.
НАГАДАЙТЕ.
Пропаганда — цілеспрямоване поширення ідей та моделей поведінки серед широких верств населення.
Слово походить із латини і в перекладі означає «те, що має бути поширене».

ЗАПРОПОНУЙТЕ.

z Пригадати, які були плани Росії, Австро-Угорщини та Німеччини щодо українських земель. (Росія прагнула
приєднати Східну Галичину, Північну Буковину і Закарпаття, придушити національно-визвольний рух
українців. Австро-Угорщина прагнула приєднати Волинь і Поділля. Німеччину цікавили території Придніпров’я,
Донецький басейн, Крим, згодом усі українські землі.)
z Визначити головні стратегічні цілі пропаганди сторін, які ворогували. (Сформувати ненависть до ворога,
показати дружнє ставлення до союзників і деморалізацію ворога.)
z Спробувати визначити основні завдання російської пропаганди на початку Першої світової війни.
(Наддніпрянська Україна: залучення суспільства на свою сторону і здобуття його прихильності, щоб досягти
поставлених цілей у війні; формування у людей почуття власної відповідальності перед державою і обов’язку
захистити її, жертвуючи своїм життям. Західноукраїнські землі: залучення простих людей на свою сторону,
здобуття прихильності.)
ЗАПИТАЙТЕ.

z Чи потрібна була ця війна саме українському населенню, що перебувало у складі обох держав? (Ні.)
z Як могли уряди Австро-Угорщини та Російської імперії змусити людей діяти всупереч своїм інтересам?(В
першу чергу це мобілізація до війська, а також за допомогою пропаганди. Перебуваючи у складі двох імперій,
за відсутності власної держави, яка могла б захистити інтереси українців, вони були змушені воювати одне
проти одного, опинившись у ворожих таборах.)
СКАЖІТЬ. Люди завжди відчувають потребу в інформації про події та процеси, які стосуються їхніх інтересів, а особливо
безпеки. Ми знаємо, чому важливо оперувати саме фактами. Але ЗМІ не завжди оперують ними в новинних матеріалах.
Замість фактів журналісти іноді використовують свої інтерпретації цих фактів та оціночні судження, що призводить
до викривленого сприйняття дійсності. На початку Першої світової війни в Російській імперії використовувалися
різноманітні масові засоби пропаганди: укази, маніфести, преса; звернення державних діячів, духовних лідерів, інших Для приміток:
авторитетів; листівки, плакати та інші ресурси. Усі ці засоби утверджували в суспільній думці ідею визволення та
справедливості й обов’язок кожного допомагати «великій справі по збиранню земель руських».
Сьогодні ми будемо аналізувати засоби пропаганди тих часів. Знання та вміння, здобуті вами під час виконання окремих
вправ та проведення практичного заняття, допоможуть вам у протистоянні сучасній пропаганді.
Готуючись до практичного заняття, ви користувались пам’ятками.
НАГАДАЙТЕ. Ознаки пропаганди дають змогу на конкретних прикладах навчитися ідентифікувати її прояви та
протистояти їй.
Ознаки пропаганди:
z спрощення до мінімуму (пропаганда спрямована на «простих людей», тому має бути зрозуміла);
z подання однакових ідей в усіх можливих джерелах, щоб досягти ефекту безальтернативності та очевидної
правдивості;
z вплив на почуття, а не на розум;
z суб’єктивність і однобокість (відсутність інших поглядів і фактів).

3
 Історія України 4

Вправа «Аналіз маніфесту та відозви»

Опис. Суть вправи полягає в аналізі тексту як засобу пропаганди. Вправа спрямована на розвиток усвідомленого читання (читання з розумінням), яке сприятиме
формуванню в учнів уміння критично ставитися до текстових повідомлень, визначати маніпуляції, самостійно добувати потрібну інформацію.

Навички й уміння з інфомедійної Що необхідно підготувати

Мета грамотності

» розвиток критичного аналізу » стійкість до впливів: ідентифікація стереотипів » проєктор;

текстів, зокрема офіційних та проявів пропаганди; » ноутбук;
документів (наприклад, » розрізнення фактів та суджень;
маніфесту). » роздатковий матеріал (тексти для аналізу),
» уміння обґрунтовувати власний погляд; розміщений для учнів на диску заздалегідь;
» оцінка та інтерпретація подій. » пам’ятку «Ознаки та методи впливу пропаганди».

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням співвіднести епіграф із темою уроку:

Для приміток:
«Сила слів пов’язана з образами, які вони викликають, і цілком незалежна від їх фактичного значення» Ґюстав
Ле Бон (фр. Gustave Le Bon: «La puissance des mots est liée aux images qu’ils évoquent et tout à fait indépendante de leur
signification réelle») [7].

ПРИМІТКА. Ґюстав Ле Бон (1841–1931) — французький соціолог і філософ. За освітою був лікарем, але головний
внесок Ле Бона був у соціологію, де він розробив основні теорії поведінки натовпу й описав методи
маніпулювання масами [1].
СКАЖІТЬ. Відомо, що лідерство передбачає вплив на інших людей. Тож очевидно, що лідер держави спрямовує керівний
вплив на все суспільство. Саме тому ми почнемо роботу з аналізу перекладу маніфесту російського імператора Миколи ІІ
від 20 липня (2 серпня) 1914 р. про оголошення Німеччиною війни Росії. Вдома ви працювали з текстом джерела, а тепер
проаналізуймо його разом.

ПРИМІТКА. Можливо, один учень буде аналізувати відповідно до запитань, а інші будуть доповнювати його
відповідь.
 БОЖОЮ МИЛІСТЮ
МИ, МИКОЛА ДРУГИЙ,
ІМПЕРАТОР І САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ,
ЦАР ПОЛЬСЬКИЙ, ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ ФІНЛЯНДСЬКИЙ
та інше, та інше, та інше

Оголошуємо всім вірним Нашим підданим:

Дотримуючись історичних заповітів, Росія, єдина по вірі та крові зі слов’янськими народами, ніколи
не споглядала їхню долю байдуже. З повною одностайністю та особливою силою пробудилися братні
почуття російського народу до слов’ян в останні дні, коли Австро-Угорщина висунула Сербії завідомо
неприйнятні для держави вимоги.
Проігнорувавши поступливу і миролюбну відповідь Сербського уряду, відкинувши доброзичливе
посередництво Росії, Австрія поспішно перейшла до збройного нападу, розпочавши бомбардування
беззахисного Белграду.
Змушені, в силу умов, що виникли, вжити необхідних запобіжних заходів, Ми наказали перевести армію
і флот на воєнний стан, але, дбаючи про життя та майно Наших підданих, докладали всіх зусиль до
досягнення мирного завершення розпочатих переговорів. Портрет Миколи ІІ
Джерело: Вікіпедія [28].
Під час дружніх зносин (перемов), союзна Австрії Німеччина, всупереч Нашим надіям на вікове
добросусідство і не сприймаючи Наші запевнення, що вжиті нами заходи зовсім не мають ворожих їй
цілей, почала домагатися негайного їх скасування і, наразившись на відмову в цій вимозі, нагло оголосила
Росії війну.
Нині випадає вже не заступатися тільки за несправедливо скривджену рідну Нам країну, але зберегти
честь, гідність, цілісність Росії і становище серед великих держав. Ми непохитно віримо, що на захист
Руської Землі дружно і самовіддано стануть всі вірні Наші піддані.
У грізний час випробувань хай буде забуто внутрішні чвари. Хай зміцниться ще тісніше єднання царя з
його народом і хай відіб’є Росія, що підніметься як один, зухвалий натиск ворога.
З глибокою вірою у правоту Нашої справи, з покірливою надією на Всемогутній Промисел Ми молитовно
закликаємо на Святу Русь і доблесні війська Наші Боже благословення. Маніфест імператора Миколи ІІ про початок
війни з Німеччиною
Джерело: 100 раритетів російської
державності [27].

