Міністерство освіти і науки України

Коледж інженерії та управління

НАУ

Реферат на тему :

«Зміст економічної системи та її класифікація»

Виконав:

Кулаківський Ю.Р.

Студент групи 203-ФБС

Київ-2020

1
 Зміст

Вступ

Розділ I. Сутність національної економіки

Розділ II. Економіка домашнього господарства та підприємства
(фірми).

Розділ III. Світова економіка.

Розділ IV Класифікація економіки

Висновок

Список використаної літератури

2
 Вступ

   Економічна система - це форма організації економіки,

господарський механізм, завдання якого полягає в тому, щоб
знаходити шляхи і методи ефективного використання обмежених
(рідкісних) виробничих ресурсів. Функціонує економічна система з
допомогою таких економічних інститутів, як власність, грошова
система, урядові органи, податки, гроші, доход, планування,
виробництво, прибуток тощо. Таким чином, економічна система
трактується як комплекс економічних інститутів, набір яких
приблизно однаковий у будь-якій системі.
   Економічна система первісної общини базувалась на спільній
власності. Засоби праці були спільною власністю, а вироблений
продукт розподілявся в інтересах всієї общини в цілому. Найбільшу
долю отримували вожді, мисливці, воїни. Між всіма іншими
членами общини продукт розподілявся порівну.
   Рабство означало перехід до приватної власності в її абсолютній
формі. Власністю рабовласника є не тільки земля, засоби
виробництва, але і сама людина, яка на нього працює. Раб не має
сім'ї, будинку, господарства.
   Феодалізм розвинув приватну власність в абсолютній формі і в
той же час послабив її абсолютний характер. Кріпак виступає і як
суб'єкт, і як об'єкт власності. Як суб'єкт власності він має землю,
сільськогосподарський реманент, худобу тощо. За звичаєвим
правом в його рішення в межах його власності та сім'ї поміщик не
втручався. Зокрема, Т.Шевченко став в Енгельгарта козачком тому,
що дід поділив свій наділ між іншими онуками, а цього залишив
безземельним. Як об'єкт власності кріпак був змушений до
відробіткового оброку (панщини), натурального (продукти
виробництва) та (або) грошового оброку.

3
   При капіталістичному господарюванні, щоб організувати
виробництво матеріальних благ, власник засобів виробництва
повинен купити робочу силу, а не людину. Без цього немає
виробництва. Отже, здійснюється купівля-продаж робочої сили
(наймання на роботу) і починається капіталістичне виробництво.
При цьому стрімко розвиваються ринкові відносини.
   Ось така коротка історія розвитку економічних систем аж до
сучасних їх форм. Розрізняють "чистий" капіталізм, командну
економіку, традиційну економіку і змішані системи.

4
   І розділ. Сутність національної економіки

Національна економіка– це економіка певної визначеної країни, її

народногосподарський комплекс, національний ринок та нагромаджене
національне багатство; сукупність взаємодії національних продуктивних сил,
виробничих відносин, природно-географічних умов, соціально-культурних
традицій та національно-ментальних особливостей, які визначають характер
та природу соціально-економічного розвитку певної держави.

Вона являє собою взаємозв’язок між змістом та умовами праці, її

продуктивністю та способом розподілу результатів. Засадами формування
національної економіки як системи є поділ, спеціалізація та кооперація праці,
що мають місце на рівні країни.

Сучасну національну економіку характеризують такі групи ознак:

– ознаки національного суверенітету;

– ресурсно-виробничі ознаки;

– господарсько-організуючі;

– товарообмінні.

Національна економіка виражає сукупність відносин між

виробниками матеріальних благ і послуг. Розмаїття цих відносин
зводиться до двох головних груп зв’язків: генетичних і
структурних, які, у тісній взаємодії, формують будь-яку органічну
систему. В національно-господарському контексті генетичні зв’язки
реалізуються у формі внутрішніх і міжнародних коопераційних
відносин, які супроводжують процес становлення і розвитку
національної економіки. Структурні зв’язки цієї системи виникають
на основі поділу праці, встановлення і розвитку між безпосередніми
виробниками, регіонами та країнами економічних відносин щодо
відтворення валового національного продукту, матеріальних і
духовних основ життя. Таким чином, структура національної
економіки визначається взаємодією виробничих, коопераційних і
відтворювальних зв’язків.
5
Ознаки національної економіки є показниками самоорганізації
суспільства, зокрема щодо державотворення, економічної системи,
економічної і соціальної політики та ін. Структура і динаміка
виробництва, товарообмін на внутрішньому і зовнішньому ринках,
бюджет країни і доходи населення – є головними критеріями, за
якими оцінюють стан самодостатності національної економіки.

