Міністерство освіти і науки України

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

Кафедра міжнародного економічного аналізу і фінансів

КУРСОВА РОБОТА
з міжнародного економічного аналізу
на тему: «Аналіз бізнес-середовища в країнах Центральної та Східної Європи»

Студентки 3 курсу МВБ-31 групи

ОП «Міжнародний бізнес»
Кислиця Д.К.
Керівник: Професор, доцент кафедри
міжнародного економічного аналізу і
фінансів, кандидат економічних наук
Ємельянова Л.О
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________
Оцінка: ECTS _____

Члени комісії: ________________ ____________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали

м. Львів – 2024 рік

2
3

ВСТУП
Сучасний підприємець зазнає багато викликів і випробувань у
міжнародному бізнес-середовищі, зокрема країн Центральної та Східної
Європи.
У сучасному світі потрібно бути обізнаним у таких сферах, які мають прямий і
Для того, щоб розпочинати власний бізнес або ввести певні реформи у цю
сферу, потрібно розуміти, які чинники відповідають за її розвиток, що на це
середовище впливає, з чим воно взаємопов’язане та які наслідки можуть бути
після застосування змін. Постає питання, яким чинном можна аналізувати
бізнес-середовище, завдяки яким інструментам його охарактеризувати, дати
йому оцінку, що відповідає за якість цього середовища та як визначити
взаємовплив економічного стану країни та функціонування державного апарату
на бізнес-середовище і навпаки.
Формування якісного бізнес-середовища вимагає пристосування до
правового, економічного, політичного середовища країни. Сучасні економічні
процеси, світовага торгівля, що постійно розвивається, глобалізація, збільшили
потребу в розумінні і аналізу перспектив розвитку та шляхів покращення
бізнес-середовища в країнах ЦСЄ.
Таким чином, стає очевидною необхідність застосувати та проаналізувати
різні індикатори бізнес-середовища, ефективності державного управління та
економічний розвиток країни, щоб довести взаємозв’язок між економічним
станом країни та його бізнес-середовища, тенденції його розвитку.
Аналіз останніх досліджень: окремі аспекти аналізу бізнес-середовища
країн ЦСЄ проводили як іноземні науковці, так я відчизняні, такі як: Корнецька
Л., Якліча А., Облойб К., Свєтлічіча М., Кронеггера Л., Савельєв В. В.,
Мельник М.І.
Метою курсової роботи є огляд і аналіз існуючих показників аналізу
бізнес-середовища, визначення і опис індикаторів бізнес-середовища та
показників якості державного управління та рівня корупції, доведення
4

взаємозалежності якості бізнес-середовища та економічного зростання країн

ЦСЄ.
Для досягнення вищезазначеної мети необхідно виконати наступні
завдання:
− визначити критерії і показники рівня якості бізнес-середовища;
− дослідити теоретичні основи показників ведення бізнесу, звертаючи
увагу на чинники впливу на його розвиток;
− − дослідити економічну ситуацію країн ЦСЄ, враховуючи індекси
та показник ВВП;
− дослідити політичний клімат і рівень корупції в країнах ЦСЄ;
− здійснити аналіз індикаторів бізнес-середовища, який зв’язок є між
ними та економічним розвитком країни ЦСЄ, на яких
субіндикаторах або підсферах базуються ці індикатори.
Об’єкт дослідження: бізнес-середовище, показники ведення бізнесу,
економічне середовище.
Предмет дослідження: бізнес-середовище в країнах ЦСЄ, чинники, які
впливають на функціонування та якість бізнес-середовища країн ЦСЄ,
економічний стан країн ЦСЄ, якість державного апарату і рівень корупції країн
ЦСЄ.
5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ БІЗНЕС-

СЕРЕДОВИЩА КРАЇНИ

1.1. Сутність бізнес-середовища та чинники впливу на його

розвиток

Дослідження певних елементів структури, сутності бізнес-середовища

можна знайти у роботах вітчизняних вчених: С. М. Соболь, С.Ф. Покропивного
[1], О.Є. Кузьміна, О.Г. Мельник [2], М.І. Мельник [3], у працях західних
науковців: А. Хоскінг [4], М. Портера [5] та ін.
Бізнес-середовище можна визначити як сукупність факторів, у межах
яких здійснюється господарська діяльність субʼєктами-підприємцями та
юридичними особами з метою отримання прибутку.
Сукупність факторів бізнес-середовища можна поділити на зовнішні
умови, які складаються з кількох частин, і внутрішні умови.
У сучасній економічній літературі [6] зовнішнє середовище підприємства
розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кожного рівня якої
формуються під впливом власних (специфічних) факторів і по-різному
(залежно від сили й напрямку) впливають на діяльність підприємства.
До першої частини зовнішніх умов належать фактори, які впливають на
розвиток діяльності підприємства, його плану дій щодо просування товару і
збільшення прибутку підприємства, тощо.
До них належать:
● міжнародні: система міжнародних договорів, угод; правила і норми
зовнішньої торгівлі; закони інших країн щодо здійснення торговельних
операцій, тарифна і податкова політика;
● регулювальні: політика уряду; система державного регулювання
підприємницької діяльності, ціноутворення, рекламування, конкуренції,
чинне законодавство;
6

● економічні: розвиток економіки країни, стан розвитку сфери діяльності

(рівень, динаміка та обсяги виробництва і попиту на товари чи послуги),
рівень доходів населення, рівень податкового навантаження, зміна курсу
національної валюти, рівень і темпи інфляції, стан кредитування,
доступність ресурсів;
● технологічні: рівень використання сучасних технологій; впровадження
досягнень науково-технічного прогресу, формування нового
технологічного способу виробництва, рівень новизни і сучасності
обладнання в галузі;
● політичні: політична структура, політична організація суспільства, захист
політичних інтересів певних соціальних груп чи суспільства в цілому,
державна підтримка та регулювання діяльності підприємства;
● екологічні: вимоги до охорони довкілля та їх дотримання, забезпечення
екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу
господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
● конкурентні: інтенсивність, методи здійснення, форми і види конкуренції,
її динаміка;
● соціальні: культурні, демографічні (зниження кількості населення) [7,
с.65; 8, с.46; 9, с.54].
Вони визначають характер сприятливих можливостей і загроз, з якими
може зіткнутися компанія, більше того, всі ці фактори, як правило, некеровані.
До цього списку також можна віднести непередбачувані ситуації, такі як:
цунамі, виверження вулканів, землетруси, урагани, пандемії, епідемії, тощо.
Також в непередбачувані ситуації входить людський фактор, який може
призвести до глобальної катастрофи. Наприклад, через людську необережність
1986-го року в місті Прип’ять трапилась радіаційна аварія, яка безпосередньо
вплинула на бізнес-середовище не тільки в Україні, а й навіть у сусідніх
країнах.
Друга частина навколишнього бізнес-середовища - це суб'єкти, з якими
контактує підприємство.
7

