Початок ХХ століття.

10 клас

Економічна відсталість регіонів, у яких жило українське населення; слабка інтеграція в

господарство держав, до яких вони входили.

• 1900 - 1903 рр. — світова економічна криза ( криза охопила найрозвиненіші галузі
промисловості як Наддніпрянщини (металургійна та кам’яновугільна), так і Західної
України (нафтовидобувна; кризові явища в легкій та харчовій промисловості, у тому числі й у
цукровій).

• Концентрація виробництва — зростання кількості великих підприємств і спрямування

на їх розвиток більшої частини наявних у суспільстві коштів, робочої сили та ресурсів.

• Монополізація виробництва — процес створення наймогутніших підприємств або

об’єднань підприємств, що призводить до завоювання економічної влади обмеженням та
усуненням конкуренції.

• Найпоширеніша форма монополій — синдикати — договірні об’єднання однорідних

підприємств, у яких передбачається централізація збуту продукції або централізація постачання
сировини для його членів. Найвідоміші синдикати на українських землях — «Продамет» - 1902
р., «Продаруд», «Продвагон» «Продвугілля» тощо) – важка промисловість

• Посилення впливу іноземного капіталу – кошти у важку промисловість. Українські

підприємці вкладали кошти в розвиток цукрової промисловості – цукрові королі.

• Зростання міст (Катеринослав — найбільший центр металургійної промисловості, Харків

— осередок важкого машинобудування; Південна Україна — центр інтенсивного розвитку
сільськогосподарського машинобудування тощо).

• Активізація в умовах індустріальної модернізації процесу формування української еліти.

• Проблема малоземелля та безземелля українського селянства.

• Розгортання кооперативного руху – починається на ЗУЗ: 1883 р. кооператив «Народна

торгівля», Василь Нагірний, « Свій до свого по своє » - гасло кооперативного руху.

• У 1894 р. у с. Федвар Херсонської губернії за сприяння Левитського було створено першу

артіль. До 1899 р. М. Левитський, якого згодом назвали «артільним батьком», започаткував у
Херсонській губернії 125 хліборобських артілей. Артільний рух почав швидко поширюватися
на інші регіони України. 

• Переселення селян у пошуках землі на Далекий Схід, Сибір – селянство російської

України та до Канади й США - ЗУЗ тощо.

• 1865 – залізниця Одеса - Балта

Згадаймо хронологію промислового розвитку…

• Поява ремесла ( бо було ще в неоліті )

• Поява мануфактури
 • Промисловий переворот = індустріальна революція. В Російський імперії процес
гальмувався наявністю кріпацтва
• Початок ХІХ ст. .- початок промислового перевороту в Рос. Імперії в галузі харчової
промисловості – 1824 р. – перший цукровий заводік
• 1861 р. - скасування кріпацтва → поява ринку вільнонайманої праці → прискорення і
завершення промислового перевороту → індустріалізація →////////// ХХ ст. концентрація
виробництва ( залежить від наявності корисних копалин) Донбас → монополізація =
об’єднання К – Л - М

ЗУЗ: 1890 РУРП, 1899 УНДП,УСДП - Lviv

Утворення політичних партій у Наддніпрянській Україні

Революційна українська • Обґрунтування в програмі партії «Самостійна Україна» (автор М.
партія (РУП). 1900 Харків Міхновський) історичних прав України на самостійне існування.
Д. Антонович, Б. • Орієнтація на селянське середовище.
Камінський, Л. Мацієвич, • Випуск газет і брошур, які пропагували ліквідацію поміщицького
М. Русов землеволодіння, безкоштовну передачу землі селянам, підвищення
заробітної плати і поліпшення умов життя сільськогосподарських
робітників; закликали до страйків та інших актів непокори.
 • Зміни в програмі РУП у процесі організаційного становлення (перехід
на засади автономії України)

• Обстоювали цілковиту державну самостійність України.

Українська народна партія
• Орієнтація на національну інтелігенцію.
(УНП).1902 р. М.
• Вимоги зняти заборони на українське друковане слово і культурно-
Міхновський, О.
просвітницьку діяльність.
Макаренко

• Виникла в результаті злиття Української демократичної партії (УДП)

Українська демократично-
радикальна партія (УДРП).
1905 р. Є. Чикаленко,
Б. Грінченко
та Української радикальної партії (УРП).
• Обстоювали ліберально-демократичні позиції, ідеї встановлення в
Російській імперії конституційної монархії, яка надала б Україні
автономію в складі Росії.
• • Перетворення у суспільстві пропонували здійснити шляхом реформ,
заперечуючи руйнівну боротьбу між класами

Виникла в результаті зміни назви РУП.

Українська соціал – • Орієнтація на селян і робітників.
демократична робітнича
партія – УСДРП, 1905, • Вимога автономії України
В.Винниченко, С. Петлюра

Революція 1905 – 1907 рр. в Росії - перша революція в Росії

Причини революції
• Погіршення соціально - економічного становища внаслідок економічної кризи 1900—1903
рр.
• Невдоволення політикою самодержавства (нерозв’язаність аграрного, робітничого,
національного питань, необхідність здійснення політичної реформи).
• Відсутність демократичних свобод.
• Поширення ідей марксизму, діяльність революційних організацій.
• Поразка у війні з Японією 1904—1905 рр.

