You are on page 1of 125

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ДОСЛІДНА

СТАНЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

БІОЛОГІЗАЦІЯ АГРОГЕННИХ ЧИННИКІВ В


РОСЛИННИЦТВІ ПІВДЕННО-СХІДНОГО CТЕПУ
УКРАЇНИ

ВІННИЦЯ • «ТВОРИ» • 2020


УДК 631.8: 633.11+633.85
Б 63

Біологізація агрогенних чинників в рослинництві південно-східного Степу України /


О. О. Вінюков, О. Б. Бондарева, Л. І. Коноваленко, Г. А. Чугрій, А. П. Дудкіна, С. Л.Гавриш.
Вінниця : ТВОРИ, 2020. 124 с.
ISBN 978-966-949-681-2
У даному виданні висвітлено науково-методичні засади щодо застосування біодобрив і
регуляторів росту рослин для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур і
покращення якості зерна в умовах Степу. Викладено результати оцінки впливу імуноактивних
мікробних препаратів на агрохімічні показники грунту, якість і безпеку рослинницької продукції.
Обгрунтовано економічну доцільність застосування біопрепаратів при вирощуванні основних
сільськогосподарських культур в богарних умовах Степу.
Запропоновано інструкцію щодо ефективного використання добрив біоенергетичного
виробництва та комплексного застосування регуляторів росту рослин, рідких мінеральних добрив з
мікробними препаратами в рослинництві південно-східного Степу України.
Книга розрахована на керівників і спеціалістів сільського господарства, наукових працівників
аграрного профілю, студентів.

Рецензенти:
Гирка А.Д. – доктор с.-г. наук, професор, заступник директора з науковоъ роботи ДУ Інститут
зернових культур НААН.
Баташова М.Є. – кандидат б.н., доцент кафедри селекції, насінництва і генетики Полтавського
державного аграрного університету.

Редакційна колегія:
О. О. Вінюков, канд. с.-г. наук, с. д.; О. Б. Бондарева, канд. тех. наук, с. н. с.; Л. І. Коноваленко, канд.
хім. наук; М. М. Тимофєєв, канд. біол. наук, с.н.с.; С. М. Удовиченко, канд. ек. наук., с.н.с.;
Ю. В. Логвіненко, канд. с.-г. наук; Н.А. Волощук, канд. ек. наук.

Адреса редколегії:
вул. Захисників України, 1, м. Покровськ, Донецька обл., Україна, 85307
Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН
Тел.: +38(050) – 96- 59-139
+38(099) – 78- 68- 681
+38(098) – 22- 58-144

Друкується за рішенням вченої ради Донецької ДСДС НААН України


(протокол № 2 від 23.03.2020 р.)
Підписано до друку 22.12.2020. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк цифровий.
Друк. арк. 7,75. Умов. друк. арк. 7,21. Наклад 100 прим. Зам. № 8357/3.
Віддруковано з оригіналів замовника. ФОП Корзун Д.Ю.
Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В02 № 818191 від 31.07.2002 р.
Видавець ТОВ «ТВОРИ».
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів
і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДK № 6188 від 18.05.2018 р.
21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 51а, прим. 143.
Тел.: (0432) 603-000, (096) 97-30-934, (093) 89-13-852.
e-mail: info@tvoru.com.ua http://www.tvoru.com.ua
ЗМІСТ
ВСТУП 4
1 ВИКОРИСТАННЯ БІОГУМУСУ В РОСЛИННИЦТВІ ПІВДЕННО- 8
СХІДНОГО ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
1.1 Вплив біогумусу на показники родючості і безпеки грунту 10
1.2 Підвищення продуктивності ячменю ярого за застосування біогумусу 13
1.3 Вплив біогумусу і біостимуляторів на показники якості і безпеки зерна 15
1.4 Економічна ефективність застосування біогумусу і біостимуляторів при 19
вирощуванні ячменю ярого в умовах Степу
1.5 Застосування препарату «Біойодіс» на посівах зернових культур в Степу 21
1.6 Ефективність використання рідких органічних добрив при вирощуванні 23
ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження
1.7 Ефективність використання рідких органічних добрив при вирощуванні 32
пшениці озимої в умовах нестійкого зволоження
1.8 Ефективність припосівного внесення біогумусу в літніх посівах 39
еспарцету в умовах Степу
1.9 Вплив післядії вермікомпосту на ефективність вирощування ячменю 47
ярого в посушливих умовах Степу
1.10 Залучення вермідобрив при вирощуванні кукурудзи на рекультивованих 51
ландшафтах
2 ВПЛИВ ІМУНОАКТИВНИХ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ НА 59
АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГРУНТУ, ЯКІСТЬ І БЕЗПЕКУ
РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
3 МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ І РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ У 63
ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ КУЛЬТУР В УМОВАХ СХІДНОЇ
ЧАСТИНИ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
3.1 Використання біо- і рістрегулюючих препаратів для підвищення 65
продуктивності та якості зерна ячменю ярого
3.2 Ефективність комплексного застосування мікрогуміну та рідких 68
комплексних добрив на посівах ячменю ярого
3.3 Ефективність регуляторів росту рослин, біопрепаратів та рідких 70
комплексних добрив на посівах пшениці озимої
3.4 Ефективність біопрепаратів, регуляторів росту рослин та рідких 77
комплексних добрив на посівах соняшнику
3.5 Економічна ефективність застосування біопрепаратів при вирощуванні 78
основних сільськогосподарських культур в богарних умовах Степу
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 82
ДОДАТКИ 90
Додаток 1. Інструкція щодо ефективного використання добрив 91
біоенергетичного виробництва в умовах Степу України
Додаток 2. Науково-практичні рекомендації щодо застосування біологічних 99
добрив в технологіях вирощування сільськогосподарських культур в
промисловому регіоні
Додаток 3. Рекомендації виробництву щодо підвищення продуктивності 113
ячменю ярого і соняшнику при зменшенні антропогенного навантаження на
навколишнє середовище

3
ВСТУП

Сучасне аграрне виробництво спрямоване на екологізацію


природокористування на основі розширеного відтворення родючості ґрунту за
умов дотримання безпеки довкілля і вирощеної продукції. Зростаюче значення
екологізації природокористування в АПК країни і біологізації землеробства
зумовлює необхідність мінімалізації витрат хіміко-техногенних ресурсів, що
забезпечує зменшення антропогенного навантаження на агроекосистеми.
Екологізація рослинництва орієнтована на зменшення енергонасиченості, адже
сучасні технології потребують значних витрат засобів хімізації, зокрема
мінеральних добрив. Елементи живлення при внесенні в грунт традиційних
мінеральних добрив рослинами використовуються лише частково - азот із
мінеральних добрив у межах 24-25%, фосфор - 10-33%, калій - 25-77% [1].
Значна їх частина зв’язується у процесі фізико-хімічних реакцій, поглинається
мікробною біомасою, вимивається поверхневим стоком, надходить в
компоненти оточуючого природного середовища, забруднюючи його. Крім
того, мінеральні добрива містять важки метали, які можуть нагромаджуватись в
продукції рослинництва і негативно впливати на якість продукції [2].
Аналіз літературних джерел показує, що в теперішній час відбувається
зміна фізико-хімічних властивостей грунту, що призводить до руйнування
структури, порушення його водно-повітряного і органічного складу [3-5].
Вирішення проблеми управлення родючістю грунту значною мірою пов’язано з
дотриманням оптимального гумусного режиму. Для збереження в грунті
бездефіцитного балансу гумусу потрібно постійне внесення органічних добрив.
В сучасному аграрному виробництві використання традиційних
органічних добрив має вкрай низький рівень, тому практично не забезпечується
повернення виносу біогенних елементів і компенсація втрат органічного
вуглецю, що призводить до деградації ґрунтів і агроекосистеми в цілому.
Гострий дефіцит традиційних органічних добрив можна компенсувати
залученням поновлюваних джерел в енергетичний баланс аграрної галузі.

4
Безперервна потреба у високоякісних органічний добривах може бути
забезпечена шляхом утилізації біомаси. Переробка біомаси (органічних
сільськогосподарських відходів) метановим бродінням дає змогу отримувати
біогаз, що містить близько 70% метану, і знезаражені органічні добрива.
Біодобрива, що отримані при бродінні в біогазових установках безподстілкової
гнойової біомаси ВРХ за своїми фізико-хімічними та токсичними показниками
можуть бути використаними у біологічному землеробстві [6, 7].
Значна кількість досліджень спрямована на використання для
відновлення родючості грунтів біогумусних органічних добрив, які
одержуються промисловою переробкою компостів. Найчастіше
використовують біогумус, що отримують за допомогою каліфорнійських
черв’яків [8,9]. Використання біогумусу забезпечує більш повне використання
біологічних факторів, високий рівень рециркуляції біогенних елементів,
покращення екологічного стану територій [10,11].
Для зменшення використання ресурсів промислового походження з
одночасним збереженням родючості ґрунту доцільно також задіяти в
агротехнологіях рослинні рештки, які в сучасному землеробстві є одним з
основних джерел поповнення органічної речовини ґрунтів [12].
Зменшення антропогенного навантаження на агросферу з одночасним
забезпеченням оптимальної інтенсивності балансу поживних речовин може
забезпечуватись впровадженням біологічних прийомів вирощування
сільськогосподарських культур. Поряд із традиційними системами
удобрення значного поширення набувають різноманітні альтернативні добрива
і препарати, призначені для передпосівної обробки та здійснення
позакореневого підживлення рослин. Це дає можливість за мінімальних витрат
істотно поліпшити умови росту і розвитку рослин, підвищити їх продуктивність
та покращити якість врожаю.
Важливим елементом сучасних ресурсозберігаючих технологій
вирощування сільськогосподарських культур є застосування нових видів
біостимуляторів, які підвищують ефективність використання мінеральних

5
добрив, покращуючи умови живлення рослин та їх урожайність [13, 14].
Використання цих препаратів дозволяє значно скоротити обсяги внесення
традиційних мінеральних добрив, що зменшує втрати елементів живлення
рослин та унеможливлює забруднення навколишнього середовища [15-21].
Останніми роками широко досліджуються мікробні препарати нового
покоління з високою біологічною активністю. Ці екологічно безпечні препарати
здатні позитивно впливати на фізіологічні процеси, що відбуваються в
рослинах, і завдяки цьому сприяти підвищенню продуктивності
сільськогосподарських культур [22-26].
Виробництво високоякісної екологічно безпечної продукції, екологізація
природокористування в агропромисловому секторі, зменшення антропогенного
навантаження на агросферу з одночасним забезпеченням оптимальної
інтенсивності балансу поживних речовин може забезпечуватись
впровадженням органічного землеробства. Це передбачає повну або часткову
відмову від засобів хімізації. Проте проблема збалансованого живлення рослин
і підтримання необхідного рівня поживних речовин в ґрунті лишається
актуальною. Оптимізація живлення дозволяє більш повно реалізувати
генетичний потенціал сортів.
Останніми роками широко досліджуються мікробні препарати нового
покоління з високою біологічною активністю. Ці екологічно безпечні препарати
здатні позитивно впливати на фізіологічні процеси, що відбуваються в
рослинах, і завдяки цьому сприяти підвищенню продуктивності
сільськогосподарських культур. Наряду з цим, застосування регуляторів росту
підсилює адаптивні властивості рослин, що робить їх більш стійкими до
атмосферної, ґрунтової посухи та підвищених температур. Дослідженнями
багатьох авторів показано, що при застосуванні рідких комплексних добрив
(РКД) зростає продуктивність сільськогосподарських культур, покращується
якість продукції, поліпшуються агрохімічні властивості ґрунту. РКД сприяють
також зв’язуванню шкідливих речовин, полютантів промислового походження,
зокрема, важких металів у нерозчинні форми, що позитивно впливає на стан

6
природного середовища. Тому особливо актуально дослідити ефективність дії
цих препаратів у богарних умовах Степу України, де досить часто вегетація
рослин відбувається за екстремальних агрокліматичних умов, а агропромислове
виробництво ведеться в умовах значного техногенного навантаження. Саме
завдяки біологічним препаратам відбувається інтенсифікація
сільськогосподарського виробництва з одночасним скороченням енергетичних,
грошових і матеріальних витрат на застосування агрохімікатів, а продукція
рослинництва є високорентабельною та конкурентоспроможною. Завдяки
цьому біометод може і повинен стати одним із основних напрямів
вдосконалення сільськогосподарського виробництва

7
1 ВИКОРИСТАННЯ БІОГУМУСУ В РОСЛИННИЦТВІ ПІВДЕННО-
СХІДНОГО ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Входження України в систему міжнародного розподілу праці різко


загострило проблему підвищення ефективності землеробства та конкуренто-
спроможності вітчизняної продукції рослинництва. Успішне розв’язання даної
проблеми пов’язане із зміною затрат на ресурсо- та енергозберігаючі технології
вирощування провідних с.-г. культур, що передбачає вичерпний характер
використання агрономічних ресурсів, у т. ч. і різних добрив.
Для відновлення і збереження родючості грунту перспективне
використання біогумусних органічних добрив, які створюються шляхом
промислової переробки компостів. Такий захід забезпечує більш повне
використання біологічних факторів, високий рівень рециркуляції біогенних
елементів, покращення екологічного стану територій.
У польовій сівозміні Донецької державної сільськогосподарської
дослідної станції НААН та у польовій сівозміні ДП «ДГ «Забойщик» ДДСДС
НААН» Великоновосілківського району Донецької області проведено вивчення
ефективності застосування біогумусу різного походження, а також на їхньому
фоні біостимуляторів рослин при вирощуванні ярого ячменю в посушливих
умовах Степу. Досліджувалась ефективність біогумусу, який отримано із
біогазової установки з переробки свинячого гною (Біогумус-1), що працює в
ТОВ «Агроовен» Магдалинівського р-ну Дніпропетровської області і
гранульованого біогумусу, що одержано при біотехнологічній переробці осаду
стічних вод вермикомпостуванням (Біогумус-2), а також гумату калію із бурого
вугілля Попередні аналітичні вимірювання кількісного складу біогумусу з
біогазової установки по переробці свинячого гною свідчать про високий вміст
органічної речовини ( 91-94%), а також поживних речовин азот загальний - 1,8
-2,0 %, фосфор загальний - 1,5-1,8%, калій загальний - 0,3 -0,6%.

8
Під передпосівну культивацію внесено Біогумусу-1 з нормою 500 кг/га,
Біогумус-2 і гумату калію було внесено по 250 кг/га. Кожну різновидність
Біогумусу вносили кожний окремо і разом з мінеральними добривами по нормі
N30P30K30 та N15P15K15. Сорт ярого ячменю Аверс. Попередник - озима пшениця.
В фазу кущення проведена листова обробка рослин регуляторами росту
Регоплант (50 мл/га) і Стімпо (20 мл/га). Ґрунт – чорнозем звичайний
малогумусний важкосуглинковий. Вміст гумусу – 4,6-4,9 %, рН – слаболужна,
близька до нейтральної, вміст загальних форм азоту – 0,22 %, фосфору – 0,14%.
Основний обробіток ґрунту складався з дискування попередника та
осінньої оранки. Під передпосівну культивацію сівалкою СН-16 вносились
мінеральні та органічні добрива. Посівна площа ділянки 88,2 м2, облікова –
62,7 м2. Врожай збирали комбайном Сампо-500 по ділянках. Статистична
обробка врожайних даних – за Б. А. Доспєховим [27].
Вміст важких металів в зразках, що досліджувались, визначали атомно-
абсорбційним методом на КАС-120.1 в режимі електротермічної атомізації
відповідно «Методических указаний по определению тяжелых металлов в
почвах сельхозугодий и продукции растениеводства» ЦИНАО-М., 1992. Зразки
ґрунту відбирали по відповідним шарам–згідно з ГОСТ 17.4.4.02.84. «Охрана
природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического,
бактериологического и гельминтологического анализа».. Відбір рослинних
зразків для проведення агрохімічних досліджень проводили згідно
«Методичних вказівок по проведенню досліджень в довготривалих дослідах з
добривами», ч. 1, 2., М., 1980.
Агрохімічні показники ґрунту визначали за загальноприйнятими
методами: загальний гумус – за методом І. В. Тюріна в модифікації В. М.
Сімакова (ДСТУ 4289:2004); рН сольовий – потенціометрично (ДСТУ ISO
10390-2001); азот легкогідралізований – за методами Корнфілда, Тюріна і
Кононової; рухомі фосфати і обмінний калій за Кірсановим фотометрично
(ДСТУ 4405:2005).

9
Визначення якості сільськогосподарської продукції: вміст білка в зерні
ярого ячменю відповідно до ГОСТ 10846-91 «Зерно и продукты его
переработки. Метод определения белка».

1.1 Вплив біогумусу на показники родючості і безпеки грунту


Успішне ведення екологічного землеробства вимагає відповідних
показників родючості грунту, в тому числі високої біологічної активності
ґрунту. Одним із факторів, який покращує цей показник є збільшення вмісту
органічної складової. В варіантах передпосівного внесення біогумусу різного
походження було проведено дослідження біологічної активності ґрунту за
методом аплікацій із лляної тканини, яку закладали на глибину 10-50 см.
Тривалість експозиції льняного полотна становила 60 діб [28].
Грунтово-біологічні процеси піддані впливу вологості грунту, тому
попередньо вивчали вологість грунту за умов внесення біогумусу.
Перед сівбою та під час вегетації рослин були відібрані ґрунтові проби
для визначення вологості ґрунту (табл.1.1).
Дослідженнями було встановлено, що в фазу кущіння ячменю ярого на
ділянках, де використовувалися мінеральні добрива, кількість продуктивної
вологи була меншою за контроль на 0,9 мм в шарі ґрунту 0-20 см та на 5,8 мм в
шарі ґрунту 0-100 см.
Таблиця 1.1 - Запаси продуктивної вологи 2014 -2015 рр.
Варіант До посіву Фаза кущіння Воскова
стиглість
0-20 см 0-100 0-20 0-100 0-20 0-100
см см см см см
Контроль – без добрив 34,4 145,9 12,2 83,5 2,0 10,7
Фон N30Р30К30 34,3 145,7 11,3 77,7 4,3 21,0
Біогумус 1 34,8 146,9 15,0 84,9 6,3 28,7
Біогумус-2 34,6 146,6 14,5 85,2 6,0 29,0

Внесення біогумусу сприяло більш економному споживанню вологи


рослинами. Так, в шарі ґрунту 0-20 см кількість продуктивної вологи була
більшою в порівнянні з контролем на 2,3-2,8 мм або на 18,9 -22,9 % та більшою

10
за мінеральний фон на 3,2-3,7 мм або на 28,3 -52,7 %, а в шарі ґрунту 0-100 см
кількість продуктивної вологи перевищила контрольний варіант на 1,4 1,7 мм
або на 1,7 -2,0 %, а мінеральний фон на 7,2 7,5 мм або на 9,2 9,7 %, відповідно.
У фазу воскової стиглості ячменю ярого вологість ґрунту на удобрених
варіантах перевищила контроль в шарі ґрунту 0-20 на 2,3 мм (мінеральні
добрива) та 4,0 4,3 мм (органічні добрива), а в шарі ґрунту 0-100 мм - на 10,3
(мінеральні добрива) та 18,0 - 18,3 мм (біогумус)
Таким чином, можна зробити висновок, що використання біогумусних
органічних добрив позитивно впливає на збереження продуктивної вологи
ґрунту в посушливих умовах Донбасу.
Збагачена в екологічному землеробстві органічна субстанція грунту за
рахунок внесення біогумусу при достатній кількості вологи сприяла підвищеної
біологічної активності грунту (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 - Біологічна активність грунту на посівах ячменю ярого
Варіант досліду Біологічна активність грунту (шар грунту 10-50 см ), %
2014 р. 2015 р. середнє додаток
Контроль 35,2 29,8 32,7 -
Біогумус-1 42,0 45,3 43,7 11,0
Біогумус-2 39,8 44,8 42,3 9,6

Наведені експериментальні результати свідчать, що застосування


біогумусу різного походження забезпечило зростання біологічноі активності
грунту на 9,6-11,0%.
В варіантах з передпосівним внесенням біогумусу після збирання
врожаю були відібрані зразки грунту для визначення агрохімічних показників
(табл.1.3).
Таблиця 1.3 - Агрохімічні показники грунту (шар 0-20см )
Варіант досліду Органічна Легкогідралізо- Рухомий Обмінний
речовина,% ваний азот, мг/кг фосфор, калій, мг/кг
мг/кг
Контроль 4,10 135,0 120,0 169,0
Біогумус-1 4,33 156,0 142,0 174,3
Біогумус-2 4,28 148,0 137,0 167,2

11
За внесення біогумусу вміст органічної речовини в грунті збільшився на
0,18 – 0,23 % в порівнянні з контролем і становив 4,28-4,33%. Одночасно
збільшився вміст поживних речовин відносно контрольного варіанту. Вміст
легкогідралізованого азоту був більшим на 13 -21 мг/кг або на 9,6 – 15,6%,
рухомого фосфору – на 17 -22 мг/кг або на 14,2 – 18,3%.
В індустріальних регіонах актуальним питанням залишається
забруднення грунтів важкими металами. Відомо, що внесення мінеральних
добрив зумовлює надходження важких металів до грунту [2-4].
Для дослідження поведінки важких металів в грунті за застосування
біогумусу в зразках грунту визначали вміст рухомих форм найбільш
поширених важких металів – міді, цинку, свинцю і кадмію (табл. 1.4).
Попереднє аналітичне вимірювання вмісту важких металів в біогумусі показало
їх незначний вміст. Кількість свинцю і кадмію була, відповідно, 0,05-0,07мг/кг і
0,007- 0,01 мг/кг. Таким чином, застосування цих біодобрив не призводить до
суттєвого додаткового надходження важких металів в ґрунт.
В польових дослідах на посівах ячменю ярого виявлено, що мінеральна
система удобрення призводить до збільшення кількості рухомих форм важких
металів в ґрунті (табл. 1.4), що підвищує ризик забруднення зерна цими
елементами.
Таблиця 1.4 - Вміст важких металів в ґрунті за різних систем удобрення
Варіант Вміст рухомих форм важких металів, мг/кг
досліду Cu Zn Pb Cd
1* 2** 1 2 1 2 1 2
Контроль 7,4 6,6 32 26 2,19 1,88 0,21 0,19
N30P30K30 7,5 6,8 38 30 2,55 2,28 0,30 0,25
Біогумус-1 6,3 5,8 30 26 1,64 1.55 015 0,13
+N15P15K15
Біогумус-2 6,6 5,8 30 27 1,57 1,50 0,17 0,13
+N15P15K15
НІР0,5 0,4 1,6 0,2 0,03
Фоновий 5,0 10,0 5,0 <0,3
вміст [28]
Загальний 22,0 55,0 13,0 1,0
вміст[28]
1* - шар ґрунту 0-20 см, 2** - шар ґрунту 20-40 см

12
За експериментальними даними вміст міді і цинку перевищував фоновий
рівень у всіх варіантах досліду. Перевищення фонових значень у контрольному
варіанті коливалось в межах 1,3-1,5 рази для міді і 2,6-3,2 рази для цинку.
Підвищений вміст Cu і Zn є наслідком надходження цих елементів з
аерогенними викидами. Дослідні ділянки розташовані в зонах впливу
Авдієвського коксохімічного заводу і Курахівської ТЕС.
Визначено, що рухомі форми свинцю і цинку більшою мірою
акумулюються в верхньому шарі ґрунту. Іони міді і кадмію характеризуються
більшою рухомістю, тому вміст цих компонентів по шарам ґрунту майже не
відрізнявся. Застосування мінеральних добрив зумовлює не тільки внесення
додаткової кількості важких металів в грунт, але і зміщення рівноваги між
формами існування цих токсикантів в грунті. Це призводить до збільшення
вмісту рухомих форм важких металів в грунті в цих умовах. Так вміст свинцю
за мінеральну систему живлення збільшився на 0,36 мг/кг або на 16,8% проти
контролю. Вміст цинку зріс в порівнянні з контролем на 6 мг/кг (18,8%).
Найбільше зросла від контролю кількість кадмію - 42,9%. За органо-
мінеральної системи живлення з внесенням біогумусу в орному шарі ґрунту
спостерігалось зменшення вмісту рухомих форм важких металів, особливо
свинцю і кадмію, які відносяться до елементів 1 класу небезпеки. Вміст
рухомих форм свинцю в порівнянні з контрольними показниками зменшився в
середньому в 1,4 рази, кадмію – в 1,3 рази відповідно. Це ймовірно обумовлено
наявністю в біогумусі гумінових кислот, які утворюють з металами малорухомі
хелатні комплекси.

1.2 Вплив біогумусу і біостимуляторів на показники якості

і безпеки зерна

Для південно-східного промислового регіону вимоги безпеки


рослинницької продукції особливо актуальні у зв’язку з високим рівнем
техногенного навантаження від промислових підприємств на агроландшафти,
перш за все це розсіювання важких металів над сільгоспугіддями в складі
13
аерогенних емісій. Крім того, важкі метали можуть надходити до грунту з
мінеральними добривами [ 2 ], що сприяє транслокації важких металів із грунту
до вегетативних органів рослин, яка залежить від кількості рухомих форм
важких металів в грунті.
Експериментальні дані показали, що внесення мінеральних добрив
зумовило найбільше накопичення вмісту цинку - 32,4 мг/кг, міді - 7,8 мг/кг,
свинцю - 0,88 мг/кг, кадмію - 0,21мг/кг в соломі ячменю ярого (табл.1.5).
Таблиця 1.5 – Вміст важких металів в зерні і соломі ячменю ярого сорту
Аверс (середнє 2012-2015 рр.)
Варіант Вміст важких металів, мг/кг
досліду Cu(ГДК=10) Zn(ГДК= 50) Pb(ГДК=0,5) Cd(ГДК=0.1)
1* 2** 1 2 1 2 1 2
Контроль 5,3 7,0 28,2 29,3 0,36 0,79 0,07 0,14
N30P30K30 5,9 7,8 29,9 32,4 0,49 0,88 0,10 0,21
Біогумус-1 5,5 7,1 28.0 29,5 0,28 0,83 0,05 0,16
+N15P15K15
Біогумус-2 5,2 7,3 28,7 29,0 0,26 0,83 0,04 0,17
+ N15P15K15
НІР0,5 0,24 0,30 0,86 1,1 0,07 0,07 0,01 0,02
1* - зерно, 2** - солома
Гумусова складова біодобрив здатна зв’язувати рухомі форми важких
металів в малорухомі сполуки, що призводить до зниження активності
переходу важких металів із ґрунту до рослин. Відмічене незначне перевищення
вмісту важких металів у вегетативних органах ячменю ярого порівняно з
контрольними показниками за органо-мінеральну систему живлення.
Було встановлено, що максимальне накопичення цинку, міді і свинцю в
зерні відбувалося на варіанті застосування N30P30K30. В варіантах, де вносили
біогумус на фоні N15P15K15, вміст міді і цинку в зерні був практично на рівні
контролю. Кількість свинцю і кадмію в цьому варіанті удобрення сягала
нижчого значення відповідно до контролю. Вміст свинцю був 0,26-0,28 мг/кг,
кадмію 0,04-0,05 мг/кг, тоді як на контролі ці показники становили ,відповідно,
0,36мг/кг і 0.07мг/кг. Експериментальні результати підтверджують протекторні
властивості органо-мінеральної системи удобрення з внесенням біогумусу до

14
накопичення важких металів особливо токсикантів першої групи небезбеки
свинцю і кадмію в зерні ячменю ярого.
Слід зазначити, що на всіх варіантах досліду не відмічене перевищення
ГДК цинку, свинцю, кадмію та міді в зерні. Проте, при застосуванні
мінеральної системи удобрень спостерігається тенденція до збільшення
накопичення важких металів рослинами. В цьому варіанті вміст свинцю і
кадмію становить 0,8ГДК. Тому для зменшення ризику забруднення зерна цими
токсикантами доцільно застосовувати органо-мінеральну систему удобрення.
Експериментальні дані показали, що якісні показники зерна ячменю ярого
найбільше покращились при застосуванні біостимулятору Стімпо на фоні
внесення в ґрунт біогумусу-1 з N15P15K15 (табл.1.6). В цьому варіанті був
максимальний вміст білка в зерні ярого ячменю. В середньому за два роки цей
показник склав 11,90%. , що перевищило контрольний варіант на 1 %.
Таблиця 1.6 - Вміст білка в зерні ярого ячменю сорту Аверс
Вміст білка, %
Варіант досліду
2014 р. 2015 р. Середнє
Контроль 11,0 10,73 10,90
N30P30K30 11,49 10,96 11,23
Біогумус-1 10,83 10,76 10,80
Біогумус-2 10,60 10,82 10,71
Біогумус-1+N15P15K15+Стімпо 11,80 11,99 11,90
Біогумус-1+N15P15K15+Регоплант 11,25 11,10 11,18
Біогумус-2+N15P15K15+Стімпо 11,30 11,22 11,26
Біогумус-2+N15P15K15+Регоплант 11,30 11,08 11,19

Таким чином, добрива на основі біогумусу за рахунок вмісту в них


фізіологічно активних речовин створюють передумови для збільшення
продуктивності сільгоспкультур, покращення якості продукції і агрохімічних
показників грунту.

