Тема 16.

Встановлення комуністичного
тоталітарного режиму в Україні
Теоретична частина
Утворення СРСР
Українська СРР Російська СРР

Киргизька АССР

Білоруська СРР СРСР Туркменська

30.12.1922 АССР

Хорезмська НР Бухарська НР
Закавказька СРР

Грузія

Вірменія

Азербайджан

Перший Всесоюзний з’їзд Рад

Адміністративні зміни у 1920-ті рр
Голод 1921 - 1923 рр.
Території охоплені голодом
Причини голоду
Післявоєнна розруха. Одеська, Миколаївська, Запорізька,
Катеринославська, Донецька та на півдні
Харківської області.
Скорочення сільськогосподарського виробництва внаслідок продрозкладки,
вивезення хліба до Росії та інших радянських республік навіть в умовах голоду
в самій УСРР.

Посуха та неврожай у південних і степових

районах України.

Боротьба із селянським повстанським рухом.

Заходи подолання голоду
Звернення голови РНК УСРР Х. Раковський до
Американської організації допомоги (АRА)

Скористалися допомогою комітету «Джойнт»

Отримали допомогу місії Ф. Нансена

Допомога від Міжнародного комітету допомоги

голодуючим радянської Росії (Міжробдоп), створеного Розташування кухонь ARA. Чим темніший
за участю Комінтерну колір, тим було більше кухонь
Наслідки голоду 1921 - 1923

Загинуло близько 1,5-2 млн осіб.

Непрямі втрати становили 5 млн осіб.

Придушено селянський повстанський рух в Україні.

Підірвано церковний вплив.

Зміцнено більшовицьку владу.

Внутрішнє становище. Повстанський рух

У 1920 р. промислове виробництво складало лише 10 % від рівня 1913 р

В промисловості
Революційні події

З 11 тис. підприємств, що існували в 1922 р., працювало лише 2552

Знищено третину залізничної мережі

Кількість промислових робітників скоротилася на 50 %.

Посівні площі з 20,9 млн десятин у 1913 р. скоротилися до 15,4 млн десятин у 1920 р
В с/г

Знизилася врожайність
Запровадження непу
Нова економічна політика – економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928рр. , що прийшла на зміну політиці
“воєнного комунізму” та базувалося на впровадженні елементів ринкової економіки

Березень 1921 - рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід до нової економічної

політики (НЕПу)

«… або Радянська влада відмовиться від

«кавалерійської атаки на капітал», або народ змете
її»??

В. І. Ленін. Керівник СРСР

« Неп – це всерйоз і надовго»
 Закінчення бойових дій, перехід до мирного
будівництва, початок відбудови господарства

Причини
запровадження Кризовий стан економіки, безперспективність
політики «воєнного комунізму»
непу

Невдоволення селянства продрозкладкою спонукало збройні виступи

проти радянської влади і диктувало необхідність нового підходу до
проблеми відносин міста і села
Заходи непу в сільському господарстві
• Продрозкладку замінили на продподаток, який був меншим за розміром
і встановлювався до посівної.
• Дозволено оренду землі та використання найманої праці.
• Скасовано кругову поруку при сплаті податків.
• Держава заохочувала різні форми кооперації: ТСОЗи — товариства зі
спільної обробки землі, артілі — мали спільні посіви, але в
індивідуальному користуванні залишалися присадибна ділянка,
інвентар та тяглова сила.
Заходи непу в сільському господарстві
• Відновлено приватну власність на дрібні та частину середніх підприємств.
• Транспорт, великі та значна частина середніх підприємств залишалися у
державній власності.
• Дозволено оренду підприємств та створення концесій (оренда іноземними
громадянами).
• Скасовано загальну трудова повинність.
• Відбувся перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні.
• Великі підприємства утворювали трести, що об’єднували виробництво,
збут, управління і фінанси; так, більшість великих шахт було включено до
тресту «Донвугілля», металургійні заводи і частина шахт — у
«Південсталь», хімічні підприємства — у «Хімвугілля» тощо.
• Впроваджувався госпрозрахунок — господарювання на основі
самоокупності, без допомоги коштів державного бюджету.
Заходи непу в фінансах і торгівлі

• Поновлено вільну торгівлю.

