ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ

СЕКТОР УКРАЇНИ 2020

ОГЛЯД РИНКУ


 Цікаво й захопливо, доступно
і водночас ґрунтовно про сучасні технології
у вітроенергетиці!
Пригодницька повість для дітей
від Галини Шмідт і Галини Манів
з елементами нонфікшн.
Макс зі своїми друзями —
професором, Аліною та
розумним електромобілем
Мобі-Елом — досліджує
секрети вітру, знайомить-
ся з вітроенергетикою та
привчається дбати про
довкілля. У книжці багато
цікавих наукових фактів
та інструкції, за якими мож-
на побудувати повітряного
змія, флюгер, а також розу
вітрів. І до всього — захоп-
ливий сюжет із зловмис-
никами, переміщеннями
в просторі та кумедними
витівками роботизованого
Мобі-Ела!

КнижКу видано з ініціативи та за сприяння Фонду ім. Гайнріха Бьолля,

Бюро Київ-уКраїна, та уКраїнсьКої вітроенерГетичної асоціації.
ЗАМОВИТИ КНИЖКИ МОЖНА тел.: (044) 490-99-01, 098-023-55-41, 099-236-98-85, www.ridna-mova.com

 
ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ
СЕКТОР УКРАЇНИ 2020
ОГЛЯД РИНКУ
Огляд підготовлений Громадською Спілкою «Українська вітроенергетична
асоціація» у співпраці з юридичною фірмою ARZINGER.
У даному Огляді використано інформацію Міністерства енергетики України,
ПрАТ НЕК «Укренерго», Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг,
Державного підприємства «Гарантований покупець»,
Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України,
компаній – членів УВЕА та ТОВ «Українське вітроенергетичне агентство – К».
У розділі «Функціонування моделі оптового ринку електроенергії» використана
інформація, підготовлена в рамках проєкту Low Carbon Ukraine.

АВТОРИ:
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА,
директор ТОВ «Українське вітроенергетичне агентство-К»
Катерина Книш, Керівник аналітичного департаменту
ТОВ «Українське вітроенергетичне агентство-К»
Галина Шмідт, член Правління УВЕА, Керівник міжнародного
департаменту ТОВ «Українське вітроенергетичне агентство-К»
Марина Гріцишина, член Правління УВЕА, радник юридичної
фірми SAYENKO KHARENKO (www.sk.ua)
Тімур Бондарєв, керуючий партнер Arzinger (www.arzinger.ua),
Ярослав Чекер, радник, керівник практики енергетики та природних
ресурсів Arzinger
Дмитро Мельнік, юрист Arzinger
Ганна Гордієнко, молодший юрист Arzinger

Автори Огляду висловлюють подяку юридичній фірмі Asters (www.asterslaw.com)

в особі: Ярослава Петрова, партнера, Анжеліки Лівіцької, радника, співголови
практики енергетики, природних ресурсів та будівництва, Марти Галабали,
старшого юриста, Богдана Шморгуна, старшого юриста та Олени Січковської,
юриста, за підготовку інформації щодо перспектив розвитку офшорної вітро­
енергетики в Україні.

В Огляді використані фото, люб’язно надані УК «Вітряні парки України»,

ТОВ «Елементум Енерджі (Україна)», ТОВ «Юрокейп Юкрейн І»,
ТОВ «Сивашенергопром» та ГС «Українська вітроенергетична асоціація».

© 2021
© ГС «Українська вітроенергетична асоціація» тел. +380 (44) 223 29 96
© ТОВ «Українське вітроенергетичне агентство-К» ел. пошта: uwea@i.ua
Дата публікації: лютий 2021 www.uwea.com.ua

 1 

Громадська спілка «УКРАЇНСЬКА ВІТРОЕНЕР-
ГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ» – найбільша професій­
на асоціація в галузі відновлюваної енергетики
Украї­ни. Це неприбуткова організація, яка висту­
пає головною платформою комунікації та співро­
бітництва для широкомасштабного впровадження
вітроенергетичних технологій в країні та подаль­
шого забезпечення просування «зеленої» тран­
сформації усієї енергетичної системи України.
УВЕА була створена у 2008 році з метою захисту
інтересів та підтримки діяльності усіх гравців віт­
роенергетичного сектору як на національному,
так і на міжнародному рівнях. Станом на кінець
2020 року організація об’єднує близько 80 ком­
паній, серед яких: розробники вітроенергетичних
проєктів, виробники і постачальники вітроенер­
гетичного обладнання, енергетичні та будівельні
компанії, долучені до розбудови вітроенергетич­
ного сектору, а також 100% виробників електро­
енергії з енергії вітру, інвестори, проєктанти, нау­
ковці, екологи, юристи.
Юридична фірма ARZINGER
Незалежна юридична компанія Arzinger, з голов­
ним офісом у Києві та регіональними філіями в
Західній та Південній частинах України, є одним
з лідерів ринку юридичних послуг в Україні, яка
вже більше 18 років забезпечує своїх клієнтів
високоякісною юридичною підтримкою по всій
території країни. Серед клієнтів компанії – про­
відні представники міжнародного та локального
бізнесу.
Компанія Arzinger дотримується високих стандар­
тів надання юридичних послуг та є вигідним парт­
нером з урахуванням її величезного досвіду робо­
 2
УВЕА тісно співпрацює з різними національними,
регіональними та місцевими органами влади, а та­
кож такими міжнародними організаціями як Між­
народне Енергетичне Агентство (атгл. International
Energy Agency), Bloomberg NEF, Wood Mackenzie та
REN-21.
Українська вітроенергетична асоціація є дійсним
членом Всесвітньої вітроенергетичної асоціації
(WWEA) та Європейської вітроенергетичної асо­
ціації (WindEurope).
Високу професійність асоціації також підтвер­
джують неодноразово отримані відзнаки та наго­
роди. Зокрема, УВЕА двічі визнавалася вибором
року, отримавши Почесну нагороду «Вибір України
2017» та Почесну нагороду «Вибір країни 2019».
У 2018 та 2020 роках, Голову Правління УВЕА, Ві­
це-президента WWEA Андрія Конеченкова та чле­
на Правління УВЕА Галину Шмідт було нагород­
жено Дипломами «Стейкхолдер «зелених» змін»
та статуетками «Ecotransformation» (ЕКО-Оскар)
за вагомий внесок у «зелену» трансформацію дер­
жави. На 18-й Всесвітній вітроенергетичній кон­
ференції в Ріо-де-Жанейро, Андрій Конеченков та
Галина Шмідт були удостоєні Всесвітньої вітро­
енергетичної премії 2019 року за видатні досягнен­
ня в просуванні вітроенергетики в Україні та світі.
ти в різних секторах бізнесу та сферах юридичної
практики, таких як:
• M&A;
• корпоративне право;
• нерухомість та будівництво;
• антимонопольне та конкурентне право;
• антикорупційний комплаєнс та етика бізнесу;
• судове та арбітражне представництво;
• інтелектуальна власність;
• податкове право та інші.
В Arzinger працюють висококваліфіковані фахів­
ці, що володіють глибокими знаннями, величез­
ним практичним досвідом, а також розумінням
місцевого ринку. Багато з них отримали освіту
за кордо­ном і мають досвід міжнародної роботи.
Наша команда, очолювана 9 партнерами, налічує
понад 70 досвідчених юристів.

ЗМІСТ
I. ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО» ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ
В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ 5
1.1. Прогноз міжнародних інституцій щодо
майбутнього відновлюваної енергетики 6
1.2. Вплив пандемії COVID-19 на реалізацію
вітроенергетичних проєктів в Україні та світі 8

IІ. ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ 11

2.1. Тенденції розвитку та ключові показники 12
2.2. Функціонування моделі оптового ринку електроенергії 17
2.3. Сектор відновлюваної енергетики 20
2.3.1. Опитування компаній-членів УВЕА
щодо зайнятості в секторі ВДЕ 24
2.3.2. Виконання цілей Національного плану дій
з відновлюваної енергетики 27
2.4. Меморандум про Взаєморозуміння між Урядом України
та виробниками з ВДЕ 29
2.5. Конституційне провадження проти «зеленого» тарифу 32
2.6. Розвиток вітроенергетичних потужностей у 2020 році 35
2.7. Впровадження «зелених» аукціонів в Україні 40
2.8. Прогноз розвитку вітроенергетичного сектору України 43
2.8.1. Перспективи розвитку офшорної
вітроенергетики в Україні 47

ІIІ. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В СФЕРІ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ 49

3.1. Зміни в законодавстві у 2020 році 50
3.2. Нормативно-правові акти, затвердження яких
очікується у 2021 році 58

ІV. ДІЯЛЬНІСТЬ УВЕА 61

4.1. Ключова подія року 63
4.2. Міжнародні та національні конференції 64
4.3. Участь у законодавчому процесі та співпраця
з державними органами влади 67
4.4. Участь у профільних заходах та прес-конференціях 69
4.5. Вебінари як новий вид взаємодії у 2020 році 74
4.6. Вітроенергетика в музиці 77
4.7. Нагороди та відзнаки 78

 3 
 СКОРОЧЕННЯ, АБРЕВІАТУРИ
АБ Акціонерний банк ОВДП Облігації внутрішньої державної позики
АЕС Атомна електростанція ОЕС Об’єднана енергетична система
АСЕУ Асоціація сонячної енергетики України ОРДЛО Окремі райони Донецької та Луганської
АТ Акціонерне товариство областей
БіоЕС Електростанція, що генерує ОСП Оператор системи передач
електроенергію з біомаси ОСР Оператор системи розподілу
ВДЕ Відновлювані джерела енергії ПАТ Публічне акціонерне товариство
ВДР Внутрішньодобовий ринок ПАЕУ Професійна асоціація екологів України
ВЕО Виробничо-енергетичне об’єднання ПВт Петават
ВЕС Вітрова електростанція ПГП Покупець гарантованого покупця
ВЕУ Вітроенергетична установка ПрАТ Приватне акціонерне товариство
ВРУ Верховна Рада України ПС Підстанція
ГАЕС Гідроакумулююча електростанція РДН Ринок «на добу наперед»
ГВт Гігават РП Розподільчий пристрій в
ГЕС Гідроелектростанція трансформаторі
ГС Громадська спілка СЕС / дСЕС Сонячна електростанція /
Сонячні установки для приватних
ДАБІ Державна архітектурно-будівельна
домогосподарств
інспекція
т.в.о. Тимчасово виконуючий обов’язків
Держенерго- Державне агентство
ефективність з енергоефективності ТВт Терават
та енергозбереження України ТЕО Техніко-економічне обґрунтування
ДП Державне підприємство ТЕС Теплоелектростанція
ЄБРР Європейський банк реконструкції ТЕЦ Теплоенергоцентраль
та розвитку / EBRD ТОВ (ТзОВ) Товариство з обмеженою
ЄС Європейський Союз відповідальністю
ЄУЕА Європейсько-українське енергетичне ТПП Торгово-промислова палата
агентство ТУ Технічні умови
кВ Кіловольт т у.п. Тонна умовного палива
кВт Кіловат УАВЕ Українська асоціація відновлюваної
КМУ Кабінет Міністрів України енергетики
КНР Китайська Народна Республіка УВЕА Українська вітроенергетична асоціація
КСУ Конституційний Суд України СО2 Діоксид вуглецю
ЛЕП Лінія електропередач DFC Фінансова установа Уряду США –
МВт Мегават Корпорація приватних закордонних
інвестицій «OPIC»
МГЕС Мала гідроелектростанція
IFC Міжнародна фінансова корпорація
МЕА Міжнародне енергетичне агентство /
IEA IRENA Міжнародне агентство з відновлюваних
джерел енергії
МФК Міжнародна фінансова корпорація / IFC
M&A mergers and acquisitions / злиття
НАЕК Національна атомна енергогенеруюча
і поглинання
компанія
NEFCO Північна екологічна фінансова
НАТО Організації Північноатлантичного
корпорація
договору
PPA Договір на купівлю – продаж
НЕК Національна енергетична компанія
електроенергії
НКРЕКП Національна Комісія, що здійснює
WB (World Світовий Банк
державне регулювання у сферах
Bank)
енергетики і комунальних послуг
WindEurope Вітроенергетична асоціація Європи
НПД Національний план дій з відновлюваної
енергетики до 2020 року WWEA World Wind Energy Association /
Всесвітня вітроенергетична асоціація
ОВД Оцінка впливу на довкілля

 4 
 І ЗДІЙСНЕННЯ
«ЗЕЛЕНОГО»
ЕНЕРГЕТИЧНОГО
ПЕРЕХОДУ
В УМОВАХ
ПАНДЕМІЇ
КОРОНАВІРУСУ

Фото Констянтина Бріжніченко

 5 
 1.1. ПРОГНОЗ МІЖНАРОДНИХ
ІНСТИТУЦІЙ ЩОДО МАЙБУТНЬОГО
ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

«Зробити чисту енергію основою планів сти-
мулювання задля протистояння пандемії коронаві-
русу», – саме цей вислів Фатіха Біроля, Виконавчого
директора Міжнародного енергетичного агентства,
яскраво розкриває роль відновлюваних джерел
енергії за часів пандемії COVID-19.
Коронавірус став безпрецедентною світовою
кризою, яка підірвала стійкість енергетичного
сектору більше, ніж будь-яка інша подія сучасної
історії, вплив якої відчуватиметься людством ще
не одне десятиліття. З лютого по середину травня
2020 року, приблизно 100 країн, штатів і провін­
цій – переважно в Європі, Азії та Північній Америці –
запро­вадили повні карантинні обмеження, тоді як
часткові карантинні обмеження були введенні ще в
понад 100 юрисдикціях. Тривалість таких обмежень
зазвичай досягала 4 – 10 тижнів, коли кожен но­
вий місяць соціальної ізоляції знижував щорічний
глобальний попит на енергію приблизно на 1,5%. За
даними МЕА, через пандемію COVID-19, в 2020 році
глобальний попит на енергію та викиди СО2 від сек­
тору енергетики скоротились на 7%, а інвестиції –
на 18%, що затьмарило наслідки фінансової кризи
2008 року і стало найбільшим показником з часів
Великої депресії 1930-х років.
В той же час, попит на електроенергію скоро­
тився на символічні 2%, адже за словами доктора
Фаті­ха Біроля: «криза коронавірусу довела залеж-
ність сучасного суспільства від електрики. Сьогодні
ми є свідками суспільства, яке ще більше поклада-
ється на цифрові технології в повсякденному житті,
а в споживанні електроенергії – на все більш стійкі
та доступні енергії вітру і сонця».
«Уряди мають ще більше підтримувати від-
новлювані джерела енергії, а інвестори активніше
вкладатися в «зелені» проєкти заради ефективного
відновлення своїх економік від наслідків пандемії ко-
ронавірусу та забезпечення чистого майбутнього»,
акцентував доктор Біроль.

Графік 1.1.1. Потужність відновлюваних джерел енергії у світі, 2020-2025 роки,

основний та прискорений сценарії МЕА, ГВт
350

300
Сонячна
250 енергетика
155
Наземна
200
120 вітроенергетика
125 130
150 110 Офшорна
вітроенергетика
80
100 Гідроенергетика
70 50 52
60 20 Біоенергетика
8 10 12
50 5.3 25
18 25 30 20 Геотермальна
5 5 8 10
7 22 24
0 16 18 19 енергетика
2020 факт 2021 2022 2023-25 2023-25
Основний сценарій Основний Прискорений
сценарій сценарій
Річне зростання Середнє річне зростання
потужностей потужностей Джерело: МЕА, 2020

 6 
Графік 1.1.2. Глобальне виробництво електроенергії за типами електростанцій,
1980-2050, ПВт•год в рік
60
50
40
30
20
10
0 Вугільні електростанції
1980 1990 2000 2010 2020
Введені країнами правила безпеки та обмежен­
ня мобільності призвели до порушення глобальних
ланцюгів поставок, тимчасово сповільнили будів­
ництво об’єктів відновлюваної енергетики, особли­
во проєктів наземної вітроенергетики, та скоротили
фінансову активність на ринку. Завдяки тому, що
ключові гравці глобального ринку ВДЕ почали мо­
дифікувати свою діяльність задля пристосування
до тривалих правил соціального дистанціювання,
МЕА визнало відновлювані джерела енергії най­
стійкішими джерелами енергії до викликів пандемії
COVID-19. Яскравим доказом цього стали результа­
ти проведених аукціонів з ВДЕ, коли в першій поло­
вині 2020 року 13 країн успішно розіграли 50 ГВт
нових потужностей з ВДЕ, введення в експлуатацію
яких планується у період з 2021 по 2024 роки.
Хоча в усіх прогнозних сценаріях МЕА відсут­
ня єдина сюжетна лінія щодо майбутнього ВДЕ,
експерти МЕА одностайні в тому, що незважаючи
на те як буде розвиватися ситуація з пандемією
COVID-19, уряди продовжуватимуть підвищувати
свої кліматичні амбіції, «апетити» інвесторів до «зе­
лених» проєктів лише зростатимуть, а проєкти з ви­
копних джерел енергії стрімко втрачатимуть свою
економічну вигідність та ліквідність. За прогнозом
МЕА, у наступні 5 років, виробництво з відновлюва­
них джерел енергії збільшиться на 50%, до майже
9  745 ТВт•год, що еквівалентно сукупному попиту
на електроенергію Китаю та Європейського Союзу.
Загалом, до 2025 року частка відновлюваних дже­
рел енергії в загальному виробництві електроенер­
гії складатиме 33%, що повністю перевершить ви­
робництво електроенергії з вугілля.
 7
Офшорні ВЕС (плавучі)
Офшорні ВЕС (фіксовані)
Наземні
вітроелектростанції
Сонячні фотоелектричні
електростанції
Сонячні теплові
електростанції
Гідроелектростанції
Електростанції на біомасі
Геотермальні
електростанції
Атомні електростанції
Газові електростанції
Електростанції на мазуті
2030 2040 2050 Джерело: DNV GL, 2020
Ще один цікавий прогноз був опублікований
Європейською асоціацією електроенергетики
Eurelectric у Звіті «Енергетичний барометр» (англ.
Power Barometer), відповідно до якого, до 2030 року
майже 80% електроенергії в Європі може виробля­
тися виключно відновлюваними джерелами енергії.
Дана тенденція підкріплюватиметься активною від­
мовою від вугільної генерації. Більше того, до 2030
року 21 європейська країна повністю відмовиться
від вугільної генерації (ред. станом на сьогодні таких
країн нараховується 9).
Не менш оптимістичним є прогноз провідної
міжнародної консалтингової компанії DNV GL, яка у
своєму Звіті «Огляд енергетичного переходу у 2020
році» (англ. Energy Transition Outlook 2020) проана­
лізувала усі наслідки пандемії COVID-19 для гло­
бального ринку ВДЕ та дійшла висновку, що у 2050
році 78% електроенергії у світі генеруватиметься
відновлюваними джерелами енергії, 62% з яких
вироблятиметься виключно вітровими та сонячни­
ми потужностями.
Виробництво електроенергії вітроенергетичними
потужностями, в свою чергу, зросте з 1 280 ТВт•год
за рік у 2017 році до 18 500 ТВт•год за рік у 2050
році.
Усі без виключення міжнародні організації од­
ностайно визнали, що офшорна вітроенергети­
ка постраждала найменше від викликів пандемії
COVID-19. За даними DNV GL, частка офшорної
вітро­енергетики у загальному виробництві електро­
енергії у світі буде неухильно зростати, збільшую­
чись з 5,5% у 2018 році до 28% у 2050 році.

 1.2. ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ
COVID-19 НА РЕАЛІЗАЦІЮ
ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЄКТІВ
В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Станом на 1 січня 2021 року всього у світі було
зафіксовано 85,7 млн випадків зараження корона­
вірусом, жертвами якого стали 1,85 млн осіб, а оду­
жали – 48,2 млн осіб. Сьогодні кожен чітко відчуває
вплив пандемії COVID-19 не лише на власне здоров’я
та щоденну діяльність, а й на соціальну активність та
ведення бізнесу. Сектор вітрової енергетики не став
виключенням і, в порівнянні з іншим бізнесом, хоч
і менше, проте все ж постраждав від карантинних
обмежень.
Після рекордного 2019 року, 2020 рік ознаме­
нувався зниженням темпів реалізації вітроенерге­
тичних проєктів як у всьому світі, так і в Україні.
Китай – один із найбільших постачальників вітро­
вого обладнання на світові енергетичні ринки – до­
волі довго перебував в умовах жорстких карантин­
них обмежень. Більшість китайських підприємств
були зачинені протягом декількох місяців, що при­
звело до затримки постачання вітрових турбін по
всьому ланцюжку, вплинуло на розрахунки компа­

Графік 1.2.1. Споживання електроенергії в Україні за 2018-2020 роки, нетто, млн кВт•год

11822
11744
11700
11425
11435
11358
11200
11025
10791 10900
10837
10797
10700
10608
10566 10233
10200
10187
10150
9825
9791
9700 9724
9617
9442 9641
9596
9352 9425 9370
9298
9200 9116
9153 9313
9155 9261 9094
9083

8864 8926 8939

8700
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
2018 2019 2020 Джерело: ПрАТ НЕК «Укренерго», 2020

 8 
ній з підрядниками та скоротило темпи будівництва
вітроелектростанцій протягом усього 2020 року не
лише в КНР (ред. орієнтовно – на 10-50%), але й на
більшій частині європейського ринку. Враховуючи
те, що станом на початок запровадження каран­
тинних обмежень вже існувала низка девелоперів
з підписаними договорами prePPA, наприклад, як
в Україні, чи з отриманою сертифікацією на по­
датковий кредит, наприклад, як в США, кожен но­
вий тиждень простою створював для них нові біз­
нес-ризики.
Повний загальнонаціональний карантин в Украї­
ні, у зв’язку з COVID-19, тривав з 12 березня 2020
року до кінця 2020 року й продовжує діяти до 28
лютого 2021 року. Зокрема, карантин вводився та
подовжувався на наступні періоди:
• з 12 березня по 22 травня 2020 року на всій те­
риторії України, відповідно до Постанови КМУ
№211 від 11 березня 2020 року;
• з 22 травня по 31 липня 2020 року на терито­ріях
областей із урахуванням епідемічної ситуації в
регіоні та продовження карантину по всій терито­
рії України, відповідно до Постанови КМУ №392
від 20 травня 2020 року;
• з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на всій терито­
рії України, відповідно до Постанови КМУ №641
від 22 липня 2020 року;
• з 19 грудня 2020 року по 28 лютого 2021 року на
всій території України, відповідно до Постанови
КМУ №1236 від 9 грудня 2020 року.
 9
Одним із перших відчутних наслідків пандемії
COVID-19 для вітроенергетичного ринку стало вве­
дення заборони залізничного, авіа– та автобусного
міжміських та міжобласних пасажирських переве­
зень та переведення підприємств на дистанційну
роботу. Це ускладнило приїзд іноземних спеціа­лістів
на будівельні майданчики вітроелектростанцій.
Тому, через впровадження карантину, першими по­
страждали ті вітроенергетичні проєкти, які станом
на початок 2020 року вже перебували на активній
стадії будівництва, адже більшість проєктів вітро­
вої генерації в Україні реалізуються за участю іно­
земних експертів з монтажу вітрового обладнання.
Крім того, тимчасово, з 10 по 24 квітня 2020 року,
вводилась в дію заборона на будівельні роботи, що
також стало відчутно для галузі, зокрема через сут­
тєвий вплив на строки виконання будівельних робіт.
Частковим вирішенням проблем було внесення
«карантину» до переліку форс-мажорних обставин
положеннями Закону України №540-IX «Про вне­
сення змін до деяких законодавчих актів України,
спрямованих на запобігання виникненню і поширен­
ню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 бе­
резня 2020 року. Ця зміна дозволила підрядникам
та постачальникам обладнання отримувати серти­
фікати ТПП України для підтвердження форс-ма­
жорних обставин, обумовлених карантином. Під­
твердження форс-мажорних обставин дозволяє
перенести виконання зобов’язань на інший період
без застосування санкцій, що важливо для компаній
залучених у реалізацію вітроенергетичних проєктів.

 Зрештою, введення карантину та перехід бізнесу
на дистанційну роботу спричинили тимчасове за­
криття підприємств, торгових центрів, аеропортів та
інших великих споживачів електроенергії, що при­
звело до зміни структури споживання електроенер­
гії в енергетичній системі України. Зокрема, протя­
гом загальнонаціонального локдауну, споживання
електроенергії навесні 2020 року, порівняно з ми­
нулим роком, впало на 5%.
Для стабілізації ситуації на ринку електрич­
ної енергії, під час карантину 8 квітня 2020 року,
НКРЕКП прийняла Постанову №766 «Про дії учас­
ників ринку електричної енергії у період дії ка­
рантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із
поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Положення цієї Постанови були прийняті на період
дії карантину або обмежувальних заходів, пов’яза­
них із поширенням коронавірусної хвороби, та про­
тягом 30 днів з дня його відміни. Внесена НКРЕКП,
15 квітня 2020 року, зміна до цієї Постанови нада­
ла право ДП «Гарантований покупець» не продава­
ти електроенергію за мінімально можливою ціною
на ринку «на добу наперед». Дана зміна дозволила
ДП «Гарантований покупець» продавати електричну
енергію із відновлюваних джерел енергії за ринко­
вими цінами до кінця 2020 року, проте вже з 1 січня
2021 року це положення було виключене з Поста­
нови НКРЕКП.
Але 15 січня 2021 року змінами до Постанови
№641 НКРЕКП виключила із Порядку купівлі гаран­
тованим покупцем електричної енергії, виробленої
 10
із альтернативних джерел енергії, положення щодо
продажу електроенергії за мінімально можливою
ціною на РДН.
До усіх вищенаведених викликів додались та­
кож політична нестабільність, зміни в законодав­
стві, знач­на заборгованість на ринку електроенер­
гії та спричинені цим внутрішні фінансові проблеми
компаній.
У квітні 2020 року, УВЕА провела опитування
серед своїх компаній-членів щодо їх діяльності в
умовах карантину. Опитування пройшло 20 компа­
ній-членів УВЕА. 84,6% опитаних повністю дотриму­
валися карантинного режиму, а 15,4% – частково.
На час проведення опитування, 76,9% опитуваних
вже перебували на карантині понад один місяць,
тому їх відповіді можуть вважатися об’єктивними. З
ключових негативних наслідків дистанційної роботи,
які були відзначені працівниками компаній, стали:
а) скорочення заробітної плати (30,8% респонден-
тів зазначило, що виплати були скорочені, а 7,7%
повідомили, що виплати були скорочені залежно від
посади); б) призупинення проєктів, неможливість
проведення громадських слухань та обговорень й
унеможливлення взаємодії з органами державної
влади.
В результаті пандемії COVID-19 і пов’язаних з
цим карантинних обмежень, 238 МВт вітроенерге­
тичних потужностей, хоча і були побудовані в країні,
проте не були введені в експлуатацію у 2020 році. Їх
введення очікується у 1 кварталі 2021 року.

IІ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ
СЕКТОР УКРАЇНИ

 11 
 2.1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
ТА КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ
На відміну від рекордного для національного
вітро­енергетичного сектору 2019 року, в якому
Україна приєдналась до світового «Гігаватного клу­
бу країн», вітроенергетична потужність яких переви­
щує 1 000 МВт, 2020 рік продемонстрував безпре­
цедентне протистояння цій динаміці всередині нашої
держави. Затримки виплат за поставлену в мережу
електроенергію, з якими стикнулись виробники з
ВДЕ з початку запуску нового ринку електроенергії
(див. Розділ 2.2. даного Огляду), різке зростання со­
нячної генерації, високий розмір «зеленого» тарифу
для окремих СЕС та присутність у владі потужної
групи лобістів традиційної енергетики призвели до
значних політичних спекуляцій на темі «зеленого»
тарифу та відновлюваних джерел енергії як таких,
а в подальшому, до скорочення «зеленого» тарифу
для нових та вже побудованих станцій з ВДЕ.
З іншого боку, 2020 рік, в якому була суттєво
змінена державна схема підтримки ВДЕ, став пере­
ломним для ринку відновлюваної енергетики Украї­
ни. За результатами медіації при Центрі вирішення
спорів та переговорів Секретаріату Енергетичного
Співтовариства, ініційованої в грудні 2019 року
УВЕА та ЄУЕА, між Урядом України, НКРЕКП та Асо­
ціаціями був підписаний Меморандум про взаємо­
розуміння щодо врегулювання проблемних питань
у сфері відновлюваної енергетики в Україні (Мемо-
рандум) (див. Розділ 2.4. даного Огляду).
Графік 2.1.1. Щорічний приріст вітроенергетичних потужностей, 2014-2020, МВт
800
600
400
200
126,3
16,7 11,6
0
2014 2015 2016
 12
На основі підписаного Меморандуму, Верховна
Рада України, узаконивши досягнуті сторонами до­
мовленості, прийняла Закони України №810-IX та
№1006-IX; а Міністерство Енергетики України пре­
зентувало пропозиції щодо обсягів та параметрів
річної квоти підтримки і графіку проведення «зе­
лених» аукціонів на 2021 рік, а також індикативних
прогнозних показників річних квот підтримки на
2022-2025 роки (див. Розділ 2.7. даного Огляду). Усе
це, незважаючи на політичний тиск та постійні зміни
законодавства, визначає подальший курс розвитку
як вітрової енергетики, так і усіх відновлюваних
джерел енергії в країні.
Попри те, що, порівняно з 2019 роком, у 2020
році національний вітроенергетичний сектор збага­
тився на значно меншу кількість нових потужностей,
близько 5 000 МВт вітроенергетичних потужностей,
які станом на кінець грудня 2019 року отримали
дозволи на будівництво, демонструють готовність
сектору розвиватися та надалі вносити свій вклад в
національну економіку. За 2020 рік, у чотирьох об­
ластях України було введено в експлуатацію всього
144,2 МВт нових вітроенергетичних потужностей,
а загальна потужність вітроенергетичного сектору
України досягла 1 314,1 МВт. На новозбудованих
ВЕС почали генерувати чисту електроенергію 36
вітро­вих турбін мегаватного класу. Середня одинич­
на потужність нових вітротурбін складає 4 МВт.
637,1
144,2
67,8
26,4
2017 2018 2019 2020
Джерело: ГС «УВЕА», 2020

Графік 2.1.2. Загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектору на материковій частині України
та територіях ОРДЛО (без АР Крим) за період з 2015 по 2020 роки, МВт
1500
Материкова частина України 1314,1
Тимчасово неконтрольовані території на Сході України 1169,9

1000

1176,1
1031,9
532,8
500 438,7 465,1

394,8
300,7 327,1
409,5
138,0 138,0 138,0 138,0 138,0
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Джерело: ГС «УВЕА», 2020

Навіть з урахуванням такого незначного річ­
ного зростання, серед усіх відновлюваних джерел
енергії, вітроенергетичний сектор України зали­
шається другим в країні за кількістю встановлених
потужностей, після сонячної енергетики. Станом на
кінець грудня 2020 року, частка вітроенергетики
у загальній встановленій потужності сектору ВДЕ
(див. Розділ 2.3. даного Огляду) становить 15,4%, а
у встановленій потужності енергетичного сектору
країни – 2,2% (див. Розділ 2.2. даного Огляду).