5
 Історія України 6

ЗАВДАННЯ. Для приміток:

1. Прочитайте маніфест Миколи ІІ про початок війни.
2. Визначте в маніфесті факти. Що переважає: факти чи судження? (Перелік фактів: ультиматум Сербії з боку
Австро-Угорщини, напад Австро-Угорщини на Сербію, переведення російської армії та флоту «на воєнний
стан», оголошення Німеччиною війни Росії. Переважають судження.)
3. Сформулюйте гасла, які «лунали» з уст царя (Росія — єдина держава, що завжди захищає слов’янські народи
(«єдина по вірі та крові» з ними); об’єднатися навколо свого царя і стати на шлях боротьби з ворогом.)
4. Чи виступає Росія як держава, що має загарбницькі цілі у війні? (Ні. Образ Росії — це захисниця слов’янських
народів. Формується образ справедливої війни. Учні мають пригадати загарбницькі цілі Росії, входження її
до складу Антанти і готові на початок війни наступальні плани країн — учасниць війни, зокрема й Росії.)
5. Чи перекладається провина за розв’язання війни на ворога? (Так: «… [Росія] змушена вжити запобіжних
заходів…», армія і флот приведені до військової готовності.)
6. Чи сприяв маніфест «вихованню» почуття ненависті до ворога? (Так.)
7. Чи є наведений маніфест агітацією? (Так. Агітація спонукає до певної активності (об’єднатися для боротьби
з ворогом). В цьому випадку через гасла.)
8. Які засоби маніпулювання свідомістю населення ви помітили в маніфесті? (Переконання в тому, що влада
змушена воювати не зі своєї волі, а «дотримуючись історичних заповітів», через дії ворожих держав і т. ін.
На фоні часткової правди — маніпулювання почуттями, бо замовчувалися загарбницькі цілі Росії. Плекання
в народу почуття власної величі — захист несправедливо ображеної держави. Відсутність інших думок/
поглядів на ситуацію).
9. Які стереотипи «закріплює» маніфест? (Єдність слов’янства, миролюбність Росії, Росія  — захисниця
слов’янських народів, Росія — Велика Держава, єдність царя та народу.)

СКАЖІТЬ. Наступне джерело, з яким ви працюватимете, було спрямовано на українців Галичини.

 Для приміток:

Пропагандистська відозва Верховного головнокомандувача російської армії великого князя

Миколи Миколайовича
до українського народу Галичини (18 серпня 1914 р.)
РОСІЙСЬКОМУ НАРОДУ!

Брати!
Твориться суд Божий.
Терпеливо, із християнською покірністю впродовж віків зносив російський народ чужоземне ярмо, але
ні лестощами, ні гонінням неможливо було зламати в ньому прагнення свободи.
Як бурхливий потік води рве каміння, щоби злитися з морем, так немає сили, яка зупинила би російський
народ у його прагненні об’єднатися.
Хай не буде більше під’яремної Русі. Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів
Данила та Романа, скинувши ярмо, хай встановить стяг єдиної, великої, нероздільної Росії.
Хай здійсниться Промисел Божий, що благословив справу великих збирачів землі російський.
Хай допоможе Господь Царственому своєму помазанику Імператору МИКОЛІ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ Всієї Відозва «Російському народу»
Росії завершити справу великого князя Івана Калити. Джерело: Освітній портал «Академія» [19].

А ти, багатостраждальна братська Русь, підіймись назустріч російській раті.

Російські брати, які звільняються!
Всім вам знайдеться місце в лоні Матері Росії. Не ображаючи мирних людей, якої б вони не були народності,
не будуючи свого щастя на приниженні іноземців, як це робили шваби (німці. — Прим. авторки), поверніть
меч свій на ворога, а серця свої до Бога з молитвою за Росію, за Російського Царя.

Верховний Головнокомандувач,
Генерал-Ад’ютант Микола.
5 серпня 1914 року

7
 Історія України 8

ЗАВДАННЯ. Для приміток:

1. Прочитайте відозву головнокомандувача російської армії Миколи Миколайовича до українського народу
Галичини.
2. Визначте у відозві факти. Що переважає: факти чи судження? (Факти: перелік князів, імператор — Микола
Олександрович. Переважають судження.)
3. Сформулюйте гасла відозви (Єднання земель руських. Місія Росії — збирання земель руських.)
4. Чи виступає Росія як держава, що має загарбницькі цілі у війні? (Ні. Росія — визволителька галичан від
«чужоземного іга». Формується образ справедливої війни.)
5. Чи є відозва агітацією? (Так. Агітація спонукає до певної активності (об’єднатися для боротьби). В цьому
випадку через гасла.)
6. Як ви вважаєте, чи маніпулювали свідомістю населення Галичини за допомогою відозви? (Так. «Твориться
суд Божий», імператор Микола — «помазаник Божий» — приклад використання вірувань людей, які, нічого
не підозрюючи, стають жертвами маніпуляцій. Створення видимості спільних прагнень росіян і галичан до
об’єднання, галичан називають братами (використання слова, яке зображує кровне споріднення), апелювання
до історичного минулого.)
7. Які стереотипи зміцнює відозва? (Росія — захисниця. Росія — спадкоємиця Київської Русі та Галицько-
Волинської держави, Микола ІІ завершує справу Івана Калити).
НАГАДАЙТЕ учням, що від самого початку свого існування Московська держава активно претендувала на роль
історичної спадкоємиці Київської Русі, яка має об’єднати навколо себе всі руські та східнослов’янські землі. Згідно з
тодішніми уявленнями, лише володар титулу «князя всієї Русі» міг претендувати на Київ та його історичну спадщину.
Першим московським князем, який прийняв титул «великий князь всієї Русі», був Іван Калита (калита — гаманець,
«грошовий мішок». — Прим. авторки) [13].
ЗАПИТАЙТЕ. З якою метою російська влада на початку Першої світової війни апелювала до історії «збирання
земель руських»? (Прагнення утвердити в суспільстві думку про відновлення так званої історичної
справедливості, показати, що для Росії це не загарбницька війна, а визвольна і справедлива; обов’язок кожного —
допомога в завершенні «великої справи» — збирання земель руських Миколою ІІ.)

