Тема 22.

Встановлення комуністичного режиму

в Україні

(с) А. О. Карнаух
План:

1. Утворення СРСР та входження до його складу України.

2. Політика «воєнного комунізму».
3. Голод 1921-1923 рр.
4. Перехід до нової економічної політики (НЕП).
5. Політика українізації.
6. Освіта, наука, мистецтво у 1921-1928 рр.

(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

На початку січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави –
Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) – та переїхав з Харкова до Києва

(с) А. О. Карнаух
Карта

(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

28 грудня 1920 р. голова Раднаркому РСФРР В. Ленін і нарком закордонних справ Г. Чичерін підписали в Москві
з X. Раковським, який поєднував в Україні обидві ці посади, договір про воєнний і господарський союз. У
преамбулі договору наголошено на незалежності і суверенності обох держав. Обидва уряди, і це було
найістотнішим, проголошували об’єднаними сім наркоматів:
1) військових і морських справ,
2) ради народного господарства,
3) зовнішньої торгівлі,
4) фінансів,
5) праці,
6) шляхів сполучення,
7) пошт і телеграфу.
(с) А. О. Карнаух
https://uahistory.co/book/xrestomatia/495.html ХРИСТИЯН РАКОВСЬКИЙ
1. Утворення СРСР

10 березня 1919 р. у Харкові пройшов

ІІІ з´їзд Рад, на якому було ухвалено Конституцію
УСРР.

Також було обрано Центральний виконавчий

комітет (ЦВК) України на чолі з Григорієм
Петровським.

(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

УСРР була єдиною республікою, яка мала право на зовнішні

відносини.
Причини: нейтралізація уряду УНР, який діяв у еміграції.

1. У 1922 р. посольства (повноважні представництва) УСРР діяли у

Великій Британії, Австрії, Італії, Німеччині, Польщі,
Чехословаччині та Росії. Станом на 1 травня 1923 р. РНК УСРР
уклала 45 міждержавних угод, сім договорів із міжнародними
організаціями та підписала чотири резолюції загальноєвропейської
конференції в Генуї.
2. Румунія була єдиною сусідкою УСРР, із якою міждержавні
відносини так і не були врегульовані.
3. Навесні 1923 р. передача Польщі окупованої нею Східної Галичини
викликала погіршення радянсько-польських відносин.
(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

АВТОНО́ МІЯ (гpец. αὐτονομία – незалежність;

від авто… і ...номія) – самовpядування певної частини
держави, здійснюване на основі загальнодеpжавних законів
чи конституції.

ФЕДЕРАЦІЯ (лат. foederatio — об'єднання, союз, спілка) —

форма державного устрою, за якої вищі територіальні
одиниці держави мають певну юридично визначену
політичну самостійність, чим відрізняються від
адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави.

КОНФЕДЕРА́ ЦІЯ (від. лат. confoederatio – спілка,

об'єднання) – об'єднання або союз держав, за якого країни, що
утворюють конфедерацію, повністю зберігають свою
самостійність, мають власні вищі й місцеві органи влади,
управління та правосуддя.

(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

30 грудня 1922 р. – відкриття в Москві І Всесоюзного з’їзду

рад, який: ухвалив рішення створити нову державу у
складі чотирьох республік (БСРР, УСРР, РСФРР та ЗСФРР)
під назвою СРСР; затвердив Декларацію про утворення
СРСР; прийняв Союзний договір; створив комісію для
розробки Конституції СРСР; створив органи влади нової
держави – Всесоюзний ЦВК та Раднарком СРСР.

(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

1. 31 січня 1924 р. – ухвалення II Всесоюзним

з’їздом рад першої Конституції СРСР, яка
остаточно юридично закріпила державні
основи Союзу РСР, а Українську СРР – у
складі цієї держави.
2. Травень 1925 р. – внесення змін до
Конституції УСРР IX Всеукраїнським з’їздом
рад, якими було остаточно законодавчо
закріплено вступ України до СРСР.

(с) А. О. Карнаух
Карта

(с) А. О. Карнаух
1. Утворення СРСР

(с) А. О. Карнаух
2. Політика «воєнного комунізму»

«Воєнний комунізм» – система надзвичайних заходів

керування економікою, що проводилася більшовиками в
1918-1921 pp. (з 1919 р. – в Україні).

