Центральна спілка споживчих товариств України

Львівський торговельно-економічний університет

Інститут економіки та фінансів

Кафедра фінансово-економічної безпеки та банківського бізнесу

ЗВІТ
про виробничу практику
здобувача ступеня вищої освіти ступеня “магістр”
денної форми навчання
спеціальності "Управління фінансово-економічною безпекою"
14.71 групи
Грищука Ігоря Святославовича
(прізвище, ім’я, по батькові)

Місце проходження практики:

________СВК «НИВА»_____
назва бази практики

Керівники практики:
від кафедри:
к.е.н., доц. Музичка Олександра
Миронівна
від бази практики:
голова СВК «НИВА» Козарик Петро
Олександрович

Львів-2017
 2
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………2
РОЗДІЛ 1. Організаційна структура та загальна характеристика
діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива»……….5
РОЗДІЛ 2. Організація управління фінансово-економічною безпекою
сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива»………………..11
РОЗДІЛ 3. Моніторинг, оцінювання та планування в системі фінансово-
економічної безпеки сільськогосподарського виробничого кооперативу
«Нива»……………………………………………………………………………16
РОЗДІЛ 4. Ризик-менеджмент у системі фінансово-економічної безпеки
сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива»………………….23
РОЗДІЛ 5. Стратегія фінансово-економічної безпеки
сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива»………………….30
РОЗДІЛ 6. Індивідуальне завдання………………………………………36
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...46
ДОДАТКИ…………………………………………………………………51
 3
ВСТУП

Виробнича практика є підґрунтям для майбутнього працевлаштування

на посади керівників підрозділів та спеціалістів з фінансово-економічної
безпеки підприємницьких структур, головних фахівців з фінансово-
економічної безпеки за операціями з нерухомим майном, у сфері
адміністративного та допоміжного обслуговування, у фінансовій та страховій
діяльності й управлінні державною безпекою та науково-дослідних
організаціях.
Метою практики є закріплення і поглиблення набутих теоретико-
методологічних основ, професійних умінь і навичок з питань формування й
забезпечення фінансово-економічної безпеки на підприємствах, організаціях,
установах, оцінювання її рівня, розробка методів та механізмів її
вдосконалення в умовах існуючих небезпек і загроз та загострення протиріч і
ризиків на макро- й мікрорівнях під впливом глобальних та національних
чинників.
Проходження практики передбачає вирішення 3-х основних видів
завдань: професійних, соціально-виробничих та соціально-побутових, які в
комплексі спрямовані на гарантування фінансово-економічної безпеки й
заходів антикризового управління та санації підприємства, використання
інформаційних систем в управлінні фінансово-економічною безпекою
суб’єкту підприємництва, організацію та проведення науково-аналітичних
досліджень з питань виявлення загроз та прийняття ефективних
управлінських рішень, використання набутих знань для забезпечення
фінансово-економічної безпеки на макро- та мікрорівнях.
Особливу увагу під час проходження практики приділено діяльності
фахівців з фінансово-економічної безпеки на різних рівнях функціонування
економіки України із врахуванням необхідності її забезпечення на
загальнонаціональному, територіальному й локальному рівнях.

.
 4

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА ЗАГАЛЬНА

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ «НИВА»

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» (скорочено

СВК «Нива») являється юридичною особою, користується та виконує
обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс та створений
згідно Процедури створення сільськогосподарських кооперативів описаній
у розділі II Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію".
Шляхом добровільного об’єднання фізичних осіб, створеним для
спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства
та здійснює свою діяльність у відповідності з Цивільним кодексом України,
та іншим чинним законодавством України.
Кооператив створений в процесі реорганізації селянської спілки
«Нива», Дубенського району, шляхом перетворення в юридичну особу –
сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива», який являється
правонаступником селянської спілки «Нива».
Землекористування господарства СВК «Нива» с. Шепетин,
Дубенського району Рівненської області, розташоване у південній частині
району, біля річки Іква.
Виробничий центр колгоспу знаходиться в селі Шепетин на відстані 30
км від районного центру м. Дубно та 73 км – від обласного центру м. Рівне.
По фізико – географічному розташуванню територія СВК «Нива»
знаходиться на  Волинсько-Подільській височині.
Основною метою та ціллю створення Кооперативу є: виробництво
(вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції,
насичення ринку конкурентно-спроможною продукцією, товарами, роботами
і послугами та задоволення на основі одержаного прибутку соціально-
економічних запитів і потреб членів трудового колективу, асоційованих
членів Кооперативу та членів Кооперативу.
 5
Кооператив здійснює виробництво сільськогосподарської продукції, її
переробку і реалізацію, надає послуги сільськогосподарським
товаровиробникам.
Предметом діяльності СВК «Нива» згідно з п.2.3 Статуту
господарюючого суб’єкта є:
1) Сільськогосподарське виробництво (вирощування), переробка та
реалізація товарної продукції і сировини;
2) Заготівля, зберігання і переробка сільськогосподарської продукції
та будь якої іншої продукції, як власного виробництва так і придбаної, та її
реалізація;
3) Закупка сільськогосподарської продукції, худоби, товарно-
матеріальних цінностей, в.т.ч, у населення за готівку або шляхом
товарообміну на взаємовигідних умовах;
4) Охорона і захист лісу, виконання комплексу лісокультурних і
лісогосподарських робіт та робіт по захисному лісорозведенню,
передбачених перспективними планами ведення лісового господарства та
державними планами природоохоронних заходів. Лісогосподарське
виробництво (вирощування, переробка та реалізація товарної продукції та
сировини);
5) Заготівля і зберігання лісогосподарської продукції та будь якої
іншої продукції, як власного виробництва так і придбаної, та її реалізація;
6) Гуртова, роздрібна та виїзна торгівля товарами власного
виробництва, сільськогосподарською продукцією, товарами народного
споживання, продукцією виробничо-технічного і науково-технічного
призначення, транспортними засобами, паливо-мастильними матеріалами та
іншими нафтопродуктами, тютюновими виробами та алкогольними напоями.
Комерційна (фірмова) та комісійна торгівля через власні і орендовані бази
(склади), магазини, кафе, бари та ресторани.
7) Виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних та
ремонтно-будівельних робіт;
 6
8) Створення підсобних промислів;
9) Розробка, виробництво та реалізація виробів з деревини:
столярних виробів, меблів, паркету, напівфабрикатів, дерево сировини тощо;
10) Виробництво і реалізація товарів широкого вжитку;
11) Експлуатація готелів, автостоянок, автозаправних станцій;
12) Створення мережі торговельних точок та магазинів. Організація
роботи буфетів, барів, бістро, кафе, ресторанів, кемпінгів та інших
підприємств громадського харчування і відпочинку;
13) Постачання виробникам:
a) Технологічних ліній по переробці сільськогосподарської
продукції, техніки, запасних частин до неї, засобів малої механізації та
інвентарю, інструментів;
b) Транспортних засобів, в т.ч. вантажних, легкових, спеціальних та
інших самохідних машин та механізмів, які потребують реєстрації ДАІ;
c) Нафтопродуктів;
d) Будівельних матеріалів, металоконструкцій, столярних,
металевих, сантехнічних виробів.
14) Виготовлення малогабаритної сільськогосподарської техніки,
інструменту, дрібного інвентарю, предметів побуту;
15) Надання комунальних та побутових послуг населенню;
16) Внутрішні і міжнародні перевезення пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом;
17) Організація та проведення виставок, ярмарок, аукціонів,
фестивалів, конференцій, конкурсів та презентацій;
18) Здійснення операцій купівлі-продажу, обміну та інших видів
відчуження нерухомого майна виробничо-технічного призначення та
невиробничого призначення;
19) Здійснення операцій по здачі в найм, в оренду (лізинг)
юридичним та фізичним особам нерухомого майна виробничо-технічного
призначення та невиробничого призначення;
 7
20) Організація збору, переробки та подальшої реалізації вторинних
ресурсів та сировини;
21) Надання медичних послуг;
22) Вирощування, переробка, та реалізація лікарських рослин,
виготовлення та реалізація лікарських препаратів;
23) Виведення та селекція нових видів рослин, в т.ч. лікарських;
24) Придбання та реалізація автомототранспорту, в т.ч.
сільськогосподарського призначення;
25) Надання ветеринарних послуг;
26) Інші види діяльності , не заборонені чинним законодавством
України.
Для здійснення окремих видів діяльності Кооператив отримує у
встановленому чинним законодавством порядку спеціальні дозволи (ліцензії,
сертифікати).
Членами Кооперативу можуть бути фізичні особи, які заснували
Кооператив, або були прийняті до Кооперативу та визнають Статут і
дотримуються його вимог, формують фонди та беруть участь у діяльності
Кооперативу відповідно до чинного законодавства України.
Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви фізичної
особи про вступ у члени Кооперативу. Член Кооперативу робить вступний і
пайовий внески відповідно до Статутного та Пайового фондів Кооперативу.
Прийняття нових членів Кооперативу здійснюється головою Кооперативу.
Рішення голови Кооперативу про прийняття до Кооперативу нових
учасників підлягає схваленню загальними зборами Членів Кооперативу.
Організаційна структура сільськогосподарського виробничого
кооперативу «Нива» відображена на рис. 1.1.
 8