1.3 Підвищення продуктивності ячменю ярого за застосування біогумусу


Останніми роками вегетація ячменю ярого все частіше відбувається в
складних погодних умовах. У червні середня температура повітря перевищує
показники притаманні липневій норм, інтенсивне накопичення ефективного

15
тепла обумовлює прискорення фазового розвитку рослин, збільшуються
витрати вологи по усіх шарах грунту. Молочна стиглість зерна відмічається на
два тижні раніше середніх багаторічних показників. Однак, результати
фенологічних спостережень свідчать про позитивний вплив заходів, що
досліджувались, на ріст та розвиток рослин. В фазу кущіння проводився відбір
рослин з 1м2 з кожного варіанту для аналізу розвитку культур на даному етапі
(табл.1.7).
Таблиця 1.7 - Ступінь розвитку рослин ячменю ярого сорту Аверс
у фазу кущіння (2014-2016 рр.)
Кількість стебел, Коефіцієнт Висота рослин,
Варіант досліду
шт./м2 кущення см
Контроль – без добрив 860 1,86 34,5
N30P30K30 1210 2,75 41,5
Біогумус-1 965 2,18 38,1
Біогумус-2 945 2,19 37,8
Біогумус-1 +N15P15K15 1168 2,66 39,6
Біогумус-2 +N15P15K15 1150 2,68 39,8

При використанні тільки біогумусу обох видів на посівах ярого ячменю


висота рослин була нижчою за варіант, де використовувалися мінеральні
добрива (+7,0 см до контролю), але була більшою за контрольний варіант на
3,3-3,6 см. При сумісному використанні біогумусу та N15P15K15 висота рослин
була більшою за контрольний варіант на 5,1-5,3 см. Найвищий коефіцієнт
кущіння ярого ячменю (2,75) отримано за використання мінерального добрива.
Застосування біогумусу з половинною нормою добрив забезпечило близьке
значення коефіцієнта кущіння (2,68) до варіанту з мінеральним добривом
N30P30K30.
Додаткове оброблення посівів ячменю ярого сорту Аверс
біостимуляторами на фоні внесення Біогумусу забезпечило зростання
коефіцієнту кущіння до рівня цього показника з рекомендованою дозою
мінеральних добрив N30P30K30 (табл. 1.8).
Коефіцієнт продуктивного кущення виявився найбільшим (1,44) в
варіанті, де посіви оброблялись біостимулятором регоплант на органо-

16
мінеральному фоні - біогумус-1 з половинною нормою мінерального добрива.
Застосування цього регулятору росту рослин зумовило збільшення
коефіцієнтів загального і продуктивного кущення в порівнянні з фоном.
Таблиця 1.8 – Кущистість ярого ячменю сорту Аверс
Кількість стебел,
Коефіцієнт кущіння
шт/м2
Варіант
Загаль- Продук- Загаль- Проду-
них тивних ний ктивний
Контроль – без добрив 764 422 1,74 0,96
N30P30K30 1171 614 2,67 1,40
Біогумус-1 921 512 2,14 1,19
Біогумус-2 918 465 2,17 1,10
Біогумус-1 +N15P15K15 1117 589 2,54 1,34
Біогумус-2 +N15P15K15 1106 562 2,56 1,30
Біогумус-1+Стімпо 993 551 2,29 1,27
Біогумус-2+Стімпо 978 561 2,25 1,29
Біогумус-1+Регоплант 989 539 2,33 1,27
Біогумус-2+Регоплант 980 542 2,26 1,25
Біогумус-1 +N15P15K15+ Стіпо 1141 599 2,59 1,36
Біогумус-1 +N15P15K15+ Регоплант 1155 630 2,64 1,44
Біогумус-2 +N15P15K15+ Стімпо 1120 577 2,60 1,34
Біогумус-2 +N15P15K15+ Регоплант 1129 595 2,60 1,37

Комплексне застосування органічних біодобрив і біостимуляторів суттєво


впливає на показники структури врожаю (табл.1.9).
Таблиця 1.9 – Структура врожаю ячменю ярого сорту Аверс при
застосуванні органічних біодобрив і біостимуляторів
Довжина Кількість Маса Натура
Висота
Варіант досліду колосу, зерен у 1000 зерна,
рослин
см колосі, шт. зерен, г г/дм3
Контроль – без добрив 56,8 6,3 12,5 41,9 556,2
N30P30K30 62,1 7,5 14,7 44,5 583,7
Біогумус-1 58,6 6,9 13,3 42,9 569,3
Біогумус-2 59,1 6,7 13,0 42,6 568,0
Біогумус-1 +N15P15K15 60,1 7,2 14,2 43,8 580,3
Біогумус-2 +N15P15K15 60,5 6,7 14,0 43,2 579,4
Біогумус-1+Стімпо 60,2 7,0 13,9 43,0 569,5
Біогумус-2+Стімпо 59,9 6,8 13,9 42,9 567,9
Біогумус-1+Регоплант 60,8 7,0 13,6 43,9 573,0
Біогумус-2+Регоплант 59,9 7,0 13,7 43,9 580,0
Біогумус-1+N15P15K15+ Стімпо 61,9 7,4 14,7 44,2 579,5
Біогумус-1+N15P15K15+Регоплант 62,8 7,5 15,0 44,6 581,7
Біогумус-2 +N15P15K15+ Стімпо 60,9 7,1 14,3 43,7 571,0
Біогумус-2+N15P15K15+Регоплант 62,0 7,1 14,9 44,0 569,5

17
По всіх варіантах досліду з внесенням добрив у ґрунт висота рослин була
більшою за контроль на 2,3-5,2 см. Висота рослин в контрольному варіанті
становила 56,8 см. В варіантах з обприскуванням посівів у фазі кущення
біостимуляторами на фоні внесення органічних добрив у ґрунт рослини були
більш високими. Висота цих рослин становила 59,9-62,8 см і перебільшувала
контроль на 3,1-6,0 см. Довжина колосу збільшилась максимально на 1,2, см в
порівнянні з контролем при використанні регопланту для обприскування
посівів на фоні внесення Біогумусу-1 з половинною нормою добрив, а також в
варіанті внесення N30P30K30.
Кількість зерен у колосі і маса 1000 зерен була більшою за контроль у
всіх варіантах досліду. Найбільші значення цей показник мав на фоні N30P30K30,
а також на фоні біогумусу і N15P15K15 з додатковим обприскуванням посівів
біосимуляторами регоплант і стімпо. На цих варіантах прибавка над контролем
становила 1,8-2,5 шт. зерен. Збільшення маси 1000 зерен було від 0,7г до 2,7г в
порівнянні з контролем. Максимальною 44,6г маса 1000 зерен була за сумісне
використання Біогумус-1 з N15P15K15. Застосування тільки мінерального
живлення дало такий же показник. Обприскування посівів біостимуляторами
регоплант і стімпо на фоні внесення в грунт біогумусу також дало суттєве
збільшення цього показника 1,0-2,0 г відносно контролю. Таким чином, аналіз
показників структури врожаю ярого ячменю показав, що застосування
біогумусу дозволяє зменшити норму використання мінеральних добрив.
Покращення таких структурних показників врожаю як маса 1000 зерен,
кількість зерен в колосі та коефіцієнту продуктивного кущення забезпечило
зростання продуктивності ячменя ярого (табл.1.10).
Найбільша середня прибавка врожаю 0,73 т/га (31,7%) в порівнянні з
контролем була в варіанті, де застосовували тільки мінеральну систему
живлення N30P30K30. Внесення половинної дози мінеральних добрив разом з
біогумусом-1 і біогумусом-2 дало додатковий врожай 0,54т/га (23,65%) і
0,47т/га (20,3%). Застосування обприскування рослин ярого ячменю
біостимуляторами на фоні органо-мінеральної системи удобрення забезпечило

18
отримання додаткового врожаю в порівнянні з фоном. Найбільшою ця прибавка
була для біостимулятору регоплант. Вона становила 0,66 т/га або 28,8%
відносно контролю. При цьому врожайність зерна ярого ячменю в цьому
варіанті відрізнялась не суттєво (0,07 т/га або 2,42%) від урожайності в
варіанті, де застосовувалась повна норма добрив.
Таблиця 1.10 - Урожайність зерна ярого ячменю сорту Аверс
(2014-2016 рр.)
Урожайність, т/га Прибавка,
Варіант
2014 р. 2015 р. Сер. т/га %
Контроль – без добрив 2,43 2,14 2,29 - -
N30P30K30 3,13 2,90 3,02 0,73 31,7
Біогумус-1 2,70 2,35 2,53 0,24 10,3
Біогумус-2 2,63 2,30 2,47 0,18 7,6
Біогумус-1 +N15P15K15 3,02 2,64 2,83 0,54 23,6
Біогумус-2 +N15P15K15 2,88 2,63 2,76 0,47 20,3
Біогумус-1+Стимпо 2,80 2,40 2,60 0,31 13,5
Біогумус-2+Стимпо 2,72 2,40 2,56 0,27 11,8
Біогумус-1+Регоплант 2,86 2,47 2,67 0,38 16,4
Біогумус-2+Регоплант 2,67 2,44 2,56 0,27 11,8
Біогумус-1 +N15P15K15+ Стімпо 3,00 2,80 2,90 0,61 26,6
Біогумус-1 +N15P15K15+ Регоплант 3,10 2,80 2,95 0,66 28,8
Біогумус-2 +N15P15K15+ Стімпо 2,90 2,77 2,83 0,54 23,6
Біогумус-2 +N15P15K15+ Регоплант 2,95 2,79 2,87 0,58 25,3
НІР 0,5,т/га 0,19

Таким чином, застосування біогумусу різного походження дає змогу


скоротити витрати мінеральних добрив, тим самим зменшити антропогенне
навантаження на агроландшафти при збереженні рівня врожайності.

1.4 Економічна ефективність застосування біогумусу


і біостимуляторів при вирощуванні ячменю ярого в умовах Степу
Економічну ефективність застосування біогумусу і біостимуляторів в
технології вирощування ярого ячменю визначали співвідношенням додаткового
результату (в натуральних та вартісних показниках) із контрольним варіантом.
Розрахунок економічної ефективності на посівах ячменю ярого наведено
в табл. 1.11.

19
За методичну основу розрахунків взято загальноприйняті рекомендації,
які ґрунтуються на традиційній методиці порівняння, результатів від
агрозаходу із витратами на його проведення за такими основними показниками
економічної ефективності, як собівартість одиниці продукції, прибуток в
розрахунку на одиницю продукції та на 1 га посівної площі, рентабельність
виробництва.
Таблиця 1.11 - Економічна ефективність застосування біогумусу і
біостимуляторів при вирощуванні ячменю ярого (2014-2016 рр.)

Рівень рентабельності,
Виробничі витрати,

Собівартість, грн./т

Чистий прибуток,
Вартість врожаю,

грн./га

грн./га
Варіант досліду грн.

%
Контроль – без добрив 4580 3220 1406,1 1360 42,2
N30P30K30 6040 3930 1301,3 2110 53,7
Біогумус-1 5060 3400 1343,9 1660 48,8
Біогумус-2 4940 3330 1348,2 1610 48,3
Біогумус-1 +N15P15K15 5660 3700 1307,4 1960 53,0
Біогумус-2 +N15P15K15 5520 3630 1315,2 1890 52,1
Біогумус-1+Стімпо 5200 3520 1353,8 1680 47,7
Біогумус-2+Стімпо 5120 3450 1347,7 1670 48,4
Біогумус-1+Регоплант 5340 3503 1312,0 1837 52,4
Біогумус-2+Регоплант 5120 3430 1339,8 1690 49,3
Біогумус-1 +N15P15K15+ Стімпо 5800 3820 1317,2 1980 51,8
Біогумус-1 +N15P15K15+ Регоплант 5900 3803 1289,2 2097 55,1
Біогумус-2 +N15P15K15+ Стімпо 5660 3750 1325,1 1910 50,9
Біогумус-2 +N15P15K15+ Регоплант 5740 3733 1300,7 2007 53,8

Витрати на обробку насіння, позакореневе підживлення, збирання,


транспортування, доробку додаткової продукції визначено за технологічною
картою Донецької ДСД станції. Показники табл. 1.11 свідчать про економічну
ефективність застосування біогумусу і біостимуляторів при вирощуванні
сільгоспкультур. Ефект досягається, завдяки приросту врожайності, що разом
з порівняно невисоким рівнем додаткових витрат на їх застосування, сприяє
зниженню собівартості продукції.

20
Розрахунок економічної ефективності використання біодобрив і
біостимуляторів показав значну роль запропонованих варіантів в підвищенні
рівня рентабельності виробництва ячменю ярого (табл. 1.11). Так,
обприскування посівів біостимулятором регоплант на фоні біогумусу-1 з
половинною нормою мінеральних добрив забезпечило рівень рентабельності
55,1%, це найвищий показник серед інших варіантів, він перевищує
контрольний варіант на 12,9%. В цьому ж варіанті була найменша собівартість
продукції 1289,2 грн/т. Відносно контрольного варіанту собівартість
зменшилась на 116,9 грн., чистий прибуток склав 2097 грн. і був вищим за
контроль на 737 грн.
Близьке значення до максимального 53,8% рівень рентабельності був у
аналогічному варіанті з біогумусом–2, а також у варіанті з повною нормою
мінерального живлення.
У варіанті, де застосовували тільки мінеральне добриво, чистий прибуток
склав 2110 грн.
Таким чином, економічно доцільним виявився варіант, в якому
проводили обприскування посівів у фазі кущення біостимулятором регоплант
на фоні внесення біогумусу-1 з половинною нормою мінеральних добрив.
Переваги цього заходу при близькій економічній ефективності з мінеральним
живленням полягає в зменшенні застосування дози мінеральних добрив і,
відповідно, антропогенного навантаження на агроландшафти. Одночасно
зменшується ризик забруднення зерна важкими металами, тобто підвищується
безпека продукції. Це має соціальний ефект спрямований на покращання якості
життя і здоров’я людини.

1.5 Застосування препарату «Біойодіс» на посівах зернових культур


в зоні Степу
Гумінові кислоти є продуктом природної біохімічної трансформації
органічної речовини в біосфері. Вони є основною частиною органічної
речовини ґрунту, відіграючи ключову роль в кругообігу речовин в природі та

21
підтримці родючості ґрунтів. Гумінові кислоти є акумуляторами органічної
речовини ґрунту – амінокислот, вуглеводнів, біологічно активних речовин
тощо. Крім того в них концентруються цінні неорганічні компоненти –
елементи мінерального живлення та мікроелементи. Найчастіше гумінові
кислоти представлені біологічно активною формою – гуматами калію.
«Біойодіс» - це органо-мінеральний комплекс, що містить біогумус,
композиції мікродоз K, Mg, B, Cu, S, Na, Fe, а також біологічно активний йод.
Технологія вирощування культур загальноприйнята для господарств
області за винятком досліджених факторів.
Схема досліду передбачала позакореневе підживлення рослин в фазі
кущіння (для посівів озимої пшениці фаза весняного кущіння) і в фазі виходу в
трубку. Обприскування посівів проводили розчинами препаратів із розрахунку
250 л робочого розчину на 1 га. Врожай збирали комбайном Сампо-130 по
ділянках. Урожайні дані перераховували на 14% вологість із урахуванням
засміченості зернової маси.
Ріст і розвиток озимої пшениці в 2011-2013 рр. проходив в складних
погодних умовах, що в подальшому негативно вплинуло на її продуктивність.
Погодні умови травня (відсутність опадів, пересихання верхнього шару ґрунту
та низька вологість повітря) негативно вплинули на процеси наливу зерна и
призвели до часткового засихання вегетативної системи рослин.
Найбільш ефективним було обприскування посівів озимої пшениці в фазі
кущіння (табл.1.12). Прибавка врожаю при цьому склала 0,38 т/га (10,4%)
відносно контролю. Додатковий врожай одержано за рахунок збільшення
коефіцієнту продуктивного кущіння з 2,3 на контролі до 2,9 за позакореневе
підживлення, а також за рахунок зростання кількості зерен в колосі на 1,5 шт.
Таблиця 1.12 - Вплив препарату «Біойодіс» на структурні показники
рослин і врожай озимої пшениці сорту Олексіївка
Коефіцієнт Урожай
Варіанти Кількість Маса
Довжина продук- прибавка
позакореневого зерен в 1000
колосу, см тивного т/га до контр.,±
підживлення колосі, шт. зерен, г
кущіння т/га %
Контроль (вода) 6,5 2,3 35,4 37,5 3,72 - -

22
В фазі кущіння, 10 л/га 7,5 2,9 36,9 38,4 4,10 +0,38 +10,4
В фазі виходу в
6,9 2.6 36,0 37,3 4,06 +0,34 +9,15
трубку, 5 л/га
В фазі кущіння (10
л/га) + в фазі виходу в 7,7 2,9 70.1 38,5 4,08 +0,36 +9,7
трубку (5 л/га)

Позакореневе підживлення рослин ячменю ярого розчином «Біойодісу»


по нормі 10 л/га в фазі кущіння також дало найбільшу прибавку врожаю
0,41 т/га (14,4%) відносно контролю, де врожайність становила 2,84 т/га
(табл.1.13).
Таблиця 1.13 - Вплив препарату «Біойодіс» на структурні показники
рослин і врожай ячменю ярого сорту Партнер
Коефіцієнт Урожай
Варіанти Кількість Маса
Довжина продук- прибавка
позакореневого зерен в 1000
колосу, см тивного т/га до контр.,±
підживлення колосі, шт. зерен, г
кущіння т/га %
Контроль (вода) 6,5 1,29 15,9 46,1 2,84 - -
В фазі кущіння, 10 л/га 7,3 1,45 17,0 46,7 3,25 +0,41 +14,4
В фазі виходу в
6,5 1,29 15,8 46,0 2,90 +0,06 +2,0
трубку, 5 л/га
В фазі кущіння (10
л/га) + в фазі виходу в 7,2 1,46 16,9 46,5 3,21 +0,37 +13,0
трубку (5 л/га)

В основному прибавку врожаю одержано за рахунок збільшення


коефіцієнту продуктивного кущіння, кількості зерен в колосі і маси 1000 зерен.
Крім того, обприскування посівів ячменю розчином «Біойодісу» в фазі кущіння
забезпечило збільшення вмісту протеіну з 9,57% до 11,03%, тобто на 1,5%.
Застосування «Біойодісу» може сприяти також вирішенню проблеми
йододефіциту, так як забезпечить природне насичення рослинної продукції
йодом.
1.6 Ефективність використання рідких органічних добрив при
вирощуванні ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження
У зв’язку із глобальною зміною клімату постає нагальне питання
розробки та впровадження адаптивних технологій вирощування
сільськогосподарських культур. На меті даної розробки – збереження

23
показників врожайності та пошук ефективних прийомів по її збільшенню на
прикладі провідної зернофуражної культури ячменю ярого [29-31].
Наразі зниження обсягів застосування органічних і мінеральних добрив
сформували невтішну тенденцію, за якою продуктивність рослини формується
за рахунок природної родючості ґрунтів, що призводить до виснаження
останніх та методичного падіння рівня врожайності ячменю ярого. Пошук
нових високо рентабельних елементів технології дозволить не лише отримати
високу рентабельність виробництва ячменю ярого, а за умови дотримання
адаптивної системи застосування добрив підвищує його стійкість проти хвороб,
шкідників, несприятливих умов (посухи, приморозків), що виникають під дією
різко континентальної зміні клімату [32-34].
Нажаль, посівні площі під ячменем за останні 15 років мають тенденцію
до зменшення. Тим не менш в Україні ячмінь висівають на площі біля 3 млн. га.
Наразі поміж інших зернових культур ячмінь посідає третє місце за обсягами
зайнятої площі після пшениці та кукурудзи. Україна входить до п’ятірки
найбільших виробників ячменю разом із ЄС, Росією, Канадою та Австралією.
Світова популярність серед виробників ячменю обумовлена достойним рівнем
врожайності,рентабельністю, швидкім вегетаційним періодом, що складає
всього 60-110 діб [35].
Однією з причин низької реалізації генетичного потенціалу районованих
сортів ячменю ярого є недостатнє використання технологічних заходів
адаптації рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища. Для
вирішення цієї проблеми важливе значення має раціональне використання
сортів у структурі посівів та розробка технологій їх вирощування, адаптованих
до конкретних ґрунтово-кліматичних умов Степу [36-38].
Дослідження проводились лабораторно-польовим методом в польовій
сівозміні ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН». Ґрунт – чорнозем звичайний
малогумусний, важко суглинковий. Валовий вміст основних поживних
речовин: N – 0,28-0,31 %, Р2О5 – 0,16-0,18 %, К2О – 1,8-2,0 %, вміст гумусу в
орному шарі – 4,5 %, рНсол-6,9.

24
Технологія вирощування культур загальноприйнята для господарств
області за винятком досліджених факторів. Сорт ячменю ярого Щедрик. Схема
дослідів передбачала внесення препарату Гумікор в ґрунт, обробку насіння
препаратом Гумікор, Гумісол-плюс 01 зернові та позакореневе підживлення
рослин препаратом Гумісол-плюс 01 зернові в різних фазах органогенезу.
Позакореневе підживлення рослин проводили водним розчином
препарату у зазначених фазах із розрахунком 250 л робочого розчину на 1 га,
обробка насіння препаратом Гумікор із розрахунку 10 л робочого розчину на 1
т, передпосівне внесення добрива Гумікор в ґрунт проводили із розрахунку
робочого розчину 500 л/га. Урожай збирали комбайном Сампо – 130 по
ділянках.
Погодні умови квітня забезпечували добрий розвиток рослин ячменю
ярого у фазі кущіння, але в цілому вегетаційні періоди 2017 та 2018 років
відзначилися вкрай несприятливими погодно-кліматичними умовами, а саме
практичною відсутністю вологи в орному шарі ґрунту. Особливо посушливими
умовами відзначився 2018 рік.
Надзвичайно інтенсивно висихали верхні шари ґрунту через значне
підвищення температури повітря під час вегетаційного періоду (травень,
червень) у порівнянні до середніх багаторічних даних. Протягом травня тривав
дефіцит опадів. Кількість опадів по області становила 16-41 % від норми (рис.
1), а на дослідному полігоні опади були відсутні взагалі. У кінці травня по всій
території області орний шар ґрунту був сухим, або майже сухий.
Несприятливими для росту і розвитку усіх сільськогосподарських
культур були і суховійні явища, які спостерігалися по всій території області і
пригнічували рослини.
Так, станом на 31 травня (зразки ґрунту від 28.05.18) зволоження орного
шару ґрунту під зерновими культурами по всій території області було
незадовільним – 2-8 мм, на окремих площах шар ґрунту зовсім був сухим.

25
Рис.1. Кількість опадів у мм (верхня цифра), та її відсотки по
відношенню до норми (нижня цифра)

Середня місячна температура повітря травня була на 3ºС вище норми та


на 3-4ºС вище від аналогічного періоду минулого року і становила по області
21-23º. Особливо посухи вплинули на стан ранніх зернових, які через брак
вологи ефективно не використали поживні елементи, і, як наслідок, не
сформували належний урожай.
У червні максимальна температура повітря у денні години підвищувалась
до 35-38ºС. Під впливом цих явищ рослини втрачали тургор і практично
призупиняли онтогенез.
Фаза кущіння для зернових культур є однією з найважливіших, саме в цю
фазу закладаються зачатки колосу, тому науковцями Донецької ДСДС НААН в
цій фазі були відібрані рослинні зразки для аналізу впливу факторів, що
досліджувались, на рослини ячменю ярого (табл. 1.14).

26
Таблиця 1.14 - Біометричні показники ячменю ярого у фазу кущіння,
2017-2018 рр.

Коеф.
Коеф.
№ Варіант вторин.
кущіння
коренів
Фон N0 P0 K0
1 Контроль 1,7 2,6
2 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 1,3 1,7
3 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 1,4 2,2
Обприскування у фазі кущіння Гумісол-плюс 01 зернові 0,5
4 1,5 2,6
л/га
Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/ га та обробка
5 насіння Гумікор 2 л/га та обприскування посівів Гумісол- 1,5 2,7
плюс 01 у фазі кущіння 0,5 л/га
Фон N15P15K15
6 Контроль 1,7 3,3
7 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 1,8 3,4
8 Обробка насіння Гумікор (2 л та 1 т) 1,7 3,1
Обприскування у фазі кущіння Гумісол-плюс 01 зернові 0,5
9 1,8 3,1
л/га
Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/ га та обробка
10 насіння Гумікор 2 л/га, обприскування посівів Гумісол-плюс 1,5 2,4
01 у фазі кущіння 0,5 л/ га
Фон N30P30K30
11 Контроль 1,8 3,7
12 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 1,8 2,6
13 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 1,7 3,1
Обприскування у фазі кущіння Гумісол плюс 01 зернові 0,5
14 1,8 4,0
л/га
Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/га та обробка
15 насіння Гумікор 2 л/га, обприскуван-ня Гумісол-плюс у фазі 1,5 2,9
кущіння 0,5 л/га

Коефіцієнт вторинних коренів перевищував контроль на фоні без добрив


лише на варіанті з комплексним застосуванням добрив Гумікор та Гумісол-
плюс на 3,9 %.
На помірному фоні добрив найкраще себе зарекомендував варіант з
обробкою насіння добривом Гумікор, де відмічалося тенденційне збільшення як
коефіцієнту продуктивного кущіння ячменю так і коефіцієнту утворення
вторинних коренів (+5,9 % і + 3,0 %, відповідно). Кущіння було вищім на
варіанті з позакореневим підживленням добривом Гумісол-плюс 01 зернові у
фазу кущіння ( + 5,9 %).

