Державний вищий навчальний заклад

«Український державний хіміко-технологічний університет»

(повне найменування вищого навчального закладу)
Технологій природних і синтетичних полімерів, жирів та харчової продукції
(повна назва кафедри)

ЗВІТ
про проходження технологічної практики
на ________________________ТОВ «ДНІПРОМЛИН»__________________________________
(повна назва підприємства)
_______________________________________________________________

Керівник практики від підприємства_____начальник млинцеха 1_________________

ЩебуняєвА. _______________________ _____________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові) (підпис)

Керівник практики від університету_доцент кафедри, к.т.н.,_

Філінська Тетяна Геннадіївна_____________________________ ___________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові) (підпис)
Студента (ки) ___3__ курсу ____ТЖ__ групи
спеціальності ______Технологія жирів
та жирозамінників_________________
______________ ___Яременко В.О_______________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Національна шкала __________________
Кількість балів: _____ Оцінка ECTS____
Члени комісії ______________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініц
м. Дніпро - 20 20___ рік
 ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ТА ТЕХНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА.........................3

1.1. Загальна характеристика підприємства............................................................3
1.2. Допоміжні цехи та служби підприємства.........................................................8
1.3. Загальна характеристика цеху...........................................................................9
1.4. Характеристика продукції.................................................................................11
1.5. Характеристика сировини та допоміжних матеріалів...................................12
1.6. Опис технологічного процесу виробництва (додається назва продукції)...15
1.7. Норми технологічного режиму........................................................................17
1.8. Матеріальний баланс виробництва..................................................................18
1.9. Опис устаткування цеху або відділення..........................................................21
РОЗДІЛ 2. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ..................................23
РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ................................26
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.........................................................................32
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ....................................................38
РОЗДІЛ 6. ШЛЯХИ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ
ВИРОБНИЦТВА..............................................................................................................40
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………….42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...............................................................46
 РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ТА ТЕХНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1.1. Загальна характеристика підприємства

Обʼєктом виробничо практики є Товариство з обмеженою відповідальністю

«Дніпромлин». Дата державної реєстрації заводу є 19 жовтня 1994 року, про що
було складено запис в державному реємстрі №1 068 120 0000 002296.
Ідентифікаційний код юридичної особи – 00333581.
ТОВ «Дніпромлин» – це компактне підприємство, що знаходиться за адресою
м. Дніпро, вулиця Княгині Ольги, 10/14. Форма власності: приватна. Організаційно-
правова форма господарювання за КОПФГ: акціонерне товариство. Система
менеджменту якості сертифікована згідно вимог стандартів ISO 9001:2008 та ISO
2200:2005. Орган державного управління за КОДУ (підпорядкованість): міські,
районні у містах ради та їх виконавчі органи. Керівником «Дніпромлин» надалі
скорочена назва ТОВ «Дніпромлин» є Колісник Микола Миколайович.
Підприємство ТОВ «ДМК», раніше ордена Леніна «Дніпропетровський
комбінат хлібопродуктів», ВАТ «Дніпромлин», знаходиться в центральній частині
міста Дніпропетровська.
Свій початок «млин на Дніпрі» бере з 1894 року. Саме в цьому році
промисловець М. Я. Фаст почав будівництво великого млина. Будівля млина із
проектною потужністю 300 тонн на добу було спроектовано з багаторазовими
коефіцієнтами запасу по міцності стін цегляної кладки і виробничих площ. Вдячні
нащадки-технологи наших днів зуміли виробничу потужність цього млина
збільшити в 5 разів: з 300 т / добу до 1 500 т / добу в 1979 році.
 Уже при будівництві Фаст виявив, що його капіталу не достатньо для
грандіозного проекту. Фаст продає одну зі своїх малопотужних млинів в Петриківці,
бере додаткові кредити в міському громадському банку м. Катеринослава і
продовжує будувати млин. Але найбільшою перешкодою в здійсненні задуманого
проекту була люта конкуренція власників міських млинів. Всі вони, відчуваючи свої
можливі збитки в разі пуску нового млина Фаста, об'єдналися в негласний союз
конкурентів і намагалися нашкодити Фасту, як тільки могли.
Розпускали всілякі чутки про його банкрутство і недоцільність кредитування
цього будівництва, що конструкція будинку не надійна, можливі аварії та
руйнування. Але Фаст завзято продовжував будівництво, хоча і знаходився на краю
банкрутства. У 1897 р млин був змонтований і почався пусконалагоджувальний
період.
У серпні 1928 року постановою Наркомторга СРСР було дозволене будівництво
сортового млина потужністю 400 т / с в Дніпропетровську.
 У 1929 року почалася реконструкція мельзавода №1. Переважала важка ручна
праця, основним знаряддям праці були лопата, носилки, тачка.
У серпні 1930 року було прийнято на елеватор 26 вагонів зерна нового врожаю.
Все технологічне обладнання, норії і шнеки були приєднані до аспіраційних мереж.
На млині почалися трудові будні по освоєнню потужностей. Вони були
настільки успішними, що до кінця 1931 року добовий продуктивність млина на
трьохсортному помолі становила вже 500 т / добу, тобто на 200 т більше проектної.
У 1934 р робота млинів ускладнювалася відсутністю достатньої складської
ємності для зберігання зерна і готової продукції. На мельзавода №2 був
побудований склад зерна на 1 500 т.
Виробнича потужність мельзавода в 1935 р досягла 650 т / добу. У 1937 р обсяг
виробленої продукції по комбінату становив 290 тис. Т, в 1938 р - 323 тис. Т, в 1939
р - 365 тис. Т.
У 1940 роках комбінат стає найбільшим підприємством на Україні, поряд з
Московським комбінатом ім. Цюрупи, Ленінградським ім. Кірова, не тільки за
показниками добової потужності, але і за передовою технологією. Московський
науково-дослідний інститут зерна організує на Дніпропетровському комбінаті
хлібопродуктів дослідницьку лабораторію по вдосконаленню технології переробки
зерна як філію свого інституту. Одеський технологічний інститут борошномельної
промисловості при комбінаті відкриває центр підготовки та навчання студентів-
практикантів.
У роки війни будинок мельзавода №3 згорів повністю і відновленню не
підлягав, будинок мельзавода №2 не був зруйнований, технологічне й
електроустаткування вимагали капітального ремонту. Будівля мельзавода №1 так
само залишився цілим, але обладнання зерноочисного обладнання повністю
знищено пожежею.
До кінця 1946 р. основні роботи по відбудові млинів і допоміжних цехів
комбінату були закінчені. Технологічне і транспортне обладнання було не нове, а
демонтоване з інших млинів. Частина встаткування надійшла з Німеччини по
репарації.
 У наступні роки постійно зростала потужність мельзаводів, в 1960 році було
побудовано елеватор ємністю 32 тис. Тонн, на підприємстві впроваджувалися нові
технологічні схеми переробки зерна, комбінат став флагманом вітчизняного
борошномельного виробництва. Продукція його поставлялася не тільки в межах
України, але також в Росію, Казахстан, Туркменію, країни Африки і на Кубу.
Проведенням в 1960-1980 роках реконструкції мельцеху №2 практично
створено нове високомеханізоване підприємство з вироблення борошна для
макаронних та кондитерських виробів.
У 1992-94 роках здійснено технічне переозброєння однієї з секцій мельцеху №1
з установкою високопродуктивно.
У 2012 році підприємству виповнюється 115 років від дня створення комбінату.
За цей проміжок часу підприємство кілька разів реконструювалося, проводилася
модернізація, оновлювалося технологічне і транспортне устаткування, змінювався
асортимент продукції, що випускається. Всі технічні нововведення спрямовані на
випуск високоякісної продукції, якість продукції підтверджена дипломами та
нагородами.
В продукції ТОВ «Дніпромлин» відсутні консерванти, розпушувачі, барвники,
ароматизатори та інші хімічні добавки, у виробництві використовуються тільки
природні натуральні компоненти.
Продукція ТОВ «Дніпромлин»:
1. Борошно пшеничне;
2. Крупа манна;
3. Висівки пшеничні;
4. Висівки пшеничні гранульовані.
ТОВ «Дніпромлин» працює на головному принципі і гаслі – «Швидко-
Надійно-Якісно».
Головною метою діяльності підприємства є отримання прибутку шляхом
виготовлення продукції да доставлення її споживачам.
 Для здійснення окремих видів діяльності підприємство отримує у
встановленому чинним законодавством порядку спеціальні дозволи (ліцензії,
сертифікати). Організаційна структура підприємства зображена на рис. 1.1.