• Відновлено державні податки, платню за транспорт,
комунальні послуги.
• У 1922-1924 рр. проведено грошову реформу: випущено
конвертований червонець, який дорівнював 10 царським
карбованцям (обмінювався на 6 доларів).
• Зберігалася державна монополія у зовнішній торгівлі.
Особливості непу в Україні
• Керівництво УСРР було надто консервативним, побоюючись репресій,
і зайняло вичікувальну позицію щодо впровадження нових заходів. Тому
неп в Україні стартував у 1922 р. — пізніше, ніж у Росії.

• Початок непу збігся з масштабним голодом 1921-1923-х років, який

паралізував економіку південних і східних регіонів.

• Ставка продподатку в Україні була вищою.

Результати непу
• Господарство країни відбудовувалося швидкими темпами: у 1925-1926
рр. Україна досягла промислових показників рівня довоєнного 1913 р.
• Зросли господарча ініціатива, зацікавленість у результатах праці, що
призвело до підвищення продуктивності праці.
• Покращився життєвий рівень населення.
• Водночас сільське господарство відставало від промисловості.
• Політичний режим залишився незмінним, жодних політичних чи
громадянських свобод громадяни не отримали, тому назрівав конфлікт
між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.
Політика українізації
У квітні 1923 р. XII з’їзд РКП(б) проголосив курс на коренізацію — надання народам СРСР можливості розвивати власні культури,
мови, готувати національні кадри. В Україні коренізація мала два напрями: українізація, яка проводилася з 1923 р. до початку 1930-х
років, та сприяння розвиткові національних меншин.
Провідники коренізації /українізації:
Причини українізації
Міністри освіти
• Потреба в посиленні контролю і впливу комуністичної УРСР
партії в суспільстві.
• Необхідність залучення на бік радянської влади
національної інтелігенції.
• Влада прагнула створити свій позитивний образ в
очах світового співтовариства.
• Коренізація мала компенсувати втрату політичного
суверенітету республіками і була компромісом із
самостійницькою течією в КП(б)У, представники якої
— колишні члени УКП і боротьбистської партії.
М. Скрипник О. Шумський
Заходи коренізації
Підготовка та залучення національних кадрів до управління: кількість українців у партійно-державному апараті зросла
до 52-54 % у 1927 р.

Частка українців у КП(б)У зросла з 23 %

1922 р. до 60 % у 1933 р. Проте українці
зосереджувались переважно на нижніх
щаблях партійної ієрархії. У ЦК КП(б)У
1924 р. українці становили 16 %, 1925 – 25,
1930 43 %. Від моменту утворення
Компартії України і аж до смерті Сталіна
посади першого (генерального) секретаря її
ЦК обіймали росіяни, поляк, єврей,
поволзький німець тільки не українці...
Заходи коренізації
• У державних установах та навчальних закладах запроваджували українську
мову: у 1927 р. на українську мову навчання перейшли 25 % вишів, близько 50 %
технікумів, 90 % початкової школи; 97 % українських дітей навчалися у школі
рідною мовою.
• Для державних і партійних чиновників організовані курси української мови з
обов’язковим іспитом.

