Наддніпрянська Україна

в 1907 – 1914 рр.

Історія України
9 клас
 План уроку:

• 1. Столипінська аграрна реформа та її вплив на

розвиток Наддніпрянської України.
• 2. Вплив революції на розвиток українського руху.
• 3. «Українське питання» у III та IV Державних думах.
 Столипінська аграрна реформа
Реформа була Завершилася Законами
започаткована Указом від 14 червня 1910 р. та
від 9 листопада 1906 р. 29 травня 1911 р.

Головні причини:

необхідність потреба зменшення

розв’язання аграрного протистояння в
суспільстві й
питання, яке з відвернення загрози
економічного нового революційного
переросло в політичне; вибуху.
 збільшення товарності
селянських
господарств

зміцнення соціальної
підтримки
самодержавства на селі

підвищення Мета
ефективності реформи розв’язання
сільськогосподарсь- проблеми аграрного
кого виробництва перенаселення
 Руйнування селянської громади та
закріплення за кожним господарем у
приватну власність землі, якою він
користувався. Отримуючи земельний
наділ у власність, селянин міг вимагати
виділення землі одним масивом або
відрубом. Він мав право переселитися на
неї і створити власний «хутір»;
П. Столипін агітує селян за вихід із громади

Заохочення
Надання селянам переселення селян із
кредитної Столипінська регіонів із високою
аграрна густотою населення до
допомоги через малозаселених районів
Селянський реформа Сибіру, Північного
земельний банк; передбачала: Кавказу й Середньої
Азії.
 Активний процес купівлі-
продажу землі, включаючи

Особливості впровадження
поміщицьку.

Протягом 1907—1915 рр. в

реформи в Україні
індивідуальну власність закріпили
землю: на Правобережжі — 48 %
селян, на Півдні — 42 %, на
Лівобережжі — 16,5 %.

До 1916 р. в краї було

створено 440 тис. хуторів (14
% селянських господарств).
До малозаселених районів
Сибіру, Казахстану, Північного
Кавказу, Середньої Азії та
Далекого Сходу протягом
1906—1912 рр. із
Наддніпрянщини виїхало
майже 1 млн осіб.
• Економічні наслідки реформи: Однак земельна реформа П. Столипіна не
значно ліквідувала соціальної напруженості на селі,
яка ще більше загострилася. До старої
збільшилося виробництво ворожнечі між селянами й поміщиками
товарного зерна, було освоєно додалося протистояння між заможним і
нові території на сході країни, бідним селянством.
через розорення частини селян
з’явилося більше робочої сили
для промисловості.
• Протягом 1910—1913 рр. посівні
площі в Наддніпрянщині
збільшилися на 900 тис. десятин
і досягли 22,9 млн десятин.
• Частка України в
загальноімперському експорті Завершити реформу П. Столипін не встиг.
зерна перевищила 40 %. 1 вересня 1911 р. його було смертельно
поранено в оперному театрі Києва агентом
охранки та есером Д. Богровим.
 Українські політичні партії в 1907—1914 рр.
• Переслідування учасників
революції 1905—1907 рр.,
що розпочалися після її
поразки, призвели майже до
повного розгрому українських
політичних партій. Борис Грінченко Сергій Єфремов Євген Чикаленко

УСДРП УДРП На з’їзді УДРП у 1908 р. вирішили на

основі місцевих партійних осередків
Більшість Українська
провідників, демократично- відновити колишню Загальноукраїнську
радикально радикальна партія, безпартійну організацію (ЗУБО).
змінивши що дотримувалася
погляди, ліберально-
перейшла на демократичних Назвали нову організацію, за пропозицією О.
націоналістичні поглядів, припинила Лотоцького, Товариством українських
позиції. свою діяльність. поступовців (ТУП).
Товариство українських поступовців (ТУП)
Нелегальна міжпартійна громадсько-
політична організація, що діяла в
Наддніпрянській Україні
у 1908 – 1917 рр.
У квітні 1912 р. на з’їзді ТУП було
затверджено «українську платформу»,
що містила такі вимоги:
• запровадження навчання в школах
українською мовою;
• викладання української мови, літератури
та історії як окремих предметів у середніх
та вищих навчальних закладах;
• використання української мови в
судочинстві, церкві та громадських
організаціях;
• скасування заборон на привезення з-за
кордону літератури, виданої українською
мовою.
 Загальноросійські політичні партії та
український рух.
Представники партій російських
лібералів, кадети та октябристи,
обстоюючи єдність Російської держави,
були категорично проти права українців
на самовизначення й національно-
територіальну автономію.
Прибічники більшовиків у складі
РСДРП у своєму ставленні до
«українського питання» спочатку не
відрізнялися від меншовиків. Однак
напередодні Першої світової війни В.
Ленін проголосив безумовну
підтримку права України на
самовизначення.
Представники фракції меншовиків
Російської соціал-демократичної
партії не заперечували права українців
на національно-культурну автономію.
Партія соціалістів-
революціонерів (есерів)
була єдиною
загальноросійською
партією, яка
беззастережно
підтримувала право
українців на національно-
територіальну автономію.
 Праві чорносотенні організації
Чорносотенці — збірна назва для
низки російських монархічних й
ультранаціоналістичних організацій,
«Союз руського що виникли після революції 1905 року
народу» в Російській імперії. Виступали за
збереження самодержавства.