 13 
Таблиця 2.1.1. ВЕС, які постачають електроенергію за «зеленим» тарифом, станом на 31 грудня 2020 року

Повне найменування
Встановлена
суб’єкта господарювання, Кількість та модель
№ Назва ВЕС потужність Статус ВЕС
що має у користуванні ВЕУ
(МВт)
об’єкт електроенергетики
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
19 x 2,5 МВт WTU2.5
Вітряний парк ТОВ «УК «Вітряні парки
1. 52,6 2 x 3,3 МВт WTU3.3 в роботі
Очаківський України»
1 x 3,5 МВт WTU3.5
2 x 2,5 МВт WTU2.5
Вітряний парк ТОВ «УК «Вітряні парки
2. 14,3 1 x 4,5 МВт WTU4.5 в роботі
Благодатний України»
1 x 4,8 МВт WTU4.8
3 x 2,5 МВт WTU2.5
Вітряний парк 2 x 3,0 МВт WTU3.0
ТОВ «УК «Вітряні парки
3. Причорномор- 42,8 6 х 3,2 МВт WTU3.2 в роботі
України»
ський 2 x 3,3 МВт WTU3.3
1 х 3,5 МВт WTU3.5
Вітряний Парк ТОВ «УК «Вітряні парки
4. 10,5 3 х 3,5 МВт WTU3.5 в роботі
Південний України»
Вітряний Парк ТОВ «УК «Вітряні парки
5. 7,0 2 х 3,5 МВт WTU3.5 в роботі
Щасливий України»
Вітряний Парк ТОВ «УК «Вітряні парки
6. 14,4 3 x 4,8 МВт WTU4.8 в роботі
Швидкий України»
ВЕС
7. Миколаївська ТОВ «Сінга Енерджі» 6 3 х 2 МВт Vestas 2,0 в роботі
область
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
знаходяться на тимча­
10 x 2,5 МВт сово непідконтрольній
Вітряний парк ТОВ «УК «Вітряні парки
8. 25 Fuhrlander території, не постачають
Краснодонський України» електроенергію до ОЕС
FL2500 – 100
України
знаходяться на тимча­
10 x 2,5 МВт сово непідконтрольній
Вітряний парк ТОВ «УК «Вітряні парки
9. 25 Fuhrlander території, не постачають
Лутугінський України» електроенергію до ОЕС
FL2500 – 100
України

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
знаходяться на тимча­
23 x 2,5 МВт сово непідконтрольній
Вітряний парк ТОВ «УК «Вітряні парки
10. 57,5 Fuhrlander території, не постачають
Новоазовський України» електроенергію до ОЕС
FL2500 – 100
України

204 x 0,1075 МВт

USW56 – 100 знаходяться на тимча­
6 x 0,6 МВт сово непідконтрольній
ВЕО Вітроенер- ТОВ «УК «Вітряні парки
11. 30,53 Turbowinds T600 – 48 території, не постачають
гопром України» електроенергію до ОЕС
2 x2,5 МВт
України
Fuhrlander
FL2500 – 100
Краматорська ТОВ «УК «Вітряні парки
12. 13,5 3 х 4,5 МВт WTU4.5 в роботі
ВЕС України»
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
Новоросійська 3 x 3,075 МВт
13. ТОВ «Віндкрафт Україна» 9,225 в роботі
ВЕС Vestas V112
3 x 3,075 МВт
14. ВЕС Ставки ТОВ «Віндкрафт Україна» 9,225 в роботі
Vestas V112

 14 
 Повне найменування
суб’єкта Встановлена
Кількість та модель
№ Назва ВЕС господарювання, що має потужність Статус ВЕС
ВЕУ
у користуванні об’єкт (МВт)
електроенергетики
ТОВ «Віндкрафт 4 x 3,075 МВт
15. ВЕС Берегова 12,3 в роботі
Україна» Vestas V112
12 x 3,65 МВт
Vestas V126
16. Новотроїцька ВЕС ТОВ «Віндкрафт Таврія» 72,6 в роботі
8 x 3,6 МВт
Vestas V136
ТОВ «Віндкрафт 19 x 3,6 МВт
17. Овер’янівська ВЕС 68,4 в роботі
Україна» Vestas V -136
35 x 4,2 МВт
ТОВ «Віндкрафт Vestas V -150
18. Мирненська ВЕС 163,0 в роботі
Каланчак» 4 x 4,0 МВт
Vestas V -150
16 x 0,1075 МВт
USW56 – 100
19. Сиваська ВЕС ТОВ «Сивашенергопром» 2,92 в роботі
2 x 0,6 МВт
Turbowinds T600 – 48
ТОВ «Сивашенергопром» / 26 х 3,9 МВт Nordex
20. Сиваська ВЕС 101,4 в роботі
NBT N131/3900
ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
65 x 3,075 МВт
21. Ботієвська ВЕС ТОВ «Вінд Пауер» (ДТЕК) 199,875 в роботі
Vestas V112
ТОВ «Приморська вітро­ 26 х 3,83 МВт
22. ВЕС Приморська 1 99,58 в роботі
електростанція» (ДТЕК) GE 3.8 – 130
ТОВ «Приморська вітро­ 26 х 3,83 МВт
23. ВЕС Приморська 2 99,58 в роботі
електростанція 2» (ДТЕК) GE 3.8 – 137
ТОВ «Орлівська вітро­ 26 x 3,8 МВт
24. Орлівська ВЕС 98,8 в роботі
електростанція» (ДТЕК) Vestas V126
ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
Güriş İnşaat ve 9 x 3,63 МВт
25. ВЕС Овід Вінд 32,67 в роботі
Mühendislik A.Ş GE 3.6 -137
ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
ВЕС Старий Самбір 4 x 3,3 МВт
26. ТОВ «Еко-Оптіма» 13,2 в роботі
1 Vestas V112
ВЕС Старий Самбір 6 х 3,45 МW
27. ТОВ «Карпатський вітер» 20,7 в роботі
2 Vestas V136
КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
ТОВ «Виробничо-Комерцій­ 1 х 0,45 МВт
28. Вітротурбіна Bonus 0,45 в роботі
на Фірма «ЛІГЕНА» Bonus 450/37
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
ВЕС Шевченкове-1 1 x 0,6 МВт
29. ТОВ «Вінд Енерджі» 0,6 в роботі
Перша черга Nordex N43
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
ТзОВ «Зборівська 3 х 660 кВт
30. Зборівська ВЕС 1,98 в роботі
птахофабрика» Vestas V47
ВЕС 2 х 2,0 МВт
31. ТОВ «Біоенергопродукт» 4,0 в роботі
Біоенергопродукт Enercon E70
ВСЬОГО: 1314,1 МВт 609 ВЕУ

 15 
 Діаграма 2.1.3. Встановлена вітроенергетична потужність українських домогосподарств з середньо­
за областями материкової частини України у 2020 році, МВт місячним споживанням електроенергії на
рівні 500 кВт•год.
0,6
101,5 Незважаючи на усі виклики 2020
Донецька
року, як політичні, так і наслідки панде­
Івано-Франківська мії COVID-19, міжнародні та національні
Запорізька інвестори і надалі зацікавлені вклада­
439,1
Київська ти кошти у вітроенергетичні проєкти та
розвивати інвестиційну привабливість й
Луганська
497,8 бізнес-клімат України. У 2020 році обсяг
Львівська інвестицій у сектор вітрової енергетики
Миколаївська склав 154 млн Євро, що в понад 6 ра­
5,98 зів менше за показник 2019 року. Проте
Одеська
32,7 152,1 можна констатувати, що загальна тенден­
Тернопільська
50 ція інвестування у нові вітроенергетичні
Херсонська проєкти залишається. За останні 5 років
33,9 0,45
Джерело: ГС «УВЕА», 2020 у вітроенергетичну галузь сумарно було
вкладено близько 2 млрд Євро.

За кількістю введених за рік вітроенергетичних Окрім залучення інвестицій, вітроенер­

потужностей на перше місце вийшла Херсонська
область (101,4 МВт), випередивши Миколаївську
область (42,8 МВт).
Також нові вітроенергетичні потужності були
побудовані у Запорізькій та Одеській областях, а
саме 98 МВт та 40 МВт відповідно. Введення в екс­
плуатацію цих потужностей очікується у першому
кварталі 2021 року.
За минулий рік вітроенергетичними потужнос­
тями до об’єднаної енергосистеми України було
поставлено 3 251,6 млн кВт•год «зеленої» елек­
троенергії, або 2,2% від сукупного річного обсягу
генерації електроенергії в Україні, достатньої для
забезпечення електроенергією понад 650 тисяч
гетичний сектор продовжує бути й одним із найбіль­
ших вкладників у державний та місцевий бюджети
України. Попри усі цьогорічні закиди Державної
податкової служби України про нібито ухиляння
«зеленої» генерації від сплати податку на прибуток,
які були успішно спростовані ринком ВДЕ, за дани­
ми проведеного опитування компаній-членів УВЕА,
у 2020 році лише вітроенергетичними компаніями
було перераховано близько 1,17 млрд гривень до
бюджету України, з яких близько 63 млн гривень на­
дійшли до місцевих бюджетів.
Завдяки генеруванню електроенергії на вітро­
станціях у 2020 році, щорічні викиди вуглекислого
газу в країні були знижені на 2,6 млн тон і зеконом­
лено близько 321,5 тис м3 природного газу.

Графік 2.1.4. Співвідношення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до виробітку електроенергії

на материковій частині України, 2013-2020 роки
2000 4000
Виробництво електроенергії, млн кВт•год

3252
Встановлена потужність, МВт

1500 3000
2066

1000 2000

1125 1180
1047
970
500 1031,9 1176,1 1000

409,5 300,7 327,1 394,8

0 0
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Джерело: ГС «УВЕА», 2020

 16 
2.2. ФУНКЦІОНУВАННЯ МОДЕЛІ
ОПТОВОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Відповідно до прийнятого у квітні 2017 року За­
кону України №2019-VIII «Про Ринок електричної
енергії», у липні 2019 року в Україні почав функці­
онувати новий оптовий ринок електричної енер­
гії. Таким чином, країна перейшла від попередньо
існуючої централізованої моделі ринку з «єдиним
покупцем» до конкурентної лібералізованої моделі,
яка засновується на п’яти окремих сегментах ринку:
ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу на­
перед», внутрішньо-добовому ринку, балансуючому
ринку та ринку допоміжних послуг. Запуск нової мо­
делі ринку мав створити можливості для забезпе­
чення прозорості та конкуренції в різних сегментах
ринку.
Проте, запуск цієї моделі відбувся без врегу­
лювання проблем, які існували у централізованій
моделі ринку. Зокрема, не було ліквідовано пере­
хресне субсидіювання, не усунені причини накопи­
чення боргів, не погашена стара заборгованість (ред.
30 млрд гривень) ДП «Енергоринок», який виконував
обов’язки «єдиного покупця» електроенергії. Крім
того, з метою запобігання швидкому зростанню цін
на ринку та задля забезпечення населення доступ­
ною електроенергією, КМУ було покладено на учас­
ників ринку електричної енергії спеціальні обов’яз­
 17
ки – ПСО (англ. Public Service Obligation – PSO) – для
забезпечення загальносуспільних інтересів у проце­
сі функціонування електроенергетичного ринку.
Накопичення невирішених старих проблем ра­
зом із запровадженням жорсткого регулювання
цін на ринку, негативно вплинуло на функціону­
вання оптової моделі ринку. Україна зіткнулася з
проблемою заборгованості перед учасниками рин­
ку електроенергії, що, в результаті, навесні 2020
року, призвело до фінансової кризи на енергетич­
ному ринку Украї­ни, майже зупинивши розвиток
вітроенерге­тики в країні. Станом на 1 серпня 2020
року заборгованість ДП «Гарантований покупець»
перед виробниками «зеленої» електроенергії за вже
відпущену в 2020 році електричну енергію сягнула
22,4 млрд грн (ред. близько 777,8 тис Євро). Уряду
Украї­ни довелося створити Антикризовий енерге­
тичний штаб для виправлення цього становища і
започаткування переговорів з інвесторами в ВДЕ
(див. підрозділ 3.3. даного Огляду), які, як було зазна­
чено вище, завершились підписанням Меморандуму
про Взаєморозуміння та прийняттям Закону України
№810-IX, що набув чинності 1 серпня 2020 року.
На функціонуванні ринку електричної енергії у
2020 році позначилась і пандемія COVID-19 (див.
Розділ 1.2. даного Огляду). Карантинні заходи в Украї­
ні призвели до значного зниження рівня споживан­
ня електроенергії, оскільки промисловість та бізнес
скоротили свою діяльність. В травні 2020 року спо­
стерігалось скорочення обсягів виробництва атом­
ної енергії, частка якої завжди була найбільшою в
електричному балансі країни. Проте, за словами
авторів Квартального моніторингового звіту про
впровадження Плану дій щодо енергетичного сек­
тору України від грудня 2020 року: «зниження обся-
гів виробництва атомної енергії не було виправдане
економічними факторами та зниженням попиту на
електроенергію чи розвитком ВДЕ. Жорстке регулю-
вання державної компанії «Енергоатом» за допомо-
гою схеми ПСО, призвело до збільшення виробництва
електроенергії більш дорогими та забруднюючими
станціями (ред. вугільними), збільшуючи при цьому за-
гальну вартість виробництва електроенергії».1
1
Law Carbon Ukraine, Квартальний моніторинговий звіт про
впровадження Плану дій щодо енергетичного сектору України,
грудень 2020

Таблиця 2.2.1. Динаміка і структура виробництва електроенергії в Україні, млн кВт•год

12 місяців 2019 року 12 місяців 2020 року +/– до 2019 року

у % до у % до
млн
звіт загального звіт загального %
кВт•год
виробництва виробництва
Обсяг електроенергії –
153967,1 100,0 148854,0 100,0 -5113,1 -3,3
всього в тому числі:
ТЕС та ТЕЦ, з них: 55785,0 36,2 52360,8 35,2 -3424,2 -6,1
ТЕС ГК – всього: 44915,1 29,2 39562,6 26,6 -5352,5 -11,9
ТЕЦ та когенераційні
10869,9 7,1 12798,2 8,6 1928,3 17,7
установки:
ГЕС та ГАЕС, з них: 7868,6 5,1 7583,5 5,1 -285,1 -3,6
ГЕС 6521,8 4,2 6026,2 4,0 -495,6 -7,6
ГАЕС 1346,8 0,9 1557,3 1,0 210,5 15,6
АЕС, всього 83002,7 53,9 76202,5 51,2 -6800,2 -8,2
Відновлювані джерела
5542,2 3,6 10862,1 7,3 5319,9 96,0
енергії (ВЕС,СЕС,БіоЕС)
Блок-станціями та іншими
1768,6 1,1 1845,1 1,2 76,5 4,3
джерелами

Джерело: ПрАТ НЕК «Укренерго», 2020

В цілому, за даними ПрАТ НЕК «Укренерго», у ми­
нулому році спостерігалось зменшення споживання
електроенергії в ОЕС України. Так, у 2020 році елек­
троспоживання становило (нетто, без урахування
втрат в мережах) 117,7 млрд кВт•год, що на 2,1%
менше, ніж за аналогічний період 2019 року.
При цьому, ТЕС згенерували 39 552,7 млн кВт•год
електроенергії, що на 11,9% менше, ніж за анало­
гічний період 2019 року, у той час як ТЕЦ та когене­
раційні установки, у порівнянні з 2019 роком, збіль­
шили річне виробництво електроенергії на 17,6%,
тобто до 12 787,3 млн кВт•год.

Енергетична система України, встановлена по­
тужність якої в 2020 році досягла 54,233 ГВт, скла­
дається з 15 блоків атомних електростанцій, частка
яких у національній генерації складає 52,6%, 26
теплоелектроцентралей, які працюють на вугіллі
та природному газі, та понад 70 вугільних блоків
теплоелектростанцій, що забезпечують основне
балансування навантаження в мережі. Існуючі по­
тужності гідроенергетичних та гідроакумулюючих
електростанцій значною мірою залежать від сезон­
них та погодних умов, тому їх частка в загальному
обсязі виробленої електроенергії суттєво варіюєть­
ся. Встановлена потужність електростанцій віднов­
люваної енергетики (ред. без ГЕС великої потужнос-
ті) станом на кінець 2020 року склала, за даними
ПрАТ НЕК «Укренерго» та Держенергоефективності,
8 515,1 МВт (включно з СЕСд).
У 2020 році обсяг електроенергії виробленої на
атомних електростанціях склав 76 202,2 млн кВт•год,
що на 8,2% менше ніж у відповідний період мину­
лого року.
Гідроелектростанціями, потужність яких пере­
вищує 10 МВт, та гідроакумулюючими станціями за
12 місяців 2020 року було вироблено 7 581,3 млн
кВт•год, що на 3,7% менше, ніж за 12 місяців 2019
року.
За даними ПрАТ НЕК «Укренерго» виробництво
електроенергії відновлюваними джерелами енер­
гії (ВЕС, СЕС, БіоЕС та малими ГЕС) за 2020 рік
склало 10 862,1млн кВт•год, що вдвічі більше (на
5 319,9 млн кВт•год), ніж за відповідний період ми­
нулого року.

За даними Міністерства енергетики України, за У 2020 році основна частка в загальному

12 місяців 2020 року, обсяг виробництва електрич­ електро­постачанні припадала на АЕС – 51,2%,
ної енергії в Україні склав 148 854,0 млн кВт•год, 35,2% – на ТЕС та ТЕЦ, а 5,1% – на ГЕС та ГАЕС.
що на 5113,1 млн кВт•год, або на 3,3% менше, ніж Частка ВДЕ в національному електровиробництві
за 12 місяців 2019 року. досягла 7,3%.

 18 
 За даними ПрАТ НЕК «Укренерго», у 2020 році
сумарний обсяг експорту електроенергії з України
перевищив імпорт в 2,1 рази – 4 754,1 млн кВт•год
проти 2 284,9 млн кВт•год відповідно. Зокрема,
електроенергія з України експортувалась до Угорщи­
ни, Польщі, Румунії, Молдови, Білорусі та Словаччини.
В торговій зоні ОЕС України (ред. Польща, Білорусь,
Росія та Молдова) експорт більший за імпорт в 8,4
рази – 1 734 млн кВт•год проти 205,7 млн кВт•год,
а в «Острові Бурштинської ТЕС» (ред. Угорщина, Сло-
ваччина та Румунія) в 1,45 рази – 3 020 млн кВт•год
проти 2 079,2 млн кВт•год відповідно.
Імпорт електроенергії до України за цей період
становив 2 156,1 млн кВт•год, включно з імпортом з
Росії та Білорусі, який здійснювався з жовтня 2019
року по березень 2020 року, досягнувши у загаль­
ному обсязі понад 1 млрд кВт•год.
Реформування енергетичного сектору зали­
шається ключовим фактором зростання України
на умовах стійкого (англ. sustainable) та економіч­
но-збалансованого розвитку. Україна є стратегіч­
ним гравцем у сфері транзиту енергії і, водночас,
одним із найбільших виробників вуглеводнів у регіо­
ні. Однак, політична та економічна нестабільність,
зменшення чисельності населення та падіння ВВП
знижують загальне енергоспоживання, а неналеж­
не управління державними установами, жорстке
регулювання діяльності бізнесу та застарілість тех­
нологій негативно впливають на розвиток енергети­
ки загалом. Попри деякі зрушення в законодавстві
України та технічні вдосконалення, до прикладу,
модернізація енергомереж, енергетична система
України досі є однією з найбільш негнучких у світі.

Графік 2.2.1. Структура та обсяги виробництва електричної

енергії в ОЕС України в 2019-2020 роках, млрд кВт•год
200

153,9 148,6
150

АЕС
ТЕС
83,0 76,2 ТЕЦ
100
ГЕС/ГАЕС
ВЕС, СЕС, БіоЕС
Інші джерела

50 39,6
44,9

12,8
10,9 7,6
7,9 10,8
1,8 5,5 1,8
0
Джерело:
2019 2020 ПрАТ НЕК «Укренерго», 2020

 19 
 2.3. СЕКТОР ВІДНОВЛЮВАНОЇ
ЕНЕРГЕТИКИ
2020 рік став роком випробувань для всього
сектору відновлюваної енергетики України. Світо­
ва пандемія COVID-19 негативно вплинула як на
економіку України в цілому, так і на галузь ВДЕ
зокрема. Попри це, значний удар по ринку був на­
несений штучно створеною фінансовою кризою в
«зеленій» енергетиці. Постійна заборгованість ДП
«Гарантований покупець» перед виробникам з ВДЕ
за поставлену електроенергію та зменшення розмі­
рів «зеленого» тарифу як для майбутніх, так і для
діючих об’єктів ВДЕ, формували порядок денний
минулого року.
За 2020 рік загальна потужність сектору віднов­
люваної енергетики зросла лише на 1 348 МВт про­
ти рекордних 4 261,6 МВт у 2019 році, що свідчить
про значне сповільнення темпів росту галузі. Врахо­
вуючи 779 МВт домашніх СЕС, встановлена потуж­
ність у 2020 році зросла на 2 136 МВт. Станом на
31 грудня 2020 року, встановлена потужність сек­
тору відновлюваної енергетики України досягла
8 516 МВт (ред. включно з СЕСд).
Скорочення темпів росту спостерігалося у всіх
секторах відновлюваної енергетики.
Потужність сектору промислової соняч-
ної енергетики у 2020 році збільшилася на
1  123,6  МВт, проти рекордних 3 538 МВт 2019
Графік 2.3.1. Щорічний приріст потужностей ВДЕ України, МВт
5000
4000
3000
2000
1000
291
32 136
0
2015 2016 2017
 20
року, що становить близько 30% від потужності
промислових СЕС доданих минулого року. На кі­
нець року, сумарна встановлена потужність СЕС
склала 6 093,6 МВт. У той же час, варто відзначити
зростання у 2020 році потужності сонячних устано­
вок приватних домогосподарств на 293 МВт. Таким
чином, кумулятивна встановлена потужність СЕСд
зросла до 779 МВт.
Майже повна стагнація спостерігалася у вітро-
енергетичному секторі країни. За рік було введено
лише 144,2 МВт нових вітроенергетичних потужнос­
тей, частка з яких, а саме 42,8 МВт фізично були
побудовані ще у 2019 році, проте введені в експлу­
атацію протягом 1 кварталу 2020 року.
У 2020 році з труднощами зіткнувся також сек-
тор біоенергетики. Зокрема, на реалізацію про­
єктів з використанням біомаси та біогазу негатив­
но впливали низькі ціни на природний газ, який є
ключовим конкурентом біоенергетичних проєктів
у питанні виробництва теплової енергії. Особли­
во це було відчутно у весняно-літній період, коли
вартість природного газу була рекордно низькою.
Лише з початком опалювального сезону проєкти з
біомаси повернули свою рентабельність. Загалом,
лише 10,4 МВт біогазових установок було введено
в експлуатацію у 2020 році та 21,7 МВт станцій на
біомасі.
4249,6
2136
742,7
2018 2019 2020
Джерело: ГС «УВЕА», НКРЕКП, 2020

Графік 2.3.2. Динаміка росту встановленої потужності об’єктів ВДЕ,
які працюють за «зеленим» тарифом, МВт
9000

СЕС ВЕС БіоЕС

8000
СЕСд мГЕС БіогазЕС

7000

6000

6 093,6
5000

4 925
4000

3000

2000 779
533
108,7 103,4

1388
1000 742 1 314,1
411 432 531 157 1 170
116,8

51
426 35 426 35 438 39 465 39 533 51 84
0 80 15 87 17 90 20 95 34 99 46 114 86
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Джерело: Держенергоефективності, 2020

 21 
Діаграма 2.3.3. Виробництво «зеленої» електроенергії та встановлена потужність сектору ВДЕ,
по видах, станом на кінець 2020 року

Виробництво електроенергії, млн кВт•год Встановлена потужність, МВт

786,0 116,8 211,7
219,9

1 314,1
3 251,6
ВЕС
Всього СЕС (включно з СЕСд) Всього
10 862,1 мГЕС 8 516
Біогаз/біомаса

6 604,6 6 872,6

Джерело: ГС «УВЕА», Держенергоефективності, 2020

Графік 2.3.4. Встановлена потужність ВДЕ по областях, 2020, МВт

Дніпропетровська 1 155,032
Херсонська 942,226
Миколаївська 925,259
Запорізька 862,015
Одеська 553,267
Хмельницька 419,888
Вінницька 393,242
Львівська 375,259
Кіровоградська 372,367
Київська 354,738
Івано-Франківська 280,752
Закарпатська 274,508
Житомирська 204,520
Черкаська 147,940
Донецька 107,079
Тернопільська 103,106
Чернівецька 81,773
Луганська 51,828
Полтавська 40,991
Харківська 36,686
Чернігівська 30,170
Сумська 12,394
Рівненська 6,187
Волинська 3,833 Всього: 7 737 МВт

0 200 400 600 800 1000 1200 1400

Джерело: ГС «УВЕА», НКРЕКП, 2020

Фото Констянтина Бріжніченко

 22 
 Діаграма 2.3.5. Інвестиції в сектор ВДЕ у 2020 році, млн Євро
30
16
5
154
Всього
1,2 млрд
Євро
152
Як було зазначено у Розділі 2.2. даного Огля­
ду, у 2020 році річний обсяг виробництва «зеле­
ної» електроенергії усіма електростанціями з ВДЕ
в Україні досягнув 10 862,1 млн кВт•год, з яких
3 251,6 млн кВт•год припало на ВЕС України (ред.
що на 1 230 млн кВт•год більше, ніж у 2019 році), а
6 604,6 млн кВт•год було згенеровано національни­
ми СЕС, включно з СЕСд, які окремо поставили в ОЕС
України 734,5 млн кВт•год «зеленої» електроенергії.
У 2020 році в Україні зросла й кількість виробни­
ків електроенергії з відновлюваних джерел енергії.
За даними НКРЕКП, станом на 1 грудня 2020 року
в Україні було зареєстровано 933 суб’єкта господа­
рювання – власника електроенергетичного об’єкта
з ВДЕ.
На кінець року, серед усіх областей України, в п’я­
тірку лідерів за загальною встановленою потужністю
увійшли: Дніпропетровська – 1 155,032 МВт, Херсон­
ська – 942,226 МВт, Миколаївська – 925,259  МВт,
Запорізька – 862,015 МВт та Одеська – 553,267 МВт
області. Частка встановлених цими областями по­
тужностей перевищує 57% сумарної потужності ВДЕ
в Україні.
 23
СЕС
СЕСд
ВЕС
835
мГЕС
ТЕС (біогаз)
ТЕЦ (біомаса)
Джерело: ГС «УВЕА»,
Держенергоефективності, 2020
Відновлювана енергетика залишається однією з
передових галузей в Україні по залученню інвести­
цій. Так, у 2020 році, незважаючи на кризу в галузі,
спричинену, в першу чергу, постійними затримками
платежів за поставлену електроенергію або їх від­
сутністю (ред. в період з березня по червень 2020
року), в проєкти ВДЕ в Україні було інвестовано
1,2 млрд Євро.
Відповідно до даних Держенергоефективності,
за останні 5 років загальна сума інвестицій у про­
єкти «зеленої» електроенергетики склала майже
6,2 млрд Євро.
Варто зазначити, що завдяки успішно реалізо­
ваним проєктам відновлюваної енергетики, щорічні
викиди СО2 в атмосферу були зменшені на близько
8,8 млн тон, що можна порівняти з викидами від
понад 1,9 млн автомобілів.

