Історія України. 10 кл.

Практичне заняття « Історичні документи про витоки, причини та

наслідки Голодомору 1932-1933рр»

Завдання 1. Роздивіться плакати. Про які особливості повсякденного життя селянства

наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. вони свідчать? За допомогою яких слів та образів
створено воєнізований образ епохи? Проаналізуйте ідеологічне навантаження плакатів. З
якою метою їх створено? Яку думку вони мали донести, які почуття навіяти, які уявлення
або стереотипи сформувати? На підставі зображень, поміркуй, чому справжня мета
пропаганди тієї доби – не утвердження віри у «світлі ідеали комунізму», а насадження
страху?

Завдання 2. Роздивіться фотодокументи. Кого і що ви на них бачите? З’ясуйте, чому фо-

тограф обрав саме такий ракурс, яку мету він перед собою ставив? Які деталі на фото
свідчать про рівень добробуту цих людей, їхній моральний і психологічний стан? Чи
співчуваєте ви їм? Можливо, у вас виникають інші відчуття, які саме? Чи можна твердити,
що на світлинах відтворено справжній образ епохи? Чому?

Активісти виносять речі з Сім’ю «куркуля» виганяють з Обід родини фотографа-аматора

хати «куркуля». власного двору. Донеччина. М. Боканя. Батурин Бахмацького р-
Поділля. 1929 р. 1930 р. ну Чернігівської обл. 1933 р.

Завдання 3. Що довідуємося з джерел про причини Голодомору 1932—1933 рр.

Оберіть один із поданих нижче документів та опрацюйте його за запитаннями.
Документ 1. Що це за документ?
З листа Й. Сталіна Л. Кагановичу від 11 серпня 1932 р.: «Найголовніше Про які процеси та
сьогодні Україна.Справи на Україні геть погані. Погано за партійною явища в ньому
лінією. Кажуть, що у двох областях України (здається, у Київській й йдеться?
Дніпропетровській) близько 50 райкомів висловилися проти плану Які висновки мав
хлібозаготівель, визнавши його нереальним. У інших райкомах справи, зрбити Каганович з на
подейкують, не краще. На що це схоже? Це непартія, а парламент, станов Сталіна?
карикатура на парламент. Замість того щоб керувати районами, Що це означало для
Косіор увесь час лавірував між директивами ЦК ВКП й вимогами України?
райкомів і от – олавірувався до ручки. Правильно казав Ленін, що людина, Чому радянське ке-
яка не має мужності піти в потрібний момент проти течії, не може рівництво так
бути справжнім більшовицьким керівником. Погано за лінією трималося за Україну?
радянською. Чубар – не керівник. Погано за лінією ГПУ. Реденсу
(Станіслав Реденс з липня 1931 р. до січня 1933 р. – голова ДПУ УСРР)
не під силу керувати боротьбою з контрреволюцією в такій великій і
своєрідній республіці, як Україна. Якщо не візьмемося саме зараз за
виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити. Майте
на увазі, що Пілсудський не дрімає і його агентура на Україні набагато
сильніша, ніж думає Реденс або Косіор. Майте на увазі, що в Українській
компартії (500 тисяч членів, хе-хе) є не мало (так, не мало!) гнилих
елементів, свідомих та несвідомих петлюрівців, врешті – прямих агентів
Пілсудського. Як тільки становище погіршає, ці елементи не
вагатимуться з відкриттям фронту усередині (й поза) партією, проти
партії...»
Документ 2. Що це за документ?
З ухвали касаційної колегії Верховного Суду УСРР (25 грудня 1932 р.): Про які процеси та
«Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком явища в ньому
Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко йдеться?
Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, асуджену за Які особливості
арт. 54 КК (ар тикул – застаріла назва статті або розділу будь-якого документа свідчать
закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦВК та РНК Союзуз пройого типовість?
7.VIII.1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув’язнення на 10 років Якою була мета
з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона репресивних
займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання колосків, де її заходів?
було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Чи випраданою була
Покликання касатора на скасування арт. 351 КПК уваги не заслуговує, така жорстокість
тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці влади?
засудженої... А тому, керуючись арт. 365–370 КПК, суд ухвалив:
касаційну скаргу залишити без наслідків, а вирок – у силі».
Документ 3. Що це за документ?
Сталінська телеграма керівникам УСРР (1 січня 1933 р.): Про які процеси та
«Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК явища в ньому
КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради, колгоспи, йдеться? Чому Сталін
колгоспників і трудящих одноосібників, що: наголосив на
а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і «широкому
прихований хліб, не репресуватимуться; оповіщенні»?
б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують Навіщо генсеку було
вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, звертатися до
застосовуватимутьсянайсуворіші заходи покарання, передбачені українських селян?
постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охо- Чому ця телеграма
рону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення стала сигналом до
суспільної соціалістичної власності)». масових обшуків, під
час яких на підставі
усних вказівок у селян
забирали все
продовольство?
Завдання 4. Визначте, які з причин були безпосередніми провісниками Голодомору,
а які засвідчили його кульмінацію.

ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 рр.

! Новорічна (від 1 січня 1933 р.) телеграма Й. Сталіна українському
селянству з вимогою здати державі «прихований» хліб, яка започаткувала
кампанію повсюдного пошуку цього хліба командами «активістів» під
наглядом і керівництвом чекістів.Під час обшуків конфісковували все наявне
продовольство.
! Великі обсяги експорту хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити
замовлене за кордоном устаткування для новобудов важкої індустрії.
! Встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, намагання виконати
які призвело до конфіскації в селян усіх запасів зерна – насіннєвого,
фуражного, продовольчого.
! Директива Й. Сталіна від 22 січня 1933 р. про запобігання масовому виїзду
селян, які потерпали від голоду, з УСРР і Кубанського округу Північно –
Кавказького краю.
! Заборона на інформацію про голод у Радянському Союзі (діяла до грудня
1987 р.).
! Запровадження надзвичайною хлібозаготівельною комісією в Україні під
керівництвом глави радянського уряду В. Молотова законодавства про
натуральні штрафи (м’ясом і картоплею) щодо боржників із хлібозаготівлі.
! Реалізація Закону «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів
та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня
1932 р. («закон про п’ять колосків»).

Завдання 5. Узагальнивши свідчення джерел, сформулюйте 2–3 твердження, які

розкривають справжню сутність Голодомору 1932–1933 рр.
Які факти підтверджують намір радянсько-комуністичної влади знищити частину
української нації?
Доведіть, що Голодомор 1932–1933 рр. був геноцидом українського народу.
Чому, на вашу думку, радянсько-комуністична влада СРСР десятиліттями приховувала
факти про Голодомор 1932–1933 рр.?
З листа керівника Дніпропетровської обласної партійної організації М. Хатаєвича до Й.
Сталіна (початок березня 1933 р.): «Становище з браком продовольства на селі
виявилось тут, у Дніпропетровській області, набагато важчим і серйознішим, ніж я міг
передбачити. Я просто завалений щоденними повідомленнями і матеріалами про випадки
голодної смерті, опухання і захворювань від голоду. Останніми днями дедалі частіше
надходять повідомлення про трупоїдство і людоїдство.
У таких містах, як Мелітополь і Бердянськ, за останні 2–3 тижні на вулиці підібрано по
3–4 десятки трупів. На залізничних станціях (тільки на великих,вузлових) підібрано, за
даними ГПУ, близько 150 трупів людей, які померли від голодного виснаження. За даними
обласного відділу ГПУ, кількість померлих від голоду або у зв’язку із захворюваннями, що
загострилися на ґрунті голоду,становила на 1 березня близько 1600 чоловік. Кількість
опухлих або хворих відголоду становила по 23 районах 16 000 чол. Ці дані подекуди,
безсумнівно, перебільшені, однак вони не охоплюють ряд інших випадків, які ще не
зареєстровані й, відповідно, не обліковані.
З довідки ДПУ УСРР «Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони
України» від 12 березня 1933 р.: «Найбільш уражені продзатрудненнями –
Дніпропетровська, Київська області та Автономна Молдавська СРР. За кількістю сімей,
що голодують, з найвищим ризиком захворювань і смертності передує Дніпропетровська
область. Більшість тих, хто потерпає від голоду, – колгоспники. До них належать
переважно багатосімейні господарства,що виробили незначну кількість трудоднів.
Зареєстровані також факти голодусеред колгоспників, що виробили велику кількість
трудоднів, але не отримали вколгоспі харчових продуктів внаслідок розбазарювання і
крадіжки хліба в момент збирання. Серед одноосібників зазнають продзатруднення
багатосімейні,головним чином бідняцькі, господарства. Більшість із них останнім часом
не вело сільськогосподарської діяльності.
Сім’ї, що потерпають від голоду, харчуються різними сурогатами (кукурудзяними
качанами і стеблами, просяним лушпинням, соломою, травою, гнилими кавунами й
буряками, картопляним лушпинням, стручками акації тощо).
Зареєстровані факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Зареєстровано
28 випадків людоїдства. Більшість із них відноситься до 3-ї декади лютого і початку
березня. 19 випадків людоїдства з 28 припадають на Київську область. У лютому також
мали місце 13 випадків трупоїдства».

Геноцид – дії з наміром навмисного створення для членів будь-якої національної,етнічної,

расової чи релігійної групи населення таких життєвих умов, що розраховані на повне або
часткове її знищення (стаття ІІ Конвенції ООН «Про запобігання злочину геноциду і
покарання за нього» від 9 грудня 1948 р.)

Голодомор 1932–1933 рр. призвів:

 до незворотної зміни демографічної ситуації;
 руйнації селянського способу життя;
 втрати традиційних цінностей;
 переривання зв’язку між поколіннями;
 втрати історичної пам’яті та, зрештою, зміни соціальної
структури української нації;
 ураження суспільної свідомості страхом та без прецедентної
деморалізації суспільства