НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра організації підприємництва та біржової діяльності

Курсова робота
на тему
Планування та організація розвитку галузі рослинництва в
СВК «П`ятигори»

Виконала студентка 4 курсу 2 групи

економічного факультету
денної (заочної) форми навчання
зі спеціальності „Економіка”
Головіна Марія Олексіївна
(прізвище, ім’я, по-батькові студента)
Керівник:
доцент, Томашевська Ольга Анатоліївна
(посада, прізвище, ініціали викладача)
Оцінка: Кількість балів: ___________
Національна шкала _______________
Члени комісії:
________________________ (підпис)
(прізвище та ініціали)
________________________ (підпис)
(прізвище та ініціали)
________________________ (підпис)
(прізвище та ініціали)

Київ-2022
 ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1......................................................................................................................5
ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИНОСТІ БІЗНЕСУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА.............................................5
1.1. Організаційно-економічні умови підприємства.....................................5
1.2. Спеціалізація підприємства......................................................................10
1.3. Організація виробництва продукції рослинництва............................12
1.4. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва..15
РОЗДІЛ 2....................................................................................................................18
ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ
РОСЛИННИЦТВА СВК «П`ятигори»...................................................................18
2.1. Обґрунтування виробничої програми з рослинництва......................18
2.1.1. Планування використання земельних угідь.......................................19
2.1.2. Планування врожайності сільськогосподарських культур у
господарстві...........................................................................................................20
2.1.3. Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її
розподіл у СВК «П`ятигори»............................................................................26
2.2. Планування засобів виробництва............................................................36
2.3 Планування трудових ресурсів....................................................................39
2.4 . Планування собівартості та реалізації продукції рослинництва40
РОЗДІЛ 3....................................................................................................................44
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА СВК «П`ятигори». 44
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ................................................................................48
СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................50

4
 ВСТУП

Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції

має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при
успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану
ряду суміжних галузей. Підвищення рівня ефективності виробництва
сільськогосподарської продукції є найважливішим завданням, від рішення
якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно
здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де
вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Питаннями підвищення економічної ефективності виробництва

сільськогосподарської продукції займається велика група науковців. Ними
розроблені стратегічні аспекти зміцнення сільськогосподарського виробництва
в країні, структурної перебудови галузі, підвищення економічної ефективності
використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів,
ціноутворення, формування і функціонування ринків зерна.

Однак питання підвищення економічної ефективності виробництва

сільськогосподарської продукції на рівні регіонів вимагають подальшого
наукового обґрунтування і практичного вирішення.

Теоретична і практична значимість цієї проблеми обумовила вибір теми

курсової роботи та її актуальність.

Основна мета роботи дослідити СВК «П`ятигори»: виявити основні

проблеми розвитку сучасного виробництва сої та обґрунтуванні організаційно-
економічних заходів з підвищення його ефективності.

Мета дослідження обумовила постановку і шляхи вирішення наступних

завдань:

 уточнити сутність економічної ефективності виробництвасої;

3
 визначити тенденції змін, які відбулись на даному підприємстві;
 визначити найважливіші фактори і механізм їх впливу на рівень
економічної ефективності виробництва сої;
 обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної
ефективності виробництва на даному підприємстві.

4
 РОЗДІЛ 1
ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИНОСТІ
БІЗНЕСУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Організаційно-економічні умови підприємства
Метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської та
іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання
прибутку на вкладений капітал; а також на задоволення на її основі соціально-
економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства,
участь в благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених
законодавством, державних програм і замовлень, здійснення посередницької
діяльності.
Предметом діяльності підприємства є: вирощування, переробка та
реалізація сільськогосподарської продукції, у тому числі продуктів народного
споживання, рослинництва і тваринництва. Підприємство використовує
орендовані земельні ділянки, яке орендує у населення.
Площа земель в обробітку стабільно зростає з року в рік. Умовно
виробничу діяльність в рослинництві розділено на північну та південну
частини. Враховуючи кліматичні умови кожного регіону обрано відповідні
системи захисту, культури, сорти та гібриди, що дають максимальний результат
при оптимальних витратах. Найродючіші землі, що обробляються
підприємством, розташовані у Київській області становлять понад 7,1 тисяч га.
Основними культурами тут є ранні зернові, кукурудза та соняшник.
СВК «П’ятигори» входить до Тетіївського економічного району.
Природно – кліматичні умови досить сприятливі для вирощування зернових
культур. Район розташований в зоні з родючими землями і з достатньою
вологістю, що сприяє розвитку агропромислових комплексів.
В цілому клімат території сприятливий для розвитку сільського
господарства, зокрема для вирощування зернових.
Територія знаходиться в лісостеповій природно-географічній зоні. За
характером рельєфу це горбисто-рівнинні простори. Багаті ґрунтові ресурси
5
представлені типовими, звичайними і опідзоленими чорноземами і
опідзоленими під лучними степами (використовуються як сільськогосподарські
землі). Переважання чорноземів і сірих лісових ґрунтів зумовило високий
рівень освоєння земельних ресурсів .
Всю земельну площу становлять землі які орендують у власників паїв.
Сільськогосподарські угіддя становлять 100% земельної площі. Частина
розораних земель також становить 100%
Село П’ятигори, в якому розміщений СВК «П’ятигори» характеризується
досить комфортним помірно-континентальним кліматом з теплим літом і
м’якою зимою. У цілому є оптимальною зволоженість.
Ґрунти досліджуваного підприємства багаті гумусом, а землі мають
потенціальну родючість. Основні прийоми в системі просапних сівозмін,
накопичення та правильне використання вологи, внесення добрив, покращення
найбільш цінних культур і сортів.
Серед матеріальних умов, необхідних для життя людей, земля має
особливе значення. Земельні ресурси – це національне багатство нашої країни,
важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку
сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей
народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання
землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського
господарства . Про землекористування СВК «П’ятигори» дізнаємося з
таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Склад і структура сільськогосподарських угідь СВК «П`ятигори»
2020 р. у %
2018р. 2019р. 2020р.
Угіддя до 2018 р.
га % га % га % %
Всього с.-г. угідь, га 9580,27 100 8637,75 100 12142,35 100 126,74
У тому числі: - - - - - - -
рілля 9468,48 98,83 8580,83 99,34 12142,35 100 128,24
Аналізуючи дані наведеної таблиці можна зробити наступні висновки,
що сільськогосподарські угіддя підприємства у 2020 році порівняно з 2017
6
 роком, зросли на 2562,08 га, тобто на 26,74 %. У структурі
сільськогосподарських угідь господарства у 2018-2019рр. частину угідь
займали пасовища, а решту рілля, а у 2020р. всю площу с/г угідь займає рілля
(100%), що свідчить про високоефективне використання
сільськогосподарських земель.
Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою
залежить від рівня забезпеченості його основним капіталом (основними
засобами) та трудовими ресурсами і їх раціонального використання.
Основою високої ефективності виробництва є раціональне використання
трудових ресурсів, які як соціально-економічна категорія, являють собою
сукупність здатних до праці людей, що є носіями фізичних і духовних
здібностей до праці, що використовуються у процесі створення матеріальних
цінностей. Трудові ресурси підприємства (господарства) – це сукупність
працівників, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового
складу.
Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є
раціональне використання трудових ресурсів галузі.
В останній час змінам чисельності трудових ресурсів у сільському
господарстві України властива тенденція до зменшення, що відбувається в
основному за рахунок відтоку працездатних людей з села.
В умовах зменшення чисельності працівників сільського господарства
важливо забезпечити їх найбільш повне і раціональне використання у
виробництві. Саме тому, доцільно буде розглянути рівень забезпеченості
трудовими ресурсами досліджуваного господарства і рівень їх використання
наведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Трудові ресурси та ефективність їх використання в СВК «П’ятигори»
2020 р. у % до
Показник 2018р. 2019р. 2020р.
2018 р.
Середньорічна чисельність працівників, осіб 302 334 302 100,00
У тому числі: рослинництва 278 309 278 100,00

