ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на здобуття освітнього ступеня магістра за
спеціальністю 075 “Маркетинг”
освітньо-професійної програми “Маркетинг”
на тему:
«ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА
ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ»

Виконала: студентка групи ЕкнМ-21с

_______________________О.С. Гуменюк
Керівник ________________І.В. Городняк
Рецензент _______________І.І. Іванчук

ЛЬВІВ – 2023
 2

ЗМІСТ
Вступ...............................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення споживчої поведінки
домогосподарств......................................................................................................5
1.1 Суть та особливості споживчої поведінки домогосподарств.............5
1.2 Особливості формування споживчої поведінки домогосподарств на
продовольчому ринку...........................................................................................16
Розділ 2. Дослідження споживчої поведінки домогосподарств на
продовольчому ринку України............................................................................20
2.1. Аналіз структури та динаміки споживання домогосподарств
України...................................................................................................................20
2.2. Особливості споживчої поведінки домогосподарств на
продовольчому ринку України в умовах воєнного стану.................................28
2.3. Аналіз результатів досліджень опитування населення м. Львова...32
Розділ 3. Шляхи удосконалення маркетингового впливу на споживчу
поведінку домогосподарств в умовах воєнного стану.......................................40
Висновки......................................................................................................46
Список використаних джерел....................................................................49
Додатки.........................................................................................................54
 3

ВСТУП

Домогосподарство залишається однією з найменш вивчених

економічних одиниць. Проте в сучасних умовах, коли економічна
самостійність сімей зростає, а кризові явища, що нині відбуваються в
українському суспільстві, серйозно позначаються на їхньому добробуті,
питання витрат домогосподарств набуває особливої актуальності.
Витрати домогосподарств відображають їх соціальний та економічний
статус, якість соціального життя, рівень людського розвитку та профіль
їхньої фінансової поведінки. Сьогодні в суспільстві стрімко поширюється
усвідомлення необхідності проведення поглиблених та комплексних
досліджень витрат домогосподарств як важливої сфери фінансової системи у
зв’язку з важливою роллю та значним суспільним значенням витрат
домогосподарств у сучасних економічних умовах.
Представники багатьох напрямів світової економічної науки проводять
дослідження щодо задоволення потреб людини та оптимізації витрат на їх
реалізацію. Особлива увага приділяється вивченню процесів споживання та
заощадження (Дж. М. Кейнс, А. Маршалл, Ф. Модільяні, І. Фішер, М.
Фрідман). Не менш важливим є дослідження особливостей розподілу доходів
домогосподарств та його спрямованості на досягнення певних цілей (Г.
Беккер, У. С. Джевонс). Дослідження поведінки споживачів у
домогосподарствах є предметом уваги як вітчизняних (С. Вакуленко, В.
Ільїн, В. Леонов, В. Пилипенко, Р. Савчинський), так і зарубіжних (Р.
Блеквелл, Дж. К. Гелбрейт, Дж. Енджел, Дж. М. Кейнс, А. Маслоу, П.
Міньяр, Г. Саймон, М. Фрідман).
Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних
аспектів поведінки домогосподарств на продовольчому ринку України.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
переформулювати відповідно до структури роботи і змісту
- розкрити сутність споживчої поведінки домогосподарств;
 4

- розкрити соціально-економічну природу витрат домогосподарств;

- вивчити класифікацію домашніх витрат;
- визначити необхідність управління витратами і перспективи його
використання для забезпечення фінансового благополуччя сім'ї;
- аналіз споживчих витрат домогосподарств.
Об’єктом роботи є поведінка домогосподарств.
Предметом роботи є закономірності та особливості поведінки
домогосподарств на продовольчому ринку України.
Кваліфікаційна робота використовує історичні, логічні, порівняльні,
спільні, інституційні, функціональні та комплексні методи для вивчення
фінансових явищ. Вкажіть методи, які використовували у власній роботі!!!
Структура роботи: вступ, три розділи, висновок, список використаних
джерел, який налічує 35 джерел, 1 додаток. Розмір роботи 40 сторінок.
 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СПОЖИВЧОЇ

ПОВЕДІНКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ
1.1 Суть та особливості споживчої поведінки домогосподарств
Домогосподарство є основним фундаментальним елементом
економічної системи, що виступає в інтересах всього населення. На
сьогоднішній день домогосподарства грають ключову роль у обігу ресурсів,
товарів, послуг і доходів. Це важливо, оскільки інші учасники економіки, такі
як держава та організації, не можуть вирішити всі соціально-економічні
проблеми суспільства, особливо пов'язані з розвитком особистості. Саме
тому в розвинених країнах домогосподарства розглядаються як важлива
складова національної економічної системи.
Термін "домогосподарство" має свої ускладнення через те, що його
ототожнюють з поняттям "сім'я". Проте сучасно ці поняття не є повністю
взаємозамінними. "Сім'я" відображає ширший, більш різноманітний
контекст. Якщо розглядати сім'ю як систему, то домогосподарство буде лише
однією з її частин, підсистемою. Це ускладнює аналіз суті домогосподарства,
і саме тому в сучасній літературі немає єдиного визначення
"домогосподарство".
У наказі «Про затвердження Класифікації інституційних секторів
економіки України» Державного комітету статистики України домашні
господарства (домогосподарства) визначено як сукупність осіб, які спільно
проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують
себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або
частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у
родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих
стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках.
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0378832-14
Домогосподарство може складатися з однієї особи [8]. Наказ
Державного комітету статистики України від 18.04.05. № 96 «Про
 6

затвердження Класифікації інституційних секторів економіки України»

http://www.leonorm.com.ua/P/NL_DOC/UA/200501/ Nak96.htm
В економічній енциклопедії за редакцією С. В. Мочерного,
домогосподарство визначається як господарство, що ведеться однією або
кількома особами, що мають спільне житло, з метою відтворення робочої
сили та розвитку особистості на основі кінцевого споживання продуктів
сфери матеріального та нематеріального виробництва [2, с. 359]. Економічна
енциклопедія: у 3-х томах. Т. 1 / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. —
К.: Видавничий центр «Академія», 2000. — 864 с
У сучасних дослідженнях національної економіки домогосподарства
часто залишаються поза увагою, незважаючи на їх значну роль у
функціональності економічної системи держави. Вони виконують такі
традиційні функції, як споживання, заощадження та інвестиції,
функціонуючи як внутрішній стабілізатор, що впливає на соціально-
економічний розвиток країни.
На початку 20 століття було розпочато дослідження процесів
споживання. Спочатку це вважали просто задоволенням основних потреб,
потрібних для виживання. Проте, з часом, зі зростанням розвитку
суспільства, споживання стало чимось більшим. Це стало важливою
частиною життя людей і призвело до того, що ми почали краще розуміти ці
процеси. Нині вивчення споживчої поведінки та процесу споживання
цікавить багатьох фахівців, таких як економісти, маркетологи, психологи та
соціологи. Цей інтерес пояснюється змінами в суспільстві та економіці, які
відбулися в сучасному світі і в епоху постмодерну.
Поведінка споживача є важливою складовою сфери споживання. Він
охоплює низку дій споживачів, таких як визначення та визнання конкретних
потреб, вибір відповідних ресурсів і методів для задоволення цих потреб.
Незважаючи на досягнення вітчизняної економічної літератури,
залишається дефіцит комплексних досліджень фінансових аспектів
споживчої поведінки домашніх господарств. Це зумовлено складністю
 7

об’єкта дослідження та необхідністю застосування системного підходу до

його дослідження.
У наш час дослідження прагматичних аспектів споживчої поведінки та
основних впливових факторів, які її формують, є надзвичайно важливими. Це
пов’язано з наголосом на сфері споживання в сучасних постмодерністських
суспільствах, що вимагає всебічного та ретельного вивчення різноманітних
феноменів, таких як «суспільство споживання», «культура споживання»,
«організовані рухи споживачів, які прагнуть розширити та захистити свої
права», «негативне споживання», «показне споживання» та багато інших
процесів, характерних для сучасного українського суспільства, яке є
частиною глобалізованого та інформатизованого світу [1].
Таке враження, що це все текст 1 статті! Якщо це так, то при перевірці
система покаже як плагіат
У ринковій економіці домогосподарства є основними власниками
основних ресурсів, необхідних для виробництва: зокрема, землі, капіталу,
праці та підприємницького досвіду. Потім ці ресурси продаються на
відповідних ринках. Основна частина доходу, отриманого
домогосподарствами від цих операцій, спрямовується на споживчі витрати.
Беззаперечно, що споживання відіграє першорядну роль у ринковій
економіці, оскільки воно визначає потік товарів і капіталу в суспільстві,
формуючи ринковий попит. Наявність споживання та роль споживача є
суттєвими і нерозривними складовими конкурентних відносин у сучасному
світі.
Процес споживання передбачає використання товарів або послуг
споживачами для задоволення власних потреб. У результаті ми можемо
розглядати поведінку домогосподарств на споживчому ринку як систему дій
індивідів, спрямованих на задоволення своїх потреб та інтересів наявними в
їхньому розпорядженні грошовими ресурсами. Ці дії відзначаються різними
індикаторами та ознаками, зокрема попитом на товари та послуги,
 8

споживчими перевагами, моделями споживання та методами використання

доходу тощо.
Обсяг і організація споживання в Україні формуються різними
факторами, з яких виділимо декілька. До них належать рівень доходів
споживачів, загальне розшарування доходів, унікальні особливості
українського менталітету, моделі споживчої культури. Крім того, на
українських споживачів впливають кілька конкретних факторів, таких як
вплив минулого досвіду та способів життя, які виникли в епоху
централізованої планової економіки, складність і непередбачуваність
поточної економіки, а також поява нових економічних процесів, серед інших.
[2].
На поведінку споживачів українців значний вплив мають як
психологічні, так і національні особливості. Серед цих рис вагомим
фактором виділяється інтровертність українського народу. Ця спрямованість
усередину є наслідком «захисного механізму», який дозволяє українцям
зберігати свою ідентичність як окремої національної спільноти та
протистояти асиміляції в інші культури, навіть протягом тривалих періодів
перебування в інших державах.
Споживча поведінка людини значною мірою залежить від культурних
факторів, оскільки культурне середовище відіграє ключову роль у
формуванні характеру споживання. У кожній країні є свої звичаї, правила і
заборони. Дослідження, проведені фахівцями в цій галузі, виявили кілька
захоплюючих фактів. Наприклад, французькі чоловіки користуються
косметикою та засобами особистої гігієни майже вдвічі частіше, ніж жінки.
Крім того, німці та французи споживають більше упакованої старовинної
пасти, ніж італійці. Нарешті, свинина та алкогольні напої заборонені ісламом,
тоді як німецькі споживачі, як правило, віддають перевагу приправам, які
поставляються в тюбиках. [3].
На споживчу поведінку істотно впливає соціальний статус індивіда. Це
тому, що їхній соціально-економічний клас визначає їхні цінності, світогляд і
 9

спосіб життя, а також їхній соціальний статус, привілеї та можливості. Ці

фактори відображаються на їхніх щоденних споживчих звичках [4, 123].
Через призму статусу члена домогосподарства аналіз споживчих тактик
виявляє три основні моделі.
Феномен конформістського споживання можна пояснити бажанням
бути частиною більшості та йти в ногу з останніми тенденціями та стилем
життя. Незважаючи на те, що існує небагато продуктів або послуг, які явно
рекламуються для підвищення статусу чи самооцінки, ми спостерігаємо, що
прагнення наслідувати зразки для наслідування та не відставати від інших є
загальною характеристикою сучасних споживачів, особливо серед молоді.
Концепція демонстративного споживання в першу чергу визначається
актом купівлі товарів або послуг, які значно перевищують реальні потреби
особи. Це часто робиться, щоб довести свою спроможність заплатити за
найдорожчий доступний варіант. Споживач асоціює підвищену ціну з вищим
рівнем престижу та ексклюзивності, що виділяє його із загальної маси
товарів. Яскравим прикладом такого споживання є постійне оновлення
автомобілів чи моделей мобільних телефонів українцями, особливо серед
молодого покоління, оскільки це є яскравим показником соціального статусу.
На розвиток споживчої культури суттєво впливають генетичні фактори,
що передаються від батьків до дітей. Ці генетичні фактори впливають на
споживчу поведінку, наприклад емоційну стабільність, екстравертність,
агресивність, лідерство, розуміння та відчуття благополуччя. Важливо
відзначити, що стилі споживчої поведінки відрізняються залежно від
приналежності до певного менталітету, будь то український, російський чи
американський. Таким чином, стилі споживчої поведінки американців,
українців і росіян ніколи не будуть однаковими.
Психологічні чинники є важливими детермінантами споживчої
поведінки, включаючи мотивацію, емоції та почуття. Якщо основною
мотивацією споживача є завоювання поваги та підтвердження свого
суспільного статусу, він може віддавати перевагу своєму іміджу як
 10

