Тема 22.

УКРАЇНА У БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ 1918 – 1921 рр.
БРЕСТСЬКИЙ МИР (БРЕСТ-ЛИТОВСЬКИЙ)
[27 січня 1918 р.]
між Україною та державами Четверного союзу з метою допомоги УНР у війні проти радянських військ; укр.
делегацію – очолює В. Голубович
1) Завершення стану війни між сторонами.
2) Відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій.
3) Кордони УНР встановлювалися на довоєнних кордонах Росії (за окремою секретною домовленістю –
обіцянка створити зі Східної Галичини й Буковини один «коронний край» із широкої автономії).
4) Холмщина, Посяння й Підляшшя визнавалися за Україною.
5) Зобов’язання з боку України надати харчування країнам Четверного союзу 60 млн. пудів хліба, 400 млн.
штук яєць, 2,72 млн. пудів м’яса, 3 млн. пудів цукру.

Знати напрямок руху австрійсько-угорських військ, які прийшли в Україну на «запрошення» УНР.

 лютий 1918 р. – початок наступу армії Четверного союзу та військ УЦР по всьому фронту від
Балтійського моря до Карпат.
  1 березня 1918 р. – радянські війська залишають Київ.
 7 березня 1918 р. – повернення УЦР до Києва.
  лютий – березень 1918 р. – окупація України німецькими військами;
– відновлено владу УЦР;
– більшовицьку владу в Україні було повалено.

Політика УЦР у січні-квітні 1918 р.

 запровадження нового стилю в літочислення (заміна юліанського календаря григоріанським);
уведення в обіг національної валюти – гривні;
  затвердження державного герба – тризуба;
  впровадження закону про громадянство;
 скасування приватної власності на землю та прийняття закону про землю, згідно з яким передбачалися
соціалізація землі та встановлення максимуму землеволодіння (31 січня 1918 р.);
 підтверджувалися всі свободи, громадянські й національні права та вольності, проголошені ІІІ і ІV
Універсалами
Останнє засідання ЦР – 29 квітня 1918р.
1) Ухвалено проект Конституції УНР.
2) Внесено зміни до земельного закону.
3) М. Грушевського обрано президентом УНР.

АЛЕ
 почалося невдоволення населення соціально-економічними реформами ЦР;
 суперечності між УЦР та німецько-австрійською адміністрацією.

Окупанти прийшли до висновку, що ЦР нездатна налагодити

в Україні ефективне державне управління.

Причини падіння Центральної Ради

Внутрішні чинники Зовнішні чинники
– складні умови діяльності: господарська руїна, безладдя, анархія; – байдужість країн Антанти до долі
– неспроможність запропонувати програму, яка б згуртувала усі України;
верстви укр. населення; – фактична окупація України німецько-
– невдоволення політикою УЦР заможних верств населення австрійською владою та конфлікти з ними.
(підприємці, поміщики, заможні селяни);
– ілюзорна віра в демократичну федерацію народів Росії, надія на
примирення з більшовиками;
– нехтування необхідності створити регулярну боєздатну армію;
– суперечності всередині УЦР;
– не вирішення нагальної аграрної проблеми, а зволікання на
державотворчі процеси.

Гетьманський переворот
29 квітня 1918 р.
прихід до влади П. Скоропадського

Внутрішня політика П. Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р)

1) Політико-адміністративний устрій:
a) зміна державного устрою: УНР на чолі з колективним органом управління УЦР перетворилася на Українську
державу монархічного типу на чолі з гетьманом;
b) структура влади: гетьман

Рада міністрів

губернські й повітова старости

волосні старости у великих містах – градоначальники (всі посадові особи призначалися, а не
обиралися)
c) уряд – Рада міністрів, голова уряду - Ф. Лизогуб;
d) в руках гетьмана зосереджено усю владу (законодавчу, виконавчу, судову).
2) Економічний розвиток:
a) відновлення права приватної власності, в тому числі й на землю;
b) повернення націоналізованих підприємств, землі й мана попереднім власникам (у перспективі – обмеження
розмірів земельних ділянок 25 гектарами й наділення землею малоземельних хліборобів);
c) обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків;
d) удосконалення грошової системи (запровадження гривні, відкриття укр. банків);
e) розвиток зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та Австро-Угорщини.
3) Національно-культурний розвиток:
a) визнання укр. мови державною;
b) українізація освіти: відкрито укр. державні університети у Кам’янці-Подільському та Києві. Засновано укр.
кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси, відкрито понад 150 укр. гімназій ат велику мережу шкіл;
c) заснування національного архіву, державної бібліотеки, укр. історичного музею, національної галереї
мистецтв, укр. театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру;
d) утворення Української автокефальної православної церкви на чолі з митрополитом В.Липківським;
e) створення Української академії наук на чолі з В. Вернадським – 27 листопада 1918 р. (!).
4) Військова справа:
a) початок створення регулярної укр. армії;
b) спроба відновлення укр. козацтва.

Міжнародні відносини
установлення дипломатичних відносин із 12-ма країнами (пріоритет надавався відносинам із Німеччиною,
окупаційна адміністрація якої активно втручалася у внутрішні справи України), встановив дипл. Відносини з
Швейцарією, Фінляндією;
підписання перемир’я з радянською Росією – 12 червня 1918 р. (під час підписання угоди рос. делегацію
очолює Х. Раковський, українську – С. Шелухін);
дипломатична боротьба за повернення укр. територій, які залишилися за межами України (част. Бессарабії,
Криму, Холмщини і Підляшшя);
грамота П. Скоропадського, яка проголошувала відмову від самостійної Української держави - курс на
утворення Всеросійської федерації народів, «кінцевою метою якої буде відновлення Великої Росії» (14
листопада 1918 р.)

