Практичне завдання до лекції №4 (частина1)

Шановні студенти! Завдання до частини 1 лекції №4.Наведіть приклади кількісних та

якісних, натуральних та вартісних, абсолютних та відносних показників (1-3 приклади для
кожної категорії). Обсяг – до 1сторінки.

Кількісні показники – абсолютні статистичні величини, безпосередньо пов'язані з

фізичною та соціально-економічною сутністю явищ і процесів. Наприклад,
чисельність населення України у 2022р - 41167,3 тис.осіб, кількість територіальних
громад в Україні у 2022р – 1469шт, кількість аспірантів-іноземців в Україні на 1
січня 2022 р – 1319 осіб.

Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості

досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність
діяльності. Наприклад, сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні у 2020р –
1,217 на одну жінку, урожайність картоплі в Україні у 2021р – 165,1 ц з 1 га площі,
рівень рентабельності добувної промисловість і розроблення кар'єрів в Україні за
січень-вересень 2021 р – 50,8%.

Натуральні показники виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру.

Наприклад, виробництво молока в Україні у 2021р - 8713,9 тис.т, загальна площа
житлових будівель, прийнятих в експлуатацію в Україні у 2022 р – 1276285 м2,
кількість зареєстрованих шлюбів в Україні у 2020р - 168 тис. одиниць.

Вартісні показники — показують величину економічних об'єктів і процесів у

вартісному виразі. Наприклад, обсяги зовнішньої торгівлі товарами у січні-лютому
2022р в Україні - 11446599,29 тис.дол. США, заборгованість із виплати заробітної
плати працівникам в Україні на 1 лютого 2022р – 3072331 тис.грн, доходи
населення України у 2021р. становили 4698,6 млрд.грн
Абсолютні показники - це величини, які виражають розміри суспільних явищ як
таких, без відношення їх до інших явищ на певний момент. Наприклад, чисельність
міського населення на 1 січня 2021р - 28959,6 тис. осіб, капітальні інвестиції в
Україні у січні-грудні 2021 р – 528802011 тис.грн, загальні витрати на охорону
здоров'я в Україні у 2020р - 329341,4млн.грн.
Відносними називають показники, які виражають кількісні співвідношення між
соціально-економічними явищами. їх одержують в результаті ділення двох
абсолютних або середніх величин. Наприклад, регіональні обсяги зовнішньої
торгівлі товарами у січні-лютому 2022 р в Днiпропетровській обл – 12,8% до
загального обсягу, заборгованість із виплати заробітної плати працівникам в м
Київ на 1 лютого 2022 р – 76,5% до 1 січня 2022р, придбання товарів та послуг в
Україні у 2021р – 92% до загального обсягу витрат і заощаджень.
Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/
Практичне завдання №5

Шановні студенти! Прикріпіть файл з характеристиками макроринків: ринок товарів та

послуг, ринок праці та фінансовий ринок в Україні. В узагальненому вигляді з
використанням статистики http://www.ukrstat.gov.ua/ та інших фінансових джерел. Обсяг
роботи до 2-х сторінок. Вкажіть джерела.

Ринок товарів та послуг

Валовий внутрішній продукт (скор. ВВП, англ. Gross Domestic Product, GDP) —
макроекономічний показник, що показує ринкову вартість усіх кінцевих товарів та
послуг, вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави для
споживання, експорту та накопичення, незалежно від національної приналежності
використаних факторів виробництва.

Джерело: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/
 Ринок праці

Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/

Джерело: https://bank.gov.ua/
Практичне завдання №6

Шановні студенти! Завдання: описати приклад діяльності компаній з урахуванням

принципів циркулярної економіки. Приклади можна брати на Сайті світового
економічного форума, або з будь-яких інших джерел. Описати його в довільній формі з
Вашим висновком стосовно поточної ситуації в Україні та можливості застосування. Опис
має бути в стислій лаконічній формі (0,5 -1 стр).

