2018.12 Збірка тез EEES-2018 PDF

Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»
Харківський національний технічний університет
сільського господарства імені Петра Василенка
Державне підприємство національна енергетична
компанія «УКРЕНЕРГО»
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна»
Акціонерне товариство «Харківобленерго»
Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель»
Харківське регіональне науково-технічне товариство енергетиків
та електротехніків
ЗБІРНИК
НАУКОВИХ ПРАЦЬ
ІІ Всеукраїнської науково-технічної конференції
«ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ (EEES-2018)»
3 - 6 грудня 2018 р.
Україна, Харків
УДК 621.31
Д76
Редакційна колегія:
Бондаренко Р. В., Данильченко Д. О., Довгалюк О. М., Кулик О. С.,
Саїдов Ш. Н., Шутенко О. В.
ІІ Всеукраїнська науково-технічна конференція

Д76 «Енергоефективність та енергетична безпека
електроенергетичних систем (EEES-2018)». Збірник наукових
праць. Харків : «Друкарня Мадрид», 2018. 102 с.
ISBN 978-617-7683-56-7
До збірника включені наукові доповіді учасників

конференції «Енергоефективність та енергетична безпека
електроенергетичних систем (EEES-2018)».
УДК 621.31
Матеріали збірника публікуються в авторському варіанті без редагування
Видання підготовлено кафедрою передачі електричної енергії

Національного технічного університету
«Харківський політехнічний інститут»
61002, Україна, Харків, вул. Кирпичова, 2
© НТУ «ХПІ», 2018

ISBN 978-617-7683-56-7 © «Друкарня Мадрид», 2018
Енергоефективність та енергетична безпека електроенергетичних систем (ЕЕЕS-2018)
ПРОГРАМНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ:
Марченко Андрій Петрович – проректор НТУ «ХПІ» з наукової роботи, За-

служений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в га-
лузі науки і техніки, академік АН вищої школи України, д.т.н., проф., завідувач
кафедри двигунів внутрішнього згоряння;
Томашевський Роман Сергійович – к.т.н, доц., директор навчально-
наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ «ХПІ»;
Бондаренко Володимир Омелянович - д.т.н, проф., завідувач кафедри пере-
дачі електричної енергії НТУ «ХПІ»;
Гриб Олег Герасимович – д.т.н, проф., завідувач кафедри автоматизації та кі-
бербезпеки енергосистем НТУ «ХПІ»;
Гурин Анатолій Григорович – д.т.н, проф., завідувач кафедри електроізоля-
ційної та кабельної техніки НТУ «ХПІ»;
Лазуренко Олександр Павлович – к.т.н., доц., проф. НТУ «ХПІ», завідувач ка-
федри електричних станцій НТУ «ХПІ»;
Безпрозванних Ганна Вікторівна – д.т.н, проф., професор кафедри електро-
ізоляційної та кабельної техніки НТУ «ХПІ»;
Шевченко Сергей Юрьевич – д.т.н, проф., професор кафедри передачі елект-
ричної енергії НТУ «ХПІ»;
Довгалюк Оксана Николаевна – к.т.н, доц., професор кафедри передачі елект-
Лисенко Людмила Іванівна – к.т.н., доц., доцент кафедри електричних станцій
НТУ «ХПІ»;
Махотіло Костянтин Володимирович - к.т.н., с.н.с., доцент кафедри електрич-
них станцій НТУ «ХПІ»;
Шутенко Олег Владимирович – к.т.н, доц., доцент кафедри передачі електрич-
ної енергії НТУ «ХПІ»;
Мірошник Олександр Олександрович – д.т.н, проф., завідувач кафедри елект-
ропостачання та енергетичного менеджменту ХНТУСГ;
Черемісін Микола Михайлович – к.т.н, проф., професор кафедри електропос-
тачання та енергетичного менеджменту ХНТУСГ;
Золотарьов Володимир Михайлович – генеральний директор ПАТ «Завод «Пів-
денкабель»;
Антонець Юрій Опанасович – технічний директор ПАТ «Завод «Південкабель»;
3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

3
Ганус Олексій Іванович – к.т.н., доц., заступник голови правління АТ «Харків-

обленерго» з технічних питань;
Старков Костянтин Олександрович – к.т.н., доц., заступник начальника
виробничо-технічного управління АТ «Харківобленерго»;
Акжигітова Дінара Загідуллівна – директор ТОВ «БІІР Україна»;
Бєлікова Тетяна Олександрівна – заступник голови Харківського
регіонального науково-технічного товариства енергетиків та електротехніків.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ:
Федосеєнко Олена Миколаївна – старший викладач кафедри передачі елект-

Данильченко Дмитро Олексійович – асистент кафедри передачі електричної
енергії НТУ «ХПІ»;
Дривецький Станіслав Ігорович – асистент кафедри передачі електричної
Бондаренко Роман Вікторович – аспірант кафедри передачі електричної
Федорчук Станіслав Олегович – аспірант кафедри електричних станцій НТУ
«ХПІ»;
Стягайло Марина Юріївна – НR менеджер ТОВ «БІІР Україна»;
Маслова Тетяна Григорівна – інженер Харківського регіонального науково-
технічного товариства енергетиків та електротехніків.

4
ЗМІСТ
DISTINCTIVE FEATURES OF THE CHOICE OF SOLAR POWER PLANTS

Bezkotnyi P.I., Dovgalyuk O.N. ...................................................................................................... 9
DIAGNOSTICS OF HUMIDIFICATION OF POWER CABLES OF MEDIUM VOLTAGE WITH
CROSS-LINKED POLYETHYLENE INSULATION
Bezprozvannych G.V., Kyessayev A.G. ........................................................................................ 11
УЧЕТ ВЛИЯНИЯ ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ ПРИ ОПРЕДЕЛЕНИИ
ГРАНИЧНЫХ ЗНАЧЕНИЙ КОНЦЕНТРАЦИЙ РАСТВОРЕННІХ В МАСЛЕ ГАЗОВ
Абрамов В.Б.................................................................................................................................. 13
ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА ПЛИТКА З ЕЛЕКТРОМАШИННИМ ВУЗЛОМ НА БАЗІ
КРОКОВИХ ДВИГУНІВ
Аргун Щ.В., Гнатов А.В., Дзюбенко О.А., Понікаровська С.В. ............................................. 14
РАСЧЕТ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ С УЧЕТОМ НЕЛИНЕЙНОСТИ ХАРАКТЕРИСТИК
ЭЛЕМЕНТОВ СЕТИ И СТАТИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК МОЩНОСТЕЙ
ПОТРЕБИТЕЛЕЙ
Барбашов И.В., Обухов В.Р......................................................................................................... 16
СОСТАВЛЕНИЕ СХЕМ ЗАМЕЩЕНИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИХ ПАРАМЕТРОВ ДЛЯ
ПРОТЯЖЕННЫХ ВОЗДУШНЫХ ЛИНИЙ СВЕРХВЫСОКИХ НОМИНАЛЬНЫХ
НАПРЯЖЕНИЙ
Барбашов И.В., Риморев Д.С. ..................................................................................................... 19
К ВОПРОСУ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ СИЛОВЫХ
ТРАНСФОРМАТОРОВ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЛУАТАЦИИ
Березка С.К., Стасюк И.В., Хоменко И.В. ................................................................................. 21
ЗНАЧЕННЯ РИНКУ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ У СТРУКТУРІ НОВОЇ МОДЕЛІ РИНКУ
ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
Бондаренко Р.В., Довгалюк О.М., Мірошник К.А. ................................................................... 22
АНАЛИЗ АСПЕКТОВ ПИТАНИЯ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА ЖЕЛЕЗНЫХ
ДОРОГ ПОСТОЯННЫМ И ПЕРЕМЕННЫМ ТОКОМ
Бондаренко В.Е., Пономаренко С. Г. ......................................................................................... 24
ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В ІЗОЛЯЦІЙНИХ КОНСТРУКЦІЯХ
ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ
Борзенков І.І., Данильченко Д.О., Шевченко С.Ю. .................................................................. 25
КОНТРОЛЬ НАПРУГИ В ТЯГОВІЙ МЕРЕЖІ З ВИКОРИСТАННЯМ БЕЗПРОВІДНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
Босий Д.О., Громова Ю.М., Косарєв Є.М., Пулін М.М., Сиченко В.Г................................... 26
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РЕЖИМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ РОЗГАЛУЖЕНИХ СИСТЕМ З
НЕЛІНІЙНИМИ ТА НЕСИМЕТРИЧНИМИ НАВАНТАЖЕННЯМИ
Босий Д.О., Земський Д.Р............................................................................................................ 27

5
ДОСЛІДЖЕННЯ ЧАСТОТИ В ОЕС УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ENTSO-E

Вайнфельд Е.Й., Довгалюк О.М., Шкребела А.В., Привалов Ю.Л. ........................................ 29
ОДНОФАЗНІ ЗАМИКАННЯ В ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ
Воропай В.Г., Дьяков Є.Д. .......................................................................................................... 32
ЕЛЕКТРИЧНИЙ ГЕНЕРАТОР ДЛЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК НЕВЕЛИКОЇ
ПОТУЖНОСТІ ДОМОГОСПОДАРСТВ
Галько С.В., Новах Б.С. ............................................................................................................... 34
ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ КОМУНАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Гаряжа В.М., Кравченко Ю.П. .................................................................................................... 36
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ПРОВОДА ЛЕП
Горяйнова К.А., Рой В.Ф. ............................................................................................................ 38
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОШКОДЖУВАНОСТІ ПАРОПРОВОДІВ ТЕПЛОВИХ
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
Глушко А.В. .................................................................................................................................. 39
МАЙБУТНЄ СУЧАСНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ - ПЕРЕХІД ДО ЄДИНОГО ЦИФРОВОГО
СЕРЕДОВИЩА ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ
Гриб О.Г., Карпалюк І.Т., Швець С.В. ....................................................................................... 41
ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ДОСЛІДІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АЧХ
СИЛОВОГО ТРАНСФОРМАТОРА ПІД ЧАС ЙОГО ВІДКЛЮЧЕННЯ З МЕТОЮ
ДІАГНОСТУВАННЯ
Грищук М.О., Дмуховський В. П., Лабзун М. П., Рубаненко О. Є. ........................................ 43
СТІЙКІСТЬ РОЗПОДІЛЕНОЇ СИСТЕМИ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Губський П.В., Коваленко І.В., Кузнецов В.Г., Ляшук В.М., Пулін М.М. ............................ 45
НАВЕДЕНІ БЛИСКАВКОЮ ПЕРЕНАПРУГИ НА ЛІНІЯХ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ
6-35 КВ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПРОВОДІВ
Данильченко Д.О., Дривецький С.І., Шевченко С.Ю. ............................................................. 46
АВТОНОМНА СОНЯЧНА ТРИГЕНЕРАЦІЙНА ЕНЕРГОУСТАНОВКА
Діордієв О.О., Довгалюк О.М., Жарков А.В. ............................................................................ 48
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСТОТИ В ОЕС УКРАЇНИ
Довгалюк О.М., Касай О.О., Шкребела А.В. ............................................................................ 50
ВПЛИВ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА РОБОТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ
СИСТЕМИ
Довгалюк О.М., Лазуренко О.П., Саїдов Ш.Н., Яковенко І.С. ................................................ 52
ЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ SMART GRID ПРИ РЕФОРМУВАННІ ЕНЕРГОРИНКУ
УКРАЇНИ
Довгалюк О.М., Лежнюк П.Д., Черемісін М.М. ....................................................................... 55
ЗАСТОСУВАННЯ КОМУТАЦІЙНИХ І ФІЛЬТРУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ
НАДІЙНОСТІ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Довгалюк О.М., Омельяненко Г.В., Піротті О.Є., Сиромятнікова Т.В. ................................. 57

6
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ ПРОВІДНИКІВ

Дьяков Є.Д., Сиромятнікова Т.В. ............................................................................................... 59
ЕНЕРГООПТИМАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ШВИДКІСНОМУ

РУСІ
Єфремова К.Р., Папахов О.Ю., Сиченко В.Г. ........................................................................... 61
АНАЛІЗ РОБОТИ ПРИВАТНИХ ДАХОВИХ СЕС ТА ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
МІСТА ЩОДО ЇХ ІНТЕГРАЦІЇ ДО СПІЛЬНОЇ ЛОКАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ
Жарков А.В., Жарков В.Я. .......................................................................................................... 63
ТЕПЛОАКУМУЛЮЮЧИЙ МАТЕРІАЛ ФАЗОВОГО ПЕРЕХОДУ ДЛЯ ДЖЕРЕЛА
НИЗЬКОПОТЕНЦІЙНОЇ ТЕПЛОТИ ПРИВАТНОГО ДОМОГОСПОДАРСТВА
Жарков А.В., Хромишев В.О., Хромишева О.О. ...................................................................... 66
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫХ ЗНАЧЕНИЙ
ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОСНОВНОЙ ИЗОЛЯЦИИ ВЫСОКОВОЛЬТНЫХ ВВОДОВ МЕТОДОМ
МИНИМАЛЬНОГО РИСКА С УЧЕТОМ ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ
Загайнова А.А. .............................................................................................................................. 68
ВПЛИВ РОБОЧОЇ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛІВКОВИХ СОНЯЧНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ
Зайцев Р.В., Кіріченко М.В., Прокопенко Д.С., Хрипунов Г.С. .............................................. 70
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МЕТОДОВ ИДЕНТИФИКАЦИИ И ОЦЕНКИ
ИСТОЧНИКОВ НЕСИММЕТРИИ НАПРЯЖЕНИЙ В ТОЧКЕ ОБЩЕГО
ПРИСОЕДИНЕНИЯ
Калюжный Д.Н., Саенко Ю.Л. .................................................................................................... 72
SMART GRID В СИСТЕМАХ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ
Коляда О.Ю. ................................................................................................................................. 74
ВПЛИВ РОЗОСЕРЕДЖЕНОГО ГЕНЕРУВАННЯ НА НАДІЙНІСТЬ РОБОТИ
ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Комар В.О., Котилко І.О., Кравчук С.В., Лежнюк П.Д. ........................................................... 75
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕНАПРУГ У РОЗПОДІЛЬНІЙ МЕРЕЖІ З ДУГОГАСНИМ
РЕАКТОРОМ ПРИ ВИМИКАННІ ДВОФАЗНОГО ЗАМИКАННЯ НА ЗЕМЛЮ
Кошман В.І., Сабарно Л.Р., Севастюк І.М. ................................................................................ 77
АНАЛІЗ УМОВ ВИНИКНЕННЯ ФЕРОРЕЗОНАНСНИХ ПРОЦЕСІВ В РОЗПОДІЛЬЧИХ
МЕРЕЖАХ ПРИ ПІДКЛЮЧЕННІ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
Кузнецов В.Г., Нікішин Д.А., Тугай І.Ю. .................................................................................. 79
АНАЛИЗ ГРАФИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ИНТЕРПРЕТАЦИИ РЕЗУЛЬТАТОВ АРГ ДЛЯ
РАСПОЗНАВАНИЯ ТИПА ДЕФЕКТА ОБОРУДОВАНИЯ
Кулик А.С. .................................................................................................................................... 80
ЗАВАЖАЮЧА ДІЯ ВИЩИХ ГАРМОНІК КОНТАКТНОЇ МЕРЕЖІ ПОСТІЙНОГО
СТРУМУ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ
Кулик О.С., Пономаренко С.Г. ................................................................................................... 82

7
РОЗРАХУНОК ОПОРУ ІЗОЛЯЦІЙНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Кулик О.С., Пономаренко С.Г. ................................................................................................... 83
МОЖЛИВIСТЬ СТВОРЕННЯ НАДПРОВIДНИХ КАБЕЛIВ ДЛЯ ЛIНIЙ
ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НА ОСНОВI ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОТРУБОК
Мiнакова К.О. ............................................................................................................................... 84
ВИКОРИСТАННЯ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ ПРИСТРОЇ В СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ТА
КЕРУВАНЯ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ
Мірось Ю.О., Рой В.Ф. ................................................................................................................ 86
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ АВАРІЙНИХ РЕЖИМІВ ПОВІТРЯНИХ
ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ 6-35 КВ
Мірошник О.О., Пазій В.Г. ......................................................................................................... 88
ВПЛИВ ПОХИБОК ВИМІРЮВАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ НА ТОЧНІСТЬ ОБЛІКУ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Плешакова М.А., Рой В.Ф. .......................................................................................................... 89
НОВА МОДЕЛЬ ЕНЕРГОСИСТЕМИ НА ОСНОВI ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
Й АВТОНОМНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Потривай А.Е., Цюпа В.М. .......................................................................................................... 90
АНАЛІЗ ЕЛЕКТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКВІВАЛЕНТНОЇ І АПРОБОВАНОЇ
МОДЕЛІ ЗАЗЕМЛЮВАЧА В ДВОШАРОВІЙ ЗЕМЛІ
Римарєв Д.С., Федосеєнко О.М. ................................................................................................. 92
МЕРОПРИЯТИЯ ПО СНИЖЕНИЮ ПОВРЕЖДАЕМОСТИ КАБЕЛЬНЫХ ЛИНИЙ В
ГОРОДСКИХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ АО «ХАРЬКОВОБЛЭНЕРГО»
Старков К. А. ................................................................................................................................ 94
ЗАСТОСУВАННЯ НАКОПИЧУВАЧІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В СИСТЕМІ
ПРОМИСЛОВОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ
Стисло Б.О., Томашевський Р.С. ................................................................................................ 96
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПАРАМЕТРИ НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
Черкашина В.В. ............................................................................................................................ 99
КОМПЛЕКСНЫЙ АНАЛИЗ ГАЗОСОДЕРЖАНИЯ МАСЛОНАПОЛНЕННОГО
ОБОРУДОВАНИЯ С ЭЛЕКТРИЧЕСКИМИ РАЗРЯДАМИ РАЗНОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ
Шутенко О.В. ............................................................................................................................. 101

8
УДК 621.311
DISTINCTIVE FEATURES OF THE CHOICE OF SOLAR POWER PLANTS
Bezkostnyi P.I. 1, Dovgalyuk O.N. 2

1
Harbin institute of technology, China, Harbin
2
National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Ukraine, Kharkiv
Solar energy confidently holds steady positions in the global energy industry.
The advantages of solar energy include the fact that solar energy is an environmental-
ly friendly source of energy, which allows using it on an increasing scale without ad-
versely affecting the environment. Solar energy is practically an inexhaustible source
of energy, solar energy is available at every point of our planet.
At present, organic fuels are being spent at a tremendous rate for heat supply
and electricity generation. However, in today's world, their use is associated with the
emergence of a number of problems: the constant rise in prices, dependence on sup-
plies, high operating costs for equipment, pollution of the environment.
One of the effective ways to solve this problem is to use renewable energy
sources. In the world, this issue has long been given a lot of attention [1]. World
leadership in solar power generation is China (78.1 GW), Japan (42.5 GW), Germany
(41.3 GW), USA (40.3 GW) and Italy (19.3 GW) [2].
Ukraine did not become an exception, in which the use of sun energy every
year is gaining in popularity. The total installed capacity of renewable energy facili-
ties in Ukraine is 1492 MW, of which 56% (839 MW) is a solar energy facility.
According to [3], the main target parameters for the period up to 2035 include
the optimization of the structure of the energy balance of the state, based on the re-
quirements of energy security and the provision of a share of renewable energy at a
level of 20%. A significant share in this sector is devoted to solar power.
Thus, the study of the peculiarities of the implementation of solar power plants
(SPP) and their impact on the work of power systems is relevant and a very important
task for the power industry in Ukraine.
Analysis of solar radiation intensity in Ukraine performed. The efficiency of
the SPP is inconsistent and depends on several factors. The main one is the intensity
and duration of insolation, which is determined by weather conditions, the duration of
day and night, that is, the breadth of the area. The type of installed solar panels has a
great importance.
The economic efficiency of the use of SPP is determined by the value of net
present value, which is proposed to apply as a factor in the economic efficiency of the
use of the installation and is calculated by the expression:
9
T CF
K eff  NPV    IC ,
t 1 (1  i )t
CF - the income received in the year t;

IC - investments, which are given in time before the beginning of the calculation pe-
riod;
i - accepted interest rate (discount rate).
The proposed criterion of cost-effectiveness will allow to substantiate expedi-
ency of using SPP.
The algorithm of the choice of SPP developed taking into account the devel-
oped performance criteria. Algorithm involves the consistent execution of calcula-
tions and comparisons necessary for a well-defined determination of the structure of
the power plant and its components. The developed algorithm for choosing SPP is
presented in Fig. 1.
Figure 1 – SPP Selection Algorithm
The developed algorithm for choosing SPP can reasonably make decisions re-
garding the structure and configuration of the SPP that are being put into operation.
10
List of references used:

1. World energy assessment: energy and the chal- lenge of sustainability / United Nations
Development Programme - NY- [edited by Jose Goldemberg], p. 235-247.
2. Suslikov, S.V. Perfection of the method of forecasting changes in the cost of energy re-
sources in the context of calculating the efficiency of the introduction of solar energy technologies /
S. V. Suslikov // Energoz-berezhennya. Energy. Energoaaudit. - Khar'k: NTU "KhPI". - 2011. - No.
6. - P. 63-67.
3. Ministry of Energy and Vocational Promi-word of Ukraine. The project of the "Energetic
Strategy of Ukraine for the period up to 2035". [The electronic resource]. - Rezhym dostupu:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-13
УДК 621.31
DIAGNOSTICS OF HUMIDIFICATION OF POWER CABLES OF MEDIUM

VOLTAGE WITH CROSS-LINKED POLYETHYLENE INSULATION
Bezprozvannych G.V., Kyessayev A.G.
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Kharkiv, Ukraine
In recent years, medium voltage power cables with cross-linked polyethylene

insulation and (XLPE) for power purposes have been intensively introduced into electric
regional, city and regional networks. The development, implementation and operation of
such cables are faced with the problem of ensuring minimum water content in cross-linked
polyethylene insulation.
The presence of residual moisture in the process of cable production, its penetration
as a result of the diffusion process through the plastic sheath, defects in the sheath and
insulation during laying and operation lead to the formation of water-filled microvoids,
water treeing, in vulcanized polyethylene insulation. Moisture in the cables favors the
growth of water treeing (WT). The appearance of free moisture in polyethylene insulation
power high-voltage cable is a major cause of local amplification of the electric field in
insulation and its accelerated degradation. The significant effect of aging cables with
XLPE insulation is caused by the emergence and growth of water treeing. The formation
and development of water treeing is a long and slow process. Water treeing is considered
the main mechanism for limiting the life of power cables made of cross-linked
polyethylene insulation. These tree structures reduce the electrical strength of polymer
insulation. Such structures can sprout on the entire thickness of insulation and do not lead
to breakdown of insulation, but significantly reduce the electrical strength of polyethylene
insulation. The statistical data show that at the beginning of operation the breakdown
voltage of cross-linked polyethylene insulation of medium voltage power cables is 30
kV/mm, after 30 years the operation is less than 5 kV/mm. The appearance of water
treeing is a prerequisite for the emergence of electrical treeings, which are the cause of

11
cable failures.
Cables with voltage 6 - 35 kV are produced, as a rule, in single-core design,
high and ultra-high voltage - only in single-core.
Based on the proposed mathematical model of a power cable of a coaxial de-
sign with axial symmetry based on the numerical solution of the Fredholm integral
equations of the first and second kind for an axisymmetric electric field in piecewise
homogeneous insulation, the distribution of the electric field strength in cross-linked
polyethylene insulation with two heterogeneous inclusions of a spherical shape [4].
The regularities of increasing the maximum electric field strength in insulation
are investigated with increasing sizes of water inclusions and reducing the distance
between them (Fig. 1).
The development of the electric field strength along the surfaces of two spherical
inclusions filled with water (ε = 80), for different values of the distance h between them:
curve 1 – h = 5 μm; curve 2 – 2.5 μm; curve 3 – 1 μm; curve 4 – 0.5 μm and curve 5 –
0.25 μm. In Figure II are shown the results for the diameter of inclusions 100 microns,
located closer to the conductor at a distance of 2.5 μm from each other.
Figure 1 – Influence on the coefficient of heterogeneity of the intensity of the electrostatic field of
the distance of two aqueous inclusions of a spherical shape in the thickness of the cross-linked
polyethylene insulation of a medium voltage power cable
Based on the computational experiments, it was found that a 10-fold decrease in the
distance between spherical inclusions of the same radius, which are completely filled with
water with a permittivity of 80, leads to an increase in the inhomogeneity factor of the
electric field strength in 10 times. A greater degree of distortion of the electric field is
observed at small distances between the spherical inclusions of water: decrease clearance
twice leads to increase the electric field strength in 3 times.

12
The absorption currents measured at 15th, 30th and 60th seconds after applying of
a test high DC voltage to the power cable are the informative diagnostic parameters of
the degree of moistening of cross-linked polyethylene insulation of power cables.
It is shown, depending on the duration of aging under conditions of high humidity,
that the strongest correlation at the level (0.97–0.86) is observed for the absorption
currents measured at the 15th and 30th seconds, which is due to the stronger influence of
the polarization processes of free moisture on the results of measurements.
УДК 621.314
УЧЕТ ВЛИЯНИЯ ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ ПРИ

ОПРЕДЕЛЕНИИ ГРАНИЧНЫХ ЗНАЧЕНИЙ КОНЦЕНТРАЦИЙ
РАСТВОРЕННІХ В МАСЛЕ ГАЗОВ
Абрамов В.Б.
Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический

институт им. Игоря Сикорского», Украина, г. Киев
В действующем в Украине нормативном документе [1] граничные значе-

ния концентраций газов нормируются только в зависимости от класса напряже-
ния оборудования. Однако, в этом же документе для определения значений ти-
пичных концентраций газов указывается необходимость учета влияния и дру-
гих факторов, в частности типа защиты масла. В тоже время остальные факто-
ры, которые могут оказывать влияние, на значения концентраций газов в про-
цессе эксплуатации не приведены. Выполненный в работе [2] анализ эксплуа-
тационных факторов на значения концентраций газов в исправных трансформа-
торах негерметичной конструкции, позволил установить, что на значения кон-
центраций газов значимое влияние оказывают сорт залитого масла и загрузка
трансформаторов. Еще одним немаловажным аспектом, при определении гра-
ничных концентраций газов, является используемый математический аппарат.
Так в [1] типичные концентрации газов рекомендуется определять графически
по отдельности для каждого из газов, как 90%-ную точку интегральной функ-
ции распределения концентрации газа, полученной для 100 и более единиц ис-
правного однотипного оборудования. В тоже время в [3] показано, что рассчи-
танные таким образом, значения концентраций газов обеспечивают более высо-
кие значения рисков, по сравнению с рисками для граничных концентраций га-
зов, полученные путем минимизации функции среднего риска для многомер-
ных распределений. В связи с этим, для определения граничных концентраций
газов необходимо не только учитывать влияние наиболее значимых эксплуата-

13
ционных факторов, но и использовать более совершенные математические ме-

тоды.
Список використаних джерел:

1. СОУ-Н ЕЕ 46.501:2006: Діагностика маслонаповненого трансформаторного облад-
нання за результатами хроматографічного аналізу вільних газів, відібраних iз газового реле, i
газів, розчинених у ізоляційному маслі .– Київ. – 2007.
2. Шутенко О.В., Абрамов В.Б., Баклай Д.Н. Анализ факторов, влияющих на однород-
ность массивов концентраций растворенных в масле газов/ Енергетика та електрифікація. -
Киiв:. - 2013. - № 6. - С. 39-50.
3. Shutenko Oleg, Proskurnia Olena, Abramov Volodymyr Comparative analysis of risks
which are accompanied by the use of typical and boundary gases concentrations for the diagnostics
of high voltage transformers /Oleg Shutenko, Olena Proskurnia, Volodymyr Abramov // Energetika
– 2018. – Vol. 64. – №. 3 – pp 137-145.
УДК 629.341
ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА ПЛИТКА З ЕЛЕКТРОМАШИННИМ ВУЗЛОМ

НА БАЗІ КРОКОВИХ ДВИГУНІВ
Аргун Щ.В., Гнатов А.В., Дзюбенко О.А., Понікаровська С.В.
Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна,

м. Харків
Вступ. Альтернативні малопотужні джерела електроенергії набувають все

більшої популярності і отримують все більше фінансування. Вони здатні не тільки
розвантажити основні електросистеми, а й провести ефективне збалансування
конкретної системи по навантаженню. Особливою увагою та попитом користу-
ються малопотужні «зелені» джерела електроенергії. Тобто ті, що не шкодять на-
вколишньому середовищу. Отже розвиток сонячної, вітрової та геотермальної
енергетики набуває все більших розмахів [1]. Але далеко не завжди можна скори-
статися вище переліченими джерелами енергії. Наприклад, в приміщеннях або
великих містах часто немає можливості встановити сонячні панелі чи вітрогенера-
тори. Тому досить привабливими з економічної та екологічної точки зору є неве-
ликі системи чи пристрої, що мають гарну мобільність та можуть бути легко вста-
новлені у будь-якому місці для альтернативного та децентралізованого живлення.
При цьому, мається на увазі те, що дана система (пристрій) здатна частково або
повністю забезпечити електроенергією споживачів [2, 3].
Тому розробка пристроїв перетворення та генерації електроенергії є акту-
альною задачею, розв’язання якої дозволить не тільки вирішати питання елект-

14
роживлення а й сприятиме прискореному переходу на чисті та поновлювальні

джерела електроенергії.
Метою роботи є дослідження процесу генерування електроенергії енерго-
генеруючою плиткою, як альтернативного, поновлювального джерела електро-
енергії, в залежності від кількості та схеми підключення крокових двигунів до її
електромашинного вузла.
Представлено експериментальні дослідження енергогенеруючої плитки з різ-
ною кількістю підключених крокових двигунів (КД) до електромашинного вузлу.
КД тут виконує функції електрогенератора [4]. Досліджувана енергогенеруюча
плитка має компактні габаритні розміри і призначений для встановлення в містах з
великою (щільною) прохідністю людей (як в середині приміщення, так і зовні). При
виконанні кроку на плитку йде процес генерації електроенергії. В роботі представ-
лено опис експериментальних досліджень з визначенням кількості згенерованої
електроенергії від одного кроку на енергогенеруючу плитку. Визначено доцільність
використання декількох КД в якості генераторів електроенергії. Представлено ана-
ліз отриманих результатів експериментальних досліджень та їх обробки.
Експериментальні дослідження. Було розроблено дослідний зразок ене-
ргогенеруючої плитки, зовнішній вигляд якої представлено на рис. 1.
Умови експерименту.
1. Дослідження роботи електромашинного вузлу енергогенеруючої плит-
ки при підключенні одного КД.
2. Дослідження роботи електромашинного вузлу енергогенеруючої плит-
ки при підключенні двох КД.
Рисунок 1 – Зовнішній вигляд дослідного зразку енергогенеруючої плитки:

1 – натискна кришка енергогенеруючої плитки; 2 – осцилограф; 3 – система управління
Рис. 1. Дослідний зразок енергогенеруючої плитки

15
Висновки. Аналіз проведених експериментальних досліджень та їх обро-

бка показують, що підключення двох КД до електромашинного вузлу енергоге-
неруючої плитки дає змогу підвищити значення згенерованої електроенергії
приблизно в 3,9 рази. Отриманий результат цілком відповідає принципам про-
тікання електромеханічних процесів, що описує теорія електроприводу та базо-
ві закони теоретичних основ електротехніки.
Один крок на енергогенеруючу плитку може в середньому згенерувати
близько 1,16 Вт електроенергії. Значення згенерованої енергії від одного кроку
на енергогенеруючу плитку в більшій мірі залежить не від ваги людини, а від
того, як швидко (різко) робиться крок. Чим швидше темп ходьби та більш різко
виконуються кроки, тим більше енергії генерується.