Причини падіння гетьманату П.Скоропадського:

 поразка Німеччини в Першій світовій війні (11 листопада 1918 р. Комп’єнська угода - договір про капітуляцію ),
що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності;
 залежність Української держави від австро-німецьких збройних формувань;
 відсутність дієздатної регулярної укр. армії;
 відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги;
 вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни);
 виникнення опозиції гетьманській владі (укр. соціалістичні партії, укр. більшовики, які у червні 1918 р. утворили
власну партію – КП(б)У, робітники, середнє та незаможне селянство);
 спроба знайти опору серед білогвардійців (грамота про відмову від укр. державності та вступ до Всеросійської
федерації народів від 14 листопада 1918 р.) – за спогадами самого Скоропадського – співпраці з монархічною
Росією вимагали союзники Антанти.
 Знати територію Української держави часів гетьмана П. Скоропадського. Територію ЗОУНР.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА ДИРЕКТОРІЇ (14 грудня 1918 до 1920 р.)

Серпень 1918 р. – створюється Укр. національний союз (УНС), який згодом очолив В.
Винниченко.
14 листопада 1918 р. – для керівництва повстанням створено Директорію1 УНР:
 В. Винниченко (голова, член УСДРП);
  С. Петлюра (головний отаман військ УНР, член УСДРП);
 Ф. Швець (член УПСР);
 А. Макаренко (керівник профспілки залізничників);
 О. Андріївський (член УПСС).

Хід повстання
15 листопада 1918 р. – початок повстання: виступ «Січових Стрільців» у Білій Церкві - військовий підрозділ
Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково з вiйськовополонених австро-угорців
українського походження. З січня 1918 до кінця існування формувань (приблизно до 1920 року) їх верховним
головнокомандувачем вважався полковник армії УНР, колишній фенріх австро-угорської армії, Євген
Коновалець.
18 листопада 1918 р. – вирішальний бій під Мотовилівкою (поразка гетьманських військ, перехід значної їх
частини на бік повстанців).
14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії; гетьман зрікся влади й виїхав до Німеччини.
18 грудня 1918 р. – прибуття Директорії до Києва.

1Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням
проти гетьмана П. Скоропадського. Після перемоги – вищий орган державної влади УНР.
 Внутрішня політика Директорії
26 грудня 1918 р. – проголошення Декларації з програмою Директорії.

Політичний курс
1) Скасування гетьманщини, відновлення УНР.
2) Директорія виконувала роль тимчасової верховної влади до скликання Трудового конгресу України.
3) Влада в УНР належить трудящому народу, а нетрудові, експлуататорські класи позбавляються права
голосу (у результаті були позбавлені права голосу промисловці, поміщики, комерсанти, частини
інтелігенції, духовенства та ін.)
4) Встановлення в Україні національного варіанту радянської влади.
5) Передача законодавчої влади Трудовому конгресу2 України.
6) Створення уряду – Ради народних міністрів на чолі з В. Чехівським.
7) Передача влади на місцях губернським та повітовим трудовим радам.
8) Передача Трудовим конгресом України в складних воєнно-політичних умовах усієї повноти влади
Директорії, яка згодом під тиском обставин перетворилася на особисту диктатуру С. Петлюри (через
сварку з Винниченко та виїзд останнього до Франції).
9) Розквіт отаманщини (С. Петлюра був призначений Головним отаманом за відсутності боєздатної армії,
отаманами призначали будь-кого, хто міг командувати, мав зброю і виказував лояльність до Директорії, а
також заявляв про своє прагнення боротися з більшовиками. Такі отамани отримали від Петлюри грамоти і
кілька мільйонів укр. карбованців; не було ніякого контролю над отаманами. У січні 1919 р. колишні
петлюрівські отамани Григор’єв і Зелений заявили про перехід на більшовицькі позиції та партизанську
боротьбу проти Директорії. У середині 1919 р. С. Петлюра розгорнув активну діяльність із реформування
армії та боротьби з отаманщиною, що повинно було сприяти зростанню боєздатності армії).

Соціально-економічний розвиток:
1) Ліквідація приватної власності.
2) Аграрна реформа (конфіскація поміщицьких земель, земельні наділи до 15 десятин не конфісковували ся,
лишалося непорушним дрібне селянське землеволодіння, термін і порядок розподілу землі не
визначалися).
3) Відновлення 8-годинного робочого дня, встановлення робітничого контролю на підприємствах, право на
укладення колективних договорів, проведення страйків.
4) Заходи з надання допомоги безробітним та іншим категоріям нужденних.

Зовнішньополітична діяльність Директорії

Основні напрямки міжнародної політики
Директорія і Антанта Директорія і Польща Директорія і радянська Росія
початок окупації Півдня відновлення Польської постанова Раднаркому Росії
України військами Антанти держави в листопаді 1918 р.; про невизнання Директорії
(наприкін. 1918 р.); керівник Польської держави вищим органом влади в
згода Антанти визнати Ю. Пілсудський висунув Україні;
Директорію за умови територіальні претензії до марні спроби Директорії
підпорядкування її військ України; зупинити агресію радянської
генералу А. Денікіну початок окупації західноукр. Росії дипломатичним шляхом;
(Директорія відмовилась від земель польською армією. початок Другої війни
цієї пропозиції); радянської Росії проти УНР.
спроба Директорії витіснити
війська Антанти; ця проба
зазнала поразки.