ПІДСУМУЙТЕ. В обох документах, які ми аналізували, чітко простежуються всі чотири ознаки пропаганди.
Особливо помітним є «повторення». В інших вправах ми зможемо побачити такі самі образи, стереотипи й гасла.
ПОЯСНІТЬ. Маніпулювати свідомістю людей легше, коли вони мають усталені уявлення про світ. Певні уявлення можна
сформувати за допомогою стереотипів та міфів. Завдяки їм легко донести (на спрощеному рівні), хто хороший і поганий,
а також пояснити взаємозв’язок речей і історію.
Щойно ви аналізували два медійні тексти. І в кожному з них бачимо звернення до спільного та славного історичного
минулого — єдності слов’ян, до Великої Держави, яка має бути об’єднаною та великою.
Вправа «Аналіз пропагандистської карти»
Опис. Суть вправи полягає в аналізі карти як наочного засобу пропаганди. Діти мають усвідомити вплив таких карт на формування ставлення до країн, війни,
почуття патріотизму. Застосувавши знання з попередніх уроків, учні зможуть порівняти «образи» держав, які створив автор карти, з реальною ситуацією. А
також визначити зони геополітичних зазіхань держав — членів Антанти і Троїстого союзу.

Навички й уміння з інфомедійної Що необхідно підготувати

Мета грамотності

» сформувати розуміння, що » візуальна грамотність; » проєктор;

таке пропагандистська карта
і з якою метою такі карти
виготовляють.
» стійкість до впливів: ідентифікація стереотипів та
проявів пропаганди;
» уміння обґрунтовувати власний погляд;
» оцінка та інтерпретація подій;
» уміння проводити паралелі з теперішнім часом.
» ноутбук;
» слайд презентації (зображення карт);
» роздатковий матеріал (текст на карті);
» пам’ятку «Ознаки та методи впливу пропаганди».

ЗАВДАННЯ. Проаналізувати пропагандистську карту відповідно до запитань і представити свій аналіз на уроці.
В аналізі потрібно розкрити механізми пропаганди і презентувати свої мінідослідження.
Для приміток:
До цієї карти також варто звернутися під час вивчення розділу всесвітньої історії «Облаштування повоєнного світу».
Учні порівняють карту Європи після Першої світової війни (здобутки і втрати держав) із «Картою майбутньої Європи…».
СКАЖІТЬ. Наочними засобами пропаганди є карти. Виготовлення пропагандистських або агітаційних карт є одним із
засобів для «підігріву національних почуттів» під час підготовки або безпосередньо конфлікту.
Текст на карті
Росія — велика, самодержавна, воює за відновлення права, справедливості, миру й законності на землі. Їй не потрібне
чуже добро, їй не потрібні чужі землі. Вона візьме собі лише те, що їй належало з давніх часів — Червону Русь зі Львовом
і Перемишлем, частину Буковини Чернівцями. Східна Пруссія з Кеніґсберґом (сучасний Калінінград, місто в Росії. — Прим.
авторки) по Віслі, полита не раз російською кров’ю має бути знову Російською землею. Данциг (сучасний Гданськ, місто Карта майбутньої Європи (як її не думав
в Польщі. — Прим. ред.) і Торунь мають стати російськими фортецями. бачити Вільгельм «Цар Європейський»).
Москва, 1914 р.
В межах Росії, під її могутнім скіпетром вільна в самоврядуванні своєму Польща возз’єднає свої провінції, які дотепер Джерело: РНБ. ВИРТУАЛЬНЫЕ ВЫСТАВКИ [25].
роз’єднані через підступність Німеччини та Австрії.
Англія. Її наявні колонії всенародно й урочисто визнали, що справедлива Англія стала для них рідною матір’ю. Вона
(Англія) отримає всі колонії Німеччини, забезпечить їм законність, справедливість і стане для них рідною матір’ю.

9
 Історія України 10

Франція отримає область між річками Мозелем і Рейном із фортецею Кобленц. Спаде чорне траурне покривало зі
Страсбурзької статуї і знову Ельзас і Лотарингія будуть вільною Францією. Для приміток:
Бельгія перша показала своєю божевільною кмітливістю Німеччині, що сила не в гарматах, а в дусі. Бідна, розорена
Бельгія хіба не заслуговує бути великою державою. Вона отримає Рейнську провінцію і право взяти до себе в Брюссель
із Берлінських музеїв найкращі твори мистецтва.
Сербія буде також великою державою. Вона заслужила це, заплативши Белградом. Боснія, Герцеговина, Далмація і
Хорватія повинні відійти їй. Щоб жерла гармат Австрії не дивилися на Белград, їй же відходить Землін (німецька назва
колишнього сербського міста Земун, нині район Белграда. — Прим. авторки).
Данія отримає Шлезвіг і Гольштинію (тогочасна російська назва Гольштейну; тепер регіон у Німеччині. — Прим. ред.) по
Кільський канал (канал у Німеччині, що з’єднує Балтійське і Північне моря. — Прим. авторки).
Голландія отримає Ессен, де раніше були заводи Круппа, бо столиця війни повинна підкоритися Гаазі — столиці світу.
Італія отримає Південний Тіроль та Істрію з Трієстом.
Швейцарія — мирна країна курортів, отримає Тіроль із його курортами, щоб росіяни могли їздити на курорти вже не
в Австрію.
Румунії відійде частина Буковини і Трансільванії тільки тому, що Буковина була колись Румунією.
Чехія з Прагою й Угорщина з Будапештом будуть кожна окремою державою в кордонах їхніх народностей, із правлінням,
народом обраним.
Албанія, втративши всі «види» на самостійну державу, розділиться між Чорногорією, Сербією, Італією.
Туреччина збереже свої володіння, якщо не шаленітиме, не посилатиме «десант на дно Чорного моря», за висловом
пана Михайловського у [московській газеті] «Русское слово».
Німеччина та Австрія отримають усе, що від інших держав лишилось.
І всі народи Європи будуть тоді жити в мирі, благоденстві та не бачитимуть грізного привиду Вільгельма Божевільного
і його броньованого кулака.

ЗАВДАННЯ.
1. Який «вигляд» має Росія на цій карті (негативний, у привабливому/сприятливому світлі, нейтральний)?
(Зображується у привабливому та сприятливому світлі.)
2. Чи об’єктивно подано інформацію про причини роз’єднання польських провінцій? (Ні. Польська державність
була ліквідована внаслідок трьох поділів Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 років. Це були зовнішньополітичні
акції з боку Австрії, Пруссії та Росії. Автор карти про підступність Росії замовчав.)
 3. Чи формує наведена карта образ справедливої війни з боку Росії? (Так.)
4. Як ви вважаєте, чи сприяла ця карта формуванню почуття власної величі в підданих Російської імперії того
Для приміток:
часу? (Так. «Росія воює за відновлення права, справедливості, миру й законності» — саме від росіян залежить
«… мир і законність на землі».)
ПРИМІТКА. Зауважте, що росіянами ми називаємо всіх, хто мешкав на території Російської імперії (власне, цей
стереотип поширений за кордоном і досі).
5. Чи сприяла карта формуванню в росіян почуття власної відповідальності перед державою і обов’язку
захистити її, жертвуючи своїм життям? (Так.)
6. Чи нав’язує карта стереотипи щодо Росії? (Так. Росія — Велика Держава. Раніше до її складу входили й ті
території, на які висунуті претензії. Місія Росії — захист народів.)
7. Якими потребами людини маніпулює автор карти? (Потреби в безпеці, захисті, впевненості в майбутньому,
справедливості, відпочинку — «Швейцарія — мирна країна, отримає Тіроль із його курортами, щоб мешканці
Російської імперії могли їздити на курорти вже не в Австрію».)
8. Чим можна пояснити саме такий порядок опису держав? (Росія, Англія, Франція — держави-союзниці в Першій
світовій війні, входили до військово-політичного блоку Антанта. Останні у списку держави — Німеччина та
Австрія — вороги Росії, які входили до складу Троїстого союзу. Туреччина вступила у війну на боці Німеччини.
Італія з початком війни оголосила про нейтралітет, а в 1915 р. вступила у війну на боці Антанти.)
9. Чи можна стверджувати, що автор карти використав такий метод впливу, як навішування ярликів
(таврування)? (Так. Вільгельм — божевільний, Туреччина — «… якщо не шаленітиме…», мається на увазі, що
у вересні 1914 року Туреччина замінувала протоки і закрила їх для торговельних суден.)
10. Чи об’єктивно подана інформація про Англію та Францію? Можливо, автор карти щось «замовчав» в описі
цих держав? (Необ’єктивно. Замовчано загарбницькі цілі.)
ПРИМІТКА. Автор використовує такий метод впливу пропаганди, як «гра зі словами» — «навішування ярликів»
(одні держави характеризуються лише позитивно, а інші, вороги — негативно). Щодо Англії використано метод
«блискуче узагальнення» («Її (Англії) наявні колонії всенародно … визнали…», «стане для них (всіх колоній) рідною
матір’ю»). Цією інформацією вчитель доповнить презентацію дослідження учнів.
11. Чи можете ви, з позиції сучасних учнів, за допомогою цієї карти визначити загарбницькі цілі провідних
держав — учасниць Першої світової війни та геополітичні плани Росії щодо українських земель? (Так,
учні мають застосувати знання зі всесвітньої історії та історії України, щоб відповісти на поставлене
запитання.)