6
 Розділ II. Економіка домашнього господарства та підприємства
(фірми).

В економічній науці домогосподарству не завжди відводиться

важливе місце. Проте домашнє господарство - це та клітина, яка
живить всю національну економіку.

Сучасна економічна теорія розглядає домогосподарство як один із суб'єктів

ринкової системи, що виконує виробничі і відтворювальні функції.

Домогосподарство виконує чотири основні функції у національній економіці:

 1) постачальника ресурсів;
 2) споживача ресурсів;
 3) заощадника доходів;
 4) інвестора доходів.

Домогосподарство постачає ресурси на ринок або споживає їх самостійно.

Суперечність між безмежними потребами і обмеженими грошовими
доходами (ресурсами) є вузловою проблемою родинної економіки. Інакше
кажучи, в основі функціонування домашнього господарства є принцип
відповідності потреб і ресурсів, який характерний для економічної системи
загалом.

Фінансовою основою домогосподарства є бюджет, який відображає обсяг і

структуру всіх доходів і видатків сім'ї за певний період часу, формує стиль
споживання і життя. Зв'язок між доходами сім'ї і структурою споживчих
видатків вперше дослідив німецький статистик Е. Енгель. Він помітив
залежність: чим вища якість життя сім'ї, тим меншу частку доходу вона
витрачає на придбання продовольчих товарів нижчої споживчої цінності. На
основі даних про питому вагу видатків сім'ї на їжу можна говорити про
рівень її добробуту. В Україні частка сімейних видатків на їжу значно
більша, ніж у розвинутих країнах.

У розвинутій ринковій економіці доходи використовуються за схемою:

частка доходів надходить державі як особисті податки, решта розподіляються
між видатками на особисте споживання та особисте заощадження. Видатки
на особисте споживання становлять понад 80% сукупного доходу
домогосподарств.

7
Видатки споживачів класифікують так:

1) видатки на товари тривалого використання;

2) видатки на предмети щоденного вжитку;

3) видатки на послуги.

Домашнє господарство має глибоке коріння. Воно виникло в епоху

первіснообщинного ладу на стадії формування основних галузей виробничої
діяльності - землеробства та скотарства. Розвиток того чи іншого виду
домашньої промисловості залежав від місцевих умов і кількості необхідної
сировини.

Ранніми та універсальними видами домашньої промисловості були

переважно: обробка шкір і виготовлення шкіряних виробів, різні види
обробки дерева і деревної кори, плетіння шнурів, корзин, гончарне
виробництво тощо.

Домашня промисловість була складовою частиною до-ринкової економіки.

Об'єднання селянських домашніх господарств із натуральним
землеволодінням було типовим для середньовічного господарства.
Промисловість як самостійна форма виробництва ще не існувала, тому
продукція не з'являлася на ринку, а використовувалася самим виробником. За
межі селянського господарства вироби домашньої промисловості надходили
тільки у вигляді данини землевласнику.

Фірма, що володіє кількома підприємствами, які виробляють однакову

продукцію, є фірмою з горизонтальною структурою. Всі підприємства цієї
фірми мають майже однаковий вигляд і виконують подібні функції на
товарному ринку. Проте фірма може володіти й управляти кількома
підприємствами, кожне і яких здійснює свою стадію, відмінну від інших
стадій виробництва. Фірма, що об'єднує такі підприємства, називається
фірмою з вертикальною структурою.

Існують фірми-конгломерати. Конгломерат - це фірма, яка виробляє широкий

асортимент різних товарів і послуг для продажу на ринку. Якщо фірма
виробляє, скажімо, папір, цукор, фарби, запчастини тощо, то її можна назвати
конгломератом.

8
Загалом на ринку є широке розмаїття фірм. З одного боку, це гіганти, що
захоплюють більшу частину ринку для своїх продуктів, з іншого - дуже
багато дрібних фірм, котрі виробляють незначний обсяг продукції і
володіють мізерною часткою ринку для реалізації свого продукту.

В Україні широке використання терміну "підприємство" замість терміну,

"фірма" пояснюється тим, що протягом тривалого часу в умовах домінування
державної форми власності і відсутності економічної відповідальності для
міністерств і відомств було більш доцільним створення спеціалізованих
господарських одиниць. Держплан, Держпостач, Держкомцін та інші
державні інститути бажали управляти підприємствами, у яких не виникало
потреби урізноманітнювати свою діяльність.

В умовах ринкової економіки через фірми громадяни Здійснюють

підприємницьку діяльність, яка є самостійною, ризикованою, націленою на
систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу
товарів, надання послуг тощо. Фірми, не маючи гарантій для успіху у
виробництві одного виду товару чи послуги, диверсифікують свою
діяльність, тобто проникають в інші сфери і галузі виробництва.