1. Націоналізація всіх підприємств

2. Запровадження загальної трудової повинності
3. Заборона приватної торгівлі
4. Продовольча розкладка
5. Карткова система постачання міського населення

(с) А. О. Карнаух
2. Політика «воєнного комунізму»

Продрозкладка / Продрозверстка – система

примусової заготівлі сільськогосподарських
продуктів у 1918-1921рр., запроваджена за
рішенням РНК у Радянській Росії та
поширена на територію окупованої
більшовиками України. Зобов’язувала селян
здавати державі за твердими цінами
надлишки продовольства, насамперед – хліба.

(с) А. О. Карнаух
2. Політика «воєнного комунізму»

• Для зміцнення свого режиму на селі

більшовики створювали з найбідніших селян
комітети незаможників (комнезами).
• Вони повинні були доповідати державним
службовцям і членам продзагонів про те, хто
із селян має запаси хліба і де їх ховають.
• У 1919 р. комнезами почали створюватися в
українських селах.

(с) А. О. Карнаух
2. Політика «воєнного комунізму»

• Більшовики ввели загальну трудову

повинність, трудову мобілізацію.
• Щоб змусити людей працювати, вони
зрівняли робітників до солдатів в армії.
• Запроваджувалися мілітаризація праці,
примусова праця «буржуазних елементів».

(с) А. О. Карнаух
2. Політика «воєнного комунізму»

 При «воєнному комунізмі» торгівля була

заборонена,
 здійснювався прямий продуктообмін;
 скасовувалася оплата за паливо, житло, транспорт
тощо;
 влада намагалася повністю скасувати гроші;
 вводилася карткова система розподілу товарів і
продуктів.

(с) А. О. Карнаух
 2. Політика «воєнного комунізму»

У ході здійснення політики «воєнного комунізму» заборонялася оренда, наймана праця, робилися спроби
запровадити колективні форми господарства (комуни).

(с) А. О. Карнаух
3. Голод 1921-1923 рр.

Причини голоду:

1. Післявоєнна розруха.
2. Скорочення виробництва сільськогосподарської продукції в результаті
продрозкладки, незацікавленості селян у результатах праці. Посуха та
неврожай.
3. Вивезення хліба до Росії та інших республік.
4. Експорт хліба за кордон.

(с) А. О. Карнаух
3. Голод 1921-1923 рр.

Голод охопив південні райони України:

повіти Донецької, Одеської,
Катеринославської, Полтавської губерній.

(с) А. О. Карнаух
3. Голод 1921-1923 рр.

Жертвами голоду в усіх губерніях стало від 4 до 7 млн. людей.

За приблизними оцінками померло від

голоду 1,5-2 млн. чоловік.

(с) А. О. Карнаух
3. Голод 1921-1923 рр.

Реакція влади на голод:

 Замовчування наявності голоду в Україні тривалий час.
 Продовження збору продподатку та вивезення хліба з України.
 Вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з голодом.
 Дозвіл міжнародним організаціям надати допомогу голодуючим:

Американська адміністрація допомоги (АРА) – неурядова

організація, створена в США для надання допомоги європейським
країнам, потерпілим від світової війни.
(с) А. О. Карнаух
3. Голод 1921-1923 рр.

Атеїстична влада скористалася голодом як зручним приводом для посилення

репресій щодо духовенства:
 вилучалися коштовності із храмів нібито для закупівлі зерна за кордоном;
 держава спровокувала конфлікти між духовенством і чиновниками, що
здійснювали конфіскації у культових спорудах;
 відбувалися арешти і розстріли священників і вірян;
 Ленін закликав: «Чим більшу кількість представників реакційного духовенства і
реакційної буржуазії нам... вдасться розстріляти, тим краще»;
 терор щодо духовенства посилював соціальне напруження в суспільстві.

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу
ПРИЧИНИ ПЕРЕХОДУ ДО НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ:
1. Колапс радянської економіки, зумовлений неможливістю централізованого
управління з одного центру на засадах «єдиної фабрики».
2. Розрив економічної «змички» міста і села внаслідок зруйнування
радянською владою товарно-грошових відносин.
3. Війна селян проти влади, спричинена реквізиціями селянської продукції в
довільній формі та забороною вільної торгівлі.
4. Даремні сподівання більшовиків на світову революцію і невдача спроб
«підштовхнути» її за допомогою Червоної армії в 1919 і 1920 рр.