11
 Історія України 12

СКАЖІТЬ. Карти й сьогодні використовуються як засіб пропаганди.

Для приміток:
ПОКАЖІТЬ учням карту України, яку тепер демонструють на російських каналах.

ЗАПИТАЙТЕ. Який головний меседж цієї карти? (Українські землі — споконвічні території Росії.)

ПІДСУМУЙТЕ. Карти можуть бути засобами пропаганди. Тому завжди слід запитувати себе: який головний
меседж медійного продукту, до він чого закликає і спонукає? Завжди потрібно перевіряти факти.

Карта
Джерело: YouTube [24].
Вправа «Навішування ярликів і посилання на авторитети»
Опис. На прикладі аналізу візуальних і текстових історичних джерел учні дізнаються про такі методи впливу пропаганди, як «навішування ярликів» і «посилання
на авторитети». На основі здобутих знань учні зможуть ідентифікувати ці методи в сучасній пропаганді та протистояти їм.

Навички й уміння з Що необхідно підготувати

Мета інфомедійної грамотності

» навчити ідентифікувати різні » візуальна грамотність; » проєктор;

прийоми пропаганди на
прикладі історичних джерел.
» стійкість до впливів: ідентифікація
стереотипів та проявів пропаганди;
» уміння обґрунтовувати власний погляд;
» оцінка та інтерпретація подій;
» уміння проводити паралелі з теперішнім
часом.
» ноутбук;
» презентація з листівками та плакатом, роздатковий
матеріал (фрагменти промови викладача міжнародного
права, професора Новоросійського університету в
Одесі Петра Казанського від 5 жовтня 1914 р.);
» пам’ятка «Ознаки та методи впливу пропаганди».

СКАЖІТЬ. У Першій світовій війні сторони конфлікту перекладали провину за розв’язання війни на ворога. А щоби
підкреслити небезпеку, яку несе ворог, показували його правителів/війська, наприклад, як аморальних злочинців.
Це пов’язано з тим, що мета пропаганди в умовах війни — виховувати й закріплювати почуття ненависті до ворога.
У пам’ятці «Ознаки і методи впливу пропаганди» ви можете ознайомитись із цими прийомами. Зверніть увагу на такі
методи впливу пропаганди, як «навішування ярликів» і «посилання на авторитети». Суть методу «навішування ярликів»
полягає в тому, що ідеї/особистості поєднуються з негативними характеристиками, щоби спонукати до засудження без
доказів.
«Посилання на авторитети» — метод пропаганди, в якому потрібна думка вкладається в уста авторитетної/
популярної особи.
До експертів (кваліфікованого джерела, на яке посилаються) можна звертатися з метою побудови чесного й виваженого
аргументу. Інша річ, коли експертів використовують із метою пропаганди.

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням ознайомитись із поданими матеріалами, виконати завдання та відповісти на запитання.

ЗАВДАННЯ. Прочитайте фрагменти промови викладача міжнародного права, професора Новоросійського

університету в Одесі Петра Казанського від 5 жовтня 1914 р., розгляньте плакат і листівки. Листівка № 1
«З нами Бог. Хай живуть великі союзники»
Джерело: Корреспондент.net [20].

13
 Історія України 14

ПРИМІТКА. Петро Казанський, закінчивши юридичний факультет Московського університету, працював в

Одеському (Новоросійському) університеті. Спеціалізувався на міжнародному праві, а особливо на питаннях
війни, миру, суду та адміністративних союзів. Від 1912 року мав чин дійсного статського радника та очолював Вищий
міжнародний інститут в Одесі. За часів Першої світової війни темою його семінарів стала «Велика війна і право» [9].
Фрагменти промови викладача міжнародного права, професора Новоросійського університету в Одесі Петра
Казанського від 5 жовтня 1914 р. [10]

Про Росію Про ворожу сторону

«Величний спокій панує в Росії. У  всіх  — повне
усвідомлення нашої народної правоти. Всюди —
непохитна впевненість в  остаточній перемозі
російської зброї. Незламною стіною став російський
народ на кордонах держави, згуртувався навколо
священного престолу свого великодушного
Государя; об’єдналися всі, забувши взаємні
суперечки, й рахунки, й домагання. В Росії тепер —
одна душа, одна воля, одна робота над подоланням
ворога.
Ми всі — щогодини і щохвилини разом, помислами
там, на полях великих битв, воєдино з нашими
дорогими, всіма силами серця любленими батьками,
синами і братами, з незрівнянною російською
молоддю, яка безстрашно, не зупиняючись перед
смертю й муками, під проводом своїх великих
вождів, робить загальнонародну і загальнодержавну
справу, робить так, як робити належить велику
справу — чистими руками, з чистим серцем, воює
так, як повинно воювати христолюбиве воїнство —
покладаючи життя своє за друзів своїх, але
шкодуючи переможеного ворога, не ображаючи
жінок і дітей, не грабуючи жалюгідного достатку
місцевого населення».
«Яка різниця з тим, що відбувається у наших ворогів!
Також об’єднані навколо своєї державної влади, яке
негідне видовище являють вони світу. П’яні й розпусні
полчища Вільгельма і цього старця Франца-Йосифа,
якому слід було б думати про загробне життя, ніж Листівка № 2
«Його імператорська величність государ
проливати кров людську, грабують і вбивають мирних імператор Микола Олександрович»
жителів, навіть своїх співгромадян, ґвалтують і піддають Джерело: Корреспондент.net [23].
надлюдським тортурам жінок і малолітніх дітей,
знищують міста і селища, спустошують цілі країни... В
Німеччині та Австро-Угорщині постійне збудження,
метушня: торжества, прапори, бенкети з приводу
вигаданих перемог змінюються відчаєм і панікою,
взаємними звинуваченнями, коли надходять відомості
про справжній стан справ на театрі воєнних дій.
Видно бентежну, невпевнену в собі душу народну,
видно нечисту совість. Злу справу почали наші сусіди,
оголосивши нам загарбницьку війну, вторгнувшись
в наші кордони та поставивши собі недосяжне
завдання — накласти на вільний російський народ і
на все слов’янство нове ярмо. І усвідомлення своєї
неправоти, там — під спудом, у глибині серця знесилює
всі їхні починання, позбавляє спокою, необхідного для
всякого успіху». Листівка № 3
«Йди за Батьківщину »
Джерело: Корреспондент.net [22].
 ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ. Промова професора Казанського насичена такими однотипними висловлюваннями про Росію,
її народ, священний обов’язок громадян у цій війні та ворожі війська. Учням запропоновано для аналізу
матеріали, розміщені на перших сторінках цієї праці.