Криза влади в Україні

В.Винниченко і В.Чехівський С. Петлюра стояв за зближення з Антантою

(прагнули порозуміння з Москвою)

2Трудовий конгрес України – вищий тимчасовий законодавчий орган УНР в період Директорії УНР,
скликаний з метою організації влади в Україні та визначення форми державного правління після
повалення влади гетьмана П. Скоропадського. Він проходив у Києві 23-28 січня 1919 р.
 ДРУГА ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ проти УНР з 1919 р.
1. 13 листопада 1918 р. – анулювання радянською Росією Берестейського мирного договору; згодом –
постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою, початок захоплення укр.
територій, залишених німцями:
 3 січня 1919 р. було захоплено Харків;
 у Харків переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської
України, голова – Г. П’ятаков.
2. 9 січня 1919 р. – ультиматум Директорії Раднаркому з вимогою припинення воєнних дій та негайного
виведення російських військ із території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між
собою війська Директорії та укр. радянського уряду, а російських, буцімто, там немає.
3. 16 січня 1919 р. – оголошення Директорією війни проти радянської Росії.
4. Антанта (Велика Британія та Франція поділили Рос. Імперію на сфери впливу після перемоги над
країнами Троїстого союзу.
Україна потрапила до зони французької відповідальності. В Криму висаджуються антантівські
десантники, які потім зайняли Одесу, Миколаїв і Херсон). В 1919 р. Антанта поставила Директорії
ультиматум:
поділ півдня Рос.імперії на2частини:
1)Київська,Волинська,Подільська,Полтавська,Чернігівська, частково Харківська –
відводилася під управління УНР; 2) «Південноросійський край» - відводилася під управління
створеною Антантою російським урядом (білогвардійським).
Окупація краю французькими військами;
реорганізувати армію УНР,обєднати з Добровольчою армією(білогвардійською)та
створитиєдиний антибільшовицький фронт на чолі із французьким командуванням;
Здійснення управління фінансами і залізницями французами;
реорганізувати уряд УНР:вивести зі складу Директорії членів соціалістичних піртій,в
т.ч.В.Винниченка та С. Петлюру;
відмовитися від більшовицької(«лівої»)«соціально-економічної політики» (ліквідації приватної
власності).
В. Винниченко В. Чехівський (голова уряду) та Грушевський йдуть у відставку. Вся повнота влади перейшла
до Петлюри, який вийшов з УСДРП. Але Петлюра зрозумів, що Антанта прагне відновлення неподільної
Російської держави тому => Директорія вирішила протистояти військам Антанти, але діяльність Директорії вже була
на межі завершення

лютий 1919 – війська Антанти покинули Херсон, Миколаїв і Одесу під наступом вояків повстанських загонів
– колишнього офіцера царської армії, а потім отамана Армії УНР – Микити Григор’єва та Юрія
Тютюнника, які приєдналися до Червоної армії. Але незадоволені політикою більшовиків –– «воєнним
комунізмом» разом піднімають у травні 1919 року повстання. Загони Григорєва перебували на Херсонщині,
Тютюнника – на Черкащині, а також приєдналися загони отаманів Зеленого, Струка, Ангела та ін. М.
Григор’єв оголосив себе отаманом усієї України та проголосив універсал, у якому висунув антибільшовицькі
гасла: «Влада Радам народу України без комуністів», «Україна для українців». За короткий час отаман захопив
Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Кременчук, Черкаси, Єлисаветград (Кіровоград – зараз Кропивницький).
Але більшовики знищили більшість частин отамана, а сам він втік до Махна, який в 1919 р. вбив Григор’єва.

В 1919–1922 - жителі Чигиринського повіту на землях Української Народної Республіки (УНР) проголошують
Холодно́ярську Респýбліку — самопроголошене державне утворення, в районі лісового урочища Холодний
Яр, зі столицею в селі Мельники. Очолили її брати Чучупаки, знищити ватажків республіки і її саму
більшовики змогли лише в 1922 р. внаслідок складної таємної операції В часи Радянського Союзу історія
цього державного утворення і його діячів замовчувалась.
Знати напрямки руху Червоної армії більшовиків під час другої війни Радянської Росії проти УНР, напрями
білогвардійців, західноукраїнських і польських військ (в укр.- польській війні), території, окуповані військами
Антанти.

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) (13 листопада 1918 – липень 1919)

1. 18 жовтня 1918 р. – проголошення Української Національної Ради – вищого органу влади української
держави, яка мала складатися із Східної Галичини, північно-західної Буковини і Закарпаття.
2. 1 листопада 1918 р. – «листопадовий зрив у Львові» – збройні загони Національної Ради зайняли Львів, а
потім усю Східну Галичину. Організатор зриву – Дмитро́Віто́вський (псевдонім — Гнат Буряк) —
український політик і військовик діяч, сотник Легіону Українських Січових Стрільців (УСС), полковник,
начальний комендант УГА, брав участь в Першій світовій війні та визволенні Галичини, командир
збройних сил ЗУНР, пізніше — державний секретар військових справ ЗУНР.
3. 9 листопада 1918 р. – створення першого укр. уряду – Державного Секретаріату на чолі з Костем
Левицьким.
4. 13 листопада 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР

 створення дієвих органів законодавчої (Українська Національна Рада) й виконавчої влади (Державний
Секретаріат) в центрі та на місцях шляхом проведення демократичних виборів;
 президент ЗУНР – Є. Петрушевич

 закон про громадянство, проголошення укр. мови державною;
 земельна реформа, за якою земля відчужувалася від великих власників і
передавалася земельним комітетам, термін наділення селян землею не встановлювався;
за самочинне захоплення земель передбачалося покарання – ув’язнення, штраф, втрата
права на володіння землею;
 закон про 8-годинний робочий день;
 установлення державної монополії на продаж найважливіших продуктів;
  уведення національної валюти – гривні та карбованця;
 закон про основи шкільництва: дозвіл на заснування приватних шкіл, право національних меншин на
школи з рідною мовою викладання;
  закон про національні меншини, що гарантував їм 30% місць у майбутньому парламенті;
створення Української Галицької Армії (УГА)3 на чолі з М. Омеляновичем-Павленком.

