Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЗВІТ
про проходження виробничої практики на базі
ТОВ «РУТА-ПЛЮС»

Виконав студент 2 СТ курсу 2 групи

Лях Влодимир Володимирович

Керівник практики від господарства

_______________________________

Керівник від навчального закладу

_______________________________

Київ 2021
 ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3
I ПРИРОДНО-КЛIМAТИЧНI УМОВИ ТA ЕКОНОМIЧНA
ХAРAКТЕРИСТИКA ГОСПОДAРСТВA.............................................................4
1.1 Aдмiнiстрaтивно-господaрськa хaрaктеристикa господaрствa.................4
1.2 Хaрaктеристикa ґрунтово-клiмaтичних умов господaрствa..........................5
1.2.1 Погодно-клiмaтичнi умови господaрствa....................................................5
1.2.2 Ґрунтовi умови господaрствa........................................................................6
1.3 Зaгaльнa економiчнa хaрaктеристикa господaрствa...................................8
2 AНAЛIЗ ВИРОБНИЧОЇ ДIЯЛЬНОСТI ГОСПОДAРСТВA.............................9
2.1 Спiввiдношення гaлузей тa їх прибутковiсть.................................................9
2.2 Структура посівних площ та врожайність за останні три роки..................10
2.3 Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні...........................................12
2.4 Застосування добрив, хімічних меліорантів та сидерації............................15
2.5 Система захисту сільськогосподарських культур........................................16
2.6 Система насінництва у господарстві.............................................................17
2.7 Меліорація та охорона грунтів.......................................................................22
2.8 Зберігання та переробка продукції рослинництва у господарстві.............24
2.9 Технічне забезпечення процесів у рослинництві господарства.................24
3 ТЕХНОЛОГIЯ ВИРОЩУВAННЯ СОНЯШНИКУ.........................................26
3.1 Знaчення культури в господaрствi.................................................................26
3.2 Мiсце в сiвозмiнi.............................................................................................26
3.3 Підготовка грунту...........................................................................................27
3.4 Система удобрення..........................................................................................29
3.5 Строки і способи сівби....................................................................................30
3.6 Догляд за посівами..........................................................................................32
3.7 Збирання врожаю і закладка його на зберігання..........................................37
3.9 Агротехнічна частина технологічної карти..................................................39
4 ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ. СТАН ОХОРОНИ
ПРАЦІ У ГОСПОДАРСТВІ.................................................................................44
4.1 Природоохоронні заходи................................................................................44
4.2 Охорона праці..................................................................................................45
5 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..........................47
ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ.................................................49
СПИСОК ВИКОРИСТAНОЇ ЛIТЕРAТУРИ.......................................................50
 ВСТУП
На сучасному розвитку сільського господарства великої уваги необхідно
приділяти питанню підвищення продуктивності сільськогосподарських
культур, що повинно супроводжуватися із раціональним використання
затрачуваних ресурсів. Все це можливо за тієї умови, що при вирощуванні
культурних рослин необхідно чітко дотримуватися усіх технологічних
процесів. Це дотримання сівозмін, внесення добрив на заплановану
урожайність, дотримання технології вирощування рослин, використання
якісного посівного і садивного матеріалу, своєчасний і ефективний захист
сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів та організації
технології зберігання та переробки продукції рослинництва. Окрім цього
необхідно ефективно використовувати побічну продукцію рослинництва, що
зменшує собівартість вирощування культур.
Виробнича практика є складовою частиною підготовки високо-
кваліфікованого фахівця аграрного профілю. Від завдання практики, місця
проведення, організації, ставлення до її виконання залежить рівень його
кваліфікації, знання та уміння реалізувати виробничі процеси, проводити
моніторинг і паспортизацію земель, приймати рішення щодо розвитку
ринкових виробничих відносин і наукового прогресу, що в підсумку має
забезпечити збільшення виробництва сільськогосподарської продукції,
поліпшення родючості ґрунтів та навколишнього природного середовища.
Програма виробничої практики розроблена відповідно до вимог Закону
України "Про вищу освіту", "Положення про організацію освітнього процесу в
НУБіП України", "Положення про проведення практики студентів вищих
навчальних закладів України", "Положення про практичну підготовку студентів
НУБіП України". В ній наведено мету виробничої практики, зміст практики,
вимоги до її проходження, методичні вказівки щодо її проведення та
оформлення первинної документації.
Виробнича практика ОС «Бакалавр» cпеціальності «Агрономія» триває 5
тижнів. Данна робота є узагальненням виконаної роботи на підприємстві. В
основній частині ви можете ознайомитись із ТОВ «РУНА-ПЛЮС», дізнатися
його структуру та основу господарювання.
 I ПРИРОДНО-КЛIМAТИЧНI УМОВИ ТA ЕКОНОМIЧНA
ХAРAКТЕРИСТИКA ГОСПОДAРСТВA
1.1 Aдмiнiстрaтивно-господaрськa хaрaктеристикa господaрствa
Товариство з обмеженою відповідальністю «РУТА-ПЛЮС» розташоване в
Донецькій області, Добропільському р-н, селі Криворіжжя, на вул.
Центральній, будинок 83Б.
Керівні посади займають директор підприємства ( Іваненко Валентин
Олексійович, головний бухгалтер, головний інженер, головний агроном,
головний електрик. У бухгалтерії працюють 3 чоловіки (головний бухгалтер,
економіст та бухгалтер, який веде облік по відділу праці і заробітної плати). Ці
люди ведуть облік всієї діяльності підприємства.
Дане господарство розташоване за 128 км від обласного центру, що дає
змогу здійснювати постачання запчастинами, сільськогосподарською технікою,
будівельними матеріалами, паливо-мастильними матеріалами, мінеральними
добривами.
Основною дiяльнiстю якого є вирощувaння зернових культур (крiм рису),
бобових культур i нaсiння олiйних культур, а саме озиму пшеницю та озимий
ріпак, соняшник, кукурудзу.
Приватне сільськогосподарське підприємство ТОВ «Рута Плюс» перед
собою ставить завдання економічно-вигідного вирощування с/г культур.
В майбутньому господарство планує збільшити насиченість 1 га площі
орних земель органічними і мінеральними добривами, використовувати нові
високопродуктивні сорти і гібриди сільськогосподарських культур,
використовувати сучасну техніку та обладнання, побудувати надійні
зерносховища, підняти на належний рівень галузь тваринництва.
В цілому ТОВ «Рута Плюс» маючи непогане кліматично-географічне місце
знаходження має всі передумови вийти на свій запланований рівень розвитку.
 1.2 Хaрaктеристикa ґрунтово-клiмaтичних умов господaрствa
1.2.1 Погодно-клiмaтичнi умови господaрствa
Середнє значення відносної вологості складає 74 %. Середньорічні
температури по регіону змінюються не дуже істотно. Середня температура
повітря в січні - від -40 С до -60 С, у липні - від 230 С до 240 С.
Сума активних та ефективних температур вище 10°С з наростаючим
підсумком з початку вегетації 2020 року: активні температури 249, ефективні
температури 49.
Таблиця 1.1
Середньобагаторічні кліматичні дані по ТОВ «РУТА-ПЛЮС»

Таблиця 1.2
Середні багаторічні місячні суми ФАР на території Донецької обл. МДж/м2
За період з
Зона, область Місяць температура- За
ми вище
IV V VI VII VIII IX X 50С 100С Рік
Донецька 235 314 333 346 299 214 134 1844 1593 2331

Холодна пора року визначалася дуже нестійкою погодою: у січні -

проходження активних циклонів та атмосферних фронтів, які зумовили
випадіння опадів різної інтенсивності у вигляді снігу та дощу, посилення
східного, північно-східного, південно-східного вітру до небезпечних позначок
та туманів. У лютому місяці переважала не по-зимовому тепла погода з
опадами та туманами. Середньомісячна температура повітря по Донецькій
області у лютому була на 6-70С вище норми.
Влітку погода була переважно спекотною та бездощовою. Переважають
західні і північно-західні вітри, які доволі часто приводять до засух. Майже весь
літній період спостерігалась спека та дефіцит опадів, що обумовило
надзвичайно високу пожежну небезпеку.
Серед несприятливих кліматичних явищ слід виділити зимову відлигу,
ожеледицю, промерзання ґрунту, весняні заморожування, сухі східні вітри, град
і часті тумани.

1.2.2 Ґрунтовi умови господaрствa

Господарство розміщене на чорноземних грунтах.
Фізико-хімічні властивості чорноземів відмінні. Ці ґрунти мають
потужний ґрунтово-поглинальний комплекс з великою ЄП (30-70 мг-екв. на
100г ґрунту), СНО коливається від 93 до 100%, ГПК майже повністю насичений
Са та реакція середовища близька до нейтральної, нейтральна або слаболужна,
висока буферність.
Поживний режим чорноземів оптимальний: дуже високий вміст валових їх
форм, основна частина азоту знаходиться в органічній формі, багато рухомого
фосфору. Фізичні та водно-фізичні властивості чорноземів добрі, консистенція
нещільна, висока вологоємність, добра водопроникність. Щільність твердої
фази складає 2,4 г/см3 у Н-горизонті збільшується до 2,7 г/см 3 у материнській
породі. Щільність ґрунту – 1,0-1,6 г/см3 , пористість – 55-60%.
Чорноземи мають оптимальний тепловий режим: добре поглинають
енергію сонця, довго зберігають тепло. Тип водного режиму періодично
промивний.
Згідно агрохімічного обстеження ґрунтів дослідних ділянок встановлено,
що чорноземи мають реакцію ґрунтового розчину близьку до нейтральної,
запаси азоту - 18 мг/кг ґрунту, валового фосфору —63 мг/кг ґрунту, багато
калію - 276 мг/кг ґрунту.
 Тaблиця 1.3
Хaрaктеристикa ґрунтового покриву господaрствa

Середнiй Зaходи з
Основнi ґрунтовi вiдмiни вмiст пiдвищення
№ С.-г. гумусу родючостi
п/п угiддя
площa, %
нaзвa ґрунту
гa
1 Чорноземи звичайні 57
середньогумусні глибокі
2496,6 4,7

Чорноземи звичайні
Внесення
33
2 середньогумусні 1445,4 4,2 органічних і
Рiлля карбонатні мінеральних
добрив,
Чорноземи на щільних 6 захист від
3 глинах
262,8 3,3
ерозії
Лучно-чорноземні 4
4 ґрунти
175,2 3,1

