You are on page 1of 91

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інститут (факультет )_Навчально-науковий інститут харчових


технологій
Кафедра технології жирів, хімічних технологій харчових добавок
та косметичних засобів

ЗВІТ
про проходження переддипломної практики на

__________«Astra Cosmetic»____________
(найменування підприємства)

у період з “_07_” ___лютого___2022__р. по “_20_”__лютого____2022__р.

Здобувача(ки)__4_ курсу, групи__ХТ-4-4__

зі спеціальності __161 Хімічні технології та інженерія____________


(код та назва спеціальності)
освітньо-професійної програми Хімічні технології харчових добавок та
косметичних засобів

_____Білик Єлизавети Миколаївни_ ______________ ____________


(прізвище, ім’я, по батькові повністю) (підпис)

Керівник практики від підприємства

______________________________________________ ____________
(прізвище та ініціали) (підпис)

Керівник практики від університету

_______Сабадаш Н.І.___________________________ _____________


(прізвище та ініціали) (підпис)

Я як здобувач(ка) Національного університету харчових технологій розумію


і підтримую політику університету з академічної доброчесності. Я не
надавав(-ла) і не одержував(-ла) недозволеної допомоги під час підготовки
цієї роботи. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають
посилання на відповідне джерело.
Здобувач(ка) ____________________
(підпис)
Київ – 2022 р.
РЕФЕРАТ
Звіт з переддипломної практики: кількість сторінок – 86, кількість рисунків -
11 , кількість таблиць - 5 , кількість аркушів графічного матеріалу - 2,
кількість літературних посилань – 24.

У ході переддипломної практики були опрацьовані літературні джерела з


обраної теми, обґрунтовано вибір технології, що використовується для
виробництва лаку для нігтів. На основі отриманої інформації на виробництві
виконаний підбір обладнання і розроблено принципову технологічну та
апаратурно-технологічну схеми, оформлені висновки по кожному з розділів і
складений список використаної літератури.
Об’єкт дослідження : лак ддля нігтів.
Предмет дослідження: технологія отримання лаку для нігтів.
Мета проекту: за допомогою аналізу літературних джерел і
інформації отриманої в ході переддипломної практики показати існуючу
технологію отримання лаку для нігтів.

Ключові слова: косметика, декоративна косметика, макіяж, хімічна


технологія, технологія косметики, нігті, парфумерія, краса, косметичне
виробництво, косметична індустрія, лак для нігтів.
ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО.......................................................
1.1 Історія підприємства ТОВ «АСТРА КОСМЕТИК»..........................................................
1.2 Торгові марки компанії «Astra-Cosmetic»..........................................................................
РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ.....................................................................................
2.1 Сировина для виробництва лаку для нігтів..........................................................................
2.2 Контроль якості готової продукції.....................................................................................
2.2.1 Вимоги до сировини та матеріалів.............................................................................
2.2.2 Маркування....................................................................................................................
2.2.3 Упаковка.........................................................................................................................
2.2.4 Вимоги безпеки..............................................................................................................
2.2.5 Правила приймання.....................................................................................................
2.2.6 Методи проведення випробувань...............................................................................
2.2.7 Транспортування та зберігання.................................................................................
2.3 Характекристика основного технолгічного обладнання...............................................
2.4 Опис принципової та апаратурно- технологічної схем виробництва.........................
РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ......................................................................
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНІ
СТАНДАРТИ БЕЗПЕКИ......................................................................................................................
4.1 Організація роботи екологічної служби на підприємстві «Astra Cosmetic»....................
4.2 Охорона навколишнього середовища на підприємстві «Astra Cosmetic»........................
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА..................................................................................
5.1 Раціональна організація виробництва....................................................................................
5.2 Шляхи скорочення виробничого циклу.................................................................................
5.3 Виробнича потужність «Astra-cosmetic».................................................................................
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА...................................................................................
6.1 Аналіз собівартості продукції за економічними елементами.............................................
РОЗДІЛ 7. ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ.........................................................
РОЗДІЛ 8. АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА..........................................................................
ВИСНОВКИ............................................................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................
ВСТУП
Парфюмерно-косметична промисловість - галузь промисловості,
підприємства якої виготовляють парфюмерно-косметичні вироби (духи,
одеколони, туалетні води, креми, пудру, зубні порошки й пасту, декоративну
косметику тощо), ефірну олію та синтетичні запашні речовини.
Декоративна косметика— група косметичних засобів, які
застосовуються для маскування косметичних недоліків шкіри, волосся,
нігтів, їх фарбування з метою підкреслення природної краси та приховування
незначних вад. [1.]
За кількістю та ціною продукції, що випускається, декоративна
косметика займає одне із провідних місць у загальному обсязі виробництва
косметичних засобів. У грошовому еквіваленті світовий ринок косметики
складає 203 мільярди доларів. За останній рік він зріс майже на 4%. Причому,
2/3 цього приросту забезпечили Індія, Туреччина та Південна Африка. Попри
економічну кризу та зниження купівельної спроможності, ринок косметики
та парфумерії в Україні теж демонструє позитивну динаміку.
З кожним роком на полицях вітчизняних магазинів з’являється все
більше косметичних засобів «made in Ukraine». Але товари закордонних
виробників все ще переважають — їхня частка становить близько 85%.
Асортимент декоративної косметики, представлений на сучасному
ринку України, досить широкий, але в основному за рахунок продукції
закордонних фірм, де йде його постійне розширення та оновлення завдяки
найсучаснішим розробкам у цій галузі.
Декоративна косметика представлена в Україні різноманітна за
функціональним призначенням:
1.Засоби для шкіри обличчя: пудра, рум’яна.
2.Засоби для губ: помада, контурний олівець, блиск для губ.
3.Грим для очей: туш, тіні, олівець для очей і брів.
4.Грим для виправлення дефектів шкіри: тональний крем, коректор.
5.Засоби з догляду за нігтями: лаки, емалі, рідина для зняття
лаку.
6.Інші засоби.

Лак для нігтів – це косметичний засіб призначений для нанесення на


нігтьові пластини пальців рук або ніг, для їх фарбування, надання їм блиску,
покращення зовнішнього вигляду. До складу цього косметичного продукту
традиційно входять первинні і вторинні плівкоутрворювачі, розчинники,
пластифікатори, пігменти та інші допоміжні речовини.
На сьогодні лаки для нігтів є невід'ємною частиною сучасної культури
краси. Охайні доглянуті руки, красиві нігті одразу привертають позитивну
увагу до персони. Окрім прикрашення лаки можуть використовуватись в
лікувальних цілях. Тому популярність лаків як ніколи висока. При тому
поступово і чоловіки починають цікавитися доглядом за своїми нігтями,
відкриваючи нові перспективи для ринку косметичних засобів.[2.]

5
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО
1.1 Історія підприємства ТОВ «АСТРА КОСМЕТИК»

Фабрика була заснована 3 червня 1995 року у Києві, Україна.


Виробничий комплекс налічує 6 цехів загальною площею 5 тиc. м2. Обсяг
виробництва готової продукції до 1,5 млн одиниць на місяць.

Компанія «Astra Cosmetic» має більше 20 років досвіду в області


декоративної косметики. Починала компанія з дистрибуції таких марок як
Ffluer та Flermar, але з 2015 року самостійно виробляє декоративну
косметику та продукцію під Private Label (торгова марка, власником якої є
роздрібна мережа).

Лабораторія оснащена сучасним сертифікованим обладнанням


європейського рівня. Це дає можливість розробляти нові рецептури будь-якої
складності. Компанія закуповує сировину, сертифіковану за міжнародними
стандартами ISO та GMP, у всесвітньо відомих фірм-виробників.

Отже, головною відмінністю від інших українських виробників


декоративної косметики є те, що компанія сама виробляє сировину. Компанія
не шукає постачальників готової продукції в Україні, вони працюють
безпосередньо з виробниками інгредієнтів, кольорових пігментів, які є в
сучасному світі. Не кожна європейська компанія може собі таке дозволити,
тому це головний привід пишатися компанією. Кожен проект - це робота у
співпраці виробника з рітейлером, щоб знайти краще рішення для нового
бренду.

У 2018 році Astra Cosmetic успішно пройшла сертифікацію і


підтвердила свою відповідність принципам і правилам належної виробничої
практики в Європі і загальновизнаному в світі системі управління
якістю GMP, що дозволило вийти виробництву на новий рівень.

У 2018 році компанія отримала міжнародний сертифікат контролю


менеджменту якості ISO 9001.

6
Компанія займається розробкою ексклюзивних рецептур, тестування
готових рецептур, розлив сировини, а також повне обслуговування
замовника від дизайну до виробництва готового приватного бренду.

Компанія продовжує розвиватися разом із косметичним ринком,


відповідаючи останнім світовим тенденціям та міжнародним стандартам.

Основними тенденціями розвитку українського косметичного ринку є:

- посилення позицій українських виробників,


- збільшення кількості косметичних засобів на основі натуральних
компонентів,
- використання нововведень та інноваційних технологій;
- використання інноваційних інгредієнтів, тари та упаковки, рішення
екологічних проблем
- подальше розширення асортименту продукціх, поява нових
торгівельних марок,
- посилення конкурентності та зростання конкуренції в торгівлі та
виробництві,
- збільшення експорту косметичної продукції.
- Основні напрями виробництва:
- Нігтьова естетика (лак, гель -лак, серія по догляду за нігтями та
кутикулою);
- Декоративна косметика (очі, губи, обличчя тощо);
- Догляд за шкірою (обличчя, тіло, волосся, губи тощо);
- Парфумерія.

1.2 Торгові марки компанії «Astra-Cosmetic»

На сьогоднішній день ТОВ «Астра-Косметик» налічує такі торгові марки:

- Colour Intense;
- СOURAGE
- JovialLuxe

7
- Ffleur

Таблиця 1.1

1.1 Торгові марки компанії «Astra-Cosmetic»


Торгова марка Види продукції
Colour Intense - декоративні лаки для нігтів;
- рідини для зняття лаку;
- олії для догляду за нігтями та
кутикулою;
- лікувальну серію лаків для
нігтів;
- гігієнічні помади та бальзами
для губ;
- рідкі лакові та матові помади;
- декоративні помади та блиски;
- олівці для очей та губ;
- підводки для очей;
- туші;
- антисептики;
- засоби для зняття макіяжу;
- пудри компактні та розсипні;
- рум’яна;
- креми;
- тональні засоби для обличчя;
- жіночі та чоловічі туалетні
води;
- гель-лаки.

СOURAGE - Гель-лакові системи (база/топ,


допоміжні засоби, гель-лак);

8
- Засоби для тіла (міст для тіла,
скраби, сухі олії, засоби для
парафінотерапії, пілінги, баттер
для тіла, креми тощо).

JovialLuxe - туші для вій;


- блиски для губ;
- гігієнічні помади та бальзами
для губ;
- декоративні лаки для нігтів;
- рідини для зняття лаку;
- декоративні помади;
- олівці для очей та губ;
- підводки для очей;
- засоби для зняття макіяжу;
- пудри компактні та розсипні;
- тональні засоби для обличчя

Ffleur - тіні для вік;


- рум’яна;
- підводки для очей;
- олівці для очей та губ;
- туші;
- декоративні помади;
- блиски для губ;
- тональні засоби для обличчя;
- пудри компактні та розсипні;
- декоративні лаки для нігтів.

9
Підприємство ТОВ «АСТРА КОСМЕТИК» володіє такими виробничими
можливостями:

 Розробка нових рецептур


 Виготовлення сировини
 За потреби послуги сертифікації продукції
 Створення дизайну та замовлення поліграфії
 Виробнича лінія тубо наповнення
 Виробнича лінія білої косметики, антисептиків
 Виробництво косметики декоративної автоматичними лініями
 Дозатори для розливу лакової групи, гель лакової групи
 Власне виробництво ПЕТ тари
 Порошкова покраска скла
 Друк пластик, скло, картон — гарячого тиснення фольгою (хот
стемпінг), шовкографія, тампонний друк (тамподрук)

ТОВ «Астра-Косметик» очолює генеральний директор Кузьменко


Руслан Іванович. Загалом на фірмі працює майже сто робочих. Штат
співробітників складає 100 осіб, з них 20 офісних працівників, решта
працівники виробництва, також є 5 осіб технічного персоналу.

Згідно з даними сервісу YouControl у таблиці 1.1 представлена анкета


ТОВ «Астра-Косметик» станом на 18.01.2022.

Таблиця 1.2
Анкета ТОВ «Астра-Косметик»
Повне найменування юридичної ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
особи (Станом на 18.01.2022) ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АСТРА-
КОСМЕТИК»
Скорочена назва ТОВ «АСТРА-КОСМЕТИК»

10
Статус юридичної особи (Станом Не перебуває в процесі припинення
на 18.01.2022)
Дата реєстрації 27.12.2010 (11 років)
Уповноважена особа БРОВЧУК НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
Розмір статутного капіталу 2 150 000,00 грн.
Організаційно-правова форма ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Форма власності Недержавна власність
Види діяльності Основний:
20.42 Виробництво парфумерних та
косметичних засобів
Інші:
46.19 Діяльність агентів з торгівлі
товарами широкого асортименту
46.45 Оптова торгівля парфумерією
та косметикою
46.75 Оптова торгівля хімічною
продукцією
46.90 Неспеціалізована оптова
торгівля
52.10 Складування та зберігання
22.22 Виробництво пластикових
упаковок для товарів
49.41 Вантажні перевезення
автомобільним транспортом
52.29 Інші супровідні послуги при
перевезеннях
68.20 Оренда та управління власною
або орендованою нерухомістю
Відомості про органи управління ВИКОНАВЧИЙ – ЗАГАЛЬНІ
юридичної особи ЗБОРИ УЧАСНИКІВ;

11
ВИКОНАВЧИЙ: ДИРЕКТОР
Кінцевий бенефіціарний КУЗЬМЕНКО РУСЛАН ІВАНОВИЧ
власник(контролер)
[3.]
Висновок: було описано місце проходження переддипломної практики,
історію даного підприємства, його асортимент та виробничі потужності.

