ПРОЕКТ

З ГЕОГРАФІЇ

на тему : «Особливості сільського господарства, рослинництва,

тваринництва та зміна культур»

Виконав :
учень 11-го класу
Романчук Ярослав
 2

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
РОЗДІЛ 1. Сільське господарство Житомирщини . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 2. Рослинництво на Житомирщині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
РОЗДІЛ 3. Тваринництво на Житомирщині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
РОЗДІЛ 4. Зміна культур та їх вплив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
РОЗДІЛ 5. Стратегії розвитку сільського господарства на
Житомирщині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
 3

ВСТУП

Сільське господарство, рослинництво та тваринництво є невід'ємною

частиною економіки багатьох регіонів, у тому числі і Житомирщини.
Землеробство та вирощування тварин на цій території мають свої унікальні
особливості, що визначаються як природними умовами, так і економічними
факторами. Зміна культур та технологічних підходів відіграють значну роль
у розвитку цих галузей, впливаючи на виробництво, якість продукції та
економічний розвиток регіону.
У цьому науковому дослідженні ми зосередимося на аналізі
особливостей сільського господарства, рослинництва, тваринництва та зміни
культур на території Житомирщини. Вивчення цих аспектів дозволить нам
краще зрозуміти вплив природних, технологічних та економічних факторів
на сільськогосподарський сектор регіону, а також виявити можливості для
його подальшого розвитку та модернізації.
Ми вивчимо сучасні тенденції у вирощуванні рослин та утриманні
тварин, розглянемо основні культури, які вирощуються на Житомирщині, а
також дослідимо вплив зміни клімату та технологій на аграрний сектор
регіону. Це дослідження спрямоване на розширення знань про сільське
господарство та створення підґрунтя для розробки ефективних стратегій
розвитку агропромислового комплексу Житомирської області.
 4

РОЗДІЛ 1. Сільське господарство Житомирщини

Сільське господарство – одна із основних галузей виробничої сфери,

яка займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням
тварин. Основним завданням сільського господарства є забезпечення
населення продуктами харчування та постачання сировини для
промисловості.
Сільське господарство – одна з провідних галузей економіки України
(частка у ВВП майже 10%). Сільське господарство складається з
рослинництва і тваринництва (рис.1.1).

Рис.1.1. Структура сільського господарства

Роль сільського господарства в економіці країни або регіону показує її

структуру і рівень розвитку. Як показник ролі сільського господарства в
економіці застосовують частку зайнятого в сільському господарстві
економічно активного населення, а також питому вагу сільського
господарства в структурі ВВП. Ці показники достатньо високі в більшості
країн що розвиваються, де в сільському господарстві зайнято більше
половини економічно активного населення. Сільське господарство в таких
країнах йде по екстенсивному шляху розвитку, тобто збільшення продукції
досягається розширенням посівних площ, збільшенням поголів'я великої
 5

рогатої худоби, збільшення числа зайнятого населення у сільському

господарстві. У таких країнах, економіки яких належать до типу аграрних,
низькі показники механізації, хімізації, меліорації тощо.
Житомирщина має розвинуте багатогалузеве сільськогосподарське
виробництво. Поряд з вирощуванням зернових і зернобобових культур,
цукрових буряків, картоплі, овочів, область займається виробництвом
молока, м'яса та яєць та посідає провідне місце серед інших регіонів
України.
Підприємствами сільськогосподарської галузі у січні – червні 2021
року сплачено податків та зборів до Державного бюджету у сумі 341,6
мільйонів гривень, що більше минулорічного у 1,4 рази, або на 92,3
мільйонів гривень. У структурі надходжень до Державного бюджету частка
надходжень від виробників сільського господарства становить 11 відсотків.
Сільське господарство тісно пов'язане з багатьма іншими галузями
економіки. Це і машинобудування, яке займається випуском
сільськогосподарської техніки та устаткування, і хімічна промисловість, що
виготовляє мінеральні добрива та засоби захисту рослин, і легка та харчова
промисловість, які переробляють сировину.
Активно зростають інвестиційні вкладання у сільськогосподарське
виробництво. Селекціонери Житомирщини активно працюють над
створенням високопродуктивних сортів рослин та порід тварин.
Ефективність їх застосування довели ряд господарств, зокрема агрофірма
“Єрчики”, ВАТ “Колодянський бекон” та інші.
В результаті виробництво, переробка і експорт зерна дають суттєві
грошові надходження до бюджету і є важливими сферами працевлаштування
населення області.
 6