Рис. 1.1. Організаційна структура СВК «Нива»

Джерело: складено на основі додатку Е

Засновниками Кооперативу є Козарик Петро Олександрович, Козарик

Галина Юріївна та Козарик Олег Петрович.
У Кооперативі допускається асоційоване членство. Асоційованими
членами Кооперативу можуть бути фізичні особи, що визнають його Статут,
дотримуються його вимог та здійснили пайовий внесок.
Економічне зростання є однією з найважливіших суспільних проблем,
до якої постійно звернута увага економістів, політиків та міжнародних
організацій. Саме сутність і темпи економічного зростання визначають
динаміку економічного розвитку як країни в цілому, так і окремого
сільського господарства, забезпечують поступальний розвиток суспільства,
перехід від нижчого до вищого ступеня розвитку.
З метою досягнення безперервного зростання обсягів виробництва той
чи інший господарюючий суб'єкт, а у випадку нашого дослідження —
сільськогосподарський кооператив, повинен формувати власну стратегію
розвитку, мати змогу забезпечити фінансову незалежність суб’єкта
господарської діяльності, тобто здатність маневрувати власними коштами,
достатню фінансову забезпеченість безперебійного процесу діяльності.
Виробнича стратегія кооперативу — це процес формування та розвитку
 9
висококонкурентного виробничого потенціалу як окремого суб'єкта
господарювання та системи управління ним, що втілюється у вигляді
виробничої підсистеми певного типу, призначеної для випуску
конкурентоспроможних продуктів. Виробнича стратегія існує у вигляді
довгострокової програми або плану і реалізується за допомогою тактики [6].
Тактика кооперативу — це конкретні методи і прийоми для досягнення
поставленої мети в конкретних умовах. Тактика розробляється на основі
стратегії СВК «Нива» менеджерами середньої ланки управління, призначена
для реалізації стратегії і дозволяє коригувати її в процесі виконання. Тактика
випливає із стратегії і підпорядковується їй.
Незалежно від формулювання стратегічних цілей діяльності
сільськогосподарського кооперативу на майбутній період обов'язковим є
забезпечення прибутковості відповідного кооперативу. Прибутковість можна
розглядати не тільки як ціль, але і як основну умову ділової активності
кожного сільськогосподарського кооперативу, зокрема СВК «Нива», як її
результат, ступінь ефективності здійснення функцій кооперативу по
обслуговуванню ринку і споживача та по рішенню власних задач.
Сільськогосподарський кооператив, який розробляє свою стратегію на
перспективу, завжди прагне до максимізації створюваного соціального
ефекту, тому що це є однією з умов для рішення його виробничих задач.
 10
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-
ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ НА БАЗІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ «НИВА»

Тактика управління фінансово-екнономічною безпекою кооперативу —

це конкретнi методи i прийоми для досягнення поставленої мети в
конкретних умовах. Тактика розробляється на основi стратегiї СВК «Нива»
менеджерами середньої ланки управлiння, призначена для реалiзацiї стратегiї
i дозволяє коригувати її в процесi виконання. Тактика випливає iз стратегiї i
пiдпорядковується їй.
Слiд вiдмiтити, що стратегiя i тактика кооперативу мають ряд
принципових вiдмiнностей:
— стратегiя зосереджена на розглядi найбiльш важливих питань, а
тактика займається деталями;
— стратегiя кооперативу визначає довгостроковий напрямок розвитку
кооперативу, а тактика — дiї, необхiднi для досягнення короткострокових
цiлей i реалiзацiї стратегiй;
— стратегiя кооперативу носить концептуальний характер, а тактичнi
заходи з її реалiзацiї — органiзацiйний;
— стратегiя вiдображає способи досягнення цiлей кооперативу, а
тактика пояснює, як правильно використовувати сили кооперативу та його
потенцiал в процесi реалiзацiї стратегiй [18, с. 300].
Найважливiшi параметри, що враховуються пiд час визначення
стратегій фінансово-економічної безпеки СВК «Нива», такi:
1) обсяги сiльськогосподарської продукцiї, виробництво чи
вирощування яких необхiдно забезпечити в певний перiод часу (тобто
виробничi потужностi та виробничий потенцiал);
2) розриви мiж наявними та потрiбними характеристиками виробничих
процесiв для забезпечення випуску сiльськогосподарської продукцiї згiдно зi
сформованим "портфелем";
3) масштаби виробничого потенцiалу, рiвень його гнучкостi (iнерцiйнi
 11
характеристики);
4) швидкiсть перетворень виробництва та адаптацiї необхiдних
iнновацiй (продуктiв, матерiалiв, технологiй, форм i методiв органiзацiї
тощо) до реальних умов дiяльностi пiдприємства з метою забезпечення його
iснування в довгостроковiй перспективi;
5) досягнення певних рiвнiв витрат на виробництво та створення
певного обсягу доданої вартостi [8, с. 672].
Аналiз фінансово-екнономічної безпеки кооперативу проводиться у
такiй послiдовностi:
1) загальна оцiнка фiнансової стiйкостi;
2) розрахунок за даними балансу системи вiдносних показникiв
фiнансової стiйкостi;
3) розрахунок за даними балансу системи абсолютних показникiв,
якi характеризують забезпеченiсть запасiв джерелами формування i
дають можливiсть визначити вiдповiдний тип фiнансової стiйкостi
пiдприємства;
розрахунок за даними звiту про фiнансовi результати та факторний
аналiз порогу рентабельностi i запасу фiнансової стiйкостi.

Загальне оцiнювання фiнансової стiйкостi передбачає визначення:

1) стiйкостi джерел формування капiталу;
2) ресурсної стiйкостi;
3) стiйкостi управлiння.
 12
Схематична модель визначення фiнансової стiйкостi пiдприємства
представлена на рис 2.1.

Система аналізу фінансової

стійкості підприємства

Загальна оцінка Відності Абсолютні

ПР і ЗФС
фінансової показники показники
стійкості

1. Стійкість - коефіцієнт автономії; 1. запаси; 1. поріг

джерел - коефіцієнт фінансової 2. власні оборотні рентабельно
формування залежності; кошти; сті;
капіталу; - коефіцієнт фінансового 3.функціонуючий 2. запас
2. Ресурсна ризику;
капітал; фінансової
стійкість; - коефіцієнт маневреності
3. Стійкість власного капіталу; 4. загальна стійкості.
управління. - коефіцієнт структури величина джерел
покриття довгострокових формування
вкладень; запасів.
- коефіцієнт довгострокового
залучення позикових коштів;
- коефіцієнт фінансової
незалежності капіталізованих
джерел;
- коефіцієнт питомої ваги
власних коштів і
довготермінових зобов’язань;
- коефіцієнт поточної
заборгованості;
- коефіцієнт концентрації
залученого капіталу;
4) - коефіцієнт страхової
стабільності капіталу;
Рис. 2.1. - коефіцієнт фінансової Комплексна методика визначення
стійкості.
фiнансової стiйкостi пiдприємства
Джерело: [15, с. 488]

Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов

забезпечення кооперативом фінансово-економічної безпеки,
життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня
конкурентоспроможності підприємства. Саме фінансова стійкість
підприємства характеризує ефективність його операційної, інвестиційної і
фінансової діяльності та є інформативним критерієм для інвесторів,
постачальників, власників.
13
 14
РОЗДІЛ 3. МОНІТОРИНГ, ОЦІНЮВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ В
СИСТЕМІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СВК «НИВА»

Основним критерієм ефективності управління системою фінансово-

економічної безпеки є оцінка економічного стану підприємства та його
фінансової стабільності З метою здійснення комплексної оцінки показників
фінансової стійкості СВК «Нива» здійснимо детальний аналіз основних
економічних показників кооперативу.
Економічна характеристика господарства передбачає визначення
розмірів підприємства, напрямку його спеціалізації, рівняння економічного
розвитку.
При цьому необхідно вивчити структуру товарної продукції, розміри
землекористування, чисельність працівників, проаналізувати показники
розмірів і рівня економічної ефективності виробництва. Для цього опишемо
стан дохідності СВК «Нива» від реалізації продукції та його структуру за її
видами протягом 2011-2015 рр. (таблиця 3.1).
Аналізуючи таблицю, насамперед що слід відмітити, що вартість
товарної продукції не стабільна і спостерігається динаміка поступового
збільшення її і у 2015 році, де вона становить 7138 тис. грн., що суттєво
відрізняється від показників минулих років.
Основна галузь, що має найбільшу частку в структурі товарної
продукції є молочне скотарство – в середньому за 5 років 51%. Також,
значний вклад в дохід, отриманий від реалізації вносить мясне скотарство –
14%. В сумі галузь скотарства має питому вагу в середньому за 5 років –
близько 65% від усієї реалізації продукції.
Динаміка вартості реалізованого зерна також відображає тенденцію
росту у 2011 році становила 17,6%, від загальної виручки за
сільськогосподарську продукцію, тоді як у 2015 вже 40,8%. Отже, вартість
реалізованого зерна від всієї реалізованої продукції займає друге місце у
реалізації та відповідно приносить значний дохід в результаті
 15
господарювання.