Перебіг побій

• 9 січня 1905 р. — «кривава неділя» — розстріл мирної демонстрації в Петербурзі за

наказом російського царя Миколи II; привід і початок революції.
• Масові виступи робітників (в Україні в лютому 1905 р. зафіксовано 105 страйків, у яких
брали участь 70 тис. робітників, протягом квітня-серпня відбулося 300 страйків, у яких взяли
участь понад 100 тис. робітників; швидка політизація робітничого руху; підтримка
українськими робітниками гасла російських соціал-демократів «Геть самодержавство!»).
• Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій (Катеринослав, Київ,
Одеса, Миколаїв, Єнакієве).
• Поширення профспілкового руху в Україні (ради та профспілки висунули такі вимоги:
встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день).
• червні 1905 р - виступи в армії та на флоті - збройне повстання на броненосці
«Потьомкін» .; матроси Матюшенко і Вакуленчук
• Початок жовтня 1905 р. — загальноімперський політичний страйк, до якого в Україні
приєдналися робітники та службовці Катеринослава, Києва, Одеси
• 17 жовтня 1905 р. — видання Миколою II Маніфесту, в якому цар «дарував» населенню
громадянські права й свободи, особисту недоторканність, дозвіл на створення політичних
партій та скликання Державної Думи — законодавчого органу імперії з обмеженими
повноваженнями. «До обов'язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1)
дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів…»

- Фактично втратив чинність Емський указ 1876 р.

- Скликання парламенту – Державної Думи. Російська імперія перетворюється на
парламентську монархію
- Поява масових періодичних видань (у листопаді 1905 р. перша українська газета
«Хлібороб» в Лубнах, у 1906 р. — перша щоденна газета «Громадська думка», яка згодом була
перейменована в «Раду» - видавець – Євген Чикаленко ; всього в 1905—1907 рр. в Україні
виходило близько 20 періодичних видань).
- Діяльність «Просвіт» (30 жовтня 1905 р. — відкриття першої у Наддніпрянщині
«Просвіти» в Одесі; заснування «Просвіт» у Катеринославі, Кам’янці-Подільському, Києві
тощо; на середину 1907 р. в Україні діяло 35 організацій «Просвіт»).
- Легалізація діяльності політичних партій

• Листопаді 1905 р. - повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом Петром

Шмідтом; виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським
• Грудень 1905 р. – повстання селян в селах Великі Сорочинці і Вихвостов
• Січень 1906 — червень 1907 р. — спад революції
І Дума – голова думської громади – Ілля Шраг
3.06 цар Микола ІІ розігнав Думу = кінець революції

Суть столипінської аграрної реформи. Петро Аркадійович Столипін – голова кабінету

Міністрів
Уряд прагнув
• підвищити ефективність сільського господарства
• утворити прошарок заможних селян як соціальну опору царської влади на селі
• розв’язати проблему аграрного перенаселення

Розпочали реформу указом від 9 листопада 1906 р. і завершили законами 14 червня 1910 р. та
29 травня 1911 р. Вона надавала кожному селянинові право вийти з общини (громада) і
закріпити у власність за собою землю, отже, руйнувала селянську общину. Селянин міг
отримати з общинних угідь відруб — ділянку землі, що переходила з колективної (общинної) у
приватну власність, та утворити хутір — відокремлене сільське поселення із господарством і
приналежною до нього землею.
Відруб – селянське господарство, що утворилось в межах села.
Хутір - селянське господарство, що утворилось за межами села.
Власникам землі було дозволено її вільно продавати та купувати. Натомість ліси, сіножаті тощо
залишались у спільному користуванні. Реформа скасовувала викупні платежі. Уряд
заохочував переселення селян на малообжиті землі Далекого Сходу, Сибіру, Середньої Азії.
Проведенню реформи мав сприяти утворений Селянський банк. В Україні реформа мала
певний успіх,особливо на Правобережній Україні, позаяк для українців було звичним
прагнення до індивідуального господарювання і приватної власності.

20.01. 1910 р. був виданий циркуляр П. Столипіна, що фактично забороняв все

національне – « друге видання Емського указу »
У 1914 р. влада не дозволила відзначати 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
В імперії зріс шовінізм і антисемітизм. З 1911 до 1913 р. тривала справа
Менахема Бейліса, якого влада бездоказово звинуватила у вбивстві християнського хлопчика
Ющинського з ритуальною метою. На захист М. Бейліса виступила демократична
громадськість
України і Росії.
Під час суду, що
відбувався у
Києві, присяжні
виправдали М.
Бейліса, й уряд
був змушений
його звільнити.
Та неправдиві
чутки про вбитого хлопчика розпалили в суспільстві ненависть і нетерпимість до єврейського
населення.