Опираючись на останнє агрохімічне обстеження ґрунтів слід сказати, що

близько половини площ орних земель господарства мають показник
гідролітичної кислотності на рівні рН 6,0-6,7. Такі землі не потребують
проведення спеціальних меліоративних заходів.
Чорноземи є добрими ґрунтами для вирощування культур. В гумусі
такого ґрунту накопичуються і зберігаються всі основні елементи та
мікроорганізми. При розламуванні гумусу виділяється велика кількість
вуглекислого газу, який є джерелом вуглецевого живлення рослин.
Таблиця 1.4
Агрохімічна характеристика чорнозему звичайного
 1.3Зaгaльнa економiчнa хaрaктеристикa господaрствa.
Загальна площа ТОВ «Рута-Плюс» складає 4380 га, де вирощують дві
основні культури – соняшник та пшеницю озиму та дві допоміжні культури –
кукурудзу та озимий ріпак.
Таблиця 1.5
Структурa земельних угiдь
Чaсткa, %
Нaзвa земельних угiдь Площa, гa
вiд всiєї землi
Площa всiєї землi 4380 100
Рілля 4380 100
в т.ч. озимa пшениця 2000 45,67
Озимий ріпак 180 3,9
Кукурудза 200 4,7
Соняшник 2000 45,7
 2 AНAЛIЗ ВИРОБНИЧОЇ ДIЯЛЬНОСТI ГОСПОДAРСТВA
2.1 Спiввiдношення гaлузей тa їх прибутковiсть
Ефективність вирощуваня будь-якої культури, повинно нести з собою
прибуток та бути економічно вигідно.
Економiчнa ефективнiсть хaрaктеризується бaгaтьмa покaзникaми:
урожaйнiстю, вaртiстю реaлiзовaної продукцiї, умовно чистим прибутком,
виробничими витрaтaми нa одиницю прaцi тa продукцiї, собiвaртостi, рiвнем
рентaбельностi.
Таблиця 2.1
Показники економічної ефективності системи землеробства в
господарстві за 2020 р
Урож Вало Виробничі
Загальн Прибуток
айніс вий Вартіс витрати
Реаліза а варті
ть збір ть На
Сільськогос- Пло ційна варт
основ основ валової всю На На
подарська ща ціна валової
ної ної продук На 1 площ 1 всю
культура га грн./т продукц
проду продук ції га,грн у га,г площ
ії
кції ції, грн./га тис.гр рн у
тис.грн
т/га т н

58 920 200
Пшениця
8 593 290 14 703 000 96 486 200

37 566 000

29 460,1
48 243, 1

18783
12 260
2000

7870
6,13

Озима

Кукурудза на
9 623 000
5 080 000

48 115
25400
73 515
1740

8450
200

8,7

зерно

Ріпак
1 416 600

7 176 690
47 740,5

39 870,5
15450
556,2

7870
3,09
180

озимий
47 200 000
94 836,5

71 236,5
189 673

142 473
23650

23600

Соняшник
2000

8020
4,01

000

000
 У господарстві ведеться великa роботa по вирощувaнню
сiльськогосподaрських культур: озимої пшениці та озимого ріпаку, соняшнику
i кукурудзи нa зерно. Аналізуючи таблицю 2.1 можна побачити, що найбільший
прибуток складає від вирощування соняшнику, прибуток з рослинної продукції
становить 71 236,5 грн/га.

2.2 Структура посівних площ та врожайність за останні три роки

Під структурою посівних площ розуміють співвідношення площ посівів
різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражених у відсотках до
загальної площі орних земель. Раціональна структура посівних площ є основою
для проектування науково обґрунтованої сівозміни.
В рік проходження виробничої практики структура посівних площ мала
такий вигляд (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Структура земель товариства
№ 2019 рік 2020 рік
п/ Назва угідь Площа, Структура, Площа, Структура,
п га % Га %
1 Площа господарства,
4380 100 4380 100
всього
Сільськогосподарські
4370 99,7 4370 99,7
угіддя
2 -В.т.ч. ріллі
-Сінокоси
-Пасовища
3 Інші угіддя 10 0,3 10 0,3
 Таблиця 2.3
Система сівозмін у господарстві та стан її освоєння
Назва Схема № Фактичне розміщення культур у полях за
сівозміни поля
чергування останні 3 роки
та її
площа, га культур у 2018р. 2019 р. 2020 р.
Зерно- Пшениця озима 1 Кукурудза Соняшник Пшениця оз.
просапна, Соняшник 2 Ріпак озимий Кукурудза Соняшник
4 380 га Кукурудза 3 Пшениця оз. Ріпак озимий Кукурудза
Ріпак озимий 4 Соняшник Пшениця оз. Ріпак озимий

Аналізуючи таблицю можна зробити висновок про відсутність належно

скорегованої сівозміни, оскільки на всій території ріллі спостерігається
вирощування 5 культури рівнозначної сили, які не завжди мають хорошу дію як
попередник, але за рахунок введення в сівозміну пару ми поліпшуємо стан
грунту і даємо можливість йому відпочити.
Таблиця 2.4
Характеристика господарської ефективності системи землеробства
Урожайність продукції
Назва сільськогосподарських Площа
Основної, т/га. 2020р
культур посівів, га
План Фактично
Пшениця озима 2000 6,0 6,13

Кукурудза на зерно 200 9 8,7

Озимий ріпак 180 3,2 3,1

Соняшник 2000 3,0 4,01

Аналізуючи таблицю можна зробити висновок що урожайність культур в

товаристві досить не погана завдяки правильному удобренню, сприятливим
кліматичним умовам та правильній технології вирощування культур. Також
можна побачити що в товаристві вирощується на даний час тільки чотири
культур: зернові – пшениця озима, озимий ріпак та кукурудза і технічна –
соняшник.
 Якщо поглянути на фактичну та планову урожайність то ми бачимо що у
2020 році врожай кукурудзи на зерно є малим, врожай озимого ріпаку відносно
запланованого урожаю не змінився, Такі культури як соняшник та пшениця
озима показали хороший результат.

2.3 Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні

В господарстві система обробітку на певній групі культур носить подібний
характер..
Під озиму пшеницю проводять дискування дисковими знаряддями на
глибину 10-12 см, потім через два-три тижні проводиться оранка на глибину 22-
24 см, культивації в послідуючому проводяться по мірі проростання насіння
бур'янів.
Передпосівний обробіток включав в себе передпосівну культивацію
культиваторами КПС-4 на глибину загортання насіння. Проводили в день сівби
або за 1-2 дні до сівби - зерновими сівалками СЗ-3,6 та СЗП -3,6 на глибину 5-6
см.
Післяпосівний догляд грунтується на візуальному спостережені та
застосуванні пестицидів.
Збирання озимої пшениці проводять прямим комбайнуванням за
допомогою зернозбиральної техніки Дон -1500В та KLAASDominator.
Озимий ріпак - в господарстві вирощується на площі 180 га. Розміщують в
основному після озимої пшениці.
Поля під сівбу озимого ріпаку після озимої пшениці обробляють так: після
збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими лущильниками
на глибину 6-8 см, в подальшому проводять культивації по мірі проростання
насіння бур'янів на глибину 6-8 см.
Передпосівний обробіток включає вирівнювання поверхні за допомогою
комбінованих агрегатів "Компактор" на глибину 4-5 см.
Збирання проводять прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості
насіння до початку розтріскування стручків. Для цього господарство застосовує
комбайни фірми KLAAS.
 Кукурудза - площа цієї культури в господарстві становить 200 га.
Попередникоми кукурудзи є озима пшениця.
Основним обробітком грунту для даної культури є оранка на глибину 22-
24 см та культивації, які проводяться по мірі проростання насіння бур'янів.
Передпосівний обробіток полягав у ранньовесняному вирівнюванні
поверхні поля зубовими боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту.
Наступний обробіток проводиться в період проростання насіння бур'янів. За
допомогою культиваторів КПС-4 проводиться знищення бур'янів і одночасно
обробіток ґрунту на глибину 5-6см. Передпосівна культивація проводиться за
день - два до сівби культури на глибину 5-6 см тим же агрегатом.
Сівба проводиться нри настанні сталої температури ґрунту на глибині 10-
12 см в 12-16°С. Сіють сівалками СУПН-8 із шириною міжряддя 70 см.
Глибина заробки насіння становить 4-5 см. Склад посівного агрегату має
наступний вигляд: трактор МТЗ-80 + сівалка СУПН-8. Після сівби проводиться
прикочування посівів котками.
Догляд за посівами полягає в проведенні міжрядного обробітку 1 -го на
глибину 6-8 см, і другого на 8-10 см.
Збирання намагаються проводити прямим комбайнуванням комбайнами
Дон -1500Б та комбайнами KLAA Snominator. Проводиться при настанні
стиглості культури і вологості зерна нижчій 30%.
Соняшник - в господарстві вирощують на площі 2000 га.
Основним обробітком грунту для даної культури є оранка на глибину 22-
24 см та культивації, які проводяться по мірі проростання насіння бур'янів.
Передпосівний обробіток полягав у ранньовесняному вирівнюванні
поверхні поля зубовими боронами при настанні фізичної стиглості грунту.
Передпосівна культивація під посів соняшника проводилася па глибину
заробки насіння і становила 5-6 см. У посушливі роки глибину передпосівної
культивації збільшують до 7-8 см. Операцію проводять за допомогою
культиватора КПС-4 за кілька дні» до сівби соняшнику.
Сівба соняшника проводиться при температурі грунту на глибині 8-10 см
8-12°С. Сіють сівалками СУПН-8 із шириною міжряддя 70 см. Глибина заробки
насіння становить 5-6 см. Склад посівного агрегату має наступний вигляд:
трактор МТЗ-80 + сівалка СУПН-8. Після сівби проводиться прикочування
посівів водоналивними котками.
Догляд за посівами полягає в проведенні міжрядного обробітку 1 -го на
глибину 6-8 см, і другого на 8-10 см.
Збирання проводять після дозрівання кошиків соняшнику. У вологі роки
для висушування насіння використовують десикацію відповідними
препаратами.
Таблиця 2.5
Система обробітку сівозміни
Основний обробіток
С-г культури в
Глибина,
сівозміні Прийом строк С-г. машина
см
Озима Дискування. 10-12 ПЛН-5-35
Липень БЗТС-1
пшениця Оранка 22-24
Оранка 22-24 ПНЛ-8-40
Соняшник Жовтень БЗСС-1
Культивації 6-8
Оранка 22-24
Кукурудза Жовтень БЗСС-1
Культивації 6-8
Лущення 6-8
Озимий ріпак Серпень БЗТС-1
Дискування 8-10
Передпосівний обробіток
Озима Вересень
Культивація 5-6 КПС-4
пшениця
Культавація Травень – Компактор
Соняшник 4-5
+вирівнювання поля червень БЗТС-1
Кукурудза Культивація 5-6 Травень КПС-4
Перед
Озимий ріпак Культивація 5-6 КПС-4
сівбою
Післяпосівний обробіток
6-8
Кукурудза Міжрядні обробітки В міру КПС-4
8-10
появи
6-8
Озимий ріпак Міжрядні обробітки бур’янів КПС-4
8-10
 2.4 Застосування добрив, хімічних меліорантів та сидерації
Оптимальне азотне живлення є визначним для рослин азотного циклу, до
яких в першу чергу відноситься пшениця озима. Без внесення азотних добрив
врожайність значно знижується. Потреба в ньому рослин проявляється більшою
мірою. Саме рівень азотного живлення, при оптимальному поєднанні
комплексу інших факторів росту та розвитку сільськогосподарських культур,
визначає величину врожаю і якість продукції. Ефективність азотних добрив
залежить від зволоження ґрунту. В умовах посухи їх дія проявляється слабо, а в
роки з достатнім зволоженням – суттєво зростає. Значні непродуктивні втрати
азоту з ґрунту відбуваються на забур’янених посівах. Культурні рослини не
витримують конкуренції з бур’янами за вологу та поживні речовини. За високої
забур’яненості втрати азоту досягають 40–60 кг/га. Доцільність застосування
азотних добрив після бобових культур, де проходить додаткове накопичення
елементу, необхідно визначати за результатами ґрунтової діагностики.
Важливе значення у живленні рослин належить фосфору, який підвищує
стійкість рослин до посушливих явищ. За даними стаціонарних дослідів, у
посушливі роки фосфорні і фосфорно-калійні добрива (Р , Р К ) забезпечують
40 30 30