До них належать:
● державні органи управління: формують систему норм і правил поведінки;
регулюють бізнесову діяльність;
● акціонери (власники): створюють і фінансують підприємство,
розпоряджаються власністю, виходячи зі своїх інтересів;
● постачальники: забезпечують підприємство необхідними матеріально-
технічними ресурсами;
● оптова і роздрібна торгівля: пропонує систему, організації практику
торговельних стосунків з покупцями на засадах посередництва;
● засоби масової інформації: забезпечують підприємство комунікаційними
зв'язками з ринком;
● конкуренти: підприємства-суперники, які оперують на тому ж ринку,
використовують схожі стратегії;
● партії, профспілки, релігійні організації товариства захисту прав
споживачів та інші угруповання, які цікавляться діяльністю
підприємства, впливають на його співробітників;
● банківські, страхові, науково-дослідні, охоронні, транспортні організації.
До внутрішніх умов належать:
● завдання і мета підприємства - визначення сфери підприємства і його
місця на ринку;
● склад, кваліфікація, досвід і методи роботи керівництва відповідають за
правильний вибір сфери діяльності та його стратегій;
● загальні показники, які показують величину, динаміку обсягів продажу,
доходів, прибутку бізнесу;
● ресурси (допоміжні засоби, які підконтрольні власникам);
● імідж підприємства (внутрішній, візуальний, соціальний імідж, тощо);
● розвиток корпоративної культури: історія компанії, її традиції, етичний
кодекс із набором певних правил, дрес-код (або його відсутність),
способи комунікації між усіма членами колективу, політика ведення
переговорів;
8

● маркетингова діяльність: вивчення споживача, його побажань,

пріоритетів, умов, чинників їх формування і розвитку, пропонування
відповідних товарів чи послуг, аналіз ринку) [10, с.13].
Усі зовнішні та внутрішні умови є чинниками, які позитивно або
негативно впливають на бізнес середовище. Інакше кажучи, це є стимулюючі та
стримуючі фактори.
Стимулюючі фактори - позитивно сприяють на створення
благоприємного середовища.
Стримуючі фактори - мають негативний вплив на розвиток діяльності
підприємства [11].
За рівнем агрегованості бізнес-середовище класифікується таким чином:
− мікросередовище (рівень підприємства чи внутрішнє бізнес-
середовище),
− мезосередовище (рівень територіально-адміністративних утворень),
− макросередовище (національний рівень),
− мегасередовище (міждержавний рівень) [12, с.55].

1.2. Показники легкості ведення бізнесу та якості бізнес-середовища

Оцінити якість бізнес-середовища в країні, на нашу думку, можна за

допомогою індикаторів, наведених в таблиці 1.
Таблиця 1

Ключові індикатори якості бізнес-середовища приймаючої країни

№ Назва українською мовою Назва англійською мовою

1 Індекс рівня глобалізації країн світу KOF Index of Globalization

2 Індекс економічної свободи The Index of Economic Freedom

3 Індекс глобальної The Global Competitiveness Index

конкурентоспроможності

4 Рейтинг конкурентоспроможності The IMD World Competitiveness Ranking

9

5 Рейтинг легкості ведення бізнесу Doing business

6 Індекс залученості країн у світову The Global Enabling Trade Index

торгівлю

7 Індекс логістичної ефективності The Logistics Performance Index (LPI)

8 Глобальний індекс інновацій The Global Innovation Index

9 Індекс людського розвитку Human Development Index

10 Міжнародний індекс захисту прав The International Property Right Index

власності

11 Валовий внутрішній продукт Gross domestic product

Джерело: [13].
Розглянемо більш детально особливості наведених показників.
Індекс рівня глобалізації країн світу (KOF Index of Globalization) - це
індекс, який вимірює економічні, соціальні та політичні виміри глобалізації.
Індекс глобалізації ґрунтується на аналізі декількох параметрів. Вони
об'єднані в чотири категорії під назвами: економічна інтеграція, соціальні
контакти, технологічні зв'язки та політична активність. До параметрів відносять
торговельні та інвестиційні потоки, переміщення людей за межі країни,
кількість міжнародних телефонних дзвінків, використання Інтернету та
членство в міжнародних організаціях і програмах, включаючи місії ООН,
розвиток міжнародного туризму, тощо.
Критики глобалізації часто говорять про те, що вона збільшує нерівність
у доходах населення усередині країни. Однак дані цього дослідження не
дозволяють простежити залежність між різницею в рівнях доходу і ступенем
глобалізації в окремо взятій економіці. Так, в економіках деяких високо
глобалізованих країн (таких як Польща, Чехія, Угорщина) розподіл доходів
серед населення значно більш зрівнянне, ніж у деяких економіках країн, що
займають нижні ступені Індексу Глобалізованості (таких як Росія, Україна)
[14].
10

Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom) - це щорічний

індекс, створений у 1995 році The Heritage Foundation і The Wall Street Journal
для вимірювання рівня економічної свободи в країнах світу [15].
Карл Шрамм, який написав перший розділ Індексу 2008 року, стверджує,
що міста середньовічної Італії та Середнього Заходу Сполучених Штатів
середини 19-го століття процвітали пропорційно володінню економічною
плинністю та інституційною адаптивністю, створеною економічною свободою
[16].
Суть методології полягає у тому, що Індекс оцінює 177 країн у чотирьох
широких сферах політики, які впливають на економічну свободу, а саме:
верховенство права, розмір уряду, ефективність регулювання та відкриті ринки
[17].
Таблиця 2
Методологія оцінки Індексу економічної свободи

№ Сфера політики Підсфера Підчинники

1 Верховенство Права власності 1. Права на фізичну власність

права (Ступінь правового захисту 2. Права інтелектуальної власності
країною прав приватної 3. Надійність захисту інвесторів
власності та ступінь 4. Ризик експропріації
виконання цих законів) 5. Якість управління земельними
ресурсами

Ефективність судової 1. Незалежність суддів

системи 2. Якість судового процесу
(Ступінь ефективності та
справедливості судової
влади, особливо у сфері
права власності)

Доброчесність уряду 1. Довіра суспільства до політиків

(Аналізує, наскільки
поширеними є форми
політичної корупції та такі
практики, як хабарництво,
здирництво, кумівство,
меценатство, розкрадання)
2. Нерегулярні платежі та хабарі
3. Прозорість формування
державної політики
4. Відсутність корупції
5. Сприйняття корупції
6. Прозорість органів державної
влади та державної служби