12
РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
2.1 Сировина для виробництва лаку для нігтів
Для виготовлення лаку для нігтів використовують:
- Основну сировину;
- Допоміжну сировину.
Існує не одна формула лаку для нігтів. Будь-який лак для нігтів включає в
себе такі основні коспоненти:
- плівкоутворюючі речовини;
- смоли;
- пластифікатори;
- розчинники;
- барвники;
- полімери;
Основним інгредієнтом у лаку для нігтів є нітроцелюлоза (нітрат
целюлози) - легкозаймиста та вибухонебезпечна. Нітроцелюлоза
виступає як плівкоутворюючий агент. Щоб лак для нігтів працював
належним чином, необхідна тверда плівка, вона повинна утворюватися на
відкритій поверхні нігтя.

Виробники додають синтетичні смоли і пластифікатори, щоб їх суміш


поліпшувала гнучкість, стійкість до мила і води. Серед смол і
пластифікаторів, що використовуються в даний час є рицинова олія,
аміловий і бутилстеарат, і суміші гліцерину, жирних кислот та оцтової
кислот.
Після нанесення розчинник повинен бути в змозі випаруватися.
Допоміжні речовини включають:
- Поживні речовини;
- Розм'якшувачі
- Консерванти
- Поглинач ультрафіолету
- Люмінофори

13
- Компоненти, які у перламутровых лаках.

Таблиця 2.3
Сировина, що використовується для виготовлення лаку для нігтів
Сировина Призначення
Плівкоутворювачі Забезпечують твердість та міцність
поверхні нігтя (як правило –
нітроцелюлоза)
Пом'якшувачі Щоб лак не був крихким –
дибутилфталат – у дорогих лаках
Смоли Підвищують "схоплювання",
впливають на блиск лаку (у дорогих
лаках це формальдегідна смола)
Розчинники Як розчинник використовуєтьяс
ацетон, етилацетат, бутилацетат (і їх
суміші). У дорогих лаках -
бутилацетат, при цьому дуже
швидко висихаючий лак менш
міцний, ніж лак, розчинник якого
випаровується повільно
Фарбуючі речовини (з синтетичних Можуть бути як поодинці, так і в
пігментів) суміші, для досягнення неохідного
відтінку
Пластифікатори Додають для того, щоб суміш була
гнічною після висихання лаку, лак
не давав тріщин і був стійким до
мила та води

14
Поживні речовини (кераміди, Зволожують нігті, покращують їхню
протеїни, провітамін В5, вітамінний структуру, захищають від
комплекс, амінокислоти шовку, негативних факторів
пантенол тощо)
Поглинач ультрафіолету Запобігає вигоранню, вицвітанню
кольору
Компоненти, що містяться в Надають нігтям особливий блиск і
перламутрових лаках (слюда, сяйво
натуральний перламутр, натуральні
подрібнені перли)
Люмінофори Спеціальні частинки, які дозволяють
під дією УФ-освітлення змінити
колір лаку
Полімери Створюють на поверхні нігтьової
пластини однорідне покриття, яке
при бажанні легко знімається
єдиною плівкою за однин рух
Консерванти (толуол - сульфонамід, Забезпечують зміцнення нігтів,
формальдегідна смола) хорошу зчіплюваність та утворення
гарного глянцю
[3.]
2.2 Контроль якості готової продукції
Особливу увагу на виробництві приділено контролю якості продукції на
всіх етапах її виробництва. Протягом всіх виробничих етапів продукт
тестується по таких показниках:
- час висихання,
-  однорідність нанесення,
-  блиск,
- стійкість до ушкоджень,
-  колір,
- опір до стирання й т.д.

15
Проводяться й суб'єктивні тестування, при яких респондентів просять
оцінити новий продукт.

Контроль якості лаків регаламентується документом ГОСТ 31693-2012


«Продукція косметична для догляду за нігтями. Загальні технічні умови».

Таблиця 2.4

Значення показників для конкретної плівкоутворюючої продукції

Назва показника Характеристика та норма плівкоутворюючої


продукції
На основі органічних На водній основі
розчинників
Зовнішній вигляд В`язка прозора або непрозора маса без сторонніх
продукції включень
Колір Притаманний кольору або тону продукції
конкретної назви
Запах - Притаманний запаху
продукції конкреної
назви
Умовна в`язкість за 30 55
віскозиметром ВЗ-24с, з
не менше ніж
Зовнішній вигляд плівки Глянцева, або напівглянцева, або матова, з
перламутровим ефектом або без нього, без
сторонніх включень
Час висихання, хв, не 10
більше ніж
Адгезія, бал 1-3
Водневий показник рН - 6,0 – 9,2
Термостабільність - Стабільний

16
Примітка – При зберіганні плівкоутворюючої продукції допускаєжться
незначне розшарування маси, що зникає при стушуванні.

Вміст токсичних елементів, токсикологічні та клініко-лабораторні


показники у продукції для догляду за нігтями та мікробіологічні показники
плівкоутворюючої продукції на водній основі, гелеподібної продукції,
косметичних масел не повинні перевищувати норм, встановлених
«Технічним регламентом митного союзу 009/201» та/або норм, затверджених
у встановленому порядку на території держави, яка прийняла стандарт.

2.2.1 Вимоги до сировини та матеріалів

Сировина та матеріали для виготовлення продукції для догляду за


нігтями повинні бути дозволені до застосування в установленому порядку та
відповідати вимогам «Технічного регламенту митного союзу 009/201» та/або
інших нормативних правових актів, затверджених на території держави, яка
ухвалила стандарт та/або документів відповідно до якими вони виготовлені.

Перелік речовин, заборонених для використання у виробництві продукції


для догляду за нігтями, зазначений у «Технічному регламенті митного союзу
009/201» та/або інших нормативних правових актах, затверджених на
території держави, яка прийняла стандарт.

2.2.2 Маркування

Маркування споживчої тари продукції для догляду за нігтями -


«Технічний регламент митного союзу 009/201» та/або відповідно до інших
нормативних документів, що діють на території держави, яка прийняла
стандарт.

Маркування транспортної тари продукції, що, описана у таблиці 2.4,


тобто лаків манікюрних - за ГОСТ 27429

2.2.3 Упаковка

17
Продукцію для догляду за нігтями пакують у споживчу тару за ГОСТ
27429, ГОСТ 28303.

Негативне відхилення за масою або обсягом, що допускається, повинно


відповідати ГОСТ 8.579-2002 (додаток А).

Упаковування у транспортну тару – за ГОСТ 27429 або ГОСТ 28303.

2.2.4 Вимоги безпеки

За токсикологічними показниками безпеки плівкоутворююча продукція


на основі органічних розчинників та рідини та засоби для зняття лаку та його
розведення відносять до 3-го класу небезпеки (помірно небезпечні речовини),
решту продукції для догляду за нігтями відносять до 4-го класу небезпеки
(малонебезпечні) відповідно до ГОСТ 12.1.007.

Продукція для догляду за нігтями не повинна чинити шкірно-


подразнюючої та сенсибілізуючої дії.

Показники безпеки продукції для догляду за нігтями не повинні


перевищувати норм, встановлених «Технічний регламент митного союзу
009/201» та/або іншими нормативними правовими актами, затвердженими на
території держави, яка прийняла стандарт.

Плівкоутворююча продукція для догляду за нігтями на основі органічних


розчинників та рідини та засоби для зняття лаку та його розведення відносять
до легкозаймистих рідин; косметичні олії - до горючих рідин.

Загальні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки повинні


відповідати ГОСТ 12.1.004.

При загорянні слід застосовувати тонкорозпилену воду, хімічну або


повітряно-механічну піну, всі види вогнегасників, пісок.

18
Усі роботи з виготовлення продукції для догляду за нігтями слід
проводити при працюючій вентиляції, що забезпечує стан повітря робочої
зони відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005.

2.2.5 Правила приймання

Продукцію для догляду за нігтями приймають згідно з ГОСТ 29188.0-91


(розділ 1).

Відбір проб проводять за ГОСТ 29188.0-91 (розділ 2).

Відбір проб для визначення мікробіологічних показників - за


нормативними документами, що діють на території держави, яка прийняла
стандарт.

Для перевірки відповідності продукції для догляду за нігтями вимогам


цього стандарту проводять приймально-здавальні та періодичні
випробування.

Прийомо-здатні випробування проводять для плівкоутворювальної


продукції за показниками:

 зовнішній вигляд,
 колір,
 запах,
 зовнішній вигляд плівки,
 час висихання,
 водневий показник рН (для плівкоутворюючої продукції на водній
основі);

Періодичні випробування для плівкоутворювальної продукції проводять


за показниками:

 адгезія,

19
 термостабільність,
 умовна в'язкість,
 вміст токсичних елементів та мікробіологічні показники для
плівкоутворюючої продукції на водній основі;

Періодичність контролю періодичних випробувань встановлює виробник


у технічному документі.

2.2.6 Методи проведення випробувань

Для визначення мікробіологічних показників маса об'єднаної проби має


бути не менше 15 г (см3), відібраної за нормативними документами держав,
які прийняли стандарт.

Виробнику допускається відбирати пробу продукції для догляду за


нігтями для випробувань за органолептичними та фізико-хімічними
показниками з ємності перед фасуванням. Обсяг (маса) проби продукції для
догляду за нігтями повинна бути не менше, ніж зазначені вище.

1) Визначення зовнішнього вигляду

Зовнішній вигляд продукції для догляду за нігтями визначають за ГОСТ


29188.0-91 (розділ 3).

2) Визначення кольору

Колір продукції для догляду за нігтями визначають за ГОСТ 29188.0-91


(розділ 3).

3) Визначення запаху

Запах продукції для догляду за нігтями визначають за ГОСТ 29188.0-91


(розділ 3).

4) Визначення умовної в`язкості

20
За умовну в'язкість плівкоутворювальної продукції, що володіє вільною
плинністю, приймають час безперервного закінчення в секундах певного
обсягу плівкоутворювальної продукції через каліброване сопло віскозиметра
типу ВЗ-246.

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої та реактиви:

 Віскозиметр типу ВЗ-246 з діаметром сопла 4 мм місткістю не менше


(100±1) см за ГОСТ 9070;
 Штатив для зміцнення віскозиметра у горизонтальному положенні;
 Термометр рідинний скляний з діапазоном вимірювання температури
від 0°С до 55°З ціною розподілу 0,5°З за ГОСТ 28498;
 Секундомір із ціною розподілу 0,2 с;
 Термостат забезпечує температуру (20,0±0,5)°С;
 Посудина місткістю від 110 до 150 см;
 Ацетон технічний згідно з ГОСТ 2768.

Допускається застосування засобів вимірювання та допоміжного


обладнання з аналогічними метрологічними та технічними
характеристиками, а також реактивів, за якістю не гірше, ніж зазначені у
стандарті.

Плівкоутворюючу продукцію перед випробуванням ретельно


перемішують до однорідного стану, уникаючи утворення пухирців повітря.

Випробування проводять за температури повітря (20±2)°С. Віскозиметр


та випробувана плівкоутворююча продукція безпосередньо перед
випробуванням повинні мати температуру (20,0±0,5)°С.

Віскозиметр поміщають у штатив і встановлюють у горизонтальному


положенні. Під сопло віскозиметра ставлять посудину. Отвір сопла
закривають пальцем, випробувану плівкоутворюючу продукцію наливають у
віскозиметр з надлишком, щоб утворився опуклий меніск над верхнім краєм

21
віскозиметра. Наповнюють віскозиметр повільно, щоб запобігти утворенню
бульбашок повітря.

Відкривають отвір сопла і одночасно з появою випробуваної


плівкоутворюючої продукції із сопла включають секундомір. У момент
першого переривання струменя випробуваної продукції секундомір
зупиняють і відраховують час закінчення.

За результат випробування приймають середньоарифметичне значення


результатів щонайменше трьох вимірів часу закінчення у секундах.

Віскозиметр і особливо сопло ретельно очищають ацетоном.

5) Визначення зовнішнього вигляду плівки

Засоби вимірювання та допоміжні пристрої:

 Пластина скляна з розмірами 60х90х1, 2 мм за ГОСТ 21400.


 Термометр рідинний скляний з діапазоном вимірювання температури
від 0°С до 50°З ціною розподілу 1°С за ГОСТ 28498.
 Годинник за ГОСТ 10733.
 Вата згідно з ГОСТ 5556.
 Спирт етиловий технічний за ГОСТ 17299, ГОСТ 18300.

Допускається застосування засобів вимірювання та допоміжного


обладнання з аналогічними метрологічними та технічними
характеристиками.

Скляну пластину ретельно промивають у теплій мильній воді, потім у


чистій воді і висушують. Суху пластину протирають ватою, змоченою
спиртом, не залишаючи волокон вати на склі, і сушать.

Плівкоутворюючу продукцію наливають на скляну пластину при


температурі (20±2)°С, швидко та рівномірно розливаючи його по всій

22
поверхні. Потім пластину ставлять під кутом 45° поверхнею з нанесеною
продукцією вгору для стікання надлишку плівкоутворюючої продукції.

Час стікання надлишку плівкоутворюючої продукції з пластини,


поставленої під кутом 45 ° - 15 хв.

Зовнішній вигляд одержаної плівки визначають візуально при денному


світлі.

6) Визначення часу висихання

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої та реактиви:

 Чашка ЧБН-2 за ГОСТ 25336.


 Термометр рідинний скляний з діапазоном вимірювання температури
від 0°С до 50° З ціною поділки 1°С за ГОСТ 28498.
 Годинник за ГОСТ 10733.
 Диски діаметром 26 мм із друкарського паперу N 1, марки А, матового
за ГОСТ 9095.
 Диски діаметром 22 мм та товщиною від 4 до 6 мм із гуми твердістю
від 30 до 40 умовних одиниць за ГОСТ 263.
 Гирі масою 200 г за ГОСТ OIML R 111-1.
 Електроплитка за ГОСТ 14919.
 Спирт етиловий технічний за ГОСТ 17299, ГОСТ 18300.
 Ацетон технічний згідно з ГОСТ 2768.

Допускається застосування засобів вимірювання та допоміжного


обладнання з аналогічними метрологічними та технічними
характеристиками, а також реактивів, за якістю не гірше, ніж зазначені у
стандарті.

