МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНИВЕРСИТЕТ ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

Кафедра електрообладнання і автоматики суден

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З дисципліни

СУДНОВІ
АВТОМАТИЗОВАНІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ

ТЕМА:
Аналіз роботи системи самозбудження суднового синхронного генератора
типу
MC350-500

Виконав: курсант Ілікчиєв С.С. групи 3301

Керівник: Рябцов О.В

Одеса 2024
 МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНИВЕРСИТЕТ ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

Кафедра електрообладнання і автоматики суден

ЗАВДАННЯ
До виконання розрахунково-графічної роботи
З дисципліни

СУДНОВІ
АВТОМАТИЗОВАНІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ
Варіант номер 10
Система збудження HIIREX-80C.
Потужність синхронного генератора 500 кВт

Керівник проекту Рябцов О.В

Термін видачі завдання
Термін здачі роботи

Завдання прийнято до виконання курсанта Ілікчиєв С.С. групи 3301

2
Одеса 2024

3
Зміст
Вступ…............................................................................................................4
1. Опис роботи основних елементів суднових електроенергетичних систем
1.1 Основні технічні дані СЕЕС, ССГ і САРН........................................6
1.2 Структурна схема СЕЕС та ССГ…....................................................6
1.3 Принципова схема САРН та СЗ…...................................................10
2. Розрахунок ударного току Iуд короткого замикання в СЕЕС.................11
3. Розрахунок провалу напруги синхронного генератора...........................12
4. Стислий Опис Правил технічної експлуатації СЕЕС, ССГ та САРН…16
4.1. Вимоги Правил Регістру до СЕЕС та ССГ…........................................17
4.2......................................................Безпечна експлуатація ССГ, СЗ і САРН
....................................................................................................................18
Література…....................................................................................................20

4
 Вступ
Судова електроенергетична система (СЕС), призначена для
вироблення, розподілу і споживання електричної енергії, відноситься до
найбільш важливих технічних засобів судна.

Історія розвитку СЕС тісно пов'язана з розвитком електротехніки та

автоматики. Першими судновими електростанціями використовувався
постійний струм порівняно низької напруги (30-50В) і потужністю в кілька
десятків кіловат. Ці станції призначалися для харчування ламп
розжарювання, розроблених в 1873-1874 р.р. А.Н. Лодигіним, і дугових ламп,
запропонованих П.М. Яблочкова в 1876 р Електрифікація суднових приводів
почалася в 80-х роках 19 століття. У 1886-1887 р.р. на ряді крейсерів
російського флоту були встановлені перші електроприводи вентиляторів.
Трохи пізніше на деяких броненосцях з'явилися електроприводи рульових
пристроїв.
В даний час на судах автоматичне керування використовується в самих
різних установок і системах і, зокрема, в електроенергетичних.

Найбільш повно автоматизоване ланка СЕС - це електростанція. Це

пояснюється тим, що перехідні процеси тут протікають настільки швидко,
що управління ними без застосування засобів автоматизації стало практично
неможливо.

Робота суднової електростанції в нормальному режимі оцінюється

головним чином якістю вироблюваної нею електроенергії. У системах
постійного струму воно визначається якість стабілізації напруги, а в
системах змінного струму - якістю стабілізації напруги, частоти і формою
кривої напруги.
Основні напрямки розвитку та вдосконалення судової
електроенергетики наступні:

5
 1. Розширення застосування комплексної автоматизації суднових
електричних станцій.

2. Підвищення надійності, гнучкості і економічності електричних

установок і станцій, перехід до підвищених частотах, підвищеним
напруженням. Для підвищення економічності доцільно розширення
використання головного двигуна як єдиного джерела енергії, тобто
застосовувати валогенератори, розширювати застосування на великих судах
утилізаційних турбогенераторів.

3. Підвищення якості вироблюваної електричної енергії шляхом

поліпшення систем автоматичної стабілізації, вдосконалення всіх видів
протиаварійних захистів.