1. Erik Ela, Congcong Wang, Sai Moorty, Kenneth Ragsdale, Jon O'Sullivan, Mark
Rothleder, Ben Hobbs. Electricity Markets and Renewables: A Survey of Potential Design Changes
and Their Consequences. IEEE Power and Energy Magazine, Vol. 15, Issue: 6, Nov.-Dec. 2017).
2017. C. 70–82. DOI: 10.1109/MPE.2017.2730827.
2. Гнатов A. В., Аргун Щ. В. Властивості та способи застосування п’єзоелектричних
елементів, як генераторів електроенергії. Автомобильный транспорт. Харків: ХНАДУ. 2017.
Вип. 41. С. 178–187.
3. Xiaofeng Li, Strezov V. Modelling piezoelectric energy harvesting potential in an
educational building. Energy Conversion and Management. 2014. C. 435–442.
doi:10.1016/j.enconman.2014.05.096.
4. Пат. 121490 України, H02K. Електромеханічний пристрій перетворення кінетичної
енергії в електричну з мультиплікатором / Гнатов А. В., Аргун Щ. В., Дзюбенко О. А; заяв-
ник та патентовласник Харківський нац. автом.-дорожн. ун.-т., Гнатов А. В. – № u 2017
05464; заявл. 02.06.2017; опубл. 11.12.2017, Бюл. №23.
УДК 621.31
РАСЧЕТ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ С УЧЕТОМ НЕЛИНЕЙНОСТИ

ХАРАКТЕРИСТИК ЭЛЕМЕНТОВ СЕТИ И СТАТИЧЕСКИХ
ХАРАКТЕРИСТИК МОЩНОСТЕЙ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ
Барбашов И.В., Обухов В.Р.
Национальный технический университет

«Харковский политехнический институт», Украина, г. Харьков
В общем случае уточненный расчет электрических сетей требует учета

нелинейности характеристик элементов сети и статических характеристик
мощностей по напряжению источников питания и потребителей.

16
Нелинейные элементы электрических систем и сетей (статические характе-

ристики источников питания, нагрузок потребителей, ветвей намагничивания
трансформаторов и автотрансформаторов, шунтирующих реакторов, поперечных
элементов схем замещения линий) и их характеристики рассмотрены в [1,2].
Подробная характеристика методов определения параметров установившихся
режимов простых замкнутых электрических сетей (кольцевой электрической сети и
сети с двухсторонним питанием) для различных случаев задания нагрузок узлов и
характеристик участков замкнутых электрических сетей рассматривается в [1].
В подразделах 1.1 и 1.2 [3] для определения параметров установившихся
режимов простых замкнутых электрических сетей использовались «классиче-
ские» методы контурных уравнений, наложения, размыкания по точкам пото-
кораздела и т. п. Так, потокораспределение в кольцевой электрической сети и
сети с двухсторонним питанием находится при принятых допущениях об отсут-
ствии потерь и равенстве напряжений во всех узлах. Это потокораспределение
является приближенным; оно может рассматриваться лишь как первое прибли-
жение и должно быть уточнено.
Кроме того, в случае сети с двухсторонним питанием полученное на на-
чальном этапе потокораспределение уточняется наложением на потоки мощно-
сти, рассчитанные в кольцевой электрической сети (при UА = UБ), уравнитель-
ной мощности, направленной от источника питания с большим напряжением в
сторону источника питания с меньшим напряжением. На втором этапе расчета
кольцевой электрической сети и сети с двухсторонним питанием уточняются
потоки на участках сети путем учета потерь мощности.
При этом кольцевая сеть рассматривается как совокупность двух разомк-
нутых сетей, связанных в точке потокораздела. Третий завершающий этап рас-
чета заключается в определении напряжений в нагрузочных точках сети. Ис-
ходными данными для него служат напряжения на шинах ИП (UА и UБ) и най-
денные на предыдущем этапе расчета уточненные значения мощности на уча-
стках сети.
Анализ первого и второго подходов к определению параметров устано-
вившихся режимов простых замкнутых электрических сетей (кольцевой элек-
трической сети и сети с двухсторонним питанием) позволяет признать, что учет
нелинейности характеристик элементов сети и статических характеристик
мощностей по напряжению источников питания и потребителей при расчете
простых замкнутых электрических сетей (кольцевой электрической сети и сети
с двухсторонним питанием) на основе контурных уравнений в три этапа прак-
тически не выполним.
Такой же вывод следует сделать относительно применения метода систе-
матизированного подбора для расчета простых замкнутых электрических сетей.
Согласно примеру 1.5, рассмотренному в [3], метод систематизированного под-
бора громоздок и дает весьма приближенный результат.
Предпочтительным для расчета простых замкнутых электрических сетей

17
(кольцевой электрической сети и сети с двухсторонним питанием) с учетом не-

линейных характеристик элементов схем замещения электрических сетей и ста-
тических характеристик мощностей по напряжению источников питания и по-
требителей является использование метода подбора с коррекцией по уравни-
тельной мощности без разрезания сети по точкам потокораздела.
Расчет электрических сетей любой конфигурации с учетом нелинейности
характеристик элементов схем замещения электрических сетей и статических
характеристик мощностей по напряжению источников питания и потребителей
начинается с определения приведенных к стороне ВН нагрузок узлов для усло-
вий всех рассматриваемых установившихся режимов с учетом требований
встречного регулирования напряжений на вторичной стороне ПС и всего диа-
пазона изменений коэффициентов трансформации трансформаторов, снабжен-
ных устройствами РПН.
Исходными данными для расчета являются предварительно принятое зна-
чение мощности на головном участке сети и заданное значение напряжения исто-
чника питания. При расчете для каждой узловой точки используется приведенная
мощность, сответствующая напряжению, найденному для данного узла. Расчет
ведется вплоть до получения напряжения на противоположном конце замкнутой
электрической сети. Обычно это напряжение не равно заданному, что свидетельс-
твует о несоответствии полученного расчетного режима действительному. Тогда
определяется компенсационная мощность, протекание которой по сети приводит к
сближению значений напряжений по концам замкнутой электрической сети с за-
данными.
Дальнейший расчет основан на повторении аналогичных вычислений, пока
не будет достигнута желаемая точность расчета. Учет характеристик нелинейных
елементов при анализе режимов электрических сетей требует большого объёма
вычислений и реализуется в виде компьютерных программ.
Список использованых источников:

1. Электрические системы. Электрические сети / В. А. Веников, А. А. Глазунов, Л. А.
Жуков и др.; под ред. В. А. Веникова, В. А. Строева. − М. : Высш. шк., 1998. − 511 с.
2. Барбашов И.В. Общая характеристика и основы анализа установившихся режимов
современных электрических систем и сетей : текст лекций / И.В. Барбашов. – Харьков : НТУ
«ХПИ», 2013. − 240 с.
3. Барбашов И.В. Расчет установившихся режимов замкнутых электрических сетей в
примерах и задачах : учеб. пособ. / И.В. Барбашов, Г.В. Омельяненко − Харьков : НТУ
«ХПИ», 2018. − 144 с

18
УДК 621.31
СОСТАВЛЕНИЕ СХЕМ ЗАМЕЩЕНИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ

ИХ ПАРАМЕТРОВ ДЛЯ ПРОТЯЖЕННЫХ ВОЗДУШНЫХ ЛИНИЙ
СВЕРХВЫСОКИХ НОМИНАЛЬНЫХ НАПРЯЖЕНИЙ
Барбашов И.В., Риморев Д.С.

«Харковский политехнический институт», Украина, г. Харьков
При анализе работы линий напряжением до 330 кВ включительно и дли-

ной 200−300 км в большинстве случаев можно не учитывать волновой характер
передачи электроэнергии. Как правило, режим работы таких линий рассчиты-
вается на основе их схем замещения с сосредоточенными параметрами Rл = r0 l,
Хл = х0 l, Gл = g0 l и Bл = b0 l.
В линиях сверхвысоких напряжений (от 330 кВ и выше) появляется необ-
ходимость в той или иной мере учитывать волновой характер передачи элек-
троэнергии. Анализ режимов работы подобных линий основывается на пред-
ставлении их как цепи с распределенными параметрами, где каждый малый
элемент линии длиной dl обладает активным r0 dl и индуктивным х0 dl сопро-
тивлениями, активной g0 dl и емкостной b0 dl проводимостями. При этом счита-
ется, что параметры линии (r0 dl, х0 dl, g0 dl и b0 dl) равномерно распределены
вдоль её длины. Такое представление о линии связано с некоторой идеализаци-
ей, поскольку ряд факторов, например наличие провеса проводов в пролете,
изменяет равномерность распределения индуктивности и емкости проводов;
также не постоянна интенсивность коронного разряда по длине провода.
Современные линии сверхвысоких напряжений имеют диапазон номиналь-
ных напряжений от 330 до 1150 кВ, а их длины варьируются в пределах 250−1000
км и будут, бесспорно, в дальнейшем достигать больших значений. Поэтому рас-
смотрение схем замещения таких электропередач имеет практическое значение.
Параметры продольных и поперечных элементов П-образной симметрич-
ной схемы замещения линий электропередачи могут быть определены с разной
степенью точности в зависимости от требований к учету распределенности их
параметров по длине [1].
Основные соотношения, связывающие напряжения U1, U2 и токи I1, I2 по
концам протяженной линии (уравнение длинной линии) с её параметрами Zвол,
γ0, l имеют вид:
U1 = U2 ch (γ0 l) + √3 I2 ∙ Zвол sh (γ0 l);

I1 = (1 / √3) (U2 / Zвол) sh (γ0 l) + I2 ch (γ0 l),

19
где Zвол – волновое сопротивление линии, Ом; γ0 = β0 + jα0 – коэффициент рас-

пространения волны на единицу длины, 1/км.
Волновое сопротивление Zвол и коэффициент распространения волны γ0
определяются через её удельные параметры по выражениям
Zвол = √(z0 / y0) = √[(r0 + jx0) / (g0 + jb0)] = Zвол ∟ξ;

γ0 = √(z0 y0) = √[(r0 + jx0) (g0 + jb0)] = γ0 ∟ζ = β0 + jα0,
где β0 – коэффициент затухания; α0 – коэффициент изменения фазы.

В свою очередь, параметры П-образных схем замещения линий сверхвы-
соких номинальных напряжений Zл и Yл могут быть получены как
Zл = B = Zвол sh (γ0 l),

Yл =(A − 1) / B = [ch (γ0 l) − 1] / [Zвол sh (γ0 l)] = (2 / Zвол) th (γ0 l / 2).
Линии сверхвысоких номинальных напряжений в расчетах могут пред-

ставляться пассивными четырехполюсниками с комплексными постоянными A,
B, C и D. Эти постоянные определяются по параметрам линии Zл и Yл
A = D = 1 + (Zл Yл) / 2, B = Zл, C = Yл [1 + (Zл Yл) / 4],
либо по коэффициентам, входящим в уравнение длинной линии,
A = D = ch (γ0 l), B = Zвол sh (γ0 l), C = (1 / Zвол) sh (γ0 l).
На практике более наглядно и удобно определять параметры

П-образной схемы замещения линии через удельное сопротивление z0, прово-
димость y0 и поправочные коэффициенты KZ и KY, учитывающие распреде-
ленность параметров по длине, т. е. по формулам
Zл = (z0 l) KZ; Yл = (y0 l) KY,
где KZ = sh (γ0 l) / (γ0 l); KY = th (γ0 l / 2) / (γ0 l / 2).

Так как для определения KZ и KY требуется вычисление гиперболических
функций, в качестве первого приближения используют разложение правой час-
ти KZ и KY в ряд и ограничиваются его первыми двумя членами.
Тогда KZ ≈ KZ ' = 1 + (γ0 l)2 / 6; KY ≈ KY ' = 1 − (γ0 l)2 / 12.
Поскольку KZ и KY − комплексные величины, более удобно использовать
действительные поправочные коэффициенты непосредственно для каждого из
сопротивлений и проводимостей схемы замещения, т. е. определение её пара-
метров в виде
Rл = (r0 l) kR; Xл = (x0 l) kX; Gл = (g0 l) kG; Bл = (b0 l) kB,

20
где kR = (1 − x0 b0 l 2 / 3) + [1 − (x0 / r0)2] r0 g0 l 2 / 6;

kX = 1 − (x0 b0 l 2 / 6) [(1 − (r0 / x0) 2] + r0 g0 l 2 / 3;
kG = (1 + x0 b0 l 2 / 6) + [(b0 / g0) 2 − 1] r0 g0 l 2 / 12;
kB = (1 + x0 b0 l 2 / 12) − [2 + g0 x0 / (b0 r0)] r0 g0 l 2 / 12.
Анализ выражений для kR, kX и kB показывает, что их значения в основ-
ном определяются первыми слагаемыми, которые не зависят от Gл = g0 l.
Тогда kR ' = 1 − x0 b0 l 2 / 3; kX ' = 1 − (x0 b0 l 2 / 6) [(1 − (r0 / x0)2];
kB ' = 1 + x0 b0 l 2 / 12. Обычно эти выражения используются при определении
Rл, Xл и Bл, когда при расчетах пренебрегают потерями активной мощности на
корону, принимая g0 = 0.
При рассмотрении идеализированной линии (линии без потерь, в ко-
торой r0 и g0 равны нулю) её реактивные параметры определяются с помощью
коэффициентов: kX '' = 1 − x0 b0 l 2 / 6; kB '' = 1 + x0 b0 l 2 / 12.
Список использованых источников:

1. Барбашов И. В. Общая характеристика и основы анализа установившшихся режи-
мов современных электрических систем и сетей : текст лекций / И. В. Барбашов. − Харьков :
НТУ «ХПИ», 2013. − 240 с
УДК 621.31
К ВОПРОСУ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ

СИЛОВЫХ ТРАНСФОРМАТОРОВ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЛУАТАЦИИ
Березка С.К., Стасюк И.В., Хоменко И.В.

"Харьковский политехнический институт", Украина, г. Харьков
В Украине в эксплуатации находится около 135 высоковольтных подстан-

ций. Их суммарная установленная мощность составляет 78,2 тыс. МВА. В па-
раллельной работе могут находиться до четырех трансформаторов на одной
подстанции. Поэтому любые экономически целесообразные режимы работы
трансформаторов на подстанциях относятся к эффективным мероприятиям по
снижению потерь электроэнергии.
Проведен критический анализ различных критериев оптимизации силовых
трансформаторов при их параллельной работе.
Выбор критерия для оптимизации режимов работы неоднозначная задача. В
качестве наглядного средства решения обычно использовались графоаналитиче-
ские методы. В то же время использование компьютерного моделирования обес-
печивает больший диапазон перебора вариантов и лучшую точность вычислений.

21
В качестве самого простого и достаточно эффективного можно предложить

критерий минимизации активных потерь мощности.
Но его использование в условиях эксплуатации требует существенных до-
полнений. Предлагается рассмотреть критерий оптимизации с учетом потоков
реактивных мощностей.
Это повысит точность расчетов, приблизит теоретические выкладки к полу-
ченным результатам в условиях эксплуатации.
Проведены расчеты для однотипных и разнотипных трансформаторов и ав-
тотрансформаторов, с учетом и без учета потоков реактивной мощности. Уста-
новлены области оптимизации трансформаторного оборудования подстанции
при их параллельной работе. Определена максимальная погрешность, обуслов-
ленная различием каталожных и паспортных данных для рассмотренных случа-
ев, а также максимальная погрешность, вызванная не учетом потоков реактив-
ной мощности в расчетах. Предложенный критерий оптимизации включает па-
раметры, учитывающие изменение основных характеристик трансформатора в
процессе эксплуатации.
УДК 621.316
ЗНАЧЕННЯ РИНКУ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ У СТРУКТУРІ НОВОЇ

МОДЕЛІ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
Бондаренко Р.В., Довгалюк О.М., Мірошник К.А.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,

Україна, м. Харків
На сьогоднішній день український енергоринок перебуває у перехідному

етапі від застарілої моделі оптового ринку (пулу) до нової моделі двосторонніх
договорів та балансуючого ринку. Відтак, з плином часу, будуть пройдені певні
етапи підготовки з поступовим впровадженням та тестуванням змін у функціо-
нуванні ринку електроенергії та в усіх режимах об’єднаної енергетичної систе-
ми (ОЕС) України в цілому.
Новий ринок електроенергії спрямований на припинення існуючої моделі
«єдиного покупця» та впровадження шести нових ринків, а саме:
 ринку двосторонніх договорів (РДД) – ринку двостороннього продажу
та купівлі електроенергії між виробниками та постачальниками (споживачами)
електроенергії;
 балансуючого ринку (БР) – ринку для продажу та купівлі необхідних
об'ємів електричної енергії оператором системи передачі для балансування що-
денних обсягів електропостачання та регулювання небалансів;

22
 ринку «на добу вперед» (РДВ) – ринку електричної енергії та її поста-

чання на наступний день на умовах, погоджених торговим днем раніше;
 внутрішньодобового ринку (ВДР) – ринку торгівлі електроенергією
протягом дня після торгів «на добу вперед»;
 роздрібного ринку (РР) – ринку для кінцевих споживачів, які купують
електроенергію безпосередньо у постачальників електроенергії та інших учас-
ників ринку, що надають послуги, пов'язані з енергопостачанням, на підставі
договорів, укладених на вибір споживачів;
 ринку допоміжних послуг (РДП) – ринку, на якому оператор системи
передач може придбати численні допоміжні послуги для забезпечення стабіль-
ного та якісного енергопостачання.
Найбільшу зацікавленість викликає саме останній з перерахованих рин-
ків, бо досі нема чіткої відповіді як саме він буде функціонувати і чи не впли-
нуть його економічні фактори на перетоки потужностей у системі.
Річ в тім, що саме РДП опосередковано забезпечує безпеку електроенер-
гетичних систем та якість електроенергії за рахунок функцій, які в нього вклю-
чені, а саме: автоматичний резерв відновлення частоти (АРВЧ); резерв підтри-
мання частоти (РПЧ); ручний резерв відновлення частоти (РРВЧ); резерв замі-
щення (РЗ); відновлення ОЕС після аварії; регулювання напруги.
У проекті нової моделі ринку електричної енергії зазначено, що перші чо-
тири функції є конкурентними, тобто за право їх надання може вестись змаган-
ня (аукціон), а останні два – не конкурентні.
Функціонування РДП не є допустимим, якщо не будуть урегульовані усі
питання, що стосуються безпеки, оскільки частота в системі на необхідному
рівні повинна підтримуватись завжди і оператор системи передачі, а саме ДП
НЕК «Укренерго», повинен завжди мати на поготові необхідні ресурси та резе-
рви для керування небалансами, напругою, частотою та аварійними режимами.
Створення конкурентних умов на цьому ринку може призвести до корупційних
зговорів або монополії, коли оператор буде вимушений придбати необхідні ре-
зерви електроенергії за високими цінами. Або може виникнути ще гірша ситуа-
ція, якщо оператор системи передачі не зможе закупити резерви в необхідній
кількості, що призведе до системних аварій та відключень електроспоживачів.
Участь у РДП можуть приймати суб’єкти, що здійснюють управління
кваліфікованими генеруючими одиницями, або блоками ТЕЦ, або одиницями
відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), або диспетчеризованим навантаженням,
які набули статус учасника РДП, тобто успішно пройшли процедуру реєстрації
на РДП, у тому числі пройшли процедуру кваліфікації постачальників допомі-
жних послуг (ДП) відповідно до Кодексу системи передачі [1] і, таким чином,
підтвердили відповідність характеристик ДП, які надаватимуться ними, на від-
повідність вимогам Кодексу системи передачі.
ДП можуть надаватися як на обов’язкових, так і на добровільних засадах.
Для користувачів системи передачі або системи розподілу, які є споживачами

23
електроенергії, усі ДП надаються на добровільних засадах.

З метою упередження створення штучного дефіциту ДП, усі енергогене-
руючі компанії повинні подавати пропозиції оператору системи передачі щодо
надання ДП у відношенні своїх сертифікованих генеруючих одиниць.
Надання пропозицій ДП для забезпечення регулювання напруги та реактив-
ної потужності, а також із забезпечення відновлення функціонування ОЕС Украї-
ни після системної аварії є обов’язковим для всіх ГЕС, які згідно з вимогами Ко-
дексу системи передачі зобов’язані мати таку технічну спроможність [2].
Зважуючи на усі протиріччя та гарантії, які прописані у проекті функціо-
нування нового ринку електричної енергії, можна дійти висновку, що питання
створення надійної та безпечної роботи ОЕС України є важливим і воно повніс-
тю враховане і закріплене відповідними правилами та нормами. Головним за-
вданням на перехідному етапі до нової моделі ринку буде саме виконання вста-
новлених нормативів.

1. Постанова НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 «Про затвердження Кодексу системи пе-
редачі». Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18
2. Затверджено Постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018 «Правила ринку». Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0307874-18
УДК 656.3
АНАЛИЗ АСПЕКТОВ ПИТАНИЯ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА

ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГ ПОСТОЯННЫМ И ПЕРЕМЕННЫМ ТОКОМ
Бондаренко В.Е., Пономаренко С. Г.
Национальный технический университет «Харьковский политехнический ин-

ститут», Украина, г. Харьков
В Украине и странах СНГ принято 2 системы: постоянного тока (напря-

жение 3 кВ); однофазного переменного тока частотой 50 Гц (напряжение 25
кВ). В качестве преобразователей переменного тока в постоянный на подстан-
циях используют экономичные и надежные в эксплуатации полупроводниковые
преобразователи.
Проведенный анализ показал, что к достоинствам системы постоянного
тока можно отнести: возможность применения и непосредственного подключе-
ния к тяговой сети тяговых двигателей постоянного тока; использование двига-
телей постоянного тока с последовательным возбуждением.
Недостатками системы постоянного тока являются: сравнительно низкое
напряжение в тяговой сети, что ограничивает расстояние между тяговыми под-

24
станциями 15-18 км.; площадь сечения проводов контактной сети (КС) в мед-
ном эквиваленте может достигать 400 – 600 мм2 на один путь, поэтому опоры
КС постоянного тока получаются тяжелыми и дорогими; повышенные потери
энергии и напряжения в тяговой системы; наличие электрокоррозии подземных
металлических сооружений, вызываемой протеканием в земле блуждающих
токов, требует специальной защиты для ее уменьшения; необходимость преоб-
разования переменного тока в постоянный.
Среди достоинств системы переменного тока следует отметить: высокое
напряжение в тяговой сети дает возможность увеличивать расстояние между
подстанциями 30-40 км.; КС имеет малую площадь сечения проводов (150 мм2
в медном эквиваленте), поэтому опоры оказываются легкие и дешевые; потери
напряжения в сети переменного тока в 3,3 раза меньше по сравнению с систе-
мой постоянного тока, а потери электроэнергии – в 11 раз меньше.
К основным недостаткам системы переменного тока можно отнести: на-
личие однофазной нагрузки тяги, которая является источником несимметрии в
сети; однофазная нагрузка тяги оказывает электромагнитное влияние на линии
связи и другие металлические сооружения и коммуникации, расположенные
вдоль железной дороги.
Таким образом, выполненный анализ показал, что для тяговой системы
железных дорог Украины перспективным направлением развития является сис-
тема переменного тока.
УДК 621.316
ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В ІЗОЛЯЦІЙНИХ

КОНСТРУКЦІЯХ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ
Борзенков І.І., Данильченко Д.О., Шевченко С.Ю.

На даний час відкритою темою стоїть питання визначення технологічних

втрат енергії при передачі електричної енергії на ізоляційних конструкціях повітря-
них ліній електропередавання. Згідно СОУ-Н ЕЕ 40.1-37471933-82:2013 «Методич-
ні рекомендації визначення технологічних витрат електричної енергії в трансфор-
маторах і лініях електропередавання», втрати електроенергії в ізоляції повітряних
ліній електропередавання (ПЛ) з урахуванням ступеня забруднення атмосфери ви-
значаються за наступною формулою:
(1)

25
де Uном – номінальна напруга ПЛ, кВ; Nіз – кількість ізоляторів у фазі ПЛ; Nгір – кіль-
кість гірлянд ізоляторів, яку приймають згідно з проектом ПЛ; Tвол - тривалість у роз-
рахунковому періоді вологої погоди (туман, роса, дощ, мокрий сніг, паморозь), го-
дин; Rіз – електричний опір одного ізолятора, кОм, який визначають за формулою:
(2)
де Nр – номер рівня ступеня забруднення атмосфери, визначається у відповідності

до ГКД 34.51.101.
Проте, наведена у нормативному документі методика не враховує такі пара-
метри як опір витоку по поверхні ізолятора з точки зору оберненої величини опору
витоку. Тобто, не враховується зміна струму витоку через поверхню забрудненої
ізоляції від провідності слою забруднення в залежності від впливу погодних умов.
Не має методики розрахунків цих параметрів.
Відсутність повної інформації не дає можливості давати достовірну оцінку у
визначені втрат електроенергії в ізоляції ПЛ розрахунковим методом. Тому запро-
поновано розробити методику, для визначення втрат електричної енергії в ізоляцій-
них конструкціях ПЛ з розрахунком провідності забрудненого слоя на поверхні ізо-
лятора в залежності від ступеня забруднення атмосфери та впливом погодних умов
з наступним розрахунком струму витоку через поверхню ізолятора.
УДК 621.321.
КОНТРОЛЬ НАПРУГИ В ТЯГОВІЙ МЕРЕЖІ З ВИКОРИСТАННЯМ

БЕЗПРОВІДНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Босий Д.О., Громова Ю.М., Косарєв Є.М., Пулін М.М., Сиченко В.Г.
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

ім. ак. В. Лазаряна, Львівська залізниця, Україна, м.Львів
Визначення режиму напруги в системі тягового електропостачання і оці-

нка його впливу на роботу електрорухомого складу і пристроїв електропоста-
чання є одним з найбільш важливих завдань при побудові сучасної системи
електроживлення залізничного транспорту. Від режиму напруги залежать такі
параметри, як швидкість руху поїзда, зміна струму і тягового зусилля електро-
воза, можливість подолання інерційних підйомів, навантаження і робота окре-
мих пристроїв електропостачання. Режим напруги залежить від великої кілько-
сті взаємопов’язаних і взаємовпливаючих факторів. Насамперед, це якість на-
пруги, режими роботи системи зовнішнього електропостачання, кількість елек-

26
трорухомого складу на фідерній зоні, параметри системи тягового електропо-

стачання та режим ведення кожного електровоза.
При побудові розподіленої системи тягового електропостачання важли-
вими задачами є оптимальне розміщення підсилюючих пунктів та визначення їх
потужності. Визначення місця встановлення підсилюючого пункту виконується
за допомогою методу сенсорних вузлів. При цьому в системі розподіленого
електропостачання необхідно контролювати рівні напруги у заданому діапазоні
на струмоприймачах електрорухомого складу при русі міжпідстанційною зо-
ною будь-якої кількості поїздів.
Для цього на кафедрі ІСЕ ДНУЗТ розроблено спосіб контролю рівнів на-
пруги в контактній мережі безпосередньо на струмоприймачах електрорухомого
складу незалежно від кількості поїздів на міжпідстанційній зоні. Суть даного спо-
собу полягає в тому, що для визначення напруги в контактній мережі електрифі-
кованої ділянки постійного струму вимірюють напругу на шинах суміжних тяго-
вих підстанціях та посту секціонування всередині міжпідстанційної зони. При
цьому додатково вимірюють розподіл напруги уздовж міжпідстанційної зони за
допомогою пристроїв вимірювання напруги в мережі постійного струму з бездро-
товою передачею даних через відстань в межах 1–3 км, після чого обчислюють
необхідну потужність та регулюють величину її генерації системою управління,
враховуючи кількість підсилюючих пунктів, які розподілені уздовж електрифіко-
ваної залізниці постійного струму. В процесі синтезу розподіленої системи тяго-
вого електропостачання виникла необхідність оптимізації кількості встановлюва-
них на між підстанцій зоні датчиків напруги. В доповіді розглядається результати
реалізації вказаної системи з застосуванням методу Френеля.
УДК 621.331
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РЕЖИМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