Зовнішню поверхню кришки чашки Петрі знежирюють етиловим спиртом


або ацетоном і дають висохнути.

23
Чашку Петрі заповнюють доверху водою, нагрітої до (35±1)°С, і
накривають кришкою так, щоб не було повітряних бульбашок. Потім
пензликом наносять плівкоутворюючу продукцію площею від 2 до 3 см і
помічають час нанесення покриття.

Чашку Петрі з нанесеною на кришку плівкоутворюючої продукцією


витримують при температурі (20±2)°С у приміщенні, захищеному від пилу,
протягу та прямого влучення сонячних променів.

Час висихання визначають після природного висушування нанесеного


шару плівкоутворюючої продукції: при легкому дотику пальцем покриття не
спостерігається його липкість. При цьому помічають час висихання
покриття.

Для підтвердження висихання отримане плівкоутворювальне покриття


накладають паперовий диск, але в нього - гумовий. На середину гумового
диска встановлюють гирю масою 200 г та витримують її на поверхні
покриття 30 с. Потім гирю та гумовий диск знімають. Кришку чашки Петрі
ставлять на ребро. Паперовий диск не повинен прилипати до
плівкоутворюючого покриття та залишати на ньому слід.

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення


двох вимірів.

7) Визначення адгезії

Сутність методу полягає в нанесенні на готове покриття


плівкоутворюючої продукції ґратчастих надрізів та візуальній оцінці стану
покриття за чотирибальною системою.

Засоби вимірювання та допоміжні пристрої:

 Пластина скляна з розмірами 60х90х1, 2 мм за ГОСТ 21400.

24
 Ріжучий інструмент: леза для гоління в тримачі будь-якого типу;
гострокінцевий скальпель або одно- або багатолезовий ніж з кутом
заточування ріжучої частини 20°-30° і кромкою леза товщиною від 0,05 до
0,10 мм.
 Лінійка металева або шаблон із пазами, розташованими на відстані 1
мм один від одного.
 Пензлик волосяний плоский м'який шириною не менше 10 мм, з
довжиною волосся не менше 15 мм.
 Лупа з 2,5-4-кратним збільшенням згідно з ГОСТ 25706.

Для проведення випробування використовують покриття скляної


пластини 6.5, яке після визначення зовнішнього вигляду плівки витримують
на повітрі в горизонтальному положенні протягом трьох годин при
температурі (20±2)°С.

Перед проведенням випробування лезо гоління замінюють на нове, а


якість ріжучої кромки скальпеля або ножа перевіряють за допомогою лупи.
За наявності дрібних зазубрин та затуплення їх заточують.

Випробування проводять на двох пластинах і не менш як на трьох


ділянках поверхні кожної пластини. На кожному випробуваному ділянці
поверхні пластини з відривом від краю щонайменше 10 мм роблять ріжучим
інструментом по лінійці чи шаблону щонайменше шести паралельних
надрізів до скла довжиною щонайменше 20 мм з відривом 1 мм друг від
друга. Ріжучий інструмент тримають перпендикулярно поверхні зразка.
Швидкість різання має бути від 20 до 40 мм/с. Аналогічно роблять надрізи в
перпендикулярному напрямку. В результаті на покритті утворюється грати із
квадратів однакових розмірів 1х1 мм.

Відстань між ґратами має бути не менше 20 мм. Контроль прорізування


покриття до скла здійснюється за допомогою лупи.

25
Після нанесення надрізів для видалення шматочків покриття, що
відшарувалися, проводять м'яким пензлем по поверхні решітки в
діагональному напрямку по п'ять разів у прямому і зворотному напрямку.

Адгезію оцінюють відповідно до таблиці 2.5, використовуючи при


необхідності лупу.

Таблиця 2.5

Співвідношення зовнішнього вигляду поверхні плівкоутворюючої


продукції до системи балів адгезії

Бал Опис поверхні Зовнішній вигляд


плівкоутворюючої поверхні
продукції після
нанесення надрізів у
вигляді решітки
1 Краї надрізів повністю
гладкі, немає ознак
відшарування в жодному
квадраті решітки

2 Незначне
відшаровування
покриття у вигляді
дрібних лусочок у
місцях перетину ліній
решітки. Порушення
спостерігається не
більше ніж на 5%

26
поверхні ґрат
3 Часткове або повне
відшаровування
покриття вздовж ліній
надрізів ґрат або в
місцях їх перетину.
Порушення
спостерігається не
менше ніж на 5% і не
більше ніж на 35%
поверхні ґрат
4 Повне відшаровування
покриття або часткове,
що перевищує 35%
поверхні решітки

За результат випробування приймають значення адгезії в балах, що


відповідає більшості збігаються значень, визначених на всіх випробуваних
ділянках поверхні двох пластинок; при цьому розбіжність між значеннями
має перевищувати 1 бал.

При розходженні значень адгезії, що перевищує 1 бал, повторюють


випробування на тій же кількості пластинок.

За остаточний результат приймають середнє заокруглене значення,


отримане по чотирьох пластинах.

При рівній повторюваності двох значень адгезію оцінюють за більшим


значенням.

8) Визначення показника рН

27
Засоби вимірювання, допоміжні пристрої та реактиви – за ГОСТ 29188.2 з
наступним доповненням:

 Воронка ВД-1(2)-50, 100 ХС за ГОСТ 25336.

Для продукції, наведеної в таблиці 2, водневий показник визначають


наступним чином: 10 см3 рідини для зняття лаку поміщають у склянку,
додають 90 см3 дистильованої води та перемішують. При отриманні
гомогенного розчину водневий показник рН визначають у водному розчині.
При отриманні негомогенной суміші водну фазу відокремлюють за
допомогою ділильної вирви та водневий показник рН визначають у водній
витяжці.

Для продукції, наведеної в таблиці 3 визначення проводять у водному


розчині з масовою часткою гелю 10%.

Для продукції, наведеної в таблицях 5 та 6, визначення проводять у


водному розчині з масовою часткою продукції, що рекомендується до
застосування за інструкцією.

Для продукції, наведеної в таблицях 1 та 4, визначення проводять у


водній емульсії з масовою часткою продукції 10%.

Проведення випробування та обробка результатів - за ГОСТ 29188.2.

9) Визначення термостабільності

Термостабільність продукції, наведеної в таблицї 2.4, визначають за


ГОСТ 29188.3-91 (розділ 3).

10) Визначення масової долі свинцю

Масову частку свинцю визначають за ГОСТ 26932 чи ГОСТ 31676.

28
Допускається використовувати для визначення масової частки свинцю
атомно-абсорбційний метод згідно з ГОСТ 30178 або метод інверсійної
вольтамперометрії за нормативними документами держав, які ухвалили
стандарт.

11) Визначення масової долі миш`яку

Масову частку миш'яку визначають за ГОСТ 26930 або ГОСТ 31676.

Допускається використовуватиме визначення масової частки миш'яку


спосіб інверсійної вольтамперометрії за нормативними документами країн,
які прийняли стандарт.

12) Визначення масової долі ртуті

Масову частку ртуті визначають за ГОСТ 26927 або ГОСТ 31676.

Допускається використовувати визначення масової частки ртуті метод


інверсійної вольтамперометрії за нормативними документами країн, які
прийняли стандарт.

13) Визначення мікробіологічних показників

Мікробіологічні показники продукції для догляду за нігтями, наведені в


таблиці 2.4 (для плівкоутворюючої продукції на водній основі), визначають
за методами, затвердженими в установленому порядку на території держави,
яка прийняла стандарт.

14) Визначення токсикологічних та клінічно-лабораторних


показників

Дані показники визначають за методами, затвердженими в установленому


порядку на території держави, яка прийняла стандарт.

2.2.7 Транспортування та зберігання

29
Транспортування та зберігання продукції для догляду за нігтями
здійснюється відповідно до вимог стандарту (ГОСТ 27429 або ГОСТ 28303),
дія якого поширюється на цю продукцію.

Термін придатності кожної продукції для догляду за нігтями конкретної


назви встановлює виробник у технічному документі.[2.]

2.3 Характекристика основного технологічного обладнання


Сучасне виробництво лаків для нігтів – це дуже складний
високотехнологічний процес, для якого необхідно найсучасніше обладнання
(великі компанії-виробники використовують повністю автоматичні і
роботизовані лінії) і висококваліфікований персонал. До якісного лаку для
нігтів пред'являються високі вимоги: він повинен наносити легко і рівно,
швидко висихати і при цьому бути стійким до зовнішніх впливів. Крім того,
цей продукт повинен бути повністю безпечним.
1) На першому етапі виробництва суміш пігментів змішується з
нітроцелюлозою і пластифікатором за допомогою спеціальної двовалкової
дробарки. Вона перемелює пігмент за допомогою пари валиків для
отримання пресованого кольорового порошку.
Валкові дробарки з гладкими валками працюють за принципом
роздавлювання вихідного матеріалу при затягуванні його в щілину між
валками. Матеріал на валки дробарки подають або потоком товщиною в одну
грудку, або валки працюють під завалом.

30
Рисунок 2.1 – Валкова дробарка з гладкими валками.
1 – станина; 2, 5 – дробильні валки; 3, 6 – вали; 4, 7 – підшипники;
8 – напрямні; 9 – затяжні гайки; 10 – корпус; 11 – тяги; 12 – прокладки; 13 –
пружини.

Станина 1 дробарки являє собою чотирикутну зварну або литу рамну


конструкцію. Дробильний валок 2 насаджений на вал 3, обертається у
підшипниках 4 нерухомо закріплених на станині. Другий дробильний валок 5
насаджений на вал 6, обертається у підшипниках 7, які можуть переміщатись
поздовж станині по напрямним 8. Вали 3 і 6 з дробильними валками 2 і 5
обертаються назустріч один одному і отримують обертання від
електродвигуна через редуктор і карданні вали (на рис. не показані).
Дробильні валки виготовлюються з чавуну і футеруються по зовнішній
поверхні бандажами з високомарганцевистої або вуглецевої сталі.

Положення рухомих підшипників фіксується за допомогою тяг 11,


прокладок 12, пружин 13 і затяжних гайок 9. Прокладки 12, розташовані між
нерухомими підшипниками 4 і упором на нижніх тягах 11, обмежують
переміщення рухомих підшипників 7, а також фіксують відстань між
дробильними валками. Затяжні гайки 9 деформують пружини 13, які при
цьому притискають рухомі підшипники 7 до прокладок 12.

31
Попередньо стиснуті пружини компенсують нормальні зусилля, які
виникають при дробленні руди. При потраплянні у зазор між валками
предметів, що не дробляться, пружини 13 стискуються і рухомі підшипники
7 з дробильним валком 5 відсуваються. При цьому розмір щілини між
валками збільшується і предмет, що не дробиться, провалюється униз. З
метою герметизації і безпеки експлуатації дробильні валки обертаються у
литому корпусі 10.[]

2) На другому етапі готову пігментну пасту змішують з розчинником в


реакторі ємністю від 5 до 2000 літрів. Для роботи з нітроцелюлозою
використовується обладнання тільки з нержавіючої сталі, так як цей
компонент вступає в хімічну реакцію з залізом. Котел, в якому змішуються
інгредієнти, обладнано сорочною для охолодження маси. Температура котла
і швидкість охолодження контролюються технологами та комп'ютерами.

Рисунок 2.2 РС-1:

1 - корпус; 2 - кришка; 3, 4, 5 - мішалки (якірна, лопатева, турбінна); 6 -


парова сорочка корпусу.[6.]

32
Цей виробничий етап повинен проходити в спеціально обладнаному
приміщенні, де повністю виключена можливість займання. Цехи на більшості
сучасних фабрик по виробництву лаків влаштовані таким чином, що при
виникненні найменшої небезпеки і включення тривоги приміщення повністю
ізолюється, а в разі вибуху стелі обвалюються, не зачіпаючи всю
конструкцію.
3) Одночасно з підготовкою пігменту шляхом завантаження усіх
складових (розчинники, пластифікатори, плівкоутворювачі, пом`якшувачі,
тощо) в реактор місткістю від 5 до 2000 літрів отримують масу бази лаку.
Шляхом безперервного перемішування досягають однородності суміші і
проводять її гомогенізацію з наступним дозріванням. Гомогенізація триває
30-60 хвилин, а дозрівання близько 48 годин.
4) Четвертим етапом виробництва є фільтрування маси основи.
Фільтрування проводять за допомогою фільтр-пресу.

33
Рисунок 2.3 Фільтр-прес ФП-400 []

5) На п`ятому етапі виробництва до відфільтрованої основи додають


готову пігментну пасту і все це перемішується в закритих котлах, які
управляються за допомогою комп'ютера близько 6 годин. В кінці цієї
процедури суміш трохи охолоджується перед додаванням останніх
парфумерних та зволожуючих інгредієнтів.
6) На шостому етапі лаку необхідно «дозріти». Процес дозрівання
проходить у спеціальних збірниках протягом 3 діб, після чого можна
переходити до наступного етапу.
7) На заключній стадії лак розливається в ємності по 55 галонів, в яких і
доставляється на виробничу лінію. Там він закачується у вибухозахищені
насоси та фасується по маленьким флаконах, в яких і надходить в роздрібний

34
продаж.

Рисунок 2.4 Мийно-ополіскувальна машина []

Рисунок 2.5 Автомат для наповнення []

35
Рисунок 2.6 Автомат для закупорювання [10.]

Рисунок 2.7 Автомат для етикетування

36
Рис.2.8 Схема конвеєра стрічкового і його основних елементів:
1 – стрічка конвеєра, 2 – роликовий став, 3 – приводний барабан, 4 –
натяжний пристрій, 5 – натяжний барабан, 6 – конвеєрний став, 7 – ролики з
роликоопорами робочої гілки, 8 – завантажувальний пристрій, 9 –
розвантажувальний пристрій, 10 – відхиляючий барабан.[11.]