27
На повному мінеральному фоні збільшення коефіцієнту продуктивного
кущіння та коефіцієнту вторинної кореневої системи на варіанті з
позакореневим внесенням добрив Гумісол-плюс 01 зернові по вегетації.
Попередньо можна зробити висновок, про більш швидкий відгук рослин
ячменю ярого сорту Щедрик на позакореневе підживлення рослин добривом
Гумісол-плюс 01 зернові на помірному та повному мінеральному фоні в умовах
критично посушливої весни 2018 року. На момент повної стиглості зерна,
залежно від варіанту, рослинами ячменю ярого було сформовано наступну
кількість продуктивних стебел (табл. 1.15).
Таблиця 1.15 - Біометричні показники ячменю ярого у фазу повної
стиглості, 2017-2018 рр.
Кількість Коефіцієнт
№ Варіант продукт. стебел, продукт.
шт./ м2 кущіння
Фон N0 P0 K0
1 Контроль 554 1,7
2 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 541 1,5
3 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 631 1,5
Обприскування у фазі кущіння Гумісол-плюс 01
4 575 1,8
зернові 0,5 л/га
Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/ га
та обробка насіння Гумікор 2 л/га та
5 576 1,8
обприскування посівів Гумісол-плюс 01 у фазі
кущіння 0,5 л/га
Фон N15P15K15
6 Контроль 448 1,9
7 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 518 2,2
8 Обробка насіння Гумікор (2 л та 1 т) 516 1,4
Обприскування у фазі кущіння Гумісол-плюс 01
9 526 2,3
зернові 0,5 л/га
Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/ га
та обробка насіння Гумікор 2 л/га,
10 589 1,9
обприскування посівів Гумісол-плюс 01 у фазі
кущіння 0,5 л/ га
Фон N30P30K30
11 Контроль 641 2,0
12 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 578 1,9
13 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 540 1,8
Обприскування у фазі кущіння Гумісол плюс 01
14 508 1,8
зернові 0,5 л/га
Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/га
15 та обробка насіння Гумікор 2 л/га, обприскуван- 616 2,1
ня Гумісол-плюс у фазі кущіння 0,5 л/га

28
Найбільшу кількість продуктивних стебел рослини ячменю ярого
сформували на помірному мінеральному фоні із комплексним застосуванням
гумінових препаратів (+31,5 % до контролю).
Найкраще ефективність впливу різних систем живлення на рослини
ячменю ярого видно по коефіцієнтам продуктивного кущіння у фазу повної
стиглості. За помірного стартового внесення NPK отримали найкращі
результати за внесення Гумісол-плюс 01 зернові по вегетації та добрива
Гумікор у ґрунт, ситуація не змінилась з моменту попереднього відбору у фазі
кущіння. На фоні повного внесення мінерального добрива найкращим був
варіант з комплексним застосування добрив Гумісол-плюс 01 зернові, Гумікор.
Показники структури урожаю наведені в табл. 1.16.
Таблиця 1.16 - Показники структури врожаю залежно від елементу
технології, 2017-2018 рр.
Довж. Кіл. зерен Маса
№ Варіант колосу, у колосі, 1000
см шт. зерен, г
Фон N0 P0 K0
1 Контроль 6,0 14,7 38,7
2 Внесення біодобрива Гумікор в ґрунт 5 л/га 5,9 14,0 38,8
3 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 6,0 14,7 38,8
4 Обприскування у фазі кущіння Гумісол плюс 01 6,4 15,2 40,6
зернові 0,5 л/га
5 Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/га 6,6 15,5 40,8
та обробка насіння Гумікор 2 л/га,
обприскування посівів Гумісол-плюс 01зернові
у фазі кущіння 0,5 л/га
Фон N15P15K15
6 Контроль 6,4 15,4 39,9
7 Внесення біодобрива Гумікор в ґрунт 5 л/га 6,3 15,0 39,1
8 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 6,7 15,9 40,7
9 Обприскування у фазі кущіння Гумісол плюс 01 7,1 17,1 44,6
зернові 0,5 л/га
10 Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/га 6,9 16,7 44,2
та обробка насіння Гумікор 2 л /га,
обприскування Гумісол-плюс 01 зернові у фазі
кущіння 0,5 л/га
Фон N30P30K30
11 Контроль 6,8 17,2 41,7
12 Внесення біодобрива Гумікор в ґрунт 5 л/га 6,1 14,6 43,7
13 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 6,3 14,9 40,6
14 Обприскування у фазі кущіння Гумісол- плюс 5,9 14,5 42,1
01 зернові 0,5 л/га

29
15 Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/га 6,9 17,1 45,3
та обробка насіння Гумікор 2 л/га,
обприскування посівів Гумісол –плюс 01зернові
у фазі кущіння 0,5 л/га

Аналіз показників структури урожаю ячменю ярого знаходить


підтвердження рівнем продуктивності рослин (табл. 1.17).
Таблиця 1.17 - Урожайність зерна ячменю ярого сорту Щедрик,
2017-2018 рр.
Урожайність, Прибавка урожаю
№ Варіант
т/га т/га %
Фон N0 P0 K0
1 Контроль 2,6 - -
2 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 2,8 0,2 7,7
3 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 3,2 0,6 23,1
4 Обприскування у фазі кущіння Гумісол плюс 01
3,3 0,7 26,9
зернові 0,5 л/га
5 Комплексне застосування біодобрива Гумікор в
ґрунт 5 л/га та обробка насіння Гумікор 2 л/га,
3,8 1,2 46,2
обприскування посівів Гумісол-плюс 01 у фазі
кущіння 0,5 л/га
Фон N15P15K15
6 Контроль 3,4 - -
7 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/ га 3,4 -
8 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 3,8 0,4 11,8
9 Обприскування у фазі кущіння Гумісол-плюс 01
4,0 0,6 17,6
зернові 0,5 л/га
10 Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л
/га та обробка насіння Гумікор 2 л/га,
4,1 0,7 20,6
обприскування посівів Гумісол-плюс 01 у фазі
кущіння 0,5 л/га
Фон N30P30K30
11 Контроль 4,2 - -
12 Внесення Гумікор в ґрунт 5 л/га 3,4 -0,8 -19,0
13 Обробка насіння Гумікор 2 л/т 3,9 -0,3 -7,1
14 Обприскуванн у фазі кущіння Гумісол-плюс 01
4,0 -0,2 -4,8
зернові 0,5 л/га
15 Комплексне застосування Гумікор в ґрунт 5 л/га
та обробка насіння Гумікор 2 л/га,
5,0 0,8 19,0
обприскування посівів Гумісол-плюс 01 у фазі
кущіння 0,5 л/га

На фоні без добрив та на помірному мінеральному фоні отримано


прибавку до врожаю від 0,2 до 1,2 т/га зерна ячменю ярого. Варіант
комплексного застосування добрив Гумікор та Гумісол-плюс 01 зернові на фоні

30
N30P30K30 демонструє збільшення продуктивності рослин на 0,8 т/га (19 %) у
порівнянні із контролем.
Привабливим як з технічного так і економічного боку є комплексне
застосування Гумікор в ґрунт та обробка насіння Гумікор з обприскуванням
посівів Гумісол-плюс 01 у фазі кущіння ячменю на фоні N15P15K15, що дозволяє
підвищити врожайність у порівнянні із суто мінеральними добривами на 0,7
т/га або на 20,6 %.
На фоні N30P30K30 поодинокі внесення гумінових добрив не показали
очікуваного результату. Вважаємо, що збільшення концентрації мінеральних
солей у прикореневій зоні рослин викликала пригнічення розвитку останніх на
фоні браку вологи та підвищених температур повітря. Так, з підвищенням
температури посилювалися процеси асиміляції і синтезу органічних речовин,
але одночасно підвищилась інтенсивність дихання. Тому в умовах досліду при
надмірному підвищенні температури процеси синтезу речовин і витрати їх
урівноважилися. Крім того уповільнилися процеси фотосинтезу, рослини
втрачали тургор.
Отже, неефективне засвоєння поживних речовин на підвищеному фоні
мінерального живлення через комплекс екстремальних погодних умов
унеможливило формування врожайності близької до потенційної. Лише за
умови систематичного підходу до внесення антистресових препаратів у нашому
випадку Гумікор, Гумісол-плюс 01 наявне збільшення врожайності у порівняні
з усіма іншими варіантами досліду, що говорить про необхідність каталізаторів
проходження фізіологічних процесів у таких умовах. Саме брак антистресових
речовин на фоні інтенсивних технологій став фактором, який зумовив недобір
урожаю, що знаходить підтвердження у законі мінімуму.
Систематичний підхід до удобрення ячменю ярого показав стабільний
результат за трьох різних систем живлення, отримані прибавки від 0,7 до 1,2
т/га.
Одержаний на основі польових досліджень експериментальний матеріал
дає змогу стверджувати, що застосування запропонованих елементів технології

31
у органічному землеробстві, де заборонено застосування мінеральних добрив, є
цінним надбанням агровиробнику. Адже навіть поодинокі внесення препаратів
Гумісол-плюс 01 зернові позакоренево та обробка насіння Гумікором сприяли
збільшенню врожайності на 0,2-0,7 т/га, що є економічно і технологічно
виправданим прийомом.
Встановлено, що введення препаратів Гумісол-плюс 01 зернові, Гумікор у
класичні та інтенсивні технології вирощування ячменю ярого має позитивну
тенденцію до збільшення його врожайності. Практика доводить, що поодинокі
внесення є не такими стабільними, як систематичні і можуть відчутно
нівелюватись певним лімітуючим фактором (у нашому випадку нестача вологи
від посіву та впродовж всього періоду вегетації). Тому рекомендовано
застосовувати препарати АФ «Гермес» за повною схемою виробника, що
включає в себе внесення препаратів у ґрунт, обробку насіння, обприскування у
фазу кущіння.

1.7 Ефективність використання рідких органічних добрив при


вирощуванні пшениці озимої в умовах нестійкого зволоження
Технологія вирощування пшениці озимої ґрунтується на оптимізації
величезної кількості різних умов, які мають вплив на формування високої
зернової продуктивності необхідної якості [31, 34]. Саме тому дослідження
науковців Донецької сільськогосподарської дослідної станції спрямовані на
розробку як органічних технологій, так і окремих елементів, які здатні
сполучатися з іншими технологіями, що робить дослідження актуальними. Такі
технологічні елементи дозволяють зменшити використання мінеральних добрив
і пестицидів з одночасним підвищенням якісних і кількісних показників
продукції рослинництва [39].
Метою досліджень було визначити ефективність дії препарату
вермікультури Гумісол-плюс 01 на рослини пшениці озимої на різних фонах
живлення.
Дослідження проводили у 2016–2018 рр. в польовій сівозміні ДП «ДГ

32
«Широке» ДДСДС НААН» Запорізької області. Повторність у дослідах 3–
кратна. Розміщення ділянок систематичне. Площа облікової ділянки становила
40 м2.
Дослідження проводились за методикою Б. О. Доспєхова [27]. Методи
досліджень: лабораторно-польовий, доповнений аналітичними дослідженнями,
вимірами, підрахунками і спостереженнями.
Ґрунт – чорнозем звичайний малогумусний, важко суглинковий. Валовий
вміст основних поживних речовин: N – 0,28-0,31 %, Р2О5 – 0,16-0,18 %, К2О –
1,8-2,0 %, вміст гумусу в орному шарі – 4,5 %, рНсол - 6,9.
Технологія вирощування культури загальноприйнята для зони Степу за
винятком досліджених факторів. Сорт пшениці озимої – Перемога. Схема
дослідів передбачала обробку насіння та позакореневе підживлення рослин
препаратом Гумісол-плюс 01 в різних фазах органогенезу. Позакореневе
підживлення рослин проводили водним розчином препарату у зазначених фазах
із розрахунком 300 л робочого розчину на 1 га. Дослідження проводились на
різних фонах живлення: фон 1 – 100% мінеральне живлення; фон 2 – 70%
мінеральне живлення. Урожай збирали комбайном Сампо – 130 по ділянках.
Погодні умови вегетаційних періодів в цілому були задовільними для
вирощування пшениці озимої. На час сівби озимини продуктивної вологи
вистачало для отримання своєчасних сходів, насіння проростало в середньому
на 5-7 день після сівби. Відносно тепла погода осіннього періоду подовжувала
вегетацію пшениці озимої, а припинення осінньої вегетації відмічалося у І
декаді грудня. Перезимівля посівів проходила успішно.
Весняно-літні періоди характеризувались нестачею вологи в грунті,
особливо посушливим був 2018 рік.
Після припинення осінньої вегетації пшениці озимої були відібрані
зразки рослин з кожної ділянки для визначення стану озимини на момент
припинення осінньої вегетації (табл. 1.18).
У 2016 році на варіантах, де мінеральне добриво використовувалося у
повній дозі, найвищими рослини пшениці озимої були при використанні

33
Гумісол-плюс 01 у ґрунт під передпосівну культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння + 2 підживлення весною. При зменшеній норми мінеральних добрив на
30% найвищі рослини були при обробці насіння Гумісол-плюс 01 + 1
підживлення восени + 2 підживлення весною. У 2017 році ця тенденція
збереглася.
Таблиця 1.18 - Біометричні показники рослин пшениці озимої на момент
припинення осінньої вегетації
Висота, см Коефіцієнт кущіння
Варіант 2016 2017 Серед 2016 2017 Серед

Фон – 100% мінеральне живлення


1 Контроль 18 12,6 15,3 3,13 3,09 3,11
2 Гумісол-плюс 01 обробка 16 13,4 14,7 2,94 2,84 2,89
насіння + 1 підживлення восени
+ 2 підживлення весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка 17 14,4 15,7 2,93 2,85 2,89
насіння + 2 підживлення весною
4 Внесення добрив Гумісол-плюс 16,5 15,9 16,2 3,09 2,73 2,91
01 у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння+1 підживлення восени +
2 підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол-плюс 17,5 17,1 17,3 3,07 2,85 2,96
01 у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння + 2 підживлення весною
Фон – 70% мінеральне живлення
1 Контроль 18 17,6 17,8 3,09 3,07 3,08
2 Гумісол-плюс 01 обробка 19 18,4 18,7 2,82 2,60 2,71
насіння + 1 підживлення восени
+ 2 підживлення весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка 17 16 16,5 2,91 2,59 2,75
насіння + 2 підживлення весною
4 Внесення добрив Гумісол-плюс 17 16,4 16,7 2,87 2,58 2,73
01 у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння+1 підживлення восени +
2 підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол-плюс 18 17 17,5 3,12 2,38 2,75
01 у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння + 2 підживлення весною

34
Серед варіантів, що вивчались, найбільший вплив на показник висоти
рослин виявило комплексне використання препарату Гумісол-плюс 01 та
мінеральних добрив. При порівнянні стану рослин посіву 2016 та 2017 рр. за
показником висота рослин залежно від фону живлення на даному етапі було
встановлено, що в середньому вищі рослини були на варіантах, де норма
мінеральних добрив було знижена на 30%.
Що стосовно коефіцієнту кущіння, то цей показник на момент
припинення осінньої вегетації був найбільшим на контрольних варіантах.
Фаза кущіння для зернових культур є однією з найважливіших, саме в цю
фазу закладаються зачатки колосу, тому в цій фазі були відібрані рослинні
зразки для аналізу впливу досліджених факторів на рослини пшениці озимої
(табл. 1.19).
Таблиця 1.19 - Біометричні показники пшениці озимої у фазі кущіння

2016–2017 рр. 2017–2018 рр.


Варіант Висо Коеф. Коеф. Висо Коеф. Коеф.
та, кущін втор. та, кущін втор.
см ня коре см ня коре
нів нів
Фон – 100% мінеральне живлення
1 Контроль 22,50 2,81 2,17 22,77 3,0 2,88
2 Гумісол-плюс 01 обробка насіння 24,35 2,88 2,94 24,50 2,83 2,93
+ 1 підживлення восени + 2
підживлення весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка насіння 24,98 3,01 2,97 25,87 3,17 3,50
+ 2 підживлення весною
4 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 26,89 3,07 3,40 27,00 3,1 3,60
у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння+1 підживлення восени + 2
підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 26,55 3,21 3,34 26,47 3,4 3,37
у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння + 2 підживлення весною
Фон – 70% мінеральне живлення
1 Контроль 24,51 2,98 3,21 24,63 3, 0 3,23
2 Гумісол-плюс 01 обробка насіння 25,28 3,04 3,41 25,20 3,0 3,37
+ 1 підживлення восени + 2
підживлення весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка насіння 24,13 3,04 3,32 24,53 3,1 3,47

35
+ 2 підживлення весною
4 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 25,37 3,17 3,44 25,50 3,2 3,65
у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння+1 підживлення восени + 2
підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 25,19 3,35 3,51 25,17 3,37 3,50
у ґрунт під передпосівну
культивацію 3,0 л/га + обробка
насіння + 2 підживлення весною

Аналіз біометричних показників показав, за обидва періоди у рослин


пшениці озимої найбільша висота була на фоні живлення, де мінеральні
добрива вносились у повній дозі.
Коефіцієнти кущіння та вторинних коренів перевищували контроль на
всіх варіантах, що вивчались, не залежно від дози мінеральних добрив. Але
найбільше підвищення цих показників було при комплексному використанні
препарату Гумісол-плюс 01 та мінеральних добрив, при тому, коефіцієнт
кущіння найвищий був при 100 % добрив, а коефіцієнт вторинних коренів –
при 70%.
Найбільше перевищення показників стосовно контролю, не залежно від
фону живлення, відмічалося лише при комплексній схемі застосування
препарату, що вивчався.
Не залежно від фону живлення та варіанту використання препарату, що
вивчався, суттєвого впливу на процеси кущіння рослин пшениці озимої не
було. Це пов’язано, насамперед, зі сприятливими умовами проходження етапів
органогенезу рослинами, тобто кількість продуктивної вологи та
температурний режим сприяли доброму засвоєнню поживних речовин
кореневою та вегетативною системою пшениці озимої, що в свою чергу
знівелювало ефективність від використання запропонованих елементів.
Показники структури урожаю на варіантах, що вивчались, були
наступними (табл. 1.20).
Таблиця 1.20 - Показники структури урожаю залежно від елементу
технології

36
2017 р. 2018 р.
Варіант Довж Кіл. Маса Довж Кіл. Маса
ина зерен у 1000 ина зерен у 1000
колос колосі, зерен, колос колосі, зерен,
у, см шт. г у, см шт. г
Фон – 100% мінеральне живлення
1 Контроль 7,2 34,5 33,6 7,3 35,9 34,6
2 Гумісол-плюс 01 обробка 7,5 32,5 36,5 7,7 32,0 38,0
насіння + 1 підживлення
восени + 2 підживлення
весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка 7,6 34,6 38,9 7,6 34,8 39,2
насіння + 2 підживлення
весною
4 Внесення добрив Гумісол- 7,5 32,1 34,6 7,6 32,3 34,7
плюс 01 у ґрунт під
передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння+1
підживлення восени + 2
підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол- 7,6 35,1 36,2 7,6 36,7 36,8
плюс 01 у ґрунт під
передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння + 2
підживлення весною
Фон – 70% мінеральне живлення
1 Контроль 7,1 30,5 37,0 7,2 31,3 37,3
2 Гумісол-плюс 01 обробка 6,8 33,8 37,2 6,9 35,1 37,3
насіння + 1 підживлення
восени + 2 підживлення
весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка 7,1 32,9 37,9 6,8 34,5 38,3
насіння + 2 підживлення
весною
4 Внесення добрив Гумісол- 7,2 32,6 37,8 7,6 33,0 37,8
плюс 01 у ґрунт під
передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння+1
підживлення восени + 2
підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол- 7,4 31,4 39,1 7,5 31,4 40,2
плюс 01 у ґрунт під
передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння + 2
підживлення весною

У 2017 році застосування препаратів від вітчизняного виробника ТОВ


«Агрофірма «Гермес» на всіх фонах живлення призвело до збільшення маси

37
1000 насінин по всіх варіантах, але найвищим цей показник був при зниженій
дозі мінеральних добрив та при використанні схеми обробки препаратом без
осіннього обприскування рослин по вегетації – 39,1 г. У 2018 році показник
маси 1000 насінин так само найвищим був на цьому варіанті – 40,2 г, у
порівнянні з минулим роком він збільшився на 2,8%.
Кращій вплив на показник кількості зерен у колосі у 2018 р. виявив
варіант з використанням 100% мінеральних добрив та препарату Гумісол-плюс
01 внесення у ґрунт під передпосівну культивацію 3,0 л/га + обробка насіння +
2 підживлення весною – 36,7 шт., що на 4,6% більший за минулий рік.
За роки досліджень довжина колосу на фоні 100% мінерального живлення
на всіх варіантах з Гумісол-плюс 01 була приблизно однакова і перевищувала
контроль. На фоні 70% мінерального живлення вона коливалась і була
найбільшою в двох останніх варіантах.
Покращення показників структури урожаю пшениці озимої сорту
Перемога порівняно з контрольним варіантом істотно вплинуло на збільшення
урожайності культури (табл. 1.21).
Таблиця 1.21 - Урожайність зерна пшениці озимої сорту Перемога

Урожайність, Прибавка
Варіант т/га 2017 р. 2018 р.
2017р. 2018р. т/га % т/га %
Фон – 100% мінеральне живлення
1 Контроль 7,5 8,0 - - - -
2 Гумісол-плюс 01 обробка насіння + 1 7,4 7,8 -0,1 -1,3 -0,2 -2,5
підживлення восени + 2 підживлення
весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка насіння + 2 7,1 7,4 -0,4 -5,3 -0,6 -7,5
підживлення весною
4 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 у 7,5 6,9 - - -1,1 -13,8
ґрунт під передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння+1 підживлення
восени + 2 підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 у 7,9 9,4 0,4 5,3 1,4 17,5
ґрунт під передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння + 2 підживлення
весною
Фон – 70% мінеральне живлення
1 Контроль 7,9 8,2 - - - -
2 Гумісол-плюс 01 обробка насіння + 1 7,1 6,7 -0,8 -10,1 -1,5 -18,3

38
підживлення восени + 2 підживлення
весною
3 Гумісол-плюс 01 обробка насіння + 2 7,6 8,2 -0,3 -3,8 0,0 0,0
підживлення весною
4 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 у 8,0 8,1 0,1 1,3 -0,1 -1,2
ґрунт під передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння+1 підживлення
восени + 2 підживлення весною
5 Внесення добрив Гумісол-плюс 01 у 8,0 8,9 0,1 1,3 0,7 8,5
ґрунт під передпосівну культивацію 3,0
л/га + обробка насіння + 2 підживлення
весною

За результатами досліджень на обох фонах мінерального живлення


спостерігалась ефективна дія препарату Гумісол-плюс 01 тільки на варіанті
внесення добрив Гумісол-плюс 01 у ґрунт під передпосівну культивацію +
обробка насіння + 2 підживлення весною.
На фоні зі 100 % мінеральним живленням урожайність склала у 2017 р. –
7,9 т/га, а у 2018 р. – 9,4 т/га (найвища за роки досліджень). Одержано прибавку
урожаю до контрольного варіанту +0,4 т/га або 5,3 % та +1,4 т/га або 17,5 %,
відповідно по роках. На фоні зі 70 % мінеральним живленням у 2017 році
урожайність склала 8,0 т/га, у 2018 році – 8,9 т/га, що перевищує контроль на
0,1 т/га або 1,3 % та 0,7 т/га або 8,5 %, відповідно.
Таким чином, застосування запропонованих елементів технології
забезпечує необхідний стартовий ефект на початковому етапі розвитку рослин
та має позитивну тенденцію до збільшення врожайності при комплексному
використанні Гумісолу-плюс 01, а саме внесення добрива у ґрунт під
передпосівну культивацію, обробка насіння та два підживлення весною.

1.8 Ефективність припосівного внесення біогумусу в літніх посівах


еспарцету в умовах Степу
З метою прискорення розмноження насіння еспарцету, раціонального
використання земельних ділянок найчастіше застосовують літні посіви
свіжозібраним насінням. При літніх строках сівби надзвичайно актуальною
становиться проблема адаптування посівів до несприятливих гідротермічних

39
умов вегетації. Для вирішення цієї проблеми доцільно використовувати заходи,
що спрямовані на стимулювання інтенсивного розвитку рослин на початкових
етапах органогенезу.
Відомі різні способи стимулювання розвитку рослин: внесення при сівбі
мінеральних добрив [40]; обробка насіння [41] та рослин [42] регуляторами
росту; інокуляція насіння штамами азотофіксуючих та фосформобілізуючих
бактерій [43, 44] і т. д.
В сучасних умовах існує нагальна потреба скорочення виробничих витрат
і застосування технологій, що безпечні для довкілля та здоров’я людини.
Біологізація агротехнологій з використанням біодобрив у порівнянні з
внесенням мінеральних добрив дозволяє отримати екологічно безпечну
сільськогосподарську продукцію без зниження врожайності [45]. Тому
актуальними є дослідження щодо скорочення обсягів застосування мінеральних
добрив, або повної відмови від них та раціонального використання органічних.
Багато вчених відмічали позитивний вплив біогумусу на розвиток рослин.
Так, Сендецький В. М. писав, що внесення біогумусу під кукурудзу гібрида
Заліщицький 191 СВ в дозі 3 т/га забезпечило в середньому за 2007–2009 рр.
прибавку урожайності зерна кукурудзи 16,6 ц/га порівняно з контролем [34].
В сучасних умовах існує нагальна потреба скорочення виробничих витрат
і застосування технологій, що безпечні для довкілля та здоров’я людини. Тому
актуальними є дослідження щодо скорочення обсягів застосування мінеральних
добрив, або повної відмови від них та раціонального використання органічних.
Так, М. М. Сучек відмічав, що припосівне внесення біогумусу під гречку сорту
Роксолана нормою лише 300 кг/га забезпечило одержання якісної продукції при
зростанні середньої урожайності в 2003–2005 рр. з 14,3 до 16,7 ц/га, або на 2,4
ц/га [46].
В попередніх дослідженнях нами вивчалися аспекти адаптивності рослин
еспарцету завдяки застосуванню способу покращення посівних якостей
висіяного насіння, що передбачає сівбу обрушеним насінням [47, 48] та
біологічний захист і стимуляцію обрушеного насіння шляхом використання

40
штамів бактерій антагоністів фітопатогенів, азотфіксуючих та
фосформобілізуючих бактерій [49].
Метою дених досліджень було визначення впливу припосівного
рядкового внесення гранульованого біогумусу на розвиток рослин та
урожайність еспарцету в літніх посівах.
Дослід був закладений 10 серпня 2012 року на дослідному полі Донецької
ДСД станції НААН. Цей строк літньої сівби визнаний попередніми
дослідженнями найкращим [50]. Загальна площа досліду 0,32 га. Площа
ділянки – 60,9 м². Розміщення ділянок систематичне. Повторення чотириразове.
Попередник – чорний пар.
Ґрунтовий покрив – чорнозем звичайний малогумусний,
важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 4,5%. Валовий вміст
основних поживних речовин: N – 0,28–0,31%, Р2О5 – 0,16–0,18%, К2О – 1,8–2,0
%. Реакція ґрунтового розчину гумусового горизонту чорнозему слабо лужна,
близька до нейтральної (рН водної суспензії 7,4).
Кліматичні умови 2012-2014 років відображали загальні тенденції щодо
кліматичних змін. З квітня по серпень 2012 року середньомісячні температури
повітря перевищували багаторічні показники на 2,1–4,5ºС, 2013 року – на 2,1–
5,1ºС, 5,1ºС, 2,6ºС, 2,1ºС. В окремі періоди таке перевищення було критичним.
Протягом всієї третьої декади липня 2012 року середньодобова температура
коливалась від 26,0 ºС до 28,9 ºС при середньому багаторічному показнику 21,2
ºС. Максимальна температура досягала 32,0 – 37,0 ºС при повній відсутності
опадів. Аналогічний температурний режим спостерігався в першій і третій
декадах серпня при середніх багаторічних показниках на рівні 20,5 ºС.
Кількість опадів під час проведення досліду суттєво не відрізнялась від
середніх багаторічних показників. Однак дефіцит вологи виникав внаслідок їх
нерівномірності. Переважно опади спостерігались у вигляді зливи, при цьому
значна частина води втрачалася внаслідок стікання.

41
Під час проведення закладки досліду запаси продуктивної вологи в шарі
грунту 0–20 см складали 24 мм. Дефіцит вологи виник внаслідок того, що
протягом попередніх двох декад випало всього 2,8 мм опадів.
Схема досліду передбачала припосівне внесення в рядки простого
гранульованого суперфосфату дозою 10 кг/га діючої речовини (52,6 кг/га за
фізичною вагою), гранульованого біогумусу в дозах 200, 250 і 300 кг/га,
контроль – без добрив.
Суперфосфат гранульований простий містив 19% фосфору (Р2О5) у
вигляді фосфату оксиду, 20% кальцію (СаО), 32% сірки (SО3). Склад
гранульованого біогумусу: органічні речовини – 55–65%, гумінові речовини –
25–32%, азот загальний – 1,0–2,0%, фосфор загальний (Р2О5) – 1,5–3,0%, калій
загальний (К2О) – 1,2–2,0%, кальцій – 4,0–6,0%, марганець – 60–80мг / кг,
залізо – 0,6–2,5%, магній – 0,6–2,3%.
Сіяли обрушеним насінням супереліти еспарцету сорту Аметист
донецький урожаю 2012 р. у чотирикратному повторенні сівалкою СКС-6-10 з
апаратом центрального висіву суцільнім рядовим способом шириною міжрядь
15 см на глибину 3–4 см. Норма висіву – 4,5 млн схожих насінин на 1 га.
Лабораторна схожість обрушеного насіння складала 76 %, енергія проростання
– 63 %.
Перед сівбою проведено інкрустацію насіння мікродобривом реаком-С-
соя (3,5 л/т) в комплексі з інокуляцією біопрепаратами Аурилл (1 л/т),
Ризобофіт (1 л/т) і Фосфоентерин (1 л/т).
Спостереження, дослідження і підрахунки проводили відповідно до
загальноприйнятих методик [27, 51]. Об’єм кореневої системи визначали за
методом Д. А. Сабініна та І. І. Колосова [52].
Аналіз результатів обліку густоти стояння рослин показав, що припосівне
внесення в рядки гранульованого біогумусу в дозі 250 та 300 кг/га, як і
гранульованого суперфосфату в дозі 10 кг/га діючої речовини обумовило
зростання польової схожості насіння до 63,0–63,3 %, що на 6,1–6,4 % більше у
порівнянні з застосуванням сівби без добрив (табл. 1.22).