7
Тваринництва 24 25 24 100,00
Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок, що чисельність
працюючих в господарстві у 2020році, в галузі рослинництва не змінилася,
порівняно з 2018 роком, хоча в 2019 році кількість працюючих в галузі
рослинництва була більша на 31 особу, а в галузі тваринництва на 1 особу,
порівняно з 2018 роком, але проаналізувавши ефективність роботи керівництво
вирішило, що підприємству економічно не вигідно і не доцільно утримувати
таку кількість працівників, саме тому було прийняте рішення про звільнення
частини співробітників.
На основі табл. 1.3 розглянемо основні виробничі фонди та їх
використання у досліджуваному господарстві.
Таблиця 1.3
Забезпеченість основним капіталом та ефективність його
використання в СВК «П’ятигори»
2020 р. у %
Показник 2018 р. 2019 р. 2020 р.
до 2018 р.
Вартість валової продукції 60459,21 92013,58 114628,71 189,60
Вартість основного капіталу, тис.грн. 74641,00 85994,00 100551,50 134,71
На 1 га с.-г. угідь тис.грн 7,79 9,96 8,28 106,29
На 1 середньорічного працівника, тис. грн 247,16 257,47 332,95 134,71
Капіталовіддача,грн. 0,81 1,07 1,14 140,74
Капіталомісткість продукції,грн. 1,23 0,93 0,88 71,05
Норма прибутку,% 26,45 32,14 28,79 Х
Проаналізувавши дані таблиці можна зробити такі висновки, що
вартість основного капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь, в 2020 році
порівняно з 2018 р. збільшилася на 25910,5 тис. грн. , тобто на 34,71%. А
вартість основного капіталу на 1 середньорічного працівника збільшилася
на 85,79 тис. грн.. , тобто на 34,71 %. Капіталовіддача, відповідно в 20 та
2020 роках, становила 0,81 грн. та 1,14 грн., що свідчить про зменшення
вартості валової продукції на 1 грн. основного капіталу, капіталомісткість
відповідно становить 1,23 та 0,88. грн., що свідчить про збільшення вартості
основного капіталу з розрахунку на 1 грн. вартості валової продукції.
Основною метою економічного розвитку АПК України є неухильне
піднесення матеріального рівня життя населення, надання суспільних послуг.
8
 Досягнення цієї мети вимагає вирішення продовольчої проблеми на основі
підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням
одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Основні
показники економічної ефективності господарської діяльності СВК
«П’ятигори» дослідимо в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Динаміка основних показників господарської діяльності в СВК «П’ятигори»
2020 р. у %
Показник 2018 р. 2019 р. 2020 р.
до 2018 р.
Вартість валової продукції, тис.грн. 60459,21 92013,58 114628,71 189,60
на 1 га с.-г. угідь, грн. 6,31 10,65 9,44 149,59
на 1 середньорічного працівника,грн. 188,94 275,49 358,21 189,60
Чистий прибуток, тис.грн. 26548,80 97496,40 105556,50 397,59
на 1 га с.-г. угідь, грн. 2,77 11,29 8,69 313,70
Рівень рентабельності підприємства, % 128,76 185,61 164,13 -
Аналізуючи показники економічної ефективності сільськогосподарського
виробництва в СВК «П’ятигори» можна зробити наступні висновки: вартість
валової продукції в 2020 році у порівнянні з 2018 роком збільшилась на 54169,5
тис. грн, що складає 89,6 %. В розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь
вартість валової продукції збільшилася на 49,59 %. Прибуток господарства за
останні 3 роки збільшився на 79007,7 тис. грн. Рентабельність зросла на
35,37%.
Резервний капітал - це так називане запасне фінансове джерело, що
створюється як гарантія безперебійної роботи підприємства і дотримання
інтересів третіх осіб. На даному підприємстві не створюється резервний фонд,
за рішенням засновників підприємства.
Додатковий капітал складається з емісійного доходу, вартості безоплатно
отриманих активів, сум дооцінки активів тощо.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати в
бюджет податку на прибуток прийнято називати "нерозподіленим прибутком".
Нерозподілений прибуток являє собою суму чистого прибутку, що не був
розподілений у вигляді дивідендів між акціонерами організації.
9
 Загальна сума активів СВК «П’ятигори» станом на 31.12.2020 р. склала
465 036 тис. грн. Частка необоротних активів склала 23,81 %, оборотних –
76,19%, що є позитивною тенденцією, так як прискорює оборотність обігових
коштів, що підвищує економічну ефективність підприємства в цілому.
За досліджуваний період підприємство мало довгострокові зобов’язань і
вони становили 2,18%, також відбувся ріст поточних зобов’язань (з 54994 тис.
грн. у 2018 р. до 118060 тис. грн. у 2020р.)
Аналізуючи фінансову звітність потрібно враховувати, що необхідною
умовою для ефективної роботи підприємства є постійне забезпечення
ресурсами та ефективне їх використання, стійкий збут, ефективне розміщення
фінансових засобів та інші аспекти виробництва.
1.2. Спеціалізація підприємства
Під спеціалізацією підприємства розуміють зосередження його діяльності
на виробництві одного виду продукції або обмеженого його кола. В
сільськогосподарських підприємствах вона пов'язана з розширенням кількох
галузей виробництва за рахунок скорочення інших і здійснюється до тих пір,
поки укрупнення їх не принесе економічної вигоди. Суть спеціалізації полягає в
суспільному поділі праці, яке здійснюється постійно і проявляється у різних
формах.
Мета спеціалізації - створення умов для досягнення більш високої
продуктивності праці, підвищення якості продукції, ефективності виробництва і
прибутковості підприємства.
Спеціалізація підприємства є одним із важливих факторів успішного
ведення господарства. При аналізі вона визначається головним показником –
структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Тобто,
основний показник, що визначає спеціалізацію підприємства, є структура
товарної продукції, яка визначається як процентне співвідношення вартості
продукції окремих культур і галузей в загальній сумі вартості товарної
продукції по господарству, яка приймається за 100%. Місце культур і галузей в
господарстві визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної
10
 продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної
продукції, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20 і більше
відсотків [20].
Розглянемо склад і структуру товарної продукції в СВК «П’ятигори» та
визначимо спеціалізацію підприємства в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5
Структура грошових надходжень сільськогосподарської продукції в
СВК «П’ятигори»
2018р. 2019 р. 2020 р. 2020 р.
Показник у % до
Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. % 2018р.
Пшениця озима 14537,20 10,94 44112,50 18,94 79982,70 27,77 550,19
Кукурудза на зерно 60187,40 45,30 92101,80 39,54 49113,40 17,05 81,60
Ячмінь ярий 5311,00 4,00 - - - - -
Ячмінь озимий 7390,50 5,56 9969,60 4,28 11947,30 4,15 161,66
Сорго - - 473,60 0,20 3452,60 1,20 -
Соняшник 22027,90 16,58 36164,90 15,53 115326,70 40,05 523,55
Соя 1586,40 1,19 11848,60 5,09 9074,00 3,15 571,99
Ріпак озимий 7771,20 5,85 16042,70 6,89 - - -
Інша продукція
45,60 0,03 664,80 0,29 1248,80 0,43 2738,60
рослинництва
Всього по рослинництву 118857,20 89,46 211378,50 90,74 270145,50 93,81 227,29
Продукція тваринництва 4616,00 3,47 6841,50 2,94 11494,70 3,99 249,02
Послуги в рослинництві
9381,00 7,06 14721,90 6,32 6338,60 2,20 67,57
і тваринництві
Продукція сільського
100,0
господарства і послуги, 132854,20 232941,90 100,00 287978,80 100,00 216,76
0
всього
Отже, аналізуючи склад та структуру товарної продукції, можна зробити
такі висновки: продукція галузі рослинництва в 2020 році відносно 2018 року
збільшилась на 151288,3 тис. грн., тобто на 127,29 %. Вартість озимої
пшениці збільшилася на 65445,5 тис. грн. - 450,19 %. Зі складу товарної
продукції в 2019-2020 рр. вибув ярий ячмінь і ріпак озимий, а також було
внесено нову культуру в сівозміну – сорго. Вартість іншої продукції
рослинництва збільшилася на 1203,2 тис. грн., тобто на 2638.6 %.
Згідно цього можна зробити висновок, що досліджуване підприємство у
2017 році зосередило свою увагу на виробництві продукції рослинництва,
зокрема пшениці озимої (27,77%), кукурудзи (17,05%) та соняшнику (40,05%).
11
Це видно з того, що у складі та структурі товарної продукції питома вага цих
видів продукції найбільша.

1.3. Організація виробництва продукції рослинництва

Організація рослинницьких галузей у сільськогосподарських
підприємствах передбачає систему заходів, спрямованих на забезпечення
безумовного виконання державного замовлення на реалізацію продукції, а
також створення необхідних фондів для внутрішньогосподарського
використання. При цьому головна увага приділяється організації використання
земельних угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка
відповідає ґрунтовим і кліматичним умовам господарства, з метою одержання
найбільшої кількості високоякісної продукції при наявному виробничому
потенціалі, і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю.
При організації рослинницьких галузей у плані економічного і
соціального розвитку господарства відображають: питання організації
земельних угідь, розглядають їх трансформацію у плановому році,
встановлюють розмір і структуру посівних площ відповідно до договірних
зобов’язань щодо продажу продукції рослинництва і потреби господарства в
продукції, рівень урожайності сільськогосподарських культур, нагромадження і
використання добрив, захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів [14].
Процес виробництва в сільському господарстві пов’язаний із землею, її
родючістю, природними і біологічними процесами, а також правильним і
раціональним використанням природних ресурсів. Розглянемо динаміку
структури посівних площ у СВК «П’ятигори» на основі даних табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Склад та структура посівних площ в СВК «П’ятигори»
2020 р. у %
2018 р. 2019 р. 2020 р.
Показник до 2018р.
га % га % га %
Пшениця озима 2471 26,74 2287 27,96 3922 32,80 158,72
Кукурудза на зерно 3398 36,77 2870 35,09 3375 28,22 99,32
Ячмінь озимий 1014 10,97 972 11,88 835 6,98 82,35
12
Ячмінь ярий 433 4,69 - - - - -
Сорго 80 0,87 80 0,98 253 2,12 316,25
Соняшник 1316 14,24 1065 13,02 3044 25,46 231,31
Соя 116 1,26 451 5,51 529 4,42 456,03
Ріпак озимий 413 4,47 455 5,56 - - -
Всього 9241 100 8180 100 11958 100 129,40
Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що загальна площа
посіву сільськогосподарських культур за три роки збільшилась на 2717 га.
Посівна площа пшениці озимої збільшилась на 1451 га (58,72 %), сорго - на
173га (216,25 %), соняшнику – на 1728 га (131,31%), сої – на 413 га (356,03%).
Значно зменшилась площа посіву ячменю озимого на 179 га. (17,65%) та
кукурудзи на зерно на 23 га. (0,68%) . Зі структури посівних площ в 2019-2020
рр. вибув ярий ячмінь і ріпак озимий, а також було внесено нову культуру в
сівозміну – сорго.
Найважливішими результативними показниками сільськогосподарського
виробництва є урожай і урожайність. Рівень урожайності відображує вплив
економічних, природних умов та якість організаційно-господарської діяльності
сільськогосподарських підприємств і господарств.
Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. У
процесі аналізу даних про урожайність оцінюють рівень виконання планових
завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а
також визначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її
рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення
виробництва с/г культур. Динаміку урожайності сільськогосподарських
культур проаналізуємо в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7
Динаміка урожайності сільськогосподарських культур в
СВК «П’ятигори»
2018 р. 2019 р. 2020 р. 2020 р. у % до
Показник
ц/га ц/га ц/га 2018 р.
Пшениця озима 41,96 41,71 59,26 141,21
Кукурудза на зерно 116,69 61,70 105,25 90,20
Ячмінь озимий 34,87 27,64 36,53 104,77
Ячмінь ярий 66,58 - - -
Сорго 17,66 72,53 34,80 197,04