2 Розмір уряду Податкове навантаження 1. Верхня гранична ставка податку

(Аналізуються граничні на доходи фізичних осіб
11
податкові ставки на доходи
фізичних осіб і корпорацій, а
також загальний рівень
оподаткування (включаючи
прямі та непрямі податки, що
встановлюються всіма
рівнями влади) у відсотках до
ВВП)
Державні видатки
(Кількісно оцінює тягар
державних витрат,
включаючи споживання
державою і всі трансфертні
платежі, пов'язані з різними
програмами соціального
забезпечення. Ідеальний
рівень варіюється від країни
до країни, але в якості
орієнтира використовуються
нульові витрати)
Фіскальне здоров'я
(Аналізує, наскільки добре
країна управляє своїм
бюджетом, кількісно
оцінюючи зростаючий борг і
дефіцит)
3 Ефектив-ність Свобода підприємницької
регулювання діяльності
(Аналізує витрати, час і
свободу для відкриття,
експлуатації та закриття
бізнесу з урахуванням таких
факторів, як електроенергія)
2. Верхня гранична ставка податку
на прибуток підприємств
3. Загальне податкове навантаження
у відсотках до ВВП
1. Середній дефіцит у відсотках до
ВВП за останні три роки
2. Борг у відсотках до ВВП
1. Відкриття бізнесу - процедури
(кількість)
2. Відкриття бізнесу - час (дні)
3. Відкриття бізнесу - собівартість
(% від доходу на душу населення)
4. Відкриття бізнесу - мінімальний
капітал (% від доходу на душу
населення)
5. Отримання ліцензії - процедури
(кількість)
6. Отримання ліцензії - час (дні)
7. Отримання ліцензії - вартість (%
від доходу на душу населення)
8. Закриття бізнесу - час (роки)
9. Закриття бізнесу - собівартість (%
від нерухомості)
10. Закриття бізнесу - курс
відновлення (центів по долару)
11. Отримання електроенергії -
процедури (кількість)
12. Отримання електроенергії - час
(дні)
13. Отримання електроенергії -
12
Свобода праці
(Кількісно оцінює
нав'язливість трудових прав,
таких як мінімальна
заробітна плата, закони, що
забороняють звільнення,
вимоги щодо вихідної
допомоги та вимірювані
регуляторні обмеження щодо
найму та відпрацьованого
часу, а також рівень участі в
робочій силі як орієнтовний
показник можливостей
працевлаштування на ринку
праці)
Грошова свобода
(Аналізує, наскільки
стабільні ціни та наскільки
втручається мікроекономіка)
4 Відкритість Свобода торгівлі
ринку (Кількісно оцінює ступінь
впливу тарифних і
нетарифних бар'єрів на
імпорт і експорт товарів і
послуг в країну і з країни)
Свобода інвестицій
(Аналізує, наскільки вільним
або обмеженим є потік
інвестиційного капіталу
індивідів і фірм)
Фінансова свобода
(Вказує на ефективність
банківської діяльності, а
також на те, наскільки уряд
незалежний від фінансового
сектора)
Джерело: [18].
собівартість (% від доходу на душу
населення)
1. Відношення мінімальної
заробітної плати до середньої
доданої вартості на одного
працівника
2. Перешкоди для найму
додаткових працівників
3. Жорсткість годин
4. Складність звільнення зайвих
співробітників
5. Передбачений законом строк
попередження
6. Обов'язкова вихідна допомога
7. Рівень участі в робочій силі
1. Середньозважений рівень
інфляції за останні три роки
2. Контроль цін
1. Середньозважена тарифна ставка
2. Нетарифні бар'єри
1. Ступінь державного регулювання
фінансових послуг
2. Ступінь державного втручання в
діяльність банків та інших
фінансових фірм через пряме та
опосередковане володіння
3. Вплив держави на виділення
кредиту
4. Ступінь розвитку фінансового
ринку та ринків капіталу
5. Відкритість до іноземної
конкуренції
13

Індекс економічної свободи через вагу кожного фактору утворює середнє

арифметичне, що в сумі дає 100 балів. Усі країни за цим індексом діляться на
такі групи:
● Вільні — з показником 80—100
● В основному вільні — з показником 70—79,9
● Помірно вільні — з показником 60—69,9
● В основному невільні — з показником 50—59,9
● Деспотичні (репресовані)— з показником 0—49,9
Значення Індексу економічної свободи по країнах подано на рис. А.1.
додатку А.
Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global
Competitiveness Index) - це показник, який вимірює сукупність інститутів,
політик і факторів, які визначають стійкий поточний і середньостроковий
рівень економічного процвітання.
Набір змінних цього показника на дві третини складається з результатів
всеосяжного опитування керівників компаній (щоб охопити широке коло
чинників, котрі впливають на бізнес-клімат в досліджуваних країнах), а на одну
третину — із загальнодоступних джерел (статистичні дані і підсумки
досліджень, які здійснюються на постійній основі міжнародними
організаціями). Всі змінні об'єднано до 12 контрольних показників, що
визначають національну конкурентоспроможність:
● Якість інститутів.
● Інфраструктура.
● Макроекономічна стабільність.
● Здоров'я і початкова освіта.
● Вища освіта і професійна підготовка.
● Ефективність на ринку товарів і послуг.
● Ефективність на ринку праці.
● Розвиненість фінансового ринку.
● Рівень технологічного розвитку.
14

● Розмір внутрішнього ринку.

● Конкурентоспроможність компаній.
● Інноваційний потенціал [19].
Рейтинг конкурентоспроможності (The IMD World Competitiveness
Ranking) - рейтинг країн світу за показником економічної
конкурентоспроможності. Рейтинг розраховується за методикою провідного
європейського Інституту менеджменту (Institute of Management Development,
IMD), що базується в Лозанні (Швейцарія), і випускається в рамках серії
доповідей про світову конкурентоспроможність IMD World Competitiveness
Yearbook.
Під конкурентоспроможністю країни Інститут розуміє здатність
національної економіки створювати і підтримувати середовище, в якому
виникає конкурентоспроможний бізнес.
На сьогоднішній день видання IMD World Competitiveness Yearbook -
одне з найповніших періодичних досліджень з проблем
конкурентоспроможності держав і регіонів, яке в ряді країн використовується
для формування державної політики та визначення подальших дій уряду щодо
підвищення конкурентоспроможності національної економіки, а також
стратегічних бізнес-рішень у великих компаніях.
Кожна держава в рейтингу оцінюється на основі аналізу 333 критеріїв
[20] за чотирма основними показниками ключових аспектів економічного
життя країни:
● Стан економіки.
● Ефективність уряду.
● Стан ділового середовища.
● Стан інфраструктури.
Показники мають рівну вагу. Під час розрахунку використовуються дані
міжнародних організацій, серед яких Організація Об'єднаних Націй,
Організація економічного співробітництва та розвитку, Всесвітня Торгова
організація, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та інші інститути, а
15

також 57 партнерських інститутів по всьому світу. Бізнес-клімат у країнах,

охоплених даним дослідженням, оцінюється на основі думки аналітиків,
опитувань керівників великих корпорацій і фахівців у галузі управління [21].
Індекс легкості ведення бізнесу (Ease of Doing Business Index) — індекс
задля порівняння простоти підприємницької діяльності між країнами світу, що
укладається Світовим банком на основі річних даних [22].
Вищі рейтинги (низьке числове значення) вказували на краще, як
правило, простіше регулювання для бізнесу та сильніший захист прав
власності.
У дослідженні індекса легкості ведення бізнесу щороку проводився
детальний аналіз витрат, вимог і процедур, яким підлягає конкретний тип
приватних фірм у всіх країнах, а потім складався рейтинг для кожної країни.
На відміну від інших показників, Індекс легкості ведення бізнесу
засновується лише на вивченні та встановленні законів, постанов та правил, що
стосуються ведення підприємницької діяльності. Індекс не враховує загальні
умови, такі як інфляція, інфраструктура та злочинність.
Загальний індекс базується на десяти внутрішніх індикаторах:
● Започаткування бізнесу — процедури, час, витрати та мінімальний
капітал для заснування підприємства.
● Робота з дозволами на будівництво — процедури, час та витрати на
будівництво складу.
● Отримання електропостачання - процедури, час, витрати на отримання
електропостачання.
● Реєстрація майна — процедури, час та витрати на реєстрацію комерційної
нерухомості.
● Отримання кредиту — міць юридичних прав, глибина кредитної
інформації.
● Захист прав інвесторів — відкритість фінансових показників,
відповідальність керівництва та легкість судових позовів від інвесторів.
16