РОЗДІЛ 2. Рослинництво на Житомирщині

Рослинництво - це галузь сільськогосподарського виробництва, яка

займається культивуванням рослин для отримання продукції, такої як зерно,
овочі, фрукти, ягоди, олійні культури, цукрові буряки та інші. Вона включає
в себе всі аспекти вирощування рослин, від вибору насіння та підготовки
ґрунту до збору врожаю та його подальшої обробки. Рослинництво є
важливою складовою сільськогосподарського сектору, що забезпечує людей
харчовими продуктами, сировиною для промисловості та іншими ресурсами.
Рослинництво є однією з ключових галузей сільського господарства на
Житомирщині. В області вирощують різноманітні культури, зокрема зернові,
олійні, технічні та овочеві культури.
Основні види рослинництва на Житомирщині включають:
1. Зернові культури: пшениця, ячмінь, кукурудза є основними
зерновими культурами, вирощуваними в області. Вони є важливими для
забезпечення продовольчої безпеки регіону і країни в цілому.
2. Олійні культури: соняшник і рапс є основними олійними
культурами. Вирощують їх як для отримання олії для харчових цілей, так і
для виробництва біодизелю.
3. Цукрові буряки: вирощують для виробництва цукру. Ця галузь також
є важливою для економіки області.
4. Картопля : Житомирщина відома вирощуванням великих обсягів
картоплі, яка є важливою складовою української кухні та продовольчої
безпеки.
5. Овочі та плоди: вирощуються різноманітні овочі (томати, огірки,
капуста тощо) та плоди (яблука, груші, вишні тощо) як для місцевого
споживання, так і для експорту.
Рослинництво на Житомирщині має великий потенціал завдяки
родючим ґрунтам та сприятливим кліматичним умовам, що сприяють
високим врожаям. Також важливу роль відіграють сучасні технології та
 7

наукові дослідження, спрямовані на підвищення продуктивності та якості

сільськогосподарських культур.
Проаналізуємо посівні площі сільськогосподарських культур
Житомирської області за 1991 р., 2010 р. та 2022 р., дані наведені в табл.2.1.

Таблиця 2.1
Посівні площі сільськогосподарських культур (тис. га)
Сільськогосподарські культури
Роки Культури Буряк Соняшник Картопля Культури
зернові та цукровий овочеві
зернобобові фактичний
1991 14 671 1 558 1 601 1 533 477
2010 15 090 501 4 572 1 408 465
2022 12 171 184 5 293 1 208 378

Тепер розглянемо динаміку змін посівних площ сільськогосподарських

культур на Житомирщині (рис.2.1).

16,000

14,000

12,000

10,000 Культури зернові та

зернобобові
8,000 Буряк цукровий фактичний
Соняшник
6,000 Картопля
Культури овочеві
4,000

2,000

0
1991 2010 2022

Рис.2.1. Динаміка посівних площ сільськогосподарських культур

Отже, розглянувши посівні площі сільськогосподарських культур на

Житомирщині ми бачимо, що культури зернові та зернобобові у 2010 р.
 8

займали найбільшу площу – 15 090 тис. га. Площа цукрового буряка,

картоплі та овочевих культур протягом досліджуваних років стрімко
зменшувалась. А посівна площа соняшнику зростала з кожним роком.
Житомирська область має сприятливі умови для вирощування соняшнику,
зокрема чорноземні ґрунти та достатню кількість сонячних днів. Соняшник
широко використовується як джерело олії для харчової та промислової
переробки, а також як корм для тварин. Вирощування соняшнику може бути
важливою галуззю для сільськогосподарської економіки регіону, сприяючи
розвитку місцевого сільського господарства та забезпечуючи робочі місця
для місцевого населення.
Далі дослідимо площі насаджень культур плодових та ягідних,
динаміку представлено на рис.2.2.