 2.3.1. ОПИТУВАННЯ
КОМПАНІЙ-ЧЛЕНІВ УВЕА ЩОДО
ЗАЙНЯТОСТІ В СЕКТОРІ ВДЕ

Як для України, так і для усього світу, сектор
вітрової енергетики та відновлюваної енергетики
загалом, – це не просто електростанції, що гене­
рують «зелену» електроенергію, це ще й виробни­
ки обладнання та його постачальники, девелопе­
ри, проєктно-сервісні, юридичні, консалтингові та
багато інших компаній із суміжних галузей, що так
само залучені у реалізацію «зелених» проєктів. Усі
ці компанії не лише сплачують податки окремо, але
й слугують ефективною платформою для створення
нових робочих місць в національному секторі від­
новлюваної енергетики. Так, за даними Міжнарод­
ного агентства з відновлюваних джерел енергії, у
2018 році у секторі ВДЕ було створено 11 млн ро-
бочих місць, а вже до 2050 року експерти IRENA
прогнозують збільшення їх загальної кількості до
42 мільйонів (ред. з урахуванням сектору гідроенер-
гетики).
Улітку 2020 року, Секретаріат УВЕА провів опи­
тування серед компаній-членів асоціації щодо рів­
ня зайнятості в секторах відновлюваної енергетики
України (ред. оскільки діяльність 70% опитаних ком-
паній не обмежується виключно вітроенергетични-
ми проєктами). В опитуванні взяли участь 50 ком­
паній-членів УВЕА, які є передовими виробниками
електроенергії та обладнання з ВДЕ, проєктуваль­
ними, консалтинговими, фінансовими та юридични­
ми компаніями, а також компаніями, що надають
операційно-технічне обслуговування електростанцій
та логістичні послуги.
Загальна кількість прямо та опосередкова­
но працевлаштованих в компаніях-респондентах
близько 4 000 осіб. Найбільша кількість працівників
задіяна в компаніях, що займаються виробництвом
вітроенергетичного обладнання та генера­цією «зе­
леної» електроенергії, а також будівництвом вітро­
вих та сонячних станцій.
Відкритим для сектору ВДЕ залишається питан­
ня працевлаштування жінок, частка яких в компа­
ніях-респондентах дорівнює лише 25%. Найбільше
жінок працевлаштовано в компаніях, що надають
інвестиційні, юридичні та консалтингові послуги.
Загалом найвища гендерна збалансованість про­
слідковується в юридичних та інвестиційних ком­
паніях.

Графік 2.3.6. Проєктна спеціалізація за видами компаній-членів УВЕА, %

50%
46%
4%
40%
Виробники обладнання
30% Проєктно-сервісні компанії
18%
30% 6% Консалтингові компанії
24%
4% Інвестиційні компанії
6%
20% 4% Юридичні компанії
6%
4% Девелоперські компанії
10% 18% Транспортні компанії
12% 14%

0
Виключно Виключно вітрові Вітрові, сонячні,
вітрові проєкти та сонячні проєкти гідро проєкти
та станції на біомасі Джерело: ГС «УВЕА», 2020

 24 
 Жоден проєкт ВДЕ не може бути реалізований
без участі підрядних компаній, що надають послу­
ги широкого спектру та значно впливають на ринок
зай­нятості в Україні. Так, відповідно до отриманих
Секретаріатом УВЕА даних, майже усі компанії,
окрім юридичних та транспортних, працюють з під­
рядними організаціями чи компаніями. Зазвичай
кількість підрядників варіюється від розміру реа­
лізованого проєкту, проте майже завжди в проєкті
задіяні 1 – 2 генпідрядники та певна кількість суб­
підрядників залежно від виду компанії, загального
проєктного бюджету та очікуваних послуг. Найбіль­
ше підрядників залучається девелоперськими ком­
паніями та компаніями-виробниками обладнання.
Загалом, діапазон підрядників для одного проєкту
варіюється від 10 до 300 осіб.

Графік 2.3.7. Співвідношення чоловіків та жінок в компаніях-членах УВЕА за видами діяльності компаній, %

Транспортні компанії 75% 25%

Девелоперські компанії 76% 24%

Юридичні компанії 50% 50%

Чоловіки
Інвестиційні компанії 50% 50%
Жінки
Консалтингові компанії 59% 41%

Проєктно-сервісні компанії 67% 33%

Виробники обладнання 95% 5%

0% 25% 50% 75% 100%

Джерело: ГС «УВЕА», 2020

 25 
 Діаграма 2.3.8. Зміна кваліфікації працівників ринку ВДЕ
за останні 5 років (на думку опитаних компаній-членів УВЕА), %
14%
80%
Незважаючи на перспективність сектору ВДЕ
та значну кількість вже працевлаштованих у да­
ному секторі кадрів, зі 100% опитаних компаній,
36% відчувають нестачу кваліфікованого персо­
налу. Іншими словами, кожна третя компанія, що
працює з проєктами ВДЕ потребує нових високо­
кваліфікованих спеціалістів. Загалом компанії-чле­
ни УВЕА відчувають потребу у спеціалістах у сфері
профільних IT-технологій та інженерії, а також
юриспруденції з питань відновлюваної енерге-
тики. Ключовою вимогою для працевлаштування
спеціалістів вищезазначених професій є володіння
англійською мовою.
Незважаючи на те, що 36% компаній відчувають
нестачу кваліфікованого персоналу, 80% компаній
переконані, що кваліфікація працівників на ринку
праці сектору ВДЕ за останні 5 років покращилась.
Глобально, це ще раз підтверджує перспектив­
ність сектору «зеленої» енергетики та усвідомлен­
ня суспільства щодо необхідності роботи в секторі
«зеленої» енергетики. Крім того, це також свідчить
про позитивну роль компаній у питанні розвитку
співробітників, адже близько 98% компаній-членів
УВЕА, що пройшли відповідне опитування, інвесту­
ють власні кошти у підвищення кваліфікації своїх
працівників.
 26
Покращилась
6%
Погіршилась
Без змін
Джерело: ГС «УВЕА», 2020
Показовим є те, що більшість компаній, які від­
чувають нестачу кваліфікованого персоналу, відно­
сяться і до тих компаній, які спостерігають загальне
погіршення кваліфікації спеціалістів на ринку за
остан­ні 5 років.
Сучасні світові енергетичні тенденції дикту­
ють політичні тренди. Сьогодні Уряд України має
працювати не лише над енергетичною політикою
нашої держави, але й над політикою зайнятості
та відповід­ної освіти населення. Так, згідно даних
Міністерства фінансів України, станом на ІІІ квар­
тал 2020 року в Україні було зафіксовано 433,4 тис
безробітних (ред. без урахування території ОРДЛО
та АР Крим), кількість яких, порівняно з І кварталом
2020 року, зросла на 10% у зв’язку з карантинними
обмеженнями, та які потенційно можуть стати ко­
рисними у такому перспективному та актуальному
секторі як «зелена» енергетика.

 2.3.2. ВИКОНАННЯ ЦІЛЕЙ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ
З ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Фото Констянтина Бріжніченко
1 жовтня 2014 року КМУ затвердив Національ­
ний план дій з відновлюваної енергетики, який пе­
редбачав досягнення у 2020 році 11% частки ВДЕ
(ред. з урахуванням ГЕС великої потужності) у наці­
ональному обсязі електрогенерації.
Поштовхом для розробки і прийняття НПД стали
енергодефіцитність, та, відповідно, енергозалеж­
ність України від ресурсів імпортованих з сусідніх
держав. На той час, імпорт з Російської Федера­
ції складав близько 70% обсягу природного газу,
необхі­дного для власного споживання. Збільшення
обсягів використання відновлюваних джерел енер­
гії в енергетичному балансі України надало б мож­
ливість підвищити рівень диверсифікації енергоно­
сіїв та зміцнити енергетичну незалежність держави.
 27
В НПД був закладений чіткий щорічний план
розвитку кожного джерела відновлюваної енергії.
Зокрема, до кінця 2020 року передбачалось вве­
дення в експлуатацію 2 280 МВт вітрових потуж­
ностей в країні.
Проте, на кінець 2020 року в країні було вста­
новлено лише 1 314,1 МВт вітроенергетичних по­
тужностей, включно з 138 МВт вітроенергетичних
потужностей, розташованих на територіях ОРДЛО,
які наразі не постачають електроенергію в ОЕС
України. Тобто цілі з встановлення вітроенергетич­
них потужностей, передбачені НПД, виконані лише
на 57%. Ще гірші справи з виконанням цілей з роз­
витку біоенергетики, сумарна встановлена потуж­
ність якої досягла лише 212,1 МВт, замість запла­
нованих 950 МВт.

Таблиця 2.3.1. Стан виконання НПД з відновлюваної енергетики на період до 2020 року

2009 2019 2020

млн млн млн млн млн
МВт МВт МВт МВт МВт
ВДЕ/рік кВт•год кВт•год кВт•год кВт•год кВт•год
фактично станом
фактично за НПД фактично За НПД
на 31.12.2020
мГЕС:
< 1 МВт 49 30 138 310 114 241,5 150 340 116,8 219,9
– 10 МВт
ГЕС
4 500 11 400 5 120 12 800 4 639,3 6521,9 5 200 13 000 4 639,3 6025,5
> 10 МВт
Геотермальна
0 0 17 105 0 0 20 120 0 0
енергетика
6 872,6/
СЕС 0 0 2000 2 100 4924,6 2 932,4 2300 2420 6093,6 6604,6
без дом
ВЕС наземні 76 41 2100 5 460 1 169,9 2 021,7 2280 5900 1 314,1 3251,6
Енергія з
0 0 780 3 450 170,1 409,8 950 4 220 212,1 750,3
біомаси
тверда 0 0 540 2 415 84 162,4 660 2 950 108,7 278,9
біогаз 0 0 240 1 035 86,1 247,4 290 1 270 103,4 471,4

13 154,9

16 851,2
11007,9

12127,3
11 471

10 155

24 225

10 900

26 000
4 625

ВСЬОГО:

Джерело: Держенергоефективності, ГС «УВЕА», 2020

Можна констатувати, що цілі НПД були досяг­
нуті лише сектором сонячної енергетики, загальна
потужність якого на кінець 2020 року становила
6 872,6 МВт проти запланованих 2 300 МВт. Тобто
Україна перевиконала цілі НПД по встановленню
сонячних потужностей в 3 рази!
Станом на кінець 2020 року, загальна ціль НПД
України за встановленою потужністю станцій з ВДЕ
перевиконана на 18%, переважно за рахунок сон­
ця. Частка «зеленої» генерації в загальному обся­
зі електроенергії в країні склала 7,3% без великих
ГЕС, а якщо з їх врахуванням – 11,3%.
У 2020 році ВДЕ, включно з ГЕС великої
потужності, поставили до ОЕС України лише
16 851,2 млн кВт•год «зеленої» електроенергії, проти
встановлених НПД, 26 000 млн кВт•год. Таким чином,
ціль передбачена НПД з обсягу генерації електро­
енергії недовиконана на 35%. Проте, завдяки падінню
в 2020 році загального виробництва електро­енергії
в країні (ред. було вироблено 148 854,0 млн кВт•год
електроенергії) через пандемію COVID-19, анексію
АР Крим та військових дій на Сході України, ціль НПД
з досягнення частки ВДЕ на рівні 11% в загальному
виробництві електроенергії в країні можна вважати
виконаною – станом на кінець 2020 року частка ВДЕ
становить 11,3%.

 28 
 2.4. МЕМОРАНДУМ ПРО
ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ УРЯДОМ
УКРАЇНИ ТА ВИРОБНИКАМИ З ВДЕ

У листопаді 2019 року розпочались перші пе­
реговори між Міністерством енергетики України та
виробникам з ВДЕ щодо скорочення «зелених» та­
рифів. Сторони переговорів не змогли дійти згоди
щодо умов скорочення, тому для вирішення спору
мирним шляхом виробниками з ВДЕ був обраний
шлях медіації при Центрі вирішення спорів та пе­
реговорів Секретаріату Енергетичного Співтовари­
ства (далі – Центр вирішення спорів).
9 грудня 2019 року УВЕА разом з ЄУЕА зверну­
лись до Енергетичного Співтовариства щодо пошу­
ку оптимального рішення зі скорочення рівня «зе­
лених» тарифів. За результатами цього звернення,
Центр вирішення спорів розпочав процедуру меді­
ації між УВЕА, ЄУЕА та Міністерством енергетики
України. Згодом, до медіації також приєднались
Українська асоціація відновлюваної енергетики.

Рисунок 2.4.1. Хронологія медіації між виробниками з ВДЕ та Урядом України при Центрі вирішення спорів
та переговорів Секретаріату Енергетичного Співтовариства

Медіація при Центрі Закон України №810-IX

вирішення спорів щодо удосконалення
Енергетичного умов підтримки
Співтовариства

Медіація/
переговори

Листопад Грудень Червень Липень Серпень

2019 2019 2020 2020 2020

Переговори між Меморандум про Зниження «зелених»

виробниками з ВДЕ взаєморозуміння між тарифів для виробників
та Урядом України УВЕА, ЄУЕА та Урядом з ВДЕ

Джерело: ГС «УВЕА», 2020

Рисунок 2.4.2. Основні умови підписаного Меморандуму про Взаєморозуміння

• ЗМЕНШЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ТАРИФІВ:

- 7,5% для ВЕС з ВЕУ > 2 МВт введених
• ПОВНІ ТА СВОЄЧАСНІ
в експлуатацію з 1 липня 2015 до
ПЛАТЕЖІ;
31 грудня 2019;
• ГРАФІК ОПЛАТИ
- 2,5% для ВЕС, введених в
ІСНУЮЧИХ БОРГІВ;
експлуатацію з 1 січня 2020 року;
• ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ
• ЗБІЛЬШЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ЩОДО ЗМІНИ
ЗА НЕБАЛАНСИ:
ЗАКОНОДАВСТВА.
50% з 1 січня 2021 та 100% з 1 січня
2022 з похибкою 10% для ВЕС
Джерело: ГС «УВЕА», 2020

 29 
Законом України №810-ІХ були передбачені наступні зміни для виробників з ВДЕ:

СКОРОЧЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО» ТАРИФУ

• для об’єктів введених в експлу-
атацію з 1 липня 2015 року по
31 грудня 2019 року:
• для об’єктів введених в експлу-
атацію з 1 січня 2020 року:
• для об’єктів введених в експлу-
атацію до 30 червня 2015 року:
ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ
ЧАСТКА ВІДШКОДУВАННЯ
ВАРТОСТІ ВРЕГУЛЮВАННЯ
НЕБАЛАНСУ ДП
«ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»
НАДБАВКА ЗА ЛОКАЛЬНУ
СКЛАДОВУ ПРОЄКТУ
ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ПЕРЕД ВИРОБНИКАМИ З ВДЕ
• на 7,5% – для ВЕС з вітровими турбінами одиничною потужністю 2 МВт і більше;
• на 15% – для СЕС більше 1 МВт;
• на 7,5% – для СЕС до 1 МВт;
• на 2,5% – для ВЕС;
• на 2,5% – для СЕС, встановленою потужністю до 1 МВт без обмеження їх стро­
ків введення в експлуатацію, та для СЕС встановленою потужністю від 1 МВт та
більше, введених в експлуатацію до 31 жовтня 2020 року;
• на 30% – для СЕС, встановленою потужністю від 1 МВт до 75 МВт введених в
експлуатацію з 1 листопада 2020 до 31 березня 2021 року;
• на 60% – для СЕС, встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введені в екс­
плуатацію після вищезазначених термінів.
• приблизно 24,6 євроцентів за 1 кВт•год – на рівні граничного (максимального)
«зеленого» тарифу, встановленого для СЕС загальною потужністю понад 10 МВт,
що введені в експлуатацію до 31 березня 2013 року включно, скороченого на 5%.
Встановлений «зелений» тариф не буде змінений чи скасований з 1 липня 2020
року до 31 грудня 2029 року.
На об’єктах ВДЕ із встановленою потужністю понад 1 МВт:
• 50 % – з 1 січня 2021 року;
• 100 % – з 1 січня 2022 року.
Відшкодування вартості небалансу здійснюється з урахуванням відхилення фактич­
них погодинних обсягів відпуску електричної енергії:
• на 5% – для СЕС;
• на 10% – для ВЕС.
• 5% – якщо локальна складова складає 30%;
• 10% – якщо локальна складова складає 50%;
• 20% – якщо локальна складова складає 70% і більше.
Для аукціонної ціни після 6 років експлуатації проєкту надбавка складатиме 10%.
• 70% коштів отриманих НЕК «Укренерго» від розподілу пропускної спроможності
міждержавного перетину станом на 1 липня 2020 року, використовуватимуться
для погашення заборгованості перед ДП «Гарантований покупець» за надані
послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з
відновлюваних джерел енергії;
• Кабінет Міністрів України, протягом трьох місяців з дня набрання чинності
Законом України №810-IX, повинен був розробити та подати до Верховної Ради
України законопроєкт щодо відшкодування заборгованості протягом 2021-2022
років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном
обігу у п’ять років.

Результатом восьмимісячних переговорів став
Меморандум про Взаєморозуміння щодо врегулю­
вання проблемних питань у сфері відновлюваної
енергетики України, підписаний 10 червня 2020
року між Урядом України та НКРЕКП, з однієї сто­
рони, та двома провідними профільними асоціація­
ми – УВЕА та ЄУЕА – з іншої.
За результатами укладеного Меморандуму про
Взаєморозуміння, 21 липня 2020 року Верхов­
ною Радою України був прийнятий Закон України
№810-ІХ «Про внесення змін до деяких законів
України щодо удосконалення умов підтримки ви­
робництва електричної енергії з альтернативних
джерел енергії».
17 листопада 2020 року, був прийнятий Закон
України №553-IX «Про внесення змін до Закону
України «Про Державний бюджет України на 2020
рік». Цим Законом було передбачено надання дер­
жавних гарантій НЕК «Укренерго» на отримання
кредитів з міжнародних та національних фінансо­
вих установ для погашення заборгованості перед
ДП «Гарантований покупець», а відповідно й перед
виробниками з ВДЕ. 9 грудня 2020 року, КМУ при­
йняв Постанову №1203 «Деякі питання виконання
Закону України «Про Державний бюджет України
на 2020 рік» щодо надання у 2020 році державних
гарантій для забезпечення виконання боргових зо­
бов’язань за кредитами (позиками), що залучаються
НЕК «Укренерго» у банках державного сектору з
метою погашення заборгованості перед ДП «Гаран­
тований покупець».

 30 
Графік 2.4.3. Рівень платежів виробникам з ВДЕ, що здійснюють свою діяльність за «зеленим» тарифом
(станом на 1.02.2021)
100%
80%
60%
100%
100%
40%
47%
20%
5% 5%
0
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
6 січня 2021 року, НЕК «Укренерго» повідомила
про укладання трьох кредитних угод з АТ «Ощад­
банк», АБ «Укргазбанк» та АТ «Державний експорт­
но-імпортний банк України» на суму 10,25 млрд грн
для погашення заборгованості перед ДП «Гаранто­
ваний покупець». Однак порядок розподілу отрима­
них кредитних коштів став предметом для обгово­
рення з НКРЕКП, який планував направити ці кошти
на погашення заборгованості перед НАЕК «Енерго­
атом» замість виробників з ВДЕ.
Через це, УВЕА разом з УАВЕ та ЄУЕА закликали
Голову НКРЕКП унеможливити прийняття Комісією
рішення про перерозподіл коштів отриманих ДП
«Гарантований покупець» від НЕК «Укренерго» на
виплату боргів перед виробниками електроенергії,
окрім виробників електроенергії з ВДЕ. На думку
НКРЕКП, заборгованість перед виробниками з ВДЕ
має бути погашена виключно шляхом оформлення
ОВДП, що, на думку асоціацій, не може вирішува­
тися НКРЕКП і свідчить про перевищення повнова­
жень Регулятором.
Копії даного Спільного Звернення також були
надіслані т.в.о. Міністра енергетики України, Міні­
стру фінансів України, Директору ДП «Гарантований
покупець», Голові Правління ПрАТ НЕК «Укренер­
го», Голові Центру вирішення спорів та переговорів
Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Послу
ЄС, Регіональному директору Світового банку у
справах країн Східної Європи, Керуючому директо­
ру Європейського банку реконструкції та розвитку
у країнах Східної Європи та Кавказу, Регіональному
керівнику Міжнародної фінансової корпорації.
 31
100%
100%
100%
100%
88,5%
4% 4%
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Джерело: ДП «Гарантований покупець», 2020
У своєму листі до Голови НКРЕКП (ред. реакція на
лист асоціацій), Дірк Бушле, Голова Центру спорів
та переговорів Секретаріату Енергетичного Співто­
вариства, підкреслив: «Заборона на обслуговування
боргів Гарантованого покупця перед інвесторами у
відновлювані джерела енергії може нашкодити ос­
новній меті Меморандуму про взаєморозуміння та
спровокувати подальший конфлікт».
Аналогічно відреагував і Маттео Патроне, Ке­
руючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи
та Кавказу: «Ми стурбовані тим, що введення та-
кого обмеження (ред. дозволити погасити заборго-
ваність перед усіма, крім виробників ВДЕ) та від-
повідне невиконання зобов’язання щодо погашення
зазначеного боргу матиме додатковий негативний
вплив на стабільність сектору, фінансове положен-
ня інвесторів та ставлення інвесторів до України, у
цілому».
Розгляд питання щодо врегулювання заборго­
ваності перед виробниками з ВДЕ, переносився
декілька разів. Востаннє, розгляд цього питання на
засіданні 15 січня 2021 року, було перенесено на
невизначений час. 16 січня 2021 року НКРЕКП ви­
дала настанову ДП «Гарантований покупець» щодо
врегулювання заборгованості на ринку електрич­
ної енергії, відповідно до якого щонайменше 50%
коштів, отриманих від НЕК «Укренерго» в рамках
кредитів, наданих банками під гарантії держави,
направляти на погашення заборгованості перед
НАЕК «Енергоатом», а решту – на погашення забор­
гованості перед виробниками з ВДЕ.

 2.5. КОНСТИТУЦІЙНЕ
ПРОВАДЖЕННЯ ПРОТИ
«ЗЕЛЕНОГО» ТАРИФУ

17 липня 2020 року в Конституційному Суді • зобов’язань ДП «Гарантований покупець» купувати

Украї­ни 47 народних депутатів України, на чолі з на­
родним депутатом Олександром Дубінським, зареє­
стрували конституційне подання щодо визнання не­
конституційними окремих положень Законів України,
які передбачають встановлення «зеленого» тарифу,
а саме – положень Закону України №555-IV «Про
альтернативні джерела енергії» (Закон №555-IV) та
Закону України № 2019-VIII «Про ринок електричної
енергії» (Закон № 2019-VIII).
Зокрема, йдеться про визнання неконституцій­
ними положень законодавства щодо:
• встановлення основних критеріїв розрахунку
«зеленого» тарифу, які мають застосовуватися
НКРЕКП при встановленні «зеленого» тарифу ви­
робникам електроенергії з ВДЕ;
всю відпущену електроенергію за «зеленим» та­
рифом та здійснювати повний розрахунок за неї;
• встановлення надбавки до «зеленого» тарифу та
аукціонної ціни за дотримання рівня використан­
ня обладнання українського виробництва (локаль-
на складова).
ОСНОВНІ АРГУМЕНТИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
ТА СПРОСТУВАННЯ/ПОЯСНЕННЯ ДО НИХ:
1. Верховна Рада України вийшла за межі
своїх повноважень, коли встановлювала
механізми розрахунку «зеленого» тарифу
Слід чітко розрізняти межі повноважень Верхов­
ної Ради України та Кабінету Міністрів України. Так,
до повноважень ВРУ належить визначення засад

Таблиця 2.5.1. Хід конституційного провадження

Дата Подія

В Конституційному Суді України зареєстроване подання 47 народних депутатів України про

17 липня 2020 року
визнання неконституційним механізму «зелених» тарифів.

20 липня 2020 року Конституційне подання розподілене на суддю-доповідача Касмініна О. В.

УВЕА, ЄУЕА та УАВЕ подали до КСУ Клопотання про залучення їх в якості учасників
8 вересня 2020 року
конституційного провадження.

Ухвалою колегії суддів КСУ вирішено розглядати справу за конституційним поданням у

8 вересня 2020 року
письмовому провадженні.

28 вересня 2020 Три провідні асоціації з ВДЕ надіслали до КСУ Клопотання про розгляд окремих питань
року письмового конституційного подання в порядку усного провадження.

Профільні Асоціації подали до КСУ свої пояснення щодо питань, пов’язаних з даним
8 грудня 2020 року
конституційним поданням, та статусу й діяльності інвесторів з ВДЕ.

Відбулося відкрите засідання Великої палати Конституційного Суду України щодо

розгляду подання про визнання неконституційним механізму «зеленого» тарифу. Суддя-
доповідач окреслив обставини справи, зазначивши, що науковці з провідних юридичних
17 грудня 2020 року
шкіл підготували свої експертні висновки з даного конституційного провадження, в яких
обґрунтували відповідність механізму «зелених» тарифів Конституції України. Після цього
судді перейшли до закритої частини засідання без онлайн трансляції для громадськості.

Попередньо в кінці
Очікується остаточне рішення Конституційного суду України.
лютого 2021 року

 32 
внутрішньої і зовнішньої політик, реалізація стра­
тегічного курсу держави на набуття повноправного
членства України в Європейському Союзі та Органі­
зації Північноатлантичного договору.
Крім того, згідно зі Статтею 16 Конституції
Украї­ни забезпечення екологічної безпеки і підтри­
мання екологічної рівноваги в Україні, подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження
генофонду Українського народу є обов’язком дер­
жави. Суспільні відносини в сфері виробництва, за­
стосування, функціонування відновлюваних джерел
енергії є питаннями екологічної та економічної без­
пеки країни, вирішення яких необхідне для підтрим­
ки екологічної рівноваги на всій території України,
що є однією з найважливіших функцій Української
держави. Саме на ВРУ як на єдиний законодавчий,
загальнонаціональний представницький орган по­
кладається здійснення цієї функції.
Також, слід зазначити, що стратегія держави
щодо встановлення та зміни цін, є однією зі скла­
дових частин внутрішньої економічної і соціальної
політик держави. Про це неодноразово наголошу­
валось у рішеннях КСУ (ред. наприклад, рішення КСУ
№2-рп/1999 від 2 березня 1999 року та рішення КСУ
№10-рп/2004 від 15 квітня 2004 року).
Варто зазначити, що Законом України №555-IV
встановлюється не розмір «зеленого» тарифу, а ви­
ключно основні критерії розрахунку цього тарифу,
які мають застосовуватися НКРЕКП при встанов­
ленні «зеленого» тарифу виробникам з ВДЕ. Вста­
новлення ж безпосередньо розміру «зеленого»
тарифу віднесено цим Законом до дискреційних по­
вноважень НКРЕКП, адже саме вона уповноважена
приймати рішення про надання або ненадання «зе­
леного» тарифу конкретному виробнику, а також,
окрім інших повноважень, нараховувати надбавки
за використання українських компонентів. Отже,
Верховна Рада України, приймаючи основні критерії
розрахунку «зеленого» тарифу, діяла в межах своїх
конституційних повноважень та жодним чином не
переймала повноваження інших органів державної
влади.
2. Встановлення на законодавчому рівні
економічно необґрунтованих та надвисоких
розмірів «зеленого» тарифу не відповідає
вимозі Конституції України з забезпечення
збалансованості державного бюджету
Конституцією України закріплений принцип зба­
лансованості бюджету України. Як розтлумачив
цю норму КСУ у своєму рішенні № 26-рп/2008 від
27 листопада 2008 року: «при визначенні Законом
про Державний бюджет України доходів і видатків
та прийнятті законів, інших нормативно-правових
актів, які можуть вплинути на доходну і видатко-
ву частини бюджету, держава має дотримуватися
 33
рівномірного співвідношення між ними та її обов’язок
на засадах справедливого, неупередженого розподілу
суспільного багатства між громадянами, територі-
альними громадами враховувати загальносуспільні
потреби, необхідність забезпечення прав і свобод
людини та гідних умов її життя».
«Зелений» тариф сплачується ДП «Гарантований
покупець» виробникам з ВДЕ за рахунок коштів,
отриманих від продажу електроенергії на ринку, а
також з коштів отриманих від ПрАТ НЕК «Укренер­
го» в рамках сплати послуги із забезпечення збіль­
шення частки виробництва електричної енергії з
відновлюваних джерел енергії. Тобто, «зелений» та­
риф не фінансується коштами Державного бюджету
України, а відтак жодним чином не впливає на зба­
лансованість Державного бюджету, як такого.
3. Щодо права власності Українського
народу та принципу соціальної спрямованості
економіки
Необхідно чітко розмежовувати поняття «суб’єкта
права власності» і «суб’єкта здійснення права влас­
ності», адже народ України не може повсякденно
здійснювати правомочності власника, тому конститу­
ційне положення про власність українського народу
має конституційно-правовий, а не цивільно-право­
вий характер. Такі природні джерела енергії як енер­
гія сонця, вітру, води є об’єктами, до якого мають
право отримувати доступ всі громадяни України при
дотриманні умов, визначених законодавством Укра­
їни. Право на здійснення підприємницької діяльності
щодо об’єктів власності Українського народу не є по­
рушенням конституційної гарантії непорушності пра­
ва власності Українського народу, а також служить
гарантією його здійснення.
На виконання соціальної функції власності та со­
ціальної спрямованості економіки прийняття рішень
НКРЕКП щодо надання «зеленого» тарифу виробни­
кам з ВДЕ забезпечує гарантії рівного і справедли­
вого доступу до природних ресурсів з боку учасни­
ків ринку – виробників енергії.
4. Порушення принципів конкуренції у
підприємницькій діяльності
Твердження, викладені авторами в конститу­
ційному поданні зводяться до цитування положень
частини 3 Статті 42 Конституції України та Закону
України №2210-ІІІ «Про захист економічної конку­
ренції», що не є переконливим аргументуванням їх
позиції. У свою чергу, питання стосовно захисту еко­
номічної конкуренції чи дотримання антимонополь­
ного законодавства, при відсутності безпосередніх
порушень норм Конституції України, фундаменталь­
них конституційних принципів і цінностей, не є пред­
метом конституційного права, а відтак не може бути
предметом і конституційного провадження.