Директор

Відділ Заступник
Бухгалтерія Юрист Канцелярія
реклами директора

Відділ
Головний маркетингу
бухгалтер та логістики

Бухгалтери Відділ
складування та
зберігання

Відділ торгівлі
товарами та
надання інших
фін. послуг

Рисунок 1.1. Структура маркетингово-збутовой служби ТОВ «Дніпромлин»

Джерело [4]
Таблиця 1.1.

Власний капітал ТОВ «Дніпромлин» (в абсолютних показниках)

№ Найменування 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
з/п показника
1 Статутний капітал
2355,8 2355,8 2355,8 2355,8 2355,8
(тис.грн.)
2 Інший додатковий
6838,1 47580,3 51241,8 121728,7 140773,8
капітал (тис. грн.)
3 Резервний капітал
225,3 589 932 11044,3 11248,2
(тис.грн.)
4 Нерозподілений
прибуток 5092,3 5215,9 6884,6 86338,6 98475,1
(тис.грн.)
5 Статутний капітал
2355,8 2355,8 2355,8 2355,8 2355,8
(тис.грн.)
Джерело [4]
 Згідно Закону України «Про господарські товариства» мінімальний розмір
статутного фонду акціонерного товариства не може бути меншим 1250 мінімальних
заробітних плат (1250*332=415 тис.грн.). Отже, розмір статутного капіталу ТОВ
«Дніпромлин» відповідає вимогам законодавства України (2355,8415тис.грн.).
Підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації.
Підприємство має власну територію, де знаходиться адміністрація
підприємства, виробничі та складські приміщення, автопарк. Забезпечення
належного стану підприємства підтримується за допомогою керівництва фірми.
Автопарк ТОВ «Дніпромлин» налічує 10 фур.
Партнерами та основними корупними споживачами продукції ТОВ
«Дніпромлин» є : ПАТ «Сільпо», ПАТ «АТБ», Метро, ПАТ «Ашан», ТОВ «Наш
край», ПАТ «Фоззі», ТОВ «Мега Маркет», ТМ «Три корочки», ТОВ «Хлібзавод
Житниця» та інші.

1.2. Допоміжні цехи та служби підприємства

Основні структурні підрозділи ТОВ «Дніпромлин» є Елеватор №1, Елеватор

№2, млиновий цех №1, млиновий цех №2, цех готової продукції. Всього площа
земельної ділянки, яку займає ТОВ «Дніпромлин» складає 5,4998 га, з них 18691,5
га займають будівлі на плані.
В таблиці 1.2. представлена характеристика основних цехів ТОВ
«Дніпромлин».
Таблиця 1.2.

Характеристика основних цехів ТОВ «Дніпромлин»

Місткість
Рік введення Виробнича Місткість Вид
Рік , тис. т.
Підрозділ в продуктивніст зерносховищ продукції,
реконструкці складська
и експлуатаці ь, , тис. т. асортимен
ї під
ю т/добу елеваторів т
борошно
Елеватор Зерно
1929 -   14 -
№1 пшениці
Елеватор
1960 -   30 - Зерно
№2
 Борошно
Млиновий 1995
1894 600,00 - - пшеничне
цех №1 2001
сортове
Млиновий 100,00 Борошно
1893 1976 - -
цех №2   житнє
Борошно
СБЗБ 1960 - - - 1,5 пшеничне
сортове
 Джерело [4]

1.3. Загальна характеристика цеху

ЕЛЕВАТОР № 1 млинового типу, монолітний, залізобетонної конструкції,

ємністю 14 тис. тон, дворядне розположення силосів. Діаметр силоса 6 метрів,
висота 26 метрів. Кількість силосів-28, зірочок –12. Є точка розгрузки вагонів-
зерновозів, розвантажувач У15-УРАГ вантажопід’ємність більшої платформи 35т,
боковий 20т., габаритні розміри: довжина - 21015мм, ширина 5500мм, висота
3805мм.
ЕЛЕВАТОР № 2 млинового типу, монолітний залізобетонної конструкції,
ємністю 30 тис. тон, 4-х рядне розположення силосів. Діаметр силоса 6 метрів,
висота 30 метрів. Тип М3 х175, кількість силосів – 48, зірочок -30. Надходження
зерна через приймальні ємності елеватора №1 і точки приймання зерна с
автотранспорта (самоскид).
МЛИНОВИЙ ЦЕХ №1. Цех представляє собою 7-и
поверхова цеглова будівлі із залізобетонними перекриттями. В будівлі розташоване
зерноочисне, розмельне відділення та примлиновий склад для безтарне зберігання
борошна – 405т, висівок загальної ємністю 340т і відпустки борошна в тарі 300т.
     В теперішній час млиновий цех №1: зерноочисне відділення продуктивністю
600-580 т/доб, розмольне відділення працює в складі 3-х паралельно працюючих
секцій(2,3,4) загальної паспортної продуктивністю 600 тон зерна за добу з
можливістю переробки до 16000 тон зерна за місяць. Перероблює зерно м’яких
пшениць в борошно хлібопекарню 3-х сортного помелу із загальним виходом –75%:
 - Перший варіант (базис): мука вищого сорту-30%(в том числі крупи манної
2%),борошна першого сорту-45%.
Додаткові варіанти:
- вихід борошна в/с 60% + 2с.15% - загальний вихід 75%.
-   -«-«-      в/с 55% + 2с. 20% -      -«-«-
-   -«-«-      в/с 45% + 1с.20% + 2с.10% -  -«-«-
- -«-«-       в/с 40% + 1с. 30% + 2с. 5% -  -«-«-
Відбір зародка 0,02%.
Є дільниця по вибою побічного продукту в поліпропіленові мішки вагою 25-30
кг, паспортна продуктивність апарата становить - 2,5 мішка за хвилину.
МЛИНОВИЙ ЦЕХ №2. Цех представляє собою 5-и
поверхову цеглову будівлю із залізобетонними перекриттями.
В будівлі розташовано розмольне, зерноочисне відділення та склад готової
продукції для зберігання та відпустки борошна – 1409т
та висівок загальною ємністю 228т. В теперішній час працює дві паралельно
працюючі секції.
- Секція №1-односортний 87% помел жита з відбором борошна обдирного,
добовою продуктивністю 100 тон зерна.
Максимально можлива переробка зерна до 2000,0 тон.
ЦЕХ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ - поділений на примельничный склад млинцеха
№1 та склада безтарного зберігання борошна представляє собою 5-и поверхову
цеглову будівлю із залізобетонними перекриттями. В будівлі розташовано 26
ємностей для безтарного зберігання  та відпустка готової продукції на
автоборошновози загальною ємністю 1500т.
В цій же будівлі розташовано фасувальні відділення №1 з двома фасувальними
апаратами А5-АФЛ для фасування борошна в 2-х (1,8) кілограмові паперові пакети з
фактично продуктивністю на 2кг пакетах А5-АФЛ №1- 30,72 т/зміну та А5-АФЛ №2
– 25,0 т/зміну та фасувальне віділення №3 з автоматичною пакувальною машиною
ДА-80 італійського підприємства фірми «Paglierani» з продуктивністю на готових
паперових пакетах формату 1,8(2,0)кг – 45пак/хвилину та на пакетах 1 кг-70пак/хв.
Також на дільниці фасування №3 встановлений напівавтоматичний апарат «Гамма»
для розфасування борошна.
В будівлі млинового цеха № 1 знаходиться фасувальне відділення №2
з фасувальними   апаратами:
- вертикальна фасувально-пакувальна машина (італійського виробництва) для
фасування борошна в поліетиленові двох  кілограмові пакети в кількості – 1 шт.
паспортна продуктивність 23пак./хв., фактична 22пак./хв.
- вертикально-фасувальна машина (індійського виробництва) для
фасування борошна в двох  кілограмові поліпропіленові пакети
паспортної продуктивністю 20-26 пак./хв., законсервована. 
- вертикально-фасувальна машина (індійського виробництва) для фасування в
одно- кілограмові поліпропіленові пакети крупи манної, крупи полтавської
паспортної продуктивністю 1500 кг/год на крупі манній.
- напівавтомати для розфасування борошна в паперові мішки вагою 1,2,5,10 кг
в кількості - 2 шт.

