Міністерство освіти й науки України

Одеський національний політехнічний університет

Електромагнітні та електромеханічні

перехідні процеси

Завдання й методичні вказівки

до курсової та контрольних робіт

Одеса

Наука і техніка

2016
 Міністерство освіти й науки України
Одеський національний політехнічний університет

Електромагнітні та електромеханічні

перехідні процеси

Завдання й методичні вказівки

до курсової та контрольних робіт
для підготовки бакалаврів за спеціальністю
141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»,
спеціалізації «Електропостачання та енергетичний менеджмент»
заочної форми навчання

Затверджено
на засіданні кафедри
електропостачання та
енергетичного менеджменту
Протокол № 2 від 06.10.2016

Одеса

Наука і техніка

2016
 Електромагнітні та електромеханічні перехідні процеси. Завдання
та методичні вказівки до курсової і контрольних робіт для підготовки
бакалаврів за спеціальністю 141 – «Електроенергетика, електротехніка та
електромеханіка», спеціалізації «Електропостачання та енергетичний
менеджмент» заочної форми навчання / Авт.: О. М. Бесараб,
В. М. Невольніченко. – Одеса: Наука і техніка, 2016. – 53 с.

Автори: О. М. Бесараб, канд. техн. наук, доц.,

В. М. Невольніченко, канд. техн. наук, доц.
 ВСТУП
Дисципліна “Електромагнітні та електромеханічні перехідні процеси“ є однією із
профілюючих для навчання за спеціалізацією електропостачання та енергетичний
менеджмент.
Ціль викладання дисципліни – формування знань в області теорії електромагнітних
і електромеханічних перехідних процесів, які потрібні для ясного уявлення причин
виникнення й фізичної суті цих процесів, а також для розробки практичних методів їх
розрахунків для того, щоб управляти ними, передбачити й полегшити можливі небезпечні
їхні наслідки.
Забезпечення надійної роботи окремих елементів і електроенергетичної системи
(ЕЕС) у цілому вимагає кількісної оцінки тих або інших величин під час
електромеханічного перехідного процесу. Тому завданнями вивчення дисципліни є:
розуміння досліджуваних фізичних явищ, одержання практичних навичок розрахунків
перехідних режимів, зв'язаних насамперед з короткими замиканнями (КЗ) у системі,
вивчення способів і засобів керування цими режимами.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати причини виникнення й
можливі наслідки перехідних процесів, системи одиниць, які використовуються при
розрахунках режимів, методику складання схем заміщення й розрахунків їх параметрів,
рівняння електромагнітних і електромеханічних перехідних процесів синхронної й
асинхронної електричних машин, які використовуються при розробці математичних
моделей перехідних процесів у системах електропостачання (СЕП) і реалізованих у
вигляді програмного забезпечення персональних комп'ютерів (ПК), інженерні методи
розрахунків струмів при коротких замиканнях, нормативні матеріали з методів
розрахунків струмів КЗ.
Необхідно вміти складати схеми заміщення системи електропостачання для
розрахунків струмів КЗ і стійкості системи, розраховувати їхні параметри, перетворювати
їх до елементарного виду щодо точки КЗ, розраховувати струми КЗ у системі
електропостачання без використання й з використанням ПК, користуватися
нормативними матеріалами при розрахунках струмів КЗ.
Дисципліна складається із двох частин:
● електромагнітні перехідні процеси,
● електромеханічні перехідні процеси.
Електромагнітні перехідні процеси вивчаються у 7-му семестрі. У плані 7-го
семестру студенти виконують першу контрольну роботу. Електромеханічні перехідні
процеси вивчаються у 8-му семестрі. У плані 8-го семестру студенти виконують другу
контрольну роботу й курсову роботу. Завдання для контрольних і курсової робіт містяться
в даних методичних вказівках.
До найважливіших завдань, для практичного розв'язку яких проводяться
розрахунки струмів КЗ, ставляться вибір і перевірка електричних апаратів і провідників за
умовами коротких замикань а також вибір параметрів і перевірка дії релейного захисту й
системної автоматики при їхній експлуатації й проектуванні. Основною розрахунковою
величиною як для вибору електричних апаратів і провідників, так і для вибору параметрів
пристроїв релейного захисту й системної автоматики є початкове діюче значення
періодичної складової струму короткого замикання, розрахунки якого як при трифазних,
так і при несиметричних коротких замиканнях виконуються в контрольній роботі №1 і
курсовій роботі. Крім початкових діючих значень періодичної складової струму короткого
замикання розраховуються ударні струми КЗ а також значення аперіодичної й періодичної
складових струму КЗ у заданий момент часу практичним (інженерним) методом.

3
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Переходные процессы в электроэнергетических системах: учебник для вузов /

И.П. Крючков, В.А. Старшинов, Ю.П. Гусев, М.В. Пираторов; под ред. И.П. Крючкова.
М.: Издательский дом МЭИ, 2008 – 416 с.
2. Перехідні процеси в системах електропостачання: Підручник для вузів/Г.Г.
Півняк, В.М. Винославський, А.Я. Рибалка, Л.І. Несен / За ред. ак. Г.Г. Півняка. -
Дніпропетровськ, 2002. – 597 с.
3. Короткие замыкания и выбор электрооборудования/под ред. И.П. Крючкова,
В.А. Старшинова. – М.: Издательский дом МЭИ, 2012. - 568 с.
4. Веников В.А. Переходные электромеханические процессы в электрических
системах. – М.: Высш. шк., 1985. – 536 с.

Додаткова

5. Ульянов С.А. Электромагнитные переходные процессы в электрических

системах. - М.: Энергия, 1970. – 518 с.
6. Невольниченко В.Н. Составление схем замещения для расчета токов короткого
замыкания. Тексты лекций, – Одесса: ОПИ, 2011. – Ч.1. – 53 с.
7. Невольниченко В.Н. Электромагнитные переходные процессы в
электроэнергетической системе при трехфазных коротких замыканиях и практические
методы их расчета. Тексты лекций, – Одесса: ОПИ, 1985. – Ч.2. – 59 с.
8. Невольниченко В.Н. Электромагнитные переходные процессы в системе
электроснабжения при нарушении симметрии трехфазной цепи. Тексты лекций, – Одесса:
ОПИ, 2011. – Ч.3. – 71 с.
9. Справочник по проектированию электроснабжения. Под ред. Ю.Г. Барыбина и
др. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 578 с.
10. Правила устройства электроустановок.Х. : Изд – во «Форт», 2009. – 704 с.
11. Национальный стандарт Росийской Федерации. ГОСТ Р 52735 – 2007. Короткие
замыкания в электроустановках. Методы расчета в электроустановках переменного тока
напряжением свыше 1 кВ. М.: Стандартинформ, 2007.
12. Ульянов С.А. Сборник задач по электромагнитным переходным процессам в
электрических системах. – M.: Энергия, 1968. – 496 с.
13. Куликов Ю.А. Переходные процессы в электроэнергетических системах: – М.:
Изд. «Омега- Л», 2013. – 384 с.
14. Сыромятников И.А. Режимы работы асинхронных и синхронных двигателей. –
М.: Энергоатомиздат, 1984. – 240 с.
15. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Електромагнітні й
електромеханічні перехідні процеси в системах електропостачання“ Склали
О. М. Бесараб, В. М. Невольніченко, – Одеса: ОНПУ, 2016. –56с.

4
 1. ПРОГРАМА Й МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Частина 1. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ
Тема 1. Вступ. Завдання дисципліни, її роль у формуванні бакалавра
електроенергетики, електротехніки та електромеханіки, спеціалізації електропостачання
та енергетичний менеджмент. Основні відомості про електромагнітні перехідні процеси.
1.1. Мета й завдання дисципліни. Види коротких замикань, поперечна й поздовжня
несиметрія. Причини виникнення й наслідки електромагнітних перехідних процесів.
Призначення розрахунків і вимоги до них. ([1], c.10-13; [2], c.17-28; [6], c.3-6 ).
1.2. Основні допущення при розрахунках струмів КЗ. ([1], c. 13-14; [2], c. 28-31;
[6],c. 45-46).
Тема 2. Система відносних одиниць. Складання схем заміщення.
2.1. Система відносних одиниць. ([1], c.20-23; [2], c.39-43; [6], c. 14-17).
2.2. Складання схем заміщення при зведенні параметрів елементів системи до
одного ступеня напруги. Точне й наближене зведення в іменованих одиницях. ([1], c. 24-
26; 28 – 30; [2], c. 35-39; 41-42; [6], c. 17-22).
2.3. Точне й наближене зведення у відносних одиницях. ([1], c. 26-28; 30-31; [6],
c. 22-25).
2.4. Наближене урахування системи. ([1], c. 155-158; [2], c. 129 – 130; [6], c. 34-42).
2.5. Складання схем заміщення у випадках, коли в розрахунковій схемі є
паралельні вітки з неоднаковими значеннями результуючих коефіцієнтів трансформації.
([1], c. 31; [2], c. 43-44).
Електромагнітні перехідні процеси при збереженні симетрії трифазного кола.
Тема 3. Перехідні процеси в найпростішому трифазному колі.
3.1. Трифазне коротке замикання в нерозгалуженому колі. Умови виникнення
максимально можливого значення аперіодичної складовій струму КЗ і миттєвого повного
струму КЗ. Ударний струм, ударний коефіцієнт. ([1],c. 52-59; [2], c. 93-103; [6], c. 7-13).
3.2. Визначення еквівалентної сталої часу в складній розгалуженій схемі.
([1], c. 59-62; [2], c.100-101; [6], c. 13-14).
Тема 4. Початковий момент раптового порушення режиму.
4.1. Основні характеристики й параметри синхронної машин. ([1], c. 97-99; [2],
c.116-117; [5], c. 91-99; [6], c. 25-30).
4.2. Спрощений облік навантаження в усталеному режимі. ([5], c. 99-101; [6], c. 31).
4.3. Перехідні й надперехідні ЕРС і індуктивні опори синхронної машини.
([1], c. 100-112; [2], c. 75-90; [6], c. 34-43).
4.4. Характеристики двигунів і узагальненого навантаження в початковий момент
КЗ. ([1], c. 112-114; [2], c. 90-92; [6], c.43-45).
4.5. Практичний розрахунок початкового діючого значення періодичної складової й
ударного струму трифазного КЗ без використання й з використанням персональних
комп'ютерів. ([1], c.110; 113; 155-158; [2], c.109-113; [6] c. 45-52).
Тема 5. Рівняння перехідних процесів синхронних і асинхронних машин.
5.1. Вихідні рівняння у фазних координатах. Індуктивності обмоток синхронної й
асинхронної машин. ([1], c.71-78; [2], c.57-63; [5], c. 144 - 150).
5.2. Узагальнений вектор трифазної системи. ([1], c. 78 - 86; [2], c. 63 - 68; [5], c. 150
- 156).
5.3. Рівняння Парка-Горєва синхронної машини в обертовій системі координат
d,q,0. Взаємна система відносних одиниць. Рівняння асинхронної машини в системі
координат α, β, 0. ([1], c. 86-96; [2], c. 63-73; [3], c.156 - 164).
5.4. Алгоритми й програми для розрахунків перехідних процесів шляхом
чисельного розв'язку диференційних рівнянь системи електропостачання. ([13], c. 3-10 ).
Тема 6. Раптове коротке замикання синхронної машини.

5
 6.1. Перехідні процеси в колах статора й ротора синхронного генератора без
демпферних обмоток і автоматичного регулювання збудження. ([1], c. 115 -122; [2], c. 103
-106; [7], c. 4-19).
6.2. Вплив автоматичного регулювання збудження. ([1], c. 123 -130; [2], c. 117-118;
[5], c. 102-112; c. 215-221; [6], 31-33; [7], c. 17-24).
6.3. Вплив і наближене урахування демпферних обмоток. Розрахунки діючого
значення періодичної складової струму короткого замикання в колі статора для
довільного моменту часу. Повторне включення й каскадне відключення короткого
замикання. ([1], c. 137 -153; [5], c. 205-215, 222-225; [7], c. 24-33).
Тема 7. Практичні методи розрахунків струму короткого замикання для довільного
моменту часу.
7.1. Загальні вказівки про виконання розрахунків. Наближене урахування системи.
([1]c. 127 - 132; [2] c. 127 - 132; [7], c.34-42).
7.2. Метод типових кривих. ([1], c. 158 -165; [2], c. 132 -138).
7.3. Метод спрямлених характеристик. ([1], c. 165 -183; [2], c. 139 -146; [7], c. 48-
58).
Електромагнітні перехідні процеси при порушенні симетрії трифазного кола
Тема 8. Основні положення при дослідженні несиметричних перехідних процесів.
8.1. Утворення вищих гармонік. ([1], c.187-190; [2], c.272-275; [8], c. 4-6).
8.2. Метод симетричних складових. Розрахункові умови й допущення при
дослідженні перехідних процесів. ([1], c.184-187; [2], c. 275-279; [8], c. 6-11).
Тема 9. Параметри елементів системи для струмів зворотної й нульової
послідовностей. Складання схем заміщення окремих послідовностей.
9.1. Параметри синхронних і асинхронних машин, трансформаторів і
автотрансформаторів, повітряних і кабельних ліній, узагальненого навантаження для
струмів зворотної й нульової послідовностей. ([1], c.191-227; [2], c.216-236; [8], c. 11-22;
[9], c. 16,23).
9.2. Складання схем заміщення окремих послідовностей, їх перетворення до
елементарного виду. ([1], c.228-238; [2], c. 236-241; [8], c. 22-26; [9], c. 15-17).
9.3. Співвідношення струмів і напруг із двох сторін трансформатора з різними
схемами з'єднання обмоток. ([1], c.271-272; [2], c. 267-275; [8], c. 29-31).
Тема 10. Розрахунки перехідних процесів при однократній поперечній несиметрії.
10.1. Двофазне, однофазне й двофазне на землю коротке замикання. Комплексні
схеми заміщення, векторні діаграми струмів і напруг. ([1], c.239-251; [2], c. 244-255, 261-
263; [5], c. 158-164; [8], 31-42).
10.2. Правило еквівалентності прямої послідовності. Порівняння струмів при
різних видах КЗ. ([1], c.256-259; 272 – 274; [2], c. 255-261, 263-267; [8], с. 42-45).
10.3. Застосування практичних методів для розрахунків несиметричних коротких
замикань. ([1], c.259-268; [2], c. 275-280; [8], c.53-57).
Тема 11. Розрахунки перехідних процесів при однократній поздовжній несиметрії.
11.1. Розрив однієї й двох фаз. Комплексні схеми заміщення, векторні діаграми
струмів і напруг. ([1], c.287-299; [2], c.385-394; 401-409; [8], c.57-61).
11.2. Правило еквівалентності прямої послідовності. ([1], c.307-310; [2], c. 394-401;
[8], c. 62).
Тема 12. Розрахунки струмів КЗ в установках напругою до 1 кВ.
12.1. Особливості розрахунків струмів КЗ в установках напругою до 1 кВ.
Розрахунки струмів трифазного КЗ. ([1], c.347-350; 352; 356-375; [2], c. 449-452).
12.2. Розрахунки струмів однофазного КЗ. Вплив схем з'єднання обмоток
розподільних трансформаторів.([1], c.350-352; 356-357; [2], c 452-456).