Посвідка про здачу бухгалтером

іспитів на знання української мови,
без якої не брали на роботу.
Радянський Київщина, 1928 р.
агітплакат
Значення коренізації / українізації
Створено національну систему
освіти.
Відбувся прорив у розвитку української
науки, культури, мистецтва — так
зване «Українське відродження».
3 еміграції повернулися деякі діячі
УНР: М. Грушевський, отаман Ю.
Тютюнник та ін.
Українці перетворилися на сучасну урбанізовану й
Частина комуністів перейшла на
національні позиції.
Зупинився процес русифікації міст Півдня і
Сходу України; вперше українці становили п
над половину робітничого класу.
Найбільших успіхів українізація досягла в установах,
мало контрольованих комуністами, Всеукраїнській
академії наук, кооперативах, Українській
автокефальній православній церкві.
консолідовану націю, що порушило р новагу між
комуністичним режимом та українським
національним рухом.
Кампанія з ліквідації неписемності (лікнеп)
Причини і передумови
Більшовицька політика в галузі культури передбачала
перетворення літератури й мистецтва на інструмент
ідеологічного впливу.
Для цього потрібно було ліквідувати масову неписьменність (на
початку XX ст. неграмотними були 62 % населення), створити
систему народної освіти та сформувати нову «пролетарську»
інтелігенцію.
Результати
Результати лікнепу: попри брак фахівців, абеток,
приміщень, до 1927 р. основи грамоти опанували 53 %
неписьменних українців.
Зміст кампанії
1921 р. вийшла постанова РНК УСРР «Про боротьбу з
неписьменністю»: неписьменне н лення у віці від 8 до 50
років було зобов’язане навчатися грамоті, а писемне в
порядку трудової повинності мало навчати грамоти
неписьменних.
За ухилення від цієї повинності чи
перешкоджання неписьменним передбачалася
кримінальна відповідальність.
Фінансувалися лікнепи спочатку з державної
скарбниці, згодом з місцевих бюджетів.
Засноване добровільне товариство «Геть
неписьменність!», у рамках кампанії працювали
державні школи, пункти лікнепу від громадських
організацій та гуртки у віддалених селах.
Релігійне життя
Офіційно було проголошено свободу совісті та
віросповідання, відокремлено церкву від держави
і школу від церкви.
Радянська влада проводила антицерковну,
войовничо-атеїстичну політику, арешти, п дування
духівництва та вірян; під приводом боротьби з
голодом 1921-1923 рр. вилучалися церковні
цінності.
1926 р. було заарештовано митрополита УАПЦ В.
Липківського, а саму церкву московський патріарх
так і не визнав.
Радянська влада намагалася внести розкол між
різними конфесіями, підтримувала секти, що
підривали єдність церкви. 1928 р. вийшов
Адміністративний кодекс УРСР, що містив
«Правила про культи» і сприяв посиленню
репресій проти духівництва.
Практична частина
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Розміри допомоги, яку одержує населення голодуючих губерній України через
державні органи, не перевищує 7,5% задоволення всього голодуючого населення.
Допомога, здійснювана закордонними комісіями та приватними організаціями,
досягне у майбутньому 8% потреб...»
Цитовану доповідну записку створено в роки

А «воєнного комунізму».
Б нової економічної політики.
В форсованої індустріалізації.
Г суцільної колективізації.
Яке завдання вирішувалося радянською владою в галузі культури в
1920-ті рр.?

А згортання політики «українізації»

Б створення системи університетської освіти
В запровадження загальної середньої обов’язкової освіти
Г ліквідація неписьменності серед дорослого населення
За змістом рекламного оголошення можна встановити, що його
створено в роки
А «воєнного комунізму»
Б нової економічної політики
В форсованої індустріалізації
Г післявоєнної відбудови

Напис на рекламному оголошенні: «Державний трест

південної хімічної промисловості "Хімвугілля". Об'єднання
хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень
Донецького Басейну»
Вільну академію пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ)
засновано
А П. Тичиною.
Б М. Рильським.
В Ю. Яновським.
Г М. Хвильовим.
У 1925 р. в Українській СРР нараховувалося 79,1% шкіл з українською мовою
викладання. У 1930 р. цей відсоток зріс до 85%. Що обумовило це зростання?

А утворення Всеукраїнської академії наук

Б здійснення владою політики «коренізації»
В входження республіки до складу СРСР
Г відновлення діяльності університетів
Однією з причин упровадження в Україні НЕПу як нової моделі
господарювання було
А продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства.
Б невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося у збройні виступи проти
влади.
В здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції.
Г піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової
революції.
Яка зміна відбулася в сільському господарстві УСРР в
умовах нової економічної політики?
А дозвіл селянам на продаж сільгосппродукції
Б суцільна колективізація сільського господарства
В здійснення викупних платежів за отриману землю
Г відновлення общинного землеволодіння
Яка зміна відбулася в соціально-економічному розвитку УСРР в умовах нової
економічної політики?