42
Таблиця 1.22 - Густота рослин еспарцету в І-й рік життя

Загальна Густота рослин


Польова
кількість Густота перед припиненням вегетації
схожість
№ Добрива висіяних сходів,
насіння, % від кількості відхилення
насінин, шт./м² шт./м²
% сходів +/–
шт./м²
1 Без добрив (контр.) 337 56,9 250 74,2 0
2 Суперфосфат Р10 374 63,2 303 81,0 + 6,8
3 Біогумус 200 кг/га 592 365 61,7 282 77,3 + 3,1
4 Біогумус 250 кг/га 373 63,0 305 81,8 + 7,6
5 Біогумус 300 кг/га 375 63,3 310 82,7 + 8,5

Така ж закономірність спостерігалась і при визначенні густоти рослин


перед припиненням вегетації першого року життя. Внесення в рядки під час
сівби гранульованого суперфосфату в дозі 10 кг/га діючої речовини або
гранульованого біогумусу в дозах 250 кг/га та 300 кг/га забезпечило
підвищення густоти рослин до 303-310 шт./м², що на 55–60 шт./м² більше у
порівнянні з ділянками, де сівбу проводили без добрив або вносили біогумус в
дозі 200 кг/га.
На цих ділянках питома вага рослин, які вижили в перший рік життя,
склала 81,0–82,7 % від кількості сходів і перевищила цей показник на 6,8–8,5 %
у порівнянні з посівом на ділянках без добрив. Тобто, припосівне внесення в
рядки суперфосфату або біогумусу сприяло не тільки покращенню польової
схожості, а й виживанню рослин на почакових етапах органогенезу.
У порівнянні з суперфосфатом в дозі 10 кг/га застосування біогумусу в
дозі 250 кг/га виявилось таким же ефективним агрозаходом для стимулювання
розвитку кореневої системи. Впродовж 77 днів після появи повних сходів на
ділянках, де застосовували ці елементи технології, рослини еспарцету
характеризувались однаковим об’ємом коренів, який складав 6,3 см³, що на 12,5
% більше порівняно з контролем (табл. 1.23).
Подальше підвищення дози внесення біогумусу до 300 кг/га не
забезпечило значного зростання темпів розвитку кореневої системи у
порівнянні з дозою 250 кг/га. Об’єм коренів складав 6,4 см³.

43
Таблиця 1.23 - Стан рослин еспарцету наприкінці вегетації
І-ого року життя
№ Добрива Об’єм коренів, см³ Кількість вкорочених пагонів, шт.
1 Без добрив (контр.) 5,6 4,2
2 Р10 6,3 5,9
3 Біогумус 200 кг/га 6,1 5,2
4 Біогумус 250 кг/га 6,3 5,8
5 Біогумус 300 кг/га 6,4 6,0

Інтенсивний розвиток підземної частини рослин еспарцету обумовив і


активізацію процесу утворення пагонів. Їх кількість в середньому на одній
рослині в посівах, де вносили біогумус в дозах 250 та 300 кг/га, складала 5,8 шт.
та 6,0 шт. і перевищувала показники на посівах без добрив на 1,6 шт. та 1,8 шт.
Це відповідало результату від внесення суперфосфату, де кількість пагонів була
5,9 шт.
На цих ділянках наступного року після відновлення вегетації відмічена
найкраща перезимівля. Посіви відрізнялися максимальною густотою рослин –
267 шт./м² та 280 шт./м². Питома вага рослин, що перезимували, на варіантах,
де вносили біогумус в дозах 250 та 300 кг/га, склала 88,4–88,9 %, що на 4,0–4,5
% перевищувало контроль та на 0,3–0,8 % варіант з мінеральними добривами
Р10 (табл. 1.24).
Таблиця 1.24 - Стан перезимівлі посівів еспарцету
Кількість рослин, шт./м² Кількість рослин, що
перезимували
№ Добрива
перед припиненням після відновлення відхилення, +/–
%
вегетації вегетації
1 Без добрив (контр.) 250 211 84,4 –
2 Р10 303 267 88,1 + 3,7
3 Біогумус 200 кг/га 271 235 86,7 + 2,3
4 Біогумус 250 кг/га 302 267 88,4 + 4,0
5 Біогумус 300 кг/га 315 280 88,9 + 4,5

На початку бутонізації на ділянках, де при сівбі застосовували рядкове


внесення гранульованого суперфосфату в дозі 10 кг/га діючої речовини,
біогумусу в дозі 250 та 300 кг/га, надземна маса мала однаково мінімальну
ступінь ураження основними хворобами, в тому числі аскохітозом – 0 балів,
іржою – 2 бали та фузаріозом – 1 бал (табл. 1.25). В той же час, внаслідок більш

44
інтенсивного розвитку вегетативної маси спостерігалась дещо підвищена
ступінь ураженості борошнистою росою – 2 бали.
Таблиця 1.25 - Поширення хвороб на початку бутонізації в посівах
ІІ-ого року життя
Загальна поширеність
Ступінь ураження хворобами, балів
хвороб
№ Добрива
борошниста
аскохітоз іржа фузаріоз % відхилення
роса
1 Без добрив (контр.) 1 3 2 1 21 –
2 Р10 0 2 1 2 19 –2
3 Біогумус 200 кг/га 1 3 2 1 17 –4
4 Біогумус 250 кг/га 0 2 1 2 15 –6
5 Біогумус 300 кг/га 0 2 1 2 14 –7

Доза біогумусу 200 кг/га не забезпечила достатнього фунгіцидного


ефекту, тому ступінь прояву всіх хвороб був на одному рівні з посівами, на
яких добрива не вносили.
Припосівне внесення біогумусу в дозах 200, 250 та 300 кг/га, у порівнянні
з посівами, де добрива не вносили, стримувало загальну поширеність хвороб на
4, 6 та 7 %. Застосування суперфосфату в дозі 10 кг/га діючої речовини
зменшило цей показник тільки на 2 %.
Добрий стан посівів після перезимівлі та достатньо висока стійкість до
розповсюд-ження збудників хвороб на ділянках, де вносили біогумус дозою 250
або 300 кг/га, забезпечили максимальну урожайність зеленої маси 34,85–35,20
т/га, насіння 1,01–1,03 т/га (табл. 1.26). Прибавка до контролю склала 8,16–8,36
т/га зеленої маси і 0,33–0,35 т/га насіння. Слід відзначити, що при застосуванні
цих доз біогімусу різниця урожайності була незначною. Прибавка урожайності
до варіанту з Р10 склала по зеленій масі 4,13–4,33 т/га та 0,16–0,18 т/га по
насінню.
Таблиця 1.26 - Урожайність зеленої маси та насіння еспарцету
Зелена маса, ІІ рік життя Насіння, ІІІ рік життя
№ Добрива
т/га ± т/га ±
1 Без добрив (контроль) 26,69 – 0,68 –
2 Р10 30,72 + 4,03 0,85 + 0,17
3 Біогумус 200 кг/га 30,69 + 4,00 0,88 + 0,20
4 Біогумус 250 кг/га 34,85 + 8,16 1,01 + 0,33
5 Біогумус 300 кг/га 35,20 + 8,36 1,03 + 0,35
НІР05 0,42 0,03

45
Внесення в рядки гранульованого суперфосфату в дозі 10 кг/га діючої
речовини сприяло підвищенню урожайності зеленої маси у порівнянні з
контролем на 4,03 т/га, насіння – на 0,17 т/га. На цьому ж рівні була прибавка
від припосівного внесення біогумусу в дозі 200 кг/га. Урожайність зеленої маси
склала 4,00 т/га, насіння – 0,20 т/га.
Аналіз економічної ефективності застосування добрив проводили за весь
термін життя посіву, тобто за три роки (2012–2014 рр.). Загальні витрати
визначали як суму витрат за кожен з цих років. Внаслідок того, що рослини
еспарцету сорту Аметист Донецький характеризуються озимим типом розвитку
і в перший рік життя не створюють урожай товарної сільськогосподарської
продукції, загальну виручку обліковували тільки на другому і третьому роках
життя посіву. У 2013 році збирали і реалізовували зелену масу, у 2014 році –
тільки насіння (табл. 1.27). Закупівельна ціна простого гранульованого
суперфосфату складала 6500 грн/т, біогумусу гранульованого – 3500 грн/т,
реалізаційна ціна зеленої маси – 350 грн/т, елітного насіння – 12000 грн/т.
Таблиця 1.27 - Економічна ефективність застосування добрив
Витрати Виручка від реалізації, грн/га Прибуток Рента-
бель-
№ Добрива відхи- зеленої елітного відхи-
грн./га всього грн/га ність,
лення маси насіння лення
%
1 Без
7450,0 – 9341,5 8160,0 17501,5 10051,5 – 134,9
добрив
2 Р10 7783,45 +333,45 10752,0 10200,0 20952,0 13168,55 +3117,05 169,2
3 Біогумус
8150,0 +700,0 10741,5 10560,0 21301,5 13151,5 +3100,0 161,4
200 кг/га
4 Біогумус
8325,0 +875,0 12197,5 12120,0 24317,5 15992,5 +5941,0 192,1
250 кг/га
5 Біогумус
8500,0 +1050,0 12320,0 12360,0 24680,0 16180,0 +6128,5 190,4
300 кг/га

Припосівне внесення біогумусу в дозі 300 кг/га дозволило отримати за


три роки життя посіву максимальний прибуток – 16180,0 грн/га, що на 6128,5
грн/га більше у порівнянні з ділянками, де добрива не вносили. Рентабельність
склала 190,4 %. Однак, при застосуванні цієї дози біогумусу показник
рентабельності виявився на 1,7 % нижчим порівняно з варіантом, де вносили
біогумус дозою 250 кг/га. Це свідчить про те, що для раціонального

46
використання фінансових ресурсів у поєднанні з високими показниками
урожайності доцільно застосовувати дозу біогумусу 250 кг/га.

1.9 Вплив післядії вермікомпосту на ефективність вирощування


ячменю ярого в посушливих умовах Степу
Ячмінь ярий є культурною сільськогосподарською рослиною, що вимагає
наявності доступних елементів живлення у ґрунті, особливо на початку
вегетації. За рахунок короткого періоду вегетації ячмінь надзвичайно
інтенсивно проходить основні критичні фази, під час яких інтенсивно споживає
макро- та мікроелементи.
Метою досліджень було визначити ефективність післядії застосування
вермікомпосту при вирощуванні ячменю ярого на різних фонах живлення в
умовах Донецької області.
Дослідження проводили у 2017-2018 рр. лабораторно-польовим методом
в польовій сівозміні на дослідних ділянках Донецької ДСДС НААН.
Повторність у дослідах 3-кратна. Розміщення ділянок систематичне.
Ґрунт – лучно-чорноземний карбонатний на лесовидному суглинку. Тип
звололоження даного ґрунту – підпитний. Реакція ґрунтового розчину
прийнятна для вирощування більшості культур сільськогосподарського
призначення зони Степу України (табл. 1.28). Дані ґрунти мають порівняно
високий вміст карбонатів кальцію та високу вбирну здатність, що зумовлює
достатній уміст гумусу і середньосуглинковий гранулометричний склад.
Таблиця 1.28 - Характеристика лучно-чорноземного карбонатного на
лесовидному суглинку ґрунту дослідної ділянки
Глибина Вміст pН
N-NO3 N-NH4 P2O5 K2O
відбору проби, гумусу, водної
см % витяжки вміст, мг/кг ґрунту
0–25 4,1 8,05 21,0 17,3 30,9 95,7

25–50 3,8 8,10 18,3 14,1 34,8 86,3

47
Лучно-чорноземний ґрунт має середню забезпеченість мінеральним
азотом і рухомим фосфором та низьку – калієм. Вміст гумусу на рівні 4,2%
свідчить про високу потенційну родючість грунту, але для реалізації потенціалу
культур необхідне додаткове внесення фосфорно-калійних добрив.
Схема дослідів передбачала внесення органічного добрива вермікомпосту
гранульованого під попередник, внесення комплексного добрива в основне та
припосівне внесення у зазначених нормах.
Схема досліду:
1. Контроль (без добрив)
2. Фон– насиченість сівозміни вермікомпостом гранульованим 2 т/га
3. Фон + N30P30K30
4. Фон + N60P60K60
5. N30P30K30
Технологія вирощування культури загальноприйнята для господарств
області за винятком досліджуваних факторів. Сорт ячменю ярого Аверс.
Вегетаційні періоди 2017 та 2018 років відзначилися вкрай
несприятливими погодно–кліматичними умовами, а саме практичною
відсутністю вологи в орному шарі ґрунту.
Застосування добрив під попередники у сівозміні забезпечило
покращення умов живлення рослин, що позитивно вплинуло на ріст і розвиток
ячменя ярого (табл. 1.29).
Таблиця 1.29 - Біометричні показники ячменю ярого сорту Аверс у
фазу повної стиглості та показники структури врожаю, 2017–2018 рр.
Кількість Кількість Маса
Коеф. Довжина
продуктив. зерен у 1000 зерен,
Варіант досліду продуктив. колосу,
стебел, колосі, г
кущіння см
шт./ м2 шт.
Без добрив (контроль) 540 1,8 8,0 14,7 47,1
Фон 578 1,9 8,3 15,2 47,3
Фон + N30P30K30 616 2,0 9,1 16,7 48,8
Фон + N60P60K60 641 2,1 9,6 17,1 49,3
N30P30K30 589 2,0 8,8 16,3 47,8

48
Так, на варіантах із застосуванням мінеральних по фону найбільші
показники кількості продуктивних стебел та структури урожаю. Варіант, де по
фону вносили N60P60K60, одержано найбільшу масу 1000 зерен – 49,3 г, що на
4,6 % вище за контроль.
За таких умов рослини в кінцевому результаті забезпечили сталий урожай
зерна (табл. 1.30).
Табл. 1.30 - Вплив застосування органічних та мінеральних добрив
на врожайність зерна ячменю сорту Аверс, 2017–2018 рр.
Приріст до контролю
Варіант досліду Урожайність, т/га
т/га %
Без добрив (контроль) 3,41 – –
Фон 3,63 0,22 6,4
Фон + N30P30K30 4,85 1,44 42,2
Фон + N60P60K60 5,00 1,59 46,6
N30P30K30 4,10 0,69 20,2
НІР0,5, т/га 0,24

Аналіз дослідження свідчить про тенденційний вплив післядії


органічного добрива вермікомпосту на продуктивність ячменю ярого. Так,
лише післядія органіки мала найменший приріст продуктивності, яка становила
0,22 т/га і не перейшла за поріг істотної різниці досліду.
Комбінація післядії органічного добрива з внесенням мінеральних добрив
N30P30K30 забезпечила врожайність на рівні 4,85 т/га та обумовила приріст 42,2
% порівняно з контролем. Внесення подвійної норми мінеральних добрив на
фоні післядії органічного добрива дозволило збільшити урожайність на 1,59
т/га або на 46,6 %, і це найбільший результат по досліду.
Лише застосування загальноприйнятої норми внесення мінеральних
добрив N30P30K30 дозволило отримати урожай зерна ячменю на рівні 4,10 т/га з
прибавкою до контролю 20,2%.
Таким чином, післядія застосування вермікомпосту у сівозміні позитивно
впливала на урожайність ячменю ярого.

49
За дослідженими факторами системи застосування добрив були проведені
розрахунки економічної ефективності (табл. 1.31).
Таблиця 1.31 - Економічна ефективність вирощування ячменю ярого
сорту Аверс
Урожай- Вартість Всього Собі- Умовно Рівень
Варіант ність, врожаю, витрат, вартість, чистий дохід, рентабель-
т/га грн. грн./га грн./т грн./га ності,%
Без добрив
(контроль)
3,41 18755 8297 2433,14 10458 126,0
Фон 3,63 19965 8297 2285,67 11668 140,6
Фон + N30P30K30 4,85 26675 11297 2329,28 15378 136,1
Фон + N60P60K60 5,00 27500 12797 2559,40 14703 114,9
N30P30K30 4,10 22550 11297 2755,37 11253 99,6

Отже, аналіз отриманих даних вказує, що найбільша вартість врожаю


ячменю ярого була отримана у варіанті, де вносили подвійну норму
мінерального добрива на фоні післядії органічного добрива вермікомпост –
27500,00 грн; найменша – 18755,00 грн – на варіанті без застосування добрив.
Витрати на отримання урожайності були найвищими (12797,00 грн/га) у
варіанті фон + N60P60K60. При внесенні одинарної норми мінеральних добрив у
сівозміні на фоні післядії органічних, витрати становили 11297,00 грн/га.
Внесення добрив становить основну частину затратної статті при
вирощуванні сільськогосподарської продукції. Але вирощування ячменю ярого
без застосування добрив у сівозміні обумовлює найнижчий рівень чистого
прибутку (10458,00 грн/га) і високий рівень собівартості (2433,14 грн/т).
Враховуючи рівні урожайності та витрат на її отримання визначено, що
найменшою собівартістю продукції вирізняється варіант післядії органічних
добрив під попередник (фон) та з внесенням по фону мінеральних добрив
N30P30K30, що сприяє підвищенню рівня рентабельності даних варіантів до рівня
140,6–136,1. Більш затратний варіант Фон + N60P60K60 з показником рівня
рентабельності 114,9 % поступається за економічною ефективністю.
Найбільший рівень рентабельності 140,6 % при врожайності 3,63 т/га
одержано у варіанті із насиченістю вермікомпостом 2 т/га (фон), що говорить
про його економічну доцільність. Слід виділити варіант комбінації

50
мінерального живлення N30P30K30 на фоні вермідобрива, який забезпечив
умовно чистий дохід 15378,00 грн/т та рівень рентабельності 136,1 % при
врожайності 4,85 т/га, що економічно обґрунтовує застосування комбінованої
органо-мінеральної системи живлення.
Таким чином, за погодних умов 2017–2018 рр. максимальну врожайність
ячменю ярого було одержано на фоні післядії вермікомпосту 2 т/га та внесення
мінеральних добрив N60P60K60 – 5,0 т/га, але через високі виробничі витрати
рівень рентабельності складає 114,9 %.
Внесення органічних добрив під попередник забезпечує урожайність 3,63
т/га і найбільш високий рівень рентабельності 140,6 %.
Застосування лише мінерального добрива на фоні гостро посушливих
погодних умов Степової зони дозволяє підвищити врожайність на 0,69 т/га у
порівнянні із контролем та через велику собівартість продукції обумовлює
найнижчий показник рентабельності виробництва 99,6 %.
Оптимальний технологічний прийом полягає у внесенні мінеральних
добрив у нормі N30P30K30 на фоні насичення попередника вермікомпостом. Це
дозволяє підвищити врожайність до 4,85 т/га (на 1,44 т/га або 42,2% до
контролю) та отримати рівень рентабельності 136,1 %.

1.10 Залучення вермідобрив при вирощуванні кукурудзи на


рекультивованих ландшафтах
Прискорені темпи розвитку сучасного техногенезу усе більш глибоко
впливають на природні ландшафти. Ліквідації значної кількості шахт,
реалізація природоохоронно-реабілітаційних заходів потребує розробки
практично - теоретичних основ ведення відновлення антропогенно змінених
ґрунтів та пошуку технологій подальшого ведення сільськогосподарської
діяльності на даних територіях задля встановлення належної екологічної
ситуації та економічно доцільного рівня їхнього використання.
Техногенні екосистеми, які є, за висловом Б. П. Колесникова,
закономірним результатом і наслідком цього процесу [53], стали не тільки

51
типовими для сучасної епохи, але й в ряді регіонів зайняли домінуюче
становище над природними ландшафтами. Попри те у науковій літературі
“техногенний ландшафт” поняття відносно нове (20 століття), яке
розтулмачується в працях ряду вчених, а саме: М. Л. Реви; М. О. Бекаревича,
М. Т. Масюка; Л. В. Єтеревської ; В. П. Колесникова, Г. І. Пікалової та ін.
Встановлено, що на території лише Донецької та Луганської областей
налічується до 40 % земель схильних до кардинальних змін. Зміна властивостей
ґрунтів та їх взаємодії призводить до зниження чи суцільного знищення
інтегральної функції найродючіших у світі українських земель: родючості [54,
55]. Саме тому рекультивація техногенних ландшафтів є досить актуальною
проблемою сьогодення.
Кукурудза є важливою зерновою і кормовою культурою в Донецькій
області і суттєво впливає на її зерновий баланс. Врожайність кукурудзи
коливається від 5,0 до 15,0 т/га, у залежності від агрокліматичних умов та
технології вирощування.
Задачі досліджень передбачали вивчення впливу органічного добрива, а
саме витяжки із вермікомпосту, на продуктивність кукурудзи при вирощуванні
на рекультивованих техногенних ландшафтах Донецької області. Метою
досліджень було визначити ефективність дії вермідобрив при вирощуванні
кукурудзи на рекультивованих шахтних ландшафтах Донеччини.
Рекультивація проходила на площинних (замість конусоподібних)
териконах. Дослідження ефектів впливу біологічних препаратів із
вермікомпосту на техногенно порушених ґрунтах проводилось при
вирощуванні кукурудзи на техноземі, що прийнятий за найбільш продуктивну
модель едафатопу (рис. 2).

52
Рис. 2. Профіль моделі технозему для рекультивації плоских відвалів
шахтної породи

Так, його профіль складається з покриттям поверхні шахтної породи


спочатку прошарком у 50 см карбонатного лесоподібного суглинку, на який
укладають шар у 70 см гумусованої маси зонального ґрунту (чорнозему
звичайного важко суглинкового на лесовидному суглинку), попередньо знятого
з ділянки, що відведена для складування шахтної породи (рис. 3)

Рис. 3. Модель техноземів

53
Дослідження проводились згідно методики польової справи Б. О.
Доспєхова [27]. Дослідження проводили лабораторно-польовим методом на
дослідних ділянках. Повторність у дослідах 3-кратна. Розміщення ділянок
систематичне. Схема дослідів передбачала внесення витяжки із вермікомпосту
позакоренево у критичні фази розвитку кукурудзи та для обробки насіння з
нормами 6 л та 12 л :
№ Варіант досліду
1 І - контроль, насіння і рослини кукурудзи не оброблялись вермідобривом
2 ІІ - обробка насіння вермідобривом та некоренева обробка у фазу 3-5 листків (6 л/га)

3 ІІІ - обробка насіння вермідобривом та некоренева обробка у фазу 3-5 листків (12 л/га)

У досліді було посіяно гібрид кукурудзи Дніпровський 310. Посів


здійснений 3 травня. Поява перших сходів 10-11 травнів. У перший критичний
період розвитку І фаза 3-4 листків були проведені спостереження впливу
вермідобрив на оброблені їм насіння кукурудзи (табл.1.32).
Таблиця 1.32 - Ефективність обробки насіння кукурудзи біодобривом
у фазі трьох листків, 2018 р.

Показники Обробка насіння біодобривом Виміри % прибавки


Немає 37,8
Довжина рослин, см
Є 39,4 4,0
Немає 3,7
Маса рослин, г
Є 3,8 4,1
Немає 11,8
Довжина кореня, см
Є 12,6 6,3
Немає 1,0
Маса коренів, г
Є 1,1 8,7

Аналіз цих цифр показує, що у період диференціації зародкового стебла


спостерігаються розбіжності між рослинами кукурудзи Рослини які були
оброблені вермідобривом краще розвивались. При цьому характерний більш
інтенсивний розвиток кореневої системи ніж стебла рослин. Проте величина
стандартного відхилення не дозволяє визначити істотність розбіжностей
змінень, що спостерігаються.

54
Умови вегетації з самого початку складались несприятливо для розвитку
рослин - пізній строк сівби, відсутність достатньої кількості вологи у ґрунті
особливо на фоні підвищених температур.
У денні години протягом 17 днів у червні температура повітря трималась
у діапазоні 32-37 С°. У липні протягом 18 днів температура повітря коливалась
у денні години у межах 30-45 С°, а в серпні протягом 7 днів у межах 35-42 С°.
У той час коли для вегетації кукурудзи найбільш сприятлива температура 20-21
С° [56].
Несприятливий характер розподілу атмосферних опадів разом з жорстким
температурним режимом дуже сильно та негативно відбились на подальшій
вегетації кукурудзи. Друга некоренева обробка була здійснена у другий
критичний період розвитку кукурудзи (фаза 5-7 листів). 16 червня умови
обробки вкрай несприятливі - жарко та сухо.
У середині періоду між І та II позакореневою обробкою рослин кукурудзи
спостерігалась істотна диференціація рослин по біометричних показниках
(табл. 1.33).
Таблиця 1.33 - Окремі біологічні показники кукурудзи у період збирання
врожаю, 2018 р.
Врожай Врожай Висота К-ть Маса Середня Відношення
зеленої зерна, рослин, залишків кореневих кількість – Мкз / Ккз
Варіант маси, ц/га мм коренів залишків повітряних
досліду ц/га рослини рослини додаткових
(Ккз) (Мкз), г коренів
І – контроль, без 136,17 23,15 178,7 38 24,4 2 0,64
добрив
ІІ – обробка 203,67 34,60 204,4 42 35,3 8 0,84
насіння та дві
позакореневих
обробки з нормою
6л/га за одну
обробку
ІІІ- обробка 198,30 33,70 196,7 34 31,8 10 0,94
насіння та одне
позакореневе
підживлення з
нормою 12 л/га
НСР 05 37,77 6,50 5,2 4 5,9 4

55
На варіанті ІІ – обробка насіння та дві позакореневих обробки з нормою
6л/га за одну обробку – середня маса одної рослини на 75, 2 % була більше
контрольної рослини, а по третьому варіанту відповідно на 41,4% більше
контрольних значень. Середня висота рослин була більше відповідно на 18,4%
по другому та на 11,4% по третьому варіанту. Значна диференціація зумовлена
більшою фотосинтетичною активністю обробленої препаратами із біогумусу
кукурудзи. Так середня площа - листової пластинки по варіанту 2 на 30,9%
більш ніж у контрольних рослин, а по третьому варіанту відповідно на 17,7% .
Друга обробка була проведена 26 червня. Умови обробки - жарко та сухо.
Ріст та розвиток кукурудзи був загальмований із-за високої температури
повітря та відсутності вологи. Добре розвинені качани кукурудзи відсутні
оскільки при температурі повітря вище 30-35 0° у фазі цвітіння пилок втрачає
здатність запліднювати, що веде до поганого виповнення качанів кукурудзи
зерном [58]. Для одержання врожаю зерна кукурудзи у 35-40 ц/га або 350-400
ц/га зеленої маси необхідно 260- 300 мм опадів у літні місяці. Сумарна кількість
опадів за травень - червень - липень склала 13,5 мм при нормі 164,4 мм. При
цьому важливо відзначити, що ефективних опадів у червні та липні було тільки
69,5 мм. Це сильно сказалось на врожаю, особливо контрольних ділянок
(табл.1.33).
У зв'язку з тим, що качани кукурудзи в наслідок погодних умов не були
до кінця виповнені та швидкого висихання стебел кукурудзи, було прийнято
рішення зібрати кукурудзу на зелений корм з подальшим переведенням
врахованого врожаю у зернові одиниці [59]. Проте не зважаючи на різко
посушливі умови та надзвичайно високої температури повітря та ґрунту у
досліді спостерігалась значна диференціація між варіантами по більшості
показниках. Так, відносно висока прибавка врожаю кукурудзи як по II варіанту
(+ 49,6 %), так і по III варіанту досліду (+ 45,6 %). Як видно з таблиці, істотної
різниці між II та III варіантами немає. Проте спостерігається тенденція до більш
кращих показників, як по врожайності, так і біометричних показниках у
другому варіанті досліду. Це свідчить на користь того, що пролонгований

56
характер стимуляції рослин забезпечує кращі показники врожайності. Але
враховуючи незначну величину різниці, що спостерігається в умовах посухи,
виникає сумнів у необхідності двох позакореневих обробок вермідобривом.
Інакше кажучи, в завідомо посушливих умовах цілком можливо проведення
тільки однієї такої обробки рослин.
Разом із тим, аналіз біометричних показників кореневої системи вказує на
те, що коренева система краще розвинена у рослин кукурудзи у III варіанті
досліду (табл. 1.34). При відносно меншій кількості залишків вузлових коренів
вони відрізняються більшою потужністю, що вказує на більш великі об'єми
ризосфери кореневої системи.
Таблиця 1.34 - Біометричні показники рослин кукурудзи перед другою
обробкою препаратами із біогумусу, 2018 р.
Маса Висота, Середня площа однієї
Варіант досліду рослини, г см листової пластини, см2

І – контроль, зерно і рослини


53,2 75,7 192,1
не оброблялись
ІІ – насіння оброблялось
вермідобривом + некоренева 93,2 89,6 251,5
обробка (6л/га)
ІІІ- насіння оброблялось
вермідобривом+ некоренева 75,2 84,3 226,0
обробка (12 л/га)
НСР 05 8,8 3,1 16,7

Найбільше контраст виявляється при аналізі системи повітряних опорних


коренів. Це важливе джерело додаткового живлення рослин. У досліді на
контрольному варіанті кукурудза у посушливих та жарких умовах створювала
місцями тільки зачатки цих коренів довжиною не більш 10-15мм і то у
винятково рідких випадках, варіантах II та III повітряні корені створювались,
були потужними виходили з нижніх вузлів рослин суцільною «таломною
платівкою», що представляє з себе зростки по 4-5 корінців, що закручені
догори. Єдина причина подібного формоутворення дуже високі температури
повітря та відсутність вологи у ґрунті [60].