6
 Частина 2. ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ
Тема 1. Вступ. Основні поняття й визначення.
1.1. Основні поняття й визначення. ([4], C. 9-14, 19-20, [2], C. 404-407).
1.2. Вимоги до режимів. ([4], C. 41-47).
1.3. Умови існування усталеного режиму ([2], C. 407-408, [4], C.51-54).
Тема 2. Стійкість електричної системи.
2.1. Загальні відомості про електромеханічні перехідні процеси ([4], C.14-19).
2.2. Кутові характеристики потужності. Векторні діаграми й характеристики
найпростішої системи. ( [4], C. 32-35, [2], C.420-424).
2.3. Характеристики потужності при складних зв'язках генератора й системи. ([4],
C.31-32).
2.4. Поняття про статичну стійкість. ([4], C. 253 - 255).
2.5. Поняття про динамічну стійкість. ([2], C. 463 - 467).
2.6. Розрахунки статичної стійкості. Практичні критерії стійкості. Характеристика
потужності явнополюсних генераторів. ([4], C. 31-35, 58-69, [2], C. 424 - 434).
2.7. Вплив реактивного й активного опорів системи на характеристики потужності.
([4], C. 36-39).
2.8. Аналітичні методи дослідження статичної стійкості. Аналіз стійкості без
урахування електромагнітних перехідних процесів і АРЗ. Рівняння руху і його
лінеаризація. ([4], C. 253-255).
2.9. Дослідження статичної стійкості з урахуванням електромагнітних перехідних
процесів і АРЗ. ([4], C. 240-252, [2], 444 - 454).
2.10. Найпростіша оцінка динамічної стійкості. Спосіб площ. ([4], C. 70-76, [1], C.
467 - 470).
2.11. Граничний кут відключення короткого замикання за умовами динамічної
стійкості ([4], C. 79-80, [2], C. 470).
2.12. Метод послідовних інтервалів. Граничний час відключення. Повний скид
навантаження. ([4], C. 85-87, 173-176, [2], C. 470 - 472).
Тема 3. Стійкість вузлів навантаження при малих збуреннях.
3.1. Характеристики потужності електроприймачів. Комплексне навантаження.
Критерії статичної стійкості вузлів навантаження. Регулюючий ефект навантаження ([4],
C. 340-342, [2], C. 514 - 520).
3.2. Лавина напруги й перекидання двигунів. ([4], C. 334-335, 348-350).
3.3. Вплив регуляторів збудження. Вплив компенсації реактивної потужності на
стійкість вузла навантаження. ([4], C. 342-345, [2], C. 509 - 513).
3.4. Нормативні вимоги й показники статичної стійкості.
Тема 4. Перехідні процеси у вузлах навантаження при сильних збурюваннях.
4.1. Причини виникнення перехідних процесів. Класифікація виконавчих
механізмів. ([4], C. 359-361, 371-372, [2], C. 531 - 533).
4.2. Пуск двигунів. Схеми пуску. Пуск синхронних двигунів. ([4], C. 372-375).
4.3. Рівняння руху під час пуску і його інтегрування ([4], C. 375-379, [2],
C. 540 - 542).
4.4. Самозапуск двигунів. Особливості самозапуску синхронних двигунів. ([4], C.
398-407, [2], C. 545 – 548, 555-560).
4.5. Розрахунки режиму СЕП під час пуску двигуна. Нагрівання двигунів під час
короткочасних перевантажень.
4.6. Поштовхи напруги й навантаження. ([4], C. 384-390, [2], C. 552 - 555).
4.7. Вплив регулювання збудження СД на режим і стійкість вузлів навантаження
([4], C. 410-412).
4.8. Згладжування коливань напруги при поштовхообразному навантаженні.
Самозбудження АД. ([4], С. 412-414, [2], C. 542 - 545) .
4.9. Засоби й способи підвищення стійкості. Асинхронний режим синхронних
генераторів. Вставки постійного струму. Поліпшення параметрів основного
електроустаткування. Додаткові способи підвищення стійкості. ([4], С. 480-494, [2], C. 574
- 584).
7
 2. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Кожний студент зобов'язаний виконати контрольну роботу №1 і курсову роботу з

першої частини дисципліни — «Електромагнітні перехідні процеси», а потім контрольну
роботу №2 по другій частині — «Електромеханічні перехідні процеси». Обидві
контрольні роботи й курсова робота виконуються по єдиних вихідних даних, наведених у
завданні на курсову роботу. Параметри схем заміщення елементів системи, розраховані
при виконанні контрольної роботи №1, використовуються при виконанні курсової роботи,
у свою чергу, усі розраховані раніше параметри використовуються при виконанні
контрольної роботи №2. Тому при розрахунках в іменованих одиницях параметри схеми
заміщення всіх елементів повинні бути наведені до одного ступеню, обраного в якості
основного, а при розрахунках у відносних одиницях — до єдиних базисних умов.
Рекомендації про вибір основного ступеню напруги й базисних умов наведено в розділі
2.1.2 методичних вказівок (МУ) до курсової роботи.
Варіант завдання на контрольні й курсову роботу видається викладачами, що
ведуть дану дисципліну.

2.1. Контрольна робота №1

Завдання 1
Визначити початкові діючі значення періодичної
складової струму при трифазних КЗ по черзі в точках К-1 і
К-2 системи електропостачання, показаної на рисунку, а
також ударні струми КЗ у зазначених точках. Розрахунки
виконати в іменованих, а потім у відносних одиницях,
використовуючи точне зведення параметрів елементів
системи до основного ступеня напруги.
Дані елементів системи наведені в таблицях
завдання на курсову роботу.
Для системи С струм КЗ від еквівалентної частини
системи прийняти згідно з таблицею 2, напругу системи
прийняти рівною середній номінальній напрузі ступеня, на
якому вона перебуває (див. шкалу середніх номінальних
напруг у п. 2.1.2 методичних завдань до курсової роботи),
Xc / Rc=15.
Рисунок 2.1 – Розрахункова Дані повітряної лінії W відповідають даним ЛЕП-2
схема таблиці 1, питомі опори вибрати з таблиці додатка 2.
Дані трансформатора Т відповідають даним
трансформатора ГПП (Т5) у таблиці 1, а його навантаження дорівнює половині
навантаження ГПП, зазначеної в цій таблиці. Паспортні дані трансформатора взяти з
таблиці додатка 1; його номінальні напруги — UВН=115 кВ; а UНН прийняти відповідно до
заданої в таблиці 2 номінальної напруги високовольтних двигунів. Трансформатор працює
при середньому положенні РПН, тобто на середньому відгалуженні регульованої обмотки
ВН.
Дані високовольтних двигунів взяти з таблиці 2, значення їх ударних коефіцієнтів і сталих
часу загасання аперіодичних складових струмів КЗ на виводах двигунів наведені в п. 3.3
завдання на курсову роботу. Вважати, що до КЗ двигуни працюють у номінальному
режимі.

8
 Методичні вказівки
При виконанні завдання слід керуватися п.п. 4.1.2, 4.1.3, 4.2 методичних вказівок
до курсової роботи, а також прикладами 1 і 2, наведеними в додатку А.
Завдання 2.

Для вихідних даних завдання 1 при трифазному КЗ у точці К- 2 визначити

значення періодичної й аперіодичної складових струму в місці КЗ у момент часу t = τ
=0.065 c з початку розмикання дугогасних контактів вимикача. Для визначення діючого
значення періодичної складовій струму КЗ використовувати метод типових кривих.

Методичні вказівки
Діюче значення періодичної складової струму в місці КЗ (точка К- 2) Iпτ у заданий
момент часу дорівнює сумі значення періодичної складовій струму КЗ від системи Iп С, що
не залежить від часу, і періодичної складової струму КЗ від синхронних (СД) або
асинхронних (АД) двигунів у момент часу t ― Iпτ СД(АД) (підживленням від узагальненого
наванта;ення нехтуємо) :
Iпτ =Iп С + Iпτ СД(АД) . (2.1)
Значення Iп С при КЗ у точці К- 2 визначається за результатами виконання
завдання 1.
Значення Iпτ СД(АД) обчислюється за допомогою типових кривих для двигунів
6(10) кВ, наведених в [1], для асинхронних - на рисунку 5.11 і для синхронних – на
рисунку 5.12. (див. також додаток Г).
Для вітки живлення місця КЗ від групи однотипних СД(АД), що перебувають в
однакових умовах стосовно точки КЗ, розрахунки діючого значення їх періодичної
складової струму в момент часу t виконується в наступному порядку.
1) Обчислюється початкове діюче значення періодичної складової струму КЗ від
групи СД(АД) I” (0) СД(АД) (початковий надперехідний струм) за результатами виконання
завдання 1.
2) Знаходиться електрична віддаленість точки КЗ від виводів двигуна. Для цього
попередньо розраховується сумарна номінальна потужність і сумарний номінальний
струм групи електродвигунів
nPном СД(АД) , МВА,
S ном  СД(АД) 
cos ном ном

де n – число СД(АД);

Sном  СД ( АД )
I ном  СД(АД)  , кА.
3U ном СД(АД)

Електрична віддаленість точки КЗ від виводів СД(АД) характеризується відносним

початковим значенням періодичної складової струму КЗ, знайденим стосовно сумарного
номінального струму двигунів I”*0 (ном) СД(АД).
Якщо для його визначення оперувати значенням початкового надперехідного
струму в іменованих одиницях (кА), то відносне початкове значення цього струму
знаходиться як
"
I 0 СД(АД)
I" (ном) СД ( АД ) .
*0 I ном СД(АД)

9
 Якщо для визначення I”*0 (ном) СД(АД) використовувати значення відносного
початкового надперехідного струму, (при розрахунках у відносних одиницях воно
наведене до обраних базисних умов - базисному струму й базисної потужності S б ―
приклад 2 додатка А), то
Sб
I" I" Uном
.
*0 (ном) СД ( АД ) * 0 (б)С Д(АД) Sном СД(АД) Uб

3) За знайденим значенням відносного початкового надперехідного струму

I”*0 (ном) СД(АД) вибирається відповідна крива з наведених в [1] на рисунках 5.11, 5.12, і по
цій кривій для заданого моменту часу t знаходиться відношення значення періодичної
складової струму КЗ у цей момент часу до її значення в початковий момент КЗ:
γt = Iпt СД(АД) / I” 0 СД(АД )
4) За знайденим відношенням γt визначається шукане значення періодичної
складової струму КЗ у заданий момент часу t від електродвигунів:
Iпt = Iпτ = γt .I”0 СД(АД ).
5) Розраховується сумарне значення періодичної складової струму КЗ у заданий
момент часу Iпτ по наведеній вище формулі (2.1).
Значення аперіодичної складової струму в місці КЗ (точка ДО-К- 2) iat = iaτ у
заданий момент часу t дорівнює сумі значення аперіодичної складової струму КЗ від
системи iat C і аперіодичної складової струму КЗ від синхронних (СД) або асинхронних
(АД) двигунів .у цей момент часу iаt СД(АД) :
t
-Tt " -
Ta СД(АД)
i =i +i = 2I e a C 2I e
at at C аt СД(АД ) пС 0 СД(АД)

Значення періодичних складових струмів КЗ, які фігурують у цій формулі,

визначені вище в ході виконання даного завдання. Постійна часу загасання аперіодичної
складової струму КЗ від системи Та С знайдено в завданні 1 при визначенні ударного
коефіцієнта від системи, постійна часу загасання аперіодичної складовій струму КЗ від
електродвигунів Та СД(АД) задана у вихідних даних на курсову роботу (див. п.3.3 завдання
на курсову роботу).

Завдання 3
Для вихідних даних завдання 1 при однофазному КЗ у крапці К- 1 визначити
значення періодичних складових фазних струмів і напруг, а також міжфазних напруг у
місці КЗ, Побудувати векторні діаграми струмів і напруг у місці КЗ. Розрахунки й
побудови виконати у відносних одиницях, використовуючи точне приведення параметрів
елементів схеми заміщення системи й результати розрахунків цих параметрів у завданні 1.
Уважати, що в системі є шлях для струмів нульової послідовності через її заземлену
нейтраль, а її індуктивні опори для струмів прямої, зворотної й нульовий послідовностей
однакові. Для повітряної лінії відношення індуктивного опору в схемі заміщення нульової
послідовності до індуктивного опору прямої послідовності рівне 3. Індуктивні опори
трансформатора в схемі нульової й прямої послідовностей зв'язані співвідношенням x0т =
0,85 x1т. Для синхронних двигунів індуктивний опір зворотної послідовності прийняти
рівним x2=1,22 x”d. Для спрощення розрахунків при складанні схем заміщення різних
послідовностей активними опорами елементів зневажити.

10
 Методичні вказівки
При виконанні завдання слід керуватися п. 4.3 методичних вказівок до курсової
роботи та прикладом 3, наведеним у додатку А.

2.2. Контрольна робота №2

Завдання на контрольну роботу
Для системи електропостачання великого промислового підприємства, схема й
параметри якої наведені в завданні на курсову роботу:
1) Розрахувати запас статичної стійкості генераторів ТЕЦ із регуляторами
збудження пропорційної дії;
2) Розрахувати й побудувати кутові характеристки потужності доаварійного (у
роботі обидва ланцюги лінії W1), післяаварійного (один з ланцюгів лінії W1
відключений) і аварійного режимів; визначити граничний кут відключення КЗ за умовою
динамічної стійкості (однофазне КЗ на одному з ланцюгів лінії W1 поблизу шин РУ 110
кВ ТЕЦ); показати площі прискорення й гальмування;
3) Розрахувати процес пуску синхронного двигуна.
Пункти 1 і 2 виконати без урахування трансформаторів Т5 і Т6; вважати, що в
роботі перебуває один генаратор ТЕЦ, який працює в номінальному режимі (UГ = UН; РГ 0
= РНОМ; QГ 0 = QНОМ ), а також, що кожний з ланцюгів лінії W1 складається із двох
повітряних ліній. При виконанні п.3 для всіх варіантів вважати що двигуни є
синхронними.

Методичні вказівки
У контрольній роботі розрахунки доцільно проводити у відносних одиницях при
наступних базисних умовах: UБ = UГ. НОМ; SБ = РГ. НОМ.
2.2.1. Запас статичної стійкості генераторів ТЕЦ
На величину запасу статичної стійкості значно впливає наявність і тип АРЗ,
встановлених на генераторах. Так при наявності АРЗ пропорційної дії в схему заміщення
для дослідження статичної стійкості генератори вводяться перехідною ЕРС Е' за
перехідним опором у поздовжній осі x’d. Запас статичної стійкості визначають за межею
передаваємої потужності. Коефіцієнт запасу статичної стійкості за активною потужністю
КЗР визначається виразом:
КЗР = 100 ( РМ - РГО ) / РГО,
де РМ – ідеальна межа передаваємої потужності;
РГ0 - потужність, що передається у нормальному режимі.

Ідеальна межа передаваємої потужності визначається за виразом:

'
E E
P  C,
M
xC

де ЕС – ЕРС еквівалентної частини системи;

ХС – взаємний опір між генератором і системою, який включає опори системи,
автотрансформаторів, одного ланцюга ПЛ, що поділений на чотири, трансформатора ТЕЦ,
генератора.
ЕРС генератора при роботі в номінальному режимі, можна визначити за виразом
(2.3), підставивши замість Х”d перехідний опір генератора в поздовжній осі Х’d .
11
 ЕРС еквівалентної частини системи може бути розрахована по відомій напрузі на
виводах генератора UГО й значеннях активної РГО й реактивної QГО потужностей, що
віддаються генератором у систему по формулі:

Q* ГО Х 1    Р
2 2
  * ГО  Х 

E  U*   U
1 
 ,
*C ГО
U 
 * ГО   * ГО 

де Р , Q - активна й реактивна потужності генератора, що віддаються в систему,

* ГО * ГО

виражені у відносних одиницях і приведені до базисних умов;

Х1 містить у собі опору системи, автотрансформаторів, ліній і трансформатора
ТЭЦ;
U - напруга на виводах генератора виражена у відносних одиницях і наведена до
* ГО
базисних умов.

