ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА.

ПЛАН
1. Прихід до влади більшовиків в Росії: позиція УЦР. ІІІ Універсал.
Проголошення УНР.
2. Кримськотатарський національний рух. Кримська Народна Республіка.
3. Початок і перебіг першої російсько-української війни. Бій під Крутами.
4. ІV Універсал УЦР: проголошення незалежності України.
5. Мирний договір із Центральними державами.

1.Прихід до влади більшовиків в Росії: позиція УЦР. ІІІ Універсал.

Проголошення УНР.

В ніч з 25 на 26 жовтня 1917 р. під керівництвом більшовицької партії

відбулося збройне повстання, внаслідок якого було повалено владу Тимчасового
уряду. ІІ Всеросійський з’їзд рад проголосив Росію Республікою рад робітничих,
солдатських і селянських депутатів. На з'їзді за були ухвалені декрети про мир та
землю. Сформувався перший радянський уряд Росії – Рада Народних Комісарів
(РНК), який очолив Володимир Ленін.
Уже 29–31 жовтня відбулися збройні повстання
більшовиків у Києві. Спроби більшовиків поширити контроль на
територію України підштовхнули Центральну Раду до більш
рішучих дій.
7 листопада 1917 р. вона ухвалила ІІІ Універсал в якому
йшлося: проголошення Української Народної Республіки (УНР)
в складі федеративної демократичної Росії; УЦР – вищий
законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий
орган УНР; скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські та інші
землі нетрудових господарств; земля – власність трудового народу; введення 8-
годинного робочого дня; визнання права національних меншин на національно-
територіальну автономію; призначення дня виборів та скликання Українських
установчих зборів та ін.

3. Початок і перебіг першої російсько-української війни. Бій під

Крутами.

4–6 грудня 1917 р. тривала робота І Всеукраїнського з'їзду Рад у Києві, на

якому було роблено чергову спробу більшовиків передати всю владу радам,
перетворивши УЦР на Центральний Виконавчий комітет рад, але з’їзд висловив
довіру УЦР. Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова, де
проходив 12 (25) грудня обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Тут
більшовики проголосили встановлення в Україні радянської влади. Було обрано
Центральний Виконавчий Комітет рад України на чолі з Ю. Медведєвим, якого у
березні 1918 р. заступив В. Затонський, та уряд Народний Секретаріат на чолі
з Артемом (Ф. Сергеєвим).
4 грудня 1917 р. більшовики (В. Ленін та Л. Троцький) видали «Маніфест
до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». В
ньому йшлося: визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від
Росії; звинувачування УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»;
вимагали припинити роззброєння більшовицьких загонів, не пропускати війська на
Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання; у разі невиконання
вимог, Рада Народних Комісарів (Раднарком) вважатиме УЦР у стані війни. 5 грудня
Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав готуватися до війни з
більшовицькою владою Росії.
Перша війна Радянської Росії та УНР
В грудні 1917 р. розпочалася війна між більшовиками та УЦР. Нерішуча
внутрішня політика Центральної Ради підірвала її авторитет серед населення. Крім
того, Центральна Рада довгий час недостатньо уваги приділяла розбудові
національних збройних сил. Як наслідок, у першій половині січня вислані з
Центральної Росії більшовицькі загони під командування В. Антонова-Овсієнка
захопили всю Лівобережну Україну, а наприкінці місяця підступили під
українську столицю.

4. ІV Універсал УЦР: проголошення незалежності України.