842

255
193

1991 2010 2022

Рис.2.2. Динаміка площі насаджень культур плодових та ягідних

Отже, як бачимо з рис.2.2. площі насаджень культур плодових та

ягідних протягом досліджуваних років зменшувались. Це може бути
пов'язане зі зменшенням прибутковості цих культур порівняно з іншими
видами сільськогосподарської продукції. Іншою причиною може бути зміна
 9

попиту на ринку. Нестабільні погодні умови, наприклад, посуха, заморозки

або інші негативні явища, можуть впливати на врожайність плодових та
ягідних культур і знижувати інтерес фермерів до їх вирощування.
Розглянемо обсяг виробництва (валовий збір) сільськогосподарських
культур за 1991 р., 2010 р. та 2022 р. на Житомирщині, дані наведені в
табл.2.2.

Таблиця 2.2
Обсяг виробництва (валовий збір) сільськогосподарських культур
Роки Сільськогосподарські культури
Культури Буряк Соняшник Картопля Культури Культури
зернові та цукровий овочеві плодові та
зернобобові ягідні
1991 38 674 36 168 2 311 14 550 5 932 1 537
2010 39 271 13 749 6 772 18 795 8 122 1 747
2022 53 864 9 942 11 329 20 900 7 512 1 995

Тепер розглянемо динаміку змін обсягу виробництва

сільськогосподарських культур на Житомирщині (рис.2.3).

60,000

50,000

40,000
Культури зернові та
зернобобові
Буряк цукровий
30,000 Соняшник
Картопля
Культури овочеві
20,000
Культури плодові та ягідні

10,000

0
1991 2010 2022

Рис.2.3 Динаміка обсягу виробництва сільськогосподарських культур

 10

Отже, розглянувши динаміку обсягу змін виробництва

сільськогосподарських культур ми бачимо, що показники зернових та
зернобобових культур зростали протягом досліджуваних років. Показники
цукрового буряку стрімко спадали. Обсяг виробництва соняшнику та
картоплі з кожним роком збільшувався, що є позитивною ситуацією. Овочеві
культури найбільший обсяг виробництва мали у 2010 р. – 8 122 тис. т. Обсяг
виробництва культур плодових та ягідних стабільно збільшувався.
Проведемо аналіз урожайності сільськогосподарських культур
Житомирської області за 1991 р., 2010 р. та 2022р., дані наведені в табл.2.3.

Таблиця 2.3
Урожайність сільськогосподарських культур ( ц з 1 га зібраної площі)
Роки Сільськогосподарські культури
Культури Буряк Соняшник Картопля Культури Культури
зернові та цукровий овочеві плодові та
зернобобові ягідні
1991 26,5 234 14,6 95 128 23,0
2010 26,9 279 15,0 132 174 78,2
2022 45,8 541 21,6 174 200 116,1

Розглянемо динаміку урожайності сільськогосподарських культур за

1991 р., 2010 р. та 2022 р. (рис.2.4).

600

500

400 Культури зернові та

зернобобові
Буряк цукровий
300 Соняшник
Картопля
200 Культури овочеві
Культури плодові та ягідні

100

0
1991 2010 2022
 11

Рис.2.4 Динаміка урожайності сільськогосподарських культур

Дивлячись на дану діаграму, ми бачимо, що урожайність всіх

представлених культур зростала протягом досліджуваних років. Урожайність
різних культур у Житомирській області може бути впливована різними
факторами. Ось деякі з них:
- кліматичні умови (недостатність або занадто велика кількість опадів
може негативно позначитися на урожайності);
- ґрунтові умови (властивості ґрунту, такі як структура, родючість та
дренаж, також мають велике значення для урожайності рослин);
- сортові особливості (вибір сортів рослин, які належним чином
адаптовані до місцевих кліматичних та ґрунтових умов, може позитивно
впливати на урожайність);
- агротехніка (використання оптимальних агротехнічних методів, таких
як належне внесення добрив, правильна система поливу чи зрошення,
боротьба зі шкідниками та хворобами, також важлива для забезпечення
високої урожайності);
- технологічні інновації (впровадження сучасних технологій у
вирощування рослин, таких як використання гібридних сортів, точне
землеробство та моніторинг рослин, може сприяти підвищенню
урожайності).
Амброзія (рис.2.5) – це однорічна рослина з родини айстрових, яка
вважається одним з найсильніших алергенів серед рослинного світу. Вона
здатна виділяти велику кількість пилку, що може спричиняти алергічні
реакції у людей, особливо під час цвітіння, яке зазвичай відбувається влітку
та на початку осені.
Щодо поширення амброзії на Житомирщині, то це може бути
визначене за допомогою агроекологічних досліджень та моніторингу
рослинного світу. Якщо амброзія знаходиться в регіоні, то важливо вжити
 12

заходів для її контролю та уникнення подальшого поширення, оскільки ця

рослина може стати серйозною проблемою для людей з алергіями.