2.2.2. Кутові характеристики потужності

При дослідженні динамічної стійкості генератори в схемі заміщення завжди
представляються перехідною ЕРС за перехідним опором Х’d . Для побудови кутової
характеристики потужності доаварійного режиму можна скористатися результатами
пункту 4.1.2.

Значення кута I
O в доаварійному режимі можна визначити за виразом
I
 arcsin P / Р I .
0 ГО М

Післяаварійний режим відрізняється від доаварійного тим, що в роботі залишається

один із двох ланцюгів лінії W1, що необхідно врахувати при визначенні взаємного опору
генератор-система в післяаварійному режимі Х II ,Сякий містить у собі опори системи,
автотрансформаторів, одного ланцюга ПЛ, поділеного на два, трансформатора ТЕЦ,
генератора.
E '  EC
Межа потужності, що передається у післяаварійному режимі P M  II .
II

xC
Критичний кут  180  arcsin P / Р .
0 II
КР ГО М
Для побудови кутової характеристики аварійного режиму слід скористатися
правилом еквівалентності прямої послідовності, тобто включити в місці КЗ аварійний
шунт X  , опір якого залежить від виду КЗ. Для однофазного КЗ опір аварійного шунта
дорівнює сумі результуючих опорів зворотної й нульовий послідовностей X   X 2   X 0 
.


Хл/2
Ес Ег
Хс Хат Хт Хг
Хл/2

Рисунок 2.2 – Схема заміщення аварійного режиму

12
 Для визначення результуючих опорів схем зворотної й нульовий послідовностей
можна скористатися параметрами схем заміщення зворотної й нульової послідовностей
розрахованими при визначенні струму однофазного КЗ у точці К-1 у курсовій роботі.
Взаємний опір генератор-система в аварійному режимі можна визначити як опір
одного із плечей трикутника при еквівалентному перетворенні зірки в трикутник
  X C  X AT  X Л / 4   Х Т  Х Г  
X CIII  XC  X AT  X Л / 4  ХТ  Х Г Х .


Граничний кут відключення за умовою динамічної стійкості розраховується за
формулою:
 /180 P ( 0 I
) MP II cos MP III cos I

ГО
 
 arccos  . 
КР КР 0
ОТКЛ ПР
P II  PIII
 M M 


Після виконання розрахунків необхідно побудувати кутові характеристики

потужності доаварійного, післяаварійного й аварійного режимів, показати на них площі
прискорення й гальмування. Для виконання побудов можна скористатися програмними
засобами (Excel, Mathcad і ін.).
2.2.3. Пуск синхронних двигунів
У таблиці 2.1 наведені значення махового моменту двигунів, а в додатку Д їх
пускові характеристики.
Під час аналізу пуску великих асинхронних і синхронних двигунів найважливішим
етапом є визначення часу розгону, за допомогою якого оцінюють допустимий перегрів
статорних обмоток і термічну стійкість пускових пристроїв. Для розрахунків часу розгону
необхідно побудувати механічні характеристики двигуна й приводного механізму.
Аналітичний розрахунки механічної характеристики синхронних двигунів з масивним
ротором ускладнений явищем витиснення струму в роторі. Тому для її розрахунків
використовується пускова характеристика двигуна СТД [11], наведена в каталозі.

Таблиця 2.1 – Значення махового моменту синхронних двигунів серії СТД

Маховий момент
Тип двигуна
GD2, тм2
СТД-630 0.053
СТД-800 0.056
СТД-1000 0.060
СТД-1250 0,702
СТД-1600 0.112
СТД-2000 0.123
СТД-2500 0.230
СТД-3200 0,258
Користуючись типовою пусковою характеристикою M НS  f (s) , пускову
*
характеристику при зниженій напрузі можна побудувати за виразом:
M* (s)  M НS (s) [Uд (s)]2 ,
* *

де M НS - кратність моменту при номінальній напрузі;

*

13
 Uд (s) - значення напруги двигуна стосовно номінальної UH ,
*

xд (s)
Uд (s)  E * U бn
,
*
* 2
x 2  xд(s) UН kТ
* *

тут E і x - приблизно рівні сумарним ЕРС і опору схеми при розрахунках КЗ у точці
*2 *2
К-2, kТ – коефіцієнт трансформації трансформатора ГПП;
xд (s) - пусковий опір двигуна, приведений до базисних умов.
*
1Н U 2 cosН 2 S
xд (s)  kT б ,
2
* I П (s) РН U бn
де I П ( S ) - кратність струму при номінальній напрузі й ковзанні s.
Механічну характеристику механізму можна розрахувати на основі залежності:
mМЕХ  mП .МЕХ  (кЗ  m П .МЕХ )(1 s) ,
де mП.МЕХ = 0.2 - момент механізму при пуску;
кЗ = 0.75 - коефіцієнт завантаження;
- показник ступеня (для вентиляторних навантажень ).
Для визначення часу розгону будують криву моменту двигуна M (s) , криву
*

моменту опору механізму mМЕХ (s) й визначають криву надлишкового моменту

mИЗБ (s)  M (s)  mМЕХ (s)
* .
Крива надлишкового моменту розбивається на ряд інтервалів по ковзанню з
незмінним значенням mИЗБ i у межах одного інтервалу ковзання si .
Час розгону двигуна визначається по формулі:
s1 s2 sn
t  Tj (       ),
mИЗБ 1 mИЗБ 2 mИЗБ n
де Тj - стала інерції двигуна й механізму, с.
T  GD 2 n 2 / 364 Р ,
j  Н Н

де РН -2 номінальна потужність двигуна, кВт;

GD  GD2  GD2  2 GD2 - приведений маховий момент агрегату, тм2.
 ДВ МЕХ ДВ

Для більшої точності розрахунків інтервали si слід вибирати меншої величини в
області різкої зміни надлишкового моменту.
При аналізі пускового режиму слід перевірити:
– допустимість зниження напруги за умовами розгону
U д2 (s  1) M П  1.1 mП .МЕХ ;
– можливість успішної синхронізації
MC MAX
sУ  sКР  0.06 k Ф ,
Tj
де M C. MAX - максимальний електромагнітний синхронний момент двигуна при
номінальному збудженні. Для двигунів СТД у межах 1,5 - 1,7;
kФ = 1,4 - кратність форсування збудження;
sУ - ковзання, що встановилося, двигуна на асинхронній характеристиці (точка
перетину асинхронного моменту й моменту опору).
Якщо синхронізація не забезпечена, слід рекомендувати пуск без навантаження;

14
 – допустимий час пуску за умовами нагрівання двигуна приблизно можна
визначити за виразом [10]:
2 tП   150 / I П2 jНОМ
2
,
2
де jНОМ - номінальна густина струму, яку можна прийняти 5 А/мм ;
IП - кратність пускового струму;
 - додаткове перевищення температури за час пуску, який приймається 200 оС
для двигунів з рідким пуском з холодного стану й 135 оС для самозапуску.
Результати розрахунків за 2.2.3 зводять у таблиці 2.2 і 2.3.

Таблиця 2.2 – Розрахунок пускових характеристик

S 1.0 0.8 0.6 0.5 0.4 0.2 0.1 0.05 0.02 0

xд (s)
Uд (s)
M (s)
mМЕХ (s)

mИЗБ

Таблиця 2.3 – Розрахунок часу розгону двигуна

№ інтервалу 1 2 3 4 5 … … n-1 n
si
mИЗБ i

По закінченні розрахунків слід побудувати характеристики двигуна й механізму й

зробити аналіз пускового режиму.

3. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

3.1. Для схеми системи електропостачання, наведеної на рисунку 3.1, розрахувати
аналітичним способом початкові надперехідні струми при трифазному короткому
замиканні у точках К-1, К-2, К-3. Розрахунки виконати, виражаючи параметри елементів
системи в іменованих і відносних одиницях при точному зведенні їх до основного ступеня
напруги. Вважати, що генератори ТЕЦ працюють у номінальному режимі,
трансформатори й автотрансформатори працюють на основних відгалуженнях
регульованих обмоток і схема електропостачання відповідає нормальному робочому
режиму. Розрахунки струмів КЗ у точках К-1, К-2 виконати з урахуванням підживлення
від синхронних (СД) чи асинхронних (АД) двигунів 6 – 10 кВ і узагальненого
навантаження (Н) на шинах низької напруги ГПП. Трансформатори ГПП працюють
роздільно. ГПП приєднана до двох паралельних ліній W1 на відгалуженні W2. Лінії
W1 ― із двостороннім живленням від районної вузлової підстанції з
автотрансформаторами АТ1 і АТ2, зв’язаними із системою (С), і від ТЕЦ із блоками
генератор-трансформатор. Система характеризується початковим надперехідним
струмом КЗ у точці М — IМ|0|, розрахованим без урахування підживлення від частини
системи, наведеної на рис. 1 (генераторів ТЕЦ). Дані про повітряні лінії W1 і W2,
трансформатори ГПП і їхнє навантаження наведені у таблиці 3.1. Вважати, що
навантаження секцій РУ НН ГПП однакове. Дані про систему, генератори,
трансформатори ТЕЦ і двигуни однієї секції РУ НН ГПП наведені у таблиці 3.2. Склад
споживачів узагальненого навантаження кожної секції РУ НН ГПП: асинхронні двигуни

15
низьковольтні — 95%, освітлення, виконане лампами розжарювання, — 5%, номінальна
потужність цехових трансформаторів — 1000 кВА, коефіцієнт завантаження — 0,7.
Автотрансформатори районної підстанції мають такі параметри: Uвн = 330кВ, Uсн=
115кВ, Uнн =10,5кВ. Інші параметри: для непарних варіантів — Sн =125 МВА, Uк в-с
=10%, Uк в-н =35%, Uк с-н =24%, ΔPk В-С =345 кВт; для парних варіантів — Sн
=200 МВА, Uк в-с =10,5%, Uк в-н=38%, Uк с-н=25%, ΔPК В-С =560 кВт. Двигуни
приєднані до шин ГПП кабелями, їх опір слід прийняти таким, що дорівнює нулю. До
виникнення КЗ генератори ТЕЦ і двигуни працюють у номінальному режимі.
3.2. Розрахувати початкові надперехідні струми при трифазних коротких
замиканнях у точках К-1, К-2, К-3. на ПК:
3.2.1 — при розрахункових умовах пункту 3.1 завдання;
3.2.2 — у максимальному й мінімальному режимах.
3.3. Розрахувати ударні струми при трифазних КЗ у точках К-1, К-2 для умов
максимального режиму. Значення ударних коефіцієнтів та сталих часу загасання
аперіодичних складових струму електродвигунів при трифазних КЗ на їхніх виводах
(точка К-2) прийняти такими:
для СД при Рн  1,6 МВт Ку = 1,8; Та = 0,05 с;
для СД при Рн  2 МВт Ку = 1,9; Та = 0,08 с;
для АД Ку = 1,6; Та = 0,05 с.
Для узагальненого навантаження на шинах 6 – 10 кВ ГПП прийняти Ку = 1,0.
3.5 Розрахувати аналітично, використовуючи точне зведення у відносних
одиницях, початкові надперехідні струми та напруги при розрахункових умовах
пункту 1.1:
3.5.1 ― при однофазному короткому замиканні у точці К-1; побудувати
векторні діаграми струмів і напруг у місці короткого замикання;
3.5.2 ― при двофазному короткому замиканні у точці К-2; побудувати
векторні діаграми струмів і напруг у місці КЗ, а також струмів в обмотках ВН
трансформатора ГПП; зіставити струми, отримані в п. 3.5.1, 3.5.2 з їх значеннями,
знайденими при трифазних КЗ у цих точках.

16
17

Рисунок 3.1 – Схема системи електропостачання

 Таблиця 3.1 – Дані про повітряні лінії, трансформатори ГПП та їх навантаження

Навантаження
Марка Довжина Довжина Довжина
№ Uнн, Марка проводу Sн тр. ГПП
проводу ділянки ділянки ЛЕП
варіанта кВ ЛЕП W2 ГПП, Sнав,
ЛЕП W1 L1, км L2, км W2 L3, км cos 
МВА МВА
1 6 АС-240/56 52 24 АС-70/11 18 6,3 8,6 0,81
2 6 АС-240/56 21 39 АС-95/16 27 10 13,2 0,86
3 6 АС-240/56 16 47 АСКП-120/19 12 16 21,1 0,83
4 10 АС-240/56 62 35 АСК-150/24 36 25 30,8 0,9
5 10 АС-240/56 13 59 АС-185/29 23 40 53,6 0,78
6 10 АС-240/56 28 11 АСКП-240/56 9 63 81,9 0,82
7 6 АС-240/56 14 27 АС-95/15 24 6,3 7,9 0,76
8 6 АС-240/56 39 26 АС-70/11 11 10 12,1 0,78
9 6 АС-240/56 35 56 АСК-95/15 34 16 19,5 0,9
10 10 АС-240/56 11 19 АСКП-120/19 5 25 35,2 0,77
11 10 АС-240/56 48 73 АС-150/19 29 40 49,1 0,83
18

12 10 АС-240/56 63 21 АСКП-185/128 7 63 87,8 0,79

13 6 АС-240/56 44 71 АС-70/11 6 6,3 8,1 0,78
14 6 АС-240/56 14 25 АС-70/11 13 10 10,6 0,8
15 6 АС-240/56 33 72 АС-95/15 23 16 20,4 0,76
16 10 АС-240/56 42 18 АСК-95/16 12 25 33,7 0,81
17 10 АС-240/56 26 31 АСКП-120/19 37 40 51,4 0,85
18 10 АС-240/56 15 11 АС-150/34 16 63 79,5 0,82
19 6 АС-240/56 53 14 АС-70/11 17 6,3 8,4 0,8
20 6 АС-240/56 19 15 АС-70/11 14 10 9,8 0,75
21 6 АС-240/56 40 53 АС-95/15 9 16 21,2 0,85
22 10 АС-240/56 26 35 АС-95/16 6 25 30,1 0,77
23 10 АС-240/56 18 39 АСКП-120/19 32 40 54,7 0,82
 Продовження таблиці 3.1

Навантаження
Довжина Довжина Довжина Sн тр.
№ Uнн, Марка проводу Марка проводу ГПП
ділянки ділянки ЛЕП W2 ГПП,
варіанта кВ ЛЕП W1 ЛЕП W2 Sнав,
L1, км L2, км L3, км МВА cos 
МВА
24 6 АС-40/56 15 29 АС-95/15 4 6,3 9,8 0,83
25 6 АС-240/56 39 25 АС-70/11 23 10 11,8 0,86
26 6 АС-240/56 41 58 АСК-95/15 15 16 21,3 0,81
27 10 АС-240/56 21 37 АСКП-120/19 8 25 30,8 0,84
28 10 АС-240/56 49 65 АС-120/19 21 40 55,7 0,78
29 10 АС-240/56 19 27 АС-150/34 5 63 70,8 0,79
30 6 АС-240/56 11 14 АС-95/15 12 6,3 9,1 0,84
31 6 АС-240/56 23 19 АСКП-120/19 9 10 11,3 0,79
32 6 АС-240/56 37 8 АС-95/16 14 16 23,6 0,81
19