● Сплата податків — кількість податків, час на підготовку податкових

звітів, загальний податок як частка прибутку.
● Міжнародна торгівля — кількість документів, витрати та час необхідний
для експорту та імпорту.
● Забезпечення контрактів — процедури, час та витрати на примушення
сплати боргу.
● Закриття підприємства — відсоток відшкодувань, час та додаткові
витрати на закриття неплатоспроможної фірми [23].
Індекс залученості країн у світову торгівлю (The Global Enabling
Trade Index) – це індекс залучення країн у світову торгівлю, який у 2008 році
Всесвітній економічний форум вперше опублікував. Він на основі своїх
показників демонструє свободу бізнесу та торгівлі, як і індекс економічної
свободи.
Індекс залучення країн у світову торгівлю складається з чотирьох
субіндексів:
● Ринковий доступ (market access - МА).
● Митна адміністрація (customs administration - CA).
● Транспорт й інфраструктура зв’язку (transportation and communication
infrastructure - TCI).
● Ділове середовище (business environment - BE) [24, с.4, 9, 24].
Індекс логістичної ефективності (The Logistics Performance Index
(LPI)) - це інтерактивний інструмент порівняльного аналізу, створений
Світовим банком, щоб допомогти країнам визначити виклики та можливості, з
якими вони стикаються у своїй діяльності у сфері торговельної логістики, а
також те, що вони можуть зробити для покращення своєї діяльності [25].
LPI ґрунтується на всесвітньому опитуванні зацікавлених сторін на
місцях, що надають зворотний зв'язок щодо «дружелюбності» логістики країн,
у яких вони працюють, і тих, з якими вони торгують. З 2023 року LPI включає
певні KPI та Big Data, щоб доповнити результати опитування.
17

Результати LPI були використані в багатьох аналітичних звітах і

документах, підготовлених багатосторонніми організаціями, а висновки індексу
є світовим загальним орієнтиром для логістичної галузі та для користувачів
логістики.
При розрахунку LPI враховують такі складові:
1) Ефективність процесу оформлення (тобто швидкість, простота і
передбачуваність формальностей) органами прикордонного контролю,
включаючи митницю;
2) Якість торговельної та транспортної інфраструктури (наприклад,
порти, залізниці, дороги, інформаційні технології);
3) Легкість організації перевезень за конкурентними цінами;
4) Компетентність та якість логістичних послуг (наприклад, транспортні
оператори, митні брокери);
5) Можливість відстежувати вантажі;
6) Своєчасність доставки вантажів до місця призначення в межах
запланованого або очікуваного часу доставки [26, с.226].
Глобальний інноваційний індекс (Global Innovation Index (GII)) —
індекс країн за інноваційними заходами, середовищами та результатами, що
публікується Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) у
формі рейтингу.
Індекс обчислюється шляхом взяття простого середнього балу у двох
субіндексах, індексі інноваційного входу та індексі інноваційного виробництва.
Індекс складається з 80 індикаторів, які відображають політичне
середовище, освіту, інфраструктуру та створення знань у кожній країні, і має на
меті відобразити якомога повнішу картину інновацій.
Різні показники, які пропонує GII, допомагають відстежувати
ефективність і порівнювати розвиток з економіками в межах одного регіону або
групи країн з однаковим рівнем доходу [27] (див. додаток Б, рис. Б.1.).
Індекс людського розвитку (Human Development Index) - інтегральний
показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і
18

вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних

характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він є
стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн
і регіонів. Індекс публікується в рамках програми розвитку ООН в звітах про
розвиток людського потенціалу і був розроблений в 1990 році
У деяких перекладах оригінального терміна Human Development Index
(HDI) його також називають Індекс гуманітарного розвитку (ІГР).
При підрахунку ІЛР враховуються 3 види показників:
● Очікувана тривалість життя — оцінює довголіття.
● Рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених
на навчання) та очікувана тривалість навчання.
● Рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом
купівельної спроможності (ПКС) в доларах США (див. додаток В,
рис. В.1.).
У 2010 році сімейство індикаторів, які вимірюють ІЛР, було розширено, а
сам індекс піддався істотному коригуванню. Було введено три нових
індикатора: Індекс людського розвитку, скоригований з урахуванням соціально-
економічної нерівності (ІЛРН), Індекс гендерної нерівності (ІГН) і індекс
багатовимірної бідності (ІББ) [28].
Залежно від значення ІЛР країни прийнято класифікувати за рівнем
розвитку: дуже високий, високий, середній і низький рівень.
Міжнародний індекс захисту прав власності (The International
Property Right Index) – це індекс, який оцінює основні інститути сильного
режиму прав власності:
● правове і політичне середовище (незалежність судової системи,
верховенство закону, рівень корупції, політична стабільність);
● права на фізичну власність (доступність позик, реєстрація власності та
захист прав фізичної власності);
● права на інтелектуальну власність (захист авторських прав, захист
патентного права, захист прав інтелектуальної власності).
19

З точки зору методології розрахунок данного індексу здійснюється

шляхом аналізу 10 індикаторів, що розраховуються на базі статистичних даних
Організації економічного співробітництва та розвитку, Всесвітнього банку,
Світової організації торгівлі, інших дослідницьких установ
Це єдиний у світі індекс, повністю присвячений вимірюванню прав
інтелектуальної та фізичної власності [29].
Валовий внутрішній продукт (Gross domestic product) - це стандартний
показник доданої вартості, створеної шляхом виробництва товарів і послуг у
країні протягом певного періоду. Таким чином, він також вимірює дохід,
отриманий від цього виробництва, або загальну суму, витрачену на кінцеві
товари та послуги (за вирахуванням імпорту) [30].
Розглянемо також основні загальноприйняті міжнародні інтегральні
показники оцінювання ефективності роботи державної служби країн ЄС та
рівня корупції.
Міжнародний індекс ефективності державної служби (International
Civil Service Effectiveness (InCiSE)) - це перший комплексний індекс
міжнародних показників ефективності державної служби. Він має на меті
оцінити ефективність роботи центральних державних служб у всьому світі.
Індекс зосереджений на державній службі центрального уряду, а не на
державній службі загалом.
Індекс охоплює показники найважливіших функцій (формування
політики, фіскальний та фінансовий менеджмент, регулювання, управління
кризами та ризиками, управління людськими ресурсами, закупівлі) й атрибутів
державної служби (інформаційні технології, фінанси, ефективність
адміністрування податків, ефективність управління соціальною безпекою,
цифрові послуги) (див. додаток Ґ, рис. Ґ.1.) [31].
Інтегральний показник державного управління Governance Research
Indicator Country Snapshot (GRICS) - це показник, який оцінює ефективність
державного управління на міжнародному рівні. Показник був створений на
основі великої кількості змінних і складається з шести показників:
20

● Право голосу і підзвітність (Voice and Accountability);

● Політична стабільність і відсутність насильства (Political Stability and
Absence of Violence);
● Ефективність уряду (Government Effectiveness);
● Якість законодавства (Regulatory Quality);
● Верховенство закону (Rule of Law);
● Контроль корупції (Control of Corruption) [32].
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index (CPI)) - є
найбільш широко використовуваним глобальним індексом корупції у світі. Він
вимірює, наскільки корумпованим сприймається державний сектор кожної
країни на думку експертів та бізнесменів [33].
Індекс інклюзивного зростання (Inclusive Growth Index (IGI)) - індекс
ЮНКТАД, який показує, наскільки країна є економічно розвиненою. Індекс
комплексно вимірює економічний добробут та інклюзивність країни за чотирма
категоріями: економіка (ВВП, національний дохід, енергоспоживання,
зайнятість, торгівля), умови життя (соціальні та медичні умови, логістика і
фінанси), рівність (коефіцієнт концентрації доходів, гендерний паритет при
зарахуванні до школи, співвідношення рівня зайнятості жінок і чоловіків,
різниця в рівні участі жінок і чоловіків у робочій силі) та навколишнє
середовище (викиди вуглекислого газу, ефективність використання води та
відсоток наземних природоохоронних територій) [34].