Найважливіші функції ринку такі:

Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси - виробництво,

обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу
економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або
звуження попиту й пропозиції.

Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до

зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він
створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення
ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень .

Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці

диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування
суспільства за доходами.

Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище

від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей
механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може
бути упередженим і несправедливим.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації

товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.
Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги
виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

9
Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця,
споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що - ні, скільки чого
треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй
господарській діяльності тощо.

Функція інтеграції. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне

ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору, як у межах
окремої держави, так і в межах світової економіки.

Етапи формування ринку:

- класичний вільний ринок, в якому держава не втручалася в економіку,

виступаючи "нічним вартовим", який стежив за тим, щоб усі, хто має
самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної
казни;

- регульований ринок характеризувався втручанням держави в економічне

життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту
конкурентного середовища;

- соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізми регулювання,

держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.,

10
 Розділ III. Світова економіка.

Економічними засадами функціонування світового господарства є:

 міжнародний поділ праці (МПП);

 інтернаціоналізація економіки;
 міжнародна конкуренція.

Міжнародний поділ праці - спеціалізація країн на виробництві певних видів

товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та
економічних умов.

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які

проявляється функціонування світової системи господарства, є: міжнародна
торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна міграція робочої сили,
міжнародний обмін технологіями, міжнародні валютні та кредитні відносини.

До товарів, крім матеріальної продукції, належать призначені для продажу

продукти інтелектуальної праці:

 патенти,
 ліцензії,
 ноу-хау,
 фірмові знаки,
 інші види експортних документів.

До міжнародної торгівлі послугами належать:

 транспортні послуги,
 фрахт,
 міжнародний туризм,
 банківські, біржові та посередницькі послуги,
 страхові операції,
 рекламні заходи,
 ярмарки,
 обмін в галузі культури, інформації,
 інші "невидимі" блага.

В ролі продавців і покупців виступають:

 держави,
 державні та недержавні організації,
 окремі особи,
 приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.


11
 Розділ IV Класифікація економіки

Важливим питанням є класифікація економічних систем. Економічна система

складне, багатоструктурне і поліфункціональне соціально-економічне явище.

В економічній літературі визначають різні моделі, типи економічних систем.

Класифікація їх залежить від різних критеріїв.

Головними з них є домінуюча форма власності, технологічний спосіб

виробництва, спосіб управління і координації економічної діяльності тощо.
Поділ економічних систем за переліченими ознаками є певною мірою
умовним.

Наприклад, поширеною є класифікація економічних систем за технологічним

способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил. Розрізняють

 доіндустріальне суспільство економічну систему, в якій домінує ручна

праця;
 індустріальне суспільство, основою якого є машинна праця;
 постіндустріальне суспільство, що ґрунтується на автоматизованій
праці, оснащеній комп'ютерною інформацією.

Однак ці системи суттєво розрізняються і механізмом господарювання, і

домінуючим об'єктом власності, і різноманітністю суб'єктів економічної
діяльності.

Багатокритеріальним є поділ економічних систем на ринкові та

адміністративно-командні системи.

Ринкова економіка

Основними характерними рисами ринкової економіки є такі: різноманітність

форм власності при домінуванні приватної, панування товарно-грошових
відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання,
матеріальне стимулювання, вільне ціноутворення, що ґрунтується на
взаємодії попиту і пропозиції, регулююча економічна роль держави, особиста
свобода, домінування індивідуального інтересу тощо.

Адміністративна (командна, планова) економіка

Адміністративно-командна система заснована на пануванні державної

власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції,
директивному плануванні, неринкових господарських зв'язках, зрівняльному
характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу,
жорсткому ієрархічному підпорядкуванні суб'єктів господарювання,
нерозвиненості або й відсутності ринкового менталітету тощо.
12
Останнім часом посилилися дискусії навколо понять «змішана» і «перехідна»
економіка. Безперечно, це не тотожні поняття.

Змішана економічна система, яка характеризує сучасні розвинені країни,

еволюціонувала з економіки чистого ринку, врахувала його недоліки і
відмови.

Сучасні розвинені економічні системи характеризуються різноманітністю

форм власності та господарювання, якісними зрушеннями у відносинах
приватної власності, конкурентному механізмі, значною економічною роллю
держави, прогнозуванням соціально-економічних процесів тощо.

Перехідна економічна система характерна для країн, які звільняються від

недоліків адміністративно-командної системи. В таких умовах
трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо, з гострими
соціально-економічними потрясіннями, кризовими явищами. Саме таке
становище характерне для сучасної України, інших країн, що утворились на
терені колишнього СРСР, усіх країн, що відходять від командно-
адміністративної моделі.