Таблиця 3.1

Склад і структура доходу (виручки) від реалізації продукції,робіт

та послуг в СВК «Нива»

Роки

Галузі і 2011 2012 2013 2014 2015

види продукції
тис. тис. тис.гр тис.гр тис.
% % % % %
грн. грн н. н. грн.

Рослинницт
980 18 1587 38,6 1743 34 1730 29,3 2914 40,8
во - разом
Зернові -
923 17 1412 34,3 1229 24 1365 23,1 2346 32,9
всього
В т.ч. озима
336 6 887 21,2 404 7,8 667 11,3 1170 16,4
пшениця
ячмінь 98 1,8 62 1,5 0 0 0 0 0 0

яра
168 3 124 3 324 6,2 236 4 558 7,8
пшениця
жито 217 3,9 54 1,03 175 3,4 117 2 84 1,2

гречка 67 1,2 91 2,2 0 0 0 0 0 0

овес 18 0,3 95 2,31 0 0 0 0 0 0

інші зернові 19 0,3 99 2,41 14 0,3 12 0,2 8 0,1

Технічні-
29 0,5 119 2,89 312 6 333 5,6 526 7,4
всього
в т.ч.:
29 0,5 119 2,89 312 6 333 5,6 526 7,4
ріпак
інша
продукція 28 0,5 56 1,36 202 3,9 32 0,5 42 0,6
рослинництва
Тваринницт
4512 81 2526 61,4 3445 66 4145 70,3 4218 59,1
во - разом
Скотарство
4383 79 2425 58,9 3411 66 3951 67 4052 56,8
разом
з нього: м'ясо 835 15 505 12,3 495 9,5 990 16,8 1292 18,1

молоко 3548 64 1920 46,7 2916 56 2961 50,2 2760 38,7

Вирощуванн
115 2,1 73 1,77 24 0,5 45 0,8 32 0,4
я свиней
Інша
продукція 14 0,3 28 0,6 10 0,2 149 2,5 134 1,9
тваринництва
Послуги в
сільському 85 1,5 0 0 16 0,3 23 0,4 6 0,1
господарстві
Всього
продукції по
5577 100 4113 100 5204 100 5898 100 7138 100
сільському
господарству
Джерело: Складено автором на основі додатку В
 16
Протягом п’яти досліджуваних років ми спостерігаємо значне
зростання питомої ваги молочного скотарства та менш суттєве галузі
свинарства. Натомість відбувається скорочення питомої ваги від реалізації
зернових культур та продукції галузі мясного скотарства.
Отже, господарство має молочно-мясний напрямок із значним
переважанням питомої ваги галузі молочного скотарства.
Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства
за 2011-2015 рр. свідчать про вплив зовнішніх та внутрішніх ризиків на
діяльність кооперативу. Валовий і чистий прибутки в 2012 та 2014 рр. мають
позитивну динаміку, але спостерігається різке падіння показників у 2013 та
2015рр., що відобразилась на показниках рентабельності (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
Основні показники виробничо-господарської діяльності
підприємства СВК «Нива»
Роки
Показники
2011 2012 2013 2014 2015
Чистий доход ( виручка) від
реалізації продукції- всього, 5577 6319 6513 6361 7389
тис. грн.
Собівартість реалізованої
4744 5499 6831 5712 7413
продукції, тис. грн.
Валовий прибуток
833 820 -318 649 -24
(+),збиток(-), тис. грн.
Чистий прибуток
1003 1201 286 1286 544
(+),збиток(-), тис.грн.
Рівень рентабельності, % 21% 22% 4% 23% 7%

Джерело: Складено автором на основы даних додатку Е

Малоприбутковою галуззю в господарстві за даний період є
рослинництво. Витрати на дану галузь збільшуються, а собівартість
одержаної продукції – низька. В 2014 році діяльність господарства стала
більш ефективною, валовий прибуток рослинництва зріс. Виробництво
основних сільськогосподарських культур також підвищувалося протягом
2011-2015 рр., що привело до зростання рівня валової продукції у 2014р .
 17
Погіршення рівня показника рентабельності у 2015р, пояснюється
суттєвим негативним впливом політичної та економічної ситуації в Україні в
цілому, зокрема, росту показника інфляції та курсової нестабільності.
Велике значення для господарства має аналіз руху і технологічного
стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності
форми №5 “Примітки до річної фінансової звітності, розділ 2 “Основні
засоби”. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим
фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.
Насамперед, розглянемо структуру основних засобів на основі таблиці
3.3.
Таблиця 3.3
Склад і структура основних засобів СВК"Нива"

Роки

Групи
основних 2011 2012 2013 2014 2015
засобів
тис. тис тис.г тис. тис
% % % % %
грн .грн рн грн .грн

Будинки
, споруди
та 1634 50,3 1634 48 1720 48 1720 47 1720 45
передаваль
ні пристрої

Машини
та 990 30,5 994 29 1031 28 1066 29 1073 28
обладнання

Транспо
592 18,2 737 22 836 23 836 23 966 25
рті засоби

Інструм
енти,
15 0,5 15 0,4 15 0,4 15 0,4 15 0,3
прилади,
інвентар

Інші
основні 19 0,6 19 0,5 19 1 19 1 19 1
засоби
 18

Всього 3250 100 3399 100 3621 100 3656 100 3793 100

Джерело: Складно автором на основі даних додатку Д

Структура основних засобів характеризує співвідношення між групами.
Ми бачимо, що в 2015 році в порівнянні з 2011 роком відбувається
зменшення питомої ваги будівель, споруд та передавальних пристроїв (-
5,3%) за рахунок збільшення питомої ваги в загальному складі машин
транспортних засобів (+6,8%). Також, наведені в таблиці 2.4 дані свідчать,
що в господарстві за даний період відбулося оновлення основних засобів в
групах машини та обладнання і транспортні засоби, що призвело до
збільшення загальної вартості основних засобів на 16,7%.
При формуванні комплексної системи показників для оцінки
фінансової стійкості, взято до уваги особливості діяльності
сільськогосподарських кооперативів, адже при оцінці фінансової стійкості
потрібно враховувати галузеву специфіку для порівняння розрахованих
показників для конкретного підприємства з середньогалузевими значеннями.
Існування особливостей діяльності даних підприємств потребують
наявності спеціального комплексу показників, адаптованих до галузевих
особливостей.. [14, с. 392]
З огляду на це, здійснено оцінку фінансової стійкості за наступною
комплексною системою показників (табл. 3.4), де наведено комплексну
систему показників для дослідження фінансової стійкості підприємств, яка
відображає діяльність суб'єкта господарювання.
Таблиця 3.4
Комплексна оцінка показників фінансової стійкості СВК «Нива»
2011-2015рр.
 19

Джерело: Складено автором на основі додатків А, Б

Зокрема, розраховано наступні показники:
Динаміка коефіцієнту забезпеченості власними коштами (відображає
рівень оборотних коштів, що фінансуються за рахунок власних джерел) - як
видно показник суттєво погіршився у 2013р, але стабілізувався у період 2014-
2015рр з несуттєвим зменшенням в обсязі 0,05 у 2015р. порівняно з 2011р;
Динаміка коефіцієнту маневреності власних коштів ( відображає частку
власних оборотних коштів в структурі власного капіталу) - також суттєво
погіршився у 2013р, але стабілізувався у період 2014-2015рр;
Динаміка коефіцієнту автономії (дає можливість оцінити частку
коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна) –
відображає повільну тенденцію зменшення з істотним пониженням
показника нижче нормативного значення у 2013р., незважаючи на те, що
2014-2015рр показник стабілізувався в межах нормативного значення,
тенденція падіння при лінійному прогнозуванні спостерігається;
Динаміка коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів (дає
змогу оцінити структуру фінансових ресурсів) – відображає покращення
структури фінансових коштів у 2015р та зменшення обсягу позикового
капіталу в порівнянні з 2012-2014рр. Варто звернути увагу, що при
нормативному значенні даного показника в обсязі 1, у 2012-2014рр суттєво
збільшилася залежність кооперативу від інвесторів та кредиторів;
 20
Динаміка коефіцієнту ефективності використання власних коштів
(характеризує рівень прибутку, отриманого на 1 грн. власних коштів) –
відображає критичну тенденцію зменшення обсягів прибутковості та
ефективності використання власних коштів кооперативом та не сягає
нормативного значення, що у свою чергу свідчить про нестабільність
кооперативу та залежність від кредиторів;
Динаміка коефіцієнту використання фінансових ресурсів (дає
можливість визначити період, за який одержаний прибуток може
компенсувати вартість майна) – відображає також ситуацію з погіршення
отримання прибутків з вартості майна та згідно з лінійним прогнозом рівень
показника погіршуватиметься.
Даний підхід до методичного та обліково-аналітичного забезпечення
управління фінансовою безпекою передбачає розрахунок зазначених
показників не лише на дату балансу, але й їх прогнозних значень, виходячи з
планових значень складових розрахунку показників фінансової стійкості.
 21
РОЗДІЛ 4. РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВО-
ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ «НИВА»

