Практична робота на тему:

«Центрально-Східна Європа: вибір між демократією та авторитаризмом.

Святослав Гайда - 31 група

Питання 1:

Проаналізуйте наведені уривки з історичних джерел зробіть висновок про те, з якими політичними
діячами ототожнюється авторитаризм у країнах Центрально-Східної Європи в період між Першою та
Другою світовою війною.

Відповідь: Я вважаю, що авторитаризм у країнах Центрально-Східної Європи ототожнюється з такими

політичними діячами як:Юзеф Пілсудський(Начальник Польської держави), Едвард Бенеш(Президент
Чехословаччини), Міклош Горті(Регент Угорського королівства), Йон Антонеску(Кондукетор Королівства
Румунія), Борис!!!(Цар Болгарії), Олександр Карагеоргієвич(Король Югославії).

Питання 2

Якою є, на Вашу думку, ідея малюнку?

Відповідь Ідея полягає в тому, що Гітлер у всьому поступався Хорті. Це можна було побачити з
фінансової підтримки Угорщини так і територіальні придбання які відбулися за допомогою Німеччини
наприклад Північна Трансільванія, Південна Словаччина, Карпатська Русь,,, . Все це потрібно було для
отримання Угорської, нафти та нового союзника.

Питання 3

Що поєднувало націонал-соціалістичну диктатуру А. Гітлера в Німеччині з авторитаризмом М. Горті в

Угорщині? Чим вони відрізнялися? Чи правомірно ставити знак рівності між двома диктатурами й обома
диктаторами?

Відповідь: Угорський авторитарний правитель Міклош Горті увійшов в історію як васал Адольфу Гітлеру.
Але їх системи правління мали, як спільне, так і відмінне. Проте, знак дорівнює між ними ставити не
можна. Перша його зустріч з німецьким фюрером відбулася в 1936 році в Берхтесгадені в Баварії.
Перше враження тодішнього моряка полягало в тому, що Гітлер був поміркованим і мудрим державним
діячем, а згодом зізнався, що він був єдиним лідером, який так помилявся. Продовж Другої світової
війни вони були союзниками. Угорські війська воювали під Сталінградом, але до того часу Горті
зрозумів, що війна програна, і шукає виходу з неї. Дві весняні зустрічі з Гітлером у замку Клессхайм в
Австрії, як в 1943, так і в 1944 р., виявилися ганебними. Фюрер вимагав встановити в Угорщині
пронімецький протекторат, і розлючений Горті вийшов із зали конференції. Гітлер побіг за своїм
розлюченим гостем і переконав його залишитися на посаді регента.

3 ознаки чому не можна ставити знак рівності між двома диктатурами й обома диктаторами:
1)Завдяки силі уряду, фашистський рух не зміг розгорнутися в Угорщині. У Німеччині ж, це був стиль
життя.

2) За твердженням угорського академіка М. Ормоша, Горті не був одержимий владою (поступався

уряду, правив лише у кризові періоди).
3) Гормі перешкоджав депортації єврейського населення у Концтабори.

Питання 4
Чи можна, на вашу думку, тогочасні порядки в Польщі вважати авторитарним режимом?

Відповідь: Обставини, що склалися в країні після травневого перевороту, характеризувалася

суперечливими тенденціями. З одного боку, зберігалися демократичні інститути й Конституція 1921 р., 3

іншого боку виконавча влада демонструвала прагнення управляти державою, попри парламент і
політичні партії, використовуючи авторитет Пілсудського. Конституція 1935 р. завершила процес
перебудови устрою Польщі на авторитарних засадах. Вона закріпила надзвичайну роль держави й
виконавчої влади.

Питання 5

На яких основних змінах у політичному житті Румунії в період становлення в країні авторитаризму
наголошує історик?Чим Румунія, на вашу думку, відрізнялась у цьому плані від інших країн Центрально-
Східної Європи?

Відповідь: Вперше в історії Румунії було використано радіо у виборчій кампанії, коли в одній з передач
прем'єр-міністр закликав виборців голосувати за лібералів. У свою чергу, лідер націонал-цереністів
Юліу Маніу зажадав від Ради румунського товариства радіомовлення надання права на репліку, але
отримав відмову. Вибори, що відбулися в напруженій обстановці, але без явних ознак насильства,
піднесли справжній сюрприз. Вперше в історії Румунії партія, яка перебувала при владі, зазнала
поразки. Націонал-Ліберальна партія отримала відносну більшість і найбільшу кількість місць в
парламенті, проте не змогла подолати 40 % рубежу, необхідного для отримання «виборчого бонусу», а
отже, забезпечити собі повне панування в парламенті.

Питання 6

Розгляньте румунську поштову марку 1643 р. із зображенням короля Міхая і й маршала Й. Антонеску.
Пригадайте, яка подія сталася в політичному житті Румунії на початку вересня 1940 р.Які наслідки для
румунського суспільства мав прихід до влади маршала Й.Антонеску?

Відповідь: З кожним роком королівській диктатурі наростав спротив. Вирішальним для її падіння стали
поразки Румунії на зовнішньополітичному фронті. У червні 1940 р. до СРСР відійшли Бессарабія та
Північна Буковина. Згідно з II Віденським арбітражем

(серпень 1940 р.) Румунія також втрачала Трансильванію на користь Угорщини, а згодом і Добруджу на
користь Болгарії. Це остаточно підірвало віру населення в короля, відбулися масові виступи. У цих
умовах Кароль дає право сформувати уряд генералу Й.Антонеску, який славився своєю жорстокістю.