57
Найбільш імовірно, що некоренева обробка рослин вермідобривами
виконала активну роль у зміні метаболізму кореневої системи - збільшила долю
органічних кислот, які надходять у ґрунт, що в свою чергу забезпечило більш
інтенсивне підкислення у різосфері кореневої системи та збільшило
надходження малодоступних форм фосфору дуже необхідних для розвитку
кореневої системи у початковий період вегетації [61]. Цей процес забезпечив
більш інтенсивний характер розвитку рослин оброблених вермідобривом, що
підкреслює розвиток рослин саме третього варіанту, де доля використаного
препарату була вище.
Таким чином, обробка зерна та рослин кукурудзи вермідобривом
забезпечує підвищення врожайності до +1,14 т/га або до 52 %. Складний
комплексний вплив на розвиток рослин не зводиться до дії якогось одного
класу відомих фітогормонів росту. Більш «потужні», розгалужені корені
утворюються за умови однієї обробки вермідобривом у дозі 12 л/га. Крім того
оброблені вермідобривом рослини кукурудзи мають більшу фотосинтетичну
активність. За гостропосушливі умови вирощування утворення повітряно -
опорних коренів спостерігалось тільки на варіантах з застосуванням
вермідобрив.

58
2 ВПЛИВ ІМУНОАКТИВНИХ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ НА
АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГРУНТУ, ЯКІСТЬ І БЕЗПЕКУ
РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Екологізація природокористування, збереження родючості ґрунтів стали


актуальними проблемами в агропромисловому комплексі. В зв’язку з нестачею
традиційних органічних добрив для стабілізації вмісту органічної речовини
ґрунту доцільно використовувати пожнивні рештки. Крім того, пожнивні
рештки належать до відходів IV класу небезпеки і, відповідно, до закону «Про
відходи» суб’єкти господарювання повинні отримувати дозвільні документи на
їх розміщення. Закон також забороняє спалювання соломи і стерні. Все це
потребує пошуку шляхів використання пожнивних решток.
Значною мірою процес трансформації органічних решток залежить від
грунтово-кліматичних умов. За агрокліматичних умов південно-східного
регіону з недобором опадів і високими температурами розкладання пожнивних
решток має свої особливості. Активізувати цей процес може використання
імуноіндуктору «Стімікс-Ніва» Препарати імуноіндуктори серії стімікс
(агровітастім - гумат + 7Біо) отримані шляхом керованого мікробного гідролізу
і мають в складі амінокислоти 30 г/дм3, органічний кремній, солі гумінових
кислот 30-50 г/дм3, живі мікробні культури, біологічно активні
сполуки.Ефективному відновленню родючості ґрунту сприяють також ЕМ-
препарати (ефективні мікроорганізми). В Донецькій ДСД станції досліджено
вплив препаратів «Стімікс-Ніва» і Байкал ЕМ-1 на агрохімічні показники
ґрунту і врожайність озимої пшениці.
Дослідження проводили в польовій сівозміні. Грунт - чорнозем звичайний
малогумусний важкосуглинковий. «Стімікс-Ніва» по нормі 1 л/га, а також
Байкал ЕМ-1 по нормі 2 л/га вносили під передпосівну культивацію. Зразки
ґрунту для визначення агрохімічних показників відбирали в шарі ґрунту 0-30 см
в травні в фазі розвитку озимої пшениці вихід в трубку. Агрохімічні показники
ґрунту визначали за загальноприйнятими методиками. Вміст важких металів

59
вимірювали атомно-абсорбційним методом [62]. Результати аналізів зразків
ґрунту наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Вплив препаратів «Стімікс-Ніва» і Байкал ЕМ-1 на
родючість і екологічну безпеку ґрунтів
Показники(середні за два роки)
вміст, мг/кг нітріфі- вміст валових форм, мг/кг
Зразок грунту органічна каційна
рН
речовина, здатність
водн. N P K Cu Zn Pb Cd
% N-NO3,
мг/кг
Дослід № 1
1. Контроль 3,60 8,34 135 120 251 53,1 21,42 55,65 18,05 0,80
2. Обробка пожнивних
решток Стімікс-Ніва:
- кукурудза 3,64 8,47 143 142 271 68,4 20,83 56,55 18,20 0,85
- соняшник 3,83 8,27 134 135 252 54,1 20,59 57,25 17,85 0,82
- гречка 3,88 7,95 144 142 253 56,3 20,0 52,65 16,85 0,75
Дослід № 2
1. Контроль 4,03 8,35 111 71 170 28,7 20,40 60,90 17,55 0,83
2. Обробка пожнивних
решток Стімікс-Ніва
- озима пшениця 4,06 7,96 130 88 222 40,4 21,20 58,80 17,85 0,82
Дослід № 3
1. Контроль 3,60 8,34 135 120 251 53,1 21,4 55,6 17,6 0,80
2. Обробка пожнивних
решток Байкал ЕМ-1:
- кукурудза на зерно 3,73 8,50 145 145 273 68,7 20,8 56,6 18,2 0,85
- соняшник 3,87 8,40 137 138 252 54,8 20,6 57,3 17,9 0,82
- гречка 3,80 8,00 144 148 256 62,1 20,0 54,9 16,9 0,75
- озима пшениця 3,69 8,15 150 137 265 65,8 21,2 58,8 17,9 0,82

Розкладання пожнивних решток різних культур під дією препарату


«Стімікс-Ніва» забезпечує збільшення вмісту елементів живлення. Вміст
рухомого фосфору збільшився проти контролю на 12,5-18,3%, калію на 7,9-
23,4%. Під час розкладання пожнивних решток в ґрунті утворюється значна
кількість вуглекислого газу, який реагує з водою з утворенням вугільної
кислоти. Вугільна кислота виступає активним реагентом руйнування первинних
мінералів і вивільненням доступних рослинам сполук фосфору і калію.

60
Ефективним було також розкладання пожнивних решток різних культур під
дією препарату Байкал ЕМ-1. Вміст органічної речовини зріс відносно
контролю на 0,13-0,30%. Більшим цей показник був для соняшника і гречки.
Стебла кукурудзи і солома гречки містять однакову кількість азоту 0,75% і
0,80%, відповідно [30]. В цих варіантах приріст вмісту азоту, що легко
гідролізується, склав ~ 10 мг/кг. Найбільше вміст азоту збільшився при
розкладанні соломи озимої пшениці, незважаючи на те, що вона містить дещо
меншу кількість цього біогенного елементу (0,50%) [63]. Це може бути
пов’язане з тим, що озимі зернові нагромаджують значно більшу кількість
рослинних решток [64]. Для соняшника вміст азоту і калію не змінівся відносно
контролю, а приріст вмісту рухомого фосфору був найменшим. В цілому по
варіантах досліду вміст рухомого фосфору збільшився проти проти контролю
на 15,0-23,3%, калію - на 2,0-8,8%. В усіх варіантах досліду відмічено зростання
нітріфікаційної здатності, що вказує на інтенсифікацію біохімічних процесів
аеробного типу. В усіх варіантах досліду відмічено зростання нітріфікаційної
здатності, що вказує на інтенсифікацію біохімічних процесів аеробного типу.
Різний рівень зростання нітріфікаційної здатності для пожнивних решток
різних культур вірогідно пов'язаний з різним вмістом в них азоту. Найменшим
він був для соняшника, що вірогідно і обумовило найменше зростання вмісту
біогенних елементів в ґрунті відносно контролю.
Для південно-східного промислового регіону важливо, щоб агротехнічні
заходи не призводили до збільшення вмісту екотоксикантів, зокрема важких
металів, в ґрунті. Дані табл. 2.1 свідчать, що вміст токсичних елементів Pb i Cd
практично знаходяться на рівні контролю.
Ефективним було застосування мікробного препарату «Стімікс–Ніва»
також для підвищення продуктивності пшениці озимої. При НСР0,5=0,12 т/га
достовірна прибавку врожаю склала 0,34 т/га (12,0%) відносно контролю.
Врожай зерна озимої пшениці на контролі був 2,83 т/га. Одночасно цей
агротехнічний захід сприяв покращенню показників якості зерна пшениці
озимої ( табл. 2.2).

61
Таблиця 2.2- Вплив «Стімікс-Ніва» на показники якості зерна пшениці
озимої сорту Олексіївка (2012-2016 рр.)
Варіант досліду Кількість Якість Вміст Вміст важких металів, мг/кг
клейковини, клейковини, білку, Cu Zn Pb Cd
% од. ІДК % ГДК - ГДК - ГДК - ГДК -
10,0 50,0 0,5 0,1
1. Контроль 30,0 87 13,06 4,1 28,1 0,25 0,05
2. «Стімікс-Ніва»,
попередник:
- озима пшениця 32,5 88 13,85 1,9 21,1 0,25 0,07
- кукурудза 32,0 87 14,86 4,2 28,3 0,12 0,06
- соняшник 33,1 94 14,87 1,9 25,7 0,22 0,05
- гречка 31,0 92 14,38 4,1 28,3 0,22 0,06

Вміст клейковини в зерні озимої пшениці збільшився проти контролю на


1,0-3,1%. Зросла також білковість зерна. Вміст білка в зерні озимої пшениці
контрольного варіанту становив 13,06%. Застосування «Стімікс-Ніва»
забезпечило збільшення вмісту білка на 0,79-1,81% в залежності від
попередника. Вміст важких металів не перевищував ГДК в усіх варіантах
досліду.
Таким чином, застосування мікробних препаратів Байкал ЕМ-1 і
«Стімікс-Ніва» активно впливає на розкладання пожнивних решток різних
сільськогосподарських культур, забезпечуючи збільшення вмісту в ґрунті
біогенних елементів і органічної речовини при зменшенні антропогенного
навантаження на довкілля. При цьому збільшується виробництво зерна і його
якість.

62
3 МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ І РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ У
ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ КУЛЬТУР В УМОВАХ СХІДНОЇ
ЧАСТИНИ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ

Аналіз інформаційних джерел результатів іноземних та вітчизняних


досліджень свідчать, що на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського
виробництва важливого значення набуває широке використання агентів
біологічного впливу, що передбачає застосування нових ефективних та
екологічно-безпечних стимуляторів росту, мікродобрив та мікробіологічних
препаратів, які здатні регулювати процеси життєдіяльності рослин та ґрунтової
мікрофлори, спрямовані мобілізувати потенційні можливості, закладені у
геномі природою і селекцією [16, 41-44]. Введення в сільськогосподарське
виробництво екологічно-безпечних елементів технології на сьогодні – реальний
шлях зменшення забруднення довкілля, відтворення природної родючості
ґрунтів, отримання екологічно чистої високоякісної продукції.
Мікробні препарати нового покоління з високою біологічною активністю
здатні позитивно впливати на фізіологічні процеси, що відбуваються в
рослинах, і завдяки цьому сприяти підвищенню продуктивності
сільськогосподарських культур. Наряду з цим, застосування регуляторів росту
підсилює адаптивні властивості рослин, що робить їх більш стійкими до
атмосферної, ґрунтової посухи та підвищених температур. Дослідженнями
багатьох авторів показано, що при застосуванні рідких комплексних добрив
(РКД) зростає продуктивність сільськогосподарських культур, покращується
якість продукції, поліпшуються агрохімічні властивості ґрунту [65-70]. РКД
сприяють також зв’язуванню шкідливих речовин, полютантів промислового
походження, зокрема, важких металів у нерозчинні форми, що позитивно
впливає на стан природного середовища. Тому особливо актуально ефективне
застосування цих препаратів у богарних умовах Степу України, де досить часто
вегетація рослин відбувається за екстремальних агрокліматичних умов, а

63
агропромислове виробництво ведеться в умовах значного техногенного
навантаження.
В Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції НААН
протягом багатьох років вивчається ефективність мікробіологічних препаратів.
Не залежно від умов року, варіанту застосування препарату (обробка насіння
або обприскування посівів) підтверджувалась ефективність цих препаратів.
Схема досліджень передбачала передпосівний обробіток насіння
біопрепаратами, азотфіксуючими і фосформобілізуючими препаратами,
регуляторами росту рослин з подальшим обприскуванням вегетуючих рослин
рострегулюючим препаратом. У дослідах застосовували мікробні препарати
Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН та регулятори росту
рослин вітчизняного виробництва.
Поліміксобактерін - біопрепарат для підвищення продуктивності
сільськогосподарських культур шляхом бактеризації насіння, що веде до
розчинення важкодоступних мінеральних і органічних фосфатів грунту,
продукує стимулятори росту рослин і вітаміни групи В. Цей препарат сприяє
підвищенню стійкості сільськогосподарських рослин до пошкоджень.
Застосування біопрепарату Поліміксобактерін еквівалентно внесенню 15-30 кг
д.р. мінеральних фосфорних добрив на 1 га.
Біополіцид - біопрепарат, який покращує розвиток рослин, завдяки
фіксації атмосферного азоту і виділення в грунт природних стимуляторів росту
і вітамінів розвивається густа коренева система.
Мікрогумін - біопрепарат який складається зі спеціального торфу з
розмноженими в ньому азотфіксуючими бактеріями.
Агростимулін, Трептолем, Радостим - препарат на основі екстракту
ростових речовин в 60% етанолі, для підвищення врожайності і якості
продукції.
Регулятор росту Стімпо - новітній композиційний препарат біологічного
походження, в основу дії якого покладений синергетичний ефект взаємодії
продуктів біотехнологічного культивування грибів-мікроміцетів з кореневої

64
системи женьшеню і продуктів життєдіяльності бактерій Streptomyces
Avermetilis - аверсектину.
Мікробні препарати використовувалися в кількості 100 мл на 1 тонну
насіння. Регулятор росту рослин для обприскування посівів застосовували в
нормі 20 мг на 1 га у фазі кущіння.
Технології вирощування сільськогосподарських культуря -
загальноприйняті для господарств області за винятком досліджених факторів

3.1 Використання біо- і рістрегулюючих препаратів для підвищення


продуктивності та якості зерна ячменю ярого
Погодні умови під час вегетації культури в основному мали
несприятливий характер для зростання і розвитку рослин. Спостерігалася
недостатня вологозабезпеченість, перевищення середньодобових показників
температури повітря на 4,3-3,2ºС від середньої багаторічної норми.
Незважаючи на складні умови вегетації застосування біопрепаратів та
регуляторів росту в технології вирощування ячменю ярого забезпечило
позитивний ефект.
Передпосівна обробка насіння ячменю ярого регуляторами росту рослин
та біопрепаратами позитивно вплинула на польову схожість і кущистість.
Польова схожість в контрольному варіанті становила 88,0%, під впливом
обробки вона збільшилася на 3,1-7,3%. Найбільше значення 95,3% цей
показник мав при використанні Поліміксобактеріна. Кущистість збільшилася з
1,9 на контролі до 2,1-2,5.
Обробка насіння біопрепаратами і регуляторами росту рослин зумовили
збільшення висоти рослин в порівнянні з контролем на 1,9-6,0 см. Більш
ефективним є спільне застосування біопрепаратів для передпосівної обробки
насіння з наступною позакореневого підживлення рослин. Поєднання
Агростимуліна для передпосівної обробки насіння і позакореневої обробки
забезпечило максимальну довжину колоса 7,0 см, що на 0,6 см більше в

65
порівнянні з контролем. При цьому висота рослин була 67,3 см, що
перевищувало контроль на 6 см.
У всіх варіантах застосування обробки насіння і посівів відзначено
збільшення коефіцієнта продуктивного кущіння. Найбільше значення 1,61 (на
контролі 1,27) цей показник мав при обприскуванні посівів Агростимулін на тлі
інокуляції насіння Мікрогуміном. Передпосівна обробка насіння
біопрепаратами і регулятором росту рослин Агростимуліном зумовила велику
масу 1000 зернин - на 0,6-3,2 г більшу за контролем. Обприскування посівів
ячменю ярого на фоні інокуляції насіння забезпечило додаткове підвищення
маси 1000 зерен. Максимальною (47,7 г) маса 1000 зерен була у варіанті з
об'єднанням передпосівної обробки насіння і обприскуванням посівів
Агростимуліном.
Істотно вплинули досліджені препарати на кількість зерен в колосі.
Інокуляція насіння зумовила збільшення кількості зерен в колосі з 14,7 шт. на
контролі до 17,3 - 17,8 шт. в залежності від біопрепарату. При додатковому
обприскуванні посівів спостерігається тенденція до подальшого збільшення
цього показника.
Поліпшення структурних показників рослин ячменю ярого (кількість
зерен в колосі, маса 1000 зерен) під впливом біопрепаратів та регуляторів росту
зумовило отримання додаткового врожаю (табл. 3.1).
Таблиця 3. 1 – Вплив інокуляції насіння біопрепаратами і обприскування
посівів Агростимуліном на урожайність зерна ячменю ярого
Варіанти обприскування посівів на фоні передпосівної інокуляції насіння
Вода Агростимулін
Варіанти Приріст Приріст
Урожайність, т/га Урожайність, т/га
передпосівної до контролю до контролю
інокуляції сере- сере-
насіння 2013 2014 днє т/га % 2013 2014 днє т/га %

Контроль
2,29 2,84 2,57 - - 2,42 3,11 2,77 0,20 7,8
(вода)
Біополіцид 2,47 3,23 2,85 0,28 10,9 2,56 3,24 2,90 0,33 12,8
Поліміксо-
2,39 3,13 2,76 0,19 7,4 2,44 3,11 2,78 0,21 8,0
бактерін
Мікрогумін 2,42 3,27 2,85 0,28 10,9 2,68 3,32 3,00 0,43 16,7

66
Агростимулін 2,56 3,07 2,82 0,26 9,9 2,96 3,27 3,12 0,55 21,2
НСР0,5 0,15 0,19 0,15 0,19

За рахунок передпосівної обробки насіння достовірне збільшення врожаю


на 0,26-0,28 т/га щодо контролю забезпечив Агростимулін, Мікрогумін і
Біополіцид. Найбільш ефективним було спільне застосування передпосівної
обробки насіння з позакореневого обробкою рослин. Істотна добавка врожаю в
середньому 0,43 і 0,55 т / га в порівнянні з контролем була у варіантах
інокуляції насіння Мікрогуміном і Агростимуліном з подальшим
обприскуванням посівів Агростимуліном.
Важливим показником ефективності препаратів є якість зерна.
Експериментально доведено, що обробка насіння з наступним обприскуванням
посівів забезпечила підвищення вмісту білка в зерні ячменю ярого (табл. 3. 2).
Таблиця 3. 2 - Вміст білка в зерні ячменю ярого
Варіанти обприскування посівів на фоні передпосівної інокуляції
насіння
Варіанти Вода Агростимулін
передпосівної Вміст білка, % Приріст Вміст білка, % Приріст
інокуляції вмісту вмісту
сере- сере-
насіння білка білка
2013 2014 днє 2013 2014 днє
до конт- до конт-
ролю ролю
Контроль (вода) 10,36 10,10 10,23 - 10,96 10,60 10,78 0,55
Біополіцид 10,85 11,00 10,93 0,70 11,15 10,60 10,88 0,65
Поліміксо-
10,85 10,80 10,83 0,60 11,17 11,30 11,24 1,00
бактерін
Мікрогумін 10,26 10,90 10,58 0,35 11,03 10,90 10,97 0,74
Агростимулін 10,57 10,60 10,59 0,36 11,23 10,90 11,07 0,84

Вміст білка збільшилася в цих варіантах на 0,74-1,00%. Найбільшим


(11,24%) він був при поєднанні обробки насіння Поліміксобактеріном з
обприскуванням посівів Агростимуліном.
Для південно-східного промислового регіону в зв'язку зі значним
техногенним навантаженням на агроландшафти актуальним є питання безпеки
зерна. Один з показників безпеки зерна - вміст токсичних елементів, зокрема
важких металів. Дослідження вмісту важких металів у зерні ячменю ярого

67
показали, що у всіх варіантах досліду цей показник не перевищував ГДК
(табл. 3.3).
Таблиця 3. 3 - Вміст важких металів в зерні ячменю ярого сорту Партнер
Варіанти обприскування посівів на фоні передпосівної інокуляції
Варіанти
насіння
передпосівної
Вода Агростимулін
інокуляції
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
насіння
Cu Zn Pb Cd Cu Zn Pb Cd
Контроль (вода) 2,2 17,1 0,11 0,02 2,9 21,5 0,19 0,01
Біополіцид 3,3 18,3 0,15 0,01 3,0 18,4 0,11 0,01
Поліміксо-
2,3 18,0 0,22 0,02 1,7 22,4 0,12 0,01
бактерін
Мікрогумін 2,3 21,5 0,19 0,02 3,3 22,3 0,13 0,01
Агростимулін 2,1 16,0 0,11 0,01 2,7 20,5 0,15 0,01

Вміст міді був в межах 2,1-3,3 мг/ кг, вміст цинку коливався від 16,0 до
22,4 мг/кг. Вміст токсикантів першого класу небезпеки свинцю і кадмію не
перевищував, відповідно, 0,22 мг/ кг і 0,02 мг / кг.
Розрахунки показали, що застосування біопрепаратів та регуляторів росту
рослин при вирощуванні сільськогосподарських культур в південно-східному
регіоні є економічно ефективним. Ефект досягається завдяки приросту
врожайності, що разом з порівняно невисоким рівнем додаткових витрат на їх
застосування сприяє суттєвому зниженню собівартості продукції. Комплексне
застосування Агростимуліну для передпосівної обробки насіння і
обприскування посівів при вирощуванні ячменю ярого сприяло підвищенню
врожайності на 29,3%, прибуток з розрахунку на 1 га зріс на 1006 грн., рівень
рентабельності становив 99,6% і перевищив контроль на 32,6%. В середньому
собівартість зменшилася з 1079 грн/т до 902 грн/т, тобто на 177 грн. або на
16,4%, при цьому прибуток з 1 га збільшилася з 1652,3 грн/га до 2658,63 грн/га.

3.2 Ефективність комплексного застосування мікрогуміну та рідких


комплексних добрив на посівах ячменю ярого
Різки зміни клімату, які спостерігаються останніми роками, потребують
агротехнічних заходів здатних забезпечити високу стабільну продуктивність
культури. Попередні дослідження Донецької ДСД станції показали, що
68
найбільш стабільну прибавку врожаю ячменю ярого в різних погодних умовах
дає комплексне застосування мікрогуміну для інокуляції посівного матеріалу з
позакореневим підживленням рослин рідким комплексним добривом РКД – 2.
Високу ефективність цього агротехнічного прийому підтверджено
дослідно-виробничим випробуванням основних елементів технології
використання рідких комплексних добрив та бактеріальних препаратів в умовах
Степу. Було проведено передпосівну обробку насіння мікрогуміном з
подальшим обприскуванням вегетуючих рослин на початку фази трубкування
розчином рідкого комплексного добрива РКД-2, норма витрат якого була 8 л/га.
Мікрогумін застосовували із розрахунку 200 г на гектарну норму насіння.
За три роки достовірний приріст врожаю ячменю сорту Партнер за
рахунок комплексного застосування біопрепарату мікрогумін і рідкого
комплексного добрива РКД-2 склав 0,47 т/га (17,2%) відносно контролю
(табл. 3.4 ).
Таблиця 3.4 - Вплив мікрогуміну і рідкого комплексного добрива РКД-2 на
врожайність ячменю ярого
Врожайність, т/га Приріст врожаю
Варіанти
2012 р. 2013 р. 2014 р. середня т/га %
Контроль (вода) 2,29 2,84 3,03 2,72 - -
Інокуляція насіння 2,51 3,55 3,50 3,19 0,47 17,2
мікрогуміном +
обприскування РКД-2
НСР 0,5 , т/га 0,23 0,33 0,27

Досліди показали, що зростання продуктивності ячменю ярого


обумовлено збільшенням коефіцієнту продуктивного кущення, маси 1000 зерен
і кількості зерен в колосі (табл. 3.5).
Показники структури врожаю за рахунок комплексної обробки насіння і
вегетуючих рослин збільшилось відносно контролю. Рослини були краще
розвинені ніж в контролі: висота рослин зросла на 3,1 см , довжина колоса – на
0,3 см , коефіцієнт продуктивного кущіння збільшився з 1,5 на контролі до 1,9.

69
За обробку насіння і рослин препаратами маса 1000 зерен перевищила контроль
на 1,6 г , натура – на 31 г/дм3 , кількість зерен – 1,7 шт.
Таблиця 3.5 - Структурні показники врожаю ярого ячменю в
агрокліматичних умовах 2013 р.
Показники
Коефіцієнт Кількість
Довжина Маса
Варіанти Висота, продукти- зерен у Натура,
колосу, 1000
см вного колосі, г/дм3
см зерен, г
кущення шт
Контроль (вода) 64,8 8,0 1,5 43,6 16,2 542
Інокуляція насіння
мікрогуміном + 67,9 8,3 1,9 45,2 17,9 573
обприскування РКД-2

Одночасно покращились і якісні показники зерна. Вміст протеїну в зерні


ярого ячменю за використання препаратів зріс на 0,4% (табл. 3.6).
Таблиця 3.6 - Показники якості і безпеки зерна ячменю ярого
Вміст
Варіанти Протеїн, Важких металів, мг/кг
Азот, % % Pb Cd Cu Zn
Контроль (вода) 1.68 10.5 0.16 0.027 2.73 18.1
Інокуляція насіння 1.74 10.9 0.28 0.033 3.19 21.7
мікрогуміном +
обприскування РКД-2

Вміст важких металів в зерні ярого ячменю в варіанті з обробкою був


дещо більшим за контроль, але не перевищував гранично допустимі
концентрації.

3.3 Ефективність регуляторів росту рослин, біопрепаратів та рідких


комплексних добрив на посівах озимої пшениці
У Степу пшениця озима - основна зернова культура завдяки її високій
продуктивністі. Застосування мікробних препаратів в комплексі з рідкими
комплексними добривами дає позитивний ефект на посівах пшениці озимої

70
навіть в складних погодних умовах зони ризикованого землеробства, до якої
відноситься Донецька область.
Так стартова передпосівна обробка насіння пшениці озимої активізує
фізіологічні процеси, що сприяє підвищенню польової схожості (табл. 3.7).
Таблиця 3.7- Стан розвитку рослин озимої пшениці після припинення
вегетації в залежності від передпосівної обробки насіння
Варіанти досліду по Показник
обробці насіння
Кількість Польова схожість, Висота рослин,
рослин, шт./м2 % см
Контроль(вода) 399,5 79,9 16,8
Діазофіт 431,5 86,3 19,0
Поліміксобактерин 434,0 86,8 18,9
Мікрогумін 428,0 85,6 19,0
Агростимулін 417,0 83,4 20,6

Польова схожість в під впливом передпосівної обробки насіння


збільшилась в середньму на 3,5 – 9,9 %. Поліміксобактерин забезпечив
найбільш стабільний ефект за роки досліджень. В варіантах з обробленим
насінням рослини були вищими за контроль в середньому на 2,1 – 3,8 см.
Застосування досліджених препаратів покращило перезимівлю рослин в
порівнянні з контролем (табл. 3.8).
Таблиця 3.8 - Кількість рослин озимої пшениці після зими 2012/2013 рр.
в залежності від обробки насіння
Варіанти досліду по Після припинення вегетації Кількість рослин,
обробці насіння Кількість рослин, Коефіцієнт що залишились
шт./м2 кущення після зими,%
Контроль(вода) 314 3,54 82,9
Діазофіт 350 3,60 84,4
Поліміксобактерин 368 3,85 85,8
Мікрогумін 358 3,69 84,4
Агростимулін 330 3,66 82,8

Більш сприятливі агрокліматичні умови вегетації пшениці озимої в


2012/2013 рр. дозволили отримати найбільший врожай. Тільки при інокуляції
насіння найбільша продуктивність озимої пшениці 4,05 т/га була за

71
застосування поліміксобактерину. Прибавка врожаю була 0,39 т/га ( 10,6%)
(табл. 3.9). Для інших препаратів додатковий врожай був 0,21 – 0,28 т/га.
Обприскування вегетуючих рослин дало достовірну прибавку врожаю
0,22–0,29т/га (6,0 – 7,9 %) в варіантах з РКД-2 і агростимуліном.
Максимальний врожай в досліді отримано при комплексному
застосуванні інокуляції посівного матеріалу мікробними препаратами з
позакореневим підживленням посівів. Найбільш ефективним було поєднання
інокуляції насіння поліміксобактерином з обробкою вегетуючих рослин РКД-2.
Врожайність в цьому варіанті становила 4,20 т/га, що перевищило контроль на
0,54 т/га (14,8 %).
Досліджені препарати позитивно впливають на ріст і розвиток рослин
(табл.3.10).
Таблиця 3.10 - Вплив біопрепаратів і рідких комплексних добрив на висоту
рослин (1*) і довжину колосу (2**)
Варіанти Варіанти передпосівної обробки насіння
обприскування Контроль Діазофіт Полімік- Мікро- Агрости-
посівів на фоні (вода) собактерин гумін мулін
передпосівної 1* 2** 1 2 1 2 1 2 1 2
обробки
насіння
Контроль(вода) 75,1 7,8 75,2 8,2 76,5 8,3 74,9 8,2 75,5 8,0
РКД-1, 8л/га 75,1 8,1 75,6 7,9 75,9 8,3 76,0 7,9 75,7 8,1
РКД-2, 8л/га 76,3 8,0 75,6 8,0 75,6 8,4 75,9 8,1 76,2 8,2
РКД-3, 8л/га 75,1 8,1 76,2 8,3 75,2 8,1 75,7 8,4 75,5 8,0
Агростимулін, 75,5 8,2 75,1 8,3 76,1 7,9 75,4 7,9 76,5 8,3
20мл/га

У сприятливому за погодними умовами 2013 році рослини озимої


пшениці були краще розвинені. Висота рослин в досліді була 75,1 – 76,5 см (у
2012 році висота рослин склала 40 – 47см). Найбільш високими (76,5 см)
рослини були в варіанті інокуляції насіння поліміксобактерином і двократного
застосування агростимуліну. Максимальне збільшення довжини колосу проти
контролю становило 0,6 см.