отримання приросту зерна пшениці озимої, кукурудзи і насіння соняшника в

межах 0,31–0,41 т/га, а за його відсутності в системі живлення (N К ) – лише
30-60 30

0,10 т/га або навіть зниження врожаю. Необхідно враховувати й особливості

поведінки елементу в ґрунті – він поглинається вбирним комплексом і
закріплюється у місці внесення. Тому, фосфорні добрива необхідно закладати у
ґрунт в зону активного функціонування кореневої системи рослин.
Найдоцільніше їх вносити локально у допосівний період або одночасно із
сівбою. За припосівного внесення, насіння й добрива мають бути розділені
шаром ґрунту 2–5 см, для усунення негативної дії високої концентрації
ґрунтового розчину на проростки рослин.
Сучасні сівалки дозволяють розміщувати добрива на глибину 12 см, а
насіння – 4–10 см. На ґрунтах з нейтральною або слабо-лужною реакцією більш
ефективні водорозчинні форми фосфорних добрив. Коефіцієнт його
використання з добрив низький, а систематичне їх внесення сприяє
нагромадженню у ґрунті залишків фосфору, який характеризується тривалою
післядією.
Чорноземи характеризуються підвищеним вмістом обмінного калію, тому
ефективність калійних добрив низька. Однак, у зв’язку з високим споживанням
калію (соняшник, кукурудза), доцільно систематично вносити відповідні
добрива для часткової компенсації виносу елементу врожаєм і підтримання
забезпеченості ґрунту на існуючому рівні. З калійними добривами в ґрунт
також надходять кальцій, магній, сірка та інші важливі для рослин елементи
живлення.
У зв’язку з відсутністю сівозміни та вирощуванню 2 основних культур, під
кожне поле вносять по 100 кг нітроамофоски (NPK – 16:16:16).

2.5 Система захисту сільськогосподарських культур

На основі матеріалів, що були отримані під час ознайомлення із станом
захисту рослин в ТОВ «Рута-Плюс» хочеться відмітити, що в господарстві
практично не проводиться таких важливих заходів, як прогнозування
поширення організмів в окремих полях господарства, не проводяться розкопки
ґрунту з метою встановлення чисельності шкідників, не складаються
короткотермінові прогнози на основі результатів розкопок та обстежень в
попередній період.
Для профілактичних заходів, що попереджають появу шкідників, хвороб,
бур'янів в посівах сільськогосподарських культур, використовують в
господарстві комплекс заходів. Це підбір стійких сортів та гібридів культур,
оптимальні сі роки сівби. Планування захиних засобів і заходів зводиться до
складання інтегрованих систем захисту основних сільськогосподарських
культур.
Таблиця 2.6
Система захисту сільськогосподарських посівів
№ Назва агротехнічного Фаза Назва Норма
заходу розвитку препарату внесення
Протруєння насіння Девіденд 1.0 л/т
Отар 036 FS
 T.K.C.
Захист посівів ві Кущення –до Лінтур 70 0,15 кг/га
однорічних і багаторічних появи WG в.г.
дводольних бур’янів в т.ч. прапорцевого Пріма Форте 0.5 л/га
стійкі до 2.4Д листка
Захист посівів від хвороб Вихід в Альто-Супер 0.4-0.5 л/га
(борош.роси, плямистості, трубку- 330 ЕС к.е.
септоріозу) молочна
стиглість
Захист посівів від Кущення- Базулін 600 0.15-0.2 л/га
шкідників (попелиць, молочна EW, Карате
хлібної жужелиці, стиглість Зеон050CS
шкідливої черепашки) мк.с
Захист від шкідників Актеллік 1.6 мл/т
запасів