22 січня 1919 р. – проголошення у Києві Акта злуки ЗУНР (ЗОУНР) та УНР (не був реалізований, але мав
велике значення для збереження ідеї соборності України). Нині святкується як День Соборності України
(єднання Західної України і Наддніпрянщини).

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1918-1919 р.

Причини:
  прагнення поляків на чолі з президентом Пілсудським відновити незалежну Польську державу,
 західноукр. землі вважалися поляками невід’ємною частиною Польщі.
1. 1 листопада 1918 р. – початок українсько-польського протистояння, яке призвело до війни.
захоплення польськими військами Перемишля.
2. лютий 1919 р. – місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бартельмі, що мала розв’язати питання про
перемир’я з Польщею. Місія вимагала негайно припинити воєнні дії й установити демаркаційну лінію4
між Галичиною та Польщею від Кам’янки-Струмилової до Дрогобича та Турки так, що Львів і
Дрогобицький район (нафта) залишалися за Польщею. Уряд ЗУНР відхилив цю пропозицію.
3. травень 1919 р. – початок наступу польської армії по всьому фронту; підтримка польського наступу
Румунією, що захопила частину галицького Підкарпаття; невдала спроба УГА зупинити наступ поляків на
Золотій Липі; відступ укр. військ до річки Збруч.
4. червень 1919 р. – Чортківська офензива – наступальна операція, в ході якої 25 тис. укр. вояків
примусили відступити по всій лінії фронту 100-тисячну польську армію; виснаження армії УГА
безперервними боями протягом 3 тижнів.
Наслідки:
червень-липень 1919 р. – поразка УГА - окупація польськими військами Східної Галичини.

  ЗУНР припинила свої існування;

 за Сен-Жерменським договором (у вересні 1919 р.):
– Північна Буковина до Румунії;
– Закарпаття до Чехословаччини на правах автономії;
березень1923р.–рішення Ради Антанти про остаточне включенняСхідної Галичини до Польщі.

Кость Левицький – український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця
XIX століття — першої половини XX століття. Співзасновник УНДП 1899 р., на початку I світової війни
очолив Головну Українську Раду 1914 р., ЗУР з 1915. З листопада 1918 р. — голова Державного секретаріату
ЗУНР, потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. 30 червня 1941 року оунівці проголосили
Українську державу, Кость Левицький у липні очолив Національну Раду у Львові.

3 Українська Галицька Армія (УГА) – збройні сили УНР, формування яких розпочалося відразу після
листопадового повстання 1918 р. у Львові і тривало в ході українсько-польської війни 1918-1919 рр.
4 Демаркаційна лінія — лінія, що позначає кордон навколо особливого району (визначення тимчасових
геополітичних кордонів), або роз'єднує сторони, що воюють. Часто є частиною угоди про перемир'я або
припинення вогню.
 Знати напрямки західноукраїнських і польських військ (в укр.- польській війні).

ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОГО УРЯДУ в УКРАЇНІ в 1919 р.

(територія УНР)
1. квітень 1919 р. – Червона армія витіснила війська Антанти з Криму, і майже вся територія України
опинилася під владою більшовиків.
2. 6 січня 1919 р. – проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) (з 1936 р.-
Українська Радянська Соціалістична Республіка - УРСР).
3. 10 березня 1919 р. – перша Конституцію УСРР:
 закріплено диктатуру пролетаріату;
  скасування приватної власності
 вищі органи влади: Всеукраїнський з’їзд рад;
 в період між з’їздами – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), голова –
 Г. Петровський;
  уряд – Рада Народних Комісарів (РНК), голова – Християн Раковський – очолював у 1919-1923
рр. Дипломат, відстоював реальну автономію України. З кінця 20-х перебував в антисталінській
опозиції. У 1937 заарештований у справі «антирадянського правотроцькістського блоку» та
розстріляний в 1941 р.

Внутрішня політика радянської влади. «ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ» 1919

Сільське – уведення продрозкладки - продрозкладка (вилучення «надлишків» продовольства у
господарство селян);
– державна монополія на продаж та заготівлю хліба;
– запровадження кругової поруки;
– формування продзагонів для вилучення продовольства у селян.
Промисловість – націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості;
– встановлення державного контролю над виробництвом;
– спроба побудувати державу – фабрику з тотальним плануванням розподілу
матеріальних благ;
– уведення загальної трудової повинності;
– мілітаризація праці;
– зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працівників.
Торгівля – заборона вільної торгівлі;
та фінанси – спроба ліквідувати товарно -грошові відносини;
– перехід до прямого товарообігу;
– встановлення твердих цін на товари;
– карткова система постачання міського населення;
– скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт.
Політична – запровадження диктатури пролетаріата, репресії проти «класових ворогів».
сфера

Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:

 «червоний терор»
 жорстка централізація;
  створення продзагонів;
 реквізиції, конфіскації.