 В умовах сучасності та з урахуванням глобальних
тенденцій, розвиток відновлюваних джерел енергії
в країні повинен відбуватися на основі економічної
конкуренції з традиційними джерелами, а також з
урахуванням потенційних вигод від розвитку ВДЕ,
як таких. Тому освоєння і розвиток ВДЕ передбачає
необхідність використання механізмів підтримки та
стимулювання, одним із яких є механізм «зеленого»
тарифу.
Визнання неконституційними положень
вищезазначених Законів України щодо
«зеленого» тарифу призведе до:
• порушення гарантій держави наданих інвесторам,
та, як наслідок, до численних судових позовів й ар­
бітражів проти України, які, в свою чергу, спричи­
нять збільшення видатків державного бюджету;
• економічної нежиттєздатності проєктів з ВДЕ та
банкрутства інвесторів, що може трактуватися як
порушення права приватної власності та недотор­
каності інвестицій (регуляторна конфіскація) без
належної компенсації;
 34
• зменшення податкових надходжень до держав­
ного бюджету;
• втрати Україною іміджу інвестиційно-привабливої
країни та надійного бізнес-партнера;
• негативного впливу не тільки безпосередньо на
виробників електроенергії з ВДЕ, а й на суміж­
ні галузі, зокрема, виробників обладнання для
об’єктів ВДЕ, банківські та фінансові установи,
які надавали позикове фінансування виробникам
енергії з ВДЕ для будівництва електричних стан­
цій (кредитори): Європейський банк реконструкції
та розвитку, NEFCO, WB, IFC тощо.
• втрати численних робочих місць працівників, за­
діяних на підприємствах енергетичної галузі, що
виробляють енергію з альтернативних джерел.
Важливо зазначити, що Президент України та
Міністерство юстиції України, науковці з провідних
юридичних шкіл України та громадські організації
висловили підтримку учасникам ринку відновлюва­
ної енергетики та подали до КСУ свої висновки й
листи з аргументацією щодо конституційності «зе­
леного» тарифу в Україні.

 2.6. РОЗВИТОК ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ
ПОТУЖНОСТЕЙ У 2020 РОЦІ

Якщо 2019 рік увійшов в історію національної
вітроенергетики як рік з найвищими показниками
річних темпів зростання, то 2020 рік можна назва­
ти роком виживання і боротьби в умовах тотальних
неплатежів за поставлену «зелену» електроенергію,
та карантинних обмежень, спричинених світовою
пандемією COVID-19. Крім того, розвиток галузі
у 2020 році відбувався на тлі постійних інформа­
ційних маніпуляцій з боку окремих популістів, які
прагнуть повністю зупинити розвиток відновлюва­
ної енергетики в країні. Проте, незважаючи на такі
негативні тенденції, національна галузь вітроенер­
гетики вистояла; темпи зростання вітроенергетич­
них потужностей, хоча й істотно скоротились, однак
нові вітростанції все ж з’явилися в Херсонській, За­
порізькій, Миколаївській та Одеській областях. За­
галом, протягом року було введено в експлуатацію
144,2 МВт нових потужностей, з яких 42,8 МВт, були
побудовані ще у 2019 році, а запущені в роботу у
1 кварталі 2020 року. Аналогічна ситуація спостері­
галась і наприкінці 2020 року. Понад 300 МВт були
фізично побудовані у 2020 році, проте їх введення
в експлуатацію очікується лише в 1 кварталі 2021
року.

Рисунок 2.6.1. Мапа України з графічним зображенням розташування працюючих вітростанцій

1
2
3 4
5 27 28-31

6
9 10 26
8 11 25
12 17 18 24
16 23
1. Вітротурбина Bonus, Київська обл. 13 14
2. ВЕС Старий Самбір 1, Львівська обл. 19
3. ВЕС Старий Самбір 2, Львівська обл. 15
4. Зборівська ВЕС, Тернопільська обл. 7 20 21-22
5. ВЕС Біоенергопродукт, Тернопільська обл.
6. ВЕС Шевченкове-1 (перша черга),
Івано-Франківська обл.
7. ВЕС Овід Вінд, Одеська обл.
8. Вітряний парк Очаківський, Миколаївська обл.
9. Вітряний парк Благодатний, Миколаївська обл.
10. Вітряний парк Причорноморський, Миколаївська обл. 21. Сиваська ВЕС (2006 р), Херсонська обл.
11. Вітряний парк Південний, Миколаївська обл. 22. Сиваська ВЕС (2019 р), Херсонська обл.
12. Вітряний парк Щасливий, Миколаївська обл. 23. Ботієвська ВЕС, Запорізька обл.
13. Вітряний парк Швидкий, Миколаївська обл. 24. ВЕС Приморська 1, Запорізька обл.
14. ВЕС «ТОВ Сінга Енерджі», Миколаївська обл. 25. ВЕС Приморська 2, Запорізька обл.
15. Новоросійська ВЕС, Херсонська обл. 26. Орлівська ВЕС, Запорізька обл.
16. ВЕС Ставки, Херсонська обл. 27. Краматорська ВЕС, Донецька обл.
17. ВЕС Берегова, Херсонська обл. 28. Вітряний парк Новоазовський, Донецька обл.
18. Новотроїцька ВЕС, Херсонська обл. 29. ВЕС Вітроенергопром, Донецька обл.
19. Овер’янівська ВЕС, Херсонська обл. 30. Вітряний парк Краснодонський, Луганська обл.
20. Мирненська ВЕС, Херсонська обл. 31. Вітряний парк Лутугінський, Луганська обл.

 35 

Таким чином, станом на 31 грудня 2020 року,
встановлена потужність всіх ВЕС України досягла
1 314,1 МВт, що на 238 МВт менше за прогнози
УВЕА, надані на початку року (ред. до кінця року очі-
кувалось введення до 400 МВт нових потужностей
та досягнення загальної встановленої потужності
на рівні близько 1 550 МВт).
СИВАСЬКА ВЕС 250 МВТ
В 2020 році ТОВ «Сивашенергопром» продов­
жувало реалізацію проєкту спорудження Сиваської
ВЕС загальною потужністю 250 МВт із використан­
ням ВЕУ моделі N131/3900 виробництва компанії
Nordex. Станом на кінець 2020 року було заверше­
но спорудження та приєднання до електричних ме­
реж підстанції 330/35 кВ «Сиваш», що будувалась в
рамках проєкту будівництва ВЕС. Наразі завершено
монтаж більше 80% запланованих ВЕУ. Перші пу­
скові комплекси Сиваської ВЕС вже почали генера­
цію електричної енергії з відпуском електроенергії
в мережу.
Варто зазначити, що в 2020 році проєкт зіткнув­
ся із неочікуваними обставинами, що сповільни­
ли швидкість його реалізації. Зокрема, пандемія
COVID-19 і пов’язані з нею карантинні обмеження
спричинили затримки постачання окремих матеріа­
лів та обладнання і сповільнили хід виконання буді­
вельно-монтажних робіт. Однак, незважаючи на це,
будівельні роботи проводились без зупинок, із вико­
нанням усіх запобіжних санітарно-епідеміологічних
заходів, рекомендованих Міністерством охорони
здоров’я України.
 36
Фото Констянтина Бріжніченко
Також, протягом 2020 року, ТОВ «Сивашенер­
гопром» завершило повний комплекс заходів по
підготовці персоналу Сиваської ВЕС і організувало
всі процеси поточної експлуатації ВЕС. Окремо було
приділено значну увагу організації процесу прогно­
зування генерації ВЕС для надання ДП «Гарантова­
ний покупець» прогнозного графіку генерації відпо­
відно до вимог законодавства.
В 2021 році планується повне завершення спо­
рудження Сиваської ВЕС і повний запуск вітро­
електростанції в експлуатацію.
НОВІ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНІ ПОТУЖНОСТІ
ВІТРЯНИХ ПАРКІВ УКРАЇНИ
Управляюча компанія «Вітряні парки України»
продовжує нарощувати вітроенергетичний потен­
ціал Миколаївської області. Наразі компанія вве­
ла в експлуатацію вітрові установки на п’яти своїх
вітропарках. Встановлені потужності вітропарку
Благодатний зросли на 4,8 МВт, вітропарку Півден­
ний – на 3,5 МВт; вітропарку Причорноморський –
на 9,6 МВт, вітропарку Швидкий – на 14,4 МВт та
вітропарку Очаківський – на 4,5 МВт. Загалом, у
2020 році отримали «зелений» тариф 36,5 МВт но­
вих вітроенергетичних потужностей компанії. На
всіх площадках компанії встановлені вітротурбіни
WTU українського виробництва.
Завдяки новим потужностям очікується збіль­
шення щорічного обсягу генерації «зеленої» елек­
троенергії вищезазначеними вітростанціями сумар­
но на 54,3 тис кВт•год, що, в свою чергу, дозволить
скоротити викиди СО2 в атмосферу приблизно на
43 тис тон в рік.

КОМПАНІЯ ELEMENTUM ENERGY
ЗАВЕРШИЛА МОНТАЖ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ
ДНІСТРОВСЬКОЇ ВЕС
Дністровська ВЕС, потужністю 100 МВт, є
першим вітроенергетичним проєктом компанії
Elementum Energy (Україна), яка займає лідерську
позицію серед інших міжнародних інвесторів в ВДЕ
в Україні та має в активі понад 0,5 ГВт сонячних по­
тужностей.

На Дністровській ВЕС планується встановити 20

ВЕУ, які будуть введені в експлуатацію у дві чер­
ги – 40 і 60 МВт, відповідно. Вітроелектростанція
розташовується в Білгород-Дністровському районі
Одеської області.

Будівництво І черги, яка складається з 10 ВЕУ,

виробництва компанії GE, одиничною потужністю 4
МВт кожна, було завершено наприкінці 2020 року.
Незважаючи на пандемію коронавірусу, яка розпо­
чалася через місяць після початку будівельних ро­
біт, будівництво було закінчено вчасно і відповідно
до бюджету, з дотриманням усіх карантинних вимог.
Введення в експлуатацію першої черги запланова­
но на квітень 2021 року. Завдяки щорічній генерації
«зеленої» електроенергії на рівні 146 млн кВт•год
буде скорочено близько 108 тон СО2 в рік.

Введення в експлуатацію ІІ черги Дністровської

ВЕС заплановано на 2022 рік.

 37 
ПЕРША ЧЕРГА ЗАПОРІЗЬКОЇ ВЕС КОМПАНІЇ
EUROCAPE UKRAINE I
З 2009 року компанія «Eurocape Ukraine I» ре­
алізує один зі найпотужніших об’єктів в Україні –
500  МВт проєкт Запорізької вітроелектростанції
(Запорізької ВЕС).
Для фінансування проєкту компанії вдалось за­
лучити фінансову установу Уряду США – Корпора­
цію приватних закордонних інвестицій «OPIC» (ред.
сучасний DFC), яка погодила надання кредиту на
суму 150 млн доларів США та 250 млн доларів США
на страхування політичних ризиків для І черги будів­
ництва Запорізької ВЕС за участю JP Morgan. Пакет
фінансування використовувався для підтримки пер­
шої черги ВЕС потужністю 98 МВт.
В 2020 році, на території Олександрівської сіль­
ської об’єднаної територіальної громади, було за­
вершено будівництво першої черги ВЕС потужністю
98 МВт, що складається з 27 вітрових турбін одинич­
ною потужністю 3,6 МВт виробництва GE Renewable
Energy. Введення в експлуатацію першої черги за­
плановано на перший квартал 2021 року. Також, в
 38
рамках першого етапу, завершилося будівництво
високовольтної електричної підстанції «Надеждине»
330/35 кВ.
Будівництво наступних черг заплановано в по­
слідовному порядку до повного введення Запо­
різької ВЕС в експлуатацію, після чого станція від­
пускатиме в ОЕС України близько 1,8 млрд кВт•год
електроенергії щорічно, зможе забезпечувати
електроенергією приблизно 780 000 будинків
та скоротити викиди СО2 в атмосферу на рівні
4 860 000 тон.
Наразі компанія веде переговори з інвестора­
ми щодо фінансування наступних черг та планує
розпочати будівництво в 2021 році. Розмір ІІ черги
напряму залежить від ситуації на ринку відновлю­
ваної енергетики України та інвестиційного клімату
в державі.
Після завершення будівництва й доведення су­
купної потужності до 500 МВт цей проєкт вітрое­
лектростанції увійде в першу п’ятірку найбільших
діючих наземних вітроелектростанцій у Європі.

Таблиця 2.6.1. Вітроенергетичні потужності, введені в експлуатацію у 2020 році, МВт

Потужність, Назва, номер

Назва вітрової
Власник введена у 2020 та вид вітрової Область
електростанції (ВЕС)
році (МВт) турбіни
Вітряний парк Благодатний, ТОВ УК «Вітряні WTU Миколаївська
4,8
друга черга ВЕС «Ольвія-3» парки України» 1 x 4,8 МВт область
Вітряний парк Південний, ТОВ УК «Вітряні WTU Миколаївська
3,5
друга черга ВЕС «Ольвія-2» парки України» 1 x 3,5 МВт область
Вітряний парк
Причорноморський, ТОВ УК «Вітряні WTU Миколаївська
9,6
перша черга «Ольвійська» парки України» 3 x 3,3 МВт область
ВЕС
Вітряний парк Швидкий ТОВ УК «Вітряні WTU Миколаївська
14,4
ВЕС «Ольвія-5» парки України» 3 x 4,8 МВт область
Вітряний парк Очаківський, ТОВ УК «Вітряні WTU Миколаївська
4,5
друга черга ВЕС «Ольвія» парки України» 1 x 4,5 МВт область
ВЕС в Миколаївській Vestas Миколаївська
ТОВ «Сінга Енерджі» 6,0
області 2.0 3 х 2,0 МВт область
26 x 3,9 МВт
ВЕС «Сиваська» ТОВ Херсонська
101,4 Nordex
(2019 рік), перша черга «Сивашенергопром» область
N131/3900
ВСЬОГО: 144,2 МВт

 39 
2.7. ВПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ»
АУКЦІОНІВ В УКРАЇНІ
25 квітня 2019 року Верховною Радою України
був прийнятий Закон № 2712-VIII «Про внесення
змін до деяких законів України щодо забезпечення
конкурентних умов виробництва електричної енер­
гії з альтернативних джерел енергії». Відповідним
Законом були визначені основні положення щодо
планування та проведення «зелених» аукціонів:
• період проведення аукціонів;
• формування річних квот для аукціонів з ВДЕ;
• питання обов’язковості участі в аукціонах;
• вимоги до участі в аукціонах;
 40
• аукціонна ціна, механізм оплати за відпущену
електроенергію;
• загальні питання організації аукціонів;
• забезпечення конкуренції серед виробників з ВДЕ;
• строк для введення об’єктів ВДЕ в експлуатацію
та технічні умови об’єктів ВДЕ тощо;
• строк підтримки переможця аукціону.
27 грудня 2019 року, КМУ прийняв Постанову
№1175 «Про запровадження конкурентних умов
стимулювання виробництва електричної енергії з
альтернативних джерел енергії», якою:
• затвердив Порядок проведення аукціонів з роз­
поділу квоти підтримки;
• затвердив Порядок відбору операторів електрон­
них майданчиків для проведення аукціонів з роз­
поділу квоти підтримки;
• визначив державне підприємство «ПРОЗОРРО.
ПРОДАЖІ» відповідальним за забезпечення функ­
ціонування електронної торгової системи – адміні­
стратором електронної торгової системи.
У своєму минулорічному огляді вітроенергетич­
ного ринку України за 2019 рік, УВЕА вже надава­
ла детальну інформацію щодо Закону №2712-VIII
«Про внесення змін до деяких законів України щодо
забезпечення конкурентних умов виробництва елек­
тричної енергії з альтернативних джерел енергії» (За-
кон України №2712-VIII) та Постанови №1175 «Про
запровадження конкурентних умов стимулювання
виробництва електричної енергії з альтернативних
джерел енергії». Тому в Звіті за 2020 рік розгляда­
ються лише ті зміни, які були внесені Законом Украї­
ни №810-ІХ від 21 липня 2020 року:
• ВЕС з трьома ВЕУ, одинична потужність яких пе­
ревищує 5 МВт, не звільняються від обов’язкових
аукціонів.
• КМУ зобов’язаний щорічно встановлювати:
– річну квоту підтримки;
– графік проведення аукціонів на наступний рік;
– індикативні прогнозні показники річних квот
підтримки на чотири роки, що йдуть за роком, на
який встановлюється річна квота підтримки.
• КМУ, в рамках річної або додаткової річної квоти
підтримки, може:
– визначати окремі області (регіони) для будівниц­
тва об’єктів відновлюваної енергетики;
– визначати максимальні величини потужності
об’єкта електроенергетики або черги його будів­
ництва (пускового комплексу), щодо якого може
бути набуте право на підтримку;

 – пропонувати земельні ділянки для будівництва
об’єктів ВДЕ з визначеними технічними параме­
трами та технічними умовами на приєднання до
мережі;
– пропонувати дахи та/або фасади будівель та
інших капітальних споруд, що надаються в орен­
ду для будівництва об’єктів ВДЕ, які виробляють
електричну енергію з енергії сонячного випромі­
нювання з визначеними технічними параметрами
та технічними умовами на приєднання до мережі.
• Мінімальний розмір річних квот підтримки для
ВЕС зменшується з 15% до 10%; аналогічне змен­
шення передбачено і для СЕС.
• Змінюються та уніфіковуються кепи для цінової
пропозиції учасника аукціону для ВЕС та СЕС: не
вище 9 євроцентів за 1 кВт•год для аукціонів, що
проводяться по 31 грудня 2024 року включно, та
не вище 8 євроцентів за 1 кВт•год для аукціонів,
що проводяться з 1 січня 2025 року. Для інших
видів ВДЕ відповідний кеп встановлений у розмірі
12 євроцентів за 1 кВт•год.
• Після завершення аукціону здійснюється одно­
часне розкриття інформації, наданої учасниками
аукціону відповідно до порядку проведення аук­
ціонів з розподілу квоти підтримки (ред. а не лише
пропозиції).
• Аукціони з розподілу квоти підтримки проводять­
ся за окремими альтернативними джерелами
енергії. КМУ може прийняти рішення про прове­
дення аукціонів з розподілу квоти підтримки без
розподілу за окремими видами ВДЕ (ред. техно-
логічно нейтральні аукціони) та/або аукціонів для
інших відновлюваних джерел енергії (ред. крім
Графік 2.7.1. Запропонована Міненерго річна квота підтримки на 2021 рік та індикативні прогнозні показники
на 2022-2025 роки, МВт
700
600
500 470
420
400 365 180
170
300
155
200 190
170
150
100
80 100
60
0
2021 2022 2023
 41
енергії вітру, енергії сонячного випромінювання,
доменного та коксівного газів, проте з викорис-
танням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні–
та малими ГЕС).
• Для підтвердження будівництва об’єкта, суб’єкт
господарювання має надати ДП «Гарантований
покупець» Акт про надання послуги з приєднан­
ня об’єкта до електричної мережі ОСП або ОСР.
На додаток до Акту, суб’єкт господарювання має
надати виданий уповноваженим органом сер­
тифікат, що засвідчує відповідність закінченого
будівництва об’єкта електроенергетики, у тому
числі, черги будівництва електричної станції з
ВДЕ (пускового комплексу), проєктну документа­
цію та підтвердження його готовності до експлу­
атації, або зареєстровану, відповідно до законо­
давства, декларацію про готовність об’єкта до
експлуатації.
РІЧНІ КВОТИ ПІДТРИМКИ, ЗАПРОПОНОВАНІ
МІНІСТЕРСТВОМ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Відповідно до Закону України № 2712-VIII, пер­
ший пілотний аукціон з ВДЕ мав відбутися ще на­
прикінці 2019 року. Згодом, дата проведення пі­
лотного аукціону була перенесена на квітень 2020
року, проте криза, яка охопила ринок електроенер­
гії України в 2020 році, внесла свої корективи і в
цей графік. Лише 3 грудня 2020 року Міністерство
енергетики України презентувало проєкт квоти
підтримки виробництва електричної енергії з ВДЕ,
графік проведення аукціонів на 2021 рік та індика­
тивні прогнозні показники річних квот підтримки на
2022-2025 роки.
570
520
200
190 СЕС
ВЕС
Інші
230
210
120 140
2024 2025
Джерело: Міністерство енергетики України, 2020

Таблиця 2.7.1. Графік проведення аукціонів на 2021 рік, МВт

Листопад
Вересень
Березень

Жовтень
Червень
Травень

Серпень

Грудень
Квітень

Липень

Всього
Лютий
Січень
Вид Тип

Загальний 50 50 100

СЕС До 1 МВт 5 5

Регіональний 50 50

ВЕС Загальний 50 100 150

Інші Загальний 60 60

100 115 150 365

Джерело: Міністерство енергетики України, 2020

Загальна потужність, що пропонується до роз­ За даними Міністерства енергетики України,

поділу на аукціонах у 2021 році, складає 365 МВт,
з яких:
• ВЕС – 150 МВт;
• СЕС – 155 МВт (ред. включно з регіональною кво-
тою та квотою для малої розподіленої генерації);
• Інші види генерації (біомаса, біогаз, мГЕС) –
60 МВт.
У 2021 році заплановані два аукціони для ВЕС:
• у червні – 50 МВт;
• у листопаді – 100 МВт.
Прогнозні показники річних квот підтримки
на 2022-2025 роки: 2022 рік – 420 МВт (з яких
170 МВт – ВЕС);
• 2023 рік – 470 МВт (з яких 190 МВт – ВЕС);
• 2024 рік – 520 МВт (з яких 210 МВт – ВЕС);
• 2025 рік – 570 МВт (з яких 230 МВт – ВЕС).
плани на 2022-2025 роки є індикативними і можуть
коригуватися, залежно від обставин.
У своєму коментарі щодо запропонованих Мі­
ністерством енергетики України обсягів квот, Ан­
дрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, зазначив:
«Хочу подякувати Міненерго за презентацію довго-
очікуваних квот підтримки до 2025 року і графіку
проведення «зелених» аукціонів. Для цього була про-
ведена дійсно колосальна робота. Аукціони зможуть
стабілізувати розмір тарифу на електроенергію і
дозволять конкурувати відновлюваним джерелам
енергії з викопним паливом». Андрій Конеченков та­
кож підкреслив необхідність розробки ПрАТ НЕК
«Укренерго» державного Плану з розвитку балансу­
ючих потужностей в Україні.

 42 
2.8. ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ
ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО
СЕКТОРУ УКРАЇНИ
Кризова ситуація на національному ринку елек­
троенергії, яка була відчутна протягом усього року,
негативно вплинула на розвиток вітроенергетичних
потужностей в країні, темпи росту яких сповільни­
лися майже до рівня «стагнації». За цих умов, Се­
кретаріат УВЕА був вимушений в середині 2020
року скоротити свій прогноз на 2021 рік до 300 МВт
доданих за рік нових потужностей, замість очікува­
них раніше 500 МВт.
Відсутність прогресу із питанням заборгованості
перед виробниками «зеленої» електроенергії, неви­
значеність на ринку та малі квоти для аукціонів з
вітроенергетики, анонсовані Міністерством енер­
гетики наприкінці 2020 року (див. Розділ 2.7 цього
Огляду), ще довго стримуватимуть повноцінний роз­
виток галузі. Саме тому, УВЕА очікує лише близько
400 МВт нових вітроенергетичних потужностей, що
будуть введені в експлуатацію у 2021 році.
 43
Цей розділ Огляду вітроенергетичного ринку
присвячений проєктам, які наразі знаходяться на
фінальній стадії проєктування або ж на початковій
стадії будівництва.
НОВА ВІТРОСТАНЦІЯ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
У 2020 році розпочалось будівництво першої
черги вітроелектростанції Южне Енерджі потуж­
ністю 76,5 МВт, розташованої поблизу міста Южне
в Лиманському районі Одеської області. Загалом,
проєкт передбачає встановлення 17 сучасних вітро­
вих турбін одиничною потужністю 4,5 МВт виробни­
цтва компанії Nordex, будівництво власної підстан­
ції та монтаж високовольтних ліній електропередач
110 кВ. Очікується, що вітроелектростанція буде
введена в експлуатацію у 2021 році. Власником
проєкту є китайська компанія China Longyuan Power
Group Corporation Ltd., яка є найбільшим операто­
ром ВЕС у Китаї.


НОРВЕЗЬКА КОМПАНІЯ ПОБУДУЄ
ВІТРОСТАНЦІЮ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
ВЕС Зофія, яка проєктується норвезькою ком­
панією NBT, розташовуватиметься на південний
захід від міста Маріуполь, на північ від Азовсько­
го моря і матиме сумарну встановлену потужність
790 МВт. При очікуваній генерації електроенергії
на рівні 2 770 ГВт•год, ВЕС Зофія забезпечуватиме
екологічно чистою «зеленою» електрикою близько
340 000 українських домогосподарств.
Будівництво вітростанції заплановано у три чер­
ги: Зофія I потужністю 40 МВт, Зофія ІI потужністю
300 МВт та Зофія IІІ потужністю 450 МВт. Загальний
обсяг інвестицій у всі три черги перевищує 1,3 млрд
євро. Введення в експлуатацію першої черги запла­
новано на першу половину 2022 року. Наразі ВЕС
Зофія знаходиться на завершальному етапі проєк­
тування.
56 МВТ КАМ’ЯНСЬКА ВЕС
В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
ТОВ «Юкрейніан Вінд Груп» реалізує проєкт бу­
дівництва Кам’янської ВЕС встановленою потуж­
ністю 56 МВт в Більмацькому районі Запорізької
області. В рамках проєкту передбачається вста­
новлення 13 сучасних вітрових електричних устано­
вок, які щорічно генеруватимуть «зелену» електро­
енергію на рівні 196 млн кВт•год. На даний час
компанією розглядаються вітротурбіни з середньою
одиничною потужністю понад 4 МВт, виробництва
таких європейських компаній як Nordex, Vestas та
Siemens Gamesa.
 44
ВІТРОСТАНЦІЇ НА ВОЛИНІ
Компанія UDPR-Wind впроваджує вітроенерге­
тичні проєкти на базі сучасних вітрових електрич­
них установок досвідчених виробників – світових
лідерів галузі. Потужність кожної установки понад
5,5 МВт з висотою башти близько 145 м, що є уні­
кальною подією для галузі ВДЕ в Україні. Зокрема
в планах компанії впровадження двох вітроенерге­
тичних проєктів:
• Волинської ВЕС, зі встановленою потужністю
192  МВт (33 ВЕУ) в Локачинському районі Во­
линської області, яку реалізує компанія Волинь
Вест Вінд. Перші дві черги сумарною потужністю
114 МВт готові до будівництва, закінчення якого
очікується у 2022 році. Прогнозний обсяг генера­
ції екологічно чистої енергії Волинською ВЕС – на
рівні 760,0 млн кВт•год/рік.
• Суходольска ВЕС зі встановленою потужністю
120 МВт (20 ВЕУ) в Суходольскому районі Волин­
ської області, компанії Суходоли Вест Вінд. Очіку­
ваний рівень генерації станції становить близько
410,2 млн кВт•год/рік.
БУДІВНИЦТВО ВЕС «ВОЛОДИМИРЕЦЬ»
У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
На завершальній стадії девелопменту знахо­
диться проєкт вітрового парку компанії MCL, що
розташовуватиметься на території Вараського
райо­ну Рівненської області та матиме загальну
встановлену потужність 72 МВт. Очікувана річна
генерація ВЕС «Володимирець» складає 273 млн
кВт•год. ВЕС «Володимирець» забезпечуватиме
«зеленою» електроенергією майже 234 тис домо­
господарств (ред. що дорівнює 97,5% потреб домо-
господарств Рівненської області) та зменшуватиме
викиди вуглекислого газу на 102 тис тон в рік, по­
рівняно з річними викидами від ТЕЦ.
Діяльність ВЕС передбачає участь в аукціо­
нах державної підтримки, тобто без використання
«зеленого» тарифу. Реалізація проєкту дозволить
залучити близько 95 млн грн інвестицій в розбудо­
ву електромереж Рівненської області та близько
87 млн Євро в будівництво вітропарку.
НАЙБІЛЬШИЙ ВІТРОПАРК УКРАЇНИ
30 жовтня 2020 року, українська компанія «ВІНД
ФАРМ» уклала з китайською компанією POWER
CHINA Контракт зі спільної реалізації проєкту бу­
дівництва вітроелектростанції потужністю 800 МВт
на території Мангушського і Нікольського районів
Донецької області. Електроенергія, вироблена на
вітростанції, буде постачатися за ринковою ціною,
без застосування «зеленого» тарифу. Проєкт вар­
тістю понад 1 млрд доларів США передбачає нала­
годження виробництва компонентів ВЕУ в Україні.
Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, при­
сутній на церемонії підписання Контракту, зазна­
чив: «Для мене дуже приємно, що обидві компанії,

і «ВІНД ФАРМ», і POWERCHINA, є дійсними членами
Української вітроенергетичної асоціації, яка є ефек-
тивною платформою для закріплення бізнес-зв’язків
між нашими членами. Обидві компанії мають вели-
чезний досвід у реалізації вітроенергетичних проєк-
тів, тому даний проєкт приречений на успіх. Особли-
вість даного проєкту полягає у тому, що цей проєкт
є першим в Україні «незалежним» від «зеленого» та-
рифу, а це означає, що вітроенергетичний сектор
України переходить на новий етап свого розвитку,
що базується на конкурентних умовах. Крім того,
проєктом передбачено виробництво компонентів
ВЕУ в Україні, що сприятиме розвитку національного
виробництва вітроенергетичного обладнання.» 300 МВт. Генерація екологічно чистої електроенер­
гії на цих ВЕС дозволить скоротити щорічні обсяги
Згодом, компанія «ВІНД ФАРМ» підписала з Мі­ викидів СО2 на понад 1,8 млн тон.
ністерством з питань реінтеграції тимчасово окупо­
ваних територій України та Донецькою обласною ПІЛОТНИЙ ПРОЄКТ «БУДІВНИЦТВО
державною адміністрацією Меморандум про спів­ ВЕС «МАРІЇВКА»
працю та взаємодію для реалізації Проєкту «Нове Підприємство «Вуглесинтезгаз України» реалізує
будівництво вітрової електростанції ТОВ «ВІНД проєкт ВЕС Маріївка потужністю 20 МВт поблизу
ФАРМ» потужністю 800 МВт на території Донецької села Маріївка Баштанського району Миколаївської
області». Усі підписанти Меморандуму зацікавлені в області. Компанія до кінця березня 2021 року має
реалізації проєкту, що сприятиме розвитку регіону, завершити наукові дослідження вітрового ресурсу
зокрема, через створення нових робочих місць, ор­ території, в той час як введення в експлуатацію збу­
ганізацію національного виробництва компонентів дованої ВЕС очікується в 3 кварталі 2022 року.
вітрових турбін, оновлення мережевої інфраструкту­
ри та наповнення державного і місцевого бюджетів.