33 10 АС-240/56 22 16 АС-95/15 6 25 35,2 0,9

34 10 АС-240/56 35 46 АС-150/19 27 40 52,7 0,83
35 10 АСКП-240/56 17 12 АС-150/34 14 63 77,5 0,82
36 6 АС-240/56 40 33 АС-70/11 11 6,3 8,9 0,78
37 10 АС-240/56 23 18 АС-150/34 15 63 78,4 0,77
38 6 АС-240/56 44 23 АС-120/19 18 6,3 9,1 0,84
39 6 АС-240/56 38 17 АС-95/15 12 10 12,6 0,9
40 6 АС-240/56 19 45 АСКП-120/19 27 16 23,2 0,8
41 10 АС-240/56 59 33 АСК-120/24 16 25 31,7 0,84
42 10 АС-240/56 48 51 АСКП-185/29 7 40 50,9 0,82
43 10 АСКП-240/56 13 21 АСК-240/56 8 63 82,1 0,78
 Таблиця 3.2 – Дані про систему, генератори, трансформатори ТЕЦ та двигуни
Двигуни, що живляться від ГПП Турбогенератори ТЕЦ Трансформатори ТЕЦ
№ X”d,
X”d, X2, X’d, Sном Uнн,
варі- I”oС, Вид Число Рном, Uном, cos   в.о. чи Iп, Рном, Uном, cos  Та, с Uвн, Uк, %
в.о. в.о. в.о. , МВA кВ
анту кА кВт кВ в.о. МВт кВ кВ
1 25 СД 3 800 6 0,9 0,946 0,169 60 10,5 0,8 0,195 0,238 0,275 0.247 80 121 10,5 10,5
2 18 АД 4 800 6 0,79 0,94 7 63 10,5 0,8 0,136 0,166 0,202 0.247 80 121 10,5 10,5
3 20 СД 2 1000 6 0,9 0,948 0,182 63 6,3 0,8 0,203 0,248 0,275 0.247 80 121 6,3 10,5
4 26 СД 2 1250 10 0,9 0,944 0,184 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
5 28 СД 3 3200 10 0,9 0,959 0,147 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
6 30 СД 4 1000 10 0,9 0,95 0,19 100 10,5 0,8 0,191 0,234 0,271 0.41 125 121 10,5 10,5
7 32 СД 2 1250 6 0,9 0,948 0,156 160 18 0,85 0,221 0,269 0,304 0.408 200 121 18 10,5
8 24 АД 3 1000 6 0,86 0,925 6,6 200 15,75 0,85 0,204 0,249 0,275 0.298 250 121 15,75 10,5
9 16 СД 4 1600 6 0,9 0,956 0,157 220 15,75 0,85 0,2 0,22 0,295 0.307 250 121 15,75 10,5
10 19 СД 2 3200 10 0,9 0,959 0,18 300 20 0,85 0,195 0,24 0,3 0.54 400 121 20 10,5
11 27 СД 3 2500 10 0,9 0,96 0,169 320 20 0,85 0,173 0,238 0,258 0.388 400 121 20 10,5
12 15 СД 4 800 10 0,9 0,94 0,164 60 10,5 0,8 0,195 0,238 0,275 0.247 80 121 10,5 10,5
20

13 14 СД 2 2000 6 0,9 0,96 0,148 63 10,5 0,8 0,136 0,166 0,202 0.247 80 121 10,5 10,5
14 23 АД 3 1250 6 0,87 0,955 7 63 6,3 0,8 0,203 0,248 0,275 0.247 80 121 6,3 10,5
15 17 СД 4 800 6 0,9 0,946 0,169 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
16 13 СД 2 2500 10 0,9 0,96 0,13 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
17 12 СД 3 3200 10 0,9 0,959 0,152 100 10,5 0,8 0,191 0,234 0,271 0.41 125 121 10,5 10,5
18 11 СД 4 1000 10 0,9 0,95 0,181 160 18 0,85 0,221 0,269 0,304 0.408 200 121 18 10,5
19 10 СД 2 1000 6 0,9 0,948 0,182 200 15,75 0,85 0,204 0,249 0,275 0.298 250 121 15,75 10,5
20 21 АД 3 1000 6 0,85 0,955 6,5 220 15,75 0,85 0,2 0,22 0,295 0.307 250 121 15,75 10,5
21 15 СД 4 1250 6 0,9 0,965 0,156 300 20 0,85 0,195 0,24 0,3 0.54 400 121 20 10,5
22 17 СД 1 2500 10 0,9 0,96 0,169 320 20 0,85 0,173 0,238 0,258 0.388 400 121 20 10,5
23 19 СД 3 800 10 0,9 0,961 0,145 60 10,5 0,8 0,195 0,238 0,275 0.247 80 121 10,5 10,5
24 21 СД 1 3200 6 0,9 0,959 0,152 63 10,5 0,8 0,136 0,166 0,202 0.247 80 121 10,5 10,5
25 23 СД 2 1000 6 0,9 0,962 0,133 63 6,3 0,8 0,203 0,248 0,275 0.247 80 121 6,3 10,5
26 26 АД 3 800 6 0,9 0,958 5,2 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
27 20 СД 4 1250 10 0,9 0,965 0,138 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
28 27 СД 2 2500 10 0,9 0,96 0,169 100 10,5 0,8 0,191 0,234 0,271 0.41 125 121 10,5 10,5
29 29 СД 3 1000 10 0,9 0,962 0,128 160 18 0,85 0,221 0,269 0,304 0.408 200 121 18 10,5
 Продовження таблиці 3.2
№
Двигуни, що живляться від ГПП
варі- Турбогенератори ТЕЦ Трансформатори ТЕЦ
анту I” oС,
кА X”d,
x”d, X2, X’d, Sном, Uвн, Uнн,
Вид Число Рном, Uном, cos   в.о. чи Iп, Рном, Uном, cos  Та, с Uк, %
в.о. в.о. в.о. МВA кВ кВ
кВт кВ в.о. МВт кВ
30 31 СД 4 800 6 0,9 0,94 0,181 200 15,75 0,85 0,204 0,249 0,275 0.298 250 121 15,75 10,5
31 16 СД 2 1000 6 0,9 0,963 0,133 220 15,75 0,85 0,2 0,22 0,295 0.307 250 121 15,75 10,5
32 18 АД 3 1000 6 0,89 0,958 5 300 20 0,85 0,195 0,24 0,3 0.54 400 121 20 10,5
33 22 СД 4 1600 10 0,9 0,969 0,129 320 20 0,85 0,173 0,238 0,258 0.388 400 121 20 10,5
34 24 СД 2 2000 10 0,9 0,958 0,134 60 10,5 0,8 0,195 0,238 0,275 0.247 80 121 10,5 10,5
35 25 СД 3 1600 10 0,9 0,966 0,134 63 10,5 0,8 0,136 0,166 0,202 0.247 80 121 10,5 10,5
36 28 СД 4 1250 6 0,9 0,944 0,138 63 6,3 0,8 0,203 0,248 0,275 0.247 80 121 6,3 10,5
37 12 СД 2 1000 10 0,9 0,963 0,133 63 10,5 0,8 0,153 0,186 0,224 0.247 80 121 10,5 10,5
38 13 АД 3 500 6 0,92 0,956 6 100 10,5 0,8 0,191 0,234 0,224 0.41 125 121 10,5 10,5
39 15 СД 4 1000 6 0,9 0,963 0,133 160 18 0,85 0,221 0,269 0,304 0.408 200 121 18 10,5
21

40 14 СД 2 1600 6 0,9 0,952 0,129 200 15,75 0,85 0,204 0,249 0,275 0.298 250 121 15,75 10,5
41 17 СД 4 1000 10 0,9 0,95 0,131 220 15,75 0,85 0,2 0,22 0,295 0.307 250 121 15,75 10,5
42 21 СД 3 800 10 0,9 0,961 0,145 300 20 0,85 0,195 0,24 0,3 0.54 400 121 20 10,5
43 19 АД 2 1000 10 0,89 0,958 5 320 20 0,85 0,173 0,238 0,258 0.388 400 121 20 10,5

Примітка до таблиці 3.2. Для трансформаторів ТЕЦ втрати активної потужності короткого замикання складають:

S т ном., МВА Δ Рк , кВт

80 310
125 400
200 550
250 640
400 900
 4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Розрахунки значень періодичних складових струмів трифазних КЗ у

початковий момент перехідного процесу
4.1.1. Складання розрахункових схем
4.1.1.1. Розрахункові схеми для нормального режиму
Розрахункам струмів КЗ передує аналіз схеми системи електропостачання й визначення
розрахункових умов, у яких виявляється той чи інший її елемент. Ці умови відображаються в
розрахунковій схемі, що являє собою однолінійну схему електричної мережі з елементами, по
яких протікає струм КЗ.
У розрахункову схему вводяться система, генератори, синхронні компенсатори,
синхронні й асинхронні електродвигуни напругою понад 1 кВ, узагальнене навантаження, що
мають невелику електричну відстань від точок КЗ, а також трансформатори,
автотрансформатори, реактори, струмопроводи, повітряні й кабельні лінії, що зв’язують
джерела живлення з місцем короткого замикання. У розрахунковій схемі вказуються основні
параметри (технічні характеристики) усіх елементів системи. При зображенні на
розрахунковій схемі однотипних, однаково з’єднаних щодо точки КЗ генераторів,
трансформаторів чи високовольтних електродвигунів доцільно показувати їх у вигляді одного
еквівалентного генератора, трансформатора, електродвигуна, номінальна потужність якого
розраховується як число об’єднаних генераторів, трансформаторів чи електродвигунів,
помножене на номінальну потужність одиничного генератора трансформатора чи
електродвигуна, інші параметри еквівалентного елемента такі ж, що у одиничного елемента.
При виконанні п. 3.1 курсової роботи треба скласти дві розрахункові схеми: одну ― для
розрахунків початкових надперехідних струмів у точках К-1 і К-2, іншу ― для розрахунку I 0" у
точці К-3. У першій розрахунковій схемі слід знехтувати приєднанням трансформатора Т5
через дуже малий вплив на значення струмів КЗ у точках К-1 і К-2 двигунів і навантаження,
підключених до шин НН Т5, з аналогічної причини, у другій розрахунковій схемі слід
знехтувати підживленням від двигунів і навантаження, підключених до шин НН
трансформаторів Т5 і Т6. Тому в розрахунковій схемі для визначення струму КЗ у точці К-3
трансформатори Т5, Т6 і лінії W2 110 кВ повинні бути відсутніми.
На розрахункових схемах указують точки КЗ. На першій з них нумеруються ступені
напруги і вказується ступінь, обраний як основний. Рекомендується як такий прийняти ступінь
110 кВ.

4.1.1.2. Розрахункова схема максимального режиму КЗ у точці К-2

Максимальний режим системи електропостачання, при якому струм КЗ в елементі
системи, що обирається чи перевіряється, буде найбільшим, реалізується при умовах, в яких у
мережі між генеруючими джерелами і точкою КЗ уведена найменша кількість послідовних і
найбільша ― паралельних елементів. Оскільки в схемі електропостачання передбачена
роздільна робота живильних джерел на збірні шини 6-10 кВ з нормально вимкненим секційним
вимикачем, то розрахунковим станом вихідної схеми для визначення струму КЗ у точці К-2 є
режим, коли один трансформатор ГПП (ПГВ) чи одна з живильних ліній РП вимкнені, а
секційний вимикач ввімкнений. При цьому всі електродвигуни знаходяться в роботі,
трансформатори ГПП із РПН працюють на крайнім відгалуженні регульованої обмотки ВН -РО
і характеризуються номінальною напругою обмотки, що відповідає цьому відгалуженню:
РО
НОМ  (1  U РПН ) U ВН НОМ , кВ,
U ВН (4.1)

U РПН%
де U РПН  ― відносне значення діапазону регулювання РПН в одну зі сторін від
100
середнього відгалуження регульованої обмотки;
22
 U ВН НОМ ― номінальна напруга регульованої обмотки ВН на середнім відгалуженні, кВ
(паспортне значення).
Напруга короткого замикання приймається для крайнього відгалуження -РО, U К РО .
Діапазон, число ступенів регулювання РПН і значення напруг короткого замикання
силових двообмоткових трансформаторів для середнього й крайнього відгалужень регульованої
обмотки наведені в табл. 2.1.
Для живильної енергосистеми використовується початкове значення періодичної
складової струму трифазного КЗ у місці приєднання системи до розглянутої мережі в
максимальному режимі.

Таблиця 4.1 – Діапазон, число ступенів регулювання РПН і значення напруг короткого
замикання силових двообмоткових трансформаторів для середнього й крайніх відгалужень
регульованої обмотки (РО)

Номінальна Діапазон і число

потужність U  PO
K ВН  НН
U К ВН  НН
, U  РО ступенів
, К ВН НН
трансформатора, %
, регулювання РПН
% %
МВА обмотки ВН
Номінальна напруга обмотки ВН 35 кВ
1…2,5 6,3 6,5 6,8  10%;  4 ступені
4 і 6,3 6,9 7,5 7,6  10%;  4 ступені
Номінальна напруга обмотки ВН 115 кВ
6,3 10,58 10,5 11,72  16%;  9 ступенів
10 10,49 10,5 11,73  16%;  9 ступенів
16 10,09 10,5 11,05  16%;  9 ступенів
25 10,44 10,5 11,34  16%;  9 ступенів
40 10,35 10,5 11,02  16%;  9 ступенів
63 10,05 10,5 10,66  16%;  9 ступенів
80 10,44 10,5 10,91  16%;  9 ступенів
Номінальна напруга обмотки ВН 230 кВ
32 11 11,5 12  12%;  12 ступенів
63 11 11,5 12  12%;  12 ступенів
100 11 11,5 12  12%;  12 ступенів
160 11,5 11,5 13  12%;  12 ступенів

4.1.1.3. Розрахункова схема мінімального режиму КЗ в точці К-2

При перевірці чутливості релейного захисту за розрахункові умови приймаються
найменші значення струмів КЗ у місці установки захисту, що, як правило, виходять у
мінімальному режимі роботи системи електропостачання, що досягається при найменшому
реально можливому коефіцієнті струморозподілу, найбільшій кількості послідовно ввімкнених
елементів між генеруючими джерелами і точкою КЗ К-2, розташованою у зоні дії захисту.
Трансформатори ГПП з РПН працюють на крайнім відгалуженні регульованої обмотки
ВН +РО і характеризуються номінальною напругою обмотки, що відповідає цьому
відгалуженню:

U ВНРОНОМ  (1  UРПН ) U ВН НОМ ,

кВ. (4.2)

23
 Напруга в мережі не може перевищувати найбільшої робочої напруги U МАКС . РОБ ,
що складає для мережі 35 кВ ― 40,5 кВ; для мережі 110 кВ ― 126 кВ, для мережі 220 кВ
― 252 кВ. Тому якщо в результаті розрахунку по наведеній формулі виявиться, що
 PO
U ВН НОМ  UМАКС. РОБ ,
 РО
слід прийняти U ВН  U МАКС. РОБ . Напруга короткого замикання
приймається для крайнього відгалуження +РО ― U KPO .
Для живильної енергосистеми використовується початкове значення періодичної
складової струму трифазного КЗ у мінімальному режимі. Трансформатори ГПП працюють
роздільно, високовольтні двигуни вимкнені, потужність узагальненого навантаження складає
20% від навантаження нормального режиму.