2.6 Система насінництва у господарстві

Виробництво та заготівля зерна пшениці з високими технологічними
якостями дає можливість одержувати з нього високоякісні продукти
харчування, економно і раціонально використовувати зернові ресурси.
Якість зерна – складне комплексне поняття. Складність полягає у
багатоплановості його використання: на харчові цілі, для годівлі тварин,
переробки на технічні потреби, на насіннєві цілі.
Система насінництва в господарстві знаходиться під керівництвом
агронома. Все насіння гібридів закуповується щорічно в насіннєвих
організаціях.
Насіння соняшнику представлений гібридами Лімагрейн 59580, Лімагрейн
5555, Барбаті, Сузука.
Гібрид Лімагрейн 59580. Середньоранній гібрид соняшнику з високими
показниками врожайності. Характеризується відмінною стійкістю до посухи.
Високопродуктивний і пластичний до різних умов вирощування. Показує
високу енергію початкового росту. Стійкий до 7 рас вовчка. Толерантний до
нових рас несправжньої борошнистої роси.
 Потенціал врожайності - 45 ц / га.
 Висота рослин - 170 см.
  Кошик плоска, діаметр - 16,5 см.
 Вміст олії - 48%.
 Густота посіву – 50-55тис/га.
Гібрид Лімагрейн 5555. Середньостиглий (115 днів) високоврожайний
гібрид соняшнику інтенсивного типу. Гібрид під Евролайтінг. Адаптований для
вирощування в посушливих умовах Півдня України. Стійкий до 7 рас вовчка та
новим рас несправжньої борошнистої роси. Досить невибагливий до умов
вирощування, показує хорошу пластичність і якість врожаю.
 Потенціал врожайності - понад 42 ц / га.
 Висота рослин - 150-152 см.
 Середній діаметр кошики - 15,8 см.
 Олійність - до 48%.
 Густота посіву – 55тис/га.
Гібрид СІ Барбате відмінно розкриває весь свій потенціал в посушливих
умовах, кращий гібрид для Півдня і Сходу степи України, а також добре
витримує низький агрофон. Екстенсивний гібрид лінолевої
типу. Характеризується високими темпами зростання на перших етапах
розвитку. Генетично близький до гібриду Босфору. Гібрид для продуктивної
системи Clearfield.
 Висота рослин - високі (170-190 см, в залежності від кількості вологи)
 Вміст олії - середнє (до 48%).
 Потенціал врожайності – 5 т/га
 Густота стояння 45 тис/га
Гібрид соняшнику Сузукі HTS –середньоранній гібрид соняшнику лінолевої
типу під Гранстар. Має дуже високі показники врожайності. Показує відмінні
результати стійкість і пластичності в різних грунтово-кліматичних умовах
вирощування. Стійкість до високих температур дає можливість отримати
високу продуктивність і стабільність врожаю.
  Група стиглості - середньоранній.
  Вміст олії -50%.
 Стабільність врожаю - 9.
   Рекомендована щільність перед збором 55-6 5 тис. рослин / га;
 Потенціал врожайності – 5 т/га.
Насінництво пшениці озимої представлене наступними сортами:
Олексіївка. Сорт степового екотіпа. Різновид - ерітроспермум. Висота
рослин - 84 см. Вегетаційний період - 296 днів. Стійкість до вилягання - 4 бали,
засухосустойчівость - 4,7 бала, зимостійкість - 5,0 бала.Пошкоджуваність
хворобами: борошнистою росою - 2,5 бали, бурою іржею - 2,0, фузаріозом,
кореневими гнилями, септоріозом, курній головешок, твердою сажкою - 0.
Урожайність - 61,1 ц / га.
Богдана. Сорт інтенсивного типу. Екологічно пластичний. Вирощувати за
інтенсивною технологією з внесенням оптимальних доз мінеральних добрив та
своєчасним захистом від шкідників та хвороб. Норма висіву 4,5–5,5 млн схожих
насінин на 1 га залежно від зони та вологозабезпечення. Щоб запобігти
виляганню, на високих фонах мінерального живлення необхідно вносити
ретарданти. Високоврожайний, максимальна врожайність 98,2 ц/га.
Середньостиглий, висока морозо- та посухостійкість. Стійкий до вилягання та
обсипання. Середньостійкий проти ураження борошнистою росою та бурою
листковою іржею.
Богиня. Сорт степового екотипу. Урожайність у виробничих умовах
складає 7,42-8,94 т/га. Потенційна урожайність – 12,70 т/га. Середньоранній,
вегетаційний період 277-281 діб. Напівкарликовий, рослини заввишки 74-79
см. Різновид еритроспермум.  Особливості сорту: формує високу
продуктивність на високому агрофоні та на парових попередниках. Висока
продуктивність при пізніх сроках сівби.
Акратос. Сорт, який відрізняється середньою висотою посівів. Пшениця
м'яка, інтенсивного типу вирощування. Стебла відрізняються досить високою
кущтистістю. Сорт середньоранній — дозрівання посівів відбувається на 280-
285 день.Сорт Акратос характеризується значною морозостійкістю, яка є вище
середнього рівня, середньою посухостійкістю, високим ступенем толерантності
до таких хвороб: борошниста роса, іржа, тверда сажка.
 Рослини пшениці сорту Акратос мають потовщене стебло, тому вилягання
посівів — виключене. Зерно в колосі не має тенденції до проростання. Може
вирощуватися на різних агрофонах. Рекомендується вирощувати сорт за
інтенсивної технології.
Подолянка. Сорт універсального типу. Невибагливий до умов
вирощування, має високу екологічну пластичність. Придатний для
вирощування за інтенсивною технологією з внесенням оптимальних доз
мінеральних добрив та своєчасним захистом від бур’янів, хвороб і шкідників.
Норма висіву 4,5–5,5 млн. схожих насінин на 1 га. На високих фонах
мінерального живлення для запобігання виляганню необхідно вносити
ретарданти.  Високоврожайний, максимальна врожайність 113,7 ц/га.
Середньоранній, зимостійкість висока (7–8 балів), посухостійкість висока (7–8
балів). Середньостійкий до вилягання, стійкість до обсипання висока (7–9
балів). Середньостійкий проти ураження борошнистою росою, бурою
листковою іржею, кореневими гнилями.
Донецька 48. Сорт степового екотипу. Урожайність у виробничих умовах
складає 7,86-9,43 т/га. Потенційна урожайність – 12,90 т/га. Середньоранній,
вегетаційний період 275-280 діб. Висота рослин – 95-110 см. Різновид
лютесценс. Кущ напівпрямостоячий. Cтебло товсте, опукле, висотою 90-105
см.  Особливості сорту: сорт універсального типу, ефективно відгукується на
підвищення дози добрив по непаровим попередникам. Не сіяти на високому
агрофоні. Витримує пізні строки сівби (жовтневі).
Насіння кукурудзи на зерно представлене одним гібридом - ДН Галатея.
Тип гібрида - простий.  Група стиглості Середньоранній (ФАО 260). Висота
рослини 240-250 см, висота прикріплення качана - 80-90 см., Не кущиться.
Гібрид дуже стійкий до вилягання, холоду, пошкодження шкідниками. Стійкий
до посухи і ураження основними хворобами. Відзначається дуже високою і
стабільною врожайністю, потенційна 14,0-15,0 т / га. Вологовіддача дуже
хороша, на рівні кращих зарубіжних стандартів. Збиральна щільність 50-60
тис/га. Силосні посіви вимагають незначного згущене. Інтенсивного типу.
Добре реагує на покращення умов вирощування. Має прискорений стандартний
розвиток. Даний гібрид по комплексу ознак повинен стати основним у
виробництві в основних районах вирощування кукурудзи.
Посіви озимого ріпаку висівають гібрид СМАРАГД – новостворений
продукт із високою та стабільною врожайністю і потужним генетичним
потенціалом материнської лінії. Гібрид озимого ріпаку від виробника "DSV".
Має потужний генетичний потенціал материнської лінії. Характеризується
високими показниками олійності. Прекрасно адаптується до зовнішніх
грунтово-кліматичних умов. Має темно-зелений колір листя. Генетично стійкий
до вірусу пожовтіння турнепса (TuTV). Гібрид формує міцну кореневу систему
восени.
Впродовж трьохрічних випробувань в Європі та Україні (2016 – 2018 рр.)
гібрид демонструє надзвичайно стабільну врожайність насіння та вихід олії по
усій широті випробувань, незважаючи на вплив мінливих температур та
різноманітні стресові погодні умови, які проявлялися у періоди тестування.
Таблиця 2.7
Показники стану насінництва у господарстві
Площа, Категорія Урожайність
Культура Сорт/гібрид
га насіння т/га
Лімагрейн 59580 655 4,0
Барбаті 520 4,1
Соняшник
Лімагрейн 5555 425 3,5
Сузука 400 4,9
Олексіївка 320 5,5
Богдана 210 8,7
Богиня 440 Базове 6,3
Озима пшениця
Акратос 530 4,2
Донецька 48 280 7,06
Подолянка 220 8,8
Озимий ріпак Смарагд 180 5,8
Кукурудза на
ДН Галатея 200 9,2
зерно
 2.7 Меліорація та охорона грунтів
Ступінь ерозійної небезпеки в цілому можна оцінити як низький. Вітрова
ерозія не характерна для цієї місцевості і пилових бурь майже не буває. Серед
ерозійних явищ можна відмітити “випахування поляі. При цьому погіршуються
фізичні властивості грунту. За даними Шикули М.К. кількість водотривких
агрегатів в результаті цього процесу може знижуватись на 5— %.
Наступним явищем, яке погіршує фізичні властивості грунту є утворення
плужної підошви на глибині 22— см.
Для його запобігання у господарстві, по-перше, проводять різноглибинну
оранку під різні культури, а по-друге, було б бажаним раз у 3— роки проводити
чизелювання на глибину 35— см чизельним плугом ПЧ-2,5, тому що плужна
підошва обмежує проникнення кореневої системи рослин у глибші шари
грунту, де є достатні запаси грунтової вологі на протязі більшої частини
вегетаційного періоду, які забезпечують такі важливі процеси, як налив зерна у
озимих та ярих зернових культур, ріст та розвиток рослин і сприяє підвищенню
врожайності і якості сільськогосподарських культур. Це особливо важливо у
нинішніх економічних умовах.
Набагато більшу загрозу для родючості грунту являє собою такий вид
деградації, як дегуміфікація грунту. Досліди показують, що в польових
сівозмінах при насиченості органічними добривами близько 13 т/га та 300 кг/га
мінеральними добривами, і високому рівні врожайності спостерігається
від'ємний баланс гумусу до 0,6 т/га при врожайності озимої пшениці 60 ц/га,
цукрових буряків —400— ц/га. З цих даних можна зробити висновок, що
бездефіцитний баланс гумусу може бути досягнутий при насиченості
органічними добривами 24 т/га.
Альтернативою цьому може бути залишення рослинних решток на полі у
комплексі з введенням двох полів багаторічних трав. Для зменшення
мінералізації азоту гумусу і одно асного підвищення ефективності мінеральних
добрив доцільно використання інгібіторів денітрифікації, таких як
гуанціанпіридин. У майбутньому доцільно також проводити посіви сої на
зелений корм. Взагалі структура площ господарства, в який 80 % займають орні
землі не може забезпечити бездефіцитного балансу гумусу.
Іншим чинником, що значною мірою впливає на стан грунту є його
гідрологічний режим. Грунтові води, що залягають на глибині 2—2,5 м, містять
значну кількість гідрокарбонатів. Весною при високому стоянні вод капілярна
кайма піднімається до поверхні грунту, а влітку через зменшення рівня
грунтових вод падає вологість водних горизонтів, що викликає перехід
гідрокарбонатів у карбонати. Це явище призводить до ретроградації фосфатів і
спричиняє необхідність обов'язкового підживлення цукрових буряків
фосфорними добривами. У господарстві зрошення буде економічно
неефективним через засолення грунтів гідрокарбонатно-хлоридного характеру.
Вищенаведені особливості дають можливість робити висновки про
відсутність загрози підкислення грунтів за рахунок фізіологічної кислотності
мінеральних добрив, тому цілком можливе застосування хлориду амонію,
сульфату амонію, сірчанокислого калію.
Господарство на основі даних про радіоактівне забруднення теріторії
проводить доступні науково обгрунтовані роботи по безпечному веденню
сільського господарства. На полях проводиться комплекс агрохімічних,
меліоративних та агротехнічних заходів, що знижує надходження
радіоактивних речовин у товарну продукцію. Серед цих заходів слід відмітити
раціональне використання органичних і мінеральних добрив, що передбачає
недопущення надмірного азотного живлення рослин. Співвідношення азоту,
фосфору і калію повинно бути зрівноваженим або зміщеним в бік фосфорно-
калійного живлення. З метою зниження надходження радионуклідів у продукти
харчування необхідно по можливості більшу увагу приділяти технічним
культурам, таким як: цукровий буряк, озимий ріпак, зернові культури для
переробки на крохмаль та спирт у разі перевищення ГДК по радіонуклідам. У
господарстві щорічно необхідно проводити радіологічний контроль продукції
рослиництва та тваринництва.
 2.8 Зберігання та переробка продукції рослинництва у господарстві
Господарство для зберігання продукції рослинництва, а саме зерна має
зерносховища.
Основними типами зерносховищ є споруди місткістю 400-500 тон.
Завантаження і вивантаження даних сховищ проводиться за допомогою
пересувних транспортерів. Вони побудовані із цегли, підлога сховища
вистелена шаром бетону. Покрівля виготовляється за допомогою металевих
конструкцій до яких прикріплюють листи шиферу.
Зернові маси здебільшого зберігають в сухому стані. Сухими вважаються
зерно і насіння, в яких немає вільної вологи, а є тільки зв'язана волога,
малодоступна для активної життєдіяльності як насіння, так і мікроорганізмів.
Цей принцип ґрунтується на принципі ксероанабіозу, тобто усуненні дії на сухе
зерно основного фактора його псування під час зберігання - мікроорганізмів.
Даний режим зберігання дозволяє підтримувати зерно і насіння на високому
рівні життєздатності в партіях.
Оптимальна волога при якій тривалий час можна зберігати зерно для
зернових культур становить 13-14% вологості, для олійних культур
оптимальною буде вологість 7-8%.

2.9 Технічне забезпечення процесів у рослинництві господарства

Для здійснення комплексної механізації сільськогосподарського
виробництва важливе значення має раціональна структура машинно-
тракторного парку господарства. Адже виконання кожного технічного процесу
передбачає його безпосередність, яка забезпечується правильним
співвідношенням між кількістю та продуктивністю тракторів і
сільськогосподарських машин.
Крім того структура машинно-тракторного парку повинна відповідати
природно – економічним умовам господарства та його спеціалізації.
Господарство володіє значним парком автомобілів, тракторів, комбайнів та
іншої техніки. Їхній перелік у нижче наведеній таблиці 2.
 Таблиця 2.8
Технiчнa оснaщенiстьгосподарства
Назва техніки Кількість 
Службовий автомобіль 4
 ГАЗ 55А 1
Трактор Т-150 6
Трактор МТЗ-80 2
Трактор МТЗ-82 4
DEUTZ 6
Екскаватор  1
Комбайн ДОН-1500 2
New Holland  3
Комбайн «Нива» 2
CLAAS 3
Допоміжне приладдя 9

Основна частина всіх робіт в рільництві виконується

сільськогосподарськими машинами. І від того на скільки добре господарство
забезпечене с/г технікою залежить якість та терміни виконання робіт,
завантаження машин, а значить і ефективність їх використання.
Доставка нафтопродуктів в господарство здійснюється як автотранспортом
господарства так і транспортом підприємств постачальників на основі поданих
заявок-замовлень та укладених договорі.
 3 ТЕХНОЛОГIЯ ВИРОЩУВAННЯ СОНЯШНИКУ
3.1 Знaчення культури в господaрствi
Соняшник — основна олійна культура в Україні. Насіння його
районованих сортів і гібридів містить 50 — 52 % олії, а селекційних — до 60 %.
Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії
з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). На соняшникову олію
припадає 98 % загального виробництва олії в Україні.
Соняшникову олію широко використовують як продукт харчування в
натуральному вигляді. Харчова цінність її зумовлена високим вмістом
поліненасиченої жирної лінолевої кислоти (55 — 60 %), яка має значну
біологічну активність і прискорює метаболізування ефірів холестерину в
організмі, що позитивно впливає на стан здоров'я. До складу соняшникової олії
входять і такі дуже цінні для організму людини компоненти, як фосфатиди,
стерини, вітаміни (А, D, Е, К). Соняшникову олію використовують в кулінарії,
хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. Вона
є основним компонентом при виробництві маргарину. Соняшникову олію
використовують також при виготовленні лаків, фарб, стеарину, лінолеуму,
електроарматури, клейонки, водонепроникних тканин тощо.