Для ефективного ведення бізнесу в сучасних умовах необхідно

своєчасно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, на
прояви негативних чинників. Для цього на підприємстві повинні
використовувати методи ризик-менеджменту, функціонувати системи
економічної безпеки та антикризового управління.
Найчастіше ризик-менеджмент характеризують як сукупність заходів,
спрямованих на виявлення ризику, його оцінювання та прийняття рішень
щодо уникнення або зменшення рівня ризику.
Основними принципами стратегії ризик-менеджменту є: забезпечення
максимального виграшу, оптимальна імовірність результату та оптимальне
відхилення, а також оптимальне поєднання виграшу і ризику. Межами
ризику можуть бути терміни виконання операції, юридичні обмеження або
обмеження, встановлені самим підприємством, рівень ризику тощо.
Навики оцінювання ризику – це вміння використовувати правильні
методи та прийоми діагностування ризику підприємства.
Отже, через відсутність або неефективність ризик-менеджменту на
підприємстві рано чи пізно виникає криза, що вже вимагає реалізації заходів
щодо її подолання.
Управління ризиком є частиною антикризового управління, який
«характеризується спрямованістю на розробку та впровадження таких
управлінських впливів, що дозволяють мінімізувати широкий спектр
потенційно можливих кризотвірних факторів».
Заходи антикризового управління переважно поділяють на дві групи:
- Перша група передбачає застосування профілактичних заходів, тобто
дій, спрямованих на попередження впливу негативних чинників, які
можуть зумовити кризу.
 22
- Друга група антикризових заходів спрямована на виведення
підприємства з кризи.
Антикризовий менеджмент передбачає постійне спостереження за
діяльністю підприємства з метою своєчасного виявлення проблем, їхніх
причин та визначення шляхів стабілізації його стану й економічного
розвитку. У такому разі підприємство є більше захищеним від впливу
негативних внутрішніх і зовнішніх чинників.
Захист діяльності підприємства від загроз має гарантувати система
економічної безпеки підприємства. Система економічної безпеки – «це
організована сукупність взаємопов’язаних елементів зовнішньої та
внутрішньої безпеки суб’єктів господарювання, … що спрямовані на
забезпечення реалізації стратегічних і тактичних інтересів суб’єкта
господарювання, а також захист цих інтересів від зовнішніх та внутрішніх
загроз».
Науковці також стверджують, що ризики знижують рівень економічної
безпеки підприємства, а якщо не реалізувати вчасно антикризові заходи, то
можливим є його банкрутство.
Проте рівень економічної безпеки знижують не лише ризики, але й
загрози, тобто ті незаконні чи навмисні дестабілізуючі дії, які не завжди
можна зарахувати до ризикових [12, с. 268].
Враховуючи, що ризики і загрози є формами небезпеки (ризик – це
потенційна небезпека, а загроза – реальна), можемо простежити певну
взаємозалежність між ризик-менеджментом, системою економічної безпеки
підприємства та антикризовим управлінням: ризик-менеджмент застерігає від
можливих негативних змін на підприємстві, система економічної безпеки
бореться з реальними небезпеками, а система антикризового управління
координує їхні дії.
У разі неефективного ризик-менеджменту та системи економічної
безпеки можуть виникати поодинокі кризові явища. Відсутність чи
неефективність заходів антикризового управління, спрямованих на усунення
 23
цих явищ, зумовлює розвиток локальної кризи, яка надалі може перерости у
системну кризу [13, с. 493-495] та набути катастрофічного характеру, що
загрожує повною втратою всього капіталу власниками підприємства, тобто
рівень економічної безпеки підприємства наближається до критичного
значення. У такому разі всі дії мають бути спрямовані на виведення
підприємства з кризи, що забезпечить збереження його як самостійного
суб’єкта господарювання та підвищення рівня його економічної безпеки.
Отже, на нашу думку, основну функцію у боротьбі з впливом негативних
чинників на діяльність підприємства (як у стабільних умовах, так і в умовах
кризи) має виконувати антикризовий менеджмент, а система економічної
безпеки та ризик-менеджмент повинні їй підпорядковуватися.
Для глибшого дослідження взаємозв’язків між охарактеризованими
підсистемами нами виділено такі їхні характеристики: предмет, об’єкт,
суб’єкт, основна мета, стратегія, завдання, функції, що відображено в таблиці
4.1.
На основі таблиці можна зазначити, що основною метою
антикризового управління, ризик-менеджменту і системи економічної
безпеки є забезпечення стабільної діяльності у поточному періоді та розвитку
підприємства у довгостроковій перспективі.
Таблиця 4.1
Основні характеристики антикризового управління,
ризик-менеджменту та системи економічної безпеки підприємства
Основні Система економічної
характеристики Антикризове управління Ризик-менеджмент безпеки
1 2 3 4
Забезпечення стабільного Забезпечення стабільного Забезпечення стабільного
розвитку підприємства, розвитку підприємства, розвитку підприємства, захист
Основна мета відновлення його зменшення можливих втрат у від загроз
життєздатності випадку реалізації ризику

Предмет Фактори, причини кризи Ризики Загрози

Ризикові вкладення Різні види діяльності
капіталу, система підприємства, його майно та
економічних відносин у ресурси, персонал, керівники,
Об'єкти Процеси розвитку кризи випадку реалізації ризику акціонери, різні структурні
підрозділи тощо
 24
Власники підприємства, Власники підприємства, Рада з безпеки
фінансові підрозділи, фінансові підрозділи, підприємства, власники
функціональний антикртзовий менеджер з управління підприємства, фінансові
менеджер, фахівець з питань ризиком, консультаційна підрозділи,менеджер з питань
банкрутства, представники служба у сфері ризикової економічної безпеки, служба
кредиторів, представник діяльності економічної безпеки, органи
Суб'єкти санатора, арбітражний державної влади та управління
керуючий

Обережна стратегія Попередження виникнення

(відмова від ризику або його потенційних загроз.
передача). Зважена стратегія Попередження впливу наявних
Стратегія недопущення (прийняття ризику, відмова загроз. Компенсація завданих
Стратегії кризи. Стратегія подолання від передачі ризику). втрат
кризи Ризикована стратегія
(прийняття ризику або його
передача)

Підтримання Попередження ризиків. Забезпечення захисту

платоспроможності та Зниження рівня ризиків. діяльності підприємства та
фінансової стійкості Страхування ризиків його працівників. Збереження
підприємства. Підтримання майна підприємства.
інвестиційної привабливості Формування сприятливого
підприємства. Забезпечення конкурентного середовища.
ефективного використання Ліквідація наслідків завданої
всіх видів ресурсів. шкоди.
Завдання Формування умов для
інноваційної діяльності

Збирання інформації та Виявлення областей Збір, аналіз та оцінка

діагностування фінансового підвищеного ризику. інформації про клієнтів,
стану підприємства. Ідентифікація видів ризику. конкурентів, партнерів та
Розроблення антикризових Оцінювання рівня ризику. інших осіб, пов'язаних з
програм. Мотивування Аналіз закономірностей підприємством. Розробка і
працівників до ефективної виникнення ризикових подій. реалізація заходів щодо
діяльності з метою швидшого Розробка заходів щодо попередження загроз та
Функції виходу з кризи. Контроль профілактики ризиків. ліквідації негативних наслідків
процесу реалізації Розробка заходів щодо їх дії. Організація навчання
розроблених заходів та їх зниження витрат при настанні персоналу щодо забезпечення
регулювання ризику. Контроль процесу економічної безпеки
реалізації розроблених підприємства. Контроль
заходів та їх регулювання процесу реалізації
розроблених заходів та їх
врегулювання

Джерело: [12, с. 466]