4.1.2. Складання схем заміщення

Розрахунки початкового надперехідного струму КЗ проводиться способом, що
використовують відомі ЕРС джерел. Тому в схему заміщення всі генератори, компенсатори,
високовольтні синхронні й асинхронні двигуни, а також узагальнене навантаження вводяться
своїми наведеними надперехідними опорами x" й співпадаючими по фазі надперехідними
"
ЕРС попереднього режиму E 0 . Для синхронних машин відомі каталожні значення поздовжніх
надперехідних індуктивних опорів x "d, які задаються вираженими у відносних одиницях при
номінальних параметрах даної машини, для асинхронних двигунів відносний надперехідний
"
опір розраховується по формулі x  1/ I П , де I П - кратність пускового струму при
*(H) * *

номінальній напрузі, для узагальненого навантаження x  0.35 (наведене до потужності

"

навантаження й середньої номінальної напруги ступеня, на якому вона включена).

Надперехідні ЕРС попереднього режиму, виражені у відносних одиницях при номінальних
параметрах синхронної машини, розраховуються по формулі

2 2
" "
E 0(H)
U cos U sin 0
I x . (4.3)
*0(Н) 0 *0(Н) *0(Н)*(H)
*

Для асинхронних двигунів у других дужках слід поставити знак мінус замість плюса та
на x"
"
замінити x . Тут параметри попереднього режиму U , I виражені у
* d (н) * (0 )( H ) * ( 0)( H )
* АД (н)
відносних одиницях при номінальних параметрах даної машини. При розрахунках нормального
й максимального режимів вважають, що в попередньому до КЗ режимі машина працювала з
номінальним струмом, номінальною напругою й номінальним коефіцієнтом потужності, тому
U 1 I  1 cos  cos НОМ
* (0 )( H )
, * (0)( H )
,
(0 )
.
При розрахунках в іменованих одиницях доцільно спочатку знайти відносні значення
ЕРС за (4.3), а потім виразити їх у кіловольтах і привести до основного ступеня. Для
"
узагальненого навантаження E 0.85 .
* 0

Система представляється в схемі заміщення у вигляді джерела ЕРС ЕС, що

підключається за опором системи хС . ЕРС системи приймається дорівнюючою напрузі системи
UC, а якщо вона не відома, ЕС приймається дорівнюючою середній номінальній напрузі того
ступеня, де заданий струм КЗ, тобто ступеня, на якому система примикає до проектованої
мережі (для ступенів 6, 10, 35, 110, 220, 330 кВ ЕС = UC і дорівнює відповідно 6,3; 10,5; 37;
115; 230 і 340 кВ), а опір системи при розрахунку в іменованих одиницях, приведений до
ступеня напруги, на якому знаходиться система, визначається виразом

24
 UC
"
xC 
, Ом. (4.4)
3 I 0С
ЕС та хС зводяться до основного ступеня напруги чи виражаються у відносних одиницях
згідно з наведеними нижче алгоритмами. За цим виразом знаходиться найменший опір системи,
який використовується при розрахунку максимального й найбільший опір – мінімального
режиму.
Інші елементи системи, по яких проходить струм КЗ, уводяться в схему заміщення
приведеними індуктивними і активними опорами. При розрахунках значень періодичної
складової струму КЗ, у тому числі й I 0" , можна не враховувати активні опори елементів
системи, коли активна складова результуючого еквівалентного опору короткозамкнутого кола
відносно точки КЗ не перевищує 30% індуктивної складової результуючого еквівалентного
опору.

Алгоритм розрахунку параметрів схеми заміщення при точному зведенні в

іменованих одиницях складається в наступному.
1. В розрахунковій схемі нумеруються ступені напруги, один із них вибирається в якості
основного. Рекомендується в якості основного взяти ступінь 110 кВ.
2. Визначаються коефіцієнти трансформації усіх трансформаторів і автотрансформаторів
Кі , i=1,2…t, де
UНОМ ОБМОТКИ, ОБЕРНЕНОЇ У СТОРОНУ ОСНОВНОГО СТУПЕНЯ
Kі  .
U НОМ ОБМОТКИ, ОБЕРНЕННОЇ У СТОРОНУ СТУПЕНЯ НАПРУГИ, ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ ЭЛЕМЕНТ, ЩО ЗВОДИТЬСЯ
3. По черзі розглядаються усі елементи системи i=1,2 …m, з’ясовується:
«Параметри елемента відомі в іменованих одиницях?»
Якщо «так», то йти до п. 4, якщо «ні» - до п. 6.
4. З’ясовується: «Елемент знаходиться на основному ступені?»
Якщо «так», тоді параметри елемента вводяться у схему заміщення:
E і" / 3 кВ, xі , Ом (кінець розрахунку для елемента i ).
Якщо «ні», йти до п. 5.
5. Параметри елемента зводяться до основного ступеня:
"
E і(ф)  E "і  K1  K 2 ...Kt 1/ 3 , кВ; (4.5)
"
X і  X і  (K1  K 2 ... K t ) 2 , Ом,
і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i ).
6. З’ясовується: «Елемент знаходиться на основному ступені, чи примикає до нього
(трансформатор)?»
Якщо «так», параметри елемента виражаються в іменованих одиницях:

E " і(ф )  E і( H )  U НОМ і 1 / 3 , кВ;

"
(4.6)
*
2
U НОМ
XX і , Ом ,
і *і (H ) S НОМ і
і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i).
Якщо «ні», йти до п. 7.
7. Параметри елемента виражаються в іменованих одиницях, зводяться до основного
ступеня

25
 
E " і(ф)  E і (H )  U НОМ і  K1  K 2 ...K t 1 / 3 , кВ;
"
(4.7)
*

 U2
XіX НОМ і
(K 1  K 2 ... K t ) 2 , Ом,
*і (Н ) S НОМ і

і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i).

Відмінність алгоритму розрахунку параметрів схеми заміщення при точному

зведенні у відносних одиницях:
1. В п. 1 додатково: задаються базисною потужністю (у курсовій роботі рекомендується
прийняти Sб=1000 МВА) і базисною напругою основного ступеня Uбn (рекомендується
прийняти Uбn = 115 кВ), розраховується базисний струм основного ступеня Iбn  Sб / 3 Uбn .
2. В п. 4 якщо «так», параметри елемента виражаються у відносних одиницях:

E і (б)  E "і / U бn ;
"
(4.8)
*
Sб
X , X
* і(б)
2 і
U бn
і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i).
3. В п. 5. Параметри елемента зводяться до основного ступеня, виражаються у відносних
одиницях:
E" і(б )  (E " і K1 K 2 ...Kt ) / U бn ; (4.9)
*

S
X  X і (K1 K 2 ...K t ) 2 б ,
* і(б ) 2
U бn
і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i).
4. В п. 6. Якщо «так», параметри елемента виражаються в іменованих, а потім у
відносних одиницях:
"
E" і (б)  (E U НОМ і ) / Uбn ; (4.10)
* * і (H )
2
U НОМ і S
X X б ,
* і (б) * і (H ) S 2
НОМ і U бn
і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i).
5. В п. 7. Параметри елемента виражаються в іменованих одиницях, зводяться до
основного ступеня, виражаються у відносних одиницях

E"  (E" U НОМ і K1 K 2 ...Kt ) / Uбn ; (4.11)

*і (б) * і (H )
2
U НОМ
X X (K K ...Kt ) 2 S б ,
і
* і (б) * і (H ) S
1 2 2
НОМ і U бn
і вводяться у схему заміщення (кінець розрахунку для елемента i).
У формулах (2.6) … (2...11) E" і X - ЕРС і опір елемента, виражені у
*і * і (H )
(H )
відносних одиницях при номінальних параметрах, потужність виражена у МВА, напруга - у кВ,

26
 опір - в Ом. Активні опори елементів системи при необхідності їхнього обрахування зводяться
до основного ступеня аналогічно індуктивним.
4.1.3. Перетворення схем заміщення в еквівалентні результуючі, розрахунки початкових
діючих значень періодичної складової струму КЗ
При розрахунку початкового надперехідного струму у заданих точках КЗ слід
розрахувати результуючі опори, а в схемі, що містить декілька джерел, і результуючі ЕРС
відносно точок КЗ. Після еквівалентних перетворень схема заміщення зводиться до
найпростішого вигляду у виді однієї, двох або трьох віток з еквівалентними ЕРС та опорами, які
зв’язані з точкою КЗ (у курсовій роботі― вітки системи та генераторів ТЕЦ, вітки двигунів та
вітки узагальненого навантаження):
такого або такого

а б
Рисунок 4.1 – Схеми заміщення, перетворені до елементарного виду:
а – при одній, б – при двох еквівалентних ЕРС

Тут E”0Σі x” результуючі

Σ надперехідні ЕРС і опір схеми заміщення щодо точки КЗ.
При перетворенні схем заміщення до елементарного вигляду використовуються відомі
прийоми: заміна декількох джерел одним еквівалентним, паралельне і послідовне складання
опорів, перетворення трикутника опорів у зірку і навпаки (див. [1], п. 3.5; [2], п. 1.6; [4],
формули на стор. 477 - 479 та порядок розв’язання задач у розд. 2]).
Заміна декількох джерел одним еквівалентним реалізується так:

xЕ  1 ;  E1 E2 E3 
 1 1 1  . (4.12)
EЕ  xЕ  
  x 1 x 2
x 3 
x1 x2 x3





Рисунок 4.2 – Перетворення схеми заміщення шляхом заміни декількох джерел одним
еквівалентним

27
 При двох генеруючих вітках із різними ЕРС ці формули перетворюються в такі:
xx
x  1 2 ; E x  E2 x1 (4.13)
Е
EЕ  1 2 ,
x1  x2 x1  x 2

що широко використовуються при перетвореннях схем заміщення.

У формулах (4.12), (4.13) при необхідності враховувати активні опори елементів
системи слід оперувати комплексами ЕРС Ė та повних опорів Z.

4.1.4. Розрахунок початкового діючого значення періодичні складові струму КЗ у гілках

та у місці КЗ.
а) Розрахунок в іменованих одиницях
● Точка КЗ знаходиться на основному ступені напруги.
Початкове діюче значення періодичної складової і струму КЗ знаходиться як:

E("0 )і
I 0 і 
"
"
. . (4.14)
3X і
Після підсумовування складових знаходиться початкове діюче значення періодичної
складової струму у місці КЗ.
I"  n " . (4.14а)
I
0К  1 і1 0 і
Для точок К-1 та К - 3 у курсовій роботі n =2, а для точки К – 2 n =3.
● Точка КЗ не знаходиться на основному ступені напруги (точки К-2 і К-3 в курсовій
роботі).
У цих випадках по указаних вище формулах розраховуються періодичні складові струму
у місці КЗ, зведені до основного ступеня напруги. Натуральні (істинні) струми у точках К-2 і К-
3, не розташованих на основному ступені, знаходяться як:
"
I 0" KI  I 0 KI Кt , (4.15)

"
де I 0 KI - періодичні складові струму КЗ у даній точці, зведені до основного ступеня
(розраховані по (4.14а));
Kt - коефіцієнт трансформації трансформатора, що зв’язує основний ступінь із ступенем
напруги, на якому знаходиться відповідна точка КЗ (див. п. 2 алгоритму розрахунку параметрів
схеми заміщення; в загальному випадку це може бути добуток коефіцієнтів трансформації ).

б) Розрахунок у відносних одиницях

У відносних одиницях періодичні складові струмів віток і струму у місті КЗ для точок К-
1, К-2 і К-3, що розташовані на різних ступенях напруги, знаходяться однаково (у цьому
складається одна з переваг розрахунків у відносних одиницях):

E" "
I
"
 * (0) (б)і I  n I " . (4.16)
0і
" , 
*
X * К 0(б) і1* 0 і
* (б)і
Тут: E (0)(б ) — результуюча (Σ) надперехідна ( “ ) ЕРС попереднього ((0)) режиму, виражена
"

у відносних одиницях (*) при вибраних базисних умовах (б);

28
 x"(б) — результуючий надперехідний опір схеми заміщення щодо точки КЗ,
виражений у відносних одиницях і зведений до базисних умов.
Періодичні складові струму КЗ в іменованих одиницях (кА) знаходиться по різному в
залежності від того, чи знаходиться точка КЗ на основному ступені, чи ні.
● Точка КЗ знаходиться на основному ступені напруги
”
I К0 = I "K 0 (б ) Iбn . (4.17)
*

Тут Iбn — базисний струм на основному ступені напруги (див. алгоритм розрахунку
параметрів схеми заміщення при точному зведенні у відносних одиницях).
● Точка КЗ не знаходиться на основному ступені напруги
У цьому випадку попередньо розраховується базисний струм Iбj на ступені напруги, на
якому знаходиться точка КЗ.

Iбj = IбnК 1К2 …Кt , (4.18)

де К1 К2 …Кt — добуток коефіцієнтів трансформації трансформаторів, що зв’язують основний
ступінь із ступенем напруги, на якому знаходиться відповідна точка КЗ .
Значення періодичної складової струму КЗ в іменованих одиницях
I ” К0 = I* K 0 (б) Iбj .
"
(4.19)

У курсовій роботі значення періодичної складової струму КЗ у точці К–1 в іменованих

одиницях (кА) знаходиться по базисному струму основного ступеня згідно з (4.17), а у точках
К-2 і К-3 згідно з (4.19), після попереднього розрахунку базисних струмів відповідних
ступенів напруги Iб j  Iб n Ktj .

4. 1. 5. Розрахунки струмів трифазних КЗ на персональному комп’ютері (ПК)

Для розрахунків значень періодичних складових струмів в початковий момент
трифазних КЗ на комп’ютері використовується програмний комплекс TONARW, що входить
до складу програмного забезпечення кафедрального класу персональних комп’ютерів. Перед
виконанням розрахунків необхідно у вихідній розрахунковій схемі, де зазначені всі точки КЗ,
пронумерувати вузли , дотримуючи вимоги інструкції до комплексу [15]. Обсяг і характер
вихідних даних, а також порядок їхнього введення - загальний для всієї схеми і по кожнім її
елементі можна з’ясувати по інструкції [15], а також безпосередньо на комп’ютері, запустивши
програму на виконання і, скориставшись її довідковою системою. Особливості розрахункової
схеми для максимального режиму приведені у п. 4.1.1.2, а для мінімального режиму − у п.
4.1.1.3. Розрахункову схему з усіма даними варто привести в тексті пояснювальної записки як і
роздруківки вихідних даних максимального та мінімального режимів і результати розрахунків
струмів КЗ. Для максимального режиму КЗ крім сумарного струму у місті КЗ слід привести
його складові: для точки К-1  I " ,I
"
, для точки К-2  I " ,I
"
,I
"
, які
0 CГ 1 0 ДНВ 0 CГ 2 0 CД ( АД ) 0 НВ
використовуються у пункті 4.2 .