1.3. Вплив якості бізнес-середовища на економіку країни

Завдяки різним індексам, які оцінюють якість бізнес-середовища у різних

країнах, юридичні і фізичні особи можуть бачити перспективу у відкритті
власного бізнесу на території певної країни. Вони можуть проаналізувати, як
закони сприяють веденню бізнесу, наскільки розвинута економіка країни, на
якому рівні знаходиться інфраструктура, як уряд підтримує бізнес, на якому
21

рівні корупція, чи легко взагалі відкрити власну справу, наскільки повною є

правова база щодо підприємницької діяльності, тощо.
В цілому бізнес має такий вплив на різні сфери діяльності країни:
соціальну, податкову, економічну.
У міру того, як ці підприємства ростуть і процвітають, вони роблять свій
внесок у податкову базу, яка підтримує державну інфраструктуру та послуги.
Наприклад, податки з продажів, податки на майно та податки на бізнес, зібрані
з бізнесу, допомагають фінансувати школи, лікарні та громадські програми.
Цей потік доходів дозволяє органам державного самоврядування інвестувати в
покращення життя своїх громадян.
Бізнес є значним інструментом створення робочих місць та можливостей
для працевлаштування. Вони відіграють життєво важливу роль у підвищенні
загального рівня зайнятості та зниженні рівня безробіття. Переважно наймають
місцевих людей, але також можуть пропонувати робочі місця громадянам
інших країн.
Бізнес в економічному секторі відіграє значну роль у підтримці та
зміцненні місцевих ланцюгів постачання. Закуповуючи товари та послуги у
місцевих постачальників або з сусідніх регіонів країни, в якій розташовуються,
ці підприємства сприяють зростанню місцевої промисловості та загальній
економічній стабільності регіону. Ця практика не тільки допомагає
культивувати почуття спільноти, але й зменшує транспортні витрати та сприяє
екологічній стійкості. Навіть якщо вони обрали закордонних постачальників, то
будуть платити мито країні.
Бізнес сприяє підприємництву та інноваціям, стимулюючи економічне
зростання. Бізнес надає платформу для підприємців-початківців або для тих,
хто має вже певний досвід, щоб протестувати свої ідеї та вивести на ринок нові
інновації, наприклад.
Доступ до фінансування та капіталу є серйозною проблемою для деяких
підприємств в економіці, особливо для малого бізнесу. Без достатніх коштів
цим підприємствам може бути важко зростати та розширювати свою діяльність.
22

Щоб подолати цю перешкоду, власники малого бізнесу можуть досліджувати

різні шляхи, такі як традиційні банківські кредити, державні гранти,
краудфандинг або пошук інвестицій від інвесторів або венчурних капіталістів.
Дотримання законодавчих норм і їх розуміння може зайняти багато часу
та коштувати дорого. Підприємства повинні йти в ногу з мінливими законами,
дозволами, ліцензіями та вимогами до звітності, які можуть відволікати ресурси
від основної діяльності. Наприклад, розуміння податкового кодексу та
дотримання трудового законодавства може бути особливо складним, тому їм
необхідно звернутися за професійною допомогою саме тих спеціалістів, які
розуміються на законодавстві країни-розташування бізнесу, наприклад,
найняти юристів і фахівців з бухгалтерського обліку, щоб забезпечити
дотримання вимог, тощо [35].
23

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЯКОСТІ ТА ПРОБЛЕМ

БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В КРАЇНАХ ЦСЄ

2.1. Аналіз показників якості державного управління та рівня

корупції

У державному управлінні основним фактором, який реабілітує або

заперечує, що влада застосовує певні принципи методи у своїй роботі, є
показники ефективності. Від ступеня ефективності державного управління
залежить прогрес розвитку бізнесу.
Розглянемо показники декількох країн ЦСЄ за індексом сприяння
корупції CPI.
Таблиця 3
Показники деяких країн ЦСЄ за результатами індексу CPI 2022 року
Значення індексу
Країна (максимальне значення 100)
Чехія 56
Хорватія 50
Угорщина 42
Польща 55
Словакія 53
Словенія 56
Україна 33
Джерело: [36].
На основі данних таблиці бачимо, що до високо корумпованих країн
належать Росія, Азербайджан, до середньо корумпованих – всі інші країни (див.
додаток Д, таб. Д.1.).
Найвищі значення індексу у Словенії (56), Чехії (56), Польщі (55),
Словакії (53), Хорватія (50). Не можна назвати перераховані країни не
корумпованими, але результат досить непоганий, якщо порівнювати,
наприклад, з Україною, яка має значення індексу 33. Усі країни знаходяться
приблизно на однаковому рівні корупції, Угорщина (42) – між ними та
Україною, Україна посідає останнє місце.

Розглянемо ті ж самі країни за показником GRICS 2022 року

24

Таблиця 4
Показники деяких країн ЦСЄ за результатами індексу GRICS 2022
року
Країна Назва показника Значення
показника
за 2022 рік
(від -2,5 до
2,5)
Чехія Контроль над корупцією: Оцінка 0,66
Ефективність державного управління: Оцінка 1,09
Політична стабільність та відсутність 0,82
насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка 1,39
Верховенство права: Оцінка 1,10
Голос та підзвітність: Оцінка 1,04
Хорватія Контроль над корупцією: Оцінка 0,15
Ефективність державного управління: Оцінка 0,58
Політична стабільність та відсутність 0,61
насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка 0,50
Верховенство права: Оцінка 0,37
Голос та підзвітність: Оцінка 0,61
Угорщина Контроль над корупцією: Оцінка -0,10
Ефективність державного управління: Оцінка 0,53
Політична стабільність та відсутність 0,64
насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка 0,41
Верховенство права: Оцінка 0,42
Голос та підзвітність: Оцінка 0,42
Польща Контроль над корупцією: Оцінка 0,51
Ефективність державного управління: Оцінка 0,26
Політична стабільність та відсутність 0,50
насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка 0,72
Верховенство права: Оцінка 0,43
Голос та підзвітність: Оцінка 0,60
Словакія Контроль над корупцією: Оцінка 0,21
Ефективність державного управління: Оцінка 0,38
Політична стабільність та відсутність 0,44
насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка 0,85
Верховенство права: Оцінка 0,62
Голос та підзвітність: Оцінка 0,89
Словенія Контроль над корупцією: Оцінка 0,77
Ефективність державного управління: Оцінка 1,07
Політична стабільність та відсутність 0,71
25

насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка 0,69
Верховенство права: Оцінка 0,97
Голос та підзвітність: Оцінка 0,97
Україна Контроль над корупцією: Оцінка -0,63
Ефективність державного управління: Оцінка -0,50
Політична стабільність та відсутність -2,00
насильства/тероризму: Оцінка
Якість регуляторного середовища: Оцінка -0,33
Верховенство права: Оцінка -0,92
Голос та підзвітність: Оцінка -0,02
Джерело: [37].
Всі країни, окрім України, мають досить високі показники, що
підтверджує якість державного апарату та його функціонування. Україна за
всіма показниками цього індексу має від’ємне значення, найнижчий показник –
політична стабільність та відсутність насильства/тероризму (-2,00), так як 24
лютого 2022 року розпочалася війна з Росією. Можемо визначити, що в Україні
слабко функціонує державний апарат і належним чином не виконує свої
обов’язки, на відміну від інших перерахованих країн ЦСЄ.