4. Удосконалення конструкції машин, апаратів і приладів шляхом

застосування нових матеріалів (наприклад, ізоляція), зносостійких розмикає
контакти, більш досконалих дугогасильних пристроїв в комутаційних
апаратах, застосування безконтактних апаратів.

Удосконалення ремонту та експлуатації електрообладнання шляхом своєчасної

мастила, очищення, фарбування, просушування, заміни зношених деталей,
своєчасного регулювання і настройки машин і апаратів, догляду за
акумуляторами, застосування обладнання з вбудованими системами
діагностування.

1. Опис роботи основних елементів суднових електроенергетичних

систем
1.1 Основні технічні дані СЕЕС, ССГ і
САРН СЗ-система збудження
СЕС-суднова електроенергетична система
САРН-система автоматичного регулювання напруги
6
 СЕС - сукупність суднових електротехнічних пристроїв, об'єднаних
процесом виробництва, перетворення і розподілу електроенергії і
призначених для харчування суднових приймачів (споживачів)
електроенергії.
Судова електростанція - це сукупність джерел електроенергії з
головним розподільчим щитом (ГРЩ), до якого вони підключені. Електрична
мережа складається з ліній електропередачі та електророзподільних щитів.
Силова електрична мережа починається від ГРЩ і закінчується у
перетворювачів або споживачів електроенергії. Електрична мережа
однойменних споживачів починається від перетворювачів електроенергії
(перетворювач входить в дану мережу) і закінчується у споживачів. Аварійна
електрична мережа починається від аварійного розподільного щита і
закінчується у споживачів.

1.2 Структурна схема СЕЕС та ССГ

У спрощеному вигляді структурна схема електропостачання СЕС

представлена на рис.1.1.

Енергія деякого палива перетворюється в форму, зручну для

виробництва електроенергії, а остання передається і розподіляється по
окремим споживачам.

Розглянемо систему, у якій в якості первинного двигуна

використовується дизель (рис.1.2).

7
 .

Рис.1.2. Схема судновій електроенергетичній системи з первинним

двигуном - дизелем

Первинний джерело енергії - паливо 1 згорає в циліндрах дизеля 2.

Утворюється при цьому високий тиск газів в циліндрі приводить в обертання
дизель, який в свою чергу обертає генератор 3. Природно, що при цьому
частина енергії втрачається. Якщо вихідна енергія, що міститься в паливі,
буде прийнята за 100%, а втрати в дизелі складуть 65%, в генераторі і
допоміжному обладнанні - 2%, то залишаються 33% енергії будуть передані
через лінії передач 4, в яких втрачається ще 3% енергії . Отже, тільки 30%
первинної енергії палива надходить до споживача 5.

Таким чином, будь-яка СЕС складається з трьох частин, в першу з яких входять
суднові електростанції (основні та аварійні), в другу - силова електрична
мережа, в третю - мережі однойменних споживачів.

1.1.3 Принципова схема САРН та СЗ,

8
Для регулювання збудження при одиночній роботі генератора та переказ
навантаження з одного генератора на інший передбачений реостат
збудження Rв При стоянці судна необхідне харчування приймачів
забезпечується стоянковим генератором G3. Захист генераторів від,
струмів короткого замикання здійснюється автоматичними вимикачами,
що мають реле максимального струму КА і реле часу КТ. Остання являє
собою електромагнітне реле з витримкою часу до 0,6 с. При
перевантаженні генератора струмом, що перевищує номінальний, дія реле
КА при відключенні сповільнюється годинниковим механізмом, витримка
часу якого досягає 10 с і більше. Захист генератора від переходу в
руховий режим здійснюється за допомогою реле зворотного струму КОА,
яке спрацьовує при значеннях зворотного струму, рівних 10-15%
номінального.
Синхронні генератори, як і генератори постійного струму, захищені
від струмів короткого замикання, перевантаження і переходу в руховий
режим. Захист від струмів короткого замикання і перевантаження
здійснюється автоматичними вимикачами QF1- QF3. Положення їх
контролюється сигнальними лампами Hl і Н2. Від переходу в руховий
режим генератори захищені реле зворотного потужності КОМ.