ПОРТФЕЛЬ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ
ПРОЄКТІВ ДЛЯ ЖИТОМИРЩИНИ
Сучасний портфель вітроенергетичних проєктів
компанії «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» складається з 13
проєктів загальною потужністю 353 МВт, що знахо­
дяться в Житомирській області. Станом на кінець
2020 року, компанія завершила проєктні роботи, от­
римала дозволи на будівництво та уклала prePPA з
ДП «Гарантований покупець». Під час проєктування
компанією розглядалися вітротурбіни з одиничною
потужністю 3,57 МВт і більше, проте модель вітро­
турбіни, яка буде встановлюватися, ще остаточно не
обрана.

Реалізація проєктів планується в декілька черг. В

рамках першої черги планується будівництво таких
вітростанцій як ВЕС «Овруч» потужністю 25,2 МВт,
і двох вітростанцій, розташованих неподалік міста
Бердичів, – «Бердичів-1» та «Бердичів-2» – де оди­
нична встановлена потужність кожної становитиме
28,56 МВт.

ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЄКТИ
В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Вітроенергетична компанія «Віндкрафт Калан­
чак», яка у 2018-2019 роках реалізувала в Україні
вітроенергетичний проєкт Мирненської ВЕС вста­
новленою потужністю 163 МВт, планує побудувати
у 2021-2022 роках на півдні Херсонської області – у
Чаплинському та Каланчацькому районах – ще дві
вітростанції. Встановлена потужність кожної ВЕС –

 45 
 Розвиток вітроенергетичних проєктів відповідає
Корпоративній Стратегії Групи Нафтогаз Україна,
дочірньою компанією якої є «Вуглесинтезгаз Укра­
їни». Компанія займається девелопментом низки
проєктів ВЕС потужністю 20-50 МВт.
Сьогодні, компанія проводить переговори про
залучення коштів міжнародних фінансових органі­
зацій під реалізацію проєктів, пов’язаних із віднов­
люваною енергетикою та енергоефективністю.
ПЕРШІ СУЧАСНІ ВЕС
В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
35 МВТ ВІД КОМПАНІЇ «АЛЬТЕРНАТИВНА
ЕНЕРГЕТИКА ПРИКАРПАТТЯ»
ТОВ «Альтернативна Енергетика Прикарпат­
тя» реалізує в Івано-Франківській області проєкт
будівництва та експлуатації Долинської вітрової
електростанції загальною встановленою потужніс­
тю 35  МВт. Проєкт розташований поруч з селами
Рахиня і Новичка Долинського району. За раху­
нок генерації «зеленої» електроенергії на рівні
70 млн кВт•год очікується щорічне скорочення ви­
кидів СО2 в атмосферу обсягом 55,5 тис тон.
ПЕРЕГІНСЬКА ВЕС ПОТУЖНІСТЮ 55 МВТ
Група Компаній «Clear Energy» розробила гото­
вий до будівництва проєкт вітрової електростанції
у гірській місцевості в Івано-Франківській області.
Загальна встановлена потужність електростан­
ції становитиме 55 МВт, а щорічна генерація еко­
логічно чистої електроенергії очікується на рівні
154  млн  кВт•год. Компанія планує встановити 10
вітрових турбін компанії Enercon GmbH, яка в 2020
році отримала нагороду року за кращу наземну мо­
дель турбіни. Проєкт отримав всі необхідні дозво­
ли на будівництво, яке заплановано на 2022-2023
роки.
60 МВТ СКОЛІВСЬКА ВЕС
У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ТОВ «Атлас Глобал Енерджі» реалізує на Львів­
щині амбітний проєкт будівництва вітрової електро­
станції у гірській місцевості. Майбутня вітрова елек­
тростанція матиме встановлену потужність 60 МВт
і розташовуватиметься на території Сколівського
райо­ну Львівської області, в районі гори Бердо. В
рамках проєкту планується встановлення 16 вітро­
вих турбін виробництва Nordex, які забезпечувати­
муть щорічний обсяг генерації «зеленої» електрое­
нергії на рівні приблизно 180 млн кВт•год. Наразі
проєкт отримав необхідні дозволи на початок будів­
ництва, яке має розпочатись найближчим часом.
НОВІ ВІТРОЕНЕРЕТИЧНІ ПОТУЖНОСТІ ДЛЯ
ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
Група Компаній «Greenville» реалізує декілька
інвестиційних вітроенергетичних проєктів в Украї­
ні, зокрема в Львівській та Волинській областях,
 46
загальною встановленою потужністю 295 МВт. Бу­
дівництво 50 МВт вітростанції очікується у Яворів­
ському районі Львівської області. В рамках проєкту
планується встановлення 12 вітрових турбін потуж­
ністю до 5 МВт кожна. Щорічне генерування еколо­
гічно чистої електроенергії на рівні 180 млн кВт•год
буде достатнім для забезпечення електроенергією
близько 23 000 домогосподарств. Станом на напи­
сання даного Огляду, по даному проєкту була збу­
дована вся зовнішня інфраструктура, зокрема ПС
100 кВ, ЛЕП 110 кВ, та здійснене підключення до
мереж ПрАТ НЕК «Укренерго».
Будівництво 100 МВт вітростанції очікується у
Яворівському і Городоцькому районах Львівської
області. В рамках проєкту планується встановлення
до 24 вітрових турбін. Станом на написання даного
Огляду, компанія отримала дозвільну документацію
на будівництво ВЕС. Щорічне генерування еколо­
гічно чистої електроенергії цією ВЕС очікується на
рівні 360 млн кВт•год, чого достатньо для забезпе­
чення електроенергією близько 47 000 домогоспо­
дарств.
Також, станом на початок 2021 року, триває ін­
тенсивний розвиток проєкту з будівництва 145 МВт
вітростанції на Волині, яка щорічно генеруватиме
близько 540 млн кВт•год екологічно чистої електро­
енергії, достатньої для забезпечення електроенер­
гією 68 000 домогосподарств.
ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ
ПОТУЖНІСТЮ 15 МВТ
Компанія Ferozit Wind Energy, що входить до
групи компаній «ФЕРОЗІТ», яка працює на ринку
України вже більше 25 років, також розвиває вітро­
енергетичний проєкт у Львівській області. Проєктом
передбачено будівництво ВЕС потужністю 15 МВт,
що знаходитиметься поруч із селом Поздимир,
Радехівського району. На станції очікується вста­
новлення 4 ВЕУ одиничною потужністю до 4 МВт
кожна. На час написання даного Огляду, компанія
уклала prePPA із ДП «Гарантований покупець» та
закінчує проведення проєктних робіт.
ГІРСЬКА ВЕС НА ЛЬВІВЩИНІ
Компанія «Еко Оптіма» розвиває проєкт Орів­
ської ВЕС загальною потужністю 50 МВт. Розташо­
вана біля села Орів у Стрийському районі Львів­
ської області, площадка вітростанції простягається
вздовж Орівского хребта на висоті понад 750 м
над рівнем моря! Дворічна кампанія з вимірюван­
ня вітру підтвердила значний вітровий потенціал на
рівні 7,7 м/сек. Компанія закінчила проєктні робо­
ти і уклала prePPA з ДП «Гарантований покупець».
В рамках проєкту планується встановлення 13 су­
часних вітротурбін одиничною потужністю понад
3,5 МВт та будівництво лінії електропередачі дов­
жиною 14 км. Будівництво проєкту заплановано на
2021-2022 роки.

 2.8.1. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ОФШОРНОЇ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ
В УКРАЇНІ

Стратегією ЄС з використання потенціалу мор­ Наразі Україна є учасником регіонального спів­

ських відновлюваних джерел енергії для створення
кліматично нейтрального майбутнього, яка є части­
ною Європейського Зеленого Курсу (англ. European
Green Deal), відзначено хороший природний потенці­
ал Чорного моря не лише для реалізації офшорних
вітрових проєктів, але й для вироблення електрое­
нергії з енергії хвиль.
робітництва в контексті Спільного морського по­
рядку денного для Чорного моря. Чорноморський
порядок денний стратегічних досліджень та іннова­
цій включає в себе стимулювання та розвиток сек­
торів блакитної економіки, а саме розвиток офшор­
них вітрових і хвильових технологій.

Рисунок 2.8.1. Технічний потенціал офшорної вітроенергетики в водах Чорного і Азовського морів (включно з АР Крим)

УКРАЇНА
Мелітополь
Миколаїв Маріуполь Бердянськ
Одеса Херсон

Джанкой

Євпаторія Керчь

Севастополь

ЧОРНЕ МОРЕ

0 50 100 км

Фіксовані (глибина <50м)

>10
2,5

3,5

4,5

5,5

6,5

7,5

8,5

9,5

Плавучі (глибина <1000м) Швидкість

3

вітру (м/с)
Ексклюзивна економічна зона
Джерело: Світовий банк, 2020

 47 
 Зважаючи на досвід країн-членів ЄС та Енерге­
тичного Співтовариства, які мають вихід до Чорного
моря та демонструють високі показники розвитку
вітрової енергетики й скорочення викидів парнико­
вих газів, запуск ринку офшорної вітроенергетики є
одним із кращих варіантів прискорення досягнен­
ня цілей Європейського Зеленого Курсу. Згідно з
нещодавнім аналізом Світового банку, технічний
потенціал морської вітроенергетики для України в
водах Чорного і Азовського морів в цілому складає
251 ГВт, включно з територіями тимчасово анексо­
ваного Кримського півострову.
Однак, для розвитку офшорних ВЕС в терито­
ріальних водах України необхідно усунути ряд не­
точностей в національному законодавстві. Так, для
того щоб розпочати будівництво офшорних ВЕС,
відповідно до чинного законодавства України не­
обхідно отримати ряд дозволів, в тому числі, дозвіл
Міністерства захисту довкілля та природних ресур­
сів України. Відповідно до Водного кодексу України
та Положення про Державне агентство водних ре­
сурсів України (Агентство), Агентство видає дозвіл
на проведення днопоглиблювальних робіт, прокла­
дання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій
на землях водного фонду.
У той же час, в українському законодавстві від­
сутній структурований підхід до консолідації пра­
вової бази для будівництва офшорних ВЕС. Повинні
бути прийняті нові правила, що дозволятимуть бу­
дівництво та обслуговування стаціонарних і плаву­
чих вітрових турбін, будівництво та приєднання ВЕУ
до електромереж, прокладання кабелю, а також бу­
дівництво морських та берегових підстанцій.
Окрім того, Україна має внести значні зміни до
законодавства, які стосуватимуться будівництва оф­
шорних ВЕС, в тому числі має заповнити прогалини у
 48
регулюванні земельних і підводних ділянок, встанов­
ленні сервітуту на ділянки, що знаходяться на при­
бережних територіях і в межах морського шельфу,
визначенні цільового призначення ділянок офшорної
ВЕС, а також врегулюванні процедур видачі дозволів
на будівельні роботи як «під», так і «над» водою.
Верховною радою України також має бути прий­
няте спеціальне законодавство щодо морсько­
го просторового планування на основі положень
Дирек­тиви 2014/89/ЄС Європейського парламенту
та Ради від 23 липня 2014 року, що встановлює ос­
нови морського просторового планування, а також
удосконалене законодавство про оцінку впливу на
навколишнє середовище.
Станом на кінець 2020 року, в українському за­
конодавстві відсутні нормативні правила з приєд­
нання ВЕС до мереж ОСП або ОСР, тому, зокрема
для розвитку офшорних вітроенергетичних проєктів,
необхідно внести відповідні зміни ще й до Кодексу
системи передачі і Кодексу системи розподілу.
Що стосується експлуатації та технічного об­
слуговування офшорних ВЕС, законодавство Украї­
ни має включати докладні відомості про морські
маршрути технічного персоналу з суходолу на оф­
шорну ВЕС, з точки зору їх взаємодії (перетину) з
маршрутами проходу суден. Зобов’язання щодо ви­
ведення з експлуатації таких електростанцій також
має бути включене до чинного законодавства Укра­
їни, адже такі зобов’язання передбачені законодав­
ством практично всіх країн-членів ЄС.
Наостанок, Закон України №555-IV «Про аль­
тернативні джерела енергії» повинен визначити оф­
шорні ВЕС в якості електростанцій, які можуть про­
давати електричну енергію за «зеленим» тарифом
та/або брати участь в аукціонах з ВДЕ.

IIІ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
В СФЕРІ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

 49 
3.1. ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ
У 2020 РОЦІ
3.1.1. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ПРОГНОЗНИЙ
БАЛАНС ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ОБ’ЄДНАНОЇ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ НА 2021 РІК
Відповідно до Прогнозного балансу, прийнято­
го Міністерством енергетики України 4 листопада
2020 року, обсяг виробництва електроенергії з ВДЕ
у 2021 році очікується на рівні 13 120 млн кВт•год,
у тому числі 5 400 млн кВт•год – обсяг виробництва
електроенергії за рахунок вітрової енергії. Зазначе­
ні цифри перевищують, на 15% та 40% відповідно,
аналогічні показники, зазначені в Прогнозному ба­
лансі електроенергії ОЕС України на 2020 рік від
28 квітня 2020 року.
Загалом, обсяг електроспоживання (брутто) у
2021 році очікується на рівні 145 000 млн кВт•год
(ред. зростання на 1,7% по відношенню до 2020 року).
3.1.2. ЗАКОН УКРАЇНИ №466-IX
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО
КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ
АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ,
УСУНЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ТА ЛОГІЧНИХ
НЕУЗГОДЖЕНОСТЕЙ У ПОДАТКОВОМУ
ЗАКОНОДАВСТВІ» ВІД 16.01.2020 РОКУ
Зазначеним Законом, енергетичне обладнання
для сонячних та вітрових електростанцій було ви­
ключене з переліку товарів, операції із ввезення
на митну територію України яких, звільняються від
сплати податку на додану вартість.
 50
3.1.3. ЗАКОН УКРАЇНИ №1006-IX
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗУ
«ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ НА 2020 РІК»
ВІД 17.11.2020 РОКУ
Вказаним Законом було обумовлено внесення
змін до Державного бюджету на 2020 рік та вста­
новлено надання державних гарантій для забезпе­
чення виконання боргових зобов’язань ПрАТ НЕК
«Укренерго».
Передбачення такої можливості державним
бюджетом, надало можливість ПрАТ НЕК «Укре­
нерго» отримати кредитні кошти для зменшення
заборгованості компанії перед ДП «Гарантований
покупець» та здійснення останнім розрахунків з ви­
робниками з ВДЕ.
3.1.4. ЗМІНИ ДО ПОСТАНОВИ КМУ №483
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПОКЛАДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ
ОБОВ’ЯЗКІВ НА УЧАСНИКІВ РИНКУ
ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАГАЛЬНОСУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ
У ПРОЦЕСІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ
ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ»
ВІД 05.06.2019 РОКУ
У 2020 році було внесено ряд змін до Положення
про покладення спеціальних обов’язків на учасників
ринку електричної енергії (ПСО) для забезпечення
загальносуспільних інтересів у процесі функціону­
вання ринку електричної енергії.

 Станом на 1 січня 2021 року Постановою
виокремлюються такі важливі зміни:
• ДП «НАЕК «Енергоатом», як оператор українських
АЕС, зобов’язаний продавати електричну енергію
ДП «Гарантований покупець» за двосторонніми
договорами на електронних аукціонах за ціною
150 гривень за 1 МВт•год;
• ПрАТ «Укргідроенерго» зобов’язаний продавати
електричну енергію ДП «Гарантований покупець»
за двосторонніми договорами на електронних
аукціонах за ціною 10 гривень за 1 МВт•год;
• Частка електроенергії, яку ДП «НАЕК «Енергоа­
том» повинен продавати відповідно до ПСО, була
зменшена до 50-55%, а частка ПрАТ «Укргідрое­
нерго» – до 30%;
• ДП «Гарантований покупець» також отримав пра­
во продавати електричну енергію за двосторонні­
ми договорами;
• Єдиною фіксованою ціною за електричну енер­
гію для побутових споживачів було визначено
1,68 грн/кВт•год;
• Строк дії механізму ПСО був подовжений до
31 березня 2021 року.
3.1.5. ПОСТАНОВА КМУ № 640
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КРИТЕРІЇВ,
ЗА ЯКИМИ ОЦІНЮЄТЬСЯ СТУПІНЬ РИЗИКУ
ВІД ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ І ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНОВИХ
ЗАХОДІВ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ
(КОНТРОЛЮ) ДЕРЖАВНОЮ ІНСПЕКЦІЄЮ
ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАГЛЯДУ, ТА ВИЗНАННЯ
ТАКИМИ, ЩО ВТРАТИЛИ ЧИННІСТЬ, ДЕЯКИХ
ПОСТАНОВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ»
ВІД 22.07.2020 РОКУ
Зазначеною Постановою Уряд України затвер­
див критерії з визначення ступенів ризику у сфері
електроенергетики. За результатами визначення
ступеня ризику буде визначатися періодичність
здійснення перевірок компаній Інспекцією енерге­
тичного нагляду. Компанії з високим та середнім
ступенем ризику можуть перевірятися частіше (ред.
але не частіше, ніж раз на два – три роки відповід-
но). Наприклад, ВЕС потужністю більше 100 МВт
відносяться до суб’єктів із середнім ступенем ризи­
ку (ред. або високим за наявності інших критеріїв).
3.1.6. ПОСТАНОВА КМУ № 887
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ
ПРОВЕДЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ АУКЦІОНІВ
З ПРОДАЖУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
ЗА ДВОСТОРОННІМИ ДОГОВОРАМИ»
ВІД 28.09.2020 РОКУ
Дію Порядку розповсюджено і на інших учасни­
ків ринку електричної енергії, які мають намір про­
дати електричну енергію відповідно до умов елек­
тронних аукціонів.
 51
Продавець зобов’язаний у спеціальній сесії з
продажу електричної енергії, виробленої з альтер­
нативних джерел енергії, продавати електричну
енергію за ціною не нижче стартової ціни, тобто
стартової ціни від електричної енергії, яка відпуска­
ється (відбирається) ДП «Гарантований покупець»
на щодобовій основі протягом певного строку ви­
конання та в розрізі певних годин відпуску (типів
графіка продажу), не нижче такої, що визначаєть­
ся ДП «Гарантований покупець» в торгових зонах
«об’єднана енергетична система України» та «острів
Бурштинської ТЕС» за формулою, що вказана в По­
рядку.
Також визначено Порядок проведення спеціаль­
ної сесії з продажу електричної енергії, виробленої
з альтернативних джерел енергії. Зокрема, визна­
чено, що продаж електричної енергії за двосторон­
німи договорами на аукціонах у формі спеціальних
сесій здійснює ДП «Гарантований покупець».
Порядок визначає наступну послідовність про­
ведення вказаних спеціальних сесій:
• до 1 числа кожного розрахункового місяця (M) –
продаж електричної енергії за двосторонніми
договорами із строком виконання (періодом від-
пуску/відбору електричної енергії) – місяць (М) – у
календарному (розрахунковому) місяці, що є на­
ступним за місяцем, у якому проводиться такий
аукціон;
• до 8 числа кожного розрахункового місяця (M) –
продаж електричної енергії за двосторонніми
договорами із строком виконання (періодом від-
пуску/відбору електричної енергії) – друга та третя
декади місяця (TD) – у місяці, у якому проводить­
ся такий аукціон;
• до 18 числа кожного розрахункового місяця (M) –
продаж електричної енергії за двосторонніми
договорами із строком виконання (періодом від-
пуску/відбору електричної енергії) – третя декада
місяця (TD) – у місяці, у якому проводиться такий
аукціон.
Додатково, текстом Порядку зазначено спосіб
розрахунку обсягів електричної енергії, які пропо­
нуються ДП «Гарантований покупець» на продаж
в рамках кожного вищевказаного окремого виду
спеціальної сесії з продажу електричної енергії з
ВДЕ. Зокрема,
• для аукціону за першим видом, обсяг електричної
енергії, що пропонується для продажу (сумарно
для усіх торгових зон), повинен бути не більш як
90% та не менш як 40% обсягу виробництва елек­
тричної енергії з відновлюваних джерел в розра­
хунковому місяці, затвердженого Прогнозним ба­
лансом на відповідний рік;
• для аукціону за другим видом, обсяг електричної
енергії повинен бути не більш як 90% обсягу ви­
робництва електричної енергії з відновлюваних
джерел в розрахунковому місяці, затвердженого

 Прогнозним балансом на відповідний рік, за винят­
ком обсягу, що був проданий за період другої та
третьої декади розрахункового місяця за резуль­
татами попереднього аукціону (за першим видом);
• для аукціону за третім видом, обсяг електричної
енергії, повинен бути не більш як 90% обсягу ви­
робництва електричної енергії з відновлюваних
джерел в розрахунковому місяці, затвердженого
Прогнозним балансом на відповідний рік, за винят­
ком обсягу, що був проданий за період третьої де­
кади розрахункового місяця за результатами попе­
редніх аукціонів (ред. за першим та другим видом).
3.1.7. ПОСТАНОВА НКРЕКП № 158
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО
ПОРЯДКУ ВСТАНОВЛЕННЯ, ПЕРЕГЛЯДУ
ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЇ «ЗЕЛЕНОГО»
ТАРИФУ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ ДЛЯ
СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,
СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ, У ТОМУ
ЧИСЛІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КООПЕРАТИВІВ,
ТА ПРИВАТНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ,
ГЕНЕРУЮЧІ УСТАНОВКИ ЯКИХ ВИРОБЛЯЮТЬ
ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ З АЛЬТЕРНАТИВНИХ
ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ» ВІД 14.01.2020 РОКУ
Даною Постановою було уточнено перелік доку­
ментів, які повинні подаватися до НКРЕКП разом із
заявою для встановлення «зеленого» тарифу.
Уточнення включають:
• пояснювальну записку з інформацією про корис­
ний відпуск електричної енергії об’єкта електро­
енергетики;
• зведений кошторис будівництва об’єкта елек­
троенергетики з фактичними витратами на бу­
дівництво; також у кошторисі повинна зазнача­
тися вартість приєднання електроустановок до
електри­чних мереж;
• копію Акту готовності до експлуатації, який нада­
ється до копії сертифіката, що засвідчує відповід­
ність закінченого будівництва об’єкта ВДЕ проєк­
тній документації та підтверджує його готовність
до експлуатації.
Окрім цього, даною Постановою був уточнений
строк, протягом якого НКРЕКП повинна письмо­во
повідомити ліцензіата про залишення заяви щодо
встановлення/перегляду «зеленого» тарифу без
розгляду – 15 календарних днів. Окрім цього, було
додано правило, що якщо після залишення заяви
без розгляду суб’єкт господарювання повторно
звернувся до НКРЕКП із заявою щодо встановлен­
ня/перегляду «зеленого» тарифу та доданими до
неї документами, в якій не усунуті зауваження, що
стали підставою для залишення заяви без розгляду,
НКРЕКП має право прийняти рішення про відмову у
встановленні «зеленого» тарифу.
Структурний підрозділ НКРЕКП, до основних зав­
дань якого належить реалізація тарифної політики
у сфері виробництва електричної енергії на уста­
 52
новках з використанням альтернативних джерел
енергії, розглядає заяву суб’єкта господарювання
щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу
та додані до неї документи, готує та подає матеріа­
ли на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі
відкритого слухання, для розгляду питання щодо
встановлення/перегляду або відмови у встановлен­
ні «зеленого» тарифу суб’єкту господарювання про­
тягом 30 календарних днів з дня їх надходження.
Також було введено правило, що якщо під час
розгляду НКРЕКП заяви про встановлення/пере­
гляду «зеленого» тарифу суб’єкту господарювання
виникає необхідність отримання додаткових роз’яс­
нень та/або матеріалів від уповноважених органів
або ліцензіата, розгляд заяви призупиняється на
термін до отримання таких роз’яснень та/або мате­
ріалів, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцен­
зіата.
Тому майбутнім виробникам електроенергії з
ВДЕ потрібно враховувати, що фактичний строк
для встановлення «зеленого» тарифу може пере-
вищувати 30 календарних днів у зв’язку із отри-
манням всіх роз’яснень та/або матеріалів.
3.1.8. ПОСТАНОВА НКРЕКП № 548
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ
ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НКРЕКП»
ВІД 03.03.2020 РОКУ
Відповідною Постановою визначається процеду­
ра видачі, переоформлення, зупинення, анулювання
ліцензій та інші питання, пов’язані з ліцензуванням
видів господарської діяльності, державне регулю­
вання яких здійснюється НКРЕКП.
Зазначається детальний перелік видів госпо­
дарської діяльності, які провадять або мають намір
провадити суб’єкти на ринку електричної енергії, на
ринку природного газу, нафти та нафтопродуктів та
у сфері комунальних послуг, на які поширюється дія
Порядку ліцензування. Серед іншого, відповідний
Порядок ліцензування поширюється на діяльність з
виробництва електричної енергії, постачання елек­
тричної енергії споживачу та перепродажу елек­
тричної енергії (ред. трейдерська діяльність).
Порядок ліцензування визначає наступні доку­
менти, необхідні для отримання ліцензії:
• заява;
• підтверджувальні документи:
– документи, визначені відповідними ліцензійни­
ми умовами;
– копія паспорта керівника здобувача ліцензії
(або його уповноваженого представника);
• опис документів, що подаються для отримання
ліцензії, у двох екземплярах (ред. у разі подання
документів у паперовій формі).

 Заява, разом із підтверджувальними докумен­
тами, може бути подана до НКРЕКП:
• нарочно (у паперовій формі);
• поштовим відправленням з описом вкладення;
• в електронній формі, в порядку визначеному КМУ.
НКРЕКП протягом семи робочих днів з дня одер­
жання заяви про отримання ліцензії встановлює на­
явність або відсутність підстав для залишення її без
розгляду.
Підстави для залишення заяви про отримання
ліцензії без розгляду:
• подання підтверджувальних документів не в пов­
ному обсязі;
• заява/підтверджувальний документ підписані
особою, яка не має на це повноважень;
• відсутність у Єдиному державному реєстрі юри­
дичних осіб, фізичних осіб-підприємців та гро­
мадських формувань відомостей про здобувача
ліцензії або наявність відомостей про державну
реєстрацію його припинення тощо.
Підстави для відмови у видачі ліцензії:
• невідповідність здобувача ліцензії ліцензійним
умовам;
• здійснення контролю за діяльністю здобувача
ліцензії резидентами держав, що здійснюють
збройну агресію проти України;
• ненадання гарантійного листа (у разі передачі ці-
лісного майнового комплексу ліцензіата іншому
суб’єкту, який має намір отримати відповідну лі-
цензію);
• недостовірність даних у підтверджувальних доку­
ментах;
• наявність у НКРЕКП інформації про рішення суду
щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому про­
вадити відповідний вид господарської діяльності,
та що набрало законної сили.
Видача ліцензії. У разі встановлення під час
розгляду заяви про отримання ліцензії відсутності
підстав для відмови у видачі ліцензії, НКРЕКП при­
ймає рішення про видачу ліцензії. За видачу ліцензії
справляється разова плата в розмірі одного про­
житкового мінімуму (ред. станом на 1 січня 2021 –
2 189 грн). Плата за видачу ліцензії вноситься ліцен­
зіатом у строк не пізніше десяти робочих днів.
При повторному розгляді документів не допус­
кається відмова у видачі ліцензії з причин, раніше
не зазначених у рішенні про відмову у видачі ліцен­
зії (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі
здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для
попередньої відмови; наявності в новій інформації,
поданій здобувачем ліцензії, підстав для прийняття
рішення про відмову у видачі ліцензії), за умови, що
на момент повторного розгляду, раніше подані до­
кументи зберегли свою актуальність.
 53
Строк прийняття рішення про видачу ліцензії або
про відмову в її видачі становить:
• десять робочих днів з дня одержання заяви про
отримання ліцензії на право провадження гос­
подарської діяльності, що належить до суміжних
ринків;
• двадцять робочих днів з дня одержання заяви
про отримання ліцензії на право провадження
господарської діяльності, що належить до сфери
діяльності суб’єктів природних монополій.
Ліцензія видається на необмежений строк. Лі­
цензіат зобов’язаний повідомляти НКРЕКП про всі
зміни даних, зазначених у заяві чи підтверджуваль­
них документах, протягом строку, встановленого лі­
цензійними умовами, але не більше одного місяця.
Зупинення дії ліцензії відбувається у разі настан­
ня таких підстав:
• отримання заяви ліцензіата про зупинення влас­
ної ліцензії;
• невиконання рішення про усунення порушень лі­
цензійних умов та законодавства у сферах енер­
гетики та комунальних послуг;
• передача ліцензіатом цілісного майнового комп­
лексу іншому суб’єкту, який отримав відповідну
ліцензію;
• несплата за видачу ліцензії, тощо.
Підстави для анулювання ліцензії:
• отримання заяви ліцензіата про анулювання
власної ліцензії;
• неусунення ліцензіатом підстав, що стали причи­
ною для зупинення ліцензії за результатами пере­
вірки НКРЕКП;
• наявність у Єдиному державному реєстрі юри­
дичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громад­
ських формувань відомостей про державну реє­
страцію припинення юридичної особи (за певними
винятками);
• повторне порушення ліцензіатом ліцензійних
умов та законодавства у сферах енергетики та
комунальних послуг;
• виявлення недостовірності даних у документах,
поданих суб’єктом разом із заявою про отриман­
ня ліцензії;
• відмова ліцензіата у проведенні перевірки
НКРЕКП;
• документальне підтвердження встановлення
контролю за діяльністю ліцензіата резидентами
держав, що здійснюють збройну агресію проти
України, тощо.

