Суцільна колективізація

сільського господарства в
радянській Україні
Історія
України
10 клас
 План уроку:

• 1. Хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр. Курс на суцільну

колективізацію.
• 2. Насильницьке створення колгоспів. «Розкуркулення»
селян.
• 3. Голодомор 1932-1933 рр. — геноцид українського народу.
Епіграф: Ой спасибі тобі, Сталін,
Що «заможні» усі
стали:
Ходим босі, ходим голі,
Слізьми змочуємо
поле,
Всі голодні, хочуть їсти,
Зате ситі
комуністи,
Колективно зерно сієм,
Колективно і жнемо,

Тільки їсти катма чого,

Колективно й помремо.

Устань, Ленін, подивись,

Як колгоспи
розжились.
Хата боком, клуня боком,

Ще й кобила з одним оком.

(Частівка, часопис
«Українська думка», 1943-44 рр.)
 Хлібозаготівельна криза 1927 – 1928 рр.
За умов зростання У січні 1928р.
ринкової ціни на хліб політбюро
селянство відмовлялось ЦКВКП(б)
прийняло
продавати державі хліб за рішення про
нижчими цінами. примусове
вилучення в
селянства
зернових
надлишків та
необхідність
форсованої
колективізації
сільського
господарства.
• Суцільна колективізація — політика
насильницького перетво- рення
сільського господарства наприкінці
1920-х — у 1930-х рр. на основі
розкуркулювання і суцільно- го
насадження колективних форм
господарства (колгосп) з усуспільне
нням значної частини селянської
власності.
• Колгосп (колективне господарство) —
форма колективного ведення господарства,
що набула поширення в СРСР після
проведення колективізації.
• Радгосп — державне сільськогосподар- ське
підприємство.
Машинно-тракторні станції (МТС)
• Проблему модернізації
сільськогосподарсь-
кого виробництва
розв’язували шляхом
будівництва державних
машинно-тракторних Нова техніка на Одещині, 1929
станцій (МТС).
• Першу в СРСР МТС
створено в 1928 р. в Україні,
у радгоспі ім. Т. Шевченка
Березівського району на
Одещині.
 1929 – «Рік великого перелому»
• В листопаді 1929 р. на пленумі ЦК ВКП(б)
було прийнято рішення про суцільну
прискорену колективізацію.
• Резолюція пленуму «Про сільське господар -
ство України і про роботу на селі» передба- чала
в Україні найвищі темпи колективізації з усіх
союзних республік, яку слід завершити восени
1931 — навесні 1932 р.
Сталінський план колективізації — це не
лише зручний засіб забезпечити населення міст
та армії продовольством, а промисловість —
сировиною і робочою силою, але й шлях до
повного одержавлення економіки.
 Основні завдання колективізації:
Прискорення процесу Забезпечення
індустріалізації за рахунок промисловості дешевою
пограбування села. робочою силою.

Вирішення хлібної
проблеми в країні.

Повне
одержавлення
сільського
господарства.
 Методи запровадження колективізації:
«Революція
згори»: силовий Примусова Заборона
тиск та організація залишати
залякування колгоспів. село.
селян.

Опора на
Ліквідація
комуністів та
заможних
безземельн.
господарств-
селян-
розкуркулення
пролетарів.
 "Ліквідація куркульства як класу"
30 січня 1930 р. – була прийнята Куркулів пасивні вороги радянського
таємна постанова Політбюро ЦК ладу, ті, хто намагався в рамках
розділили на 3 радянського законодавства
ВКП(б) «Про заходи з ліквідації
куркульських господарств у категорії: боронити своє майно (покарання
– конфіскація власності,
районах суцільної виселення до північних та східних
колективізації». районів СРСР);

лояльні до політики більшовиків,

ті, що не чинили опору радянській
владі, але не бажали вступати до
колгоспів (покарання – переселення
за територію колгоспів, надання
гіршої землі).

активні вороги радянської

влади, учасники
антирадянських виступів
(покарання – 10-річне ув’язнення
або розстріл);
 Опір населення:
У ряді місць спалахнули
повстання. Їх учасниками були
майже 1 млн. селян.

Селяни стали масово продавати або

забивати худобу, нищити інвентар.