Розглянуті підсистеми взаємозв’язані предметом дослідження. Так,

предметом ризик-менеджменту є ризики, економічної безпеки – загрози,
антикризового управління – фактори кризи, тобто ризики і загрози, які
можуть спричинити кризу в майбутньому або уже спричинили її.
Об’єктом антикризового менеджменту є процес розвитку кризи, який
 25
може стосуватися різних видів діяльності, різних напрямів вкладення
капіталу, різних структурних підрозділів підприємства, його персоналу тощо,
що є об’єктами ризик-менеджменту та системи економічної безпеки
підприємства.
Суб’єктом управління в усіх цих підсистемах є власники підприємства,
фінансові підрозділи, на більших підприємствах можуть бути запроваджені
посади ризик-менеджерів, антикризових менеджерів чи менеджерів з питань
економічної безпеки або ж сформовані спеціалізовані структурні підрозділи.
У деяких випадках керівництво підприємства може звертатися до зовнішніх
спеціалістів, які кваліфіковано вирішують конкретні проблеми.
Завдання антикризового менеджменту, управління ризиком і системи
економічної безпеки також перетинаються. Основними з них є:
• забезпечення фінансової стійкості та незалежності підприємства;
• забезпечення ефективного використання ресурсів;
• підтримання інвестиційної привабливості підприємства;
• забезпечення інноваційного розвитку підприємства;
• захист персоналу, інформації, майна та капіталу підприємства.
Переважно завдання з управління економічною безпекою, ризиками та
антикризового менеджменту виконують одні і ті ж посадові особи чи
структурні підрозділи. [12, с. 466]
Ґрунтуючись на вищевикладеному матеріалі можемо зазначити, що
функції системи економічної безпеки перекриваються «зонами
відповідальності» з іншими функціональними підсистемами загальної
системи управління підприємством. Єдиним критерієм, що дає змогу
зарахувати ту чи іншу дію до прерогативи економічної безпеки підприємства,
є засіб. Наприклад, інформація, отримана традиційними методами, – це
класичний маркетинг. Те ж саме завдання, виконане методами технічної та
агентурної розвідки, є завданням економічної безпеки (причому характер
отриманої інформації буде дещо різним). Автор зазначає, що «не тільки
характер завдань, але також і природа застосування засобів їхнього
 26
вирішення, інструментарій, дозволяють з максимально можливою й цілком
достатньою точністю виділити досліджуваний предмет. Цей поділ в жодному
разі не є абсолютним, і подеколи неминучим виявляється перетинання з
зонами відповідальності інших наук, зокрема економічного циклу» [11, с.
268].
Отже, ризик-менеджмент, антикризове управління та систему
економічної безпеки можна зарахувати до функціональних підсистем
загальної системи управління підприємством. Вони нерозривно пов’язані між
собою, переплітаються і взаємодоповнюють одна одну. Тому керівництво
підприємства має володіти методами та інструментами кожної з них і
проводити їхню злагоджену політику.
 27
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ
«НИВА»

Протягом останнього десятиліття однією з найбільш поширених

причин виникнення фінансової кризи і банкрутства сільськогосподарських
формувань була відсутність ефективної системи здійснення фінансової
безпеки. На даний час фінансова безпека як складова економічної безпеки є
передумовою формування національної безпеки країни в цілому.
Завдяки SWOT - аналiзу СВК «Нива» ми маємо можливiсть
встановити взаємозв’язки мiж сильними i слабкими сторонами в дiяльностi
пiдприємства, а також загрозами i можливостями, що супроводжують цю
дiяльнiсть. Найбiльш слабкими сторонами господарської дiяльностi СВК
«Нива» є органiзацiя збуту та можливостi використання нової технiки i
впровадження новiтнiх технологiй, використання провiдних методiв
управлiння виробництвом. На цих основних питаннях необхiдно зосередити
увагу при прийняттi стратегiчних рiшень. Узагальнення результатiв
проведеного аналiзу показано у матрицi СВОТ (табл. 5.1), яка побудована у
двох векторах: стан зовнiшнього середовища (гори- зонтальна вiсь) i стан
внутрiшнього середовища (вертикальна вiсь).
Таблиця 5.1
Матриця SWOT-аналiзу дiяльностi СВК «Нива»
Сильнi сторони (S) Слабкi сторони (W)
1. Стабiльний попит на
1. Зростання темпiв iнфляцiї
продукцiю

Внутрiшнє 2. Мала ймовiрнiсть

середовище виникнення нових конкурентiв 2. Змiни в потребах
та посилення загрози з їх споживачiв
сторони

3. Сегментування ринку  
Зовнiшнє Можливостi (O) Загрози (T)
 28

1. Використання нових сортiв 1. Використання закордонних

рослин та порiд тварин технологiй конкурентами

2. Виробництво
середовище перспективних продуктiв
2. Зростання тиску
сiльського господарства
конкурентiв
(виробництво екологiчно чистої
продукцiї).

3. Використання власних
 
ресурсiв
Джерело: складено автором

Отже, СВК «Нива» має реальнi можливостi успiшного розвитку за

умов, коли будуть врахованi сильнi сторони i можливостi, розробленi шляхи
подолання загроз i слабких сторiн, а також буде впроваджено ефективну
систему стратегiчного управлiння пiдприємством.
Як показує дане дослiдження, використання сучасних методiв оцiнки
при формуваннi стратегiчних позицiй дiяльностi пiдприємств
сiльськогосподарської сфери дiяльностi є можливим i необхiдним для
пiдвищення їх конкурентного статусу.
Отже, для СВК «Нива» управлiння та стратегiчне планування – це
процес створення i практичної реалiзацiї генеральної програми дiй.
Маркетингове управлiння в аграрному виробництвi припускає довгострокову
орiєнтацiю пiдприємств на споживача i на конкурентiв. Успiх виробничої
дiяльностi СВК «Нива» та забезпечення оптимального рiвня фiнансового
стану – головний об'єкт вивчення в рамках стратегiчного управлiння -
розглядається як результат задоволеностi споживача, а також завоювання i
збереження довгострокових конкурентних переваг на ринку.
Для підприємств сільського господарства, що функціонують в умовах
постійно високого рівня зміни факторів зовнішнього і внутрішнього
середовища, роль та значення фінансової безпеки значно зростають. Тому
практикою функціонування сільськогосподарських підприємств у ринкових
 29
умовах підтверджено, що однією з найбільш поширених причин виникнення
фінансової кризи і банкрутства підприємств є відсутність ефективної системи
їх фінансової безпеки. Отже, від рівня фінансової безпеки залежить як
ефективність економічного і соціального механізму сільськогосподарського
підприємства, забезпечення роботою його працівників, так і рівень та умови
їх життя.
Поліпшення фінансового стану сільськогосподарських формувань
пропонуємо здійснювати за наступними етапами:
1. На підставі балансу визначено фактичні (розрахункові) величини
показників оцінки фінансового стану
2. Необхідно провести вибір показників, фактичні значення яких
нижче граничних.
3. Обрані показники необхідно ранжирувати за ступенем їх
значущості виходячи з урахування конкретної ситуації, що склалася в
сільськогосподарських формуваннях.
4. Надалі визначаються фактори, що впливають на перший із
відібраних, і проводиться аналізу напрямків їх дії.
5. Визначаються допустимі зміни величин факторів впливу відповідно
до напрямку їхньої дії і враховуються можливі зміни інших показників.
6. Виключаються фактори, зміна величин яких при сформованих
умовах неприпустима.
7. У разі позитивного рішення розраховується абсолютний розмір
обраного фактора для даного показника, значення якого порівнюється з
граничним.
8. Після проведення розрахунків вивчаються можливості виходу на
розрахункові значення факторів.
9. Відповідно до одержаної розрахункової величини фактора впливу
перераховуються інші показники, до алгоритму розрахунку яких цей фактор
входить.
10. Величини розрахованих показників порівнюються з граничними, і
 30
робиться висновок про необхідність пошуку подальших шляхів поліпшення
фінансового стану формувань.
Фінансова безпека підприємства є базою у формуванні фінансової
безпеки галузі, яку можна розглядати як систему фінансового захисту
життєво необхідних інтересів суб’єкта господарювання, яка базується на
фінансовому забезпеченні, фінансовій стійкості та зниженні рівня загроз
сільськогосподарського кооперативу.
Фінансова безпека сільськогосподарських формувань має включати в
себе не тільки оцінку результатів діяльності господарюючого суб’єкта та
своєчасний контроль діяльності сільськогосподарських формувань, але й
фінансову діагностику, що має на меті виявлення відхилень від нормального
фінансового стану і причин, що спричинили негативні процеси.
Отже, формування системи фінансової безпеки підприємств
сільськогосподарського комплексу повинні відповідати таким критеріям:
1. Забезпечення усіма доступними засобами, методами і заходами
фінансової безпеки підприємств даної галузі, членів підприємств (у т. ч.
засновників, акціонерів, інвесторів), майна, інформаційних ресурсів від
можливих загроз.
2. Постійне здійснення комплексу заходів щодо забезпечення дії
системи фінансової безпеки, впровадження функціонування комплексу
попереджувальних заходів, діагностики фінансової стійкості та проведення
прогнозування її показників на короткострокові та довгострокові періоди.
3. Забезпечення дотримання науково обґрунтованих критеріїв рівня
фінансової безпеки, відповідності встановленим вимогам і нормам під час
проведення спеціальних заходів та засобів захисту, залучення новітніх
технологій протидії промисловому шпигунству, досягнень вітчизняного та
зарубіжного досвіду.
4. Забезпечення дотримання критерію фінансової обґрунтованості
вартості системи безпеки.
5. Здатність самостійного функціонування системи фінансової безпеки
 31
підприємств за єдиними методологічними, функціональними й
організаційними принципами.
 32