ЗАВДАННЯ. Скориставшись пам’яткою, визначте методи впливу пропаганди та ознаки, які ви тут бачите.

Ознаки:
z образ героя й образ ворога з відповідними характеристиками;
z суб’єктивність і однобокість;
z апеляція до емоцій.
Методи впливу пропаганди:
1. «навішування ярликів»: «кати й мародери», «ворог роду людського» — написи на листівках;
2. «заклики до почуттів»: «В Росії тепер — одна душа, одна воля, одна робота над подоланням ворога»;
3. «блискуче узагальнення»: «За віру, царя і Батьківщину», використання релігійного аспекту — «з нами Бог», «Ворог роду людського» Микола Реріх, 1914 р.
Джерело: WikiArt [31].
«Бог із царем і народом»;
4. «фальшиві зв’язки» («посилання на авторитети»): залучення експерта — професора міжнародного права;
5. «образ героя й образ ворога» («дегуманізація»): зображення ворога як нелюда.

ЗАПИТАЙТЕ.

z Чи помітили ви протиставлення у пропагандистських матеріалах, які аналізували? (Так. Явно простежується

розділення на «ми» та «вони».)
z Які стереотипи можемо побачити в цих матеріалах? (Росія — захисниця, Росія — захисниця російського народу
та всього слов’янства. Цар завжди в єдності з народом, про який дбає.)
z Через які потреби людини відбувається маніпулювання? (Потреби в безпеці, захисті, впевненості в
майбутньому, належності до певної спільноти, справедливості, патріотизмі.)
z Чи повторюються образи, стереотипи й гасла в наведених матеріалах? (Так.)
z Як ви вважаєте, якби ви жили на території Російської імперії та були підданими Миколи ІІ, чи вважали б ви
німців і австрійців затятими ворогами? (Так.)
Листівка № 4
ПРИМІТКА. Під час роботи з плакатом «Ворог роду людського», де кайзера Вільгельма алегорично зображено «Кати й мародери»
Джерело: Корреспондент.net [26].
у вигляді диявола, варто запитати учнів, чи знають вони, хто такий Микола Реріх.

15
 Історія України 16

СКАЖІТЬ. Микола Реріх — російський художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник. За його ескізами були
створені мозаїчні панно у Свято-Успенській Почаївській Лаврі, мозаїки Церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селі Для приміток:
Пархомівка на Київщині, одні з найбільш значущих в Україні. За ініціативою Миколи Реріха в Києві був організований
Міський художній музей [14].

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням сучасний приклад російської пропаганди проти України, в якому Росія також постає
в ролі рятівниці, натомість Україна — як країна, армія якої вбиває власних мешканців. Для цього перегляньте
мультик російського режисера Олексія Балашова «Одного разу наше життя змінилося» [34].

ПРИМІТКА. У мультфільмі можна побачити такі методи пропаганди, як «навішування ярликів» і «протиставлення».

ПІДСУМУЙТЕ. Як бачите, за допомогою фото, мультфільмів, художніх фільмів, реклами, інших медійних продуктів
через бурхливі емоції можна впливати на свідомість людей і скеровувати їхні дії (наприклад, захищати/рятувати
дітей Донбасу). «Ефект емоцій» (вплив на емоції) — класичний прийом блокування здатності людини до раціонального
аналізу.
Вправа «Аналіз пропагандистських листівок та плакатів»
Опис. Вправа допоможе зрозуміти, як із початком Першої світової війни ворожі сторони використовували карикатури, листівки, що були популярні на початку
ХХ ст., з метою пропаганди (на прикладі карикатури й листівок, що випускались у Російській імперії).

Навички й уміння з інфомедійної Що необхідно підготувати

Мета грамотності

» навчити розпізнавати вплив » стійкість до впливів: ідентифікація стереотипів » ноутбук, проєктор;

через зображення, зокрема та проявів пропаганди; » презентацію з листівками;
листівки. » уміння обґрунтовувати власний погляд; » пам’ятку про ознаки пропаганди.
» оцінка та інтерпретація подій;
» візуальна грамотність.

СКАЖІТЬ. На початку ХХ ст. поштові листівки були дуже різноманітні й численні. Їх колекціонували, використовували
як сувеніри й відкриті листи. Листівки коштували недорого і були популярні серед найширших верств населення
європейських країн. Із початком Першої світової війни листівки стали значним агітаційним ресурсом, який
використовували ворогуючі сторони.

ЗАПРОПОНУЙТЕ групі з трьох учнів виконати мініпроєкт: проаналізувати пропагандистські листівки та плакати,
а на уроці презентувати свою роботу за допомогою мультимедійної презентації (час для презентації — 3 хв).

ЗАВДАННЯ «мистецтвознавцям». Уважно розгляньте листівку №  1 та карикатуру №  2. Проаналізуйте

зображення та написи.
1. Які сюжети покладені в основу зображень? (Казкові, про богатирів.)
2. Як ви вважаєте, чи були зрозумілими образи цих листівок простим, пересічним мешканцям Російської імперії
в 1914 р.? (Так.)
3. Чи підсилювали казкові сюжети ідею історичної спадковості між Руссю та Російською імперією? (Так. Билини —
культурна спадщина Київської Русі.)
4. Чи можна вважати, що художники з метою пропаганди використали високий рівень релігійності населення?
(Так. «Із хрестом у серці» (листівка 1), «… Іде вперед і вірить в Бога…» (карикатура 2). Вплив на почуття, гра
на емоціях.) № 1 Листівка «Велика війна».
Напис: «Хай підніметься уся Росія з жезлом в
5. Дайте характеристику зображуваних осіб. (Билинний богатир із мечем у руках і хрестом у серці руках та з хрестом у серці»
захистить Святу Русь у Великій війні (листівка № 1). Руський богатир замахнувся мечем на триголового Джерело: Корреспондент.net [18].