Інструменти циркулярної економіки:

1. Дизайн майбутнього — це виробництво товарів, в яких традиційні матеріали
можна замінити поновлюваними або переробленими. Наприклад, компанія Adidas
розробила бігові кросівки з 100% перероблених матеріалів, компанія General
Electric використовує 3D друк в процесі виготовлення запчастин, щоб економити
кількість матеріалу.
2. Спільне користування й віртуалізація — вже звичні для багатьох бізнес-
моделі. Uber, BlaBlaCar, Airbnb, музичні стрімінгові сервіси використовують такий
підхід. Наприклад, український бренд Oh My Look!, який трансформується із
сервісу оренди суконь у пропозицію віртуального гардеробу за передплатою,
американський Rent the Runway (його навіть називають Netflix-ом суконь) і
китайський YCloset.
3. Стратегія "товар як послуга" прагне замінити традиційні моделі продажу
товару продажем послуг. Наприклад, концерн Rolls Royce послугою "Power-by-the-
Hour" компанія пропонує клієнтам з авіа індустрії замість того, щоб купувати
авіаційні двигуни — оплачувати використання авіадвигунів на основі фіксованої
ставки за 1 годину роботи, що на 25% збільшує життєвий цикл двигуна; компанія
Volvo пропонує вибрати модель через сайт і оформити підписку з фіксованим
щомісячним платежем, що є альтернативою лізингу або купівлі авто.
4. Повторне використання у виробництві, коли вживані продукти або
компоненти стають частиною нових товарів. Наприклад, компанія Canon приймає
назад продукцію в кінці життєвого циклу і використовує компоненти в нових
пристроях; група Michelin щорічно повертає у виробничий процес 17 млн тонн
використаних автомобільних шин.
5. Повторне використання у споживанні, коли за допомогою оптимізації
обслуговування компанії можуть збільшити життєвий цикл продукту. 
Наприклад, маркетплейс eBay пропонує відновлені після ушкоджень або браку на
спеціальному сайті за зниженими цінами, в Україні проект "Кураж базар"
популяризує повторне використання.
6. Індустріальний симбіоз і переробка відходів виробництва можуть значно
підвищити ефективність бізнесу. Наприклад, компанія "Миронівський
хлібопробукт" будує біогазові комплекси для переробки відходів птахофабрик й
отримання енергії; концерн "Оболонь" реалізує агрокомпаніям побічні продукти
пивного виробництва, які стають кормом для тварин.
7. Звичний термін "переробка" також є стратегією циркулярної економіки.
Наприклад, виробник спортивного взуття Nike майже 30 років тому запустив
ініціативу Nike Grind, тобто старі кросівки, зібрані по всьому світу,
використовували як матеріал для виготовлення покриття для спортивних
майданчиків. 
Сьогодні в Україні вже використовуються інструменти циркулярної економіки і
мають позитивні тенденції розвитку.
Практичне завдання №7

Шановні студенти! Надайте характеристику природно-ресурсному потенціалу економіки

України. На вашу думку, за рахунок яких джерел треба буде відновлювати природні
ресурси України після війни. Обсяг роботи - 2-х сторінка, вкажіть джерела.

Природно-ресурсний потенціал України - багатокомпонентний. Виділяють такі

його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні, фауністичні,
кліматичні ресурси. Ці назви свідчать про те, що склад природно-ресурсного
потенціалу віддзеркалює походження ресурсів і їхню приналежність до певних
сфер Землі.