РОЗДІЛ 6. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Економічне зростання є однією з найважливіших суспільних проблем,

до якої постійно звернута увага економістів, політиків та міжнародних
організацій. Саме сутність і темпи економічного зростання визначають
динаміку економічного розвитку як країни в цілому, так і окремого
сільського господарства, забезпечують поступальний розвиток суспільства,
перехід від нижчого до вищого ступеня розвитку.
На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна
визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому
періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й
виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій
порівняно з минулим періодом. Економічне зростання і економічний
розвиток тісно взаємопов'язані.
З метою досягнення безперервного зростання обсягів виробництва той
чи інший господарюючий суб'єкт, а у випадку нашого дослідження —
сільськогосподарський кооператив, повинен формувати власну стратегію
розвитку, мати змогу забезпечити фінансову незалежність суб’єкта
господарської діяльності, тобто здатність маневрувати власними коштами,
достатню фінансову забезпеченість безперебійного процесу діяльності.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» (скорочено
СВК «Нива») являється юридичною особою, користується та виконує
обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс та створений
згідно Процедури створення сільськогосподарських кооперативів описаній
у розділі II Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію". Шляхом
добровільного об’єднання фізичних осіб, створеним для спільного
виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства та
здійснює свою діяльність у відповідності з Цивільним кодексом України, та
іншим чинним законодавством України.
Кооператив створений в процесі реорганізації селянської спілки
 33
«Нива», Дубенського району, шляхом перетворення в юридичну особу –
сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива», який являється
правонаступником селянської спілки «Нива».
Основною метою та ціллю створення Кооперативу є виробництво
(вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції,
насичення ринку конкурентоспроможною продукцією, товарами, роботами і
послугами та задоволення на основі одержаного прибутку, соціально-
економічних запитів і потреб членів трудового колективу, асоційованих та
безпосередніх членів Кооперативу.
Землекористування господарства СВК «Нива» с. Шепетин Дубенського
району Рівненської області, розташоване у південній частині району, біля
річки Іква.
Виробничий центр колгоспу знаходиться в селі Шепетин на відстані 30
км від районного центру м. Дубно та 73 км – від обласного центру м. Рівне.
Основні виробничі напрямки господарства – тваринництво та
рослинництво. Головними елементами природних умов, які визначають
землеутворюючий процес є: клімат, рельєф, земле утворюючі породи,
рослинний і тваринний світ.
По фізико – географічному розташуванню територія СВК «Нива»
знаходиться на  Волинсько-Подільській височині.
Виробнича стратегія кооперативу — це процес формування та розвитку
висококонкурентного виробничого потенціалу як окремого суб'єкта
господарювання та системи управління ним, що втілюється у вигляді
виробничої підсистеми певного типу, призначеної для випуску
конкурентоспроможних продуктів. Виробнича стратегія існує у вигляді
довгострокової програми або плану і реалізується за допомогою тактики [6,
272].
Тактика кооперативу — це конкретні методи і прийоми для досягнення
поставленої мети в конкретних умовах. Тактика розробляється на основі
стратегії СВК «Нива» менеджерами середньої ланки управління, призначена
 34
для реалізації стратегії і дозволяє коригувати її в процесі виконання. Тактика
випливає із стратегії і підпорядковується їй.
Слід відмітити, що стратегія і тактика кооперативу мають ряд
принципових відмінностей:
— стратегія зосереджена на розгляді найбільш важливих питань, а
тактика займається деталями;
— стратегія кооперативу визначає довгостроковий напрямок розвитку
кооперативу, а тактика — дії, необхідні для досягнення короткострокових
цілей і реалізації стратегій;
— стратегія кооперативу носить концептуальний характер, а тактичні
заходи з її реалізації — організаційний;
— стратегія відображає способи досягнення цілей кооперативу, а
тактика пояснює, як правильно використовувати сили кооперативу та його
потенціал в процесі реалізації стратегій [17, с. 680].
Найважливіші параметри, що враховуються під час визначення
виробничих стратегій СВК «Нива», такі:
1) обсяги сільськогосподарської продукції, виробництво чи
вирощування яких необхідно забезпечити в певний період часу (тобто
виробничі потужності та виробничий потенціал);
2) розриви між наявними та потрібними характеристиками виробничих
процесів для забезпечення випуску сільськогосподарської продукції згідно зі
сформованим "портфелем";
3) масштаби виробничого потенціалу, рівень його гнучкості (інерційні
характеристики);
4) швидкість перетворень виробництва та адаптації необхідних
інновацій (продуктів, матеріалів, технологій, форм і методів організації
тощо) до реальних умов діяльності підприємства з метою забезпечення його
існування в довгостроковій перспективі;
5) досягнення певних рівнів витрат на виробництво та створення
певного обсягу доданої вартості [13, с. 57-61].
 35
Залежно від того, на якій стадії життєвого циклу перебуває
сільськогосподарський кооператив у певний час, його керівництво вибирає
одну з наведених нижче базових стратегій:
— стратегія зростання, що обґрунтовує наміри сільськогосподарського
кооперативу збільшувати обсяг виробництва, продажів, капітальних вкладень
тощо;
— стратегія стабілізації — це план діяльності сільськогосподарського
кооперативу в умовах нестабільності обсягів продажів і доходів;
— стратегія виживання — це оборонна стратегія, що застосовується в
умовах глибокої кризи діяльності сільськогосподарського кооперативу [19, с.
234-239].
Незалежно від формулювання стратегічних цілей діяльності
сільськогосподарського кооперативу на майбутній період обов'язковим є
забезпечення прибутковості відповідного кооперативу. Прибутковість можна
розглядати не тільки як ціль, але і як основну умову ділової активності
кожного сільськогосподарського кооперативу, зокрема СВК «Нива», як її
результат, ступінь ефективності здійснення функцій кооперативу по
обслуговуванню ринку і споживача та по рішенню власних задач.
Сільськогосподарський кооператив, який розробляє свою стратегію на
перспективу, завжди прагне до максимізації створюваного соціального
ефекту, тому що це є однією з умов для рішення його виробничих задач.
Для забезпечення фінансової стійкості СВК «Нива» в умовах ринку
необхідно визначити економічні кордони обсягів його діяльності, порушення
яких може привести до збитковості його діяльності.
Найпоширенішим методом аналізу стратегічних позицій як окремого
господарюючого суб'єкта, так і кооперативу на ринку є моделі, які
представлені у вигляді матриць. Значною перевагою матричного методу є
можливість врахування у процесі вибору видів стратегії впливу не однієї, а
декількох (щонайменше двох) груп факторів. Окрім того, для вибору
конкретного виду стратегії можуть обиратися визначені групи факторів, які
 36
пов'язані з ними найбільше, тобто зберігатиметься індивідуальний підхід до
побудови матриці за факторними параметрами при виборі будь якого виду
стратегії кооперативу.
Є. Смирнов, зазначає, що "матричний метод реалізує вибір найкращого
рішення з набору альтернатив" [1, c. 287]. Отже, пріоритетна роль у системі
сучасної методології забезпечення вибору виду будь якої (в тому числі й
фінансової) стратегії кооперативу належить "матричному методу".
У процесі формування матриці (3D моделі) стратегічного вибору
напрямів економічного розвитку сільськогосподарських кооперативів нами
були взяті за основу підходи ряду авторів, зокрема О. П. Пащенко [10, с. 50-
54] та Ю. С. Погорєлов [5, с. 672], які за результатами своїх досліджень
запропонували використовувати два основних та декілька аналітичних
показників, що формуються на їх основі.
Головними комплексними показниками обрано інтенсивність
економічного розвитку та стратегічні позиції кооперативу, які визначені на
ринку за допомогою методики SWOT аналізу (рис. 6.1).
У даній моделі вісями абсцис визначено стратегічні позиції
кооперативу на ринку, що розраховані нами за допомогою методики SWOT
аналізу. Окреслено чотири основні стратегічні позиції: "СіМ", "СлМ", "СіЗ",
"СлЗ". Віссю ординат зазначається тип розвитку. Для зручності побудови
інтенсивний, прогресивний розвиток; переважно інтенсивний, прогресивний
ми представили на матриці як "Інтенсивний"; переважно екстенсивний, мало
прогресивний; екстенсивний регресивний — як "Екстенсивний" та окремо —
"Детенсивний" тип розвитку. Величину змін сільськогосподарського
кооперативу визначає показник інтенсивності (типу) розвитку, значення
якого збільшується із зростанням кількості та якості змін в роботі
кооперативу, силою впливу на його діяльність.
 37