Регулювання збудження і підтримання постійної напруги генера¬тора

здійснюється автоматичним регулятором напруги. Гасіння поля
9
 проводиться підключенням за допомогою рубильника Sг резистора RГ і
обмотці збудження генератора.

2. Розрахунок ударного току Iуд короткого замикання в

СЕЕС Характеристики генератора типу MC750-1000:
 Номінальна потужність-500 кВт,
 Номінальна напруга-400 В,
 Частота обертання-1000 об/хв,
 cosφ - 0,8 ,
 ККД- 94,3 % ,
 Індуктивні опори статорних обмоток:
надперехідний х”d = 0.13; перехідний х’d = 0,2; індуктивний хd = 0.98
 Постійна часу обмоток збудження τ’d = 0,35
 Активний опір статорної обмотки Rг (ra) =0,013
 Потужність асинхронного двигуна (споживача): 30 кВт
 Значення Rc, Х”c беремо з технічних даних суднових кабелів: Rc = 0,18,
Х”c =0,39
Коротким замиканням (КЗ) називають безпосередні електричні з'єднання між
струмопровідними частинами електричної установки ( в даному випадку - в
СЕЕС) або з корпусом, які не передбачені нормальними умовами роботи, і
які можуть виникнути в результаті порушення ізоляції електричного
обладнання з-за її старіння або механічного пошкодження. Великі струми КЗ
викликають великі електродинамічні зусилля між струмоведучими
частинами, які здатні приводити до механічних руйнувань елементів
електроенергетичних систем. Також вони приводять до значних теплових
навантажень обладнання, що може привести до виникнення пожежі.
Щоб уникнути теплових перевантажень обладнання короткі замикання
повинні бути своєчасно відключені захисною апаратурою. У трифазних
мережах змінного струму можливі однофазні, двофазні або трифазні короткі
замикання
Струм короткого замикання (КЗ) залежить від параметрів суднових
джерел змінного струму - синхронних генераторів (СГ), а також від кількості
та сумарної потужності асинхронних двигунів (АД), які отримували
харчування від СЄЕС до моменту КЗ.
При КЗ напруга СГ різко зменшується і протидії ЕРС двигунів
перевищує номінальне значення напруги в судновий мережі. У цей момент
10
АД переходять у генераторний режим, підживлюючи точку КЗ.
Величина струму КЗ залежить від еквівалентного опору Z в ланцюзі
КЗ, утвореної внутрішніми опорами одного або декількох генераторів СГ, що
працюють одночасно:
= √(0.013+0.18) 2 2
+ ( 0.13+ 0.39) =0.554

Амплітуда періодичного струму КЗ з плином часу зменшується,

приймаючи в кінці процесу мінімальне стале значення.
Отже, струм КЗ СГ можна приймати як суму періодичного і
аперіодичного струмів статора, останній з яких визначається початковою
фазою КЗ.
Найбільший струм КЗ - ударний струм виникає через проміжок часу,
рівний половині періоду, при t=0.01c.:

0.13+0.39 = 0.0085 (c.)

= 2∗3.14∗50( 0.013+
0000.18)
= 1337.6 (A),

Де опір ділянки від СГ до точки КЗ, - сверхпереходний реактивний

опір обмотки статора.
Усі працюючі електродвигуни замінюють одним еквівалентним з
постійним значенням протидії ЕРС E і, позначаючи через лінійну напругу на
шинах ГРЩ при КЗ, визначають діюче значення струму підживлення, що
протікає по пошкодженій кабелю від шин ГРЩ:

415−400
= 0.151 = 15 (A) ,

де Zn - опір еквівалентного двигуна, включаючи еквівалентний

кабель від двигуна до шин ГРЩ.