72
Таблиця 3.9 - Вплив біопрепаратів, рідких комплексних добрив і регуляторів росту рослин на врожайність озимої
пшениці в агрокліматичних умовах 2012-2013 рр.
Варіанти Обробка насіння
обприскування
Контроль(вода) Діазофіт Поліміксобактерин Мікрогумін Агростимулін
посівів на фоні
передпосівної Середній Надбавка, ± Середній Надбавка, ± Середній Надбавка, ± Середній Надбавка, ± Середній Надбавка, ±
обробки насіння врожай, врожай, врожай, врожай, врожай,
т/га % т/га % т/га % т/га % т/га %
т/га т/га т/га т/га т/га
Вода (без 3,66 - - 3,94 +0,28 +7,6 4,05 +0,39 +10,6 3,92 +0,26 +7,1 3,87 +0,21 +5,7
препаратів)
РКД-1, 8л/га 3,75 +0,09 +2,4 3,93 +0,27 +7,3 4,09 +0,43 +11,7 3,97 +0,31 +8,5 3,71 +0,05 +1,4
РКД-2, 8л/га 3,88 +0,22 +6,0 4,15 +0,49 +13,4 4,20 +0,54 +14,8 3,91 +0,25 +6,8 3,98 +0,32 +8,7
РКД-3, 8л/га 3,80 +0,14 +3,8 3,94 +0,28 +7,6 4,10 +0,44 +12,0 3,87 +0,21 +5,7 3,99 +0,33 +9,0

73
Агростимулін,20 3,95 +0,29 +7,9 3,95 +0,29 +7,9 3,79 +0,13 +4,1 3,75 +0,09 +2,4 3,81 +0,15 +4,1
мл/га
НСР 0,5 , т/га 0,16 Р = 1,39
Зростання продуктивності пшениці озимої відбулось, головним чином , за
рахунок збільшення маси 1000 зерен і кількості зерен в колосі (табл. 3.11).
Таблиця 3.11 - Структурні показники врожаю озимої пшениці при
застосуванні біопрепаратів, рідких комплексних добрив і агростимуліну
Варіанти Варіанти передпосівної обробки насіння
обприскування
Контроль Діазофіт Поліміксобактерин Мікрогумін Агростимулін
посівів на фоні
(вода)
передпосівної
1* 2** 3*** 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3
обробки
насіння
Контроль(вода) 36,0 2,3 30,0 37,2 2,4 33,1 38,2 2,6 33,7 37,4 2,5 29,2 36,8 2,5 28,8
РКД-1, 8л/га 37,7 2,2 30,0 37,5 2,4 29,6 37,6 2,6 34,2 36,9 2,5 31,6 36,4 2,5 29,5
РКД-2, 8л/га 37,9 2,2 29,6 37,3 2,4 34,3 38,6 2,7 34,6 36,7 2,6 32,4 37,9 2,4 28,7
РКД-3, 8л/га 37,0 2,0 29,4 37,5 2,4 32,1 37,8 2,5 34,0 37,1 2,4 30,0 38,2 2,3 31,2
Агростимулін, 36,8 2,5 29,2 37,8 2,2 34,7 37,5 2,5 31,0 37,7 2,7 30,0 37,7 2,4 33,8
20мл/га
1* - Маса 1000 зерен, г
2** - коефіцієнт продуктивного кущіння
3*** - кількість зерен в колосі, шт.

Застосування біопрепаратів забезпечило збільшення маси 1000 зерен на


1,1–2,2 г. Позакореневе підживлення вегетуючих рослин на фоні передпосівної
обробки насіння сприяло найбільшому зростанню цього показника на 1,6 – 2,6
г. Кількість зерен в колосі в цих варіантах була більше за контроль на 1,6-4,6
шт.
Максимальне значення маса 1000 зерен 38,6 г мала в варіанті інокуляції
насіння поліміксобактерином с подальшим обприскуванням посівів рідким
добривом РКД-2. В цьому ж варіанті була найбільша кількість зерен в колосі –
34,6 шт.
Дослідження виявили покращення показників якості і безпеки зерна
озимої пшениці під впливом біопрепаратів і рідких комплексних добрив. Вміст
клейковини в зерні був більшим від контролю на 1,2 – 2,9 %, вміст білка – на
0,55 – 1,24 %. Якісні показники зерна озимої пшениці сорту Олексіївка, що
було отримано в агрокліматичних умовах 2012/2014 рр. наведені в табл. 3.12.

74
Таблиця 3.12- Показники якості зерна пшениці озимої
Варіанти Варіанти передпосівної обробки насіння
обприскування Вода Діазофіт Поліміксо- Мікрогумін Агрости-
посівів на фоні бактерин мулін
передпосівної 1* 2** 1 2 1 2 1 2 1 2
обробки насіння
Контроль(вода) 26,2 11,7 28,1 11,7 29,9 11,4 29,5 12,1 29,9 11,1
РКД-1, 8л/га 32,0 11,9 32,5 11,9 31,6 11,6 30,5 11,0 29,7 11,0
РКД-2 8л/га 30,1 12,1 31,2 11,8 32,2 11,8 28,7 11,6 31,5 10,9
РКД-3, 8л/га 32,3 11,4 29,0 12,1 29,8 11,9 28,5 11,8 32,0 12,0
Агростимулін, 32,3 12,3 30,6 11,5 29,9 11,9 28,4 11,8 26,0 11,3
20мл/га
1* – вміст клейковини, %
2** - вміст білка, %

В цих умовах відмічено незначне збільшення (0,3-0,6%) вмісту білку в


зерні пшениці озимої під впливом обробки насіння і обприскування вегетуючих
рослин. Більш суттєво обробки, які досліджувались, вплинули на вміст
клейковини в зерні, цей показник був в межах 28,1-32,5 %, що більше від
контролю на 1,9-6,3 %. Вміст клейковини зріс в усіх варіантах досліду.
Максимальне збільшення вмісту клейковини в зерні озимої пшениці на 6,3 %
відносно контролю відбулося в варіанті, де застосовували передпосівну
інокуляцію насіння діазофітом з подальшим позакореневим підживленням
рослин рідким комплексним добривом РКД-1. Якість клейковини практично не
змінювалась і була в межах 96-100 од. приладу ІДК. До показників безпеки
зерна відноситься вміст токсикантів, зокрема важких металів.
Експериментально встановлено (табл. 3.13), що в усіх варіантах досліду вміст
найбільш поширених важких металів (міді, цинку, кадмію, свинцю) не
перевищував гранично допустимі концентрації.

75
Таблиця 3.13 - Вміст важких металів в зерні озимої пшениці сорту Олексіївка
Варіанти Вміст важких металів, мг/кг
обприскування Варіанти передпосівної обробки насіння
посівів на фоні Вода Діазофіт Поліміксобактерин Мікрогумін Агростимулін
передпосівної
обробки Cu Zn Pb Cd Cu Zn Pb Cd Cu Zn Pb Cd Cu Zn Pb Cd Cu Zn Pb Cd
насіння
Контроль(вода) 3.03 18.2 0.27 0.031 1.68 14.3 0.28 0.024 2.48 16.8 0.31 0.0038 1,21 3,0 0,26 0,036 2,18 12,3 0,32 0,032
РКД-1, 8л/га 2.98 20.3 0.23 0.034 2.13 11.4 0.25 0.026 1.20 14.0 0.30 0.034 1,25 12,0 0,30 0,036 2,14 12,2 0,33 0,030
РКД-2 8л/га 3.10 17.7 0.27 0.025 1.59 15.7 0.29 0.026 1.97 13.1 0.27 0.029 1,85 15,1 0,28 0,030 2,16 8,4 0,29 0,036
РКД-3, 8л/га 2.89 16.8 0.30 0.028 0.80 15.9 0.28 0.021 1.78 14.8 0.29 0.029 1,59 15,8 0,28 0,032 2,52 13,2 0,30 0,034
Агростимулін, 1.01 18.0 0.29 0.025 2.47 15.7 0.30 0.042 1.23 7.1 0.28 0.032 2,14 15,3 0,31 0,036 1,81 13,6 0,23 0,026
20мл/га

76
3.4 Ефективність біопрепаратів, регуляторів росту рослин та рідких
комплексних добрив на посівах соняшнику
Застосування біопрепаратів, рідких комплексних добрив і регуляторів
росту рослин зменшує вплив стресових агрокліматичних умов, позитивно
впливає на ріст і розвиток рослин соняшнику, що забезпечує одержання
високих врожаїв. Ефективність біопрепаратів, регуляторів росту рослин та
рідких комплексних добрив при вирощувані соняшнику в південно-східному
регіоні досліджувалась на протязі 2012-2014 рр. Визначено вплив на
продуктивність соняшнику біопрепаратів біополіцид, поліміксобактерин, а
також регуляторів росту рослин трептолем, радостім і регоплант за
застосування їх окремо, а також в комплексній обробці з рідкими добривами.
Серед регуляторів росту найбільш ефективним був трептолем при
двократному застосуванні: передпосівна обробка насіння в поєднанні з
обробкою вегетуючих рослин. Вищий рівень врожаю соняшнику забезпечили
такі фактори як передпосівна обробка насіння біопрепаратом поліміксо-
бактерин та наступне обприскування рослин рідким добривом РКД-1.
У 2014 році було проведено дослідно-виробничі випробування цього
заходу на площі 2,5 га. Для цього виконано передпосівну обробку насіння
соняшнику поліміксобактерином із розрахунку 100 мл препарату на гектарну
норму насіння. В фазі 6 листків вегетуючі рослини обприскували розчином
рідкого комплексного добрива РКД-1, норма витрат якого була 8 л/га.
Достовірна прибавка врожаю соняшнику гібриду «Ясон» за рахунок
комплексного застосування біопрепарату поліміксобактерин і рідкого
комплексного добрива РКД-1 склала 0,43 т/га відносно контролю, де
врожайність була 2,14 т/га. В середньому за три роки в цьому варіанті
отримано додатковий врожай 0,41 т/га (20,3%) (табл. 3.14).
Таблиця 3.14 - Вплив поліміксобактерину і рідкого комплексного
добрива РКД-1 на врожайність соняшнику в 2011-2014 рр.
Врожайність, т/га Приріст врожаю, ±
Варіанти
2012 р. 2013 р. 2014 р. середня т/га %

77
Контроль (вода) 2,09 1,83 2,14 2,02 - -
Інокуляція насіння
поліміксо-бактерином + 2,41 2,31 2,57 2,43 +0,41 +20,3
обприскування РКД-1
НІР0,5 , т/га 0,18 0,24 0,27 - - -

Комплексне застосування поліміксобактерину і рідкого добрива РКД-1


забезпечило кращий розвиток рослин. В агрокліматичних умовах 2013 р.
висота рослин була більшою відносно контролю на 4,8 см, діаметр – на 1,6 см
(табл. 3.15).
Таблиця 3.15 – Вплив поліміксобактерину і рідкого комплексного
добрива РКД-1 на характеристику рослин і показники якості насіння
Показники
Варіанти Діаметр
Висота, Натура, Маса 1000 Лужність, Вміст
кошиків,
см г/дм насіння, г % олії, %
см
Контроль (вода) 164,4 20,6 374,8 45,5 16,2 43,0
Інокуляція насіння
поліміксобактерину
+ обприскування 169,2 22,2 405,3 47,2 16,3 43,9
РКД-1

Використання препаратів сприяло покращенню якісних показників


насіння. Маса 1000 насінин збільшилась в порівнянні з контролем на 1,7 г,
вміст олії зріс з 43,0 % в контрольному варіанті до 43,9%. Валовий збір олії
на контролі був 920,2 кг/га. За рахунок комплексної обробки посівного
матеріалу і вегетуючих рослин валовий збір олії збільшився на 155,4 кг/га і
становив 1075,6 кг/га.

3.5 Економічна ефективність застосування біопрепаратів при


вирощуванні основних сільськогосподарських культур в богарних
умовах Степу
Економічну ефективність застосування біопрепаратів в технологіях
вирощування ячменю ярого і соняшнику визначали співвідношенням

78
додаткового результату (в натуральних та вартісних показниках) із
контрольним варіантом.
Розрахунок економічної ефективності на посівах ярого ячменю
наведено в табл. 3.16 на посівах соняшнику - табл. 3.17.
За методичну основу розрахунків взято загальноприйняті рекомендації,
які ґрунтуються на традиційній методиці порівняння, результатів від
агрозаходу із витратами на його проведення за такими основними
показниками економічної ефективності, як собівартість одиниці продукції,
прибуток в розрахунку на одиницю продукції та на 1 га посівної площі,
рентабельність виробництва.
Витрати на обробку насіння, позакореневе підживлення, збирання,
транспортування, доробку додаткової продукції визначено за технологічною
картою Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
України. Показники таблиць 3.16 і 3.17 свідчать про значну економічну
ефективність застосування РКД і біопрепаратів при вирощуванні
сільгоспкультур. Ефект досягається, завдяки приросту врожайності, що разом
з порівняно невисоким рівнем додаткових витрат на їх застосування, сприяє
суттєвому зниженню собівартості продукції.
Комплексне застосування мікрогуміну для передпосівної обробки
насіння і рідкого комплексного добрива РКД-2 для позакореневого живлення
посівів при вирощуванні ярого ячменю в умовах 2012 р. сприяло підвищенню
врожайності на 0,71 т/га (25 %), в умовах 2013 року - на 0,47 т/га (15,5%),
прибуток в розрахунку на 1 га в середньому зріс на 911 грн., рівень
рентабельності склав 97,4 % і перевищив контроль на 15,9 %. В середньому
собівартість зменшилась з 1186 грн/т до 1089 грн/т, тобто на 97 грн або на
8,2 %, при цьому прибуток з 1 га збільшився з 2829 грн/га до 3840 грн/га.
При визначенні економічної ефективності застосування
поліміксобактерину для обробки насіння і рідкого комплексного добрива
РКД-1 для підживлення рослин соняшнику по вегетації бралися до уваги:

79
вартість додаткового врожаю, перевезення, доробка та збут його, вартість
придбання та використання добрив.
Таблиця 3.16 - Розрахунок економічної ефективності застосування
мікрогуміну і рідкого добрива (РКД-2) при вирощуванні ячменю ярого
Інокуляція насіння
мікрогуміном+поза- Відхилення
Контроль кореневе підживлення (середнє) (±)
Показники
РКД-2
2012-2013 2012-2013 абсолют-
%
не
Урожайність, т/га 2,94 3,53 +0,59 +20,1
Витрати на 1 га (в
розрахунку на основну 3368 3717 +349 +10,4
продукцію), грн.
в т.ч. додаткові витрати,
пов’язані із застосуванням 275
мікрогуміну і РКД
Собівартість 1 т, грн. 1186 1089 -97 -8,2
Вартість реалізованого зерна,
грн./га 6302 7580 +1274 +20,2
Прибуток на 1 га, грн. 2829 3740 +911 +32,2

Прибуток на 1 т, грн. 962 1060 +98 +10,2

Рівень рентабельності, % 81,5 97,4 +15,9

Таблиця 3.17 - Розрахунок економічної ефективності застосування


поліміксобактерину і рідкого добрива РКД-1 при вирощуванні
соняшнику
Інокуляція насіння
поліміксобактерином Відхилення
Контроль +позакореневе (середнє) (±)
Показники
підживлення РКД-1
абсо-
2012-2014 2012-2014 %
лютне
Урожайність, т/га 2,02 2,43 +0,41 +20,3
Витрати на 1 га (в розрахунку
на основну продукцію), грн. – 3038 3448 +409,5 +13,5
всього
в т.ч. додаткові витрати,
пов’язані із застосуванням - 275 +275
мікрогуміну і РКД
Собівартість 1 т, грн. 1574 1461 -113 -7,2
Вартість реалізованого зерна,

80
грн/га 6977 8604 +1626,5 +23,2
Прибуток на 1 га, грн. 3844 5045 +1200,5 +31,2

Прибуток на 1 т, грн. 1966 2090 +123,5 +6,3

Рівень рентабельності, % 123,3 142,6 +19,3

При виконанні всіх технологічних операцій і ціні за 1 т продукції, яка


склалася, застосування Поліміксобактерину і РКД-1 дало додатковий
прибуток 894 грн/га., рівень рентабельності зріс на 12 %. і складав 117 %,
собівартість зменшилась з 1512 грн./т до 1430 грн/т. В середньому за три
роки прибуток збільшився на 1200,5 грн/га, рівень рентабельності – на 19,3%.

81
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Петербургский А.В. Агрохимия и физиология питания растений. М.:


Россельхозиздат, 1971. 333 с.
2. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів:
Монографія / Патика В.П., Макаренко Н.А., Моклячук Л.І., Середа Л.П. та ін.
Київ: Основа, 2005. 300 с.
3. Медведєв В.В. Взаємозв’язок між антропогенним навантаженням,
деградацією і сталістю грунтів. Вісник аграрної науки. 2007. № 8. С.49-55.
4. Яцук І.П., Панасенко В.М. Екологічні ризики в сучасному
землекористуванні. Агроекологічний журнал. 2013. №4. С.21-26.
5. Бережняк М.Ф., Бережняк Є.М.Оптимізація агрофізичних параметрів
чорноземних грунтів за різних систем обробітку грунту. Вісник аграрної
науки. 2010. № 12. С.12-15.
6. Лобова О.В., Таргоня В.С., Щербак Б.В. Фітотоксичність рідких
біодобрів отриманих у біогазових установках. Агроекологічний журнал.
2013. № 2. С.60-65.
7. Дубровін В.О., Коломієць Ю.В., Таргоня В.С. Вплив ферментованої
гнойової біомаси на вегетацію овочевих культур у закритому грунті.
Агробіологія: зб. наук. праць Білоцерковського національного аграрного
університету. 2011. Вип.6. С.99-103.
8. Тараріко Ю.О. Формування сталих агроекосистем: теорія і практика.
К.: Аграрна наука. 2005. 508с.
9. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивости
жизни. М.: Наука 1995. 470с.
10. Городний Н.М., Мельник И.А., Повхан М.Ф., Тивончук С.А.,
Гуцулюк В.Д.. Биоконверсия органических отходов в биодинамическом
хозяйстве. К., 1990. 256 с.
11. Повхан М.Ф., Мельник И.А., Андриенко В.А., Городний Н.М.
Вермикультура: проиводство и использование. К., 1994. 128 с.

82
12. Коноваленко Л.І., Бондарева О.Б., Прокопенко Л.А. Еколого-
агрохімічний стан ґрунту при застосуванні мікробного препарату Байкал в
умовах Степу. Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної
конференції з міжнародною участю «Роль науки у підвищенні
технологічного рівня і ефективності АПК України», Тернопіль, 15-16.05.2014
р., ч.І. С.86- 88.
13. Дегодюк Е.Г. Сучасний стан земельних ресурсів України і шляхи
відновлення земель – і природокористування. 3б. доп. Всеукраїнської наук.-
практ. Конференції «Стан земельних ресурсів в Україні : проблеми, шляхи
вирішення». К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. С.32-37.
14. Сайко В.Ф., Дегодюк Є.Г. Теоретичні основи і практичні аспекти
розвитку біологічного землеробства в Україні. Землеробство. 1994. Вип. 69.
С.3-7.
15. Тараріко Ю.О. Енергозберігаючі агроекосистеми. Оцінка та
раціональне використання агроресурсного потенціалу України: Рекомендації
на прикладі Степу і Лісостепу. К.: ДІА, 2011. 576 с.
16. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений. К., 2003. 312 с.
17. Біологічно активні речовини в рослинництві / З.М. Грицаєнко,
С.П. Пономаренко, В.П. Карпенко, І.Б. Леонтюк. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008.
352 с.
18. Кисіль В.І. Біологічне землеробство: тенденції в світі та позиція
України. Вісник аграрної науки. 1997. № 10. С. 9 – 13.
19. Омельянець Т.Г., Шерстобоєва О.В. Оцінка небезпеки
біопрепаратів на основі сімбіотичних азотфіксувальних штамів
мікроорганізмів. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2003. №
12. С. 135-138.
20. Винюков А.А., Бондарева О.Б., Коноваленко Л.И., Моргунова Л.Я.
Биостимуляторы растений - важный фактор повышения продуктивности
ярового ячменя в Степи. Сборник статей Международной научно-
практической конференции «Проблеми и перспективи биологического

83
земледелия» (Россия, ГНУ Донской зональный научно-исследовательский
институт сельского хозяйства РАСХН ), 23-25.09.2014. С.165-171.
21. Шерстобоєва О.В. Роль мікробіологічних препаратів у підвищенні
продуктивності рослин екологічно безпечними засобами. Физиология и
биохимия культурных растений. 2004. Т. 36. № 3. 229 – 238 с.
22. Волкогон В.В. Мікробні препарати в землеробстві. Збірник наукових
праць ННЦ ІЗ УААН (спецвипуск). К.: ЕКМО.2006. С.26-32.
23. Волкогон В.В., Димова С.Б., Сальник В.П. и др. Биологический
препарат комплексного действия микрогумин. Информационный листок №
1-2004. Чернигов: ЦНТЭИ, 2004. 4 с.
24. Волкогон В.В., Гусєв О.В., Волкогон К.І. Особливості азотного
живлення ячменю при застосуванні нового біологічного препарату
мікрогуміну. Живлення рослин: теорія і практика. К:. Логос, 2005. С.209-213.
25. Комплексне застосування біопрепаратів на основі азотфіксуючих,
фосформобілізуючих мікроорганізмів, фізіологічно-активних речовин і
біологічних засобів захисту рослин: рекомендації / В.П. Патика, Ю.О.
Тараріко, Л.М. Мельничук, О.В. Шерстобоєва, П.Г. Дульнєв. К.: Аграрна
Наука, 2000. 36 с.
26. Вінюков О.О., Моргунов В.В., Моргунова Л.Я. Вплив регуляторів
росту на підвищення врожайності та якості зерна ярого ячменю. Посібник
українського хлібороба. 2013. С.234-236.
27. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – 5-е изд., доп. и перераб.
М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
28. Рубенчик Л.И. Микроорганизмы-биологические индикаторы. Київ:
Наукова думка, 1972. 163 с.
29. Гирка А. Д., Кулик І. О., Педаш О. О., Вінюков О. О., Іщенко В. А.
Агроекологічне випробування сортів ярих зернових культур у північному
степу України. Бiологiчний вiсник МДПУ им. Богдана Хмельницького. 2016. 6
(3). С. 54–60.

84
30. Вінюков О. О., Коноваленко Л. І., Бондарева О. Б. Вплив добрив
на вміст важких металів у ґрунті та їх накопичення рослинами ячменю
ярого. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН
України. 2016. № 10. С. 129–133.
31. Вінюков О. О., Бондарева О. Б., Коробова О.М., Макуха С.А.
Ефективність використання органічного добрива біогумус та препарата на
його основі айдар при вирощуванні ярих зернових культур в умовах Донбасу.
Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія
«Сільськогосподарські науки». Луганськ : Елтон-2, 2012. №36. С.33–37.
32. Винюков А.А., Коробова О. Н., Перекипская Т. А. Использование
органического удобрения биогумус и регулятора роста растений Айдар в
технологи возделывания яровой пшеницы и ярового ячменя в условиях юго-
востока Украины. Труды Кубанского государственного аграрного
университета. Краснодар, 2013. Вып. №1 (40). С. 86–89.
33. Вінюков О.О., Коноваленко Л. І., Бондарева О. Б. Вплив добрив
на вміст важких металів у ґрунті та їх накопичення рослинами ячменю
ярого. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН
України. 2016. № 10. С. 129–133.
34. Сендецький В. М. Виробництво органічних добрив нового
покоління “Біогумус” з органічних відходів агропромислового комплексу
методом вермикультивування і його вплив на врожайність
сільськогосподарських культур. Збірник наукових праць Білоцерківського
національного аграрного університету. Агробіологія. 2010. №. 4. С. 80.
35. Суслов С. А., Дулепов М. А. Биогумус – резерв повышения
эффективности сельского хазяйства. Вестник НГИЭИ. 2011. №1 (2).
36. Сытников Д. М. Биотехнология микроорганизмов азотфиксаторов
и перспективы применения препаратов на их основе. Biotechnol. acta. 2012.
№4.
37. Винюков А. А. Инокуляция семян ячменя ярового разными
видами биопрепаратов. Зерновое хозяйство России. 2013. №. 6. С. 56–59.

85
38. Лопушняк В. І., Вислободська М. М. Продуктивність ярого
ячменю залежно від рівня удобрення грунтів. Хімія. Агрономія. Сервіс. 2010.
№ 7. C. 48–51.
39. Вінюков О. О., Бондарева О. Б., Коробова О. М., Макуха С. А.
Ефективність використання органічного добрива біогумус та препарата на
його основі айдар при вирощуванні ярих зернових культур в умовах Донбасу.
Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія
«Сільськогосподарські науки». 2012. №36. С.33–37.
40. Гирка А. Д., Гирка Т. В., Кулик І. О., Андрейченко О. Г. Вплив
системи мінерального живлення на врожайність вівса і ячменю
ярого в північному Степу України. Бюл. Ін-ту сіл. госп-ва степ. зони. 2012.
№ 3. С. 28–33.
41. Гирка А. Д., Андрейченко О. Г., Кулик І. О. Вплив
біопрепаратів і регуляторів росту на продуктивність рослин ячменю ярого
голозерного та плівчастого в умовах північного Степу. Бюл. Ін-ту сіл. госп-
ва степ. зони. 2012. № 3. С. 65–68.
42. Вінюков О. О., Коробова О. М., Кулик І. О. Метод вирощування
кореневої системи зернових культур та вплив регуляторів росту на розвиток
кореневої системи ячменю ярого. Вісник аграр. науки Причорномор'я. 2013.
№. 2. С. 105–111.
43. Гавриш С. Л. Ефективність інокуляції обрушеного насіння
еспарцету. Вісн. Сумського НАУ: серія "Агрономія і біологія". 2016. Вип. 2
(31). С. 120–124.
44. Коноваленко Л. І., Моргун В. В., Петренко К. В. Ефективність
різних регуляторів росту рослин та біопрепаратів в умовах Степу.
Агроекологічний журнал. 2013. № 3. С. 51–56.
45. Вінюков О. О., Коноваленко Л. І., Бондарева О. Б. Вплив добрив
на вміст важких металів у ґрунті та їх накопичення рослинами ячменю ярого.
Бюл. Ін-ту сіл. госп-ва степ. зони. 2016. №10. С. 129–133.