Водні ресурси. Інтенсивність водокористування в Україні нині досягла рівня, який

перевищує екологічну ємність водно-ресурсного потенціалу, адже при відборі
більше ніж 10 % мінімального стоку в річковій системі відбуваються незворотні
зміни. В Україні цей показник сягає 30 % і більше, а в окремих індустріально
розвинених регіонах (басейн річки Сіверський Донець) річковий стік
використовується кілька разів..
Земельні ресурси. Варто зазначити, що в Україні сформувався досить високий
рівень освоєння життєвого простору, адже до господарського використання
залучено близько 65 % її території, з яких лише 35,3 % (21,3 млн га) —
екологостабілізуючі угіддя. У структурі загального обсягу зборів та плати за
спеціальне використання природних ресурсів основними показниками надходжень
до Зведеного бюджету України, а з 2015 р. — у сумарних доходах місцевих
бюджетів, є земельний податок і орендна плата.
Лісові ресурси. Площа лісового фонду сягає 10,8 млн га, тобто лісистість території
- 15,6%. Сучасний стан лісоресурсного потенціалу України та низький рівень
лісистості не дають змоги задовольнити сировинні потреби національної економіки
і забезпечити сталу екологічну ситуацію. При цьому майже 50 % наявних лісів
становлять ліси з режимом обмеженого лісокористування, що мають переважно
екологічне значення, а 16,1 % — заповідні ліси, частка яких має стійку тенденцію
до зростання. При цьому половина лісів України є штучно створеними і
потребують посиленого догляду.
Мінеральні ресурси. У надрах України налічується понад 20 тис. родовищ і 117
видів мінеральної сировини. Сьогодні в значних обсягах видобувається кам’яне
вугілля (1,7 % від загального видобутку у світі), товарних залізних (4,5) і
марганцевих (9) руд, урану, титану, цирконію, графіту (4), каоліну (18 %), брому,
нерудної металургійної сировини (кварцитів, флюсових вапняків і доломітів),
хімічної сировини (самородної сірки, кам’яних і калійних солей),
облицьовувального каменю (гранітів, габро, лабрадоритів).
Екосистемні складові - бальнеологічні (мінеральні води, грязі), кліматичні,
ландшафтні ресурси, пляжі, пізнавальні природні об'єкти. Територіальна структура
рекреаційного комплексу представлена рекреаційними пунктами пунктами (окремо
розміщені санаторії, пансіонати тощо), районами (рекреаційні пункти і курорти з
відповідною інфраструктурою), регіонами (група рекреаційних районів) та зонами
(сукупність взаємопов’язаних регіонів).
У повоєнний час важливими завданнями стануть визначення шкоди і збитків,
завданих навколишньому природному середовищу внаслідок бойових дій, а також
оцінка вартості відновлювальних заходів. Виконання цих завдань потребує
ухвалення відповідних методик, які, враховуючи масштабність та специфіку
впливу воєнних дій на довкілля, повинні розроблятися на екосистемних засадах.
На мою думку відновлювати природні ресурси України після війни можна за
рахунок земельних ресурсів, а точніше АПК. Заходи:
 провести розмінування земель сільгосппризначення (кошти міжнародної
допомоги);
 розпочати реалізацію державної програми меліорації земель (джерело коштів –
довгострокові кредити західних партнерів);
 забезпечити повноту реєстрації земель всіх форм власності у Державному
земельному кадастрі для підвищення прозорості ринку, зменшення масштабів
неформального обробітку, запровадити ефективний моніторинг використання
земель за допомогою супутникових технологій;
 стимулювати великі агрокомпанії до інвестицій у розвиток тваринництва та
переробку агропродукції шляхом надання податкових пільг, запровадження
податку на виведений капітал (у якості компромісу з великим бізнесом та наявними
іноземними інвесторами, можливо, на визначений строк – 10-20 років);
 спростити ведення фермерського господарства, запровадити програми для
заохочення малих агровиробників до легалізації роботи, запустити програми
підтримки розвитку пріоритетних напрямків у цій сфері;
 забезпечити суттєве збільшення квот безмитного експорту агропромислової
продукції до країн ЄС у результаті перегляду Угоди про асоціацію у частині про
торгівлю товарами, що розпочався у 2021 році;
 дозволити продаж земель комунальної та державної власності фізичним особам-
нерезидентам, збільшити ліміт на придбання землі фізичними особами для ведення
фермерського господарства до 200 га (наприклад, без права відчуження чи оренди
на строк 10 років);
 провести приватизацію сільськогосподарських земель державних підприємств та
установ, управління якими зараз неефективне, або передати ці землі в оренду
малим та середнім агровиробникам;
 легалізувати вирощування марихуани.

Джерела: https://ecos.kiev.ua/
https://www.nas.gov.ua/
https://uifuture.org/publications/ukrayina-2022-yak-ne-vtratyty-svij-shans-staty-
sylnoyu-derzhavoyu/
Практичне завдання №8 (частина 1)

Подивіться або прослухайте фрагмент лекції. У текстовому файлі дайте відповідь на

запитання: Що таке технологічний спосіб виробництва та як він пов’язаний з законом
зростання потреб? Обсяг роботи 0,5-1 сторінка, .