13
Соняшник 38,12 50,89 44,03 115,50
Соя 30,78 31,01 32,80 106,57
Ріпак озимий 41,68 47,10 - -
Аналізуючи дані таблиці, бачимо, що на підприємстві за три роки
спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення врожайності більшості
сільськогосподарських культур. Зокрема, зросла урожайність пшениці озимої
(41,21%), ячменю озимого (4,77), сорго (97,04%), соняшнику (15,5%), сої
(6,57%). Це відбулося переважно через поліпшення технології вирощування
культур та сприятливих погодних умов. Однак є і негативні моменти. Так, за
останні роки знизилась урожайність кукурудзи на зерно (9,8%), що вказує на
недотримання технології виробництва цих культур, а ячмінь ярий та ріпак
озимий взагалі перестали вирощувати.
Внаслідок впливу зміни урожайності і посівних площ, змінилися і валові
збори культур. Таку тенденцію змін ми можемо відслідкувати в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8
Динаміка валових зборів в СВК «П’ятигори»
2018 р. 2019 р. 2020 р. 2020 р. у
Показник % до
Ц % Ц % Ц %
2018р.
Пшениця озима 103695 16,28 95390 24,16 232410 29,86 224,13
Кукурудза на зерно 396506 62,27 177080 44,86 355230 45,64 89,59
Ячмінь озимий 35357 5,55 26870 6,81 30505 3,92 86,28
Ячмінь ярий 28831 4,53 - - - - -
Сорго 1413 0,22 5802 1,47 8805 1,13 623,14
Соняшник 50171 7,88 54200 13,73 134040 17,22 267,17
Соя 3570 0,56 13984 3,54 17350 2,23 485,99
Ріпак озимий 17215 2,70 21430 5,43 - - -
Всього 636758 100 394756 100 778340 100 122,23
За даними таблиці можна зробити висновок, що обсяги валових зборів
продукції рослинництва залежать від обсягів її виробництва. У СВК
«П’ятигори» спостерігаємо тенденцію збільшення обсягів валового збору с/г
культур у 2020 році в порівнянні з 2019 роком. Валовий збір озимої пшениці
збільшився на 128715 ц, тобто на 124,13 %, сорго - на 7392ц, тобто на 523,14 %,
соняшнику – на 83869 ц, тобто на 167,17%, сої – на 13780 ц, тобто на 385,99%.
Проте валовий збір кукурудзи на зерно зменшився на 41276ц, тобто на 10,41 %,
ячменю озимого – на 4852 ц, тобто на 13,72 %.
14
 Важливим показником, що характеризує товарність виробництва валової
продукції, є рівень товарності.
Рівень товарності - відношення товарної (реалізованої) частини продукції
до її виробництва, виражене у відсотках. По окремих видах продукції
товарність визначається на підставі натуральних показників, а в цілому по
сільському господарству (або його підгалузях) - по вартості продукції. Рівень
товарності даного підприємства можемо побачити в таблиці 1.9.
Таблиця 1.9
Динаміка товарності основних видів продукції рослинництва в
СВК «П’ятигори»
2018 р. 2019 р. 2020 р.
Показник
% % %
Пшениця озима 58,69 113,71 92,61
Кукурудза на зерно 65,83 153,74 30,76
Ячмінь озимий 100,00 99,32 87,39
Ячмінь ярий 82,84 - -
Сорго - 30,07 133,00
Соняшник 96,85 99,03 100,82
Соя 107,55 84,35 68,22
Ріпак озимий 99,94 96,21 -
Аналізуючи дану таблицю, можемо зробити висновки що рівень
товарності пшениці озимої у 2020 році порівняно з 2018 зріс на 33,92 %,
соняшнику – на 3,97 %, що свідчить про збільшення обсягів виробництва та
обсягів продажу, натомість рівень товарності зменшився в таких культур як:
кукурудза на зерно – на 35,07 %, ячмінь озимий – 12,61 %, соя – 39,33 %.

1.4. Економічна ефективність виробництва продукції

рослинництва
Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію
об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності
виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного
виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від
застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

15
 Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення
результатів і витрат виробництва, в ній відображається також якість продукції і
здатність її задовольняти певні потреби споживача
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає
одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, при
найменших затратах праці і собівартості продукції.
Динаміку собівартості основних видів продукції рослинності даного
господарства можемо розглянути в таблиці 1.10
Таблиця 1.10
Динаміка собівартості основних видів продукції рослинництва в
СВК «П’ятигори»
2018 р. 2019 р. 2020 р. 2020 р. у %
Показник
Тис. грн. Тис. грн. Тис. грн. до 2018 р.
Пшениця озима 18952,50 24438,80 50441,50 266,15
Кукурудза на зерно 43175,60 26759,50 47834,10 110,79
Ячмінь озимий 6225,20 5413,50 7597,60 122,05
Ячмінь ярий 4027,30 - - -
Сорго 478,90 1535,00 2108,80 440,34
Соняшник 12551,40 31333,30 44346,60 353,32
Соя 905,60 9764,10 7669,70 846,92
Ріпак озимий 4328,20 13413,40 - -
Всього 90644,70 112657,60 159998,30 176,51
За даними таблиці, можна зробити висновок, що порівнюючи 2020 і 2018
роки собівартість всіх культур зросла: пшениці озимої на 166,15 %, кукурудзи
на зерно на 10,79 %, озимого ячменю на 22,05 %, сорго на 340,34 %, соняшнику
на 253,32%, сої на 746,92%.
Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин
загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва.
Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів
господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва,
підвищення оплати праці тощо.
Розглянемо економічну ефективність виробництва продукції
рослинництва у СВК «П’ятигори» на прикладі табл. 1.11
Таблиця 1.11
Економічна ефективність виробництва зерна в СВК «П’ятигори»
16
 Рік 2020 у %
Показник
2018 2019 2020 до 2018
Урожайність,ц/га 76,50 49,15 74,77 97,74
Валове виробництво, ц 565802,00 305142,00 626950,00 110,81
Собівартість 1 ц. тис.грн 0,13 0,19 0,17 133,75
Ціна реалізації 1 ц. тис.грн 0,23 0,33 0,41 178,00
Прибуток( збиток) на 1 ц. тис.грн 0,10 0,16 0,21 206,86
Рівень рентабельності, % 178,03 196,15 203,88 Х
Аналізуючи таблицю, робимо висновок що найбільший рівень
рентабельності в підприємстві був у 2020 році. Урожайність у 2020 році
порівняно з 2018 роком знизилася на 2,26 %. Це свідчить про недостатнє або
нераціональне використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин.
Валове виробництво збільшилося на 10,81%, ціна реалізації – на 78 %, прибуток
на – 106,86 %, собівартість зросла на 33,75 %.
Можемо сказати про те, що хоча урожайність зменшилася, але за рахунок
підвищення ціни ми отримали збільшення прибутку в 2 рази порівняно з 2015
роком.

17
 РОЗДІЛ 2
ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ
РОСЛИННИЦТВА СВК «П`ятигори»
2.1. Обґрунтування виробничої програми з рослинництва
2.1.1. Планування використання земельних угідь
Основними питаннями розвитку галузей рослинництва, що їх
розробляють у річному плані сільськогосподарського підприємства, є
використання земельних угідь і заходи поліпшення земель, планування
посівних площ, урожайності, нагромадження і внесення добрив, придбання і
використання гербіцидів та пестицидів, виробництво валової продукції, її
використання і реалізація.
Виробничою програмою з рослинництва передбачається такий розвиток
рослинницьких галузей, за якого можна забезпечити виконання договірних
зобов'язань з продажу продукції її споживачам, а також повне задоволення
потреб господарства у продукції рослинництва (насінний і фуражний фонди,
страхові фонди насіння і фуражу, виділення продукції на оплату праці, фонд
громадського харчування тощо).
У плані використання земельних угідь показують фактичний склад їх на
перше листопада звітного року, планового року й використання у плановому
році. Одночасно передбачають заходи поліпшення земель.
Земля – головна умова існування людського суспільства і найважливіше
джерело національного багатства, передумова і природна основа суспільного
виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. Кожне
господарство прагне поступово перетворити всі земельні угіддя у
високопродуктивні. При складанні плану економічного і соціального розвитку
слід передбачити переведення непридатних чи мало продуктивних земель у
придатні або високопродуктивні, виходячи із своїх матеріально-фінансових і
трудових можливостей. При цьому необхідно намітити переведення одних
видів угідь в інші, що спрямоване на більш продуктивне їх використання [13].
18
 Розглянемо баланс земельних угідь та їх використання у
ТОВ «СВК «П`ятигори» у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Баланс земельних угідь та їх використання в СВК «П`ятигори»
Склад земель на
Використання в
кінець планового
плановому році
року
Наявність

нових насаджень
земель на

Під пасовища

Під закладку
На сіножаті
Під посіви
Види угідь початок
плановог В % до
Га
о року,га підсумку

Загальна земельна площа

12142,35 100
у користуванні
Всього с.-г. угідь 12142,35 100
В.т.ч.: рілля 12142,35 -400 -300 -5 11437,35 94,19
Сіножаті - 400 400 3,29
Пасовища - 300 300 2,47
Багаторічні насадження - 5 5 0,04
У 2021 році підприємство планує зменшити площу ріллі на 705 га за
рахунок збільшення: сіножатих (400га.), пасовищ (300га.) та збільшити площу
багаторічних насаджень (5га). Не дивлячись на заплановані зміни, домінуючу
частку в структурі земельних угідь займає рілля, що свідчить про
високоефективне використання сільськогосподарських земель у СВК
«П`ятигори». Далі за допомогою таблиці 2.2 обрахуємо витрати на
здійснення заходів по поліпшенню земель.
Таблиця 2.3
Обчислення витрат на здійснення заходів по поліпшенню земель в
СВК «П`ятигори»
Обсяг Витрати планового року, грн.
Заходи по поліпшенню земель
робіт,га На 1 га Всього
Освоєння земель під багаторічні насадження 5 1000 5000
Поверхневе поліпшення сіножатей і пасовищ 700 920 644000
Розраховані дані таблиці свідчать про те, що господарство у плановому
році має понести 5 тис.грн. затрат для освоєння земель під багаторічні
насадження та 644 тис.грн. для поліпшення сіножатей та пасовищ.