86
46. Сучек М. М. Формування продуктивності гречки залежно від
сортових особливостей і елементів технології вирощування в південно-
західному лісостепу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук.
Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. Кам'янець-Подільський. 2007.
47. Гавриш С. Л., Орехівський В. Д., Бондарева О. Б., Оголева Н. В.
Спосіб покращення посівних якостей насіння еспарцету. Вісник ЦНЗ АПВ
Харківської області. 2014. № 16. С. 39–45.
48. Патент України № 84442 від 25.10.2013 р. «Лущильно-
шліфувальна машина». Україна, МПК В02В 3/02 (2006.01). / Гавриш С. Л.;
заявл. 26.03.2013; опубл. 25.10.2013. Бюл. № 20.
49. Гавриш С. Л. Ефективність біологічного захисту і стимуляції
обрушеного насіння еспарцету. Вісник Львівського нац. аграр. ун-ту: серія
«Агрономія». 2017. № 21. C. 166–174.
50. Гавриш С. Л., Ващенко В. В. Строки літньої сівби еспарцету в
умовах високих температур повітря та грунту. Вісн Уманського нац. ун-ту
садівництва. Ч. 1 «Сільськогосподарські науки». 2016. Вип. 89. С. 176–185.
51. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця:
Інститут кормів, 1994. 96 с.
52. Практикум по физиологии растений. М.: Колос, 1982. 271 с.
53. Колесников Б. П., Махонина Г. Н., Чибриков Т. С. Естественное
формирование почвенного и растительного покрова на отвалах Челябинского
буроугольного бассейна. Растения и промышленная среда. Свердловськ:
УрГУ, 1976. С. 70-122.
54. Влияние некоторых биологически активных веществ на
гумусное состояние чернозёма обыкновенного и темно-каштановой почвы.
Почвоведение. 1995. №7. С. 824 - 829.
55. Методические рекомендации по изучению показателей
плодородия почв, баланса гумуса и питательных веществ в длительных
опытах. М.: 1987. 78 с.
56. Коробова О. М., Бондарева О. Б. Реакція сучасних гібридів

87
кукурудзи на строки сівби в умовах східного Степу України. Стан і
перспективи розвитку селекції та насінництва кукурудзи в умовах зміни
клімату: збірник праць міжнародної науково-практичної конференції
(Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН, 7-9 липня 2015 р.).
Харків, 2015. С.47-49.
57. Вінюков О.О., Коробова О.М., Пархомюк К.М., Моргунова Л.Я.,
Прокопенко Л.А. Ефективність застосування мінерального мікродобрива
сизам при вирощуванні сільськогосподарських культур. Вісник ЦНЗ АПВ
Харківської області. 2014. №17. С. 39-45.
58. Вавилов П. П. Растениеводство. М.: Колос, 1975. 392 с.
59. Гудвин Т., Мерсер 3. Введение в биохимию растений. М.: Мир,
1986. 312 с.
60. Ефимов В. Н., Калиниченко В. Г., Горлова М. Л. Пособие к
учебной практике по агрохимии. Л.: Колос, 1979. 130 с.
61. Степанов В. Н., Лукьянюк В. И. Растениеводство. М.: Колос,
1970. 488 с.
62. Методические указания по определению тяжелых металлов в
почвах сельскохозяйственных угодий и продукции растениеводства. М.:
ЦИНАО, 1992. 61 с.
63. Тарарико Ю.А. Формирование устойчивых агроэкосистем. К.: ДИА,
2007. 560 с.
64. Лихочвор В. В. Біологічне рослинництво. Львів:НВФ «Українські
технології», 2004. 312с.
65. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво.
К.: Аграрна освіта, 2001. 591 с.
66. Бондарева О.Б., Коноваленко Л.И., Белицкая О.А., Макуха С.А.
Использование био- и рострегулирующих препаратов для повышения
продуктивности и качества зерна ячменя ярового. Зерновое хозяйство
России. 2013. № 6. С.59-63.

88
67. Вінюков О.О, Давидов С.І., Бондарева О.Б. Ефективність
застосування рідкої гумінової суміші айдар при вирощуванні ячменю ярого.
Посібник українського хлібороба. 2013. С.236-237
68. Вінюков О.О., Бондарева О.Б., Сіпун О.Л., Мамєдова Е.І. Сучасні
органічні технології – шлях екологізації сільськогосподарського
виробництва. Аграрний вісник Півдня. Сільськогосподарські науки. Одеса:
Інститут сільського господарства Причорномор’я НААН України, 2014. Вип.
1. С. 78-81.
69. Вінюков О.О., Вінюкова О.Б., Бондарева О.Б., Мамедова Е.І.
Економічна доцільність впровадження в сільськогосподарське виробництво
східної частини північного Степу елементів органічної технології
вирощування ярих колосових культур. Вісник аграрної науки. 2014. №, №12.
С. 60-64.

89
ДОДАТКИ

90
Додаток 1

Національна академія аграрних наук


Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

Інструкція щодо ефективного використання добрив


біоенергетичного виробництва в умовах Степу

91
ВСТУП

Актуальною проблемою сільськогосподарського виробництва є


покращення стану грунтів, пошук шляхів підвищення їх біологічної
активності, збереження родючості з одночасним підвищенням
продуктивності виробництва і енергозбереженням. Аналіз літературних
джерел показує, що відбувається зміна фізико-хімічних властивостей, що
призводить до руйнування структури грунту, порушення його водно-
повітряного і органічного складу [1-3]. Вирішення проблеми управлення
родючістю грунту значною мірою пов’язано з дотриманням оптимального
гумусного режиму. Для збереження в грунті бездефіцитного балансу гумусу
потрібно постійне внесення органічних добрив.
В сучасному аграрному виробництві використання традиційних
органічних добрив має вкрай низький рівень, тому практично не
забезпечується повернення виносу біогенних елементів і компенсація втрат
органічного вуглецю, що призводить до деградації ґрунтів і агроекосистеми в
цілому.
Гострий дефіцит традиційних органічних добрив можна компенсувати
залученням поновлюваних джерел в енергетичний баланс аграрної галузі.
Безперервна потреба у високоякісних органічний добривах може бути
забезпечена шляхом утилізації біомаси. Переробка біомаси (органічних
сільськогосподарських відходів) метановим бродінням дає змогу отримувати
біогаз, що містить близько 70% метану, і знезаражені органічні добрива.
Дослідження показали, що рідкі біодобрива отриманиі при збродженні в
біогазових установках безподстілкової гнойової біомаси ВРХ за своїми
фізико-хімічними та токсичними показниками можуть бути використаними у
біологічному землеробстві [4, 5].

92
Триває пошук нетрадиційних органічних добрив, які сприятимуть
стабілізації врожайності сільгоспкультур при знижені собівартості продукції
та енергоємності технологій. В цьому напрямку вченими України
досліджуються нові високоефективні, екологічно чисті, біологічно активні
добрива універсальної дії, що виробляються методом біологічної ферментації
з природної органічної сировини, а саме: гній, курячий послід, торф, тирса,
солома та інші органічні матеріали. За своїми агрохімічними властивостями
ці добрива є комплексними завдяки вмісту макро-(азот, фосфор, калій) і
мікро- (мідь, цинк, бор) елементів живлення рослин.
Значна кількість досліджень спрямована на використання для
відновлення родючості грунтів біогумусних органічних добрив, які
одержуються промисловою переробкою компостів. Найчастіше
використовують біогумус, що отримують за допомогою каліфорнійських
черв’яків [6, 7]. Один з різновидів біогумусу утворюється в біогазових
установках. Такі добрива за рахунок вмісту в них фізіологічно активних
речовин можуть створити передумови для збільшення продуктивності
сільгоспкультур, покращення якості продукції і агрохімічних показників
грунту на засадах біологічного землеробства.
Раціональне застосування біодобрив забезпечує одержання екологічно
безпечної продукції, накопичення гумусу, знижує втому грунту, покращує
структуру грунту, що сприяє підвищенню його родючості.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОДОБРИВА-БІОГУМУС

Біогумус – шлам, що утворюється в процесі анаеробного (безкисневого


бродіння) органічних відходів (гній, пташиний послід, рослинні рештки). Це
сипуча маса, вологістю 40-50%, коричневого кольору, не має запаху. Якість
біогумусу характеризується наявністю в ньому гумусних сполук 15-20%,
загального азоту 0,8-1,5%, загального фосфору – 0,7-3%, загального калію –
0,7-1,5%. Індекс кислотності (pH) 7,0-8,5.

93
Біогумус має ряд переваг перед іншими органічними добривами
- в його складі повністю відсутні важки метали, насінну бур’янів, яйця
гельмінтів;
- корисні речовини знаходяться в біогумусі в біодоступній формі;
- відсутність патогенної мікрофлори, наявність ґрунтових
антибіотиків, які є складовою біогумусу, сприяють оздоровленню ґрунту,
захисту рослин від хвороб;
- не потребує адаптаційного періоду. Гній перед внесенням в ґрунт
необхідно підготувати (6-12 місяців). При цьому корисні речовини частково
втрачаються, а інші починають діяти в ґрунті лише на 2-4 рік після внесення.
Біодобрива завдяки своїй формі ефективно діють відразу після внесення;
- стійкість до вимивання із грунту поживних речовин. За вегетаційний
період із грунту вимивається біля 80% органічних добрив, тому їх вносять у
великій кількості. За цей час біодобрива вимиваються тільки на 15%;
- максимально збереження і накопичення азоту. При компостуванні
органічні відходи втрачають до 50% азоту. В біодобривах, завдяки
анаеробному бродінню біомаси в біогазовій установці кількість загального
азоту повністю зберігається, крім того вміст розчинних форм збільшується на
10-15%;
- екологічність біодобрив. Органічні добрива в непереробленному
вигляді завдають великої шкоди ґрунту, забруднюючи його та ґрунтові води.
Біогумус – це чисте екологічне добриво, він не викликає мінералізації ґрунту
на відміну від мінеральних добрив. Також завдяки своїм біологічним
властивостям засвоюється рослинами практично повністю, при цьому вміст
нітратів в них не збільшується.
- Проведені аналітичні дослідження кількісного складу біогумусу з
біогазової установки по переробці свинячого гною. Досліджували склад і
застосовували в дослідах біогумус з біогазової установки, що працює в ТОВ
«Агроовен» Магдалинівського р-ну Дніпропетровської області. Вміст

94
поживних речовин в біогумусі складав: азот загальний - 1,8%, фосфор
загальний - 1,5%, калій загальний - 0,3%, органічна речовина - 91%.

2. СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ

Біогумус вноситься в грунт наступними способами:


- рівномірний розподіл по всій поверхні грунту за допомогою
розкидувача мінеральних добрив, або туковими сівалками з наступною
неглибокою заробкою ґрунтообробною технікою (культиватори, борони,
тощо);
- локально бороздами до сівби, в рядки при сівбі сільгоспкультур
сівалками.

3. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

Незважаючи на високий рівень екологічної безпеки біодобрив при їх


використанні необхідно дотримуватись вимог безпеки, передбачених
«Державними санітарними правилами застосування пестицидів у
народному господарстві» (Київ, 1998. Постанова КМУ 1 від 03.08.1998).

4. УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ БІОГУМУСУ

Застосування біогумусу під передпосівну культивацію по нормі 500


кг/га позитивно вплинуло на ріст і розвиток рослин ячменю ярого сорту
Аверс. Покращення таких структурних показників врожаю як маса 1000
зерен, кількість зерен в колосі та коефіцієнту продуктивного кущення
забезпечило зростання продуктивності ячменю ярого (табл. 1).
Таблиця 1 - Вплив органічних добрив на врожайність зерна ярого ячменю
№ Варіант досліду Урожай, т/га Прибавка
±, т/га ±, %
1 Контроль (без добрив) 2,43 - -
2 Біогумус+N30P30K30 3,13 0,70 28,8

95
3 Біогумус+N15P15K15 3,02 0,59 24,3
4 Біогумус 2,70 0,27 11,1

Обприскування посівів ячменю ярого біостимуляторами Стімпо і


Регоплант на фоні внесення біогумуса дало додатковий врожай і дозволило
скоротити використання мінеральних добрив (табл.2)

Таблиця 2 - Вплив біостимуляторів на врожайність зерна ярого ячменю на


фоні внесення органічних добрив
№ Варіант досліду Урожай, т/га Прибавка
±, т/га ±, %
1 Контроль (без добрив) 2,43 - -
2 Контроль+ Стімпо(об.п.) 2,60 0,17 7,0
3 Контроль+ Регоплант (об.п.) 2,65 0,22 9,0
4 Біогумус+Стімпо(об.п.) 2,80 0,37 15,2
5 Біогумус+Регоплант(об.п.) 2,86 0,43 17,7

Найбільша прибавка врожаю 0,70 т/га (28,8%) в порівнянні з контролем


була в варіанті, де застосовували біогумус з N30P30K30. В порівнянні з
варіантом, де були тільки мінеральні добрива N30P30K30, додаток врожаю
склав 0,12 т/га, що є достовірним. Внесення половинної дози мінеральних
добрив разом з біогумусом дало додатковий врожай 0,59т/га (24,3%).
Різниця врожайності в цих варіантах не перевищує НСР. Тобто застосування
біогумусу з біогазової установки по переробці свинячого гною дає змогу
скоротити витрати мінеральних добрив. Суттєву достовірну прибавку
врожаю 0,43 т/га (17,7%) було отримано також в варіанті обробки посівів
біостимулятором Регоплант на фоні внесення в ґрунт біогумусу.
Експериментальні данні показали, що якісні показники зерна ячменю
ярого рівною мірою покращились за застосуванням мінеральних добрив, а
також біостимулятору Стімпо на фоні внесення в ґрунт біогумусу. В цих
варіантах був максимальний вміст білка в зерні ярого ячменю 11,8%. Це
вище від контролю на 0,8%.
За передпосівне внесення біогумусу дослідження показали зростання
біологічної активності ґрунту, що визначалась за методом розкладання

96
льняного полотна. В контрольному варіанті біологічна активність ґрунту
склала 35,2%. За застосування біогумусу цей показник був відповідно 42,0%,
тобто зріс відносно контролю на 6,8% Таким чином, добрива на основі
біогумусу за рахунок вмісту в них фізіологічно активних речовин можуть
створювати передумови для збільшення продуктивності сільгоспкультур,
покращення якості продукції і агрохімічних показників грунту.

5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ


БІОГУМУСУ

Найбільш економічно доцільним виявився варіант, в якому проводили


обприскування посівів у фазі кущення біостимулятором Регоплант на фоні
внесення біогумусу При цьому прибуток зріс на 502 грн./га, собівартість
продукції зменшилась на 42,5 грн. Рентабельність виробництва збільшилась
на 10,5%. Застосування біогумусу разом з біостимуляторами дозволяє
підвищити продуктивність сільгоспкультур при зниженні витрат на
мінеральні добрива. Одночасно скорочення використання мінеральних
добрив покращує екологічний стан навколишнього середовища, дає змогу
отримати екологічно безпечну продукцію, що має соціальний ефект.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Медведєв В.В. Взаємозв’язок між антропогенним навантаженням,


деградацією і сталістю грунтів / В.В.Медведєв // Вісник аграрної науки.-
2007.- № 8.- С.49-55.
2. Яцук І.П. Екологічні ризики в сучасному землекористуванні /
І.П.Яцук, В.М.Панасенко // Агроекологічний журнал.- 2013.- №4.- С.21-26.
3. Бережняк М.Ф. Оптимізація агрофізичних параметрів чорноземних
грунтів за різних систем обробітку грунту / М.Ф.Бережняк, Є.М.Бережняк //
Вісник аграрної науки.- 2010.- № 12.- С.12-15.

97
4. Лобова О.В. Фітотоксичність рідких біодобрів отриманих у
біогазових установках // О.В.Лобова, В.С.Таргоня, Б.В.Щербак //
Агроекологічний журнал.- 2013.- № 2.- С.60-65.
5. Дубровін В.О. Вплив ферментованої гнойової біомаси на вегетацію
овочевих культур у закритому грунті / В.О.Дубровін, Ю.В.Коломієць,
В.С.Таргоня // Агробіологія: зб. Наук. Праць Білоцерковського
національного аграрного університету.- 2011.- Вип.6.- С.99-103.
6. Городний Н.М. Биоконверсия органических отходов в
биодинамическом хозяйстве / Н.М.Городний, И.А.Мельник, М.Ф.Повхан,
С.А.Тивончук, В.Д.Гуцулюк.- К., 1990.- 256 с.
7. Повхан М.Ф. Вермикультура: проиводство и использование /
М.Ф.Повхан, И.А.Мельник, В.А.Андриенко, Н.М.Городний.- К., 1994, 128 с.

98
Додаток 2

Національна академія аграрних наук


Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

Науково-практичні рекомендації щодо застосування


біологічних добрив в технологіях вирощування
сільгоспкультур в південно-східному промисловому регіоні

Методичні рекомендації розробили:


О.О.Вінюков, кандидат с.-г. наук
О.Б. Бондарева, кандидат техн. наук, с.н.с.
Л.І.Коноваленко, кандидат.хім.наук

Розглянуто і затверджено Вченою радою ДДСДС НААН


Протокол № 6 від 19.10. 2015

99
ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….. 101
1. Загальна характеристика біодобрива- і біостимуляторів…………………. 103
2. Способи застосування і умови зберігання……………………………. 105
3. Заходи безпеки………………………………………………………….. 106
4. Умови ефективного використання біогумусу і біостимуляторів в
богарних умовах Степу…………………………………………………… 107
5. Економічна ефективність застосування біогумусу в комплексі з
біостимуляторами………………………………………………………… 109
Перелік посилань………………………………………………………….. 111

100
ВСТУП

Сучасне аграрне виробництво спрямоване на екологізацію


природокористування на основі розширеного відтворення родючості ґрунту
за умов дотримання безпеки довкілля і вирощеної продукції. Зростаюче
значення екологізації природокористування в АПК країни і біологізації
землеробства зумовлює необхідність мінімалізації витрат хіміко-техногенних
ресурсів, що забезпечує зменшення антропогенного навантаження на
агроекосистеми.
В теперішній час відбувається зміна фізико-хімічних властивостей
грунту, що призводить до руйнування структури, порушення його водно-
повітряного і органічного складу [1-3]. Вирішення проблеми управління
родючістю грунту значною мірою пов’язано з дотриманням оптимального
гумусного режиму. Для збереження в грунті бездефіцитного балансу гумусу
потрібно постійне внесення органічних добрив. В сучасному аграрному
виробництві використання традиційних органічних добрив має вкрай
низький рівень, тому практично не забезпечується повернення виносу
біогенних елементів і компенсація втрат органічного вуглецю, що призводить
до деградації ґрунтів і агроекосистеми в цілому.
Гострий дефіцит традиційних органічних добрив можна компенсувати
залученням поновлюваних джерел в енергетичний баланс аграрної галузі.
Безперервна потреба у високоякісних органічний добривах може бути
забезпечена шляхом утилізації біомаси. Переробка біомаси (органічних
сільськогосподарських відходів) метановим бродінням дає змогу отримувати
біогаз, що містить близько 70% метану, і знезаражені органічні добрива.
Дослідження показали, що біодобрива отриманиі при збродженні в
біогазових установках безподстілкової гнойової біомаси ВРХ за своїми
фізико-хімічними та токсичними показниками можуть бути використаними у
біологічному землеробстві [4, 5]. В цьому напрямку вченими України

101
досліджуються нові високоефективні, екологічно чисті, біологічно активні
добрива універсальної дії, що виробляються методом біологічної ферментації
з природної органічної сировини, а саме: гній, курячій послід, торф, тирса,
солома та інші органічні матеріали. За своїми агрохімічними властивостями
ці добрива є комплексними завдяки вмісту макро-(азот, фосфор, калій) і
мікро- ( мідь, цинк, бор) елементів живлення рослин.
Важливим елементом сучасних ресурсозберігаючих технологій
вирощування сільськогосподарських культур є застосування нових видів
біостимуляторів, які підвищують ефективність використання мінеральних
добрив, покращуючи умови живлення рослин та їх урожайність [6, 7].
Використання цих препаратів дозволяє значно скоротити обсяги внесення
традиційних мінеральних добрив, що зменшує втрати елементів живлення
рослин та унеможливлює забруднення навколишнього середовища [8, 9].
Раціональне застосування біодобрив і біостимуляторів забезпечує
одержання екологічно безпечної продукції, накопичення органічної речовини
грунту, знижує втому грунту, покращує його структуру, що сприяє
підвищенню родючості.

102
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОДОБРИВА І
БІОСТИМУЛЯТОРІВ

Біогумус – шлам, що утворюється в процесі анаеробного


(безкислородного бродіння) органічних відходів (гній, пташиний послід,
рослинні рештки). Це сипуча маса, вологістю 40-50%, коричневого кольору,
не має запаху. Якість біогумусу характеризується наявністю в ньому
гумусних сполук 15-20%, загального азоту 0,8-1,5%, загального фосфору –
0,7-3%, загального калію – 0,7-1,5%. Індекс кислотності (pH) 7,0-8,5.
Біогумус має ряд переваг перед іншими органічними добривами
- в його складі повністю відсутні важки метали, насінну бур’янів,
яйця гельмінтів;
- корисні речовини знаходяться в біогумусі в біодоступній формі;
- відсутність патогенної мікрофлори, наявність ґрунтових
антибіотиків, які є складовою біогумусу, сприяють оздоровленню ґрунту,
захисту рослин від хвороб;
- не потребує адаптаційного періоду. Гній перед внесенням в ґрунт
необхідно підготувати (6-12 місяців). При цьому корисні речовини частково
втрачаються, а інші починають діяти в ґрунті лише на 2-4 рік після внесення.
Біодобрива завдяки своїй формі ефективно діють відразу після внесення;
- стійкість до вимивання із грунту поживних речовин. За
вегетаційний період із грунту вимивається біля 80% органічних добрив, тому
їх вносять у великій кількості. За цей час біодобрива вимиваються тільки на
15%;
- максимально збереження і накопичення азоту. При компостуванні
органічні відходи втрачають до 50% азоту. В біодобривах, завдяки
анаеробному бродінню біомаси в біогазовій установці кількість загального
азоту повністю зберігається, крім того вміст розчинних форм збільшується на
10-15%;

103
- екологічність біодобрив. Органічні добрива в непереробленному
вигляді завдають великої шкоди ґрунту, забруднюючи його та ґрунтові води.
Біогумус – це чисте екологічне добриво, він не викликає мінералізації ґрунту
на відміну від мінеральних добрив. Також завдяки своїм біологічним
властивостям засвоюється рослинами практично повністю, при цьому вміст
нітратів в них не збільшується.
Проведені аналітичні дослідження кількісного складу біогумусу з
біогазової установки по переробці свинячого гною, що працює в ТОВ
«Агроовен» Магдалинівського р-ну Дніпропетровської області свідчать про
високий вміст органічної речовини ( 91-94%), а також поживних речовин
азот загальний - 1,8 -2,0 %, фосфор загальний - 1,5-1,8%, калій загальний - 0,3
-0,6%.
Регулятор росту Стімпо - новітній композиційний препарат
біологічного походження, в основу дії якого покладений синергетичний
ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування грибів-
мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і продуктів життєдіяльності
бактерій Streptomyces Avermetilis - аверсектину. До складу препарату
входить біопрепарат з антипаразитарною дією.До складу Стимпо входять
ненасичені кислоти С11-С28, вуглеводи (глюкоза, рибоза, галактоза), близько
15 амінокислот, мікроелементи - іони K, Mn, Mg, Fe, Cu, аналоги
натуральних фітогормонів типу цитокінін і ауксин, біогенні мікроелементи,
поліненасичені жирні кислоти, відповідальні за утворення фітонцидів і
фітоалексинів, а також аверсектин. Стімпо сприяє прискореному діленню
рослинних клітин, розвитку потужної кореневої системи, збільшенню площі
листової поверхні і вмісту хлорофілу, знижує фітотоксичну дію пестицидів,
має антимутагенний ефект, покращує якість вирощеної продукції, підвищує
врожайність, стійкість рослин до хвороб і несприятливих факторів довкілля
(переохолодження, перегрівання, браку або надлишку світла і вологи).
Регулятор росту Регоплант – біостимулятор новітній композиційний
препарат біологічного походження, в основу дії якого покладений

104
синергетичний ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування
грибів-мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і продуктів
життєдіяльності бактерій Streptomyces Avermetilis - аверсектину. До складу
препарату входить біопрепарат з антипаразитарною дією.До складу Стімпо
входять ненасичені кислоти С11-С28, вуглеводи (глюкоза, рибоза, галактоза),
близько 15 амінокислот, мікроелементи - іони K, Mn, Mg, Fe, Cu, аналоги
натуральних фітогормонів типу цитокінін і ауксин, біогенні мікроелементи,
поліненасичені жирні кислоти, відповідальні за утворення фітонцидів і
фітоалексинів, а також аверсектин. Стімпо сприяє прискореному діленню
рослинних клітин, розвитку потужної кореневої системи, збільшенню площі
листової поверхні і вмісту хлорофілу, знижує фітотоксичну дію пестицидів,
має антимутагенний ефект, покращує якість вирощеної продукції, підвищує
врожайність, стійкість рослин до хвороб і несприятливих факторів довкілля
(переохолодження, перегрівання, браку або надлишку світла і вологи).
Регулятор росту Регоплант - біостимулятор рослин із серії
композиційних препаратів, в основу дії якого покладено синергетичний
ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування грибів-
мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і аверсектіна. До складу
препарату входить біопрепарат з антипаразитарною дією. Збалансована
композиція біологічно активних сполук - аналогів фітогормонів,
амінокислот, жирних кислот, олігосахаридів, хітозану і мікроелементів, а
також біозахистних з'єднань.
Біостимулятори розроблені підприємством «АГРОБІОТЕХ»

2. СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ І УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

Біогумус вноситься в грунт в передпосівну культивацію наступними


способами:
- рівномірний розподіл по всій поверхні грунту за допомогою
розкидувача мінеральних добрив, або туковими сівалками з наступною

105
неглибокою заробкою ґрунтообробною технікою (культиватори, борони,
тощо);
- локально бороздами до сівби, в рядки при сівбі сільгоспкультур
сівалками.
Норма внесення біогумусу 500кг/га.
Позакоренева (листова) обробка біостимуляторами.
Біостимулятори Регоплант і Стімпо застосовують у вигляді водного
розчину в одній суміші з іншими препаратами, який готують в день
використання. Його доза при внесенні на тонну насіння або на гектар посівів
досить мала, тому важливо, щоб препарат був рівномірно розчинений у
робочому розчині. Для цього воду з біостимулятором та іншими препаратами
ретельно перемішують.
Посіви обприскують водними розчинами регуляторів росту за
допомогою штангових обприскувачів або авіатехніки. Найефективнішими
для внесення препарату є ранкові години до 10-11 та вечірні години - після 17
годин. Не рекомендується обприскування посівів при швидкості вітру вище
4 м/с.
Обсяги водних розчинів препарату з розрахунку на гектар посівів для
польових культур передбачені інструкціями до обприскувачів (250-
300 л/га).Норма витрат біостимуляторів- Регоплант 50 мл/га і Стімпо
20 мл/га.
Умови зберігання. Препарати зберігають в упаковці виробника в
сухому, темному приміщенні при температурах до 30 ° С. Термін зберігання -
3 роки.

3. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

Біостимулятори відповідно до ГОСт 12.1.007-76 належать до


нетоксичних речовин .Незважаючи на високий рівень екологічної безпеки
біодобрив і біостимуляторів при їх використанні необхідно дотримуватись

106
вимог безпеки, передбачених «Державними санітарними правилами
застосування пестицидів у народному господарстві» (Київ, 1998. Постанова
КМУ 1 від 03.08.1998).

4. УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ БІОГУМУСУ І


БІОСТИМУЛЯТОРІВ В БОГАРНИХ УМОВАХ СТЕПУ

Щоб одержати максимальну ефективність біогумусу і біостимуляторів


необхідно створити оптимальні умови для росту і розвитку рослин, отже
однією з основних вимог для забезпечення стабільної ефективності
препаратів є дотримання високої культури землеробства. Фосфорні та калійні
добрива краще внести з осені під оранку. Рекомендується зниження дози
мінеральних добрив до N15P15K15 , у зв’язку з підвищенням коефіцієнта їх
використання завдяки дії біостимуляторів.
Ефективність внесення біогумусу різного походження ( біогумус -1 із
біогазової установки по переробці свинячого гною і біогумус -2-
гранульований біогумус, що одержано при біотехнологічній переробці осаду
стічних вод вермикомпостуванням) у поєднанні з вегетаційною обробкою
посівів біостимуляторами при вирощуванні ярого ячменю можна бачити на
прикладі результатів польових і науково-виробничих дослідів, проведених на
чорноземі звичайному малогумусному, важкосуглинковому (рНсол – 6,9;
вміст гумусу – 4,5 %, N – 0,28-0,31 %, Р2О5 – 0,16 - 0,18 %, К2О – 1,8-2,0 %) в
польових сівозмінах Донецької державної сільськогосподарської дослідної
станціі НААН і ДП ДГ «Забойщик» ДДСДС НААН у 2014-2015 р.р.
Використання біологічних прийомів вирощування ярого ячменю
сприяло доброму розвитку рослин протягом всієї вегетації, що дозволило
сформувати врожайність, яка значно перевищила контрольний варіант
(табл.1).