Технологічний спосіб виробництва - це історично визначений спосіб поєднання

різних компонентів у системі продуктивних сил, насамцеред людини та технічних
засобів праці. Технологічний спосіб виробництва характеризує етапи розвитку
суспільного виробництва з точки зору вдосконалення засобів праці, науки, техніки,
технології, енергетичного та інформаційного забезпечення способів організації
виробництва. Перехід від одного технологічного способу виробництва до іншого,
вищого, здійснюється шляхом революційних змін у техніці та технології.
Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і
сталий зв'язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією
всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним
удосконаленням і збагаченням потреб суспільства, зокрема розвитком сутнісних
сил людини, індивідуальних, колективних та суспільних потреб.
Матеріально-речовою основою дії закону зростання потреб є розвиток
технологічного способу виробництва.
Економічні потреби реалізуються у споживанні, яке є завершальним моментом і
кінцевою метою суспільного виробництва. Люди виробляють економічні блага для
того, щоб задовольнити свої потреби, оскільки саме виробництво створює блага
для споживання. Звідси випливає: призначення виробництва - служити
споживанню, задовольняючи при цьому економічні потреби та інтереси людей.
Виробництво, створюючи економічні блага для споживання, породжує потреби в
продуктах і послугах, що виробляються, і в кінцевому підсумку визначає рівень
фактичного споживання та задоволення потреб суспільства.
Таким чином, економічні потреби суспільства спонукають виробництво до
розвитку, з тим, щоб все повніше і краще задовольняти різноманітні особисті і
виробничі потреби, підвищувати рівень споживання та якість життя.
Практичне завдання №8 (частина 2)

Подивіться відео або послухайте. Додайте текстовий файл з відповіддю на питання: Як

пов’язаний наявний рівень потреб конкретної людини та суспільства в цілому та
виробничий потенціал? Обсяг роботи 0,5-1 сторінка, .

Сутність людини, її природа, з одного боку, розкривається як сукупність й потреб,

інтересів, цілей, нахилів, а з іншого – як сукупність суспільних відносин (відносин
економічної та юридичної власності, соціальних, політичних, юридичних,
національних, культурних тощо), у кожній з яких (підсистем) повинна
реалізуватися ця сутність. Це зумовлено тим, що людина-працівник є елементом
системи продуктивних сил, всього технологічного способу виробництва і водночас
суб'єктом економічних, соціальних та інших підсистем всієї сукупності суспільних
відносин, в яких може бути реалізована ця сутність.
Потенціал  (економічний, підприємницький, виробничий) – це певна сукупність
ресурсів, безпосередньо пов’язаних із функціонуванням виробництва та
прискоренням науково-технічного прогресу. Поняття „виробничий потенціал”
трактується як сукупність виробничих матеріальних і трудових ресурсів
підприємства, які можуть бути використані для реалізації цілей виробничого
підприємництва .
Отже, оскільки людина – головний елемент трудових ресурсів, то виробничого
потенціалу – без неї не функціонує.
Практичне завдання №9

Шановні студенти! Надайте характеристику економічного потенціалу України. На вашу

думку, які фактори економічного потенціалу саме зараз, в умовах війни, найбільш
важливі. Обсяг роботи 0,5-1 сторінка.

Протягом тільки першого місяця війни лише 17% великих підприємств

продовжували працювати без будь-яких обмежень (ще 30% змогли перейти на
роботу в онлайн, а решта або не працювали зовсім, або призупинили діяльність
якщо не до мирних, то принаймні до спокійніших часів).
Більше 10% орних земель країни виявились не доступними для проведення
посівної кампанії, що суттєво вдарило як по експортному потенціалу країни, так і
по наповнюваності державного бюджету. І якщо фермери відносно швидко
призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування
необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася,
то менш гнучким агрохолдингам складніше адаптуватися до нових реалій.
Станом на початок квітня понад 50% українців втратили роботу. Насамперед це
стосується працівників великих старопромислових підприємств, розташованих у
південно-східному регіоні України.
Загальні втрати від транспортної блокади, зокрема морських торговельних портів
(які забезпечували до 65% міжнародної торгівлі України, передусім за рахунок
металургійної та аграрної продукції) становитимуть орієнтовно 3-5 млрд доларів
щомісяця (і це без урахування пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок
системних бомбардувань).
Враховуючи зазначене уряд в екстреному порядку запровадив низку важливих
регуляторних новацій, покликаних зменшити фіскальне навантаження на бізнес та
стимулювати розвиток малого підприємництва. На мою думку стимулювання
роботи бізнесу є найголовнішим під час війни.