головному критерію при виборі таких предметів, як одяг, взуття та

автомобілі. Крім того, емоційний стан споживача також впливає на його
поведінку, оскільки позитивне сприйняття оточення може прискорити процес
прийняття рішень і підвищити рівень мотивації.
Безсумнівно, дохід особи, сім’ї чи домогосподарства є одним із
найважливіших факторів, що визначають їх споживчу поведінку. Їхня
купівельна спроможність, якість і кількість товарів і послуг, які вони
купують, їхні вподобання та смаки залежать від їхнього доходу. Крім того,
дохід служить індикатором рівня та якості життя суспільства. Тому важливо
глибше заглибитися в аналіз доходів вітчизняних домогосподарств.
Важливо визнати значущість частини доходу, яку люди безпосередньо
контролюють, також відомої як «чистий грошовий дохід». Серед складових
доходів домогосподарств чільне місце посідає заробітна плата, яка становить
приблизно 42–45 % у загальній структурі [6].
Оскільки заробітна плата класифікується як регулярний дохід,
зменшення її частки в структурі доходів домогосподарств є небажаним
явищем. Тому як урядовці, так і керівництво мають докласти максимум
зусиль для покращення добробуту населення, збільшення питомої ваги
заробітної плати як у доходах, так і у ВВП, відновлення відтворювальної
функції заробітної плати та посилення державних соціальних гарантій щодо
компенсації заробітної плати. .
Другим за значущістю джерелом доходів вітчизняних домогосподарств
є соціальні трансферти, такі як допомоги, стипендії та інші виплати із
соціальних фондів, а також безкоштовні послуги населенню.
В Україні частка соціальних трансфертів у сукупному доході
домогосподарств є помітно високою, що свідчить про поширеність
патерналістських настроїв серед українців. Крім того, надмірно завищені
соціальні програми держави, особливо в політичних цілях, були постійно
присутні протягом тривалого виборчого процесу.
 11

Хоча дохід від підприємницької діяльності потенційно може стати

вагомим джерелом доходів домогосподарств, наразі він становить незначну
частину загальних доходів населення України. Це говорить про те, що умови
для підприємництва в країні можуть бути не особливо сприятливими.
Слід зазначити, що значним джерелом доходу населення є майно, як-от
цінні папери, права на земельні ділянки, договори оренди майна, проценти за
депозитами, отриманими від фінансових установ. Тим не менш, відсоток
доходу від власності в Україні надзвичайно низький. Це є підтвердженням
млявої участі домогосподарств у ринкових відносинах та мінімального
впливу фінансового ринку на забезпечення задовільного рівня життя
населення.
Споживча поведінка домогосподарств формується різними чинниками,
а також мотивами, які значною мірою сприяють визначенню пріоритетів
споживання. Ці мотиви відображають передбачувані причини, які впливають
на дії або поведінку індивіда, намагаючись задовольнити свої потреби. Через
вплив різноманітних факторів, пов’язаних із споживанням, таких як фізичне
благополуччя, оточення, особистий досвід і соціальні взаємодії, потреби
споживачів постійно змінюються.
Крім того, зміни в мотивах споживачів можна пояснити декількома
причинами, включаючи необхідність раціоналізації своїх вимог у разі їх
невиконання, відмову від певних потреб і регрес потреб. Ці причини
детально описані в [3].
Дослідження поведінки споживачів у домашніх домогосподарствах
дало цікаві результати. Зокрема, соціологічне опитування показало, що
українські споживачі надають перевагу якості, свіжості та ціні продукту, а не
країні виробництва, безпеці та бренду. Показово, що 34 % громадян України
роблять акцент на ціні лише після підтвердження якості та свіжості продукту
(рис. 1.1).
 12

На відміну від наших співвітчизників на континенті, 40 % європейців

при виборі товару враховують ціну, а 42 % – якість. Лише 23 % європейців
вважають свіжість продукту датою його виготовлення [2].
Якщо припустити, що європейці більш обережні у поводженні з
грошима, більш ощадливі у своїх звичках витрачати кошти та більш старанні
у тому, щоб виробники підтримували гармонійний баланс між вартістю та
якістю своєї продукції, порівняно з українцями.
Цілком можливо, що в цій ситуації може бути додатковий елемент -
переконання, що продукти, термін придатності яких закінчився, не можуть
бути присутніми або зберігатися на полицях роздрібної торгівлі.
Як показало вищезгадане соціологічне дослідження, вага, яка
приділяється ціні, якості та свіжості при виборі продуктів харчування,
помітно залежить від віку. Люди старше 30, але менше 40 років найрідше
віддають перевагу витратам під час покупки продуктів.
Натомість якість є їх головною турботою, уподобання, яке
узгоджується з вибором європейців, яким 20 років і старше. Навпаки, люди
похилого віку цінують ціну продукту вище його якості або свіжості.
Якість
7,5
Свіжість (термін придатності)
3,4
Ціна Смак 4,2
Корисність для здоровья 0,1

Марка Безпечність
,3
Звичка
Країна-виробник
,6
Наявність у продажу Відсутність
алергії на продукти ,4
Важко cказати
0
,3 10 20 30 40 50 60 70

Рис. 1.1 Чинники, що впливають на вибір при покупці продуктів

харчування населенням України, %
Джерело: створено автором на основі [2]
 13

Розділ 1 теоретичний, результати досліджень і інші дані подаємо в

розділі 2
Сучасний споживач особливо обізнаний, тому він здатний приймати
більш обґрунтовані рішення про покупку. Такий перехід від «пасивної»
позиції до «активної» є надзвичайно важливим, особливо для компаній, які
традиційно обмежують доступ до важливої інформації. Крім того, з
поступовим усуненням географічних обмежень споживачі мають більший
доступ до більш широкого спектру товарів і послуг, зі свободою вибору цін і
споживчих характеристик як вітчизняних, так і іноземних товарів [7, с. 117].
На жаль, значна частина населення сьогодні обмежена функціональним
споживанням; цей тип споживання призначений виключно для задоволення
основних людських потреб і гарантії виживання. Раніше, в період
економічного піднесення в Україні, громадяни мали певну свободу
споживчих звичок, але це значною мірою було зумовлено отриманням
позикових коштів. Однак на зміну цьому періоду різко прийшла економічна
криза та девальвація гривні, що призвело до повернення більшості населення
до споживчого мінімалізму. Крім того, українське суспільство продовжує
переживати стресові обставини, а десятирічний період трансформації, що
триває, змушує людей формувати звички споживання, які відповідають
поточній ситуації.
Останнім часом фахівці спостерігають помітне покращення настрою
українських споживачів [8, с. 14]. Незважаючи на це, ті самі експерти
попереджають, що нещодавнє зростання споживання може бути
попереджувальною ознакою майбутньої загрози, оскільки ми наближаємось
до початку другої хвилі кризи. На думку аналітиків, зараз на купівельну
поведінку українців переважають дві емоції: тривога щодо можливості нової
катастрофи, яка призведе до подальшого зростання цін, і втома, спричинена
тривалим періодом економічних труднощів, через який вони час від часу
прагнуть поблажливість. [8, с. 16].
 14

Споживчі витрати, які є грошовими операціями, які здійснюють

домогосподарства в обмін на товари та послуги, можна розділити на різні
категорії. До цих категорій належать витрати на харчування, предмети
побуту, такі як одяг і взуття, а також оплата послуг, таких як житло,
комунальні послуги, охорона здоров’я, освіта, культура, транспорт, зв’язок
тощо. Крім того, до складу цих витрат входить також вартість продуктів
харчування, отриманих шляхом ведення особистого селянського
господарства або подарованих іншими особами, а також будь-які отримані
пільги чи негрошові субсидії [9].
За словами О. Шевченка, споживацькі звички домогосподарств можна
розділити на три основні категорії. Витрати, що відносяться до товарів,
призначених для повсякденного використання, з прогнозованим терміном
корисності не більше трьох років, включають широкий спектр статей. Це
включає, але не обмежується харчовими продуктами, більшістю предметів
одягу, засобами особистої гігієни, канцтоварами та паливом для автомобілів.
Витрати, понесені на товари тривалого користування, термін служби яких, як
очікується, триватиме понад три роки, наприклад автомобілі, меблі,
холодильники, телевізори тощо.
За статистичними даними [10, с. 27] витрати на послуги включають
оплату різноманітних предметів першої необхідності, таких як житлово-
комунальні послуги, послуги транспорту та зв’язку, судові витрати, освітні
послуги та ін. Варто зазначити, що на освіту, відпочинок і культуру, а також
ресторани та готелі сільські домогосподарства витрачають майже вдвічі
менше, ніж міські. Це підкреслює обмежений доступ сільської молоді до
належної освіти та недостатню відвідуваність культурно-розважальних
заходів серед жителів сільської місцевості.
Розвинені країни розвинули культуру контролю над особистими
витратами, незважаючи на велику кількість товарів і послуг. Проте в Україні
спостерігається протилежне: незважаючи на те, що вони живуть у
«суспільстві споживання», українці так і не навчилися культури фінансової
 15

відповідальності. Парадоксально, що попередні покоління українців жили в

часи надзвичайної економності за радянських часів, але більшість громадян
все ще сприймає це негативно. Економіка розглядається як необхідне зло і
символ труднощів. У той чи інший момент більшість домогосподарств
зіткнеться з проблемою оптимізації своїх фінансових операцій протягом
усього життя.
У розвинутих суспільствах люди регулярно обмірковують методи
максимізації своїх доходів при мінімізації своїх витрат. Вони обмінюються
ідеями щодо можливостей заощаджень та інвестування та надають ідеї щодо
раціоналізації особистого споживання. У розвинених країнах вважається не
модним і навіть непристойним бути людиною, яка необачно витрачає свої
доходи. Враховуючи важливість і актуальність ощадливого використання
доходів, ми визначимо фундаментальні принципи раціоналізації загальних
витрат домогосподарств у сучасних умовах. Ці принципи засновані на
практиці фінансово розвинутих країн, а також з урахуванням унікальних
економічних умов, наявних у внутрішніх умовах.
Ефективне планування витрат – це надійний спосіб визначити
пріоритетність основних покупок і зменшити марнотратство, що призведе до
значної економії в довгостроковій перспективі. Досягнення фінансової
свободи менш імовірно для людей, які мають неконтрольоване бажання
слідувати останнім модним тенденціям або бажаному способу життя. Щоб
підвищити свої шанси на досягнення фінансової стабільності, важливо
практикувати грамотне споживання.
Проведення ретельного аналізу власних витрат є цінним заходом,
оскільки витрати часу на перевірку особистих фінансів можуть у
довгостроковій перспективі призвести до суттєвої економії для окремих осіб
і домогосподарств. Створення логічної основи сімейного бюджету є
обов’язковим. Ця структура гарантує ефективне та обов’язкове управління як
вхідними, так і вихідними грошовими потоками завдяки спільним зусиллям.
 16

Однією зі стратегій економії грошей під час купівлі речей є покупка в

оптимальний час і за найнижчою можливою ціною. Цього часто можна
досягти, скориставшись розпродажами, що може призвести до значної
економії. Здійснюючи значні закупівлі, дуже важливо провести маркетингове
дослідження, щоб виявити продавців і постачальників, які пропонують нижчі
ціни.
Вибір ведення здорового способу життя приносить користь не тільки
вашому фізичному та психічному здоров’ю, але й може призвести до значної
фінансової економії завдяки уникненню шкідливих звичок. Зменшення
боргів, які потребують погашення, можна досягти шляхом мінімізації частки
зобов’язань і натомість зосередження на створенні активів, які генерують
дохід.
Однією з ефективних стратегій досягнення фінансової незалежності в
майбутньому є виділення певної частини свого доходу, будь то 10 %, 7 % або
5%, на заощадження та інвестиції. Хоча можуть бути додаткові особисті
рекомендації щодо обережного використання доходу, надзвичайно важливо
визнати важливість вжиття проактивних заходів щодо фінансової
стабільності та вжиття заходів для їх реалізації [13, с. 295-297].
У наш час навичка споживання має таке ж значення, як і фінансова
вигода. Йдеться не про те, щоб постійно відмовляти собі в насолоді, а про
розсудливе споживання. Виробники постійно бомбардують споживачів
інформацією через численні канали, такі як журнали, телебачення, радіо,
Інтернет і транспортна реклама. Тому вкрай важливо навчитися розрізняти та
протистояти маніпулятивним тактикам, які заохочують необачні витрати та
необдумані покупки.
У наш час домашнє господарство вважається одним із найважливіших
ринкових інститутів. Його мета – служити продовженням суспільного
виробництва в сфері особистого споживання, відіграючи таким чином
вирішальну роль у функціонуванні внутрішньої економіки. Забезпечення
домогосподарствами необхідного споживчого попиту є першочерговою і
 17

