Диплом зразок по фруктах

ДИПЛОМНИЙ ПРОЄКТ
ДПМ 00.00.00.017.ЗВ
202
Форма № Н-9.02
__________________Відокремлений структурний підрозділ________________
__«Кам’янець–Подільський фаховий коледж харчової промисловості НУХТ»__

(повне найменування закладу фахової передвищої освіти)
___________________ Відділення інженерно-економічне_________________

(повне найменування інституту, назва факультету (відділення))
_________Циклова комісія інженерно-економічних дисциплін_______________

(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))
Пояснювальна записка
до дипломного проєкту
___________ молодшого спеціаліста ______________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему: Проєкт холодильника для зберігання цитрусових
Виконав: здобувач 4 курсу, групи 441

галузі знань _14 Електрична інженерія _
спеціальності 142 Енергетичне машинобудування
спеціалізації _________________________
(шифр і назва галузі знань, спеціальності)
____.___________
(прізвище та ініціали)
Керівник _ _
Рецензент________________________
Кам’янець-Подільський - 2023 р.
ВІДОМІСТЬДИПЛОМНОГОПРОЄКТУ
№ Формат Позначення Найменування Кількість Примітка

з/п аркушів
1 А4 Завдання до дипломного 2
проєкта.
2 А4 ДПМХ00.00.00.012.ПЗ Пояснювальна записка 1

3 А1 ДПМХ00.00.00.013.ПХ План на відм.0.000 1 Креслення
4 А1 ДПМХ00.00.00.013. Розрізи1-1, 2-2 1 Креслення
СХК
5 А1 ДПМХ00.00.00.013.СК Вид загальний 1 Креслення
6 А1 ДПМХ00.00.00.013.СВ Схема холодильного 1 Креслення
контуру
ЗМІСТ
Вступ
1.Техніко – економічне обгрунтування.
2. Вихідні дані для проєктування.
2.1 Визначення параметрів зовнішнього повітря.
3.Технологічна частина.
3.1 Опис технологічного процесу холодильного оброблення та зберігання
цитрусових.
3.2 Особливості технологічного процесу зберігання цитрусових на
4. Розрахункова частина
4.1Визначення числа і розмірів холодильних камер.
4.2 Вибір будівельних конструкцій та ізоляційних матеріалів.
4.3Розрахунок теплової ізоляції
4.4Тепловий розрахунок холодильних камер та вибір системи та способу
охолодження.
4.5Розрахунок і підбір основного та допоміжного обладнання
5.Складання та опис схеми холодильної установки
6.Експлуатація холодильних установок.
7. Ремонт та монтаж холодильного обладнання
8.Будівельна частина
9. Охорона праці
10. Охорона навколишнього середовища.
11. Економічна частина
Список літератури.
ДПМ.00.00.00.015. ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. .О Літ. Арк. Акрушів
Перевір. 4
Реценз.
Н. Контр. ВСП КПФКХП-НУХТ 441
Затверд.
ВСТУП
Серед численних плодових рослин цитрусові користуються особливою
популярністю. Плоди мандаринів, апельсинів, лимонів, цитронів, грейпфрутів
відрізняються високими поживними, лікувальними і дієтичними властивостями.
Вони служать сировиною для отримання чудових соків, компотів, цукатів і
варення, цінних ефірних олій і різних есенцій, що широко використовуються в
харчовій, кондитерській і парфюмерній промисловості. Плоди цитрусових багаті
глюкозою, сахарозою, фруктозою (загальний вміст цукрів варіює від 6,34 % у
лимона до 7,02 % у мандарина) і різноманітними вітамінами (З, D, А, В1, В2, РР) і
провітамінами (А, Е).
У 2020 році Україна на 18% збільшила імпорт екзотичних фруктів - до 795 млн
доларів за повідомленням Національного наукового центру "Інститут аграрної
економіки" з посиланням на дані Держмитслужби.
У 2020 році найбільша частка - 11,5 % - у структурі зарубіжних поставок
сільгосппродукції до України припала на продукцію групи "Плоди та горіхи" -
переважно за рахунок цитрусових, бананів та інших екзотичних плодів. Основним
постачальником продукції цієї групи до України залишається Туреччина, з якої
минулого року імпортували понад 269 тис т фруктів.
Минулого року частка Туреччини у вартості вітчизняного імпорту плодів склала
28,8 %. Також у топ-6: Еквадор (12,9 %), Греція (6,2 %), Коста-Ріка (5,8 %), Іспанія
(5,4 %) та Єгипет (5,0%). Сукупно ці шість країн сформували 2020 року понад 64
% вартості імпорту продукції даної групи до України.
Найбільшим попитом серед плодово-ягідної продукції в нашій країні
традиційно користуються цитрусові і банани, які у 2020 році сформували майже
3/5 вартості її імпорту. У збільшенні імпорту цитрусових фруктів та бананів немає
нічого дивного, адже споживання цих продуктів в Україні зростає з кожним
роком, а динаміка росту обсягів закордонних поставок цих позицій
прослідковується протягом декількох останніх років. До того ж зростання імпорту
в цьому сезоні стимулювала і економічна ситуація в країні. Споживання
апельсинів та бананів в період карантину збільшилося, адже жителі, намагаючись
скоротити кількість своїх візитів до магазинів, почали віддавати перевагу фруктам
з більш тривалим терміном зберігання. Відповідно на цитрусові та банани, які
можна зберігати щонайменше 4-5 днів в домашніх умовах, попит зріс ще більше.
Ще однією причиною росту споживання цих фруктів в першому півріччі 2020 р.
стали високі ціни практично на всі позиції фруктового кошика.
В Україні були зафіксовані рекордні ціни на яблука. В деяких роздрібних
мережах ціни на найпопулярніший фрукт в Україні протягом травня-липня не
знижувалися нижче позначки 50 грн/кг. Відповідно, купувати фрукти за такою
високою ціною можуть собі дозволити далеко не всі споживачі. Тому значна
частина українців в період карантину віддавала перевагу саме більш доступним
цитрусовим і бананам.
Арк.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вик.
Вик. Арк.
Арк. №
№докум.
докум. Підпис Дата
Підпис Дата 55
Подібна ситуація спостерігалася і в сегменті кісточкових та ягідних культур.
Внаслідок несприятливих погодних умов більшість виробників, які займаються
вирощуванням суниці садової, лохини, черешні, абрикосу, персика та сливи
втратили значну частину урожаю. Відповідно ціни в цьому році на всі ягоди та
фрукти були значно вищими ніж роком раніше. Відзначимо, що імпорт інших
фруктів та ягід, які не вирощуються в Україні також зріс. Зокрема, за 6 місяців
2020 року закордонні закупівлі фініків, інжиру, ананасу, авокадо, манго та
мангостану склали 14 тис. тонн, загальною сумою $12,6 млн, що на 12% та 31%
більше ніж роком раніше. Ще більші темпи росту продемонстрували кокосові
горіхи та горіхи кеш«ю, імпорт яких за друге півріччя 2020 року зріс на 22% у
кількісному та 45% у вартісному виразі.
Основна причина росту популярності даних фруктів криється у збільшенні
кількості споживачів, які ведуть здоровий спосіб життя. Відповідно, раціон таких
споживачів, в основному складається з продукції рослинного походження, а свіжі
фрукти та овочі є невід’ємною частиною їх раціону. До того ж ріст популярності
фруктових міксів та боксів, які зараз можна придбати майже в кожному
супермаркеті, також позитивно впливає на збільшення споживання екзотичних
фруктів українцями, адже головними складовими більшості таких боксів є нарізані
ананаси, манго та кокоси.
Для забезпечення зберігання цитрусових є потреба в облаштуванні додаткових
сховищ холодильного зберігання з використанням регульованого газового
середовища в камерах зберігання. Сховища повинні бути обладнані сучасним
енергоефективним устаткуванням з системою автоматичного регулювання
параметрів зберігання, адже якість збережених плодів і фруктів напряму впливає
на вартість, об’єми реалізації та прибутки підприємств.
1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ.
В Україні «Кока-Кола» однією з перших міжнародних компаній виявила
зацікавленість працювати на місцевому ринку. Компанія інвестує в економіку
нашої країни від 1992 року. Перший заводів Україні відкрився у Львові 1994 року.
А вже 1998 року на повну потужність запрацював новозбудований завод компанії
«Кока-Кола Беверджіз Україна» біля міста Бровари, на Київщині.
Система компаній Кока-Кола в Україні складається з двох юридичних осіб: ТОВ
«Кока-Кола Україна Лімітед» та ІП «Кока-Кола Беверджіс Україна Лімітед».
Компанія «Кока-Кола Україна Лімітед» є дочірньою
компанією The Coca-Cola Company та надає консультаційні послуги у сфері
аналітики ринку, маркетингової стратегії, якості продукції. Компанія «Кока-Кола
Беверіджіс Україна Лімітед» несе відповідальність за виробництво готових
безалкогольних напоїв під торговими марками The Coca-Cola Company, їх
розповсюдження та продаж на території України.
Компанії ТОВ «Кока-Кола Україна Лімітед» та ІП «Кока-Кола Беверджіс
Україна Лімітед» є окремими суб’єктами господарювання і з юридичної точки
зору, і в контексті управління.
Український споживач має широкий вибір продукції під торговими марками
The Coca-Cola Company в різних категоріях: солодкі газовані напої, соки, вода,
холодний чай. Глобальна компанія «Кока-Кола» (The Coca-Cola Company) була
заснована 1886 року. Вона розробляє і реалізує маркетингові стратегії брендів та
торгових марок а також виробляє для своїх ботлерів (себто підприємств, що
розливають продукцію) сиропи для напоїв під близько 400 брендами. Головний
офіс компанії розташований в Атланті (Джорджія, США). «Кока-Кола» — це не
лише напій або бренд, але й унікальна система із більш ніж 300 компаній, що
працюють у понад 200 країнах.
Компанія Кока-Кола Хеленік (Coca-Cola Hellenic) – найбільший ботлер Кока-
Кола за межами США – займається розливом та дистрибуцією безалкогольних
напоїв на умовах франчайзингу Компанії Кока-Кола. Зареєстрована у Греції 2000
року, Кока-Кола Хеленік налічує близько 43 000 працівників.З об’ємом продажу
більш ніж 2 мільярди умовних упаковок продукції, Компанія обслуговує більше
560 мільйонів замовників щорічно. Кока-Кола Хеленік працює у 28 країнах:
Австрії, Кіпрі, Греції, Італії, Північній Ірландії, Ірландії, Швейцарії, Хорватії,
Чехії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Словенії, Вірменії,
Білорусі, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Македонії, Молдові, Чорногорії, Нігерії,
Румунії, Росії, Сербії та Україні.
ІП «Кока-Кола Беверіджіс Україна» володіє одним заводом працює з 1999 року.
Він розташований поблизу селища Велика Димерка у Броварському районі
Київської області.
Завдання заводу — виготовлення та дистрибуція Coca-Cola, Coca-Cola light,
Coca-Cola Vanilla, Fanta, Sprite, соків та нектарів Rich та «Добрий», BotaniQ,
Арк.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вик. Арк.
Вик. Арк. № докум.
№ докум. Дата
Підпис Дата
Підпис 55
холодних чаїв Nestea, енергетичних напоїв Burn та Gladiator, природної води
Bonaqua.
Виробничі лінії. Сьогодні на заводі «Кока-Кола Беверіджиз Україна» працює 12
ліній з розливу напоїв:
5 РЕТ-лінії з розливу солодких газованих напоїв у пластикові пляшки об`ємом 0,5,
1, 2 та 2,5 літрів;
1 лінія з розливу в банку об’ємом 0,237; 0,25; 0,33 та 0,5л;
1 лінія з розливу у скляні пляшки;
4 лінії з розливу соків, що випускаються під торговельними марками
Rich,«Добрий» та BotaniQ;
1 лінія здійснює розлив сиропів для апаратів ресторанів швидкого харчування
(РОМ-лінія);
1 асептична лінія (АРЕТ-лінія) здійснює розлив холодних напоїв під
торговельними марками Nestea об`ємом 0,5 та 1,5 літрів.
Завод видобуває воду зі свердловин Сеноманського (220 м) та Юрського (390
м) горизонтів, що забезпечує відсутність забруднень антропогенного походження.
На поверхні свердловини закриті окремими невеликими цегляними спорудами.
Вони і є головним елементом заводу, тож ретельно охороняються, перебувають
під постійним відеоспостереженням та огороджені спеціальним парканом. Якість
видобутої води залежить насамперед від якості самої свердловини, зокрема, труб
та обслуговування. У наших свердловинах потрапляння сторонніх домішок з труб,
земної товщі та з поверхні землі практично виключена. Вода, що добувається, вже
є питною за всіма параметрами та стандартами.
Будівництво заводу було завершене влітку 1998 року. На момент відкриття він
став найбільшим, найпотужнішим та найсучаснішим підприємством серед усіх
виробників безалкогольних напоїі у Європі. Окрім того, на заводі виробляється
вуглекислий газ, що застосовується для виготовлення газованних напоїв. Завод
був сертифікований згідно українських державних стандартів якості.
У 1999 році почала роботу перша виробнича лінія. І вже у цьому ж році
авторитетне видання “International Food Engineering” визнав Київський завод
найпрестижнішим та найсучаснішим серед усіх заводів Coca-Cola у Європі.
Підприємство — один з найбільших у регіоні замовників цукру, пляшок, етикеток,
маркетингових матеріалів та послуг. В той самий час ІП «Кока-Кола Беверджіс
Україна» відіграє важливу роль у покрашенні життя місцевої громади. 06/03/2021
відбувся запуск сортувальної лінії у Великодимерській ОТГ, Coca-Cola стала
глобальним виконавчим партнером компанії The Ocean Cleanup у проєкті
очищення річок від відходів.
Дипломним проєктом передбачено облаштування холодильних складів для
зберігання цитрусових в приміщенні, яке на даний період не використовується.
Попередньо приміщення використовувалися як перевалочна база для
перевантаження і реалізації техніки та тари та допоміжних матеріалів.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вик. Арк. № докум. Підпис Дата 5
Проєктом передбачено перепланування внутрішніх стін, встановлення
дверей, вікон, облаштування машинного відділення, вентиляційної камери,
експедиції, побутових та службових приміщень, обладнання камер
термооброблення та камер зберігання необхідним устаткуванням, покриття
ізоляційними матеріалами, забезпечення транспортними засобами періодичної та
безперервної дії.
2. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЄКТУВАННЯ.
Розташований в селі Велика Димерка. У селі Велика Димерка розрахункова річна
температура + 22 ºС, середньорічна температура 13,5ºС, розрахункова відносна
вологість самого найтеплішого місяця 65%. Продукт для зберігання –цитрусові.
Місткість камери термічного оброблення 45 тонн, камери зберігання 180 тонн.
Температура в камері зберігання 0 ºС; температура в камері термічної обробки +4
ºС; температура в експедиції +12 ºС
3.ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
3.1 Опис технологічного процесу холодильного оброблення та зберігання
цитрусових.
Цитрусові поставляють на підприємство за попередньо укладеними договорами
згідно вимог стандартів. Цитрусові ДСТУ ЕЭК ООН FFV-14:2007 Фрукти
цитрусові. Настанови щодо постачання і контролювання якості (ЕЭК ООН FFV-
14:2004, IDT).
Тара «Ящики полімерні багатооборотні для овочів та фруктів. Ящики картонні
Пакети з полімерних плівок і комбінованих матеріалів» використовується згідно
ДСТУ 4971:2008 Технічні умови. Збиральна ступінь стиглості — плоди набули
характерні для сорту колір, смак і аромат. Для зберігання непридатні як
передчасно так і пізно зібрані плоди. Для зберігання і транспортування на значні
відстані плоди знімають з дерева з плодоніжками, без нанесення механічних
травм, поміщують у плоскі кошики по 6-8 кг і в них транспортують до місця
сортування і пакування.
Товарна обробка складається з: сортування, калібрування, упакування в тару,
маркування. Великі за розміром плоди калібрують на: великі, середні, дрібні
Свіжі цитрусові плоди повинні бути підготовлені і розфасовані в споживчу тару
відповідно до вимог цього стандарту за технологічною інструкцією з дотриманням
санітарних норм і правил, затверджених в установленому порядку. Допускаються
плоди з незначними дефектами форми і забарвлення шкірки (сріблясті і бурі
плями), з незначними зарубцювалися ушкодженнями, викликаними ударами
граду, тертям, при завантаження / розвантаження, не більше 5%.
Однорідність за розміром забезпечується за допомогою наведених шкал
калібрування, за винятком нижченаведених випадків: для плодів, покладених
правильними шарами в упаковці, включаючи індивідуальні споживчі упаковки,
максимальна різниця між найменшим і найбільшим плодом – в межах одного коду
розміру або, в випадку цитрусових плодів, упакованих по числу, в межах двох
сусідніх кодів – не повинна перевищувати наступного максимуму. Цитрусові
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
повинні бути упаковані таким чином, щоб забезпечувалася їх належне збереження
і безпеку. Тара, що застосовується для упаковки, повинна бути чистою, сухою, що
не зараженої сільськогосподарськими шкідниками і не повинна мати стороннього
запаху.
Матеріали, що використовуються для упаковки, а також чорнило, фарба, клей,
папір, що застосовуються для нанесення тексту або наклеювання етикеток,
повинні бути нетоксичними і в контакті з продуктами даного виду
повинні забезпечувати їх якість і безпеку.
Етикетки, окремо наклеюються безпосередньо на кожен плід, повинні бути
такими, щоб в разі їх видалення не залишалося слідів клею або пошкоджень на
поверхні плода.
Крім того, в процесі зберігання плодів сахароза поступово перетворюється на
фруктозу, а при зберіганні фруктів в середовищі з підвищеним вмістом СO2 цей
процес сповільнюється, в результаті чого плід зберігає свою твердість і більшість
компонентів. Це пояснює і те, що фрукти
після зберігання в регульованому складі атмосфери зберігають свою якість
тривалий період. Фрукти, закладені на зберігання з легким загаром, не втрачають
свої властивості, в той час як при звичайному зберіганні вони швидко псуються.
Термін «регульована атмосфера» — РА (ControlledAtmosphere — СА) є більш
точним і правильним по відношенню до поширеного раніше терміну «регульована
газове середовище» — РГС. В даний час в літературі зустрічаються обидва
терміни: і РА, і РГС.
Регулювання СO2 вентилюванням (зберігання у звичайній атмосфері). Як відомо,
кисню в звичайній атмосфері міститься близько 21%, азоту — 78%, вуглекислого
газу — 0,03%. При цьому методі регулювання вміст кисню і вуглекислого газу в
камері в сумі завжди становить близько 21%. Плоди щодня поглинають i
середньому до 1,5% кисню від свого об’єму, виділяючи при цьому ті ж 1,5% СO2.
При цьому співвідношення кисню і вуглекислого газу в камері порушується.
Більше 12 днів потрібно, наприклад, для досягнення в камері вмісту кисню на
рівні 3% (21% — 3% = 18%; 18%: 1,5% = 12 днів). Оскільки в більшості випадків
камери схову не герметичні (існує підсмоктування повітря ззовні), на практиці
щоденне зниження рівня О2 може становити 0,7-0,8%, г це природним шляхом —
за рахунок дихання фруктів.Таким чином, через певний час рівень кисню може
сильно знизитися, а зміст СO2 збільшитися на ту ж величину. Такі концентрації
можуть надавати несприятливий вплив на якість продукції, що зберігається. Тому
надлишки СO2 повинні бути вилучені шляхом відкриття і закриття вентиляційних
заслінок.
Зберігання з ультранизьким вмістом кисню (UltraLowOxygen — ULO)
Вміст кисню в цьому випадку знаходиться в межах від 0,5 до 1,5%, вуглекислого
газу менше 1-2% (іноді вище). Це значення залежить від сорту фруктів, району
вирощування, ступеня зрілості та ін. Камери повинні завантажуватися продукцією
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
якомога швидше. При цьому реалізуються технології швидкого зменшення
концентрації кисню — RCA (RapidControlledAtmosphere) і надшвидкого зниження
рівня кисню — ILOS (InitialLowOxygenStress). Досить чутливі яблука сорту
Макінтош, наприклад, можуть зберігатися до 18 місяців. Для створення
регульованої атмосфери використовуються генератор азоту, адсорбери СO2.
Вбудована система газового аналізу дозволяє в автоматичному режимі управляти
роботою устаткування і здійснювати побудову графіків режимів в камерах. При
наявності модемного зв’язку можливе дистанційне керування. Крім газового
складу атмосфери умови зберігання залежать і від таких факторів як температура,
відносна вологість повітря, швидкість попереднього охолодження, ступінь
забруднення повітря в камері схову, тривалість передбачуваного терміну
зберігання.
Охолодження уповільнює псування продукції, знижує втрати, збільшує термін
зберігання. Охолоджені плоди менш схильні до усушки, мають низький рівень
етилену, стійкіші до фізіологічних пошкоджень. Охолодження повинно
проводитися в самі короткі терміни після збору.
У ряді випадків застосовується попереднє охолодження продукції, що
закладається на зберігання, до температури + 6-8 ° С. Таким чином, знижується
холодильна потужність, необхідна для подальшого охолодження і
зберігання. Камери зазвичай виготовляються з пінополіуретанових сендвіч-
панелей. До герметичності камер пред’являються високі вимоги. Технологія
складання камер має свої особливості.
Застосовується спеціальна фурнітура та герметики. Важливо забезпечити також
герметичність конструкції підлоги і сполучення з панелями. Двері холодильних
камер виготовляються в спеціальному виконанні, з підвищеним ступенем
герметичності. Вони мають оглядове вікно для візуального контролю, а при
необхідності — для взяття проб з камери.
Для компенсації різниці тисків усередині камери і зовні встановлюються
компенсаційні мішки та аварійні клапани вирівнювання тиску.
3.2 Особливості технологічного процесу зберігання цитрусових на ІП«Кока-