Струм підживлення АТ швидко згасає, тому він враховується тільки

при розрахунку ударного струму КЗ, величину якого можна визначити, як
вважаючи, що струм підживлення збігається по фазі з струмом КЗ

11
генератора.
Тривалість процесу КЗ встановлюється швидкодією захисної апаратури. Для
з'ясування термічної стійкості електрообладнання використовують метод
визначення середнього квадратичного струму КЗ. При КЗ в ланцюзі
постійного струму різке зменшення опору ланцюга викликає значне
зниження напруги генератора головним чином через розмагнічу дію реакції
якоря, що призводить до обмеження ударного струму КЗ і подальшого його
зниження. Найбільш простим для практичних розрахунків струмів КЗ є
метод уявних (або фіктивних) опорів. При використанні цього методу ЕРС і
напруги генераторів в момент КЗ вважають постійними і рівними
номінальним значенням. Це припущення може викликати в розрахунках
надмірне завищення розрахункової величини струму КЗ генератора. Щоб
уникнути подібної помилки, в розрахунок вводять замість дійсного опору
генератора фіктивне, яке робить результати близькими до дійсних. Зазвичай
максимальний струм КЗ генератора не перевищує номінальний більш ніж в
10 разів. Отже, фіктивне опір генератора може бути визначено за формулою:

= 400/10*1204 = 0,033 (Ом),

де
500000
І= =1004,3( А)
==ном.ген
1,73∗400∗0,8∗0,9

Струм КЗ обчислюють за законом Ома:

З цього току розраховують механічну міцність і термічну стійкість шин

ГРЩ і а також температурну і механічну стійкість встановлюваного в щитах
електрообладнання.
Ік= 400/0,033 = 12121 (А)

3. Розрахунок провалу напруги синхронного генератора

При набиранні навантаження, під яким мається на увазі пуск споживача з
асинхронним двигуном, потужність якого становить 3035% від
номінальної потужності синхронного генератора, виникає провал напруги.

12
 Провал напруги триває до 0,030,06 сек, після чого вступає в роботу
автоматичний регулятор напруги. Провал напруги може супроводжуватися
відключенням відповідальних споживачів від мережі, тому, згідно вимог
Правил Морського Регістру для САРН, він не повинен перевищувати
значення -15% від номінальної напруги.
Розрахунок проводиться для одного генератора.
Якщо провал напруги перевищує нормативний, то перед пуском
потужного споживача (вантажний лебідки, компресорів стиснутого повітря і
т.п.) вводиться в паралель резервний дизель-генератор або передбачається
непрямий пуск потужного АТ
Визначається напруга СГ в відносних одиницях у надперехідному

(сверхпереходном) режимі
U” = 1.021/1.021+0.13=0.887
де хн - індуктивний опір асинхронного двигуна (АД); визначається за
довідниками (каталогам АД) або за наведеною нижче формулою :

де: Рген - потужність генератора, кВт; Кп = 6,57 - кратність пускового

струму; Uном.д - номінальна напруга двигуна, В; Іном.д - номінальний струм
двигуна, А; Uном.ген - номінальна напруга генератора, В;
Напруга СГ в перехідному режимі у відносних одиницях

13
14
 8.6.1 Для систем динамічного позиціонування класу 1 система
живлення може бути без резервування.
8.6.2 Для систем динамічного позиціонування класу 2 система
живлення повинна мати можливість поділу, як мінімум, на дві незалежні
системи, кожна з яких повинна мати потужність, достатню для забезпечення
усіх режимів роботи пропульсивних механізмів. В процесі експлуатації
система живлення повинна мати можливість функціонувати як єдина система
енергопостачання.
8.6.3 Для систем динамічного позиціонування класу 3 система
живлення повинна мати характеристики, що вказані у 8.6.3, але на додаток до
них повинна бути фізично розділена вогнестійкою конструкцією
(перегородкою) класу А-60 на дві незалежні системи. Якщо
електроенергетичні системи живлення розташовуються нижче