Рисунок.6.1. 3D-модель стратегічного вибору напрямів економічного

розвитку СВК «Нива»
Джерело: складено автором на основі [3, с. 754] та [10, с. 50-54].
Вважаємо, що теоретично обгрунтованішим було б використати такий
показник, який випливав би із характеристик зовнішнього та внутрішнього
середовища. Даний показник дозволив би нам визначити стратегічні позиції
сільськогосподарського кооперативу на ринку, які у комбінації з
інтенсивністю розвитку дадуть можливість запропонувати оптимальний
варіант розвитку. Таким показником ми вважаємо стратегічні позиції
кооперативу на ринку, які розраховані нами за доопрацьованою методикою
SWOT-аналізу.
Таким чином, пропонуємо застосовувати для області "А" 3D моделі
стратегічного вибору напрямів економічного розвитку кооперативу стратегію
зростання, а саме: диверсифікованого, концентрованого або інтегрованого
зростання в розрізі сегментної, географічної концентрації чи розвитку ринку,
продукту.
Для області "Б" пропонуємо використовувати стратегію
реструктуризації, тобто антикризового управління, якою передбачені
наступні аспекти: забезпечення виживання кооперативу протягом короткого
періоду часу, раціональне завантаження виробничих потужностей,
 38
відновлення конкурентоспроможності на тривалий період, вдосконалення
менеджменту, корпоративного та стратегічного управління [2, с. 305-307].
Для області "В" запропонованої 3D-моделі доцільним буде
застосування стратегій зростання в розрізі концентрованого або
інтегрованого зростання. Однак необхідно звернути увагу на те, що
наповнення стратегії в даному випадку дещо відрізняється від області "А" —
потрібно робити акцент на інтегроване зростання.
Для області "Г" запропонованої 3D-моделі пропонуємо застосовувати
стратегію ліквідації, тобто повне згортання діяльності кооперативу. В
окремих випадках може бути доречним застосування антикризового
управління шляхом впровадження стратегії реструктуризації.
Якщо ж кооператив знаходиться в області "Д" — пропонуємо
застосовувати стратегію стабілізації або скорочення витрат. Стратегія
стабілізації спрямована на досягнення вирівнювання об'єму продажів і
прибутків з наступним їх підвищенням, тобто переходом на наступний етап
зростання. В залежності від швидкості падіння сільськогосподарський
кооператив може використовувати один з трьох найбільш вірогідних
підходів: економія з чітким наміром швидкого пожвавлення; зрушення в
тривалому спаді з меншими надіями на швидке пожвавлення; стабілізація,
коли потрібні довготривалі програми для досягнення збалансованого стану
кооперативу на ринку.
Нестійкий фінансовий стан сільськогосподарських підприємств є
причиною неплатоспроможності, погіршення фінансових показників, що
призводить до незапланованих втрат, неможливості досягнення необхідного
фінансового результату. Своєчасно проведена оцінка менеджменту
економічно-фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств є
передумовою запобігання фінансових загроз, захисту фінансових втрат і
негативних фінансових явищ у виробничій діяльності сільськогосподарських
підприємств.
Створення повноцінного механізму забезпечення фінансової безпеки
 39
держави передбачає формулювання критеріїв та принципів забезпечення
фінансової безпеки кожного підприємства, визначення пріоритетних
національних інтересів у фінансовій сфері, здійснення постійного
відстеження факторів, які викликають загрозу фінансовій безпеці, а також
вживання заходів щодо їх попередження та подолання.
Своєчасна оцінка фінансової безпеки сільськогосподарських
формувань є передумовою запобігання фінансових загроз і негативних
фінансових явищ у виробничій діяльності сільськогосподарських формувань,
захисту їх фінансових втрат, а в подальшому стабілізації діяльності
сільськогосподарських формувань і розвитку в умовах конкурентного
економічного стану.
Система фінансової безпеки спрямована насамперед на забезпечення
власного функціонування, проте слід наголосити, що у той же час вона є і
складовою частиною як на рівні структурних підрозділів кооперативу, так і
на рівні галузі, регіону, держави.
Фінансова безпека сільськогосподарського кооперативу – це складова
економічної безпеки, яка полягає в забезпеченні стану ефективного
використання ресурсів даного виду суб’єкту господарювання під впливом
зовнішніх та внутрішніх загроз і спрямована на досягнення фінансової
рівноваги підприємств у довгостроковому та короткостроковому періодах.
Фінансова безпека сільськогосподарського кооперативу – це якісна
характеристика його фінансової системи, що характеризується рівнем
фінансових ресурсів підприємства, достатнім для його нормального
функціонування, а також ступенем захищеності та здатністю протидіяти
негативним впливам внутрішнього та зовнішнього середовищ.
Діагностуючи фінансову безпеку кооперативу розраховано комплекс
відносних показників фінансової стійкості та їх відповідність нормативним
значенням (таблиця 6.1).
Згідно проведеного аналізу відносних показників фінансової стійкості
СВК «Нива» протягом 2011-2015рр. спостерігаємо, що після кризи 2013р.
 40
кооператив відновив та покращив результати показників, лише коефіцієнт
фінансового ризику у зв’язку із економічною нестабільністю та тривалим
інфляційним процесом має тенденцію росту та сягнув у 2015р. межі
нормативного значення. Також з проведеного аналізу спостерігаємо
відсутність у кооперативу довгострокових зобов’язань протягом п’яти років
здійснюваного аналізу.
Динаміка загального коефіцієнту фінансової стійкості протягом
аналізованого періоду має тенденцію зменшення, згідно лінійних прогнозів,
але перебуває у межах нормативного значення, протягом усього періоду
(рисунок 6.2).
Таблиця 6.1
Відносні показники фінансової стійкості СВК «Нива»
2011-2015рр.

Нормативне
№ Роки
Назва показника (рекомендоване)
з/п
значення 2011 2012 2013 2014 2015
Коефіцієнт
1 фінансової > 0,5 0,99 0,97 0,16 0,96 0,95
автономії
Коефіцієнт
2 фінансової <2 1,01 1,03 1,03 1,04 1,05
залежності
Коефіцієнт < 0,5
3 фінансового Критичне 0,01 0,03 0,03 0,04 0,05
ризику значення 1
Коефіцієнт
4 маневреності > 0,5 0,60 0,67 0,61 0,70 0,66
власного капіталу
Коефіцієнт
Високе
структури
значення
5 покриття 0 0 0 0 0
показника є
довгострокових
нормальним
вкладень
Коефіцієнт
довгострокового
6 Зниження 0 0 0 0 0
залучення
позикових коштів
7 Коефіцієнт Зростання 1 1 1 1 1
 41
фінансової
незалежності
капіталізованих
джерел
Коефіцієнт
питомої ваги
8 власних коштів і - 0 0 0 0 0
довготермінових
зобов’язань
Коефіцієнт
9 поточної - 1 1 1 1 1
заборгованості
Коефіцієнт
концентрації
10 < 0,5 0,01 0,03 0,03 0,04 0,05
залученого
капіталу
Коефіцієнт
страхової
стабільності
11 Підвищення 0,62 0,64 0,76 0,65 0,73
капіталу
(страхування
бізнесу)
Коефіцієнт
12 фінансової > 0,75 0,99 0,97 0,97 0,96 0,95
стійкості

Джерело: Складено автором на основі додатків А, Б

Таким чином, СВК “Нива” повинно проводити ефективний

менеджмент щодо контролю фінансової стійкості в розрізі фінансової
безпеки кооперативу, займатися забезпеченням ефективного використання
грошових коштів, пов’язаних з придбанням, реконструкцією, розширенням
та технічним переоснащенням необоротних активів, для забезпечення
ефективного функціонування та розвитку підприємства в подальшому.
 42

Рисунок 6.2. Динаміка коефіцієнту фінансової стійкості СВК «Нива»

2011-2015рр.

Джерело: Складено автором на основі табл.. 6.

