Політика радянського уряду в

Україні в 1919 році.

Проголошення Української
соціалістичної радянської
республіки (УСРР).
Політика
«воєнного комунізму»
З січня по квітень 1919 року більшовицькі війська встановили радянську владу на
всій території України, за винятком Надзбруччя і західних областей.
 УКРАЇНСЬКА
СОЦІАЛІСТИЧНА
РАДЯНСЬКА
РЕСПУБЛІКА
(УСРР)
проголошена більшовиками
в січні 1919 року
 Перша Конституція
радянської України (УСРР)
прийнята у 10 січня 1919р.
(за зразком Конституції Радянської Росії)
Основні положення Конституції УСРР 1919р.
- Диктатура пролетаріату;
- Скасування приватної власності;
- Вища влада належить трудовому народу;
- Позбавлення політичних прав поміщиків,
буржуазії, інтелігенції та духовенства.
 Вищі органи влади УСРР за Конституцією 1919р.
Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів
(де-юре вищий законодавчий, виборний орган державної влади в УСРР)
Збирався не рідше одного разу на рік

Між роботою з'їзду рад працював(готував законодавчі проєкти)

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет(ВУЦВК)
Голова Г. Петровський з 1919 по 1938 роки

Рада Народних Комісарів УСРР

(уряд Радянської України)
Голова РНК УСРР Х. Раковський з 1919 по 1923 роки
 Реально влада в УСРР як і в Радянській Росії
належала верхівці Російської більшовицької
(комуністичної)партії та її підрозділу Комуністичній
партії (більшовиків) України. КП(б)У в свою чергу
повністю підпорядковувалася Всеросійській
комуністичній партії (більшовиків) – ВКП(б)
 Органи державної безпеки, створені більшовиками
Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР (від
рос. Всероссийская чрезвычайная комиссия, ВЧК) — в 1917-1922 роках орган державної безпеки Радянської
Росії створений для боротьби з ворогами революції. Перший керівник Фелікс Дзержинський.
На рівні Радянської України – Всеукраї́нська надзвича́ йна комі́сія для боротьби́ з контрреволю́ цією.
ЧК проводила масові позасудові репресії в основному за класовим та ідеологічним принципом, впровадила масовий
«червоний терор». Згідно зі звітом, опублікованим начальником відділу ЧК з боротьби з контрреволюцією М. Лацисом,
1918 року й за 7 місяців 1919 року було розстріляно 8 389 осіб, хоча існує думка, що ця цифра сильно применшена.
«Нехай вороги робітничого класу знають, що кожен затриманий зі зброєю в руках буде розстріляний на місці, що
кожний, хто насмілиться на найменшу пропаганду проти радянської влади, буде негайно арештований і ув'язнений до
концентраційного табору!» (Фелікс Дзержинський)

Реорганізація(зміна назви ВЧК)

Відділ
Всеросійська Народний Міністерство Комітет
державного
надзвичайна комісаріат державної державної
політичного
комісія внутрішніх справ безпеки безпеки
управління
(рос. ВЧК) (рос. НКВД) (рос. МГБ) (рос. КГБ)
(рос. ОГПУ)
1917-1922 1934-1946 1946-1954 1954-1991
1923-1934
Військово-політичний союз УСРР з Радянською Росією
Сфера Зміст домовленостей
Військова Реввійськрада УСРР підлягала Реввійськраді Радянської Росії.
На територію УСРР поширено дію декретів і розпоряджень Радянської Росії з військових питань.
Економічна На Україну поширено російську грошову систему.
УСРР не мала власного державного бюджету, всі прибутки передавала в Москву, де й перерозподіляли кошти.
Спільні залізниця, поштово-телеграфний зв'язок
Політичні Травень 1919р. – ВУЦВК затвердив так званий «військово-політичний» союз з Росією, за яким об'єднувалися, а
фактично підпорядковувалися Москві:
- Військові організації та військове командування;
- Ради народного господарства – державні органи управління й планування господарства радянських
республік в 1918—1931рр.;
- Залізничне господарство;
- Фінанси;
- Комісаріати(міністерства) праці.