17
 Історія України 18

змія (карикатура № 2). На щиті, що лежить на землі біля богатиря, напис «За віру й правду!». Голови змія
символізують ворогів Росії в Першій світовій війні — Німеччину, Австро-Угорщину, Туреччину. Зліва (вдалині) Для приміток:
від богатиря його друзі — Бритт (англієць) і Галл (француз), які готові прийти на допомогу.)
6. Визначте меседжі зображень. Що вони демонструють? (Основними меседжами, які автори прагнули донести
до населення, мали стати: справедливість війни для Росії; як билинні богатирі, вона вийшла на боротьбу
проти ворога — Німеччини, Австро-Угорщини й Туреччини; її підтримують союзники і з нею Бог; вислів «За
Святую Русь» означає захист своєї Батьківщини, а також відсилає до релігійних почуттів, до війни 1812 року.)
ПОЯСНІТЬ. У цей час деякі партії (наприклад, РСДРП(б), частина УСДРП на чолі з Винниченком) вели не «оборонну»
лінію, а були «пораженцями» (тобто закликали до поразки Росії у війні). Пропоновані для аналізу зображення також № 2 Карикатура «За Русь Святую і Царя»
боролися з подібними настроями. Напис:
«За Русь Святую і Царя
7. Складіть образ богатиря — солдата російської армії (в 5–10 словах). (Герой, захисник, патріот; сильний,
Іде з мечем поборник слави;
мужній, безстрашний, православний, непохитний, славний, вірний царю і Русі тощо. Важливо відмітити, що І не страшить богатиря.
союзники героя — на задньому плані.) Дракон блюзнірський триголовий,
Іде вперед і вірить в Бога
8. Складіть образ змія — ворога (в 5–10 словах). (Бридкий, злий, навіжений, переляканий, блюзнірський, із Іде… і грізний наче вал;
головами різного віку (за головами можна впізнати правителів держав) тощо.) А там готові в допомогу
9. Чи нав’язують зображення якісь переконання і стереотипи? (Так. Росія з давніх-давен вела справедливі війни, Його друзі: і Бритт, і Галл...
В далечині блищать перемоги-зорі,
захищала свій народ та свої землі. Народ (в образі богатиря) за Царя.) Вони відкриють до щастя двері.
10. Чи зрозуміла інформація, подана в листівках, для більшості людей? (Інформація містить просту, наочну і І за страждання та горе
Тобі відплатять, грубий звіре»
знакову символіку, яка мала викликати ненависть і відразу до ворожих держав у населення Російської імперії
(дегуманізації супротивника через перетворення його на казкову злу істоту). У цьому полягало одне із завдань Джерело: ZN.UA [21].
листівок.)
11. Чи передбачаються в листівках конкретні аргументи до написів або їхній аналіз? (Жодного аргументу і аналізу
до написів немає. Є лише судження.)
12. Які художні засоби застосовували художники? (Загальноприйнятні й легко зрозумілі символи, яскраві фарби,
колір і розташування тексту, розмір шрифту. Тексти: короткий (листівка № 1) або віршований (карикатура
№ 2), легко читаються. Поєднуються вербальний і візуальний вплив. Текст і зображення — це два елементи
композиції, які доповнюють одне одного, передаючи головну ідею автора. Грамотно використано контраст
і колір. Зображення в листівках змушували пишатися воїнами, відчувати свою обраність (обраність Росії)
і ненавидіти ворогів. А також спонукали наслідувати богатирів та ставати на захист своєї батьківщини.)

ПІДСУМУЙТЕ. Найголовніший меседж листівки та карикатури — стати на захист Росії.

Також на карикатурі бачимо візуальні образи, що містять негатив, зневажливу оцінку, насмішку (вороги Росії в образі
триголового змія). Меседжі, закодовані в таких візуальних образах, здатні стимулювати до швидшої агресивної реакції. Для приміток:

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням переглянути низку листівок і плакатів.

АПЕЛЮВАННЯ ДО ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО

(Вітчизняна війна 1812 р.)

Листівка № 3 (лицевий бік) Листівка № 3 (зворотний бік) Листівка № 4

«Йди за Батьківщину» «Йди за Батьківщину» «Світова Пожежа. Друга Вітчизняна
Джерело: «Корреспондент.net» [22]. війна»
Джерело: Вікіпедія [33].

ПОЯСНІТЬ. Від самого початку Першої світової війни російська пропаганда намагалася перетворити її на Другу
Вітчизняну (Перша Вітчизняна війна — це війна проти наполеонівської армії 1812 року — прим. авторки). На листівці
1914 року ясно проглядається класична тріада: «За Віру, Царя і Батьківщину!» Мати благословляє сина на війну, на стіні
висить портрет царя, вгорі заклик «За Батьківщину», внизу чотиривірш «найбільш народного» з російських поетів —
Некрасова.

19
 Історія України
Переклад
Вслухаючись в жахи війни,
При кожній новій жертві бою
Мені шкода не друга, не дружини,
Мені шкода не самого героя...
На жаль! Утішиться дружина,
І друга кращий друг забуде;
Але десь є душа одна —
Вона до смерті пам’ятати буде!
Серед дволиких наших справ
Й усякої вульгарності і прози
Один я в світі підглядів
Святі, щирі сльози —
То сльози бідних матерів!
Їм не забути своїх дітей,
Загиблих на кривавій ниві,
Як не піднять плакучій вербі
Своїх пониклих гілочок...
М. Некрасов
З пісень війни
Поети, встаньте в загальному кличі,
Досить співати про Беатріче, —
Уже в полях свистить картеч
І ядра миготять!.. О, поети,
Час дзвінкі сонети
Перекувати на звучний меч!
***
Допоки зброї не полишив
Роздутий пихою швабський гном,
Хай кожен б’ється тим, чим може:
Солдат — багнетом, а поет — пером!
Нехай разом із кров’ю пісня ллється,
І вірте: в далях голубих
20
Оригінал
Внимая ужасам войны, Для приміток:
При каждой новой жертве боя
Мне жаль не друга, не жены,
Мне жаль не самого героя…
Увы! утешится жена,
И друга лучший друг забудет;
Но где-то есть душа одна —
Она до гроба помнить будет!
Средь лицемерных наших дел
И всякой пошлости и прозы
Один я в мире подсмотрел
Святые, искренние слезы —
То слезы бедных матерей!
Им не забыть своих детей,
Погибших на кровавой ниве,
Как не поднять плакучей иве
Своих поникнувших ветвей…
Н. Некрасов
Из песен войны
Поэты встаньте в общем кличе
Довольно петь о Беатриче, —
Уже в полях свистит картеч
И реют ядра!.. О, поэты,
Пора звенящие сонеты
Перековать на звонкий меч!
Пока оружия не сложит
Раздутый спесью швабский гном,
Пусть каждый бьётся тем, чем может:
Солдат — штыком, поэт — пером!
Пусть вместе с кровью песня льется,
И верьте: в далях голубых
Пропагандистські вірші
Джерело: «Еспресо» [30].
Ціною крові вам зарахується
Із серця виплеканий вірш!..
***
Я чую гул далекої битви.
І ось прокляття і молитви,
Залізо, золото і мідь —
Кидаю в горн святого гніву,
Щоб сталлю нового мотиву
З несподіваною силою задзвеніти!
***
Поля рідні затремтіли,
Коли, піднявшись Руссю всією,
Ми грудьми голими стрічали
В броню закованих гостей...
Підриваючи хмарою грізною пилу,
Зійшлися мужик і гренадер,
І обидва вічності явили
Безсмертної доблесті приклад!..
— Смоленськ!.. Москва!.. Та, волею долі,
Застигла зухвала рука,
І меч прибульця був далеко
Відкинутий помахом кулака!
***
Ось знову, ми всі на сторожі,
Пліч-о-пліч зійшлися в ряд,
І доблесть наша — точно та ж,
Що і сто років тому!
І знову, як колись, ми відповімо
За Русь мільйонами голів,
І знову, як колись, грудьми зустрінемо
І грудьми витиснемо ворогів!
М. Агнівцев
Ценою крови вам зачтется
Из сердца вылившийся стих!.. Для приміток:
Я слышу гул далекой битвы.
И вот проклятья и молитвы,
Железо, золото и медь —
Бросаю в горн святого гнева,
Чтоб сталью нового напева
С нежданной силой зазвенеть!
***
Поля родныя задрожали,
Когда, поднявшись Русью всей,
Мы грудью голою встречали
В броню закованных гостей…
Взрывая тучей грозной пыли,
Сошлись мужик и гренадер,
И оба вечности явили
Безсмертной доблести пример!..
— Смоленск!.. Москва!.. Но, волей рока,
Застыла дерзкая рука,
И меч пришельца был далеко «Вбитий розривним снарядом
Отброшен взмахом кулака! прапороносець»
Джерело: «Русский меценат» [17].
***
И вот опять, мы все на страже,
Плечом к плечу сомкнулись в ряд,
И доблесть наша — точно та же,
Что и сто лет тому назад!
И вновь, как прежде, мы ответим
За Русь мильонами голов,
И вновь, как прежде, грудью встретим
И грудью вытесним врагов!
Н. Агнивцев
21
 Історія України 22