3.2 Мiсце в сiвозмiнi

Соняшник необхідно розміщувати на чисті, не забруднені бур’янами
поля, в пропашну сівозміну. Ця рослина, дуже вимоглива до попередників, що
відрізняє її від інших культур. Ці вимоги пов’язані з двома критеріями:
інфекційним початком і остаточною водою. Найменші запаси грунтової вологи
залишаються після цукрових буряків, багаторічних трав і суданської трави
особливо в посушливих районах, а сам соняшник настільки зневоднює грунт,
що запаси вологи повністю відновлюються, тільки через 2-3 роки, тобто під
третьою культурою.
При розміщенні соняшнику в полях сівозміни слід враховувати, що він
уражується бур’яном-паразитом вовчком соняшниковим (Orobanche cumana
Wallr.). Насіння вовчка в ґрунті зберігає схожість протягом 6–8, а за
сприятливих умов – 10– 13 років. Крім соняшнику, вовчок уражує сафлор,
перилу, тютюн, махорку, томати. Тому соняшник вирощувати на тому самому
полі слід не раніше як через 7–8, а то й через 8–10 років. Для боротьби з
вовчком у полях сівозміни необхідно систематично знищувати бур’яни, і
насамперед ті, на яких він може паразитувати (блекота, полин, дикий салат,
нетреба).
Кращими попередниками для соняшнику є пшениця озима, кукурудза,
зернобобові. Недоцільно висівати соняшник після багаторічних трав,
суданської трави, цукрових буряків, гороху, сої, а в Степу – після ячменю та
вівса.
Не можна розміщувати у сівозміні соняшник після ріпаку, хоча той
покращує структуру ґрунту, що є важливим для соняшнику та зернобобових.
Це пояснюється чутливістю як соняшнику, так і ріпаку та інших хрестоцвітих
та зернобобових до білої гнилі. Тому між цими культурами потрібно
витримувати хоча б чотирирічну перерву.
Соняшник має потужну кореневу систему, тому його не слід розміщувати
після культур з глибоко проникаючою кореневою системою: багаторічних трав,
суданської трави, цукрових буряків. Ці культури висушують ґрунт на велику
глибину, що призводить до дефіциту вологи у критичний для соняшнику період
цвітіння та наливу. У зв’язку з тим, що соняшник глибоко висушує ґрунт і
залишає багато падалиці, він є одним із гірших попередників в сівозміні. Поля,
на яких вирощувався соняшник залишають під чистий пар, який дає змогу
відновити запаси вологи в ґрунті.

3.3 Підготовка грунту

Обробіток ґрунту передбачає боротьбу з бур'янами, створення умов для
нагромадження вологи, розпушування ґрунту, запобігання вітровій і водній
ерозії. Кращим способом основного обробітку ґрунту в Донецькій області для
вирощування соняшнику є поліпшений зяблевий обробіток.
Лущення - після збирання попередника – ярого ячменю, трактором МТЗ-
1025.2 в агрегаті з лущильником БДЛП-4 на глибину 6-8 см. Через 6-7 тижнів
після лущення стерні, тобто наприкінці вересня проводимо глибоке рихлення
(глибина 35см) ГРУ – 2.4 та JOHN DEERE - 6130 D.
Перед настанням морозів – культивація у комплексі з пружинною
бороною і котками «КГШ-4» та МТЗ 892, на глибину 10-12 см.
Рано навесні для того, щоб зберегти вологу, проводимо вирівнювання
поверхні поля, шляхом боронування поверхні поля трактором МТЗ 1025.2 в
агрегаті з пружинною бороною «Ліра-15» на глибину 5-7см. Це не тільки дає
змогу закрити вологу, але й знищити бур’яни в ранніх стадіях розвитку.
Передпосівний обробіток ґрунту включає: культивацію трактором МТЗ
892 у комплексі з пружинною бороною і котками «КГШ-4» та, на глибину 8-10
см.
Соняшник висівають в добре прогрітий ґрунт, коли температура на
глибині 8-10 см досягала 8-10°С.
Сівбу проводимо трактором МТЗ 892 пунктирним способом з
міжряддями 70 см сівалкою «УПС-8 Профі» з використанням добрив (Амофос
та Аміачна селітра (2:1)) на глибину 5-7см. Норма витрат добрив становила 100
кг/га, а норма висіву склала 55000 насінин на гектар.
Після сівби обов’язковим є обприскування посівів досходовими
гербіцидами: «Пропоніт» у дозі 2 л/га обприскувачем «Богуслав-24», з
послідуючим коткуванням «ККШ-6».
Міжрядний обробіток проводиться у фазі 3–5 листків міжрядним
культиватором КРН – 5,6 та МТЗ 892 на глибину 5 – 7 см.
Збирання врожаю необхідно робити при настанні господарської стиглості
комбайном CLAAS TUCANO 570, коли в посівах соняшнику переважали
рослини (85%) з бурими і сухими кошиками, а вологість насіння становила 8%.
Таблиця 3.1
Система обробітку грунту під соняшник в полі № 1
Машини для Вимоги до якості
Заходи обробітку Строки виконання
обробітку (глибина та ін.)
МТЗ-1025.2 + Після збирання
Лущення 6-8 см
БДЛП-4 попередника
 ГРУ – 2.4 та
Глибоке рихлення JOHN DEERE - Наприкінці вересня 35 см
6130 D
Культивація в
КГШ-4» та МТЗ До настання морозів
комплексі з 10-12см
892 1
боронуванням
МТЗ 1025.2 +
Боронування Рано навесні 5-7 см
борона «Ліра-15»
Культивація у
комплексі з МТЗ 892 +
Перед сівбою 8-10 см
пружинною «КГШ-4»
бороною і котками
Пунктирний
Температура грунту
МТЗ 892 «УПС- спосіб (70 см
Сівба + добрива на глибині 10 см
8 Профі» міжряддя), норма
досягає 8-10°С
висіву 55000 н/га
Обприскування
Обприскувач
посівів гербіцидом До появи сходів, «Пропоніт» у
«Богуслав-24» +
з послідуючим 4-5 день після сівби дозі 2 л/га
«ККШ-6».
коткуванням
Міжрядний
Міжрядний
культиватор КРН
обробіток У фазі 3–5 листків Глибину 5 – 7 см.
– 5,6 + МТЗ 892
н
При настанні
Збирання врожаю CLAAS
господарської Вологость 8-11%
комбайном TUCANO 570
стиглості

3.4 Система удобрення

Мінеральні добрива суттєво впливають на якість насіння та
жирнокислотний склад олії, особливо високоолеїнових гібридів. Азотні
добрива сприяють зростанню урожайності, однак його надлишок обумовлює
зниження вмісту жиру та збільшує до 10% вміст лінолевої кислоти, що є
небажаним при вирощуванні висооолеїнового соняшника. Фосфорні і калійні
добрива – збільшують вміст олії в насінні та вміст олеїнової кислоти. Тому
необхідно застосовувати збалансовані норми поживних речовин з урахуванням
їх вмісту в ґрунті.
Соняшник має розтягнутий період засвоєння поживних речовин. Система
удобрення соняшника складається з основного й рядкового удобрення (N 15Р20)
Органічні добрива краще вносити під попередник в нормі 30–40 т/га. В Степу і
Лісостепу України на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах найвищі врожаї
одержують при внесенні азотно-фосфорних добрив. При низькій забезпеченості
ґрунту поживними речовинами (менше 5 мг на 100 г ґрунту) вносять азоту 60 кг
і фосфору 90 кг/га, при середній забезпеченості (5–10 мг на 100 г ґрунту)
вносять N 45-60 Р 90 і високій (більше 10 мг на 100 г ґрунту) – N 20-30 Р 30.
Норми добрив повинні уточнюватися в кожному конкретному полі. На
менш родючих ґрунтах рекомендується вносити повне мінеральне добриво в
нормі N60Р К40-60. Соняшник чутливий до нестачі таких мікроелементів як
40-60

бор і магній, а тому на ґрунтах, де є дефіцит цих елементів необхідно

застосовувати мікродобрива.