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Нова економічна політика (неп) – економічна політика більшовиків в

Україні в 1921-1928 рр., що змінила політику «воєнного комунізму» та
базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки.

15 березня 1921 р. – рішення X з’їзду

РКП(б) про перехід до НЕПу

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Сільське господарство:

відстрочувалася
заміна продовольчої
решта виробленого продукту колективізація, земля
розкладки продовольчим
могла реалізовуватись розподілялася між селянами
податком, який був
на розсуд власника; без викупу, відновлювалася
фіксованим і меншим – 20%;
кооперація.

1 2 3
(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Промисловість:

дозволялося брати
скасовувалися заборони на
в оренду підприємства,
приватне підприємництво і великі підприємства, банки,
використовувати
торгівлю, колишнім транспорт, зовнішня торгівля
вільнонайману працю,
власникам повертались не змінювали форм власності.
ліквідовувалась зрівнялівка в
невеликі виробництва;
оплаті праці;

1 2 3
(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

1. Об'єднання великих підприємств у трести. Всього за

НЕП в Україні нараховувано 36 місцевих і 24
республіканські трести.
2. Трести переводились на госпрозрахунок (система
економічних відносин, за якої підприємства одержують
певну самостійність).
3. Скасування загальної трудової повинності.
4. Перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні.

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Фінанси:  У роки непу посилилась роль товарно-грошових відносин.

 У жовтні 1922 р. проведена грошова реформа («червінець»).

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Суперечливості НЕПу:

Позитивні зміни
відбувалися в легкій
Неп не був цілеспрямованою
Політика непу і харчовій промисловості,
політикою більшовиків, а
не супроводжувалась с/г,
лише тимчасовим відступом
політичними змінами а важка промисловість, яка
заради зміцнення радянської
в Україні. залишалася
влади.
у державній власності,
відставала.

1 2 3
(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Головна мета НЕПу – зняти соціальну

напруженість, укріпити соціальну базу
радянської влади у вигляді союзу робітників і
селян.

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу

Особливості НЕПу в Україні:

1. «Зовнішнє» походження політики, яка не враховувала національні інтереси
українців;
2. Здійснення соціально-економічних перетворень супроводжувалося
придушенням національно-демократичних сил;
3. НЕП в Україні почав реалізовуватися пізніше, ніж в інших республіках.

(с) А. О. Карнаух
4. Перехід до НЕПу
Підсумки НЕПу в Україні:

+ Збільшилися обсяги с / г;
- Нестача промислових товарів;
+ Відновлені дореволюційні посівні площі до 1923 р.;
- Збільшення цін - гальмувалось зростання
+ Досягнуто довоєнний рівень у тваринництві до 1927 р.;
життєвого рівня населення;
+ Зростання середніх господарств (60%);
- Безробіття;
+ Досягнуто довоєнний рівень в промисловості до 1928 р.;
- Загострення житлового питання;
+ Покращилося матеріальне становище робітників, селян,
- Аграрне перенаселення.
службовців (реальна зарплата робітників становила 93,7%
довоєнного рівня).

(с) А. О. Карнаух
5. Політика «українізації»
Коренізація (українізація) — політика залучення
представників корінного населення радянських республік та
автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а
інколи – й панівного) статусу їхнім національним мовам.

Причини проведення:
1. Подальше зміцнення влади більшовиків в національних республіках.
2. Потреба досягнення своєрідного компромісу з селянством та національною інтелігенцією
шляхом лібералізації національних відносин.
3. Формуванням на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР як держави, в котрій начебто
забезпечено гармонійний і вільний розвиток радянських республік та гарантовано вільний
розвиток національних меншин.
4. Перебудова культури на засадах марксизму.
5. Задоволення мінімуму національних потреб.
(с) А. О. Карнаух
5. Політика «українізації»

Квітень 1923 р. – проголошення на XII з’їзді РКП(б) курсу на коренізацію.