РОЗГАЛУЖЕНИХ СИСТЕМ З НЕЛІНІЙНИМИ ТА
НЕСИМЕТРИЧНИМИ НАВАНТАЖЕННЯМИ
Босий Д.О., Земський Д.Р.
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені

академіка В. Лазаряна, Україна, м. Дніпро
Підвищення ефективності передачі електричної енергії є задачею, яку ви-

значає стратегія розвитку Енергетики України до 2030 року. Відповідно до стати-
стичних даних Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за
перший квартал 2018 р. величина загальних втрат електроенергії на її транспорту-
вання електричними мережами становила 12,3% (4,9 млрд. кВт∙год) від загального

27
відпуску електроенергії в мережу. Для порівняння, у державах Євросоюзу прийн-

ятним вважають втрати на рівні 6-8%. Передбачається зменшення цих втрат у
2030 р. до 9% через модернізацію розподільчих і магістральних мереж.
Розгалужена система електропостачання у поєднанні із споживачами, що
відрізняються різними режимами, умовами роботи та характером навантажен-
ня, утворює складний енергетичний комплекс із взаємним, багатофакторним
електромагнітним впливом, внаслідок дії якого спостерігається погіршення
якості електричної енергії, транзитні перетоки активної та реактивної потужно-
сті. Виникнення негативних явищ у електричних мережах призводить до істот-
ного зменшення економічних показників роботи системи електропостачання та
збільшує ризик зникнення електроживлення у споживачів. Впровадження сис-
теми автономного управління електричними мережами Smart Grid потребує
пристосування останньої до раптових змін кількості споживачів, різкозмінного
навантаження, розподіленої генерації енергії через розвиток децентралізації си-
стем електропостачання, використання накопичувачів та пристроїв компенсації
реактивної потужності, їх поведінки під час виникнення несинусоїдних та не-
симетричних режимів роботи.
ПАТ «Укрзалізниця» на одному рівні з великими регіональними енергетич-
ними компаніями може здійснювати ліцензовану діяльність із розподілу або пос-
тачання електроенергії у побутовому та промисловому секторі. Споживачі, що
розташовані поряд з електрифікованими на змінному струмі залізничними лінія-
ми, отримають живлення від трифазної мережі напругою 25 кВ, виконаної за сис-
темою «два проводи-рейка» (ЛЕП ДПР). До причин виникнення проблеми елект-
ромагнітної сумісності між споживачем та лінією ДПР відноситься гальванічний
зв’язок останньої через рейки та шини тягової підстанції із системою тягового
електропостачання, близьке розташування контактної мережі та неоднорідність
параметрів самої лінії живлення нетягових споживачів. Магнітне поле, створене
унаслідок специфіки параметрів тягової мережі та роботи перетворювача електро-
возів несинусоїдним тяговим струмом, індукує у фазах ДПР вищі гармоніки час-
тотою кратною 50 Гц. Наявність заземленої фази призводить до того, що потенці-
ал рейки відносно землі, на відміну від потенціалу двох розміщених на опорі про-
водів, залишається практично незмінним уздовж всієї довжини зближення контак-
тної мережі та лінії ДПР. Результатом цього є зміщення трикутника лінійних на-
пруг у споживача по відношенню до трикутника напруг на шинах підстанції, що
проявляється у вигляді несиметрії напруги. Якість електричної енергії на шинах
підстанції 27,5 кВ, від яких отримує живлення тягова мережа та відходять фідери
лінії ДПР, може бути значно погіршена через нерівномірне завантаження тягового
трансформатора, вищі гармоніки струму електрорухомого складу та вплив систе-
ми зовнішнього електропостачання.
Загалом ступінь негативного впливу тягової мережі на якість електроене-
ргії залежить від інтенсивності руху поїздів, кількості колій на ділянці, схеми та
режиму роботи системи електропостачання і розташування проводів лінії ДПР

28
у просторі.
Зазначенні вище чинники є основини причинами погіршення якості на-
пруги у місці приєднання КТП до ліній ДПР, що у свою чергу збільшує втрати
потужності під час передачі, перетворення та споживання електроенергії, по-
рушує умови роботи електричних машин, компенсуючих та електронних при-
строїв, зокрема випрямлячів, викликаючи появу неканонічних гармонік у спек-
трі випрямленого струму та напруги.
Варто зазначити, що унаслідок почергового підключення найменш заван-
таженої фази тягового трансформатора у групі підстанцій до різнойменних фаз
системи зовнішнього електропостачання, неможливо реалізувати двостороннє
живлення ліній ДПР, яке з позиції надійності електропостачання та втрат в сис-
темі має беззаперечні переваги.
У доповіді презентуються результати досліджень показників якості елек-
тричної енергії на приєднані у споживача, який живиться від лінії ДПР та пос-
каржився на невідповідну якість електроенергії.
За результатами представлених у доповіді експериментальних досліджень
та аналізу отриманих даних можна зробити висновок, що якість електричної
енергії у споживача, обладнання якого отримує живлення від лінії ДПР, не від-
повідає встановленим вимогам. Причиною цьому є конструкція та умови робо-
ти живлячої лінії, що перебуває під впливом електромагнітного поля контактної
мережі. Таким чином, виникає задача приведення якості електроенергії до на-
лежного стану. Можливі заходи з цього приводу можуть полягати як у ліквіда-
ції ліній ДПР так і їх віднесенні від залізничної колії чи їх реконструкції у зви-
чайні трифазні. Можливим перспективним рішенням для покращення якості
електроенергії є забезпечення двостороннього живлення лінії ДПР. Робота у
цьому напрямі дозволить збільшити ефективність передачі електроенергії та
надійність електропостачання нетягових сторонніх та залізничних споживачів.
УДК 621.311
ДОСЛІДЖЕННЯ ЧАСТОТИ В ОЕС УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ

ВИМОГ ENTSO-E
Вайнфельд Е.Й. 1, Довгалюк О.М. 2, Шкребела А.В. 2, Привалов Ю.Л. 2

1
ТОВ «БІІР Україна», Україна, м. Одеса
2
Забезпечення стабільної та надійної роботи енергосистеми безпосередньо

залежить від показників якості електричної енергії, одним з яких є відхилення

29
частоти. Рівень частоти впливає на продуктивність роботи споживачів електри-

чної енергії, а також на роботу генераторів електричних станцій, це призводить
до необхідності підтримки відхилень частоти в допустимих межах. Для енерго-
системи України допустимі відхилення частоти від номінальної регламенту-
ються [1, 2] і їх нормально допустимі значення становлять ± 0,2 Гц, а гранично
допустимі ±0,4 Гц. Для забезпечення заданого діапазону зміни частоти в енер-
госистемах використовуються системи автоматичного регулювання, які реалі-
зують первинне, вторинне та третинне регулювання.
На сьогоднішній день вимоги щодо регулювання частоти і потужності
досить різні для енергосистем [3, 4], оскільки вони враховують структуру та
особливості функціонування енергосистем, величину наявних маневрених ре-
зервів потужності, які можуть бути задіяні у вторинному та третинному регу-
люванні частоти.
У зв’язку з реструктуризацією оптового енергоринку України та перспек-
тивою інтеграції об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з європейсь-
ким об'єднанням системних операторів з передачі електроенергії (ENTSO-E), в
даний час важливим є дослідження регулювання частоти як в ізольованому ре-
жимі роботи української енергосистеми, так і при об’єднаній роботі з європей-
ською енергосистемою. Для проведення таких досліджень необхідно проаналі-
зувати перехідні процеси при виникненні в ОЕС України збурень, що призво-
дять до відхилення частоти, та наявність відповідних резервів потужності для
забезпечення первинного та вторинного регулювання частоти. Специфікою та-
ких досліджень є неможливість проведення натурних експериментів та необ-
хідність застосування для цього моделювання режимів енергосистем.
Для аналізу регулювання частоти в середовищі MatLab Simulink була побу-
дована модель енергооб’єднання ОЕС України з ENTSO-E (рис. 1), яка враховує
особливості будови та режимів роботи електростанцій, для чого теплові (ТЕС),
атомні (АЕС), гідроелектростанції (ГЕС) представлені окремими блоками. Крім
того модель враховує основні параметри, які впливають на режим роботи енерго-
об’єднання, а саме: генеруюча потужність, потужність навантаження, особливості
характеристик автоматичних регуляторів, які застосовуються для забезпечення
режиму, стала механічної інерції, статизм енергосистеми тощо. З використанням
розробленої моделі проведений комплекс розрахунків перехідних процесів при
автономній роботі енергосистем та при їх обʼєднанні на паралельну роботу.
Аналіз результатів моделювання показує, що при втраті генеруючого аг-
регату потужністю 1 ГВт в ОЕС України при автономній роботі буде відбува-
тися спад частоти в межах до 0,2 Гц, що свідчить про те, що засоби первинного
регулювання не будуть задіяні.

30
Рисунок 1 – Модель енергооб’єднання ОЕС України з ENTSO-E
Стосовно відновлення потужності засобами вторинного регулювання слід

зазначити, що резерву потужності ОЕС України в 480 МВт не вистачить для
повернення частоти до номінального значення 50 Гц. З цього випливає, що при
такому небалансі в ОЕС України відбудеться відхилення частоти в межах
± 0,2 Гц, згідно з нормативною документацією [3] ці межі є допустимими та ці
коливання можуть продовжуватися не більше 15 хв. В енергооб’єднанні
ENTSO-E при такому збуренні за умови автономної роботи відхилення частоти
буде в межах ± 0,05 Гц, що свідчить про нормальний рівень відхилення частоти.
При паралельній роботі енергосистем у разі виникнення такого небалансу
потужності відхилення частоти буде в допустимих межах, але виникає низка
питань щодо забезпечення пропускної здатності ліній, забезпечення статичної
стійкості та показників якості електричної енергії, що потребує проведення до-
даткових досліджень.

1. Электрическая энергия. Нормы качества электрической энергии в системах элект-
роснабжения общего назначения: ГОСТ 13109-97. [Чинний від 01.01.2000]. - К.: Изд-во стан-
дартов, 1999. - 31 с.
2. Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної при-
значеності (EN 50160:2010, IDT): ДСТУ EN 50160:2014. [Чинний від 01.10.2014]. - К.: Міне-
кономрозвитку України 2014. – 27 с.
3. Вимоги до регулювання частоти і потужності в ОЕС України: СОУ-Н ЕЕ ЯЕК
04.156:2009. [Чинний від 23.05.2009]. – К.: Мінпаливенерго, 2009. – 54 с.
4. Load-Frequency Control and Performance [E]. A1 – Appendix1. [Чинний від 01.
03.2004]. – UCTE OpHB [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.pseoperator.pl/uploads/kontener/UCTE_Operatio n_Handbook_ Appendix1.pdf.

31
УДК 621.311
ОДНОФАЗНІ ЗАМИКАННЯ В ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ
Воропай В.Г., Дьяков Є.Д.
Харківський національний університет міського господарства

імені О.М. Бекетова, Україна, м. Харків
Однофазні замикання на землю (ОЗЗ) є одним з поширених видів пошко-

джень ліній електропередач. Можна виділити два основних види однофазних
замикань на землю: металеві та дугові. При виникненні дугового замикання на
землю спостерігаються кидки струму, які можуть досягати 4-8 кратної величи-
ни струму основної гармоніки. Напруга набуває характерну форму. Дуга не
завжди горить стабільно. Можливі зміни частоти перезапалення дуги.
Час горіння дуги в залежності від параметрів електричного кола і зовніш-
ніх факторів може істотно різнитися. Найбільшу небезпеку становлять режими,
коли дуга горить тривалий час. Для вивчення аварійних режимів, що мають мі-
сце при виникненні дугових КЗ, доцільно розглянути умови, при яких дугового
розряд може існувати тривалий час.
Властивості електричної дуги, що розглядається як елемент електричного
кола визначаються її вольтамперною характеристикою (ВАХ). Електрична дуга,
що виникає при коротких замиканнях має падаючу нелінійну статичну ВАХ.
Нахил дотичної до цієї кривої, буде різним у різних точках. Для всіх точок цієї
характеристики величина , що є відмінною рисою падаючої
ВАХ. Для стійкого горіння дуги необхідно певне поєднання параметрів елек-
тричної мережі та дугового розряду. Розглянемо умови стійкого горіння дуго-
вого розряду, що живиться генератором постійного струму з ЕРС Е і внутріш-
нім опором rг. Послідовно з дугою включено активний опір r. При величині
струму I, на дузі встановлюється напруга Uд. Першою умовою сталого режиму
горіння дуги є виконання закону Кірхгофа для замкненого кола, тобто
. (1)
Якщо зовнішній опір r багато більший внутрішнього опору генератора r г,

то при постійній Е, напруга на зажимах генератора
(2)
буде мало змінюватися при зміні струму в колі його можна вважати постійним.
Тому першу умову стійкого горіння дуги можна записати у вигляді

32
. (3)
Однак, даної умови стійкості горіння недостатньо, оскільки при падаю-

чій характеристиці дугового розряду і незмінній величині r вона виконується не
для всіх точок ВАХ. Незначні зміни величини розрядного струму можуть приз-
водити до порушення стійкого режиму. Припустимо, що струм дугового розря-
ду змінився від величини I на ΔI. Цій зміні струму буде відповідати зміна на-
пруги на ділянці дугового розряду:
. (4)
В результаті в колі виникає ЕРС самоіндукції
(5)
де L – індуктивність кола, в якому виник дуговий розряд.

Для цього моменту (зміни струму) справедливо рівняння Кірхгофа у ви-
гляді:
(6)
провівши перетворення отримуємо
. (7)
Інтегруючи рівняння 7 в межах від t = 0 до t і від ΔIo до ΔI отримуємо
(8)
де ΔIo – зміна струму, що відповідає моменту часу t = 0.

З рівняння 8 випливає, що якщо ,то всяка зміна струму ΔIo,
що має місце в момент часу t = 0, буде зростати з плином часу і, навпаки, якщо
, то початкове зміна струму ΔIo з плином часу буде зменшуватися
до нуля.
У першому випадку горіння дуги буде нестійким. Дуга буде горіти стійко,
якщо сума всіх позитивних опорів кола і диференціального опору розряду ма-
тиме позитивне значення. Ця умова і є критерієм стійкості розряду.

33
УДК 620.92
ЕЛЕКТРИЧНИЙ ГЕНЕРАТОР ДЛЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ

УСТАНОВОК НЕВЕЛИКОЇ ПОТУЖНОСТІ ДОМОГОСПОДАРСТВ
Галько С.В., Новах Б.С.
Таврійський державний агротехнологічний університет,

Україна, м. Мелітополь
Використовування вітроенергетичних установок (ВЕУ) малої потужності

(від декількох десятків ватів до 20…100 кВт) економічно виправдане для енер-
гопостачання автономних споживачів, віддалених від ліній електропередач, не-
великих домогосподарств, в сільському господарстві для механізації
трудомістких робіт, водопідйому, зрошування, механізації, освітлення і опалю-
вання різних виробничих і житлових приміщень. Розробкою і виробництвом
ВЕУ малої потужності займається досить велика чисельність закордонних фірм
і вони характеризуються різноманіттям конструкторських рішень, проте, в
цілому, зусилля розробників, направлені на рішення проблем ефективності,
безпеки, надійності і економічності. Важливими аспектами їх розробок є про-
стота конструкції і системи управління.
Найбільше розповсюдження до недавнього часу мали ВЕУ горизонталь-
но-пропелерного типу, проте ВЕУ вертикально-осьового типу починають зна-
ходити все більше застосування, і багато фірм направляють свої зусилля на
дослідження і розробку саме таких машин. Великий внесок у створення верти-
кальних ВЕУ внесли дослідники національної лабораторії Sandiа (США, Нью-
Мексіко), України, Росії, Казахстану, Молдови.
Відомо, що для ВЕУ малої потужності найбільш перспективним є вико-
ристання багатополюсних синхронних генераторів (СГ) з постійними магнітами
[1, с. 312…314]. Їх перевагою є простота конструкції, відсутність контакту ков-
зання, високий ККД і менше нагрівання із-за відсутності втрат в обмотці збуд-
ження і в контакті ковзання [2].
Нами розроблено і запатентовано вітроелектрогенератор (ВЕГ) плоскої
конструкції (рис. 1) для ВЕУ невеликої потужності, що використовуються у
домогосподарствах. В основу розробки покладено використання аксіального
магнітного поля, що створюється неодимовими магнітами розміром 30х10 мм
№48 (пат. №116576) [3]. В даний час масове виробництво неодимових магнітів
є однією з найбільш розвинених, затребуваних і перспективних галузей. Голов-
ним виробником цих унікальних магнітів сьогодні є Китай [4].
Існуючі відомі пристрої подібних СГ мають низький ККД, обумовлений
втратами у стальному магнітопроводі статора із-за його перемагнічування, а та-

34
кож низьку надійність, обумовлену складністю виводів кінців обмоток через не-
рухомий вал та приєднання їх до електроспоживача.
Розроблена модель належить до СГ і усунення вищевказаних недоліків
вирішується за рахунок конструктивного виконання генератора, який містить
корпус 1, що може бути встановлений як вертикально, так і горизонтально, вал 2,
закріплений у підшипникових щитах 3. На валу 2 розташований тридисковий
ротор. На двох зовнішніх стальних дисках 4 рівномірно по колу закріплені
постійні неодимові магніти 5 з дзеркально розташованими один до одного од-
нойменними полюсами та чергуванням полюсів по колу. Третій роторний диск 6,
виконаний із сталі і розташований між статорними дисками 7 з котушками 8
трапецієвидної форми без осердя. Якірні котушки 8 без осердя з’єднані згідно з
трифазною системою генератора і установлені у площині статора перпендику-
лярно осі вихідного вала 2 та залиті компаундом. Шпильками 9 статор 7 з
якірними обмотками 8 жорстко закріплений у нерухомому корпусі 1. Вал елек-
трогенератора 2 кінематично з’єднаний з вихідним валом вітродвигуна (не пока-
зано).
Відома методика розрахунку СГ з постійними магнітами з урахуванням
втрат у магнітопроводі [5] має такі недоліки: складність розрахунків, генератор
з статорним магнітопроводом буде мати значне залипання ротора, а виконання
пазів під кутом, для зменшення залипання, збільшать втрати в самому
генераторі; виконання обмоток з укороченим кроком, для зменшення паразит-
них впливів гармонік, призводе до збільшення масо-габаритних розмірів гене-
ратора. Отже розглянута методика [5] не прийнятна для проектування приса-
дибних ВЕГ. Тому нами запропонована методика розрахунку ВЕГ на неодимо-
вих магнітах.

1. Jon Twidell and Tony Weir. Renewable Energy Resources. - London and New York:
Taylor & Francis, 2006.- 601 р.
2. Пат. 201403035Y CN. МПК Н02К16/02, Н02К15/02, Н02К3/28, Н02К1/22. Вітроеле-
ктрогенератор; Опубл. 10.02.2010.
3. Пат. 116576 UA. МПК Н02К16/00, Н02К16/04, Н02К21/00, Н02К21/44. Електричний
генератор плоскої конструкції / С.В. Галько, Б.С. Новах, А.В. Жарков.- u201612745.- Заявл.
14.12.2016; Опубл. 25.05.2017, Бюл. №10.
4. Жарков А. В. Когенерационный ветропарк для крестьянского хозяйства / А. В.
Жарков // Вестник аграрной науки Дона.– 2017.– № 4(40).– С.52-60.
5. Расчет и проектирование ветроэлектрических установок с горизонтально-осевой
ветротурбиной и синхронным генератором на постоянных магнитах / Яковлев А.И. и др. –
Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т «ХАИ», 2003. – 125 с.

35
УДК 681.5
ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ КОМУНАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Гаряжа В. М., Кравченко Ю. П.

Характер комунального електропостачання значною мірою впливає на

умови спорудження, розвитку і експлуатації електричних мереж. Частіше за все
постачальник електроенергії не може відмовити споживачеві в приєднанні,
тільки може змусити погодитися з величиною напруги, при якій буде здійснене
електропостачання, і призначити ціну підключення й поставки енергії.
Як і в будь-якій комунальній галузі, держава контролює поставки елект-
ричної енергії, накладаючи на постачальника різні обмеження, закладені в тех-
нічні умови, наприклад діапазони можливих напруг; умови приєднання; якість
електропостачання, зокрема забезпечення частоти й напруги; вартість поста-
чання електроенергії; надійність мереж та їх відповідність екологічним і архіте-
ктурним вимогам. Ці вимоги відбиваються не тільки на техніці, але й на органі-
зації комунального електропостачання, яке постійно балансує між інтересами
виробника електроенергії й інтересами споживачів. Такий баланс інколи зму-
шує застосовувати методи керування, за яких виробники енергії не отримують
персональної вигоди, оскільки критерій тут перебуває на рівні показників, що
стосуються всієї нації.
Цим пояснюється помітна у ряді країн тенденція до націоналізації енерге-
тики. Особливо яскравою тенденція стає тоді, коли значні капіталовкладення у
виробництво, передачу й розподіл електроенергії здійснюються із суспільних
фондів, що перебувають у розпорядженні держави. На погляд авторів, в Україні
невиправдано велика увага приділяється приватизації об’єктів енергетики, що
тільки загострить проблеми і зменшить перспективи модернізації всієї енерге-
тичної сфери.
Специфіка міських мереж проявляється на всіх рівнях напруг. Мережі ни-
зької напруги в містах найчастіше прокладаються підземними кабелями. В той
же час, значна кількість мереж виконана повітряними лініями з неізольованими
проводами. (Наприклад, навіть у такому великому місті, як Харків при загаль-
ній довжині мереж 0,4 кВ близько 3250 км, повітряних – близько 1150 км). За-
стосування самоутримних ізольованих проводів, ставить повітряні лінії навіть
вище кабельних внаслідок спрощення експлуатації. Низьковольтні мережі бі-
льшості міст України мають радіальну і радіально-магістральну структуру, що
обмежує можливості резервування. Світова практика виконання низьковольт-
них мереж передбачає можливість їх перетворення в замкнуті. Це може бути

36
запроваджене з відносно невеликими витратами і в мережах України. Найслаб-

шим місцем низьковольтних мереж є розподільні мережі («стояки») в будинках,
особливо в старих, де вони можуть передавати тільки відносно невелику поту-
жність. Збільшення потужності вимагає заміни стояків, що є дорогою операці-
єю, джерело фінансування якої і відповідальних за це в Україні на сьогодні ви-
значити неможливо, тому проблеми в експлуатації тільки зростатимуть.
Зі збільшенням поверховості будинків труднощі в розподілі електроенер-
гії тільки на низькій напрузі також будуть загострюватися, головним чином че-
рез значні перерізи вводів у будинки. Досягнути вирішення проблеми можливо
за рахунок поділу стояків на окремі ділянки, які живляться від трансформато-
рів, установлених на окремих поверхах. Незаслужено забута в Україні практика
застосування вбудованих і прибудованих до житлових будівель підстанцій, яка
зменшує протяжність низьковольтних мереж (в центральній частині Харкова
ще є декілька таких підстанцій).
Для мереж середньої напруги основними проблемами є вибір напруги й
вибір структури мережі. Такі мережі міст в основному підземні, а лінії, що від-
ходять від підстанцій досить короткі. Звідси розповсюдження напруг 6 кВ або
10 кВ; зазначені напруги навряд чи скоро зміняться, оскільки зміна напруги пі-
дземної мережі є досить складною справою в порівнянні з повітряною. Прого-
лошене пріоритетним застосування напруги 20 кВ нереальне для більшості міст
України. Більш можливим варіантом підвищення пропускної здатності ліній
середньої напруги в містах є перевід мереж 6 кВ на 10 кВ при одночасному збе-
реженні тих же самих кабелів, хоча, враховуючи стан мереж цієї напруги в
Україні, це також малоймовірно. Перспективним слід визнати застосування од-
ножильних кабелів з ізоляцією із зшитого поліетилену, які при достатній гнуч-
кості можуть мати великий переріз.
Топологічна структура міських мереж визначає умови безперервності
електропостачання споживачів, але на сьогодні мережі, виконані у вигляді
"простого дерева" і дозволяють виконувати тільки часткові переноси наванта-
жень із однієї лінії на іншу, як правило, вручну, а отже, досить повільно. У мі-
ських мережах переноси навантажень повинні здійснюватися автоматично.
Поліпшення характеристик мереж, що базуються на радіальній структурі,
можливо за рахунок автоматичного введення резерву при аварії та на застосу-
ванні розгалуженої структури. Мережа при цьому складається з основних магі-
стральних ліній, які йдуть різними шляхами від однієї з підстанцій до сусідньої
і, в разі перерви живлення навантаження, автоматично перемикаються на сусід-
ні підстанції. Якщо аварія відбувається на магістралі, то вона повинна бути ро-
зділена на окремі ділянки, які живляться з одного зі своїх кінців (необхідна по-
ступова автоматизація централізованого керування мережами). Можливі також
переноси навантажень із однієї магістралі на іншу. Не виключена необхідність
спорудження нових магістралей (між уже існуючими), або нових підстанцій у
місцях де щільність навантажень і кількість ліній велика й де досить прокласти

37
лінії невеликої довжини для приєднання нової підстанції.

Слід зауважити, що застосування розгалужених структур мереж (особливо
низької напруги) є досить проблематичним, оскільки при аварії в мережі складно
контролювати перетікання потужності й можуть з'явитися небезпечні переванта-
ження в деяких точках мережі, якщо вона не розбита на складові частини.
Підсилення таких мереж може здійснюватися прокладкою додаткових лі-
ній уздовж існуючих для усунення перевантаження кабелів; підстанції СН/НН
при цьому розташовуються уздовж живильних магістралей так, щоб щонайк-
раще розподілити навантаження.
УДК 621.315
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

НА ПРОВОДА ЛЕП
Горяйнова К.А., Рой В.Ф.

Актуальність роботи полягає в необхідності вирішення проблеми забез-

печення надійної роботи повітряних високовольтних ліній електропередач
(ЛЕП) в умовах впливу небезпечних атмосферних факторів, які вкрай негатив-
но впливають на їх роботу.
Метою даної роботи є дослідження та аналіз причин пошкодження і відмов
елементів повітряних ЛЕП під дією різноманітних факторів зовнішнього середо-
вища, удосконаленню методики визначення поточного стану конструкцій і елеме-
нтів ЛЕП з урахуванням різних типів пошкоджень, насамперед виникаючих під
дією статичних і динамічних навантажень, з метою запобігання аварійних відклю-
чень систем електропостачання, що призводять до великих народногосподарських
втрат, обумовлених простоями технологічного устаткування і робочої сили, псу-
ванням сировини і матеріалів, недовипуском продукції.
Об’єктом дослідження є динамічні процеси, що відбуваються в проводах
ліній електропередач, під дією ожеледно-вітрових навантажень, паморозі та ко-
ливань температури зовнішнього середовища.
Предметом дослідження є високовольтні ЛЕП напругою 110-750 кВ, що
розташовані в шести кліматичних зонах України і підлягають дії небезпечних
факторів зовнішнього середовища.
Наукова новизна полягає у тому, що на основі обробки числових даних що-
до відмов систем електропостачання, отриманих за великий проміжок часу на

38
ЛЕП різних класів напруг, що знаходяться в різних кліматичних зонах, запропо-

новані аналітичні вирази, за допомогою яких можна розрахувати необхідні заходи
найбільш ефективного застосування пристроїв для запобігання негативній дії фак-
торів зовнішнього середовища на системи електропостачання. Особливу увагу в
роботі приділено дослідженню явищ «пляски» проводів, що спричиняє серйозні
ушкодження та аварії ЛЕП. Наявні дані свідчать, що до 90% випадків «пляски»
призводить до порушень режиму роботи ЛЕП або ушкоджень їх елементів, при
чому тільки 30% порушень обмежуються короткочасними відключеннями і не су-
проводжуються перебоями в роботі ліній тривалістю від декількох годин до декі-
лькох діб. у більшості випадків ремонтно-відновлювальні роботи вимагають знач-
них витрат і тривалого відключення ліній.
Практична цінність роботи полягає в тому, що запропонована методика
експертної оцінки вірогідності виникнення «пляски» проводів, яка враховує всі
фактори, що можуть зруйнувати конкретну ділянку ЛЕП. За відсутності
об’єктивних даних про «пляску» чинники, що здійснюють найбільш суттєвий
вплив на частоту, повторюваність і інтенсивність, кількісно можуть бути визна-
чені за експертною оцінкою шляхом перемножування величин окремих чинни-
ків «пляски»: чинник вітрової активності R1 – визначається середньомісячною
тривалістю дії вітрів швидкістю 6÷20 м/с, спрямованих під кутами від 30 ◦ до 45
до траси передбачуваної ЛЕП; R2 –інтенсивність ожеледоутворення впродовж
сезону ожеледі та ін.
Результатом досліджень стали також аналітичні вирази, що дають змогу
розрахувати необхідні параметри та місця розміщення пристроїв для запобіган-
ня цього та інших руйнівних явищ. Зокрема визначені відповідні коефіцієнти та
формули для розрахунку параметрів ЛЕП з метою підвищення їх надійності при
капітальному ремонті або реконструкції, які повинні виконуватись, щоб запо-
бігти виникненню «пляски» проводів і подальшим їх негативним наслідкам для
надійної роботи високовольтних ЛЕП.
УДК 669.017
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОШКОДЖУВАНОСТІ ПАРОПРОВОДІВ ТЕПЛОВИХ

ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
Глушко А.В.