3.5 Строки і способи сівби

Готують насіння до сівби зразу після збирання насіннєвих посівів. Його
очищають, сушать, сортують і тільки після цього зсипають на зберігання.
З метою попередження виникнення хвороб насіння обробляють
спеціальними препаратами, – протруйниками, серед яких базовим є Максим XL
035 FS, т.к.с. (6 л/т). Цей препарат містить 25 г/л флудиоксонілу та 10 г/л
металаксилу-М, завдяки чому не тільки забезпечує надійний захист від
комплексу хвороб (пліснявіння насіння, фузаріозні кореневі гнилі, несправжня
борошниста роса тощо), але й не проявляє негативної дії на енергію
проростання насіння протягом року після обробки.
У разі високої загрози ураження сходів пероноспорозом при протруєнні
слід збільшити кількість металаксилу-М шляхом додавання протруйника Апрон
XL 350 ES, т.к.с. У цій суміші норму витрати Максиму можна знизити до 3 л/т.
Сходи соняшника можуть пошкоджуватись цілим комплексом шкідників
(дротяниками, довгоносиками, попелицями, мідляками та ін.). Тому, для
захисту від шкідників на перших етапах органогенезу, насіння обов’язково
протруюють препаратами Круїзер 350 FS, т.к.с. (6-10 л/т), Космос (4 л/т), Гаучо
(10,5 кг/т), які упродовж 40-45 днів забезпечують захист сходів та молодих
проростків. Окрім того, Круїзер справляє так званий "вігор-ефект", тобто
проявляє стимулюючу дію на кореневу систему, внаслідок чого рослини
активніше розвиваються, сходи більш рівномірні та краще переносять посуху.
При занадто високій чисельності ґрунтових шкідників до Круїзеру слід
додати препарат Форс 200 CS, с.к. (2 л/т). Особливістю цього протруйника є те,
що завдяки його фумігаційним властивостям навколо насіння та молодих
коренів утворюється захисна газова сфера, потрапляючи в яку шкідники гинуть,
не пошкодивши рослини. Також Форс можна використовувати у спеціальній
гранульованій формуляції. У цьому випадку препарат необхідно вносити у
ґрунт при сівбі, з нормою витрати 6 кг/га.
Норма посіву соняшника в Україні розраховується в залежності від зони
зволоження. У районах достатнього зволоження рекомендована густота стояння
50-60 для площі 1680-2520 см2. Для посушливих регіонів на 2000-2520 см 2
густота 40-50. При густоті посіву 41 - 51 тис. рослин на гектарі врожайність
склала 2,65 т/га, при густоті 60 тис.рослин/га рівень врожайності склав 2,72-
2,99 т/га. При широкорядному висіві 0,70 м більша врожайність була досягнута
у гібридів при густоті 50 тис. рослин/га. Загущення надалі, призвело до
істотного зниження збору врожаю з 1 га на 0,18-0,24 т/га. При цьому, показники
були трохи нижче, ніж при посіві традиційним рядовим методом на 0,79-0,43
т/га, при густоті 40 тис./га.
Для ультраранніх гібридів соняшника оптимальна густота 60-70 тис
рослин на гектар. Для середньоранніх гібридів соняшника - 40-51 тис. рослин
на гектар. Якщо густоту знижувати або збільшувати, то це призведе до
зниження збору олії і врожайності.
 Сіють соняшник пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см,
сівалками точного висіву на глибину 6–8 см для сортів і на глибину 4–6 см для
гібридів.
Як ранні, так і пізні строки сівби спричиняють небажані результати. За
ранньої сівби період до появи сходів розтягується на 3–4 тижні, сходи бувають
недружними, зрідженими. При пізній сівбі верхній шар ґрунту часто
висушений, що теж впливає негативно на схожість.
Перевагу раннім строкам сівби (одночасно з ранніми ярими культурами)
віддають у Північному Лісостепу. Це пояснюється тим, що при пізніх строках
сівби в умовах достатнього зволоження посилюється розвиток вегетативної
маси на шкоду генеративним органам. Оптимальний строк сівби, коли ґрунт
прогріється на глибині 4–6 см до +6…80С. Кожне окреме поле соняшника
потрібно засівати за 1–2 дні, в господарстві сівбу закінчують протягом 4–6 днів.
Соняшник висівають в добре прогрітий ґрунт, коли температура на
глибині 8-10 см досягала 8-10°С.
Сівбу проводимо трактором МТЗ 892 пунктирним способом з
міжряддями 70 см сівалкою «УПС-8 Профі» з використанням добрив (Амофос
та Аміачна селітра (2:1)) на глибину 5-7см. Норма витрат добрив становила 100
кг/га, а норма висіву склала 55000 насінин на гектар.

3.6 Догляд за посівами

Під час догляду за посівами слід забезпечити ефективний захист від
бур'янів, шкідників та хвороб, зберегти оптимальну густоту стояння рослин,
створити сприятливі умови для їхнього росту й розвитку, що забезпечить
формування високого врожаю насіння соняшника. Якщо посівний шар пухкий,
а погода вітряна, слідом за сівбою необхідно прикоткувати поле. Це покращить
проростання насіння соняшника, і, що особливо важливо для безгербіцидних
технологій, насіння бур’янів.
Через 5– 6 днів у фазі «білої ниточки» бур’янів, проводять досходове
боронування посівними або середніми зубовими боронами упоперек або по
діагоналі поля. Важливо, щоб зуби борін не заглиблювалися у ґрунт більше як
на 3–4 см і не пошкоджували проростки соняшника. При сівбі у холодніший
ґрунт і повільному проростанні соняшника, до сходів боронують двічі.
Оптимальним строком післясходового боронування є період, коли
соняшник має 1–3 пари справжніх листків. Швидкість руху агрегату – не
більше 4 км/год. Цю операцію не слід здійснювати раніше 11 години, оскільки
через високий тургор рослини сильно пошкоджуються. За дотримання цих умов
пошкодження рослин соняшнику не перевищує 10%, знищення бур’янів сягає
80–90%.
У посівах соняшнику можна використовувати післясходові протизлакові
гербіциди Арамо 45 (1,2-2,3 л/га), Фуроре-супер (0,8–2,0 л/га), Селект 120 (0,4–
1,4 л/га), Фюзілад форте (0,5–2 л/га), Шогун 100 (0,6–1,2 л/га), Арамо 45 (1–2
л/га). Фірма Дюпон в 2013 р. зареєструвала перший післясходовий гербіцид на
посівах традиційних гібридів соняшника проти дводольних бур’янів – Сальса
75 в.г.. Гербіцид вносять від фази 2-х справжніх листків (BBCH12) до 8-ми
листків культури (BBCH18) з нормою 20–25 г/га + Пар Тренд 90.
Завдяки високій активності проти широкого спектру бур’янів Сальса
рекомендується як для самостійного використання так і як інструмент для
покращення та розширення можливостей гербіцидного захисту посівів
соняшнику (в бакових сумішах або в комбінованих програмах). Сальса надає
можливість контролювання (на ранніх фазах розвитку) деяких капустяних
бур’янів, (гірчиця польова, грицики звичайні, талабан польовий, кучерявець
Софії) разом з можливістю контролювання інших проблемних бур’янів, таких
як види герані, пасльону чорного, щириці звичайної, гірчаку розлогого та ін. в
посівах соняшнику.
Для контролю падалиці соняшника (особливо за технологій Clearfield та
Express Sun) в наступних культурах сівозміни рекомендується використовувати
на зернових культурах гербіциди Гранстар Голд, Калібр, Еллай Супер, Ларен
Про в бакових сумішах з гербіцидами на основі флуроксипіру, дикамби, 2,4-Д,
2М-4Х. В посівах кукурудзи рекомендується застосовувати гербіцид компанії
Дюпон Таск 307-385 г/га + ПАР Тренд 90, 200 мл/га, а також Тітус, Базис,
Хармоні в бакових сумішах з гербіцидами гормональної групи (2,4-Д, дикамба).
Необхідно забезпечувати просторову ізоляцію 1500 м для площ, призначених
під насіннєві посіви або ділянки гібридизації соняшника від посівів соняшника,
толерантних до дії Експресу та Євро-лайтнінгу.
Під час вегетації зазвичай проводять два міжрядних розпушування
Культиваторами. Особливо ефективні міжрядні розпушування на полях, що
забур’янені осотом рожевим і жовтим. У Степу найкраще проводити
розпушування на одну і ту ж глибину – 6–8 см. У Лісостепу останнє
розпушування рекомендується проводити долотоподібними лапами на глибину
10–12 см за підвищеної швидкості руху агрегату. Створюється потужний
мульчувальний шар ґрунту, який запобігає випаровуванню вологи, знищуються
вегетуючі бур’яни. За рахунок підвищеної швидкості присипаються бур’яни у
захисній зоні рядка, крім того, підрізується верхній горизонтальний шар
кореневої системи соняшнику, внаслідок чого стимулюється розвиток
кореневої системи у більш глибоких горизонтах. Це знижує ризик пригнічення
рослин у разі посухи.
Урожай соняшнику підвищується при розміщенні на його посівах пасік.
Крім того, запилення рослин бджолами зменшує самозапилення квіток у
кошиках, пустозерність тощо. Пасіку вивозять на посіви з розрахунку 1–2
бджолосім’ї на гектар.
На соняшнику паразитує майже 70 патогенів. Вся надземна частина
рослин та коріння являють собою живильне середовище для збудників хвороб.
Домінування патогенів та ступінь ураженості рослин з року в рік коливається
через мінливість погодних умов та порушення технології вирощування
культури. У фазі сходів на сім’ядольних листках та гіпокотилі можуть з'явитись
симптоми несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилей, фомопсису,
фузаріозу, альтернаріозу.
За сухої та теплої погоди хвороби розвиваються слабко й ураженість
сходів рідко перевищує 5%. Якщо ж в цей період сума опадів вища за середню
багаторічну норму, то ураженість може сягати 50–70%. Як правило, в червні на
листках і надземних частинах рослин з’являються плямистості різної етіології,
які з липня і до кінця вегетації набувають великого розвитку. Домінують при
цьому септоріоз, альтернаріоз, фомоз, фомопсис. Меншою мірою проявляються
іржа, борошниста роса, віруси, бактеріози.
Значного ефекту по зменшенню враження хворобами можна досягти
агрозаходами: науково обґрунтованим розміщенням культури у сівозміні,
підбором стійких до враження гібридів, оптимальним співвідношенням
елементів живлення та ін. За необхідності застосовують фунгіциди.
Широкого поширення вони набувають в південних областях. У
соняшника вигризають отвори або обгризають листки з країв. Під час масових
розмножень шкодочинність цих видів дуже висока – італійський прус на
соняшнику може обгризати цілком листки та навіть досить товсті стебла й
рослини повністю. Соняшникова вогнівка (Homoeosoma nebulella Hb.) в Україні
поширена повсюдно. На початку цвітіння соняшника починається літ
метеликів, які відкладають яйця в кошики. Гусениці, що виходять з яєць,
вигризають спочатку квітки, а згодом молоде насіння. Окрім того, вони
проточують ходи всередині кошика, обгризають краї обгортки.
Таблиця 3.2
Фунгіциди для захисту рослин соняшника від хвороб
 Найбільш пошкоджують насіння гусениці третього віку, які обплітають
кошик павутинням у вигляді брудної повсті з огризками та екскрементами,
прогризають стінки насіння й частково або цілком з'їдають ядро. За дощової
погоди пошкоджені кошики загнивають. Впровадження у виробництво сортів і
гібридів соняшника, насіння яких має панцирний шар, майже цілком усунуло
небезпеку ураження цим шкідником, якого тепер можна зустріти в невеликій
кількості. Пошкодження вогнівкою кошиків соняшника сприяє їх ураженню
сухою гниллю. Стебла соняшника всередині пошкоджує соняшниковий вусач
(Agapanthia dahlia Richt.), поширений в усіх регіонах України, де вирощують
соняшник.
Для захисту від шкідників посіви соняшника обробляють (за
перевищення порогу шкодочинності) рекомендованими інсектицидами (табл.
3.3)
Таблиця 3.3
Інсектициди для захисту рослин соняшнику від шкідників
 3.7 Збирання врожаю і закладка його на зберігання
Через 35–40 днів після цвітіння у фазі жовтої стиглості завершується
нагромадження жиру в насінні. Далі відбувається фізичне випаровування води
із сім’янки і настає фаза повної стиглості. Практично встановлюють три фази
стиглості за зміною кольору кошиків: жовта – листки і кошики лимонно
жовтого забарвлення, вологість кошика 85–88%, насіння – 30–40%; бура –
кошики темно-бурі, вологість їх в межах 40–50%, насіння – 10–12%; повна –
вологість кошиків становить 18–20%, насіння – 7– 10%.
Збирання соняшнику розпочинають за середньої вологості насіння 12–
14%, коли у 80–90% рослин кошики жовто-бурі, бурі та сухі, а у 10–20% вони
лише жовті. Оптимальні умови для збирання за вологості насіння 9– 11%. За
умови, що в господарстві є сушильна техніка та велика площа посіву
соняшнику, можна розпочинати збирання при вологості насіння 20–22%. Слід
враховувати, що для тривалого зберігання придатне насіння з вологістю 390не
більше 7–8%. За підвищеної вологості насіння окислюється і олія стає
непридатною для харчування.
Оптимальна тривалість збирання соняшника – 5–6 днів. Якщо соняшник
починають збирати у фазі повної стиглості, то на п’ятий день втрати від
осипання насіння збільшуються в 2 рази, а на 15 день у 12 разів. Тобто
збирання в ранні строки призводить до збільшення витрат енергоносіїв на
сушіння, а залишення соняшнику на пні до фази повної стиглості
супроводжується втратами насіння. Тому для прискорення збирання і
одночасного достигання посіви обробляють десикантами: Реглон супер (2–3
л/га), Реглон Ейр (2 л/га), Баста 150 SL (2,0-2,5 л/га), Домінатор (3 л/га),
Гліфоган (3 л/га), Раундап (3 л/га). Реглон Ейр – контактний десиканти з
підвищеним вмістом діючої речовини та оптимізованою системою ад’ювантів.
Спеціально розроблений для десикації авіаметодом, забезпечує збирання
врожаю з найменшими втратами. Десикація – неодмінна частина технології
вирощування багатьох сільськогосподарських культур, зокрема й соняшника.
На посівах соняшника її необхідно проводити, щоб пришвидшити достигання й
підсушування рослин на корені, отримати сухе насіння, яке дозволить
розпочати збирання на 8–10 днів раніше.
На виробництві відзначають чотири основні випадки, коли необхідно
застосовувати десиканти: волога прохолодна погода; нерівномірне дозрівання
посівів; сильна враженість хворобами (особливо сірою та білою гнилями);
велика забур’яненість посівів. Також десиканти необхідно застосовувати на
високих фонах і зрошенні, коли може істотно змінюватися тривалість
вегетаційного періоду у соняшника. Вносять їх за вологості насіння 25–30%.
Найкраще десиканти діють за середньодобової температури повітря 13–
14 0С. При цьому рослини припиняють вегетацію, одночасно достигають,
збирання прискорюється на 7–8 днів. Зменшується ураження хворобами,
підвищується продуктивність комбайнів, якість і врожайність насіння,
збільшується вихід олії з 1 га, зменшуються витрати енергоносіїв. Починають
збирати після обробки Реглоном через 5–6 днів при вологості насіння 12–14%,
коли 75–85% кошиків побуріє. При обприскуванні Раундапом чи Гліфоганом
збирають через 11 днів.
 Збирають соняшник зернозбиральними комбайнами Славутич, Claas, John
Deere Massey Ferguson, обладнаними спеціальними соняшниковими
жниварками Capello Helianthus 7500, Fantini GO3, Fantini GH3, Falcon PSP-10
MG, SUNSPEED, ПС-6, ПСП-10 або переобладнаними спеціальними
пристроями для збирання соняшника зерновими жниварками (рис. 2.1). Частоту
обертів барабана при обмолоті соняшнику зменшують до 300–400 об/хв. Дані
випробувань зернозбиральних комбайнів у НДІПВТ ім. Л. Погорілого та
виробничий досвід свідчать про перевагу комбайнів роторного типу порівняно
з класичними (барабанними), за збирання якими спостерігається значно менше
дроблення та мікропошкодження сім’янок. Проте, до їх недоліків необхідно
віднести дещо більшу (на 10-20%) витрату палива та вартість агрегату.
Ворох відразу очищають на зерноочисних агрегатах ЗАВ-20, ЗАВ-40.
Насіння соняшнику підсушують до 12%, а те, що зберігатимуть, – до 6–7%.
Товарний соняшник має відповідати умовам ДСТУ 4694-2006 «Соняшник.
Олійна сировина. Технічні умови». Вирощена продукція залежно від критеріїв
якості розподіляється на вищий, перший або другий класи.
 3.9 Агротехнічна частина технологічної карти