Кола» Беверджіс Україна ЛТД.
Цитрусові доставляють з середземноморських країн, країн Африки та

Латинської Америки в тарі, що розміщується в трюмах морських транспортних
суден. Тривалість перевезення до 14 днів. Перш ніж потрапити в трюм судна,
плодоовочеві вантажі проходять тривалий шлях від місця вирощування до порту.
Найважливіше значення при визначенні транспортабельності плодів має ступінь
їхньої зрілості. Якщо до перевезення пред'явлені недостиглі, міцні плоди, то за час
морського транспортування в результаті процесів, що в них відбуваються, плоди
достигнуть. Перевантажувальні операції є досить трудоємкими і тому в більшості
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
випадків цитрусові доставляють на холодильні склади в рефрижераторних
контейнерах. Рефконтейнер є одночасно засобом транспортування й зберігання і
поєднує в собі холодний склад і ємність, що транспортує,перевезення в контейнері
доступне за ціною.
Рефконтейнери - це сучасний найбільш економний спосіб транспортування
вантажів, що використовується як у внутрішніх, так і міжнародних перевезеннях,
які виконуються різними видами транспорту: морем або залізницею. Контейнери
являють собою транспортні ємності, що можна перевантажувати. По морю
рефрижераторні контейнери перевозять на спеціально обладнаних судах -
контейнеровозах. У всіх портах і містах світу є автопарки автомобілів, які здатні
перевозити рефрижераторні контейнери, що дозволяють підтримувати необхідну
температуру плодів з моменту завантаження їх на плантації до моменту доставки
їх в порт споживача.
На ІП«Кока-Кола» Беверджис Україна ЛТД цитрусові доставляють
рефконтейнерами на автомобільних платформах з порту Чорноморськ Одеської
області. Перевантаження відбувається на рампі, або платформа з рефконтейнером
подається заднім бортом в експедицію. Перевантаження в камеру термічного
оброблення відбувається за допомогою вилкових електронавантажувачів. В
камері термооброблення та камері зберігання підтримується висока вологість
повітря 90-95% і температура зберігання 0 - +4 градуси Цельсія, а також змінений
склад атмосфери в сторону зменшення вмісту кисню і заміна аналогічною
кількістю азоту для зменшення швидкості метаболізму і дихання цитрусових.
Подача цитрусових на виробництво відбувається через експедицію за допомогою
вилкових електронавантажувачів.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
4. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.
4.1 Визначення числа і розмірів холодильних камер
Розрахунки проводимо згідно [11],[24].
Будівельна площа камери зберігання F pc, в метрах квадратних,визначається за

формулою:
Mk
F cp = ; м2.(4.1)
qV ∙ h∙ β F
де МVк - місткість камери,т,q - норма навантаження на 1 м3 об'єму камери, т/м3,
h - вантажна висота штабелю, м,
βF- коефіцієнт використання площі камери .
p 180
Fc = =333,3 м2.
0,30∙ 2,6 ∙ 0,75
Будівельна площа камер термічної обробки Fp,в метрах квадратних,визначається за

формулою:
M д∙ τ
; м2.(4.2)
p
FТ =
q F ∙ 24
де τ- тривалість холодильного оброблення, год,
qF - норма завантаження на 1 м2 будівельної площі камери, т/м2 .
p 45 ∙24
FТ = =150 м2.
0,30 ∙24
Приймаємо стандартну сітку колон 6 x 6, м
Число будівельних прямокутників пр, в штуках,визначається за формулою:
Fp
np = (4.3)
f
де f - будівельна площа прямокутника,м2:

333,3
Для камера зберігання: np =
36
=9,2 Приймаємо 9.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
150
Для камери термічної обробки:n p = 36 =4,1. Приймаємо 4.
f = 6 • 6 = 36м2
Приймається дійсне число прямокутників np, визначається дійсна площа в метрах

квадратних за формулою:
Fд = nд • f; м2
Для камери зберігання : Fд =9• 36 = 324м2,
термічної обробки : Fд = 4• 36 =144м2.
nd
Дійсна місткість камер Мдк: Mdk = Mk· np ; (4.4)
9
Для камери зберігання : Mdk = 180· 9,2 =176 т;
4
Для камери термічної обробки : Mdk = 45· 4,1 =43,9 т;
Будівельна площа експедиції Fpcек,в метрах квадратних,визначається за

формулою:
0.5 · M d
Fpcek = 0.35 (4.5)
де М д - добова видача вантажу, т/добу, 0,30 - норма навантаження на 1 м2

0,3 · 45
будівельної площі. Fpcek= 0,30 =75 м 2
Будівельна площа камер холодильника ΣFрхол,в метрах квадратних,визначається

за формулою:
∑Fpхол = ∑Fзр + ∑FTp; (4.6)
де ΣFРз- будівельна площа камер зберігання вантажів м2, ΣFРТ- будівельна Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
площа камер термічної обробки, м2.∑Fp 333,3 + 150= 483,3м2
Вик. Арк. № докум. Підпис Дата
хол = 5
Допоміжна площа холодильника FРдоп визначається за формулою:
FРдоп = (0,2÷0,4) ΣFРхол ; м2(4.7)
Fpдоп= 0,4 · 483,3=193,3м2;
Будівельна площа машинного відділення FРмаш,визначається за формулою:
FРмаш = (0,1÷0,2) ΣFРхол ;(4.8)м2
Fpмаш= 0,2 · 483,3 = 96,6 м2;
Приймаємо108м2, виходячи з можливостей підприємства.
Будівельна площа службового приміщення FРсл,в метрах квадратних,

визначається за формулою:
FРсл = (0,1÷0,2) ΣFРхол ; м2 (4.9)
FРсл =0,2 · 483,3= 96,6 м2;
Дійсна будівельна площа холодильника в контурі ізоляції Fдк.із, в метрах

квадратних ,визначається за формулою:
Fдк.із = ΣFРхол + Fpcек + FРдоп ; м2(4.10)
Fдк.із= 483,3+ 75+193,3= 751,6м2;
Дійсна загальна площа холодильника F д , визначається за формулою:
Fд= Fдк.із+ Fдмаш+ Fдсл; м2.(4.11)
Fд= 751,6+ 96,6+96,6=944,8 м2.
Резервне приміщення холодильника, приймаю 108 м2.

Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вентиляційна камера, приймаю 36 м2. Санітарно-побутові приміщення 48м2
Кімната експедитора, приймаю 18м2.
Кімната для відпочинку, приймаю 18м2.
Кімната прийому їжі, приймаю 36 м2
Приймаємо загальну площу холодильника 1188 м2. Результати розрахунків

заношу в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1
надходження
Висота штабелю вантажу

Коефіцієнт використання
Норма навантаження на
Норма навантаження на
Дійсна ємкість камери

Площа прямокутника
Розрахункова площа
Дійсна площа камер

Розрахункове число
Час збереження,
Ємність камери
прямокутників
охолодження,
Дійсне число
камери
площі
м3
м3
вантажу
Добове
Назва камер
Мд, tдоб, Мк , т qv, т/м3 qf, т/м2 βF h, м f, м2 Fр, м2 np nд FД, м2 МДК, т

т/доб год
Камера 45 24 0,30 0,3 0,75 2,6 36 150 4,1 4 144 43,9

заморожування
продуктів
Камера 180 0,30 0,3 0,75 2,6 36 333,3 9,2 9 324 176
зберігання
заморожених
продуктів
Експедиція 36 75 2 72
Допоміжні 36 193,3 5 180

приміщення
Машинне 36 96,6 3 108

відділення
Службові 36 96,6 3 108

приміщення
Площа 36 751,6 21 756

холодильника і
контурі Арк.
ізоляції ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Загальна 36 1260 35 1260
площа
холодильника
4.2 Вибір будівельних конструкцій та ізолюючих матеріалів

Призначення холодильників визначає вибір матеріалів для будівельних
конструкцій, які повинні бути міцними, стійкими до дії навантажень,
вогнестійкими, морозостійкими, економічними. В приміщенні стіни виготовлені з
цегли, фундаменти камінні. Покриття холодильників є міцними та економічними, а
покрівлі -водонепроникними. Проєктований холодильник передбачено розмістити
в приміщенні складу, який використовувався не ефективно, тому основні
будівельні конструкції збережені, проєктом передбачено покриття
термоізоляційними матеріалами і перепланування приміщень.
Підлога повинна бути досить міцною, щоб забезпечувати тривалу
працездатність при механічній дії. На підприємстві підлога є безпечною для руху
людей та транспортних засобів, безшумною, гігієнічною. Покриття підлоги
охолоджуваних приміщень холодильника виконано з бетонних плит. Як паро- та
гідроізоляційні матеріали використані бітуми та бітумні мастики, руберойд, що
мають великий опір паропроникненню. Теплоізоляційні матеріали мають малий
коефіцієнт теплопровідності, незначну об'ємну масу , малу незначна
гігроскопічність, механічну міцність та морозостійкість. В проекті використаний
новий теплоізоляційний матеріал - пінопласт"Рипор", що найбільш повно
відповідає вимогам.
Коефіцієнт теплопровідності 0,022 - 0,026Вт/м•К;
Об'ємна маса 28 кг/м3;
Волого поглинання за годину за об'ємом 0,05%
Міцність на стискування 0,21 -0,25МПа;
Конструкції зовнішніх сторін холодильників, внутрішніх стін, перекриття,

підлоги зображуються на схемах спрощено.
Рис. 4.1. Конструкції ізольованих огороджень Арк.

ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
4.3 Розрахунок теплової ізоляції
Товщину теплоізоляційного шаруδ тр
із ,в метрах, розраховуємоза формулою
[ ]
n
1 1 δ 1
δ
тр
= λ із −( + ∑ i + ) (4.12)
із тр
k0 α H i=1 λi α в
де λіз, λі - коефіцієнт теплопровідності ізоляційного і будівельного матеріалу, Вт/ м
•К, к0 – потрібний коефіцієнт теплопередач огородження, Вт/м2•К, αз- коефіцієнт
тепловіддачі з зовнішньої або найбільш теплої сторони огородження, Вт/м 2•К, αв-
коефіцієнт тепловіддачі з внутрішньої або найбільш холодної сторони
огородження, Вт/м2•К, δі – товщина окремих шарів конструкції огородження.
Дійсний коефіцієнт теплопередачі Кд, Вт/м2 •К визначається за формулою:
де δД із - прийнята товщина ізолюючого шару, м.
Зовнішні стіни:
Камери Зберігання:
δ тр
із1 = 0,05 [ 1
−(
1
0,46 23,3
1
]
+0,546+ ) =0,073 м.
9
1 Вт
K д 1= =0,48 2
1 1 0,07 м ∙К
( +0,546+ )+
23,3 9 0,05
Камери термічної обробки:
тр
δ із2 = 0,05 [ 1
−(
1
0,41 23,3
1
]
+0,546+ ) =0,087 м.
11
1 Вт
K д 2= =0,40
1 1 0,09 2
м ∙К
( +0,546+ )
23,3 11 0,05
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Внутрішні стіни:
Камери Зберігання:
тр
δ із3 = 0,05 [ 1 1 1
]
−( +0,543+ ) =¿ 0,069 м.
0,46 8 9
1 Вт
Kд3= =0,45 2
1 1 0,07 м ∙К
( +0,543+ )
8 9 0,05
Камери термічної обробки:
δ тр
із 4 = 0,05 [ 1 1 1
−( +0,543+ ) = ¿0,084 м.
0,41 8 11 ]
1 Вт
K д 4= =0,42
1 1 0,08 2
м ∙К
( +0,543+ )
8 11 0,05
Перегородки між камерами:
тр
δ із5 = 0,05 [ 1 1 1
−( +0,077+ ) =¿0,108 м.
0,41 9 11 ]
1 Вт
Kд5= =0,40
1 1 0,11 2
м ∙К
( +0,077 + )
9 11 0,05
Теплоізоляція підлоги:
δ тр
із6 = 0,05 [ 1 1
]
−( + 2,43) =0,004 м.
0,41 11
1 Вт
Kд6= =0,38
1 0,004 2
м ∙К
( +2,43)
11 0,05
Теплоізоляція стелі:
тр
δ із7 = 0,05 [ 1
−(
1
0,41 23,3
1
+0,079+ ) =¿ 0,111 м.
11 ]
1 Вт
K д6= =0,41
1 1 0,11 м2 ∙ К
( +0,079+ )
23,3 11 0,05
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
4.4 Тепловий розрахунок холодильних камер.
Навантаження на обладнання Q, кВт визначається,як сума теплопритоків за

формулою:
Q = Q1 + Q2 + Q3 + Q4+ Q5;кВт Розрахунки заношу до таблиці 4.2
Таблиця 4.2
№ Назва t, K0, аз ав ∑λі λіз λдіз Кд

огородження °C Вт/м2К
1 Зовнішня +4 0,46 23,3 9 0,546 0,05 0,07 0,48

стіна камери
2 Зовнішня 0 0,41 23,3 11 0,546 0,05 0,09 0,40

стінакамери
термічної
обробки
3 Внутрішня +4 0,46 8 9 0,543 0,05 0,07 0,45

стіна камери
4 Внутрішня 0 0,41 9 11 0,543 0,05 0,08 0,42

стінакамери
термічної
обробки
5 Перегородки 0 0,41 9 11 0,077 0,05 0,11 0,40
6 Стеля 0 0,41 23,3 11 0,079 0,05 0,004 0,38
7 Підлога 0 0,41 - 11 2,43 0,05 0,11 0,41
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
де
Q1 – теплопритоки через огородження, кВт;
Q2 - теплопритоки від вантажу, кВт;
Q3 - теплопритоки від зовнішнього повітря при вентиляції, кВт;
Q4 - експлуатаційні теплопритоки, кВт;
Q5 - теплопритоки від "дихання" продуктів, кВт.
Теплопритоки через огородження
Теплопритоки через огороджуючи конструкції, Q 1, кВт визначаються як сума

теплопритоків через стіни, перегородки, покриття, перекриття,підлогу, Q Т, а також
за рахунок дії сонячної радіації, Qс , кВт і через покриття і зовнішні стіни.
Q1= Q1T +Q1C,
Теплопритоки через стіни, перегородки, покриття Q 1Т, кВт визначаються за

формулою:
Q1Т = kд θ ∙ 10-3 = kд F(tз -tв)10-3 ,кВт
де kд- дійсний коефіцієнт тепло передач і огородження;
F - площа поверхні огородження, м2 ;
θ - розрахункова різниця температур, 0С;
t3- температура зовнішнього повітря, 0С;
tв- температура внутрішнього повітря,0С;
Теплопритоки через стіни для камери зберігання:
Теплопритоки для зовнішньої північної стіни:
Qit= 0,48 · (12· 4,8) ∙ (30-(+0)) · 10-3 = 0,829кВт;
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Теплопритоки для внутрішньої північної стіни:
Qit= 0,45 · (15· 4,8) ∙ (15-(+0)) · 10-3 = 0,486 кВт;
Теплопритоки для зовнішньої західної стіни:
Qit= 0,48 · (12· 4,8) ∙ (30-(+0)) · 10-3 = 0,829 кВт;
Теплопритоки для внутрішньої західної стіни:
Qit= 0,45 · (12· 4,8) ∙ (12-(+0)) · 10-3 = 0,311 кВт;
Теплопритоки для внутрішніх східних стін:
Qit= 0,45 · (12· 4,8) ∙ (15-(+0)) · 10-3 = 0,388 кВт;
Qit= 0,40 · (12· 4,8) ∙ (4-(+0)) · 10-3 = 0,092 кВт;
Теплопритоки для внутрініх південних стін:
Qit= 0,45 · (12· 4,8) ∙ (4-(+0)) · 10-3 = 0,103 кВт;
Qit= 0,45 · (15· 4,8) ∙ (12-(+0)) · 10-3 = 0,388 кВт;
Теплопритоки через стіни для камери термічної обробки:
Теплопритоки для внутрішніхпівнічних стін:
Qit= 0,42 · (12· 4,8) ∙ (0-(+4)) · 10-3 = 0,096 кВт;
Qit= 0,42 · (7,3· 4,8) ∙ (15-(+4)) · 10-3 = 0,332 кВт;
Теплопритоки зовнішньої західної стіни:
Qit= 0,40 · (15· 4,8) ∙ (30-(+4)) · 10-3 = 0,748 кВт;
Теплопритоки для внутрішньої західної стіни:
Qit= 0,42 · (12· 4,8) ∙ (0-(+4)) · 10-3 = 0,096 кВт;
Теплопритоки для внутрішніх східних стін:
Qit= 0,42 · (9· 4,8) ∙ (12-(+4)) · 10-3 = 0,145 кВт;
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вик. Арк. № докум. QitПідпис
= 0,42 Дата
· (12· 4,8) ∙ (15-(+4)) · 10-3 = 0,266 кВт; 5
Теплопритоки для внутрішніх південних стін :
Qit= 0,42 · (12· 4,8) ∙ (12-(+4)) · 10-3 = 0,195 кВт;
Qit= 0,42 · (7,3· 4,8) ∙ (12-(+4)) · 10-3 = 0,177 кВт;
Теплопритоки через підлогу визначаються за формулою:
Qit= kdF (t3 – tв) ·10-3, кВт (5.4)
Теплопритоки черезпідлогу для камери зберігання:
Qit= 0,41 · (12 · 12) ∙ (6-(+0)) · 10-3 = 0,354 кВт;
Qit= 0,41 · (15 · 12) ∙ (6-(+0)) · 10-3 = 0,442 кВт;
Теплопритоки через підлогу для камери термічної обробки:
Qit= 0,41 · (12· 6+18) ∙ (6-(+4)) · 10-3 = 0,118 кВт;
Qit= 0,41 · (7,3 · 6) ∙ (6-(+4)) · 10-3 = 0,035 кВт;
Теплопритоки через покриття для камери зберігання:
Qit= 0,38 · (12· 12) ∙ (30-(+0)) · 10-3 = 1,641 кВт;
Qit= 0,38 · (15 · 12) ∙ (30-(+0)) · 10-3 = 2,052 кВт
Теплопритки через покриття для камери термічної обробки:
Qit= 0,41 · (12 · 6) ∙ (30-(+4)) · 10-3 = 0,959кВт;
Qit= 0,41 · (7,3 · 6) ∙ (30-(+4)) · 10-3 = 0,466 кВт;
Теплопритоки від сонячної радіації визначаються за формулою:
Q1с = kд F Δtс ∙10-3 ,кВт
де Δtс- надлишкова різниця температур, яка характеризує дію сонячної радіації в

літній час, 0С. Приймається в залежності від типу огородження та сторони світу.
Теплопритоки від сонячної радіації для камери зберігання:
Арк.
Теплопритоки для північної стіни: ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Q1с= 0,48 · (12· 4,8) ∙ 0· 10-3 = 0 кВт;
Теплопритоки від снячної радіації для західної стіни:
Q1с= 0,48 · (12· 4,8) ∙ 13,2· 10-3 = 0,364 кВт;
Теплопритоки від сонячної радіації від покриття:
Q1с= 0,41 · (12 · 12) ∙ 18,5 · 10-3 = 1,09 кВт
Q1с= 0,41 · (9 · 12) ∙ 18,5 · 10-3 = 0,819 кВт
Теплопритоки від сонячної радіації для камери термічної обробки:
Теплопритоки від сонячної радіації для західної стіни:
Q1с= 0,40 · (15· 4,8) ∙ 13,2 · 10-3 = 0,380 кВт;
Теплопритоки від сонячної радіації покриття:
Q1с= 0,41 · (12 · 6+18) ∙ 18,5 · 10-3 = 0,682 кВт;
Q1с= 0,41 · (7,3 · 6) ∙ 18,5 · 10-3 = 0,332 кВт;
Розрахунки заношу до таблиці 4.3
Таблиця 4.3
Назва камери Розміри,м

Q1T,к
Вт/м
F, м2
Q1,к
tв , C
tз, ̊C
кВт
Та огородження
∆tc,
QС,
Кд,
Вт
Вт
̊
L B H
0
C
Камера
(зберігання)
Зовнішня 0,48 12 12 4,8 57,6 +30 +0 0 0,829 0
північна стіна
Внутрішня 0,45 15 12 4,8 72 +15 +0 0,486
північна стіна
Зовнішня західна 0,48 12 4,8 57,7 +30 +0 13,2 0,829 0,364
стіна
Внутрішня 0,45 12 4,8 57,6 +12 +0 0,311
західна стіна
Внутрішні східні 0,45 9 4,8 43,2 +30 +15 0,388
стіни 12 57,6 +4 0,092
Внутрішніх 0,45 12 4,8 57,6 +4 +0 0,103

південних 15 72 12 +0 0,388
Підлога 0,41 12 12 144 +6 +0 0,354

9 12 108 0,442
Покриття 0,41 12 12 144 +30 +0 18,5 1,641 1,09
9 12 108 2,052 0,819
Всього 7,915 2,273 10,188
Камера ТО
Внутрішні стіна 0,42 12 4,8 57,6 +0 +4 0 0,096 0
північна 0,332
Зовнішня західна 0,40 9 4,8 43,2 +15 +4 13,2 0,748 0,380

стіна
Внутрішня 0,42 12 4,8 57,6 +0 +4 0,096
західна стіна
Внутрішні східні 0,42 12 4,8 57,6 12 +4 0,145
стіни 12 0,266
Внутрішніх 0,42 12 4,8 57,6 12 +4 0,195

південних ст. 15 0,177
Підлога 0,41 12 6 72 +6 +4 0,118

7,3 6 35 0,035
Покриття 0,41 12 6 72 +30 +4 18,5 0,959 0,682
7,3 6 35 18,5 0,466 0,332
Всього по камері 3,633 1,394 5,027
7.2 Теплопритоки від вантажів при термічній обробці

Теплопритоки Q2, Вт складаються з теплопритоків від продуктів при тепловій
обробці в камерах (охолодження, заморожування- Q 2пр, кВт теплопритоків від тариАрк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Арк.
Вик.- Q
Вик. 2Т, кВт.
Арк.
Арк. № Q2 = QПідпис
№докум.
докум. 2пр + QДата
Підпис 2Т ;
Дата (4.16) 55
Теплопритоки від надходжуючих продуктів визначаються за формулою:
1000
Q2пр = MпрΔі · τ · 3600 ,кВт (4.17)
де Мпр - добове надходження продуктів, т/добу, Δі - різниця питомих ентальпій