Теплові електростанції є основою для резервування та маневрування у

енергетичній системі України. Маневрений режим роботи теплових електрос-

39
танцій призводить до руйнування металу зварних з’єднань паропроводів. Доці-

льним є дослідження пошкоджуваності металу зварних з’єднань паропроводів
теплових електростанцій України для підвищення їх надійності та збільшення
ресурсу експлуатації.
В умовах експлуатації зварних з'єднань паропроводів в їх металі заро-
джуються та розвиваються пори та тріщини повзучості. Пори повзучості, вна-
слідок коалесценції, перетворюються в тріщини повзучості. Пори утворюються
в зв’язку з руйнуванням поверхні розділу виділень з зернами α-фази, або вна-
слідок руйнування самих виділень, які розташовані впродовж границь зерен.
Також пори утворюються внаслідок порушення зв’язку між контактуючими зе-
рнами через присутність міжзеренних сегрегацій.
Встановили, що тріщини повзучості (рис.1) найбільше утворюються на
ділянках неповної перекристалізації зони термічного впливу (ЗТВ), близько
75% і сплавлення, приблизно 15%. Решта - на інших ділянках ЗТВ, а також в
області металу шва і в області основного металу. Тріщини повзучості утворю-
ються в зоні металу зварних з'єднань, яка контактує з поверхнею паропроводів,
а потім поширюються переважно по границям зерен в глибину їх металу.
Рисунок 1 – Міжзеренний характер тріщини повзучості, що розвивається по крихкому

механізму в ЗТВ. Зварне з'єднання зі сталі 12Х1М1Ф. Напрацювання 290000 год. ×200
Доцільно уточнити особливості пошкоджуваності зварних з'єднань паро-

проводів, які експлуатуються в маневреному режимі роботи, від їх структурно-
го стану, що дозволить зменшити інтенсивність пошкоджуваності зварних з'єд-
нань і збільшити ресурс їх експлуатації.

40
УДК 620.9
МАЙБУТНЄ СУЧАСНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ - ПЕРЕХІД ДО ЄДИНОГО

ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ
Гриб О. Г., Карпалюк І. Т., Швець С. В.

Сучасні тенденції розвитку енергетики визначені низкою напрямків, одне

з яких потреба в доступі до електроенергії в місцях з видаленням від електрич-
них мереж, що визначило зростання ринку малої генерації, левову частку якої
займають поршневі двигуни внутрішнього згоряння. Інший напрямок визначе-
но сильним впливом міжнародних інститутів, наприклад, задають тон в області
зниження викидів СО2, що створило умови для розвитку ринку зеленої енерге-
тики – це енергетика побудована на поновлюваних джерелах (сонячна, вітрова,
біогаз та ін.) [1]. Ну і третій фактор впливає на розвиток енергетики – це безу-
мовно джерела генерація яких є спробою знизити ціну кіловат години і досягти
кращих показників по вартості
Об'єднує всі ці напрямки одне – для можливості продажу електричної
енергії необхідно використовувати мають електричні мережі, тобто наявний
розвинений енергетичний ринок. За останні роки цей ринок посилився техніч-
но: топологія мереж продовжує розвиватися, з'явилися більш жорсткі стандарти
на якість електричної енергії, з'явилося і більше число учасників цього ринку.
Слід зазначити, що тепер бажають підключитися в єдину мережу значна кіль-
кість малих генеруючих компаній або приватних осіб, що мають генерацію і
бажаючих продати надлишок електричної енергії в мережу. Ринок вироблення
має стійку тенденцію до зростання [2].
Очевидно, що узгодження джерел, що мають різні параметри не просте
завдання. Проблема полягає ще і в складності сполучення різних за віком сис-
тем, що характерно для парку обладнання енергетичних компаній України.
Якщо врахувати, що особливість будь електроенергетичної системи поля-
гає в тому, що виробництво електроенергії, її розподіл і перетворення в інші
види енергії здійснюються практично в один і той же момент часу. А саме спо-
живач і задає обсяги і графіки споживання. В реаліях України сучасний спожи-
вач це в більшості населення, яке використовує споживчі електроприлади по-
тужністю часом більшою ніж визначена потужність по проекту підключення
споживача. Тому і графік споживання рясніє піковими сплесками. Що призво-
дить до зниження якості електричної енергії [4].
Поставлена проблема збільшення різнорідних систем генерації з одного
боку і зміни характеру споживання з іншого за умови використання єдиної ме-

41
режі повинна мати рішення.

Перше очевидне рішення полягає у використанні сучасних автоматизова-
них систем управління (АСУ). До завдань таких систем входить збір первинної
інформації за всіма параметрами технологічного процесу енергетичної системи.
Також на до завдань АСУ необхідно включити завдання вимірювання, тобто
метрологічне забезпечення, і завдання управління обладнанням. Дані, які зібра-
ні системою автоматизованого управління є важливою статистичною інформа-
цією для верхньої ланки управлінських структур енергомереж. Тобто такі сис-
теми вже існують.
Очевидно, що така система може виконувати покладені на неї завдання
зараз. А ось чи впорається вона з наростаючим обсягом учасників мережі?
Нові технології в електроенергетиці пов'язані перш за все з використан-
ням цифрових систем. Впровадження цифрових підстанцій дозволяє отримати
цілий ряд переваг в порівнянні з традиційними підстанціями. Для виконання
різних функцій на цифровий підстанції використовуються одні й тіж джерела
інформації, що призводить до зменшення загальної кількості обладнання на ній.
Доступ до всієї інформації на цифровий підстанції здійснюється за допомогою
уніфікованих типів даних і методів доступу, зведених у єдиний комунікаційний
стандарт. Підсистеми захисту, вимірювання, управління, моніторингу стану об-
ладнання, обліку та контролю якості електроенергії – всі вони при виконанні
своїх функцій використовують одну і ту ж комунікаційну мережу, за якою
отримують дані про значеннях струмів, напруг, положення комутаційних апа-
ратів, приймають або передають керуючі команди. Немає необхідності в наяв-
ності індивідуальних пристроїв вимірювання, комунікації та обробки інформа-
ції для кожної з перерахованих підсистем [5].
Виходить, що пристрої автоматизації перетворюються просто в комп'ю-
тери зі спеціалізованим ПО, а система захисту і управління цифровою підстан-
ції стає набором логічних програмних модулів з різним функціоналом і захи-
щеності. В результаті віртуалізації підстанція може фізично знаходиться в од-
ному місці, а її система управління буде розміщується на сервері і буде склада-
тися з програмних модулів, які будуть відповідати за релейний захист, ПА,
РАС, АСКОЕ та ін.
При використанні такої віртуальної станції в одиночному варіанті отри-
мання переваг не так помітні, як використання декількох таких станцій об'єдна-
них єдиною мережею. Отже в разі значної розвиненості такої мережі обов'язко-
во виникне синергетичний ефект. Аналогічно як використання серії генерую-
чих станцій, не об'єднаних в єдину мережу і така ж група станцій, об'єднана
єдиною мережею. Дві такі структури будуть мати різні якісні та економічні ха-
рактеристики.
Бурхливе зростання технологій малої генерації, (а це і альтернативна ене-
ргетика та традиційні джерела, які в силу різних причин стали широко пошире-
ні), призводить до проблем підключення до єдиних енергетичних мереж і підт-

42
римки в цих мережах відповідних параметрів. Як вихід з запропонованої ситуа-

ції в енергетичних мережах в даний час пропонується використовувати цифрові
технологій. Поки вони проявляються в технології цифрової підстанції але авто-
ри вважають, що об'єднання кількох таких підстанцій в єдину цифрову струк-
туру призведе до якісного стрибка і можливо відкриє шлях до глибшого цифро-
вого перетворення енергетики.

1. The Kyoto Protocol - Status of Ratification режим доступу https://unfccc.int/process/the-
kyoto-protocol/status-of-ratification
2. Energy from renewable sources режим доступу
https://ec.europa.eu/eurostat/web/energy/data/shares
3. Сучасні та альтернативні енергетичні установки Навчальний посібник. О.Г. Гриб,
В.А. Маляренко, В.П. Морозов, О.Д. Супрун, А.В. Хитров.- Харків: ХНАМГ, 2008
4. Качество электрической энергии. Том2. «Контроль качества электрической энер-
гии» Под ред. Гриба О.Г. – Харьков: Монография ПП«Граф-Ікс», 2014. – 244 с.
5. VASILCHENKO, V. I. et al. ЦИФРОВА ПІДСТАНЦІЯ СКЛАДОВА СИСТЕМИ
"SMART GRID". Електротехніка і Електромеханіка, [S.l.], n. 6, p. 72-76, dec. 2014. ISSN 2309-
3404. Доступно за адресою: <http://eie.khpi.edu.ua/article/view/2074-272X.2014.6.13>. Дата
доступу: 27 Nov. 2018 doi:http://dx.doi.org/10.20998/2074-272X.2014.6.13.
УДК 621.311: 621.314
ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ДОСЛІДІВ ДЛЯ

ВИЗНАЧЕННЯ АЧХ СИЛОВОГО ТРАНСФОРМАТОРА ПІД ЧАС
ЙОГО ВІДКЛЮЧЕННЯ З МЕТОЮ ДІАГНОСТУВАННЯ
Грищук М.О. 1, Дмуховський В. П.1, Лабзун М. П.2, Рубаненко О. Є. 1

1
Вінницький національний технічний університет, Україна, м.Вінниця
2
ВП «Південно-Західна електроенергетична система», ДП «НЕК «Укренерго»
У сучасних електроенергетичних системах (ЕЕС) Силові трансформатори

(СТ) одним із важливих компонентів, для надійної роботи електричних мереж.
Вихід з ладу CT під час експлуатації значно погіршує параметри надійності та
економічні показники роботи енергетичного підприємства, оскільки вони є до-
рогими в робочому режими електроенергетичної мережі їх важко замінити но-
вими. Незважаючи на велику кількість існуючих методів та засобів діагносту-
вання СТ, результати аналізу пошкоджуваності трансформаторного обладнання
свідчать про необхідність вдосконалення існуючих, розробки та впровадження
нових методів та засобів діагностування трансформаторного обладнання (ТО).

43
Аналіз частотних характеристик (FRA) СТ  це потужний діагностичний

метод для виявлення пошкоджень, навіть на ранній стадії їх розвитку. Проте,
метод вимагає виведення обладнання з експлуатації, та накопичення бази хара-
ктеристик, яка дасть змогу виявити пошкодження СТ.
З метою накопичення бази АЧХ для визначення найбільш інформативних
меж частот в яких виявляються дефекти за допомогою приладу FRAnalayzer
було проведено експерименти (рис.1).
Найбільш широко використовуваний метод виявлення дефектів обмоток та
магнітопроводу силового трансформатора під час його діагностування передба-
чає створення початкової бази АЧХ для всього парку трансформаторів електро-
енергетичної системи. Такі заходи проводяться на відключеному обладнані і
займають багато років. Увесь цей час вартісне діагностичне обладнання
(FRAnalayzer) не використовується.
Отже потрібно розробити метод та математичні засоби, які дозволять ви-
користовувати результати поточного котролю для прийняття рішення про стан
трасформатора.
Рисунок 1 – Процес проведення дослідження СТ
Однак, під час планування експерименту виникало питання, скільки потрі-

бно провести вимірів для інформативної інтерпретації результатів вимірювань.
Для вирішення цієї задачі було проведено розрахунок за алгоритмом D-
оптимальних експериментальних планів, що дало змогу мінімізувати об’єм до-
вірчого еліпсоїда, та визначити необхідну кількість проведених досліджень.
Отже, з врахуванням алгоритму D-оптимальних експериментальних пла-
нів, було визначено необхідну кількість проведення вимірювань, що дало змогу
зняти АЧХ, які дозволяють дати необхідну інтерпретацію стану силового обла-
днання.

44

1. Рубаненко, О. Є. Обґрунтування можливості виявлення дефектів деформації обмо-
ток силового трансформатора за результатами вимірювань FRA. [Текст] / Рубаненко, О. Є.,
Лабзун, М. П., Грищук, М. О.// Вісник Харківського національного технічного університету
сільского господарства імені Петра Василенка. –2017. –№ 186. –С 103–106.
2. Рубаненко, О. Є. Визначення дефектів трансформаторного обладнання з викорис-
танням частотних діагностичних параметрів [Текст] / О. Є. Рубаненко, М. П. Лабзун, М. О.
Грищук // Вісник НТУ «ХПІ», Серія: Нові рішення в сучасних технологіях. – Харків: НТУ
«ХПІ». – 2017. – № 23 (1245). – С. 41-46. – doi:10.20998/2413-4295.2017.23.07.
УДК 621.321.
СТІЙКІСТЬ РОЗПОДІЛЕНОЇ СИСТЕМИ ТЯГОВОГО

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Губський П.В., Коваленко І.В., Кузнецов В.Г., Ляшук В.М., Пулін М.М.

ім. ак. В. Лазаряна, Львівська залізниця, Україна, м.Львів
Застосування розподілених систем тягового електропостачання при впро-

вадженні швидкісного руху є найбільш досконалим заходом підсилення тягової
мережі для забезпечення необхідних енергетичних характеристик. На сьогод-
нішній день опрацьована значна кількість схемотехнічних рішень вказаних сис-
тем та енергетичних каналів для їх живлення. Необхідно вказати, що при синте-
зі таких систем необхідно вирішувати цілу низку завдань, пов’язаних із вибо-
ром потужності підсилюючих пунктів, елементної бази та схемотехніки, а та-
кож із знаходженням оптимального способу розрахунку цієї системи та її еле-
ментів. Задача структурно-параметричного синтезу системи електропостачання
залізниці розподіленого типу включає в себе декілька етапів, серед яких найва-
жливішими є вибір кількості пунктів живлення, місць їх встановлення, вибір
потужності, їх елементної бази та схемотехніки. Насамкінець, необхідно вико-
нати оцінку стійкості розробленої системи.
Оцінка стійкості по напрузі є основним питанням при аналізах стійкості
енергетичних систем. Варто зазначити, що проблемам стійкості в енергосисте-
мах приділялося значно більше уваги, ніж в системах тягового електропоста-
чання. При впровадженні швидкісного руху система тягового електропостачан-
ня має забезпечувати не тільки необхідний режим напруги, а й необхідний рі-
вень питомої потужності для забезпечення завданої швидкості руху. Точне ви-
рішення завдання оцінки стійкості надзвичайно ускладнене необхідністю роз-

45
рахунку нелінійних залежностей, котрі визначають режими роботи системи тя-

гового електропостачання і електрорухомого складу.
В результаті застосування кількісного підходу до розрахунку статичної
стійкості системи тягового електропостачання згідно СОУ-Н-МЕВ 40.1-
00100227-68:2012 було встановлено, що в процесі руху поїзда по реальній діля-
нці мають місце зони відсутності стійкості по напрузі. При застосуванні
централізованого живлення забезпечення стійкості може бути досягнуте схема-
ми несиметричного підсилення тягової мережі. В системі розподіленого жив-
лення підвищення рівня вихідної напруги, як показують варіантні розрахунки,
не дозволяє забезпечити в деяких випадках забезпечити необхідну стійкість си-
стеми. Звідси, обґрунтованим є застосування активних випрямлячів-регуляторів
з нелінійним законом керування режимом напруги.
УДК 621.316.9
НАВЕДЕНІ БЛИСКАВКОЮ ПЕРЕНАПРУГИ НА ЛІНІЯХ

ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ 6-35 кВ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПРОВОДІВ
Данильченко Д.О., Дривецький С.І., Шевченко С.Ю.

Аварійні відключення повітряних ліній (ПЛ) електропередавання 6-35 кВ че-

рез грозові перенапруги складають до 40% від загального числа їх відключень. Че-
рез низьку імпульсну міцність ізоляції розподільних мереж схильна до перекриття
як від перенапруг при прямих розрядах блискавки, так і від індукованих перенапруг
при розряді блискавки поблизу лінії. Останні є основною причиною грозових відк-
лючень і пошкоджень обладнання мереж 6-35 кВ, складаючи в деяких випадках до
90%, а при проходженні траси ПЛ по лісовому масиву і до 100% від їх загальної
кількості. Таким чином, надійність електропостачання споживачів багато в чому
залежить від ефективності грозозахисних заходів.
У той же час, здійснювана в останні роки в нашій країні технічна політика,
спрямована на застосування на розподільних ПЛ захищених проводів, істотно
сприяла виробленню і прийняттю нових прогресивних технічних рішень в області
блискавко захисту.
Захищені проводи вирішують цілу низку проблем притаманних таким лініям,
наприклад, одна з найсерйозніших проблем – це мережеві резонанси, котрі
пов’язані с дотиками гілок до проводів лінії, в результаті цього може виникнути так
званий схемний резонанс.

46
Основні переваги ПЛ з СІП в порівнянні з ПЛ з неізольованими проводами:

• значне зниження часу і витрат при електромонтажі і обслуговуванні, а та-
кож витрат на виконання аварійно-відновлювальних електромонтажних робіт;
• спрощене конструктивне виконання опор (відсутність ізоляторів і траверс);
• виключення як міжфазного замикання, так і замикання на «землю»;
• відсутність необхідності при монтажі ПЛ підготовки траси, вирубки дерев і
просік;
• нескладне обслуговування ПЛ в процесі експлуатації, істотно підвищує
безпеку таких ліній.
Завдяки цим перевагам, ПЛ в даний час широко застосовуються в електроме-
режах розвинених країн світу, в тому числі в електромережах України.
Індуковані перенапруги виникають одночасно на всіх фазах. При розміщенні
проводів на одній висоті ймовірність перекриття ізоляції будь-якої з фаз однаково
ймовірна, в інших випадках вона ймовірніше перекривається з верхньої фазою. При
розрахунку кількості грозових вимкнень повітряних ліній з металевими та залізобе-
тонними опорами слід враховувати індуковані напруги при ударі в землю. Для ПЛ
6 кВ і 35 кВ з ізоляційними траверсами індуковані перенапруги при ударах в землю
не можна розглядати. Кількість індуктивних перенапруг залежить від щільності
блискавки на землі і довжини повітряної лінії, а також від розподілу їх амплітуди
від висоти підвісу проводів і від розподілу ймовірності блискавки. Значення інду-
кованих перенапруг розраховуються для середньої висоти підвісу проводів. ПЛ 6-
35 кВ мають дуже низький рівень грозостійкості через низьку електричної міцність
штирьових ізоляторів і високу ймовірність появи КЗ після їх імпульсного перекрит-
тя. Крім того, досить імовірно, що ізоляція цих ПЛ уражається індуктивними пере-
напруженнями при ударах блискавки в землю.
При проведенні експериментальних досліджень параметри моделі були на-
ступними:
- Електрод був на висоті 1 м від поверхні «землі»;
- На висотах 0,135м, 0,21м, 0,35 м від поверхні «землі» був підвішений захи-
щений та неізольований провід, підключений до ємкісного дільника напруги 500 кВ
з оптичною розв'язкою, до якого був підключений осцилограф;
- Електрод, що імітує блискавку був зрушений на різних відстанях від підві-
шеного проводу;
- Зарядна напруга ГІН становила 55 кВ на поверх, що в загальній сумі склало
близько 660 кВ, який був поданий на електрод.
При впливі напруги ГІН на електрод що імітує блискавку, відбувався пробій
повітряного проміжку «електрод - земля». Це призводило до виникнення на дроті
індукованої перенапруги.
З отриманих результатів можна зробити висновок, що лінії з неізольованими
проводами при ударах блискавки поблизу лінії, наводять на своїх фазах індуковані
напруги значно більші, ніж лінії з захищеними проводами.

47

1. Юриков А. П. Защита линий электропередач от грозовых перенапряжений / А. П.
Юриков - М.: Энергоатомиздат, 1983. – 88с
2. Базелян Э. М. Физика молнии и молниезащиты / Э. М. Базелян, Ю. П. Райзер. – М:
Физматлит, 2001. – 320 с..
3. S. Shevchenko Lightning damage of air lines with protected wires / S. Shevchenko, D.
Danylchenko, S. Drivetskyi // Sciences of Europe № 19 (19) vol. 1 2017. pp. 52-57.
4. Шевченко С.Ю., Ермоленко Б.Ф., Данильченко Д.А., Дривецкий С.И. Поражае-
мость воздушных линий распределительных сетей с защищенными проводами грозовыми
разрядами. – Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Збірник наукових праць.
Серія: Енергетика: надійність та енергоефективність. – Х.: НТУ «ХПІ». – 2016. - №3 (1175). –
С. 101 – 107.
5. Sergey S., Dmitriy D. Defeat of overhead lines transmission networks with protected
wires from lightning strike //Applied Physics (YSF), 2015 International Young Scientists Forum on.
– IEEE, 2015. – pp. 1-4.
УДК 620.92
АВТОНОМНА СОНЯЧНА ТРИГЕНЕРАЦІЙНА ЕНЕРГОУСТАНОВКА
Діордієв О.О.1, Довгалюк О.М.2, Жарков А.В.3

1
Таврійський державний агротехнологічний університет, Україна, м. Мелітополь
2
3
ТОВ "ЮБС - Холод", Україна, м. Харків
Розроблена корисна модель автономної сонячної тригенераційної енерге-

тичної установки, яка відноситься до відновлювальної енергетики з викорис-
танням сонячної енергії для тригенерації.
Найбільш близьким аналогом пристрою, що заявлявся, вибраним в якості
прототипу, є автономна когенераційна енергоустановка з гібридними фотоеле-
ктричними модулями циліндричної форми [1], об'єднаними в батарею зі спіль-
ним охолоджувальним колектором. Недоліком прототипу є відсутність генера-
ції холоду, що знижує ефективність енергоустановки в літню пору.
В основу корисної моделі поставлена задача розширення функційних мо-
жливостей корисної моделі за рахунок уведення абсорбційного
холодильника [2]. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що автоном-
на сонячна тригенераційна енергоустановка містить гібридні фотоелектричні
модулі (ФЕМ), об'єднані в батарею, зі спільним охолоджувальним колектором.
Кожен модуль містить дві коаксіально розташовані скляні трубки, з'єднані між
собою з утворенням вакуумної колби. Внутрішня трубка покрита фотоелектри-

48
чними перетворювачами (ФЕП), з’єднаними в послідовний ланцюг з виведени-

ми електричними гермоконтактами, акумулятор, контролер, інвертор.
Послідовні ланцюги із ФЕП кожного гібридного ФЕМ приєднані через
контролер до акумулятора. До іншого виходу контролера приєднані споживачі
постійного струму безпосередньо, а споживачі змінного струму приєднані через
інвертор.
Гібридний ФЕМ містить термосифон у вигляді окремого металевого кор-
пусу, запаяного з обох сторін, наповненого під вакуумом робочим тілом з фазо-
вим переходом і низькою температурою замерзання. Розташований у вакуумній
колбі типу посудини Дьюара, герметичний корпус термосифона, виконаний із
чистої червоної міді, з конденсатором, контактуючим зі спільним охолоджу-
вальним колектором, наповненим рідким незамерзаючим теплоносієм, бак-
акумулятор з теплообмінником, вхідним і вихідним трубопроводами, з термо-
датчиком на вхідному трубопроводі і вихровим насосом на вихідному трубоп-
роводі.
Згідно з корисною моделлю, автономна сонячна тригенераційна енерго-
установка містить абсорбційний холодильник, приєднаний до теплового бака-
акумулятора. Наявність термосифона забезпечує транспортування пари робочо-
го тіла до зони конденсації і повернення конденсату назад.
Наявність робочого тіла з низькою температурою кипіння під вакуумом в
корпусі термосифона забезпечує зниження температури кипіння до температу-
ри 25-30оС, і, відповідно, робочу температуру ФЕП не вище цієї величини.
Розташування конденсаторів в спільному охолоджувальному колекторі
забезпечує відбір теплоти фазового переходу «пара-рідина». Рідкий незамерза-
ючий теплоносій разом з вихровим насосом на вхідному трубопроводі забезпе-
чують транспортування теплоти до теплообмінника; теплообмінник забезпечує
передачу тепла в бак-акумулятор. Контролер забезпечує режим «заряд-розряд»
акумулятора і вмикання вихрового насоса при появі сигналу від термодатчика.
Увімкнення низькоомних діодів Шотткі послідовно з ланцюгами ФЕП
унеможливлює розряд акумулятора в нічний час, і виключає ланцюг з пошко-
дженим ФЕП або з недостатнім освітленням, як навантаження на справні лан-
цюги ФЕП інших ФЕМ. Вмикання діодів Шотткі зі спільною точкою на вході
до контролера скорочує кількість електричних з’єднань і підвищує надійність
електросхеми.
Удосконалення енергоустановки призводить до комбінованої генерації
електричної енергії, теплоти і холоду, збільшують її загальний ККД і ефектив-
ність. Тригенерація є більш вигідною в порівнянні з когенерацією, оскільки дає
можливість ефективно використовувати утилізоване тепло не лише взимку
для опалення, але і влітку для кондиціонування приміщень або для технологіч-
них потреб. З цією метою можна використовувати абсорбційні бромистолітієві
холодильні установки.
Такий підхід дозволяє використовувати генеруючу установку увесь рік,

49
тим самим не знижуючи високий ККД енергетичної установки в літній період,

коли потреба в теплоті, яку виробляє таке устаткування, знижується. Технічним
результатом такої установки є збільшення завантаження і продуктивності авто-
номної сонячної енергоустановки за рахунок додаткової генерації холоду.

1. Патент 107991 UA. МПК H01L 31/00, Н01J 7/00, F024G2/00.- Опубл.24.06.2016,
Бюл. №12.
2. Патент по заявці №201808400. МПК H01L31/00, Н0J7/00, F24J2/00, F02G 5/00 Ав-
тономна сонячна тригенераційна енергоустановка/ Жарков А. В., Тугай Ю.І., Жарков В.Я.,
Галько С.В., Новах Б. С., Хромишев В.О., Діордієв О.О., Довгалюк О.М., Лазуренко О.П.-
Заявл. 1.08.18; рішення про видачу патенту №29406/ЗУ/18 від.19.11.2018.
УДК 621.311
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСТОТИ В ОЕС УКРАЇНИ
Довгалюк О.М., Касай О.О., Шкребела А.В.

Регулювання частоти в енергосистемі є однією з найважливіших задач

керування режимами, оскільки безпосередньо впливає на умови забезпечення
стабільної та надійної роботи енергосистеми. При регулюванні частоти важли-
вим є забезпечення нормативних умов щодо якості електричної енергії, які для
Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України регламентуються [1] і для час-
тоти електричного струму в електричних мережах встановлюють такі межі:
1) для систем, які синхронно приєднані до ОЕС України - 50 Гц ± 1 %
протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц + 4 % (- 6 %) протягом 100 % часу;
2) для систем без синхронного приєднання до ОЕС України -
50 Гц ± 2 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц ± 15 % протягом 100 % часу.
Відхилення частоти негативно впливає на роботу електроприймачів: зни-
ження частоти в енергосистемі призводить до зменшення швидкості обертання
всіх працюючих електродвигунів, при цьому знижується продуктивність з'єд-
наних з ними механізмів, що в свою чергу погіршує економічні показники їх
роботи; підвищення частоти в енергосистемі, призводить до зниження терміну
служби і може викликати пошкодження електрообладнання.
Технічні вимоги щодо організації регулювання частоти та перетоків по-
тужності з метою забезпечення нормального режиму роботи ОЕС України сфо-
рмульовані в нормативному документі [2], відповідно до якого передбачається
здійснення первинного, вторинного, третинного регулювання частоти та конт-

50
ролю і регулювання у разі потреби синхронного часу. Норми участі в цих видах
регулювання учасників паралельної роботи в межах своєї області регулювання
встановлює Національна енергетична компанія «Укренерго».
Первинне регулювання розпочинається протягом декількох секунд як
спільна дія всіх учасників паралельної роботи і здійснюється за допомогою ав-
томатичного регулювання швидкості обертання турбіни.
Вторинне регулювання вводиться в дію централізовано в області регулю-
вання протягом декількох десятків секунд, вивільняє первинне регулювання,
відновлює нормальні параметри частоти та сальдо зовнішніх перетоків. Здійс-
нюється вторинне регулювання за допомогою зміни потужності енергоблоків,
які беруть участь у автоматичному регулюванні частоти в межах заданого вто-
ринного резерву.
Третинне регулювання вводиться в дію в області регулювання і вивільняє
вторинне регулювання централізованим переплануванням генерації або зовні-
шніх перетоків чи споживання. Третинне регулювання забезпечує наявність пе-
рвинних та вторинних резервів і здійснюється за допомогою швидкого пуску
або зупинки агрегатів маневрених гідроелектростанцій (ГЕС) та теплових елек-
тростанцій (ТЕС) для оперативного коригування режиму.
Відповідно до інформації Національної комісії, що здійснює державне ре-
гулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) у складі
ОЕС України діють 413 ліцензіатів з виробництва електричної енергії, з яких 7
потужних енергогенеруючих компаній забезпечують близько 90 % всього ви-
робництва [3]. На сьогоднішній день ОЕС України працює в паралельному ре-
жимі з електроенергетичними об’єднаннями Республіки Білорусь, Республіки
Молдови, Російської Федерації (ОЕС Центра, ОЕС Півдня), а також з Європей-
ською мережею системних операторів з передачі електроенергії (ENTSO-E) че-
рез так званий «острів Бурштинської електростанції», який включає Бурштин-
ську ТЕС, Калуську ТЕЦ та Теребле-Рікську ГЕС і який синхронізований з
ENTSO-E. Електричні зв’язки між ОЕС України та суміжними енергосистема-
ми здійснюються по мережах 110-750 кВ.
За таких умов роботи згідно з нормами [2] регулювання частоти нормується
величиною та часом готовності до використання резервів потужності, коефіцієн-
тами статизму і зоною нечутливості систем автоматичного регулювання агрегатів,
а також допустимим відхиленням частоти. Забезпечується регулювання частоти в
ОЕС України сумісною роботою багатьох систем автоматичного керування, серед
основних з яких є: автоматичне регулювання частоти обертання турбін, автомати-
чне регулювання частоти та активної потужності, автоматичне обмеження зни-
ження та підвищення частоти; автоматичне частотне розвантаження, частотне ав-
томатичне повторне включення, частотна ділильна автоматика та інші.
Аналіз сучасного стану регулювання частоти в ОЕС України показує, що
в умовах фізичного зношення і морального старіння більшої частини обладнан-
ня, неоптимальної структури генерувальних потужностей, дефіциту маневре-

51
них (9,1% за оптимального рівня не нижче15%) і регулюючих потужностей

(17% за необхідних 30 – 35%) в енергосистемі, недостатньої забезпеченості мо-
більним резервом на ГЕС та ТЕС, при активному впровадженні поновлюваних
джерел енергії, що мають стохастичний режим роботи, недостатнього рівня
статичної і динамічної стійкості окремих вузлів енергосистеми вимоги щодо
регулювання частоти та забезпечення стабільної роботи ОЕС України в робо-
чих режимах виконуються у відповідності до всіх діючих норм.
Приймаючі до уваги угоду про майбутнє об’єднання енергосистем Украї-
ни та Молдови з енергосистемою континентальної Європи, слід зазначити, що
найближчим часом перед ОЕС України постане ряд важливих завдань із забез-
печення статичної стійкості на рівні вимог ENTSO-E.

1. Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної при-
значеності (EN 50160:2010, IDT): ДСТУ EN 50160:2014. [Чинний від 01.10.2014]. - К.: Міне-
кономрозвитку України 2014. – 27 с.
2. Вимоги до регулювання частоти і потужності в ОЕС України: СОУ-Н ЕЕ ЯЕК
04.156:2009. [Чинний від 23.05.2009]. – К.: Мінпаливенерго, 2009. – 54 с.
3. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та ко-
мунальних послуг. Офіційний Веб-сайт. – Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua/?id=19644
УДК 621.311
ВПЛИВ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА РОБОТУ

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ
Довгалюк О.М., Лазуренко О.П., Саїдов Ш.Н., Яковенко І.С.

Останнім часом у світі спостерігається стійка тенденція збільшення кіль-

кості та потужності відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), які використову-
ються як для автономного живлення споживачів, так і для сумісної роботи з си-
стемами централізованого електропостачання. ВДЕ мають ряд принципових
особливостей: нестабільний характер вироблення електричної енергії, наявність
накопичувачів електроенергії та нелінійних елементів, невелика потужність у
порівнянні із традиційними джерелами енергії тощо. Завдяки цим відмінностям
ВДЕ значно відрізняються від традиційних джерел енергії, тому їх ефективне
використання потребує розробки нових принципів керування режимами роботи
електроенергетичних систем (ЕЕС), до яких інтегруються ВДЕ, та комплексно-

52
го застосування різних джерел енергії для забезпечення режиму ЕЕС. Це приз-

водить до необхідності дослідження впливу ВДЕ на роботу електричної мережі,
до якої вони приєднані, та на ЕЕС в цілому.
Використання ВДЕ в ЕЕС має як позитивні, так і негативні наслідки. Так
до позитивних слід віднести:
- забезпечення електропостачання віддалених місцевостей;
- зниження втрат на передачу енергії;
- стабілізування слабких енергосистем;
- підвищення надійності та прискорення відновлення живлення спожива-
чів при виникненні ушкоджень.
До негативних відносяться такі:
- ускладнення процесу керуванням режимами роботи енергосистем, до
яких приєднані ВДЕ, через залежність характеру генерування таких джерел від
природних та кліматичних умов;
- погіршення умов функціонування систем релейного захисту і автомати-
чного регулювання режимів ЕЕС;
- необхідність контролю та забезпечення якості електричної енергії в ме-
режах з ВДЕ;
- підключення ВДЕ до електричної мережі збільшує струми короткого
замикання, що може привести до необхідності заміни комутаційних апаратів та
зміни налаштувань захистів.
Процес повноцінної інтеграції ВДЕ до ЕЕС передбачає декілька стадії,
основна характеристика яких представлена в табл. 1.
Взагалі слід зазначити, що при збільшенні частки ВДЕ енергосистемам
потрібно все більше пристосовуватися до динамічно мінливих профілів генера-
ції. При цьому електричні мережі в Україні були спроектовані з урахуванням
лише централізованого електропостачання і мають обмежену пропускну здат-
ність, через що впровадження ВДЕ буде потребувати додаткової перевірки й
коригування технічних властивостей електричних мереж.
Крім того прогнози вироблення електроенергії ВДЕ, що характеризують-
ся нестабільною видачею потужності, менш точні у порівнянні з іншими типа-
ми джерел генерації енергії. У зв'язку з цим в умовах балансуючого енергорин-
ку генерація на базі ВДЕ більше інших схильна до штрафів за відхилення фак-
тичних обсягів виробництва від планових, що стає однією з перешкод для інве-
стицій у розвиток ВДЕ.

53
Таблиця 1 – Стадії інтеграції ВДЕ до ЕЕС

Частка ВДЕ
в загальному
Стадія інте- Характеристика Характеристика керування
виробленні
грації ВДЕ впливу ВДЕ режимом ЕЕС
електроене-
ргії, %
Генерація ВДЕ здійснює
Незначний щоденні і незначні зміни
Не потребує додаткового регу-
вплив на попиту на електричну 5
лювання режимів ЕЕС
ЕЕС енергію на рівні локаль-
ної електричної мережі
Потребує додаткового регулю-
Відчутний Вплив відчувається на вання впливу ВДЕ на режими
вплив на рівні окремих частин ЕЕС шляхом удосконалення ме- 5 – 15
ЕЕС ЕЕС тодів управління електроенерге-
тичним господарством
Потребує регулювання режимів
ЕЕС шляхом підвищення гнучко-
Вплив відчувається на
Істотний сті енергосистеми через здатність
рівні ЕЕС в цілому і поз-
вплив на реагувати на невизначеність і 15 – 25
начується на роботі ін-
ЕЕС мінливість балансу попиту і про-
ших електростанцій
позиції, підвищується значення
управління попитом
Потребує постійного регулюван-
ня режимів ЕЕС шляхом ще бі-
льшого підвищення гнучкості
Значний Вплив відчувається на енергосистеми, застосовується
вплив на рівні ОЕС і носить регу- управління попитом і технології 25 – 50
ЕЕС лярний характер накопичення енергії, забезпечу-
ється здатність енергосистеми до
самовідновлення після різких і
об'ємних коливань генерації
Потребує суттєвого регулювання
режимів ЕЕС шляхом гнучкості
Вплив відчувається на енергосистеми через постійне
Домінуван-
рівні ОЕС в цілому і но- забезпечення балансування, не- > 50
ня ВДЕ
сить стійкий характер обхідним стає накопичення енер-
гії в значних об’ємах, важливим є
управління попитом

54
УДК 621.311
ЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ SMART GRID ПРИ РЕФОРМУВАННІ

ЕНЕРГОРИНКУ УКРАЇНИ
Довгалюк О.М. 1, Лежнюк П.Д. 2, Черемісін М.М. 3

1
2
Вінницький національний технічний університет, Україна, м. Вінниця
3
Харківський національний технічних університет сільського господарства
ім. Петра Василенка, Україна, м. Харків
Перехід енергоринку України від моделі «єдиного покупця» до ринку двос-

торонніх договорів і балансуючого ринку (ДДБР) потребує створення повноцінно-
го та чітко працюючого балансуючого механізму, який буде спроможним забезпе-
чити ефективне управління режимами генерації та споживання електричної енер-
гії в реальному часі. Основою для створення такого механізму на сьогоднішній
день є впровадження технологій Smart Grid, які дозволять перетворити енергетич-
ну систему на «інтелектуальну» активно-адаптивну систему, здатну в режимі реа-
льного часу забезпечувати: отримання інформації від постачальників електроене-
ргії щодо її генерації; отримання інформації від споживачів про витрату електрое-
нергії; управління виробництвом, передачею та споживанням електроенергії.
Така система повинна охоплювати всі сторони функціонування енергосис-
теми: генерацію, передачу і розподіл, а також споживання електроенергії. Основні
сегменти технологій Smart Grid в енергосистемі представлені на рис. 1.
Рисунок 1 – Сегменти Smart Grid в енергосистемі

55
Серед особливостей сучасної енергосистеми з впровадженими технологі-

ями Smart Grid слід відзначити наступні:
- застосування технології передачі даних на великій швидкості з можливі-
стю використання для цього дротів високовольтних ліній електропередачі, тве-
рдопровідних і оптичних кабелів, а також бездротових засобів передачі, що за-
безпечить двосторонній потік інформації щодо стану об’єктів енергосистеми та
параметрів режиму в реальному часі;
- багатотарифні мікропроцесорні лічильники та системи вимірювання
здатні отримувати інформацію в цифровому вигляді, що відповідає єдиним мі-
жнародним протоколам, виконувати розрахунки, зв'язуватися з іншими анало-
гічними лічильниками та системами, накопичувати інформацію і передавати її у
мережу збору даних для інтелектуалізації управління в режимі реального часу;
- «інтелектуальні» системи вимірювання та обліку разом із «інтелектуа-
льнім» обладнанням електричних установок є стандартною основою та необ-
хідними елементами архітектури Smart Grid, які забезпечать дистанційний кон-
троль стану елементів енергосистеми та управління в режимі реального часу;
- динамічне керування електричними мережами та енергетичними потоками
забезпечується за рахунок застосування ряду технологічних пристроїв, у тому числі
гнучких систем передачі електроенергії (FACTS), переважна більшість яких базу-
ється на принципах поздовжньої, поперечної та комбінованої компенсації реактив-
ної потужності та параметрів електричних мереж, засобів керування енергопотока-
ми, а також автоматизованих систем контролю показників якості електроенергії;
- активний розвиток розподіленої генерації за участю відновлюваних
джерел енергії та інтеграція всіх видів генерації і всіх типів споживачів для ди-
намічного керування попитом на їх послуги;
- функціонування систем динамічного регулювання попиту в умовах лі-
бералізованого ринку електроенергії базується на добровільному зниженні
споживачами рівня електроспоживання у відповідь на зміну ціни електричної
енергії за визначеним тарифом на ринку «на добу наперед» без додаткових вка-
зівок від системного оператора та з отриманням відповідної винагороди за здій-
снення зниження рівня споживання, що в свою чергу забезпечує зниження ве-
личини необхідних додаткових регулювальних потужностей;
- особливої важливості набувають накопичувачі енергії, використання яких
у необхідній ємності стає значущим для вирівнювання графіка навантаження та
для забезпечення безперебійної роботи особливо важливих споживачів;
- впровадження систем автоматичного контролю і збору інформації
(SCADA) на всіх ієрархічних рівнях енергосистеми забезпечує можливість ви-
користання сучасного програмного забезпечення для реалізації алгоритмів і ме-
тодів управління та досягти високоефективного автоматизованого управління
режимами роботи енергосистеми в режимі реального часу.
Зазначені особливості впровадження технологій Smart Grid підкреслюють
важливість їх застосування в умовах роботи нового лібералізованого енергори-

56
нку. Саме тому на етапі реформування енергоринку України технології Smart

Grid здатні прискорити впровадження деяких механізмів регулювання відносин
між суб’єктами енергоринку та покращити роботу окремих сегментів ринку.
Таким чином, перехід до нової моделі енергоринку в Україні залежить від
ефективності впровадження та застосування технологій Smart Grid.
УДК 621 311
ЗАСТОСУВАННЯ КОМУТАЦІЙНИХ І ФІЛЬТРУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ

ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Довгалюк О.М. 1, Омельяненко Г.В. 1, Піротті О.Є. 1, Сиромятнікова Т.В. 2

1
2
Забезпечення надійності роботи електричних мереж є дуже важливою за-

дачею для електроенергетики, оскільки визначає ефективність та якість елект-
ропостачання споживачів, а порушення показників надійності призводить до
великих матеріальних збитків. Зазначені обставини привели до того, що забез-
печення надійності енергетичних систем стало ключовою проблемою сучасної
енергетики України.
Досвід експлуатації електричних мереж свідчить про те, що організаційно –
технічні заходи з підвищення надійності електричних мереж можуть мати значну
вартість. Це в першу чергу стосується резервування та застосування нового елект-
рообладнання. Тому виникає питання визначення співвідношення вартості мож-
ливих збитків і капіталовкладень необхідних для запобігання цих збитків.
Було проведено аналіз показників надійності для електричних мереж
України, який свідчить про потребу запровадження заходів щодо підвищення
надійності їх роботи. Виявлено основні заходи щодо підвищення показників
надійності електричних мереж України, до яких слід віднести наступні:
1. оновлення обладнання електричних мереж, при якому перевагу слід
надавати інтелектуальному обладнанню з подальшою перспективою запрова-
дження цифрових підстанцій;
2. зміна структури розподільних електричних мереж, яка забезпечить на-
ближення мереж більш високої напруги до споживачів і буде сприяти змен-
шенню довжини ліній електропередачі (ЛЕП), зниженню величини втрат елект-
роенергії відповідно, збільшенню пропускної спроможності електричних ме-

57
реж, наявності резерву для підключення нових абонентів, а також сприятиме

створенню додаткових умов для розвитку інфраструктури електротранспорту;
3. підвищення рівня автоматизації електричних мереж за рахунок застосу-
вання телемеханізації трансформаторних підстанцій, секціонування мереж за до-
помогою реклоузерів та ін., що дозволить знизити операційні втрати, забезпечити
необхідний рівень якості електропостачання споживачів (SAIDI для розташованих
в містах споживачів на рівні 150 хв., для сільської місцевості – 300 хв.);
4. зміна режиму роботи релейного захисту, яка буде забезпечувати відк-
лючення однофазних замикань на землю в розподільних електричних мережах,
що сприятиме підвищенню безпеки при експлуатації мереж та зниженню пере-
напруги на обладнанні;
5. підвищення рівня оснащеності розподільних електричних мереж авто-
матизованими системами обліку електроенергії, що дозволить знизити комер-
ційні втрати електричної енергії та в перспективі запровадити можливість керу-
вання попитом з боку споживача, а також забезпечить організацію дистанцій-
ного збору даних для управління режимами електричних мереж з використан-
ням систем Smart Grid.
З урахуванням зазначених напрямків підвищення надійності роботи елект-
ричних мереж України слід зазначити, що застосування комутаційних і фільтрую-
чих пристроїв є одним з ефективних заходів у вирішенні цього питання. Сучасні
розробки, такі як струмообмежувальні пристрої, засновані на принципах надпро-
відності, і нове покоління напівпровідникових вимикачів мають безперечні пере-
ваги перед іншими рішеннями щодо обладнання електричних мереж.
Аналізуючи зарубіжний досвід, слід відмітити, що в схемах електропос-
тачання великих заводів і електростанцій широко застосовуються комутаційні
обмежувачі струму. У вітчизняній енергетиці подібні пристрої відомі під на-
звою обмежувачів ударного струму вибухової дії.
Комутаційний обмежувач струму є струмообмежувальним запобіжником,
який комутується в ланцюг при короткому замиканні за допомогою вибухового
пристрою, тим самим усуваючи недоліки запобіжників, збільшуючи діапазон
номінальних струмів до 6000 А і дозволяючи відключати короткі замикання із
струмами великої величини (більше 300 кА).
Застосування комутаційних обмежувачів струму дозволяє використовувати
розподільне устаткування з меншими струмами електродинамічної стійкості й ві-
дключаючою здатністю, ніж очікуваний струм короткого замикання. Спосіб ви-
значення короткого замикання, заснований на вимірі значення, а не швидкості на-
ростання струму, виключає помилкові відключення. Застосування комутаційних
обмежувачів струму одночасно із струмообмежувальними реакторами забезпечує
безперебійне живлення споживача, а також значно зменшує втрати електроенергії.
Головні принципи пристрою і застосування комутаційних обмежувачів
струму - це, з одного боку, використання переваг плавких запобіжників, а з ін-

58
шої - усунення негативних наслідків застосування реакторів та економія вна-

слідок відмови від модернізації розподільних установок.
Недоліком комутаційного обмежувача струму в порівнянні з реакторами і
новими розробками, такими як надпровідниковий обмежувач, являється те, що
при його спрацьовуванні ланцюг, що захищається, відключається від живлення
(якщо не реалізовані інші схемні рішення), що в деяких випадках неприпусти-
мо. Тому досить часто застосовується паралельне з'єднання комутаційного об-
межувача струму з реактором. Це рішення дозволяє зберігати живлення спожи-
вачів після відключення обмежувача, а також виключити негативні сторони за-
стосування реактора в нормальному режимі роботи, при цьому має місце знач-
на економія електроенергії, оскільки в нормальному режимі роботи реактор
шунтується і активні втрати практично відсутні.
Таким чином, широке застосування комутаційних і фільтруючих пристро-
їв сприятиме підвищенню надійності роботи електричних мереж України.
УДК 621.315
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ

ПРОВІДНИКІВ
Дьяков Є.Д., Сиромятнікова Т.В.

Метою проведення експериментальних досліджень було вивчення меха-

нізму виникнення механічних коливань провідників. Для проведення експери-
ментів була розроблена і створена установка, у якій для досліджень використо-
вувалась модель виготовлена з ніхромового дроту перерізом 0,035 • 10 -3 м2, жо-
рстко закріплена на двох опорах. Відстань між опорами становила 5,2 м. Для
зміни маси проводу використовувався вантаж, вага якого і місце його розташу-
вання можна змінювати під час проведення експериментів. Для реалізації пос-
тавленої мети були проведені наступні експерименти:
– реєструвався час виникнення коливань у залежності від ваги вантажу і
місця його розташування;
– визначалась температура провідника, при якій виникали механічні коли-
вання;
– визначалася стріла провисання провідника і частота механічних коли-
вань.

59
Вимірювання температури провідника проводилося за допомогою термо-

метра опору розташованого на досліджуваній моделі. Напруга, яка подавалась
на досліджувану модель регулювалась за допомогою ЛАТР, допустимий робо-
чий струм якого становив 9 А. Для контролю величини протікаючого струму у
провіднику, використовувався амперметр класу точності 0,5. Вимірювання
стріли провисання проводилось за допомогою вимірювальної лінійки закріпле-
ної в середині прольоту. Під час всіх експериментів проводилась їх відеореєст-
рація. Для обробки результатів відеозапису використовувався відеоредактор
«Free Video Editor». Використання відеоредактора дозволило виконувати пока-
дрову розгортку механічних коливань і одночасно реєструвати зміну стріли
провисання в процесі нагрівання провідника, а також визначати частоту коли-
вань. Експерименти проводилися в наступній послідовності:
– фіксувалась температура і час виникнення механічних коливань;
– змінювалась вага вантажу, що розташовувався на провіднику;
– змінювалось місце розташування вантажу на досліджуваній моделі.
Для забезпечення однакового температурного режиму провідника величина
струму, що протікає через нього, встановлювалась однаковою при проведенні всіх
експериментів. У приміщенні лабораторії температура становила 20 ± 2 оС.
При відсутності навантаження на провіднику, механічні коливання моделі
були відсутні.
Після установки в центрі прольоту вантажу виникали низькочастотні ме-
ханічні коливання провідника. Збільшення ваги вантажу і відповідно механіч-
ної напруги супроводжувалось збільшенням часу виникнення коливань і стріли
провисання провідника. Частота коливань при цьому майже не змінювалася.
При розподілі вантажів по довжині провідника час сталих коливань істо-
тно скоротився. При цьому стріла провисання провідника також зменшилася, а
частота коливань збільшилася. Під час проведення даного експерименту, крім
вертикальних коливань провідника, спостерігалися також коливання провідни-
ка і в горизонтальній площині.
В результаті проведених експериментальних досліджень можна зробити
такі висновки:
1. Виготовлена експериментальна установка дозволяє проводити дослі-
дження різних режимів механічних коливань, що мають місце при протіканні
електричного струму по провіднику.
2. Визначено температуру провідника, при якій виникають механічні ко-
ливання.
3. Встановлено залежність стріли провисання провідника і частоти його
коливань від величини механічного навантаження.
4. Для розрахунку кривої провисання провідника з рівномірно розподіле-
ним навантаженням, доцільно використовувати рівняння ланцюгової лінії.
5. Визначення основних механічних характеристик провідника з на-
вантаженням розташованим в центрі прольоту можливо проводити з прийнят-

60
ною для інженерних розрахунків похибкою за відомими формулами, напри-

клад, наведеними в [1].
6. Температуру слід вважати основним фактором, який впливає на виник-
нення механічних коливань провідника.
7. Практична цінність виконаної роботи полягає в можливості викорис-
тання результатів експериментальних досліджень для побудови фізичних моде-
лей електротехнічних пристроїв струнного типу, а також для розробки матема-
тичних моделей нелінійних коливань.

1. Крюков К.П., Новгородцев Б.П. Конструкции и механический расчёт линий элек-
тропередачи. Л.: Энергия, 1979, с. 312.
УДК 656.225., 621.321
ЕНЕРГООПТИМАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ

ШВИДКІСНОМУ РУСІ
Єфремова К.Р., Папахов О.Ю., Сиченко В.Г.

ім. ак. В. Лазаряна, Україна, м. Дніпро
Сучасні тенденції розвитку вимог суспільства пред’являють високі вимо-

ги до пристроїв тягового електропостачання, які мають забезпечувати завданий
обсяг перевізної роботи протягом усього року, враховуючи нерівномірність ру-
ху та відмінність у вазі поїздів. У зв’язку з підвищенням цін на енергоносії є
необхідність у розробці нової енергетичної політики, модернізації обладнання
систем тягового електропостачання та пошуків нетрадиційних систем тягового
електропостачання.
Енергетична ефективність перевізного процесу залежить від великої кіль-
кості його учасників і цілої низки впливаючих на нього факторів. На сьогодні-
шній день основний потенціал підвищення енергетичної ефективності перевіз-
ного процесу пов’язаний з трьома господарствами залізничного транспорту –
локомотивного, управління рухом. На долю зазначених господарств припадає
близько 60 - 70% потенційної економії електроенергії на електрифікованих ді-
лянках, на господарство електропостачання - близько 10 - 15%. В цьому кон-
тексті витрата електроенергії на тягу визначається трьома основними групами
факторів, відповідними вказаним господарствам: енергетичні показники руху
поїзда, характеристики системи тягового електропостачання і умови організації

61
руху. Звідси, основним напрямком заходів щодо зниження споживання енерге-

тичних ресурсів є удосконалення конструкцій інфраструктури та рухомого
складу, а також методів управління рухом.
Сучасне оперативне управління перевізним процесом на залізницях
включає: графік руху поїздів, план формування поїздів, використання пропуск-
ної спроможності ділянок, місцева робота, технічне нормування перевезень,
оперативне планування експлуатаційної роботи, диспетчерське керівництво,
автоматизовані системи управління та інформаційні технології. Оперативна
експлуатаційна обстановка істотно відрізняється від нормативних умов розроб-
леного на тривалий період графіка руху поїздів, а виникаючі при цьому коли-
вання поїздопотоків можуть посилюватися не оптимально прийнятими рішен-
нями поїзного диспетчера. Підтримка оптимальної щільності поіздопотоку на
диспетчерській ділянці має стати головним завданням управління поїзною ро-
ботою і дозволить ефективно використовувати пропускну здатність залізничної
інфраструктури та рухомого складу. При цьому необхідно враховувати реальну
пропускну здатність електрифікованої ділянки.
В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що
режими напруги та потужності в системі тягового електропостачання постійно-
го струму не дозволяють в повній мірі забезпечити необхідні умови для впро-
вадження швидкісного руху на існуючих лініях. Рівні напруги, як на шинах тя-
гового навантаження, так і в тяговій мережі мають значний діапазон коливань,
який визначається різними факторами: як впливом змін режимів роботи систе-
ми зовнішнього електропостачання, так і режимами роботи тягової мережі. При
цьому, при наявності значного резерву встановленої агрегатної потужності, на
тягових підстанціях України відсутні засоби регулювання режимів напруги в
тяговій мережі.
Аналіз наукових публікацій показує, що основні зусилля як українських,
так і закордонних вчених направлені на забезпечення необхідного режиму на-
пруги в тяговій мережі. Але застосовувані сьогодні на теренах України засоби і
заходи не дозволяють вирішити поставлене завдання. Як показують результати
експериментальних досліджень та розрахунків, неможливість забезпечення не-
обхідного для швидкісного руху режиму напруги, при застосуванні малозатра-
тних засобів підсилення, обумовлюється недостатньою енергоємністю тягової
мережі.
Саме тому наукова думка еволюціонує до розвитку розподілених систем
живлення тягової мережі, які мають кращі техніко-економічні характеристики.
Нагальною потребою, в умовах зростання цін на енергоносії, є забезпечення
енергетичної ефективності цих систем та ефективне використання наявної агре-
гатної потужності у системі тягового електропостачання.
Принцип зменшення втрат електроенергії в тяговій мережі за рахунок ви-
бору оптимальних інтервалів між поїздами можна сформулювати таким чином:
з безлічі можливих значень інтервалів між поїздами необхідно вибрати такі,

62
при яких значення втрат електроенергії в тягової мережі буде мінімальним. В

умовах оперативного управління рухом поїздів виникає необхідність застосу-
вання такого методу оптимізації, який дозволяє швидко здійснювати вибір ве-
ликої кількості можливих графіків руху поїздів в залежності від регулювання
наступних: послідовності відправлення поїздів різних категорій; інтервалів між
поїздами; взаємного розташування поїздів на двоколійних ділянках.
У процесі руху поїздів оптимальні відстані між поїздами змінюються в
кожен момент часу. Проведеними дослідженнями встановлено, що при русі по-
їзда на жовтий сигнал світлофора його швидкість падає на 30%, а при русі на
червоний - на 60% нижче, ніж при проходженні на зелений сигнал світлофора.
В результаті через збільшення часу ходу поїзда по диспетчерській ділянці, ко-
жний наступний поїзд, який буде відправлений на цю ж ділянку через міжпоїз-
дний інтервал, прибуватиме на кінцеву станцію із запізненням на деякий час.
Для побудови енергооптимального графіка руху поїздів необхідно визначити
часові інтервали між поїздами, при якому втрати енергії в мережі будуть міні-
мальні з урахуванням фактичної питомої потужності тягової мережі при забез-
печенні необхідного режиму напруги.
УДК 620.92
АНАЛІЗ РОБОТИ ПРИВАТНИХ ДАХОВИХ СЕС ТА ПЕРЕРОБНИХ

ПІДПРИЄМСТВ МІСТА ЩОДО ЇХ ІНТЕГРАЦІЇ ДО
СПІЛЬНОЇ ЛОКАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ
Жарков А.В.1, Жарков В.Я.2

1
2
Таврійський державний агротехнологічний університет,Україна, м. Мелітополь
На сьогодні всього в Україні налічується 6,5 млн. приватних домогоспо-

дарств (ПДГ). З них на кінець 3-го кварталу 2018 р. 6031 ПДГ оснащені даховими
сонячними електростанціями (СЕС), загальною потужністю 121 МВт, що працю-
ють за «зеленим» тарифом (табл.1, рис.1), на що інвестовано 120 млн. євро влас-
них коштів. За 9 місяців 2018 р. більше 3 тисяч сімей установили дахові СЕС, що в
2,5 рази більше, ніж за аналогічний період 2017 (1214 сімей).

63
Рисунок 1 – Динаміка збільшення кількості приватних СЕС, 2014-2018 рр.
Стимулом до переходу на "чисту" енергію є не тільки бажання домогоспо-

дарств стати більш енергонезалежними, але і заробити на продажу надлишку елек-
троенергії в мережу за "зеленим" тарифом по 18 євроцентів за кіловат-годину. На
30.09. 2018 р. лідерами приватної сонячної енергетики була трійка областей: Київ-
ська (727 приватних СЕС), Дніпропетровська (694) і Тернопільська область (522).
Таблиця 1 - Динаміка зростання приватних СЕС в Україні, що працюють за зеленим

тарифом, 2014-2018 рр.
Рік Кількість, од. Потужність, МВт Зростання, МВт

2014 21 0,1 0,1
2015 244 2,2 2,1
2016 1109 16,7 14,6
2017 3010 51 34,4
30.09.18 6031 121 70
На рис.2 за даними АСКОЕ в таблицях Excel побудовані ДГН перших трьох

приватних СЕС та СЕСекв, а на рис.3 - ДГН переробних підприємств міста.