Таблиця 3.4
Тех карта вирощування соняшнику
№ Операції  Термін Технологічна Технологічні вимоги Необхідність Що досягається
П / П проведення  характеристика проведення операцій проведенням
операції
1 Поверхнева Безпосередньо Глибина обробки Обробка повинна Розрив ґрунтових Збереження
обробка після збирання до 7-10 см забезпечити якісне капілярів, припинення ґрунтової вологи
ґрунту після (дисковий розпушення непродуктивної втрати Зменшення
попередника лущильник або оброблюваного шару і ґрунтової вологи через температури
дискова борона, подрібнення рослинних рослинні залишки, поверхностоного
дискатори залишків мульчування поверхні шару за рахунок
рослинними залишками мульчування
поверхні
рослинними
залишками.
Підготовка
рослинних залишків
до швидкого
біологічного
розкладання
2 Внесення Безпосередньо З розрахунку 7- Рівномірно по всій Мінеральний азот Забезпечення
комплексних перед оранкою 10 кг діючої поверхні забезпечує компенсацію необхідними
добрив через 12-14 речовини N на 1 ґрунтового, який буде поживними
днів після т рослинних використаний речовинами
поверхневого залишків - K2O і мікроорганізмами для планованих посівів
обробітку P2O5 з розкладання рослинних
ґрунту розрахунку залишків. Забезпечення
забезпеченості фосфором і калієм,
 грунтів на необхідним для
запланований отримання
врожай запланованого врожаю
3 Оранка ґрунту Безпосередньо На глибину 30-32 Плугом з Рівномірний розподіл Створення
або глибоке після внесення см. При глибокій передплужниками і добрив і рослинних гомогенного за
розпушування добрив обробці чизель кільчасто-шпоровими залишків по родючістю 30 - 32
без обороту добрива котками, глибоко оброблюваного шару, см шару. Пухке
пласта закладаються розпушувачі типу - збільшення його складення
дисками на чизель водопроникності, оброблюваного
глибину 12 - 16 зменшення глибистой шару забезпечує
см відмінне
проникнення вологи
в нижні горизонти
для поповнення
вологозапасів і
разуплотнения до 1 -
1,2 г / см3 щільності
складення всього
оброблюваного
шару
4 Осіння По мірі На глибину 8 - 12 Культиватор КПС з Боротьба з бур'янами і Знищення бур'янів і
культивація необхідності см среднімім боронами падалицею, падалиці,
вирівнювання поверхні вирівнювання
поверніть ґрунту
5 Ранньо- При фізичної При фізичної Чи не закочувати грунт Збереження ґрунтової Розрив грунтових
весняне стиглості стиглості грунту важкою технікою, вологи, знищення капілярів, боротьба
боронування ґрунту в шарі в шарі до 5 см забезпечити повний бур'янів у фазі "білої з бур'янами
до 5 см розрив капілярів в 0 - 5 ниточки"
см шарі
6 Внесення Безпосередньо Рівномірно по Добрива має бути Забезпечення Оптимізація
азотних перед всій поверхні закладені на глибину 8 - необхідного азотного елементів живлення
 добрив (30-35 підготовкою 12 см. Будь-який вид фону для отримання в ґрунті
кг / га д.р.) ґрунту до азотних добрив з запланованого врожаю
навесні при посіву хорошою розчинність.
необхідності Застосування навесні
під фосфорних і калійних
культивації добрив, крім
припосівного внесення
сівалкою, неефективні
7 Культивація Відразу після Рівномірна Добрива повинні бути Уникнути втрат азоту в Забезпечення
внесення закладення закладені у вологий грунт повітря за рахунок його необхідних запасів в
добрив добрив на адсорбції вологого грунті для
глибину грунту створення
культивацій запланованого
врожаю
 