неодмінною передумовою створення фундаментальної основи для запуску

ринкового механізму держави, як зазначено в [10, с. 29].
Основним мірилом оцінки матеріального достатку є споживання. У
міру поліпшення умов життя та праці зростає споживання, що підвищує
продуктивність і підвищує культурний рівень людей. Споживчі витрати
домогосподарств становлять значну частину загальних витрат і мають
вирішальний вплив на макроекономічні процеси. Зрештою, задоволення
споживчого попиту населення є головним завданням економічної системи
держави.
1.1. потребує значного доопрацювання. У ньому потрібно розкрити
стуть основних понять на теоретичному рівні. У вас цього немає. Все, що
стосується поведінки споживачів в сучасних умовах подаємо в розділі 2.
Також мало посилань на літературу!
1.2 Особливості формування споживчої поведінки домогосподарств
на продовольчому ринку

Поведінка домогосподарств як споживачів є багатогранним соціально-

економічним явищем, яке потребує широкого вивчення та практичних
досліджень. Особливо важливо досліджувати споживчу поведінку
домогосподарств у сфері споживання їжі, оскільки це являє собою
вирішальний аспект фундаментальної діяльності суспільства, яка
задовольняє основні потреби людини.
Знову ж таки слід розпочати з суті продовольчого ринку (визначення
за різними авторами, види тощо), а тоді про особливості поведінки
споживачів на ньому
Аналіз споживчої поведінки домогосподарств на продовольчому
ринку пропонує ключове розуміння моделей виникнення, розвитку та
задоволення сукупних індивідуальних харчових потреб, а також бартеру та
споживання харчових продуктів для задоволення потреб як окремих осіб,
так і суспільства як ціле. Це підкреслює необхідність ретельного
 18

теоретичного та прикладного дослідження тонкощів розробки споживчої

поведінки домогосподарств на продовольчому ринку.
У сучасних соціально-економічних умовах домашнє господарство слід
розглядати як дрібну економічну систему. Ця система відзначається
наявністю соціально-економічної спроможності, унікальною
функціональною структурою, економічною та споживчою поведінкою.
Функціонування домогосподарства визначається повсякденним
життям однієї або кількох осіб, які проживають разом і беруть участь у
спільному управлінні домогосподарством. Вирішальну роль у
функціонуванні домогосподарства відіграє сфера його споживання, яка
включає його споживчу поведінку.
Загалом, основною метою споживчої поведінки домогосподарства є
задоволення різноманітних потреб його членів, включаючи фізичний,
інтелектуальний та духовний розвиток. По суті, саме через споживання
члени домогосподарства використовують товари та послуги для
задоволення своїх індивідуальних потреб, що, у свою чергу, формує їх
загальну споживчу поведінку.
Будучи єдиним господарюючим суб'єктом, домогосподарство при
задоволенні своїх потреб виступає як єдиний споживач. Він отримує дохід
від продажу послуг і факторів виробництва, який потім використовує для
повного фінансування свого споживання та заощаджень (після сплати
податків). Крім того, домогосподарство споживає вироблені на даний
момент споживчі товари [2, с. 14]. Цей текст можна подати в 1.1.
Завдяки ретельному дослідженню наукової літератури можна
виділити чотири основні методології тлумачення природи та особливостей
побутового споживання. Такими методологіями є мікроекономічний,
психологічний, соціологічний і маркетинговий підходи.
Мікроекономічний аналіз споживчої поведінки зосереджений на
раціональності та максимізації задоволення в умовах обмежених фінансових
ресурсів, що є рушійною силою такої раціональної поведінки. Навпаки,
 19

психологічний підхід до вивчення споживчої поведінки акцентує увагу на

аналізі потреб, мотивів та інших характеристик психічних процесів,
притаманних споживачам.
Соціологічні підходи до вивчення споживчої поведінки
зосереджуються на ролях і статусах, які встановлюються соціальними
інститутами для організації колективної діяльності, спрямованої на
задоволення певних суспільних потреб.
Маркетинговий підхід до поведінки споживачів враховує як зовнішні,
так і внутрішні впливи. Ф. Котлер класифікував ці впливи на чотири групи:
культурні, соціальні, особистісні та психологічні фактори. [3, с. 118].
Вивчення дій споживачів і моделей, коли мова йде про їжу, є темою
великого інтересу. Це також в 1.1.
При дослідженні ринку стає зрозуміло, що продовольчий ринок
функціонує як засіб сприяння взаємодії між основними акторами:
виробниками та споживачами. Вони діють в рамках єдиної економічної
системи, яка надає пріоритет виробництву товарів, які задовольняють
суспільні потреби через наявність платоспроможного попиту.
Виробничий процес, таким чином, підпорядкований цій кінцевій меті.
Фактори попиту та пропозиції є основними силами, які формують
роздрібний продовольчий ринок.
В 1.2. не розкрито суть питання. Нічого немає про продовольчий
ринок!!!
Висновки до розділу 1.
Домогосподарства є важливими в економічній системі держави,
оскільки вони виконують традиційні функції, такі як споживання,
заощадження та інвестиції. Поведінка домогосподарств на споживчому
ринку — це система дій, спрямованих на задоволення їхніх потреб та
інтересів наявними в їхньому розпорядженні грошовими ресурсами.
Обсяг і організація споживання в Україні формуються різними
чинниками, зокрема рівнем доходів споживачів, загальним розшаруванням
 20

доходів, унікальними рисами українського менталітету, моделями споживчої

культури. Українські споживачі надають пріоритет якості, свіжості та ціні
продукту, а не країні виробництва, безпечності та бренду.
У купівельній поведінці українців домінує тривога щодо можливості
нової катастрофи та втома, викликана тривалим періодом економічних
труднощів. Витрати домогосподарств можна поділити на витрати на їжу,
предмети побуту та оплату послуг. У розвинених країнах є культура
контролю за особистими витратами, а українці не навчилися культури
фінансової відповідальності.
Раціоналізація загальних витрат домогосподарств необхідна для
досягнення фінансової стабільності та незалежності. Домогосподарство
вважається малою економічною системою, і його споживча поведінка
спрямована на задоволення різноманітних потреб його членів. Продовольчий
ринок є суттєвим аспектом споживчої поведінки домогосподарств, і його
аналіз дає змогу зрозуміти закономірності виникнення, розвитку та
задоволення сукупних індивідуальних харчових потреб. Існує чотири основні
методології інтерпретації природи та характеристик споживання
домогосподарств: мікроекономічний, психологічний, соціологічний та
маркетинговий підходи.
Видатки домогосподарств ви розглядатимете в розділі 2
 21

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ

ДОМОГОСПОДАРСТВ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз структури та динаміки споживання домогосподарств
України
Витрати змініть на видатки!
При аналізі видатків домогосподарств в Україні виділяють дві основні
складові: споживчі витрати та неспоживчі витрати. Аналіз проводився на
статистично середніх домогосподарствах із середнім еквівалентним
розміром 2,11 особи.
Витрати домогосподарств в Україні за 2019-2022 роки представлені в
таблиці 2.1, яка включає як загальні витрати, так і конкретизацію
споживчих і неспоживчих витрат. У 2019 році загальні витрати становили
5720,4 грн., у 2020 році – 7139,4 грн., у 2021 році – 8308,6 грн., у 2019 році –
9670,16 грн., що свідчить про тенденцію до зростання протягом
аналізованого періоду.
Обсяг споживчих витрат також змінювався щороку: у 2019 році він
становив 5331,5 грн, у 2020 році – 6634,1 грн, а продовження в наборі даних
немає.
Неспоживчі витрати в 2021 році були зафіксовані на рівні 7655,4 грн,
а в 2019 році зросли до 8826,3 грн. Далі витрати розбиті на 388,8 грн, 505,3
грн, 653,2 грн і 843,8 грн за кожен рік відповідно.
 22

Таблиця 2.1
Витрати домогосподарств в Україні

Витрати 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р.

Споживчі 5331,5 6634,1 7655,4 8826,3
Неспоживчі 388,8 505,3 653,2 843,8
Всього 5720,4 7139,4 8308,6 9670,2
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
Очевидно, що споживчі витрати в Україні складають значну частину
витрат домогосподарств, і ця тенденція викликає занепокоєння. У 2019 році
споживчі витрати становили 93,2 % витрат домогосподарств. У 2020 році
цей показник дещо знизився до 92,92 %, а у 2021 році – 92,14 %.
Відсоток чого???залишався високим у 2022 році, що свідчить про
продовження цієї негативної тенденції. На рис. 2.1 видно, що відсоток
споживчих витрат становить 91,27 %. Частки витрат, не пов'язаних із
споживчими товарами, становили відповідно 6,8 %, 7,08 %, 7,86 % та 8,73
%. Незважаючи на високу частку споживчих витрат, у загальній структурі
витрат спостерігається позитивна динаміка. Це пояснюється постійним і
помірним зростанням неспоживчих витрат.

Рис. 2.1. Динаміка часток споживчих і неспоживчих витрат

домогосподарств в Україні
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
У таблиці 2.2 наведено показники динаміки зростання витрат
домогосподарств.
 23

Таблиця 2.2
Показники приросту витрат домогосподарств в Україні, %
Витрати Приріст в Приріст в Приріст в Приріст за
(в середньому за місяць) 2020р. 2021 р. 2022 р. період
Споживчі 24,4 15,4 15,3 65,6
Неспоживчі 29,9 29,3 29,2 117,0
Сукупні 24,8 16,4 16,4 69,0
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
Помітно зросли витрати домогосподарств у 2020, 2021 та 2022 роках.
Загальні витрати за 2020 рік зросли на 1419,0 грн., або на 24,8 %. У 2021
році витрати зросли на 1169,2 грн або на 16,4 %, а в 2022 році витрати
зросли на 1361,5 грн або на 16,4 %.
Загалом за аналізований період видатки зросли на 3949,8 грн., або на
69 %. Це збільшення відбулося в основному за рахунок зростання
споживчих витрат, які зросли на 65,6 % за той же період. Найсуттєвіше
зростання споживчих витрат відбулося у 2020 році, темп зростання склав
24,4 %. Якщо у 2021 і 2022 роках показники зростання дещо знизилися, то
темпи залишилися на рівні 15,4 % і 15,3 % відповідно.
Неспоживчі витрати щорічно зростали на 30 % протягом
аналізованого періоду, але через їх низьку частку в структурі витрат, це
зростання не мало істотного впливу на загальний приріст у витратах. Акт
споживчих витрат домогосподарства – це процес обміну валюти на товари
та послуги, які задовольняють першочергові потреби осіб, які проживають у
домогосподарстві.
Коли справа доходить до оплати за надані послуги, необхідно
враховувати низку факторів. Необхідно враховувати спосіб оплати, суму
заборгованості та конкретні умови угоди. Важливо переконатися, що обидві
сторони погоджуються щодо платежу та що транзакція виконується
своєчасно та професійно.
У розвинених країнах поточна ідеальна модель споживання
складається з харчових продуктів на 30 %, а решта 70 % виділяється на інші
 24

матеріальні блага [21]. Розподіл витрат домогосподарств в Україні наведено

в таблиці 2.3.
Дані, представлені в таблиці 2.3, показують, що продукти харчування
становлять значну частину споживчих витрат домогосподарств в Україні,
коливаючись на рівні близько 55 %.