Рис.2.5 Амброзія на Житомирщині

 13

РОЗДІЛ 3. Тваринництво на Житомирщині

Тваринництво - це галузь сільськогосподарського виробництва, яка

займається утриманням та розведенням тварин для отримання продукції,
такої як м'ясо, молоко, яйця, шерсть, шкіра та інші тваринні продукти. Вона
включає в себе всі аспекти управління тваринами, від вибору породи та
годівлі до розведення, утримання і вирощування. Тваринництво є важливою
складовою сільськогосподарського сектору і забезпечує людей
різноманітними продуктами тваринного походження, які використовуються
для харчування, одягу, виробництва ліків та інших цілей.
На Житомирщині тваринництво є важливою складовою
сільськогосподарського сектору. Регіон має сприятливі умови для розвитку
тваринництва, такі як наявність родючих ґрунтів, достатні водні ресурси та
сприятливий клімат. Основними галузями тваринництва на Житомирщині є:
1. Вирощування великої рогатої худоби, такої як корови, воли, бики та
телята, для отримання молока, м'яса та інших продуктів. Молочне та м'ясне
скотарство є поширеними видами тваринництва в регіоні.
2. Вирощування свиней для отримання м'яса та інших продуктів, таких
як шкіра та жир.
3. Утримання птиці, зокрема курей, качок, гусей та інших птахів для
отримання яєць, м'яса та пір'я.
4. Вирощування овець та кіз для отримання м'яса, шерсті та молока.
Тваринництво на Житомирщині сприяє забезпеченню населення
якісними тваринними продуктами, а також відіграє важливу роль у
забезпеченні зайнятості та розвитку сільських територій.
Розглянемо кількість сільськогосподарських тварин за 1991 р., 2010 р.
та 2022 р., дані наведені в табл.3.1.

Таблиця 3.1
Кількість сільськогосподарських тварин
 14

Роки Сільськогосподарські тварин

Велика рогата Свині Вівці та кози Птиця, млн..
худоба голів
1991 33 001,6 19 426,9 8 418,7 246,1
2010 7 563,2 7 576,6 1 832,5 191,4
2022 4 188 5 608,8 1 094,3 202,2

Тепер розглянемо динаміку кількості сільськогосподарських тварин в

Житомирській області (рис.3.1).

35000

30000

25000

20000 Велика рогата худоба

Свині
15000 Вівці та кози
Птиця

10000

5000

0
1991 2010 2022

Рис. 3.1 Динаміка кількості сільськогосподарських тварин

Отже, розглянувши динаміку кількості сільськогосподарських тварин

можна зробити висновок, що кількість великої рогатої худоби, свиней, овець,
кіз та птиці значно спадала з кожним роком. Це може бути викликане
різними факторами:
1.Економічні чинники. Перепади у цінах на продукцію тваринництва,
високі витрати на утримання та годівлю тварин, складні умови доступу до
кредитів та інших фінансових проблеми можуть зменшувати інтерес
фермерів до розведення тварин.
2. Соціальні та демографічні зміни. Зменшення сільського населення,
відтік робочої сили в міські райони або за кордон, а також зміни в структурі
 15

сімей можуть призводити до зменшення кількості ферм та розведення

тварин.
3. Погодні умови. Посухи, затяжні зими або інші погодні негаразди
можуть негативно впливати на вирощування трави та кормових культур, що
призводить до скорочення поголів'я тварин.
4. Зміни в ринкових умовах. Зміни в попиті на тваринну продукцію,
конкуренція з імпортною продукцією або високі вимоги щодо якості та
безпеки можуть впливати на прибутковість та ефективність тваринницьких
господарств.
5. Збільшення витрат на виробництво. Зростання цін на корми, паливо,
енергію та інші виробничі ресурси може збільшувати витрати на утримання
та годівлю тварин, що призводить до зменшення поголів'я на фермах.
Проведемо аналіз виробництва основних видів продукції тваринництва
за 1991 р., 2010 р. та 2022 р. в Житомирській області, дані представлені в
табл.3.2.