Загроза захоплення більшовиками України змусила УЦР 22 січня 1918 р.
оприлюднити ІV універсал, в якому Українська Народна Республіка
проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою, а
влада УНР належить народу, до Установчих зборів владу здійснює УЦР та
Генеральний Секретаріат (нова назва – Рада Народних міністрів).
29 січня 1918 р. відбувся бій під Крутами між радянськими військами на чолі
з М. Муравйовим та загоном українських добровольців, до складу якого входило
500 студентів, на чолі з сотником В. Омельчинком. Українські війська були
розбиті.
5. Мирний договір із Центральними державами.
26 січня 1918 р. Мала Рада і Рада Народних
міністрів залишила Київ. Тоді ж більшовицькі війська
увійшли до української столиці. Почалася перша
радянізація українських земель.
Проте УЦР не визнала нової влади у Києві
і вирішила укласти угоду з країнами Четвертного
союзу. Уже 27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бресті був
підписаний мирний договір. Згідно з його умовами,
Східна Галичина й Буковина залишались у складі
С. Петлюра. Австро-Угорщини, але згідно з таємною декларацією їм
мала бути надана автономія. Україні поверталася Холмщина та Берестейщина,
забезпечувався обмін військовополоненими, торгівлю необхідними товарами. УНР
визнавалась незалежною державою, отже стала суб’єктом міждержавних відносин.
Договір передбачав поставку в 1918 р. до Німеччини й Австро-Угорщини 960 тис.
тонн хліба, 48 тис. тонн цукру, 44 тис. тонн м’яса (живою вагою). Союзники обіцяли
надати УНР військову допомогу у боротьбі проти радянської влади в Україні і
відновлення влади УЦР.
18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ проти радянських
військ, через 9 днів вони були вже біля Києва. 25 лютого в наступ перейшли австро-
угорські війська й оволоділи того ж дня Кам’янцем-Подільським. Загальна кількість
німецьких та австро-угорських військ в Україні становила 450 тис. вояків.
2 березня в Київ увійшли війська УНР на чолі з С. Петлюрою, а за ними –
німецькі військові частини. 7 березня в столицю УНР прибули УЦР та Рада
Народних Міністрів. Слід відзначити, що 3 березня 1918 р. було укладено Брест-
Литовський мир між РСФРР і Німеччиною та союзниками. Росія цим
підтверджувала свій вихід із Першої світової війни. З договором вона
зобов’язувалася визнати угоду між УЦР та Німеччиною та зі свого боку підписати
мирний договір з УНР. Після повернення, авторитет Центральної Ради серед
населення України падав. Заможні верстви дратували соціалістичні ідеї Ради,
проголошення нею націоналізації великої земельної власності, безпорадність у
налагодженні роботи промисловості. Зі свого боку селяни розуміла, що після
повернення поміщиків обіцянки Ради наділити їх землею перетворилися на порожні
слова. Водночас почали загострюватися відносини між окупаційним командування і
урядом УНР. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до Німеччини
продовольства. За такої ситуації кайзерівські чиновники почали дедалі активніше
втручатися у внутрішні справи УНР. Таким чином, Українська Центральна Рада
практично втратила свою авторитет і поступово створилися передумови для її
усунення від влади.
29 квітня 1918 р. УЦР видала своє останнє рішення – прийняття
Конституції УНР та обрання М. Грушевського Президентом. В той же день
відбувся державний переворот, внаслідок якого було повалено владу Центральної
Ради та проголошено Українську Державу на чолі з Павлом Скоропадським.

Питання для самоконтролю:

1. Якою була реакція УЦР на більшовицький переворот у Петрограді?

2. Як розгорталася боротьба за владу в Києві? Які основні сили вели боротьбу?
3. Укажуть причини, які викликали прийняття ІІІ Універсалу.
4. Як ІІІ Універсал вирішував земельне питання?
5. У чому полягало історичне значення ІІІ Універсалу?
6. З’ясуйте, які плани мали більшовики щодо ЦР?
7. Коли було прийнято ІV Універсал?
 8. Коли радянські війська увійшли в Київ?
9. Чому ЦР програла у боротьбі з більшовиками?

Список рекомендованої літератури:

1. Бойко О.Д. Історія України: навч. посіб., 3-тє вид./О.Д. Бойко. –

К.:Академвидав, 2008. – 688 с.
2. Власов В.С. Історія України : комплексне видання / В.С. Власов, С. В.
Кульчицький, О. Є. Панарін. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 416 с.
3. Власов В.С. Історія України (рівень стандарту) : підручник для 11 класу
закладів середньої освіти / В.С. Власов, С.В.Кульчицький . – К.: Літера ЛТД,
2019.- 256 с.
Причини Гісем О.В. Історія України. Довідник+тести. Повний повторювальний
курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. – 4-е видання,
доповнене та перероблене / Олександр Гісем. – Кам’янець-Подільський : ФОП
Сисин О.В., 2012. – 612 с.
4. Земерова Т. Історія України. Таблиці та схеми /Т.Земерова. – Тернопіль:
Підручники і посібники, 2028. – 448 с.
5. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських
занять/В.М. Литвин, А.Г. Слюсаренко, В.Ф. Колесник та ін.; За ред. В.М.
Литвина. – К.: Знання-Прес, 2006.- 460 с.
6. Світлична В.В. Історія України: Навч. Посіб. 4-е вид. – К.: Каравела, 2007. –
400 с.
7. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1991. – 512 с. (та наступні
видання).
8. Скирда І.М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7-9 кл./ І.М.
Скирда. – Харків: Вид-во «Ранок», 2020. – 128 с.
9. Скирда І.М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 10-11 кл./ І.М.
Скирда. – Харків: Вид-во «Ранок», 2020. – 128 с.
10.Кульчицький С.В. Історія України : довідник для абітурієнтів та учнів
загальноосвітніх навчальних закладів/ С.В. Кульчицький , Ю.А. Мицик, В.С.
Власов. – Вид. четверте, переробл. Та доповн. – Київ: Літера ЛТД, 2017. – 544
с.
 11.Струкевич О.К. Історія України (рівень стандарту) : підр. Для 10 кл. закл.
загальн. середн.освіти / О.К. Струкевич. – К.: Грамота, 2018. – 240 с.

Електронні ресурси:
https://naurok.com.ua/
https://vseosvita.ua/
https://www.youtube.com/@Python_Kaa
https://www.youtube.com/channel/UCh09CQPQMU1fULV2bwb01uQ