1.4. Характеристика продукції

Основним видом діяльності ТОВ «Дніпромлин» є:

- 15.85.0 виробництво макаронних виробів;
- 63.12.0 складське господарство;
- 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та
тютюновими виробами;
- 70.20.1 здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-
технічного та культурного призначення;
- 15.61.1. виробництво борошна;
- 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.
Сучасні технології, які використовують виробники борошна і борошняних
виробів дозволяють виробляти продукт високої якості, що повністю відповідає
вимогам споживача. Процес отримання борошна на сучасному підприємстві ТОВ
«Дніпромлин» дозволяє краще зберігати усі корисні властивості зерна і отримувати
борошно вищих сортів. За рахунок впровадження і освоєння нових технологій,
професійного персоналу відмінної сировини ТОВ «Дніпромлин» здатне
підтримувати конкурентоздатну ціну на борошно. Компанія вже міцно зайняла свою
нішу на ринку виробництва і продажів борошна в Україні.
Контроль над якістю продукції починається вже на етапі закупівлі сировини.
На підприємстві діє аудит постачальників, це означає, що кожне господарство, що
поставляє зерно, підтверджує його якість. В ході вхідного контролю на ТОВ
«Дніпромлин» і в акредитованих лабораторіях дані господарств отримують
остаточне підтвердження, і тільки після цього зерно допускається в переробку.
Робота з перевіреними виробниками зерна з екологічно-чистих районів Західної
України гарантує стабільність безпеки кінцевого продукту.
Пшеничне борошно одне з небагатьох основних продуктів харчування, якість
яких так сильно впливає на особливості технологічного процесу при переробці.
Проте, партії зерна, можуть відрізнятися один від одного за певними
характеристиками, проте ці коливання не відбиваються на стабільності якості
кінцевого продукту.
Модернізація виробництва і установка швейцарського устаткування компанії
«Buler» з системами постійного стеження за заданими технологічними
характеристиками дозволяє оптимально виконати замовлення кожного клієнта,
оскільки за якісними характеристиками борошно що використовується для
виробництва батонів або, наприклад, вафель, істотно відрізняється.
«Ноу-хау» ТОВ «Дніпромлин» полягає в точному підстроюванні якісних
характеристик борошна під особливості технологічного процесу кожного з клієнтів.
(Додаток 1- Блок-Схема виробництва продукції)

1.5. Характеристика сировини та допоміжних матеріалів

Сировиною для виробництва борошна є продовольче зерно. Спочатку складають
помольні партії з різного за якістю зерна, потім проводять підготовку зерна.
Підготовка зерна до помелу проходить в два етапи:
 1. Очищення зерна від смітної домішки в сепараторах, трієрах, очищення від
мінеральної домішки в Камневідбірна машинах, мийка зерна в мийних машинах,
отволаживание (отлежка) в ємності протягом 8-20 год.
2. Додаткове очищення в сепараторах, щіткових машинах, зволоження
протягом 1-2 ч.
Підготовлене до помелу зерно з зерноочисного відділення надходить в
размольное. Тут воно потрапляє на валки. В результаті різних швидкостей валків
зерно, що проходить між ними, розгортається і розколюється.
Процес, при якому відбувається поступове розгортання зерна і часткове
подрібнення ендосперму до стану борошна, називається драним. Продукти, які
утворюються після драних систем, мають різні розміри і різний зміст ендосперму:
- борошно крупка (дрібна, середня, велика);
- дунст (крупніше борошна, але дрібніше крупок).
Для поділу за розміром їх відправляють на просівають машини. Крупки і дунст
направляються на машини-ситовійки, сортувальні їх за якістю. Розмолоти крупки і
дунст вдається при подальшому подрібненні з відсіювання готової борошна на
розмельних вальцевих верстатах. Цей процес називається розмельних і здійснюється
на 7-8 системах. Всю борошно, отриману з робочих рассевов, направляють на
контрольні розсіви, щоб запобігти потраплянню сторонніх предметів і оболонок
зерна. Після цього борошно передають на склад для безтарного зберігання або
затарюють в мішки.
Технологічний процес на ТОВ «Дніпромлин» супроводжується виділенням
пилу, тому для її уловлювання застосовується система аспірації. Розрізняють
помели разові і повторювальні. Суть разового помелу: зерно в результаті
одноразової обробки на розмельних системі подрібнюють до муки. Таким способом
одержують борошно грубого помелу низької якості.
При повторному помелі зерно проходить багаторазову обробку на декількох
розмельних системах, в результаті чого більш повно відокремлюються оболонки.
Повторювальні помели поділяються на два види:
- прості - отримують борошно шпалерну;
 - складні - отримують борошно сортову.
При односортной помоле отримують один сорт борошна, при многосортность -
два або три.
Процес виробництва борошна у ТОВ «Дніпромлин» характеризується таким
показником, як вихід борошна: кількість борошна, отримане з 100 кг зерна. При
виробництві помелу одного сорту борошна повинен бути таким вихід борошна
пшеничного:
- шпалерного - 96%;
- другого сорту - 85-87%;
- першого сорту - 72-75%;
- вищого сорту - 67-75%;
житній:
- шпалерного - 95%;
- обдирного - 85-87%;
- сіяного - 63%.
Щодо допоміжних речовин, які використовуються для виробництва борошта, то
до них відносяться посолочних інгредієнти (кухонна сіль, цукор-пісок, нітрит
натрію), курячі яйця та яйцепродукти, пшеничне борошно, крохмаль, прянощі,
оболонки для ковбасних виробів.
Кухонна сіль харчова помелу від 0, 1, 2 не нижче 1-го сорту; не допускається
наявність помітних сторонніх домішок. Зберігають в окремому приміщенні.
Нітрит натрію використовують у вигляді водного розчину 2,5% -ної
концентрації, який готують в лабораторії. Нітрит натрію зберігають окремо від
інших матеріалів в особливому приміщенні, яке закривають і опломбують.
Персонал, який має доступ до нітриту натрію, проходить інструктаж і допускається
до роботи наказом директора підприємства. Розчин нітриту натрію готують в певній
тарі з обов'язковою К1-го сорту (зберігання при 15-18 ° С і відносній вологості
повітря 60-65%).
Крохмаль використовують не нижче 1-го сорту.
 Прянощі - чорний, білий запашний, червоний мелений перець, мускатний горіх,
коріандр, кардамон, кмин та ін. Прянощі, а також суміш прянощів різних складів
або їх екстракти. Спеції зберігають упакованими в міцну тару, а мелені - в
герметично закритих ємностях, в сухих приміщеннях при температурі 10-15 ° С і
відносній вологості повітря не вище 75%.
Яєчний порошок зберігають у темному сухому приміщенні з відносною
вологістю повітря 60-65% при 5-8 ° С в негерметичной упаковці до 8 місяців, в
герметичній упаковці - до 12 місяців. Не допускається наявність в яєчному порошку
сторонніх предметів, невластивих запаху і смаку.

1.6. Опис технологічного процесу виробництва борошна

Процес виробництва борошна можна умовно розділити на кілька етапів, це:

- перевірка зерна;
- очишення зерен;
- відшулушення зерен;
- подрібнення;
- сіють і проводять аспірацію;
- фасовка готової продукції в упаковку.
Процес виготовлення на заводах з виробництва борошна повністю
механізований. Початковим етапом підготовки зернової фракції до переробці є
очищення і кондиціонування.
Очищення зернової маси від сміттєвої домішки виконують в сепараційних,
трієрних і дуаспіраторних апаратах; видалення мінеральної домішки – в
камнеотделітельних; мийку зерна здійснюють в спеціальних мийних агрегатах і
зволожують його в силосах. При необхідності зернова маса додатково проходить
серію цих обробок.
Максимального рівня очищення маси зерна від бур'янів і масляних домішок
вдається досягти із застосуванням повітряно-ситових сепараційних апаратів
(видаляють більшу частину домішок всіх фракцій), каменевідбирники (Очищають
від камневидних фракцій), трієрів (відокремлюють зерна основної маси від зерен
баластних культур), магнітних сепараторів (видаляють металеві домішки) та ін.
Наступним етапом технології виробництва борошна є очищення поверхні
зернових оболонок від забруднень.
Залежно від технічного оснащення підприємства виконують сухим або мокрим
способом. Перший з них передбачає використання Оббивального апарату, головний
робочий орган якого - Бичевий барабан, розташований в сталевому або абразивному
циліндрі. В результаті ударів, тертя і взаємодії один з одним зерна очищаються від
всіляких забруднень, шелушащихся оболонок, який прилип груготу. Для видалення
пилоподібних засмічених фракцій оббивальні апарати оснащуються аспіраторами.
Мокрий спосіб очищення зерна, на відміну від попереднього, характеризується
високою ефективністю. Він передбачає використання мийних агрегатів з
витрачанням води об'ємом 2 м3 / т. складністю його застосування полягає в
необхідності обов'язкового очищення нечистот перед зливом в каналізацію. Тому
альтернативою йому в лініях по виробництву борошна обрали мокре лущення зерна,
при якому значно знижується обсяг стоків, а якісні показники нітрохи не
поступаються.
При зволоженні вода активно просочується в зерно. Спочатку вона
сконцентрована в зовнішніх оболонках. Потрапляючи, в ендосперм, вона зменшує її
міцність, посилюючи сверхкритическое тиск через зростання градієнта вологи.
Оскільки волога зовнішніх і внутрішніх прошарків ендосперми різниться,
розпухають вони неоднорідне, що провокує напружене властивість сировини.
Крім цього, крохмальний і білковий компонент теж набухає порізному. В
результаті при наростанні до критичних параметрів зусилля в ендоспермі
з'являються мікротріщини, що представляють собою капіляри, по яким вода
потрапляє всередину зернівки з дією расклинивания, накопичуються руйнівні
зусилля і разупрочняется ендосперм.
Для закінчення даного процесу необхідно час. З ростом рівня вологості изза
набухання целюлози і клітковини оболонки пластифицируются, зменшується їх
крихкість. В результаті такої етап в технології виробництва пшеничного борошна,
як прискорено кондиціювання, забезпечує інтенсифікацію поділу структурно-
механічних особливостей зовнішніх оболонок і ендосперми, що спрощує здійснення
сортового помелу і зменшує ступінь дроблення оболонок.
Заключним етапом підготовки зернової маси до помелу є допоміжне
зволоження і відсиріванню перед помелом.
Протягом півгодини. За цей час вода потрапляє в ендосперм, фіксується в
оболонках, що сприяє посиленню їх пластифікації. Технологічна схема виробництва
борошна передбачає розмелювання зерна в борошно, що складається з
безпосереднього розмелювання або дроблення, а також просіювання результатів
розуміли. подрібнення виконують на вальці обладнанні з рифленою, шорсткою або
рівною поверхнею.
Слідом за вальцьовим апаратом розміщують розсівання, що складається з
комплекту різнокаліберних сит, змонтованих один під одним, для сортування
результатів помелу за величиною частинок. Таке обладнання для виробництва
борошна, як Вальц апарат з рассевом, формує драну або розмеленого системи.
Перша з них з рифленими вальцями використовується для подрібнення зернової
маси в крупку. Розмеленого система з рівними вулицями застосовується для
виготовлення борошна. У схемі виробництва борошна основний операцією є помел
(Одиничний і повторювальний). При одиничному борошно утворюється за один
прохід крізь помольне обладнання.
(Додаток 2- Технологічна схема виробництва борошна)
1.7. Норми технологічного режиму