Наслідки політики «воєнного комунізму»:

  голод 1921-23 рр
 економічна криза (падіння сільськогосподарського та промислового виробництва, інфляція);
 погіршення умов життя народу;
  зростання соціальної напруги;
 розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.

Україна в другій половині 1919 р.

1. весна 1919 р. – початок наступу армії генерала А. Денікіна – білогвардійців (монархістів); до кін.
червня більшовики залишили Донбас, Харків, Катеринослав, Миколаїв, Одесу.

2. 30 серпня 1919 р. – здобуття Києва укр. військами;

- «Київська катастрофа» - під час революційних подій перебування одночасно в
Києві українських армій УНР, на чолі з С. Петлюрою, вступ УГА в Київ на допомогу
йому, їх боротьба з більшовицькою Червоною Армією, які були в стані війни з
Директорією (УНР) і намагалися захопити владу, та вступ до столиці Білої Армії А.
Денікіна (білогвардійців), що намагався відновити порядки Російської імперії. Тобто
перебування в Києві одночасно 4-х ворогуючих армій: більшовицької Червоної
армії, армії УНР, яка складалася з декількох отаманських загонів, армії УГА та
білогвардійської армії Денікіна призвело до руйнуваннь і безладу в столиці.

3. 31 серпня 1919 р. – вступ до Києва частин Добровольчої армії Денікіна (у «єдиній неподільній Росії»
Денікіна не було місця «самостійній Україні»); сутички між українцями та білогвардійцями; відступ укр.
 військ, які опинились між ворожими арміями байдужих до укр. національних інтересів сил, потерпіли від
голоду, хвороб, нестачі зброї та медикаментів.

Денікінський режим в Україні (весна –літо 1919)

– невизнання УНР, розподіл території України на області (Харківську, Київську, Новоросійську), очолювані
російськими генералами з необмеженими повноваженнями;
– поновлення приватної власності та її недоторканність, повернення національних підприємств попереднім
власникам;
– скасування 8-годинного робочого дня;
– створення спеціальних каральних загонів для повернення землі та майна поміщикам, великі контрибуції з
селян (якщо земля вже була засіяна, селянин мав віддати значну частину врожаю поміщикові, а також
сплатити податок на армію);
– національний гніт (державна мова – російська, закриття укр. шкіл та видань, припинення роботи АН
України);
– розпалення національної ворожнечі (єврейські погроми);
– «білий терор»;
– відновлення «єдиної і неподільної Росії»

 УНР голосила війну А. Денікіну, однак наступ її військ був невдалим, тому що вибухнула жахлива
епідемія тифу;
  приєднання УГА до армії Денікіна;
 рішення керівництва УНР про припинення регулярної війни та перехід до партизанської боротьби.

Знати територію, яку контролювала Директорія УНР у липні 1919 р. Знати рух військ директорії й захоплення
Києва 30 серпня 1919р. Прослідкуйте рух Добровольчої армії А. Денікіна та встановлення влади
білогвардійців в Україні.

Перший «Зимовий похід» Армії УНР проти радянської влади

(грудень 1919 – травень 1920 рр.)
  похід Армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-
Павленка та його помічника Ю. Тютюнника
  почався після рішення С. Петлюри відмовитися від боротьби на регулярних фронтах і перейти до
партизанської боротьби;
 здійснили рейд на Правобережжя й вийшли на лівий берег Дніпра
 у 1920 р. загони злилися з основними силами армії УНР і взяли участь у радянсько-польській війні на
боці Польщі.

Політика більшовиків в Україні на поч. 1920 р.

– 11 грудня 1919 р. – створення Всеукрревкому – тимчасового вищого законодавчого та виконавчого органу
влади на чолі з Г. Петровським;
– створення комітетів незаможних селян (комнезамів), які стали опорою радянської влади на селі;
– формальне визнання незалежності УСРР;
– відмова від політики русифікації;
– відновлення політики «воєнного комунізму».

1920 р. – договір між УСРР (Християн Раковський) та РСФСР (Володимир Ілліч Ульянов - Ленін) про
воєнний і господарський союз як «договірна федерація». Регулювання цим союзним договором
взаємовідносин 2 держав відбувалось в загальних рисах. Відсутність чіткого розмежування центру і
республік, посилення підпорядкування загальнофедеративним органам влади. Оголошення об’єднаними 7
наркоматів: 1) військових і морських справ; 2) ВРНГ; 3) зовнішньої торгівлі; 4) фінансів; 5) праці; 6) шляхів
сполучення; 7) пошта і телеграф. Тобто об’єднані наркомати входили до складу РНК РСФРР.

Прослідкуйте рух радянських військ, капітуляцію армії А.Денікіна, третє встановлення радянської влади в
Україні. Визначити територію, яку контролювали війська УНР на кінець березня 1920 р.

Варшавська угода між Польщею та УНР

(21-24 квітня 1920 р.)
1) Визнання Польщею незалежності УНР на чолі з Директорією.
2) Відмова Ю. Пілсудського від ідеї поновлення Речі Посполитої у кордонах 1772 р. та згода УНР на
передачу Польщі західноукр. земель (Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся).
3) Домовленість про спільні воєнні дії проти більшовиків на території України.
4) Підпорядкування збройних сил УНР польському командуванню.
5) Згода УНР на спільну валюту.
6) Зобов’язання укр. уряду утримувати польські війська на території України.