М. Скрипник – український радянський партійний і

державний діяч. Голова Народного секретаріату. Один
з організаторів КП(б)У. Боровся за встановлення
радянської влади в Україні. У 1927– 1933 рр. —
нарком освіти УРСР. Був активним провідником
українізації України

(с) А. О. Карнаух
5. Політика «українізації»

Наслідки:
1. сприяла залученню до культурного будівництва багатьох представників національної
інтелігенції, зокрема повернувся в Україну видатний історик М. Грушевський, актор М.
Садовський, приїхали галицькі діячі;
2. кількість українців у держапараті зросла з 35 до 54 %, в апараті ЦК партії 42 % володіли мовою
народу;
3. на діловодство українською мовою перейшло 75 % місцевих державних установ і організацій;
4. рідною мовою навчалися у 25 % вишів, 50 % технікумів, 85 % початкових шкіл, 97 % дітей у
школах;
5. українською мовою видавалося до 89 % періодичних видань, ставили п’єси близько 75 %
театрів;
6. відбувся стрибок у розвитку культури («Відродження», згодом «Розстріляне відродження»);
7. забезпечено культурно-національні права нацменшин (1927 р. — визнані росіяни, 1924 р. —
утворення Молдавської автономії);
8. українці перетворилися на модерну (с)урбанізовану
А. О. Карнаух та консолідовану націю, що порушило
6. Освіта, наука, мистецтво

У 1921 р. утворено Українську автокефальну

православну церкву на чолі з митрополитом В.
Липківським.
З 1926 р. на українську церкву почався наступ.
У січні 1930 р. вона була ліквідована.

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

Однією з найважливіших проблем культурного

будівництва було ліквідація неписьменності.
У 1921 р. в УСРР з’являється декркт, який зобов’язував
навчити грамоти неписьменне населення віком від 8 до
50 років.
Через два роки було створено товариство «Геть
неписьменність!» на чолі з головою Президії ВУЦВК
Г. Петровським. Активістів ліквідації неписьменності
(лікнепу) називали культармійцями.

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

У 1924 р. розпочалася підготовка до запровадження

чотирирічного обов’язкового початкового навчання
дітей.
У 1930 р. прийнято постанову «Про введення
обов’язкового загального навчання в Україні». Ним
передбачалося охоплення школою всіх дітей і
підлітків віком від 8 до 15 років.

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

Вищою науковою установою була

Всеукраїнська академія наук, яку з 1930 р.
очолював О. Богомолець.

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

Українізація відіграла значну роль у культурному

розвитку України. Незважаючи на ідеологічний
тиск, література й мистецтво переживали
піднесення. Цей час увійшов в історію як доба
культурного відродження України.

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

З ініціативи С. Пилипенка в 1922 р. було створено Спілку

селянських письменників «Плуг». У своїй платформі
плужани наголошували на глибинному вивченні життя
українського села, виходячи за рамки лише
«індустріальної» орієнтації.

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

У 1923 р. виникла Спілка пролетарських письменників

«Гарт». Вона об’єднала багатьох талановитих українських
письменників на чолі з В. Елланом-Блакитним.
Після розпаду «Гарту» частина його членів з ініціативи М.
Хвильового утворила ВАПЛІТЕ (Вільну академію
пролетарської літератури).

(с) А. О. Карнаух
6. Освіта, наука, мистецтво

У 20-30-ті роки в Україні працювали видатні представники

театрального і музичного мистецтва. Ім'я реформатора
українського театрального мистецтва, керівника театру
«Березіль», актора-новатора багатогранного таланту Леся
Курбаса було відоме далеко за межами України.

(с) А. О. Карнаух
Пам’ятки для запам’ятовування:

Літографія «Гуцул з квіткою» 1923р. В. Касіян

(с) А. О. Карнаух
Пам’ятки для запам’ятовування:

Естамп «Карпатська мати». 1923р. В. Касіян

(с) А. О. Карнаух
Пам’ятки для запам’ятовування:

Картина «Життя.
Триптих» («Любов».
«Сім’я».
«Повернення»). 1925-
1927 роки. Ф.
Кричевський

(с) А. О. Карнаух
Пам’ятки для запам’ятовування:

Будівля Держпрому в Харкові. 1925-1928

рр.
Конструктивізм

(с) А. О. Карнаух