Таблиця 2.3
Склад споживчих витрат домогосподарств в Україні
Витрати 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р.
грн. % грн. % грн. % грн. %
Продовольчі 3020,8 56,7 3647,5 55,0 4239,4 55,4 4808,7 54,5
товари
Непродовольчі 1462,3 27,4 1888,4 28,5 2138,5 27,9 2444,1 27,7
Товари
Послуги 848,4 15,9 1098,2 16,5 1277,5 16,7 1573,6 17,8
Споживчі 5331,5 100 6634,1 100 7655,4 100 8826,3 100
витрати,
Всього
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
Ця частка значно перевищує оптимальний відсоток у розвинених
країнах. З іншого боку, витрати на непродовольчі товари складають близько
27 % витрат домогосподарств, тоді як витрати на послуги становлять
приблизно 16 %. Крім того, з 2019 по 2022 роки відбулося незначне
зростання частки витрат на послуги, яка зросла з 15,9 % до 17,8 %.
Загалом розподіл споживчих витрат залишався відносно стабільним
протягом аналізованого періоду зі постійним зростанням витрат. За 2019-
2022 роки споживчі витрати в цілому зросли на 3494,8 грн, або на 65,6 %.
Розподіл споживчих витрат домогосподарств в Україні можна знайти в
таблиці 2.4.
 25

Дивлячись на таблицю 2.4, стає очевидним, що більшість витрат

припадає на «їжу та безалкогольні напої» — понад 46 %, за якою йдуть
«житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» — у середньому 16 %.
Інші видатки є значно менш значними з низькою часткою. Охорона здоров'я,
освіта, відпочинок і культура, які впливають як на фізичний, так і на
духовний розвиток, складають невеликий відсоток у загальних витратах – 4,0
%, 1,8 % і 1,8 % відповідно. Щоб повністю задовольнити свої потреби,
необхідно виділити більше ресурсів на ці витрати.

Таблиця 2.4
Структура споживчих витрат домогосподарства в Україні
Витрати 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р.
(у середньому за Грн % грн % грн % грн. %
місяць)
Продукти 2852,7 46,89 3423,7 47,9 3962,5 47,7 4501,6 47,7
харчування та
безалкогольні
Напої
Алкогольні напої 66,4 1,2 82,3 1,1 102,4 1,2 112,7 1,3
Тютюнові вироби 101,8 1,8 141,4 2,0 174,5 2,1 194,3 2,1
Одяг і взуття 314,7 5,5 397,0 5,6 460,4 5,5 523,9 5,4
Житло, вода, 917,5 16,0 1213,2 17 1276,0 15,3 1409,1 15,2
електроенергія,
газ та інші види
палива
Предмети 97,1 1,7 143,2 2,0 174,8 2,1 175,6 2,1
домашнього
вжитку, побутова
техніка та
поточне
утримання житла
Охорона здоров'я 238,7 4,2 272,0 3,8 334,4 4,0 400,6 4,0
Транспорт 205,3 3,6 246,7 3,5 306,1 3,7 465,3 3,7
Зв'язок 133,1 2,3 168,8 2,4 212,2 2,6 272,0 2,6
Відпочинок і 80,6 1,4 117,7 1,7 145,9 1,8 159,5 1,8
Культура
Освіта 56,5 1,0 76,0 1,1 73,5 0,9 105,0 1,8
 26

Ресторани та 125,0 2,2 162,4 2,3 201,2 2,4 256,1 1,7

Готелі
Різні товари та 142,1 2,5 175,7 2,4 221,6 2,7 250,5 2,7
Послуги
Споживчі витрати 5331,5 93,2 6634,1 92,9 7655,4 92,1 8826,3 92

Сукупні витрати 5720,4 100 7139,4 100 8308,6 100 9670,2 100
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
У таблиці 2.5 подано огляд змін споживчих витрат домогосподарств в
Україні з часом.

Таблиця 2.5
Показники приросту споживчих витрат домогосподарств в Україні, %
Витрати Приріст в Приріст в Приріст в Приріст за
(в середньому за місяць) 2020 р. 2021 р. 2022 р. аналізований
період
Продукти харчування та 20,0 15,7 13,6 57,8
безалкогольні напої
Алкогольні напої 23 24,5 10,1 69,9
Тютюнові вироби 38,9 23,4 11,4 90,9
Одяг і взуття 26,2 15,9 13,78 66,5
Житло, вода, 32,2 5,2 10,4 53,6
електроенергія, газ та
інші види палива
Предмети домашнього 47,4 22,0 0,5 80,8
вжитку, побутова техніка та
поточне утримання
Житла
Охорона здоров'я 13,9 23 19,8 67,8
Транспорт 20,1 24,1 52,0 126,6
Зв’язок 26,8 25,7 28,2 104,4
Відпочинок і культура 46 24 9,3 98,8
Освіта 34,5 3,3 42,8 85,8
Ресторани та готелі 29,3 23,9 27,3 104,8
Різні товари та послуги 23,7 26,2 13,0 76,3
Споживчі витрати 24,4 15,4 15,3 65,6
Сукупні витрати 24,8 16,4 16,4 69,0
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
 27

Споживацькі звички українських домогосподарств зростали

нерівномірно. У 2020 році спостерігалося зростання видатків за окремими
категоріями, такими як «тютюнові вироби» (38,9 %), «предмети побуту»
(47,4 %), «відпочинок і культура» (46 %), «освіта» (34,5 %). Однак у 2021
році відбулося зменшення витрат на освіту, які зазнали негативного
зростання на 3,3 %.
У досліджуваному періоді відсоток витрат, спрямованих на перші
потреби, такі як житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива,
становив лише 5,2 %. Водночас інші витрати постійно зростали.
Зокрема, у 2022 році суттєво зросли витрати на «транспорт» (52,0 %),
«освіта» (42,8 %) та «зв’язок» (28,2 %). Однак через низьку частку в
загальній структурі витрат зростання цих категорій було не особливо
помітним. Крім того, порівняно з попередніми роками знизилися темпи
зростання витрат на «алкогольні напої» (до 11,1 %) та «тютюнові вироби»
(до 11,3 %).
Суттєво знизився і приріст витрат на «предмети домашнього вжитку,
побутову техніку та поточне утримання житла», де цей показник у 2022 році
склав лише 0,5 %. За весь період, що аналізується, загальні витрати
домогосподарств зросли на 69,0 %, а споживчі витрати – на 65,6 %.
У 2019-2022 роках спостерігалося значне зростання витрат у різних
сферах, зокрема витрати на «транспорт» зросли на 126,6 %, «ресторани та
готелі» — на 104,8 %, «зв’язок» — на 104,4 %, «відпочинок і культура» —
на 98,8 %. , а «тютюнові вироби» на 90,9 %. Витрати на споживання
домогосподарств у містах наведені в Додатку А.
Після вивчення стає очевидним, що існують помітні відмінності у
розмірах витрат між великими та малими містами. Зокрема, витрати у
великих містах значно більші.
Варто зазначити, що витрати на такі категорії, як «транспорт»,
«відпочинок і культура», «освіта», «ресторани та готелі» у великих містах
значно вищі, ніж у малих. Цю розбіжність можна пояснити більш
 28

розвиненою інфраструктурою та більшим потенціалом для зростання у

великих містах. Таблиця 2.6 показує розподіл витрат домогосподарств у
міських громадах.
За аналізований період спостерігалося зниження частки витрат на
«продукти харчування та безалкогольні напої» у великих містах. Зокрема,
відсоток зменшився з 47 % до 43,3 %, що свідчить про позитивні зміни в
структурі видатків. Водночас дещо зросли витрати на «тютюнові вироби»,
«предмети побуту», «відпочинок і культура». Інших істотних змін за цей
період не відзначено.
Було виявлено, що малі міста виділяють дещо вищий відсоток своїх
витрат на «продукти харчування» порівняно з великими містами.
Однак було помічено, що ця частка також зменшилася протягом
аналізованого періоду, зменшившись з 50,8 % у 2019 році до 47,8 % у 2022
році.
Так само зменшилися витрати на «житло, воду, електроенергію, газ та
інші види палива»., впавши з 17,2 % у 2020 році до 14,7 % у 2022 році.
Таблиця 2.6
Структура споживчих витрат домогосподарств у міських поселеннях,
%
Витрати ( за У великих містах У малих містах
місяць) 2019 2020 2021 2022 2019 2020 2021 2022
Продукти 47,0 46,2 45,2 43,3 50,8 47,5 48,6 47,8
харчування та
безалкогольні
Напої
Алкогольні напої 1,5 1,4 1,5 1,4 1,1 1,1 1,1 1,0
Тютюнові вироби 1,7 2 2.2 2,1 1,8 1,9 2,1 1,8
Одяг і взуття 5 5,1 5,0 5,1 6,2 5,9 6,1 5,8
Житло, вода, 16,4 18,0 16,2 15,7 16,9 17,2 15,7 14,7
електроенергія, газ
та інші види палива
Предмети 1,6 1,9 2,0 1,7 1,8 2,1 2,4 1,9
домашнього вжитку,
побутова техніката
 29

поточне утримання
житла
Охорона здоров'я 4,1 3,6 3,9 4,3 3,7 4,2 4,0 4,0
Транспорт 4,2 4 4,0 5,6 3,4 3,5 3,2 4,5
Зв'язок 2,6 2,5 2,7 2,8 2,5 2,5 2,7 3,1
Відпочинок і 2,1 2,5 2,6 2,5 1,2 1,3 1,4 1,3
Культура
Освіта 1,5 1,6 1,4 1,6 0,7 0,9 0,7 0,8
Ресторани та 3,4 3,2 3,4 3,8 1,4 2,1 2,1 2,2
Готелі
Різні товари та 2,8 2,8 3,0 2,9 2,6 2,6 2,8 2,6
Послуги
Споживчі 93,9 94,8 93,1 92,8 94,1 92,8 92,9 91,5
Витрати
Джерело: створено автором на основі [8, 9, 10, 11]
У 2020 році видатки зросли в таких категоріях, як «Тютюнові вироби»
(38,9 %), «Побутові товари» (47,4 %), «Дозвілля та культура» (46 %),
«Освіта» (34,5 %). Споживчі звички українських домогосподарств зростали
нерівномірно.
Водночас зросли витрати на «тютюнові вироби», «побутові товари» та
«культуру дозвілля». Таблиця 2.6 показує розподіл витрат домогосподарств у
міських громадах. Серед них у 2022 році значно зросли видатки на
«транспорт» (52,0 %), «освіта» (42,8 %) та «зв’язок» (28,2 %).
Особливо у великих містах ціна значно вища. За весь період аналізу
загальні витрати домогосподарств зросли на 69,0 %, споживчі витрати – на
65,6 %. Цю різницю можна пояснити більш розвиненою інфраструктурою та
більшим потенціалом зростання великих міст.
Витрати на освіту зменшилися в 2021 році з негативним зростанням на
3,3%. Так само впали витрати на «житло, воду, електроенергію, газ та інші
види палива». Крім того, суттєво впав темп зростання видатків на
«господарські товари, побутову техніку та щоденне утримання будинку» –
цей показник у 2022 році становив лише 0,5 %.
Однак було помічено, що ця частка також знизилася протягом
аналізованого періоду з 50,8 % у 2019 році до 47,8 % у 2022 році. Зокрема,
 30

він знизився з 47 % до 43,3 %, що свідчить про позитивну зміну структури

видатків. Варто зазначити, що витрати на «транспорт», «культуру дозвілля»,
«освіта», «харчування та готелі» у великих містах значно вищі, ніж у малих. ,
знизився з 17,2 % у 2020 році до 14,7 % у 2022 році.
Кожен параграф має мати абзац підсумків. Добре вичитайте текст!