У принципово важливих
УСРР зберігала Підпорядкування УСРР у
питаннях УСРР повністю
формальні ознаки військовій сфері було
підпорядковувалася
незалежності повним
Москві
 Політика воєнного комунізму
- назва внутрішньої політики більшовиків
- на контрольованих ними територіях
- у 1918— до березня 1921 рр.
- з метою утримати більшовицьку владу в країні та
- забезпечити Червону армію продовольством та іншими необхідними
ресурсами
- в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та
- недіяльності звичайних економічних механізмів керування економікою
та народним господарством.
 Політика воєнного комунізму
- більшовицька політика,
- запроваджена на контрольованих більшовиками територіях
- у 1918 – до березня 1921 рр.,
- спрямована на заміну вільного обігу товарів і грошей
- централізованим розподілом продовольства і промислових
товарів серед населення.
 Політика воєнного комунізму
запроваджувалася методами
- Червоного терору;
- Жорсткої централізації;
- Створенням комбідів, комнезамів та продзагонів;
- Реквізицій та конфіскацій – безоплатне вилучення майна.
 Політика воєнного комунізму
в сільському господарстві
*Запровадження продрозкладки – вилучення «надлишків» продовольства у селян:
- При визначені обсягів вилученого зерна виходили з потреб держави у хлібові;
- Держава визначала обсяг зерна, котрий селянин залишав собі, інше зерно вважалося
«надлишком» і вилучалося на користь держави.
- В середньому кожне селянське господарство мало здати державі 85% зерна;
- Від продрозкладки звільнялися господарства із засівом менше 5 гектарів;
- Частина вилученого зерна залишалася в селі для розподілу між бідняками;
- Практичне здійснення продрозкладки покладалося на комнезами, комбіди та
надіслані з міст продовольчі загони, сформовані з робітників.
*Державна монополія на заготівлю та продаж зерна(на експорт).
*Створення загороджувальних загонів на залізницях та водних шляхах для
перешкоджання нелегальної торгівлі зерном.
*Кругова порука у сплаті продрозкладки.
*Створення комун – колективів, які утворювалися в результаті об'єднання для сумісного
проживання на основі спільного майна та праці.
Вилучення «надлишків» зерна у селян Частинами особливого призначення (ЧОПами)
Плакат років воєнного комунізму «Чи виконав ти продрозкладку?»
 Карикатура років воєнного комунізму
«Хто проти продрозкладки? Піп, кулак та білогвардієць»
 Політика воєнного комунізму
в промисловості
*Націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості.
*Установлений повний державний контроль над виробництвом.
*Уведено загальну трудову повинність для чоловіків від 18 до 45 років, а для технічних
спеціалістів до 65 років.
*Запроваджено мілітаризацію праці:
- Створено табори примусової праці;
- Заборонений самовільний перехід з однієї установи до іншої;
- Запроваджено трудову книжку.
 Політика воєнного комунізму
В галузі торгівлі та фінансів
- Заборонено вільну, ринкову торгівлю;
- Фактично ліквідовано гроші;
- Встановлено тверді державні ціни на товари;
- Впроваджено карткову систему постачання міського населення за зрівняльним
принципом;
- Скасовано плату за комунальні послуги та транспорт.
 Результати політики воєнного комунізму
- Економічна криза: падіння виробництва у сільському господарстві та
промисловості, інфляція.
- Ліквідація ринкових відносин, придушення приватної ініціативи.
- Поширення примусових, насильницьких методів керівництва.
- Зниження рівня життя населення.
- Зростання соціальної напруги.
- Розгортання повстанського руху, перш за все серед селян, проти
більшовицької політики воєнного комунізму
- Ця політика допомогла більшовикам утриматися при владі.
Дякуємо за увагу