3.1.9. ПОСТАНОВА НКРЕКП № 1070
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО КОДЕКСУ
СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ» ВІД 03.06.2020 РОКУ
Даною Постановою, серед іншого, було внесено
наступні зміни до Кодексу системи передачі:
Відтепер до системи передачі можуть бути при­
єднані:
• електроустановки споживача на рівні напруги
110 кВ та вище відповідно до ТЕО (ред. до цього –
220 кВ та вище);
• електроустановки існуючих споживачів у частині
зміни дозволеної до використання потужності без
підвищення рівня надійності електрозабезпечен­
ня електроустановки, зміни ступеня напруги та/
або зміни схеми живлення.
Точка приєднання електроустановок Замов­
ника зазначатиметься в договорі про приєднання
електро­установок до системи передачі.
У разі досягнення меж операційної безпеки
функціонування ОЕС України ПрАТ НЕК «Укренерго»
має вживати заходів щодо:
• тимчасового припинення (обмеження) видачі тех­
нічних умов на приєднання та/або
• надання письмових висновків/рекомендацій щодо
виконання технічних заходів для забезпечення
належної та сталої роботи об’єктів електроенер­
гетики в ОЕС України та/або
• реалізації технічних та ринкових заходів, передба­
чених затвердженим Звітом з оцінки відповідно­
сті (адекватності) генеруючих потужностей.
3.1.10. ПОСТАНОВИ НКРЕКП ЩОДО ТАРИФІВ
НА ПОСЛУГИ З ПЕРЕДАЧІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ
ЕНЕРГІЇ ТА ПОСЛУГИ З ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО
(ОПЕРАТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО)
УПРАВЛІННЯ
Постановою НКРЕКП №1329 «Про внесення
змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668» від 11.07.2020 року були внесені зміни до
Постанови НКРЕКП № 2668 «Про встановлення та­
рифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ
«НЕК «Укренерго» на 2020 рік». Зокрема, Постановою
був встановлений тариф на послуги з передачі елек­
тричної енергії на рівні 240,23 грн/МВт•год (без ПДВ),
а також внесені відповідні зміни до структури тарифу.
Пізніше Постановою НКРЕКП № 1998 від
04.11.2020 року були внесені зміни до вказаної
вище Постанови і розмір тарифу був збільшений до
312,76 грн/МВт•год (без ПДВ).
З 1 січня 2021 року розмір тарифу на послуги з
передачі електричної енергії становить 293,93  грн/
МВт•год (без ПДВ). Відповідний тариф був затверд­
жений Постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020
року «Про встановлення тарифу на послуги з переда­
чі електричної енергії «НЕК «Укренерго» на 2021 рік».
 54
Постановою НКРЕКП №2354 від 09.12.2020
року «Про встановлення тарифу на послуги з дис­
петчерського (оперативно-технологічного) управ­
ління «НЕК «Укренерго» на 2021 рік» відповідний
тариф був встановлений на рівні 39,41 грн/МВт•год
(без ПДВ).
3.1.11. ПОСТАНОВА НКРЕКП № 1571
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО ЛІЦЕНЗІЙНИХ
УМОВ ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ З ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРИЧНОЇ
ЕНЕРГІЇ» ВІД 19.08.2020 РОКУ
Цією Постановою був уточнений термін «вста­
новлена потужність» як номінальна активна елек­
трична потужність електрогенеруючого обладнан­
ня, яка підтверджена технічною документацією або
технічним паспортом електрогенеруючого облад­
нання.
Передбачено, що для отримання відповідної лі­
цензії додатково подаються:
• копія документа, що засвідчує готовність об’єкта
електроенергетики до експлуатації, або копія до­
кумента, що підтверджує право власності на за­
явлений об’єкт електроенергетики;
• інформація про підтвердження відсутності здійс­
нення контролю за діяльністю суб’єкта господа­
рювання резидентами держав, що здійснюють
збройну агресію проти України.
Були додані положення, які передбачають пра­
во ліцензіата звертатись до НКРЕКП із заявою про
зупинення дії ліцензії повністю або частково та ана­
логічного відновлення дії ліцензії.
Постановою була додана організаційна вимога
до ліцензіата у разі зупинення дії його ліцензії:
• повністю припинити господарську діяльність з
виробництва електричної енергії в межах місць
провадження господарської діяльності, в яких зу­
пинено дію ліцензії;
• здійснити дії, направлені на усунення причин зу­
пинення дії ліцензії.
3.1.12. ПОСТАНОВА НКРЕКП №2084
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО ПРАВИЛ
РИНКУ» ВІД 11.11 2020 РОКУ
Введено поняття «продавець гарантованого
покупця» (ПГП) – виробник електричної енергії, що
здійснює продаж за «зеленим» тарифом, або вироб­
ник, який за результатами аукціону набув право на
підтримку.
В кінці кожного місяця, НЕК «Укренерго» зо­
бов’язана оприлюднювати на власному вебсайті ін­
формацію про результати балансуючого ринку, що
має включати, зокрема, і обсяг невідпущеної елек­
тричної енергії продавцями гарантованого покупця,
яка, відповідно, підлягає відшкодуванню.

 Постановою також введено спеціальний раху­
нок A-I – рахунок відшкодування за невідпущену
електричну енергію продавця гарантованого покуп­
ця. Рахунок A-I дебетується за рахунок здійснення
відшкодування ПГП та кредитується за рахунок
коштів, передбачених у структурі тарифу ОСП на
послуги з передачі електричної енергії, плати за не­
відповідність при виконанні таких команд та інших
джерел, передбачених законодавством.
Також додані положення щодо обчислення від­
шкодування за невідпущену електричну енергію
ПГП та плати за невідповідність виконання команд
диспетчера зі зменшення навантаження ПГП.
Відповідно до Постанови, розмір відшкодування
за невідпущену електроенергію дорівнює добут­
ку «зеленого» тарифу або аукціонної ціни, що від­
повідає такому виробнику та обсягу невідпущеної
електричної енергії, розрахованого відповідно до
Методики розрахунку обсягу невідпущеної елек­
тричної енергії виробником, який здійснює продаж
електричної енергії за «зеленим» тарифом або за
аукціонною ціною, у результаті виконання команд
оператора системи передачі (Методика), що є до­
датком 8 до Правил ринку. Відповідною Методикою
визначено еталонний метод, та у разі неможливості
його застосування, розрахунковий метод.
Розрахунок розміру відшкодування здійснюєть­
ся виробником або іншим учасником ринку та пере­
віряється ОСП. У разі неповного виконання вироб­
ником, що здійснює продаж за «зеленим» тарифом
або за аукціонною ціною, команди диспетчера на
розвантаження, такий виробник вимушений здійс­
нити платіж за невідповідність виконання такої ко­
манди.
Також, Постановою був викладений порядок
виставлення рахунків за відшкодування ПГП невід­
пущеної електричної енергії та платежів за невико­
нання команд диспетчера на розвантаження.
Відповідна Постанова НКРЕКП передбачає
обов’язок ПрАТ НЕК «Укренерго» здійснити вироб­
никам з ВДЕ компенсацію невідпущеної електрич­
ної енергії до 1 січня 2020 року.
3.1.13. ПОСТАНОВА НКРЕКП №2494
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗМІРУ ВНЕСКУ ДЛЯ
СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО (ЦІЛЬОВОГО)
ФОНДУ, ПРИЗНАЧЕНОГО ДЛЯ ПОКРИТТЯ
АРБІТРАЖНИХ ВИТРАТ ДП «ГАРАНТОВАНИЙ
ПОКУПЕЦЬ» ВІД 16.12.2020 РОКУ
Розмір внеску за I-III квартали 2020 року складає
0,11% чистого доходу платника внесків від діяльно­
сті з виробництва електричної енергії на генеруючій
одиниці, щодо якої укладений відповідний договір
купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим»
тарифом або договір купівлі-продажу електричної
 55
енергії між ДП «Гарантований покупець» та суб’єк­
том господарювання, який за результатами аукціо­
ну набув право на підтримку. В той же час, розмір
відповідного внеску не може перевищувати 1% чи­
стого доходу платника внеску від його діяльності на
відповідному об’єкті за попередній звітний період.
3.1.14. ПОСТАНОВА НКРЕКП №2818
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО ПРАВИЛ
РИНКУ» ВІД 30.12.2020 РОКУ
Зміни передбачені Постановою регламентують
питання обмеження генерації виробників електро­
енергії з ВДЕ за командами ПрАТ НЕК «Укренерго»
на розвантаження (поза балансуючим ринком) та ви­
значення вартості такої послуги. ПрАТ НЕК «Укре­
нерго» за межами балансуючого ринку має право
видавати команди на зменшення навантаження
виробників електроенергії з ВДЕ. Вартість такої по­
слуги дорівнює вартості електричної енергії, невід­
пущеної таким виробником за «зеленим» тарифом
або за аукціонною ціною.
Виробники електроенергії з ВДЕ зобов’язані по­
давати ПрАТ НЕК «Укренерго» пропозиції (заявки)
на надання послуги із зменшення навантаження в
обсягах, що відповідають добовому графіку відпу­
ску електричної енергії, а в протилежному випадку
зобов’язані брати участь на балансуючому ринку.
Відбір пропозицій (заявок) на зменшення наван­
таження здійснюється за переліком, який формуєть­
ся ПрАТ НЕК «Укренерго» на основі поданих пропо­
зицій (заявок). Перелік наявних пропозицій (заявок)
на послугу із зменшення навантаження формується
у порядку від найменшої кількості годин надання
такої послуги виробником електроенергії з ВДЕ у
поточному році (ред. відповідне правило діє з 1 бе-
резня 2021 року).
У разі невиконання виробником з ВДЕ команди
на зменшення навантаження, нараховується плата
за невідповідність, передбачена Правилами ринку.
Якщо виробник протягом календарного місяця біль­
ше одного разу невиконує диспетчерські команди,
ПрАТ НЕК «Укренерго» повідомляє про це НКРЕКП.
3.1.15. ПОСТАНОВА НКРЕКП №46
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО ПОСТАНОВИ
НКРЕКП ВІД 26 КВІТНЯ 2019 РОКУ №641»
ВІД 15.01.2021 РОКУ
У зв’язку з набранням чинності 1 серпня 2020
року Закону України №810-IX «Про внесення змін
до деяких законів України щодо удосконалення
умов підтримки виробництва електричної енергії
з альтернативних джерел енергії», яким внесено
зміни до Закону України 2019-VIII «Про ринок елек­
тричної енергії» у частині посилення відповідально­
сті за небаланси виробників електричної енергії з
альтернативних джерел енергії, а також у зв’язку
з внесенням змін до Правил ринку, затверджених

постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 року,
згідно з якими змінено механізм ціноутворення на
балансуючому ринку електричної енергії, з метою
приведення постанови НКРЕКП №641 «Про затвер­
дження нормативно-правових актів, що регулюють
діяльність гарантованого покупця та купівлі елек­
тричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціон­
ною ціною» від 26.04.2019 року у відповідність до
положень згаданого Закону, а також ураховуючи
пропозиції ДП «Гарантований покупець», НКРЕКП
була прийнята Постанова «Про затвердження Змін
до Постанови НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 року».
Зокрема, даною Постановою передбачається
внесення змін до процедури укладення договору
купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим»
тарифом. Так, для укладення договору необхідно,
серед іншого, надати:
• перелік місць встановлення приладів та систем
розрахункового обліку по кожному об’єкту елек­
троенергетики або черги (пускового комплексу)
об’єктів електроенергетики, який є додатком до
договору купівлі-продажу електричної енергії за
«зеленим» тарифом;
• однолінійну схему розташування приладів розра­
хункового обліку кожного об’єкта із зазначенням
точок комерційного обліку електричної енергії
та меж балансової належності електричних ме­
реж, що є додатком до договору купівлі-продажу
електричної енергії за «зеленим» тарифом;
• завірену копію технічних умов на приєднання
об’єкта виробника за «зеленим» тарифом до елек­
тричних мереж;
• інформацію щодо працівників продавця або спо­
живача за «зеленим» тарифом, уповноважених на
здійснення операцій програмним забезпеченням
ДП «Гарантований покупець», розміщеним на його
вебсайті, підписання відповідних документів та
зразки їх підписів, передбачені Порядком та пові­
домлені ДП «Гарантований покупець» (уповнова-
жена особа).
У разі виявлення та підтвердження фактів по­
дання недостовірної інформації в документах або
інформації, наданих для укладення договору ку­
півлі-продажу електричної енергії за «зеленим»
тарифом, після укладення відповідного договору,
ДП  «Гарантований покупець» має право розірвати
цей договір за власною ініціативою в односторон­
ньому порядку.
Постановою також були уточнені формула роз­
рахунку обсягу відшкодування продавцем за «зеле­
ним» тарифом ДП «Гарантований покупець» частки
вартості врегулювання небалансу в розрахунково­
му періоді, а також формула розрахунку виплат за
відшкодування вартості врегулювання небалансу в
усіх торгових зонах за розрахунковий місяць.
 56
Також були доповнені правила сплати внесків
на користь ДП «Гарантований покупець» для ство­
рення спеціального (цільового) фонду, призначеного
для покриття арбітражних витрат ДП «Гарантований
покупець». Зокрема, ДП «Гарантований покупець»
протягом двох робочих днів після закінчення строку
оплати платниками своїх внесків, надає Регулятору
інформацію щодо здійснення продавцями оплати
таких внесків (із зазначенням продавця та суми оп-
лати/неоплати).
Цією Постановою також, окрім іншого, виключе­
на Стаття 14. Процедура укладення договорів між
Гарантованим покупцем та суб’єктами господарю­
вання, що виробляють електричну енергію з вико­
ристанням альтернативних джерел енергії та укла­
ли договір із ДП «Енергоринок».
Також Постановою були внесені ряд змін в Типо­
вий договір про купівлю-продаж електричної енер­
гії за «зеленим» тарифом. Зокрема, був доданий
обов’язок ДП «Гарантований покупець» надавати, а
продавця за «зеленим» тарифом – отримувати част­
ку відшкодування вартості врегулювання небалан­
су електричної енергії ДП «Гарантований покупець»
та здійснювати її оплату відповідно до умов цього
Договору та законодавства України. Продавець за
«зеленим» тарифом втрачає членство в балансуючій
групі ДП «Гарантований покупець» у разі неоплати
в повному обсязі ДП «Гарантований покупець» роз­
міру частки відшкодування вартості врегулювання
небалансу електричної енергії ДП  «Гарантований
покупець».
Зрештою, Постановою також були внесені зміни
до відповідальності ДП «Гарантований покупець» –
штраф і пеня не застосовуються за порушення по­
рядку оплати авансових платежів за перші 20 днів
розрахункового місяця.
3.1.16. РЕФОРМА БУДІВЕЛЬНОГО
НАГЛЯДУ ТА КОНТРОЛЮ
13 березня 2020 року Кабінет Міністрів Украї­
ни розпочав реформу в галузі будівництва. Основ­
на мета реформи – створення прозорої структури
державної будівельної інспекції та переведення
майже всіх реєстраційних служб в режимі онлайн.
Державна архітектурно-будівельна інспекція, яка
попередньо мала широкий спектр повноважень,
буде ліквідована.
На початку пропонувалося, що ДАБІ буде рефор­
мована на три окремі органи:
1) Державна сервісна служба містобудування Укра­
їни (Держсервісбуд). Основна функція – дозвільна:
видача/скасування:
• дозвільної документації на будівництво;
• документів про введення об’єктів в експлуатацію.

 2) Державна інспекція з містобудування (ДІМ).
Основні функції – нагляд та контроль:
• проведення перевірок;
• видача приписів (в т.ч. зупинення будівництва);
• інспекція об’єктів при введені в експлуатацію та
інше.
3) Державне агентство з технічного регулювання.
Основна функція – нормотворчість: розробка дер­
жавних будівельних норм та їх адаптація до Євро­
кодів.
У грудні 2020 року концепція реформування
ДАБІ була оновлена. Нові зміни, зокрема, передба­
чають:
• ліквідацію Держсервісбуду та ДІМ, скасування
рішення про створення Державного агентства з
технічного регулювання;
 57
• створення Державної інспекції архітектури та мі­
стобудування (ДІАМ).
• здійснення ДІАМ функції архітектурно-будівель­
ного контролю та нагляду без дозвільно-реєстра­
ційних функцій.
Зміни у сфері будівництва щодо ліцензування,
дозвільних документів, прийняття об’єктів в екс­
плуатацію, визначення порядку ведення контролю
та нагляду, які будуть продовженням імплемен­
тації оновленої реформи ДАБІ, вже підготовлені
Міністер­ством розвитку громад та територій Украї­
ни. Наразі триває їх публічне обговорення.

3.2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ,
ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЯКИХ ОЧІКУЄТЬСЯ
У 2021 РОЦІ
3.2.1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПСО
В Україні очікується запровадження фінансово­
го ПСО, проте проєкти законодавчих актів щодо пе­
реходу з товарної моделі ПСО на фінансову, на час
написання даного Огляду, ще не були опубліковані.
Як вже було зазначено у пункті 3.1.4 даного Огляду,
строк дії чинного механізму ПСО був продовжений
до 31 березня 2021 року.
3.2.2. ПРОЄКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ № 3657
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО РИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ»
ВІД 15.06.2020 РОКУ
Проєкт закону направлений на покращення ро­
боти ринку електроенергії, а також удосконалення
процесу ціноутворення та зменшення можливих ма­
ніпуляцій на ринку через прийняття наступних змін:
• продовження терміну зобов’язання чинного по­
стачальника «останньої надії» поставляти елек­
тричну енергію ще на один рік і надання додатко­
вого часу для належної організації конкурсу;
• тимчасове призупинення імпорту електроенергії
з держав, які не є членами Енергетичного Спів­
товариства, з метою захисту вітчизняного ринку
електроенергії і вітчизняних виробників;
 58
Фото Констянтина Бріжніченко
• зменшення обсягу електричної енергії, що під­
лягає обов’язковому продажу на ринку «на добу
вперед», що дозволить збільшити обсяг електрич­
ної енергії реалізованого за двосторонніми дого­
ворами на електронних аукціонах, для ДП «НАЕК
«Енергоатом»;
• надання права ДП «Гарантований покупець» здійс­
нювати продаж електричної енергії за двосторон­
німи договорами на електронних аукціо­нах за ці­
нами, які визначаються за результатами аукціону;
• скорочення терміну проведення конкурсу на бу­
дівництво генеруючої потужності;
• продовження терміну зобов’язання діючих поста­
чальників універсальних послуг постачати елек­
тричну енергію побутовим і малим побутовим
споживачам на один рік з відстрочкою на один
рік проведення конкурсу з визначення постачаль­
ника універсальних послуг.
Наразі Проєкт Закону очікує свого розгляду
Верховною радою України після наданого висновку
профільного Комітету.

3.2.3. ЗАКОНОПРОЄКТ ЩОДО ПРАВА
ВИХОДУ З БАЛАНСУЮЧОЇ ГРУПИ
ГАРАНТОВАНОГО ПОКУПЦЯ
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ 1.8. Закону
України № 810-IX «Про внесення змін до деяких За­
конів України щодо удосконалення умов підтримки
виробництва електричної енергії з альтернативних
джерел енергії», Кабінет Міністрів України до ли­
стопада 2020 року повинен був розробити та пода­
ти до Верховної Ради України законопроєкт про на­
дання права виробникам електричної енергії з ВДЕ
виходити з балансуючої групи Гарантованого покуп­
ця та вільно продавати електричну енергію на рин­
ку, з можливістю отримання компенсації у вигляді
різниці між встановленим «зеленим» тарифом або
аукціонною ціною та ринковою ціною, що не нижче,
ніж ціна на ринку «на добу наперед».
Розроблення та подання відповідного законо­
проєкту очікується у 2021 році.
3.2.4. ПРОЄКТ ПОСТАНОВИ НКРЕКП
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ
ВСТАНОВЛЕННЯ, ПЕРЕГЛЯДУ ТА
ПРИПИНЕННЯ ДІЇ «ЗЕЛЕНОГО» ТАРИФУ
НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ
ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СПОЖИВАЧІВ
ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ, У ТОМУ ЧИСЛІ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ КООПЕРАТИВІВ,
ТА ПРИВАТНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ,
ГЕНЕРУЮЧІ УСТАНОВКИ ЯКИХ
ВИРОБЛЯЮТЬ ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ
З АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ»
Проєктом Постанови передбачається внесення
наступних змін:
Дія Порядку поширюється зокрема також і на
суб’єктів господарювання, які отримали або мають
намір отримати ліцензію на право провадження гос­
подарської діяльності з виробництва електричної
енергії в установленому законодавством порядку
та виробляють електричну енергію з альтернатив­
них джерел енергії (крім доменного та коксівного
газів, проте з використанням гідроенергії – виро-
бленої лише мікро-, міні- та малими ГЕС) на об’єк­
тах електро­енергетики або чергах їх будівництва
(пускових комплексах) згідно з відомістю про місця
та засоби провадження господарської діяльності з
виробництва електричної енергії що введені в екс­
плуатацію з 1 січня 2020 року та:
• відповідно до Статті 93 Закону не зобов’язані
брати участь в аукціонах;
• якщо загальна потужність черг будівництва
(пуско­вих комплексів), з яких складається об’єкт
електроенергетики, а також електростанцій, при­
єднання яких здійснено на виконання єдиних тех­
нічних умов приєднання до електричних мереж, не
перевищує 1 МВт – для об’єктів електроенергети­
ки, що виробляють електричну енергію з енергії
сонця, та 5 МВт – для об’єктів електроенергетики,
що виробляють електричну енергію з енергії вітру.
 59
Перелік документів, необхідних для подачі щодо
встановлення «зеленого» тарифу доповнено та ско­
реговано також наступними документами:
• копії договору про приєднання до електричних ме­
реж системи розподілу/передачі, укладеного відпо­
відно до Кодексу систем розподілу, затвердженого
Постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року,
або Кодексу системи передачі, затвердженого По­
становою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 року;
• копію зареєстрованого повідомлення про початок
виконання будівельних робіт або дозволу на вико­
нання будівельних робіт, виданого відповідно до
чинного законодавства;
• копію виданого уповноваженим органом серти­
фіката, що засвідчує відповідність закінченого
будівництвом об’єкта проєктній документації та
підтверджує його готовність до експлуатації, або
зареєстрованої відповідно до законодавства де­
кларації про готовність об’єкта до експлуатації;
Додатково суб’єкт господарювання має надати
копію договору купівлі-продажу електричної енергії
за «зеленим» тарифом, якщо об’єкт електроенерге­
тики (черга його будівництва (пусковий комплекс))
введений в експлуатацію після 31 грудня 2019 року
та виробляє електричну енергію:
• СЕС встановленою потужністю понад 1 МВт;
• ВЕС встановленою потужністю понад 5 МВт.
Не допускається відхилення технічних показників
об’єкта електроенергетики, вказаних у документах,
наданих ДП «Гарантований покупець» для укладан­
ня договору купівлі-продажу електричної енергії за
«зеленим» тарифом, від технічних показників, за­
значених у документах, які надаються суб’єктом го­
сподарювання відповідно до переліку, вказаному в
Порядку.
3.2.5. ПРОЄКТ ПОСТАНОВИ НКРЕКП
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО КОДЕКСУ
СИСТЕМ РОЗПОДІЛУ»
Зміни схвалені з метою спрощення приєднання
до електромереж споживачів на основі пропозицій
Офісу простих рішень та результатів, які були обго­
воренні 20 вересня 2020 року на засіданні Націо­
нальної ради реформ під головуванням Президента
України Зеленського В. О.
Зазначеними змінами передбачається:
• визначити договори про приєднання до електрич­
них мереж ОСР публічними;
• оптимізувати перелік документів до заяви про
приєднання;
• спростити для замовників прийняття (акцептуван-
ня) умов договору про приєднання до електричних
мереж;
• визначити особливості приєднання індустріальних
парків;
• інформувати споживачів стосовно планових та
позапланових перерв в електропостачанні тощо;

• уточнити вимоги до класифікації малих систем
розподілу, зокрема для функціонування майбутніх
індустріальних парків.
Запропоновані зміни мають на меті удоскона­
лення норм Кодексу систем розподілу та сприяти­
муть підвищенню позиції України в рейтингу Світо­
вого банку «Ведення бізнесу» (англ. Doing Business).
3.2.6. ПРОЄКТ «ЗАГАЛЬНИХ МЕТОДИЧНИХ
РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ПОРЯДКУ
СКЛАДАННЯ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ
НА ДОВКІЛЛЯ»
10 грудня 2020 року Міністерством захисту
довкіл­ля та природних ресурсів України було опублі­
ковано проєкт «Загальних методичних рекоменда­
цій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки
впливу на довкілля». Дані Методичні рекомендації
призначені для використання в роботі суб’єкта­
ми, які забезпечують підготовку звіту з ОВД. Вони
встановлюють найкращу практику підготовки Звіту
з оцінки впливу на довкілля і мають рекомендацій­
ний характер.
Зазначений проєкт методичних рекомендацій
містить такі рекомендації:
• Загальні рекомендації до здійснення ОВД, реко­
мендації до змісту звіту з ОВД, загальну методо­
логічну схему оцінки впливу на окремі фактори
довкілля;
• Рекомендації до опису планованої діяльності:
опис місця провадження, цілей та основних ха­
рактеристик планованої діяльності, оцінки вики­
дів, скидів і забруднення води, відходів тощо;
• Рекомендації щодо опису виправданих альтер­
натив;
• Рекомендації щодо опису поточного статусу до­
вкілля, оцінки впливу на якість атмосферного по­
вітря, на поверхневі та підземні води;
• Щодо оцінки впливу на надра, землі і ґрунти;
 60
• Щодо оцінки впливу на фауну, флору та біорізно­
маніття;
• Щодо оцінки впливу на клімат;
• Щодо оцінки впливу відходів на довкілля, опису і
оцінки можливого впливу на довкілля, зумовленого
технологією і речовинами, що використовуються;
• Щодо оцінки впливу на об’єкти культурної спад­
щини та інші матеріальні об’єкти, на соціально-
еко­номічні умови;
• Щодо опису методів прогнозування і використо­
вуваних даних про довкілля.
Додатково, проєкт передбачає рекомендації
щодо опису передбачених заходів, спрямованих на
запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,
усунення значного негативного впливу на довкілля,
у тому числі (за можливості) компенсаційних захо­
дів, опису очікуваного значного негативного впливу
діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю
проєкту до ризиків надзвичайних ситуацій, та стис­
лий зміст програм моніторингу та контролю щодо
впливу на довкілля під час провадження планова­
ної діяльності, планів після проєктного моніторингу.
Також проєкт містить три додатки:
1) Показники для оцінки впливу на поверхневі води;
2) Об’єкти оцінки впливу на фауну, флору, біорізно­
маніття;
3) Джерела інформації про фауну, флору, біорізно­
маніття, корисні для ідентифікації об’єктів і визна­
чення методології досліджень.
3.2.7. ПРОЄКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ № 4461
«ПРО ТЕРИТОРІЇ СМАРАГДОВОЇ МЕРЕЖІ»
Відповідно до пояснювальної записки, метою
прийняття акту є встановлення правових та органі­
заційних засад:
• визначення територій Смарагдової мережі та
управління ними в Україні для збереження при­
родних оселищ та видів фауни і флори, що підля­
гають особливій охороні;
• оцінки впливу на території Смарагдової мережі у
процесі прийняття рішень про провадження гос­
подарської діяльності, яка може мати значний
вплив на території Смарагдової мережі, тощо.
Згідно з законопроєктом, територія Смарагдової
мережі – це частина земної поверхні (ред. суші або
водного простору), яка має забезпечувати сприят­
ливий статус збереження природних оселищ та ви­
дів фауни і флори, вказаних у додатках до законо­
проєкту.
Проєктом Закону передбачено впровадження
механізму оцінки впливу на територію Смарагдової
мережі. Будівництво ліній електропередач (повіт­
ряних та кабельних) за межами населених пунктів,
незалежно від напруги, підпадає під дію зазначено­
го механізму (ред. окрім випадків, коли така діяль-
ність підлягає оцінці впливу на довкілля).