19
 2.1.2. Планування врожайності сільськогосподарських культур у
господарстві
При опрацюванні планових показників з рослинництва важливе значення
має правильне визначення планової врожайності сільськогосподарських
культур, оскільки від цього залежить реальність показників виробництва по
галузі в цілому.
Урожайність планують у такій послідовності, як і при складанні
перспективного плану. До основних агротехнічних заходів, розробленням яких
обґрунтовують заплановану врожайність, належать: сівба насінням
високоврожайних районованих сортів, правильна система удобрення,
правильна система обробітку ґрунту і догляду за рослинами, заходи боротьби з
бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур,
застосування залежно від ґрунтово-кліматичних умов заходів меліорації земель.
За рівнем урожайності планують розмір посівних площ відповідних
культур, валові збори продукції. Планову врожайність визначають різними
способами, зокрема по фактичній середньозваженій урожайності культур за
останні 3 роки та прибавки до урожайності.
Величина прибавки визначається факторами, які впливають на
врожайність і по яких передбачаються зміни в плановому (запровадження
продуктивних сортів і прогресивної технології вирощування культур та ін.).
У практиці сільськогосподарського виробництва найчастіше змінним
фактором є система добрив. Рік у рік виробництво добрив збільшується, а
норми їх внесень під конкретні культури уточнюються. Виходячи з поживності
добрив і знаючи дози виносу речовин відповідними культурами, можна
обчислити прибавку їх урожайності.
Розрахуємо прибавку до урожайності в таблиці 2.4.

20
 21

Таблиця 2.4
Розрахунок прибавки урожайності озимої пшениці від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральни органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
х добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,5 34 17 0,6 10,2 3 13,2 3,5 3,8
Калійна сіль 0,8 42 33,6 0,7 23,52 4,5 28,02 2,5 11,2
Суперфосфат 0,5 19 9,5 0,2 1,9 3 4,9 1,2 4,1
Гній (післядія) 30 х х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши
винос поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимої пшениці, як мінімум 3,8 ц/га.
Розрахунок прибавки урожайності озимого ячменю від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,6 34 20,4 0,6 12,24 4,5 16,74 3,5 4,8
Калійна сіль 0,4 42 16,8 0,7 11,76 6,75 18,51 2,5 7,4
Суперфосфат 0,9 19 17,1 0,2 3,42 4,5 7,92 1,2 6,6
Гній (післядія) 45 х х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши
винос поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 4,8 ц/га.

21
 22

Розрахунок прибавки урожайності кукурудзи на зерно від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,3 34 10,2 0,6 6,12 2,9 9,02 3,5 2,6
Калійна сіль 0,8 42 33,6 0,7 23,52 4,35 27,87 2,5 11,1
Суперфосфат 0,7 19 13,3 0,2 2,66 2,9 5,56 1,2 4,6
Гній (післядія) 29 х х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши
винос поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 2,6 ц/га.
Розрахунок прибавки урожайності ярого ячменю від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,5 34 17 0,6 10,2 3,2 13,4 3,5 3,8
Калійна сіль 1,2 42 50,4 0,7 35,28 4,8 40,08 2,5 16,0
Суперфосфат 0,7 19 13,3 0,2 2,66 3,2 5,86 1,2 4,9
Гній (післядія) 32 х х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши
винос поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 3,8 ц/га.

22
 23

Розрахунок прибавки урожайності сорго від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,8 34 27,2 0,6 16,32 1,7 18,02 3,5 5,1
Калійна сіль 0,1 42 4,2 0,7 2,94 2,55 5,49 2,5 2,2
Суперфосфат 0,3 19 5,7 0,2 1,14 1,7 2,84 1,2 2,4
Гній (післядія) 17 х х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши
винос поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 2,2 ц/га.
Розрахунок прибавки урожайності соняшника від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,4 34 13,6 0,6 8,16 2,65 10,81 3,5 3,1
Калійна сіль 0,6 42 25,2 0,7 17,64 3,975 21,615 2,5 8,6
Суперфосфат 0,9 19 17,1 0,2 3,42 2,65 6,07 1,2 5,1
Гній (післядія) 26,5 х х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши винос
поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 3,1 ц/га.

23
 24

Розрахунок прибавки урожайності сої від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,5 34 17 0,6 10,2 4,3 14,5 3,5 4,1
Калійна сіль 0,9 42 37,8 0,7 26,46 6,45 32,91 2,5 13,2
Суперфосфат 0,7 19 13,3 0,2 2,66 4,3 6,96 1,2 5,8
Гній (післядія) 43 х Х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши винос
поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 4,1 ц/га.
Розрахунок прибавки урожайності озимого ріпаку від збільшення внесення добрив в СВК «П`ятигори»
Буде використано діючої Винос
Кількість добрив
Коефіцієнт речовини, кг поживних
Прибавка
Вміст В використання речовин з
Види добрив З З урожайності,
діючої перерахунку діючої ґрунту на
Всього,ц мінеральних органічних Всього ц/га
речовини в на діючу речовини 1ц
добрив добрив
добривах,% речовину,кг урожаю,кг
Аміачна селітра 0,6 34 20,4 0,6 12,24 2 14,24 3,5 4,1
Калійна сіль 0,3 42 12,6 0,7 8,82 3 11,82 2,5 4,7
Суперфосфат 1,1 19 20,9 0,2 4,18 2 6,18 1,2 5,2
Гній (післядія) 20 х Х х х х х х х
Дані розрахунків свідчать про те, що при оптимальному внесенні мінеральних і органічних добрив, врахувавши винос
поживних речовин з ґрунту, можна досягти прибавки врожайності озимого ячменю, як мінімум 4,1 ц/га.

24
 25

Розрахуємо валовий збір і планову врожайність сільськогосподарських

культур в СВК «П`ятигори»» на 2021 рік, результат розрахунків відображено в
таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Валовий збір і планова урожайність сільськогосподарських культур у
СВК «П`ятигори»
Сума
Валовий Середньозважена
посівної Планова
збір за урожайність за
Назва культур площі за урожайність,
останні 3 останні 3 роки,
останні 3 ц/га
роки, ц ц/га
роки, га
Зернові та зернобобові: 29379 1809854 404,59 -
В тому числі: озимі
11501 524227 82,58 -
зернові
З них: озима пшениця 8680 431495 49,71 53,51
ячмінь озимий 2821 92732 32,87 40,27
Ярі зернові 10489 973667 201,69 -
з них: кукурудза 9643 928816 96,32 100,92
ячмінь ярий 433 28831 66,58 70,38
сорго 413 16020 38,79 42,89
Соняшник 5425 238411 43,95 47,05
Соя 1096 34904 31,85 35,95
Ріпак озимий 868 38645 44,52 48,62
Отже, при оптимальному внесенні добрив під посіви можна досягти
визначеної в таблиці урожайності, зокрема: озимої пшениці – 53,51 ц/га,
ячменю озимого – 40,27 ц/га, кукурудзи на зерно – 100,92 ц/га, ярого ячменю –
70,38 ц/га, сорго – 42,89 ц/га, соняшнику 47,05 ц/га, сої 35,95 ц/га, ріпаку
озимого 48,62 ц/га.
На урожайність сільськогосподарських культур значною мірою впливає
внесення додаткової кількості добрив. Для визначення необхідної величини
внесення добрив під запланований урожай потрібно врахувати вміст поживних
речовин у мінеральних і органічних добривах, а також їх використання
рослинами у перший і другий роки внесення.
Розглянемо методику розрахунку норм добрив під запланований урожай
озимої пшениці в таблиці 2.6.

25
 26

Таблиця 2.6.
Розрахунок норм добрив під запланований урожай у
СВК «П`ятигори»
№ Добрива
Показники
п/п N P2O5 K2O
1 Запланований урожай, ц/га 53,51 53,51 53,51
Винос поживних речовин на одержання зерна і
2 3,50 1,20 2,50
відповідної кількості соломи, кг
3 Винос поживних речовин урожаєм, кг 187,29 64,21 133,78
4 Вміст рухомих форм поживних речовин мг/100г ґрунту 10,00 8,00 10,00
5 Теж в пласті ґрунту 25см, кг/га 360,00 288,00 360,00
6 Використання поживних речовин з ґрунту, % 26,00 12,00 18,00
Буде використано поживних речовин з ґрунту
7 93,60 34,56 64,80
урожаєм, кг/га
8 Внесено органічних добрив під попередник, т/га 20,00 20,00 20,00
9 Вміст поживних речовин в органічних добривах, % 0,50 0,35 0,60
Внесено поживних речовин з органічними добривами,
10 100,00 70,00 120,00
кг/га
Використання поживних речовин з органічних добрив
11 15,00 20,00 10,00
на другий рік внесення, %
Буде використано поживних речовин з органічних
12 15,00 14,00 12,00
добрив на другий рік, кг
Всього буде використано рослинами поживних
13 108,60 48,56 76,80
речовин, кг/га
14 Необхідно внести поживних речовин, кг/га 78,69 15,65 56,98
Використання поживних речовин з мінеральних
15 50,00 15,00 40,00
добрив в перший рік, %
Необхідно внести поживних речовин мінеральних
16 157,37 104,35 142,44
добрив, кг/га
17 Вміст поживних речовин в мін.добривах. % 34,00 19,00 42,00
Необхідно внести мін.добрив для одержання урожаю
18 462,85 549,19 339,14
(у фіз.. туках). Кг/га
За результатами розрахунків можна зробити висновок, що під
запланований урожай 53,51 ц/га необхідно внести 5,49 ц суперфосфату
гранульованого, 3,39 ц калійної солі, а також 4,63 ц аміачної селітри.