Радянсько-польська війна (квітень-жовтень 1920)

1. Початок наступу польсько-українських військ.
2. Вступ польської армії та частини УНР до Києва.
3. Польський окупаційний режим в Україні:
створення польського адміністративного апарату;
відновлення поміщицької влади на землю;
репресії щодо укр. населення;
вивезення до Польщі промислового устаткування, продовольства, сировини.
4. Наслідки польського окупаційного режиму:
вороже ставлення укр. населення до окупаційної
влади; розгортання партизанського та підпільного
рухів; підтримка контрнаступу Червоної армії.
5. Контрнаступ радянських військ:
12 червня 1920 р. – захоплення Києва більшовицькими військами;
липень 1920 р. – відступ польсько-українського війська з території Наддніпрянської України та
Білорусії; перенесення воєнних дій на територію Польщі та Галичини; створення радянським
командуванням на загарбаних територіях радянських органів влади, які втілювали в життя
програму більшовиків.
6. Закінчення війни. Наслідки:
серпень-вересень 1920 р. – наступ польських військ, у результаті якого Червона армія залишила
територію Польщі та Західної України; початок переговорів про укладення перемир’я між
Польщею та Росією;
12 жовтня 1920 р. – підписання радянсько-польського перемир’я, що означало розрив Польщі
(зраду) з УНР. Укр. війська продовжували вести боротьбу з більшовиками самостійно.

Ризький мир
(18 березня 1921 р. – між Польщею, РСФРР та УСРР)
1) Польща визнавала існування УСРР.
2) Було анульовано Варшавські угоди між Польщею та урядом УНР.
3) До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся + Східна Галичина.

Другий зимовий похід військ УНР

(листопад 1921 р. під командування Ю. Тютюнника)
 мета: об’єднати дії розрізнених повстанських загонів та підняти антибільшовицьке повстання;
  закінчився провалом: більшість учасників розстріляні більшовиками;
 був останнім збройним виступом армії УНР проти більшовицької навали в Україні.

Причини поразки Директорії:

 суперечлива внутрішня політика (нерозв’язане аграрне питання);
  позбавлення політичних прав значної частини укр. громадян;
 необдумане закриття національних установ, створених під час правління гетьмана;
  заборона вживання рос. мови, нездатність влади завадити єврейським погромам;
 незадовільна підготовка та організація армії;
 розквіт отаманства, анархія;
  особисте протистояння лідерів – В. Винниченка та С. Петлюри;
 складна зовнішньополітична ситуація (територія України стала ареною битви для військ радянської
Росії, білогвардійців, Антанти, поляків).
 РОЗГРОМ ВІЙСЬК ВРАНГЕЛЯ
Кримське угруповання білогвардійців очолив барон П. Врангель, він проголосив
себе правонаступником Денікіна;
мета – відновлення «єдиної і неділимої» Росії;
17 листопада 1920 р. – остаточне звільнення Криму від військ П. Врангеля –
операція більшовиків: військами Нестора Махна знищили білогвардійців.

Основні етапи махновського руху (червень 1918 – грудень 1920)

Виник внаслідок економічної політики П. Скоропадського, який повернув поміщикам землю і
відновив приватну власність.

1. літо-осінь 1918 р. – селянські повстання проти гетьманату П. Скоропадського. Організація повстанських

загонів на південноукраїнських землях (дніпропетровщина) Нестором Махно (політичний та військовий
діяч, який перетворив їх в Революційну повстанську армію, відомий анархіст і тактик ведення
партизанської війни
2. початок 1919 р. – боротьба разом із Червоною армією проти Директорії.
3. весна - осінь 1919 р. – боротьба з білогвардійцями; розрив із більшовиками; організація повстанських
загонів у тилу денікінців, які завдали величезної шкоди військам А. Денікіна, руйнуючи їхні тили та
відтягуючи на себе значні сили.
4. вересень - листопад 1920 р. – угода між махновцями та урядом УСРР про спільні дії проти Врангеля.
Н. Махно висунув політичні вимоги:
  після розгрому надати Гуляйпільському району автономію;
 дозволити вільно пропагувати анархістські ідеї;
Радянська сторона погодилася розглянути політичні вимоги Н. Махна. Це було зроблено з метою, щоб з
допомогою Н. Махна розгромити П. Врангеля.
5. листопад – грудень 1920 р. – боротьба радянської влади проти махновців, остаточний розгром
махновського руху.

Україна – розчленована між своїми сусідами:

• Румунія - Буковину;
• Чехословаччина - Закарпаття;
• Польща – Західна Україна;
• радянська Росія – Наддніпрянщина.
Визначте територію УСРР. Прослідкуйте наступ польських військ в Україну та контрнаступ військ Червоної
армії. Знайдіть радянсько-польський кордон за умовами Ризького договору. Знайдіть «Лінію Керзона».
Визначте територію дій загонів Н. Махна. Прослідкуйте просування радянських військ у Крим та знищення
армії майора П.Врангеля.

Культура України 1917-21 рр.

Умови розвитку культури:

- Духовне і культурне піднесення, викликане боротьбою за суверенну державу;
- Боротьба національної та нової пролетарської культури;
- Загибель та еміграція багатьох діячів науки і культури внаслідок війни і революції.
- Перетворення культури на об’єкт ідеологічної боротьби.