Забезпечення стабільності якісних параметрів зерна сприяє зниження частоти

регулювань зернопереробних машин. З цією метою при виробництві борошна
формують помольні продукт змішання і виробляють термічну гідрообробки зерна
перед помелом.
Грамотне поєднання компонентів зернової маси з різною вологістю, рівнем
клейковини, ендосперму, вартості, обумовлює виробництво борошна з очікуваним
виходом, прогнозованими властивостями і прийнятною собівартістю. Складання
партій сприяє не тільки підвищенню продуктивності розуміли зерен, але і допомагає
запобігти вибракування малоцінного зерна, при обробці якого неможливо знайти
борошно з відповідними властивостями, і раціонально використовувати зерно
склоподібної пшениці.
Термічну гідрообробки зерна з метою підвищення рівня вилучення ендосперму
в помольному процесі і зниження витрачання електроенергії слід виконувати до
формування помольної суміші, оскільки неоднорідне зерно в ході неї неоднаково
перетвориться.
Процес виробництва борошна передбачає розмелювання ендосперму і зернових
оболонок. Останні, маючи високу опором до помелу, подрібнюються гірше
ендосперму, і чим контрастніше відмінність їх міцності якостей, тим краще
майбутнє поділ. У висушених зерен рівень такої різниці нижче, ніж у сирого,
внаслідок цього перед помелом його слід зволожувати. Змочування лежить в основі
термічної гідрообробки зерна. Застосовується три методи зволоження: холодне,
гаряче і найбільш затребуване - прискорене кондиціонування. Його особливістю є
зволоження зерен і їх подальше відсиріванню в бункерах.
Що стосується поводження з відходами ТОВ «Дніпромлин» - див. додаток А.

1.8. Матеріальний баланс виробництва

Для отримання якісного продукту необхідно використовувати якісні початкові
матеріали. ТОВ «Дніпромлин» використовує зерно та сировину вищого гатунку для
виробництва найкращої продукції.
Баланс виробництва ТОВ «Дніпромлин» наведено у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Баланс виробничих потужностей ТОВ «Дніпромлин»
 Роки Темп зміни, %
№
Показники 2017р. від 2018р. від
з/п 2016 р. 2017 р. 2018 р.
2016 р. 2017 р.
1 2 3 4 5 6 7
1. Величина виробничих
потужностей на початок року,
тис. грн. 1616822 1513961 5421561 -6,36 258,11
2. Величина виробничих
потужностей введених
протягом року, тис. грн. 5529 1459043 81776 26288,91 -94,39

3. Величина виробничих
потужностей вибулих протягом
року, тис. грн. 108390 66504 361976 -38,64 444,29
4. Величина виробничих 1513961 2906500 5141361 91,98 76,89
потужностей на кінець року,
тис. грн.

5. Обсяг виробництва в 121,4 12,3 124,8 -0,91 3,74

натуральних одиницях, тис.грн.

6. Коефіцієнт використання 0,64 0,61 0,69 Х Х

середньорічної потужності.

Джерело [4]
 Отже, виходячи з даних таблиці 1.3. можна зробити висновок, що з 2016 року
виробничі потужності ТОВ «Дніпромлин» значно зросли і у 2018 році склали
5421561 тис. грн, тоді як у 2016 були лише 1616822 тис. грн. Величина введених у
2018 році потужностей дорівнює 81776 тис. грн., що набагато більше від
попереднього періоду 2016 року – лише 5529 тис. грн. Величина виробничих
потужностей на кінець 2017 року зменшилась на -6,36% від попереднього року, а у
2017 році даний показник збільшився аж на 258,11%.
Загалом середньорічна величина потужностей за 2016 – 2018 роки
збільшувалася: на 41,19% у 2016 році та ще на 138,96% у 2018 році. У свою чергу
також збільшився обсяг виробництва. У 2018 році було вироблено 124,8 млн. дал, а
у 2017 році – 120,3 млн. дал.
В табл.1.4 наведені техніко-економічні показники роботи ТОВ «Дніпромлин»

Таблиця 1.4.
Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Дніпромлин»
№ Показники 2016 рік 2017 рік 2018 рік Відхилення Відхилення
з/п абсолютне, +/- відносне, %
2017 р. 2018 р. 2017 р. 2018 р.
від 2016 від 2017 від 2016 від 2017
р. р. р. р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Обсяг виробництва 7407891, 8597500, 7886590, 1189609, -710909,7 16,06 -8,27
продукції у 0 1 4 1
вартісному вираженні
у діючих цінах, тис.
грн.
2. Чистий дохід 3641996 3524945 4963232 - 1438287, -3,21 40,80
(виручка) від 117051,0 00
реалізації, тис. грн. 0
3. Середньооблікова 5432 5440 5447 8,00 7,00 0,15 0,13
чисельність ПВП,
осіб
4. Середньорічна 419608 355199 325529 -64409,00 -29670,00 -15,35 -8,35
вартість основних
виробничих фондів,
тис. грн.
5. Фонд оплати праці, 156761,0
тис. грн. 234735 250761 407522 16026,00 0 6,83 62,51
 6. Собівартість
реалізованої 162300,0 1613384,
продукції, тис. грн. 4367413 4529713 6143097 0 00 3,72 35,62
7. Адміністративні
витрати, тис. грн. 178381 213263 296579 34882,00 83316,00 19,55 39,07
8. Витрати на збут, тис. 277962,0
грн. 848865 833385 1111347 -15480,00 0 -1,82 33,35
9. Повні витрати на
виробництво і
реалізацію продукції, 1182646,
тис. грн. 2670848 2605698 3788344 -65150,00 00 -2,44 45,39
10. Прибуток (збиток) від -
реалізації продукції, 391415,0 190869,0
тис. грн. 432370 40955 231824 0 0 -90,53 466,05
11. Чистий прибуток
(збиток), тис. грн.
(п.6+п.9+п.10) 183625 183625 176580 0,00 -7045,00 0,00 -3,84
12. Продуктивність
праці, тис. грн./чол.
(п.1./п.3) 1363,75 164,38 137,69 -0,83 -26,69 -0,50 -16,24
13. Середньорічна
заробітна плата, тис.
грн./чол. (п.5/п.3) 43,21 46,11 74,82 2,90 28,71 6,71 62,26
14. Фондоозброєність,
тис. грн./чол. (п.4/п.3) 77,25 65,29 59,76 -11,96 -5,53 -15,48 -8,47
15. Рентабельність
продукції, % 6,88 7,05 4,66 0,17 -2,39 2,47 -33,90

Джерело [4]
1.9. Опис устаткування цеху або відділення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромлин» для реалізації своїх

виробничих цілей має наступний склад обладнання та устаткування (таблиця 1.5.)