2.1.3. Планування розміру посівних площ, виробництва продукції

та її розподіл у СВК «П`ятигори»
Обчисленню розмірів посівних площ передує виявлення найбільш
конкурентоспроможних сільськогосподарських культур, під які слід виділяти в
підприємстві більші посівні площі, через визначення їх економічної оцінки.
26
 27

Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних
виходу продукції з 1 га за останні роки, застосувавши дану систему показників,
визначити найбільш ефективні культури і по можливості розширити їх посівну
площу.
Перед визначенням розміру і структури посівних площу підприємству
необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських культур. Мета
даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних виходу
продукції з 1 га за останні 3 роки, застосувавши систему показників, визначити
найбільш ефективні культури і по можливості розширити їх посівні площі.
Прибуток визначають як різницю грошової виручки за реалізовану
продукцію (без ПДВ) і витрат на її виробництво. Рівень ефективності кормових
культур характеризують такі показники: вихід кормових одиниць, перетравного
протеїну, кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву; затрати праці на
виробництво та собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну,
кормопротеїнових одиниць. Економічну оцінку сільськогосподарських культур
в СВК «П`ятигори» розглянемо в таблиці 2.7.

27
 28

Таблиця 2.7
Економічна оцінка сільськогосподарських культур в ТОВ СВК «П`ятигори»
Планова Вихід з 1 га, ц Затрати на Затрати Собівартість 1
урожайність 1 га людино- ц, грн.

Вартість валової продукції з 1 га, грн.

Прибуток (умовний чистий дохід) з

ц/га годин на
1ц

Ціна 1 ц продукції, грн

основної і побічної продукції

Кормо-протеїнових одиниць

Кормо-протеїнових одиниць

Кормо-протеїнових одиниць
К.од. з основної та побічної

Перетравного протеїну з
Культури

1га,грн.
Основної продукції

Побічної продукції

Кормових одиниць

Кормових одиниць
Люд.-год.
продукції

Грн.
Пшениця
53,51 64,21 77,06 6,77 79,18 408,33 26,4 10120,00 0,34 0,33 131,33 127,82 21850,31 11730,31
озима
Ячмінь
40,27 14,50 32,04 3,44 36,64 383,33 22,2 8710,68 0,69 0,61 271,87 237,76 15437,48 6726,80
озимий
Кукурудза
100,92 37,34 87,38 8,62 95,40 403,92 37,5 15586,21 0,43 0,39 178,38 163,38 40763,70 25177,49
на зерно
Соняшник 47,05 - - - - 954,17 19,4 14092,17 - - - - 44890,58 30798,41

28
 29

Дані розрахунків свідчать про те, що найбільш вигідно для підприємства

є вирощування соняшника та кукурудзи на зерно, так як дані культури
приносять найвищий економічний результат – прибуток з 1 га. Як наслідок,
доцільним є розширення посівних площ під ці культури, що сприятиме
поглибленню спеціалізації підприємства і підвищенню економічної
ефективності господарювання. Натомість вирощування ячменю озимого є
економічно недоцільним, так як, дає найменший прибуток, тому вигідним для
господарства є поступове виведення цієї культури із системи сівозмін, заміна її
більш врожайними культурами, або ж застосування інтенсивних технологій
вирощування, що призведе до збільшення витрат на виробництво даного виду
продукції.
Обсяг виробництва певних видів продукції залежатиме від потреби
натуральних фондів, враховуючи різнобічну діяльність підприємства: продаж
по договорам, потребу в кормах, продаж на ринку чи біржі, фонд допомоги і на
громадське харчування тощо. Окрім того враховується потреба в насіннєвому
матеріалі, яку визначають на основі норм висіву на 1 га шляхом варіантного
підходу методом наближених розрахунків. Оскільки площі посіву по
відповідних культурах ще не визначені, розрахунки можна здійснювати двома
методами.
Попередньо визначають обсяг насіннєвого матеріалу за розміром
посівних площ по культурах минулого року, а при кінцевих розрахунках
здійснюють уточнення. Іншим методом визначають потребу в продукції
рослинництва по всіх фондах (за винятком насіннєвого). Діленням загального її
обсягу на заплановану урожайність визначають попередній розмір посівних
площ і на підставі них - потребу в насіннєвому матеріалі. Визначений таким
чином обсяг насіннєвого матеріалу додають до загального обсягу продукції по
всіх інших фондах і діленням на заплановану урожайність розраховують
посівні площі по культурах і підприємству.

29
 30

Найбільш точно структуру посівних площ сільськогосподарських культур

можна визначити з використанням економіко-математичних методів.
Розглянемо методику обчислення потреби рослинницької продукції та
розміру посівних площ сільськогосподарських культур в таблиці 2.8.
Аналізуючи нижче наведену таблицю, можна зробити висновок, що для
забезпечення потреби в основній продукції рослинництва для господарства
необхідно використати під посів площу в розмірі 9 022,28 га, але так як ми
спланували площу у розмірі 11437,35га, то решту відведемо для
найперспективніших культур – озиму пшеницю, кукурудзу та соняшник (400га;
1600га; 415,07га відповідно)
Потреба в озимій пшениці на плановий рік для підприємства становить
341564,02 ц, в озимому ячмені – 47888,52 ц, в кукурудзі на зерно – 21609,05 ц, в
ярому ячмені – 22909,46 ц, в сорго – 2125,65 ц, в соняшнику – 10252,07 ц, в сої
1225,81 – ц, в озимому ріпаку – 29748,45 ц.
Планова площа посіву озимої пшениці становить 6783,18 га, озимого
ячменю – 1189,17 га, кукурудзи на зерно –1814,12 га, ярого ячменю – 325,51 га,
сорго – 49,56 га, соняшника – 632,97 га, сої – 30,96 га, озимого ріпаку – 611,86
га.

30
 31

Таблиця 2.8

Потреба рослинницької продукції та розміру посівних площ сільськогосподарських культур в СВК «П`ятигори»

Усього потрібно без насінного

Видача і продаж працівникам

Попередня площа посіву, га

На громадське харчування

Планова урожайність, ц/га

Усього потрібно насіння,ц

Планова площа посіву,га

Орендна плата за землю
Насінний фонд
Продаж по договорах

На годівлю худоби

Площа посіву га
підприємства

Норма висіву
фонду
Культура Основний

Страховий 20%
Для кормових
продовольчих
культур

культур
Для
Пшениця 6109,1
320000 2154 4500 248 - 326902,00 12218,35 - 2443,67 341564,02 53,51 6383,18 6783,18 2
озима 8
Ячмінь 1122,3
45195 - - - 45195,00 2244,60 - 448,92 47888,52 40,27 1189,19 1189,19 2
озимий 0
Кукурудза 14220 2410 4915 - - 21545,00 213,49 53,37 - 10,67 21609,05 100,92 214,12 1814,12 0,25
на зерно
Ячмінь ярий 18954 - 3200 - - 22154,00 314,78 629,55 - 125,91 22909,46 70,38 325,51 325,51 2
Сорго 2115 - - - - 2115,00 49,31 8,88 - 1,78 2125,65 42,89 49,56 49,56 0,18
Соняшник 10213 10213,00 217,07 32,56 - 6,51 10252,07 47,05 217,90 632,97 0,15
Соя - 1221 1221,00 30,84 4,01 - 0,80 1225,81 39,59 30,96 30,96 0,13
Ріпак 29102 - - - - 29102,00 598,56 538,70 - 107,74 29748,45 48,62 611,86 611,86 0,9
озимий

31
 32

Для планування галузі рослинництва в підприємстві важливим є

опрацювання і аналіз виробничої програми з рослинництва. Розглянемо
виробничу програму рослинництва СВК «П`ятигори» ,що відображена у
таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Виробнича програма по рослинництву в СВК «П`ятигори»

Збір основної продукції,ц Вартість валової

продукції в
У масі
Назва культури Площа,га У початково- порівняльних цінах,
після
оприбуткованій масі грн
доробки
З 1 га Всього Всього 1ц Всього
Пшениця озима 6783,18 53,51 362968,02 348449,30 102,75 35803165,70
Ячмінь озимий 1189,19 40,27 47888,52 45972,98 95,40 4385822,10
Кукурудза на зерно 1814,12 100,92 183081,05 175757,80 107,27 18853539,63
Ячмінь ярий 325,51 70,38 22909,46 21993,09 95,40 2098140,41
Сорго 49,56 42,89 2125,65 2125,65 112,78 239730,97
Соняшник 632,97 47,05 29781,12 27100,82 284,21 7702322,67
Соя 30,96 39,59 1225,81 1225,81 236,29 289646,93
Ріпак озимий 611,86 48,62 29748,45 28855,99 276,39 7975507,55
Дані таблиці свідчать про високу економічну ефективність виробництва
озимої пшениці, кукурудзи, озимого ріпаку та соняшнику, тому в перспективі
підприємством планується розширювати вирощування саме цих культур, так,
як це призведе до підвищення прибутковості підприємства.
Після обчислення планових обсягів виробництва продукції рослинництва,
визначають потребу в насінні. Вона залежить від сорту, посівних якостей
насіння, способів і строків посіву, попередників, ґрунтово-кліматичних умов.
Потребу в насінні обчислюють виходячи з планових посівних площ і
вагових норм висіву на 1 га. Основний насіннєвий фонд по культурі визначають
множенням норми висіву на загальну площу посіву цієї культури. При
плануванні розраховують також страховий насіннєвий фонд, який
передбачається у розмірі 20% від основного. Визначену потребу порівнюють з
наявністю на початок року і розраховують покриття потреби. Крім фізичної
кількості насіння визначають його вартість, за якою при калькулюванні

32
 33

оцінюють витрати на насіння. Загальний підсумок вартості насіння ділять на

всю його кількість і визначають середню вартість.
Розглянемо розрахунок потреби насіння в таблиці 2.10.
Дані таблиці свідчать про те що підприємство понесе витрати на
закупівлю насіння у сумі 1 485,33тис. грн. найбільшу частину витрати на
поповнення насіннєвого фонду підприємство понесе на закупівлю озимої
пшениці – 842,67 тис. грн., найменша частина коштів буде витрачена на
закупівлю сої – 2,27 тис.грн. Найменшу частину власного насіннєвого фонду
займають такі культури як сорго (50%) та соя (60%), найбільше насіння
власного виробництва буде використано під посіви ярого ячменю (95%).

33
 34

Таблиця 2.10

Розрахунок потреби і вартості насіння СВК «П`ятигори»

Джерела покриття Разом

Потреба в насінні
Потреба в закупці насіння, %

Купівля
з наявності насіння на

середня вартість 1 ц, грн.