Для жодної країни немає однозначних і загальновизнаних шляхів розвитку та

безболісних рецептів досягнення добробуту і прогресу.

13
 Висновок

Економічна система - це об'єктивна єдність закономірно пов'язаних

між собою явищ і процесів економічного життя. Вона
характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в
органічному взаємозв'язку один з одним і не існують поза її
межами. Функціональна подібність до живого організму надає
елементам економічної системи органічної цілісності. Цим дана
система відрізняється від інших так званих сумарних систем.

Важливу роль у створенні економічних систем країн відіграли

природні умови, зокрема наявність на їхній території мінеральних
ресурсів, лісів, орних земель тощо. Відсутність чи недостатня
кількість мінеральних ресурсів, низька родючість ґрунтів спонукали
народи таких країн до створення виробництв, від яких вони
отримували вигоду, хоч це й потребувало значних творчих і
трудових зусиль. Країни з достатніми природними умовами і
ресурсами легше визначали види своєї діяльності та здійснювали їх
з меншими творчими і трудовими затратами. Певною мірою це
впливало на формування ставлення до праці, оцінки результатів
своєї діяльності та, відповідно, на формування способу мислення
нації, її ментальність.

Як бачимо, адміністративних і економічних регуляторів економіки

у держави багато. Проте жоден з них не є ідеальним, оскільки,
даючи позитивний ефект у одному випадку, призводить до
негативних наслідків у іншому.

14
Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. –

Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. –

[2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Сутність економічної категорії „національна економіка” / Р.

В. Яковенко, В. О. Буряк // Материали за 7-а международна научна
практична конференция [„Найновите научни постижения – 2011”]. (Софія,
Болгарія, 17-25 березня 2011 р.). – София : „Бял ГРАД-БГ” ООД, 2011. – Том
8 : Икономики. – C. 72–74.

4. Підручник І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко./За ред.

І.Ф.Радіонової. – 4-те вид., доп. і перероб. – К.: “А.П.Н.”, 2005
5. Економіка: Підручник для 10-го класу загально освіт. навч. зал. /
Г.О.Ковальчук., В.Г.Мельничук, В.О.Огнев'юк) – К.: Навч. книга,
2003
6. Економіка: Навч. посібник для 10–11 класів / З.Г.Ватаманюк,
С.М.Панчишин, І.М.Грабинський та ін. // За ред. З.Г.Ватаманюка,
С.М.Паншичина. – К.: Либідь, 1999
7. Моя економіка: Підручник для уч. 8–9-х, 10-х кл.
/Л.М.Кириленко, Л.П.Крупська, І.М.Пархоменко, І.Є.Тимченко. –
К.: „А.П.Н.”, 2004.
8. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи
економічних знань: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1998
9.Економіка: Навч. посібник для загальноосвіт. Навч. закладів. – 2-
ге, доп. Вид. /С.В.Степаненко, А.М.Поручник, А.С.Бебело та ін. //
За ред. канд. екон. наук, доц. С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2001

10. Основи економіки: Навч. посібник /О.О.Беляєв, А.С.Бебело,

В.М.Сукноваленко та ін. – К.: КНЕУ, 2006 Економічні системи: монографія.
Т. 1 / За ред. д.е.н., проф. Г. І. Башнянина. – Львів: Вид-во ЛКА, 2006. – 484
с.: рис., табл. - Бібліогр.: в кінці статей. - ISBN 966-8561-51-1

11. Економічні системи: монографія. Т. 2 / За ред. Г. І. Башнянина. – Львів:

Вид-во ЛКА, 2011. – 496 с.: рис. – Бібліогр. в кінці розд. – 1000 пр. – ISBN
978-617-602-010-3. - ISBN 978-617-602-009-7

15
12. Економічні системи: монографія. Т. 3 / [Львів. комерц. акад.; за ред. Г. І.
Башнянина]. – Л.: Ліга-Прес, 2012. – 490 с.: іл. – Бібліогр. в кінці розділів. –
ISBN 978-966-8561-51-1; ISBN 978-966-397-154-2

13. Економічні системи: монографія. Т. 4 / [Б. М. Шевчик та ін.; за ред. Г. І.

Башнянина ; Львів. комерц. акад.]. - Львів: Ліга-прес, 2013. - 506 с. : іл. -
Бібліогр. в кінці розд. - 1000 пр. - ISBN 978-966-397-202-2

14. Економічні системи: монографія. Т. 5 / [Львів. комерц. акад.; за ред. Г. І.

Башнянина]. - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 428 с.: рис., табл. - Бібліогр. в кінці
розд. - 1000 пр. - ISBN 978-966-397-217-6

16