«Просвіти»
Зусиллями української інтелігенції після Лютневої революції 1917 р. поширювалися національні культурно-
освітні організації - «Просвіти», які найбільш активно діяли серед сільського населення. «Просвіти»
організовували бібліотеки, драмгуртки, хорові колективи, лекторії тощо. Вони налагоджували видавничу
справу, розповсюджували українські книги, газети, часописи. У роботі «Просвіт» охоче брали участь відомі
українські письменники, поети, композитори, актори. Завдяки діяльності «Просвіт» багато українців уперше
дізналося про славне минуле свого народу, його боротьбу за національне й соціальне визволення Більшовики
поставили завдання перетворити «Просвіти» на ідеологізовані заклади, знаряддя комуністичного виховання,
«підвищення класової самосвідомості трудящого населення. Однак перебудувати не змогли, тому
в 1921 р. знищили.

«Більшовизація» культурно-освітньої діяльності

Нова влада прагнула підпорядкувати своїм інтересам діяльність усіх культурно-освітніх та мистецьких
закладів:
 лютий 1918 р. Народний секретаріат освіти України видав розпорядження місцевим радам «Про
введення контролю над діяльністю кінематографів і театрів», у якому зазначалося, що «всі кінематографи і
театри служать, як і школи, народній освіті», що треба «закривати їх, якщо вони руйнують творчу роботу
Радянської влади у цій галузі».
 Відразу націоналізовані й поставлені під контроль відповідних державних установ кінематографи,
театри, бібліотеки, музеї та інші культурні і мистецькі установи.
 Протягом громадянської війни склалася ціла система культурно-освітніх закладів, пристосована для
проведення політичної лінії правлячої більшовицької партії. Цю роботу координував утворений на початку
1919 р. Народний комісаріат агітації і пропаганди, який спочатку очолював Артем (Ф. Сергєєв), а пізніше
відома
 більшовичка з Росії - О. Коллонтай.

 Кампанія «лікнепу». грудень 1919 р. В. Ленін підписав декрет «Про ліквідацію неписьменності».
Позитивне: до революції серед жителів України налічувалося 27,9% письменних, то наприкінці 1920 р. — вже
понад
 третину.
 Процеси у вищій школі. 1919 р. уряд УСРР за прикладом РСФРР видав декрет про нові правила
прийому до вузів. Оголошувалося, що в першу чергу прийматимуться представники робітничого класу і
трудового селянства. Для них вступні іспити скасовувались, а документи про закінчення середньої школи не 
вимагалися. Було скасовано також плату за навчання, а студентів забезпечували стипендією.
Вводилася посада комісара вузу, що призначався наркомом освіти. Ліквідована автономія вузів. 1920
Університети в Україні ліквідовані, а на їхній основі утворювалися інститути народної освіти.
Щоб готувати робітничу і селянську молодь до навчання в вузах, у 1920 р. було відкрито робітничі
факультети (робітфаки).
1918 – за Скоропадського відкрито університети у Камянці-Подільську, Києві та
Катеринославі.
Стан загальноосвітньої школи:
1917-1920 рр. - докорінна ломка старої системи народної освіти, пошуками нових форм, які відповідали б
характеру і завданням політичних режимів в Україні.

- Велика заслуга Центральної Ради полягала в тому, що вона розгорнула будівництво української школи.

- Більшовиками історію, літературу та інші гуманітарні дисципліни пропонувалося викладати на

засадах ідей соціалізму. Скасовувалося викладання Закону Божого.

- У період гетьманату тривала українізація шкільної справи: вводились українська мова, історія і географія
України як обов'язкові предмети. Українською мовою було видрукувано декілька мільйонів підручників.
Справа українізації шкіл, особливо початкових, найбільше гальмувалася за відсутності кваліфікованих
педагогів.

- У липні 1919 р. Раднарком УСРР схвалив «Положення про єдину трудову школу Української СРР», за
яким у республіці впроваджувалося безплатне навчання і обов'язковість освіти для всіх дітей віком від 7 до 16
років.
- У 1920 р. зроблено нову спробу створити радянську систему народної освіти. Усі школи України
реорганізовувалися в єдину загальноосвітню трудову семирічну школу, що мала два ступені: 1-4 класи та 5-7
класи. Після закінчення семирічки випускники могли продовжувати навчання у середніх професійно-
технічних школах. Того ж року радянська влада нарешті розгорнула кампанію впровадження в школах УСРР
української мови.

Наука. Створення УАН.

- Видатні вчені: хімік Л. Писаржевський, біохімік О. Палладін, мостобудівник (зварювання
вивчав)-новатор Є. Патон, філолог, історик і сходознавець А. Кримський, історики Д. Баталій, В.
Бузеску, гідромеханік Г. Проскура, один із засновників вітчизняної школи газотурбобудування В.
Маковський, математики Д. Граве і М. Кравчук та багато інших.
Завдяки Гетьманату відбулося відкриття Української академії наук 24 листопада 1918 р. Першими
дійсними членами (академіками) були призначені В . Вернадський (президент), А. Кримський (секретар),
Академія наук включала три структурних відділи: історично-філологічний, фізико-математичний і
соціально-економічний. При УАН діяла Національна бібліотека. Під керівництвом академіка В.
Вернадського працювала Комісія з вивчення природних багатств України. В 1919-1920 рр. учені Академії
наук розробили найновіші правила українського правопису. Розпочалось академічне видання творів Т.
Шевченка та І. Франка.

Література.
Течія – революційний романтизм: В. Сосюра «Третя рота», В. Еллан-Блакитний.
Літературні обєднання : «Неокласики» - модерністи, відмежовувалися від пролетарської культури, перевага
морально-психологічній проблематиці: М. Зєров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара.
«Панфутуристи» - розроблвали теоретичні питання «нової літератури».