ОБРАЗ ГЕРОЯ
Для приміток:

Агітаційний плакат Російської імперії «Російський Лубок Російської імперії «Солдат під градом куль рятує
солдат», 1914 р. пораненого офіцера»
Джерело: Освітній портал «Академія» [32]. Джерело: Освітній портал «Академія» [35].

СПРАВЕДЛИВА ВІЙНА

Агітаційний плакат Російської імперії «Проводи на війну за святу справу»

Джерело: Освітній портал «Академія» [29].
ЗАПРОПОНУЙТЕ учням критично розглянути зміст зображення на плакаті «Вбитий розривним снарядом
прапороносець». ЗАПИТАЙТЕ. Чи реалістично зображено пораненого? З чим це може бути пов’язано? (Зображення Для приміток:
вбитого від розривного снаряду справді не схоже на таке, яке могло бути. Скоріше за все, учні скажуть про прагнення
приховати жахи війни, не налякати і таким чином сприяти зростанню патріотичних почуттів.)

ПІДСУМУЙТЕ. Сьогодні ми разом аналізували засоби російської пропаганди на початку Першої світової війни,
за допомогою яких у Російській імперії утверджували в суспільній думці ідею визволення та справедливості й
обов’язок кожного допомагати «великій справі збирання земель руських». За допомогою таблиці систематизуймо все,
що сьогодні побачили.

ПРИМІТКА. Таблицю можна вивести на екран (як слайд презентації), а можна роздрукувати на кожну парту.

Ознаки пропаганди +/- Методи впливу +/- Ознаки мови ворожнечі +/-
Спрощення до мінімуму (пропаганда Гра зі словами: Емоційність.
спрямована на «простих людей», тому
z навішування ярликів;
має бути зрозуміла).
z блискуче узагальнення;
z використання евфемізмів
і метафор.
Подання однакових ідей в усіх Фальшиві зв’язки: Дегуманізація (людину/
можливих джерелах, щоб досягти людей зображено як
z перенесення;
ефекту безальтернативності та тварину, неприємну
очевидної правдивості. z посилання на авторитети. істоту).
Вплив на почуття, а не на розум. Заклики до почуттів: Поширення негативних
стереотипів.
z «свої хлопці»;
z «разом з усіма»;
z «брати й сестри»;
z обігравання страху.
Суб’єктивність і однобокість Маніпуляції з фактами. Свідоме чи підсвідоме
(відсутність інших поглядів і схиляння людей до
фактів). агресії.
Образ героя й образ ворога.

23
 Історія України 24

ПІДСУМУЙТЕ. А тепер обміняймося враженнями від уроку. Для приміток:

Учні мають застосувати метод незакінченого речення:

z На уроці я дізнався/лась…
z Мені було цікаво…
z Мені було нецікаво, тому що…
z Урок був корисним для мене, тому що...
z Я буду використовувати й надалі …
ЗАПРОПОНУЙТЕ учням оцінити свою роботу.
КАРТКА САМООЦІНЮВАННЯ та ОЦІНЮВАННЯ ВЧИТЕЛЕМ

Прізвище:

Кількість Оцінка Оцінка

№/п Критерії оцінювання
балів учнів вчителя
1. Структура побудови відповідей 4
Активність учасника проєкту в групі/на уроці, відповідно до 3
2.
індивідуальних можливостей
Уміння аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати твори 5
3.
мистецтва, карти й тексти, застосовуючи історичні знання
4. Формулювання власної думки 4
5. Переконливість аргументів 5
6. Культура мовлення 3
Загальна оцінка
Максимальна кількість балів — 24.
СЛОВНИК:
Агітувати (агітація) — переконувати в чому-небудь, спонукати до чогось; роз’яснювати політику якої-небудь партії чи Для приміток:
організації, закликати до боротьби за цю політику або проти неї [2].
Ідеологема — один з елементів ідеології як сукупності поглядів і уявлень, із яких складається самосвідомість народу. //
Абстрактна ідея, перетворена на елемент ідеології [8].
Пропаганда — цілеспрямоване поширення ідей та моделей поведінки серед широких верств населення. Слово
походить із латини й у перекладі означає «те, що має бути поширене» [16].
Лубок — декоративна тиражована настінна картинка здебільшого із прозовим або віршованим текстом [6].

ДЖЕРЕЛА:
1. Gustave Le Bon [Електронний ресурс] // YourDictionary. — Б. р. — Режим доступу до ресурсу: https://biography.
yourdictionary.com/gustave-le-bon
2. Агітувати [Електронний ресурс] // Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 16. — Режим
доступу до ресурсу: http://sum.in.ua/s/aghituvaty
3. Білян П. 100 років від початку Першої світової. Як кайзер Вільгельм ІІ перетворився на предтечу Путіна
[Електронний ресурс]/Петро Білян // Еспресо. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: https://espreso.tv/
article/2014/08/02/100_rokiv_vid_pochatku_pershoyi_svitovoyi_yak_kayzer_vilhelm_ii_peretvoryvsya_na_
predtechu_putina
4. Війна листівок. Пропаганда у відкритих листах Першої світової війни [Електронний ресурс] // Корреспондент.
net. — 23.09.2014. — Режим доступу до ресурсу: https://ua.korrespondent.net/lifestyle/3422753-viina-lystivok-
propahanda-u-vidkrytykh-lystakh-pershoi-svitovoi-viiny#1
5. Глушко А. Візуальні засоби мови ворожнечі як інструмент інформаційної війни [Електронний ресурс] // Діалог:
Медіастудії. — Б.р. — Режим доступу до ресурсу: http://dms.onu.edu.ua/article/view/137374
6. Донець О. М., Баканурський А. Г. Лубок [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України: електронна
версія/гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут
енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Режим доступу до ресурсу: http://esu.com.ua/search_
articles.php?id=58935
7. Електронне видання за мотивами книги Гюстава Ле Бон, Психологія натовпу. Париж: видання Félix Alcan, 1905,
9-е видання, 192 с. — Режим доступу до ресурсу: https://www.infoamerica.org/documentos_pdf/lebon2.pdf
8. Ідеологема [Електронний ресурс] // СЛОВНИК UA Портал української мови та культури. — Б.р. — Режим
доступу до ресурсу: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ідеологема