4.2. Розрахунок ударних струмів трифазного КЗ

Для визначення ударного струму на стороні 110 кВ ГПП слід враховувати, що точка КЗ
К-1 ділить розрахункову схему на дві незалежні частини. Ударний струм приймається рівним
сумі ударних струмів від відповідних частин схеми:
i  2(K I" K I" )
УК 1 У СГ1 0 CГ 1 У ДНВ1 0 ДНВ

29
 Для визначення ударного струму на шинах ГРУ 6-10 кВ ГПП (точка К-2 за Т-6)
необхідно знайти його складові від системи та генераторів ТЕЦ, двигунів і узагальненого
навантаження:
iУК2  2(KУ СГ 2 I 0" CГ 2  KУ СД ( АД )I 0" CД ( АД )  К I 0" НВ ) .
УНВ

Для визначення ударних струмів знаходяться ударні коефіцієнти складових струмів від
системи та генераторів, двигунів і узагальненого навантаження. Ударні коефіцієнти складових
струмів від системи та генераторів при КЗ у точках К-1 та К-2 , від двигунів та узагальненого
навантаження при КЗ у точці К-1 та узагальненого навантаження при КЗ у точці К-2
знаходиться як
k
0,01(0,5  )
0,5  
0,01 к 
  T
Та Е аE
КУ  1 e  1 e ,
Х  
де Та Е  - еквівалентна стала часу затухання аперіодичної складової струму КЗ; с
r
Х
φк = arc tg
 - фазовий кут струму КЗ, рад;

r
у приведених формулах
X  - результуючий еквівалентний індуктивний опір відповідної вітки схеми заміщення
відносно точки КЗ, знайдений при відсутності всіх активних опорів;
r - результуючий еквівалентний активний опір цієї вітки відносно точки КЗ, знайдений
при відсутності усіх індуктивних опорів;
 = 314,159 - кутова частота, рад/с. (при частоті 50 Гц).
Х
При  ≥ 5 допустимо також використовувати формулу
r
0,01
 Т
аЕ
. КУ  1 e
Для визначення X варто скористатися схемою заміщення для розрахунку початкового
надперехідного струму трифазного КЗ, в якій усі елементи системи представлені індуктивними
опорами. Генератори ТЕЦ та СД уводяться еквівалентними індуктивними опорами зворотної
послідовності, зведеним до основного ступеня чи до єдиних базисних умов. Для СД x ≈ 1.22
* 2 (н)

x "
, для АД x = x "
=1/ I , для узагальненого навантаження x = x "
= 0.35. Для
* d ( н) * 2( н ) * АД ( H ) *П(Н) *2(н ) * НВ ( H )

визначення r варто зобразити схему заміщення такої ж конфігурації, що і для розрахунку X,
але усі елементи системи електропостачання представляються в ній активними опорами. Для
розрахунку активного опору системи варто скористатися середнім співвідношенням: xc / rc =15;
для розрахунку активних опорів трансформаторів і автотрансформаторів (в Омах) варто
використовувати вираз (4.20) [1] чи (5.2) [6], вводячи в останній на відміну від рекомендацій [6]
PK у МВт, UНОМ у кВ, SНОМ у МВА; для генераторів ТЕЦ, СД та АД для цього варто
використовувати каталожні дані Х2 , ТА і формулу для ТА, наведену вище; для узагальненого
навантаження xНВ / rНВ  2, 5 Варто пам’ятати, що для визначення r активні опори усіх
елементів повинні бути введені у схему заміщення зведеними до основного ступеня чи до
єдиних базисних умов.

30
 Значення періодичних складових струму в початковий момент трифазного КЗ I 0" CД , I 0" АД ,
I 0" НВ слід узяти з розрахунку максимального режиму КЗ у точці К-2 на комп’ютері (див. п.п.
4.1.4).
Для визначення ударного струму на стороні 110 кВ ГПП слід враховувати, що точка КЗ
К-1 ділить розрахункову схему на дві незалежні частини. Ударний струм приймається
дорівнюючим сумі ударних струмів від відповідних частин схеми:

iУК 1  2(K У СГ1 I 0" CГ 1  KУ "

ДНВ1 I 0 ДНВ
.
Для визначення ударного струму на шинах ГРУ 6-10 кВ ГПП (точка К-2 за Т-6)
необхідно знайти його складові від системи та генераторів ТЕЦ, двигунів і узагальненого
навантаження:

iУК 2  2(K У СГ 2 I 0" CГ 2  KУ СД ( АД )I 0" CД ( АД )  К I 0" НВ )

УНВ .

Для визначення ударних струмів розраховуються ударні коефіцієнти складових струмів

від системи та генераторів, двигунів і узагальненого навантаження. Ударні коефіцієнти
складових струмів від системи та генераторів при КЗ у точках К-1 та К-2 , від двигунів та
узагальненого навантаження при КЗ у точці К-1 та узагальненого навантаження при КЗ у точці
К-2 розраховуються так:

k
0,01(0,5  )
0,5  
0,01 к 
  T
Та Е аE
КУ  1 e  1 e ,

Х  
де Та Е  ― еквівалентна стала часу загасання аперіодичної складової струму КЗ, с;
r

Х 
φк = arc tg r ― фазовий кут струму КЗ, рад. У наведених формулах

X  ― результуючий еквівалентний індуктивний опір відповідної вітки схеми заміщення

відносно точки КЗ, знайдений при відсутності всіх активних опорів;
r ― результуючий еквівалентний активний опір цієї вітки відносно точки КЗ, знайдений
при відсутності усіх індуктивних опорів;
 = 314,159 ― кутова частота, рад/с (при частоті 50 Гц).
Х
При  ≥ 5 допустимо також використовувати формулу
r
0,01
 Т
аЕ
КУ  1  e .

Для визначення X  слід скористатися схемою заміщення для розрахунку початкового

надперехідного струму трифазного КЗ, у якій усі елементи системи представлені індуктивними
опорами. Генератори ТЕЦ та СД уводяться еквівалентними індуктивними опорами зворотної
послідовності, зведеними до основного ступеня чи до єдиних базисних умов. Для СД x ≈
* 2(н)

31
 "
1.22* x , для АД x = x" =1/ I (розраховано у п. 4.1.2), для узагальненого
* d (н) * 2(н) * АД ( H ) *П(Н)

навантаження x = x" = 0.35.

* 2(н) * НВ( H )

Для визначення r треба зобразити схему заміщення такої ж конфігурації, що і для

розрахунку X  , але усі елементи системи електропостачання уводяться в ній активними
опорами. Для розрахунку активного опору системи слід скористатися середнім
співвідношенням: xc / rc =15; для розрахунку активних опорів трансформаторів і
автотрансформаторів (в Омах) слід використовувати вираз (4.20) [1] чи (5.2) [8], уводячи в
останній на відміну від рекомендацій [8] PK у МВт, UНОМ у кВ, SНОМ у МВА; для генераторів
ТЕЦ, СД та АД для цього треба використовувати каталожні дані Х2 , ТА і формулу для ТА,
наведену вище. Слід пам’ятати, що для визначення r активні опори усіх елементів повинні
бути введені у схему заміщення зведеними до основного ступеня чи до єдиних базисних умов.
Значення періодичних складових струму в початковий момент трифазного КЗ I 0" CД , I 0" АД ,
I 0" НВ слід узяти з розрахунку максимального режиму КЗ у точці К-2

4.3. Розрахунки початкових діючих значень періодичних складових струмів при

несиметричних КЗ
Оскільки струми при несиметричних КЗ розраховуються методом симетричних
складових, спочатку складають схеми заміщення: прямої, зворотної й нульової послідовностей
(див.[1] та п. 2.8. [8]).
Схема прямої послідовності має той же вид, що і при розрахунку трифазних КЗ (варто
використати схему заміщення, складену для розрахунку струму трифазного КЗ у точці К-1).
Для спрощення розрахунки періодичної складової струму при несиметричних КЗ виконати без
урахування активних опорів елементів схем різних послідовностей, оскільки при КЗ в основних
колах електроенергетичних систем результуючий еквівалентний індуктивний опір схем
заміщення відносно точки КЗ значно перевищує результуючий активний опір.
Схема зворотної послідовності відрізняється від схеми прямої послідовності тільки тим,
що в ній ЕРС усіх джерел приймаються рівними нулю, а опори генераторів ТЕЦ, синхронних
двигунів та узагальненого навантаження - опорам зворотної послідовності. Для синхронних
двигунів індуктивний опір зворотної послідовності прийняти рівним x2=1,22 x”d, а для
узагальненого навантаження згідно з [1] x*2(н)= 0,35, індуктивні опори зворотної послідовності
асинхронних двигунів рівні опорам прямої послідовності, що використовуються для
розрахунків початкового надперехідного струму КЗ. Усі опори необхідно привести до єдиних
базисних умов.
Схема нульової послідовності визначається з’єднанням обмоток трансформаторів і
автотрансформаторів системи електропостачання (див.[1] та п. 2.5 і 2.8 [8]). Циркуляція струмів
нульової послідовності можлива тільки у разі, коли обмотка трансформатора, що обернена у
сторону точки КЗ, з’єднана у зірку з заземленою нейтраллю. Варто враховувати, що індуктивні
опори нульової послідовності великого числа елементів системи значно відрізняються від
опорів прямої послідовності. Для повітряних ліній, що виконані зі сталевими заземленими
тросами, відношення індуктивних опорів нульової і прямої послідовностей x0 / x1 дорівнює 3.
На схемах обов’язково варто вказати початки й кінці схем відповідних послідовностей.
Далі визначаються результуючі опори для кожної схеми між її початком і кінцем, а для
схеми прямої послідовності також результуючі ЕРС щодо точки КЗ, при цьому
використовуються результати перетворення схем заміщення для розрахунку струму трифазного
КЗ у точці К-1). У схему нульової послідовності трансформатор Т6 ГПП обов’язково повинний

32
бути уведений своїм опором, рівним опору в схемі прямої послідовності (в уточнених
розрахунках трохи меншим опором [8] ).
Схеми окремих послідовностей з’єднують у комплексну схему (див.[1] та розділ 3 у [8]),
знаходять струм прямої послідовності фази А, напруги усіх послідовностей та повні струми у
місці КЗ. Розвертаючи схеми різних послідовностей, знаходять як симетричні складові, так і
повні значення струмів і напруг у всіх елементах схеми. Струми прямої і зворотної
послідовностей фази А через трансформатор Т6 при двофазному короткому замиканні в точці
К-2 можна знайти, визначивши спочатку напругу прямої послідовності в місці КЗ - UКА1 згідно з
виразом (3.8) [8].
При побудові векторних діаграм вибирають необхідні масштаби для відносних значень
струмів і напруг, потім геометричним додавання векторів різних послідовностей фаз А, В, С
визначаються відносні значення фазних струмів та фазних й лінійних напруг у заданих
елементах схеми (див. вирази (1.1) [8]). Порядок побудови векторних діаграм наведений у пп.
3.1 і 3.2 [8]. Фазні й лінійні напруги в іменованих одиницях можна отримати із графічно
побудованих в масштабі векторних діаграм напруг шляхом множення відносних значень
напруг, що знайдені, на базисну фазну напругу Uбф = Uб/√3.
Знайдений у точці К-2 струм двофазного КЗ варто порівняти з струмом, знайденим по
формулі I K(2)2  0.866 I K(3)2.

33
 ДОДАТКИ
Додаток А – Приклади

Приклад 1. Для системи електропостачання, розрахункова схема якої наведена на

рисунку А.1, а, визначити діюче значення періодичної складової струму в початковий момент
трифазного короткого замикання (початковий надперехідний струм КЗ) по черзі в точках К–1 і
К–2. Розрахунок виконати в іменованих одиницях, використовуючи точне зведення параметрів
елементів системи до основного ступеня напруги.
Дані елементів системи електропостачання.
Система С: напруга системи Uc = 115 кВ; струм КЗ від частини системи, що
зеквівалентована, Ic = 17 кА; xc/rc =15.
Повітряна лінія W: 13 км; провід АСК-120; r0 = 0.249 Ом/км; x0 = 0.427 Ом/км.
Трансформатор Т : ТДН – 16000/110; S ном = 16 МВА; Uном = 115/11 кВ; Uk = 10.5% ;
ΔPk = 85 кВт. Трансформатор працює при середньому положенні РПН, тобто на середньому
відгалуженні регульованої обмотки ВН.
Синхронні двигуни СД : кількість – 2; СТД – 1000 – 2; Pном = 1 МВт; Uном = 10 кВ;
cos φном= 0,9; ήном = 0,963; x’’d = 0.128; Та(3) = 0,032 с.
Навантаження Н: Sнв=10 МВА, воно є узагальненим промисловим навантаженням, для
якого Х "  0,35 , Е"  0,85.
* нв(Н) * нв(НОМ)

Р о з в , я з о к. Відповідно до алгоритму розрахунку параметрів схеми заміщення при

точному зведенні в іменованих одиницях:
1. У розрахунковій схемі синхронні двигуни (СД) заміняються одним еквівалентним з
номінальною потужністю
SСД НОМ Э = n . РСД НОМ /( cos φ НОМ . ηНОМ ) = 2.1 /( 0,9.0,963) = 2,308 МВА;
де n = 2 — число двигунів, інші його параметри такі ж, як у одного СД;
на розрахунковій схемі (рисунок А.1), а нумеруються ступені напруги: 1 — ступінь
110 кВ і 2 — ступінь 10 кВ.
2. Вибирається основний ступінь—ступінь 1, на якому знаходиться точка КЗ К–1.
3. Визначається коефіцієнт трансформації трансформатора Т:
115
Кт = .
11
4. Зображується схема заміщення (рисунок А.1, б).
5. Розраховуються параметри елементів схеми заміщення:
Система знаходиться на основному ступені напруги, тому згідно з п. 4 алгоритму і (2.4)

UC  115
ЕС = UC = 115 кВ; xC   3,906 Ом;
3Iс 3 . 17
xc 3,906
r  0, 26 Ом;
c
15 15
повітряна лінія також знаходиться на основному ступені напруги, тому
xЛ = x0 . l = 0,427 . 13 = 5,551 Ом,

rЛ = r0 . l = 0,249 .13 = 3,237 Ом;

34
 а б
Рисунок А.1 – Розрахункова схема—(а) і схема заміщення—(б) системи
електропостачання до прикладу 1

трансформатор примикає до основного ступеня напруги, тому згідно з п. 6 алгоритму

ukВH% U 2
 10,5 1152
xT   .  86,789 Ом,
100 SНОМ 100 16

p .103 .U 2 85.103 .1152

r Т k ВН 2 162
 4,391Ом;
S НОМ
надперехідна ЕРС еквівалентного синхронного двигуна, виражена у відносних одиницях при
номінальних умовах, знаходиться за (2.3), маючи на увазі, що до КЗ машини працювали в
номінальному режимі:

E(0" )СД ( H )  U * (0) ( Н )

 cos (0 )   U
2
* (0) ( Н )
sin (0) I x"
* (0) ( Н ) * d ( H )
=
 1.0,92  (1.0,436  1.0,128)2 1,062;

синхронні двигуни не знаходяться на основному ступені, тому згідно з п. 7 алгоритму:

115
E ' '0СД  E .U НОМ K Т1,062.10.  111,04 кВ;
''
0СД ( H )
* 11
35
 індуктивний опір еквівалентного СД, зведений до основного ступеня напруги:
2
10 
2
U НОМ 2 115  Ом;
X ''СД  X K Т  0,128.    606,26
'' 2
d (H)
* S СД НОМ Э 2,308  11 


активний опір еквівалентного СД:

2
102 115
''
1.22X U2 2 1,22.0,128
r  * НОМ
d (H )
K  .    47,072 Ом;


СД Т
TaCД SСД НОМ Э 314,159.0,05 2,308  11 


узагальнене навантаження також не знаходиться на основному ступені, тому згідно з п. 7

алгоритму:

 E UНОМ СР KТ  0,9.10,5.115  98,795 кВ;

'' ''
Е нв
* нв 11
" U2 10,52  115 
2

X нв  X
''
НОМ СР
K 2  0,23. .   277,15 Ом;
Т
* нв Sнв 10  11 
 2

U2 10,52  115  Ом.

нв
rr НОМ СР
K 2Т  0,09. .  108,45
* нв Sнв 10  11 


6. Розрахунки початкових значень періодичної складової струму КЗ.