37
2.4 Опис принципової та апаратурно- технологічної схем
виробництва

Рисунок 2.9 Принципова технологічна схема виробництва лаку для нігтів

38
Технологія виробництва лаку для нігтів складається у послідовному
проведенні таких технологічних стадій:
Розчинення первинного і вторинного плівкоутворювача
Виробництво лаку для нігтів починається з позчинення
плівкоутворюючих речовин у суміші таких розчинників, як ацетон,
етилацетат, бутилацетат. Первинним плівкоутворюючим агентом у процесі
виступає нітроцелюлоза, а вторинним смоли. Ссмоли необхідні для кращого
прилипання до нігтів, блиску і підвищення водостійкості нітроцелюлози.
Процесс проводять у спецальному реакторі з нержавіючої сталі об’ємом
від 5 до 2000 літрів в залежності від необхідного об`єму кінцевого продукту.
Даний етап дозволяє отримати в’язку і тягучу рідину.
Введення пластифікатора

Процес введення пластифікатора відбуваєтьяс в тому самому реакторі, що й


розчинення пластифікатора. Цей етап необхідний для того, щоб лак став
еластичним. В якості пластифікаторів використовується дибутилфаталат,
толуол, смола, касторова олія. Для пришвидшення часу висихання у лаки
іноді додають спирти і ефіри. Отримана маса перемішується за допомогою
мішалки, якою оснащено реактор.

Гомогенізація і дозрівання суміші основи

Стадія гомогенізації необхідна для надання суміші однорідної структури.


Тривалість даного процесу від 30 до 60 хвилин, до досягнення однорідності.
Після гомогенізації суміш основи лаку залишають дозрівати на 48 годин.

Фільтрування основи

Фільтрування основи суміші лаку для нігтів проводять за допомогою


фільтр-пресу. Після гомогенізації та дозрівання суміш самоприном
прекачується у фільтр-прес, де проходить процес фільтрації.
Відфільтрований зневоднений осад, що складається з грубодисперсних та

39
зважених домішок вивантажують, а фільтрат перекачують у наступний
реактор.

Гомогенізація

У другому реакторі, куди перекачується готова основа лаку знаходиться


заздалегідь підготована позведена пігментна паста. На першому етапі
виробництва пігмент змішується з нітроцелюлозою і пластифікатором за
допомогою спеціальної двохальцевої дробарки. Вона перемелює пігмент за
допомогою пари валиків для одержання пресованого кольорового порошку.
Потім пігмент знімається з дробарки у вигляді листів і подрібнюється для
змішування з розчинником в реакторі. Таким чином готовий пігмент
поєднується з основою лаку і гомогенізується протягом 6 годин.

Дозрівання лаку

Готовий нефасований лак дозріває у збірниках протягом 3 діб. Після


завершення дозрівання його розливають у ємності по 55 галонів і
доствляється на виробничу лінію.

Фасування, закупорювання і маркування готового продукту

Останнім етапом є розлив готового лаку. На лінії розливу він накачується


у вибухозахищені насоси й фасується по маленьких флаконах, у яких і
надходить у роздрібний продаж.

На багатьох підприємтсвах використовуються комплексні лінії розливу, у


які входять:

 автоматична система подачі порожньої тари,


 моноблок розливу
 закупорювальна машина,
 етикетувальна машина,
 принтер

40
Апаратурно -
технологічна схема
виробництва лаку
для нігтів
  ротаційний стіл для збору готової продукції.

41
На схемі показано наступні позиції:
1 – ваги; 2 – збірник нітроцелюлози; 3 – ваги; 4 – збірник смоли; 5 –
відцентровий насос; 6 – реактор; 7 – збірник ацетону; 8 – збірник спирту н-
бутилового; 9 – збірник бутилацетату; 10 – збірник етилацетату; 11 – збірник
толуолу; 12 – ваги; 13 – збірник касторової олії; 14 – ваги; 15 – збірник
дибутилфталату; 16 – ваги; 17 – збірник діоксиду титану; 18 – двовалковий
млин; 19 – ваги; 20 – збірник пасти пігменту; 21 – відцентровий насос; 22 –
реактор; 23 – збірник спирту етилового; 24 – фільтр-прес; 25 – відцентровий
насос; 26 – збірник нефасованого лаку; 27 – відцентровий насос; 28 – мийно-
ополіскувальна машина; 29 – автомат для наповнення; 30 – аварійний
збірник; 31 – конвеєр; 32 – автомат для закупорювання; 33 – автомат для
етикетування; 34 – конвеєр.
Опис апаратурно-технологічної схеми
Для отримання лаку для нігтів необхідно приготувати основу лаку та
пігментну пасту. Для приготування основи розчинники з позицій 7, 9, 10
самоплином переливають у реактор 6. Туди ж завантажують
плівкоутворювачі первинні та вторинні. Нітроцелюлозу зі збірника 2 зважену
на вагах 1 транспортують, і смолу зі збірника 4, зважену на вагах 3
перекачують відцентровим насосом 5 та перемішують з розчинниками. Після
цього додають у реактор 6 додають пластифікатори та інші супутні речовини.
Зі збірника 11 подається толуол, , зі збірника 8 – спирт н-бутиловий, зі
збірника 13 – касторова олія, зважена на вагах 12 та дибутилфталат зі
збірника 15, зважений на вагах 14. Суміш гомогенізують 30-60 хвилин і
доють дозріти 48 годин. Після цього основу для лаку перекачуть у фільтр-
прес 24, де відбувається фільтрування. В цей час на двовалкову дробарку 18
подається сімуш пігментів, нітроцелюлоза зі збірника 2, та дибутилфталат зі
збірника 15. Після перемелювання у дробарці паста пігменту подається у
збірник 20 і за допомогою вагів 19 відміряється необхідна кількість. Паста
перекачується у реактор 22 за допомогою відцентрового насосу 21. Туди ж

42
подають діоксид титану зі збірника 17, зважений на вагах 16 та спирт
етиловий зі збірника 23. Фільтрат з позиції 24 перекачують відцентровим
насосом 25 до реактору 22. У реакторі 22 ретельно змішується основа лаку і
приготований розчин пігменту. Отриманий лак гомогенізують 6 годин, після
чого перекачують у збірник нефасованого лаку 26 на дозрівання протягом 3
діб. Під реактором 6 встановлено аварійний збірник для лаку 30, куди
надходить лак з позицій 22 самоплином та 26 за допомогою відцентрового
насосу 27 . Після дозрівання лак зі збірника 26 надходить до автомату для
наповнення 29, куди вже надійшли флакони з мийно-ополіскувальної
машини 28. Після наповнення флакони за допомогою конвеєра 31
транспортують до автомату для закупорювання 32, а потім до автомату для
етикетування 33. Після проходження всіх необхідних етапів готові флакони з
етикетками за допомогою конвеєра 34 відправляються на склад готової
продукції.
Висновок: у розділі була приведена інформація про сировину для
виготовлення лаку для нігтів, стандарти контролю якості. Наведено
параметри за якими провдиться контроль і хід виконання перевірки. За
інформацією отриманою під час прохождення практики було підібрано
обладнання, складено принципову технологічну та апаратурно-технологічну
схеми з описом.

43
44
РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Термін "охорона праці" у вузькому розумінні завжди означав створення


для працівників здорових і безпечних умов праці. Закон України "Про
охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 р. у ст. 1 так визначає
охорону праці; "Охорона праці — це система правових, соціально-
економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів
та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в
процесі роботи".

Організація охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця.


Останній зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному
підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також
забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі
охорони праці.

Існують вимоги до організації робочих місць, які наведені нижче.

1. Роботодавець повинен забезпечити захист працівників від небезпечної


дії хімічних речовин під час виробництва парфумерно-косметичної
продукції, що існує або виникає внаслідок впливу цих хімічних речовин. Під
час виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок,
роботодавець повинен забезпечити працівників засобами електрозахисту.

2. У приміщеннях, де використовується обладнання, робота якого


створює підвищений рівень шуму, необхідно використовувати колективні
засоби захисту: звукоізолювальні (кожухи, екрани, кабіни) та
звукопоглинальні пристрої (облицювальні, штучні звукопоглиначі);
глушники аеродинамічного шуму [].

3. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм,


встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та
локальної вібрації. Обладнання, під час роботи якого виникає підвищений

45
рівень вібрації, повинно оснащуватись віброізолювальними,
віброгасильними, вібропоглинальними або огороджувальними пристроями.
Маса вібруючого устаткування або його частин, що утримується руками у
різних положеннях в процесі праці, не повинна перевищувати 10 кг, якщо
технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень. При роботі з
вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями
не повинен перевищувати 75% тривалості робочого часу.

4. Місця можливого виділення шкідливих речовин необхідно обладнувати


відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції [].

5. Заборонено об’єднувати місцеві відсмоктувачі від різного устаткування


в одну систему.

6. Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно


використовувати пиловловлювачі або фільтри [].

7. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення


механізмів та вантажів, забезпечувати зручність спостереження за
технологічними операціями та керування ними.

8. Резервуари, збірники, апарати, мірники, які заповнюються шкідливими,


вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами, повинні бути оснащені
рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника [].
Для ремонту або аварійного звільнення посудин, що працюють під тиском,
повинна бути передбачена можливість транспортування їх вмісту за
допомогою насосів, самопливом та іншими засобами до складських
резервуарів, технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети
аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене
повне звільнення трубопроводів.

9. Усі рухомі, обертові та такі, що виступають, частини устаткування,


допоміжних механізмів, якщо вони становлять джерело небезпеки для людей,

46
повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином, щоб
виключалась можливість травмування працівників. Огородження повинні
бути пофарбовані у кольори відповідно до вимог Технічного регламенту
знаків безпеки. Пофарбування повинно періодично поновлюватись.

Роботи з хімічного очищення устаткування (парових котлів, випарних


апаратів, теплообмінників тощо) виконуються у відповідності з інструкцією,
затвердженою керівником підприємства. Хімічне очищення (виварювання)
випарних апаратів для запобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних
газів необхідно здійснювати при працюючому повітряному насосi [].

10. Під час виварювання випарних апаратів соляною кислотою, а також


при огляді корпусів після виварювання для запобігання вибуху не
дозволяється користування відкритим вогнем (куріння, запалювання
сірників, користування світильниками з відкритим полум'ям тощо), про що
повинна бути вивішена табличка.

11. Роботи, пов'язані з миттям ємностей та інших технологічних


посудин, повинні бути механізовані.

12. У випадку виконання робіт з миття, очищення, дезінфекції,


дезінсекції і дератизації ємності ручним способом зі знаходженням людей
усередині необхідно дотримуватись вимог безпеки [].

13. Ємності з горючими і шкідливими речовинами повинні бути


герметизовані і укомплектовані: рівнемірами, що виключають необхідність
відчинення люків; сигналізаторами верхніх рівнів; переливними трубами з
виводом у резервний збірник; пробовідбірними кранами, оснащеними
вентиляційними пристроями.

14. Ємнісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома


сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна
здійснюватись від двох сигналізаторів рівня, нижнього - від одного.

47
15. В устаткуванні, оснащеному мішалками, скребковими механізмами
(реактори, варильні і розтоплювальні котли, реактори-змішувачі тощо)
повинно бути передбачено блокування кришок люків з пусковими
пристроями електродвигунів.

16. Конвеєри розливу парфумерно-косметичних рідин, закупорювання,


етикетування флаконів повинні мати пристрої для відведення повернених
парфумерно-косметичних рідин у резервні ємності. Ємності для збирання
парфумерно-косметичних рідин з розбитих і негерметичних флаконів
повинні мати пристрій, що регулярно подає поворотну рідину у збірники [].

17. Роботи всередині ємностей повинні проводити бригади у складі не


менше трьох чоловік (працюючий, дублер і спостерігач). За необхідності
виконання робіт в ємностях більше ніж одним працівником, необхідно
передбачати додаткові заходи безпеки: збільшення числа спостерігачів (не
менше одного спостерігача на одного працюючого в апараті), встановлення
послідовності виконання роботи та порядку евакуації працівників,
розміщення обладнання на місці проведення робіт. Якщо вміст шкідливих та
небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує ГДК
або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємності повинні
виконуватись з використанням працюючими відповідних ЗІЗ органів
дихання. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка
повітродувки, обрив рятувальної линви і т.п.), а також при спробі
працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємності має
бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємності. Якщо під час
роботи в ємності працівник відчує слабкість, він зобов'язаний подати сигнал
спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємності.

18. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не


повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому
повітрі не менше 15 хвилин.

48
19. Роботи в хімічних лабораторіях повинні проводитись з дотриманням
вимог Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях,
затверджених наказом МНС України 11 вересня 2012 року No 1192.

20. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізмами повинні


знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуванням і лише після
цього передаватися для миття. Рідини із температурою кипіння понад 100° С
повинні нагріватися на електронагрівальних приладах (колбонагрівачах).

21. Для уникнення вибуху діетиловий спирт випарювати досуха не


дозволяється.

22. Операції технологічних процесів виготовлення парфумерних виробів


(виготовлення композицій, розчинів і настоїв, вистоювання, фільтрація
парфумерних рідин) повинні проводитися в умовах ретельної герметизації
устаткування і завантажувальних засобів за працюючої вентиляції
(загальнообмінною і місцевою). Завантаження сировини в апарати
(перколятори, реактори, змішувачі тощо), передача напівпродукту з однієї
одиниці устаткування до іншої (за технологічною схемою), перемішування
парфумерних рідин, передача готової продукції на фільтрування повинні
бути механізовані.

23. У випадку аварійного розливу ГР і ЛЗР необхідно негайно ввімкнути


аварійну вентиляцію і прибрати розлите (засипати піском, зібрати
алюмінієвим совком у тару для відходів).

24. Виробництво парфумерно-косметичної продукції небезпечне у


відношенні виділення у повітря робочої зони вибухопожежонебезпечних
парів, пилу і шкідливих речовин повинно проводитися в герметичному
устаткуванні.

25. Фасування парфумерно-косметичної продукції повинно проводитися


автоматичним способом, який виключає виділяння у повітря робочої зони

49
шкідливих парів. Автоматичні і напівавтоматичні лінії розливу парфумерно-
косметичних рідин, закупорювання, етикетування флаконів повинні мати
систему відведення розлитих рідин у резервні збірники. Лінії розливу
парфумерно-косметичних рідин повинні бути оснащені пристроями
вакуумного відсмоктування зворотних рідин з флаконів.