25
 Історія України 26

9. Казанський Петро Євгенович [Електронний ресурс] // Професори Одеського (Новоросійського)

університету. — Режим доступу до ресурсу: http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/litopis/Kazanskiy%20 Для приміток:
P..pdf
10. Казанский П. 3. Присоединеніе Галичины, Буковины и Угорской Руси. [Електронний ресурс]/Петр Казанский. —
Одеса: Типография Епархиального Дома. Александровский проспект, собственный дом №6, 1914. — С. 3–4. —
(Издание 2-е, без перемен). — Режим доступу до ресурсу: https://www.twirpx.com/file/2338724/
11. Лавлінський Р. Механізми формування соціальних стереотипів у суспільстві засобами мас-медіа [Електронний
ресурс] // Наукові записки. Серія «Філософія». Випуск 7. — 2010. — Режим доступу до ресурсу: https://web.
archive.org/web/20131216023401/http:/archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nznuoa/filosofiya/2010_7/16.pdf
12. Мосієнко О. Пропаганда в умовах Першої світової війни (аналіз періодичних видань Волині) [Електронний
ресурс]. — 17.07.2014 — Режим доступу до ресурсу: http://eprints.zu.edu.ua/18638/1/tmp13B.pdf
13. Пометун О.І. Всесвітня історія: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти [Електронний
ресурс] / О.І. Пометун Ю.Б. Малієнко. — К.: Видавничий дім «Освіта», 2020. — Режим доступу до ресурсу:
https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-7-klas-2020/5-Vsesvitnya-istoria-7-klas/
Vsesvitnya-istoriya-7-klas-Pometun.pdf
14. Реріхи і Україна [Електронний ресурс] // Інститут історії України. — Режим доступу до ресурсу: http://history.
org.ua/uk/post/1139
15. Шейнов В.П. Манипулирование сознанием. — Минск: Харвест, 2011. — 768 с.
16. Шутов Р. Пропаганда та маніпуляції [Електронний ресурс]/Роман Шутов // Медіадрайвер. — Б.р. — Режим
доступу до ресурсу: http://mediadriver.online/manipuliatsiyi_ta_propahanda/manipulyatsiyi-ta-propaganda/

ДЖЕРЕЛА ФОТО і ВІДЕО:

17. «Вбитий розривним снарядом прапороносець» [Зображення] [Електронний ресурс] // Русский меценат. —
5.07.2018. — Режим доступу до ресурсу: http://rusmecenat.ru/propaganda-v-formate-pochtovoj-otkrytki/
18. «Велика війна» [Зображення] [Електронний ресурс] // Корреспондент.net. — 23.09.2014. — Режим доступу
до ресурсу: https://kor.ill.in.ua/m/610x0/1508070.jpg
19. Відозва «Руському народу» [Зображення] [Електронний ресурс] // Освітній портал «Академія». — 10.02.2014. —
Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/2UBPO3g (дата доступу до ресурсу 09.07.2021)
20. «З нами Бог. Хай живуть великі союзники» [Зображення] [Електронний ресурс] // Корреспондент.net. —
23.09.2014. — Режим доступу до ресурсу: https://kor.ill.in.ua/m/610x0/1508068.jpg
21. «За Русь Святую і Царя» [Зображення] [Електронний ресурс] // ZN.UA. — 9.11.2018. — Режим доступу до
ресурсу: https://zn.ua/img/forall/u/0/-1/users/Nov2018/216654.jpg Для приміток:
22. «Йди за Батьківщину!» [Зображення] [Електронний ресурс] // Корреспондент.net. — 23.09.2014. — Режим
доступу до ресурсу: https://kor.ill.in.ua/m/610x0/1508061.jpg
23. «Його імператорська величність» [Зображення] [Електронний ресурс] // Корреспондент.net. — 23.09.2014. —
Режим доступу до ресурсу: https://kor.ill.in.ua/m/610x0/1508067.jpg
24. Карта [Скрин екрана] [Електронний ресурс] // YouTube. — 20.09.2019. — Режим доступу до ресурсу: https://
www.youtube.com/watch?v=72qPLq6_rOg
25. Карта майбутньої Європи (як її не думав бачити Вільгельм «Цар Європейський») [Зображення] [Електронний
ресурс] // РНБ. ВИРТУАЛЬНЫЕ ВЫСТАВКИ. — Б. р. — Режим доступу до ресурсу: http://expositions.nlr.ru/
ex_map/worldwar1/agit.php
26. «Кати й мародери» [Зображення] [Електронний ресурс] // Корреспондент.net. — 23.09.2014. — Режим доступу
до ресурсу: https://kor.ill.in.ua/m/610x0/1508030.jpg
27. Маніфест імператора Миколи ІІ про початок війни з Німеччиною [Зображення] [Електронний ресурс] // 100
раритетів російської державності — Режим доступу до ресурсу: https://raritety.rusarchives.ru/dokumenty/
manifest-imperatora-nikolaya-ii-o-nachale-voyny-s-germaniey
28. Портрет Миколи ІІ [Зображення] [Електронний ресурс] // Вікіпедія. — Б. р. — Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_II_(російський_імператор)#/media/Файл:Император_Николай_II.jpg
29. «Проводи на війну за святу справу» [Зображення] [Електронний ресурс] // Освітній портал «Академія». —
3.10.2016. — Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/39d4vPp (дата доступу до ресурсу 09.07.2021)
30. Пропагандистські вірші [Зображення] [Електронний ресурс] // ESPRESO.TV. — Б.р. — Режим доступу до
ресурсу: https://espreso.tv/article/2014/08/02/100_rokiv_vid_pochatku_pershoyi_svitovoyi_yak_kayzer_vilhelm_
ii_peretvoryvsya_na_predtechu_putina
31. Реріх М. Ворог роду людського [Зображення] [Електронний ресурс]/Микола Реріх // WikiArt. Енциклопедія
візуальних мистецтв. — 1914. — Режим доступу до ресурсу: https://www.wikiart.org/uk/mikola-rerikh/vorog-
rodu-lyudskogo-1914
32. «Російський солдат». 1914 р. [Зображення] [Електронний ресурс] // Освітній портал «Академія». — 3.10.2016. —
Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/39d4vPp (дата доступу до ресурсу 09.07.2021)
33. «Світова пожежа. Друга Вітчизняна війна» [Зображення] [Електронний ресурс] // Вікімедіа. —
10.02.2014. — Режим доступу до ресурсу: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e9/Міровой_
пожарь_%28плакат%29.jpg

27
 Історія України 28

34. Сліпченко К. Російський дитячий телеканал показав мультфільм про бомбардування Донбасу [Відео]
[Електронний ресурс]/Катерина Сліпченко // ZAXID.NET. — 19 серпня 2014. — Режим доступу до ресурсу: Для приміток:
https://zaxid.net/rosiyskiy_dityachiy_telekanal_pokazav_multfilm_pro_bombarduvannya_donbasu_n1319303
35. «Солдат під градом куль рятує пораненого офіцера» [Зображення] [Електронний ресурс] // Освітній портал
«Академія». — 03.10.2016. — Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/39d4vPp (дата доступу до ресурсу
09.07.2021)

АВТОРКА: Марина Дашко

Матеріали розроблені в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який виконується IREX за
підтримки посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української
преси. Використання матеріалів дозволене лише з некомерційною метою і за умови посилання на проєкт та IREX.