Таблиця 1.5.
Склад обладнання для виробництва борошна у ТОВ «Дніпромлин»
Найменування обладнання Кількість,
шт
1 2
Вентильований плоскодонну силос Brock 6
Зерноочисних сепараторів TAS LAAB 1
Зерносушарка СЗТ - 5 1
Норія стрічкового типу Н - 3 1
Розсівання МРП - 82 1
Машина сітовеечних А1-БСО 1
Циклон-разгрузітель У2-БЦР 1
Вальцевий малогабаритний верстат ВМ-2П 1

Камневітбійник КО – 2 1
Віброразгрузчики (підбункерного днище) ВД - 100 1
Затвор шлюзовий ЗШ - 15 1
Фільтр-циклон ФКЦ/А - 12 1
Мешкозашивочная машина 1
Промислові платформні ваги 1
Молотковий лабораторний млин НМ 210 1
Прилад для визна. числа падіння частинок FN7100 1
Прилад для відмивання клейковини GW2200 1
Аппарат для сухої клейковини dg 2020 1
Центрифуга 2100 1
Прилад очищення і класифікації зерна 1
Електронні лабораторні ваги 0.01 1
Джерело [4]

Апаратом для виробництва борошна- є вальцьовий верстат. Вальцовий верстат типу

A1-БЗН має 21 форму виконання. Вальцовий верстат А1-БЗ-2Н використовують як
на знову споруджуваних, так і на об'єктах реконструкції борошномельних заводах
замість верстата ЗМ-2. Верстат А1-БЗ-2Н відрізняється від верстата AI-БЗН
наявністю індивідуальних капотів і можливістю установки електродвигуна на тому
ж перекритті, де розташований верстат, а також під перекриттям на спеціальному
майданчику. Верстат має 39 форм виконання. Вальцовий верстат Al-БЗ-ДТ
використовують як на знову споруджуваних, так і на об'єктах реконструкції
борошномельних заводах замість верстата БВ-2.
Він відрізняється від описаних вище верстатів наявністю пристрою для
верхнього забору подрібненого продукту. Цей пристрій складається з прийомних
труб для відсмоктування продукту безпосередньо після подрібнення з бункерів під
вулицями, системи пневмотранспорту. Вальцовий верстат А1-БЗ-ДТ має 22 форми
виконання. Вальцовий верстат А1-БЗН (рис.) Складається з наступних основних
складальних одиниць: мелють вальців, приводу вальців, меж-вальцьовий передачі,
механізмів настройки і паралельного зближення вальців, системи привалу - відвалу
вальців, приймально-живильного пристрою і станини.
. (Додаток 3- Схема обладнання)

РОЗДІЛ 2
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

У ТОВ «Дніпромлин» проводять заходи з охорони атмосферного повітря, грунтів,

водойм, надр, рослинного і тваринного світу від виробничих забруднень. Основним
джерелом забруднення атмосферного повітря є спалювання різного палива. Характер
забруднення залежить від виду палива, особливостей горіння та очищення викидів.
Шкідливі речовини, що знаходяться в атмосфері, сприяють виникненню у людини
гострих респіраторних захворювань.роектів охорони навколишнього середовища
розробляється відповідно до вимог Посібника по складанню розділу проекту (робочого
проекту) «Охорона навколишнього природного середовища» до СНіП 1.02.01-85,
розробленого ЦНДІпроект.
Питання охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
повинні розглядатися з повним урахуванням особливостей природних умов району
розташування підприємства, що проектується, оцінюватися з його впливу на екологію
прилеглого району,можливості попередження негативних наслідків в найближчій і
віддаленій перспективі.
Охорона навколишнього природного середовища при будівництві та експлуатації
промислового підприємства,споруди полягає у здійсненні комплексу технічних рішень
щодо раціонального використання природних ресурсів і заходів щодо запобігання
негативного впливу проектованого підприємства на навколишнє середовище.
При проектуванні підприємств, будівель і споруд, при створенні і вдосконаленні
технологічних процесів і обладнання повинні передбачатися заходи, що забезпечують
мінімальні валові викиди забруднюючих речовин, шляхом впровадження безвідходних
технологій і утилізації відходів виробництва,а також впровадження сучасних методів і
обладнання очистки викидів шкідливих речовин в навколишнє природне середовище.
Охорона атмосферного повітря від забруднень.
Взашалі то хлібопекарські підприємства викидають в атмосферу шкідливі
речовини в складі:
а) різні види органічного пилу (борошняна, цукрова) при прийомі, зберіганні і
підготовці сировини;
б) пари етилового спирту і вуглекислого газу при бродінні тіста;
в) пари етилового спирту, летких кислот (оцтової) і альдегідів (оцтових) при
випічці хлібобулочних виробів;
г) акролеїн при випічці формового і подового хліба;
д) пари етилового спирту, летких кислот (оцтової), альдегідів (оцтових) при
охолодженні і зберіганні випечених виробів;
е) окис вуглецю та оксиди азоту від хлібопекарських печей при використанні в
якості палива природного газу;
ж) пил, зварювальний аерозоль, окисли марганцю, аміак, окис вуглецю та оксиди
азоту, пари лугу - від допоміжного виробництва.
Нормування викидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище
проводиться шляхом встановлення гранично допустимих викидів цих речовин в
атмосферу (ПДВ).
ПДВ - це маса викидів шкідливих речовин в одиницю часу від даного джерела або
сукупності джерел забруднення атмосфери міста або іншого населеного пункту з
урахуванням перспективи розвитку промислового підприємства і розсіювання
шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземную концентрацію,не перевищує їх
гранично допустимі концентрації (ГДК) для населення,рослинного і тваринного світу.
ПДВ є основою для планування заходів та проведення екологічної експертизи щодо
запобігання забруднення атмосфери.Нормативи ПДВ в цілому для підприємства
повинні встановлюватися в сукупності значень ПДВ для окремих діючих,
проектуються та реконструюються джерел забруднення. Розрахунок величини
нормативів ПДВ проводиться на підставі рекомендацій "Методики розрахунку
концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах
підприємств" ОНД-86 Держкомгідромету СРСР.
Екологічний паспорт та загальна оцінка рівня екологічності підприємства.
Далекосхідним Державним проектно-дослідницьким інститутом по проектуванню
об'єктів метеоративного і водогосподарського будівництва. На підприємстві Товаристві
з Обмеженою відповідальністю «Дніпромлин» розроблений «екологічний паспорт»
який погоджений головою державного комітету охорони природи м. Дніпра. У паспорті
дана характеристика джерел виділення і викидів шкідливих речовин в атмосферу, їх
кількість. У паспорті даний розрахунок і затверджені гранично допустимі викиди за
наступними показниками:
Зважені речовини – 0,0019 кг
Ванадію пятіокися – 0,089
Марганцю оксиди – 0,0009
Сажа – 0,0216
Сірчистий ангідрид за рік - 30,106
Вуглецю оксид за рік - 16,069
Фтористий водень - 4,776
Всього - 53,1172 кг
Перевищення граничнодопустимі норм викидів (ПДВ) по підприємству немає. Для
зниження ПДВ проводиться капітальний ремонт печей. По інвентаризації відходів
виробництва і вжитку по екологічному паспорту.
 РОЗДІЛ 3
КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Основною метою ТОВ «Дніпромлин» в області якості є результативність та