2.2. Особливості споживчої поведінки домогосподарств на

продовольчому ринку України в умовах воєнного стану

Під час всеохоплюючої війни для компаній вкрай важливо постійно

перевіряти дії та звички своїх споживачів. Оцінці економічного добробуту
населення допомагає такий показник: Ефективність і потужність
маркетингових програм має суттєвий вплив на розробку державної та
соціальної політики, а також індивідуальної політики [1].
Маркетинговою діяльністю в основному керує споживач, який
відіграє важливу роль у визначенні успіху фірми чи підприємства, навіть
під час конфлікту чи війни. В даний час центральний запит у сфері
маркетингу обертається навколо: Під час воєнного стану компаніям
важливо враховувати, як клієнти сприймуть їхні маркетингові методи.
Зокрема, вкрай важливо проаналізувати, як клієнти відреагують на різні
методи, які використовує компанія для просування своїх продуктів або
послуг.
У сучасному складному економічному кліматі бізнес, який розуміє, як
споживачі реагують на різноманітні аспекти їхніх продуктів, такі як
ціноутворення та реклама, отримує явну перевагу над своїми конкурентами.
Крім того, в періоди воєнного стану для маркетологів постає новий
імператив: дослідити фактори, що впливають на продажі товарів компанії, з
метою побудови стандартної моделі цих ефектів.
 31

До початку повномасштабної війни поведінка споживачів була

сформована різними факторами. Ці фактори включали психологічний
вплив, визнаючи, що люди не є машинами і тому не завжди реагують
передбачуваними способами.
Особисті фактори, такі як вік, стать і стадія життєвого циклу, також
відіграли роль, а також соціально-культурні фактори, такі як соціальні ролі,
культура та субкультура. Крім того, були враховані ситуаційні впливи, такі
як макрозміни навколишнього середовища та фінансовий стан споживача, а
також маркетингові фактори, включаючи маркетингові стратегії, цінову та
комунікаційну політику. Варто зазначити, що існували також основні
причини цих факторів [2].
Фактори, що сприяють причинному зв’язку, складаються з
ситуаційних впливів, зокрема: Зміни в ширшому середовищі, зокрема
фінансовий стан у країні, прогрес у науці та техніці, а також модифікація
способу власності є факторами, які сприяють коливанням у
макросередовищі. Обставини покупця можуть зазнати змін, які вплинуть на
його рішення про покупку. Ці зміни включають зміни в їхньому
фінансовому становищі, зміни в ціні відповідного продукту, необхідність
інших покупок і зміни в емоційному стані покупця.
Середовище на ринку, а також поведінка інших покупців можуть мати
значний вплив на те, чи буде зроблена покупка чи ні. Ці фактори можуть
або заохочувати, або перешкоджати купівлі. Введення правового режиму
воєнного стану викликало значну проблему для власників бізнесу через
появу цих сприяючих факторів. Аналізуючи наведені дані, можна зробити
висновок, що економічна ситуація в країні негативно впливає на
споживачів. Очевидно, що зниження фінансової стабільності призводить до
імпульсивної поведінки споживачів, що робить неможливим робити з цього
висновки для підвищення ефективності комерційних операцій.
Основна мета більшості компаній — задовольнити потреби своїх
клієнтів і отримати достатній прибуток. Тому для менеджерів з маркетингу
 32

вкрай важливо вивчити фактори, які впливають на процес прийняття

рішення споживачем під час здійснення покупки, а також різні етапи,
задіяні в цьому процесі [3]. Цей аналіз особливо важливий під час воєнного
стану та виконання правових норм. Щоб глибше зрозуміти процес покупки,
розглянемо його різні етапи. Визнання необхідності - це перший крок.
Маркетологи повинні визначити першочергові причини, що лежать в
основі розгляду споживачем конкретного продукту. Сучасною ілюстрацією
цієї концепції є широкомасштабне відключення електроенергії, що
призводить до збільшення попиту на батареї та зниження попиту на
електронні пристрої, що залежать від них, наприклад лампочки.
Почати слід з дослідження відповідного продукту. У нинішній
ситуації для маркетологів вкрай важливо вибрати канал, за допомогою
якого потенційні клієнти зможуть отримати інформацію про їхній товар,
оскільки покупцям потрібна додаткова інформація про продукт, який
викликає їх інтерес. Така інформація може надходити з особистих джерел
(наприклад, знайомі, родичі, друзі) або комерційних джерел (наприклад,
оголошення, продавці, дистриб’ютори, виставки).
Враховуючи поточні проблеми з електрикою в нашій країні,
оптимальними джерелами інформації, ймовірно, будуть газети, соціальні
контакти та друзі, оскільки соціальні медіа та телебачення виявляться вкрай
непрактичними варіантами. Оцінка супротивників. Під час цієї фази
потенційні покупці оцінюють і порівнюють різні товари, які викликають їх
інтерес, на основі кількох факторів, включаючи, але не обмежуючись,
якістю продукту, репутацією бренду, ціною та іншими відповідними
характеристиками.
На поточному етапі процесу слід враховувати всі попередні кроки, але
варто зазначити, що багато покупок здійснюються імпульсивно та без
особливого обмірковування. Відповідь або реакція на спірне придбання. Під
час цієї фази споживач визначає свою позицію щодо придбання, яка буде
класифікована як «задоволений» або «незадоволений». Це рішення,
 33

ймовірно, вплине на майбутнє використання споживачем і купівельні

звички, пов’язані з продуктом.
Початок повного російського вторгнення в Україну змусив
заглибитись у сферу психології, зокрема у вивчення споживчої поведінки та
факторів, що лежать в основі прийняття рішень про покупку. Без цих знань
компанії можуть зіткнутися з труднощами в успішній навігації на ринку. У
жорстокому економічному середовищі вкрай важливо, щоб керівництво
компанії володіло повним розумінням поведінки споживачів, щоб
процвітати та розвиватися. Це включає розуміння того, як вони купують,
чому вони купують, де вони купують і що вони купують.
Отже, сучасні менеджери та маркетологи повинні з’ясувати
ідентичність своїх споживачів, обґрунтування їхнього вибору певних
продуктів і мотивацію їхнього вибору. Плідна робота підприємства
залежить від того, наскільки всі аспекти бізнесу, такі як розробка продукту,
реклама та післяпродажне обслуговування, задовольняють потреби
споживача [4]. Під час воєнного стану ефективна комунікація має бути
адаптована до поточних обставин. Початок повномасштабної війни різко
змінив те, як люди купують і споживають товари, що вплинуло на їхній
загальний спосіб життя.
Компанії, які прагнуть побудувати успішну маркетингову стратегію за
такого сценарію, повинні взяти до уваги ці зміни. Пріоритетом має бути
щире, чуйне та відповідальне спілкування з наголосом на загальнолюдських
цінностях, які залишаються на передньому плані.
Немає посилань! Параграф 2.2. має бути не теоретичним, а практичним.
Слід подати статистичні дані та результати досліджень щодо зміни
споживання продуктів харчування домогосподарствами під час війни
порівняно з довоєнним періодом. Можна було навіть проаналізувати
доновідний, ковідний і воєнний період!
 34

2.3. Аналіз результатів досліджень опитування населення м.

Львова
Доцільно розпочати з того хто коли і кого опитував! А тоді вже про
тенденції!
Позитивну тенденцію показує той факт, що, купуючи продукти
харчування, певна частка домогосподарств перевіряє відсутність шкідливих
для здоров’я складників. Цілком погодилися з таким трактуванням 17,4 %
представників домогосподарств, 21,6 % частково погодились, 27,2 %
опитаних не змогли однозначно відповісти на це питання. Натомість 22,5 %
опитаних зазначили, що майже ніколи не перевіряють вміст у продуктах
харчування шкідливих речовин, а 11,4 % зазначили, що ніколи не
перевіряють його.
При цьому 12,1 % опитаних представників домо- господарств часто
купують екопродукцію, а 20,1 % купують її час від часу. Чверть
домогосподарств зазначила, що купують екопродукцію іноді, але не надають
їй особливого значення у своєму раціоні харчування. Натомість певна
частина домогосподарств купує екопродукцію дуже рідко або не купує
взагалі (22,7 % та 18,2 % відповідно).
Купуючи продукти харчування, завжди віддає перевагу спеціальним
пропозиціям та акційним товарам чверть опитаних домогосподарств (25,4 %).
Дещо менше опитаних купують акційні товари іноді або час від часу. У ході
дослідження ми намагалися з’ясувати, рекламу яких товарів та послуг члени
домогосподарств зустрічають найчастіше. Як виявилося, саме рекламу
продуктів харчування зустрічають найчастіше. Про це зазначили 60,6 %
членів опитаних домогосподарств. Окрім того, в ході дослідження ми
з’ясували, що реклама певною мірою впливає на споживчу поведінку
домогосподарств. При цьому під впливом реклами продукти харчування
купує майже чверть опитаних (24,4 %).
Для маркетологів під час вивчення споживчої поведінки важливим є
вивчення схильності споживачів до здійснення імпульсивних покупок. 12,3
 35

% опитаних представників домогосподарств зазначили, що достатньо часто, а

22,8 % зазначили, що часто купують певні продукти харчування під впливом
емоцій. Дещо рідше під впливом емоцій здійснюють покупки 21,1 %
опитаних. Натомість все ж таки більшість опитаних членів домогосподарств
імпульсивно купує продукти харчування дуже рідко (20,7 %) та майже ніколи
(23,1 %).
Слід також зазначити, що більшість споживачів зовсім не обізнана або
практично не обізнана з правами споживачів (16,9 % та 37,0 % відповідно).
Натомість 23,4 % опитаних зазначили, що частково обізнані, а 22,7 %
зазначили, що повністю обізнані з правами споживачів.
В таблиці 2.7 показано ступінь впливу ціни на купівлю продуктів
харчування залежно від типу споживчої поведінки домогосподарства
(консерватиного, новаторського, естетичного, ощадливого та
демонстративного).

Таблиця 2.7
Ступінь впливу ціни на купівлю продуктів харчування залежно від
типу споживчої поведінки домогосподарства, %
Консервати Новаторськ Естетичний Ощадливий Демонстрати
Вплив ціни вний тип ий тип тип споживчої тип вний тип
споживчої споживчої поведінки споживчої споживчої
поведінки поведінки поведінки поведінки
Впливає 13,5 31,0 25,0 14,8 46,7
найменше
Незначно 17,1 11,9 6,3 7,4 19,6
впливає
Впливає і не 24,3 23,8 27,1 13,0 14,0
впливає
однаковою
мірою
Значно 18,0 14,3 10,4 17,6 12,4
впливає
Впливає 27,0 19,0 31,3 47,2 7,3
найсильніше
Джерело: створено автором на основі результатів опитування
 36

Що стосується домогосподарств, то 33,7 % з них на рішення про

покупку продуктів харчування значною мірою впливає ціна. Водночас 15,9
% опитаних заявили, що ціна має дещо менший вплив. Для 20,3 %
домогосподарств ціна має незначний вплив на вибір продуктів. Однак є
також сегмент домогосподарств, на який припадає 11,1 % і 19,0 %
відповідно, які визнають, що ціна практично не впливає на їхній вибір
харчових продуктів (рис. 2.2.).
Як було зазначено раніше, вартість товарів є суттєвим фактором у
формуванні споживчої поведінки домогосподарств у побутовій сфері.
Результати дослідження показують, що зростання цін на деякі продукти
харчування призводить до того, що домогосподарства утримуються від їх
купівлі. Зокрема, 22,2 % домогосподарств готові відмовитися від прийому
їжі поза домом через зростання цін.
Крім того, 23,8 % респондентів готові відмовитися від алкогольних
напоїв, а 20,2 % – від морозива з тієї ж причини. Навпаки,
домогосподарствам важко зменшити споживання овочів, зернових, чаю,
масла та сиру.
Важливо зазначити, що через підвищення вартості 9,1 %
домогосподарств більше не можуть дозволити собі м’ясо, а 12,3 % не
можуть придбати рибу (рис. 2.3). Оскільки вартість основних продуктів
харчування продовжує зростати, домогосподарства змушені вилучити певні
продукти зі свого раціону, незважаючи на те, що ці продукти є важливими
для підтримки здоров’я. спосіб життя.
Домогосподарства також висловлювали труднощі з пошуком
дешевших альтернатив, які були б не тільки доступними, але й такої ж
якості, як оригінальний продукт. Водночас було виявлено, що 30,4 %
опитаних домогосподарств висловили повну згоду на купівлю продуктів
харчування в інших місцях, якщо це призведе до економії коштів. Під час
нашого дослідження ми мали на меті визначити, чи означає вища ціна
кращу якість їжі для домогосподарств.
 37

Результати показали, що 44,3 % учасників не вважають ціну надійним

показником якості, а купують лише дорогі продукти харчування, в яких
вони впевнені. І навпаки, 30,3 % респондентів вважають, що вища ціна не
гарантує кращої якості. 10,9 % учасників віддають перевагу дорогим
продуктам лише у важкій ситуації, а 8,9 % вважають, що якісна їжа не може
бути дешевою. З іншого боку, 5,7 % опитаних представників
домогосподарств заявили, що не ставлять на перше місце якість їжі та готові
платити за неї більше.
Результати опитування показали, що переважна більшість
респондентів (70,6 %) купують продукти харчування щоденно. Чверть
респондентів (26,3 %) заявили, що вони купують їжу лише раз на тиждень,
тоді як невелика меншість (1,7 %) сказали, що вони роблять покупки
щомісяця. Цікаво, що 1,4 % опитаних не змогли дати відповідь через
відсутність закупівлі продуктів.

