1) Поясніть характер І світової війни для

українців. Які цілі щодо України

переслідували держави-учасниці війни?
Першу світову війну розпочали два військово — політичні блоки: Антанта та
Троїстий, а тоді вже Четвертний союз. У цій війні Україна стала об'єктом
зазіхань держав Європи. Російська імперія володіючи більшістю українських
земель, прагнула захопити ще Галичину, Буковину та Закарпаття. Крім того,
прагнула ліквідувати організаційні центри українського визвольного руху. А
свої грабіжницькі наміри прикривала прагненням зібрати всі "російські"
землі воєдино. Австро — Угорська імперія мала на меті приєднати до своїх
володінь Волинь і Поділля. Німецька імперія добивалася розширення своїх
володінь, за рахунок приєднання українських Східних і Південних земель.
Загарбання українських земель німецькі політики вважали найважливішим
кроком до розгрому Російської імперії.

Першій світовій війні назва «Україна» використовувалася лише як

загальнонаціональна назва території українського народу. Території, які
становлять сучасну Україну, входили до складу Російської імперії
(Наддніпрянщина, Слобожанщина, Донбас, Таврія,) та Австро-Угорської
імперії (Закарпаття, Галичина, Буковина, Поділля, Крим). Але події Першої
світової війни послабили вплив режимів імперій на етнічних українців і в
1914—1918 рр.
2) Поясніть ставлення до І світової війни
українських політичних сил.
Під час Першої світової війни (1 серпня 1914 р. - 11 листопада 1918 р.)
українці змушені були воювати один з одним: до російської армії було
мобілізовано майже 4 млн. українців, до австро-угорської - понад 300 тис.
Одним із головних фронтів був Східний фронт, де військам Росії
протистояли армії Австро-Угорщини й Німеччини. Основним театром
воєнних дій стали західноукраїнські землі.Представники політичних партій
Західної України утворили 1 серпня 1914 року у Львові Головну українську
раду (ГУР) на чолі з К. Левицьким, яка закликала українців воювати на боці
Австро-Угорщини й Німеччини за визволення України від Росії й створення
української автономії у складі Австро-Угорщини. Однак спроби відроти
українську державність шляхом підтримки Австро-Угорщини у війні не дали
очікуваних результатів. У травні 1915 року політичні лідери Західної України
створили Загальну українську раду (ЗУР) на чолі з К. Левицьким, яка
намагалася привернути увагу громадськості до ідеї створення Української
держави в межах її етнічних земель.
3.Охарактеризуйте бойові дії на Україні у
1914-1917 роках та їх вплив на визрівання
революції.

 1915 р. Битва на горі Маківка легіону УСС (намагалась захопити й

утримати карпатські перевали)
 1914 р. Галицька битва
 1915 р. Горлицький прорив німецьких військ (Російські війська
залишили територію Галичини)
 1916 р. Битва за гору Лисоня між полком УСС та російськими
частинами
 1916 р. Наступ російських військ на Південно-Західному фронті,
захоплення Південно-Східної Галичини та Буковини (Брусилоєвський
прорив)
 1917 р. Остання велика наступальна операція російської армії на
Південно-Західному фронті під час Першої світової війни (червоний
наступ)
4.Поясніть причини Лютневої революції в
Росії та її вплив на події в Україні.
Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії
були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1918, бездарність
верховного командування на чолі з імператором Миколою ІІ та внаслідок
цього великі людські втрати на фронтах.

 Участь Російської імперії у світовій війні та мобілізація до армії значної

кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас
населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в
країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі
викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових
центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17
лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.
5.Поясніть зміст та умови прийняття І та
ІІ Універсалів Центральної Ради.
Проголосили автономію України «однині самі будемо творити наше життя».
Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до
автономної України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії...
народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні
бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу
був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено
Генеральний Секретаріат.
 Умови:
Проголошення автономії України в складі Росії;
Джерелом влади в Україні є український народ;
Управління України мають здійснювати всенародні українські
збори (сейми або парламент);
Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють
на території України;
Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які
проживають на території України, разом з українцями будуть будувати
автономний устрій.
6.Поясніть вплив на Україну Жовтневої
революції в Росії та зміст ІІІ Універсалу
Центральної Ради.
Голова Центральної Ради Михайло Грушевський Після падіння
самодержавства, ліквідації посади губернатора, канцелярії губернатора та
губернського правління, влада на місцях перейшла до різних органів
місцевого самоврядування. У Києві центром влади став Виконавчий комітет
об'єднаних громадських організацій, до складу якого увійшли представники
Київської міської думи, різних революційних партій та організацій, який став
представляти Тимчасовий уряд у Києві й фактично виконував владні функції
колишнього губернатора. 4 березня була створена Українська Центральна
Рада. Спочатку Рада була лише однією з низки інших національних об'єднань
— «Радою об'єднаних єврейських організацій» і «Польським виконавським
комітетом»[23].Проте незабаром Рада стала вести самостійну політику.
Проводячи широку агітацію серед сільського населення і спираючись на
військові частини, укомплектовані українцями, Рада добилася фактичного
визнання Тимчасовим урядом своєї провідної ролі. Це положення було
закріплене 2 липня під час візиту до Києва міністрів Тимчасового уряду
Михайла Терещенка та Іраклія Церетелі. На нараді з представниками
Центральної Ради та Виконавчого комітету об'єднаних громадських
організацій були розмежовані повноваження влади — Центральна Рада стала
законодавчим центром автономної провінції. Тоді ж на нічному засіданні
були визначені географічні рамки, на які поширювалася влада Ради. Дії
Терещенка і Церетелі, особливо визначення географічних меж юрисдикції
Центральної Ради, призвели до урядової кризи в Петрограді: всі міністри-
кадети на знак протесту вийшли зі складу Тимчасового уряду.
III Універсал

7 листопада (20 — за новим стилем) 1917 — проголосив Українську Народну

Республіку (УНР), формально не пориваючи федеративних зв'язків з Росією, і
демократичні принципи: свободу слова, друку, віровизнання, зборів, союзів,
страйків, недоторканність особи й помешкання; оголосив національну
автономію для меншин (росіян, поляків, євреїв), скасував смертну кару, а
також право приватної власності на землю й визнав її власністю всього
народу без викупу, установив 8-годинний робочий день, оголосив реформу
місцевого самоврядування, визначив 9 січня 1918 днем виборів до
Українських Установчих Зборів, які мали бути скликані 22 січня 1918.

Умови

1.Україна проголошується Українською Народною Республікою, не

відділяючись від Росії;

2.До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному

Секретаріату;

3.Скасовується право приватної власності на землю;

4.УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

5.Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та
ін.; 6.Запроваджується 8 годинний робочий день;

7.Встановлюється державний контроль над виробництвом;

8.На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.

9.Судова реформа.

10.Амністія політичних в'язнів.