продуктів, які відповідають початковій і кінцевій температурам продукту, кДж/кг ,
τ- тривалість холодильної обробки, годин, 1000 - перевідний коефіцієнт з тон в кг,
3600 - перевідний коефіцієнт з годин в секунди.
Для камери зберігання:
1000
Q2пр = 45 ·(287,7-271,7) · 24 ∙3600 =5,2кВт ;
Для камери термічної обробки:

1000
Q2пр = 45 · (328-286,7) · 24 ∙3600 =2,5 кВт;
Теплопритоки від тари визначаються за формулою

1000
Q2t = MtCt (t1 – t2) τ· 3600 , кВт (4.18)
де МТ - добове надходження тари,яка приймається пропорційно добовому

надходженню продукту, т/добу, СТ - питома теплоємкість тари, кДж/(кг·К).
- початкова і кінцева температура тари 0С.Маса тари складає 10÷20% від маси
продукту. Питому теплоємність тари (в кДж/(кг·К)) приймають: для дерев'яної і
картонної тари СТ = 2,3.
1000
Q2t = 180 · (286,7-271,7)· 24 ∙3600 =31,25 кВт;

1000
Q2t = 45 · (328-271,7) · 24 ∙3600 =29,32кВт ;
Таблиця 4.4
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Назва
Мпр, т/доб
Ст, кДж/кг
Q2пр, кВт
камер
∆і кДж/кг
Мт, т/доб
Q2т, кВт
Q2, кВт
τ,годин
и
t1, °С
t2, °С
Камера 24 180 180 15 56,3 286,7 271,7 5,2 31,25 36,45
зберіган
ня
Камера 24 45 45 56,3 56,3 328 271,7 2,5 29,32 31,82

термічн
ої
обробк
и
Теплопритоки від вентиляції приміщення

Теплопритоки від зовнішнього повітря при вентиляції визначаються за формулою:
Q3 = Мпов (із – ів), кВт в (4.19)
де Мпов - масові витрати повітря, кг/с, (і з – ів) - питома ентальпія зовнішнього і
з в
внутрішнього повітря в камері, кДж/кг.
Масові витрати повітря визначаються за формулою
V k α ρпов
І пов = ; (4.20)
24 ∙3600
де Vк – об’єм камери, м3, α - кратність обміну повітря (приймається 3-4),

ρпов - густина повітря, кг/м3 (в залежності від температури і вологості ,
ρпов =1,30÷1,40),3600 - перевідний коефіцієнт з годин в секунди.
Теплопритоки при вентиляції приміщення для камери зберігання:
324 · 4 · 1,40
І пов = =0,021кВт ;
24 ∙ 3600
Q3= 0,021 · ( 30 – (+0 ))= 0,63 кВт;

Теплопритоки при вентиляції приміщення для камери термічної обробки:
177,6· 4 ·1,40
І пов = =0,011 кВт ;
24 ∙ 3600
Q3= 0,011 · ( 30 – (+4 ))= 0,28кВт;
Таблиця 4.5
Назва ів, із,

Vкг, м3 ρпов, кг/м3 a Мпов, кг/с Q3, кВт
камери кДж/кг кДж/кг
1 2 3 4 5 6 7 8
Камера
зберіганн 324 1,40 4 0,021 0 30 0,651
я
Камера
термічної 177,6 1,40 4 0,011 +4 30 0,291
обробки
5.5 Експлуатаційні теплопритоки

1 Експлуатаційні теплопритоки визначаються за формулою:
Q4 = q1 + q2 + q3 + q4 ,кВт
де q1 - теплоприток від освітлення,кВт;
q2 - теплоприток від перебування людей, кВт;
q3 - теплоприток від працюючих людей, кВт;
q4 - теплоприток при відкриванні дверей, кВт.
5.5.2 Теплоприток від освітлення визначається за формулою
q1 = A F ∙10-3кВт
де А - теплота, яка виділяється джерелами освітлення, Вт/м2;
Приймається: - для камер зберігання2,3;
- для виробничих приміщень 4,7.
F - площа камер, м2.
5.5.3Теплопритоквідперебуваннялюдейвизначається за формулою q2 = 0,35n, кВт
Арк.
де 0,35 - тепловиділення однієї ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
людини при фізичній роботі,
Вик. Арк. № докум. Дата
Підпис 5
кВт;
п - кількість людей працюючих в одному приміщенні.
При площі камери до 200 м2 - 2-3 чол. При площі камери більше200 м2 - 3-4 чол.
5.5.4Теплопритоквід працюючих електродвигунів визначається
за формулою
q3 =Nел,кВт
де Nел- сумарна потужність електродвигунів, кВт:
камери термообороблення 8 кВт; камери зберігання5кВт.
5.5.5.Теплоприток від відкривання дверей визначається за формулою:
q4 = КF ∙10-3,кВт
де К - питомий теплоприток при відкриванні дверей, Вт/м2,
F - площа камери, м2
Камера зберігання:
q1 = 2,3∙324∙10-3=0,745 кВт ;
q2 = 0,35∙2=0,7 кВт;
q3 =1 кВт;
q4 =12,5∙324∙10-3=4,05 кВт;
Q4=0,745+0,7+1+4,05= 6,495 кВт;
Камера термічної обробки:
q1 = 2,3∙177,6∙10-3=0,408 кВт ;
q2 = 0,35∙1=0,35 кВт;
q3 =1 кВт;
q4 =7,2∙177,6∙10-3=2,22 кВт;
Q4=0,408+0,35+1+2,22= 3,978 кВт
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Результати розрахунків заносяться до таблиці 4.6
Таблиця 4.6
А, К,
Камери F, м2 q1, кВт n q2, кВт Nел, кВт q3, кВт q4, кВт Q4, кВт
кВт/м2 кВт/м2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Камера
324 2,3 0,745 2 0,7 1 1 12,5 4,05 6,495
Камера
термічної 177,6 2,3 0,408 1 0,35 1 1 7,2 2,22 3,978
обробки
Теплопритоки від фруктів в результаті дихання:
Q5=Gk+(qв1+qв2) вт;
Q5=180(0,1∙19+0,9∙11)=2,12 вт;
Q5=45(0,1∙56+0,9∙19)= 1,02 вт;
7.5. Визначення навантаження на камерне обладнання і компресори
Навантаження на камерне обладнання визначається як сума всіх теплопритоків в
камеру: ΣQ = Q1 + Q2 + Q3 + Q4 + Q5(7.16)
Для камери зберігання :
ΣQ = 10,188+36,45+0,651+6,496+2,12= 55,904 кВт;
ΣQ = 5,027+31,82+0,291+3,978+1,02=42,136 кВт;
Холодопродуктивність компресора визначається за формулою:
k∑Q
Q 0= ,
B
де k - коефіцієнт, що враховує витрати в трубопроводах і апаратах холодильної

установки. Для системи безпосереднього охолодження k = 1,05, для розсільного
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
охолоджувача
Вик. Арк.
k
№ докум.
= 1,10, B
Підпис
- коефіцієнт
Дата робочого часу роботи обладнання. Для 5
малих підприємств B = 0,7; для середніх B = 0,8; для великих, B = 0,9, Q –
сумарне навантаження на компресор для групи камер, що мають одну температуру

кипіння. При наявності на підприємстві витрат холоду на технологічні потреби,
вони додаються до сумарного навантаження на компресор. ‘
1,05 ∙55 , 904
Q 0= =73,374 кВт ,т
0,8

1,05 ∙ 42,136
Q 0= =55,30 кВт ,т
0,8
Розрахунок і підбір основного та допоміжного обладнання

Вибір температурних режимів роботи холодильної установки
Температура кипіння t0, °С в установках розраховується згідно
При проектуванні хладонових холодильних установок:
t0 = tкр – (10÷15) 0С,
де tкр - температура камери,0С.
Для камери зберігання : t0 =0–10= -10 0С,
Для камери термічної обробки: t0 = +4–10= -60С,
Вибір температурного режиму конденсатора зводиться до визначення температури
води, що входить в конденсатор tв1, 0С, що виходить з конденсатора tв2, 0С, і
температуру конденсації tк, 0С:
tв1 = tМ.Т. +(3÷4) 0С,
де tМ.Т. – температура мокрого термометра , 0С, визначається по і-d - діаграмі
вологого повітря
tв1 = 25+3 = 28 0С
tв2 = tв1+(3÷5) 0С,
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
tв2 =
Вик. 28+3=
Арк. № 31 С0
докум. Підпис Дата 5
Температура конденсації:
tк = tв2 +(2÷4) 0С,
tк = 31+4= 35 0С
Температура переохолодження холодоагенту перед регулюючим вентилем:
tпер = tк-(3÷5) 0С,
tпер = 35-5= 300С
Температуру всмоктуючих парів, tвс, 0С приймають:
-в хладонових машинах: tвс = t0 +(10÷15) 0С
tвс = -10+10= 0 0С
Всі розрахунки заношу до таблиці 4.7
Таблиця 4.7
Темпера тур tвс, tв1, tв2, t к, Tм.т, ℃ Р0, МПа Рк, МПа Рк/ Р0
ний режим, ℃ ℃ ℃ ℃
t 0, 0С
-5 0 28 31 35 +25 0,38 1,7 4,5
Мал. 1 Цикл холодильної установки в i-lgP діаграмі Арк.

ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Таблиця 4.8
Режими Р0, Рк, І1, І2, І3-4, V1, V2, V3,
МП кДж/к кДж/к кДж/к м3/кг м3/к
t0, 0C tк, tвс, tпо, МП м3/кг
а г г г г
0
C 0
C а
0
C
-5 +3 0 +3 0,38 1,7 378 400 240 0,045 0,014 0,01

6 1
Тепловий розрахунок і підбір компресорів

Розрахунок і підбір одноступеневого компресора даними для теплового розрахунку
компресорів є:
- навантаження на компресор Q0, Вт, визначається при розрахунках теплопритоків
з обліком витрат у системі;
- температурний режим роботи;
- вид холодоагенту
Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту q0 , визначається за формулою:
q0 = i1 - i4 , кДж/кг
q0 = 378-240= 138 кДж/кг
Масові витрати пари визначаються за формулою:
Q0
М = q 0 кг/с,
128,67
М = 138 =0,93 кг/с
Дійсна об'ємна подача (витрата пари) Vд визначається за формулою:

Vд = М∙υ1 м3/с ,
де υ - питомий об'єм пари, що всмоктується компресором м3 /кг (визначається за
таблицею або діаграмою і-lg Р).
Vд = 0,93∙0,047= 0,043 м3/с
Арк.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Теоретична
Вик. Арк.
Вик. Арк. № об'ємна
№ докум.
докум. подача
Підпис компресора
Дата (об'єм, що описується поршнем) Vт: 55
Vд
VT = λ , м3/с
де λ - коефіцієнт подачі компресора

0,043
VT = 0,67 =0,039 м3/с.
Теоретична потужність компресора NТ, визначається за формулою:

NТ = М(і2 – і1), кВт
NТ = 0,39(400 – 378)= 31,98 кВт;
Індикаторна дійсна потужність компресора Nівизначається за формулою:
Таблиця 4.9
N
t0, 0C Q0, q0, М, Vд , λ Vт , Nт , Nі, Nе , Qкд,
i
кВт кДж/кг кг/с м3/с кВт кВт кВт кВт
м3/с
-5 128,67 138 0,49 0,043 0,67 0,039 31,98 39,97 49,96 178,6
, кВт
де ηі - індикаторний ККД.
31,98
Ni= 0,8 =39,97 кВт;
Потужність на валу компресора визначається за формулою:
Ne кВт
де ηі - механічний ККД компресора.
39,97
Ne= 0,9 = 49,96 кВт;
Тепловий потік в конденсаторі визначається за формулою:

QКД = Q0 + Nі , кВт
QКД= 128,67+49,96=178,63 кВт;
Всі розрахунки заношу до таблиці 4.
1. Тип компресора – поршневий, сальниковий, одноступінчастий, непрямоточний,
блоккартерний.
2. Діаметр циліндра, мм – 101,6
3. Хід поршня, мм – 76
4. Кількість цилиндрів, шт – 4
5. Синхронна частота обертів, с-1 (об/хв) – от 16,7 (1000) до 25 (1500)
6. Об’єм, описуємий поршнями, м3/с (м3/год) – от 39,6 10-3 (142,5) до 59,5 10-3
(214)
7. Холодильний агент – R-404
8. Масло – ХФ410-16
9. Кількість масла в компресорі – 10 л.
10. Номінальна холодопродуктивність при n = 24с-1, кВт (ккал/год) – 57,5 (60000)
11. Потужність на номінальному режимі– 35 кВт;
12. Маса, кг:сухого – 2400;
13. Габаритні розміри, мм:довжина–713; ширина– 665;висота – 665;
Компресор повинен працювати при температурі оточуючого повітря от 5 до
45°С.Тиск нагнітання и втягування 0,8 МПа (8 кгс/см2).
Площа теплопередаючої поверхні конденсатора F, м 2, визначається за
формулою:
Qk
F= k θ , м2 [7
T
де Qк - сумарний тепловий потік в конденсатор від усіх груп компресорів,

визначений при тепловому розрахунку компресорів одноступеневого та
двоступеневого стискання, кВт.
θТ - середньологарифмічний температурний напір, °С
Середньологарифмічний температурний напір визначається за формулою:
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
де tВ1, tВ2 - температура на вході та виході з конденсатора, 0С;
tк - температура конденсації, 0С
31−28
θТ = =14,4 °С
35−20
2,3lg
35−25
178,63
F= 0,75∙ 14,4 = 16,5 м2

Таблиця 4.10
QКД, кВт tВ1, 0С tВ2, 0С tк, 0С θТ , 0С ΔtВ ,0С F, м2
178,63 28 25 35 14,4 10 16,5
Розрахунок і підбір повітроохолоджувачів

Площа теплообмінної поверхні F, м2 визначається за формулою:
Qоб ∙1000
F=
K ∙∆t
Де K - Коефіцієнт теплопередачі повітроохолоджувачів К, Вт/(м 2 ∙К)

приймається в залежності від температури кипіння холодильного агенту.
128,67∙ 1000
F= = 91,9 м2
14 ∙10
По площі теплопередаючої поверхні повітроохолоджувача обираю

повітроохолоджувач F30HC 631 E 7 Lu-Ve
Його технічні характеристики:
Ламель (крок ребра): 7,5 мм.
Кількість повітроохолоджувачів np визначається за формулою:
де fПО - площа теплопередаючої поверхні одного повітроохолоджувача,м2.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
F
np = f , шт.
по
91,9
np = 19 = 4,8
Приймаю nд = шт.
Q обл
V по=
ρп (і вх −і вих )
де ρп - густина повітря, кг/м2 (ρ = 1,25-1,49); iвх, івих - ентальпія повітря на вході

і виході з повітроохолоджувача, кДж/кг, визначається за діаграмою І – d - для
вологого повітря (додаток).
128,67
V по= = 9,4 м3/год
1,3(77−24)
Qоб, кВт
tкам, 0С
Tвх, °С
Т вих,
Tвих,

Розрахунок трубопроводу для одноступеневої холодильної машини.
Діаметр всмоктуючого трубопроводу dBС, м:
√
dBС = 1,13
M ∙V 1
ω
,м
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Арк.