Шовінізм – це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над
іншою.
Антисемітизм – негативне ставлення до євреїв.
Чорносотенці - організації, члени якої жорстоко переслідували представників нац. рухів
виходячи з того, що в Росії повинні бути «один царь, одна вера і один народ». Влаштовували
погроми

Поразка революції спричинила припинення легальної діяльності українських політичних

партій. 1908 р. утворено Товариство українських поступовців (ТУП) на чолі з Михайлом
Грушевським, Євгеном Чикаленко і Сергієм Єфремовим. ТУП мало за мету об’єднати всі
політичні й національні сили в українському русі задля вирішення «українського питання»
законними методами. ТУП підтримувало ідею перебудови Російської імперії на федеративних
засадах, надання Україні автономії, впровадження української мови в школах та в церкві,
створення українських кафедр в університетах.

І Світова війна 1.08. 1914 – 11.11.1918 рр. – глобальний військовий конфлікт з метою
поділити світ, що був вже поділений. Блоки – Антанта : Велика Британія, Франція, Росія 1904
– 1907 рр.) і Троїстий союз 1882 р. (пізніше Четверний союз або Центральні держави ) -
Німеччина, Австро - Угорщина, Туреччина, Болгарія.

Австро-Угорщина претендувала на Волинь і Поділля.

Росія прагнула захопити Галичину, Буковину, Закарпаття («возз’єднання уярмленої Русі»),

ліквідувати український рух у Галичині («знищити гніздо мазепинства»).

Ставлення до війни:

Симон Петлюра, на той час редактор російськомовного журналу «Украинская жизнь» в

Москві, опублікував статтю – відозву «Війна і українці» - підтримати Росію й чесно, «...не
піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця...»
ТУП і Грушевський зайняли нейтральну позицію - бути нейтральними, тому що жодна з
воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби...»
М.Міхновський - виступити проти Австро-Угорщини та Росії, щоб вибороти «...єдину,
самостійну Україну від Карпатів аж по Кавказ...»
__________________________________________________________________________________
1.08. 1914, Львів, Кость Левицький – Головна Українська Рада. Маніфест ГУР - «... ідучи
війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській
державі… Побіда Австро-Угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде
пораження Росії, тим швидше виб’є година визволення». Активна участь у формування легіону
Українських Січових стрільців

4 серпня 1914 р. у Львові за ініціативою політичних Ємігрантів в Наддніпрянщини Дмитра

Донцова та Володимира Дорошенка був створений Союз визволення України (СВУ), який
прагнув відродити самостійну Україну. Перед ним стояли завдання пропаганди ідеї
самостійності України, яка після поразки Російської імперії у війні, мала стати конституційною
монархією на чолі з представником династії Габсбургів. Допомога військовополоненим.

ГУР + СВУ = Загальна Українська Рада – ЗУР - 1915, Кость Левицький, за самостійну
українську державу. 1916 – саморозпустилися.

Бойові дії 1914 – Галицька битва. 3.09 – захоплено

Львів

Створення Галицько – Буковинського генерал –

губернаторства, Г. Бобринський

Агресивне зросійщення - діловодство

переведено на російську мову; утиски
«інородців»; депортація та репресії проти
«мазепинців» та «політично неблагонадійних»,
депортація греко-католицьких священиків (у
тому числі і митрополита А. Шептицького);
русифікація преси, освіти; закриття українських
товариств, заслання М. Грушевського до м.
Симбірськ

22 березня 1915 р. після 194 днів блокади

російські війська захопили Перемишль, а на
початок весни й карпатські перевали.

Влітку 1915 р. відбувся перелом у ході воєнних дій на Східному фронті - німецькі війська у ході
Горлицького прориву (2 травня - 22 червня 1915 р.) змусили росіян відступити за Дністер.

1916 р. росіяни під командуванням генерала О. Брусилова здійснили суттєвий прорив фронту у
напрямку Луцька і Ковеля, розгромивши австро-угорські війська, змусили їх відступати; у
короткий термін росіянам вдалось захопити Буковину і вийти на карпатські перевали
(«Брусиловський прорив»). б = 6. Румунія вступає в І WW на боці Антанти

У червні 1917 р. наступ російських військ у Східній Галичині закінчився невдачею,

продовжилася позиційна війна.

Українські січові стрільці (УСС) – сформовано з ініціативи ГУР 09.1914 на основі товариств
«Сокіл», «Січ», «Пласт». Полк очолив М. Галущинський. «Усуси» складали військову
присягу: на вірність Австро-Угорській імперії та на вірність Україні – лояльність Австро -
Угорщині

Бойовий шлях усусів відзначений такими битвами:

• 24 вересня 1914 р. - бойове хрещення УСС у захисті Ужоцького перевалу Карпатських гір;
• травень 1915 р. - битва на горі Маківці у Карпатах;
• серпень—вересень 1916 р. - битва в районі г. Лисоня під Бережанами, УСС зазнали
значних втрат і були відведені у тил

Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний), нащадок королівської династії Габсбургів,

ерцгерцог, якого вважали претендентом на гетьманську булаву, політик, дипломат, поет,
полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР.

Російська імперія переживала глибоку соціально-економічну і політичну кризу - Лютнева

революція 1917 р.: зречення Миколи ІІ + Формування Тимчасового уряду ( ТУ)

Австрія Львів Росія 1914

1915

1916