6.1. Розрахунок початкового значення періодичної складової струму КЗ у точці К-1
Точки КЗ поділяють схему на дві незалежні частини, як показано на рисунок А.1, б.
Попередньо треба перевірити можливість знехтувати активними опорами елементів схеми при
обчисленні зазначеного струму КЗ.
Результуючі опори між точкою КЗ і ЕРС системи:
xCK – 1 = xС+ xЛ = 3,906 + 5,551 =9,457 Ом;
rCK – 1 = rС + rЛ = 0,26 + 3,237 = 3,497 Ом.
r СК 1 3,497 
Оскільки   0,37  0,3 , знехтування активними опорами дає похибку у
x СК 1 9,457
значенні струму КЗ, що перевищує припустиму – 5%. Тому при обчисленні значення складової
струму КЗ від системи слід враховувати крім індуктивних також і активні опори, тобто

EC  115
IC K – 1 =   6,585 кА;
3ZCK 1 3.10,083

де Z CK 1  rck2 1  xck 1  3,497  9,457 10,083 Ом.

2 2 2

Для обчислення підживлення точки КЗ від СД і узагальненого навантаження також

перевіряється можливість знехтувати активними опорами елементів схеми при визначенні
зазначеного струму КЗ:

x  xС Д . xн в  x  606,26. 277,15  86,789  276,989 Ом;

ДНК 1 Т
xС Д  xнв 606,26  277,15
rСД .rнв 47,072.108,45  4,391 37,216 Ом.
rДНК 1  r Т

rСД  rнв 47,072 108,45

36
 r ДНК 1  37,216 
Оскільки   0.134  0.3 , активними опорами при розрахунку струму
xДНК 1 276,989
підживлення нехтуємо.
Заміняємо вітки з ЕРС у нижній частині схеми заміщення однією еквівалентною згідно з
(2.13):
Е . x  Ен в . xС Д 111,04.277,15 98,795.606,26
Е(0) ДН  ( 0)СД нв  102,637 кВ.
xС Д  xнв 606,26 277,15
Після перетворень схема заміщення набуває вигляду, що наведений на рисунку А. 2.
Початкові значення періодичної складової струму КЗ складають:
від СД і навантаження

Е '' 102,637

I 0 ДН К 1  ) ДН 
 1,732 . 276,989  0,214 кА;
(0

3 xДН К 1

у точці КЗ
I”0 К-1 = ICK-1 + I0ДН К-1 = 6,585 + 0,214 = 6,799 кА ≈ 6,8 кА.

Рисунок А.2 – Схема заміщення системи, приведена до елементарного виду щодо точки КЗ К–1
6.2. Розрахунок початкового значення періодичної складової струму КЗ у точці К- 2
Результуючі опори між точкою КЗ і ЕРС системи:
xCK – 2 = xС + xЛ + xТ= 3,906 + 5,551 + 86,789 =96,246 Ом;
rCK – 2 = rС + rЛ + rТ = 0,26 + 3,237 + 4,391 = 7,888 Ом.
rСК 2  7,888
Оскільки   0.082  0.3, активними опорами нехтуємо. Перетворена до
xСК 2 96,246
елементарного виду щодо точки КЗ К-2 схема заміщення наведена на рисунку А.3.
Початкові значення періодичної складової струму КЗ, зведені до основного ступеня 1:
від системи
 EC 115
I СК 2    0,69 кА;
3x CK 2 3.96,246

37
від СД
''
Е 111,04
I "0 СД К  2 
 (0 )СД
''
  0,106 кА;
3.x СД 3 .606,26
від узагальненого навантаження
 Е нв" j98,795
I 0 нв К 2 
"
  0,178  j0,07 кА.
3 . Z ''нв 3 (108,45  j277,15)

Рисунок А.3 – Схема заміщення системи, приведена до елементарного виду щодо точки
КЗ К–2

Модуль струму підживлення від узагальненого навантаження, зведений до основного

ступеня напруги:

I " 0 нв К  2  0,191 кА.
дійсний (натуральний) струм підживлення від узагальненого навантаження:

115
 2 кА.
I " 0 нв К  2  I " 0 нв К  2  Kt = 0,191
11
Струм у місці КЗ, зведений до основного ступеня напруги:
I○”0 К-2 = I○ CK - 2 + I○”0СД К- 2 + I○”0нв К-2 = 0,69+ 0,106 + 0,178+j0,07 = 0,974 + j0.07 кА;
дійсний (натуральний) струм у місці КЗ:
115
10,183 j0.732 кА.
I”0 К-2 = I○”0 К-2 . Kt = (0,974+j0,07) .
11
Його модуль, що становить 10,209 кА, відрізняється від дійсної частини – 10,183 кА на 0,255%.

Приклад 2. Для вихідних даних прикладу 1 визначити діюче значення періодичної

складової струму в початковий момент трифазного короткого замикання (початковий
надперехідний струм КЗ) по черзі в точках К-1 і К-2, провівши розрахунки у відносних
одиницях при точному зведенні параметрів елементів системи до основного ступеня напруги.

38
 Р о з в ‘ я з о к. Відповідно до алгоритму розрахунку параметрів схеми заміщення при
точному зведенні у відносних одиницях:
1. Складається розрахункова схема. Еквівалентування СД і нумерацію ступенів напруги
виконуємо так само, як у п. 1 прикладу 1 (див. рисунок А.1).
2. За основний ступінь, як і в прикладі 1, береться ступінь 1. Задаються базисною
потужністю Sб = 1000 МВ.А і базисною напругою на основному ступені Uбn = Uб1 = 115 кВ.
Розраховується базисний струм на основному ступені:
Iб1 = Sб / √3U б1 =1000/ (1,732 . 115)= 5,02 кА.
3. Визначається коефіцієнт трансформації трансформатора Т:
115
Кt = 11 .
4. Зображається схема заміщення (рисунок А.4). Позначення, що вказують на те, що ЕРС
і опори елементів системи виражені у відносних одиницях, опущені.
5. Розраховуються параметри елементів схеми заміщення:
Система знаходиться на основному ступені напруги, тому згідно з п. 2 алгоритму розрахунку у
відносних одиницях:
Sб 115 . 1000  0,295;
E  EС /Uбn  115/115 1; xС (б )  UC . 2
* С (б) 3 I с U бn 3 . 17 1152
xc(б ) 0,295
r    0,02 .
c(б )
15 15

Рисунок А. 4 – Схема заміщення системи електропостачання, розрахункова схема якої наведена

на рисунку А.1 (приклад 1)
повітряна лінія також знаходиться на основному ступені напруги, тому:

S 1000
x л ( б )  x0 .l . б2  0,427.13.  0.42,
U бn 1152
S 1000
r  r .l . б  0,249.13.  0.245 ;
 л(б ) 0 2 2
U бn 115

39
трансформатор примикає до основного ступеня напруги, тому згідно з п. 4 алгоритму
розрахунку у відносних одиницях:
uk % U б2 S 10,5 1152 1000
xT ( б ) ВH  . .  6,562,
100 SНОМ U бn2 100 16 1152

p .103 .U 2 S 85.103 .1152 1000

r Т (б ) k ВН 2 б 
 2  0,332 ;
2 2
S НОМ U бn 16 115

надперехідні ЕРС синхронних двигунів, виражені у відносних одиницях при номінальних

умовах, розраховані в п. 5 прикладу 1: E 0СД
''
( Н ) 1,062
; синхронні двигуни не знаходяться на

основному ступені, тому згідно п. 5 алгоритму:

1 1,062.10.115 . 1
 E (0)СД ( H ) .U НОМ KТ .
''
''
E(0) СД (б )
 0,966,
* Uбn 11 115
2
2
НОМ 102  115 1000
X U K2б
''
X '' d (H) S  0,128.    45,842,
Т


 СД (б )
* SНОМ Э 2 2,308  11 
U бn
1152
1,22  X ''d ( H )

U2 S 0,128 102 1152 1000
2б 
r''СД (б ) НОМ K
T SНОМ Э Т 2
U бn
   
314,159  0,05 2,308  11  1152
 3,559;
aСС

узагальнене навантаження також не знаходиться на основному ступені, тому згідно з п. 5

алгоритму:
115 1
 E нв .U НОМ СР KТ . 1 0,9 10,5 
''
 0,859 ;
E'' нв(б ) * Uбn 11 115

2
U2 10,52  115  1000 ;
Sб
X '' нв (б )  X*  0,23    2  20,956
''
нв НОМ СР
S нв K 2Т U бn
2
10  11  115
2
U2 10,52  115  1000 .
Sб
r'' нв (б )  r* нв НОМ СР
S нв K 2Т U бn
2  0,09   
10  11  115
2  8,2

6. Розрахунки початкових значень періодичної складової струму КЗ

6.1. Розрахунок початкового значення періодичної складової струму КЗ у точці К-1.
Точки КЗ поділяють схему на дві незалежні частини, як показано на рисунку А.4.
Попередньо слід перевірити можливість зневажити активними опорами елементів схеми при
обчисленні зазначеного значення струму КЗ.
Результуючі опори між точкою КЗ і ЕРС системи:

x*СK – 1 = x*З + x*Л = 0,295 + 0,42 =0,715;

r*СK – 1 = r*З + r*Л = 0,02 + 0,245= 0,266.
r СК 1 0,266
Оскільки   0,37  0,3, знехтування активними опорами дає похибку у
x СК 1 0,715
значенні струму КЗ, що перевищує припустиму – 5%. Тому при обчисленні значення складової
струму КЗ від системи слід враховувати крім індуктивних також і активні опори, тобто
EC (б ) ZCK 1(б 1
I * C K – 1(б) = ) 
40
0,763
1,31 ,

41
де Z CK 1(б )  rck 1  xck 1  0,266  0,715  0,763 .
2 2 2 2

Перевіряється можливість знехтувати активними опорами елементів схеми при

визначенні складової струму КЗ від СД та узагальненого навантаження:

 xСД . xнв  x
45,842.20,956
x   6,562 20,944 ;
 ДН К 1(б )
 
xСД  xнв  T (б ) 45,842 20,956
3,5598,2
r  rСД . rнв  r   0,332 2,814.
 ДН К 1(б )
rСД  rнв  T (б ) 3,559 8,2
r 2,814
 ДНК 1 
Оскільки   0.134  0.3 , активними опорами при розрахунку струму
x" 20,944

ДНК 1

підживлення нехтуємо.
Для обчислення підживлення точки КЗ від СД і узагальненого навантаження заміняємо
вітки з ЕРС у нижній частині схеми заміщення одною еквівалентною згідно з (2.13):

Е(0)СД . x нв  Енв . xСД 0,966 20,956 0,859 45,842

 ДН (б ) 
Е(0)   0,893.
xСД  xнг 45,842 20,956

Після перетворень схема заміщення набуває вигляду, наведеного на рисунку А.5.

Початкові значення періодичної складової струму КЗ, виражені у відносних одиницях,
складають:
від СД і навантаження
Е" 0,893  0,043 ;

 ДН К 1(б )  (0) ДН (б ) 
I 0
x ДН К 1 (б) 20,944
у точці КЗ
I*”0 К-1(б) = I*” CK-1(б) + I*”0ДН К-1(б) = 1,31 + 0,043 = 1,353.

39

Рисунок А.5 – Схема заміщення системи, приведена до елементарного виду щодо точки
КЗ К–1

42
 Струм КЗ у кА:
I”0 К-1 = I*”0 К-1(б) . Iб1 = 1,353 . 5.02 = 6.792 кА.

6.2. Розрахунок початкового значення періодичної складового струму КЗ у точці К-2

Результуючі опори між точкою КЗ і ЕРС системи:
x*СK – 2 = x*З + x*Л + x * Т = 0,295 + 0,42 + 6,562 = 7,277;
r*СK – 2 = r*З + r*Л + r* Т = 0,02 + 0,245 + 0,332= 0,597.
r СК 2 0,597
Оскільки 
 0,082  0,3 , активними опорами нехтуємо. Перетворена до
x СК  2
7,277
елементарного виду щодо точки КЗ К-2 схема заміщення наведена на рисунку А.6.
Початкові значення періодичної складової струму КЗ у відносних одиницях:
від системи
E 1
I СК  2  x C  7,277  0,137,
 CK  2

від СД
Е"
 (0)СД 0,966
I " 0 СД К 2  ''
  0,021;
xСД 45,842
від узагальненого навантаження
"
. "
Е  нв j0,859
І 0 нв К 2    0,036  j0,014;
''
8,2  j20,956
 Z нв
у точці КЗ
. . . .
І *”0 К-2 = І * CK - 2 + І *”0СД К- 2 + І *”0нв К-2 = 0,137+0,021+0,036+j0,014 = 0,194+j0,014.

Рисунок А.6 – Схема заміщення системи, приведена до елементарного виду щодо точки КЗ К–2

43
Базисний струм на другому ступені напруги:
115
Iб2 = Iбn . кТ = 5,02 . 52,482 кА;
11
струм у місці КЗ в кА:
I”0 К-2 = I*”0 К-2 . Iб2 = (0,194+j0,014)*52,482 = 10,182+j0,735 кА.
Модуль початкового значення періодичної складової струму в точці КЗ

I”0 К-2 =10,208 кА.

Приклад 3. Для вихідних даних прикладу 1 системи електропостачання, розрахункова

схема якої наведена на рисунку А.1, при однофазному короткому замиканні в точці К–1
визначити діючі значення періодичних складових фазних струмів, а також фазних та
міжфазных напруг у місці КЗ в початковий момент КЗ. Розрахунки і побудови виконати у
відносних одиницях, використовуючи точне зведення параметрів елементів схеми заміщення
системи і результати розрахунку параметрів у прикладі 2.
Вважати, що в системі С (рисунок А.1) є шлях для струмів нульової послідовності через
її заземлену нейтраль, а її індуктивні опори для струмів прямої, зворотної і нульової
послідовностей однакові. Для повітряної лінії відношення індуктивного опору в схемі
заміщення нульової послідовності до індуктивного опору прямої послідовності дорівнює x0Л /
x1Л = 3. Схема з’єднання обмоток трансформатора Y0 / Δ; індуктивні опори трансформатора в
схемі нульової і прямої послідовностей зв’язані співвідношенням x0т = 0,85 x1т. Для синхронних
двигунів індуктивний опір зворотної послідовності прийняти дорівнюючим x2=1,22 x”d, а для
узагальненого навантаження згідно з [1] x*2(н)= 0,35. Цей опір виражений у відносних одиницях
і віднесений до повної потужності навантаження та середньої номінальної напруги того ступеня
напруги, де це навантаження приєднано.
Для спрощення розрахунки періодичної складової струму при несиметричних КЗ
виконати без урахування активних опорів елементів схем різних послідовностей.

Р о з в ‘ я з о к. Схема заміщення прямої послідовності, що наведена на рисунку А.7,

являє собою схему заміщення для розрахунку трифазних КЗ із прикладу 2. Її початком (Н1) є
точка нульового потенціалу цієї схеми, в якій поєднуються три вільні кінці генераторної
(системи) і навантажувальних (синхронного двигуна та узагальненого навантаження) віток, а
кінцем (К1) — точка, в якій виникло однофазне КЗ.
Схема прямої послідовності перетворюється до елементарного виду щодо точок Н1 та К1,
для чого використовується схема заміщення (рисунок А.5) із прикладу 2, отримана після
перетворень.
Нагадаємо, що в прикладі 2 як основний узятий ступінь 1, базисна потужність
Sб = 1000 МВА і базисна напруга на основному ступені Uбn = Uб1 = 115 кВ, а базисний струм на
основному ступені Iбn = Sб / √3U бn =1000/ (1,732 . 115)= 5,02 кА.
У даному прикладі знак відносної величини для простоти там, де це не приводить до
непорозумінь, опущений.
Результуючі ЕРС і опір між початком і кінцем схеми заміщення прямої послідовності
знаходяться відповідно до формули (4.13) п. 4.1.3 методичних вказівок до курсової роботи.