ефективність досягнення головної мети.
Досягнення цієї мети можливо за рахунок:
- вивчення і врахування запитів, вимог та побажань замовників;
- впровадження системи менеджменту якості;
- підвищення кваліфікаційного рівня персоналу.
Основними (ключовими) процесами, що мають місце в ТОВ «Дніпромлин» є:
маркетинг і виробництво.
- макропроцес маркетингу, що включає в себе наступні практики:
маркетингові дослідження, просування та продажу;
- макропроцес виробництва, що включає в себе наступний практики:
проектування, закупівля, виробництво, складування борошна з твердих сортів
пшениці.
На підприємстві ТОВ «Дніпромлин» активно працює відділ «Виробнича
лабораторія», який займається контролюванням безпечності та якості продукції.
Лабораторія оснащена сучасним обладнанням, що дозволяє проводити точні досліди
для визначення якості хлібу.
Якість готової продукції, що виробляється заводом, задовольняє вимоги
відповідних стандартів.
При контролі хлібобулочних виробів їх органолептична оцінка має велике
значення. Для органолептичної оцінки середньої проби відбирають п'ять типових
зразків (проб).
На якість продукції впливає два фактори:
- технічний - це машини, матеріали і процеси;
- людський - це персонал.
 Для удосконалення метрологічного забезпечення якості продукції на
підприємстві постійно проводиться аналіз оснащення виробництва, лабораторії
вимірювальною технікою, розробляється раціональний для даного виробництва
перелік показників якості сировини, і готової продукції, параметрів технологічного
процесу і т.п., які підлягають вимірюванню, впроваджують сучасні методи
вимірювань, запускають стандарти Державної метрологічної служби.
У виробничій лабораторії під керівництвом головного технолога проводяться
досліди по перевірці якості хліба : Правила приймання, методи відбирання проб,
методи визначення органолептичних показників і маси виробів відповідно до ДСТУ
7044:2009.
Методи відбирання проб борошна.
1. Показники: форму, поверхню, колір і масу, стан паковання і марковання
контролюють на 2-3 лотках від кожної вагонетки, контейнера, стелажа або 10 %
виробів від кожної полиці. Результати контролювання розповсюджують на
вагонетку, контейнер, стелаж, полицю, від яких відбиралась продукція. У разі
отримання незадовільних результатів провадять контроль із розбраковуванням.
2. Для контролювання органолептичних показників (крім форми, поверхні,
кольору) і фізико-хімічних показників складають представницьку вибірку способом
«розсип».
3. Представницьку вибірку відбирають у вигляді окремих виробів з вагонеток,
контейнерів, стелажів, полиць, корзин, лотків або ящиків у процесі виробництва
партії виробів на підприємстві або партії, що надійшла в торгівельну мережу, у
кількості:
- 0,2 % від усієї партії, але не менше ніж 5 штук - якщо маса окремого виробу
становить від 1 кг до 3 кг;
- 0,3 % від усієї всієї партії але не менше ніж 10 штук - якщо маса окремого
виробу становить менше ніж 1кг.
4. Для контролювання органолептичних і фізико-хімічних показників
відбирання проб проводять від представницької вибірки, відібраної відповідно до 3,
методом «наосліп» згідно.
 5. Для контролювання органолептичних показників (крім форми, поверхні та
кольору), а також наявності сторонніх включень, хрусту від мінеральних домішок ,
ознак хвороб і плісняви відбирають від представницької вибірки п'ять одиниць
продукції.
6. Для контролювання фізико-хімічних показників від представницької вибірки
відбирають лабораторну пробу відповідно до таблиці.
7. Фізико-хімічні показники визначають протягом встановленого строку
придатності продукції, але не раніше ніж через 1 годину для дрібноштучних виробів
масою 200 г і менше, і не раніше ніж через 3 години для інших виробів після
виймання з печі.
8. Результати оцінки проби (лабораторної проби) розповсюджуються на всю
партію.
Методи відбирання проб виробів зниженої вологості.
1.Для контролювання органолептичних та фізико-хімічних показників, стану
паковання, марковання і маси нетто фасованої продукції складають представницьку
вибірку методом «розсип».
2.Для контролювання органолептичних (крім форми, поверхні, кольору) і
фізико-хімічних показників відбирання проб проводять від представницької
вибірки, відібраної згідно з 2 , методом «наосліп».
3. З кожної відібраної паковальної одиниці відбирають точкові проби для
отримання об'єднаної проби масою не менше ніж 1,0 кг.
4.В об'єднаній пробі визначають: кількість виробів в одному кілограмі, розміри
соломки, масову частку лому, крихти та паличок, що злиплися, кількість лому,
окрайців і сухарів меншого розміру, внутрішній стан, крихкість, смак і запах.
5. З об'єднаної проби для визначання фізико-хімічних показників, коефіцієнту
набухливості бубличних виробів, розмірів соломки, хрусткості сухарів відбирають
лабораторну пробу в штуках, не менше:
 6.Фізико-хімічні показники визначають протягом встановленого строку
придатності продукції, але не раніше ніж через 3 години для бубликів і не раніше
ніж через 6 годин - для баранок, сушок, сухарів, соломки та паличок хлібних після
виймання з печі.
7.Результати оцінки об'єднаної або лабораторної проби розповсюджуються на
всю партію.
8.Під час перевіряння якості виробів контролюючими організаціями
відбирають три лабораторні проби:
- на виробничому підприємстві дві з них пакують у папір, обв'язують шпагатом,
пломбують або опечатують і відправляють у лабораторію контролюючої організації,
третю аналізують в лабораторії підприємства-виробника;
- у торгівельній мережі пакують аналогічно всі три лабораторні проби, дві з
яких відправляють в лабораторію контролюючої організації, третю - в лабораторію
підприємства-виробника продукції.
У лабораторії контролюючої організації аналізують одну пробу, другу
упаковану зберігають (але не більше строку придатності до споживання) на випадок
виникнення розбіжності в оцінці якості. У цьому випадку пробу аналізують разом з
представником підприємства-виробника при дотриманні вимог .
9.Лабораторні проби повинні супроводжуватись актом відбирання, в якому
зазначається:
– найменування виробу;
– познака стандарту;
– назва та повна адреса і телефон виробника;
– дата і місце відбирання проб;
– маса нетто і номер партії;
– час виймання виробу з печі;
– показники, які належить визначити у пробах;
– прізвища, посади і підписи посадових осіб, які відібрали проби.
 Методи визначення органолептичних показників
1.Органолептичні показники: форму, поверхню, колір та стан паковання і
марковання визначають оглядом всього хліба та булочних виробів, які відібрані, та
усіх виробів зниженої вологості.
2.Органолептичні показники (крім форми, поверхні, кольору) визначають на
підставі оцінки якості проб, для хліба та булочних виробів, та для виробів зниженої
вологості, за допомогою органів чуття (смаку, нюху, дотику, зору).
Методи визначення маси
1.При визначанні маси виробу застосовують:
- ваги лабораторні загального призначення згідно з ГОСТ 24104-2001” Весы
лабораторные. Общие технические требования”, з допустимою похибкою
зважування ±75 мг;
- гирі 4-го класу точності згідно з ДСТУ ГОСТ 7328 ” Гири. Общие
технические условия”
2.Перед проведенням вимірювань перевіряють правильність встановлення
вагів.
3.Визначання середньої маси виробу проводять поштучним зважуванням 10
виробів. Середню масу виробу визначають як середньоарифметичну величину за
результатами окремих зважувань.
4.Визначання середньої маси нетто одиниці паковання проводять поштучним
зважуванням 10 одиниць паковання. Середню масу нетто одиниці паковання
визначають як середньоарифметичну величину за результатами окремих зважувань.
5.Визначання маси окремого виробу проводять поштучним зважуванням не
менше ніж 10 штук виробів.
6.Визначання маси нетто окремої одиниці паковання проводять поштучним
зважуванням не менше ніж 10 штук одиниць паковання.
7.Відхили середньої маси виробу або середньої маси нетто одиниці паковання і
маси окремого виробу або маси нетто окремої одиниці паковання визначають як
різницю між результатами вимірювань і встановленою масою (нетто), яка віднесена
до встановленої маси (нетто) і виражена у відсотках. Відхили маси (нетто) не
повинні перевищувати відхилів, встановлених стандартами на хлібобулочні вироби.
ТОВ «Дніпромлин» сумлінно виконує всі вимоги, щоб забезпечити споживачам
якісну продукцію.
 РОЗДІЛ 4
ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