26. Витратне устаткування фасування парфумерно-косметичної


продукції, резервні збірники зворотної рідини повинні бути герметичними.

27. Зона розливу парфумерно-косметичних рідин за допомогою вакуум-


патронів повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією [].

Існують Правила, які поширюються на суб'єктів господарювання


незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які
здійснюють діяльність з виробництва парфумерно-косметичної
продукції []. Ці правила представлені нище.

1. Роботодавець повинен організувати розроблення і перегляд інструкцій


з охорони праці відповідно до вимог "Положення про розробку інструкцій з
охорони праці". Забезпечення пожежної безпеки об’єктів з виробництва
парфумерно- косметичної продукції здійснюється відповідно до вимог
"Кодексу цивільного захисту України".

2. Проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та


періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів. Працівники,
які використовують спирт етиловий під час виробництва парфумерно-
косметичної продукції, а також водії транспортних засобів повинні
проходити обов’язковий профілактичний наркологічний огляд відповідно до
вимог "Переліку професій та видів діяльності", для яких є обов’язковим
первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд. Працівники
повинні бути забезпечені ЗІЗ згідно з "Типовими галузевими нормами
безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та
інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості "(олійно-

50
жирове, спиртове, лікеро-горілчане, пиво-безалкогольне, тютюнове та
тютюново- ферментаційне, парфумерно-косметичне та ефіроолійне
виробництво) [].

3. На маршрутах руху транспортних засобів територією підприємства


повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно
до "Правил дорожнього руху". Небезпечні зони на території промислових
майданчиків підприємств, транспортних шляхів у виробничих приміщеннях і
на робочих місцях необхідно позначити відповідними знаками безпеки. На
території вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об’єктів, а
також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування
відкритого вогню не дозволяється.

4. Територія об’єкта повинна утримуватись в чистоті. Не допускається


влаштовувати звалища горючих відходів. У місцях виконання робіт, руху
працівників та транспорту необхідно систематично прибирати сміття і
відходи виробництва. Не дозволяється загромадження доріг, проїздів,
під'їздів, а також підступів до зовнішніх стаціонарних пожежних
драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння [].

5. Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для


запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи
повинні систематично очищуватись від снігу і льоду, посипатись піском.

6. Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні


споруджуватись постійні чи тимчасові вантажно-розвантажувальні
майданчики (платформи, естакади) висотою на рівні підлоги вагону або
кузова автомашини, а для рідких продуктів (мазут, спирт тощо) - зливально-
наливальні пристрої.

7. Для кожного приміщення, будинку та зовнішньої установки повинна


бути визначена категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою

51
відповідно до вимог Норм визначення категорій приміщень, будинків та
зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою [].

8. Планування виробничих приміщень повинно забезпечувати


послідовність і поточність технологічних процесів, виключаючи зустрічні
або перехресні потоки сировини, не розфасованої та готової продукції,
забрудненого і чистого інвентарю, якщо це необхідно для попередження
забруднення продукції.

9. В цехах і лабораторіях, де застосовуються ЛЗР і ГР, шкідливі хімічні


речовини, необхідно передбачати, централізоване транспортування на робочі
місця.

10. Для доставки невеликої кількості ЛЗР, ГР і шкідливих хімічних


речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції [].

11. Ділянки перекриттів і технологічних площадок, на яких встановлені


апарати, установки і устаткування з наявністю в них ЛЗР, ГР і токсичних
рідин, повинні мати глухі борти з негорючих матеріалів або піддони.

12. Не дозволяється виконувати прибирання приміщень з використанням


бензину, гасу та інших ЛЗР та ГР.

13. Устаткування необхідно періодично очищати від пилу, бруду та


горючих відходів. Періодичність очищення встановлюється інструкціями
підприємства.

14. Для кожного складу повинні бути розроблені та затверджені


роботодавцем інструкції з безпечного проведення робіт на складі, опис всіх
матеріалів, сировини, продуктів з урахуванням листків безпеки виробника на
кожну конкретну сировину та продукт [].

15. Кожна тара (ємність, еко-контейнер, бочка, балон, бутель, ящик,


мішок і т.д.) повинна мати чіткі написи, ярлики та бирки з назвою хімічної

52
речовини та її характерними властивостями (згідно паспортів безпечності
хімічної продукції виробника або постачальника), без яких зберігання
хімічних речовин не дозволяється. На кожну партію хімічної продукції
повинен бути паспорт безпечності. Немаркована хімічна продукція, що
виявлена на складі, підлягає аналізу або знищенню [].

16. Зберігання хімічних речовин, реактивів та матеріалів, що


застосовуються у виробництві парфумерно-косметичної продукції, повинно
здійснюватись залежно від пожежонебезпечних фізико-хімічних
властивостей, сумісності, а також ознак однорідності речовин, що
застосовуються для гасіння пожежі.

17. Сировина в тарі і упаковці та готова продукція, що зберігаються не


на стелажах, повинні формуватись у штабель. Напроти дверних прорізів
складського приміщення необхідно залишати проходи шириною, що
дорівнює ширині дверей, але не менше 1,0 м.

18. Стелажі, призначені для укладання сировини і матеріалів, повинні


бути стійкими і надійно закріпленими, мати написи граничнодопустимих
навантажень на них.

19. У складських приміщеннях для зберігання спирту та спиртовмісних


продуктів, балонів з горючими газами, кислот, лугів та інших хімікатів, крім
загальнообмінної вентиляції повинна бути передбачена і аварійна вентиляція,
зблокована з приладами сигналізації для сповіщення про виникнення
небезпечної концентрації парів і газів [].

20. Зберігання сировини та готової продукції у тарі (бочках, флягах,


каністрах і т.п.) повинно здійснюватись партіями, не більше 100 одиниць у
кожній, з розривом поміж ними не менше 1 м.

21. Тара з сировиною має укладатися рядами, пробками догори, з


прокладанням між рядами дощок та підклинюванням крайніх рядів.

53
22. Штабелі порожньої тари допускається розташовувати разом з
наповненою тарою на площадках під навісом. Площадки для зберігання
порожньої тари обвалування не потребують. Зберігання порожньої тари
дозволяється після промивання її водою.

23. Виробничі стічні води, що містять горючі рідини, суспендовані


речовини, жири, масла, кислоти, а також інші речовини, які порушують
нормальну роботу або викликають руйнування мереж та очисних споруд, а
також ті, що містять цінні відходи виробництва, слід очищувати до їх
надходження до зовнішньої мережі каналізації. Ці продукти слід скидати до
спеціальних технологічних ємностей для подальшої утилізації або
обеззаражування [].

24. Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до


поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється [].

25. Підлога в приміщеннях для зберігання ЛЗР та ГР повинна бути з


негорючих матеріалів, іскробезпечна і мати ухил для стікання рідини до
лотків і трапів.

26. Підлоги складів і площадок для зберігання кислот і лугів повинні


бути виготовлені з матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів (кислотостійкі
плити, вініпласт тощо).

27. Для зливання ЛЗР і ГР з залізничних цистерн повинні


використовуватись механізовані зливально-наливальні пристрої [].

28. Для перекачування ЛЗР слід застосовувати герметичні насоси (з


екранованим електродвигуном) та насоси з торцевими ущільненнями.

29. При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати


ущільненням підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для
перекачування таких рідин. Необхідно постійно контролювати герметичність

54
насосів і трубопроводів та негайно ліквідувати течі у сальниках насосів та
з'єднань трубопроводів.

30. Перед включенням насосів, що перекачують ЛЗР, необхідно


включити вентиляцію .

31. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР і ГР


повинні бути герметичними, виключати можливість надходження горючих
парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій.

32. У зливально-наливальних системах не допускається застосування


пристроїв та деталей, виготовлених з матеріалів, що нестійкі до дії ЛЗР, які
перекачуються [].

33. Транспортувати ЛЗР та ГР у скляній тарі слід у плетених чи


дерев'яних

кошиках. Переливання ЛЗР відкритим способом забороняється.

34.Резервуари для ЛЗР та ГР повинні бути обладнані дистанційним

покажчиком рівня, дихальним клапаном та вогнеперепинувачем.

35. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний контроль за

справністю дихальних клапанів та вогнеперепинувачів.


Вогнеперепинувачі повинні відповідати встановленим вимогам.

36. Наземні та напівпідземні резервуари для ЛЗР та ГР повинні бути


пофарбовані білою (сріблястою) фарбою, що запобігає дії сонячних
променів.

37. Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати тільки після закінчення
часу, що перевищує 3 години після припинення руху рідини, коли вона

55
знаходиться в стані спокою. Відбирати проби під час заповнення або
спорожнення резервуарів не дозволяється.

38. ЛЗР необхідно подавати в апарати, резервуари, тару не допускаючи


їхнього розбризкування, розпилення.

39. Наливання ЛЗР вільно падаючим струменем не дозволяється.


Відстань від кінця завантажувальної труби до дна приймальної посудини не
повинна перевищувати 0,2 м, а коли це неможливо, то струмінь повинен бути
направлений уздовж стінки [].

40. ЛЗР необхідно подавати в резервуари нижче рівня залишку рідини,


яка в них знаходиться на початку заповнення резервуару.

41. При заповненні резервуарів ЛЗР необхідно лишати 3-5% вільного


об'єму на розширення продукту.

42. При зливанні ЛЗР і ГР, подача інших залізничних цистерн або
вагонів до тупика, зайнятого цистернами з ЛЗР, а також маневрова робота
поблизу зливання не дозволяється.

43. Балони з газом, встановлені в приміщеннях, повинні знаходитись на


відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних
приладів та печей, а від джерел тепла з відкритим полум'ям - не менше 5 м.

44. Балони з горючими газами, з яких виявлене витікання, необхідно


терміново видалити зі складу [].

45. Спеціальний одяг та взуття працівників на складах балонів з


горючими газами повинні бути виготовлені з матеріалів, що не
електризуються. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені
комплект спецодягу і протигази.

56
46. Кислоти, луги та інші хімікати, що застосовуються у виробництві та
в лабораторіях, повинні зберігатись на складі хімічних матеріалів або на
спеціально відведених площадках.

47. Не дозволяється транспортування, завантаження та розвантаження


кислот, лугів та рідких хімікатів за допомогою механічних підйомних
споруд, за винятком ліфтів та шахтопідйомників.

48. Ємності для кислот та лугів повинні встановлюватись на піддонах,


огороджуватись обваловкою, що перешкоджає розливанню рідини на
прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0,2 м вище за розрахунковий
рівень рідини.

49. Ємності для кислот та лугів повинні бути закриті, обладнані верхнім
завантажувальним та нижнім (для очищення) люками, переливними трубами
та відводами до запасних (аварійних) ємностей, повітряним клапаном,
захищеним ковпаком від проникнення вологи, рівнеміром, патрубком для
зливу, запірною арматурою.

50. Аварійна ємність повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти


або лугу з одного найбільшого резервуару.

51. Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати фланцевих


з'єднань над проходами та повинні бути захищені металевими кожухами.

52. Зливання кислоти і лугу із залізничних цистерн повинно


проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом
або сифоном. Подача кислот та лугів до ємностей, мірників і виробничих
апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів,
сифонів, вакууму та самопливом. Не дозволяється переносити кислоти та
луги у відкритих посудинах. Сифон для зливу кислоти повинен
виготовлятись із сталевих труб [].

57
53. В складських приміщеннях бутлі з кислотами повинні зберігатись у
кошиках або дерев'яних обрешітках, висланих зсередини соломою або
стружкою, змоченими розчином хлористого кальцію. Склад хімічних
матеріалів повинен бути забезпечений необхідною кількістю речовин для
нейтралізації та поглинання розлитих лугів або кислот (вапно, пісок) та
обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини
встановлюються у видимих, легко доступних місцях.

54. Ручне перенесення бутлів з хімічними речовинами допускається


тільки двома працівниками на відстань не більше 25 м та по рівній поверхні з
прийняттям

необхідних заходів проти розбризкування.

Висновок: проаналізовано літературу з теми охорони здоров’я на


підприємстві «Astra Cosmetic». Приведено основні положення та правила які
поширюються на території підприємста спрямованих на збереження здоров'я і
працездатності людини в процесі роботи.

58
59
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА
ЕКОЛОГІЧНІ СТАНДАРТИ БЕЗПЕКИ

Охорона навколишнього середовища на підприємстві характеризується


комплексом вжитих заходів, які спрямовані на попередження негативного
впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, що забезпечує
сприятливі та безпечні умови праці. Для охорони навколишнього середовища
на підприємстві проводяться заходи для зниження рівня забруднень, що
виробляється підприємством:

- Виявлення, оцінка, постійний контроль та обмеження викиду


шкідливих елементів в атмосферу.
- Розробка нормативно-правових актів та комплексу природоохоронних
заходів.

4.1 Організація роботи екологічної служби на підприємстві «Astra


Cosmetic»

Наша держава, хоч і понесла кардинальні зміни за останні десятиліття,


але в плані документообігу все залишилося як і раніше. Тому будь-яка
діяльність господарюючого суб'єкта повинна бути зафіксована у відповідних
наказах про прийняття заходів у тій чи іншій області виробничого процесу,
призначення відповідальних осіб за виконання його пунктів, проведення
інструктажів, контроль дотримання інструкцій і складання звітності.
Екологічний паспорт підприємства є одним з обов'язкових документів будь-
якого промислового об'єкта. Якщо у вас в штатному розписі немає посади,
пов'язаної з питаннями очисних споруд атмосфери, водокористування,
роботи з відходами, то необхідно призначити відповідальних осіб по
контролю над природоохоронною діяльністю підприємства.

4.2 Охорона навколишнього середовища на підприємстві «Astra


Cosmetic»

60
Охорона навколишнього середовища на підприємстві «Astra Cosmetic» в
частині атмосфери:

- Наказ про призначення працівників по роботі з газоочисних установок.