15
експлуатаційної ватерлінії, вони повинні бути розділені водонепроникними
перегородками. Частина ХV. Автоматизація 219 У процесі експлуатації такі
системи живлення повинні функціонувати роздільно, за винятком випадків,
що є предметом спеціального розгляду Регістром.
8.6.4 Якщо передбачається автоматизована система керування
електроенергетичною системою живлення, вона повинна бути резервована.
8.6.5 Живлення для систем керування повинне бути виконане як від
основного, так і від аварійного джерел електричної енергії. У випадку втрати
живлення від одного із джерел енергії, на постах керування повинна
передбачатися аварійно-попереджувальна сигналізація.
Живлення для програмувальних електронних систем (комп'ютерних чи
мікропроцесорних (PLC) систем) повинне бути виконане таким чином, щоб
були зведені до мінімуму сплески напруги, гармонійні перешкоди і був
забезпечений захист від помилкового (протиполярного) підключення.
8.6.6 Для систем динамічного позиціонування, що мають залежно від
класу відповідне резервування (надмірність), має бути передбачене наступне:
.1 система живлення повинна бути обладнана пристроєм автоматичного
переключення на резервне джерело, що має відповідні характеристики
якості, в тому числі і у відношенні стабілізації; .2 операції по переключенню
на резервне джерело енергії не повинні переривати чи порушувати
процедури, що зв'язані із забезпеченням безпеки установки; .3 повинна бути
звернена особлива увага на: достатність ємності акумуляторних батарей;
відповідність обладнання зарядних пристроїв відповідним акумуляторам;
обладнання інверторів; системи контролю навантаження; системи захисту;
пристрої заземлення; розподільні пристрої; пристрої синхронізації, що
забезпечують переключення на резервні джерела енергії чи на резервні
системи живлення.

16
 Безпечна експлуатація ССГ, СЗ і САРН
Правила техніки безпеки на суднах морського і річкового флоту України
частину 6. Забезпечення безпеки при експлуатації суднового
електрообладнання
Розділ 6.1. Загальні положення.
6.1.1. Технічна експлуатація суднового електрообладнання,
електричних, електронних і напівпровідникових засобів автоматики,
контролю, сигналізації, вимірювання та захисту (АКСІЗ) повинна
проводитися в повній відповідності з
Кодексом нормативних документів України, а також з діючими
інструкціями, інструкціями і рекомендаціями постачальників обладнання,
організацій Департаменту морського і річкового транспорту України і
пароплавств.
6.1.2. До обслуговування суднового електрообладнання, окремих
систем і приладів допускаються особи командного складу, які мають робочі
дипломи електромеханіків I, II і III класів, механіків I, II і III розрядів
штурманів, що видаються капітаном порту, і особи рядового складу, які
мають видані кваліфікаційною комісією пароплавств відповідні посвідчення
електрика і навички самостійного виконання робіт з обслуговування певного
обладнання, конкретних систем і приладів.

Зазначені особи командного складу і суднові електрики повинні

періодично проходити перевірку знань вимог правил техніки безпеки в
обсязі, зазначеному в додатку 9.

Підключення суднового електрообладнання до берегових

електромереж членами екіпажу допускається за умови навчання їх Правилам
технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки
безпеки при експлуатації електроустановок споживачів Держенергонагляду
17
України стосовно до займаної посади і присвоєння їм в установленому
порядку відповідної кваліфікаційної групи (не нижче III) з техніки безпеки
при обслуговуванні електроустановок споживачів з видачею посвідчення за
формою, встановленою Держенергонаглядом України.

6.1.3. Догляд за електроустаткуванням і АКСІЗ здійснюється

електротехнічним персоналом судна під керівництвом старшого
електромеханіка (електромеханіка).

На судах, де електротехнічний персонал штатним розписом не

передбачено, обов'язки по догляду за електроустаткуванням можуть бути
покладені на членів машинної команди за призначенням старшого механіка,
при цьому вони повинні пройти перевірку знань по судновому
електроустаткування, правилам технічної експлуатації суднового
електрообладнання і правилам електробезпеки при службі суднового
господарства пароплавств і мати відповідне кваліфікаційне посвідчення.