Театр і музика.
1917 – заснування Лесем Курбасом «Молодого театру» («Березіль») - театр пошуку нових форм, відхід від
традиційних етнографічних форм і звернення до внутрішнього світу людини (засновник філософського
театру).
1920 – заснування у Вінниці Українського драматичного театру ім.. Франка на чолі Гнат Юра.
1919 – створення ДУМКИ – Державної української мандрівної капели на чолі з Н. Городовенко.
Композитори: М. Леонтович, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський.

Мистецтво:
-монументалізм.
1917- відкриття Української академії мистецтв, ректор М. Бойчук - член НТШ, монументаліст-
живописець, заклав основи цього напрямку, об’єднав навколо молодь, утворивши «школу Бойчука».
Художники: В. Кричевський (триптих «Любов. Сім’я. Повернення.» 1925-27рр), О. Мурашко, графік Г.
Нарбут (розробив поштові марки УНР, проекти Державного герба і Печатки Української держави –
зображення козака з пищалей на плечі, його відома картина «Еней та його військо» 1919 р); В. Касіян
використовував техніку друкованої графіки, зокрема - естамп ( відбиток) та літографію - техніка гравюри,
коли фарба під тиском переноситься з пласкої друкарської форми на папір – «Гуцул з квіткою»,
«Карпатська мати»).
1918 - відкриття у Ромнах (Сумщина) першого в Україні пам’ятника Шевченку, скульптор Кавалерідзе.

Церква
1919 – ухвалення РНК УСРР закону «Про відокремлення церкви від держави школи від церкви»: передача
державі храмів і всього майна.
- священники зазнали «червоного терору»;
- глибокий розкол у православній церкві.
1921 – Перший всеукраїнський церковний собор затвердив утворення УАПЦ, на чолі з 1 митрополитом
В. Липківським.

Митрополи́т Васи́ль Костянтинович Липківський (1864-1937) — український релігійний

діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач,
борець за автокефалію українського православ'я, творець і перший митрополит Київський
і всієї України відродженої ним 1921 року Української Автокефальної Православної
Церкви. За час митрополичого служіння доклав надзвичайних зусиль до розбудови
української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя
тогочасного українського суспільства. Здійснив численні переклади українською мовою
богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви». У віці 73
років розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Точне місце поховання невідоме. 1989
року реабілітований «за відсутністю складу злочину». Рішенням ІІІ помісного Собору УАПЦ канонізований –
з 1997 року Василь (Липківський) шанується як святий священномученик.

Терміни. Дати:

Директорія - найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки (5 чоловік:
Винниченко, Петлюра та ін..). Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня
1918р. Діяла місяць ще з 14 листопада 1918р. як орган управління повстання проти П. Скоропадського.
Припинила існування в листопаді 1920, коли Польща зрадила Україні (порушила Варщавський договір),
уклавши перемиря з радянською Росією.

Отаманщина — рух неконтрольованих збройних формувань в умовах відсутності чи недостатньої міці

державної влади. Виник і найбільше поширився за часів Директорії в 1918–1923 рр.. Головним отаманом
вважався Симон Петлюра. Відомі отамани на українських землях: Григор’єв, Зелений, Тютюнник.

Чортківська офензива — історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії
(УГА) здійсненої в період з в червні 1919 року. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що
здійснила Галицька армія під час Українсько-польської війни в Галичині 1918—1919. 25 тисяч українських
солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш ніж 100-тисячну польську армію, добре
озброєну і оснащену французами. І тільки зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення
врятували супротивника від воєнної поразки.

«Київська катастрофа» - в серпні 1919 року під час революційних подій перебування одночасно в Києві
українських армій УНР, на чолі з С. Петлюрою, вступ УГА в Київ на допомогу йому, їх боротьба з
більшовицькою Червоною Армією, які були в стані війни з Директорією (УНР) і намагалися захопити владу,
та вступ до столиці Білої Армії А. Денікіна, що намагався відновити порядки Російської імперії (тобто
перебування в Києві одночасно 4-х ворогуючих армій: більшовицької Червоної армії, армії УНР, яка
складалася з декількох отаманських загонів, армії УГА та білогвардійської армії Денікіна).

Українська Галицька армія (УГА) - назва регулярної армії ЗУНР (ЗО УНР), створена у 1918 р.

УСРР - Українська Соціалістична Радянська Республіка. Назва України в Складі СРСР до 1937р, після УРСР.

"Воєнний комунізм" – здійснювані більшовиками в 1919 – 1921рр. соціально-економічні перетворення на

підконтрольний ним території колишньої Російської імперії. Ця політика передбачала: проведення повної
націоналізації всіх підприємств, мілітраризацію праці, жорсткий централізм, введення продрозверстки,
скасування товарно-грошових відносин, натуралізацію в оплаті праці, урівнення в розподілі матеріальних
благ.

січень (лютий) 1918 р. - Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;
29 квітня 1918 р. - державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові;
13 листопада - проголошення ЗУНР;
Листопад 1918 – заснування Української академії наук
14 листопада 1918 р. - утворення Директорії;
22 січня 1919 р. - проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР;
Грудень 1919 – травень 1920 – Перший «Зимовий похід» Армії УНР
квітень 1920 р. - Варшавська угода;
березень 1921 р. - Ризький мир;
листопад 1921 – Другий «Зимовий похід» Армії УНР