64
Попарний корреляційний
аналіз ДГН СЕС з переробними
підприємствами міста показав висо-
кий кореляційний зв'язок між ними.
Із порівняння ДГН СЕС з ДГН
Рисунок 2 – Побудова ДГНекв приватних Дніпровської ЕС і ДГН ОЕСУ видно,
СЕС: СЕС1, Рвст = 20 кВт; СЕС2 – 5,2 кВт;
СЕС3 – 30 кВт що їхні максимуми, особливо робочо-
го дня в літню пору співпадають, тоб-
то генерація приватних дахових СЕС
сприяє також вирівнюванню ДГН ене-
ргосистеми.
Якщо великі сонячні та вітрові
електростанції потребують значних
потужностей для балансування, то з
малими установками ситуація зовсім
інша. Такі станції не лише не ство-
рюють проблем з балансуванням, а
навпаки — дозволяють покращувати
якість електроенергії в локальних
мережах, зменшують пікове наван-
таження ОЕС України, зменшують
втрати електроенергії в електроме-
режі. В таблиці 2 наведені енергетичні
показники СЕС за добу і за рік.
Рисунок 3 – ДГН переробних підприємств

за робочі дні тижня серпня міс. 2017 р
Таблиця 2 – Розрахункові енергетичні показники приватних дахових СЕС

Показник СЕС1 СЕС2 СЕС3
Орієнтація південь південь схід-захід
Рвст,.кВт 20 5,2 30
Wд, кВт.год 60,88 25,07 88,77
КВВПд=Wд/ 24Рвст 0,139 0,201 0,123
Wр, кВт.год 17611 7080 27738
КВВПр=Wр/ 8760Рвст 0,101 0,155 0,106
65
УДК 620.92
ТЕПЛОАКУМУЛЮЮЧИЙ МАТЕРІАЛ ФАЗОВОГО ПЕРЕХОДУ ДЛЯ

ДЖЕРЕЛА НИЗЬКОПОТЕНЦІЙНОЇ ТЕПЛОТИ ПРИВАТНОГО
ДОМОГОСПОДАРСТВА
Жарков А.В.1, Хромишев В.О.2 , Хромишева О.О.2

1
2
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького, Україна, м. Мелітополь
Корисна модель стосується відновлюваних джерел енергії приватних до-

могосподарств і дозволяє, зокрема, знизити ймовірність перегрівів і переохоло-
джень рослин у приватних неопалювальних теплицях [1].
Використання низькопотенційної теплоти (НПТ) складає суттєву частину
світового споживання енергії. Так, більш половини національного споживання
Великобританії взимку припадає на обігрів житла (18±3°С). І не обов'язково
використовувати для обігріву високотемпературні джерела. Для обігріву житла
більш підходять пасивні приймачі сонячного тепла в комбінації з тепловими
акумуляторами, які підтримують комфортні умови вночі і в похмурі дні. Більш
того, саме у таких випадках, коли енергія використовується при низьких темпе-
ратурах, характерних для середовища, її особливо важливо накопичувати у фо-
рмі НПТ [1]. В літературі [2] наведені технічні характеристики поширених теп-
лоакумулюючих матеріалів (ТАМ) і конструктивні схеми теплових акумулято-
рів.
Відомий ТАМ [3], який включає (мас. %) церезин 74-87%, саліцилову ки-
слоту 9-21, кварцовий пісок 3,1-3,8, формальдегід 0,9-1,2. Густина запасання
енергії 181-191 кДж/кг температура ТАМ 156-159°С. Недоліки даного матеріа-
лу − відносно низька густина запасання енергії і висока температура фазового
переходу (156-159°С), що унеможливлює його використання для акумулювання
НПТ в приватних домогосподарствах і, зокрема, для стабілізації температури в
приватних неопалювальних теплицях.
Найбільш близьким аналогом заявленого пристрою, взятим за прототип, є
ТАМ [4], що містить гексагідрат кальцію хлориду − СаСl2×6Н2O, а також ком-
поненти, що є ініціаторами кристалізації з температурою фазового переходу
30°С. Недоліком даного ТАМ є низька теплота фазового переходу (170 кДж/кг)
[2], що зумовлює низьку густину запасання енергії.
В основу корисної моделі поставлена технічна задача створення ТАМ фа-
зового переходу для джерела НПТ приватного домогосподарства, зокрема для
стабілізації температури в неопалювальній теплиці, при забезпеченні високої
густини запасання тепла і відсутності переохолодження.
66
Поставлена задача вирішується тим, що як ТАМ фазового переходу вико-

ристаний мірабіліт (глауберова сіль) − декагідрат натрію сульфату
Na2SO4×10H2O, зі стороннім джерелом кристалізації. Також поставлена задача
вирішується тим, що як стороннє джерело кристалізації використаний тетрабо-
рат натрію (бура) − Na2B4O7; оптимальна масова добавка бури − 3 % мас.
Використання мірабіліту (глауберової солі) декагідрату натрію сульфату
Na2SO4×10H2O забезпечує теплоту плавлення (гідратацію) Qm.=251 кДж/кг при
температурі плавлення Тпл=32,4С [2] з поглинанням надлишку тепла, не допу-
скаючи перегріву; використання як стороннього джерела кристалізації тетрабо-
рату натрію (бури) − Na2B4О7 − забезпечує запуск процесу кристалізації (дегід-
ратації) розчину з виділенням теплоти, не допускаючи переохолодження в ніч-
ний час і вранці, коли можливі заморозки.
Запропонована корисна модель забезпечує плавлення мірабіліту у власній
кристалізаційній воді при 32,4°С з поглинанням тепла при відповідній темпера-
турі в денний час і наступним його виділенням при кристалізації в нічні години.
Це створює можливість підтримки в теплицях температурного режиму, опти-
мального для вирощування рослин, оберігаючи їх від перегріву в денні години і
від заморозків вночі. Таким чином, запропонована корисна модель дозволяє
знизити ймовірність перегрівів і переохолоджень рослин у приватних неопалю-
вальних теплицях.
Пристрій працює наступним чином. Сонячна погода навесні перемежову-
ється з холодними ранками, що обумовлює широкий розвиток приватного теп-
личного господарства з використанням ТАМ фазового переходу на основі міра-
біліту з домішками бури в кількості 3 % мас., що надає можливість регулюван-
ня температури в межах ±10°С від навколишнього середовища, забезпечуючи
комфортні умови росту рослин [5]. Так, наприклад, для зниження (підвищення)
температури повітря на 10 градусів в теплиці 3×6×3 м з урахуванням акумулю-
вання тепла в фунті і матеріалом теплиці, необхідно близько 25 кг мірабіліту,
вартістю 6 грн/кг [5]. Розміщення розчину мірабіліту в теплиці в декількох спе-
ціальних відносно нескладних контейнерах може забезпечити зниження темпе-
ратурних перевантажень в нічний час і в період максимальної сонячної актив-
ності. Запропонований ТАМ може бути використаний і для інших об'єктів і те-
хнологічних процесів приватного домогосподарства: стабілізація температури в
пташнику, в інкубаторі, зброджувальному процесі тощо.

1. Патент 126818 UA. МПК (2018.01) С09К 5/00. Теплоакумулюючий матеріал фазового
переходу для джерела низькопотенційної теплоти приватного домогосподарства / Жарков В.Я.,
Жарков А.В., Лазуренко О.П., Черкашина Г.І., Речина О.М., Шалигіна О.В., Хромишев В.О., Хро-
мишева О.О., Божєв М.В., Шаров С.В. – Опубл. 10.07.2018, Бюл. № 13.
2. Левенберг В.Д. Аккумулирование тепла / В.Д. Левенберг, М.Р. Ткач, В.А. Гольстрем. −
К.: Техника, 1991. −112 с.
3. Патент 34028 UA. МПК С09К 5/06. Теплоакумулюючий матеріал / Гресько О.П., Галух
67
В.І., Білялов К.Б. – Опубл. 15.02.01, Бюл. № 1.

4. Пат. 4465611 USA. МПК С09К 5/06. Heat storage material. – Опубл. 14.08.84.
5. Коган Б.С. Теплоаккумулирующие составы на основе сульфата натрия / Б.С. Коган, К.В.
Ткачев, В.М. Шамриков // АВОК. − 2001. − № 3 − С. 14-18.
УДК 621.314
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫХ ЗНАЧЕНИЙ

ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОСНОВНОЙ ИЗОЛЯЦИИ ВЫСОКОВОЛЬТНЫХ
ВВОДОВ МЕТОДОМ МИНИМАЛЬНОГО РИСКА С УЧЕТОМ
ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ
Загайнова А. А.
Национальный технический университет «Харьковский политехнический

институт», Украина, г. Харьков
В настоящее время, согласно [1], предельно допустимые значения показа-

телей вводов (значения тангенсов угла диэлектрических потерь основной изо-
ляции и изоляции измерительного конденсатора) нормируются только с учетом
номинального напряжения и типа изоляции. Однако исследование законов рас-
пределения показателей изоляции вводов, выполненные в [2], показали, что да-
же для вводов одного класса напряжения с одинаковым типом изоляции имеет
место смещение математических ожиданий плотностей распределения показа-
телей, которое обусловлено влиянием эксплуатационных факторов, учет кото-
рых не регламентирован в [1]. Наличие подобного смещение свидетельствует о
том, что оптимальные предельно допустимые значения показателей, получен-
ные для массивов показателей с разными параметрами законов распределений
будут существенно отличаться. А это значит, что при определении предельно
допустимых значений необходимо учитывать большее число факторов, чем
регламентировано в [1]. В связи с этим, учет факторов влияющих на значения
диагностических показателей высоковольтных вводов, при определении пре-
дельно-допустимых значений показателей, является актуальной и практически
значимой задачей.
Выполненный дисперсионный анализ показал, что на интенсивность ста-
рения основной изоляции вводов оказывают значимое влияние как условия
эксплуатации, так и значение тока нагрузки вводов, и состав потребителя, а
также особенности конструктивного исполнения вводов: значение номинально-
го напряжения, тип изоляции и тип защиты вводов.
Для определения предельно допустимых значений показателей состоя-
ния изоляции высоковольтных вводов в [3] предложено использовать метод
68
минимального риска. Учитывая, что распределения диагностически призна-

ков как для исправных, так и для дефектных вводов могут бать описаны рас-
пределением Вейбулла, то выражение для среднего риска имеет вид:
β1 β2
  tgδ  tgδ гр  tgδ 
     
β α  β2 α 
R  C21P1  β11  tgδβ1 -1  e  1  dtgδ  C12P2  β2
 tgδβ 2 -1  e  2  dtgδ , (1)
α
tgδ гр 1 
α2
где 1, 1 – значения параметров масштаба и формы для распределения значе-

ний tg в исправных вводах; 2, 2 – значения параметров масштаба и формы
для распределения значений tg в дефектных вводах, tgгр – предельно допус-
тимое значение tg подлежащее определению.
Для определения предельно допустимых значений tg, был использован
метод Ньютона. На рис. 1 приведена зависимость значений среднего риска от
значения tg основной изоляции вводов при разных значениях условной стои-
мости вероятности ошибки II-го рода. Как видно из рисунка значения риска
имеют четко выраженный минимум. С увеличением условной стоимости «про-
пуска дефекта» минимум функции среднего риска, смещается в сторону
выборочного среднего для исправного состояния.
R (tg 1)
m 1tg1 m 2tg2
1000 C 12=10000
100 C 12=1000
10 C 12=100
1 C 12=10
0,1 C 12=1
0,01
0,001
0,0001 tg 1, %
0,1 0,5 0,9 1,3 1,7 2,1 2,5 2,9 3,3
Рисунок 1 – Зависимость значений среднего риска от значения tg1

при разных значениях цены «пропуска дефекта»
Предложен метод определения предельно допустимых значений пока-

зателей изоляции высоковольтных маслонаполненных вводов герметичной
конструкции, который обеспечивают минимальное значение риска, при их
диагностике. Предложенный метод позволяет учесть такие факторы как про-
должительность эксплуатации высоковольтных вводов, их загрузку и отлича-
ется тем, что предельно допустимые значения показателей определяются пу-
тем минимизации функции среднего риска.
69

1. Норми випробування електрообладнання : СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 – Офіц. вид.,
приказ Мінпаливенерго 2007-01-15 г. №13. – К.: ОЕП «ГРИФРЕ» : М-во палива та енергетики
України, 2007. – 262 с. – (Нормативний документ Мінпаливенерго України).
2. Shutenko Оleg, Zagaynova Alexandra, Serdyukova Galina Analysis of distribution laws of
insulation indicators of high-voltage oil-fillled bushings of hermetic and non-hermetic execution //
Technology audit and production reserves. – 2018. – Vol. 4. – №. 1 (42). – pp 30–39.
3. O. Shutenko, A. Zagaynova, G. Serdyukova Determining the Maximally Permissible Values for
the Indicators of Insulation of Sealed Entrance Bushings with a Voltage of 110 kV Using the Method of
Minimal Risk //Eastern-European Journal of Enterprise Technologies– 2018. – Vol. 5. – №. 8 (95). –
pp. 6–15.
УДК 621.472:629.78
ВПЛИВ РОБОЧОЇ ТЕМПЕРАТУРИ

НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛІВКОВИХ СОНЯЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Зайцев Р.В., Кіріченко М.В., Прокопенко Д.С., Хрипунов Г.С.

На теперішній час для термічного перетворення сонячної енергії використо-

вують сонячні колектори, ККД яких досягає 70-80 % завдяки застосуванню селек-
тивних покриттів з коефіцієнтом поглинання в спектральному діапазоні сонячного
опромінення до 95-98 % та коефіцієнтом відбиття у інфрачервоному діапазоні не
більш 5-7 %. Сучасною тенденцією при розробці найбільш розповсюджених авто-
матизованих систем теплових колекторів з примусовою циркуляцією теплоносія є
те, що електрична енергія для їх роботи генерується традиційними кремнієвими
сонячними модулями. Оскільки традиційно сонячні модулі розміщуються окремо
від сонячних теплових колекторів, то це не призводить до збільшення ефективності
використання сонячної енергії.
В останній час активно розпочалися розробки комбінованих фотоелектрич-
них установок, у яких при виробленні електричної енергії проводиться утилізація
теплової енергії. Фотоелектричні перетворювачі (ФЕП), для використання в таких
системах, повинні ефективно генерувати електричну енергію при робочій темпера-
турі 50-55 оС; вони також мають забезпечувати коефіцієнт поглинання сонячної
енергії на рівні не менш 90 % та мати коефіцієнт відбиття в інфрачервоній частині
спектру не більше 10 %. Разом із системою охолодження теплового колектора
конструкція ФЕП має забезпечувати різницю між температурою ФЕП та темпера-
турою теплоносія не більше 5 оС. При виконанні двох останніх умов із конструкції
70
сонячного колектору можна виключити селективне покриття, оскільки його функції

буде виконувати ФЕП.
Співставлення досліджень температурної залежності ефективності для плів-
кових ФЕП на основі сполук CdTe і CuInSe2, які виготовляються у лабораторних
умовах, та аморфного кремнію, які виготовляються промислово, показали (рис. 1),
що найменше зниження ККД зі зростанням робочої температури мають приладові
структури на основі базових шарів телуриду кадмію. При температурі 50 оС ККД
знижується усього на 1 %, а відносна швидкість зниження складає лише -0,14 відн.
%/C (табл. 1). Отримані експериментально значення температурного коефіцієнту
ККД одноперехідних плівкових ФЕП досить точно корелюють із шириною заборо-
неної зони відповідного поглинаючого напівпровідникового матеріалу (табл. 1),
температурний коефіцієнт ККД пропорційно знижується із зростанням ширини за-
бороненої зони базового напівпровідникового матеріалу.
Аналіз впливу світлових діодних характеристик на ККД ФЕП на основі телу-
риду кадмію показав, що температурна стабільність їх ефективності забезпечується
стабільною густиною діодного струму насичення. Так при зростанні температури
від 20 оС до 50 оС густина діодного струму насичення зростає на 50 % (рис. 2), що
менше ніж для кремнієвих ФЕП, для яких діодний струм насичення зростає у 3 ра-
зи.
Рис. 1. - Відносне зниження ККД плівко- Рис. 2 - Вплив робочої температури на

вих ФЕП зі зростанням робочої температури: 1 густину діодного струму насичення для серій 1-3
– на основі CdTe; 2 – на основі CuInSe2; 3 – на зразків ФЕП на основі CdTe
основі аморфного кремнію
Таблиця 1 – Одержані експериментально коефіцієнти зниження ККД плівкових ФЕП та

ширина забороненої зони їх базових напівпровідникових шарів
Основа плів- Температурний кое- Ширина забороненої
кового ФЕП фіцієнт ККД, відн. %/С зони напівпровідника, еВ
CdTe -0,14 1,44
аморфний Si -0,21 1,2-1,3
CuInSe2 -0,36 1,04-1,07
71
Розрахунок теплопровідності гнучких ФЕП на основі телуриду кадмію, сфо-

рмованих на поліімідній плівці завтовшки 7 мкм, показав, що враховуючи коефіці-
єнт теплопровідності полііміду, який дорівнює 0,14-0,20 Вт/(м∙К), можна одержати
перепад температури у тонкоплівковому ФЕП на рівні 0,6-0,9 ºС. Висока теплопро-
відність міді колектора дає можливість забезпечити поперечний градієнт темпера-
тури пластини колектора не більше 1,0-1,5 ºC і в результаті оптимізації теплового
опору системи можна досягти перевищення температури плівкового ФЕП над тем-
пературою теплоносія на рівні 2,5 ºC.
Оптичні дослідження показали, що коефіцієнт поглинання сонячної енергії
гнучкого ФЕП на основі телуриду кадмію у видимому діапазоні (400-800 нм) скла-
дає 94-96 %, а коефіцієнт відбиття в інфрачервоній області спектра не перевищує 7-
8 %, що надає можливість в конструкції колектора відмовитися від використання
селективного покриття.
За результатами проведеного дослідження запропоновано конструктивно-
технологічне рішення фотоенергетичної системи з гнучкими ФЕП на основі
телуриду кадмію, яке дозволяє одержати сумарне ККД такої системи до 73 % за
перетворенням сонячної енергії в теплову та електричну енергією.
УДК 621.31
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МЕТОДОВ ИДЕНТИФИКАЦИИ

И ОЦЕНКИ ИСТОЧНИКОВ НЕСИММЕТРИИ НАПРЯЖЕНИЙ
В ТОЧКЕ ОБЩЕГО ПРИСОЕДИНЕНИЯ
Калюжный Д. Н.1, Саенко Ю. Л.2

1
Харьковский национальный университет городского хозяйства
имени А. Н. Бекетова, Украина, г. Харьков
2
Государственное высшее учебное заведение «Приазовский государственный
технический университет», Украина, г. Мариуполь
Несимметрия напряжений является одной из наиболее важных проблем

качества электрической энергии в системах электроснабжения. Когда возникает
несимметрия напряжений, в электрической сети появляются дополнительные
потери мощности и нагрев оборудования. Потребитель при этом также несет
убытки, которые могут быть, как минимум, на порядок выше вследствие про-
стоя или повреждения оборудования, а также брака продукции. Самым глав-
ным вопросом в этой ситуации является адекватная идентификация источников
искажения симметрии напряжений и оценка их влияния на создания несиммет-
72
рии напряжений в точке общего присоединения (ТОП).

Основополагающие условия для решения данной задачи приведены в се-
рии стандартов IEC61000, где указаны критерии оценки несимметрии напряже-
ний и методика измерений показателей качества электрической энергии.
Обзор существующих методов идентификации и оценки источников ис-
кажения симметрии напряжений выполнен рабочей группой C4.109
CIGRE/CIRED [1]. В качестве наиболее адекватного решения рассматриваемой
задачи рекомендован метод, основанный на использовании фоновой несиммет-
рии электроэнергетической системы [2].
В исследованиях, проведенными авторами, выполнен численный сравни-
тельный анализ более широкой группы методов идентификации и оценки ис-
точников искажения симметрии напряжений в ТОП. Этому анализу подверг-
лись следующие методы:
- включения/отключения потребителя [3];
- фоновой несимметрии электроэнергетической системы [2];
- по симметричным составляющим эквивалентных проводимостей[4];
- направления искаженных мощностей [5];
- наложения в сочетании с активным экспериментом [6];
В качестве тестового примера была выбрана простейшая схема системы
электроснабжения, где к ТОП с одной стороны подключена электроэнергетиче-
ская система (источник питания бесконечной мощности (ИП) – трансформатор
(Т) – линия (Л), а с другой – потребитель электроэнергии (П). Коммутируемая
батарея конденсаторов (БК) использовалась для проведения активного экспе-
римента. В качестве источника искажения симметрии напряжений выступал
ИП. Все остальные элементы задавались симметричными.
ИП Т Л
БК
~
П
U = const
ТОП
Рисунок 1 – Тестовая система электроснабжения
Результаты анализа следующие. Все методы кроме метода наложения в

сочетании с активным экспериментом определяют симметричного потребителя
либо как источник искажения симметрии напряжения, либо дают неопределен-
ный результат. Результаты метода наложения в сочетании с активным экспери-
ментом значительно зависят от точности измерения токов и напряжений. Учи-
тывая техническую возможность реализации всех методов, можно сделать вы-
вод об их несостоятельности и необходимости дальнейшего совершенствова-
ния.
73
Список использованных источников:
1. CIGRE report 468, "Review of Disturbance Emission Assessment Techniques",

CIGRE/CIRED working group C4.109, 2011, ISBN: 978-2-85873-158-9.
2. U. Jayatunga, S. Perera, P. Ciufo & A. P. Agalgaonkar, "Voltage unbalance emission assess-
ment in interconnected power systems," IEEE Transactions on Power Delivery, vol. 28, (4) pp. 2383-
2393, 2013.
3. Железко, Ю. С. Правила применения скидок и надбавок к тарифам за качество электро-
энергии / Ю. С. Железко, Е. И. Кордюков , В. Г. Курбацкий и др. // Промышленная энергетика. –
1990. – №11. – С. 52–55.
4. Сендерович, Г. А. Определение действительного вклада потребителя в создание несим-
метрии на сборных шинах / Г. А. Сендерович // Вісник Національного технічного університету
„Харківський Політехнічний інститут”. – Харків: НТУ „ХНІ”. – 2004. - №47. – С.136–139.
5. Зыкин, Ф. А. Определение степени участия нагрузок в снижении качества электрической
энергии / Ф. А. Зыкин // Электричество. – 1992. – №11. – С. 13–19.
6. Гамазин, С. И. Определение фактического вклада потребителя в искажении параметров
качества электрической энергии / С. И. Гамазин, В. А. Петрович // Промышленная энергетика. –
2003. – №1. – С. 32–38.
УДК 628.971
SMART GRID В СИСТЕМАХ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ
Коляда О.Ю.

Системи зовнішнього освітлення є візитною карткою кожного міста та

показником рівня безпеки життя населення в ньому. Тому щорічно витрачаєть-
ся чимало коштів на проектування, встановлення та обслуговування світлото-
чок. Тисячі світильників, кілометри освітлювальних електричних мереж, безліч
необхідних для роботи світлоточок електричних пристроїв - це все є компонен-
тами функціонування системи зовнішнього освітлення. Враховуючи тенденції
до швидкого зростання енергоспоживання на потреби освітлення вулиць та ма-
гістралей міст, з'являється необхідність в генеруванні ще більших потужностей.
Для підвищення ефективності роботи освітлювальної установки слід впрова-
джувати новітні розробки і технології в системи освітлення [1]. Як показують
світові дослідження, в кожному секторі споживання електроенергії на освітлен-
ня за рахунок застосування сучасних технологій, потенціал енергозбереження
може сягати 50%. На сучасному етапі розвитку зовнішнього освітлення важли-
74
во не тільки застосовувати нові розробки джерел світла та пристроїв для їх ро-

боти, але і впроваджувати інноваційні концепції Smart Grid. Практика та аналіз
даних по діяльності електричних компаній показали, що розвиток електроме-
реж можливий завдяки не тільки модернізації складових, але і завдяки впрова-
дженню інтелектуальних мереж, які дозволять забезпечити мінімальний рівень
втрат електричної енергії, дадуть можливість підприємствам Міськсвітло опти-
мізувати витрати на користування електричною енергією. Для виявлення ресу-
рсу можливого енергозбереження необхідно розглядати компоненти діючих
освітлювальних установок. Існує ряд традиційних заходів із енергозбереження
в освітлювальному секторі, наприклад, у відключенні ряду світлоточок на ву-
лицях міста. Але такі засоби противорічать вимогам МКО [2]. Найбільш ефек-
тивним рішенням буде зниження світлового потіку джерел світла до 50% завдя-
ки диммируванню в години, коли інтенсивність руху на вулицях буде мініма-
льна. Перспективність впровадження систем Light Smart Grid заключається в
порівняльній техніко-економічній оцінці інноваційних технологій.

1. Справочная книга по светотехнике. Под ред. проф. Айзенберга Ю.Б., 3-е изд. М.:
2008г, 952с.
2. CIE, «Recommendations for the lighting of roads for motor and pedestrian traffic». CIE
Publication 115-1995.
УДК 621.316
ВПЛИВ РОЗОСЕРЕДЖЕНОГО ГЕНЕРУВАННЯ НА НАДІЙНІСТЬ

РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Комар В.О., Котилко І.О., Кравчук С.В., Лежнюк П.Д.
Вінницький національний технічний університет, Україна, м. Вінниця
Сьогодні Україна демонструє найвищі у світі темпи у підписанні договорів на

майбутнє приєднання ВДЕ, але це продукує великі ризики для застарілої енергоси-
стеми [1]. Ключовим є те, що, за офіційною інформацією НКРЕКП, в І кв. 2018 р.
було введено в експлуатацію 159,4 МВт генеруючи потужностей – 54 об’єктів елек-
троенергетики (у 2,4 рази перевищує потужності, введені в експлуатацію за анало-
гічний період 2017 р.)[2].
Системний оператор у своєму дослідженні наголошує, що СЕС та ВЕС з точ-
ки зору стабільності електропостачання – ненадійні. Відхилення від планових гра-
фіків протягом доби складає понад 450 МВт при встановленій потужності 1217
МВт. Ще однією специфікою встановлення відновлювальних джерел енергії є їх
75
нерівномірне розміщення по всій Україні. Таким чином, наявність одного потужно-

го джерела до 3 МВт або декількох менш потужних до 0,5 МВт, що під’єднані до
однієї підстанції розподільної електричної мережі (РЕМ), дають можливість розг-
лядати РЕМ як локальну електричну систему (ЛЕС). А для локальної електричної
системи, ще чітко не сформовані законодавчі акти, згідно яких будуть функціону-
вати відновлювальні джерела енергії.
Метою статті є оцінювання впливу генерування фотоелектричних станцій на
надійність роботи електричних мереж, враховуючих їх технічний стан.
Особливо гостро для розподільних електричних мереж постає питання надій-
ності і безперебійності електропостачання. Згідно Постанови НКРЕКП «Про за-
твердження цільових показників надійності (безперервності) електропостачання на
2018 рік» [3], визначено основні показники надійності роботи електричних мереж, в
тому числі і з відновлювальними джерелами енергії, що характеризують кількісно
та якісно перерви в електропостачанні.
System Average Interruption Duration Index /Показник середньої тривалості
відмов
SAIDI   i i ,
rN
(1)
NT
де ri – час відновлення електропостачання, N i – кількість перерв в електропостачан-
ні споживачів за звітній період, NT – загальна кількість споживачів в електричній
мережі.
На початок 2015 року сумарна встановлена потужність ФЕС дорівнювала 315
МВт. За чотири роки їх потужність зросла більш як в 3 рази і складає на кінець 2018
року – 1100 МВт. Слід відмітити, що ФЕС розміщені нерівномірно по території
України і, в свою чергу, досить важко оцінити їх вплив на надійність електропоста-
чання електричних мереж. На рис. 1, приведена зміна SAIDI для 2011, 2015–2018
років, середнє значення по ОЕС для міських та сільських електричних мереж.
а) б)
Рисунок 1 – Зміна цільового запланованого показника SAIDI (червона крива) та фактичного
(синя крива) для а) міських електричних мереж, б) сільських електромереж ОЕС України
76
Для підвищення техніко-економічної ефективності сумісної експлуатації ро-

зосереджених джерел електроенергії і розподільних електричних мереж необхідно
розв’язати ряд задач, що дозволить збільшити виробництво електроенергії ВДЕ,
зменшити втрати електроенергії в розподільних електричних мережах, покращити
якість і надійність електропостачання споживачів. З метою ефективної експлуатації
розосереджених джерел електроенергії та їх комплексного використання в електри-
чних мережах енергосистем, особливо в сенсі задач підвищення надійності елект-
ропостачання, необхідно, розробити метод відновлення електропостачання спожи-
вачів, при втраті централізованого живлення.

1. Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надан-
ня компенсацій споживачам за їх недотримання// Затверджена постановою Кабінету Міністрів
України від 12.06.2018 р. № 375 [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18
2. Лежнюк П.Д. Відновлювані джерела енергії в розподільних електричних мережах:
Монографія / П.Д. Лежнюк., О.А. Ковальчук, О.В. Нікіторович, В.В. Кулик. – Вінниця, 2014.
– 204 с.
3. Про затвердження цільових показників надійності (безперервності) електропостачання
на 2018 рік // Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2018 р. № 392 [Елек-
тронний ресурс] // Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=32667
УДК 621.316
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕНАПРУГ У РОЗПОДІЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

З ДУГОГАСНИМ РЕАКТОРОМ ПРИ ВИМИКАННІ
ДВОФАЗНОГО ЗАМИКАННЯ НА ЗЕМЛЮ
Кошман В.І., Сабарно Л.Р., Севастюк І.М.
Інститут електродинаміки Національної академії наук України, м. Київ
Як відомо, дугові перенапруги є небезпечним явищем у розподільних ме-

режах напругою 6-10 кВ та спричиняють значну кількість пошкоджень облад-
нання [1]. При заземленні нейтралі через дугогасний реактор у випадку резо-
нансного його налаштування з параметрами мережі рівень дугових перенапруг
є мінімальним. Однак, в реальних умовах неможливо забезпечити ідеальний
режим резонансу. При цьому недо- і перекомпенсація значно збільшує крат-
ність перенапруг (1,6-1,8 на пошкодженій фазі і 1,5-2 на непошкоджених).
У ряді літературних джерел, у т. ч. і підручників з техніки високих напруг
[2, 3 та ін.], розглядається небезпечне явище - “зріз струму у дугогасному реак-
77
торі”. Як показуються наші дослідження, ця назва не є коректною, причини по-

яви даного явища, описані в публікаціях, не зовсім вірні, а наслідки дещо пере-
більшені. Поняття “зріз струму” зазвичай застосовують, характеризуючи ре-
жим раптового зменшення струму у вимикачі до нульового значення у момент
часу, що відрізняється від моменту звичайного переходу струму через нуль.
Розглянемо практично крайній випадок у розподільній мережі напругою
6-10 кВ, коли всі кабельні лінії, крім останньої, вже відключені, а остання відк-
лючається внаслідок пошкодження, пов’язаного з землею: ДЗЗ чи однофазного
на землю (ОЗЗ). Дугогасний реактор налаштований в резонанс з повною ємніс-
тю мережі, тобто у даному випадку працює з суттєвою перекомпенсацією.
Після відключення останньої лінії кратність перенапруг визначається су-
марною ємністю відносно землі шин та іншого електрообладнання, підключе-
ного до шин і величина її становить близько тисячі пікофарад.
На заступній схемі мережі для аналізу процесів при відключенні двофаз-
ного к.з. на землю фазу А вимикача вже розімкнуто, а фази В і С розмикаються
і в них йде процес гасіння дуги струму ДЗЗ. Моделювання процесів проводи-
лись в середовищі Matlab з пакетним розширенням Simulink.
Перехідний процес вимикання ДЗЗ розглядався у на два етапи: перший –
відключення фази В і другий – відключення останньої фази С. Як показали дос-
лідження, перший етап (відключення фази В) створює перенапруги з кратністю
порядку 2,9 у.о. [1], а другий - взагалі не викликає помітних перенапруг.
З фізичної точки зору відсутність значних перенапруг, описаних у [2], у
цьому випадку пояснюється тим, що за відсутності зрізу струму у вимикачі
внаслідок неодночасності проходження через нуль струмів у фазах В і С, струм
у реакторі не обривається, а продовжує протікати, замикаючись через іншу не-
згаслу фазу. При наступному проходженні через нуль він гаситься, не виклика-
ючи перенапруг.
Але так розвивається процес лише за відсутності зрізу струму у вимикачі.
Якщо ж у останній фазі, що вимикається, виникає зріз струму, то це призво-
дить до значних перенапруг до 8,5 у.о.
Такі ж кратності перенапруг будуть і у випадку відключення ОЗЗ зі зрі-
зом, лише буде відсутній перший етап процесу, пов’язаний зі зміною виду за-
микання з двофазного на однофазне.
Виникнення у процесі вимикання повторних запалювань у вимикачі може
обмежити кратність перенапруг, якщо міцність міжконтактного проміжку до
моменту нуля струму ще недостатня для того, щоб витримати відновлювальну
напругу.
Виходячи з вищезазначеного, слід відмітити, що помилка тлумачення (чи
опису) явища в [2, 3] полягає у тому, що перенапруги існують лише у тому ви-
падку, якщо відбувається зріз струму у фазі вимикача, яка вимикається остан-
ньою; за відсутності цього вимикання і при ОЗЗ не є небезпечним.
78
Зріз струмів можуть створювати будь-які вмикачі, як старих типів (мас-

ляні, електромагнітні, повітряні), так і широко застосовувані в останній час ва-
куумні. Останні дають зріз струмів з більшою ймовірністю, особливо при від-
миканні малих струмів, до яких слід віднести струми ОЗЗ.
Великі кратності перенапруг, що виникають при розглянутій вище кому-
тації, безумовно являють небезпеку для ізоляції. Захист підстанційного облад-
нання можна забезпечити встановленням трифазного комплекту обмежувачів
перенапруг (ОПН) на шинах і одного ОПН паралельно дугогасному реактору.
ОПН мають достатню пропускну здатність, щоб розсіяти енергію перенапруги
розглянутої вище одиничної комутації і обмежують рівень перенапруг величи-
ною 2,7-3,0 у.о. У випадку застосування такої схеми захисту перенапруги при
такій комутації, створювані будь-яким типом вимикачів, у т.ч. і вакуумними, не
являють небезпеки для обладнання.