6.1.4. При надходженні на судно особи командного і рядового складу

неелектротехнічного персоналу, а також практиканти, за родом робіт
займаються обслуговуванням електроустаткування, повинні пройти
інструктаж і перевірку знань з електробезпеки у старшого механіка або
електромеханіка (в обсязі вимог, зазначених у додатку 9). Інструктаж
повинен бути занесений в спеціальний журнал.

Обов'язки неелектротехнічного персоналу з обслуговування

електричної частини установки регламентуються судновий адміністрацією.

6.1.5. Суднові старші електрики і електрики повинні:

а) мати посвідчення про присвоєння кваліфікації, видане

кваліфікаційною комісією пароплавства;
18
 б) знати справжні правила, правила та інструкції з експлуатації
електрообладнання та систем АКСІЗ;

в) бути навчені прийомам звільнення потерпілого від електричного

струму і правилам надання першої допомоги постраждалим;

г) вивчити електрообладнання судна і пройти навчання безпечним

методам роботи на робочих місцях під керівництвом електромеханіка судна.

6.1.6. Практиканти училищ і морехідних шкіл, які не досягли 18-

річного віку, допускаються до виконання робіт з електроустаткування під
осоистбу відповідальність і при постійному нагляді електромеханіка судна.

6.1.7. Старший електромеханік (електромеханік) або особа, яка його

замінює, зобов'язаний:

а) систематично контролювати правильність обслуговування

суднового електрообладнання, систем і приладів з дотриманням правил
електробезпеки;

б) проводити заняття з особами неелектротехнічного персоналу

(штурманом, механіками, палубної командою, працівниками харчоблоку та
ін.) по влаштуванню обслуговується ними обладнання в обсязі, достатньому
для грамотного і безпечного їх обслуговування згідно з додатком 9.

Заняття проводяться один раз в 3 міс, а також персонально з приходом

нового члена екіпажу на судно. Проведення занять заноситься в журнал
реєстрації інструктажів з техніки безпеки;

в) контролювати дотримання правил електробезпеки усіма членами

екіпажу та вживати заходів щодо усунення порушень. Якщо сам
19
електромеханік не може вжити заходів щодо усунення порушень правил
електробезпеки, він зобов'язаний негайно повідомити старшому механіку, а в
разі його відсутності - капітану судна;

г) передбачати додаткові заходи, що підвищують електробезпека з

урахуванням особливостей електрообладнання судна.

6.1.8. Старший електромеханік (електромеханік) або особа, яка його

замінює, зобов'язаний:

а) систематично контролювати правильність обслуговування суднового

електрообладнання, систем і приладів з дотриманням правил електробезпеки;

б) проводити заняття з особами неелектротехнічного персоналу

(штурманом, механіками, палубної командою, працівниками харчоблоку та
ін.) по влаштуванню обслуговується ними обладнання в обсязі, достатньому
для грамотного і безпечного їх обслуговування згідно з додатком 9.

Заняття проводяться один раз в 3 міс, а також персонально з приходом

нового члена екіпажу на судно. Проведення занять заноситься в журнал
реєстрації інструктажів з техніки безпеки;

в) контролювати дотримання правил електробезпеки усіма членами

екіпажу та вживати заходів щодо усунення порушень. Якщо сам
електромеханік не може вжити заходів щодо усунення порушень правил
електробезпеки, він зобов'язаний негайно повідомити старшому механіку, а в
разі його відсутності - капітану судна;

г) передбачати додаткові заходи, що підвищують електробезпека з

урахуванням особливостей електрообладнання судна.

