Японія у міжвоєнний період

Наслідки Першої світової війни для Японії

1918 р. в Японії відбулися стихійні
повстання проти зростання цін на
рис –"рисові бунти"
«Рисові бунти» — масові соціальні
заворушення в
Японії 3 серпня — 17 вересня 1918 р.
як протест проти спекулятивних цін
на рис — основного продукту
харчування японців.
Ці соціальні заворушення були
викликані економічною
Спалена під час бунту будівля в місті Кобе
нестабільністю в повоєнний час.
• згідно з Версальським договором до
Японії відійшли колишні німецькі
володіння в Китаї і на Тихому океані.
• 1918 р. Японія, висадивши свої війська у
Владивостоці, взяла участь в інтервенції
проти Радянської Росії. Вона окупувала
Приморський край і надала допомогу
Колчаку і уряду отамана Семенова. Після
невдач Японія змушена була в 1922 р.
вивести свої війська з Приморського
краю.
 Рух 1 березня або Рух
Саміль або Березневе повстання в
Кореї 1919 — масовий
рух корейського народу
проти японського панування в Кореї у
березні — квітні 1919. Після
надрукування корейськими
студентами в Токіо вимог
незалежності для своєї країни
1 березня 1919 року
населення Сеула, Пхеньяна та ін. міст
влаштувало масові демонстрації
(усього їх відбулося 1500) під
лозунгом «Геть японських
імперіалістів!», які швидко
Рух 1 березня переросли в антияпонське повстання,
що охопило всю країну. 
До цих негараздів додались
економічна криза 1920-1921 рр. і
землетрус 1923 р., який вщент
зруйнував столицю Токіо,
позбавивши життя за деякими
данними 150 тис. осіб.
Йокогама, зруйнована землетрусом та пожежами

Зруйноване Токіо. Район Ніхонбасі і Канди.

Вашингтонська конференція — конференція з обмеження озброєнь та вирішення
проблем Далекого Сходу та басейну Тихого океану, що склалась після Першої світової
війни. Відбувалась з 12 листопада 1921 р. по 6 лютого 1922 р.

Японія підписала

• Договір 4 держав

• Договір 5 держав

• Договір 9 держав
Повоєнна нестабільність і гостра політична боротьба стали підгрунтям для розгортання
могутнього демократичного руху. Серйозною причиною демократичного піднесення
були зміни в економіці й соціальній структурі країни. В Японії зросла частка
кваліфікованих робітників, що розгорнули боротьбу за покращення свого становища.

Репресії проти страйкарів

підштовхнули робітників до
створення профспілок.
Профспілки почали висувати не
тільки економічні вимоги, а й
політичні гасла.

Демонстрація з вимогами
демократизації політичного
життя  країни (1925 р.)
Наприкінці 1920 р. було створено
Соціалістичну лігу — штучне
об’єднання ідеологічно різних груп
соціалістів, комуністів, анархістів.
Попри відсутність єдності та сильний
вплив анархізму й синдикалізму, уряд
убачав у Лізі небезпечну організацію, і
в травні 1921 р. її було розпущено. У
січні-лютому 1922 р. у Москві відбувся
з’їзд, на якому були присутні японські
революціонери. Делегати з’їзду
висловилися за необхідність об’єднання
всіх революційних сил Японії. Влітку
1922 р. в Токіо представники
соціалістичних груп проголосили
утворення Комуністичної партії Японії.
Незабаром було створено й
комуністичний союз молоді.
 Політичні партії

«Сейюкай» (Партія друзів «Кенсейкай» (Конституційна

політики) партія). З 1927 р. «Мінсейто»
(Партія народної політики)

Хара Такасі
У 1925 р. демократичні сили домоглися введення в країні
загального виборчого права для чоловіків‚ системи
соціального забезпечення
У квітні 1927 р. до влади в Японії прийшов уряд генерала
Танака Гіїті. Новий уряд одразу зайнявся розробкою
планів війни проти Китаю та Радянського Союзу
Танака Гіїті
27 червня - 7 липня 1927 р. (м. Токіо) Східна конференція. Рішенням став
Меморандум Танаки — таємне звернення прем'єр-міністра Японії Танаки
Ґіїті до Імператора Сьова з детальним планом завоювання Республіки
Китай, а в подальшому — цілої Азії. 
Для того, щоб завоювати Китай, Японія має спочатку завоювати
Маньчжурію та Монголію.
Маньчжурія та Монголія ніколи не були китайською територією.
Для того, щоб завоювати світ, Японія повинна спочатку завоювати
Китай.
Якщо Японія зможе завоювати Китай, решта малоазіатських країн,
Індія, а також країни Південних морів будуть боятися японської
могутності і капітулюють перед нею. Світ тоді зрозуміє, що Східна
Азія належить Японії, і не наважиться заперечувати її права.
 18 вересня 1931 р.
Маньчжурський Японсько-
інцидент маньчжурська угода
від 15 вересня 1932

Імператор Маньчжурії Пу І
 27 березня 1933 р. Китайський делегат виступає у Лізі націй
Японія вийшла з Ліги націй щодо маньчжурської кризи 1932 року.

1934 р. відмовилася від Вашингтонської угоди про обмеження морських озброєнь

1936 р. уряд Японії уклав з гітлерівською Німеччиною «Антикомінтернівський пакт»
У липні 1937 р. почалось японське
збройне вторгнення до Північного і
Центрального Китаю. Приводом до
війни став конфлікт між
японськими і китайськими
солдатами на мості Марко Поло,
що знаходився на нейтральній
полосі. Згодом воєнні дії були
поширені на всю територію цієї
країни. Активні наступальні
операції японської армії проти
Китаю тривали до 1939 р. Японці
змогли оволодіти найбільш
розвиненими районами Китаю
і‚ отримавши значні сировинні та
людські ресурси‚ частково Міст Морко Поло, збройний інцидент на якому став
вирішити власні економічні приводом до японо-китайської війни 1937-1945 рр.
проблеми.
 Американський журналіст, який знаходився в Японії,
про існуючий режим у країні

Що більше  я знайомлюся зі становищем,  то більше розумію,

що для завоювання світу  японські мілітаристи та
ультранаціоналісти намагаються перетворити Японію в
тоталітарну державу такого ж типу,  яку побудував Гітлер
у Німеччині… У країні вживаються ті самі заходи проти
лібералізму й демократії, проти капіталізму, матеріалізму
та індивідуалізму,  які,  кажучи словами Гітлера,  становили
сукупність "небезпечні думки" і подавались японському
народові як шкідливий вплив Заходу.
 Підготовка до зовнішньої агресії
супроводжувалася ідеологічним тиском на
суспільство, посиленням тиску військових,
мілітаризацією економіки, встановлення
жорстокого поліцейського режиму. У країні
запанував тоталітарний режим, який увійшов в
історію під назвою «японський мілітаризм»
 Домашнє завдання
Опрацювати §21 – усно.