 IV ДІЯЛЬНІСТЬ
УВЕА

Фото Констянтина Бріжніченко

 61 

Пандемія COVID-19 безпосередньо вплинула
також і на діяльність Української вітроенергетичної
асоціації. У зв’язку з карантинними обмеженнями
звичайний для всіх формат особистих зустрічей та
участі у заходах змінився віртуальною взаємодією
та кооперацією. До звичайного порядку денного
УВЕА додалися нові види діяльності, такі як вебіна­
ри та онлайн зустрічі. Навіть довгоочікувана подія
2020 року – міжнародний вітроенергетичний саміт
WindEnergy Hamburg – пройшов у режимі онлайн
і транслювався на спеціально створених каналах
WindTV.
В той же час, пандемія COVID-19 не постави­
ла на паузу діяльність УВЕА, яка у 2020 році була
сконцентрована, в першу чергу, на відстоюванні ін­
тересів інвесторів в ВДЕ та боротьбі за існування
«зеленої» енергетики в Україні, як такої. У зв’язку з
цим, у 2020 році УВЕА сукупно направила 59 листів
та звернень до Президента України, Уряду Украї­
ни, профільних Міністерств, відповідних державних
структур, послів іноземних держав тощо. В рамках
платформи Global 100%RE Ukraine було відправле­
но Відкрите звернення до КМУ щодо необхідності
запуску «зеленої» економіки. УВЕА демонструвала
свою незгоду із сучасним курсом розвитку віднов­
люваних джерел енергії в рамках Мирної Акції,
трьох масштабних прес-конференцій та декількох
профільних заходів.
СЕКРЕТАРІАТ УВЕА ВИСЛОВЛЮЄ ЩИРУ ПОДЯКУ ВСІМ СВОЇМ КОМПАНІЯМ-ЧЛЕНАМ
ЗА ЇХ ПІДТРИМКУ, ПЛІДНУ РОБОТУ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМ.
 62
Незважаючи на усі ринкові перипетії та тиск з
боку державних органів влади, УВЕА продовжує вес­
ти просвітницьку діяльність з необхідності розвитку
вітрової енергетики, зокрема, та відновлюваних дже­
рел енергії, загалом. З цією метою, в кінці 2020 року
світ побачила дитяча книжка «Секрети вітру», надру­
кована видавництвом «Рідна мова» за підтримки, ок­
рім УВЕА, Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Украї­
на. УВЕА не просто ініціювала видання даної книжки,
а й надихнула видавництво на створення цілої серії
книг – «Діти за чисту планету» – присвяченої віднов­
люваним джерелами енергії.
У грудні 2019 року УВЕА подала заяву до Цен­
тру вирішення спорів та переговорів Секретаріату
Енергетичного Співтовариства. Секретаріат УВЕА,
компанії-члени УВЕА брали активну участь у засі­
даннях в рамках процесу медіації. Протягом січня і
лютого були підготовлені та передані до Секретаріа­
ту Енергетичного Співтовариства інформаційні ма­
теріали щодо різних питань сучасного стану ринку
електроенергетики України.
Протягом року, УВЕА активно співпрацювала з
засобами масової інформації. Статті, інтерв’ю, ко­
ментарі Голови Правління УВЕА і представників
компаній-членів УВЕА були опубліковані на інфор­
маційно-новинних порталах «Українська енергети­
ка», «GetMarket», «GreenPost», «Ліга.net», «Енерго­
реформа», «gorod.dp.ua», «РБК-Україна», «УНН»,
«MIND», в журналах «Новое Время, «Сети&Бизнес»,
«Электровести» та інші. Представники УВЕА висту­
пали на таких телевізійних каналах як: «ТРК Украї­
на», «Україна 24», «Прямий», «ESPRESO.TV»,
newsvideo.su.
Не обійшлося цього року і без нагороджень та
представлення нових компаній-членів УВЕА. Так,
за 2020 рік, Українська вітроенергетична асоціація
збільшилась на 10 компаній. Усі ці та багато інших
досягнень УВЕА свідчать не лише про невпинну ро­
боту Правління, членів та Секретаріату асоціації, а
й про здатність вітроенергетичного сектору розви­
ватися навіть у несприятливі для активності часи.
Загалом, під час щорічного підсумкового засідання
членів Правління УВЕА, робота Української вітро­
енергетичної асоціації у 2020 році була визнана
задовільною.

4.1. КЛЮЧОВА ПОДІЯ РОКУ

МИРНА АКЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ГАЛУЗІ ВДЕ
«УКРАЇНА ЗА ВІДНОВЛЮВАНУ ЕНЕРГЕТИКУ!»
21 липня 2020 року, представники галузі ВДЕ,
провідні профільні асоціації, компанії-девелопери
«зелених» проєктів, інженери, менеджери, юристи,
інвестори та усі небайдужі до розвитку «зеленої»
енергетики вийшли на мирну акцію, аби звернутися
до Президента та народних депутатів України з про­
ханням підтримати «зелену» енергетику та прийняти
законопроєкт №3658, який дозволить вивести га­
лузь з довготривалої кризи.
ства. Україна має рухатися європейським шляхом
розвитку та інвестувати саме в «зелену» енергети-
ку, яка дозволяє використовувати місцеві, екологічно
чисті енергоресурси та створювати нові висококва-
ліфіковані робочі місця».
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/ukraina-za-
vozobnovlyaemuyu-energetiku/

Як результат, на позачерговому засіданні Вер-

ховної Ради України в другому читанні і в ціло-
му був прийнятий довгоочікуваний законопроєкт
№3658 «Про внесення змін до деяких законів
України щодо удосконалення умов підтримки ви-
робництва електричної енергії з альтернативних
джерел енергії». Сьогодні від відомий як Закон
України №810-IX, що базується на положеннях Ме­
морандуму про Взаєморозуміння, укладеного між
інвесторами в ВДЕ та Урядом 10 червня 2020 року,
та передбачає зниження «зеленого» тарифу, закрі­
плення умов реструктуризації боргу ДП «Гарантова­
ний покупець» перед виробниками з ВДЕ.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА,

зазначив: «Прийняття довгоочікуваного Законо­
проєкту №3658 дозволить розблокувати ситуацію,
що склалася в галузі «зеленої» енергетики відносно її
фінансування й розвитку згідно чинного законодав-

 63 
4.2. МІЖНАРОДНІ
ТА НАЦІОНАЛЬНІ КОНФЕРЕНЦІЇ
WINDENERGY HAMBURG 2020
У ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ
Протягом 4 днів – з 1 по 4 грудня 2020 року –
увага глобальної вітроенергетичної галузі була
прикута до міжнародного вітроенергетичного са­
міту WindEnergy Hamburg, який цьогоріч, у зв’язку
з пандемією COVID-19, пройшов у режимі онлайн
і транслювався на каналах WindTV. Представники
Української вітроенергетичної асоціації були серед
делегатів саміту, Секретаріат УВЕА широко висвітлю­
вав подію на сторінках асоціації у Facebook, LinkedIn.
WindTV – це інноваційна концепція події розро­
блена WindEurope у співпраці з GWEC та Hamburg
Messe und Congress. Із 4 студій в Брюсселі, Гамбур­
зі, Ессені та порту Шорхем (Сполучене Королівство),
два канали WindTV – OpenStream та Premium –
пропонували до перегляду документальні фільми,
інтерв’ю, новини, розважальні програми, глобальні
брифінги та живі бесіди експертів, спрямовані на
розкриття ролі вітрової енергетики в сталому роз­
витку Європи та світу. «Пряме включення з чотирьох
студій WindTV – це дещо більше, ніж просто тради-
ційна конференція WindEurope. Це ще й новий формат
спілкування з експертами та взаємодії з учасниками,
включно з відео, інтерв’ю та розважальними про-
грамами. Це абсолютно не звичний для всіх черговий
вебінар в Zoom» – пояснив Джайлз Діксон, Гене­
ральний директор WindEurope.
До списку цьогорічних спікерів, зокрема, увій­
шли: Комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон,
 64
Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль, Міністри
енергетики Німеччини, Сполученого Королівства,
Данії, Польщі, Бельгії, Ірландії, Естонії та Люксем­
бургу, лідери фінансових установ, стартапів та інно­
вацій, а також керівники провідних галузевих ком­
паній, таких як TenneT, BASF, RWE Renewables, MHI
Vestas, Vattenfall, Nordex та багато інших.
Під час «міністерської» панелі саміту багато ува­
ги було приділено питанню інтеграції, взаємозв’яз­
ку вітроенергетичних (енергетичних) секторів кра­
їн Європи. Іншою важливою темою, яка об’єднала
всі дні роботи конференції став водень. Сенсацією
в секторі наземної вітроенергетики стала заява
Siemens Gamesa про запуск в Данії у найближчий
місяць свого «піонерського» проєкту з виробництва
зеленого водню безпосередньо за рахунок роботи
вітрової турбіни.
Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль презен­
тував сучасний стан розвитку відновлюваних дже­
рел енергії у світі та Європі, визначив наслідки для
сектору ВДЕ від пандемії COVID-19 та спрогнозував
подальший глобальний розвиток «зеленої» енер­
гетики. Доктор Біроль переконаний, що «той шок,
який глобальний енергетичний сектор переживає з
початку пандемії коронавірусу є безпрецедентним з
часів Другої світової війни і шрам від цього шоку від-
чуватиметься людством ще багато десятиліть». В
той же час, на думку доктора Біроля, «відновлювані
джерела енергії – поза COVID-19. Вони демонстру-
ють свою стійкість. Загальна частка сонця та віт-
ру в енергетичному балансі Європи може досягти
80% вже через 10 років, проте для цього національні
уряди мають безпосередньо брати активну участь
в розвитку ВДЕ, а не перекладати усю відповідаль-
ність на ринок».
На жаль, через технічні проблеми цьогоріч не
відбулась всесвітньо відома традиційна вистав­
ка вітроенергетичного обладнання WindEnergy
Hamburg. Проте це не стало на заваді лідерам віт­
роенергетичної індустрії продемонструвати свої до­
сягнення.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/kak-proshel-
windenergy-hamburg-2020-v-cifrovom-formate/

ІНВЕСТОРИ У ВДЕ НА 3-Й КОНФЕРЕНЦІЇ
«RENPOWER УКРАЇНА 2020»
30 січня 2020 року відбулася 3-тя конференція
«RENPOWER Україна 2020: КОНФЕРЕНЦІЯ ІНВЕС­
ТОРІВ У ВІДНОВЛЮВАНУ ЕНЕРГЕТИКУ ТА ЕНЕРГЕ­
ТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ», яка зібрала представ­
ників влади, бізнесу та міжнародних організацій,
девелоперів «зелених» проєктів, фінансистів, юри­
дичних консультантів, експертів та, звичайно ж, ін­
весторів у галузь відновлюваної енергетики Украї­
ни та світу. Організатором заходу є платформа
«Euroconvention Global». УВЕА виступила інформа­
ційним партнером конференції.
Почесними спікерами конференції стали пред­
ставники Міністерства енергетики та захисту дов­
кілля України, Державного агентства з енерго­
ефективності України, ПрАТ НЕК «Укренерго»,
ДП  «Гарантований покупець», ДП «Prozorro прода­
жі», Світового банку, Європейської комісії.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, під
час своєї презентації про сучасний стан та перспек­
тиви розвитку вітроенергетичного сектору Украї­
ни, зробив зауваження: «Потрібно наголошувати
не на політичних деклараціях стосовно відсотку
збільшення ВДЕ в країні (ред. 70% ВДЕ в проєкті
Концепції «зеленого» енергетичного переходу), а на
питаннях щодо структури енергоміксу. Як ми дося-
гатимемо цього відсотку без вирішення питання по
балансуванню енергосистеми України?».
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/v-kieve-sobralis-
investory-v-vozobnovlyaemuyu-energetiku/
 65
REGENERATION 2030 KYIV HUB
20 – 21 серпня 2020 року на платформі Unit.
City відбувся Київський хаб міжнародної молодіж­
ної ініціативи ReGeneration 2030. Організаторами
молодіжного хабу стали АСЕУ та інноваційний парк
Unit.City.
Під час заходу були підняті питання забруднення
довкілля та повітря, ефективних методів переробки
сміття, негативного впливу нафтопродуктів та інших
викопних палив на навколишнє середовище та здо­
ров’я, а також питання майбутнього відновлюваних
джерел енергії в Україні та світі.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, у
своїй презентації розкрив роль вітроенергетики у
«зеленому» енергетичному переході та економічно­
му розвитку України, порівняв економічну вигідність
вітрової енергетики та атомної.
https://www.facebook.com/ukrwindenergyassociation/
posts/2271019949699405


ECOFORUM 2020 «THE EUROPEAN
GREEN DEAL: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ.
КРУГОВА ЕКОНОМІКА»
25 вересня 2020 року, в місті Переяслав про­
йшов ECOFORUM 2020 «The European Green Deal:
виклики для України. Кругова економіка». Організа­
тором заходу стала Професійна асоціація екологів
України, а інформаційним партнером – УВЕА.
У Форумі взяли участь представники провідних
асоціацій з ВДЕ, Комітету ВРУ з питань екологічної
політики, Міністерства захисту довкілля та природ­
них ресурсів, міжнародних структур та фондів, ке­
рівники підприємств та Голови ОТГ.
Основною темою Форуму стало обговорення
важливості і механізму реалізації Нової Зеленої
Угоди ЄС та її значення для України. Андрій Коне-
ченков, Голова Правління УВЕА, у своєму виступі
наголосив, що досягнення цілей Європейської Зе­
леної Угоди можливе лише при широкомасштаб­
ному впровадженні технологій ВДЕ, зокрема при
розвитку вітроенергетики, яка за розрахунками
Міністерства енергетики США та Міжнародного
 66
енергетичного агентства, має достатньо потужнос­
тей для того щоб стати ключовим електрогенерую­
чим джерелом у світі та зберегти тисячі людських
життів.
https://www.facebook.com/ukrwindenergyassociation/
posts/2307949896006410
V BUSINESS & LEGAL ENERGY FORUM 2020
17 листопада 2020 року, відбувся V Business &
Legal Energy Forum, який був присвячений огляду
останніх подій та змін на ринку електричної енергії
України, визначенню його «больових точок», ана­
лізу функціонування нафтового та газового ринків
Украї­ни, а також ефективності співпраці держави
та виробників з ВДЕ у питанні врегулювання фінан­
сової кризи сектору «зеленої» енергетики. Органі­
затором Форуму є газета «Юридическая практика»,
генеральним партнером – юридична фірма «Asters»,
а експертним партнером – юридична фірма «Aequo».
УВЕА стала інформаційним партнером заходу.
Виступ Андрія Конеченкова, Голови Правління
УВЕА, був присвячений сучасному стану вітроенер­
гетичного сектору України в умовах законодавчих
обмежень і пандемії COVID-19.

4.3. УЧАСТЬ У ЗАКОНОДАВЧОМУ
ПРОЦЕСІ ТА СПІВПРАЦЯ З
ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ
РОБОЧА ГРУПА З ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ
РОЗРОБКИ МЕТОДИКИ КОМПЕНСАЦІЇ
ЗА ДИСПЕТЧЕРСЬКІ ОБМЕЖЕННЯ
У зв’язку з існуючим та постійно зростаючим ризи­
ком диспетчерських обмежень підприємств, що гене­
рують електроенергію з ВДЕ, в січні 2020 року було
ініційовано створення робочої групи при ПрАТ НЕК
«Укренерго», з метою оптимізації процесу розробки
методики компенсації за такі обмеження. До скла­
ду Робочої Групи увійшли представники ПрАТ НЕК
«Укренерго», НКРЕКП, ДП «Гарантований покупець»,
профільних асоціацій, в тому числі Української вітро­
енергетичної асоціації, та виробники з ВДЕ.
Ключовою метою створення Робочої Групи була
розробка проєктів змін до нормативно – правових
актів, які б дозволили виробникам ВДЕ отримувати
компенсацію за невироблену електроенергію у зв’яз­
ку з диспетчерським обмеженням генерації з ВДЕ.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/nek-ukrenergo-
zatyagivaet-process-razrabotki-metodiki-kompensacii-
proizvodi/
 67
ЗАСІДАННЯ ПІДКОМІТЕТУ З ПИТАНЬ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ КОМІТЕТУ ВРУ
З ПИТАНЬ ЕНЕРГЕТИКИ
22 квітня 2020 року, члени УВЕА взяли участь в
онлайн-засіданні Підкомітету з питань сталого роз­
витку, стратегії та інвестицій Комітету ВРУ з питань
енергетики та житлово-комунальних послуг щодо
розгляду Проєкту Закону про внесення змін до де­
яких законів України (щодо врегулювання кризи не-
платежів на ринку електричної енергії та питання
сертифікації оператора системи передачі) №3364
від 21 квітня 2020 року. Учасники дійшли одностай­
ності у питанні необхідності доопрацювання даного
законопроєкту, з причини наявності в ньому неод­
нозначних положень, що суперечать чинному зако­
нодавству України.
ЗУСТРІЧ З ГЕНЕРАЛЬНИМ
ПРОКУРОРОМ УКРАЇНИ
21 травня 2020 року в Офісі Генерального
прокурора України відбулася зустріч з представ­
никами бізнесу та його об’єднаннями, під час якої
були обговорені шляхи зменшення тиску на бізнес,

підвищення його довіри до правоохоронних органів
та зниження рівня корупції для покращення інвес­
тиційного клімату в державі. Зокрема, у заході взя­
ли участь голова Виконавчого комітету Національ­
ної ради реформ Міхеіл Саакашвілі, представники
Європейської Бізнес Асоціації, Спілки Українських
Підприємців, Американської торговельної палати в
Україні, Української вітроенергетичної асоціації.
«Без інвестиційного клімату держава розвива-
тися не може. Прокуратура буде координувати пра-
воохоронні органи, щоб їхні дії були виключно у закон-
ній площині і не підривали довіру інвесторів до нашої
країни», – заявила Генеральний прокурор Ірина Ве­
недіктова. Генпрокурор наголосила на важливості
налагодження ефективної комунікації між бізнесом
та Офісом Генерального прокурора України.
У своєму виступі Андрій Конеченков, Голова
Правління УВЕА, висвітлив ситуацію, що склалася в
секторі ВДЕ, розповів про процес обговорення Ме­
морандуму з Урядом за участю Центру з вирішення
спорів та медіації при Секретаріаті Енергетичного
Співтовариства та запропонував розробити держав­
ну стратегію роботи з інвесторами задля уникнення
маніпуляцій з боку політиків, які негативно вплива­
ють на впровадження інвестиційних проєктів.
ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ МІНІСТЕРСТВІ
ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року, в Міністерстві енергети­
ки України відбулися Установчі збори з формування
складу Громадської ради при Міністерстві енерге­
тики України за участі уповноважених представни­
ків інститутів громадського суспільства.
За результатом Установчих зборів до Громад­
ської ради було обрано 32 представники громад­
ських організацій енергетичного спрямування, в тому
числі Голова Правління УВЕА, Андрій Конеченков.
УЧАСТЬ В АНТИКРИЗОВОМУ
ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ШТАБІ
Протягом квітня-червня, Українська вітроенер­
гетична асоціація взяла участь у п’яти засіданнях
Антикризового енергетичного штабу під головуван­
ням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та
 68
т.в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець.
Засідання Антикризового енергетичного штабу були
присвячені, окрім іншого, розробці законопроєктів,
необхідних для врегулювання кризи в секторі ВДЕ,
підписанню Меморандуму про Взаєморозуміння,
підвищення гнучкості енергосистеми, перегляду па­
ливного балансу України, усуненню адміністратив­
них обмежень на ринку електроенергії та удоскона­
ленню системи ПСО.
РОБОЧА ГРУПА З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ №810-IХ ТА
МЕМОРАНДУМУ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ
Восени 2020 року, при Міністерстві енергетики
України відбулася низка зустрічей членів Робочої
групи з імплементації положень Закону України
№810-IХ та Меморандуму про Взаєморозуміння.
Від Української вітроенергетичної асоціації до Ро­
бочої групи увійшов Андрій Конеченков, Голова
Правління УВЕА. У засіданнях також взяли участь
ключові гравці енергетичного ринку, представники
Міністерства фінансів та голови профільних асоці­
ацій з ВДЕ.
В рамках роботи Робочої групи, т.в.о. Міністра
енергетики України звітувала про пророблену Мі­
ністерством енергетики України роботу з імплемен­
тації положень Закону України №810-IХ, а учасни­
ками визначались подальші пріоритетні дії органів
державної влади з врегулювання кризи на ринку
електричної енергії України.
РОБОЧА ГРУПА З ОПРАЦЮВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ
ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
30 листопада 2020 року, Українська вітроенер­
гетична асоціація стала членом Робочої групи з оп­
рацювання концепції ціноутворення та конкуренції
на ринку електричної енергії. Робоча група створена
при Комітеті Верховної ради України з питань еко­
номічного розвитку, співголови Робочої Групи – на­
родні депутати України Людмила Буймістер та Дми­
тро Кисилевський. До складу Робочої Групи також
увійшли народні депутати Муса Магомедов, Андрій
Жупанін та Олексій Кучеренко, Голова Правління
ГС «Українська вітроенергетична асоціація» Андрій
Конеченков та інші.

4.4. УЧАСТЬ У ПРОФІЛЬНИХ
ЗАХОДАХ ТА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯХ

РЕГУЛЯТОРНІ ТА НЕРЕГУЛЯТОРНІ БАР’ЄРИ Оржеля та заступника Міністра енергетики та за­

У СФЕРІ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ
ЕНЕРГЕТИКИ
16 січня 2020 року представники УВЕА взяли
участь у Семінарі щодо регуляторних та нерегу­
ляторних бар’єрів у сфері розвитку відновлюваної
енергетики та можливих майбутніх заходів, стимулю­
ючих використання енергії з ВДЕ в Україні. Захід
був проведений Держенергоефективності в рамках
Проєк­ту ЄС Твінінг «Розвиток відновлюваної енерге­
тики в Україні».
хисту довкілля України Сергія Масліченко, які пред­
ставили проєкт Концепції «зеленого» енергетичного
переходу України.
«Концепція «зеленого» енергетичного переходу –
це не стратегія, це наше бачення. Це короткий доку-
мент, де ми презентуємо свою візію, як має розвива-
тися країна. На рівні стратегії у нас планується 70%
ВДЕ до 2050 року в національному енергобалансі кра-
їни», – заявив в своїй презентації Сергій Масліченко.

Семінар складався з двох частин: загальні бар’єри
для розвитку ВДЕ як в європейських країнах, так і в
Україні та проєкту Національного плану дій з віднов­
люваної енергетики до 2030 року, представленого
Держенергефективності.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ КОМПАНІЯМ
СЕКТОРУ ВДЕ У ЗВ’ЯЗКУ З ПРОЦЕСОМ
ДЕОФШОРИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
20 лютого 2020 року міжнародна юридична фір­
ма Dentons провела податковий семінар «Що потріб­
но знати компаніям сектору ВДЕ у зв’язку з процесом
деофшоризації в Україні та змінами до податкового
законодавства». У семінарі взяли участь представни­
ки ринку ВДЕ, зокрема ГС «Українська вітроенерге­
тична асоціація».
Під час семінару, юридичними експертами був
здійснений загальний огляд законодавчих змін для
ВДЕ в 2020 році, вплив проєкту Закону №1210 «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення
технічних та логічних неузгодженостей у податково­
му законодавств» на діяльність компаній з ВДЕ, ок­
реслено правила оподаткування іноземних компаній,
які контролюються резидентами України та вплив від
введення критерію «розумної економічної причини»
на фінансові операції компаній ВДЕ, а також наслід­
ки відміни податкових пільг по ПДВ й інші суттєві по­
даткові зміни для галузі.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОДЕЛЮВАННЯ ОЕС УКРАЇНИ
ДО 2050 РОКУ КОМПАНІЄЮ WÄRTSILÄ
Результати моделювання сценаріїв розвитку
ОЕС України до 2050 року, зробленого компанієй
Wärtsilä, були представлені у Києві 26 лютого 2020
року на спеціально організованій презентації «Енер­
гетичний перехід: яким є оптимальний шлях до вугле­
цево-нейтральної енергосистеми?». Інформаційним
партнером даної презентації виступила Українська
вітроенергетична асоціація.
Результат розрахунків продемонстрував, що опти­
мальна енергосистема рухатиметься у напрямку
збільшення частки ВДЕ і досягне рівня 88% ВДЕ в
енергобалансі у 2050 року. Основним висновком до­
слідження є те, що обидва сценарії, незважаючи на
різну постановку задачі, пропонують схожі маршрути
розвитку, а саме – інвестиції у ВДЕ, маневрену потуж­
ність та системи накопичення. Жоден сценарій не про­
понує будівництва традиційної теплової генерації.

КРУГЛИЙ СТІЛ «ЗЕЛЕНИЙ» ЕНЕРГЕТИЧНИЙ

ПЕРЕХІД УКРАЇНИ: БАЧЕННЯ ДО 2050 РОКУ
ТА НАСТУПНІ КРОКИ»
21 лютого 2020 року відбувся круглий стіл «Зе­
лений» енергетичний перехід України: бачення до
2050 року та наступні кроки» за участю Міністра
енергетики та захисту довкілля України Олексія

 69 
 «Ми сподіваємося, що точне моделювання розвит-
ку енергосистеми до 2050 року відкриє нові можливо-
сті для бачення майбутнього і пошуку обґрунтованих
рішень вже сьогодні, та сприятиме руху України до
чистої енергетики разом з Європою і світом», – за­
значив Ігор Петрик, директор з розвитку ринків,
Східна Європа, Wärtsilä Energy.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/energeticheskij-
perehod-v-ukraine-vozmozhen-rezultaty-
modelirovaniya-obedin/
КРУГЛІ СТОЛИ З РОЗРОБКИ ЗВІТУ
ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ГЕНЕРУЮЧИХ
ПОТУЖНОСТЕЙ ПРИ НЕК «УКРЕНЕРГО»
У вересні та жовтні 2020 року, УВЕА брала участь
у декількох круглих столах, присвячених питанню
«Методологічні засади, методи та засоби розробки
Звіту з оцінки відповідності (достатності) генерую­
чих потужностей», під час яких експерти озвучували
свої зауваження та пропозиції щодо проєкту доку­
менту з оцінки відповідності (достатності) генеру­
ючих потужностей, підготовленого ПрАТ НЕК «Укре­
нерго».
ДЕРЖАВНЕ РЕЙДЕРСТВО ЧИ НОВА
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЛЯ «ЗЕЛЕНОЇ»
ЕНЕРГЕТИКИ?
5 червня 2020 року, в інформаційному агентстві
«Інтерфакс-Україна» відбулася спільна прес-кон­
ференція трьох провідних асоціацій відновлюваної
енергетики України: УВЕА, ЄУЕА та УАВЕ: «Державне
рейдерство або нова інвестиційна політика для «зе­
леної» енергетики?» На прес-конференції голови асо­
ціацій та представники інвесторів визначили можли­
ві наслідки кризи у енергетичному секторі країни,
яка стала прямим наслідком запуску непродуманої
моделі ринку електроенергії, популістських дій влади
і лобіювання інтересів фінансово-промислових груп в
законодавчих та виконавчих органах влади.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА,
зазначив, що після довготривалих майже 9 місяців
перемовин, у гравців ринку з’явилося відчуття близь­
кості до фінального етапу – узгодження компроміс­
ного Меморандуму між інвесторами та державою:
«Однак зараз, в ситуації, коли Голова Комітету з ПЕК
та ЖКП Верховної Ради України Андрій Герус гово-
 70
рить про знищення «зеленої» енергетики, не врахову-
ючи наслідки для України, як з боку інвесторів, так і
з боку міжнародної спільноти, хотілося б зрозуміти:
хто визначає політику України щодо інвесторів та
інвестицій? Як в Україні захищають інвестиції? Хто
відповідає перед Президентом України за втілення
в життя його закликів і позицій, щодо інвестиційної
привабливості держави?».
Карл Стурен, засновник та Генеральний директор
«Vindkraft Ukraina», компанії-члена УВЕА, представив
на заході позицію іноземних інвесторів: «Усі 9 місяців
ми, іноземні інвестори, намагаємося знайти компроміс
з державою, проте нас не чують і навіть залякують,
щоб змусити відмовитися від своїх проєктів. Через від-
сутність розрахунків за «зелену» електроенергію ми
не можемо розраховуватися по кредитах. Через це, ми
і ряд інших гравців ринку, на наступному тижні планує-
мо подати позови проти Гарантованого покупця».
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/gosudarstvennoe-
rejderstvo-ili-novaya-investicionnaya-politika-dlya-
zelenoj/
ДРУГИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗНАЧЕНИЙ
ВНЕСОК УКРАЇНИ ДО ПАРИЗЬКОЇ УГОДИ:
ЗМІНА ПАРАДИГМИ ЧИ ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ
РОЗВИТКУ?
6 липня 2020 року відбулося засідання Коміте­
ту Професійної асоціації екологів України з питань
боротьби зі змінами клімату та адаптації до змін на
тему: «Другий національно-визначений внесок Украї­
ни до Паризької угоди: зміна парадигми чи обмежен­
ня для розвитку?». Учасники засідання обговорили
умови та можливості встановлення амбітних цілей
для Другого національно-визначеного внеску Укра­
їни до Паризької угоди. Від УВЕА в засіданні Коміте­
ту ПАЕУ взяла участь член Правління УВЕА Галина
Шмідт, яка під час свого виступу окреслила ситуацію
у вітроенергетичному секторі України, проаналізува­
ла роль вітроенергетики у національних стратегіях
України та визначила перспективи подальшого роз­
витку даного сектору в Україні.
«Розвиток вітрової енергетики – це вже не про-
сто сучасний тренд чи ціль закріплена Паризькою
та Європейською «Зеленою» Угодами. Це, перш за
все, діє­ва технологія, що гарантує перехід України до
повної декарбонізації нашої економіки, синергію між
екологічною, кліматичною, економічною та соціаль-
ною складовими розвитку, збалансоване та безпеч-
не енергоспоживання й енергопостачання, залучення
значних інвестицій в національний бюджет України
та створення нових робочих місць. Саме тому Націо-
нальна енергетична стратегія і Дорожні карти з «зе-
леного» переходу України мають визначати розвиток
відновлюваних джерел енергії, особливо вітроенерге-
тики, як основоположний внесок України до Паризької
угоди та єдино правильний шлях до декарбонізації на-
шої економіки», – наголосила Галина Шмідт.