√
dBС =1,13 0,93∙ 0,043 = 0,033 м
12
де M - масова витрата пару, кг/с, (приймається з розрахунку одноступеневого

компресора);
V1 - питомий об'єм пари при всмоктуванні в компресор, м 3/кг, приймається з
таблиці параметрів циклу одноступеневого стискування.
Діаметр нагнітаючого трубопроводу dн, м:
dн = 1,13
√ M ∙V 2
ω
, м (8.7)
де V2 - питомий об'єм пари на виході з компресора, м3/кг.
√
dн =1,13 0,93∙ 0,039 = 0,021м.
17
5. СКЛАДАННЯ ТА ОПИС СХЕМИ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ

Згідно[9], [13], [29].
Схема з поясненнями представлена на графічному аркуші 4
6. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ХОЛОДИЛЬНИХ УСТАНОВОК
Згідно[3], [4], [12], [26]. [29].
Холодильні установки призначені для підтримання певної температури в

холодильних камерах. У зв'язку з наявністю в холодильних установках
холодоагентів – аміаку або хладонів, які знаходяться під великим тиском і мають
небезпечні властивості, експлуатація їх вимагає суворого дотримання техніки
безпеки і технічних умов. У разі розгерметизації холодильної установки у
навколишній простір може виділитися одночасно велика маса холодоагенту йАрк.
мастила, які становлять реальну небезпеку ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
для людей та навколишнього
природного середовища.
Конструкція апаратів (посудин) кожної холодильної установки експлуатація і
технічний огляд підприємством-власником (обслуговуючою організацією) повинні
відповідати вимогам «Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що
працюють під тиском».
Проєктом передбачено, що технічні служби реконструйованого холодильника
на ІП “Кока-Кола”Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка Київської
області забезпечать надійну та безпечну експлуатацію холодильних установок. До
обслуговування холодильних установок допускаються особи, не молодші 18 років,
що пройшли медичний огляд і мають свідоцтво про закінчення спеціального
учбового закладу або курсів:
· з експлуатації холодильних установок – для машиністів,
· з автоматизації холодильних установок – для слюсарів,
· з експлуатації і автоматизації холодильних установок – для електромеханіків.
Машиніст і електромеханік допускаються до самостійного обслуговування
холодильних установок тільки після проходження стажування упродовж одного
місяця і відповідної перевірки знань. Допуск їх до стажування і самостійної
роботи здійснюється розпорядженням по підприємству.
Не рідше одного разу на рік комісія підприємства перевіряє знання
обслуговуючим персоналом правил технічного обслуговування холодильної
установки, техніки безпеки, інструкцій з експлуатації устаткування і охорони
праці, а також наявність навиків надання долікарської допомоги в разі нещасних
випадків. Результати такої перевірки реєструються в журналі і в посвідченнях
обслуговуючого персоналу. На підприємстві наказом генерального директора
призначена відповідальна особа, а саме головний механік, який несе персональну
відповідальність за справний стан, правильну і безпечну роботу холодильно-
компресорного устаткування.
Перевірка знань з питань охорони праці у керівних та інженерно-технічних

працівників, пов'язаних з експлуатацією холодильних установок, проводиться
перед призначенням їх на посаду і періодично не рідше як один раз на три роки.
На ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка Київської
області для обслуговуючого персоналу розроблені інструкції з експлуатації
устаткування, що входить до складу холодильної установки, а також інструкції з
охорони праці під час експлуатації цього обладнання, апаратів і пристроїв.
Гідравлічне випробування апаратів хладонових установок проводиться тиском
мастила. Заборонено використовувати для цього воду. Пневматичне випробування
апаратів аміачних холодильних установок проводиться тиском повітря, яке
створюється спеціальним компресором, а апаратів хладонових холодильних
установок – тиском інертного газу (азоту, діоксиду вуглецю) або повітря з точкою
роси не більше -40°С. Конструкція апаратів (посудин) кожної холодильної
установки експлуатація і технічний огляд підприємством-власником
(обслуговуючою організацією) повинні відповідати вимогам «Правил будови і
безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
У процесі експлуатації холодильних установок здійснюється періодичний огляд
апаратів (посудин) в робочому стані та перевіряється відповідність їх інструкції з
експлуатації, а також технічний огляд. Під час технічного огляду апаратів
(посудин) їх піддають зовнішньому і (у доступних місцях) внутрішньому огляду
не рідше одного разу на два роки і випробуванню надмірним тиском не рідше
одного разу на вісім років.
Достроковий технічний огляд апаратів (посудин) холодильних установок
проводиться після реконструкції і ремонту з застосуванням зварювання і паяння
частин, що працюють під тиском, а також у випадку бездіяльності їх в не закон
сервованому вигляді більше одного року, демонтажу і установки на новому місці.
Результати технічного огляду апарата (посудини), дозвіл на пуск його в роботу з
вказівкою терміну наступного огляду і випробування записуються в книгу обліку і
огляду посудин, а також у паспорт апарата особою, що проводила це технічне
обстеження. Трубопроводи і теплообмінна апаратура з труб піддаються
випробуванням на міцність і щільність.
Служба головного механіка організує правильну і безпечну дію апаратів
(посудин), трубопроводів і пристроїв холодильної установки, зобов'язаний
забезпечувати утримання апаратів (посудин) в справному стані, підготовку їх до
технічного огляду, а також обслуговування навченим і атестованим персоналом.
Персонал, який обслуговує холодильну установку, повинен строго виконувати
вимоги інструкцій щодо режиму роботи і безпечного обслуговування апаратів
(посудин). Під час роботи холодильної установки контролюють її герметичність,
стан запобіжних клапанів, покази контрольно-вимірювальних приладів.
Під час експлуатації холодильних установок необхідно оформляти такі документи:
· журнал машинного відділення;
· журнал перевірок запобіжних клапанів і контрольно-вимірювальних приладів;
· журнал обліку ремонту і обслуговування устаткування;
· журнал технічного огляду апаратів (посудин), що працюють під тиском.
Під час експлуатації холодильних установок слід керуватися «Правилами будови і
безпечної експлуатації аміачних холодильних установок» або «Правилами будови
і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок».
Роботи з технічного обслуговування холодильних установок, регулювання і
усунення несправностей повинні проводитися з дотриманням вимог вказаних
правил, керівництва з експлуатації (КЕ) холодильного устаткування, розроблених
заводом-виробником а також «Правил технічної експлуатації електроустановок
споживачів» і «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок
споживачів».
Будова та технічна характеристика холодильної машини МКТ-14
Машина холодильна, компресійна, одноступенева, автоматизована з
двохпозиційної системою (пуск-зупинка) регулювання
продуктивності. Призначена для охолодження рідких холодоносіїв. МКТ-14
машина холодильна фреонова МКТ-14 фреонова (R-22) холодильна машина на
базі 4-х циліндрового поршневого компресора П-220 (2П-220) з водяним
охолодженням конденсатора. МКТ-14 призначена для охолодження
технологічного холодоносія (вода) в діапазоні температур 10 ... .. - 30
0С. Холодильна машина МКТ-14 складається з кожухотрубного конденсатора з
водяним охолодженням, випарника ІТ з внутрішньотрубним кипінням фреону і
регенеративним теплообмінником, компресора П-220 (2П-220). Перелічені
агрегати компактно змонтовані на одній рамі і з'єднані трубопроводами з запірною
і регулюючою арматурою.
Технічна характеристика фреонової холодильної машини МКТ-14.
Холодильний агент - фреон 22 (R-22).
Компресор – поршневий. П-220.
Набивка – сальникова
Холодопродуктивність (Q) машини і споживана електрична потужність (N )
електродвигуна при температурі охолоджуючої води на вході в конденсатор плюс
25 0С: Т холодоносія (0С) Витрата охолоджуючої води на конденсатор –
42 м3 / час. Витрата холодоносія (вода) - 49 м3 /год. Заправка фреону, max - 120
кг. Заправка масла (ХА-30, ХС-40) - 18 кг. Електродвигун, потужність - 75 кВт /
1500 об /хв. Габаритні розміри (L / B / H) - 2285 *530*1000мм. Маса - 655 кг.
Технічні характеристики холодильної машини
Охолодження в робочому режимі, кВт (ккал/год) при: 28,5 (24500)

Температура теплоносія на виході з випарника, 0 С 3,5
Температура води на вході в конденсатор, 0 С 25
Кількість теплоносія, що циркулює через випарник, м 3 / с (м 3 /
0,1665.10 -2 (6)
год)
Витрата води, що охолоджує конденсатор, м 3 / с (м 3 / год) 0,0973.10 -2 (3,5)

Арк.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ8,6
Вик.Потужність
Арк. мінімальна,
№ докум. ПідпискВт
Дата 16
5
R22
ДСТУ 5546-96
7. РЕМОНТ ТА МОНТАЖ ХОЛОДИЛЬНОГООБЛАДНАННЯ
Згідно[9], [11], [13], [18].

Технологічний процес ремонту холодильного обладнання встановлює
послідовність проведення робіт, трудомісткість окремих операцій, графіки
ремонту вузлів, агрегатів. Технологічний процес ремонту холодильного
обладнання передбачає перевірку дії холодильної установки та приладів
автоматики, розбирання холодильної установки. Перед початком ремонту
холодильної установки систему циркуляції повністю або окремі її ділянки
звільняють від холодоагенту, використовуючи для цього існуючий колектор або
вакуумний насос. Розкривати компресори, апарати, трубопроводи дозволяється
тільки після того, як тиск холодоагенту буде знижений до атмосферного і
залишається постійним протягом не менше 20 хв. Дефекти холодильної установки
виявляють шляхом огляду, обміру та гідравлічного або повітряного випробування.
До основних можливих дефектів холодильної установки належать: порушення
герметичності системи циркуляції холодоагенту, спрацювання деталей
компресора, тріщини в трубах теплообмінних апаратів, забруднення внутрішніх
поверхонь. Ремонт холодильного обладнання здійснюється в цеху, який має
відповідні дільниці, оснащення необхідним технологічним устаткуванням.
Компресор відключають від технологічної схеми і підготовляють до ремонту. Далі
його звільняють від холодоагенту, встановлюють заглушки на трубопроводах,
здійснюють продування порожнин компресорів і апаратів повітрям,
знеструмлюють і розбирають привод. Потім розкривають компресор для
вимірювання зазорів у спряженнях компресора, які характеризують його стан
після визначеного напрацювання і порівняння їх з останніми даними, вимірюють
зазори у корінних підшипниках, між поршнем і циліндром, вимірюють лінійний
шкідливий простір розвалу штока колінчастого вала та інші величини, що
необхідні для аналізу стану спрацювання компресора. На наступному етапі
виконують вимірювання зазорів у спряженнях у процесі повного розбирання
компресора на складові одиниці й деталі. Дефектацію деталей виконують з
визначенням ступеня спрацювання, необхідності відновлювального ремонту,
переходу до ремонтних розмірів або заміни деталей новими. Проводиться
випробування корпусних деталей: гідравлічне випробування корпусу окремо в
порожнинах всмоктування і нагнітання, циліндрів. Колінчастий вал ремонтують з
перешліфуванням шийок, промиванням масляних каналів і перевіркою статичним
балансуванням. Вкладиші корінних підшипників ремонтують або проводять
заміну підшипників кочення. Поршні і шатуни ремонтують із заміною поршневих
кілець, вкладишів і втулок. Перевіряють маси деталей і складають шатунно-
поршневі групи. Потім ремонтують циліндри, здійснюють перебирання і ремонт
всмоктувальних і нагнітальних клапанів. Далі виконують ремонт маслонасоса,
очищення і ревізію фільтрів, заміну фільтруючих елементів.
Також ремонтують запірну, регулювальну та запобіжну арматуру, електродвигун

і пускову апаратуру. Після ремонту вузлів і деталей відбувається складання
компресора, обкатка на холостому ході без клапанів, потім з клапанами, на повітрі
та на холодоагенті
Монтаж холодильного обладнання виконується спеціалізованими підрозділами
монтажних організацій у відповідності з переліком нормативних та дозвільних
документів. «Холодильні установки та теплові насоси. Холодильні компресори
обє’много типу. Вимоги щодо безпеки та екологічні
вимоги(EN12693:2008,IDT)ДСТУEN 12693:2014 ».
Для початку робіт розробляють проєкт провадження робіт з необхідним
комплектом технічної документації (паспорт на устаткування та комплектуючі,
розрахунки габаритних розмірів фундаменту). Підприємство-замовник укладає
Арк.
Арк.
договір з спеціалізованим підрозділам монтажної організації, яка має ліцензію на
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
право
Вик.
Вик. Арк. проведення
Арк. №№докум.
докум. Підпис Дата робіт холодильно-компресорного устаткування.55
монтажних
ПідписДата
Наступним етапом робіт є замовлення необхідного обладнання і матеріалів та
організація монтажної дільниці,приймання від будівельного підрозділу опорних
конструкцій,доставка обладнання до місця монтажу і перевірка його стану. На
початок робіт завозять необхідне обладнання, матеріали, готують приміщення для
зберігання, підсобні приміщення, споруджують під'їзні шляхи.
Роботи з монтажу холодильного обладнання виконуються в тісній взаємодії з
будівельними, та електротехнічними роботами. Будівельні підрозділи створюють
підмурівки під обладнання, канали для прокладки трубопроводів в грунті,
естакади для прокладки трубопроводів по території, залізобетонні резервуари для
зберігання води. В реконструйованих холодильних складах перед початком
монтажу перевіряють готовність машинного відділення і камер, уточнюють
календарний план проведення робіт, складають акт про готовність об'єкта.
Монтаж компресора з електродвигуном. Після розпаковування і технічного огляду
обладнання розставляють на заздалегідь споруджені підмурівки.
Компресор і електродвигун, що має загальну раму, встановлюються на
підмурівок, в такій послідовності: підрубують бетон у колодязів і в поглиблення
укладають клинові і плоскі підкладки; укладають їх по обидві сторони кожного
колодязя на близькій до нього відстані; всі підкладки, укладені на підмурівок,
перевіряють на горизонтальність рівнем; висота пакету підкладок рівна висоті
підливки (40-80 мм); до фундаментних або анкерних болтів прив'язують дріт
довжиною біля 0,5 м і опускають всі болти в колодязі до повного їх занурення,
щоб вони не заважали установці компресора; за допомогою підіймальних
пристосувань опускають раму компресора на підкладки (щоб не збити підкладки,
рекомендується опускати раму на дерев'яні бруски, укладені на підмурівку);
пересуваючи раму на підмурівку, заправляють фундаментні болти в отвори рами,
на болти надівають шайби, мастять нарізку маслом, навертають гайки, не
затягуючи їх (виймають з-під рами дерев'яні бруски, опускаючи її на підкладки);
установки рівнем, укладаючи його в двох взаємно перпендикулярних напрямах на