За останні три роки скорочення виробництва борошномельної продукції

сягнуло 24,6%. За цей період робота галузі була зосереджена виключно на
забезпеченні попиту з боку внутрішнього ринку, який задовольняється повністю і
навіть із надлишком, з усіма недоліками, пов’язаними з низькою купівельною
спроможністю, від’ємним демографічним трендом, державним ціновим
регулюванням тощо. За таких умов складно очікувати позитивну динаміку розвитку
галузі.
За даними офіційної статистики в Україні у 2017 році виробництво борошна
становило 1934 тис. т, що на 7,2 % менше, ніж у 2016 р. За перше півріччя 2018 р.
вироблено 818,6 тис. т борошна, що на 8,1 % менше порівняно з відповідним
періодом 2017 р.
Ринок борошна складається з промислового (90 %) та побутового (10 %)
споживання.
Внутрішнє споживання борошна в Україні теж скорочується і становить 1-5 %.
У 2016 році споживання хлібних продуктів (у перерахунку на борошно) із
розрахунку на одну особу становило 101 кг. За п’ять попередніх років цей показник
зменшився на 7,3 %. Це зумовлено в першу чергу скороченням чисельності
населення і тим, що зростає частка міського населення, яке зважаючи на сформовані
певні традиції і культуру споживання перестало використовувати борошно в
домашніх умовах в тій кількості, як це було раніше.
Скорочення річного внутрішнього споживання компенсується за рахунок
збільшення експорту. За оцінками профільної спілки «Борошномели України»,
обсяги експорту борошна з України до 2020 року можуть збільшитися до $200 млн.
 Зростання зовнішніх поставок планується здійснити за рахунок освоєння
азіатських ринків. Запровадження поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі між
Україною та ЄС позитивно позначилося на експортній роботі борошномелів і на
сьогодні, основним питанням подальшого ефективного розвитку підприємств
борошномельної галузі є розширення зовнішніх ринків збуту продукції та залучення
додаткових інвестицій, кредитних ресурсів тощо.
Враховуючи зростаюче виробництво зерна в Україні та розвитком традиційних
експортних ринків збуту зернових культур, можна сподіватися на подальшу
диверсифікацію експорту «від сировини до готової продукції» та вихід на нові
ринки збуту. На думку експертів – доцільно експортувати продукти переробки, адже
додаткова вартість їх вища, до того ж, виробляючи борошно, ми завантажуємо
власні підприємства, забезпечуємо роботою людей.
За даними Державної фіскальної служби України у 2017 році країна
експортувала 443,3 тис. т пшеничного борошна, що на 20,2 % більше показника
2016 року. В загальній кількості експорту – борошно пшеничне становить 99%, крім
нього експортується пшенично-житньє борошно. Обсяги імпорту за згаданий період
були незначними і становили 4,4 тис.т, що у 4 рази більше порівняно з 2016 роком.
Середня експортна ціна борошна пшеничного у 2017 р. знаходилася на рівні
218,2 дол. США/т, що на 8,3% більше порівняно з відповідним періодом минулого
року (201,5 дол. США/т). Дані стосовно обсягів та середньої ціни експорту борошна
пшеничного за 2015-2017 рр. наведено на рис.2. Профіцит зовнішньої торгівлі
борошном У 2017 р. становив +95,5 млн дол. США, що на 29,4 % більше порівняно з
попереднім роком. За три останні роки цей показник збільшився на 39,0%.
Виручка від експорту борошна у 2017 р. становила 96, 7 млн дол. США, проти
74,4 млн дол. США у 2016 р. За перше півріччя 2018 року сальдо зовнішньої торгівлі
борошном склало + 40,3 млн дол. США, що на 1,3 % менше до відповідного періоду
2017 рокуУ 2016-2017 рр. борошно пшеничне експортувалося до 70 країн світу, за
2015 р. – у 52 країни.
 Основними покупцями українського борошна у 2017 р. були: Китай 24,2%
(107,4 тис. т за ціною 216,3 дол. США/т), Ангола – 9,0% (39,7 тис. т за ціною 262,8
дол. США/т), Молдова – 8,1% (35,7 тис. т за ціною 222,6 дол. США/т), Об’єднані
Арабські Емірати – 7,5% (33,1 тис. т за ціною 204,3 дол. США/т), Палестина – 7,1%
(31,3 тис. т за ціною 214,5 дол. США/т).
Китай залишається основним ринком збуту української борошна з тенденцією
зростання поставок в цю країну. У 2017 році українські експортери відправили до
Китаю 107,4 тис. т борошна, що вже на 30% перевищує експорт за весь минулий
сезон. На країни Азії і Близького сходу припадає 64 % загальної структури експорту.
В асоціації «Борошномели Україн» відзначають, що географія експорту не
зовсім показова, оскільки за результатами 2016–2017 МР (маркетингового року) в
закупівлях лідирує Китай (83,7 тис. тонн), але за даними експертів борошно там не
залишається, а реекспортується в інші країни.
Також істотне зростання поставок відзначається до Євросоюзу. За дев'ять
місяців 2017/18 МР у заданому напрямку було відвантажено 19,7 тис. т борошна, що
на 20% більше, ніж за весь 2016/17 МР.
Основними споживачами української борошномельної продукції серед країн
ЄС слід вказати: Німеччина, Польща, Бельгія, Нідерланди, Чехія. Із початку
2017/2018 маркетингового року (липень — червень) українські
сільгосппідприємства продали борошна майже 300 тисяч т, за минулий
маркетинговий рік Україна експортувала 400 тисяч т борошна. Якщо такі темпи
зростання залишаться, Україна зможе продати за кордон близько 500 тисяч т
борошна і тоді ввійде до топ-10 найзначніших гравців на світовому ринку. У
першому півріччі 2018 р. експортовано 183,6 тис. т борошна, що на 6,8 % менше
порівняно з відповідним періодом минулого року.
Основними покупцями українського борошна залишаються ті ж самі країни:
Китай (29,3 %, або 53,8 тис. т за ціною 228,5 дол./т), Об’єднані Арабські Емірати
(13,5 %, або 24,9 тис. т за ціною 213,7 дол./т), Молдова (8,7 %, або 16,0 тис. т за
ціною 235,2 дол./т). Імпортовано борошна за перше півріччя 2018 р. 4,5 тис. т, що у
4,6 раза більше порівно з відповідним періодом 2017 р.
 Найбільшими постачальниками борошна пшеничного є: Білорусь (72,3 % або
3,6 тис. т за ціною 150,0 дол./т), Італія (10,1 % або 0,5 тис. т за ціною 618,9 дол/т),
Йорданія (3,2 % або 0,15 тис. т за ціною 227,6 дол/т), Російська Федерація (3,0 % або
0,14 тис. т за ціною 426,5 дол./т) від загального обсягу імпорту.
Ключовим експортером українського борошна є компанія ПАТ "ДПЗКУ" –
національний оператор зернового ринку України, найпотужніша державна
вертикальноінтегрована компанія в АПК. Має 55 філій, контролює 10%
сертифікованих елеваторних потужностей України.
Можливості портових терміналів ПАТ «ДПЗКУ» дозволяють забезпечити до 6
% середньорічних обсягів експортної перевалки українського зерна. Основні
підприємства – експортери борошномельної продукції за 2016 рік наведено в
таблиці.
У 2017/18 МР практично не змінився список основних експортерів борошна з
України. Всього за звітний період поставки борошна на зовнішні ринки здійснювали
118 українських підприємств.
Вихід на світовий ринок борошномельної продукції доволі складний. Лідери
експортного ринку борошномельної продукції – Туреччина, Казахстан та Пакистан
мають ряд переваг у цьому напрямі. Підприємства борошномельної галузі
Туреччини працюють в спеціальному митному режимі – сировина не обкладається
податком, а безпосередня близькість до портів забезпечує низькі логістичні витрати,
що у сукупності формує вагомі конкурентні переваги країни. У Казахстані крім
державних програм підтримки, однією з конкурентних переваг євиробництво
борошна з твердих сортів пшениці та розвиток напряму з виробництва збагаченого
борошна. При цьому обов’язковість фортифікації борошна в Казахстані закріплено
на законодавчому рівні. Водночас, українським борошномелам сьогодні важко
знайти пшеницю твердих сортів на внутрішньому ринку.
 В Україні існують проблеми як на рівні держави, так і на рівні підприємств
(логістичні проблеми). Зараз у світі активно використовуються відвантаження
балком (навалом, мішки в біг-бегах, лайнер-бігах) у трюм судна, тоді як в Україні
балком відвантажується мізерна частина борошна. Щоб створити галузь
міжнародною, українським бізнесменам необхідна підтримка держави. Ні один
навіть найбільший український переробник не може забезпечити рівень лобіювання
інтересів на рівні держави. Потрібно на державному рівні забезпечити дослідження
потенційних ринків збуту, смакових вподобань покупців та виходити з нішевою
продукцією, яка користуватиметься найбільшим попитом.
Фактори, які можуть стимулювати експорт борошна:
- повернення ПДВ від експорту борошномельної продукції; - зниження тарифів
на залізничне перевезення до портів продукції зернопереробної галузі, оскільки
Укрзалізниця є держпідприємством, держава у такий спосіб забезпечила б
преференцію галузям, які формують додаткову вартість всередині країни;
- просування української харчової продукції, у тому числі й борошна, на
закордонних ринках через торговельні місії в країнах – покупцях;
- доступ до кредитних коштів для модернізації підприємств галузі.
Проте, враховуючи теперішню ситуацію такі рішення в середньостроковій
перспективі малоймовірні. Безумовно, українським виробникам потрібно
підвищувати якість власної продукції, інвестувати в новітні технології виробництва
та енергозберігаючі технології для зниження собівартості останньої, розширювати
асортимент такої й адаптувати її відповідно до вимог країни імпортера. Наприклад,
в європейських країнах випускаються сотні різновидів борошна: борошно
хлібопекарське, макаронне, для млинців, крекерів, печива, піци та широкий вибір
борошняних міксів, борошна із зазначенням конкретного показника його сили,
безглютенової продукції тощо. Оновлення стосується не тільки якісних показників
борошномельної продукції, а й процесів фасування, пакування, маркування
продукції. Для отримання кредитів від міжнародних фінансових установ
борошномельним підприємствам необхідно показати як протягом маркетингового
року вони управляють ціновими ризиками.
 Протягом останніх двох років ФАО та Європейський банк реконструкції та
розвитку (ЄБРР) ведуть активну роботу з підтримки інституціональної
спроможності профільних асоціацій розвивати експортні ринки збуту. Завдяки
співпраці за програмою співробітництва між ФАО та ЄБРР, спілка «Борошномели
України» та її члени взяли участь у виставках в Гонконзі, Танзанії Індонезії, ОАЕ та
інших країнах світу, де українські виробники змогли представити свою продукцію
та налагодити торговельні відносини з місцевими учасниками ринку.
На сьогодні, основним питанням подальшого ефективного розвитку
підприємств борошномельної галузі все ж залишається розширення зовнішніх
ринків збуту продукції та залучення додаткових інвестицій, кредитних ресурсів для
розширення та оновлення виробництва. Незважаючи на ряд негативних тенденцій
борошномельна галузь розвивається, для продукції відриваються кордони нових
країн, а підприємства оновлюють власні потужності.
 РОЗДІЛ 5
ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Організація охорони праці на ТОВ «Дніпромлин» здійснюється за Законами