1. Сабарно Л.Р. Дослідження дугових перенапруг у випадку одно-і двофазних зами-
кань на землю у розподільній мережі з ізольованою нейтраллю / Л.Р.Сабарно, В.І.Кошман,
І.М.Севастюк // Енергетика та комп'ютерно-інтегровані технології в АПК.-2017.-№ 1(6). -
С. 17-21.
2. Халилов Ф.Х. Классификация перенапряжений. Внутренние перенапряжения /
Ф.Х.Халилов. - Учебное пособие.- Издание НОУ “Центр подготовки кадров энергетики”.
С.-Петербург, 2012. – 80 с.
3. Данилов Г.А. Повышение качества функционирования линий электропередачи: мо-
нография / Г. А.Данилов, Ю. М.Денчик, М. Н.Иванов, Г. В.Ситников / Под ред. В.П. Горело-
ва, В.Г.Сальникова. – 2-е изд. - М.-Берлин: – Директ-Медиа, 2015. – 558 с.
УДК 621.311.1
АНАЛІЗ УМОВ ВИНИКНЕННЯ ФЕРОРЕЗОНАНСНИХ ПРОЦЕСІВ

В РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖАХ ПРИ ПІДКЛЮЧЕННІ
СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
Кузнецов В.Г., Нікішин Д.А., Тугай І.Ю.
Інститут електродинаміки Національної академії наук України, м. Київ
Для України, через необхідність зменшувати рівень використання приро-

дніх паливних ресурсів, впровадження альтернативних джерел енергії є актуа-
льною науково-технічною проблемою. Тому галузь відновлювальної енергети-
ки, у тому числі, виробництво електричної енергії на основі сонячних електрос-
танцій, постійно розвивається. Але зі зростанням кількості сонячних електрос-
танцій в електричних мережах Україні, зростає і ймовірність появи нетрадицій-
79
них ферорезонансних процесів.

Відомо, що ферорезонанс – це складні нелінійні коливання, які можуть вини-
кати в будь-яких схемах електричної мережі з нелінійною індуктивністю та ємністю
і супроводжуються перенапругами та надструмами. Це зумовлює небезпеку таких
режимів на практиці. Проведено дослідження наявності умов виникнення та розви-
тку ферорезонансу в електричних мережах при підключенні сонячних електростан-
цій. Необхідними умовами є існування у схемі електричної мережі порівняно вели-
кої ємності та підключення до неї індуктивного елемента з феромагнітним осердям.
Достатніми умовами є поява відповідних збурень режиму внаслідок виконання ко-
мутацій.
Виконано аналіз типових схем підключення сонячних електростанцій. Для
попередження ферорезонансу запропоновані засоби запобігання появи умов виник-
нення ферорезонансного процесу.
Результати даних досліджень можуть бути застосовані при проектуванні та
підключенні сонячних електростанцій до розподільчих електричних мереж енерго-
систем.

1. Енергетична стратегія України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність” / Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня
2017 р. № 605-р. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/
document?id=245239554.
2. Кузнецов В. Г., Тугай І. Ю., Мельничук В. А. Вплив явища гістерезису на виникнення
нетрадиційних ферорезонансних процесів у електричних мережах / В. Г. Кузнецов // Праці Інсти-
туту електродинаміки Національної академії наук України. - 2015. - Вип. 40. - С. 34–38.
3. Ferracci P. Ferroresonance // Cahier technique. Schneider Electric. - Paris, 1998. - No.
190. - P. 1–28.
4. Tugai I. Investigation of ferroresonance in electrical networks at open-phase operating condi-
tions // Computational Problems of Electrical Engineering- 2015. - Volume 5, number 1. - P. 61– 64.
УДК 621.314
АНАЛИЗ ГРАФИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ИНТЕРПРЕТАЦИИ РЕЗУЛЬТАТОВ

АРГ ДЛЯ РАСПОЗНАВАНИЯ ТИПА ДЕФЕКТА ОБОРУДОВАНИЯ
Кулик А.С.

Для распознавания типа дефекта оборудования, прогнозируемого по ре-

зультатам хроматографического анализа растворенных в масле газов (АРГ), ис-
80
пользуются как аналитические, так и графические методы распознавания. Дан-

ные методы отличаются по количеству и типу распознаваемых дефектов, а так-
же по способам задания координат и представления диагностируемого объекта.
По способу представления диагностируемого объекта графические мето-
ды распознавания могут представлять объект в виде точки в области диагнозов
либо в виде геометрического образа или фигуры. К первым относятся треуго-
льники и пятиугольники Дюваля, треугольник GATRON, прямоугольник Дор-
ненбурга и квадрат ETRA. Ко вторым – графические образы дефектов, лепест-
ковые диаграммы, метод ключевого газа.
По способам задания координат в графических методах интерпретации
результатов АРГ используют значения концентраций газов, отношения пар га-
зов и процентное содержание газов. Непосредственные значения концентраций
газов, в качестве координат, имеют место только в лепестковых диаграммах
И.В. Давиденко и в логарифмическом методе номограмм. Основными недоста-
тками данного способа являются необходимость построения диаграмм для каж-
дого вида оборудования и сложность реализации.
Отношения пар газов используются в методиках Дорненбурга и ETRA. Ос-
новным недостатком данных методов является неполное использование диагности-
ческой информации, поскольку в качестве координат используются отношения то-
лько двух пар газов, а минимальное число отношений рекомендуется равным трем.
В треугольниках Дюваля и GATRON, в методе ключевого газа и в некоторой сте-
пени в графических образах дефектов используется процентное содержание газов.
Несмотря на многообразие методов, при практическом использовании
они не всегда позволяют достоверно распознать тип дефекта [2]. В связи с этим,
усовершенствование методов распознавания типов дефектов является актуаль-
ной задачей современной науки.

1. Шутенко О.В. Анализ графических методов распознавания типа дефекта по резуль-
татам ХАРГ //Шутенко О.В., Баклай Д.Н., Горожанкіна Т.Г. // Вісник НТУ «ХПІ». – Харків:
НТУ «ХПІ». – 2016. – №3(1175). – C. 122-140.
2. Давиденко И.В. Анализ точности методов идентификации вида дефекта трансфор-
матора по результатам АРГ// Давиденко И.В., Овчинников К.В.// «Труды второй научно-
технической конференции молодых ученых Уральского энергетического института». – Ека-
теринбург. – 2017. – с.273-276.
81
УДК 656.3
ЗАВАЖАЮЧА ДІЯ ВИЩИХ ГАРМОНІК КОНТАКТНОЇ МЕРЕЖІ

ПОСТІЙНОГО СТРУМУ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ
Кулик О.С., Пономаренко С.Г.

Напруга, яка надходить в контактну мережу (КМ) від перетворюючих аг-

регатів, не є постійною, а пульсуючою. Змінна складова випрямленої напруги,
яка дорівнює сумі всіх присутніх гармонік, створює в КМ змінний струм, лан-
цюг якого замикається через тягові двигуни та рейки.
Змінний струм викликає електромагнітну, електростатичну та гальванічну
дію на лінії зв’язку електрифікованих залізниць. Електростатична дія створю-
ється електричним полем проводів контактної мережі, значення якого невелике,
внаслідок чого немає потреби в спеціальних заходах по усуненню такого впли-
ву на лінії зв’язку. Гальванічна дія створюється накладанням змінних струмів
вищих гармонік, які проходять в рейковому ланцюзі та землі, на струми лінії
зв’язку, в яких зворотнім проводом є земля. На електрифікованих лініях у
зв’язку з цим не можна допускати однопровідні лінії зв’язку та повинна бути
забезпечена надійна ізоляція від землі двопровідних ліній зв’язку.
Електромагнітна дія створюється магнітним полем проводів контактної
мережі. Магнітний потік цього поля має складові, пропорційні струмам гармо-
нік. Змінна складова магнітного потоку, перетинаючи проводи ліній зв’язку, ті,
що знаходяться поруч, наводить у них ЕРС. Оскільки два проводи зв’язку одно-
го ланцюга знаходяться по відношенню до контактної мережі на різній відстані,
то в них індукується ЕРС різної величини одного напрямку. Різниця цих ЕРС, у
двох проводах великої довжини створює в телефонній мережі змінний струм,
який складається з тих самих вищих гармонік, що і струм у тяговому ланцюзі.
Цей струм викликає шум у телефонних апаратах і заважає вести переговори.
Радикальними заходами для усунення електромагнітного впливу тягового
струму є відніс ліній зв’язку на відстань більше 100 м від контактної мережі або
виконання кабелями ліній зв’язку. Однак ці заходи вимагають великих витрат.
Більш доцільно використовувати на тягових підстанціях згладжувальні при-
строї, які не пропускають у контактну мережу струми вищих гармонік. Кабе-
лювання ліній зв’язку значно дорожче згладжувальних пристроїв, і використо-
вують при системі однофазного струму, оскільки останній відкликає не тільки
заважаючу але і небезпечну дію на лінії зв’язку. У проводах цих ліній при бли-
зькій відстані від колії виникає значна ЕРС (1000 В і більше), небезпечна для
персоналу та ліній зв’язку.
82
УДК 621.315
РОЗРАХУНОК ОПОРУ ІЗОЛЯЦІЙНИХ КОНСТРУКЦІЙ
Кулик О.С., Пономаренко С.Г.

Значення електричного опору є важливою складовою для визначення те-

хнологічних витрат електричної енергії в елементах електричної мережі, особ-
ливо в ізоляційних конструкціях. Та існує проблема з визначення цього значен-
ня. Зазвичай, показник електричного опору в елементах електричної мережі
можна виміряти, але якщо цей елемент знаходиться під напругою значення еле-
ктричного опору можна лише розрахувати.
На сьогодні в Україні розрахунок електричного опору ізоляційних конс-
трукцій виконується по [1] за нижче наведеною формулою:
Rіз  1345  215  N p  1 , (1)
де Np – номер рівня ступеня забруднення атмосфери, визначений відповідно до

ГКД 34.51.101.
Однак, дана формула має ряд серйозних недоліків. По-перше, в ній не
враховуються особливості конструкції, що впливають на значення опору. По-
друге, у [2] чітко вказано, що ступінь забруднення (СЗ) визначають залежно від
характеристик джерел забруднення і відстані від них до електроустановки. У
разі, якщо використовувати табличні дані з будь-яких причин неможливо, то
треба складати карту ступенів забруднення (КСЗ) і СЗ визначати за цими кар-
тами. При цьому акцентується увага на тому, що поблизу промислових компле-
ксів, а також у районах з накладанням забруднень від великих промислових пі-
дприємств, ТЕС і джерел зволожень з високою електричною провідністю ви-
значати СЗ, як правило, треба за КСЗ. Саме тут і можуть виникати труднощі з
визначенням номера рівня ступеня забруднення, оскільки як такої карти ступе-
нів забруднення не існує, а для її складання для окремо взятої території потріб-
но докласти чималих зусиль та витратити немало часу.
Таким чином, виникає потреба у перегляді існуючого методу розрахунку
опору ізоляційних конструкцій задля ліквідації прогалин, котрі містяться у ни-
нішньому варіанті розрахунку.

1. СОУ-Н ЕЕ 40.1-37471933-82:2013 Методичні рекомендації визначення технологіч-
них витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання.
2. Правила улаштування електроутановок. – Видання офіційне. Міненерговугілля
України. – Х. : Видавництво «Форт», 2017. – 760 с.
83
УДК 53, 539.21, 538.9
МОЖЛИВIСТЬ СТВОРЕННЯ НАДПРОВIДНИХ КАБЕЛIВ ДЛЯ ЛIНIЙ

ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НА ОСНОВI ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОТРУБОК
Мiнакова К.О.
Нацiональний технiчний університет «Харкiвський полiтехнiчний iнститут»,

Україна, м. Харкiв
На даний час важливим питанням є розвиток технологiй передачi електрич-

ної енергiї та створення нових засобiв передачi електричної енергiї на основi сучас-
них матерiалiв та технологiй. Одним iз важливiших напрямкiв є створення кабель-
но-провiдникової продукцiї, яка вiдноситься до затребуваним продуктам виробни-
чої дiяльностi в силу її специфiчного функцiонального призначення та обсягом
сфери практичного використання. Кабелi та проводи застосовуються для передачi
iнформацiйних сигналiв або для здiйснення електроживлення в пристроях i систе-
мах, вiд мiкроелектронiки до електроенергетики; у виробах побутового та промис-
лового призначення, вiд мобiльних телефонiв до мiжконтинентальних транс-
нацiональних систем передачi, тощо. Бiльшiсть технiчних вимог до кабелiв ре-
алiзується застосуванням новiтнiх матерiалiв. За кiлька останнiх десятиріч можна
видiлити лише двi групи кабельної продукцiї, де нововведення носили принципо-
вий характер. В першу чергу, це вiдноситься до кабелiв, в яких для передачi
iнформацiйних сигналiв використовується оптичне волокно (кварцове i полiмерне).
До другої групи належать кабелi для потреб електроенергетики, в провiдних елеме-
нтах яких використовується ефект високотемпературної надпровiдностi.
Для застосування в кабельної промисловостi розглядаються такi нанома-
терiали, як вуглецевi нанотрубки (ВНТ), нанопроводи, наноглiни, нанопорошки,
керамiка, полiмери, що перетворюються в керамiку, зшитий полiетилен, полiамiд,
ПВХ, нейлон з наповнювачами, фторполiмери, багатошаровi стрiчки. ВНТ являють
собою нанорозмiрнi цилiндричнi трубки з графiтованого вуглецю. Цi трубки мо-
жуть мати одну, двi стiнки або багато стiнок. ВНТ є наймiцнiшими з вiдомих воло-
кон, мають унiкальнi електричними властивостями. Залежно вiд їх структури, ВНТ
можуть вести себе як металевий провiдник або напiвпровiдник. Область їх застосу-
вання обширна.
В результатi проведених розрахункiв на мiкроскопiчному рiвнi фононних
спектрiв та основних коливальних термодинамiчних характеристик лiнiйних лан-
цюжкiв аплiкованих на поверхню деякого кристала матрицi або iмплантованих в
його об’єм чи поверхневий шар встановлено, що починаючи з деякої початкової
частоти, яка визначається внеском в матрицю самодiї атома ланцюжка його слабкої
взаємодiї з атомами кристала матрицi, коливання лiнiйного ланцюжка, розташова-
ної на поверхнi кристала або в його обсязi, практично не поширюються по криста-
84
лу – матрицi i повнiстю локалiзованi на самому ланцюжку. При частотах, вище да-

ної початкової частоти, нi структура, нi фононний спектр кристала матрицi практи-
чно не впливають на спектральнi характеристики атомiв ланцюжка. В областi низь-
ких частот коливальний спектр атомiв аплiкованих або iмплантованих лiнiйних ла-
нцюжкiв має тривимiрний характер, що обумовлює збiжнiсть середньоквадратич-
них змiщень атомiв ланцюжка i стiйкiсть даних структур в деякому кiнцевому тем-
пературному iнтервалi. Завдяки тривимiрнiй поведiнцi коливального спектра атомiв
аплiкованих та iмплантованих лiнiйних ланцюжкiв в областi низьких частот,
квазiнепереривнiсть цього спектра зберiгається i за наявностi в ланцюжку кiнцевих
концентрацiй квазiодновимiрнимих дефектiв, таких як лiнiйнi ланцюжки атомiв
iнертних газiв, аплiкованих на поверхнi кристала або впровадженого в його об’єм.
Цьому вiдповiдають, ланцюжки отвердiлих iнертних газiв, якi часто використову-
ють останнiм часом в якостi аплiкантiв на поверхнi деяких твердотiльних матриць.
Одновимiрна поведiнка фононного спектра аплiкованих або iмплантованих
лiнiйних ланцюжкiв починається з деякої початковою частотою помiтно впливає на
поведiнку їх низькотемпературної фононної теплоємностi – при T  0 є темпера-
турний iнтервал, на якому температурна залежнiсть теплоємностi загасає експо-
ненцiально. Цей iнтервал помiтний навiть при дуже малих значеннях частоти. На
Рис. 1 крива 1 (зiрочки) наведенi результати експерименту [1], по вимiрюваннi теп-
лоємностi ланцюжкiв ксенону, занурених у текстурованi пресуванням джгути нано-
трубок; крива 2 – теплоємнiсть адсорбованого ланцюжка, розрахована в рамках мо-
делi, «вiльного нескiнченного лiнiйного ланцюжка» (тобто об'єкта, який реально
iснувати не може), крива 3 – результат нашого мiкроскопiчного розрахунку для
цiлком реалiстичної стабiльної моделi [2].
Рисунок 1 – Фононна та спектральна густини станів кристала–матриці та зміна

теплоємності вуглецевих нанотрубок після адсорбції на них атомів ксенону.

1. M.I. Bagatskii, V.G. Manzhelii, V.V. Sumarokov, M.S. Barabashko The heat capacity of
nitrogen chain in grooves of single-walled carbon nanotube bundles / Low Temperature Physics. –
2013. – V. 39, №.5. –Р. 202–205.
85
2. V. V Eremenko, A.F. Sirenko; V.A. Sirenko; A.V. Dolbin; I.A. Gospodarev; E.S. Syrkin;
S.B. Feodosyev; I.S. Bondar; K.A. Minakova Role of acoustic phonons in the negative thermal
expansion of layered structures and nanotubes based on them / Low Temperature Physics.– 2016. –
V. 42, №.5. – P.401–410.
3. I.A. Gospodarev, V.I. Grishaev, E.V. Manzhelii, S.B. Feodosyev, E.S. Syrkin,
K.A. Minakova Phonon heat capacity of graphene nanofilms and nanotubes / Low Temperature
Physics. – 2017. – V. 43, №. 2. – P. 264–273.
УДК 621.315
ВИКОРИСТАННЯ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ ПРИСТРОЇ В СИСТЕМАХ

ЗАХИСТУ ТА КЕРУВАНЯ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ
Мірось Ю.О., Рой В.Ф.

Впровадження мікропроцесорних пристроїв в системах захисту та керу-

вання режимами роботи електромереж дає змогу підняти на якісно новий рівень
надійність та керованість систем електроенергетики. Згідно вимог щодо правил
користування електроенергії (ПКЕЕ) на об’єктах електроенергетики потужніс-
тю більш, ніж 150 кВт, необхідно впроваджувати автоматизовану систему кон-
тролю та обліку електроенергії (АСКОЕ). Водночас такі об’єкти, як правило,
мають окремі комплексні розподільчі пункти (РП), для захисту ліній в яких ви-
користовують захисні мікропроцесорні пристрої. Найбільш широке розповсю-
дження отримали однокристальні багатофункціональні мікроконтролери, які
використовуються, зокрема, в системах захисту, автоматики та управління при-
єднаннями. Аналіз можливостей таких пристроїв свідчить, що функціональні
можливості однокристальних мікропроцесорів в принципі дають змогу компле-
ксно використовувати їх одночасно як в системах захисту та керування мереж,
так і системах автоматичного обліку електроенергії, що дозволить суттєво зао-
щаджувати кошти при розробці таких систем.
З метою оцінки можливості реалізації такого комплексного використання
багатофункціонального мікропроцесорного апарату захисту, автоматизації та
управління приєднаннями, проведено аналіз його функціональних параметрів
на прикладі пристрою МРЗС-5 виробництва ЗАТ «Київприлад», яким обладну-
ються сучасні комплексні розподільчі пристрої. Для організації системи авто-
матичного контролю та обліку електроенергії сучасні електронні лічильники
мають такі основні функціональні елементи:
- датчики струму та напруги;
86
- аналого-цифровий перетворювач сигналів;

- процесор для здійснення операцій;
- інтерфейси для виведення інформації.
Такі функціональні можливості мають, наприклад, електронні лічильники
на базі однокристального мікропроцесора сімейства МСS-51. Завдяки викорис-
танню спеціалізованих математичних функцій облік електроенергії здійснюєть-
ся безпосередньо в самому процесорові.
В свою чергу, мікропроцесорний пристрій МРЗС-05, окрім безпосередніх
функцій захисту та автоматичного управління роботою електромереж, має до-
даткові функціональні можливості щодо здійснення обліку та контролю елект-
ричних параметрів мереж:
– контроль фазних та лінійних напруг;
– контроль трифазних струмів;
– контроль струмів нульової послідовності;
– контроль активної та реактивної напруги;
– контроль частоти напруги в мережі
Наявність цих функцій, в принципі, дає змогу реалізувати систему авто-
матичного контролю та обліку електроенергії в мережі, на базі однокристально-
го процесора типу МРЗС-05, розташувавши датчики струму та напруги у відпо-
відних точках обліку та приєднавши їх до мікропроцесора. Для обробки отри-
маної інформації мікропроцесорний пристрій перед введенням в експлуатацію
проходить конфігурацію у відповідності до конкретних потреб. Процес конфі-
гурації може здійснюватися за допомогою персонального комп’ютера за спеці-
альною програмою «Конфігуратор», наприклад, через інтерфейс RS232, а пере-
дачу даних обліку на автоматизований диспетчерський пульт здійснювати через
інтерфейс RS485. Таким чином, мікропроцесорний пристрій захисту, автомати-
ки та управління функціонально придатний для комплексного використання
його в тому числі і при впровадженні системі АСКОЕ, що дозволить підвищити
ефективність та заощадити значні фінансові ресурси.
87
УДК 621.311
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ АВАРІЙНИХ

РЕЖИМІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ 6-35 КВ
Мірошник О.О., Пазій В.Г.
Харківський національний технічних університет сільського господарства

ім. Петра Василенка, Україна, м. Харків
Повітряні лінії (ПЛ) 6-35 кВ працюють переважно в режимі ізольованої

нейтралі. При однофазних коротких замиканнях (КЗ) такі лінії можуть працю-
вати досить тривалий час аж до моменту виявлення місця пошкодження [1].
Однофазні к.з. в мережах з ізольованою нейтраллю не призводять до порушен-
ня режиму електропостачання споживачів, але при пробої ізоляції, внаслідок
протікання ємнісного струму через опору, можливе її руйнування. Також при
цьому виникає загроза ураження електричним струмом. Виходячи з вищеска-
заного випливає, що існує проблема моніторингу аварійних режимів мережі,
скорочення часу пошуку й усунення к.з. з метою зниження збитку від недовід-
пуску електроенергії, і завдання збитків навколишньому середовищу.
Основна проблема в мережах з ізольованою нейтраллю це виявлення міс-
ця однофазного к.з. Це здійснюється шляхом почергового відключення приєд-
нань та використанням спеціальних фіксуючих пристроїв, що розміщуються на
лінії та певним чином фіксують факт виникнення однофазного к.з. і виявляють
його при обході лінії і візуальному обстеженні даних приладів електромонте-
рами.
Для підвищення ефективності моніторингу аварійних режимів ПЛ, змен-
шення часу та затрат праці на усунення аварій запропоновано систему СМРЕМ
[2], що експлуатується у розподільних мережах 6-10 кВ АК Харківобленерго.
Модулі СМРЕМ встановлюються на відгалуженнях, мають надійне живлення
та оснащені GSM каналом зв’язку. Проте GSM-канал зв’язку має ряд недоліків
та може бути успішно замінений PLC-каналом, що дозволить підвищити ефек-
тивність та знизити затрати на систему моніторингу аварійних режимів ПЛ.
Список використаних джерел

1. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів – X.: «Індустрія».
2012. – 320 с.
2. Мірошник О. О. Моніторинг навколишнього середовища на основі системи відом-
чих автоматизованих метеопостів в енергетиці України / О. О. Мірошник, М. М. Черемісін //
Вісник ХНТУСГ ім. П. Василенка «Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в
АПК України» – Харків: ХНТУСГ, 2005. – Вип. 37, Т. І. – С. 3–7.
88
УДК 621.315
ВПЛИВ ПОХИБОК ВИМІРЮВАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ

НА ТОЧНІСТЬ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Плешакова М.А., Рой В.Ф.

В умовах скорочення споживання електроенергії промисловими підпри-

ємствами завантаження у вузлах деяких електромереж суттєво знизилось. Так,
завантаження деяких силових трансформаторів інколи не перевищувало 10-15%
від номінального значення, що призводить до виникнення суттєвої від’ємної
похибки у системах автоматичного контролю та обліку електроенергії і, відпо-
відно, до значних фінансових втрат енергопостачальних компаній.
Завданням даної роботи було проведення дослідження впливу наванта-
ження електромережі на величину від’ємної похибки, що виникає в системах
обліку споживання електроенергії та пошук математичної моделі, що дозволяла
б визначити та враховувати величину даної похибки у всьому діапазоні наван-
таження електромережі. Перщоджерелом від’ємної похибки, що виникає в сис-
темах обліку електроенергії, як показує проведений аналіз, є, насамперед, пер-
винні датчики струму та напруги, в якості яких використовують трансформато-
ри струму та напруги. Причиною виникнення від’ємної похибки вимірювання
струму є нелінійна залежність величини вторинного струму від первинного
струму навантаження у всьому діапазоні роботи трансформатора, в наслідок
чого виникає так звана струмова похибка, яка вимірюється у відсотках відносно
номінального струму. Одночасно, завдяки виникненню фазового зсуву між век-
торами первинного та вторинного струму, виникає кутова похибка, яка також
надає свій внесок в сумарну похибку датчика струму і вимірюється в градусах
та хвилинах. Дослідження величини цих похибок проводилось у трансформато-
рів струму найбільш розповсюджених типів: ТПОЛ10-600/5, ТЛШ10-2000/5 та
ТПШФД-10-3000/5 в діапазоні навантажень по первинному струму 1-100% но-
мінального значення. Було встановлено, що для діапазону 1-10% від номіналь-
ного струму навантаження трансформатора алгоритм визначення величини
від’ємної похибк4и має вигляд:
де – первинний струм трансформатора.

Запропонована методика врахування струмової похибки трансформатора
струму в автоматичних системах обліку електроенергії дає змогу об’єктивно
89
оцінювати об’єм електроенергії, яка відпускається споживачам та дозволить

зменшити величину небалансу електроенергії по підстанціям і отримати від
цього значний економічний ефект.
Експериментально встановлено, що кутова похибка, на відміну від стру-
мової, навіть при незначних навантаженнях трансформатора досить незначна і
нею можна знехтувати.
В результаті проведених досліджень з’ясувалось, також, що в діапазоні
виміру первинного струму навантаження 1÷25% струмова похибка дійсно має
від’ємний знак, а із збільшенням первинного струму навантаження величина
струмової похибки зменшується.
Таким чином, кількість електроенергії, що відпускається споживачам, за-
вдяки існуванню від’ємної струмової похибки в деяких режимах навантаження
електромережі, виявляється заниженою по відношенню до дійсної. Тому запро-
понована методика врахування струмової похибки трансформатора струму в
автоматичних системах обліку електроенергії дає змогу об’єктивно оцінювати
об’єм електроенергії, яка відпускається споживачам, дозволить зменшити вели-
чину небалансу електроенергії по підстанціям і отримати від цього значний
економічний ефект.
УДК 620.92
НОВА МОДЕЛЬ ЕНЕРГОСИСТЕМИ НА ОСНОВI ВІДНОВЛЮВАНИХ

ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ Й АВТОНОМНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Потривай А.Е., Цюпа В.М.