В окремих місцевостях спротив проходив під

гаслами: «Геть радянську владу! Хай живе
самостійна Україна!».
 «Запаморочення від успіхів»
2 березня 1930 року 14 березня 1930 р. було
в газеті «Правда» опубліковано постанову ЦК
Сталін опублікував ВКП(б) «Про боротьбу з
статтю викривленнями партійної
лінії в колгоспному русі».
«Запаморочення Почався масовий
від успіхів». вихід із колгоспів.

Деякі з помилково
«розкуркулених» отримали
свою власність назад і
навіть деякі з депортованих
повернулись додому.
1931 – 1933 рр. – відновлення суцільної
колективізації.
• Усуспільнено майже 70% господарств з
охопленням понад 80% посівних площ.
• Хлібозаготівельна кампанія «до
останньої зернини».
• За опір колективізації – розстріл із
конфіскацією усього майна.
• Заборона виїзду з села.
 Робота з документом: Запитання:
1. Яка економічна
• Анекдот в тему: «Більшовицькі темпи». політика радянського
• Якось за «гарну роботу», послали колгоспника в Москву на з'їзд. Сидить він керівництва стала
у залі, аж ось виходить батько Сталін і почав говорити: «Так і так, товариші, об'єктом народного
нам потрібні темпи в роботі, темпів нам потрібно, чуєте!».
Тут колгоспник штовхає у бік свого сусіду: «А гумору?
скажіть, будь ласка, що таке темпи, бо я нічого не второпаю». 2. Яким було ставлення
Той глянув на нього і каже: «Ви бачите той будинок?»
- Бачу, - відповідає колгоспник. народу, судячи з цього
– За скільки років ви його побудували б? анекдоту, до
– Та за років п’ятнадцять. сталінських реформ?
– А більшовики, - каже, - побудували за два роки. Оце і є темпи.
Коли колгоспник повернувся додому, його стали розпитувати, що бачив, що 3. Виходячи з аналізу
чув у столиці. історичного джерела,
– О, - каже колгоспник, - Сталін говорив про темпи. Жаль, що тут будинків
таких немає, як там, я пояснив би добре! Але візьмемо… ну що… Нехай який наслідок
хоч і отой цвинтар. За який час таке кладовище виникло б? форсованої
– Та за років колективізації тут
двісті, - відповідають в громаді. –А
більшовики створили лиш за одну весну 1933 року. Оце вам і є наведено?
більшовицькі темпи!
Часопис «Українська думка», 1943 - 44 рр.
1932 – 1933 рр. – Голодомор в Україні.
Прискорена насильницька колективізація,
небажання селян працювати в колгоспах.

Причини
Необхідність знищення українського
селянства як свідомої національної
верстви, що загрожувала Москві.

Непосильні плани хлібозаготівлі,

конфіскація владою продовольчих запасів,
експорт продовольства.

Економічні прорахунки, спроба влади

будувати соціалізм воєнно-комуністичними
методами.
 Творці Голодомору в Україні
Лазарь
Каганович,
запровадив
систему «чорних Йосип
дощок».
Сталін
В'ячеслав
Молотов, голова
Раднаркому
СРСР, очолив
Павло Постишев, хлібозаготівельну
виступав за Станіслав
застосування комісію 1932 р. Косіор,
репресивних методів Генеральний
при проведенні секретар ЦК
колективізації.
КП(б)У
«Закон про п’ять колосків»
• 7 серпня 1932 р. ЦБК та
РНК СРСР прийняли
постанову «Про охорону
майна державних
підприємств, колгоспів і
кооперації та зміцнення
суспільної (соціалістичної)
власності», яку у народі
назвали «законом про п’ять 18 листопада 1932 р. —
колосків». затверджено постанову
• За крадіжку державної політбюро ЦК КП(б)У
власності було передбачено «Про заходи по посиленню
розстріл із конфіскацією
майна або позбавлення волі хлібозаготівель»
строком не менше як на 10
років з конфіскацією майна.
 Голодомор 1932-1933 рр. — геноцид українського народу.

У Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9

грудня 1948 р. поняття «геноцид» визначено як «дії, вчинені з наміром знищити
повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як
таку».
1934 – 1937 рр. – завершення колективізації.
Припинення Зміцнення
надмірних реквізицій матеріально-
зерна та продуктів із технічної бази
села. колгоспів.

У середині 1937 р. в Україні

Скасування налічувалося 27 347 колгоспів, у
продрозкладки. яких працювало понад 7 млн.
селян.
 Домашнє завдання

Опрацювати §24-25 – усно.

Вивчити нові терміни.