Отже, проведення SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення

стратегічного планування розвитку сільськогосподарського кооперативу,
оскільки його методика — ефективний, доступний, дешевий засіб оцінки
стану проблемної та управлінської ситуації в установі.
 43
ВИСНОВКИ

Практична підготовка відображає основні напрями професійної

діяльності – інформаційно-аналітичну, організаційно-управлінську,
адміністративно-господарську та науково-дослідну роботу в сфері
управління фінансово-економічною безпекою й охоплює такі виробничі
функції, як: проектувальна, організаційна, управлінська та виконавська.
Під час проходження практики я мав можливість:

- своєчасно прибути на місце практики в термін, встановлений

навчальним планом;
- у триденний термін від початку практики подати на кафедру
повідомлення про прибуття на базу практики ;
- послідовно працювати над виконанням програми виробничої
практики за тематичним планом та індивідуальним завданням;
- дотримуватися режиму робочого часу, правил внутрішнього
розпорядку, що діють на базі практики;
- виконувати вказівки керівника на відповідних ділянках, СВК
«Нива»;
- самостійно вивчати нормативно-правове забезпечення, робочу,
статистичну та аналітичну інформацію з питань фінансово-
економічної безпеки;
- вести щоденник, завірений керівником від бази практики, в якому
кожного дня відображати місце і характер роботи, робити ретельно
і своєчасно записи за встановленою формою;
- представити результати виконаної роботи у звіті про проходження
практики,дотримуючись встановлених вимог і термінів.
Практична підготовка дає можливість ознайомитись з комплексним
забезпеченням фінансово-економічної безпеки, теорією безпеки
соціальних систем, стратегічним та інноваційним менеджментом у сфері
фінансово-економічної безпеки, інформаційно-аналітичним забезпеченням
 44
економічної безпеки, що дозволяють сформувати професійні вміння і
навички.
За допомогою практики закріплено і поглиблено набуті теоретико-
методологічні основи, професійних умінь і навичок з питань формування й
забезпечення фінансово-економічної безпеки на підприємствах, зокрема
СВК «Нива».
 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бiломiстна I.I. Механiзм забезпечення фiнансової безпеки
промислових пiдприємств / I.I. Бiломiстна, В.Є. Хоречко //
Iнновацiйна економiка. – 2012. - №32(6). – С. 305-307.
2. Барановський О. I. Фiнансовi кризи: передумови, наслiдки i шляхи
запобiгання: монографiя / О. I. Барановський. – К.: Київ. нац. торг.-
екон. ун-т, 2009. – 754 с
3. Дикань В. Л. Комплексна методика визначення рівня економічної
безпеки, оцінки ризиків та ймовірності банкрутства підприємства /
В. Л. Дикань, І. Л. Назаренко – Харків: УкрДАЗТ, 2010. – 142 с.
4. Илясов Г. Оценка финансового состояния предприятия / Г. Илясов //
Экономист. – 2014. – № 6. – С. 50–54.
5. Клебанова, Т. С. Банкрутство і санація підприємства: теорія і
практика кризового управління [Текст] / Т. С. Клебанова, О. М.
С.10.
6. Коваленко О. В. Антикризове управлiння: теорiя, методологiя та
механiзми реалiзацiї: монографiя /О. В. Коваленко. – Запорiжжя,
ЗДIА, 2011. – 466 с.
7. Котляр М. П. Методи та прийоми аналізу фінансового стану
підприємств / М. П. Котляр // Формування ринкових відносин в
Україні. – 2008. – № 5. – С. 57–61.
8. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз: підручник / Г.О. Крамаренко,
О.Є. Чорна. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 392 с.
9. Кузьмін О. Є. Управління ризиками машинобудівних підприємств:
планування та мотивування: монографія / О. Є. Кузьмін, Н. Ю.
Подольчак, О. Р. Беднарська. – Львів: Міські інформаційні системи,
2011. – 128 с.
10.Лаврова Ю.В. Механiзм забезпечення фiнансової безпеки
пiдприємства /Ю.В. Лаврова // Вiсник економiки транспорту i
промисловостi. – 2010. - № 29. – С. 127-130.
 46
11.Лук’янова В. В. Дiагностикаризику дiяльностi пiдприємства:
монографiя / В. В.Лук’янова. – Хмельницький, ПП Ковальський В.В.
– 2015. – 312 с.
12.Масюк В. М. Ризики і загрози як чинники розвитку кризового стану
підприємства / В. М.Масюк // Вісник Хмельницького національного
університету. – 2013. – №2. – С. 112–116.
13.Мороз О. В. Концепція економічної безпеки сучасного
підприємства: монографія / О. В. Мороз, Н. П. Карачина, А. А.
Шиян. – Вінниця: ВНТУ, 2011. – 241 с.
14.Онисько, С. М. Фінансова санація і банкрутство підприємств [Текст]
: підручник / С. М. Онисько. – 2-ге вид., виправлене і доповнене–
Львів : “Магнолія 2006”, 2008. – 268 с.
15.Полянська А. С. Використання ситуацiйного пiдходу в управлiннi
розвитком пiдприємств: монографiя / А. С.Полянська. – Iвано-
Франкiвськ: ТзОВ “Видавництво “Акцент”, 2011. – 432 с.
16.Рожелюк В. Аналіз інноваційно-інвестиційної привабливості
підприємства / В. Рожелюк, Н. Харкут // Економічний аналіз. – 2008.
– № 2(18). – С. 275–278.
17.Селюченко Н. Є. Ризики та загрози підприємства: підходи до
трактування та уточнення їхньої суті / Н. Є. Селюченко, В. М.
Климаш // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2011. –
№720. – С. 234–239.
18.Синякова О. С. Антикризове управління як засіб запобігання
банкрутству підприємства [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/201
2_722/48.pdf.
19.Тумар М. Б. Основи економічної безпеки підприємства: навч.
посіб. / М. Б. Тумар. – К.: Хай-Тек Прес, 2008. – 232 с.
20.Шемаєва Л. Г. Забезпечення економiчної безпеки пiдприємства на
основi управлiння стратегiчною взаємодiєю з суб'єктами
 47
зовнiшнього середовища: Монографiя / Л. Г.Шемаєва. – Рада нац.
Безпеки i оборони України, Нац. iн.-т пробл. мiжнар. безпеки. – К.:
НУПМБ, 2009. – 357 с.
 48
Звіт про виробничу практику студента
Грищука Ігоря Святославовича
перевірений
(прізвище, ім’я, по батькові)
Програму виробничої практики студент засвоїв __________________
(оцінка)

Загальний керівник виробничої практики_______ __________________

(підпис) (Прізвище та ініціали)

Печатка “___”____________
20___р.
 49

ДОДАТКИ
 50
ДОДАТОК А
Баланс СВК “НИВА” за 2011 - 2015 рр.
Баланс СВК “НИВА” за 2011р.
 51
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2011р.
 52
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2012р.
 53
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2012р.
 54
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2013р.
 55
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2013р.
 56
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2014р.
 57
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2014р.
 58
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2015р.
 59
Продовження ДОДАТКУ А
Баланс СВК “НИВА” за 2015р.
 60
ДОДАТОК Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2011 – 2015 рр.
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА”за 2011р.
 61
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2011р.
 62
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2012р.
 63
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2012р.
 64
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2013р.
 65
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2013р.
 66
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2014р.
 67
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2014р.
 68
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2015р.
 69
Продовження ДОДАТКУ Б
Звіт про фінансові результати СВК “НИВА” за 2015р.
 70
ДОДАТОК В
Фінансовий результат від первісного визнання та реалізації
сільськогосподарської продукції та додаткових бвологічних активів
СВК “НИВА” за 2011 – 2015 рр.
Фінансовий результат від первісного визнання та реалізації
сільськогосподарської продукції та додаткових бвологічних активів
СВК “НИВА” за 2011 р.
 71
Продовження ДОДАТКУ В
Фінансовий результат від первісного визнання та реалізації
сільськогосподарської продукції та додаткових бвологічних активів
СВК “НИВА” за 2012 р.
 72
Продовження ДОДАТКУ В
Фінансовий результат від первісного визнання та реалізації
сільськогосподарської продукції та додаткових бвологічних активів
СВК “НИВА”за 2013 р.
 73
Продовження ДОДАТКУ В
Фінансовий результат від первісного визнання та реалізації
сільськогосподарської продукції та додаткових бвологічних активів
СВК “НИВА”за 2014 р.
 74
Продовження ДОДАТКУ В
Фінансовий результат від первісного визнання та реалізації
сільськогосподарської продукції та додаткових бвологічних активів
СВК “НИВА” за 2015 р.
 75
ДОДАТОК Д
Основні засобиСВК “НИВА” за 2011 – 2015 рр.
Основні засобиСВК “НИВА” за 2011р.
 76
Продовження ДОДАТКУ Д
Основні засобиСВК “НИВА” за 2012р.
 77
Продовження ДОДАТКУ Д
Основні засобиСВК “НИВА” за 2013р.
 78
Продовження ДОДАТКУ Д
Основні засобиСВК “НИВА” за 2014р.
 79
Продовження ДОДАТКУ Д
Основні засобиСВК “НИВА” за 2015р.
 80
ДОДАТОК Е
Статут СВК «Нива»
 81
Продовження ДОДАТОКУ Е
 82
Продовження ДОДАТОКУ Е
 83
Продовження ДОДАТОКУ Е
 84
Продовження ДОДАТОКУ Е
 85
Продовження ДОДАТОКУ Е
 86
Продовження ДОДАТОКУ Е
 87
Продовження ДОДАТОКУ Е
88