20
Кожне судно повинно бути укомплектовано необхідною
кількістю захисних засобів і пристосований згідно з додатком 10

21
 6.1.9. Старший електромеханік (електромеханік) або особа, яка його
замінює, зобов'язаний:

а) систематично контролювати правильність обслуговування суднового

електрообладнання, систем і приладів з дотриманням правил електробезпеки;

б) проводити заняття з особами неелектротехнічного персоналу

(штурманом, механіками, палубної командою, працівниками харчоблоку та
ін.) по влаштуванню обслуговується ними обладнання в обсязі, достатньому
для грамотного і безпечного їх обслуговування згідно з додатком 9.

Заняття проводяться один раз в 3 міс, а також персонально з приходом

нового члена екіпажу на судно. Проведення занять заноситься в журнал
реєстрації інструктажів з техніки безпеки;

в) контролювати дотримання правил електробезпеки усіма членами

екіпажу та вживати заходів щодо усунення порушень. Якщо сам
електромеханік не може вжити заходів щодо усунення порушень правил
електробезпеки, він зобов'язаний негайно повідомити старшому механіку, а в
разі його відсутності - капітану судна;

г) передбачати додаткові заходи, що підвищують електробезпека з

урахуванням особливостей електрообладнання судна.

6.1.10. Кожне судно повинно бути укомплектовано необхідною

кількістю захисних засобів і пристосований згідно з додатком 10.

22
 6.1.11. Захисні засоби, що застосовуються відповідно до цих
Правил, повинні задовольняти вимогам Правил користування і випробування
захисних засобів, що застосовуються в електроустановках (додаток 7).

6.1.12. Застосовувані при роботах захисні засоби, пристосування і

інструмент повинні бути випробувані відповідно до норм і термінами,
вказаними в додатку 7.

6.1.13. При проведенні профілактичних робіт та робіт з відновлення

опору ізоляції електрообладнання із застосуванням миючих рідин,
розчинників і лакофарбових матеріалів необхідно користуватися
відповідними інструкціями. При відсутності інструкцій з безпечного
виконання цих робіт виробництво їх забороняється.

6.1.14. Підключення суднової мережі до берегової повинно

здійснюватися у відповідності з Правилами з електробезпеки при:
електропостачанні ремонтованих і споруджуваних судів і спеціальними
інструкціями, що діють в порту або на заводі.

23
 Література

1. Регистр судноплавства України. Правила класифікації та

побудови суден. у 4-х томах. Класифікація (Class2020). - Київ, 2020.
2. Захарченко В.Н. Основы технической эксплуатации судового
электрооборудования и автоматики. (В 2-х частях). - Одесса:
ОНМА. - 2003.
3. Баранов А.П. Судовые автоматизированные
электроэнергетические системы: Учебник для вузов.- М.: Транспорт,
1988.- 328 с.
4. Максимов Ю.И.. Павлюченков А.М. Эксплуатация судовых
синхронных генераторов. – Изд.2-е, перераб. и доп. – М.: Транспорт,
1976. – 264 с.
5. Пипченко А.Н., Пономаренко В.В., Теплов Ю.И. Романенко А.В.
Электрооборудование, электронная аппаратура и системы управления.
2- изд, перераб. Учебное пособие.- Одесса: ТЭС, 2005.-370 с.
6. Яковлев Г.С. Судовые электроэнергетические системы. – Л.:
Судостроение, 1987. – 272 с.
7. Мещанинов П.А. Автоматизация судовых электроэнергетических
систем.
-Л.: Судостроение, 1970.-368 с.
8. Власенко А.А., Стражмейстер В,С. Судовая электроавтоматика.- М.:
Транспорт, 1983 .- 328 с.
9. Правила технической эксплуатации морских и речных судов.
Электрооборудование. КДНЗ.31.2.002.07-96. Нормативный документ
морского транспорта Украины. Минтранс Украины. Госдепартамент
морского и речного транспорта. ЮжНИИМФ, 1997. - 111 с.
10. Правила техники безопасности на судах морского и речного флота
Украины. Часть 6. Обеспечение безопасности при эксплуатации. - Київ,
2005.

24