Розглянемо значення останнього показника якості державного управління

та рівня корупції InCiSE.
Таблиця 5
Показники деяких країн ЦСЄ за результатами індексу InCiSE 2019
року
Країна Значення показника
Польща 0,755
Словенія 0,75
Словакія 0,692
Угорщина 0,671
Чехія 0,659
Хорватія 0,501
Україна -
Джерело: [38, с.16].
26

2.2. Дослідження взаємозвʼязку якості бізнес-середовища та

економічного зростання країн ЦСЄ

Різні джерела ділять Європу різноманітно на певні частини , тому було

обрано використовувати для визначення субрегіонів Європи тематичний
словник Eurovoc.
Eurovoc є багатомовним тезаурусом (тематичним словником), що
підтримується Видавничим бюро Європейського Союзу. Він існує в 23
офіційних мовах Європейського союзу. Eurovoc використовується
Європейським парламентом, Бюро офіційних публікацій Європейського Союзу,
національними і регіональними парламентами в Європі, деяких національних
урядових відомств і європейських організацій. Eurovoc служить основою для
доменних імен, що використовуються в базі даних термінології Європейського
Союзу.
На основі його даних було визначено, що до країн Центральної та Східної
Європи (ЦСЄ) входять: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Боснія і
Герцеговина Болгарія, Чехія, Хорватія, Грузія, Угорщина, Молдова,
Чорногорія, Косово, Північна Македонія, Румунія, Росія (у тому числі азійська
її частина), Сербія, Словаччина, Словенія, Україна [39].
Бізнес-середовище прямопропорційне економічному розвитку країни. Для
того, щоб зрозуміти, на якому рівні знаходиться економічний розвиток країни
можна використати
Таблиця 6
Індекс інклюзивного зростання (IGI) країн ЦСЄ за 2021 рік
Джерело: [40].
Країна Загальний Економіка Житлові Рівність Екологічна
індекс умови стійкість

Словенія 57,9 39,4 85,7 79,3 42,0

Чехія 56,0 37,6 85,7 66,0 46,1

Словаччина 54,1 34,4 80,9 65,6 47,0

Угорщина 52,8 32,5 82,0 65,6 44,3

27

Хорватія 52,7 27,4 79,2 76,5 46,5

Польща 52,7 31,58 82,8 70,0 42,3

Україна 32,7 14,2 68,7 57,7 20,3

Повна таблиця подана у таб. Е.1., додатку Е.

Дивлячись на індекси у різних категоріях можна побачити чи є країна
розвиненою або тією, що розвивається.
Наприклад, в екологічній категорії розвинені економіки набирають в
середньому 42,5 бала зі 100, в порівнянні з 31,3 балами для країн, що
розвиваються.
З таблиці 6 можна побачити, що до країн з розвиненою економікою
відносяться ті, які мають загальний коефіцієнт від 50. Саме ці країни, як було
сказано вище, мають коефіцієнт екологічної стійкості від 42. Також можна
виявити закономірність, що у всіх розвинутих країн, крім Хорватії,
економічний показник становить від 30 балів.
З результатів Індексу інклюзивного зростання (IGI) можна зробити
висновки, що до розвинутих країн за загальним та економічним показниками
відносяться Словенія (57,9 / 39,4), Чехія (56,0 / 37,6), Словаччина (54,1 / 34,4),
Угорщина (52,8 / 32,5), Польща (52,7 / 31,58), Хорватія (52,7 / 27,4). За
поданими даними Україна не є розвиненою країною, так як має показники
32,7 / 14,2. Між нею та іншими країнами прослідковується значний розрив між
значеннями показників.
Для того, щоб проаналізувати якість бізнес-середовища в країнах ЦСЄ,
розглянемо їх коефіцієнти у наступних показниках: Індекс глобалізації, Індекс
економічної свободи та Індекс глобальної конкурентоспроможності.
На основі даних показників бізнес-середовища країн ЦСЄ та індексу
економічного розвитку країни видно країни, які очолюють рейтинги й мають
високі та відносно високі коефіцієнти.
Таблиця 7
Аналіз деяких країн ЦСЄ
28

Співвідношення між індексами якості бізнес-середовища та

економічним розвитком країни

Індекси якості бізнес-середовища Індекс

економічного
розвитку країни

Країна Індекс Індекс Індекс Індекс

глобалізації економічної глобальної інклюзивного
2020р. свободи конкуренто- зростання 2021р.
(De jure) спроможності (загальний
2023 2019р. коефіцієнт /
економічний
коефіцієнт)

Чехія 88,7 71,9 70,9 56,0 / 37,6

Словенія 84,42 68,5 70,2 57,9 / 39,4

Словаччина 87,9 69,0 66,8 54,1 / 34,4

Польща 85,65 67,7 68,9 52,7 / 31,58

Угорщина 85,01 64,1 65,1 52,8 / 32,5

Хорватія 84,23 66,4 61,9 52,7 / 27,4

Україна 73,1 - 57,0 32,7 / 14,2

Джерело: [41; 42; 43].
З таблиці 7 бачимо наступне:
● Чим вище значення загального показника розвитку країни, тим більше
значення економічного показника розвитку в Індексі інклюзивного
зростання, крім Хорватії (загальний показник - 52,7, економічний 27,4) та
Сербії (загальний показник - 33,9, економічний 21,2).
● Значення Індексу глобалізації країн ЦСЄ відрізняються від інших значень
індексів, тобто вони помітно більші, ніж інші показники країн, бо за
основу Індексу глобалізації були взяті дані De jure, так як це офіційні
дані.
● Загалом значення різних індексів однієї країни приблизно однакові.
● У цілому значення різних індексів підтверджують те, що від розвитку не
тільки економічного сектору, а від загального розвитку країни залежить
якість бізнес-середовища та його функціонування.
29

Розглянемо також ВВП деяких країн ЦСЄ за 2022 рік.

Таблиця 8
Значення ВВП для деяких країн ЦСЄ за 2022 рік
Країна Млн. доларів США
Польща 688,177
Чехія 290,924
Угорщина 178,789
Україна 160,503
Словакія 115,469
Хорватія 70,965
Словенія 62,118
Джерело: [44].

2.3. Перспективи розвитку та шляхи покращення бізнес-середовища

в країнах ЦСЄ

Серед країн ЦСЄ є ті, що мають доволі добрий рівень розвитку бізнес-
середовища, як Чехія, Словаччина, Словенія, Польща, Угорщина, а є ті, які
займають доволі низькі позиції у рейтингах, які ми проаналізували (див. також
додаток Ж, таб. Ж.1.) як Україна, Азербайджан, Боснія та Герцеговина, Росія,
Молдова, тощо. Відповідно для кожної країни буде свій шлях покращення
бізнес-середовища на своїй території.
Першочергово без якісної, наповної законодавчої бази для ведення
підприємницької справи не буде ніякого бізнес-середовища. Відповідно
спочатку потрібно удосконалити правовий захист країною прав приватної
власності та ступінь виконання цих законів, наявність справедливості судової
влади.
Також потрібно звернути увагу на доброчесність уряду країни та його
функціонування: у багатьох країнах високий рівень корупції, якому сприяє
уряд, і незаконного тиску на підприємства, підприємців, процвітання
хабарництва та кумівства.
Розмір податкової ставки повинен бути відповідним до умов життя і праці
у країні, так як не буде стимулу й сенсу працювати підприємствам у таких
умовах.
30

Кількість боргу країни впливає на якісний розвиток бізнесу.