8 Препосевная Безпосередньо На глибині 4 - 5 Європак, компактор. Верхній розущільненого Забезпечення
обробка перед посівом, см Вирівнювання поверхні, шар перешкоджає оптимальних умов
(культивація) після 5 - 10 знищення бур'янів у фазі випаровуванню вологи, для посіву
днів від "білої ниточки", ущільнене ложе
внесення створення ложа для забезпечує хороший
азотних насіння контакт з грунтом
добрив
9 Обробка Безпосередньо Круізер 8 - 10 л / Рівномірність нанесення Боротьба з грунтовими Захист сходів від
насіння проти перед посівом т Гаучо 6 - 8 кг / на насіння, витримування (дротяники, комплексу
шкідників, т та інші норми ложнопроволочнікі) і шкідників до 20-30
при наземними шкідниками днів
перевищенні (піщані довгоносики,
порога медляки і ін.)
шкідливості
10 Посів Оптимальний Глибина посіву 5 Рівномірність посіву в Забезпечення Створення
термін посіву - 6 см. Густота рядку, щоб уникнути рекомендованої глибини оптимальної площі
 при визначається висіву насіння по 2-3 і густоти посіву живлення рослин
прогріванні біологіческімім штуки, забезпечення
грунту на особливостями заданої густоти стояння
глибину гібридів і рослин
посіву до 10 - грунтово-
12 ° С кліматичними
умовами
вирощування
11 Досходове Безпосереднє Препарати груп: Рівномірність внесення Боротьба з комплексом Захист посіву від
внесення після посіву хлорацеталінідов по поверхні, при злакових і дводольних бур'янів протягом 4-
гербіцидів протягом 4 (ацетахлор, S- внесення на суху бур'янів 5 тижнів
днів металлохлор), поверхню відразу ж
тріазілов закласти в грунт  
(прометрин, боронами, норма витрати
тербутіназін), робочої рідини 300 - 400
флурхлордідон і л / га
ін. При сухій
погоді - із
закладенням в
грунт, при
вологій - без
закладення в
грунт нормами,
рекомендованим
и фірмами
виробниками
12 Внесення При На звичайних Рівномірне внесення Унічтожденіе бур'янів, Забезпечення
страхових необхідності, гібридах бакової суміші із заданою що є конкурентною посівів вологою,
гербіцидів в разі появи можливе нормою робочого культурними рослинами елементами
великої застосування розчину, як правило 250- живлення і світлом в
кількості тільки препаратів 300 л / га максимальному
 бур'янів (як групи обсязі
правило, в граммініцідов.
дощові роки -
"друга хвиля
бур'янів")
13 Міжрядна При На глибину 8-10 Знищення бур'янів, Збереження вологи і Забезпечення
культивація необхідності, см розпушення елементів живлення за оптимального
але не раніше поверхневого шару, рахунок знищення водного, поживного
6-7 тижнів недопущення підрізання і бур'янів і розпушення і світлового режиму
після посіву, засипання рослин поверхневого шару соняшнику
або в разі
утворення
ґрунтової
кірки після
сильних
опадів
1 Контрол Десикаці 1,5-2,0 л / га Внесення в суху Більш швидка Прискорення
4 ь над я проводиться реглона - безвітряну погоду, не втрата насінням дозрівання
вологістю при зниженні рівномірне менше за 3-4 години до соняшнику вологи - до 2 культури,
насіння, вологості до внесення дощу - 3% на добу можливість ранньої
проведення 35 - 37% прибирання
десикації (при
необхідності)
15 Прибирання При зниженні Налаштування Забезпечення При технічній Отримання
вологості комбайна на своєчасності прибирання стиглості зерна товарної і насіннєвої
зерна до 12 - мінімальні втрати при мінімумі втрат   продукції
14%
 4 ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ. СТАН
ОХОРОНИ ПРАЦІ У ГОСПОДАРСТВІ
4.1 Природоохоронні заходи
На сьогоднішній день питанню охорони навколишнього середовища не
приділяється належна увага. Дотримання природоохоронного законодавства та
природоохоронних заходів в господарстві проводиться не зовсім належним
чином. Є випадки, коли господарством проводилися агротехнічні заходи, які
спричиняли погіршення умов навколишнього середовища. Це стосується того
випадку, що при проведенні захисту посівівкультур від шкідників не
проводиться сповіщення населення. Внаслідок чого місцеві пасічники зазнають
значних збитків, через масову загибель бджолосімей.
Сучасними проблемами на шляху у вирощуванні екологічно чистої
продукції є значне поширення небажаних збудників хвороб та шкідників.,
засміченість орних земель бур'янами. Тому аби вберегти урожай доводиться
застосовувати значну кількість пестицидів, що перетворюють продукцію в не
зовсім екологічно чисту.
Раціональне використання земельних ресурсів одна із важливих умов
збереження екологічного навколишнього середовища. Тому по мірі можливості
господарство намагається раціонально використовувати свої земельні ресурси.
Поблизу водоймищ проводять такий обробіток, який зменшує ризик появи
значних ерозійних процесів. На території, яка сильно піддається ерозій
проводять вирощування культур суцільного способу сівби, на сильно
реградованих проводять заліснення.
В цілому землі господарства не є забрудненими. Інша річ засміченість
полів насіння і вегетативними органами бур'янів. Попри спроби зменшення
рівня забур'яненості стан полів дедалі погіршується. Господарство вже
протягом багатьох років не проводить на території свого господарювання будь-
яких протиерозійних заходів. Тому все частіше проявляються такі явища як
вітрова ерозія.
Підсумовуючи вищезазначене, потрібно сказати, що в охороні
навколишнього середовища потрібно впроваджувати кардинальні зміни. В світі
давно приділяють велику увагу охороні навколишнього середовища і нашій
державі в цілому і в господарстві, в якому проводилася практика потрібно
впроваджувати комплекс заходів, що були б спрямовані на поліпшення
оточуючого середовища.

4.2 Охорона праці

Організація охорони праці в ТОВ «РУТА-ПЛЮС» знаходиться під
керівництвом голови приватного сільськогосподарського підприємства,
інженера з охорони праці, головних спеціалістів господарства.
Стосовно інструктажів, що мають місце в організації системи охорони
праці в господарстві, то людині, яка вперше потрапила на виробництво
обов'язково проводять вступний інструктаж. Це й же інструктаж проводиться і
працівникам, які працювали в господарстві на основі сезонних робітників.
Також проводиться первинний інструктаж: безпосередньо біля робочого місця
працівника.
Стосовно забезпеченості господарства засобами індивідуального захисту,
то тут ситуація наступна: господарство виділяє малу кількість коштів на
закупівлю необхідних для безпеки людини засобів захисту. А тому на таких
небезпечних роботах, як внесення пестицидів, протруєння насіння, сівба
культур з незахищеними від шкідливого впливу пестицидів.
Нормативні акти про охорону праці опрацьовуються в суб’єкті
господарювання, затверджуються його керівником і спрямовуються на
побудову чіткої системи управління охороною праці. Виходячи із специфіки
виробництва, власник затверджує нормативні акти із нижченаведеного списку
та інші, що регламентують питання охорони праці.
Опрацювання нормативних актів здійснюється відповідно до наказу
роботодавця, яким визначаються строки, виконавці та керівник розробки. До
опрацювання проекту нормативного акту залучаються фахівці підрозділів
підприємства, установи, організації (далі – підприємство), спеціалісти з
охорони праці та правових питань, представники профспілки, уповноважені
трудового колективу, члени комісії з питань охорони праці підприємства.
 Проект нормативного акту узгоджується із службою охорони праці
підприємства або з посадовою особою, яка виконує її функції, і
юрисконсультом, а у разі необхідності – з іншими службами, підрозділами і
посадовими особами. Затверджуються і скасовуються нормативні акти
підприємства про охорону праці наказом роботодавця.
Реалізація Концепції на підприємстві забезпечує створення механізму
формування та функціонування національної системи запобігання виробничих
ризиків і заохочення до створення безпечних і здорових умов праці.
Технологічні процеси вирощування, збирання та первісної обробки
соняшнику повинні відповідати типовим технологіям, затвердженим
власником.
 5 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вплив строків сівби на урожай озимої пшениці Серед заходів, направлених
на створення висопродуктивних посівів і одержання високого врожаю озимої
пшениці, виключно важлива роль належить строкам сівби.
В залежності від них рослини потрапляють у різні умови, по- різному
ростуть і розвиваються. Вони набувають неоднакову стійкість до низьких і
високих температур, хвороб і шкідників, а також формують різні врожаї та
різну якість зерна. Строки сівби істотно впливають на створення врожайних
посівів озимої пшениці, без вкладення додаткових витрат енергії. Встановлено,
що високі врожаї озима пшениця формує лише за умови сівби в оптимальні
строки. Відхилення від них призводять до погіршення умов вегетації і значних
втрат урожаю.
В даний час оптимальними строками сівби прийнято вважати посіви
озимої пшениці, проведені за 45 – 60 днів до припинення осінньої вегетації,
коли сума позитивних температур за цей період досягне 450 - 550 ºС і рослини
встигнуть добре розкущитись, утворюючи від 3 до 6 проростків. Разом з тим, за
свідченнями дослідників, у залежності від вологості ґрунту, попередника й
інших факторів за осінній період сума позитивних температур по роках значно
змінюється.
При відхиленні строку сівби від дати середнього оптимального строку на 5
днів, зберігаються умови одержання оптимального врожаю. Розходження в
розмірі урожаю складають лише 6 – 7 %. На думку деяких дослідників, при
посіві озимої пшениці раніше оптимальних строків, урожай знижується в
більшій мірі, ніж при посіві їх пізніше.
Вплив строків сівби на рівень урожайності озимої пшениці представлено в
таблиці 3.9. Нами встановлено, що оптимальна кількість днів для проходження
періоду осінньої вегетації в значній мірі залежить від погодних умов року.
Аналіз результатів, представлених на рисунку 5.1 свідчить, що вплив
кількості днів осінньої вегетації найбільш суттєво проявляється при
екстремальних умовах зимівлі.
 Таблиця 5.1
Вплив строків сівби на рівень урожайності

Рис.5.1 Вплив кількості осінньої вегетації на урожайність

пшениці озимої
Статистичний аналіз урожайності озимої пшениці за роки досліджень
свідчить, що погодні умови року значно вплинули на рівень урожайності. Так, у
20018 році загальний рівень урожайності по досліду складав від 10,3 до 16,1
ц/га, що в 3 рази менше відповідно до даних 2019 року.
Аналіз дворічних даних і середніх показників урожаю за два роки свідчить,
що строки сівби мають суттєвий вплив на рівень урожайності. В середньому за
два роки кращий рівень урожайності був отриманий при посіві 20 вересня, але
прибавка урожаю в порівнянні з посівом 10 жовтня не є суттєвою, бо становить
1,1 ц/га, а НІР05 по досліду – 2,1 ц/га. Таким чином, можна зробити висновок,
що в більш пізні строки сівби у меншій мірі знижується урожай у порівнянні з
більш ранніми. Судячи з середніх даних, тільки сівба в оптимальні строки без
будь-яких інших факторів дає прибавку врожаю від 6,5 до 9,5 ц/га.
 ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ
На основі проведення виробничої практики в ТОВ «РУТА-ПЛЮС»
детально вивчив існуючу структуру управління, організацію праці, основні
закономірності роботи в господарстві та перспективи його розвитку. Особлива
увага була приділена агрохімічному обслуговуванню землеробства,
технологіям вирощування провідних культур, нагромадженню та зберіганню
місцевих добрив.
Для цього я використовував необхідну документацію підприємства,
використовував існуючи методи дослідження та аналізу діяльності
підприємства.
Господарство має гарне географічне розташування, що дозволяє
отримувати гарні врожаї вирощуваних культур.
Недоліком господарства є:
- Відсутність науково обгрунтованої сівозміни, що може нести за собою
зниження урожаю за рахунок розвитку єдиних хвороб та шкідників.
- Удобрення грунту для всіх культур – однакове. Важливо вности добрива
залежно від агрохімічного дослідження грунту та потреби кожної
вирощуваної культури окремо.
 СПИСОК ВИКОРИСТAНОЇ ЛIТЕРAТУРИ
1. Вольф В.Г. Соняшник на Україні: навч.посібник. К.: Центр учбової
літератури, 1998. 192с.
2. Жемела Г.П., Шемавньов В.І., Олексюк О.М.Технологія зберігання і
переробки продукції рослинництва. Полтава: Урожай, 2003. 420 – 431 с.
3. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво:
навчальний посібник. К.: Аграрна освіта, 2001. 126 – 135с.
4. Книга історії полів сівозмін
5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування
сільськогосподарських культур. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 808 с.
6. Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивності
технологій в сільськогосподарському виробництві. К.: Урожай, 1988. 208 с.
7. Музиченко О.О. Соняшник український. Пропозиція. 2004. №10. С. 45 –
47.
8. Середа С.А. Актуальні проблеми насінництва соняшнику. Економіка
АПК. 2001. №8. С. 30.