Таблиця 3.2
Виробництво основних видів продукції тваринництва
Роки Продукція
М'ясо, тис. т Молоко,тис. т Яйця, млн. шт. Вовна, т
1991 4 029,1 22 408,6 15 187,8 26 646
2010 2 059,0 11 248,5 17 052,3 4 192
2022 2 206,7 7 767,7 11 921,8 1 237

Тепер розглянемо динаміку виробництва основних видів продукції

тваринництва в Житомирській області (рис.3.1).
 16

30000

25000

20000

м'ясо
15000 молоко
яйця
вовна
10000

5000

0
1991 2010 2022

Рис.3.2 Динаміка виробництва основних видів продукції тваринництва

Отже, проаналізувавши виробництво основних видів продукції

тваринництва ми бачимо, що всі показники зменшувались протягом
досліджуваних років. Зменшення виробництва м'яса, молока, яєць та вовни
на Житомирщині може бути зумовлене різними факторами:
1. Зміни у структурі сільськогосподарського сектора. Перехід до інших
видів сільськогосподарської діяльності, таких як рослинництво або інші
культури, може призводити до зменшення кількості тваринницьких
господарств та виробництва продукції тваринництва.
2. Економічні фактори. Високі витрати на утримання та годівлю
тварин, низька рентабельність та зменшення прибутковості можуть
призводити до скорочення виробництва м'яса, молока, яєць та вовни.
3. Погодні умови. Негативні погодні явища, такі як посухи або зливи,
можуть негативно впливати на вирощування кормів для тварин та знижувати
врожайність.
4. Конкуренція з імпортом. Дешевий імпортний м'ясо, молоко, яйця та
вовна можуть знижувати попит на місцеву продукцію та призводити до
зменшення виробництва.
 17

5. Відсутність інвестицій та сучасних технологій. Недостатність

інвестицій у розвиток тваринництва, а також відсутність використання
сучасних технологій можуть обмежувати розвиток цієї галузі та призводити
до зменшення виробництва продукції.
 18

РОЗДІЛ 4. Зміна культур та їх вплив

Житомирська область в Україні славиться своєю родючою ґрунтовою і

кліматичною сприятливою зоною для розвитку зернових культур. Основні
зернові культури, що вирощуються на Житомирщині, включають:
1. Пшениця: ярка та озима пшениця є одними з основних зернових
культур, які вирощуються в регіоні. На рис.4.1 зображено карту районів
Житомирської області де найбільш вирощують пшеницю.

Рис.4.1 Картосхема вирощування пшениці

2. Ячмінь: як озимий, так і яркий ячмінь вирощують на Житомирщині

для використання в харчовій, пивоварній та кормовій промисловості.
3. Кукурудза: ця культура має значний внесок у сільське господарство
регіону, використовуючись як корм для тварин, а також в промислових цілях.
 19

На рис. 4.2 зображено карту областей України де найбільш вирощують

кукурудзу.

Рис.4.2 Картосхема вирощування кукурудзи

4. Овес: овес часто вирощують як корм для худоби та птиці.

5. Ярові зернові: до них відносяться ярчі зернові культури, такі як
ярець, яровий ячмінь та інші, які адаптовані до вирощування в умовах
культурного річкового ландшафту.
Вирощування квасолі на Житомирщині може бути перспективним,
оскільки цей регіон має сприятливі ґрунтові та кліматичні умови для
вирощування цієї культури. Квасоля вважається однією з важливих культур у
ротації зернових на полях, оскільки вона сприяє покращенню структури
ґрунту та може бути вигідною для фермерів.
Для успішного вирощування квасолі на Житомирщині варто врахувати
такі фактори:
 20

- Вибір сорту. Важливо обирати сорти, які підходять для конкретних

умов регіону, з урахуванням клімату, ґрунтів та інших факторів.
- Підготовка ґрунту. Перед посівом необхідно правильно підготувати
ґрунт, забезпечивши його достатньою кількістю поживних речовин та
оптимальним рівнем вологості.
- Технологія вирощування. Дотримання правильної технології посіву,
догляду та збирання врожаю є важливим аспектом успішного вирощування
квасолі.
- Боротьба з шкідниками та хворобами. Слід вживати заходи захисту
рослин від шкідників та хвороб, щоб забезпечити максимальний врожай.
- Збирання та зберігання врожаю. Важливо правильно зібрати квасолю
у час та зберігати її відповідно до рекомендацій, щоб зберегти якість
продукції.
Розглянемо картосхему районів Житомирської області де найбільш
вирощують квасолю (рис.4.3).