3,7
5 9,5
0
2,8 4
9 0,3
5 5,4 5,9
1,1
,3
0

1 2 3 4 5
(1 – впливає найменше, 5 – впливає найбільше)

Продукти Харчування поза

харчування домом

Рис. 2.2. Вплив ціни на вибір під час купівлі продуктів харчування та
харчування поза домом домогосподарствами, у % ???
Джерело: створено автором на основі результатів опитування
Між рисунками має бути текст
 38

0
23
25,2
,8
0,2
0
6,5
5 2,3
1,2
0 5 ,1 ,1
,6 5,6 ,6 ,5 ,2

п
родукти
Рис. 2.3 Частка домогосподарств, що готові відмовитись від
споживання зазначених груп товарів за зростання ціни
Примітка: сума відповідей не становить 100 %, оскільки респонденти
мали можливість вибирати кілька варіантів відповідей

Джерело: створено автором на основі результатів опитування

У наш час супермаркети є найпопулярнішим місцем для купівлі
продуктів харчування, це підтверджують 56,9 % опитаних. Інші місця, такі
як ринки, кіоски та торгові центри, також використовуються, хоча й рідше
(як показано на рис. 2.4).
56,9
60 42,4
50
32,8 31,2
40
30 15,8
20
5,6 3,8
10
0

місце купівлі

Рис. 2.4. Місце купівлі домогосподарствами продуктів харчування

Примітка: сума відповідей не становить 100 %, оскільки респонденти
мали можливість вибирати кілька варіантів відповідей

Джерело: створено автором на основі результатів опитування

 39

Коли мова заходить про покупку продуктів харчування, значна

кількість домогосподарств перевіряє відсутність шкідливих інгредієнтів.
Насправді 17,4 % членів домогосподарств цілком погоджуються з цим
твердженням, а 21,6 % – частково. З іншого боку, 27,2 % респондентів не
змогли дати чітку відповідь.
Цікаво, що 22,5 % учасників показали, що вони рідко перевіряють на
наявність шкідливих речовин у своїй їжі, а 11,4 % зізналися, що ніколи цього
не роблять. При цьому 12,1 % представників домогосподарств, які взяли
участь в опитуванні, мають звичку часто купувати екологічно чисті
продукти, а 20,1 % купують їх час від часу. Чверть учасників сказали, що
іноді купують органічні продукти, але не вважають їх суттєвою частиною
свого раціону.
З іншого боку, певна частина учасників рідко або ніколи не купує
органічні продукти, що становить 22,7 % та 18,2 % групи відповідно. За
даними нашого опитування, значний відсоток домогосподарств (25,4 %)
постійно обирає спеціальні пропозиції та акційні товари при покупці
продуктів харчування. Менша група респондентів лише зрідка купує акційні
товари. Наше дослідження намагалося визначити, з якою рекламою товарів і
послуг члени домогосподарств найчастіше стикаються, і виявило, що
реклама продуктів харчування є найпоширенішою, про що повідомили 60,6
% опитаних домогосподарств.
Крім того, ми виявили, що реклама певним чином впливає на
купівельні звички домогосподарств: 24,4 % респондентів визнали, що
купують продукти харчування під її впливом.
Досліджуючи поведінку споживачів, маркетологи повинні звернути
особливу увагу на схильність споживачів до спонтанних покупок. За даними
опитування, 12,3 % представників домогосподарств зазначили, що часто
роблять імпульсивні покупки їжі, а 22,8 % повідомили, що часто роблять це
під впливом своїх емоцій. Дещо менший відсоток респондентів, 21,1 %,
зізналися, що купували під час загострення емоцій. Навпаки, більшість
 40

опитаних повідомили, що вони рідко роблять імпульсивні покупки їжі: 20,7

% заявили, що це трапляється дуже рідко, а 23,1 % – майже ніколи.
Важливо визнати, що більшість споживачів мають обмежені знання про
свої споживчі права. Фактично, значний відсоток респондентів, 16,9 % і 37,0
% відповідно, повідомили, що повністю або майже повністю не знають про ці
права. Однак значна частина респондентів, 23,4 % вказали, що обізнані
частково, а 22,7 % – повністю обізнані, певною мірою розуміють свої права
споживача.
Ви не можете як параграф використати результати досліджень
опубліковані іншими авторами!!!!
Параграфи 2.2. і 2.3. слід суттєво доопрацювати!!! Якщо не проводили
власного дослідження, тоді змінбєте параграф розділу. Наприклад, Вплив
реклами на поведінку домогосподарств на продовольчому ринку тощо.
Також у вас абсолютно не розкрито особливості і зміни споживчої поведінки
під час війни. Так виглядає, що текст роботи зкомпільований з різних джерел,
мало аналізу і посилань. Це все покаже, як плагіат!
Висновки до розділу 2
Витрати домогосподарств в Україні поділяються на споживчі та
неспоживчі, причому споживчі витрати становлять значну частину витрат
домогосподарств. Продукти харчування та безалкогольні напої складають
понад 46 % витрат, непродовольчі товари – близько 27 %, а витрати на
послуги – близько 16 %. Однак викликає занепокоєння тенденція високих
споживчих витрат: споживчі витрати становили 93,2 % витрат
домогосподарств у 2019 році. За аналізований період 2019-2022 років
загальні витрати домогосподарств зросли на 69 %, а споживчі витрати зросли
на 65,6 %.
Під час кризи, як-от воєнний стан, який може кардинально змінити
звички споживачів, розуміння поведінки споживачів має вирішальне
значення для успіху сучасного бізнесу. Опитування домогосподарств у
Львові (Україна) показало, що 70,6 % респондентів щодня купують продукти
 41

харчування, а найпопулярнішим місцем для покупок є супермаркет. Коли

йдеться про прийняття рішень про покупку, 33,7 % домогосподарств значною
мірою залежать від ціни. Проте 44,3 % учасників не вважають ціну надійним
показником якості. Певний вплив на поведінку споживачів має реклама, під її
впливом зізналися 24,4 % респондентів. Дослідження також виявило, що
більшість споживачів мають обмежені знання про свої споживчі права.
Підсумовуючи, витрати домогосподарств в Україні – це переважно
споживчі витрати, значну частину яких становлять продукти харчування та
безалкогольні напої. Економічна ситуація в Україні негативно вплинула на
споживачів, що призвело до імпульсивної поведінки, через яку компаніям
важко зробити висновки для підвищення ефективності комерційної
діяльності. Розуміння поведінки споживачів має вирішальне значення для
успіху сучасного бізнесу, особливо під час кризи, наприклад воєнного стану,
який може кардинально змінити споживчі звички. Компанії повинні розуміти
фактори, які впливають на процес прийняття рішення споживачем під час
здійснення покупки, а також різні етапи, залучені до цього процесу.
Опитування домогосподарств у Львові, Україна, показало, що більшість
споживачів мають обмежені знання про свої споживчі права.
 42

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОГО

ВПЛИВУ НА СПОЖИВЧУ ПОВЕДІНКУ ДОМОГОСПОДАРСТВ В
УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Під час війни чи воєнного стану маркетинговий план компанії може

значно відрізнятися від плану мирного часу. Щоб адаптуватися до складних
обставин воєнного стану, підприємствам може знадобитися повністю або
частково змінити свою маркетингову стратегію, щоб підтримувати себе. Ось
деякі міркування, які слід враховувати при створенні маркетингового плану
на воєнний час:
Під час війни багато продуктів і послуг можуть здаватися
громадськості незначними, що викликає реакцію на кшталт «Чому зараз? З
усім, що відбувається, вони пропонують це?» або «Як компанія може не
сприяти військовим зусиллям?» За таких обставин підприємствам вкрай
необхідно продемонструвати свою цінність для суспільства, навіть якщо
зв’язок між їхньою діяльністю та військовими зусиллями не відразу
очевидний. Сформувати позитивне сприйняття бізнесу та його продукції під
час війни можуть такі дії, як допомога військовим частинам чи постраждалим
від війни, участь у соціально значущих проектах та інші подібні ініціативи.
Запровадження воєнного стану несе в собі незаперечну емоційну
навантаження, змушуючи населення відчувати підвищений рівень стресу та
тривоги. Зважаючи на це, при розробці маркетингової стратегії вкрай
важливо пам’ятати про цей емоційний контекст. Повідомлення мають бути
створені з метою надихнути почуття спокою, надії та підтримки. Головною
метою комунікаційних зусиль має бути сприяння почуттю єдності та
солідарності в громаді.
У часи воєнного стану співпраця та почуття соціальної
відповідальності стають дедалі важливішими. Це може спричинити більш
тісну співпрацю з іншими підприємствами, органами влади та громадськими
 43

організаціями. Компанія може внести свої ресурси та досвід, щоб допомогти

у вирішенні проблем і сприяти відновленню.
Підтримання безпеки має бути головним пріоритетом у маркетинговій
стратегії та діяльності. Важливо переконатися, що ані співробітники, ані
клієнти не постраждають. У рекламних повідомленнях і повідомленнях має
бути наголошено на заходах безпеки, які вжила компанія. Крім того, вони
повинні наголошувати на різноманітних можливостях для безпечної
взаємодії з брендом.
У ситуаціях, коли діє воєнний стан, зазвичай потреби та поведінка
клієнтів зазнають значних змін. Підприємства повинні швидко адаптуватися
до цих нових умов, переглядаючи свою цільову аудиторію та відповідним
чином реагуючи на зміну потреб і пріоритетів своїх клієнтів.
Ландшафт медіа та комунікаційних каналів може зазнати значних
трансформацій в умовах воєнного стану. Це може мати глибокий вплив на
маркетингові комунікації. Вкрай важливо, щоб компанія провела перегляд
своєї стратегії маркетингових комунікацій, включивши нові канали
комунікації та адаптувавши повідомлення відповідно до ситуації, що
виникає.
Під час воєнного стану обставини можуть вимагати швидких змін і
оперативного реагування. Тому, щоб вижити і розвиватися, бізнес повинен
володіти гнучкістю та інноваційністю. Це вимагає здатності швидко
адаптуватися до нових ситуацій і використовувати нові можливості,
використовуючи інноваційні методи.
Важливо визнати, що вплив воєнного стану на бізнес може бути
складним і різноманітним, різним від однієї компанії до іншої. Розробка
маркетингового плану повинна передбачати ретельну оцінку конкретних
обставин і середовища, в якому працює підприємство. Надзвичайно
важливою є маркетингова стратегія військового часу, яка уникає будь-якої
форми суспільної реакції, яка може виникнути, коли компанія використовує
 44

війну та її символи для власної комерційної вигоди, навмисно чи

ненавмисно.
До маркетингових комунікацій під час війни слід підходити з
розсудливістю, емпатією та увагою до поточної ситуації. Нижче наведено
кілька керівних принципів, про які слід пам’ятати, створюючи такі типи
комунікацій.
Вкрай важливо, щоб маркетингові комунікації уникали будь-якого
використання. Зокрема, використання війни або будь-яких символів, які її
представляють, для реклами чи пропаганди є вкрай неетичним. Вкрай
важливо підтримувати рівень етичних стандартів і утримуватися від
використання людських страждань для просування комерційних інтересів.
Важливо, щоб повідомлення та комунікації надавали пріоритет безпеці
та надійності пропонованих продуктів або послуг, а також заходам, вжитим
для захисту клієнтів. Зміцнення довіри споживачів має вирішальне значення
для збереження відносин і лояльності клієнтів.
У маркетингових комунікаціях надзвичайно важливо висловлювати
співчуття та підтримку тим, хто постраждав від війни. Вкрай важливо
подумати про співпрацю з гуманітарними організаціями або участь у
благодійних починаннях, які пропонують допомогу.
У періоди конфлікту люди прагнуть достовірної та актуальної
інформації. Компанії можуть служити надійними постачальниками
інформації, яка надає стислу та цінну інформацію вказівки, оновлення та
пропозиції, які стосуються поточного стану справ. Ця концепція відома як
інформаційна прозорість.
У маркетингу можна зосередитися на зміцненні спільноти та зміцненні
солідарності за допомогою ефективних комунікаційних методів. Створюючи
позитивну атмосферу та сприяючи почуттю єдності, маркетингові кампанії
можуть успішно підвищити моральний дух і вселити почуття оптимізму.
Зрештою, ці зусилля можуть виявитися невід’ємними компонентами
досягнення маркетингових цілей.
 45