107
Таблиця 1 - Урожайність зерна ярого ячменю сорту Аверс
Урожайність, т/га Прибавка,
Варіант
2014 р. 2015 р. Сер. т/га %
Контроль – без добрив 2,43 2,14 2,29 - -
N30P30K30 3,13 2,90 3,02 0,73 31,7
Біогумус-1 2,70 2,35 2,53 0,24 10,3
Біогумус-2 2,63 2,30 2,47 0,18 7,6
Біогумус-1 +N15P15K15 3,02 2,64 2,83 0,54 23,6
Біогумус-2 +N15P15K15 2,88 2,63 2,76 0,47 20,3
Біогумус-1+Стімпо 2,80 2,40 2,60 0,31 13,5
Біогумус-2+Стімпо 2,72 2,40 2,56 0,27 11,8
Біогумус-1+Регоплант 2,86 2,47 2,67 0,38 16,4
Біогумус-2+Регоплант 2,67 2,44 2,56 0,27 11,8
Біогумус-1 +N15P15K15+ Стімпо 3,00 2,80 2,90 0,61 26,6
Біогумус-1 +N15P15K15+ Регоплант 3,10 2,80 2,95 0,66 28,8
Біогумус-2 +N15P15K15+ Стімпо 2,90 2,77 2,83 0,54 23,6
Біогумус-2 +N15P15K15+ Регоплант 2,95 2,79 2,87 0,58 25,3

На мінеральному фоні живлення N30P30K30 прибавка порівняно з


контролем склала 0,73 т/га (31,7%).. Внесення половинної дози мінеральних
добрив разом з біогумусом-1 і біогумусом-2 дало додатковий врожай 0,54т/га
(23,65%) і 0,47т/га (20,3%). Застосування обприскування рослин ярого
ячменю біостимуляторами на фоні органо-мінеральної системи удобрення
забезпечило отримання додаткового врожаю в порівнянні з фоном.
Найбільшою ця прибавка була для біостимулятору регоплант.
Продуктивність ярого ячменя в цьому варіанті була 2,95 т/га, прибавка
становила 0,66т/га або 28,8% відносно до контролю.. При цьому врожайність
зерна ярого ячменю в цьому варіанті відрізнялась не суттєво (0,07т/га або
2,42% при НІР = 0,19 т/га) від урожайності в варіанті, де застосовувалась
повна норма добрив N30P30K30.
Експериментальні дані показали, що якісні показники зерна ячменю
ярого були найкращими за застосування біостимулятору Стимпо на фоні
внесення в ґрунт біогумусу-1 з половинною нормою мінеральних добрив
N15P15K15. В середньому за два роки цей показник склав 11,9%, що
перевищило контрольний варіант на 1,0%.

108
Збагачена органічна субстанція грунту за рахунок внесення біогумусу
при достатній кількості вологи сприяла підвищеної біологічної активності
грунту, показників його родючості і безпеки. При внесенні біогумусу вміст
органічної речовини в грунті збільшився на 0,18 – 0,23 % і склав 4,28- 4,33%.
Одночасно збільшилась кількість поживних речовин відносно контрольного
варіанту. Вміст гідролізуємого азоту був в межах 148-156 мг/кг ,що більше
на 13 -21 мг/кг або на 9,6 – 15,6%, кількість рухомого фосфору збільшилась
на 17 -22мг/кг або на 14,2 – 18,3% і становила 137-142мг/кг.
Експериментальні результати показали, що застосування біогумусу
забезпечило зростання біологічноі активності грунту на 9,6-11,0% відносно
до контролю, в середньому вона мала значення 45%.
Таким чином, біодобрива на основі біогумусу за рахунок вмісту в них
фізіологічно активних речовин створюють передумови для збільшення
продуктивності сільгоспкультур, покращення якості продукції і агрохімічних
показників грунту.

5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІОГУМУСУ


В КОМПЛЕКСІ З БІОСТИМУЛЯТОРАМИ

Розрахунок економічної ефективності використання біодобрив і


біостимуляторів показав значну роль запропонованих варіантів в підвищенні
рівня рентабельності виробництва ярого ячменю (табл.2). Економічна
ефективність застосування досліджених препаратів в технологіях вирощування
ярого ячменю визначається співвідношенням додаткового результату (в
натуральних та вартісних показниках) із контрольним варіантом.
Найбільш економічно доцільним виявився варіант, в якому проводили
обприскування посівів у фазі кущення біостимулятором Регоплант на фоні
внесення біогумусу
Так, обприскування посівів біостимулятором Регоплант на фоні
біогумусу-1 з половинною нормою мінеральних добрив забезпечило рівень

109
рентабельності 55,1%, це найвищий показник серед інших варіантів, він
перевищує контрольний варіант на 12,9%. В цьому ж варіанті була
найменша собівартість продукції 1289,2 грн/т. Відносно контрольного
варіанту собівартість зменшилась на 116,9 грн/т, чистий прибуток склав
2097грн./га і був вищим за контроль на 737грн./га. Близьке значення до
максимального 53,8% рівень рентабельності мав в аналогічному варіанті з
біогумусом – 2, а також в варіанті з повною нормою мінерального живлення.
В варіанті, де застосовували тільки мінеральне добриво чистий прибуток
склав 2110 грн. До використання може бути рекомендован також і
біостимулятор Стимпо, застосування якого забезпечує рентабельність 51,8%,
достатньо високий чистий прибуток 1980 грн./га і кращі показники по вмісту
білка в зерні..

Таблиця 2 - Економічна ефективність застосування біогумусу і


біостимуляторів при вирощуванні ячменю ярого (2014-2015 р.р.)

Рівень рентабельності,
Виробничі витрати,

Собівартість, грн./т

Чистий прибуток,
Вартість врожаю,

грн./га

грн./га
грн.

Варіант досліду

Контроль – без добрив 4580 3220 1406,1 1360 42,2


N30P30K30 6040 3930 1301,3 2110 53,7
Біогумус-1 5060 3400 1343,9 1660 48,8
Біогумус-2 4940 3330 1348,2 1610 48,3
Біогумус-1 +N15P15K15 5660 3700 1307,4 1960 53,0
Біогумус-2 +N15P15K15 5520 3630 1315,2 1890 52,1
Біогумус-1+Стімпо 5200 3520 1353,8 1680 47,7
Біогумус-2+Стімпо 5120 3450 1347,7 1670 48,4
Біогумус-1+Регоплант 5340 3503 1312,0 1837 52,4
Біогумус-2+Регоплант 5120 3430 1339,8 1690 49,3
Біогумус-1 +N15P15K15+ Стімпо 5800 3820 1317,2 1980 51,8
Біогумус-1 +N15P15K15+ Регоплант 5900 3803 1289,2 2097 55,1
Біогумус-2 +N15P15K15+ Стімпо 5660 3750 1325,1 1910 50,9
Біогумус-2 +N15P15K15+ Регоплант 5740 3733 1300,7 2007 53,8

110
Таким чином, економічно доцільно застосовувати біогумус з
половинною нормою мінеральних добрив N15P15K15 з подальшим
обприскуванням посівів у фазі кущення біостимуляторами Регоплант і
Стимпо. Переваги цього заходу при близькій економічній ефективності з
мінеральним живленням полягає в скороченні до 50% застосування
мінеральних добрив і відповідно в зменшенні антропогенного навантаження
на агроландшафти. Одночасно зменшується ризик забруднення зерна
важкими металами, тобто підвищується безпека продукції. Це має
соціальний ефект спрямований на покращання якості життя і здоров’я
людини.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Медведєв В.В. Взаємозв’язок між антропогенним навантаженням,


деградацією і сталістю грунтів / В.В.Медведєв // Вісник аграрної науки.-
2007.- № 8.- С.49-55.
2. Яцук І.П. Екологічні ризики в сучасному землекористуванні /
І.П.Яцук, В.М.Панасенко // Агроекологічний журнал.- 2013.- №4.- С.21-26.
3. Бережняк М.Ф. Оптимізація агрофізичних параметрів чорноземних
грунтів за різних систем обробітку грунту / М.Ф.Бережняк, Є.М.Бережняк //
Вісник аграрної науки.- 2010.- № 12.- С.12-15.
4. Лобова О.В. Фітотоксичність рідких біодобрів отриманих у
біогазових установках // О.В.Лобова, В.С.Таргоня, Б.В.Щербак //
Агроекологічний журнал.- 2013.- № 2.- С.60-65.
5. Дубровін В.О. Вплив ферментованої гнойової біомаси на вегетацію
овочевих культур у закритому грунті / В.О.Дубровін, Ю.В.Коломієць,
В.С.Таргоня // Агробіологія: зб. Наук. Праць Білоцерковського
національного аграрного університету.- 2011.- Вип.6.- С.99-103.
6. Тараріко Ю.О. Формування сталих агроекосистем: теорія і практика
К.: Аграрна наука. 2005. – 508 с.

111
7. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивости
жизни. – М.: Наука 1995. – 470 с.
8. Дегодюк Е.Г. Сучасний стан земельних ресурсів України і шляхи
відновлення земель – і природокористування //3б. доп. Всеукраїнської наук.-
практ. Конференції «Стан земельних ресурсів в Україні : проблеми, шляхи
вирішення». – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. – С.32-37.
9. Сайко В.Ф., Дегодюк Є.Г. Теоретичні основи і практичні аспекти
розвитку біологічного землеробства в Україні //землеробство.–1994.–Вип. 69.
– С.3-7.

112
Додаток 3

РЕКОМЕНДДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ


ПРОДУКТИВНОСТІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО І СОНЯШНИКУ
ПРИ ЗМЕНШЕННІ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Методичні рекомендації розробили:


О.О.Вінюков, кандидат с.-г. наук
О.Б. Бондарева, кандидат техн. наук, с.н.с.
Л.І. Коноваленко, кандидат хім. наук

Розглянуто і затверджено Вченою радою ДДСДС НААН


Протокол № 6 від 19.10. 2015

113
Важливим елементом сучасних ресурсозберігаючих технологій
вирощування сільськогосподарських культур є застосування нових видів
добрив і біопрепаратів, які підвищують ефективність використання
мінеральних добрив, покращуючи умови живлення рослин та їх урожайність.
Використання названих добрив і препаратів дозволяє значно скоротити
обсяги внесення традиційних мінеральних добрив, що значно зменшує
втрати елементів живлення рослин та унеможливлює забруднення
навколишнього середовища
При високій вартості мінеральних добрив особливого значення набуває
розробка мало витратних технологій вирощування сільськогосподарських
культур в т.ч. шляхом передпосівного обробку посівного матеріалу насіння
бактеріальними препаратами та позакореневого підживлення невисокими
дозами рідких комплексних органо-мінеральних добрив (РКД) та
регуляторами росту рослин вегетуючих сільськогосподарських культур.
Використання регуляторів росту рослин позитивно впливає на ріст і
розвиток рослин є ефективним засобом підвищення врожайності. Розробка
регламентних норм їх застосування, як важливого елементу сучасних
технологій, є актуальним для землеробства.
Проблемою підвищення продуктивності сільськогосподарських
культур за рахунок регуляторів росту рослин дослідники різних країн
займаються більше 50-ти років. Час створення ефективного регулятора росту
становить не менше 5-7 років, але нові регулятори не завжди можуть
застосовуватись в сільському господарстві. Відомий вітчизняний вчений С.П.
Пономаренко відмічає, що з п’яти тисяч препаратів, які створюються в світі,
широке використання знайшли близько 50 регуляторів росту.
При застосуванні регуляторів росту рослин необхідно враховувати, що вони
підвищують продуктивність певних сільськогосподарських культур при
відповідних дозах і способах застосування. Порушення цих елементів
технологій може призвести до зниження очікуваного ефекту.

114
Від застосування рідких комплексних добрив (РКД) можна мати
достатньо високий ефект при обробці насіння і позакореневому підживленні
польових культур навіть при відносно незначних дозах – 8-12 л/га. В
середньому очікується 12-15 % додатково отриманого урожаю при
суттєвому поліпшенні його якості. Висока ефективність, незначна
собівартість і технологічність РКД є основними перевагами цих добрив над
іншими. Ці добрива є універсальними, тобто придатними для використання
на посівах всіх сільськогосподарських рослин.
Один із способів їх внесення – це технологія позакореневого
підживлення у вигляді водних розчинів, яка останнім часом стала
загальноприйнятою в агрономічній практиці. Головна її перевага - швидка
доставка поживних речовин в критичні періоди розвитку рослин (цвітіння,
розвиток і формування урожаю).
Сучасним інноваційним способом підвищення рівня урожайності та
виробництва сільськогосподарської продукції є використання бактеріальних
препаратів.. Активний розвиток кореневої системи і збільшення
продуктивності фотосинтезу сприяють підвищенню коефіцієнту
використання мінеральних добрив на 20-35%, що забезпечує приріст урожаю
сільськогосподарських культур і поліпшення його якісних показників.
Науковцями встановлено, що поліпшити азотний режим ґрунту без
застосування синтетичних азотних добрив можливо за рахунок активізації
природних процесів азотфіксації. Досягається це за двома шляхами: 1 –
розширення площі посівів бобових трав і зернобобових культур, 2 –
використання біопрепаратів азотфіксуючої дії. Доведено, що передпосівна
бактеризація посівного матеріалу відповідними штамами мікроорганізмів дає
змогу збільшити активність азотфіксації у кілька разів, що підтверджується
істотним (15-20%) зростанням урожайності сільськогосподарських культур.
Для оптимізація умов живлення основних сільгоспкультур в богарних
умовах Степу для підвищення їх продуктивності і поліпшення якості
продукції за одночасне зменшення антропогенного навантаження на

115
навколишнє середовище Донецька ДСД станція на основі проведених
досліджень і результатів науково- виробничих дослідів рекомендує
застосовувати в виробництві мікробні препарати для інокуляції насіння або
вносити в ґрунт біогумусу в комплексі з подальшою позакореневою
обробкою посівів відповідними препаратами.

Розробка: «Комплексне застосування регуляторів росту рослин, рідких


мінеральних добрив з біопрепаратами при вирощуванні сільгоспкультур в
богарних умовах Степу»

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ і СПОСОБИ


ЗАСТОСУВАННЯ

Біопрепарати мікрогумін і поліміксобактерін розроблені Інститутом


сільськогосподарської мікробіології НААН України.
Мікрогумін – біопрепарат багатофункціональної дії. Препарат містить
відселекціоновані мікроорганізми, а також фізіологічно активні речовини
біологічного походження. Суттєвим дієвим інгредієнтом мікрогуміну є
також мікробні асоціації біогумусу, які позитивно впливають на активність
процесів азотфіксації та розчинення грунтових фосфатів.
Мікрогумін забезпечує підвищення польової схожості та енергії
проростання насіння, сприяє формуванню розвиненої кореневої системи і
активного рослинно-бактеріального симбіозу, інтенсифікує процес
фотосинтезу у рослин. Фізіологічно активні речовини препарату сприяють
збільшенню кількості стебел і активізують продуктивність культур.
Бактеризація забезпечує прискорене формування кореневої системи, що
значно покращує забезпечення рослин вологою в умовах посухи.
Поліміксобактерин - біопрепарат на основі фосфатмобілізуючих
бактерій. Препарат сприяє розчиненню важкодоступних мінеральних і
органічних фосфатів ґрунту, продукує стимулятори росту рослин та вітаміни

116
групи В, підвищує стійкість сільськогосподарських рослин до ураження
хворобами. Застосування біопрепарату поліміксобактерин еквівалентно
внесенню 15 - 30 кг д.р. мінеральних фосфорних добрив на 1 га. Важливою
особливістю фосфорного живлення інокульованих рослин є можливість
залучення елемента з нижніх горизонтів ґрунтового профілю, куди
поступово, з роками, переміщуються фосфорні добрива. Розвинена коренева
система ініційованих бактеризацією рослин здатна проникати на значні
глибини, залучаючи до рослинного метаболізму фосфати, які не можуть бути
використані рослинами за інших умов.
Бактеризація насіння забезпечує прискорене формування кореневої
системи, що значно покращує забезпечення рослин вологою в умовах
посухи.
Активний розвиток кореневої системи, зростання абсорбуючої
здатності коріння і продуктивності фотосинтезу забезпечує збільшення
використання поживних речовин і в т.ч. мінеральних добрив на 20-35 % ..
Це дозволяє відмовитись від відповідної частини добрив без зниження
урожаю. Комплексність препарату забезпечує його стабільну ефективність,
незважаючи на складні і непередбачувані зміни впливу екологічних факторів.
Рідке комплексне добриво (РКД) містило макроелементи: азот – 20,6 %,
оксид калію – 4,5 %; мікроелементи: мідь, цинк, залізо, марганець, молібден.
Регулятор росту рослин агростимулін – N – оксид 2,6 диметилпиридин,
Емістім С.
Мікробні препарати використовується для передпосівної інокуляції
насіння шляхом механізованої або ручної обробки посівного матеріалу.
За механізованій обробці мікрогумін суспендують у воді (з розрахунку
2 % води від маси гектарної дози насіння ячменю) і наносять на насіння.
Рекомендована норма витрат препарату 200 г на 1 гектарну норму насіння.
Одержаною суспензією обробляють посівний матеріал, використовуючи
стрічкові транспортери або шнекові механізми, які дозволяють якісно
перемішати насіння з препаратом.

117
Можна також приготовлену вищеописану суспензію препарату у воді
приготувати за одну добу до використання. Суспензію періодично
перемішують, дають можливість суспензії відстоятись, після чого
фільтрують (можна через складену вдвічі марлю. Одержану рідину, в яку
перейшли всі дієві складові препарату, використовують для передпосівної
бактеризації в машинах для протруєння насіння типу ПС-10.
Рекомендована норма витрат Поліміксобактерину 100 мл. на 1
гектарну норму насіння. Гектарну норму біопрепарату розвести у відповідній
кількості води з розрахунком 1 – 2% від ваги нектарної норми насіння.
Рівномірно зволожити насіння суспензією препарату, якісно перемішати. Для
насіння соняшнику доцільно використовувати ручну обробку.
За ручній обробці насіння розміщують на брезенті або на
асфальтованій площадці. Рівномірно зволожують насіння суспензією
препарату, якісно перемішують. Недоцільно проводити обробку насіння
біопрепаратами безпосередньо в сіялках через те, що суспензія швидко
витікає через висіваючи апарати.
Незалежно від способу бактеризації, після обробки насіння потрібно
підсушити до сипучого стану (для попередження втрати сипучості і
можливого зниження норми висіву).

ТЕХНОЛОГІЯ ОБПРИСКУВАННЯ ПОСІВІВ РІДКИМИ


КОМПЛЕКСНИМИ ДОБРИВАМИ І РЕГУЛЯТОРАМИ
РОСТУ РОСЛИН

Обприскування посівів водними розчинами рідких комплексних добрив


або регуляторів росту рослин проводять за допомогою штангових
обприскувачів при безвітряній погоді. Не допускають обприскування
безпосередньо перед опадами. Обприскування посівів ярого ячменю проводять
у фазі кінець кущення – початок виходу в трубку. Обприскування соняшника
проводять у фазі 6 пар справжніх листків. За даними досліджень значний вплив

118
на ефективність РКД і регуляторів росту мають строки обприскування посівів
протягом дня. В спекотні сонячні дні їх обприскують не пізніше 10 та після 18
години. Обприскування у спекотні години не забезпечує розтікання крапель
розчину по листковій поверхні та проникненню його в тканини рослин.
Недотримання цих вимог призводить до сонячних опіків листя і не забезпечує
належного ефекту. Не допускається обприскування посівів при швидкості вітру
понад 4 м/с. Об’єми водних розчинів препарату з розрахунку на гектар посіву
для польових культур передбачені інструкціями згідно марок обприскувачів.
Норма витрат РКД 8 л/га, регуляторів росту рослин – 20 мл/га.

УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РІДКИХ


КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ, БІОПРЕПАРАТІВ
І РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН ПРИ ВИРОЩУВАННІ
СІЛЬГОСПКУЛЬТУР В БОГАРНИХ УМОВАХ СТЕПУ

Щоб одержати максимальну ефективність препаратів необхідно


створити оптимальні умови для росту і розвитку рослин, отже однією з
основних вимог для забезпечення стабільної ефективності препаратів є
дотримання високої культури землеробства. Рекомендується зниження доз
мінеральних добрив, розрахованих за виносом запланованим урожаєм на 30-
40 %, у зв’язку з підвищенням коефіцієнта використання мінеральних
добрив. Фосфорні та калійні добрива краще внести з осені під оранку.
Ефективність РКД і агростимуліну у поєднанні з бактеризацією
насіння при вирощуванні ячменю ярого можна бачити на прикладі
результатів польових і науково-виробничих дослідів (табл.1).
Таблиця 1. Вплив РКД, мікрогуміну і агростимуліну на урожай ячменю
ярого ( сорт Партнер )
Варіанти Передпосівна обробка
обприскування Мікрогумін Агростимулін
посівів на фоні Врожайність, т/га Приріст,± Врожайність, т/га Приріст,±

119
інокуляції 2011 2012 2013 2011 2012
насіння серед. т/га % серед. т/га %
р. р. р. р. р.
Контроль
(вода без 2,29 2,84 3,03 2,72 - - 2,29 2,84 2,72 - -
препаратів
РКД, 8 л/га 2,51 3,55 3,50 3,19 0,47 17,2 2,83 3,35 3,09 0,37 13,6
Агростимулін,
2,68 3,32 - 3,00 0,28 10,3 2,96 3,27 3,11 0,39 14,3
20 мл/га
НІР0,5, т/га 0,23 0,33 0,27 0,23 0,33

Застосування мікрогуміну, агростимуліну і РКД на посівах ярого


ячменю сприяє формуванню продукції з більш високими якісними
показниками. Так вміст білка в зерні збільшується на 0,8-1,0 %.
Комплексного застосування біопрепарату поліміксобактерин для
інокуляції насіння соняшнику гібриду Ясон з подальшим обприскуванням
вегетуючих рослин розчином рідкого добрива РКД-1 в польових і науково-
виробничих дослідах забезпечило продуктивність 2,44 т/га, що більше від
контролю на 0,45 т/га або 22,6%.
Таким чином. запропоновані елементи біологізації агротехнологій
забезпечують підвищення продуктивності ярого ячменю на 15 – 17 %,
соняшнику – на 15 – 20 %. Вміст білка в зерні зростає на 1 – 1,5 %, валовий
збір олії збільшується на 155- 188 кг/га. Прибуток при вирощуванні ярого
ячменю зріс на 911 грн/га, рівень рентабельності збільшився на 15,9 %.
Використання розробки на посівах соняшнику забезпечує збільшення
прибутку на 1200,5 грн./га, рівень рентабельності зростає на 19,3 % .

РОЗРОБКА «КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ БІОГУМУСУ І


БІОСТИМУЛЯТОРІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЗЕРНОВИХ
КОЛОСОВИХ В БОГАРНИХ УМОВАХ СТЕПУ»

Розробка призначена для підвищення продуктивності сільгоспкультур,


покращення якості і екологічної безпеки рослинницької продукції в
південно-східному промисловому регіоні при зменшенні антропогенного

120
навантаження на агроландшафти за умов ресурсозбеження. визначені умови
ефективного застосування. біогумусу від переробки свинячого гною в
біогазовій установці сумісно з подальшою позакореневою обробкою посівів
біостимуляторами рослин при вирощуванні ярового ячменя у богарних
умовах Степу.

Загальна характеристика біогумусу, способи застосування


Біогумус – шлам, що утворюється в процесі анаеробного
(безкислородного бродіння) органічних відходів (гній, пташиний послід,
рослинні рештки). Це сипуча маса, вологістю 40-50%, коричневого кольору,
не має запаху. Якість біогумусу характеризується наявністю в ньому
гумусних сполук 15-20%, загального азоту 0,8-1,5%, загального фосфору –
0,7-3%, загального калію – 0,7-1,5%. Індекс кислотності (pH) 7,0-8,5.
Біогумус має ряд переваг перед іншими органічними добривами
- в його складі повністю відсутні важки метали, насінну бур’янів, яйця
гельмінтів;
- корисні речовини знаходяться в біогумусі в біодоступній формі;
- відсутність патогенної мікрофлори, наявність ґрунтових
антибіотиків, які є складовою біогумусу, сприяють оздоровленню ґрунту,
захисту рослин від хвороб;
- не потребує адаптаційного періоду. Гній перед внесенням в ґрунт
необхідно підготувати (6-12 місяців). При цьому корисні речовини частково
втрачаються, а інші починають діяти в ґрунті лише на 2-4 рік після внесення.
Біодобрива завдяки своїй формі ефективно діють відразу після внесення;
- стійкість до вимивання із грунту поживних речовин. За вегетаційний
період із грунту вимивається біля 80% органічних добрив, тому їх вносять у
великій кількості. За цей час біодобрива вимиваються тільки на 15%;
- максимально збереження і накопичення азоту. При компостуванні
органічні відходи втрачають до 50% азоту. В біодобривах, завдяки
анаеробному бродінню біомаси в біогазовій установці кількість загального

121
азоту повністю зберігається, крім того вміст розчинних форм збільшується на
10-15%;
- екологічність біодобрив. Органічні добрива в непереробленному
вигляді завдають великої шкоди ґрунту, забруднюючи його та ґрунтові води.
Біогумус – це чисте екологічне добриво, він не викликає мінералізації ґрунту
на відміну від мінеральних добрив. Також завдяки своїм біологічним
властивостям засвоюється рослинами практично повністю, при цьому вміст
нітратів в них не збільшується.
Біогумус вноситься в грунт в передпосівну культивацію наступними
способами:
- рівномірний розподіл по всій поверхні грунту за допомогою
розкидувача мінеральних добрив, або туковими сівалками з наступною
неглибокою заробкою ґрунтообробною технікою (культиватори, борони,
тощо);
- локально бороздами до сівби, в рядки при сівбі сільгоспкультур
сівалками.
Норма внесення біогумусу 500кг/га.
Позакоренева (листова) обробка біостимуляторами.
Біостимулятори Регоплант і Стімпо застосовують у вигляді водного
розчину в одній суміші з іншими препаратами, який готують в день
використання. Його доза при внесенні на тонну насіння або на гектар посівів
досить мала, тому важливо, щоб препарат був рівномірно розчинений у
робочому розчині. Для цього воду з біостимулятором та іншими препаратами
ретельно перемішують.
Посіви обприскують водними розчинами регуляторів росту за
допомогою штангових обприскувачів або авіатехніки. Найефективнішими
для внесення препарату є ранкові години до 10-11 та вечірні години - після 17
годин. Не рекомендується обприскування посівів при швидкості вітру вище
4 м/с.

122
Обсяги водних розчинів препарату з розрахунку на гектар посівів для
польових культур передбачені інструкціями до обприскувачів (250-
300 л/га).Норма витрат біостимуляторів- Регоплант 50 мл/га і Стімпо
20 мл/га.

Умови ефективного використання біогумусу і біостимуляторів


в богарних умовах Степу

Ефективність внесення біогумусу у поєднанні з вегетаційною


обробкою посівів біостимуляторами при вирощуванні ярого ячменю можна
бачити на прикладі результатів польових і науково-виробничих дослідів,
проведених на чорноземі звичайному малогумусному, важкосуглинковому
Використання біологічних прийомів вирощування ярого ячменю
сприяло доброму розвитку рослин протягом всієї вегетації, що дозволило
сформувати врожайність, яка значно перевищила контрольний варіант.
Таблиця - Урожайність зерна ярого ячменю сорту Аверс
Урожайність, т/га Прибавка,
Варіант
2014 р. 2015 р. Сер. т/га %
Контроль – без добрив 2,43 2,14 2,29 - -
N30P30K30 3,13 2,90 3,02 0,73 31,7
Біогумус 2,70 2,35 2,53 0,24 10,3
Біогумус +N15P15K15 3,02 2,64 2,83 0,54 23,6
Біогумус +N15P15K15+ Стімпо 3,00 2,80 2,90 0,61 26,6
Біогумус +N15P15K15+ Регоплант 3,10 2,80 2,95 0,66 28,8

Застосування обприскування рослин ярого ячменю біостимуляторами


на фоні органо-мінеральної системи удобрення забезпечило отримання
додаткового врожаю в порівнянні з фоном. Найбільшою ця прибавка була
для біостимулятору регоплант. Продуктивність ярого ячменя в цьому
варіанті була 3,10 т/га, прибавка становила 0,66т/га або 28,8% відносно до
контролю.. При цьому врожайність зерна ярого ячменю в цьому варіанті
відрізнялась не суттєво (0,03 т/га або 1,2% при НІР = 0,19 т/га) від
урожайності в варіанті, де застосовувалась повна норма добрив N30P30K30.

123
Переваги розробки: Елементи біологізації технологі дозволяють до 50%
скоротити потребу в мінеральних добривах, що зменшує антропогенне
навантаження на агроландшафти, тим самим покращуючи екологічний стан
території. В порівнянні з мінеральною системою удобрення зменшується
надходження важких металів (свинцю і кадмію) в зерно, підвищується
екологічна безпека продукції. Вміст білка в зерні ярого ячменю збільшився
на 1 % і був 11,9%.
При використанні розробки для вирощування ярого ячменю прибуток
зріс на 737 грн./га і становив 2097 грн./га, рівень рентабельності склав 55,1%
і був більшим за контроль на 12,9%. .

124

You might also like