ЕКСПЕРТНА НАРАДА «АНТИКРИЗОВІ
ЗАХОДИ З ПІДТРИМКИ ВДЕ»
З метою забезпечення подальшого збалансова­
ного, конкурентоспроможного й стабільного розвит­
ку ВДЕ в Україні, 4 серпня 2020 року, в Торгово-про­
мисловій палаті України за підтримки Міністерства
енергетики України відбулася експертна нарада «Ан­
тикризові заходи з підтримки відновлюваної енерге­
тики», співорганізаторами якої виступили: ТПП Укра­
їни, ГС «Українська вітроенергетична асоціація» та
юридична фірма «Sayenko Kharenko».
Окрім представників організаторів, у якості спіке­
рів також взяли участь: радник Віце-прем’єр-міністра
з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
України Олексій Рябчин, радник Міністра закордон­
них справ України, Президент енергетичної асоціації
«Українська Воднева Рада» Олександр Рєпкін, Артем
Семенишин, виконавчий директор ГС «Асоціація со­
нячної енергетики України» та Директор ТОВ «ВІНД
ФАРМ» Юрій Жабський. Модерував дискусію Голова
Правління Української вітроенергетичної асоціації
Андрій Конеченков.
Експертна нарада була відкрита Президентом
Торгово-промислової палати України Геннадієм
Чижиковим, який наголосив на важливості даної
дискусії для налагодження довірчих відносин з між­
народними інвесторами та представниками бізнесу
з ВДЕ, а також висловив сподівання на ефективне
виконання Україною своїх зобов’язань перед міжна­
родною спільнотою.
На думку ж Андрія Конеченкова, Голова Прав­
ління УВЕА, деякі країни світу активізували дискусії
 71
щодо боротьби з кліматичними змінами та скоро­
чення вуглецевих викидів не за допомогою ВДЕ, а
за допомогою сучасної атомної енергетики, яка «у
порівнянні з вітровою енергетикою є не просто не­
вигідною з точки зору економічної спроможності
та термінів окупності, але ще й небезпечною, якщо
говорити про захоронення ядерного палива та зга­
дати про найбільші аварії на світових АЕС. На що
ж реально потрібно звертати увагу світовим уря­
дам, так це на широмасштабний розвиток «зеленої»
енергетики, вітроенергетики та виробництво «зеле­
ного» водню».
Важливість локалізації відмітив Юрій Жабський
при представленні 800 МВт вітроенергетичного про­
єкту, що наразі реалізується компанією «ВІНД ФАРМ»
в Донецькій області: «Україна багата на необхідні для
виробництва обладнання потужності. Тому поряд з
аукціонами і іншими системами державної підтримки
рекомендується передбачити ще один механізм дер-
жавної підтримки для вітроенергетичних проєктів із
інвестиціями в пріоритетні галузі економіки, зокрема
в машинобудування. Це дозволить не лише стимулю-
вати виробництво вітрових турбін в Україні, а й при-
вабити ще більше інвестицій у стратегічно важливі
для України галузі».
Після обговорення усіх виступів та пропозицій,
експерти підготували відкритий лист, в якому надали
пропозиції Кабінету Міністрів України щодо подаль­
шого розвитку ринку ВДЕ в Україні.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/antikrizisnye-mery-
po-podderzhke-vie/

ГАЛУЗЕВІ АСОЦІАЦІЇ ПРОВЕЛИ
ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЮ ЩОДО
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПОДАННЯ
47 НАРДЕПІВ
Реагуючи на звернення 47 народних депутатів
до Конституційного суду з вимогою скасувати «зеле­
ний» тариф, 16 вересня 2020 року, провідні галузе­
ві асоціації – УВЕА, ЄУЕА, УАВЕ та АСЕУ – провели
прес-конференцію «Зелена енергетика України під
загрозою! Хто хоче скасувати зелені тарифи у Кон­
ституційному Суді?» В прес-конференції також взяла
участь юридична компанія Arzinger, яка представляє
інтереси ринку ВДЕ в КСУ.
Під час прес-конференції, представники ринку
«зеленої» енергетики проаналізували можливі на­
слідки для бізнесу та інвестиційної привабливості
України від прийняття КСУ рішення на користь про­
тивників «зеленої» енергетики.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА,
розцінив дане подання народних депутатів як спро­
бу продемонструвати позицію проти європейського
розвитку і мислення, назвавши його виключно полі­
тичним тиском на галузь: «Значна кількість компаній,
які керуються окремими олігархами, продовжують
використовувати так звану дешеву електроенергію
для свого бізнесу, закриваючи очі на розвиток чистої
енергетики та всіх умов з поліпшення екології в на-
шій країні. Виходить так, що світ рухається в одному
напрямку, а Україна зовсім в іншому», – заявив Андрій
Конеченков.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/otraslevye-
associacii-proveli-press-konferenciyu-po-
konstitucionnomu-obrasc/
ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЛУЗІ
ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
В УКРАЇНІ
17 вересня 2020 року, Андрій Конеченков, Голо­
ва Правління УВЕА, став одним зі спікерів стратегіч­
ної сесії, організованої компанією UDP Renewables:
«Функціонування галузі відновлюваної енергетики в
Україні».
Презентація Андрія Конеченкова була присвяче­
на ринку вітрової енергетики у світі та Україні. Голо­
ва Правління проаналізував сучасні темпи розвитку
вітроенергетики в країнах Європи, порівнявши їх з
ситуацією в Україні. Окрім того, Андрій Конеченков
розповів про ключові етапи розвитку вітрових проєк­
тів, приділивши окрему увагу процедурі оцінки впли­
ву на довкілля та іншим законодавчим нормам, вико­
нання яких є обов’язковим при реалізації будь-якого
енергетичного проєкту.
https://www.facebook.com/ukrwindenergyassociation/
posts/2299675933500473
 72 
НЕВИКОНАННЯ УРЯДОМ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ:
МАЙБУТНЄ «ЗЕЛЕНОЇ» ГЕНЕРАЦІЇ ПІД
ЗАГРОЗОЮ
8 жовтня 2020 року, в прес-центрі інформа­
ційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася
прес-конференція «Невиконання Урядом зобов’я­
зань: майбутнє «зеленої» генерації під загрозою», ор­
ганізаторами якого виступили УВЕА, ЄУЕА та УАВЕ.
У прес-конференції взяли участь генеральний дирек­
тор ДТЕК ВДЕ, Маріс Куніцкіс, та співголова енерге­
тичного комітету Європейської бізнес асоціації Карл
Стурен. Модерував дискусію Андрій Конеченков, Го­
лова Правління УВЕА.
Відкриваючи прес-конференцію, Голова Правлін­
ня УВЕА, Андрій Конеченков зазначив: «На даний час
можна констатувати, що Уряд не виконує в повному
обсязі всіх взятих на себе зобов’язань, у той час, як ви-
робники «зеленої» генерації стовідсотково виконали
свої зобов’язання щодо зменшення «зеленого» тарифу
і не розпочали свої позови до міжнародних арбітра-
жів проти України. Невиконаними залишаються зо-
бов’язання щодо розробки та прийняття відповідних
рішень для передбачення у Державному бюджеті фі-
нансової підтримки Гарантованого покупця, а також
забезпечення виплати заборгованості перед вироб-
никами ВДЕ, у тому числі, через використання різних
фінансових інструментів, зокрема випуску ОВДП».
У свою чергу засновник компанії «Віндкрафт
Україна» та співголова енергетичного комітету Євро­
пейської Бізнес Асоціації, Карл Стурен звернув ува­
гу, що інвестори в ВДЕ на сьогодні мають кредитну
заборгованість перед державними банками на суму
близько 1,5 млрд євро: «5 місяців підряд сума виплат
«зеленій» генерації дорівнювала нулю. Ми розуміємо
проблеми пов’язані з пандемією COVID-19, проте чому
один вид генерації отримує 70%, а «зелена» генера-
ція – нічого? Це абсолютно політичне рішення і мані-
пуляція», – зазначив Карл Стурен.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/nevypolnenie-
pravitelstvom-obyazatelstv-po-memorandumu.-press-
konferenciya/
ВИХІД З КРИЗИ СЕКТОРУ ВДЕ ДЛЯ
«ЗЕЛЕНОГО» МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року, в Центрі економічного
відновлення відбулася дискусія «Вихід з кризи сек­
тору ВДЕ для «зеленого» майбутнього України» за
участю провідних експертів галузі ВДЕ.
В експертній дискусії, присвяченій таким питан­
ням як: місце «зеленої» енергетики на економічній
мапі України, політика держави vs. очікування інвес­
торів, статус виконання Меморандуму про Взаємо­
розуміння, статус регуляторного поля в секторі ВДЕ,
план дій для розвитку сектору та запобігання кри­
зи в майбутньому, взяли участь Кирило Криволап,
керівник Центру економічного відновлення, Ольга
Єрьоміна, Старший банкір Департаменту енергетики
ЄБРР, Ольга Магалецька, Керівник Офісу Національ­
ної інвестиційної ради при Президентові України,
Карл Стурен, співголова комітету з питань енергети­
ки EBA, Сергій Євтушенко, Співзасновник та керівний
партнер компанії «UDP Renewables», а також народ­
ні депутати, представники ЄБРР, Норвезько-Україн­
ської торгової палати, ДП «Гарантований покупець»
та Голо­ви провідних галузевих асоціацій, включно з
Андрієм Конеченковим, Головою Правління УВЕА.
У своєму виступі Андрій Конеченков зазначив,
що загалом сьогодні спостерігається ситуація, коли
Міністерство енергетики України намагається прий­
мати важливі для галузі рішення, проте їх реальне
впровадження зупиняється на вищому рівні: «Я та-
кож вбачаю ризики у розробці Української Зеленої
Угоди відповідно до положень Європейської Зеленої
Угоди. Важливо переглянути Енергетичну стратегію
України та створити реальні й чіткі дорожні карти
з розвитку ВДЕ в Україні, адже сучасний світ вкладає
найбільше інвестицій саме в цей екологічно чистий
сектор економіки».
ПЕРША ДИСКУСІЙНА ПЛАТФОРМА
GREEN DEAL NETWORK
ВІД ДЕРЖЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
10 грудня 2020 року новостворена дискусійна
платформа Green Deal Network вперше зібрала пред­
ставників ринку ВДЕ, та державних органів влади
для обговорення «зеленого» енергетичного переходу
в умовах українських реалій.
Перша дискусія охопила питання розвитку сфери
енергоефективності та «чистої» енергетики в Украї­
ні у відповідності до Європейського зеленого курсу.
Спікери зосередились також на пріоритетних на­
прямках державної політики щодо «зеленого» пере­
ходу та шляхах виходу з кризи, спричиненої пандемі­
єю COVID-19, через розвиток «зелених» технологій.
Зокрема, в дискусії взяли участь: заступник Мі­
ністра енергетики України з питань європейської
інтеграції Ярослав Демченков, т.в.о. Голови Держе­
нергоефективності Костянтин Гура, координаторка
проєкту «Зміни клімату та енергетична політика»
Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Оксана Алієва,
народні депутати, керівники провідних галузевих
асоціацій, включно з Андрієм Конеченковим, Голо­
вою Правління УВЕА.
РІК ВИЖИВАННЯ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕНЕРГЕТИКИ:
ЧОГО ОЧІКУВАТИ У 2021 РОЦІ?
17 грудня 2020 року, Голови чотирьох провідних
галузевих асоціацій: Андрій Конеченков, УВЕА, Ар­
тем Семенишин, АСЕУ, Олександр Козакевич, УАВЕ,
та Олександра Гуменюк, ЄУЕА, в рамках спільної
прес-конференції в Інтерфакс-Україна, підбили під­
 73
сумки функціонування ринку відновлюваної енерге­
тики у 2020 році, стан виконання державою взятих
на себе зобов’язань з врегулювання кризи в секторі
ВДЕ та спрогнозували розвиток галузі у 2021 році.
Тімур Бондарєв, Партнер-засновник і керуючий парт­
нер юридичної компанії Arzinger, висвітлив ключові
події навколо розгляду КСУ конституційного прова­
дження за поданням 47 народних депутатів України.
У своєму виступі Андрій Конеченков, Голова
Правління УВЕА, зазначив: «8 місяців йшли перегово-
ри між інвесторами в ВДЕ та Урядом України, резуль-
татом домовленостей яких стало підписання Мемо-
рандуму про Взаєморозуміння та, згодом, прийняття
Закону України №810-IX. Незважаючи на це, ринок
досі розбалансований, а політичний процес прийнят-
тя рішень доволі хаотичний та абсолютно непослі-
довний. З точки зору вітроенергетичного сектору
затягування цієї кризи на ринку веде до колосальних
інвестиційних втрат. Сьогодні понад 5000 МВт но-
вих вітроенергетичних проєктів отримали дозволи
на будівництво та підписали з ДП «Гарантований
покупець» договори prePPA лише тому, що всі вірили
у покращення ситуації та відповідальність Уряду за
виконання взятих на себе зобов’язань».
Натомість, Голови провідних асоціацій одностай­
но дійшли висновку, що 2021 рік залишається важко
передбачуваним. На їх думку, в наступному році ми
можемо стати свідками як чіткої державницької по­
зиції на користь сектору відновлюваної енергетики,
так і продовження історії 2020 року. Лише політики
сьогодні мають прийняти рішення чи будуть вони за­
своювати вже отримані уроки, чи ж допускатимуть
нові помилки.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/god-vyzhivaniya-
zelenoj-energetiki.-chto-ozhidat-v-2021-godu/

4.5. ВЕБІНАРИ ЯК НОВИЙ
ВИД ВЗАЄМОДІЇ У 2020 РОЦІ
Протягом року УВЕА був проведений ряд вебіна­
рів з ключових питань розвитку галузі. Крім того, чле­
ни Правління брали участь у вебінарах, організованих
Держенергоефективністю, ПрАТ НЕК «Укренерго»,
платформою GetMarket, Асоціацією Правників Украї­
ни, Професійною асоціацією екологів України.
ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
СИСТЕМ ЗБЕРІГАННЯ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
27 березня 2020 року, представники УВЕА
взяли участь у вебінарі «Питання правового регу­
лювання систем зберігання енергії в Україні», орга­
нізатором якого був Комітет з питань енергетики,
нафти та газу Асоціації Правників України. У вебі­
нарі також взяли участь виробники з ВДЕ, пред­
ставники ПрАТ НЕК «Укренерго» та юристи в галузі
енергетики. Під час вебінару експерти та учасники
мали можливість обговорити проблеми правово­
го регулювання систем акумулювання електричної
енергії та проаналізувати відповідний законопроєкт
№2582 про внесення змін до Закону України «Про
ринок електричної енергії» (щодо енергетичної без-
пеки, балансування енергосистеми та системи на-
копичення енергії).
ЯК ПРАВИЛЬНО ВЧИНИТИ
В УМОВАХ ФОРС-МАЖОРНИХ
ОБСТАВИН ДЛЯ ПРОЄКТІВ ВДЕ
Реалізація вітроенергетичних проєктів, особли­
во на етапі будівництва, в умовах діючого в країні
карантину – саме таким питанням був присвячений
вебінар «Правові аспекти форс-мажорних обставин
для проєктів ВДЕ в умовах карантину», який Україн­
ська вітроенергетична асоціація провела 2 квітня
2020 року.
Відкрив вебінар Андрій Конеченков, Голова
Правління УВЕА, який презентував світові тенденції
та ключові прогнози міжнародних організацій щодо
розвитку сектору відновлюваної енергетики як у світі,
так, зокрема, і в Європейському Союзі, підкресливши
ключову роль вітроенергетики в світовому енерге­
тичному переході і боротьбі зі змінами клімату.
Марина Гріцишина, член Правління УВЕА, Керів­
ник практики енергетики Sayenko Kharenko, у своїй
презентації надала рекомендації щодо використан­
ня форс-мажорних обставин при реалізації проєктів
ВЕС під час карантину. Вона нагадала, що відповідно
до Закону України від 17 березня 2020 року «каран­
тин» внесений до переліку форс-мажорних обставин.
 74
Анжеліка Лівіцька, радник та співкерівник
Практики енергетики, природних ресурсів та будів­
ництва ЮФ «Asters», ознайомила учасників заходу
з вимогами, яких потрібно дотримуватися на буді­
вельному майданчику під час карантину: «Обмежен-
ня щодо проведення всіх масових заходів, у яких бере
участь понад 10 осіб, не стосується будівництва,
адже поняття «масові заходи» не визначено законо-
давством, а виходячи з його суті не поширюється на
будівництво», – звернула увагу учасників вебінару
Анжеліка Лівіцька.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/kak-pravilno-
postupit-v-usloviyah-fors-mazhornyh-obstoyatelstv-
dlya-proekto/
ІНВЕСТОРИ В ВДЕ В УКРАЇНІ:
ЯКИЙ ЗАХИСТ МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ
ЇМ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ?
18 травня 2020 року Українська вітроенерге­
тична асоціація у співпраці з Freshfields Bruckhaus
Deringer, провідною міжнародною юридичною фір­
мою, та Asters, однією з найбільших юридичних фірм
України, провела вебінар «Інвестори ВДЕ в Україні:
який захист може запропонувати їм інвестиційний
арбітраж?».
Спікерами вебінару були одні з найдосвідчені­
ших експертів у сферах відновлюваної енергетики
та міжнародного арбітражу.
Під час вебінару, були висвітлені останні події
енергетичного сектору України, розкрито понят­
тя «інвестиційного арбітражу», його особливостей
та результативності для інвесторів ВДЕ в Україні,
представлено процедурні аспекти інвестиційних
арбітражів на прикладі арбітражного досвіду країн
ЄС, а також надано поради щодо процесу перего­
ворів з урядом.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/investory-v-vie-
v-ukraine-kakuyu-zaschitu-mozhet-predlozhit-im-
investicionn/
МЕМОРАНДУМ МІЖ УРЯДОМ
ТА ІНВЕСТОРАМИ У ВДЕ.
ЩО ВІН ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ГАЛУЗІ?
Для інформування учасників ринку про стан пере­
говорного процесу, 29 травня 2020 року, GetMarket,
платформою для інвестицій у відновлювану енерге­
тику, було проведено вебінар «Меморандум між

Урядом та інвесторами у ВДЕ. Що він означає для
галузі?». Українська вітроенергетична асоціація ви­
ступила партнером заходу, а Голова Правління УВЕА
Андрій Конеченков став одним із його спікерів.
Під час свого виступу Андрій Конеченков роз­
повів про стан процесу переговорів між інвестора­
ми відновлюваної енергетики та Урядом, окреслив
основні умови останнього варіанту Меморандуму і
описав ризики від непідписання цього документу:
«Сьогодні сектор енергетики стикнувся з систем-
ною кризою, яка впливає не лише на вітроенерге-
тичний сектор, а й на сектор біоенергетики та
діяльність малих ГЕС. Якщо ми не підпишемо Мемо-
рандум, то все у свої руки візьме Комітет ВРУ з пи-
тань енергетики та ЖКП на чолі з Андрієм Герусом,
який наполягає на більш жорстких підходах до змін
умов підтримки зеленої енергетики» – прокоменту­
вав сучасну ситуацію та положення Меморандуму
Андрій Конеченков.
Згодом, GetMarket провів ще один вебінар «Ме-
морандум між Урядом та інвесторами у ВДЕ. На-
слідки для галузі», де провідні експерти галузі ВДЕ,
безпосередні підписанти Меморандуму та юристи
дискутували щодо наслідків від підписаного доку­
менту для подальшого розвитку сектору «зеленої»
енергетики.
ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ З DFC
Враховуючи той факт, що на сьогоднішній день
«зелена» енергетика розвивається виключно за ра­
хунок приватних інвестицій і майже кожен інвестор
з ВДЕ співпрацює з тією чи іншою міжнародною або
національною фінансовою установою, 24 листопада
УВЕА та Sayenko Kharenko провели спільний вебі­
нар, присвячений особливостям співпраці з Амери­
канською корпорацією фінансування міжнародного
розвитку DFC (англ. U.S. International Development
Finance Corporation, DFC).
Марина Гріцишина, член Правління УВЕА, рад­
ник Sayenko Kharenko, у своєму виступі зазначила:
«Незважаючи на економічну невизначеність, апети-
ти інвесторів до ВДЕ залишаються сильними. Лише
в період з січня по жовтень 2020 року на аукціонах
було реалізовано на 15% більше ВДЕ, ніж за ана-
логічний період минулого року, а більшість міжна-
родних фінансових установ чітко заявляють про їх
наміри припиняти фінансування викопних палив. Так,
не пізніше ніж до 2030 року члени EDFI повністю
припинять фінансування нового вугілля та нафти і
обмежать інші види викопних джерел енергії».
Пітер Телюк, партнер «Sayenko Kharenko»,
юрист з багаторічним досвідом юридичної практи­
ки у сферах корпоративного та фінансового права
й взаємодії з державними органами та міжнарод­
ного арбітражу, розповів учасникам вебінару про
 75
діяльність, екологічну та соціальну політику Аме­
риканської корпорації фінансування міжнародного
розвитку і її відмінності від ОРІС та чи відповідає
Україна вимогам DFC.
СПІЛЬНІ ВЕБІНАРИ УВЕА ТА WWEA
У 2020 році Українська вітроенергетична асоціа­
ція неодноразово брала участь у вебінарах, органі­
зованих Всесвітньої вітроенергетичною асоціацією
(WWEA).
Так, 16 квітні та 15 жовтня 2020 року, WWEA
провела вебінари «Вітроенергетичні ринки світу»
(англ. Wind Power Markets Around the World), на яких
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Ві­
це-президент WWEA представляв сучасний стан
розвитку вітроенергетичного сектору в Україні.
У своєму виступі на жовтневому вебінарі Андрій
Конеченков зазначив: «Пандемія COVID-19 набага-
то менше вплинула на вітроенергетичний сектор
України, ніж сучасна криза неплатежів на ринку ВДЕ.
Тобто мова йде не просто про пандемію COVID-19,
а про політичну боротьбу між викопними та віднов-
люваними джерелами енергії».
1 грудня 2020 року, відбувся вебінар «Вітрова
енергетика в Україні», організований Всесвітньою
вітроенергетичною асоціацією спільно з Україн­
ською вітроенергетичною асоціацією в рамках цьо­
горічного найбільшого в Європі заходу – WindEnergy
Hamburg 2020.
Спільний вебінар WWEA та УВЕА був присвяче­
ний важливому східноєвропейському вітроенерге­
тичному ринку, а саме вітроенергетичному ринку
України. На вебінарі був представлений сучасний
стан розвитку вітрової енергетики України в рамках
законодавчих змін та пандемії COVID-19, окреслені
ризики та виклики для національного інвестицій­
ного клімату та розкриті перспективи виробництва
«зеленого» водню в Україні. Відкрив вебінар Андрій
Конеченков, Голова Правління УВЕА, а модерував
дискусію Стефан Гзангер, Генеральний Секретар
WWEA. Спеціальним гостем вебінару стала Амба­
садор відновлюваної енергії у світі, переможниця
Євробачення 2004 року, Руслана.
Катерина Книш, Голова аналітичного депар­
таменту УВЕА, присвятила свій виступ сучасному
стану вітроенергетичного ринку в Україні, впливу
пандемії COVID-19 на його розвиток та прогнозам
його майбутнього розгортання: «Ми не можемо доз-
волити пандемії COVID-19 стати втраченою мож-
ливістю. Нам потрібне стійке та чисте майбутнє
як ніколи раніше. Незважаючи на усі виклики, які
постали перед вітровою енергетикою України, у
2020 році вітровий ринок України продемонстрував
свою стійкість та гнучкість, уміння розвиватися
за будь-яких криз».

 Лоїк Лерміньйо, Член Правління УВЕА, компа­
нія GÜRIS висловив занепокоєння інвесторів в ВДЕ
щодо невиконання Урядом України положень Ме­
морандуму про Взаєморозуміння в частині забезпе­
чення 40% виплат боргу виробникам з ВДЕ до кінця
2020 року.
Президент Української водневої ради, радник
Міністра закордонних справ України, Олександр
Рєпкін розкрив потенціал України з виробництва
 76
«зеленого» водню: «Успіх реалізації проєктів «зеле-
ного» водню залежить від трьох чинників: наявність
водних ресурсів, найкращого логістичного сполучен-
ня, тобто можливість транспортування виробле-
ного водню до кінцевого споживача, та можливість
побудови об’єктів ВДЕ. Україна володіє усіма цими
трьома чинниками».
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/vetrovaya-
energetika-v-ukraine-sovmestnyj-vebinar-uvea-i-wwea/

4.6. ВІТРОЕНЕРГЕТИКА В МУЗИЦІ
50-Й ВСЕСВІТНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
ФОРУМ У ДАВОСІ
Під знаком кліматичних проблем пройшов ювілей­
ний 50-й Всесвітній економічний форум у Давосі.
23 січня 2020 року в рамках Всесвітнього енергетич­
ного форуму в Українському домі в Давосі відбувся
виступ Амбасадора Global 100%RE Руслани (Руслана
Лижичко). Свій виступ Руслана почала із заклику до
всього світового співтовариства усвідомити, що «без
процвітаючої екології не буде процвітаючої економіки.
Недостатньо просто «щось робити». Треба робити
все, що у наших силах! Задля сьогодення! Задля май-
бутнього! Адже майбутнє починається сьогодні! Go
renewable! Об’єднаймося заради енергетичної свободи!»
В рамках цього заходу, Руслана презентувала
перший і поки що єдиний у своєму роді музич-
ний відеокліп, мета якого – популяризувати через
поп-музику чисту енергію та створювати імідж
енергії майбутнього. Зйомки кліпу відбувалися на
120 метровій висоті, на площадці гондоли 3,65 МВт
вітряної турбіни, встановленої на Новотроїцькій ВЕС,
що на Херсонщині, за фінансової підтримки компа­
нії Віндкрафт Україна та WindEurope. В презентації
також взяли участь Карл Стурен, Генеральний ди­
 77
ректор «Віндкрафт Україна» та Андрій Конеченков,
Голова Правління УВЕА і Віце-президент WWEA.
Джайлз Діксон, Голова асоціації WindEurope:
«Так чудово, що світ музики та мистецтва охоплює
тему глобальної потреби людства у відновлюваних
джерелах енергії та перевагах їх використання. Щира
подяка Руслані за її лідерство та безмежну підтрим-
ку розвитку сектору ВДЕ не лише в Україні, а й в ін-
ших країнах світу».
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/ruslana-v-davose-
prezentovala-muzykalnyj-videoklip-v-podderzhku-
chistoj-ene/
29 лютого 2020 року, презентація нового поп-арт
проєкту «Ми вітер» відбулася і в Україні, зібравши
друзів співачки, колег та просто зацікавлених у роз­
витку ВДЕ людей. Захід розпочався з прес – конфе­
ренції співачки та подальшої демонстрації кліпу на
нову пісню «Ми Вітер» для представників національ­
них ЗМІ.
http://uwea.com.ua/ua/news/entry/ruslana-
prezentovala-novyj-pop-art-proekt-my-veter/

4.7. НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

ГАЛИНА ШМІДТ, ЧЛЕН ПРАВЛІННЯ УВЕА,
БУЛА ВІДЗНАЧЕНА ПРЕМІЄЮ ECO-OSCAR
ЯК ЛІДЕР З ВПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ»
ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ
20 листопада 2020 року, У Києві пройшов тре­
тій Форум стейкхолдерів «зелених» змін «ЕКОТРАН­
СФОРМАЦІЯ – 2020», на якому було відзначено
лідерів, які ведуть Україну до нової парадигми – «зе­
леної’ економіки, «зеленого» ВВП, нової якості життя
та дов­кілля. Українська вітроенергетична асоціація
стала інформаційним партнером заходу.
Ключовою подією Форуму стало вручення відзнак
представникам бізнесу, держави та громадськості за
реалізовані успішні проєкти. Еко-Оскаром було наго­
роджено Галину Шмідт, член Правління УВЕА, ком­
панія «Віндкрафт Каланчак», за сприяння розвитку
вітроенергетики в Україні як експерта з проведення
Оцінки впливу на довкілля для ВЕС.
У своєму виступі Галина Шмідт зазначила: «Не-
зважаючи на те, що вітрова енергетика має великий
потенціал зі зменшення викидів парникових газів в
атмосферу, на відміну від викопного палива, вона має
бути також цілковито безпечною для всіх компонен-
тів довкілля. Саме тому досліджуються всі можливі як
екологічні, так і соціально-економічні впливи майбут-
ньої вітростанції в рамках Оцінки впливу на довкілля.
Якісно проведена Оцінка впливу на довкілля спростовує
аргументи опонентів вітрової енергетики».
У своєму вітальному слові номінантам, Андрій
Конеченков, Голова Правління УВЕА, підкреслив:
«Розвиток будь-яких енерготехнологій передбачає
обов’язкову Оцінку впливу на довкілля як протягом бу-
дівництва, так і протягом експлуатації енергооб’єк-
тів. Сьогодні, саме вітроенергетика є прикладом для
всіх інших секторів економіки як треба впроваджува-
ти прозорі і чисті енерготехнології»

УКРАЇНСЬКА ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ ЩИРО ВІТАЄ ГАЛИНУ ШМІДТ

З ОТРИМАННЯМ ЕКО-ОСКАРУ ТА БАЖАЄ ЇЙ ПОДАЛЬШОГО ТЕРПІННЯ Й НАСНАГИ
У ВЕДЕННІ НАШОЇ ДЕРЖАВИ ДО «ЗЕЛЕНОЇ» ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЧИСТОГО МАЙБУТНЬОГО.

 78 
 UWEA-K

Ukrainian Wind Energy Agency K is your reliable information partner

in the global wind industry
Українське вітроенергетичне агентство K – Ваш надійний інформаційний
партнер у світовій вітроенергетичній промисловості

Ukrainian Wind Energy Agency Українське вітроенергетичне агентство

UWEA-K LLC ТОВ УВЕА-K

BC Spaces Maidan Plaza БЦ Spaces Maidan Plaza
Maidan Nezalezhnosti, 2 Майдан Незалежності, 2
Kyiv 01012, Ukraine Київ, 01012, Україна
tel. +38044 2232996 тел. +38044 2232996
e-mail: uwea@i.ua ел.почта: uwea@i.ua
 
ЧЛЕНЫ УВЕА

 80 
UWEA-K

АЛЬТЕРНАТИВНА
ЕНЕРГЕТИКА
ПРИКАРПАТТЯ

 81 
 
ОБЗОРИ УВЕА – 11 РОКІВ РАЗОМ!

 
 тел. +380 (44) 223 29 96
ел. пошта: uwea@i.ua
www.uwea.com.ua