рамі; остаточну перевірку на горизонтальність проводять рівнем, встановленим на
консольний кінець вала; допускається відхилення від горизонтального положення
вала не більше за 0,2 мм. на 1 м. довжини; виправляють положення, підбиваючи
клинові підкладки; потім перевіряють рівномірність розподілу навантаження на
підкладки щупом 0,04 мм., який не повинен пройти між рамою і підкладкою;
перевіряють вертикальність установки. Після остаточного вивіряння положення
машини підкладки в пакеті з'єднують між собою зварюванням, щоб виключити їх
взаємне переміщення. Якщо електродвигун і компресор змонтовані не на єдиній
рамі, то електродвигун встановлюється на свій фундамент. При з'єднанні валів
пальцевими напівмуфтами з однаковими зовнішніми діаметрами зміщення валів
визначають, вимірюючи зазор між контрольною лінійкою і циліндричною
поверхнею напівмуфти. При з'єднанні валів більш складними муфтами зміщення і Арк.
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
перекіс валів визначають спеціальним пристосуванням, що складається з двох 16
скоб, що закріплюються на напівмуфтах. Скоби забезпечені контрольними
штифтами або напівмуфтами.
На проєктованому холодильнику ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в
смт.ВеликаДимерка Київської області передбачається виконати повний цикл
робіт з монтажу устаткування в приміщенні машинного відділення площею 48 м2
та в камерах термооброблення та зберігання цитрусових.
8.БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Згідно[3], [4], [12], [26]. [29].
На території ІП “Кока-Кола”Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка

Київської області розміщені приміщення прохідної з адміністративним корпусом,
приміщення складів, механічних майстерень, виробничих цехів, про які є
інформація в техніко-економічному обґрунтуванні. Площа території діючого
підприємства ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка
Київської області складає 15,5 га, коефіцієнт забудови 0,42, а коефіцієнтАрк.
озеленення близько 0,25. Основою насадженьДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
є кущі, та багаторічна трава, також є 16
невелика кількість дерев. Площа холодильного складу , що
реконструюється,складає 1260 м2. Реконструйоване приміщення розміщено в осях
1-8, А-Е, сітка колон 6*6.
Висота будівель і споруд н генеральному плані відповідає вимогам СНІП і
складає в цеху 6 метрів, в холодильному відділенні встановлені перекриття на
висоті 4,8м з метою створення повітряного бар’єру для зменшення втрат енергії.
При цьому забезпечується безпека руху автотранспорту та людей.
Територія підприємства огороджена залізобетонним парканом висотою 1.5 метра.
Фундамент будівлі – стрічковий, залізобетонний. Підлога складається із
втрамбованого ґрунту, який покривається бетонною, чорновою, стяжкою із
додаванням пінопластових кульок для кращої теплоізоляції, поверх якої
накладається остаточна цементна стяжка. Стіни виконані з цегли, товщина
зовнішніх стін 0,5м, внутрішні стіни 0,4м, в холодильних камерах встановлена
термоізоляція товщиною 0,25м. Дах виконаний наступним чином - водоізолюючий
килим, під ним асфальтна стяжка, утеплювач, пароізоляція, збірні залізобетонні
плити і додаткова термоізольована стеля.
Вздовж всієї будівлі в осях 1-3 обладнана бетонна платформа для виконання
вантажних робіт шириною 3,0 метри і висотою 1,0 метр. Окрім того, влаштована
брама для заїзду рефконтейнера заднім бортом безпосередньо в експедицію З обох
боків від складу і компресорної влаштовані східці з площадками і перилами
висотою 1 метр Платформа має сходи поручнями висотою 1,0 метр у двох місцях.
Для забезпечення якісного рівня природнього освітлення на стінах
побутових приміщень, машинного відділення, вентиляційної камери, майстерні
передбачені наступні типорозміри вікон: 1000х1200 мм та 2000х1600 мм,
4000х1600, двері виконані в трьох варіантах: двохстулкові із рівними половинами
з розмірами рами 1500х2200 мм, 2000х2200 та одностулкові розмірами 1000х2200
мм та одностулкові з розмірами рами 800х2200 мм. Усі двері виконані вАрк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
пожежобезпечному виконанні. В холодильниках двері мають шар теплоізоляції і
можливість щільного прилягання. Приміщення, де встановлене холодильно-
компресорне устаткування, обладнане окремим виходом назовні.
9. ОХОРОНА ПРАЦІ
9.1 Загальні питання охорони праці
Згідно[3], [4], [12], [26],[29].
Законодавство про охорону праці в Україні складається з статей Конституції

України, Закону „Про охорону праці” із змінами, Кодексу законів про працю
України, Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно
до них нормативно-правових актів. Закону України «Про дорожній рух», «Про
охорону здоров’я» .
Закон України „Про охорону праці” забезпечує можливість реалізації права

Арк.
громадян України на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності,
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
на належні, безпечні умови праці, регулює відносини між роботодавцем і
працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і
встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, встановлює
функції органів державної влади всіх рівнів в питаннях взаємодії роботодавців і
найманих працівників. Усі заходи з охорони праці на холодильному складі на
базі діючого ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт.Велика Димерка
Київської області розроблені відповідно закону України «Про охорону праці».
9.2Організація охорони праці на підприємстві
На ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт.ВеликаДимерка Київської

області власником створена повноцінна служба охорони з інформацією статті
15 Закону України «Про охорону праці». Служба охорони праці в особі інженера
з охорону праці та співробітників відділу охорони праці, а також головніх
фахівців підприємства вирішує наступні завдання:
 забезпечує працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;
 здійснює контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування,

будівель і споруд;
 організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників

із питань охорони праці, веде пропаганду безпечних прийомів праці;
 організовує оптимальні режими праці і відпочинку працюючих.
9.3Організація навчання безпечним прийомам праці
Навчання та інструктажі працівників з питань охорони праці На ІП “Кока-

Кола”Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка Київської області
проводяться у відповідності з статтею 18 Закону України «Про охорону праці».
Арк.
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
Вик.
Вступний
Арк.
інструктаж
№ докум.
проводиться
Підпис Дата
усім працівникам, які щойно прийняті на 16
роботу, або знаходяться у відрядженні і беруть безпосередню участь у
виробничому процесі. Інструктаж також проводиться студентам перед початком
виробничої практики.
Вступний інструктаж проводиться відповідальним за охорону праці.

Реєстрація проходження вступного інструктажу проводиться у спеціальному
журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.Первинний,
повторний, позаплановий та цільовий інструктаж проводиться на робочому місці
безпосереднім керівником робіт. Після первинного інструктажу
робітники(машиністи холодильно-компресорних машмн) на робочому місці
протягом декількох змін проходять стажування під керівництвом досвідчених,
кваліфікованих працівників і здають кваліфікаційний екзамен, адже робота
машиніста відноситься до переліку робіт з підвищеною небезпекою.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці усім працівникам за

програмою первинного інструктажу в повному обсязі: під час робіт з
підвищеною небезпекою – 1 раз у квартал, на інших роботах – 1 раз на півріччя.
Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці: при введенні в дію

нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при
внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, зміні або
модернізації устаткування; при порушенні виконавцем нормативних актів про
охорону праці, що можуть призвести або призвели до травми, аварії чи отруєння;
при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів – для
робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – більше 60 днів. Обсяг і зміст
позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно
від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж з працівниками при: виконанні робіт, які рідко

проводяться і можуть спричинити небезпеку для працюючих. Арк.
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
Після завершення інструктажу з питань охорони праці особа, яка його
проводила, перевіряє здобуті працівником знання і набуті навички безпечних
методів праці, а також робить необхідні записи до спеціального журналу,
сторінки якого пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

області створений окремий навчальний кабінет охорони праці, де інструктажі
проводять згідно правил і фіксують у відповідних журналах, де записують вид
інструктажу, посада, прізвище і підпис того, хто проводив інструктаж і того, для
кого він був проведений. В кабінеті охорони праці зосереджена спеціальна
література з охорони праці, зразки засобів індивідуального захисту.
9.4 Фінансування заходів з охорони праці
Згідно Закону України «Про охорону праці» (стаття 19) працівник не несе
ніяких витрат на заходи щодо охорони праці, а фінансування цієї роботи
здійснюється власником.
Кошти затверджуються власником підприємства і контролюються службою

охорони праці підприємства. Основними заходами, що потребують
використання коштів фонду охорони праці на ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна
ЛТД в смт. Велика Димерка Київської області (холодильний склад)є:
забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, засобами
індивідуального захисту(зокрема засобами захисту органів дихання для
виконання робіт в камерах з РГС), лікувально-профілактичним харчуванням,
миючими засобами, організацією питного режиму; оплата пільг і компенсацій,
Арк.
що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці;
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
відшкодування власником заподіяння моральної шкоди; проведення навчання,
інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці; проходження
працівниками медичних оглядів.
Витрати на охорону праці спрямовані на збереження здоров'я працівників,

включаючи витрати на пільги і компенсації за несприятливі умови праці.
9.5 Фізіологія та гігієна праці
Метеорологічні умови виробничих приміщень визначаються такими параметрами:

температурою повітря в приміщенні, о
С; відносною вологістю повітря, %;
рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням Вт/м2.
Для забезпечення нормальних метеорологічних умов виробничі приміщення
оснащені припливно - витяжною вентиляцією з механічним збудженням, в
експедиції встановлена повітряна завіса, яка працює в теплий період для
зменшення витрат холоду, крім того проєктом передбачено обладнання
кондиціонерами побутовими DospelTornadoII гардеробів, машинного відділення,

майстерень. Впродовж виробничої зміни кілька разів проводиться вологе
прибирання, в кінці зміни очищення та миття обладнання. Для зменшення
виділення тепла корпуси термокамер ФКУ-1 забезпечені шаром теплоізоляції
з розрахунку, щоб температура зовнішніх стінок не перевищувала
45ºС.Використовується вентиляція робочих місць за допомогою центральної
вентиляційної системи.
Заходи з підтримання чистоти повітря:
- використання спеціального одягу та засобів індивідуального захисту в

холодильному складі для зберігання літніх сортів яблук на базі діючого ІП
“Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка Київської
області всі робітники забезпеченні спецодягом, засобами захисту за рахунок
власника згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про охорону праці».
Арк.
- запобігання проникненню РГС у повітря робочої зони в експедиції,
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
Вик. Арк. № докум. Дата 16
коридорах за Підпис
рахунок герметизації обладнання, ущільнення з’єднань. Для
попередження вибухів два компресори в приміщенні з виходомназовні.
- видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за
рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря
відбувається за допомогою вентиляційної системи. На реконструйованому
холодильнику на базі діючого ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт.
Велика Димерка Київської області кондиціонери передбачено тільки в
санітарно-побутових приміщеннях, машинному відділенні, майстерні,
експедиції.
- на підприємстві повна відповідальність за регулювання параметрів
РГС,збереження балонів, дезінфікуючих розчинів, покладена безпосередньо
на керівника холодильника.
В холодильнику (коридори і експедиція)використовується припливно-витяжна

система вентиляції, яка складається з двох окремих систем – припливної і
витяжної, які одночасно подають у приміщення чисте повітря та витягають із
нього забруднене. Повітропроводи вентиляційних систем очищаються не менше
одного разу в два місяці.
9.6 Освітлення
Обладнання та експлуатація електропристроїв освітлення в холодильнику на

базі діючого ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка
Київської області відповідає ДБН 3.2.5.-28-2006 «Інженерне обладнання
будинків і споруд. Природне і штучне освітлення», ПУЕ і "Правилам техніки
безпеки при експлуатації споживачів електроенергії".
Очищення світильників проводить електромонтер. Контроль за освітленістю

проводиться не рідше ніж один раз в три місяці. Основний прилад для контролю
освітленості – люксметр. Передбачена мережа з низькою напругою для вмикання
переносних освітлювачів і ручного електроінструменту в вибухонебезпечних
приміщеннях (див. аркуш 1 осі 3-4 та Д-Е).
Арк.
Освітлення виробничих, ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
адміністративних і побутових приміщень 16
виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом
природної освітленості (КПО=1,8). Усі побутові та допоміжні приміщення з
тривалим перебуванням у них людей мають природне освітлення. В камерах
холодильника передбачене тільки штучне освітлення в спеціальному
виконанні. Освітлювальні мережі вибрані з урахуванням їх призначення,
умов навколишнього середовища, класу вибухопопожежної та пожежної
небезпеки приміщень. Електричне освітлення, що монтується у
вибухопожежонебезпечних зонах виробничих та допоміжних приміщень,
відповідає вимогам ПУЕ.
Таблиця 9.1 - Нормоване природне освітлення (ДБН 3.2.5.-28-2006)
Найменший КПО ен3, %

Розряд
Професія розмір об’єкту при
зорової роботи
розрізнювання, мм боковому освітленні
Машиністхолодильно-
0,5 - 1,0 5 1,8
компресорнихмашин
Слюсар-ремонтник 0,5 – 1,0 5 1,8
Таблиця 9.2. - Нормоване штучне освітлення (ДБН 3.2.5.-28-2006)
Найменший Розряд Штучне освітлення, лк

Професія розмір об’єкту зорової Загальне,
розрізнювання, мм роботи Люмінесцентні лампи
Слюсар-ремонтник, 0,5 - 1,0 5 400
Машиніст
холодильно- 0,5 - 1,0 5 400
компресорних машин
В машинному відділенні встановлене загальне освітлення люмінесцентними

лампами та місцеве освітлення робочих місць.
9.7 Шум та вібрація

Арк.
Джерелами шуму є компресорне, вентиляційне устаткування. Допустимі
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
рівні шуму на робочих місцях регламентуються за ДСН 3.3.6.037-99
Таблиця 9.3. Показники залежності частоти від звукового тиску
Середньо геометричні частоти трьохоктавних
Рівень звукового тиску, дБ
полос, кГц
12.5 80
16.0 90
20.0 100
25.0 105
31.5-100 110
Конструкція виробничого устаткування відповідає вимогам:

- шумової характеристики згідно ДСН 3.3.6.037-99 і Санітарними нормами
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку;
- вібрації – згідно вимог ДСН 3.3.6.039-99 і Державних санітарних норм
виробничої загальної та локальної вібрації.
Проєктом передбачено заходи з попередження негативного впливу вібрації. Все
вібруюче обладнання розміщується на фундаментних плитах з масою, що
перевищує масу обладнання для поглинання вібраційних коливань. Пускові
кнопки, рукоятки мають вібродемпферуюче покриття. Проєктом передбачена
віброакустична обробка поверхонь в машинному відділенні.
Рівень шуму на постійних робочих місцях не повинен перевищувати 85 дБА у
частотах 31,5 … 8000 Гц за ДСН 3.3.6.039-99. Проєктом передбачене окреме
приміщення для відпочинку машиністів і дистанційного моніторингу за ходом
процесу
Холодильно-компресорна установка, що проєктується, розміщена в окремому
приміщенні для зменшення негативного шумового та вібраційного впливу.
Проєктом передбачене приміщення, яке дає можливість дистанційно керувати
роботою холодильно-компресорних установок. Машиністи холодильно-
компресорних установок забезпечуються індивідуальними засобами захисту від
шуму та вібрації.
Машини та агрегати у відповідності з планами технічного обслуговування
(ТО) та планово-попереджувальних ремонтів (ППР) оглядаються з метою
своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів, що можуть викликати
збільшення шуму (знос шестерень, підшипників, невчасне та недостатнє їх
змащування тощо).
Основні вимоги до машинних відділень холодильних камер . Арк.

ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
Машинне приміщення холодильної установки розташовують
в окремій, як правило одноповерховій, будівлі з легкоскидною
покрівлею. Допускається примикання машинного приміщення до глухої
(вогнестійкої) стіни багатоповерхового виробничого корпусу, при
цьому відстань у плані від вікна прорізу машинного приміщення до
найближчого до нього віконного прорізу в стіні виробничої будівлі, що
примикає до глухої стіни, має бути не менше 9 м. Машинне приміщення
розташовують на першому поверсі (пп. 8.1.1 Правил для аміачних
холодильних установок).Під час улаштування у машинному приміщенні
холодильної установки слід дотримуватись таких відстаней:
 висота основного проходу має бути не менше 1,9 (2,2) м;

 головний прохід і прохід від електрощита до виступаючих
частин машини (і до огорож та фундаменту колон) — не менше 1,5 м;
 між виступаючими частинами машин — не менше 1 м;
 між гладкою стіною і машиною — не менше 0,8 м.
Допускається встановлювати холодильне обладнання стороною,
що не вимагає обслуговування, біля стін без наявності проходів, при
цьому слід забезпечити вільний доступ для обслуговування та ремонту
обладнання. Двері машинних відділень, а також охолоджуваних
приміщень (холодильних камер), мають відкриватися у бік виходу
(п. 8.2, 8.5, 8.7 Правил для фреонових холодильних установок; пп. 8.1.1,
8.1.3, 8.1.9 Правил для аміачних холодильних установок). Усі рухомі
частини машини, а також машини, апарати і трубопроводи у місцях, де
вони можуть піддаватися ударам, огороджують (п. 8.13 Правил для
фреонових холодильних установок). Для обслуговування розташованого
на рівні вище 1,8 м від підлоги стаціонарного обладнання або арматури
улаштовують стаціонарну металеву площадку з перильним
огородженням і сходами. Допускається проводити з приставної драбини
обслуговування запірної арматури, розташованої на висоті до 3 м від
робочої поверхні, яку використовують для разових робіт під час пуску,
ремонту або випробування. Технологічні трубопроводи з аміаком та
фреоном мають бути з ущільнюючою поверхнею типу «виступ —
впадина», причому фланці арматури виконують із западиною (додаток
18 до Правил № 755, п. 3.5 Правил для фреонових холодильних
установок; п. 3.6 Правил для аміачних холодильних установок). У разі
застосування для технологічних трубопроводів аустенітних сталей
максимальна температура аміаку (залежно від парціального тиску
аміаку) не має перевищувати величин, зазначених у додатку 17 до
Правил № 755. Для ущільнення роз’ємних з’єднань застосовують
прокладки з пароніту марок МБП5БЦ (ТУ 38.114263-79), ПМБ (ГОСТ
481-80) або з іншого матеріалу з аналогічною твердістю і стійкістю у
середовищі хладонів (п. 3.8 Правил для фреонових холодильних
установок).
Для прямих ділянок аміачних трубопроводів умовним проходом

понад 50 мм і довжиною понад 100 м улаштовують компенсатори
температурних коливань у горизонтальній площині (пп. 8.3.5 Правил
для аміачних холодильних установок). У машинному приміщенні
трубопроводи холодильних установок (а також з’єднувальні частини,
арматуру, фасонні частини та ізоляцію) мають таке розпізнавальне
забарвлення: всмоктувальні — синє, нагнітальні — червоне, хладонові
(фреонові) — сріблясте (аміачні — жовте), ропні (Прим. ред.рос.
рассольные) — сіре, водяні — зелене. Напрямок руху технологічних
рідин у трубопроводах вказують стрілками чорною фарбою на видних
місцях поблизу кожного вентиля та засувки (п. 8.20 Правил для
фреонових холодильних установок, пп. 8.3.12 Правил для аміачних
холодильних установок).Холодильні камери з температурою 0 ºС і
нижче обладнують системою світлозвукової сигналізації «людина в
камері», сигнал від якої надходить у приміщення з постійним
чергуванням персоналу. Пристрої для подачі з камери світлозвукового
сигналу розміщують біля дверей камери на висоті не вище 50 см від
підлоги. Ці пристрої мають бути позначені світловими покажчиками з
написом про неприпустимість захаращення їх вантажем і захищені від
пошкоджень. У разі досягнення концентрації 1500 мг/м3 (0,21%)
сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення усієї
холодильної установки та одночасно вмикають аварійну і витяжну
вентиляцію, світлозвукову сигналізацію та сирену типу ПВ-СС або
іншого аналогічного типу, вмикають табло над входом у машинне
апаратне відділення, попереджаючи про загазованість приміщення.
Кількість індикаторів або датчиків витоку необхідно вибирати з
розрахунку один датчик не більше ніж на 25–30 м2 площі приміщення
для багатоточкових приладів або один одноточковий прилад на 75–
100 м2 площі приміщення.
Заходи з електробезпеки
Для забезпечення захисту працівників від дії електричного струму
застосовуються засоби та способи захисту, передбачені «Правилами улаштування
електроустановок» (ПУЕ) .
Електробезпека при експлуатації виробничих ліній полягає у дотриманні
правил експлуатації та техніки безпеки при роботі з електрообладнанням,
електродвигунами, а також електромережею. Електромережа розуміється так, що
вона не підлягає механічним пошкодженням, перегріву, впливу агресивних
середовищ і не створює незручностей у роботі обслуговуючого персоналу.
Електрообладнання захищене від самовільного вмикання приводу при
відновленні перерваного електропостачання енергії. Передбачений захист
електродвигуна від перевантажень і короткого замикання автоматичними
вимикачами і тепловими реле. Корпуси установок мають заземлення та занулення.
Електроапаратуру, живильні кабелі і дроти, які призначені для управляння
обладнанням і виключенням пристроїв, які закріплені на обладнанні, розміщені у
корпусі, дверці яких зачиняються за допомогою спеціальних ключів.
У відповідності з ПУЕ для захисту обслуговуючого персоналу від враження
електричним струмом, в цеху всі металеві частини електрообладнання, які не
знаходяться під напругою, але можуть опинитись під напругою в разі порушення
ізоляції заземлені. Всі пошкодження машин ремонтуються тільки при вимкненій
напрузі. Обов’язково заземляють всі трубопроводи, компресори та складові
холодильно-компресорного устаткування до загального заземляючого контура
опором 4 Ом.
Захист від статичної електрики і її небезпечних проявів здійснюється в двох
напрямках: усуненням електричних зарядів, або зменшення їх до безпечних
величин.
Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями
Підлога в побутових приміщеннях вологостійка. Приміщення оснащені
душовими, гардеробами. Підлога в гардеробі застелена гумовими килимками, а в
душових дерев’яними трапами. Всі виробничі будівлі і споруди двічі на рік
(весною і восени) підлягають технічному огляду, який проводиться комісією,
призначеною керівником виробництва.
Заходи з пожежної безпеки
Забезпечення пожежної безпеки – невід’ємна частина діяльності підприємства
щодо охорони життя та здоров’я працюючих та навколишнього середовища.
Згiдно дiючого законодавства та ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист.
Знаки безпеки» вiдповiдальнiсть за утримання промислового підприємства у
належному протипожежному станi покладається безпосередньо на керівника
(власника).
області розроблені - комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки:
- організовуване навчання працiвникiв правилам пожежної безпеки;
- забезпечено дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил;
- утримуються в справному стані засоби протипожежного захисту i зв’язку,
обладнання та інвентар;
- встановлена протипожежна сигналізація;
- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розроблені інструкції
безпечного проведення робіт.
Протипожежні заходи різного роду, що проводяться на ІП “Кока-Кола”
Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка Київської області направлені на
усунення причин, які спричинюють пожежі, здійснення заходів, які обмежують
розповсюдження пожеж і створення умов успішної евакуації людей і матеріальних
цінностей. На устаткуванні, що створює небезпеку вибуху (холодильно-
компресорне устаткування) або займання вивішені знаки, що забороняють
користуватися
відкритим вогнем, а також попереджають про обережність у разі наявності
займистих та вибухових речовин.
На підприємстві обладнаний пожежний гідрант з відповідними позначеннями;

обладнані протипожежні щити з інвентарем. У будівлі розроблені і вивішені на
видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Кількість
евакуаційних виходів з будівлі прийнята згідно вимог відповідних нормативних
актів. В приміщенні холодильного складу на базі діючого ІП “Кока-
Кола”Беверджіс Україна ЛТД в смт.Велика Димерка Київської області обладнано
сім евакуаційних виходів з відповідними вказівниками.
Арк.
Арк.
ДПМ 00.00.00.011.ПЗ
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вик.
Вик. Арк.
Арк. №
№ докум.
докум. Підпис Дата
Підпис Дата 516
10.ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Згідно[28], [30], [31].
Усі роботи з охорони навколишнього середовища на підприємстві
здійснюються відповідно до затверджених технічних документів, дозволів,
ліцензій, угод та з використанням сировини та матеріалів, що відповідають ДСТУ,
ТУ та іншим нормативним документам. Дотримання вимог ДСаПіН 2.2.1-171-10
«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною».
Дотримання ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного
водопостачання». Відходи: поводження з відходами регулюється вимогами Закону
України «Про відходи» (кількісний та якісний склад відходів визначається по мірі
Арк.
їх утворення, відповідно до вимог діючих законодавчих норм і актів). Утворені в
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
Вик.процесі
Арк. виробництва
№ докум. Підпис Дата тимчасово складуються у спеціально відведених 16
відходи
місцях в металевих контейнерах з подальшою передачею їх для утилізації і
захоронення спеціалізованим підприємствам. В процесі експлуатації створені
окремі майданчики для тимчасового зберігання відходів різного морфологічного
складу та класу небезпеки із спец покриттям для уникнення забруднень ґрунту та
вод. На ІП “Кока-Кола” Беверджіс Україна ЛТД в смт. Велика Димерка Київської
області виділена окрема територія, де обладнані ємності для збору сміття.
Окремо встановлена дробарка для подрібнення пластикового сміття для
утилізації. На підприємстві є відстійники відпрацьованих змивних вод, а після
відстоювання і осаджування вода поступає в міську каналізаційну мережу.
На підприємстві встановлені окремі контейнери для скла, пластмаси, паперу,
металевих банок та харчових відходів, що дає можливість вилучати вторинні
матеріали з подальшим їх переробленням за відповідними технологіями на
спеціалізованих підприємствах. Місце для періодичного вивезення сміття
погоджується замовником з органами санітарноепідеміологічного нагляду в місті
Бровари.
Фреони – галогеноалкани, фторвмісні похідні насичених вуглеводнів
(головним чином метану і єтана), використовувані як холодоагенти в холодильних
машинах. Крім атомів фтору, у молекулах фреонів утримуються звичайно атоми
хлору, рідше – брому. Відомо більш 40 різних фреонів більшість з них
випускається промисловістю. Причиною зменшення озону в стратосфері й
утворення озонових дір є виробництво і застосування хлор- і бромвмісних
фреонів. Потрапляючи після використання в атмосферу, вони розкладаються під
впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця. Компоненти, що
вивільнилися, активно взаємодіють з озоном у так називаному галогеновому циклі
розпаду атмосферного озону.
Контроль за дотриманням нормативів ГДВ (ТПВ) на підприємстві проводиться

безпосередньо на джерелах викидів і по фактичному забрудненню атмосфери на
спеціально вибраних контрольних точках, розміщених на межі санітарно-захисної
зони.
Для зменшення викидів фреонів на підприємстві технічні служби слідкують за
герметичністю роботи холодильно-компресорного устаткування, обладнують
витяжні зонти, повітрообмін в холодильно-компресорному приміщенні не менше
чотирьох.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.011.ПЗ
11. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Розрахунок основних техніко-економічних показників проекту
Таблиця 11.1 Розрахунок одноразових капітальних витрат

Ціна за
Сума,
№ Обладнання Кількість одиницю, Арк.
тис.грн.
п/п ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
тис.грн.
1.
Вик. Арк. Компресор
№ докум. 4Підпис
ФУ-55Дата
ПВ 1 450,0 450,0 5
2. Конденсатор КТР-30-ВБ 1 132,0 132,0
3 Повітроохолоджувач СТЕ 98,7 L8 ED 5 25,0 125,0
4 Ресивер ГВФ-0,3 1 80,0 80,0
5 Маслозбірник МТО-60 1 12,0 12,0
Всього: 799,0
Назва витрат Сума, тис.грн. Структура

капітальних витрат, %
Вартість обладнання 799,0 44,7

Транспортно-заготівельні витрати (12 % ) 63,9 3,5
Монтаж та наладка ( 5 % ) 15,98 0,9
Спорудження фундаменту( 3-5 % ) 45,0 2,5
Будівельні роботи 864,0 48,3
Всього по кошторису 1787,88 100
Таблица 11.2. Зведений кошторис капітальних витрат
Розрахунок річного виробництва холоду.
Річне виробництво холоду визначається за формулою:
Qхол. річ. = ΣQо Т, (кДж), ( 11.1 )
де: Q – річне виробництво холоду
ΣQо- сумарна робоча холодопродуктивність компресорів у стандартному
режимі;
Т - кількість годин роботи компресорів на рік.
Наприклад :
Т = 19 360 = 6840 год. (11.2)
Qхол. річ. = 128,67 6840=880103 кВт;
Розрахунок експлуатаційних витрат.
Експлуатаційні витрати включають:
- амортизаційні відрахування; Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Вик. Арк. - №
витрати
докум. наПідпис
проведення
Дата поточного ремонту; 5
- витрати на електроенергію.
Амортизаційні відрахування визначаються за формулою :
Ам. = В обл. Н а./ 100 (11.3)
де : В обл.– вартість обладнання, тис.грн.
Н а – норма амортизаційних відрахувань(8-10%).
Ам.=799 0,12=95,88 тис. грн.
Витрати на поточний ремонт обчислюються за формулою :
В п.р. = В обл. Н в./ 100 (11.4)
де: В обл.– вартість обладнання, тис.грн.
Нв. – норма відрахувань на поточний ремонт (5%).
В п.р. =799 0,05=39,95 тис. грн.
Розрахунок витрат на силову електроенергію для приводу компресорів,
насосів та інших струмоприймачів визначаються за формулою (5):
В е/е.= N К1 К2 К3 К4 Т В е, (11.5)
де :
В е/е - витрати на електроенергію, тис.грн.з
N – загальна потужність електродвигунів холодильних машин, кВт/год,
К1– коефіцієнт загрузки електродвигуна в часі ( 0,7).
К2- коефіцієнт загрузки електродвигуна по потужності ( 0,7).
К3 –коефіцієнт втрат електроенергії в мережі (1,06),
К4 –КПД електродвигунів (0,9).