Дане дослідження спрямоване на вивчення перспектив зміни поточної

енергосистеми в сторону вiдновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що допоможе
зрозуміти доцільність і перспективність автономного забезпечення енергією
комунально-побутових потреб населення міста і потреб громадських будівель.
Дослідження засноване на моделях автономних систем, запропонованих в ро-
боті Б.В. Лукутина, І.О. Муравльова і І.А. Плотникова, «Системи електропоста-
чання з вітровими і сонячними електростанціями», в якій розглядаються різні
види гібридних систем. Для стабільної роботи системи вони пропонують вико-
ристовувати дизельні генератори, що є одночасно як правильним рішенням, так
і проблемою.
90
ВДЕ мають потенціал у вирішенні глобальної проблеми забруднення на-

вколишнього середовища, поступово виснажуючихся викопних джерел енергії
та поточного хаосу в економіці. Але вони недостатньо добре показують себе на
практиці. Нашi дослідження спрямовані на вирішення проблеми малої ефекти-
вності і нестабільності роботи станцій на альтернативних джерелах енергії.
Під час досліджень було виявлено кілька способів підвищення ефектив-
ності даної енергосистеми. Для вирішення проблеми нерівномірного виробниц-
тва електроенергії нами була запропонована система, заснована на штучному
інтелекті, яка буде відслідковувати замалу кiлькiсть або надлишок енергії в си-
стемі акумуляції і приймати рішення: передати надлишок в іншу систему або
прийняти відсутню енергію від інших систем. Для достатнього забезпечення
електроенергії у вечірній час, коли сонячні батареї припиняють свою роботу,
нами запропоновано встановити акумуляторнi блоки в підвалах житлових бу-
динків. Данна технологія може бути реалізована навіть на сьогоднішній день,
так як компанія Tesla вже випускає акумуляторні блоки на 1 мВатт, а нейроме-
режі з кожним днем набирають все більших обертів, їх здатність миттєво реа-
гувати на найменші зміни в системі дозволить запобігти безлічі аварій і продо-
вжать термін служби елементів енергетичної мережі.
Для більш ефективного забезпечення, нами було запропоновано розділи-
ти промислові і житлові зони міст. Виносячи промислові потужності до річок,
ми вирішуємо проблему з великими потребами заводів в електроенергії, так як
ГЕС здатні виробляти досить велику кількість енергії, достатню для живлення
промисловості.
На рівні будинків і дрібних споживачів, мною було запропоновано вико-
ристовувати зв'язок між споживачами для підтримки одного рівня заряду у всіх
пристроях. Це продовжить термін експлуатації акумуляторів, так як більшу ча-
стину часу їх заряд буде знаходиться в діапазоні від 80 до 20 відсотків і всі при-
строї будуть завжди готові до роботи.
В цілому, дана модель має ієрархічну структуру і її робота виглядає так:
генеруючі елементи дають певну кількість енергії в залежності від погодних
умов, далі відбувається процес перерозподілу між містами і промисловими зо-
нами, а в них відбувається перерозподіл потужності на нижчому рівні, почина-
ючи від автомобілів і закінчуючи мобільними телефонами. Таким чином ми
отримуємо збалансовану систему здатну до саморегулювання і здатну до гнуч-
кою налаштування.
Якщо дану систему масштабувати до рівня планети, то вона виглядає ще
більш перспективною, оскільки пустелі, яким зараз складно знайти застосуван-
ня, стануть потужним джерелом енергії, як приклад. Великий внесок зроблять і
інші ВДЕ, такі як геотермальні, гідроакумулюючі і інші. Так через нерівномірне
заселеності і різний рівень розвитку промисловості домогтися балансу на світо-
вому рівні стає простіше.
91
Безумовно, можна припустити, що навіть в найближчому майбутньому

потужність генеруючих елементів буде мала, але вони мають вагому перевагу
перед використовуваною сьогодні системою постачання. Передача по дротах
має ряд недоліків, які чомусь при обговоренні ВДЕ прийнято опускати. Так
найбільш очевидною проблемою є наявність втрат в металах. У запропонованій
моделі генеруючі і акумулюючi системи знаходяться поруч зі споживачем, що
дає можливість нехтувати втратами. Також можна буде забути про дорогі щаблi
перетворення характеристик.
Висновок: запропонована нами модель дозволяє знизити значимість міну-
сів використання ВДЕ в енергосистемі, що робить їх гідним конкурентом тра-
диційних способів отримання енергії, вирішує глобальні проблеми і дає новий
погляд на енергетику, а поява термоядерних електростанцій, більш потужних
фотоелементів і оптимізація бездротової передачі електричної енергії виведе
дану систему на абсолютно новий рівень, де вона покаже свою максимальну
ефективність.

1. Б.В. Лукутин, І.О. Муравльов, І.А. Плотніков "Системи електропостачання з вітро-
вими і солненимі електростанціями" - видавництво Томського політехнічного інституту 2015
УДК 681.5
АНАЛІЗ ЕЛЕКТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКВІВАЛЕНТНОЇ І

АПРОБОВАНОЇ МОДЕЛІ ЗАЗЕМЛЮВАЧА В ДВОШАРОВІЙ ЗЕМЛІ
Римарєв Д.С., Федосеєнко О.М.

Отримано і проаналізовано результати розрахунку електричного поля

аналогів арматурного каркаса стійки з використанням апробованої моделі як
суцільного провідного тіла, тобто без урахування бетонного шару і ґратчастої
структури каркаса. При розрахунку електричного поля стійки було використано
такі геометричні характеристики: діаметр стійки d1 = 0,5 м, глибина занурення
в ґрунт h = 3 м. Разом з тим був прийнятий широкий діапазон зміни співвідно-
шень питомих опорів першого і другого шару ρ1/ρ2, а товщина верхнього шару
h змінювалася дискретно. Зазначені розрахункові умови наведені в табл. 1.
92
Таблиця 1 – Характеристика електричної структури землі

Питомий опір пер- Товщина верхнього шару h (м), яка приймається
Співвідношення ρ1/ρ2
шого шару ρ1, Ом·м для кожного з співвідношень ρ1/ρ2
0,1 20
1,0 20, 200 1,5; 2,75; 3,25; 4,0
10,0 200
Електричне поля аналога арматурного каркаса стійки було отримано на

базі вирішення крайової задачі для рівняння Лапласа в циліндричних координа-
тах методом кінцевих різниць при розташуванні аналога арматурного каркаса
залізобетонного підножника в обмеженому обсязі землі.
Для порівняння було проаналізовано еквівалентну модель заземлювача як си-
стему прямолінійних електродів (діаметром електродів 0,014 м), що заміщають ар-
матурний каркас залізобетонної стійки. Визначення електричних характеристик
еквівалентної моделі заземлювача було отримано як для еквіпотенційного зазем-
лювального пристрою на підставі аналітичного визначення взаємних і власних
опорів елементів заземлювача з використанням методу наведеного потенціалу
та знаходження струморозподілу по елементам методом потенціалу в характер-
ній точці. Результати розрахунків представлені в табл. 2.
Зіставлення електричних характеристик еквівалентної і апробованої мо-
делей дозволило обрати рішення заміщення арматурних каркасів залізобетон-
них стійок.
Рисунок 1 – Розподіл потенціалу поля електричного струму аналога стойки, потенціал якої
прийнято рівним 100, для співвідношення ρ1/ρ2 = 0,1 при ρ1 = 20 Ом∙м і h = 1,5 м; виділені
еквіпотенційні поверхні: ▬ 1 – 80 %,
▬ 2 – 60 %, ▬ 3 – 40 %, ▬ 4 – 20 %
93
Таблиця 2 – Електричні характеристики еквівалентної моделі

Число еквіва- Система прямолінійних електродів
лентних елек- Потенціал на поверхні землі (z = 0) в точці Опір розті-
тродів з координатою r, м канню, Ом
0,5 0,75 1,0 1,25 1,5
2 67,0 58,9 53,6 49,7 46,6 11,4
3 74,0 65,6 59,9 55,6 52,1 10,3
4 76,5 68,3 62,6 58,2 54,7 9,6
5 79,0 70,5 63,7 59,4 55,8 9,4
6 80,2 71,8 65,9 61,3 57,5 9,2

1. Katsanou V. N. Substation grounding system resistance calculations using a FEM approach / V.
N. Katsanou, G. K. Papagiannis // IEEE Bucharest Power Tech. – Bucharest. – 2009. – P. 1-6.
2. Федосеенко Е. Н. Учет естественной проводимости растеканию тока с арматуры железо-
бетонных стоек при расчетах сложных заземляющих устройств электроустановок с помощью со-
вокупности вертикальных электродов /А. А. Минченко, Е. Н. Федосеенко // Вісник НТУ «ХПІ». –
Харків : НТУ «ХПІ», 2006. – №.28 – С. 97-100.
УДК № 621.311
МЕРОПРИЯТИЯ ПО СНИЖЕНИЮ ПОВРЕЖДАЕМОСТИ КАБЕЛЬНЫХ

ЛИНИЙ В ГОРОДСКИХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ
АО «ХАРЬКОВОБЛЭНЕРГО»
Старков К. А.
АО «Харьковоблэнерго», Украина, г. Харьков
По состоянию на 1.01.18 года в эксплуатации АО «Харьковоблэнерго» на

территории г. Харькова находится 5108 шт. кабельных линий (КЛ) 6-10 кВ об-
щей протяжённостью 4134 км. Большая часть из этих КЛ (2636,87 км – 63,78%)
находится в эксплуатации более 30 лет, что привело к естественному ухудше-
нию изоляции и, как следствие, выходу из работы кабельных линий.
На ухудшение состояния изоляции кабельных линий серьезно влияют пере-
напряжения, возникающие во время однофазных замыканий на землю, что приво-
дит к групповым повреждениям кабельных линий. Эти перенапряжения приводят к
ухудшению изоляции кабельных линий с изоляцией из сшитого полиэтилена, кото-
рые в случае повреждения не подлежат ремонту, а требуют полной замены. До
94
2015 г. в электрических сетях г. Харькова ежегодно повреждалось порядка 600-700

шт. КЛ 6-10 кВ. В 2016 г. объём повреждений составил 960 КЛ, а в 2017 г. - 933.
Для ввода в работу КЛ-6-10 кВ после повреждения зачастую требуется
выполнение на них 2 и более ремонтов после повреждения, до ввода в работу в
связи с повторными повреждениями при испытаниях высоким напряжением.
Результаты исследований, производимых в АО «Харьковоблэнерго», по-
казали, что снизить повреждаемость КЛ, обуславливаемую рассматриваемым
фактором возможно путём отказа от высоковольтных испытаний КЛ с ослаб-
ленной изоляцией при их замене на методы неразрушающего контроля. В элек-
трических сетях АО «Харьковоблэнерго» апробированы неразрушающие мето-
ды диагностики изоляции КЛ (в частности, по форме восстанавливающегося
напряжения), которые позволяют получить такой же объём информации о со-
стоянии их изоляции как и высоковольтные испытания. Но, при этом, в отличие
от высоковольтных испытаний подобная диагностика не приводит к поврежде-
нию кабеля и необходимости восстановления на нём повреждённых участков.
Полезный эффект от использования методов неразрушающего контроля заклю-
чается не только в снижении повреждаемости КЛ, экономии средств на ремон-
ты кабелей, но и в возможности определения приоритетности замены участков
КЛ с ухудшенной изоляцией, в возможности увеличения доли плановых (а не
аварийных) восстановительных ремонтов.
Другой причиной повреждаемости КЛ в электрических сетях 6-10 кВ яв-
ляется неэффективность компенсации, которая выражается в том, что при по-
вреждении одной из КЛ, в электрической системе начинается колебательный
процесс, приводящий к групповым повреждениям КЛ. Так, за три последних
года в электрической сети 6-10 кВ г. Харькова произошло 496 групповых от-
ключений по подстанциям АО «Харьковоблэнерго», при которых повредилось
967 КЛ. Как видно из статистики исключение групповых отключений умень-
шило бы количество повредившихся КЛ за последние три года на 471 шт, а ко-
личество ремонтов более чем на 527.
Неэффективность систем компенсации связана с наличием в реактивной
мощности таких составляющих, как реактивная мощность искажения и реактив-
ная мощности сдвига. Причиной необходимости учёта реактивной мощности ис-
кажения при определении компенсации электрической сети является наличие
высших гармоник, смещающих нейтраль. Наличие реактивной мощности искаже-
ния обусловлено тем, что ёмкость электрической сети зависит от температуры,
влажности и др. физических характеристик изоляции КЛ (от которых зависит ди-
электрическая проницаемость). Учёт указанных составляющих реактивной мощ-
ности существующими средствами контроля величины емкостного тока замыка-
ния на землю, используемого для регулирования индуктивности реакторов, не-
возможен. По этой причине настройка реакторов осуществляется на полную вели-
чину ёмкостного тока замыкания на землю в электрической сети с изолированной
нейтралью и приводит к перекомпенсации электрической сети и, следовательно,
95
не исключает переходных процессов при появлении однофазных замыканий на

землю, которые и становятся причиной повреждения КЛ.
По этой причине наиболее эффективным способом уменьшения группо-
вых повреждений КЛ является использование релейных защит, работающих на
отключение однофазных замыканий на землю с минимальной выдержкой вре-
мени. В условиях электрических сетей АО «Харьковоблэнерго» повышение
эффективности защит КЛ-6 кВ возможно достичь при использовании микро-
процессорных систем мониторинга аварийных процессов «Альтра», которые
планируется установить на ПС-110/6/10 кВ «Алексеевка», ПС-110/6 кВ «Ива-
новка» и ПС-110/6 кВ «Сокольники».
В основном режиме микропроцессорная система мониторинга аварийных
процессов «Альтра» контролирует величины токов и напряжений по 16-ти аналого-
вым входам и при превышении уставки по напряжению нулевой последовательности
3U0 анализирует фазовые соотношения между токами нулевой последовательности
3I0 и напряжением нулевой последовательности 3U0. Данная система мониторинга
по заданному алгоритму (из токов нулевой последовательности присоединений вы-
бирается ток нулевой последовательности, который совпадает по направлению и на-
пряжению нулевой последовательности) определяет повреждение присоединения и
формирует сигнал на его отключение с одновременным отображением на табло но-
мера (или названия) поврежденного присоединения и времени возникновения по-
вреждения. При этом, определяется также и повреждённая фаза КЛ за счёт того, что
напряжение на повреждённой фазе меньше, чем на неповреждённых.
Использование систем мониторинга аварийных процессов «Альтра» по-
зволит снизить аварийную отключаемость и повреждаемость КЛ-6 кВ; затраты,
связанные с поиском повреждений, ремонтами и испытаниями КЛ; недоотпус-
ком и потерями электроэнергии; исключит необоснованные отключения потре-
бителей при поиске «земли».
УДК 621.314.1
ЗАСТОСУВАННЯ НАКОПИЧУВАЧІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

В СИСТЕМІ ПРОМИСЛОВОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ
Стисло Б.О., Томашевський Р.С.

Сьогодні, в умовах переходу України на інноваційний шлях розвитку, зада-

чею спеціалістів електроенергетичної промисловості є вирішення кола задач з під-
96
вищення якості електричної енергії. Одним із перспективних напрямків вирішення

проблем покращення якості електричної енергії є повний або частковий перехід до
передачі електричної енергії на постійному струмі (ПС) з інтеграцією джерел від-
новлювальної енергії. Передача електричної енергії в системах ПС породжує ряд
технічних задач, коло яких має бути окреслене ще до моменту її остаточного впро-
вадження. Орієнтуючись на проблеми, що виникають в мережі електропостачання
залізниці, як моделі перспективної системи електрозабезпечення ПС, можна визна-
чити задачі, які повстануть при використанні систем ПС: просадка напруги в мере-
жі під час пікового споживання електричної енергії нижче припустимого рівня,
пульсації потужності споживання, що призводять до додаткових втрат.
Перспективним з точки зору енергоефективності шляхом вирішення за-
значених проблем є використання накопичувачів електричної енергії (НЕЕ) в складі
акумуляторних підсилюючих пунктів. Структура такої системи може бути різною
для різних регіонів України, в залежності від наявності основного джерела енергії –
газ, вугілля, наявність сонця, вітру та ін., проте, основною її частиною мають бути
батарейні системи накопичення електричної енергії (БСНЕ):
Рисунок 1 – Структура перспективних систем електропостачання
Застосування БСНЕ в системах електроживлення вимагає використання спе-

ціалізованих енергоефективних перетворювачів електричної енергії: узгоджуючих
– що забезпечують зв’язок між БСНЕ та мережею; сервісних – що забезпечують
безпечний режим роботи накопичувачів (вирівнювання рівнів на-пруги на послідо-
вно з’єднаних акумуляторах, контроль за дотриманням граничних значень рівнів
напруги на кожному з акумуляторів БСНЕ).
Сучасні акумуляторні батареї для систем електричного живлення використо-
вуються у вигляді стеків, що складаються з послідовно-паралельного з’єднання
одиничних НЕЕ. Під час їх експлуатації виникає проблема нерівномірного розряду
або заряду. Для вирівнювання рівнів напруги використовуються спеціалізовані сер-
вісні перетворювачі – балансири. Існуючі типи балансирів можуть бути розділені на
97
два класи: пасивні та активні. На підставі проведеного аналізу електромагнітних

процесів, що протікають при балансуванні накопичувачів, обґрунтована раціональ-
ність застосування трансформаторних схем активного балансування. Використання
засобів сучасної електронної техніки та впровадження нових алгоритмів роботи пе-
ретворювачів даного класу дозволяють підвищити ефективність роботи систем ба-
лансування.
Специфіка роботи узгоджуючих перетворювачів полягає в необхідності за-
безпечення режиму двостороннього потоку енергії між мережею ПС і БСНЕ при
незмінному знаку напруги на сторонах конвертора та обмеження струму при пере-
дачі енергії в обох напрямках. Серед існуючих схемних рішень перетворювачів по-
стійної напруги в постійну, традиційною є структура, що має проміжну ланку під-
вищеної частоти. Вона складається із інвертора, виконаного на керованих силових
напівпровідникових ключах та некерованого випрямляча. Інвертор та випрямляч
розділені між собою трансформатором для здійснення гальванічної розв’язки та
узгодження рівнів напруги первинної та вторинної ланок. Широко розповсюдже-
ним алгоритмом керування ключами інвертора в таких випадках є алгоритм широ-
тно-імпульсної модуляції (ШІМ), що дозволяє за рахунок зміни відносної тривалос-
ті ввімкненого стану СНК змінювати середнє значення вихідної напруги. При вели-
чині вхідної напруги до 400 В у якості СНК первинної ланки використовуються
польові транзистори з ізольованим затвором (MOSFET), а при напругах від 400 В і
вище – біполярні транзистори з ізольованим затвором (IGBT). Проте, при викорис-
танні таких схемних рішень відбувається примусова комутація керованих СНК пе-
рвинної ланки, що супроводжується підвищенням потужності динамічних втрат
цих СНК, особливо при підвищених частотах ШІМ. Таким чином, стає актуальною
задача мінімізації комутаційних втрат в силових ключах перетворювачів. Перетво-
рювачі, що реалізують алгоритм розділеної комутації [2], дозволяють суттєво зме-
ншити комутаційні втрати в силових ключах.
Таким чином, розробка та синтез спеціалізованих алгоритмів роботи енерго-
ефективних перетворювачів електричної енергії, що працюють в системах з НЕЕ є
актуальною науково-практичною задачею і потребує детальних досліджень.

1. Замаруєв В.В. Покращення якості електричної енергії в системі електроживлення заліз-
ничного транспорту шляхом застосування накопичувачів електричної енергії / Замаруєв В.В., Сти-
сло Б.О., Косарєв Є.М. // Вісник НТУ «ХПІ».
2. Ivakhno V. Bidirectional isolated ZVS DC-DC converter with auxiliary active switch for high-
power energy storage applications / V. Ivakhno, V. Zamaruiev, B. Styslo // IEEE First Ukraine
Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON), Kyiv.
98
УДК 621 315
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПАРАМЕТРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Черкашина В.В.

При виборі пріоритетного напрямку проектування повітряних ліній (ПЛ) се-

ред її технічних характеристик закладаються і граничні рівні положення проводів
відносно землі. Подовження проводів призводить до так званої термічної деграда-
ції, коли за метеорологічних умов рівень максимально допустимих струмів ПЛ різ-
ко змінюється, що відображається на процесі транспортування та розподілення еле-
ктроенергії й веде до зростання числа аварійних випадків. Тому для підвищення
рівня енергоефективності електроенергетичних систем важливою є інформація про
метеорологічні дані в районі майбутньої експлуатації ПЛ [1 - 3].
Для реалізації цього потрібно при проектуванні враховувати оснащення ПЛ
системою моніторингу поточного контролю ліній, яка використовуватиме інфор-
мацію про параметри навколишнього середовища [2].
Така система повинна виконувати наступні функції:
1. Функція збору і обробки даних :
- опитування датчиків із заданою частотою, первинна обробка виміряних значень;
- формування пакетів даних, що включають виміряні параметри, діагностичні да-
ні і службову інформацію (налаштування, уставки і тому подібне);
- передача даних у відкритому протоколі, який є актульним.
2. Функція первинної і технологічної обробки параметрів:
- прийом;
- масштабування;
- достоверізація даних за критеріями справності апаратури збору і передачі даних;
- контроль коду на відповідність фізичним межам;
- контроль за швидкістю зміни;
- контроль по технологічних межах;
- розрахунок статистичних характеристик;
- згладжування;
- фільтрація із застосуванням нерекурсивних і рекурсивних цифрових фільтрів,
згладжування;
- дорахунок параметрів по заданих формулах (має бути забезпечена можливість
завдання довільної формули дорозрахунку);
- інтеграція;
- визначення мінімумів і максимумів на заданих інтервалах часу, в тому числі й
99
добових;
3. Функція представлення поточної і ретроспективної інформації в інтерфейсі ко-
ристувача:
- у вигляді мнемосимволів і цифрових індикаторів на мнемосхемах підстанцій,
електромережі, поопорных схемах ПЛ і карті місцевості;
- таблиць, графіків і діаграм (включаючи діаграми G- Подій і V- подій).
4. Функція генерації тривог і тривожних повідомлень:
- генерація тривоги при перевищенні параметрами допустимих зна-
чень(тривожних уставок);
- індикація тривог і тривожних повідомлень в інтерфейсі користувача;
- квитування тривог;
- протоколювання подій генерації і квитування тривог.
5. Функція ведення архіву параметрів:
- запис параметрів в реляційну базу даних (включаючи первинний архів, годинні,
добові і річні параметри);
- зберігання даних впродовж заданого періоду часу, експорт даних на зовнішні
носії інформації і чищення архівів;
- надання користувачам доступу до відповідних даних і захист від несанкціоно-
ваного доступу.
6. Функція міжсистемного обміну даними:
- прийом і передача даних у вигляді демасштабированних мічених макетів і фай-
лів по каналам телемеханіки, електронною поштою і у вигляді FTP- протоколу між
підстанціями, АСДУ МЕС, АСДУ енергосистем, НДЦ України, а також з обленерго
і проектною організацією;
- можливість обміну даними з державними і відомчими інформаційними систе-
мами [2, 3].
Таким чином, оснащення ПЛ системою моніторингу поточного контролю лі-
ній з використання інформації про параметри навколишнього середовища для керу-
вання процесом транспортування та розподілення електроенергії в реальному часі
дозволить підвищити рівень енергоефективності електроенергетичних систем.

1. Добровольська Л.Н. Підвищення рівня ефективності енергоспоживання в електротехніч-
них пристроях і системах / Добровольська Л.Н., Бондаренко В.О., В.В. Черкашина та ін. – Моног-
рафія –Луцьк: ЛНТУ, 2017 – 268 с.
2. Титов Н.Н. Формирование ведомственной системы сбора метеоданных в условиях
эффективного оптового рынка электроэнергии / Н.Н. Титов, М.С. Доценко, С.И. Доценко,
Н.М. Черемисин, П.Д. Лежнюк // Праці інституту електродинаміки НАН України. Спеціаль-
ний випуск. Енергетичні ринки: перехід до нової моделі ринку двостороннії контрактів і ба-
лансуючого ринку. – 2009. – С. 41–48.
3. Лежнюк П.Д. Повышение эффективности управления режимами электрических сетей на
базе мониторинга параметров воздушных линий и окружающей среды / П.Д. Лежнюк, Н.М. Чере-
мисин, Ю.Ф. Редько, А.А. Мирошник, В.В.Черкашина // Электрические сети и системы. - Київ:
ТОВ Гнозіс– 2012. – №5. – С. 39-46.
100
УДК 621.314
КОМПЛЕКСНЫЙ АНАЛИЗ ГАЗОСОДЕРЖАНИЯ

МАСЛОНАПОЛНЕННОГО ОБОРУДОВАНИЯ С ЭЛЕКТРИЧЕСКИМИ
РАЗРЯДАМИ РАЗНОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ
Шутенко О.В.

«Харьковский политехнический институт», Украина, г. Харьков
В работе приведены результаты анализа газосодержания для 906 единиц

оборудования, в котором выявлены электрические разряды с разной степенью
интенсивности. Проанализированы такие дефекты как: образование Х-воска,
частичные разряды низкой и высокой энергии, искровые и ползучие разряды, а
также разряды с низкой и высокой плотностью энергии.
Для каждой единицы оборудования выполнялся расчет отношений газов,
которые рекомендуются международными и национальными методиками для
распознавания типа дефекта. Анализировались следующие отношения газов
СН4/H2, C2H4/C2H6, C2H2/C2H4, C2H2/CH4, C2H2/C2H6 и C2H6/CH4. Далее для каж-
дой единицы оборудования определялось процентное содержание газов в про-
бах масла, и строились графические образы дефектов. Кроме того выполнялась
диагностика оборудования с использованием треугольника Дюваля.
По результатам анализа установлено, что при развитии дефектов, содер-
жание газов в маслонаполненном оборудовании, а, следовательно, и значения
критериев, используемых для распознавания типа дефекта, для дефекта одного
и того же типа, может существенно отличаться. Для устранения данного недос-
татка выделено 40 разновидностей дефектов электрического типа, которые от-
личаются как содержанием газов, так и значениями отношений газов, а также
их графическими отображениями.
Полученные результаты показывают, что значения отношений газов, для
некоторых разновидностей дефектов могут принимать значения, одновременно
соответствующие разным дефектам, что значительно затрудняет процесс их рас-
познавания, и может привести к постановке ошибочного диагноза. Графические
образы, построенные по результатам АРГ оборудования с дефектом одного типа
(ч.р., разряды низкой и высокой энергии) могут существенно отличаться как друг
от друга, так и от образов, регламентируемых действующими стандартами.
Приведенные диапазоны значений отношений газов, диапазоны процент-
ного содержания газов, а также построенные графические образы позволят по-
высить достоверность распознавания типа дефектов маслонаполненного обору-
дования, по результатам анализа растворенных в масле газов.
101
Наукове видання
ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ІІ Всеукраїнської науково-технічної конференції
«ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ (EEES-2018)»
Відповідальний за випуск: Довгалюк О. М.
Компʼютерна верстка: Власова Ю. Ф.
Підписано до друку 29.11.2018. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк цифровий.
Умов. друк. арк. 5,93. Наклад 100 прим. Зам. № 336.
Видавець та виготовлювач
ТОВ «ДРУКАРНЯ МАДРИД»
61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, 11
Тел.: (057) 756-53-25
Свідоцтво субʼєкта видавничої справи
Серія ДК № 4399 від 27.08.2012 р.
www.madrid.in.ua e-mail: info@madrid.in.u

2018.12 Збірка тез EEES-2018 PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

2018.12 Збірка тез EEES-2018 PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

«ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА

ІІ Всеукраїнська науково-технічна конференція

До збірника включені наукові доповіді учасників

Матеріали збірника публікуються в авторському варіанті без редагування

Видання підготовлено кафедрою передачі електричної енергії

61002, Україна, Харків, вул. Кирпичова, 2

© НТУ «ХПІ», 2018

ПРОГРАМНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Марченко Андрій Петрович – проректор НТУ «ХПІ» з наукової роботи, За-

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

Ганус Олексій Іванович – к.т.н., доц., заступник голови правління АТ «Харків-

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Федосеєнко Олена Миколаївна – старший викладач кафедри передачі елект-

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

DISTINCTIVE FEATURES OF THE CHOICE OF SOLAR POWER PLANTS

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

ДОСЛІДЖЕННЯ ЧАСТОТИ В ОЕС УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ENTSO-E

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ ПРОВІДНИКІВ

ЕНЕРГООПТИМАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ШВИДКІСНОМУ

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

РОЗРАХУНОК ОПОРУ ІЗОЛЯЦІЙНИХ КОНСТРУКЦІЙ

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

DISTINCTIVE FEATURES OF THE CHOICE OF SOLAR POWER PLANTS

Bezkostnyi P.I. 1, Dovgalyuk O.N. 2

CF - the income received in the year t;

Figure 1 – SPP Selection Algorithm

List of references used:

DIAGNOSTICS OF HUMIDIFICATION OF POWER CABLES OF MEDIUM

Bezprozvannych G.V., Kyessayev A.G.

National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Kharkiv, Ukraine

In recent years, medium voltage power cables with cross-linked polyethylene

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

УЧЕТ ВЛИЯНИЯ ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ ПРИ

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический

В действующем в Украине нормативном документе [1] граничные значе-

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

ционных факторов, но и использовать более совершенные математические ме-

Список використаних джерел:

ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА ПЛИТКА З ЕЛЕКТРОМАШИННИМ ВУЗЛОМ

Аргун Щ.В., Гнатов А.В., Дзюбенко О.А., Понікаровська С.В.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна,

Вступ. Альтернативні малопотужні джерела електроенергії набувають все

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

роживлення а й сприятиме прискореному переходу на чисті та поновлювальні

Рисунок 1 – Зовнішній вигляд дослідного зразку енергогенеруючої плитки:

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

Висновки. Аналіз проведених експериментальних досліджень та їх обро-

Список використаних джерел:

РАСЧЕТ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ С УЧЕТОМ НЕЛИНЕЙНОСТИ

Барбашов И.В., Обухов В.Р.

Национальный технический университет

В общем случае уточненный расчет электрических сетей требует учета

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

Нелинейные элементы электрических систем и сетей (статические характе-

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

(кольцевой электрической сети и сети с двухсторонним питанием) с учетом не-

Список использованых источников:

3 - 6 грудня 2018 р. Харків, НТУ «ХПІ»

СОСТАВЛЕНИЕ СХЕМ ЗАМЕЩЕНИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