початок року і урожаю вартість,грн
Площа посіву, га

всього з страховим фондом

планового року

вартість,грн
Кількість, ц
Основний фонд
Культур

Кількість, ц
и вартість,грн
на 1 га, ц

кількість,ц

усього
1ц
усього
1ц
Пшениця 6783,1 13566,3 16010,0 7391832,0 16010,0
10 2 14409,03 513,00 1601,00 526,34 842672,06 8234504,10 514,33
озима 8 6 3 5 3
Ячмінь 1189,1
30 2 2378,37 2827,29 1979,10 484,00 957886,43 848,19 498,44 422770,59 2827,29 1380657,02 488,33
озимий 9
Кукурудз 1814,1 0,2
15 453,53 464,20 394,57 414,00 163353,54 69,63 430,24 29957,90 464,20 193311,44 416,44
а на зерно 2 5
Ячмінь 325,51 2 651,02 776,93 738,09 488,00 360186,04 38,85 504,24 19588,03 776,93 379774,07 488,81
5
ярий
0,1
Сорго 50 49,56 8,92 10,70 5,35 450,00 2406,63 5,35 465,94 2491,88 10,70 4898,51 457,97
8
Соняшни 32 632,97 0,1 94,95 101,46 68,99 1055,0 72785,34 32,47 1069,7 34730,48 101,46 107515,81 1059,72
34
 35

к 5 0 4
0,1 1160,0 1177,4
Соя 40 30,96 4,03 4,83 2,90 3359,60 1,93 2273,41 4,83 5633,01 1166,98
3 0 4
Ріпак 1310,0 1324,8
15 611,86 0,9 550,67 658,41 559,65 733141,06 98,76 130840,99 658,41 863982,04 1312,22
озимий 0 2

35
 36

2.2. Планування засобів виробництва

Створення високопродуктивного сільськогосподарського виробництва
вимагає відповідного розвитку матеріально технічної бази. Матеріально
технічна база – сукупність засобів і предметів праці які використовуються в
сільськогосподарському виробництві. До складу матеріально технічної бази
входять і такі засоби виробництва як трактори, автомобілі,
сільськогосподарські машини, робочі машини.
Для здійснення процесу виробництва кожне сільськогосподарське
підприємство повинне мати необхідну кількість відповідних засобів
виробництва, і на сам перед механічних. Для визначення потреби в окремих
видах техніки необхідно розрахувати обсяг відповідних робіт за рік.
Обсяг польових механізованих робіт залежить від структури посівних
площ, планової врожайності та технології вирощування сільськогосподарських
культур з урахуванням зони розміщення підприємства.
Розглянемо методику визначення обсягу механізованих робіт в СВК
«П`ятигори» в таблиці 2.11
Таблиця 2.11
Визначення обсягу механізованих робіт та потреби в тракторах і
комбайнах в СВК «П`ятигори»
Щільність
механізованих робіт
Назва
Площа посіву, згідно прийнятої Обсяг механізованих
сільськогосподарських
га технології робіт, ет.га.
культур
вирощування с.-г.
культур, ет.га.
Пшениця озима 6783,18 7,00 47482,27
Ячмінь озимий 1189,19 6,50 7729,71
Кукурудза на зерно 1814,12 11,20 20318,15
Ячмінь ярий 325,51 6,50 2115,82
Сорго 49,56 6,30 312,23
Соняшник 632,97 12,50 7912,09
Соя 30,96 9,40 291,05
Ріпак озимий 611,86 12,50 7648,20
Всього 11437,35 х 93809,52
З даної таблиці видно, що загальний обсяг механізованих робіт, в цілому
по підприємству становить 93 809,52 ет.га. Найбільшої кількості механізованих
36
 37

робіт потребує виробництво таких сільськогосподарських культур, як: пшениця

озима, кукурудза на зерно, соняшник. Найменше механізованих робіт буде
затрачено на вирощування таких культур як: сорго та соя, це свідчить про те що
дані культури вирощувати економічно вигідно, тому що підприємство не буде
витрачати значної частини коштів на обробку цих культур.
Щоб зрозуміти, яка кількість тракторів та комбайнів потрібна
підприємству задля забезпечення безперервного виробництва
сільськогосподарської продукції, нам необхідно розрахувати потребу в
тракторах та самохідних комбайнах.
Потребу в комбайнах розраховують за сезонним навантаженням на одну
машину. Обсяг робіт комбайнів по збиранню врожаю залежно від прийнятої
технології визначається збиральною площею відповідних культур.
Потребу підприємства в основних сільськогосподарських машинах
визначають за найбільш напруженим періодом їх використання згідно з
обсягом виконання робіт і складом агрегатів.
Розрахунок потреби в тракторах розглянемо в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Розрахунок потреби в тракторах та самохідних комбайнах в
СВК «П`ятигори»
Відсоткове
Річний Річний нормативний Необхідна
Назви та співвідношення
обсяг робіт, виробіток на 1 кількість
марки машин використання тракторів
ет.га., га машину, ум.га, га машин, шт.
до загального обсягу робіт
Трактори:
Т-150К 27204,76 2813,25 10 29%
ДТ-75М 23452,38 1705 14 25%
МТЗ-82 35647,62 1314 27 38%
Т-25А 7504,76 511,5 15 8%
Усього 93809,52 х 65 100%
Комбайни:
Дон-1500 7696,32 250 31 х
СК – 6 3525,84 200 18 х
КСКУ - 6А 215,19 330 1 х
Усього 11437,35 х 49 х
Дані таблиці свідчать про те, що після розрахунків ми отримуємо
оптимальну кількість тракторів і комбайнів, що повинно використовуватися
37
 38

підприємством, для забезпечення ефективного та безперебійного виробничого

процесу, відповідно 65 тракторів і 49 комбайнів.
Для забезпечення безперебійності та ефективності роботи силових
установок, на сільськогосподарських підприємствах виникає необхідність
провести детальний розрахунок потреби машинно-тракторного парку в паливі
та мастильних матеріалах. Даний розрахунок проводиться на основі нормативів
витрат пального і мастильних матеріалів для роботи тракторів, на їх холості
переїзди, ремонти, технічне обслуговування, а також річного обсягу
механізованих робіт в господарстві. Розрахункові дані відображено в таблиці
2.13
Таблиця 2.13
Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів в
СВК «П`ятигори»
Нормативи Вартість
Комплексні
Річний обсяг витрати Витрати паливно-
Назви та марки ціни 1 ц
робіт, ет.га., палива, палива мастильних
машин пального,
га кг/ет.га, всього, ц матеріалів,
грн.
кг/га тис.грн.
Трактори:
Т-150К 27204,76 17 4624,81 2250,00 10405,82
ДТ-75М 23452,38 14,5 3400,60 2250,00 7651,34
МТЗ-82 35647,62 17 6060,10 2250,00 13635,21
Т-25А 7504,76 14,5 1088,19 2250,00 2448,43
Усього 93809,52 Х 15173,69 Х 34140,80
Комбайни:
Дон-1500 7696,32 10 769,63 2250,00 1731,67
СК-6 3525,84 12 423,10 2250,00 951,98
КСКУ - 6А 215,19 14 30,13 2250,00 67,78
Усього 11437,35 Х 1222,86 Х 2751,43
Дані таблиці свідчать про те, що в плановому році тракторами на
підприємстві буде використано 15173,69 ц. палива, зокрема найбільшу частку
використають трактори Т-150К та МТЗ-82, комбайни використають 1222,86ц.
пального, зокрема Дон-1500 витрачатиме найбільшу частку. Вартість паливно-
мастильних матеріалів складатиме 34 140,80 тис. грн. на забезпечення

38
 39

безперебійного виробничого процесу тракторів та 2 751,43 тис. грн. -

комбайнів.
2.3 Планування трудових ресурсів
Оптимальне забезпечення сільськогосподарських підприємств
технічними засобами та раціональне їх використання - один із найважливіших
факторів підвищення ефективності виробництва. Для одержання ефекту від ви-
користання техніки потрібне насамперед оптимальне забезпечення господарств
кадрами механізаторів, потреба в яких залежить від складу машинно-
тракторного парку, площі землі в обробітку, спеціалізації, природно-кліма-
тичних умов господарства та ін.
Потребу в робочій силі планують після розробки виробничої програми по
рослинництву, допоміжних виробництв, визначення необхідних технічних
засобів (тракторів, комбайнів, автомобілів тощо).
Планова чисельність працівників у рослинництві розраховується
відповідно до планових обсягів виробництва продукції, виконання робіт, норм
виробітку, обслуговування та інших нормативів.
У рослинництві затрати праці в людино-годинах обчислюються
множенням нормативів затрат праці з розрахунку на 1 га площі
сільськогосподарських культур.
Кількість працівників необхідних досліджуваному підприємству подано у
таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Розрахунок потреб механізаторів в СВК «П`ятигори»
Потреба Норматив
Площа
Культура Людино/годин На всю площу робочого
посіву
на 1 га Людино/годин Чоловік часу, год.
Пшениця озима 6783,18 22 149229,98 75 1993
Ячмінь озимий 1189,19 22 26162,09 14 1993
Кукурудза на зерно 1814,12 30 54423,62 28 1993
Ячмінь ярий 325,51 15 4882,67 3 1993
Сорго 49,56 24 1189,45 1 1993
Соняшник 632,97 20 12659,35 7 1993