України «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», Правилами з техніки
безпеки і виробничої санітарії на хлібопекарських підприємствах, Санітарними
правилами для підприємств хлібопекарської промисловості.
Технологічні процеси виробництва хлібобулочних виробів, технологічне об-
ладнання для їх виробництва відповідає вимогам ДСТУ 2583-94.
На підставі вищезазначених документів на підприємствах мають бути роз-
роблені та затверджені інструкції з техніки безпеки для всіх професій згідно з по-
ложенням про розробку інструкцій з охорони праці.
Керівники підприємства та структурних підрозділів забезпечують навчання
робітників з правил безпеки праці. Усі працівники при прийнятті на роботу та під
час роботи проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони
праці та пожежної безпеки у відповідності з розробленими і затвердженими
керівником ТОВ «Дніпромлин» нормативними актами згідно з Типовим
положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань
охорони праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та
перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та ор-
ганізаціях України.
Працівники забезпечені санітарним одягом і взуттям, спецодягом і спецвзуттям
та засобами індивідуального захисту відповідно до діючих норм.
Для створення безпечних умов праці виробничі приміщення ТОВ
«Дніпромлин» має необхідні площу, висоту, освітленість, вентиляцію. Східці,
драбини, площадки огороджують поручнями.
Всі частини обладнання, що рухаються, оснащують сітчастим або суцільним
огородженням, гарячі поверхні апаратів, трубопроводів і баків термоізолюють.
Машини, транспортери й огородження мають механічне та електричне блокування,
бути заземлені, а також обладнані сигналізацією, яка при пуску і зупинці машини
автоматично приводиться удію.
Між обладнанням є проходи і проїзди, що забезпечують безпечне
обслуговування і ремонт.
Особливу увагу слід приділяти охороні ізоляції електромереж від руйнування
та вологи. На цих ділянках дозволяється користуватися лише низьковольтною
напругою.
Основними несприятливими речовинами і виділеннями при виготовленні
хлібних виробів є борошняний пил, диоксид вуглецю, тепло- і вологовиділення.
На робочих місцях біля печей та іншого тепловипромінюючого обладнання має
бути створений необхідний для роботи мікроклімат шляхом облаштування місцевої
вентиляції.
У тарних і безтарних складах зберігання борошна встановлені засоби
уловлювання пилу, забезпечена герметизація і максимальне ущільнення стиків і
з'єднань у технологічному обладнанні, шнеках, трубопроводах для попередження
запилювання, обладнання повинне бути заземлене. Нижня межа вибухонебезпечної
концентрації борошняного пилу в повітрі становить 10-35 г/м3.
Джерела світла і світильники забезпечують необхідну освітленість робочих
місць. На ТОВ «Дніпромлин» впроваджені заходи, що забезпечують загально-
обмінну та місцеву вентиляцію, яка створила б комфортні параметри мікроклімату у
виробничих приміщеннях у холодну і теплу пори року.
 РОЗДІЛ 6
ШЛЯХИ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА

Удосконалення організації виробництва ТОВ «Дніпромлин» є найважливішою

передумовою прискорення раціоналізації його організації, інтенсифікації та
прискорення процесу виробництва. 
Рівень економічної ефективності діяльності підприємства залежить від багатьох
чинників і умов.
Всі чинники зростання ефективності можна класифікувати за трьома ознаками:
- видами витрат виробництва та ресурсів (джерелами підвищення);
- напрямами розвитку й удосконалення виробництва;
- місцем реалізації чинників у системі управління діяльністю.
Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її
підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства
слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт – від
рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в
цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх
діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш
ефективних типів виробництва.
Проаналізувавши виробничу структуру та сферу виробництва ТОВ
«Дніпромлин» можна запропонувати наступні заходи, спрямовані на удосконалення
організації виробництва і ефективної діяльності підприємства:
- запровадження прогресивних технологій виробництва;
- раціональну спеціалізацію і концентрацію виробництва; 
- вдосконалення організації й оплати праці;
- запровадження досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду;
- вдосконалення структури виробництва і системи управління;
- підвищення якості й конкурентоспроможності продукції;
- всебічний розвиток і вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства.
 - оснащення необхідними для оперативного зв'язку та управління засобами
зв'язку, сигналізацією, автоматизацією.
Підвищення ритмічної роботи підприємства за рахунок скорочення і ліквідації
простоїв, пов'язаних з відсутністю сировини і матеріалів, поломками обладнання,
скорочення внутрішньоцехових і міжцехових простоїв між окремими
технологічними процесами та операціями;
- забезпечення оперативного обліку виконаних обсягів робіт по цехах, змінах,
ділянкам, бригадам;
- підвищення рівня планування та оптимізації прийнятих рішень на основі
застосування економіко-математичних методів;
- розробка та впровадження автоматизованих систем планування і управління
виробництвом; 
- забезпечення та проведення регулярних планерок на рівні керівництва
підприємством з розгляду ходу виробництва за короткі проміжки часу. 
- збільшити ритмічність виробничого процесу шляхом модернізації раніше
виробленого обладнання, а також обладнання інших підприємств галузі.
Реалізація вищезазначених заходів дозволить підвищити рівень організаційної
роботи, в результаті чого може бути досягнуто збільшення обсягу випуску
продукції, підвищення продуктивності праці, поліпшення використання основних
фондів і підвищення якості продукції і найголовніше поліпшення організації
виробництва та ефективної діяльності ТОВ «Дніпромлин». 
Додаток 1. Блок- схема продукції
Додаток 2. Тенологічна схема виробництва
Додаток 3. Схема обладнання
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богатко, А.Н. Система управління розвитком підприємства [Текст:

навчальний посібник / А.Н.Богатко. - М .: Фінанси і статистика, 2013. -240 с
2. Вибір інноваційної стратегії. Значення і розробка стратегії Електронний
ресурс. - Режим доступу: http://biglibrary.ru/category38/book67/part8/
3. Борошняні муки: що заважає Україні стати світовим гравцем ринку. Режим
доступу: http://agravery.com/uk/posts/show/borosnani-muki-so-zavazae-ukraini-stati-
svitovim-gravcemrinku
4. Загальна інформація ТОВ «Дніпромлин» [Електронний ресурс. - Режим
доступу: http://www.dnipromlyn.com/page/ru/about
5. Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК за 2017 рік Режим доступу:
http://www.uapp.kiev.ua/?m=259&o=398
6. Котлер, Ф. Основи маркетингу: короткий курс: / Філіп Котлер: Вільямс, 2015.
- 488 с.
7. Керівництво з підготовки бізнес-плану. Центр ділових і творчих ініціатив
«Мета». - К., 2012
8. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. Пер. з англ. - М.
«Дело», 2015.
9. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний
ресурс]. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
10. Пропозиція Журнал. Режим доступу: http://propozitsiya.com/ua/top-25-
eksporterivkrup-i-boroshna Електронний ресурс. Режим доступу: http://ukrmillers.com
11. Пушкарук В.І. Приватне підприємництво. - Київ: ПП «Влад і Влада», 2015
12. Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uga.ua/news/rinok-zerna-ukrayini-vid-
eksportu-sirovini-dogotovoyi-produktsiyi/
13. Управління персоналом організації. Підручник під ред. А Я. Кибанова - М .:
ИНФРА-М, 2013
 14. Україна нарощує продаж борошна за кордон. Режим доступу:
http://expres.ua/finance/2018/03/01/286033-eksport-boroshna-rekodno-zrostaye-krayiny-
svituprodayemo-naybilshe
15. Україна збільшила експорт борошна в ЄС. Режим доступу:
http://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-eksport-borosna-v-es-na-20