Т – кількість годин роботи електродвигунів.
В е. – вартість 1кВт/год ( 1,98 грн.)
В е/е=49,7 0,7 0,7 1,06 0,9 6840 1,98=314,65тис. грн.
Розрахунок витрат на обслуговування
холодильного обладнання Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Витрати визначаються в залежності від марки обладнання, норм розходу
масла та його вартості.
Річна потреба в змащувальних матеріалах визначається за формулою:
Vм= qм Т (1-К.м.) К, (кг/год), (11.6)
де: Vм - потреба в маслі, кг/рік,
qм- величина виносу масла з компресора за годину, ( 0,5).
Т – число годин роботи компресора на рік , год.,
Км – коефіцієнт масловідділення ( 0,5)
Кр.ч. – коефіцієнт робочого часу компресора (0,85).
Vм =0,5 6840(1-0,5) 0,55=940 кг/год
Вартість змащувальних матеріалів на рік визначаємо за формулою (7).
Вм = Vм Ц, (тис.грн.), (11.7)
де: Вм – вартість змащувальних матеріалів, тис.грн.
Vм – потреба в маслі на рік, (кг),
Ц – ціна 1 кг. масла, ( 60 грн.)
Вм =940 60=56,40 тис.грн.
Розрахунок річного фонду оплати праці.

Таблица 3. - Розрахунок витрат на оплату праці) тис.грн.
Посада Чисель Денний Зарплата Доплати Премія Фонд ЄСВ

ність за заробіток по (15-20%). (25-30 %)
оплати (22%)
добу грн. тарифу, тис.грн. тис.грн.
праці тис.грн.
Арк.
тис.грн. тис.грн.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
1
Вик. Арк. 2
№ докум. 3
Підпис Дата 4 5 6 7 8 5
Начальник 1 730 186,150 22,338 55,845 264,333 58,153
цеху
Машиніст 4 933 237,915 28,549 71,374 337,838 74,324
Слюсар- 4 893 227,715 27,325 68,314 323,354 71,135

ремонтник
Черговий 4 800 204,000 24,480 61,200 289,680 63,729
Вантажник 4 733 186,915 22,429 56,074 265,418 58,391
Всього 814,980 125,121 312,807 1,480,623 325,732
Розрахунок собівартості одиниці холоду

Розрахунок собівартості холоду визначається на рівні цехової собівартості
холоду, оскільки холод, який виробляється компресорним цехом, не є товарним
продуктом підприємства, а використовується для зберігання сировини чи готової
продукції. Собівартість одиниці холоду включається в собівартість готової
продукції підприємства, на основі якої визначається відпускна ціна, прибуток,
показники рентабельності та окупності.
В якості одиниці продукції холоду, зазвичай, використовується 1000 кВт.
Собівартість одиниці холоду визначається шляхом ділення річних витрат по
кожній статті на річну холодопродуктивність.
Таблиця 11.4. Розрахунок собівартості одиниці холоду (на 1000 кВт)

Сума, тис. грн.
Стаття витрат всього на на
1000 кВт одиницю
холоду
880103
Арк.
1 2ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
3 4
Амортизаційні
Вик. Арк. відрахування
№ докум. Підпис Дата 95880 95,88 0,11 5
Витрати на поточний ремонт 39950 39,95 0,04
Витрати на електроенергію 314650 314,65 0,35
Витрати на обслуговування обладнання 56400 56,40 0,06
Фонд оплати праці 1480623 1480,62 1,68
Єдиний соціальний внесок 325732 325,73 0,37
Цехова собівартість 2313230 2313,23 2,63
Приведені (питомі) витрати - -
Приведені (питомі) витрати знаходимо за формулою :

В пит. = С х. +Ен× (КВ/ Qхол. річ), (11.8)
де:
С х.- цехова собівартість одиниці холоду ( таблиця 4, ст.. 4)
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
Ен = 0,15 для холодильних систем.
В пит.=2,63 +0,15(1787880/880103)=.2,93 грн.
Таблиця11.5. Зведені техніко-економічні показники
Показники Значення
Капітальні витрати, грн. 1787880
Річна продуктивність холоду, кВт 880103
Кількість обслуговуючого персоналу, чол.. 17
Цехова собівартість ( ст.. 2. табл..4), тис.грн 2,63
Приведені (питомі) витрати 2,93
Отже, розраховані приведені (питомі) витрати склали2,93 грн. на одиницю

холоду, такі обчислення забезпечать підприємству можливість вибору
оптимального варіанту охолодження продукції, визначення собівартості
зберігання, та продажу.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
Список літератури
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ
1. Большаков С.А. Холодильна техніка і технологія продуктів харчування:
Підручник для студ. вищ. навч. закладів / С.А. Большаков. – М.: Академія,
2003. –304 с.
2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О.Основи охорони праці:
Підручник/за ред. М.П.Гандзюка. – К.: Каравела, 2003. – 408 с.
3. Жидецький В.Ц.Основи охорони праці: Підручник – Львів: Афіша, 2004. –
320 с.
4. Масліков М.М. Холодильна технологія харчових продуктів: Навч. посіб. —
К.: НУХТ, 2007. — 335 с.
5. Методичні рекомендації до виконання дипломного проєкту освітньо-
кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для студентів спеціальності
142«Енергетичне машинобудування» / Укладач: Попович Н.Я. – Кам’янець-
Подільський, 2020. – 54 с.
6. Методичні рекомендації до виконання курсового проєкту з дисципліни
«Холодильно-компресорні машини та установки» освітньо-кваліфікаційного
рівня «молодший спеціаліст» для студентів спеціальності 142«Енергетичне
машинобудування» / Укладачі:Марисик В.І., Попович Н.Я. – Кам’янець-
Подільський, 2019. – 56 с.
7. Методичні рекомендації до виконання розділу «Oхорона праці» у дипломному
проєкті для студентів спеціальності 142 Енергетичне машинобудування
Укладач: Попович Н.Я. 2020. – 38 с.
8. Методичні рекомендації до виконання розділів дипломного проєкта
«Експлуатація холодильних установок», «Ремонт та монтаж холодильного
обладнання» для студентів спеціальності 142 «Енергетичне
машинобудування» зі зразками та довідковою інформацією для студентів
спеціальності 142 «Енергетичне машинобудування» Укладач: Михайлов
В.І. 2020. – 14 с.
9. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту
для студентів спеціальності142 «Енергетичне машинобудування» Укладач:
Орлицька О.О. 2020. – 6 с.
10.Мелейчук С.С.,Арсеньев В.М.Монтаж,експлуатація ,обслуговування
холодильних і теплонасосних установок.Суми.СумДУ.2011.183 с
11.Навчальний посібник (конспект лекцій) для студентів спеціальності
7.090520 «Холодильні машини і установки».
ОДАХ, Одеса, 2008. – 128 с.
12.Навчальний посібник (конспект лекцій) для студентів спеціальності

7.090520 «Холодильні машини і установки».
ОДАХ, Одесса, 2008 р., 128 стор. Арк.
ДПМ 00.00.00.014. ПЗ 82
13.Проскурня О. М. Економіка в енергетиці : навч. посібник / О. М. Проскурня,
О. І. Ганус ; Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. – Харків :
Підручник НТУ "ХПІ", 2012. – 272 с.
14.Скловська Є.Г., Сердюк Б.М., Бахмачук С.В., Шевченко Т.Є. Е45 Економіка
енергетики: Підручник. – 2-ге вид., виправ. та доповн. – К.: Каравела, 2019. –
492 с.
15.Холодильні установки: підручник І,Г. Чумак, В.П. Чепуренко. Одеса:
Пальміра 2006.–552с.
16.Шутюк В.В. Основи холодильних технологій: Конспект лекцій. – К.:НУХТ,
2011. – 72с.
17.Явнель Б.К. Курсове та дипломне проектування холодильних установок та
систем кондиціюванняповітря. –МВО Агропромвидав, 1989 – 222 с.
Допоміжна
18.Економіка підприємства. Збірник практичних задач і ситуацій [Текст] : навч.
посіб. / С. Ф. Покропивний [та ін.] ; - 2. вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ,
2005. - 323 с.
Нормативні документи
19.НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації

обладнання, що працює під тиском». Наказ Міністерства соціальної
політики України від 05.03.2018 №333.
20.Закон України «Про охорону праці».– К.: Парламентське вид-во, 2014. – 30с.
21.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
http://zakon.rada.gov.ua(меню Законодавство України)
22.ДСТУ EN 1861:2005. Холодильні установки та теплові насоси. Структурні
схеми систем, схеми трубопроводів та функціональні схеми. Кресленики та
познаки (EN 1861:1998, IDT.
23.ДСТУ ISO 14001-97 «Склад та опис системи екоменеджменту».
24.Про енергозбереження: Закон України, прийнятий Верховною Радою
України 01.07. 1994 року № 75/94, з наступними змінами і доповненнями.
23.07.2017 р.
Арк.
ДПМХ.00.00.00.015.ПЗ

Диплом зразок по фруктах

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Диплом зразок по фруктах

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ДИПЛОМНИЙ ПРОЄКТ

__________________Відокремлений структурний підрозділ________________

__«Кам’янець–Подільський фаховий коледж харчової промисловості НУХТ»__

___________________ Відділення інженерно-економічне_________________

_________Циклова комісія інженерно-економічних дисциплін_______________

на тему: Проєкт холодильника для зберігання цитрусових

Виконав: здобувач 4 курсу, групи 441

№ Формат Позначення Найменування Кількість Примітка

2 А4 ДПМХ00.00.00.012.ПЗ Пояснювальна записка 1

3.2 Особливості технологічного процесу зберігання цитрусових на ІП«Кока-

Цитрусові доставляють з середземноморських країн, країн Африки та

Будівельна площа камери зберігання F pc, в метрах квадратних,визначається за

де МVк - місткість камери,т,q - норма навантаження на 1 м3 об'єму камери, т/м3,

h - вантажна висота штабелю, м,

βF- коефіцієнт використання площі камери .

Будівельна площа камер термічної обробки Fp,в метрах квадратних,визначається за

де τ- тривалість холодильного оброблення, год,

qF - норма завантаження на 1 м2 будівельної площі камери, т/м2 .

Приймаємо стандартну сітку колон 6 x 6, м

Число будівельних прямокутників пр, в штуках,визначається за формулою:

де f - будівельна площа прямокутника,м2:

Приймається дійсне число прямокутників np, визначається дійсна площа в метрах

Для камери зберігання : Fд =9• 36 = 324м2,

термічної обробки : Fд = 4• 36 =144м2.

Будівельна площа експедиції Fpcек,в метрах квадратних,визначається за

де М д - добова видача вантажу, т/добу, 0,30 - норма навантаження на 1 м2

Будівельна площа камер холодильника ΣFрхол,в метрах квадратних,визначається

∑Fpхол = ∑Fзр + ∑FTp; (4.6)

FРдоп = (0,2÷0,4) ΣFРхол ; м2(4.7)

Fpдоп= 0,4 · 483,3=193,3м2;

Будівельна площа машинного відділення FРмаш,визначається за формулою:

FРмаш = (0,1÷0,2) ΣFРхол ;(4.8)м2

Fpмаш= 0,2 · 483,3 = 96,6 м2;

Приймаємо108м2, виходячи з можливостей підприємства.

Будівельна площа службового приміщення FРсл,в метрах квадратних,

FРсл = (0,1÷0,2) ΣFРхол ; м2 (4.9)

FРсл =0,2 · 483,3= 96,6 м2;

Дійсна будівельна площа холодильника в контурі ізоляції Fдк.із, в метрах

Fдк.із = ΣFРхол + Fpcек + FРдоп ; м2(4.10)

Fдк.із= 483,3+ 75+193,3= 751,6м2;

Дійсна загальна площа холодильника F д , визначається за формулою:

Fд= Fдк.із+ Fдмаш+ Fдсл; м2.(4.11)

Fд= 751,6+ 96,6+96,6=944,8 м2.

Резервне приміщення холодильника, приймаю 108 м2.

Кімната для відпочинку, приймаю 18м2.

Кімната прийому їжі, приймаю 36 м2

Приймаємо загальну площу холодильника 1188 м2. Результати розрахунків

Висота штабелю вантажу

Дійсна ємкість камери

Дійсна площа камер

Мд, tдоб, Мк , т qv, т/м3 qf, т/м2 βF h, м f, м2 Fр, м2 np nд FД, м2 МДК, т

Камера 45 24 0,30 0,3 0,75 2,6 36 150 4,1 4 144 43,9

Допоміжні 36 193,3 5 180

Машинне 36 96,6 3 108

Службові 36 96,6 3 108

Площа 36 751,6 21 756

4.2 Вибір будівельних конструкцій та ізолюючих матеріалів

Об'ємна маса 28 кг/м3;

Волого поглинання за годину за об'ємом 0,05%

Міцність на стискування 0,21 -0,25МПа;

Конструкції зовнішніх сторін холодильників, внутрішніх стін, перекриття,

Рис. 4.1. Конструкції ізольованих огороджень Арк.

Дійсний коефіцієнт теплопередачі Кд, Вт/м2 •К визначається за формулою:

__Відокремлений структурний підрозділ

«Кам’янець–Подільський фаховий коледж харчової промисловості НУХТ»

___ Відділення інженерно-економічне_

_Циклова комісія інженерно-економічних дисциплін_______