Рис.4.3 Картосхема вирощування квасолі

 21

Ці аспекти разом із досвідом та професійним підходом можуть

забезпечити успішне вирощування квасолі на Житомирщині.
Ці зернові культури є важливою складовою сільського господарства
Житомирщини, сприяючи як внутрішньому вживанню, так і експорту
зернових продуктів.
Зміна вирощуваних зернових культур може мати значний вплив на
сільське господарство, економіку та навколишнє середовище. Ось деякі
аспекти цієї зміни та їх вплив:
- Економічний вплив: зміна попиту на різні зернові культури може
вплинути на ціни на ринку. Наприклад, збільшення попиту на кукурудзу для
виробництва біопалива може підвищити ціни на цю культуру.
- Сільське господарство та харчова безпека: зміна вирощуваних
культур може вплинути на доступність різних продуктів харчування.
Наприклад, перехід від пшениці до кукурудзи може змінити рівень
доступності хліба та інших пшеничних продуктів.
- використання землі та водних ресурсів: різні зернові культури
потребують різних обсягів землі та води для вирощування. Зміна
вирощуваних культур може вплинути на використання цих ресурсів та
збереження ґрунтових вод.
- Екологічні наслідки: деякі зернові культури можуть мати менший
екологічний слід, ніж інші. Наприклад, кукурудза може вимагати більше
хімічних пестицидів та добрив, ніж пшениця.
- Кліматичні зміни: зміна вирощуваних зернових культур може
вплинути на клімат. Наприклад, деякі культури можуть впливати на викиди
парникових газів або на зберігання вуглецю в ґрунті.
- Соціальний вплив: зміна вирощуваних культур може вплинути на
життя сільських жителів та розвиток сільських територій. Наприклад,
відмова від традиційних культур може змінити традиції та культурний
ландшафт сільських районів.
 22

РОЗДІЛ 5. Стратегії розвитку сільського господарства на

Житомирщині

Розвиток сільського господарства на Житомирщині може ґрунтуватися

на різноманітних стратегіях, спрямованих на підвищення ефективності
виробництва, підвищення якості продукції та збільшення
конкурентоспроможності. Ось кілька можливих стратегій:
1. Диверсифікація культур. Продовження розвитку та розширення
асортименту вирощуваних культур може знизити ризики, пов'язані зі змінами
у ринкових умовах або погодних умовах.
2. Впровадження сучасних технологій. Використання сучасних
сільськогосподарських технологій, таких як точне землеробство,
автоматизація процесів вирощування та використання машинного навчання,
може підвищити ефективність виробництва та знизити витрати.
3. Розвиток сільського туризму. Розвиток сільського туризму може
стати додатковим джерелом доходу для сільських господарств, сприяючи
розвитку місцевої інфраструктури та залученню інвестицій.
4. Стимулювання малих та середніх підприємств. Підтримка малих та
середніх сільськогосподарських підприємств через надання субсидій, доступ
до кредитів та навчання може стимулювати розвиток місцевих господарств
та сприяти збереженню різноманітності в сільському секторі.
5. Збільшення екологічності. Впровадження практик органічного
сільського господарства та захисту навколишнього середовища може
сприяти покращенню якості продукції та забезпеченню сталого розвитку.
6. Розвиток місцевих ринків. Створення умов для розвитку місцевих
ринків та збільшення прямих продажів сільськогосподарської продукції може
забезпечити більшу частку доходу для місцевих фермерів.
Ці стратегії можуть допомогти забезпечити стале та збалансоване
розвиток сільського господарства на Житомирщині, зберігаючи його
 23

конкурентоспроможність та сприяючи підвищенню якості життя місцевого

населення.
 24

ВИСНОВКИ