39
 40

Соя 30,96 22 681,18 1 1993

Ріпак озимий 611,86 22 13460,83 7 1993
Всього 11437,35 Х 262689,17 136 Х

Згідно даних таблиці робимо висновок, що загальна кількість

механізаторів має бути 136. Але це не означає, що ці особи будуть задіяні
кожного місяця. Підприємству буде вигідно залучити не лише сезонних, але й
тимчасових працівників. Найбільші затрати механізаторів потрібно на
вирощування пшениці озимої, а найменше сорго та сої , так як найменша площа
посівів.
2.4 . Планування собівартості та реалізації продукції
рослинництва
Собівартість виражає у грошовій формі індивідуальні витрати
підприємства, пов’язані з виробництвом продукції в конкретних економічних
умовах. Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне
використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі науково-
обгрунтованого їх споживання відповідно до технологічних умов та вимог
навколишнього середовища.
Основою для визначення планової собівартості окремих
сільськогосподарських культур є технологічні карти (Додаток А), де на підставі
переліку передбачених в технології робіт визначається загальна сума витрат
виробництва.
На основі даних технологічної карти розраховуємо собівартість 1 ц
продукції. Розрахунки подано в таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Розрахунок собівартості 1 ц зерна озимої пшениці в
СВК «П`ятигори»
Показник Значення Витрати на 1 ц
показника зерна
Статті витрат, тис.грн. Грн. %
Витрати на оплату праці 15355,52 43,17 17,99
40
 41

Відрахування на соціальні заходи

Насіння та садивний матеріал 8721,98 24,52 10,22
Паливо та мастильні матеріали 13137,51 36,93 15,39
Добрива 20707,43 58,21 24,27
Засоби захисту рослин 19472,98 54,74 22,82
Роботи і послуги 1362,04 3,83 1,60
Витрати на ремонт необоротних активів 1007,30 2,83 1,18
Інші витрати на утримання основних заходів 3021,91 8,50 3,54
Інші витрати 2043,05 5,74 2,39
Загальновиробничі витрати 508,81 1,43 0,60
Усього витрат 85338,53 239,91 100
Вихід продукції, ц: 355708,66
Зерно 348449,30
Зерно відходи (вміст зерна – 50%) 7259,36
Солома 426850,39
Витрати на солому, тис. грн. 11884,74
Собівартість 1 ц соломи, грн. 27,84
Витрати на зерно, тис. грн. 73453,79
Собівартість 1 ц зерна, грн. 210,80
Собівартість 1 ц зерновідходів, грн. 105,40
Аналізуючи дані таблиці, ми можемо зробити висновок, що найбільш
питому вагу у складі витрат на вирощування озимої пшениці займають
добрива(24,27%), загалом витрати становлять 85338,53тис. грн або 239,91 грн
на 1 ц зерна.
Собівартість 1 ц соломи становить 27,84 грн., зерна – 210,8 грн.,
зерновідходів – 105,4 грн.
Валовий збір продукції вирощуваних зернових та технічних культур, при
їх певній урожайності, дасть змогу отримати прибуток. В поданій нижче
таблиці наведено плановий рівень прибутку за вирощену та реалізовану
продукцію.
Проаналізувавши дані, висновки наступні:
1) загальний фінансовий результат по підприємству -105729,18тис.грн.;
2)найбільший прибуток підприємству принесе озима пшениця -
72170,68тис.грн, а найменший – сорго - 181,58тис. грн.;
3)найбільше витрат підприємство понесе на вирощування – озимої
пшениці, а найменші – сорго;

41
 42

4)кожна із нижче представлених культур буде реалізована заготівельним

організаціям, але за іншими каналами лише пшениця озима та кукурудза на
зерно.

42
 43

Таблиця 2.16
Розрахунок обсягів продажу та фінансових результатів діяльності СВК «П`ятигори»
Реалізація Реалізація – усього В тому числі Виробнича
продукції собівартість
рослинництва реалізованої Адмініст- Фінансові
Виручка заготівельним організаціям за іншими каналами
продукції Витрати Всього
ративні результати,
кількість, ц

на збут, витрат,
витрати, тис. грн
Виручка Виручка грн. тис. грн

кількість, ц

кількість, ц
тис. грн (прибуток)
всього, тис. всього,
за 1ц, грн 1 ц,грн
грн за 1ц, всього, за 1ц, всього, тис. грн
грн тис. грн грн тис.грн

Пшениця 322154 487,53 157059,05 320000 487,50 156000,00 2154 491,67 1059,05 210,80 67910,70 6791,07 10186,60 84888,37 72170,68
озима

Ячмінь озимий 45195 466,67 21091,00 45195 466,67 21091,00 0 483,33 0,00 245,20 11081,81 1108,18 1662,27 13852,27 7238,73

Кукурудза на 16630 480,98 7998,67 14220 479,17 6813,75 2410 491,67 1184,92 260,35 4329,62 432,96 649,44 5412,03 2586,64
зерно

Ячмінь ярий 18954 408,33 7739,55 18954 408,33 7739,55 0 425,00 0,00 180,30 3417,41 341,74 512,61 4271,76 3467,79

Сорго 2115 391,67 828,38 2115 391,67 828,38 0 404,17 0,00 244,65 517,43 51,74 77,62 646,79 181,58

Соняшник 10213 950,00 9702,35 10213 950,00 9702,35 0 1000,00 0,00 330,60 3376,42 337,64 506,46 4220,52 5481,83

Ріпак озимий 29102 875,00 25464,25 29102 875,00 25464,25 0 958,33 0,00 298,60 8689,86 868,99 1303,48 10862,32 14601,93

Всього 444363 4060,17 229883,24 439799 4058,33 227639,28 4564 4254,17 2243,97 1770,50 99323,25 9932,32 14898,49 124154,06 105729,18

43
 44

РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА
СВК «П`ятигори»
Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового
комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя
населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої
проблеми на основі підвищення економічної ефективності
сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського
господарства полягає в забезпеченні дальшого зростання і сталості
виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах
харчування і промисловості – в сировині [6].
На сучасному етапі підвищення ефективності агропромислового
виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку
суспільства.
З метою покращення економічної ефективності виробництва продукції
рослинництва підприємству необхідно провести ряд заходів:
1) щорічно проводити розрахунок оптимальної кількості добрив,
необхідної для внесення в грунт;
2) здійснювати закупку якісного насіннєвого матеріалу;
3) дотримуватись плану сівозмін;
4) закупляти якісні та ефективні засоби захисту рослин;
5) проводити щорічну амортизацію основних засобів;
6) здійснювати постійний контроль за собівартістю одиниці продукції;
7) поступово оновлювати машино-тракторний парк для збирання врожаю
з меншими втратами;
8) співпрацювати з висококваліфікованими спеціалістами аграрної галузі;
9) шукати нові ринки збуту продукції;
10) розширювати коло постачальників;
11) брати участь в державних програмах розвитку аграрної галузі;
44
 45

12) переглянути структуру собівартості продукції для пошуку статей,

які можна скоротити.

Підвищення ефективності виробництва, збільшення валової і товарної

продукції нерозривно пов'язано з всебічною інтенсифікацією, тобто із
зростанням додаткових вкладень у розвиток сільськогосподарського
виробництва. Збільшення капітальних вкладень є основою зміцнення і
удосконалення матеріально-технічної бази, впровадження досягнень науково-
технічного прогресу. Підвищення інтенсивності землеробства і сприяє більш
ефективному використанню земельних угідь.
Важливим фактором підвищення ефективності виробництва є підвищення
урожайності культур. Для визначення економічної ефективності необхідно
також виявити кількість сукупних затрат праці, які забезпечили отримання
даної урожайності. Важливість урожайності як економічного показника полягає
в тому, що вони відображають рівень і ефективність використання землі [25].
Основними напрямками розвитку підприємства на перспективу можна
виділити наступні:
1. Збільшення частки площ посіву економічно вигідних
сільськогосподарських культур.
2. Розвиток насінництва (впровадження нових перспективних сортів, в
тому числі придатних для промислової переробки, стійких проти хвороб і
шкідників, районованих по окремих регіонах, а також оновлення існуючих
шляхом придбання елітного насіння.
3. Вкладення додаткових капіталовкладень і запровадження нових
прогресивних технологій виробництва. Особливо це стосується підготовки
насіннєвого матеріалу, догляду за посівами, захисту рослин, а також підбору
сприятливих попередників і відходу від монокультури, хімізації та меліорації
ґрунту, внесення додаткових норм добрив. Недостатня забезпеченість

45
 46

господарства якісними добривами призводить до значного зменшення урожаїв і

відповідно валових зборів сільськогосподарських культур.
4. Інтенсифікація виробництва продукції. Інтенсифікація виробництва
обов’язково вимагає впровадження досягнень науки, передової техніки і
прогресивної технології.
5. Екстенсифікація виробництва продукції (за рахунок розширення
посівних площ найприбутковіших культур) [28].
З метою планування майбутнього врожаю культури складають технологічну картку
(карту). Технологічна картка - це основний документ технологічної документації, в якому
плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила,
необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат. Тобто, загалом, там
знаходяться відомості про здійснення технологічних процесів.
В сільському господарстві такі карти складають для кожної культури і по окремих
видах незавершеного виробництва. У них слід передбачати раціональні й прогресивні
технології для умов даного підприємства .
Таблиця 3.1

Перспективи виробництва зерна пшениці озимої

2020р. 2021 р. 2022 р.

Показники
факт. план проект
Площа озимої пшениці, га 770 755 950

Урожайність, ц/га 43,24 41,95 51,1

Виробництво зерна, ц 33294,8 31663,5 48545

Реалізовано зерна, ц 33294,8 31663,5 48545

Собівартість 1 ц зерна, грн 269,9 276,3 286,1

Середня ціна реалізації 1 ц зерна, грн 581 598 632

Прибуток з 1 ц зерна, грн 319,2 321,7 347,8

Прибуток, всього, тис. грн 10627700, 10186148 16883951

2
46
 47

Рівень рентабельності, % 118,27 116,43 121,57

Виходячи з даної таблиці ми бачимо, що плановий 2021 рік планується менш

рентабельнішим ніж 2020 рік, це спричинено нестабільною ситуацією на ринку,
та неможливістю передбачити ціни наперед, тому враховуючи якнайгірша
ситуація, хоча за іншими показниками озима пшениця нарощує свою
потужність, це проявляється за такими показниками як урожайність та площа.

Плануючи перспективу на 2022 рік, ситуація значно покращується, це

яскраво показує рівень рентабельності,який у відповідності до базисного 2020
року зросте на 3,3%.

Враховуючи всі можливі чинники та фактори, які можуть вплинути на

дану культуру, можна говорити, що вона залишається економічно ефективно.