Потрібно скоротити час очікування реєстрації власної справи, отримання
ліцензії, закриття бізнесу.
Свобода торгівлі (ступінь впливу тарифних і нетарифних бар'єрів на
імпорт і експорт товарів і послуг в країну і з країни) має прямий вплив на
кількість відкритих підприємств у країні, їхню діяльність та її вибір.
Економічна ситуація, відношення мінімальної заробітної плати до цін на
товари, рівень інфляції за останні роки.
Рівень розвитку інфраструктури впливає на час поставок товарів для
продажу та матеріалів для виготовлення продукції.

ВИСНОВКИ
Дане дослідження присвячене вивченню аналізу бізнес-середовища країн
Центральної та Східної Європи. Проаналізувавши тему, виокремили поняття,
види різних індикаторів ведення бізнесу, показники якості управління
державного апарату та рівня корупції, виділили основні аспекти впливу на
бізнес-середовище: економічний і політичний, розібрали основні показники
ведення бізнесу. Виходячи з результаті дослідження, можна більш глибоко
31

зрозуміти функціонування бізнес-середовища, від чого воно залежить і на кого

може впливати. Найголовніше, що ми змогли побачити під час аналізу, що між
бізнес-середовищем й економічним розвитком країни є тісний
прямопропорційний зв’язок.
Аналізуючи дані країн на основі поданих показників, змогли побачити,
що (розглянемо на прикладі Польщі й України) за показником рівня корупції за
2022 рік між Польщею (55) й Україною (33) йде розрив у 22 бали. Польща є не
дуже корумпованою, а Україна – корумпованою. Серед усіх перерахованих
країн, які були занесені до додатків, Україна посідала останні місця.
Якщо порівнювати всі підпоказники індексу інклюзивного зростання, то
видно тенденцію, що всі підіндекси певної країни знаходяться приблизно на
однаковому рівні. Одразу видно, як з піднятям загального індексу,
покращуються всі інші значення і навпаки.
У таблиці 7 зробили співвідношення між показниками якості бізнес-
середовища (Індекс глобалізації, Індекс економічної свободи, індекс глобальної
конкурентноспроможності) та показником загального розвитку країни, зокрема
економічного. На прикладі Польщи ми бачимо, що у неї показники за
значенням відповідають її положенню у списку країн, тобто якщо взяти всі її
показники по черзі, як в таблиці і порівняти з сусідніми зі списку країнами й
Україною, то вийде наступне: Словаччина (87,9; 69,0; 66,8; 54,1/34,4), Польща
(85,65; 67,7; 68,9; 52,7/37,58) Угорщина (85,01; 64,1; 65,1; 52,8/32,5), Україна
(73,1; -; 57,0; 32,7/14,2). Чітко видно, що як значення економічного розвитку,
так і значення якості бізнес-середовища однаково як зростають, так і спадають.
Нема невизначенних позицій в рейтингу серед країн ЦСЄ, нема дуже
різноманітних за значенням, з великою різницею показників в одній країні.
Один з 4 показників міг бути не набагато бути вищим чи нижчим, ніж інші
значченя однієї країни, все інше було прямопропорційне. В жодній країні не
було видно, щоб один показник був занадто високим, а всі інші – маленькими,
як і в інших країнах.
32

Отже, на основі цього аналізу ми можемо стверджувати, що є тісний

прямопропорційний зв’язок між якістю та легкістю ведення бізнес-середовища
та економічним розвитком країни. Також слід зазначити, що на основі аналізу
показників країн ЦСЄ найбільш сприятливими та легкими для ведення
підприємницької діяльності є Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Польща,
Хорватія. За значенням індикаторів Україна не є гарним бізнес-середовищем і
не має правильно функціонуючого державного апарату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1) Покропивний С. Ф., Соболь С. М., Швидаренко Г. О., Дерев’янко О.
Г.. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування. – 2-ге видання.
доп. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 379.
33

2) Кузьміна О.Є., Мельник О.Г. Діагностика потенціалу підприємства / О.

Є. Кузьмін, О. Г. Мельник // Маркетинг і менеджмент інновацій. -
2011. - № 1. - С. 155-166.
3) Мельник М.І. Класифікація бізнес-середовища: системний підхід. –
Регіональна економіка. - №2.- 2008.- С. 251-260.
4) Alan Hosking, Nicholas Grier. A-Level Business Studies - Brian Heap's A-
Level Series. – Oxford: HLT Publications. - 12th edition. – 1996. – Р. 460.
5) M.E. Porter. - Competitive strategy: Techniques for Analyzing Industries
and Competitors. - New York : Free Press. – 2003. – Р. 416.
6) Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. - 2-ге видання. /
О.О.Гетьман, В.М. Шаповал. - К.: Центр учбової літератури. - 2010. –
С. 488.
7) Котлер Ф. Основи маркетингу. - М.: Прогрес, 1990. – С. 736.
8) Schwartz Peter. The art of the long view. – N-Y: Doubleday, 1991.
9) Виханський О.С., Наумов О. І. Менеджмент. – 3-е видання. – М.:
Гардаріка, - 1998. – С. 444.
10) Горбаченко С.А., Карпов В.А. Аналіз підприємницьких проектів. −
Одеса: ОНЕУ, 2013. – С. 241.
11) Чорна Н. Ю. Особливості системи сучасного бізнес-середовища як
передумови виникнення ризиків в системі управління підприємством. -
Ефективна економіка. - № 12. – 2013. -
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2580
12) Ситник Н.С., Стасишин А.В., Гринчишин Я.М., Попович Д.В., Сич
О.А., Смолінська С.Д., Ясіновська І.Ф. - за заг. ред. Н. С. Ситник.-
Львів: Видавництво «Апріорі», 2019. – С. 432.
13) Пісна О.М. Ключові показники розвитку середовища бізнес-
діяльності в Україні // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського.
Серія: Економіка і управління. - 2018. - С. 6.
14) Індекс глобалізації: суть та значення. – 2011. -
https://osvita.ua/vnz/reports/international-relations/19331/
34

15) Executive Summary. - 2008. - № 14. - С. 1. -

https://web.archive.org/web/20080227044144/http://www.heritage.org/
research/features/index/chapters/pdf/index2008_execsum.pdf
16) Carl J. Schramm / Economic Fluidity: A Crucial Dimension of
Economic Freedom - Chapter 1. - С. 15-16. -
https://web.archive.org/web/20080227044140/http://www.heritage.org/
research/features/index/chapters/pdf/index2008_chap1.pdf
17) The Heritage Foundation / Methodology - 2022. -
https://www.heritage.org/index/pdf/2022/book/02_2022_IndexOfEconomic
Freedom_METHODOLOGY.pdf
18) William Beach, Time Kane / Methodology: Measuring the 10 Economic
Freedoms - 2008. -
https://web.archive.org/web/20080227044142/http://www.heritage.org/
research/features/index/chapters/pdf/Index2008_Chap4.pdf
19) World Economic Forum. - The Global Competitiveness Report. – 2019.
– С. 18. -
file:///C:/Users/User/Downloads/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport20
19.pdf
20) https://imd.widen.net/view/pdf/kzqx1pambc/
All_criteria_list_WCY_2023.pdf
21) https://gtmarket.ru/ratings/imd-world-competitiveness-ranking
22) Simeon Djankov. The Doing Business Project: How It Started:
Correspondence / JOURNAL OF ECONOMIC PERSPECTIVES. - 2016. -
№ 1. - Р. 247-248. -
https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/jep.30.1.247
23) Ease of doing business score and ease of doing business ranking. -
Doing Business 2020. – Charter 6. - Р. 79-80. -
chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://openknowle
dge.worldbank.org/server/api/core/bitstreams/2db10c90-db63-5746-a4e3-
1bfe264dda7c/content
35