«Союз Михаїла Категорично заперечували саме

Архангела» існування українців, а
український рух вважали
«німецькою інтригою»,
«Клуб руських вигаданою для ослаблення
націоналістів» Російської імперії.

Великодержавний шовінізм
— одна з агресивних форм
націоналізму, що проповідує
національну винятковість,
зверхність однієї нації над
усіма іншими, розпалює
національну ворожнечу й
нетерпимість.
Термін походить від імені Н. Шовена,
героя комедії французьких авторів
братів І. та Т. Коп'яр «Трикольорова
кокарда», який «відзначився» під час
єгипетського походу 1798—1801 рр.
своїм людиноненависницьким
ставленням до арабського
населення.
Період реакції
Було скасовано циркуляр міністра освіти
1906 р., який дозволяв шкільним учителям
1907 використовувати українську мову для
тлумачення окремих незрозумілих учням
слів.
Закривалися українські друковані видання.
Карали за передплату української
періодики.
Цензурні обмеження поширювалися на
українські театральні вистави.
В Києві розпочав діяльність «Клуб
1908 руських націоналістів».
 З’явився урядовий циркуляр, що забороняв
20
реєструвати будь-які українські та єврейські
січня
1910 р.
товариства незалежно від поставленої ними
мети.

Насильницьке закриття філій «Просвіти»,

українських клубів, наукових товариств,
культурно-освітніх організацій.

Урядові обмеження поширилися навіть на

проведення заходів у зв’язку з 50-річчям смерті Т.
Шевченка в 1911 р. Було заборонено збирати
кошти на спорудження пам’ятника поету та
проведення вечорів пам’яті.

Вживання назв «Україна» та «український

народ» влада заборонила. Жандарми на могилі
Т. Шевченка
 «Справа Бейліса»
Мета справи: Навесні 1911 р. в одному з київських
відволікти населення від ярів було знайдено тіло 13-річного
школяра Андрія Ющинського. За
боротьби проти підозрою у скоєнні злочину
самодержавства, заарештували працівника цегельні
поширити на українські Менделя Бейліса, батька п’ятьох
дітей.
землі антисемітські
настрої. Мендель
Бейліс

• Справа Бейліса тривала майже два

роки і завершилася великим судовим
процесом у Києві. На захист М.
Бейліса виступила українська та
російська демократична
громадськість.
• Суд присяжних виправдав М.
Бейліса.
 «Українське питання» в III та IV Державних
думах.
ІІІ Державна дума ІV Державна дума

1 листопада 1907 — 9 червня 15 листопада 1912 — 6 жовтня

1912 р. 1917 р.
442 депутати (переважали великі
землевласники й консервативно 442 депутати
налаштовані депутати).
Дев’ять українських губерній
Дев’ять українських губерній
представляли 96 депутатів.
представляли 95 депутатів.
 ІІІ Державна дума
Березень 1908 р. Обговорення
законопроекту про введення української
мови в початкових школах. Не був
прийнятий
Жовтень 1910 р. Повторний розгляд
питання впровадження української мови
у початкову школу.
Після тривалих обговорень заборонено
використання української мови в
початковій школі
Грудень 1909 р. Розгляд законопроекту річчя від дня народження Т. Шевченка,
про впровадження рідної мови в місцеві
суди. За результатами голосування
використання української мови в
судочинстві було заборонено
ІV Державна дума
Червень 1913 р. Фракції кадетів і
трудовиків внесли запит до уряду з
приводу переслідування в Україні
українських громадських установ
Лютий 1914 р. Фракції трудовиків,
кадетів, октябристів, а згодом і соціал-
демократів у своєму запиті до уряду
звинуватили міністра внутрішніх справ у
тому, що заборонивши святкувати 100-
він перевищив свої владні
повноваження