44
 Рисунок А.7 – Схема заміщення прямої послідовності системи електропостачання,
розрахункова схема якої наведена на рисунку А.1, при однофазному КЗ у точці К-1
Ec  x" Е" x 1 20,944  0,893 0,715
ΕΑΣ ДН (0)Д0 ск - 1   0,996 ;
xск - 1  x" 0,715  20,944
ДН

xск - 1  x"
 ДН  0,71520,944  0,691.
x1Σ



x x  0,715 20,944
"
ск - 1 ДН

Для того, щоб отримати схему зворотної послідовності в схемі заміщення прямої
послідовності рисунок А.7 ЕРС усіх джерел приймаються дорівнюючими нулю, а надперехідні
опори синхронного двигуна СД та узагальненого навантаження заміняються на опори
зворотної послідовності, що розраховуються відповідно до умов задачі як

x2СД(б)=1,22 x”d(б) = 1,22· 45,842 = 55,93;

2
2 10,52  115  1000
U
НОМ СР S
X2 нв(б )  X 2нв (н) 2  0,35. 2  31,89
2 б
K Т   .
S нв U бn 10  11  115

45
 Рисунок А.8 – Етапи перетворення схеми заміщення прямої послідовності до
елементарного виду щодо точки КЗ К–1

Схема заміщення зворотної послідовності наведена на рисунку А.9, а. Її початком (Н2),

також як і для схеми прямої послідовності, вважають точку, в якій об’єднані вільні кінці
генераторної (система) і навантажувальних віток, а кінцем (К2) – точку, в якій виникло КЗ.
Етапи перетворення схеми заміщення зворотної послідовності до елементарного виду щодо
точки КЗ зображені на рисунку А.9, б, в.
Значення результуючого опору з боку системи між точкою КЗ — кінцем (К2) і початком
(Н2) схеми зворотної послідовності таке саме, що й у схемі прямої послідовності:
xСK – 1 = xС + xЛ = 0,295 + 0,42 =0,715,

а з боку СД і навантаження

x  x2СД . x2нг  x 
55,93.31,89  6,56  26,87 .
2 ДН (б ) Т(б)
x2СД  x2нг 55,93 31,89

Результуючий опір зворотної послідовності щодо точки КЗ, тобто результуючий опір
між початком і кінцем її схеми заміщення, як видно з рисунку А.9, б:

xСК . x2 ДН
0,715. 26,87  0,696.
x2  
xСК  x2 ДН 0,715 26,87
Як видно з результатів розрахунку, значення результуючого опору зворотної
послідовності практично збігається зі значенням результуючого опору прямої послідовності.

46
 Рисунок А. 9 – Схема заміщення зворотної послідовності ― (а), і етапи її перетворення до
елементарного виду щодо точки КЗ К–1― (б), (в)

Складання схеми заміщення нульової послідовності починаємо від точки, в якій виникло
однофазне КЗ, вважаючи, що в цій точці всі три фази замкнуті між собою накоротко, і між цією
точкою і землею прикладена напруга нульової послідовності. Оскільки за умовами задачі з боку
системи є шлях для струмів нульової послідовності (нейтраль заземлена), у схему заміщення
нульової послідовності вводиться як опір системи (за умовою його значення дорівнює
значенню опору прямої послідовності x0C = x1C ), так і опір повітряної лінії, що за умовами
задачі дорівнює
x0Л = 3·x1Л = 3· 0,42 = 1,26.

З іншої сторони в схему нульової послідовності увійде трансформатор, оскільки

нейтраль обмотки ВН (з боку КЗ) заземлена, а обмотки НН з’єднані в трикутник (див.
розрахункову схему на рисунку А.1). Струми нульової послідовності циркулюють як по
обмотках ВН, так і по обмотках НН трансформатора, але за межі трикутника вийти не можуть,
тому що з боку обмоток, з’єднаних у трикутник, немає шляху для струмів нульової
послідовності, а отже, опір нульової послідовності нескінченно великий. З цієї причини в схему
нульової послідовності не входять СД і навантаження (рисунку А.10). Оскільки трансформатор
ТДН–16000/110 тристержневий, враховується його індуктивний опір намагнічування нульової
послідовності:
x0т = 0,85 x1т = 0,85 ·6,56 = 5,58.

47
 Рисунок А.10 – Схема заміщення нульової послідовності щодо точки КЗ К–1

Зі схеми заміщення нульової послідовності випливає, що значення результуючого опору

нульової послідовності щодо точки КЗ К–1 розраховується як
( x0С  x0 Л ). x0Т (0,295  1,26). 5,58
x0    1,216 .
x 0С  x0 Л  x0Т 0,295 1,26  5,58

Далі складається комплексна схема заміщення, яка для однофазного КЗ має вигляд,
показаний на рисунку А.11.

Рисунок А.11 – Комплексна схема заміщення для фази А при однофазному

короткому замиканні на землю у точці К–1

Діюче початкове значення періодичної складової струму прямої послідовності фази А в

точці КЗ (відносне значення):

48
 ЕАΣ
I  x  x  x  0,996
 0,383.
* КА1 1 2 0 0,691 0,696 1,216

Діюче початкове значення періодичної складової струму в ушкодженій фазі в точці КЗ:
відносне значення:
I* КА = 3I* КА1= 3·0,383 = 1,149;
в іменованих одиницях:
I КА = I* КА · Iб1 = 1,149·5,02 = 5,77 кА.
Симетричні складові напруги фази А в точці КЗ (відносні значення):
зворотної послідовності:
. .
U  j x Ι  j  0,696 0,383  j0,267;
* КА2 * 2
* КА1
нульової послідовності:
. .
U jx Ι   j 1,216  0,383   j0,466;
*К0 * 0 * КА1

прямої послідовності:
. . . .
U   (U U )  j( x  x ) Ι  j(0,696  1,216)  0,383  j0,733.
* КА1 * КА 2 *К0 * 2 * 0 * КА1

Розраховані відносні значення симетричних складових струмів і напруг фази А

використовуються при побудові відповідно до обраних масштабів векторних діаграм фазних
струмів, а також фазних і міжфазних напруг, з яких графічно можна визначити відносні
значення шуканих напруг (у рекомендованій літературі наводяться також аналітичні вирази для
напруг фаз). Іменовані значення розраховуються шляхом множення знайдених відносних
напруг на базисну фазну напругу, що дорівнює для розглянутого прикладу Uб1 (ф) = Uб1/√3 =
115/1,732 = 66,4 кВ. Додаткові відомості про побудову векторних діаграм наведені в підрозділі
4.3 методичних указівок до курсової роботи.

49
 Додаток Б – Технічні дані трифазних масляних двообмоткових
трансформаторів класів напруги 110 и 220 кВ
(ГОСТ 12965-85*Е и 17544-85*)

Тип
Комбінація Втрати,
Номінальна Струм
напруг, кВ кВт Напруга
потужність, XX,
КЗ, %
МВА XX КЗ %
ВН НН
ТМН-2500/110 2,5 110 6,6; 11 5,5 22 10,5 1,5
6,6; 11
ТМН-6300/110 6,3 10 44 10,5 1
16,5
6,6
ТДН-10000/110 14 58 10,5 0,9
10 11
16,5
ТДН-16000/110 16 22 18 85 10,5 0,7
34,5
ТДН-25000/110 25 25 120 10,5 0,65
115 38,5
ТДН-40000/110 40 34 170 10,5 0,55
6,3-6,3
ТРДН-25000/110 25 25 120 10,5 0,65
10,5-10,5
ТРДН-40000/110 40 34 170 10,5 0,55
ТРДН-63000/110 63 6,3-10,5 50,5 245 10,5 0,5
ТРДН-80000/110 80 58 310 10,5 0,45
ТРДН-63000/110 63 38,5 50 245 10,5 0,5
ТДН- 80000/110 80 58 310 10,5 0,45
ТРДЦН-125000/110 125 105 400 11 0,55
ТД- 80000/220 80 79 315 11 0,45
242
ТДЦ-125000/220 125 10,5; 13,8 120 380 11 0,55
6,3-6,3
6,6-6,6
ТРДН-32000/220 32 11-11 45 150 11,5 0,65
11-6,6
ТРДНС-40000/220 40 6,3-6,3 50 170 11,5 0,6
ТРДН-63000/220 63 230 6,6-6,6 70 265 — 0,5
ТРДЦН-63000/220 11-11
63 11,0-6,6 70 265 — —

ТРДЦН-100000/220 100 102 340 12,5 0,65

ТРДЦН-160000/220 160 11-11 155 500 — 0,6
ТРДЦН-200000/220 200 — — — —

50
Додаток В – Розрахункові дані на 100 км повітряних ЛЕП напругою
35 - 150 кВ зі сталеалюмінієвими проводами

Індуктивний опір х(Ом), провідність

Переріз b (Cм10-4) і реактивна потужність q(Мвар)
Активний опір
проводу, при напрузі, кВ
r (Ом)
мм2 35 110 150
x b x b q x b q
35 77,3 44,5 2,59
50 59,2 43,3 2,65
70 42,0 42,0 2,73 44,4 2,55
95 30,1 41,1 2,81 43,4 2,65 3,50
120 24,4 40,3 2,85 42,7 2,69 3,60 43,9 2,61 6,5
150 20,4 39,8 2,90 42,0 2,74 3,65 43,2 2,67 6,7
185 15,9 38,4 2,96 41,3 2,82 3,70 42,4 2,71 6,8
240 12,0 40,5 2,85 3,75 41,6 2,75 6,9

51
 Додаток Г – Типові криві для визначення періодичної складової струму КЗ

Рисунок Г1 – Типові криві для визначення періодичної складової струму КЗ від синхронних
електродвигунів напругою вище 1 кВ

Рисунок Г2 – Типові криві для визначення періодичної складової струму КЗ від

асинхронних електродвигунів напругою вище 1 кВ

52
 Додаток Д – Пускові характеристики синхронних двигунів серії СТД
IП / IНОМ = IП (s) — верхня строчка, МП / МНОМ = М* П (s) — нижня строчка

Ковзання
Тип двигуна 1 0,8 0,6 0,5 0,4 0,2 0,1 0,05 0,02
5,66 5,39 5,04 4,80 4,52 3,60 2,73 2,00 1,38
СТД-630-2 2,03 2,06 2,08 2,08 2,07 1,91 1,59 1,19 0,745
5,58 5,32 4,96 4,78 4,44 3,54 2,67 1,94 1,31
СТД-800-2 2,01 2,05 2,07 2,06 2,06 1,90 1,59 1,18 0,75
6,70 6,37 5,93 5,65 5,30 4,22 3,18 2,28 1,49
СТД-1000-2 2,41 2,46 2,49 2,49 2,48 2,30 1,93 1,45 0,889
6,48 6,22 5,85 5,61 5,31 4,34 3,37 2,48 1,65
СТД-1250-2 2,07 2,14 2,20 2,23 2,24 2,17 1,91 1,50 0,954
6,79 6,51 6,12 5,87 5,55 4,53 3,51 2,57 1,67
СТД-1600-2 2,16 2,24 2,32 2,35 2,36 2,29 2,02 1,60 1,01
6,91 6,62 6,21 5,94 5,61 4,55 3,51 2,55 1,63
СТД-2000-2 2,23 2,32 2,40 2,43 2,44 2,35 2,07 1,63 1,02
6,16 5,94 5,64 5,43 5,17 4,31 3,43 2,50 1,74
СТД-2500-2 1,75 1,84 1,93 1,97 2,00 1,97 1,82 1,50 0,997
6,63 6,40 6,07 5,85 5,56 4,63 3,68 2,77 1,82
СТД-3200-2 1,85 1,95 2,07 2,12 2,16 2,17 1,99 1,65 1,09
6,69 6,45 6,11 5,88 5,58 4,60 3,52 2,71 1,75
СТД-4000-2 1,92 2,03 2,14 2,20 2,24 2,23 2,02 1,66 1,08
7,22 6,96 6,59 6,33 6,00 4,90 3,83 2,83 1,79
СТД-5000-2 2,07 2,20 2,35 2,41 2,47 2,45 2,20 1,80 1,16
6,28 6,09 5,81 5,69 5,36 4,50 3,61 2,75 1,78
СТД-6300-2 1,62 1,73 1,86 1,93 1,99 2,05 1,92 1,65 1,13
6,93 6,72 6,42 6,20 5,92 4,95 3,95 3,01 1,93
СТД-8000-2 1,76 1,89 2,05 2,13 2,21 2,29 2,14 1,83 1,26
8,10 7,86 7,50 7,24 6,90 5,71 4,51 3,39 2,14
СТД-10000-2 2,06 2,24 2,44 2,55 2,65 2,75 2,53 2,14 1,46
8,86 8,60 8,21 7,93 7,56 6,24 4,89 3,67 2,30
СТД-12500-2 2,24 2,43 2,67 2,80 2,92 3,04 2,79 2,35 1,50

53
 ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................................... 3
Рекомендована література ................................................................................................................ 4
1. ПРОГРАМА Й МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ............................ 5
Частина 1. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ ................................................. 5
Частина 2. ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ.............................................. 7
2. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ......................................................................................................... 8
2.1. Контрольна робота №1 ............................................................................................ 8
2.2. Контрольна робота №2 ............................................................................................ 11
3. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ ....................................................................................... 15
4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ ............................................ 22
4.1. Розрахунки значень періодичних складових струмів трифазних КЗ у
початковий момент перехідного процесу ..................................................................................... 22
4.1.1. Складання розрахункових схем ............................................................................ 22
4.1.1.1. Розрахункові схеми для нормального режиму ............................................ 22
4.1.1.2. Розрахункова схема максимального режиму КЗ у точці К-2 ...................... 22
4.1.1.3. Розрахункова схема мінімального режиму КЗ у точці К-2 ......................... 23
4.1.2. Складання схем заміщення .................................................................................... 24
4.1.3. Перетворення схем заміщення в еквівалентні результуючі……………… 27
4.1.4. Розрахунки початкових діючих значень періодичної складової струму КЗ
у гілках та у місці КЗ………………………………………………………………………… 28
4.1.5. Розрахунки струмів трифазних КЗ на персональному комп’ютері ................... 29
4.2. Розрахунок ударних струмів трифазного КЗ …………………………………… 29
4.3. Розрахунки початкових діючих значень періодичних складових струмів при
несиметричних КЗ .......................................................................................................................... 32
ДОДАТКИ ....................................................................................................................................... 34
Додаток А – Приклади ......................................................................................................... 34
Приклад 1 (розрахунок струмів трифазних КЗ в іменованих одиницях) .................... 34
Приклад 2 (розрахунок струмів трифазних КЗ у відносних одиницях) ..................... 38
Приклад 3 (розрахунок струму при однофазному КЗ) .................................................. 43
Додаток Б – Технічні дані трифазних масляних двообмоткових трансформаторів
класів напруги 110 і 220 кВ ............................................................................................................ 49
Додаток В – Розрахункові дані на 100 км повітряних ЛЕП напругою 35 - 150 кВ
зі сталеалюмінієвими проводами…………………………………………………………… 50
Додаток Г – Типові криві для визначення періодичної складової струму КЗ ............... 51
Додаток Д – Пускові характеристики синхронних двигунів серії СТД ………… 52

54