24) World Economic Forum, Global Alliance for Trade Facilitation. – 2016.
– С. 342. - chrome-
extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www3.weforum.org/
docs/WEF_GETR_2016_report.pdf
25) https://lpi.worldbank.org/about
26) chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://
er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/14942/3/UKIP_mono_P224-232.pdf
27) https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/
28) https://www.indiastudychannel.com/resources/141517-New-method-of-
calculation-of-Human-Development-Index-HDI.aspx
29) https://www.internationalpropertyrightsindex.org/about
30) https://data.oecd.org/gdp/gross-domestic-product-gdp.htm
31) https://www.bsg.ox.ac.uk/about/partnerships/international-civil-service-
effectiveness-index-2019
32) Інтегральні показники оцінки ефективності державного управління.
-
https://stud.com.ua/20552/menedzhment/integralni_pokazniki_otsinki_efekt
ivnosti_derzhavnogo_upravlinnya
33) Індекс сприйняття корупції. Transparency international. – 2022. – C.
14. – Режим доступу:
https://cpi.ti-ukraine.org/static/download/2022_ukr_final.pdf
34) https://unctadstat.unctad.org/datacentre/reportInfo/US.InclusiveGrowth
35) https://aicontentfy.com/en/blog/impact-of-small-businesses-on-
economy-supporting-local-growth-and-job-creation#:~:text=By
%20providing%20goods%20and%20services,and%20innovation%20to
%20the%20economy
36) https://www.transparency.org/en/cpi/2022?
gclid=CjwKCAiA98WrBhAYEiwA2WvhOk3iaA-
7xEnMcH5gzwJ9WMQKFGJ9tvcqK5H7nu9ZAgQA1TzSK18FPRoC-
usQAvD_BwE&gad_source=1
36

37) https://databank.worldbank.org/source/worldwide-governance-indicators
38) The International Civil Service Effectiveness (InCiSE) Index. Results
Report 2019. - https://www.bsg.ox.ac.uk/sites/default/files/2019-04/InCiSE
%202019%20Results%20Report.pdf
39) https://eur-lex.europa.eu/browse/eurovoc.html 38 - Режим доступу:
https://eur-lex.europa.eu/browse/eurovoc.html
40) https://unctadstat.unctad.org/datacentre/dataviewer/US.InclusiveGrowth
41) https://kof.ethz.ch/en/forecasts-and-indicators/indicators/kof-
globalisation-index.html
42) https://www.heritage.org/index/ranking
43) https://www.imd.org/centers/wcc/world-competitiveness-center/
rankings/world-competitiveness-ranking/2023/#2023-results
44) chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://
databankfiles.worldbank.org/public/ddpext_download/GDP.pdf
37

ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Загальна теплова карта з Індексу економічної свободи 2023 року,
опублікованого The Heritage Foundation та The Wall Street Journal (темно-
зелений - вільні, зелений - переважно вільні, жовтий -помірно вільні,
помаранчевий - переважно невільні, червоний - репресивні)

Рис. А.1.
38

ДОДАТОК Б

Складові Глобального інноваційного індексу

Рис. Б.1.
39

ДОДАТОК В

Складові Індексу людського розвитку

Рис. В.1.
40

ДОДАТОК Ґ

Складові показника InCiSE

Рис. Ґ. 1
41

ДОДАТОК Д
Показники країн ЦСЄ за результатами індексу CPI 2022 року
Значення індексу (максимальне
Країна значення 100)
Албанія 36
Вірменія 46
Азербайджан 23
Білорусь 39
Боснія і Герцеговина 34
Болгарія 43
Чехія 56
Хорватія 50
Грузія 56
Угорщина 42
Молдова 39
Чорногорія 45
Північна Македонія 40
Польща 55
Румунія 46
Росія 28
Сербія 36
Словакія 53
Словенія 56
Україна 33
Косово 41
Таб. Д.1.
42

ДОДАТОК Е
Індекс інклюзивного зростання (IGI) країн ЦСЄ за 2021 рік

Країна Загальний Економіка Житлові Рівність Екологічна

індекс умови стійкість

Словенія 57,9 39,4 85,7 79,3 42,0

Чехія 56,0 37,6 85,7 66,0 46,1

Словаччина 54,1 34,4 80,9 65,6 47,0

Угорщина 52,8 32,5 82,0 65,6 44,3

Хорватія 52,7 27,4 79,2 76,5 46,5

Польща 52,7 31,58 82,8 70,0 42,3

Білорусь 47,2 24,2 77,8 87,0 30,2

Румунія 46,7 24,8 71,9 56,3 47,5

Болгарія 46,5 25,1 75,3 64,7 38,1

Чорногорія 39,4 20,5 70,4 60,4 27,6

Албанія 38,0 14,8 55,8 59,2 42,4

Грузія 37,5 18,5 64,1 53,0 31,5

Вірменія 35,4 15,9 58,2 60,0 28,3

Азербайджан 34,5 19,5 51,6 57,4 24,4

Молдова 34,5 11,6 63,8 60,4 31,9

Сербія 33,9 21,2 69,2 65,2 13,7

Україна 32,7 14,2 68,7 57,7 20,3

Росія 26,5 27,6 71,1 62,3 4,0

Боснія і -
Герцеговина

Північна -
Македонія

Косово -
Таб. Е.1.

ДОДАТОК Ж
43

Аналіз країн ЦСЄ

Співвідношення між індексами якості бізнес-середовища та
економічним розвитком країни

Індекси якості бізнес-середовища Індекс

економічного
розвитку країни

Країна Індекс Індекс Індекс Індекс

глобалізації економічної глобальної інклюзивного
2020р. свободи конкуренто- зростання 2021р.
(De jure) спроможності (загальний
2023 2019р. коефіцієнт /
економічний
коефіцієнт)

Чехія 88,7 71,9 70,9 56,0 / 37,6

Словенія 84,42 68,5 70,2 57,9 / 39,4

Словаччина 87,9 69,0 66,8 54,1 / 34,4

Польща 85,65 67,7 68,9 52,7 / 31,58

Угорщина 85,01 64,1 65,1 52,8 / 32,5

Хорватія 84,23 66,4 61,9 52,7 / 27,4

Румунія 86,23 64,5 64,4 46,7 / 24,8

Білорусь 68,83 51,0 - 47,2 / 24,2

Болгарія 82,41 69,3 64,9 46,5 / 25,1

Чорногорія 71,89 60,9 60,8 39,4 / 20,5

Албанія 74,3 65,3 57,6 38,0 / 14,8

Грузія 76,58 68,7 60,6 37,5 / 18,5

Вірменія 71,8 65,1 61,3 35,4 / 15,9

Азербайджан 70,43 61,4 62,7 34,5 / 19,5

Молдова 71,03 58,5 56,7 34,5 / 11,6

Сербія 79,91 63,5 60,9 33,9 / 21,2

Україна 73,1 - 57,0 32,7 / 14,2

Росія 72,72 53,8 66,7 26,5 / 27,6

Боснія і 72,04 62,9 54,7 -

Герцеговина
44

Косово - 60,7 - -
Таб. Ж.1.