- Посадові інструкції з експлуатації та обслуговування, у тому числі дії
працівників при виникненні нестандартних ситуацій.
- Журнал обліку роботи установок.
- Охорона навколишнього середовища на підприємстві в частині водних
ресурсів
- Накази та посадові інструкції працівників, відповідальних за
контрольно- вимірювальні прилади, експлуатацію та обслуговування
водних комунікацій і систем очищення.
- Журнал контролю якості води при скиданні і паркані, необхідні
сертифікати, атестації, інструкції заводів-виробників і дозволу на
контрольно- вимірювальні прилади.
- Охорона навколишнього середовища на підприємстві в частині
токсичних, небезпечних і шкідливих відходів
- Наказ про призначення осіб, які пройшли відповідну підготовку для
роботи з небезпечними відходами.
- Свідоцтва, що підтверджують факт проходження навчання.
- Наказ і розроблений порядок поводження з небезпечними відходами.

Основні положення проведення природоохоронної діяльності на


підприємстві закріплені нормами відповідної законодавчої бази.

Охорона навколишнього середовища на підприємстві «Astra Cosmetic»


характеризується комплексом вжитих заходів, які спрямовані на
попередження негативного впливу людської діяльності підприємства на
навколишню природу, що забезпечує сприятливі та безпечні умови людської
життєдіяльності. Враховуючи стрімкий розвиток науково-технічного
прогресу, перед людством постала складна задача – охорона найважливіших
складових навколишнього середовища (земля, вода, повітря), схильних

61
сильному забрудненні техногенними відходами і викидами, що призводить
до окислення грунту і води, руйнування озонового шару землі та
кліматичним змінам.

Всі норми і правила екологічної та робочої безпеки повинні бути


визначені і зафіксовані в певному документі. Екологічний паспорт
підприємства – це комплексна статистика даних, що відображають ступінь
користування даним підприємством природних ресурсів і його рівню
забруднення прилеглих територій. Екологічний паспорт підприємства
розробляється за рахунок компанії після погодження з відповідним
уповноваженим органом і піддається постійному коригуванню у зв’язку з
перепрофілюванням, змінами в технології, обладнанні, матеріалів і т.д.

Для правильного складання паспорта підприємства та уникнення


шахрайства контролювання вмісту шкідливих речовин у навколишньому
підприємство природі веде спеціальна служба екологічного контролю.
Працівники служби беруть участь у заповненні і оформленні всіх граф
екологічного паспорта, враховуючи сумарний вплив шкідливих викидів у
навколишнє середовище. При цьому враховуються допустимі концентраційні
рівні шкідливих речовин на прилеглих до підприємства територіях, повітрі,
поверхневих шарах грунту і водойм [].

Висновок: було вивчено комплекс заходів, які спрямовані на попередження


негативного впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, що
забезпечує сприятливі та безпечні умови праці. Приведено основні положення
з організації роботи екологічної служби та охорони навколишнього
середовища на підприємстві.

62
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

5.1 Раціональна організація виробництва

Однією з найважливіших вимог до раціональної організації є


забезпечення найменшої тривалості виробничого процесу, тобто циклу
виготовлення продукції. Під виробничим циклом розуміється календарний
проміжок часу з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до
повного виготовлення готової продукції або період від початку до закінчення
якогось виробничого процесу. Тривалість виробничого циклу розраховується
в одиницях календарного часу (години, дні, місяці).

Виробничий цикл як відрізок часу починається з моменту початку


виробничого процесу і закінчується моментом виходу готового виробу або
партії деталей, складальної одиниці. Важливими складовими виробничого
циклу є технологічний і операційний цикли, кожний з яких має свої
особливості. Операційний цикл являє собою час виконання однієї операції,
протягом якого виготовляється партія продукції. Під технологічним циклом
розуміється час виконання технологічних операцій у виробничому циклі.

Виробничий цикл виготовлення всіх видів продукції. Тривалість


виробничого циклу залежить від: трудомісткості виготовлення готового
виробу, що визначається технічно обґрунтованими нормами часу; часу
виконання допоміжних операцій; часу природних процесів; тривалості
перерв у виробничому процесі; кількості предметів праці, які одночасно
запускаються у виробництво (розміру партії); виду руху оброблюваного
предмета по операціях виробничого процесу.

Структура виробничого циклу. Структура виробничого циклу


виготовлення будь-якої продукції складається з часу виробництва й часу
перерв.

63
Час перерв ділиться на перерви в робочий час і в неробочий час. Останні
так звані регламентовані перерви (між змінами, на обід, святкові та вихідні
дні). Перерви в робочий час складаються з перерв партіонності,
міжопераційного (tмо), міжцехового (tмц) і міжзмінного очікування.

Перерви також бувають вимушеними з таких причин: незадовільна


організація виробництва на даному підприємстві (неналежна організація
робочих місць, невчасна подача матеріалів або інструменту, низька якість
технічної документації або затримка її підготовки, недоліки ремонту);
випадкові обставини, наприклад, затримка надходження матеріалу від
постачальника, вимикання електроенергії, аварії устаткування, брак деталей і
т. д. [].

5.2 Шляхи скорочення виробничого циклу

Важливість скорочення виробничого циклу визначається економічними


інтересами продуцентів. Чим менша тривалість виробничого циклу, тим
більше продукції за одиницю часу при інших рівних умовах можна
випустити на підприємстві, у цеху або на дільниці; тим вище використання
основних фондів підприємства; тим менша потреба підприємства в
оборотних коштах за рахунок прискорення їх обертання; тим більше
скорочується незавершене виробництво; тим вища фондовіддача і т. д.

У практичній діяльності підприємств скорочення тривалості


виробничого циклу здійснюється одночасно за трьома напрямами:
зменшення часу робочого періоду (трудових процесів), скорочення часу
природних процесів, усунення та зведення до мінімуму різних перерв.

Це забезпечується двома шляхами:

а) удосконалюванням техніки й технології

б) підвищенням рівня організації виробництва.

64
Розроблення заходів із скорочення виробничого циклу ґрунтується
насамперед на принципах пропорційності, паралельності та безперервності.

Технологічний час і час перерв значно скорочуються в результаті


удосконалювання продукції, що випускається, підвищення рівня її
технологічності, упровадження найбільш раціональних високоефективних
технологічних процесів.

Під удосконаленням технологічних процесів розуміють їх комплексну


механізацію та автоматизацію, упровадження швидкісних режимів,
суміщення в одному робочому циклі кількох різних технологічних операцій.

Підвищення технологічності виробів полягає у максимальному


наближенні їх параметрів до вимог технологічного процесу та технічних і
організаційних можливостей підприємства.

Скорочення трудомісткості технологічних операцій досягається шляхом


використання досконалішого обладнання, застосування ефективного
спеціального та універсального оснащення.

Підготовчо-завершальний час також підлягає зменшенню, особливо в


частині переналагодження устаткування, яке доцільно виконувати в неробочі
зміни, в обідні та інші перерви.

Зменшення тривалості транспортних і складських операцій може бути


досягнуто в результаті перепланування устаткування на основі принципу
прямоточності, механізації й автоматизації підйому та переміщення
продукції за допомогою різних засобів.

Скорочення часу на контрольні операції досягається впровадженням


передових методів і прийомів їх здійснення, використанням засобів
механізованого та автоматизованого контролю, які вмонтовуються в
устаткування, суміщенням із часом виконання технологічних, транспортних і
складських операцій. Використання статистичних методів контролю якості

65
продукції і регулювання технологічних процесів дає можливість перейти від
суцільного контролю до вибіркового, знижуючи тим самим час контрольних
операцій.

Скорочення часу міжопераційних перерв забезпечується переходом від


послідовного до паралельно-послідовного і далі до паралельного руху
предметів праці.

Час перерв може бути скорочений шляхом збільшення змінності роботи,


раціоналізації відпочинку робітників, застосування ефективних систем
оперативно- календарного планування.

З метою виявлення резервів скорочення тривалості виробничого циклу


проводяться маршрутні фотографії. У результаті аналізу тривалості
виробничого циклу можна виявити такі шляхи його скорочення, як
зменшення розміру партії деталей, визначення порядку запуску деталей в
обробку, розширення змінності роботи устаткування, оптимізація
виробничого циклу під час обробки деталей кількох найменувань за рахунок
визначення черговості їх запуску. Останнє завдання може вирішуватися
методами лінійного й динамічного програмування, послідовного
конструювання за допомогою гілок і меж у вигляді дерева, матричними
методами моделювання виробничого процесу [].

5.3 Виробнича потужність «Astra-cosmetic»

Максимальна потужність цеху:


1) Потужність виготовлення помади : 1800 шт / год
2) Потужність виготовлення лаків для нігтів 1500 шт / год
3) Потужність виготовлення змивки для лаку 500 шт / год
4) Потужність виготовлення туш для очей 800 шт / год
Зміна триває 7 годин і 1 годину тривають допоміжні роботи: роботи з
маркуванням та пакуванням, а також работи з штамподрукуванням.

66
Рисунок 2.11 Організаційна структура ТОВ «Астра-Косметик»

Висновок: підприємство ТОВ «Астра-Косметик» чітко слідує вимогам


раціональної організації виробництва. Було виділено два основні шаляхи
скорочення виробничого циклу. Розглянули виробничі потужності
підприємства та привели схему організаційної структури.

67
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

У відповідність до статуту організації, основними видами діяльності


підприємства є:

 Виробництво губних помад


 Виробництво туші для вій
 Виробництво пудри для обличчя
 Виробництво лаків для нігтів
 Виробництво іншої декоративної косметики
 Різного роду комерційна діяльність.

Основний напрямок - виробництво декоративної косметики.


Реалізується косметика, як власного виробництва, так і партнерів. Перш ніж
запропонувати покупцеві будь-який товар проводиться тривала робота над
тим, щоб вивчити купівельний попит, переваги і симпатії клієнтів. Компанія
веде свою діяльність з високою якістю і культурою обслуговування.
Індивідуальний підхід до кожного клієнта допомагає постійно розширювати
коло партнерів і клієнтів організації. Забезпечуючи це, звичайно, не тільки
завдяки професіоналізму співробітників і дисципліні всередині компанії, але,
перш за все значним і постійним інвестиціям в розвиток компанії, її
подальшому зростанні.

Підприємство є юридичною особою, має всі права юридичної особи і несе


всі обов'язки юридичної особи, передбачені чинним законодавством України.
Установа має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в
установах банків, печатку із своїм найменуванням, бланки.

Підприємство має право:

 Залучати для здійснення своїх статутних функцій на договірних


засадах інші підприємства, установи та організації;

68
 Придбавати або орендувати основні та оборотні кошти за рахунок
наявних у нього фінансових ресурсів, тимчасової фінансової допомоги і
одержуваних для цих цілей позик і кредитів в банках, в т.ч. у валюті;
 Здійснювати зовнішньоекономічну та іншу діяльність відповідно до
чинного законодавства України;
 Планувати свою діяльність, розробляти і затверджувати положення,
що регламентують діяльність підприємства, визначати перспективи розвитку,
виходячи з укладених договорів, попиту споживачів на продукцію, роботи і
послуги;
 Визначати штатний розклад і місячний фонд заробітної плати;
 Здавати в оренду, продавати, передавати в заставу майно, а т. Ж.
здійснювати інші майнові угоди, що не суперечать законодавству України.
 Брати участь в господарських товариствах за рахунок доходів,
отриманих від підприємницької діяльності.

Керівник виконує такі функції і обов'язки щодо організації та


забезпечення діяльності:

- Укладає договори, видає доручення;


- Відкриває розрахунковий та інші рахунки;
- Затверджує штатний розклад;
- В межах своєї компетенції видає накази і дає вказівки, обов'язкові для
всіх працівників підприємства.

Керівник самостійно визначає структуру адміністрації, апарату


управління, чисельність, кваліфікаційний і штатний склади, наймає
(призначає) на посаду і звільняє з посади працівників, укладає з ними
контракти.

Штат співробітників складає 80 осіб, з них 10 офісних працівників,


решта працівники виробництва, також є 5 осіб технічного персоналу.

6.1 Аналіз собівартості продукції за економічними елементами

69
Аналіз собівартості продукції (робіт, послуг) має велике значення в
системі управління витратами. Він дозволяє вивчити тенденції зміни її рівня,
встановити відхилення фактичних витрат від нормативних і їх причини,
виявити резерви зниження собівартості продукції і дати оцінку роботи
підприємства по використанню можливостей зниження собівартості.

Зазвичай аналіз собівартості починається з отримання загальних


висновків про структуру і динаміку виробничих витрат на виробництво

Для цих цілей застосовується аналіз витрат за економічними елементами,


який дозволяє вивчити склад витрат і охарактеризувати структуру
собівартості продукції.

У різних галузях промисловості структура виробничих витрат


неоднакова, оскільки відображає специфічні особливості виробництва і різну
технічну оснащеність окремих галузей. Залежно від того, питома вага яких
витрат переважає в їх загальній структурі, виділяють наступні види галузей:

- Трудомісткі - велика питома вага трудових витрат, т. Е. Витрат на


заробітну плату (вугільна, гірничорудна промисловість, лісозаготівлі);
- Енергоємні - значна частка витрат на енергоресурси (кольорова
металургія);
- Матеріаломісткі - основою виробництва є сировина і основні
матеріали, відповідно, частка їх витрати значна в загальній структурі витрат
(багато галузей легкої, харчової промисловості, машинобудування);
- Галузі з великою питомою вагою витрат на амортизацію.

Така класифікація має велике значення, перш за все, для визначення


шляхів зниження собівартості.

Дані свідчать про те, що в звітному році, так само як і в минулому,


найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати (87,5%), що говорить
про матеріаломісткості характері виробництва нашого підприємства. Отже,

70
найважливішим напрямком зниження витрат на виробництво буде пошук
резервів по скороченню цих витрат. Як відомо, головним джерелом економії
матеріалів є їх раціональне використання.

За аналізований період питома вага заробітної плати виробничих


робітників знизився на 0,2%, відповідно і відрахування - на 0,1%. Це
скорочення може бути пов'язано зі зниженням трудомісткості на базі
впровадження нової техніки, вдосконаленням технології, а також з заміною
деталей і вузлів власного виробництва покупними виробами і
напівфабрикатами. Також дещо знизилася частка амортизаційних
відрахувань, що говорить про підвищення фондовіддачі. Зростання інших
витрат викликаний зміною їх структури: збільшенням частки відсотків за
кредити банку, орендної плати, податків, що включаються в собівартість.
Таким чином, підвищення загальної суми витрат було викликане
підвищенням в абсолютному вираженні суми майже кожного елемента
витрат.