Під час війни обставини можуть бути дуже мінливими, тому адаптація
до змін є надзвичайно важливою. Для маркетингових комунікацій важливо
залишатися гнучкими та бути готовими до раптових змін у середовищі.
Підприємство має мати можливість змінити свої повідомлення та тактику
відповідно до нових реалій, які виникають.
Під час конфлікту компанія може демонструвати свою підзвітність і
позитивний імідж, підкреслюючи свою відданість безпеці, співчуття,
відкритість і взаємні інтереси.
Важливо визнати, що маркетинг під час війни, заснований на
вищезгаданих принципах, може мати значний сприятливий вплив на ріст і
розвиток компанії після війни. Успішна маркетингова стратегія під час війни
може сприяти відновленню бізнесу, залучити нових клієнтів, виховати
надійність і громадську підтримку. Ось кілька прикладів сприятливого
впливу маркетингу військового часу на позицію компанії в післявоєнну еру:
Зміцнення репутації має вирішальне значення. Під час війни
досвідчений і соціально значущий маркетинг може багаторазово посилити
сприятливе сприйняття компанії. Впроваджуючи ефективні стратегії, які
включають позиціонування, комунікацію та рекламу, компанії можуть
продемонструвати свою підзвітність, надійність і внесок у суспільство в
складні часи.
Залучення нових клієнтів – важливий аспект будь-якого бізнесу. Після
війни існує можливість зміни споживчої поведінки та ринкових умов. Щоб
врахувати ці зміни, маркетинговий план повинен бути гнучким і здатним
адаптуватися до нового середовища. Це включає зміну пропозицій компанії
для залучення нових клієнтів і вивчення незвіданих ринкових можливостей.
Спустошення війни може призвести до втрати довіри до різних
бізнесів. Однак маркетингові стратегії можна застосувати, щоб відновити
довіру та підтримку шляхом відповідального підходу до споживачів і
суспільства. Зокрема, методи спілкування можна використовувати для
 46

демонстрації почуття відповідальності, таким чином відновлюючи довіру та

віру в постраждалі підприємства.
Інновації та трансформація здійсненні у післявоєнну еру, відкриваючи
нові можливості для бізнесу. Маркетинговий план може слугувати
ефективним інструментом для визначення невикористаних потреб і
концептуалізації нових продуктів або послуг. Крім того, він може
повідомляти потенційним споживачам про зміни, які відбулися в компанії.
Після війни вкрай важливо відновити зв’язок із громадою та
продемонструвати солідарність. Взаємодія з громадою може бути досягнута
за допомогою різних засобів, таких як підтримка соціальних заходів і
благодійних ініціатив через маркетингові зусилля. Це спонсорство не лише
підкреслює відданість компанії відновленню та розвитку, але й сприяє
створенню почуття єдності в суспільстві.
Існує кілька причин, чому маркетинг під час війни має вирішальне
значення для бізнесу. Спочатку це сприяє встановленню зв’язків між
компанією та її клієнтами, а також спільнотою в цілому. Це досягається
шляхом надання їм необхідної інформації, підтримки та сприяння почуттю
комфорту та надії. Крім того, добре виконаний маркетинговий план
військового часу є засобом підтримки та підвищення репутації компанії та
позитивної позиції серед споживачів. Маркетинг також може дозволити
компаніям швидко адаптуватися до коливань ринкових умов і поведінки
споживачів, що призводить до залучення нових клієнтів і відкриття
невикористаних можливостей. Зрештою, маркетинг під час війни може діяти
як засіб вираження корпоративної соціальної відповідальності та підтримки
суспільства.
Щоб досягти комерційних цілей бізнесу за допомогою ефективного
маркетингу, потрібне глибоке розуміння ринкових умов. Крім того,
необхідно володіти розумінням вимог споживчої бази, а також здатністю
аналізувати та визначати альтернативні рішення. Для ефективного вирішення
 47

будь-яких проблем, які можуть виникнути, необхідний творчий та

інноваційний підхід.
Посилання!!! Яким чином цей текст може бути як рекомендації в
межах вашої теми!
Висновки до розділу 3
Під час війни чи воєнного стану підприємствам необхідно адаптувати
свої маркетингові стратегії, щоб підтримувати себе. Підприємствам
необхідно продемонструвати свою цінність суспільству, навіть якщо зв’язок
між їх діяльністю та військовими зусиллями неочевидний.
Головною метою комунікаційних зусиль має бути сприяння почуттю
єдності та солідарності в громаді. Підтримка безпеки має бути головним
пріоритетом маркетингової стратегії та діяльності. У ситуаціях воєнного
стану потреби та поведінка клієнтів зазвичай зазнають значних змін.
Компанії повинні швидко адаптуватися до цих нових умов, переглядаючи
свою цільову аудиторію та відповідним чином реагуючи на зміну потреб і
пріоритетів своїх клієнтів.
Крім того, важливо дотримуватися етичних стандартів і утримуватися
від використання людських страждань для просування комерційних
інтересів. Успішна маркетингова стратегія військового часу може допомогти
відновити бізнес, залучити нових клієнтів, зміцнити довіру та громадську
підтримку.
 48

ВИСНОВКИ

Фінансові аспекти споживчої поведінки домогосподарств складні та

потребують системного підходу. На поведінку споживача впливають різні
чинники, зокрема дохід, соціальний статус, культурні та національні
особливості, психологічні фактори. Мотивація, емоції та почуття є
важливими детермінантами споживчої поведінки. Українські споживачі
віддають перевагу якості, свіжості та ціні, а не країні виробництва,
безпечності та бренду. У статті наголошується на важливості підвищення
рівня добробуту населення, підвищення питомої ваги заробітної плати,
посилення державних соціальних гарантій щодо оплати праці.
У цьому звіті аналізуються споживчі витрати домогосподарств в
Україні. Продукти харчування складають значну частину споживчих витрат
домогосподарств в Україні, коливаючись близько 55 %, що вище
оптимального відсотка в розвинених країнах. Витрати на непродовольчі
товари становлять близько 27 % витрат домогосподарств, а витрати на
послуги – близько 16 %. З 2019 по 2022 роки відбулося незначне зростання
частки витрат на послуги. Більшість витрат припадає на «їжу та
безалкогольні напої» — понад 46 %, потім йдуть «житло, вода,
електроенергія, газ та інші види палива» — у середньому 16 %.
Споживчі звички українських домогосподарств зростали нерівномірно.
У 2020 році спостерігалося зростання видатків за такими категоріями, як
«тютюнові вироби», «господарські товари», «відпочинок і культура»,
«освіта». Проте у 2021 році спостерігалося зменшення витрат на освіту.
Також знизилися витрати на «житло, воду, електроенергію, газ та інші види
палива». Крім того, суттєво скоротилися темпи зростання витрат на
«господарські товари, побутову техніку та щоденне утримання будинку».
Частка витрат на транспорт, культуру дозвілля, освіту, харчування та готелі
знизилася з 50,8 % у 2019 році до 47,8 % у 2022 році. У великих містах
витрати на ці категорії були значно вищими. Структура видатків показала
 49

позитивні зміни зі зниженням із 17,2 % у 2020 році до 14,7 % у 2022 році на

харчування та готелі.
У статті також наголошується на необхідності ретельного теоретичного
та прикладного дослідження тонкощів формування споживчої поведінки
домашніх господарств на продовольчому ринку. Вивчення споживчої
поведінки та моделей, коли мова йде про їжу, є темою, яка викликає великий
інтерес. У статті проаналізовано витрати домогосподарств в Україні та
виділено споживчі та неспоживчі витрати. Відзначається тенденція до
зростання витрат протягом аналізованого періоду, в основному за рахунок
зростання споживчих витрат. У статті зроблено висновок про те, що
поведінка домогосподарств як споживачів є багатоаспектним соціально-
економічним явищем, яке потребує широкого вивчення та практичного
дослідження.
Для досягнення фінансової стабільності в статті наголошується на
важливості ефективного планування витрат, розумного споживання та
створення логічної основи сімейного бюджету. На розвиток споживчої
культури істотно впливають генетичні чинники, а стилі споживчої поведінки
відрізняються залежно від приналежності до певного менталітету. Дохід
служить показником рівня і якості життя суспільства. Споживчу поведінку
домогосподарств формують різноманітні чинники та мотиви, які значною
мірою сприяють визначенню споживчих пріоритетів.
На завершення стаття містить цінну інформацію про фінансові аспекти
споживчої поведінки домогосподарств в Україні. Аналіз витрат
домогосподарств підкреслює важливість ефективного планування витрат і
розумного споживання для досягнення фінансової стабільності. У статті
наголошується на необхідності ретельного теоретичного та прикладного
дослідження тонкощів формування споживчої поведінки домогосподарств на
продовольчому ринку, що є найважливішим аспектом фундаментальної
діяльності суспільства щодо задоволення основних потреб людини.
 50

Під час конфлікту чи війни компанії повинні розуміти поведінку

споживачів і те, як на неї може вплинути ситуація. Економічна нестабільність
може призвести до імпульсивної поведінки, тому маркетологи повинні
вивчати фактори, які впливають на процес прийняття рішення споживачем.
Ефективна комунікація повинна наголошувати на загальнолюдських
цінностях, а компанії повинні адаптувати свою маркетингову стратегію, щоб
продемонструвати свою цінність суспільству та сприяти почуттю єдності та
солідарності. Розуміння поведінки споживачів має вирішальне значення для
успіху бізнесу, і компанії повинні надавати пріоритет зміцненню довіри
споживачів. Під час воєнного стану підтримка безпеки та дотримання
етичних стандартів є головними пріоритетами. Більшість споживачів мають
обмежені знання про свої споживчі права, тому компанії повинні розуміти
різні етапи процесу прийняття рішень і відповідним чином адаптувати свої
маркетингові стратегії. Витрати домогосподарств в Україні – це переважно
споживчі витрати, причому понад 46 % витрат припадає на їжу та
безалкогольні напої. Успішні маркетингові стратегії військового часу можуть
допомогти відновити бізнес, залучити нових клієнтів, зміцнити довіру та
громадську підтримку.
 51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безугла Л. С., Ільченко Т. В., Юрченко Н. І., Кобернюк С. О.,

Воловик Д. В. Маркетингові дослідження : навч. посіб. Дніпро: Видавець
Біла К.О., 2019. 300 с.
2. Березюк В. О. Інструментарій маркетингових комунікацій в
інтернетсередовищі: класифікація та специфіка використання. Ефективна
економіка. 2021. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8824
3. Ватаманюк М. М. Споживання домогосподарств в умовах
ринкової трансформації економіки України: автореф. дис. канд. екон. наук
: 08.01.01 / Ватаманюк Маряна Михайлівна ; Львів. нац. унт ім. І. Франка.
Львів : [б. в.], 2014. – 20 с. – Б. ц.
4. Ватаманюк М.М. Споживча поведінка домогосподарств в умовах
перехідної економіки. Фінанси України, 2014. № 12. С. 7576
5. Витрати і ресурси домогосподарств в України у 2019 р. (за
даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств): стат. зб. К.:
Держкомстат України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення…)
6. Витрати і ресурси домогосподарств в України у 2020 р. (за
даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств): стат. зб. К.:
Держкомстат України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Витрати і ресурси домогосподарств в України у 2021 р. (за
даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств): стат. зб. – К.
8. Витрати і ресурси домогосподарств в України у 2019 р. (за
даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств): стат. зб. К.:
9. Воробйов Ю. М. Фінанси домогосподарств : сучасна парадигма/
Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції, 2011. № 4. С. 45– 52.
10. Ворошило В. В. Фінансові рішення домогосподарств в умовах
світової фінансової кризи. Економіка і управління, 2012. № 5. С. 107–111
 52