А уведення продовольчої розкладки (продрозверстки) для селянських господарств

Б перехід до зрівняльної оплати праці робітників великих промислових підприємств
В запровадження загальної трудової повинності всього працездатного населення
Г передавання в приватну власність або в оренду дрібних і середніх підприємств
Документ, зображений на фото, свідчить про здійснення в УСРР політики

А «коренізації».
Б «воєнного комунізму».
В «колективізації».
Г «форсованої індустріалізації».
Укажіть складові нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР в
1921–1928 рр.

1 націоналізація всіх промислових підприємств

2 заміна продрозкладки продовольчим податком
3 запровадження системи вільного найму
4 об’єднання промислових підприємств у трести
5 уведення карткової системи розподілу продуктів
6 скасування плати за житло й комунальні послуги
7 створення трудових армій
За змістом агітаційного плаката можна встановити, що його
створено в роки.
А «воєнного комунізму».
Б нової економічної політики.
В суцільної колективізації.
Г укрупнення колгоспів.

Напис на плакаті: «Продовольчий податок. Віддай місту

частину врожаю, рештою розпоряджайся сам».
Упровадження нової економічної політики в УСРР стало однією з передумов

А згортання «Великого терору».

Б завершення форсованої індустріалізації.
В досягнення республікою економічної незалежності.
Г згасання антирадянського селянського повстанського руху.
Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у
1920-х рр. був

А П. Саксаганський.
Б А. Бучма.
В Л. Курбас.
Г О. Сердюк.
Домашнє завдання
 Домашнє завдання

У якому році Українська СРР стала складовою СРСР?

А 1919 р.
Б 1920 р.
В 1921 р.
Г 1922 р.
 Домашнє завдання

Укладення якого міжнародного договору викликало такий коментар

сучасника:
«Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як колись в
Андрусові в 1667 році…»?

А Брестського, 1918 р.
Б Варшавського, 1920 р.
В Ризького, 1921 р.
Г Рапалльського, 1922 р.
 Домашнє завдання

Якою цифрою на картосхемі позначено територію, що мала статус автономії в

складі Української СРР?

А1
Б2
В3
Г4
 Домашнє завдання

«Ви довели країну до страхітливого стану... голод охопив усю країну... ви зруйнували
природний зв'язок товарообміну між містом і селом... Вам доводиться замінювати її
штучними заходами, силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних
загонів...», - так письменник В. Короленко охарактеризував наслідки

А відновлення поміщицького землеволодіння гетьманом П. Скоропадським.

Б здійснення радянською владою заходів «воєнного комунізму».
В упровадження земельної реформи Директорією УНР.
Г проголошення соціалізації землі Українською Центральною Радою.
 Домашнє завдання

Який захід більшовиків дав змогу голові Раднаркому РСФРР В. Леніну заявити:
«Селянські повстання, які раніше, до 1921 року, були загальним явищем, майже цілковито зникли. Селянство
задоволено своїм теперішнім становищем. …Це досягнуто впродовж одного року»?

А заміна продрозкладки продовольчим податком

Б ухвалення плану ГОЕЛРО з електрифікації країни
В початок розподілу поміщицьких земель серед селян
Г включення Української СРР до складу СРСР
 Домашнє завдання

Із якою метою ухвалено Постанову ВУЦВК і РНК УСРР, уривок з якої процитовано:
«…Щоб усунути нерівність культур, що створилися внаслідок вікового утиску, Робітничо-Селянський уряд,
дотримуючись рівноправності мов усіх національностей, які є на території України, вживає низку
практичних заходів, що мають забезпечити українській мові місце, відповідне числу та питомій вазі
українського народу на території УСРР…»?

А формування нової спільноти — радянський народ

Б ліквідації неписьменності дорослого населення
В запровадження творчого методу — соціалістичний реалізм
Г реалізації політики коренізації
 Відповіді

Завдання 1: Г

Завдання 2: В

Завдання 3: А

Завдання 4: Б

Завдання 5: А

Завдання 6: Г