Висновок: підприємство «Astra Cosmetic» спрямоване на виробництво


декоративної косметики. За проведеним аналізом собівартості продукції та
економічної доцільності витрат головними інженерами було розроблено план
зі зменшення витрат шляхом раціонального використання та
автоматизування виробництва. Таким чином було зменшено трудомісткість
процесу і поступово збільшено прибутки.

71
72
РОЗДІЛ 7. ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Система контролю якості – це сукупність методів і засобів контролю і


регулювання компонентів, що визначають рівень якості продукції на стадіях
стратегічного маркетингу, наукових, дослідно-конструкторських та
виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробництва [].

Контроль якості включає:

- вхідний контроль якості сировини, основних і допоміжних матеріалів,


напівфабрикатів, комплектуючих виробів, інструментів, що надходять на
склади підприємств;
- виробничий поопераційний контроль дотримання встановленого
технічного режиму, а іноді і міжопераційне приймання продукції;
- систематичний контроль стану устаткування, контрольно -
вимірювальних приладів, нових і знаходяться в експлуатації пристосувань та
інші перевірки;
-  контроль моделей і досвідчених зразків;
-  контроль готової продукції.

Однією з найважливіших умов підвищення ефективності контролю є


постійне спостереження та облік, тобто функціонування системи обліку за
всіма показниками, що передбачає дотримання наступних вимог:

- повнота інформації за всіма показниками якості, кількості й


ресурсомісткості товарів, різних підрозділів, процесів, операцій тощо;
- динамічність обліку - отримання й оброблення інформації, а також
облік показників якості та їх аналіз у динаміці розвитку процесів;
- системність;
-  автоматизація обліку на основі його комп’ютеризації;
-  спадковість, можливість повторного використання і перспективність
обліку;

73
-  використання результатів обліку в стимулюванні якості праці.
Технічний контроль є комплексом взаємопов’язаних контрольних операцій,
що

виконуються згідно з установленим порядком. На підприємстві технічний


контроль якості - це частина виробничого процесу, яка має за мету перевірку
продукції на її відповідність установленим вимогам [].

На підприємтсві «Astra Cosmetic» чітко проводиться контроль


технологічних параметрів та технологічних процесів. Відомо, що порушення
вимог до якості продукції, що випускається, призводить до збільшення
витрат виробництва та споживання. Тому вся продукція, що виготовляється,
підлягає контролю якості. Контроль якості продукції передбачає вимір
кількісних та (або) якісних характеристик властивостей продукції.

Мета контролю якості полягає у своєчасному запобіганні можливому


порушенню вимог до якості та забезпеченні заданого рівня якості продукції
за мінімальних витрат на її виробництво.

Завданнями контролю якості є: встановлення відповідності продукції та


процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам;
інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його
стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів,
енергоносіїв та ін.; виявлення дефектної продукції на можливо ранніх етапах;
запобігання випуску недоброякісної продукції.

Система контролю якості продукції — це сукупність методів і засобів


контролю та регулювання компонентів зовнішнього середовища, які
визначають рівень якості продукції на стадіях маркетингу, НДДКР та
виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого
процесу.

74
Компонентами зовнішнього середовища системи контролю якості
продукції на рівні підприємства є результати маркетингових досліджень,
НДДКР, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, параметри
організаційно-технічного рівня виробництва та системи менеджменту.

Показники якості продукту формуються в нормативах на стадії


маркетингу, уточнюються в конструкторській документації на стадії НДДКР,
матеріалізуються на стадії виробництва, використовуються (реалізуються) на
стадії експлуатації.

Матеріалізація показників якості фіксується технічним контролем, який є


елементом системи управління якістю на підприємстві. Він як складова
виробничого процесу об’єднує в комплекс взаємопов’язані контрольні
операції, що передбачені технологічним процесом. Контрольні операції
проектуються та нормуються в процесі розроблення технологічного процесу
та заносяться до технологічної карти. Для складних контрольних операцій
створюються карти контролю.

Технічний контроль являє собою перевірку відповідності продукції або


процесу, всіх виробничих умов та чинників, від яких залежить якість
продукції, установленим техніко-технологічним вимогам до якості продукції
на всіх стадіях її виготовлення.

Мета технічного контролю якості на підприємстві полягає в забезпеченні


випуску високоякісної і комплектної продукції згідно з чинними стандартами
і технічними умовами.

Вимоги до організації технічного контролю якості: профілактичність —


запобігання браку; точність і об’єктивність; економічність; участь усіх
працюючих у контрольних функціях.

75
Об’єктами технічного контролю є всі складові процесу виробництва:
предмети праці, засоби праці, технологічні процеси, праця виконавців, умови
праці.

До предметів праці, якість яких контролюється, належать сировина і


матеріали, паливо, енергія, напівфабрикати, деталі, складальні одиниці
(вузли), готова продукція, конструкторська та технологічна документація.

Засоби праці, що підлягають контролю, — це устаткування, технологічне


оснащення, інструмент, виробничі системи, контрольна апаратура, прилади
та пристрої. Контроль технологічних процесів передбачає перевірку
відповідності їх здійснення технологічним картам, а також охоплює процеси
створення конструкторської, технологічної та іншої документації. Контроль
праці виконавців полягає в перевірці й оцінюванні якості результатів праці
конструкторів, технологів, операторів, робітників. Контроль умов праці
перевіряє дотримання психофізіологічних та гігієнічних норм, параметрів
техніки безпеки, режимів праці і відпочинку, організації і обслуговування
робочого місця та ін.

Засоби технічного контролю. Залежно від параметрів, які


контролюються, застосовуються різноманітні засоби контролю (контрольно-
вимірювальні прилади (КВП), інструменти та апарати), які розподіляються на
дві групи:

1) такі, що визначають абсолютні розміри або значення величин, які


контролюються (лінійки, штангенциркулі, манометри, терези тощо);

2) такі, що визначають тільки межі величин, які контролюються, що дає


змогу сортувати об’єкти за групами якості — контрольні сортувальні
пристрої з двома граничними значеннями вимірювальних величин
(найбільшим і найменшим, калібри, скоби, пробки і т.д.).

76
Процес здійснення технічного контролю якості охоплює систему методів,
інструментів і заходів (включаючи процедуру їх планування), за допомогою
яких ідентифікуються якість готової продукції, напівфабрикатів, сировини;
всі стадії підготовки виробництва, виробничого процесу, проведення
контролю та випробувань на їх відповідність системі стандартів та інших
міжцехових норм.

В сфері контролю за якістю та безпекою парфумерно-косметичної


продукції основна проблема полягає в тому, що за теперішнього часу в
Україні відсутня законодавча та нормативна база. Відсутність стандартів, що
нормують вимоги до показників безпеки парфумерно-косметичних засобів,
не лише дозволяє допускати на український ринок недоброякісні товари, але
й стримує розвиток вітчизняного виробництва, що не має можливості
випускати продукцію, яка відповідає міжнародним стандартам.

Одним з найефективніших і найперспективніших напрямків захисту


ринку від надходження до вільного продажу недоброякісних косметичних
засобів є їх обов'язкова сертифікація, тобто контроль за відповідністю
продукції діючим в Україні стандартам, нормам і правилам відносно безпеки
для життя, здоров'я людей та довкілля.

Відсутність обов'язкової сертифікації в Україні на більшість


асортиментних груп зазначеної продукції гальмує розвиток вітчизняної
парфумерно-косметичної індустрії.

Процедура технічного регулювання з безпеки продукції в Україні Процес


сертифікації продукції розпочався в Україні з 1994 року. Обов’язкова
сертифікація видів продукції і вимоги, що підтверджуються, встановлені
"Переліком продукції, що підлягає обов"язковій сертифікації в Україні",
затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2005 р.
No 28. Крім цього, їх варто розглядати у взаємозв'язку з Законом України
"Про захист прав споживачів". Відповідно до статті 16 п.4 цього Закону,

77
обов'язковій сертифікації підлягають тільки ті товари, актами законодавства,
або нормативною документацією на які встановлені вимоги, що
забезпечують безпеку розглянутої продукції для життя, здоров'я і майна
громадян.

Особливістю є те, що підтвердженню підлягають тільки показники


безпеки, а не показники функціональної придатності, що визначають якість
продукції.

Сертифікація продукції проводиться Органом з сертифікації з ініціативи


заявника (виробника, уповноваженої ним особою) на відповідність вимогам
нормативних документів. Об'єктами сертифікації є продукція, що: -
вироблена в Україні; - ввозиться в Україну. Сертифікація здійснюється на
відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в
Україні щодо безпеки продукції.

Під час сертифікації перевіряються характеристики (показники) продукції


і застосовуються методи, які дозволяють: - провести ідентифікацію
продукції, в тому числі перевірити належність до ассортиментного
угруповання, відповідність технічної документації, походження, належність
до даної партії та ін.; - повно і вірогідно підтвердити відповідність продукції
вимогам безпеки.

Стан нормативно-технічної документації в Україні на парфумерно-


косметичні вироби На теперішній час в Україні на основні групи
парфумерно-косметичної продукції діють стандарти: ГОСТ 29189-91 «Кремы
косметические.Общие технические условия», ГОСТ 28767-90 «Изделия
декоративной косметики на жировой основе. Общие технические условия»,
ГОСТ 17237-93 «Изделия парфюмерные жидкие. Общие технические
условия», ГОСТ 28768-90 «Изделия декоративной косметики
порошкообразные и компактные. Общие технические условия», ДСТУ
4315:2004 «Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся. Загальні

78
технічні вимоги», ДСТУ 3796:1998 «Засоби піномийні.Технічні вимоги»
Вітчизняні товаровиробники на окремі види парфумерно-косметичної
продукції розробляють Технічні умови, в яких встановлені технічні вимоги
(показники безпеки та якості) до продукції.

Обов'язковим документом, що визначає токсико-гігіенічні та


мікробіологічні вимоги продукції парфумерно-косметичної промисловості є
Державні санітарні правила та норми ДсанПін 2.2.9.027-99 «Санітарні
правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості»
Європейське законодавство у сфері технічного регулювання Технічне
регулювання в Україні зможе змінитися з моменту впровадження в
національне законодавство технічних регламентів з підтвердження
відповідності щодо безпеки продукції. Одним з таких регламентів є
технічний регламент з підтвердження відповідності щодо безпеки
косметичної продукції, розроблений на основі консолідованої станом на 9
серпня 2006 року версії Директиви 76/768/ЕЄС Ради Європейських
Співтовариств від 27 липня 1976 року щодо зближення законів держав-
членів ЄС стосовно косметичних продуктів та Директивам Комісії
80/1335/ЕЄС, 87/143/ЕЄС, 82/434/ЕЄС, 90/207/ЕЄС, 83/514/ЕЄС, 85/490/ЕЄС,
93/73/ЕЄС, 95/32/ЕЄС, 96/45/ЕС стосовно методів аналізів необхідних для
контролю складу косметичних продуктів, а також Рішенню Комісії 96/335/ЕС
щодо встановлення реєстру та загальної номенклатури інгредієнтів, що
застосовуються в косметичних продуктах.

Редакція технічного регламенту з підтвердження відповідності щодо


безпеки косметичної продукції, яка розроблена Укрметртестстандартом
максимально на ближена до розділів та вимог відповідної директиви. Дія
регламенту розповсюджується на косметичні продукти, під якими розуміють
будь-яку речовину чи препарат, призначений для нанесення безпосередньо на
різні частини людського тіла або на зуби та слизову оболонку ротової
порожнини з єдиною чи головною метою їх очищення, надання приємного

79
запаху, зміни їх зовнішності та/або корекції запаху тіла та/або їх захисту або
збереження в хорошому стані.

Дія регламенту поширюється на виробників, уповноважених ними осіб,


або осіб, що відповідають за введення косметичного продукту в обіг, органи
виконавчої влади, на які покладено функції технічного регулювання та
нагляду за безпекою косметичного продукту. Уведення косметичних
продуктів в обіг на ринку дозволяється в разі встановлення їх безпеки для
життя та здоров’я споживачів за умови використання за призначенням.

Косметичні продукти, які вводяться в обіг на ринку, не повинні


заподіювати шкоди здоров’ю людини та її життю, за умови додержання
нормальних умов застосування або умов, які можна розумно передбачити.
При цьому треба ураховувати зокрема: - зовнішній вигляд продукту, зміст
етикетки, будь-які інструкції щодо використання та утилізації, а також всі
інші вказівки чи відомості надані виробником, або уповноваженою ним
особою – резидентом України, або особою, яка відповідає за введення
косметичного продукту в обіг.

В країнах Європи маркування косметичної продукції повинно відповідати


вимогам європейської директиви. Тому, на продукції іноземного
виробництва, що надходить до продажу, на тарі та упаковці є наступні
відомості: - назва або позначення, а також місцезнаходження або юридична
адреса виробника або особи, яка ввела косметичний продукт в обіг, а також
назва країни походження косметичного продукту. Ці відомості можуть
наводитися у вигляді абревіатур.

Виключення становлять наступні випадки: упаковки, які містять менше 5


грамів або 5 мілілітрів косметичного продукту; безкоштовні зразки та
упаковки для разового використання. - мінімальний термін придатності,
позначений словами “бажано використати до...” з наступним зазначенням або
дати, або місця на упаковці, де ця дата знаходиться. Мінімальний термін

80
придатності – термін, протягом якого косметичний продукт, за виконання
умов зберігання, продовжує виконувати свою первинну функцію. Дата
повинна бути чітко видна та складатися з позначень або місяця та року, або
числа, місяця та року. При необхідності ці відомості повинні бути доповнені
умовами, дотримання яких, забезпечить указаний термін придатності.

Позначення дати не є обов’язковим для косметичних продуктів,


мінімальний термін придатності яких перевищує 30 місяців. Для таких
продуктів треба зазначати період часу, протягом якого, після розкриття його
упаковки, не завдаючи шкоди споживачеві може бути використаний продукт.
Ця інформація повинна позначатися символами із зазначенням періоду (в
місяцях та/або роках):

- особливі застережні заходи при використанні косметичного продукту.