11. Горідько Н. П. Оцінка граничних схильностей до споживання та

заощадження в сучасній економіці України. Бізнес Інформ. 2011. №7(2). C.
12–15.
12. Данченко О. Б., Дзюба Т. В. Маркетингові дослідження у
проєктах: навч. посіб. Київ: ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,
2021. 224 с.
13. Держкомстат України URL :http://www.ukrstat.gov.ua/а
14. Єсауленко В. Маркетингові комунікації. НВ–бізнес: вебсайт.
2022 URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/instrumenti-marketingu-navishcho-
potribenmarkom-i-yaka-yogo-golovna-meta-ostanni-novini-50114344.html
15. Заруба В. Я. Значення маркетингових досліджень у діяльності
підприємств B2C сектору. Науковий вісник Полтавського університету
економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. 2019. № 1. С. 97–107.
16. Звягільський Ю. Л. Рівень заробітної плати – індикатор
ефективності програми економічних реформ. Економіка України, 2013. № 9.
С. 73–84.
17. Земцов А. А., Осипова Т. Ю. Значение, структура и соотношение
персональных и семейных финансов в финансовой системе. Вестник
Томского гос. ун-та, 2010. № 331С. 186194
18. Іванечко Н., Борисова Т., Процишин Ю. Маркетинг : навч. посіб.
Тернопіль : ЗУНУ, 2021. 180 с.
19. Ілляшенко Н. С., Савченко О. С. SEO – оптимізація як сучасний
інструмент інтернет – маркетингу. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2012.
№ 3. С. 152–154.
20. Історія економіки та економічної думки. Політична економія.
Мікроекономіка. Макроекономіка: Навч. посіб. 2ге вид. перероб та доп.
/Мацелюх Н. П., Максименко І. А. К.: "Центр учбової літератури", 2014. 382
с.
 53

21. Каламбет С. В. Фінанси домогосподарств як категорія. Науковий

вісник Херсонського державного університету. Серія Економічні науки,
2015. № 13. С. 62–77.
22. Кізима Т. О. Фінанси домогосподарств : концептуальні засади
теорії і практики : дис. дра екон. наук : 08.00.08 / ТНЕУ Тернопіль, 2011.
466с.
23. Кізима Т. О. Фінанси домогосподарств: сучасна парадигма та
домінанти розвитку. К.: Знання, 2010. 431 с.
24. Кузик О. В. Макроекономічний аналіз поведінки
домогосподарств в економіці України: автореф. дис. на здобуття наукового
ступеня к. е. н. — спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної
думки» Кузик. Львів. 2011. 24 с.
25. Кундицький О. Фінансова база видатків домогосподарств у
перехідній економіці України. Наукові записки. Тернопіль, 2013. Вип.12, ч.2.
С.31– 33.
26. Ляшевська В., Давиденко Н. Становлення електронної комерції
на підприємстві. Вісник Хмельницького національного університету. 2022. №
4. С. 192–196.
27. Оспіщева В.І. Фінанси: курс для фінансистів: навч. посіб. / за ред.
В.І. Оспіщева. К.: Знання, 2012. 567 с
28. Офіційний вебсайт Державного комітету статистики України.
URL : http://www.ukrstat.gov.ua/
29. Офіційний вебсайт Державного статистичного офісу Естонської
Республіки URL : https://www.stat.ee/
30. Офіційний сайт Національного Банку України URL :
http://www.bank.gov.ua
31. Політична економія : Навчальний посібник/ (О. Є. Степура, О. С.
Єремєєв, Т. Ю. Пономарьова, М. О. Степура); за ред. О. С. Степури. К.:
Кондор, 2013.405 с.
 54

32. Про прожитковий мінімум : закон України № 966XIV від

09.12.2012 URL : Rada.gov.ua/laws/show/96614
33. Пчелянська Г. О. Поведінка споживачів на продовольчому ринку:
інституційний та маркетинговий підходи. Економіка АПК. 2020. № 3. С. 47
— 56. https://doi.org/10.32317/2221-1055.202003047
34. Садовська І. І., Петропавловська С. Є. Особливості та основні
відмінності комунікаційної політики на B2B- та B2C-ринках. Східна Европа.
Електронне наукове фахове видання. Вип. 3 (20). 2019. С. 327–335.
35. Сенишин О. С., Кривешко О. В. Маркетинг : навч. посібник.
Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. 347 с.
36. Сметанюк О. А., Причепа І.В., Мосійчук В.В. Social media
marketing (SMM) в Україні: особливості та перспективи розвитку. Ефективна
економіка. 2020. № 6. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2020/54.pdf.
37. Станкевич Ю. Ю. Домогосподарство в ринковій економічній
системі та його відображення у світовій економічній думці ХХ століття :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. К., 2010. 19 с.
38. Управління особистими фінансами : навч, посібник. Н. А.
Ясинська. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015.356 с.
39. Федосов В.М. Актуальне наукове дослідження фінансів
домогосподарств Фінанси України, 2012. № 11. С. 87–91.
40. Фінансова система і економіка / за ред. В.В. Нестерова, Н.С.
Желтова К.: Фінанси і статистика, 2011. 429 с.
41. Чорна О. М., Баранова К. В. Концептуальні підходи до розвитку
фінансів домашніх господарств в економіці України. Науковий вісник:
Фінанси, банки, інвестиції, 2011. №4
42. Юрчишена Л. В. Політична економія: навч. посіб. Вінниця:
ВФЕУ, 2014. 341 c.
43. B2C marketing. Business: website. URL:
https://business.adobe.com /blog/basics/b2c-marketing
 55

44. B2C: як працюють продажі від бізнесу до споживача, 5 типів і

приклади. Investopedia: website. URL:
https://www.investopedia.com/terms/b/btoc. asp
45. Lugmayr A. Media Convergence Handbook. Springer-Verlag. 2016.
Vol 1. and Vol. 2. 260 р
46. Muhammad Salman Shabbir , Mohammed Ali Bait Ali Sulaiman ,
Nabil Hasan AlKumaim, Arshad Mahmood and Mazhar Abbas Green Marketing
Approaches and Their Impact onConsumer Behavior towards the Environment—
AStudy from the UAE. Sustainability. 2020. №12 URL:
file:///D:/Downloads/sustainability-12- 08977.pdf
47. Pavelkova Adriana. Time temperature indicators as devices intelligent
packaging. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae
Brunensis. 2013. № 1. p. 245–251.
48. Successful Ecommerce Business Models: Which One Is Right for
You. Fastspring : website. URL: https://fastspring.com/blog/comparing-
successfulecommerce-business-models/
49. Wong FuiYeng, Rashad Yazdanifard Green Marketing: A Study of
Consumers’ Buying Behavior in Relation to Green Products. Global Journals Inc.
2015. p. 17–23.
 56

ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця А.1
Структура сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня
середньодушових еквівалентних загальних доходів 2019 р.
2019
усі домогосподарства, які за рівнем середньодушових
домо- еквівалентних загальних доходів у місяць входять до
госпо- складу
дарства першої десятої групи нижче групи нижче
децильної децильної законодавчо фактичного
групи групи встановленого прожиткового
прожиткового мінімуму
мінімуму (3612,20 грн)
(1853,0 грн)
Усього сукупних витрат, 9629,2 5408,3 16188,0 4331,6 6126,5
грн
відсотків
Споживчі сукупні витрати 91,4 96,9 85,1 98,1 95,8
у тому числі
продукти харчування та 46,2 59,3 35,3 59,2 55,3
безалкогольні напої
алкогольні напої 1,2 0,7 1,8 0,7 0,8
тютюнові вироби 2,0 2,3 1,9 2,8 2,1
одяг і взуття 4,9 4,0 5,0 4,5 4,0
житло, вода, електроенергія, 17,2 16,2 15,2 15,0 18,4
газ та інші види палива
Довідково: оплата житла, 15,8 14,7 13,9 13,9 16,9
комунальних продуктів та
послуг
з них сума пільг та субсидій 1,6 0,9 0,8 0,3 1,9
предмети домашнього 1,6 1,0 1,8 1,0 1,3
вжитку, побутова техніка та
поточне утримання житла
охорона здоров’я 4,1 3,4 4,8 3,2 3,8
з них сума пільг та дотацій 0,2 0,0 0,5 0,0 0,0
на товари і послуги з
охорони здоров’я
транспорт 4,2 2,5 6,2 3,4 2,4
з них сума пільг на проїзд в 0,3 0,1 0,3 0,1 0,2
транспорті
зв’язок 2,7 3,0 2,5 3,6 2,8
відпочинок і культура 1,5 0,7 2,6 0,6 0,8
з них сума пільг на оплату 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0
туристичних послуг
освіта 1,1 0,6 1,3 1,0 0,9
ресторани та готелі 2,2 1,2 3,8 1,3 1,2
з них харчування поза домом 1,7 1,0 3,1 1,0 0,9
різні товари та послуги 2,5 2,0 2,9 1,8 2,0
 57

Розподіл споживчих
сукупних витрат
продовольчі товари 49,4 62,3 39,0 62,7 58,2
непродовольчі товари 26,4 24,6 22,9 24,2 26,4
послуги 15,6 10,0 23,2 11,2 11,2
Довідково: послуги (без 13,9 9,0 20,1 10,2 10,3
витрат на харчування поза
домом)
витрати на харчування 47,9 60,3 38,4 60,2 56,2
(включаючи харчування поза
домом)
Неспоживчі сукупні витрати 8,6 3,1 14,9 1,9 4,2
(допомога родичам та іншим
особам, купівля акцій,
сертифікатів, вклади до
банків, аліменти,
будівництво та капітальний
ремонт житла тощо)
Джерело: створено на основі [28]
 58

Додаток Б
Таюлиця Б.1
Структура сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня
середньод ушових еквівалентних загальних доходів 2020 р.
I півріччя 2020
усі домогосподарства, які за рівнем середньодушових
домо- еквівалентних загальних доходів у місяць входять до складу
госпо- першої десятої групи нижче групи нижче
дарства децильної децильної законодавчо фактичного
групи групи встановленого прожиткового
прожиткового мінімуму
мінімуму (2027,0 (3845,21 грн)
грн)
Усього сукупних витрат, грн 9413,0 5421,4 17136,3 4731,9 6225,1

Споживчі сукупні витрати 90,1 97,6 75,9 98,4 96,7

у тому числі
продукти харчування та 48,0 59,0 32,9 60,9 57,6
безалкогольні напої
алкогольні напої 1,2 0,7 1,5 0,6 0,9
тютюнові вироби 2,2 2,8 1,7 3,0 2,4
одяг і взуття 4,1 3,3 4,1 3,6 3,4
житло, вода, електроенергія, 15,3 15,9 12,9 13,8 16,5
газ та інші види палива
Довідково: оплата житла, 14,0 14,6 11,9 12,7 15,4
комунальних продуктів та
послуг
з них сума пільг та 0,2 0,0 0,2 0,1 0,2
субсидій
предмети домашнього 2,0 1,2 2,6 1,5 1,5
вжитку, побутова техніка та
поточне утримання житла
охорона здоров’я 4,1 4,1 3,4 2,7 3,9
з них сума пільг та 0,1 0,1 0,1 0,0 0,1
дотацій на товари і послуги з
охорони здоров’я
транспорт 3,8 2,3 5,3 3,7 2,6
з них сума пільг на проїзд в 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
транспорті
зв’язок 3,3 3,8 2,6 4,5 3,6
відпочинок і культура 1,4 0,6 2,3 0,5 0,7
з них сума пільг на оплату 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
туристичних послуг
освіта 0,8 0,6 1,2 0,5 0,5
ресторани та готелі 1,2 0,8 2,3 1,1 0,7
з них харчування поза 1,0 0,6 1,8 0,9 0,5
домом
різні товари та послуги 2,7 2,5 3,1 2,0 2,4
Розподіл споживчих сукупних
витрат
 59

продовольчі товари 51,4 62,5 36,1 64,5 60,9

непродовольчі товари 24,7 24,0 21,7 23,2 24,7
послуги 14,0 11,1 18,1 10,7 11,1
Довідково: послуги (без 13,0 10,5 16,3 9,8 10,6
витрат на харчування поза
домом)
витрати на харчування 49,0 59,6 34,7 61,8 58,1
(включаючи харчування поза
домом)
Неспоживчі сукупні витрати 9,9 2,4 24,1 1,6 3,3
(допомога родичам та іншим
особам, купівля акцій,
сертифікатів, вклади до банків,
аліменти, будівництво та
капітальний ремонт житла
тощо)
Джерело: створено на основі [28]