47
 48

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В даному курсовому проекті ми розробити прогноз розвитку галузі

рослинництва в СВК «П`ятигори» на основі реальних даних для складання
перспективних планів економічного і соціального розвитку підприємства.
Виходячи з цього можна зробити такі висновки.
Господарство має досить сприятливі природні умови для виробництва
рослинницької продукції. Забезпеченість СВК «П`ятигори» трудовими
ресурсами є досить високою.
Згідно цього можна зробити висновок, що досліджуване підприємство у
2020 році зосередило свою увагу на виробництві продукції рослинництва,
зокрема пшениці озимої (27,77%), кукурудзи (17,05%) та соняшнику (40,05%).
Це видно з того, що у складі та структурі товарної продукції питома вага цих
видів продукції найбільша.
Урожайність у 2020 році порівняно з 2018 роком знизилася на 2,26 %. Це
свідчить про недостатнє або нераціональне використання мінеральних добрив і
засобів захисту рослин. Валове виробництво збільшилося на 10,81%, ціна
реалізації – на 78 %, прибуток на – 106,86 %, собівартість зросла на 33,75 %.
При запланованих даних підприємство отримає:
1) загальний фінансовий результат по підприємству -105729,18тис.грн.;
2)найбільший прибуток підприємству принесе озима пшениця -
72170,68тис.грн, а найменший – сорго - 181,58тис. грн..
На прикладі озимої пшениці було розраховано собівартість 1ц зерна, в
результаті було отримано наступні дані: найбільш питому вагу у складі витрат
на вирощування озимої пшениці займають добрива(24,27%), загалом витрати
становлять 85338,53тис. грн або 239,91 грн на 1 ц зерна.
Собівартість 1 ц соломи становить 27,84 грн., зерна – 210,8 грн.,
зерновідходів – 105,4 грн.

48
 49

Для забезпечення зростання економічної ефективності виробництва

рослинницької продукції в СВК «П`ятигори» необхідно провести ряд заходів,
серед яких головними можна визначити:
- комплексну механізацію виробничих процесів у рослинництві;
- підвищення продуктивності праці і зменшення затрат на виробництво 1
ц продукції через використання прогресивних технологій;
- своєчасне і високоякісне виконання основних технологічних операцій
тощо.
На перспективу планується запровадити всі запропоновані вище заходи і
цим самим вплинути на фінансово-господарський стан господарства.
Підприємство повинно спрямувати свої зусилля на освоєння нових
методів господарювання, прогресивних форм організації праці і виробництва, в
кінцевому разі – на досягнення найвищих результатів, максимальної
ефективності виробничої діяльності. Тільки в такому разі підприємство зможе
функціонувати в нинішніх умовах.

49
 50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бурик А.Ф. Планування діяльності підприємства :навч. посібник. К.:Центр
навчальної літератури, 2017. 260с.
2. Данилюк М. О. Планування і контроль на підприємництві : навч. посіб. /
М. О.Данилюк. К. : Ліра-К, 2015. 328 с.
3. Ільчук М.М., Коновал І.А. Бізнес-планування підприємницької діяльності в
АПК: Навч. посібник. К.:ЗАТ «Нічлава», 2013. 308 с.
4. Кукоба В. П. Організаційне проектування підприємства : навч. посібник. К.
: КНЕУ, 2014. 420 с.
5. Резнік Н.П., Непочатенко О.О., Транченко Л.В., Транченко О.М., Лопатюк
Р.І.Планування діяльності підприємств: навчальний посібник. Вид. 2-е,
(доп. іперероб.). Київ : КиМУ, 2014. 448 с.
6. Сливоцький А. Дж., Моррісон Девід Дж. Зона прибутку. Стратегічна
бізнесмодель як запорука завтрашніх прибутків. Пер. з англ. Р. Скакун.
Львів: Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2016. 431 с.
7. Тарасюк Г.М, Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства.
Київ :«Каравела», 2015. 368 с.Гудзинський О. Д. Регіональні засади
забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської
продукції/О.Д. Гудзинський, С.М. Судомир//Інноваційна економіка. – 2012.
- №10. – 133 с.
8. Програма «Зерно України – 2015». – К.: ДІА, 2011. – 48 с.
9. Кваша С.М. Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської
продукції на світовому аграрному ринку / С.М. Кваша, Н.Є. Голомша
//Економіка АПК. – 2006. – № 5. – С. 99–104.
10. Гусєва О.Ю., Воскобоєва О.В., Ромащенко О.С. Планування діяльності
підприємства: навчальний посібник. Київ: Державний університет
телекомунікацій, 2020. 135с.
11. Данилюк Т. І. Організаційне проектування підприємства : конспект лекцій.
Вид. 2-ге (відредаг. і доповн.). Луцьк : СНУ ім. Лесі Українки, 2017. 84 с.

50
 51

12. Должанський І.З., Загорна Т.О. Бізнес-план:технологія розробки.

Навчальний посібник, 2-е вид.. К.:Цент учбової літератури. 2009. 384 с.
13. Дробот В.І., Мартьянов В.П., Соловйов М.Ф., Токар А.В. Бізнес-план
розвитку сільськогосподарського підприємства. : Навчальний посібник.
Київ: Мета, 2003. 336 с.
14. Ільчук М.М. Л.Я. Зрібняк Л.Я Організація і планування
сільськогосподарського виробництва: Підручник. Вінниця: Нова книга,
2009. 456 с.
15. Ільчук М.М., Коновал І.А., Ус С.І. Методичні підходи до оцінки
ефективності підприємницької діяльності аграрної сфери. Економіка АПК.
2017. № 5. С. 51.
16. Ільчук М.М., Ус С.І., Дмитрук М.І., Ільчук О.М.. Теоретичні засади
розвитку підприємництва. Економіка АПК. 2020. № 3. С. 100 –110.
17. Ільчук М.М., Коновал І.А. Ефективність інвестиційного проекту створення
та функціонування високотехнологічного сільськогосподарського
підприємства. Економіка АПК. 2015. № 5 С. 55 – 65Основи
підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч. посібник. / Бідзюра І.П.,
Збарський В.К, Ільчук М.М. - К.: Вища освіта, 2002. - 388 с
18. Саблук П.Т. Розвиток земельних відносин в Україні. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. -
396с.
19. Уланчук B. Шляхи підвищення ефективності використання земельних
ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону / В. Уланчук, Л.
Альошкіна // Економка АПК. – 2009. – № 9. – С. 10–15.
20. Паляничко Н. І. Аналіз стану та ефективності використання земельних
ресурсів в Україні / Н. І. Паляничко // Збалансоване природокористування.
– 2016. – № 1. – С. 128-132.
21. Кусик Н. Теоретичні засади ефективного використання земельних ресурсів
у сільському господарстві / Н. Кусик, С. Федорова // Сучасні технології
управління підприємством та можливості використання інформаційних
систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали 9 Міжнародної науково-
51
 52

практичної конференції для викладачів, аспірантів та молодих учених (28–

29 березня 2014 р.) / за ред. Н. Кусик ; ОНУ ім. І. І. Мечникова. – Одеса :
Букаєв В.В., 2014. – С. 177–179.
22. Козубенко И. С. Экономическое управление землями
сельскохозяйственного назначения и методика оценки его эффективности /
И. С. Козубенко, Д. В. Дудник // Политематич. сетевой электронный научн.
журн. Кубан. гос. аграрн. ун-та. – 2012. – №8 (82).
23. Гаража О. П. Види та показники ефективності використання
сільськогосподарських угідь в управлінні земельними ресурсами України /
О. П. Гаража// Економіка та суспільство. – 2016. № 3. – с. 52-60
24. Towards a Green Economy : Pathways to Sustainable Development and Poverty
Eradication. – UNEP, 2011 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.unep.org/greeneconomy.
25. Шовкун І.А. Інноваційний тип економічного розвитку в інституціональній
теорії / І.А. Шовкун // Наукові праці Донецького національного технічного
університету. Серія: економічна. – 2006. – Випуск 103-2. – С. 105-111.
26. Шиян Д.В. Циклічність у формуванні сталого розвитку сільського
господарства : монографія / Д.В. Шиян / Харківський національний
аграрний у-нт. ім. В.В. Докучаєва. – Харків : ХНАУ , 2011. – 349 с.
27. Швиданенко О.А. Глобальна конкурентоспроможність: теоретичні та
прикладні аспекти / О.А. Швиданенко. – К. : КНЕУ, 2007. – 307 с
28. Чистий прибуток (збиток) підприємств за видами економічної діяльності
за 2008-2012 роки [Електронний ресурс] : Статистична інформація.
Фінанси / Держ. служба статистики України. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/
29. Цілі розвитку Тисячоліття. Україна – 2013. Національна доповідь. – К. :
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України / ПРООН, 2013. –
178 с
30. Хобта В.М. Механізми забезпечення розвитку підприємств:
екологоекономічний аспект: Монографія / В.М. Хобта, У.В. Лаврик, О.Ю.
52
 53

Попова, О.Ю. Шилова ; ДВНЗ «Донецький національний технічний

університет». ННІ «Вища школа економіки та менеджменту». – Донецьк,
2009. – 270 с
31. Химинець В.В. Інституційні основи сталого розвитку Карпатського
регіону в контексті синьої економіки / В.В. Химинець // Сталий розвиток
економіки. – 2013. – № 3 (20). – С. 161-165
32. Україна у цифрах. 2013 : Статистичний збірник. – K. : Державна служба
статистики України, 2014. – 240 c.
33. Теорія, політика та практика сільського розвитку ; [за ред. О.М. Бородіної,
І.В. Прокопи]. – К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2010. – 376 с.
34. Стратегія розвитку сільських територій Чернівецької області на 2011- 2015
роки / Головне управління агропромислового розвитку Чернівецької
обласної державної адміністрації. – Чернівці, 2010. – 43 с
35. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період
до 2020 року / за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. – К. : ННЦ
“ІАЕ”, 2012. – 182 с.
36. Собкевич О.В. Розвиток аграрного виробництва як передумова
забезпечення продовольчої безпеки України / О.В. Собкевич, В.М. Русан,
А.Д. Юрченко. – К. : НІСД, 2011. – 39 с.

53