Ці застережені заходи повинні бути нанесені на тарі та упаковці разом з


будь-якими спеціальними заходами застереження, виконання яких необхідне
для косметичних продуктів, призначених для професійного використання,
зокрема, в перукарнях.

У разі, якщо виконання цієї вимоги з практичних причин неможливе, на


тарі або упаковці повинна розміщуватися інформація або символ, який вказує
на те, що дані про застережні заходи наведені на вкладинці, ярлику, стрічці
або картці, що додається до продукту.

- номер партії виробника або інша інформація, яка дозволяє


ідентифікувати продукт. У разі, якщо виконання цієї вимоги з практичних
причин неможливо через невеликі розміри косметичного продукту, така
інформація повинна подаватися тільки на упаковці. - призначення продукту,
якщо воно не є очевидним,

- перелік інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки на момент


виготовлення продукту.

81
Цьому переліку повинен передувати заголовок “Інгредієнти”. У разі,
якщо виконання цієї вимоги з практичних причин неможливе, на тарі або
упаковці повинна бути розміщена інформація або символ, який вказує на те,
що дані про склад наводяться на вкладинці, ярлику, стрічці або картці, що
додається до продукту.

Виробник, або уповноважена ним особа, або особа, що відповідає за


введення косметичного продукту в обіг може навести на упаковці продукту
або в іншому документі, що додається до продукту, інформацію про те, що
випробування на тваринах не проводилися тільки в тому разі, якщо виробник
або його постачальник не проводили або не давали повноважень на
проведення випробувань на тваринах кінцевого продукту або його
прототипу, або використовувалися інгредієнти, які були випробувані на
тваринах іншими особами з метою розробки нових косметичних продуктів.

Рекомендації для споживачів при покупці парфумерно-косметичної


продукції В Україні на теперішній час діють “Правила роздрібної торгівлі
непродовольчими товарами” від 11.03.2004 No 98, що регламентують
порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж
непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також
визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної
якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування. До продажу
не повинен допускатися товар, якщо на індивідуальній упаковці відсутнє
маркування.

Маркування парфумерно-косметичних товарів (на етикетці) і мила


туалетного (на обгортці) передбачає наявність інформації про найменування
підприємства- виробника (товарний знак), його адресу або підприємства, яке
здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, назву товару,
масу нетто або місткість, дату виготовлення, термін придатності, групу
товару, номер партії, відомості про вміст основних речовин, а також
протипоказання щодо застосування, при необхідності – умови зберігання.

82
При маркуванні прозорих парфумерно-косметичних товарів на лицьовому
боці етикетки може зазначатися тільки назва товару, інші дані вказуються на
зворотному боці етикетки. Маркувальні дані можуть розміщуватися і
безпосередньо на упаковці товарів (на корпусі банки, коробки, тощо).

На парфумерно-косметичні товари, які надійшли до продажу, мають бути


анотації щодо призначення товару, правил застосування , його складу, умов
зберігання, тощо. При продажу духів, одеколонів, туалетної води продавець
повинен ознайомити покупця з їх запахом. Забороняється в роздрібній
торговельній мережі продаж духів, одеколонів, туалетної води на розлив.
При продажу парфумерно- косметичних товарів у аерозольній упаковці
продавець у присутності покупця повинен перевірити роботу аерозольної
головки шляхом натиснення клапана.

Висновок: вивчили тему контролю якості на підприємстві, дізналися які


стадії він включає, якими стандартами супроводжується. Виробництво
повністю контролює якість починаючи з вхідного контролю сировини,
основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів,
інструментів, що надходять на склади підприємств і закінчуючи перевіркою
готової продукції.

83
РОЗДІЛ 8. АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

Автоматизація виробничих процесів – це комплекс заходів з розроблення


нових, прогресивних технологічних процесів і створення на їх основі нових
високопродуктивних машин і систем машин. Головний напрямок
автоматизації – створення високопродуктивних технологічних процесів.

Під виробничим процесом сукупність окремих процесів, здійснюваних


для отримання з матеріалів і напівфабрикатів готових виробів. У виробничий
процес входить не тільки основні процеси, безпосередньо пов’язані з
виготовленням деталей і складанням із них машин, але і всі допоміжні
процеси, що забезпечують можливість виготовлення продукції.
Технологічний процес –це частина виробничого процесу, під час якого
відбувається зміна якісного стану об’єкта виробництва. Технологічний
процес – це складна динамічна система, в якій єдиний комплекс об’єднані
устаткування, засоби контролю і керування, транспортні пристрої, які
обробляє інструмент, які здійснює процес або керування.

На кожному етапі виробничого процесу, по окремих операціях


технологічного процесу, здійснюється контроль за виготовленням продукту
відповідно до технічних умов, які пред’явлені до продукту забезпечення
належної якості готового виробу.

Відповідно до ГОСТ 3.1109-82 технологічний процес може бути:


проектним, тимчасовим, робочим, перспективним, одиночним, маршрутним,
типовим, операційним, стандартним, маршрутно-операційним.

Проектування машини або лінії починається з детального розроблення


технологічного процесу. При цьому необхідно вирішити цілу низку задач, які
визначають якісну і кількісну характеристики ТП.

Технологічний процес може об'єднати споріднені операції або операції


різної якості. Різні операції мають різні закони обробки, протікають в різних

84
умовах. Це призводить до різної тривалості протікання і тому кількісне
оцінювання по затратах часу для робочих і холостих операцій є основою для
визначення продуктивності технологічного обладнання.

Для налагодження обладнання складають технологічну карту обробки,


ескізи, дані про режими, характеристики обладнання, тобто існують кількісна
і якісна задачі.

Перехід до комплексної автоматизації, до створення автоматичних цехів і


заводів характерні тим, що ТП містить у собі не тільки різнорідні операції,
але і інші ТП – литво, термообробка, складання, контроль, пакування та ін.

При проектуванні ТП автоматизованого виробництва вирішують питання


вибору методу обробки і обсягу роботи, який необхідно виконати на
автоматичній лінії. Створюючи агрегатні лінії, необхідно уявити шляхи
підвищення продуктивності праці, що неможливо без знань законів
агрегатування, аналізу впливових факторів – втрат часу на обслуговування,
ремонт та ін.

При аналізі роботи багатопозиційних верстатів виходять із порівняння


групи самостійно працюючого обладнання з багатопозиційним, які пов'язані
позиціями.

При аналізі виробництва буває недостатнім знати стадію автоматизації


ТП. Ступінь автоматизації визначаються рівнями, оцінювання яких
здійснюють трьома основними показниками:

- ступінь охоплення аввтоматизованою працею;


- рівень автоматизації в загальних трудозатратах;
- рівень автоматизації виробничих процесів.

Ця система дозволяє оцінити стан автоматизації, порівняти рівні різних


галузей, визначити напрямок робіт, планування рівнів.

85
З точки зору придатності ТП до автоматизації та складності її здійснення всі
процеси можна поділити на:

1) Основний клас – вимагається орієнтація заготовок і характеризується


оброблюючим інструментом. Це – обробка різанням, тиском, складання,
контроль.
2) Другий основний клас – не вимагається орієнтування і
використовується середовище. Це термічна обробка, промивання, сушка і т.п.
3) Перший перехідний клас – вимагається орієнтація, але відсутній
інструмент. Це – нанесення покриттів, контроль твердості.
4) Другий перехідний клас – деталі не вимагають орієнтації, але
застосовується різальний інструмент. Це – виробництво деталей з
преспорошків, метало- і мінералокераміка [24.].

Висновок: на виробництві застосовано комплекс заходів з розроблення


нових, прогресивних технологічних процесів і створення на їх основі нових
високопродуктивних машин і систем машин.

86
ВИСНОВКИ
За допомогою аналізу літературних джерел та консультацій провідних
технологів у сфері декоративної косметики та парфумерії було описано
основні теоретичні відомості за технологією лаку для нігтів, сировини для
нього, та методів контролю якості на виробництві «АСТРА КОСМЕТИК».
Побудовано принципову технологічну та апаратурно - технологічну
схеми.
За побудованими схемами здійснено підбір основного обладнання.
Пройшовши практику на ТОВ «АСТРА КОСМЕТИК» і оцінивши
ситуацію, яка на даний момент склалася на підприємстві можна зробити
наступні висновки:
- На виробництві застосовується комплекс заходів з розроблення нових,
прогресивних технологічних процесів і створення на їх основі нових
високопродуктивних машин і систем машин;
- Проводиться повний контроль якості починаючи з вхідного контролю
сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів,
комплектуючих виробів, інструментів, що надходять на склади підприємств і
закінчуючи перевіркою готової продукції;
- Підприємство чітко слідує вимогам раціональної організації
виробництва;
- На території підприємста спрямовано комплекс заходів спрямованих на
збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи;
- Працівники ретельно піклуються про охорону навколишнього
середовища та слідують екологічним стандартам безпеки.
- Організація динамічно прогресує, модернізується і розширює своє
виробництво.

87
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Технология косметических и парфюмерных средств / А.Г.
Башура, Н.П. Половко, Е.В. Гладух и др. — Х., 2002.
2. ГОСТ 31693-2012 Продукция косметическая для ухода за
ногтями. Общие технические условия [Текст] – Введ. 2013-07-01. – М.: Изд-
во стандартов, 2012. – 16с.
3. Сервіс YouControl [Електронний ресурс]. – 2022. – Режим
доступу до ресурсу:
https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/37502730/.
4. Вилкова С.А. Экспертиза потребительских товаров: учебник для
вузов/ С.А.Вилкова. – М.: Дашков и К, 2007. -251 с.
5. Техніка та технологія збагачення корисних копалин Частина І.
Підготовчі процеси / В. С.Білецький, Т. А. Олійник, В. О. Смирнов, Л. В.
Скляр. – Кривий Ріг: ФОП Чернявський Д.О., 2019. – 200 с.
6. Реакторы, работающие под давлением / автоклавы с
перемешиванием [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.buchiglas.ru/ru/produkcija/reaktory-rabotajushchie-pod-davleniem-
avtoklavy-speremeshivaniem.html?
gclid=EAIaIQobChMIktG2lp7h9QIVDYODBx1uFgwWEAAYASAAEgJDCPD_
BwE.
7. Швороб В. О. Фільтр-преси [Електронний ресурс] / В. О. Швороб
// ТОВ Фірма "ОСТВА" – Режим доступу до ресурсу:
http://ostva.com.ua/production/fp/.
8. Гвоздев О.В. Механізація переробної галузі агропромислового
комплексу. – Київ.: Вища освіта, 2006 р.
9. Автоматичні блоки розливу [Електронний ресурс]. – 2018. –
Режим доступу до ресурсу: https://stanco.com.ua/ua/automatic-filling-block.
10. Автоматы укупорки бутылок, банок крышками [Електронний
ресурс] // ООО «Модернизация». – 2020. – Режим доступу до ресурсу:

88
http://www.modernization.ru.com/catalog/show/avtomaty-ukuporki-butylok--
banok-kryshkami-italija-3exfy302/avtomat-ukuporki-italija-c33za4ng.
11. Стрічковий транспортер горизонтальний прямий [Електронний
ресурс] // ТОВ "Мастер-григ". – 2015. – Режим доступу до ресурсу:
https://dav.com.ua/ua/katalog/transportery/setchatye/96-strichkovij-transporter-
gorizontalnij-pryamij.
12. Саркисов, О. Р. Экологическая безопасность и эколого-правовые
проблемы в области загрязнения окружающей среды [Электронный ресурс] :
учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности
«Юриспруденция» / О. Р. Саркисов, Е. Л. Любарский, С. Я. Казанцев. - М.:
ЮНИТИ-ДАНА, 2012.
13. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей
зоны: ГОСТ 12.1.005-88. — [Введ. в действие 01. 01. 1989]. —
М.:Межгусадарственый стандарт, 1989. — 50 с.
14. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытания :
ГОСТ 12.1.011-78 — [Введения 14.09.1978]. — М.: Постановлением
Государственного Комитета СССР, 1978. – 20 С.
15. Справочник по охране труда на промышленном предприятии / К.
Я. Ткачук, Ф. И. Иванчук, Р. С. Сбарно, Л. Г. Степанов. — К.: Техника, 1991.
— 285 с.
16. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони
праці./ М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М. О. Халімовський. – К.:Вища освіта в
Україні, 2013. – 200 с.
17. Катренко П.А. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум:
Навчальний посібник. / П. А. Катренко, Ю. В. Кіт., І. П. Пістун. - С.: ВТД
“Університетська книга”. 2003 – 496 с.
18. Электробезопасность. Термины и определения : ГОСТ 12.1.009-
76. — [Введение 01.01.1997]. — К.: Постановлением Государственного
комитета стандартов Совета Министров СССР, 28.04. 1997. – 3144 с.

89
19. Закон України «Про охорону праці»: (офіц. текст: за станом на
14.10.1992) / Верховна Рада України. — К. : Парламентське вид-во, 1992. —
669 с.
20. Бобровський А. Л. Екологічна оцінка та екологічна експертиза:
підруч. для студ. ВНЗ / А. Л. Бобровський, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Київ.
славіст. ун-т. Рівнен. ін-т слов'янознавства.– Рівне: О. Зень, 2015.– 525 с.
21. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник./ В. Г.
Васильков —К.: КНЕУ, 2003.—524 с.
22. Фейгенбаум. А. Контроль якості продукції./ А. Фейгенбаум. - К.:
Діло, 2005. – 318с.
23. Кондратенко Н. О. Конспект лекцій з дисципліни «Економіка і
організація виробництва» (для студентів усіх форм навчання напряму
підготовки 6.050701 – «Електротехніка та електротехнології») /. Н. О.
Кондратенко, Н. В. Денісова; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М.
Бекетова. – Х.: ХНУМГ, 2014. – 84 с.
24. Проць Я.І. Автоматизація виробничих процесів. Навчальний
посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів / Я.І.
Проць, В.Б. Савків,О.К. Шкодзінський, О.Л. Ляшук – Тернопіль: ТНТУ ім.
І.Пулюя, 2011. – 344с.

90
91

You might also like